Позначка: “Енергоатом”

  • НАБУ викрило схему розкрадання 170 млн грн в «Енергоатомі» на добудові ГАЕС

    НАБУ викрило схему розкрадання 170 млн грн в «Енергоатомі» на добудові ГАЕС

    Національне антикорупційне бюро України спільно зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою викрило схему заволодіння коштами АТ «НАЕК «Енергоатом» під час добудови Ташлицької гідроакумулювальної електростанції у Миколаївській області. Орієнтовна сума збитків, за даними слідства, становить близько 170 мільйонів гривень.

    Про це повідомляє пресслужба НАБУ.

    За даними слідства, до реалізації схеми була залучена одна з підрядних компаній, пов’язана з організатором оборудки. Попри систематичні зриви строків виконання робіт і навіть процедуру банкрутства підприємства, з ним продовжували укладати додаткові угоди.

    Як встановили детективи, загалом було підписано понад 70 додаткових угод, якими змінювалися обсяги, перелік робіт і строки їх виконання, що дозволяло зберігати контроль над фінансовими потоками та продовжувати фінансування проєкту.

    Окремо слідство звертає увагу на закупівлю обладнання для автоматизованої системи управління Ташлицької ГАЕС. За однією з угод було придбано відповідний комплекс на суму понад 305 мільйонів гривень.

    За версією НАБУ, поставку здійснювали через підконтрольну іноземну компанію-посередника, що дозволило суттєво завищити вартість обладнання. Різниця між реальною та фактичною ціною, за оцінками слідства, становить близько 170 мільйонів гривень.

    У межах розслідування встановлено щонайменше двох підозрюваних. Серед них — організатор схеми та колишній керівник відділу відокремленого підрозділу «Атомпроектінжиніринг» компанії «Енергоатом». Організатора затримано.

    Правоохоронці продовжують встановлювати інших можливих учасників схеми та перевіряють рух коштів через пов’язані компанії.

    У НАБУ зазначають, що розслідування стосується масштабної багаторічної практики зловживань у сфері енергетичних закупівель, зокрема через складні схеми із залученням посередників та змін умов контрактів після їх укладення.

    Нагадаємо, раніше восени 2025 року НАБУ вже повідомляло про викриття окремих корупційних схем в «Енергоатомі», пов’язаних із систематичним отриманням неправомірної вигоди посадовцями та контрагентами компанії. Слідство у цих справах триває.

  • DIE ZEIT: справу “Енергоатому” могли використати для тиску на Зеленського

    DIE ZEIT: справу “Енергоатому” могли використати для тиску на Зеленського

    Гучний корупційний скандал навколо Енергоатом міг бути не лише антикорупційною історією, а й елементом політичного тиску на українське керівництво під час переговорів щодо можливого завершення війни. Про це йдеться у великому журналістському розслідуванні німецького видання DIE ZEIT під назвою “Attack from within”.

    Автори матеріалу звертають увагу на часовий збіг між появою перших масштабних публікацій про корупційні схеми в “Енергоатомі” та критично важливими міжнародними переговорами між Україною, США та Росією щодо потенційного мирного врегулювання війни. У статті припускається, що справа могла використовуватися як інструмент впливу на президента України Володимир Зеленський після його відмови підтримати запропонований американською стороною план завершення війни.

    За даними журналістів, восени США представили Києву 28-пунктний мирний план, який мав стати основою для подальших переговорів із Москвою. Однак у Києві окремі пункти документа сприйняли як неприйнятні та надто вигідні для Кремля. У матеріалі DIE ZEIT зазначається, що деякі положення виглядали так, “ніби їх писали у Москві”, а українська влада категорично відмовилася підтримувати документ у його запропонованому вигляді.

    Саме після цього, як стверджують автори розслідування, тема корупції в “Енергоатомі” почала стрімко виходити в міжнародний інформаційний простір, а деталі слідства — активно з’являтися у медіа.

    “Ця справа тісно пов’язана з мирними переговорами між Україною, Росією та США. Перші деталі корупційного скандалу навколо “Енергоатому” з’явилися саме тоді, коли восени США представили 28-пунктний план завершення війни. Цей список виглядав так, ніби його написали в Москві, і Зеленський навідріз відмовився його підписувати — після чого і вибухнув цей скандал”, — пише DIE ZEIT.

    Журналісти також посилаються на джерела, які припускають, що витік інформації щодо розслідування міг бути організований свідомо для створення додаткового тиску на українське керівництво. За словами співрозмовників видання, окремі деталі справи почали потрапляти у публічний простір у момент, коли переговорний процес зайшов у глухий кут.

    “Інсайдери припускають, що адміністрація США організувала витік деталей справи, щоб зламати опір Зеленського”, — зазначається у матеріалі.

    При цьому видання окремо наголошує, що жодних доказів причетності самого президента України до корупційної схеми немає. Директор Національне антикорупційне бюро України Семен Кривонос у коментарі DIE ZEIT прямо заявив, що Володимир Зеленський не є фігурантом кримінальних проваджень у справі “Енергоатому”.

    Сама справа стосується масштабної корупційної схеми, яку раніше викрили Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура. За версією слідства, в компанії діяла організована група, яка фактично контролювала частину фінансових процесів та вимагала від постачальників і контрагентів так звані “відкати” у розмірі від 10% до 15% від суми контрактів. В обмін бізнесу гарантували відсутність проблем із проведенням платежів або збереження статусу постачальника державної компанії.

    За даними українських медіа, до справи можуть бути причетні колишній радник міністра енергетики Ігор Миронюк, виконавчий директор із безпеки “Енергоатому” Дмитро Басов, бізнесмен Тимур Міндіч та колишній міністр енергетики й юстиції Герман Галущенко.

    Окрему увагу правоохоронці приділили схемам легалізації коштів. За інформацією слідства, для цього використовувався спеціальний офіс у центрі Києва, де здійснювалися фінансові операції та координація діяльності учасників схеми. За даними НАБУ, приміщення належало родині колишнього народного депутата Андрій Деркач.

    На тлі скандалу президент Володимир Зеленський заявив, що очищення “Енергоатому” від корупції є одним із ключових пріоритетів держави. Він наголосив, що в умовах війни прозорість роботи стратегічних енергетичних підприємств має критичне значення як для внутрішньої стабільності країни, так і для довіри міжнародних партнерів.

    Розслідування DIE ZEIT уже викликало значний резонанс, оскільки фактично порушує питання про можливе використання антикорупційних проваджень як інструменту міжнародного політичного впливу під час переговорів щодо майбутнього війни та безпеки України.

  • Бізнесмени зі справи НАБУ пішли проти Зеленського: Міндіч і Цукерман оскаржують санкції РНБО в суді

    Бізнесмени зі справи НАБУ пішли проти Зеленського: Міндіч і Цукерман оскаржують санкції РНБО в суді

    Фігуранти резонансної справи НАБУ про можливу корупцію в енергетичній сфері Тимур Міндіч та Олександр Цукерман подали позови проти президента України Володимира Зеленського. Бізнесмени намагаються через суд скасувати указ глави держави про введення персональних санкцій РНБО, підписаний у листопаді 2025 року.

    Інформація про судові позови з’явилася на порталі «Судова влада України». Згідно з оприлюдненими даними, обидва бізнесмени оскаржують рішення президента щодо застосування до них спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів строком на три роки.

    Йдеться про санкції, які Рада національної безпеки і оборони України запровадила на тлі кримінального провадження НАБУ та САП щодо ймовірних корупційних схем у сфері енергетики, зокрема навколо державної компанії «Енергоатом».

    Державний реєстр санкцій
    Державний реєстр санкцій

    У листопаді 2025 року президент Володимир Зеленський підписав указ про введення в дію рішення РНБО щодо санкцій проти низки осіб. До списку потрапили й Тимур Міндіч та Олександр Цукерман.

    Згідно з даними Державного реєстру санкцій, проти обох бізнесменів було застосовано 17 видів обмежень. Серед них — блокування активів, обмеження торговельних операцій, запобігання виведенню капіталу за межі України, анулювання ліцензій та інших дозволів, а також позбавлення державних нагород України. Остання санкція була введена безстроково.

    Особливу увагу привернуло те, що в санкційному списку Міндіч і Цукерман були вказані як громадяни Ізраїлю. Саме цей факт став одним із ключових елементів суспільного резонансу навколо справи.

    За даними слідства, Тимур Міндіч є одним із фігурантів провадження НАБУ та САП щодо ймовірної масштабної корупційної схеми в енергетичному секторі. У листопаді 2025 року антикорупційні органи заочно повідомили йому про підозру. Тоді ж стало відомо, що бізнесмен залишив територію України та перебуває в Ізраїлі.

    Після цього Офіс генерального прокурора України направив до Міністерства юстиції Ізраїлю офіційний запит про екстрадицію Міндіча та Олександра Цукермана.

    Українські правоохоронці вважають, що фігуранти справи можуть бути причетні до оборудок у сфері державної енергетики. Деталі слідства офіційно не розкриваються повністю, однак справа вже стала однією з найбільш гучних у сфері антикорупційних розслідувань останніх років.

    Сам Тимур Міндіч раніше публічно заявляв, що готовий повернутися в Україну та навіть перебувати під вартою, якщо йому визначать «чесну заставу».

    «Я б сьогодні приїхав до України, отримав би підозру і сів би навіть до в’язниці, якби була чесна застава. Я просто розумію, що вони зараз скажуть таку заставу, що я її не зможу зібрати», — заявив бізнесмен в одному з інтерв’ю.

    Водночас Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду вже розглядала скаргу захисту Міндіча та відмовилася скасувати оголошену йому підозру.

    Юристи зазначають, що оскарження санкцій президента через суд — не поодинокий випадок в Україні, однак подібні процеси рідко завершуються повним скасуванням рішень РНБО. Водночас сама практика санкцій щодо громадян інших держав або осіб із подвійним громадянством регулярно викликає дискусії серед правників та політиків.

    Після початку повномасштабної війни механізм санкцій РНБО став одним із ключових інструментів української влади у боротьбі з підозрюваними у корупції, проросійськими діячами та бізнесменами, які перебувають за кордоном. Водночас критики цього механізму неодноразово заявляли про ризики використання санкцій замість повноцінних судових процедур.

    Окремий резонанс у справі Міндіча викликали так звані «плівки Міндіча», про які раніше писали українські медіа. НАБУ та САП публічно заявляли, що витоки матеріалів досудового розслідування є незаконними та можуть зашкодити слідству.

    Крім того, ім’я Тимура Міндіча неодноразово згадувалося у політичних конфліктах між представниками влади та опозиційними депутатами. Зокрема, бізнесмен раніше подавав позов проти народного депутата Ярослава Железняка.

    Наразі дата розгляду позовів Міндіча та Цукермана проти президента офіційно не оголошена. Якщо суд прийме справи до розгляду, вони можуть стати одним із найбільш резонансних юридичних процесів навколо санкційної політики влади за останній рік.

  • Адвокат Єрмака: САП оперує припущеннями у справі на 460 млн грн

    Адвокат Єрмака: САП оперує припущеннями у справі на 460 млн грн

    Адвокат колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака Ігор Фомін заявив у Вищому антикорупційному суді, що сторона обвинувачення у справі про обрання запобіжного заходу його підзахисному, на його думку, не надала достатніх доказів і натомість оперує припущеннями. Про це він сказав під час засідання ВАКС 13 травня.

    За словами захисника, матеріали, на які посилаються Спеціалізована антикорупційна прокуратура та слідство, не містять прямого підтвердження участі Єрмака у ймовірних незаконних діях. Фомін наголосив, що у пред’явленій підозрі, на його переконання, відсутня конкретика щодо дій його клієнта, а сама конструкція обвинувачення не доводить складу злочину.

    “До чого тут Єрмак? Він не мав ніякого відношення до отримання неправомірної вигоди”, — заявив адвокат у суді, підкресливши, що сторона захисту не бачить доказів прямої причетності екскерівника ОП до інкримінованих епізодів.

    Фомін також стверджує, що обґрунтування підозри ґрунтується не на фактах, а на інтерпретаціях розмов третіх осіб і непрямих згадках, які не містять чітких вказівок на дії або накази з боку Єрмака. Він підкреслив, що в матеріалах справи, за його словами, відсутні свідчення, які б підтверджували участь підзахисного у схемах легалізації коштів.

    Окремо адвокат звернув увагу на те, що в об’ємних матеріалах справи, які налічують, за його словами, десятки томів, немає жодного свідка, який би прямо вказував на причетність Єрмака до відмивання коштів чи організації незаконних фінансових операцій.

    Під час засідання також обговорювалося питання застави, яку прокурори просять визначити як альтернативу триманню під вартою. За даними сторони обвинувачення, її розмір може становити 180 мільйонів гривень. Єрмак у суді заявив, що не має таких коштів і може підтвердити лише доходи, задекларовані офіційно.

    “У мене точно немає таких грошей”, — зазначив він, коментуючи можливість внесення застави.

    Водночас прокурори наполягають, що запобіжний захід необхідний у межах розслідування справи щодо ймовірної легалізації 460 мільйонів гривень під час будівництва елітного котеджного містечка “Династія” в Козині на Київщині. За версією слідства, кошти могли походити з корупційних схем, зокрема пов’язаних із держпідприємством “Енергоатом”.

    Розгляд справи у ВАКС триває, суд продовжує вивчати аргументи сторін щодо запобіжного заходу та обґрунтованості підозри.

  • Єрмак перед судом зробив заяву про вплив і власні “недоліки”

    Єрмак перед судом зробив заяву про вплив і власні “недоліки”

    Екскерівник Офісу президента Андрій Єрмак під час судового засідання у Вищому антикорупційному суді заявив, що не має наміру використовувати жодного впливу на правосуддя та наполягає на його повній незалежності. Про це він сказав журналістам перед початком слухання щодо обрання запобіжного заходу у справі про легалізацію 460 мільйонів гривень.

    Про це повідомляють “Укрінформ” та “Інтерфакс-Україна”.

    За словами Єрмака, принцип незалежності судової системи є ключовим, і він хотів би власним прикладом продемонструвати, що не намагається впливати на перебіг справи.

    “Важливо, щоб правосуддя було незалежним, без впливу. Я хочу на собі показати прикладом, що я цим не користуюся”, — зазначив він у коментарі перед засіданням.

    Окремо колишній керівник Офісу президента прокоментував особисті риси, відповідаючи на запитання журналістів. Він заявив, що має низку недоліків, однак “відсутність розуму” до них не відносить, що викликало значну увагу медіа.

    Питання щодо того, чи вважає він кримінальне провадження політично вмотивованим, Єрмак залишив без прямої відповіді, зазначивши, що наразі не хотів би це коментувати.

    Засідання у Вищому антикорупційному суді відбувалося 13 травня і стало продовженням слухань, які розпочалися напередодні. Процес стартував із затримкою через оголошену в Києві повітряну тривогу. Після її завершення частина засідання проходила у відкритому режимі, тоді як раніше суд розглядав матеріали у закритій частині.

    За даними журналістів, Єрмак особисто був присутній у залі суду. Також серед присутніх згадувався колишній співробітник розвідки Роман Червінський, чия поява привернула додаткову увагу медіа.

    Справу розглядає Вищий антикорупційний суд у межах провадження щодо ймовірної легалізації значних сум коштів під час будівництва елітного котеджного містечка “Династія” в селищі Козин Київської області. За версією слідства, йдеться про приблизно 460 мільйонів гривень, які могли бути легалізовані через складні фінансові схеми.

    Правоохоронні органи вважають, що частина цих коштів могла походити від корупційних схем, пов’язаних із державним сектором, зокрема підприємством Енергоатом. Остаточні висновки має встановити суд.

    Детективи Національного антикорупційного бюро України та прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури провели слідчі дії з Єрмаком увечері 11 травня, після чого йому було оголошено про підозру. Наступного дня ВАКС розпочав розгляд питання щодо запобіжного заходу.

    Прокуратура просить суд обрати для екскерівника ОП тримання під вартою як основний запобіжний захід із можливістю внесення застави у розмірі 180 мільйонів гривень. Сторона обвинувачення аргументує це масштабом інкримінованих дій та ризиками впливу на слідство.

    Захист, зі свого боку, наполягає на відсутності підстав для арешту та заперечує ризики перешкоджання слідству. Сам Єрмак провину публічно не визнає.

    Справу вже називають однією з найрезонансніших антикорупційних історій останніх років через статус фігуранта та суму інкримінованих коштів. Вона також викликала активну суспільну дискусію щодо роботи антикорупційних органів і балансу між жорсткістю переслідування та дотриманням прав підозрюваних.

    Окремо підкреслюється політичний контекст процесу, адже Андрій Єрмак протягом тривалого часу був однією з ключових фігур в українській виконавчій владі та фактично впливав на значну частину управлінських рішень під час війни та до неї.

    Судове засідання триває, остаточне рішення щодо запобіжного заходу має бути ухвалене після завершення розгляду всіх матеріалів справи та виступів сторін.

  • Продадуть уже цього року? Зеленський поставив дедлайн для приватизації “Сенс Банку” — що стоїть за рішенням

    Продадуть уже цього року? Зеленський поставив дедлайн для приватизації “Сенс Банку” — що стоїть за рішенням

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що державний Сенс Банк має бути приватизований уже у 2026 році, без жодних затримок. Відповідну позицію глава держави озвучив після наради з прем’єр-міністеркою Юлією Свириденко, де обговорювали реформування державного сектору та фінансової системи.

    За словами президента, приватизація банку є частиною ширшої стратегії лібералізації економіки та зменшення ролі держави у банківському секторі. Влада розраховує, що передача установи у приватні руки дозволить підвищити ефективність управління, залучити інвестиції та посилити конкуренцію на фінансовому ринку.

    «Не має бути жодних затримок у процесі — цього року банк повинен бути приватизований», — наголосив Зеленський, фактично встановивши політичний дедлайн для уряду.

    Рішення про приватизацію «Сенс Банку» не є новим, однак саме зараз воно набуває особливої актуальності. Банк був націоналізований у 2023 році після санкцій та обмежень, пов’язаних із попередніми власниками. Відтоді держава контролює установу через відповідні органи, а сам банк входить до переліку системно важливих.

    Втім, паралельно із планами приватизації навколо «Сенс Банку» знову спалахнув інформаційний скандал. Йдеться про так звані «плівки Міндіча», у яких фігуранти справи «Мідас» нібито обговорювали вплив на кадрові рішення в наглядовій раді банку. Зокрема, у записах згадуються питання призначень та можливі неформальні впливи на управління установою.

    Ці обставини додають політичної чутливості процесу приватизації. Влада змушена балансувати між необхідністю швидкого продажу активу та потребою забезпечити максимальну прозорість, щоб уникнути звинувачень у непрозорих домовленостях або повторенні старих схем.

    Окрім теми банків, під час наради обговорювали й ширші кадрові зміни в уряді. Зеленський повідомив, що найближчим часом можуть відбутися ротації на рівні заступників міністрів, а також оновлення керівництва окремих державних підприємств. Зокрема, йдеться про компанію «Ліси України» та енергетичний сектор, включно з Енергоатом.

    Президент також доручив пришвидшити призначення нового керівника «Енергоатому», підкресливши, що нова наглядова рада вже сформована і має всі повноваження для ухвалення відповідного рішення.

    У ширшому контексті ці кроки свідчать про спробу уряду перезапустити управління державними активами в умовах війни та економічного тиску. Україна продовжує співпрацю з міжнародними партнерами, зокрема МВФ і Світовим банком, які традиційно наполягають на скороченні державної частки в економіці та підвищенні прозорості держпідприємств.

    Приватизація «Сенс Банку» може стати одним із найбільш резонансних кейсів 2026 року. По-перше, через масштаб активу та його значення для фінансової системи. По-друге, через політичний і антикорупційний контекст, у якому вона відбуватиметься.

    Експерти зазначають, що успіх цього процесу залежатиме від кількох ключових факторів: прозорості конкурсу, залучення авторитетних міжнародних інвесторів та чітких правил гри. У разі провалу або скандалів це може негативно вплинути на інвестиційний імідж України.

    Водночас у разі успішної реалізації приватизація стане сигналом для ринку, що Україна навіть у воєнний час здатна проводити структурні реформи та відкривати економіку для інвесторів.

    Заява Зеленського — це не лише про один банк, а про масштабніший курс: скорочення державного впливу, перезавантаження управління та спробу зробити економіку більш відкритою. Але чи вдасться реалізувати ці плани швидко й без скандалів — стане зрозуміло вже найближчими місяцями.

  • “Не знайома і не була”: Свириденко відповіла на питання про Міндіча на тлі скандалу з «плівками»

    “Не знайома і не була”: Свириденко відповіла на питання про Міндіча на тлі скандалу з «плівками»

    Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко публічно заперечила будь-які особисті контакти з підсанкційним бізнесменом Тимуром Міндічем, чиє ім’я фігурує у резонансному антикорупційному розслідуванні. Заява прозвучала під час засідання Верховної Ради 1 травня у межах години запитань до уряду та стала однією з найобговорюваніших політичних реакцій на так звані «плівки Міндіча».

    Питання до глави уряду поставив народний депутат Олексій Гончаренко. Він звернув увагу на те, що у розшифруваннях записів розмов, які, за даними журналістів, були отримані в межах розслідування Національне антикорупційне бюро України, ім’я прем’єрки нібито згадується неодноразово. Зокрема, парламентар процитував один із фрагментів, де йдеться про можливу участь Свириденко у певних процесах.

    У відповідь прем’єрка дала максимально коротку і чітку позицію: вона заявила, що не знайома з Міндічем і ніколи не була у його квартирі, де, за інформацією слідства, могли відбуватися розмови, які стали предметом розслідування. Така лаконічність відповіді одразу стала сигналом для політичного середовища — уряд не планує розширювати коментарі щодо неперевірених або слідчих матеріалів.

    Контекст цієї заяви пов’язаний із гучною справою, відомою як «операція Мідас». У її межах, за інформацією журналістських розслідувань, детективи НАБУ задокументували низку розмов у квартирі Міндіча. У цих записах фігурують різні посадовці та особи, пов’язані з політичними й бізнес-колами, зокрема колишній помічник президента Сергій Шефір та інші учасники. Частина матеріалів була оприлюднена у медіа, що спричинило широкий суспільний резонанс.

    Сама справа стосується ймовірних корупційних схем у сфері енергетики, зокрема навколо державної компанії Енергоатом. За даними слідства та журналістів, Міндіч міг бути пов’язаний із неформальними впливами на ухвалення рішень у галузі, однак остаточні висновки мають зробити правоохоронні органи.

    Політичний вимір ситуації полягає в тому, що згадування високопосадовців у подібних матеріалах автоматично підвищує градус напруги в парламенті та суспільстві. Водночас українське законодавство передбачає презумпцію невинуватості, і будь-які висновки можуть базуватися лише на рішеннях суду, а не на витоках інформації чи журналістських публікаціях.

    Експерти звертають увагу, що подібні ситуації є типовими для періодів активізації антикорупційних розслідувань. З одного боку, вони демонструють відкритість системи та роботу антикорупційних органів. З іншого — створюють інформаційні ризики, коли неповні або контекстуально незрозумілі записи можуть використовуватися у політичній боротьбі.

    Важливим фактором є й те, що справа має ширший геополітичний і економічний контекст. Сектор енергетики залишається одним із ключових для національної безпеки України, особливо в умовах війни та постійних атак на енергетичну інфраструктуру. Тому будь-які підозри щодо корупції у цій сфері викликають підвищену увагу як всередині країни, так і серед міжнародних партнерів.

    Реакція Свириденко також вписується у загальну лінію поведінки українського уряду — максимально дистанціюватися від будь-яких не підтверджених зв’язків із фігурантами розслідувань і уникати політичних спекуляцій до завершення слідчих дій. Така позиція дозволяє зберігати інституційну стабільність і не піддаватися інформаційному тиску.

    У парламенті, своєю чергою, ситуація навколо «плівок Міндіча» вже стала предметом політичних дискусій. Опозиційні депутати вимагають більшої прозорості та публічних пояснень, тоді як представники влади наголошують на необхідності дочекатися офіційних результатів розслідування.

    Подальший розвиток подій залежатиме від дій НАБУ та інших правоохоронних органів. Якщо автентичність записів буде підтверджена і вони отримають процесуальний статус доказів, справа може мати серйозні наслідки для низки фігурантів. В іншому випадку — вона може залишитися на рівні інформаційного скандалу без юридичних наслідків.

    Наразі ж заява прем’єрки стала чіткою позицією уряду: жодних підтверджених контактів із Міндічем немає, а всі подальші оцінки повинні ґрунтуватися виключно на офіційних результатах слідства. У ситуації, коли інформаційний простір переповнений витоками та інтерпретаціями, саме така стриманість може стати ключовим фактором збереження довіри до державних інституцій.

  • Суддя Марина Барсук дотична до схем Енергоатому. ЗМІ

    Суддя Марина Барсук дотична до схем Енергоатому. ЗМІ

    Одіозна суддя Північного апеляційного господарського суду Марина Барсук, яка раніше була помічена в обслуговуванні інтересів олігархів Павла Фукса та Ігоря Коломойського, за повідомленням ЗМІ дотична до корупційних схем в українській енергетиці за участі підсанкційного Костянтина Григоришина.

    Так, за інформацією журналістів, “Костянтин Григоришин вкрав у держави не 68 мільйонів, а понад 1,3 мільярда грн”.

    Ключовим у цій історії називають суддю Господарського суду Києва Артема Селівона, який розглядав справу № 910/1228/24, де позивачем виступало ТОВ “Енера Вінниця”, що належить до орбіти Григоришина через кіпрську офшорку Palpon Trading Limited (структура Energy Standard Group).

    Суддя Селівон, спочатку відмовляв людям олігарха, але згодом, коли принесли схему за участі Енергоатому, Селівон погодився і прийняв ключове рішення. Сума відкату, за інформацією журналістів, склала трохи менше 10%. У схемі взяла участь одіозна суддя Марина Барсук, відповідну інформацію легко знайти в реєстрі судових рішень.

  • Ексочільник «Енергоатома» Котін перед відставкою отримав мільйонні виплати

    Ексочільник «Енергоатома» Котін перед відставкою отримав мільйонні виплати

    Колишній керівник державного підприємства «Енергоатом» Петро Котін у день свого звільнення 21 серпня 2025 року отримав багатомільйонні виплати з державної компанії. Йдеться про 4,6 млн грн вихідної допомоги, а також близько 200 тис. грн так званих коштів на оздоровлення.

    Виплати були здійснені за три місяці до оприлюднення резонансних матеріалів НАБУ, які викликали суспільний інтерес до діяльності керівництва енергетичного сектору.

    Як випливає з фінансових даних, протягом 2023–2025 років Петру Котіну було нараховано та виплачено близько 25 млн грн заробітної плати. При цьому офіційний контракт, який мав би визначати умови оплати праці керівника державної компанії, фактично був відсутній.

    Окрім цього, у 2022–2024 роках екскерівник «Енергоатома» отримав ще 1,1 млн грн додаткових виплат без затвердженого фінансового плану підприємства. Ймовірно, йдеться про преміальні нарахування, однак їх правові підстави залишаються предметом дискусій.

    Ще у грудні 2023 року Петро Котін опинився в центрі журналістського розслідування. Тоді з’ясувалося, що його 70-річна теща під час повномасштабної війни придбала будинок і земельну ділянку під Києвом, офіційно не маючи достатніх доходів для такої покупки. Вартість об’єкта оцінювалася приблизно у 7 млн грн, хоча ринкова ціна подібної нерухомості, за оцінками журналістів, могла бути суттєво вищою.

    За інформацією народного депутата Ярослава Железняка, після раптового складання повноважень керівника державної енергокомпанії Котін певний час перебував за кордоном, однак згодом повернувся до України.

    Вже 19 січня колишній топменеджер зареєструвався як фізична особа-підприємець. Основним видом його діяльності зазначено консультування з питань комерційної діяльності та управління.

    Історія з мільйонними виплатами на тлі відсутності чітко визначених контрактних умов знову порушила питання контролю за винагородами керівників державних підприємств стратегічного сектору.

  • Олійник, Липська та Звягінцев – чиновники які стоїть за фіктивним імпортом дронів та виведенням сотень мільйонів доларів з України

    Олійник, Липська та Звягінцев – чиновники які стоїть за фіктивним імпортом дронів та виведенням сотень мільйонів доларів з України

    Поки українським волонтерам масово блокують картки за перекази в кілька тисяч гривень, через банківську систему України за кордон щоденно виводяться мільйони.

    За інформацією ЗМІ, українські банки беруть участь у схемі виведення з України сотень мільйонів доларів США за фіктивними імпортними угодами фірм-одноденок. Все це відбувається під протекцією заступника голови Національного банку України Дмитра Олійника та в.о. голови Державної митної служби України Сергія Звягінцева.

    Суть схеми за участю заступника голови НБУ Дмитра Олійника та в.о. голови Державної митної служби Сергія Звягінцева полягає в фіктивному імпорті дронів, адже за інформацією журналістів розслідувачів кожен третій дрон виявився завезеним до України лише на папері.

    Так, видання Vlasti.net, з посиланням на власні джерела в  Державній митній службі, зазначає, що  з аналізу митних декларацій стало відомо, що найбільше фіктивних вантажів на Волинській митниці оформили Макар Володимир Андрійович, Сухий Олександр Олександрович, Шкаран Андрій Іванович, Савош Наталія Миколаївна та Волін Олександр Валерійович. Вони оформили неіснуючих дронів на суму понад 100 мільйонів доларів США від WHARVEST LIMITED на користь ТОВ «СЕНФІДЖО ІНД» 45242023, від STARNINE SALES LIMITED на ТОВ «ПОЛІПРОМ КОНТУР» 44972273, від Latuna Limited на ТОВ «ЛОЯЛХІЛЗ ГРУП» 45339667, від TS2 Space Sp. z o.o. на ТОВ «Л енд Т компані» 45611914, від ABSales Group Limited на ТОВ «ПЕППЕР СТАР» 44610024, від OPTIMA TRADE LIMITED на ТОВ «ВІТАЛ ПРОГРЕС» 45214462, від Accumaze Sp. z o.o. на ТОВ «ІТГ «ІНТЕК-ГАЗ» 21494259, а також від TORQUE TRADE LIMITED на ТОВ «ЛАВРА ГРУП» 45023845.

    Понад 100 мільйонів доларів США вивели з України на митниці Львівської області. Митники Попов Юрій Андрійович, Романів Ольга Степанівна, Лещишин Тарас Романович оформили підробні декларації на дрони від BORBIT EU S.R.L. на користь ТОВ «БУЛЛЕТ» 45169719, ТОВ «ЕКСПОРТ МАСТЕР» 45302019, ТОВ «КАЛЬХЕОН» 40265219 , ТОВ «ПРОМОФЛАЙ» 45435182, від Universum – Baltyckie Centrum Logisticzne Sp. zo.o. на ТОВ «ПРОМОФЛАЙ» 45435182, ТОВ «ЕкоМаска» 45855410, M.D. and Partners Sp. z o.o на TOB «ОПТОМАКС»  45479481, а також від E-TRADE GROUP Sp.z.o.o на ТОВ «ТЕХНОГЕН» 45589423.

    Фіктивний імпорт дронів відбувається і на Одеській митниці, де за підписами Гайдаржи Романа Андрійовича та Глаголєва Олега Вʼячеславовича були оформлені декларації ввезення дронів від OPTIMA TRADE LIMITED до ТОВ «ВІТАЛ ПРОГРЕС» 45214462, від ABSales Group Limited до ТОВ «ПЕППЕР СТАР» 44610024, від WHARVEST LIMITED до ТОВ «СЕНФІДЖО ІНД» 45242023, від TAKSIM-POL Sp. z o. o. до ТОВ «ТЕДАРІК» 45907725, від TORQUE TRADE LIMITED до ТОВ «ТРАНСГЛОБУС» 44548370 на суму понад 50 мільйонів доларів США.

    Ще на 20 мільйонів доларів США оформили неіснуючих дронів чернівецькі митники Ткачук Ілля Васильович та Лахман Віталій Олександрович. Вони підписали декларації про ввезення дронів від TORQUE TRADE LIMITED на ТОВ «ПЕППЕР СТАР» 44610024 та ТОВ «ЛАВРА ГРУП» 45023845, від Latuna Limited на ТОВ «ЛОЯЛХІЛЗ ГРУП” 45339667, а також від NEOTRADE LIMITED на ТОВ «НЕКСУС ТОРГ» 45351930.

    На Закарпатті Гончарук Дмитро Сергійович та Лазарчик Юлія Володимирівна дали зелене світло на псевдо-дрони для EUA Invest Group s.r.o. на користь ТОВ «МОТІ»  38628992, EUAIG s.r.o. на ТОВ «МОТІ»  38628992, KAMELOT Sp.z o.o.  на користь ТзОВ «Грейт Ентерпрайз” 4523194 більш ніж на 15 мільйонів доларів США.

    На Київщині відзначився митник Бєлов Андрій Ігорович, який дозволив фіктивно оформити дронів на десятки мільйонів доларів США на користь ТОВ «ТЕМ-РО»  45721498 від BFM ENTERPRISES LLC, а також від COSENBASE LTD на користь ТОВ «АНВЕР ТОРГ»  45703947, Jet DP Sp. z o.o. на ТОВ «АНВЕР ТОРГ» 45703947 та ТОВ «ЕКСПОРТ МАСТЕР»  45302019, EURO LINE Sp. z o.o. на ТОВ ТЕХНОПРОФ  42855563, ТОВ «ЄВРО СТАНДАРТ ГРУПП” 41140319 та ТОВ “СЕЙЛКОМТРЕЙД” 45512853, LEMIURG LLC  на ТОВ «БІЛДІНГ СТАРС» 45395339.

    Водночас, ЗМІ публікують список банків, які приймають участь у схемі.

    АО «Асвіо Банк» (брати Супруненки) пропустив десятки мільйонів доларів до румунської компанії Borbit Eu S.r.l. (1 працівник, без сайту, 87% зобов’язань від активів) та польської Jet Dp Sp. z o.o. від фірм-одноденок «Анвер Торг» і «Асконіпром».

    Банк «Південний», «Креді Агріколь» та «ОТП Банк» обслуговували ТОВ «Промофлай», яке переказувало кошти Amon Trade LLC — компанії без сайту, команди, складу та публічної звітності.

    «Мотор-Банк» (державний, Фонд держмайна) пропустив понад 30 млн доларів до Гонконгу через платежі від фірм «Лавра Груп», «Лоялхілз Груп», «Пеппер Стар», «Поліпром Контур», «Атлант Формат», «Сенфіджо Інд», «Вітал Прогрес», «Нексус Торг» на рахунки Torque Trade Limited, Latuna Limited, Absales Group Limited, Starnine Sales Limited, Wharvest Limited, Optima Trade Limited, Neotrade Limited.

    АТ «РВС Банк» (Руслан Демчак) виводив кошти через ТОВ «Трансглобус», «Специфік Лайт», «Сенфіджо Інд», «Вирібпрофіт», «Аргемона Груп» на рахунки Torque Trade Limited, Latuna Limited, Wharvest Limited, Aliot Trade S.r.o., Lvm Wholesale L.l.c Fz.

    «Радабанк» (родина Городницьких) та «Банк Альянс» (Павло Щербань) акцептували транзакції на 20 млн доларів між десятками фірм-одноденок та гонконгськими/польськими компаніями.

    Як бачимо, корупційна схема вражає своєю масштабністю та стала можлива завдяки “тісній співпраці” високопосадовців Нацбанку та Митниці.

    Варто відзначити, що всі учасники схеми – Дмитро Олійник, Анна Липська та Сергій Звягінцев – являються фігурантами журналістських розслідувань про незаконне збагачення, а директорка Департаменту фінансового моніторингу НБУ Анна Липська, без якої реалізація схеми не є можливою,  має тісні зв’язки з РФ.

    Так, родина Сергія Звягінцева постійно обростає новим майном та має необґрунтовані мільйонні накопичення, та дві кримінальні справи – про торгівлю посадами та незаконне збагачення. Попри відкриті кримінальні справи Сергій Звягінцев продовжує керувати Митницею.

    Заступник Голови НБУ Дмитро Олійник також помічений у незаконному збагаченні – фактично володіє нерухомістю в Дубаї.

    Водночас, ВАКС зобов’язав НАБУ внести відомості до ЄРДР і розпочати розслідування щодо можливих корупційних правопорушень заступника голови НБУ Дмитра Олійника тільки після звернення відомого економіста Бориса Кушнірука .

    «Лише після мого позову до ВАКС НАБУ внесло заяву до ЄРДР і тепер змушене розпочати розслідування», – заявив Борис Кушнірук.

    За твердженням Кушнірука, передані ним до слідчих матеріали містять ознаки можливого приховування активів через майно в ОАЕ. Йдеться про квартиру в житловому комплексі Zenith Tower (район Al Hebiah Fourth, Дубай), власницею якої у реєстрах значиться колишня дружина посадовця Ольга Кушнір. Автор звертає увагу, що в декларації Олійника за 2023 рік фігурують дані про посвідку на проживання його тодішньої дружини в ОАЕ та отримані нею доходи у Dubai Media City на суму 7,7 млн грн, однак інформації про саму квартиру немає. «От тільки про саму квартиру у Дубаї в декларації – жодного слова».

    Також, за інформацією британських журналістів з International Business Times, Дмитро Олійник ймовірно причетний до масштабних схем виведення коштів з “Енергоатому”.