Golosnovinua.com

Позначка: фермери

  • Жнива під загрозою: Росія зіткнулася з гострим дефіцитом дизеля, розвідка назвала наслідки

    Жнива під загрозою: Росія зіткнулася з гострим дефіцитом дизеля, розвідка назвала наслідки

    Росія розпочала жнивну кампанію 2026 року в умовах гострого дефіциту дизельного пального, що вже позначається на темпах збору врожаю та створює серйозні ризики для аграрного сектору країни. Найбільше від нестачі пального потерпають регіони, які традиційно першими розпочинають збиральну кампанію, а малі й середні фермерські господарства опинилися на межі виживання. Про це повідомила Служба зовнішньої розвідки України.

    За інформацією української розвідки, найгостріша ситуація спостерігається у Краснодарському та Ставропольському краях, а також у Ростовській області, де зернові культури достигають раніше за інші регіони. Водночас проблеми з постачанням дизельного пального фіксуються також у Липецькій, Воронезькій, Тамбовській та Свердловській областях, Республіці Башкортостан і Якутії.

    У Службі зовнішньої розвідки зазначають, що дефіцит пального вже безпосередньо впливає на темпи проведення жнив. За даними відомства, станом на 1 липня в Росії було обмолочено лише 1,3–1,5 млн гектарів посівів, тоді як на аналогічну дату минулого року цей показник становив 4,2–4,6 млн гектарів. Таким чином, темпи збиральної кампанії відстають майже втричі від минулорічних.

    Попри це, заступник голови уряду РФ Дмитро Патрушев публічно заперечив наявність системних проблем із проведенням жнив. Однак, як наголошують у розвідці, посадовець не навів жодних конкретних статистичних даних, які б підтверджували його заяви.

    Крім нестачі дизельного пального, ситуацію ускладнює й скорочення посівних площ. За даними СЗРУ, цьогоріч площі під ярими культурами зменшилися на 11,3% порівняно з минулим роком, а озимими — на 7,4%.

    У розвідці зазначають, що паливна криза накладається на інші негативні фактори, зокрема порушення оптимальних агротехнологічних строків проведення польових робіт. Після дозрівання зернових культур аграрії мають лише від семи до десяти днів для збору врожаю. Після цього зерно починає осипатися, а несприятливі погодні умови, зокрема дощі, можуть повністю заблокувати вихід техніки в поля.

    За оцінками представників агропромислового комплексу Ростовської області, через зрив оптимальних строків збирання можливі втрати врожаю можуть сягнути 15%.

    Окремою проблемою залишається забезпечення аграріїв пальним. За інформацією української розвідки, у низці російських регіонів продаж дизельного пального на автозаправних станціях уже нормується. Один покупець може придбати від 20 до 200 літрів дизеля, при цьому заправка резервуарів чи інших великих ємностей фактично заборонена.

    Такі обмеження серйозно ускладнюють роботу сільськогосподарської техніки. У СЗРУ зазначають, що один зернозбиральний комбайн протягом зміни може споживати до 300 літрів дизельного пального, тому встановлені ліміти не забезпечують навіть одного повного робочого дня.

    Особливо складна ситуація спостерігається у віддалених регіонах Росії. Наприклад, у Якутії окремі фермери змушені долати відстань у 200–300 кілометрів лише для того, щоб придбати максимально дозволені 200 літрів дизеля.

    За оцінкою української розвідки, найбільше від паливної кризи страждають малі та середні фермерські господарства, які не мають власних запасів пального та довгострокових контрактів із нафтопереробними заводами. Саме такі виробники сьогодні перебувають на межі фінансового краху.

    У Службі зовнішньої розвідки наголошують, що наслідками нинішньої ситуації можуть стати не лише втрати врожаю, а й погіршення якості зерна, зниження рентабельності аграрного виробництва та подальше погіршення фінансового стану дрібних виробників. Для багатьох із них витрати на пальне вже становлять близько п’ятої частини собівартості вирощування зернових культур.

    Найбільших ризиків, за оцінкою відомства, зазнають регіони зі слабко розвиненою паливною інфраструктурою, значними відстанями між автозаправними станціями та сільськогосподарськими підприємствами, а також обмеженими можливостями для створення власних запасів дизельного пального.

    У СЗРУ також зазначили, що на тлі загального дефіциту нафтопродуктів Росія дедалі активніше використовує так звані “сірі” схеми постачання та переробки пального. Зокрема, українська розвідка повідомляла про фіксацію однієї з таких схем за участю індійської нафтопереробної компанії Nayara Energy.

    Крім того, у низці російських регіонів продовжують запроваджувати додаткові обмеження на продаж пального. Так, у Курській області з 15 липня почали діяти нові правила, які суттєво обмежують можливості водіїв придбати бензин та дизельне пальне.

  • Забронюватися стане складніше? Нові правила мобілізації можуть залишити тисячі фермерів без захисту

    Забронюватися стане складніше? Нові правила мобілізації можуть залишити тисячі фермерів без захисту

    В Україні розгортається нова дискусія навколо правил бронювання військовозобов’язаних працівників. Після того як Кабінет Міністрів переглянув критерії для підприємств, які можуть отримати статус критично важливих, представники малого бізнесу, фермерських господарств та юристи заговорили про серйозні ризики для аграрного сектору. Найбільше занепокоєння викликає ситуація дрібних фермерів, які можуть втратити право на бронювання працівників та власників господарств навіть попри офіційну діяльність, сплату податків і забезпечення робочих місць.

    Проблему публічно підняли після аналізу оновлених урядових правил бронювання, які мають запрацювати влітку 2026 року. Зміни передбачають нові критерії визначення критично важливих підприємств, перегляд уже наданих статусів, підвищення зарплатного порогу та зміну механізму розрахунку квот для бронювання працівників. Представники влади пояснюють нововведення необхідністю зробити систему більш прозорою та закрити можливості для зловживань. Водночас бізнес-середовище побоюється, що нові правила можуть боляче вдарити саме по тих підприємствах, які працюють офіційно та забезпечують економічну стійкість громад.

    Юрист-дорадник Руслан Сокол, в коментарі «Главкому», звертає увагу на те, що нові критерії надто часто орієнтуються на формальні показники — площу земельних угідь, кількість працівників або обсяги виробництва. Через це невеликі фермерські господарства ризикують залишитися поза системою бронювання навіть у випадках, коли справно сплачують податки та офіційно виплачують конкурентні зарплати.

    За словами експерта, мобілізація власника невеликого фермерського господарства нерідко означає фактичну зупинку діяльності підприємства. Якщо на великому агрохолдингу функції окремої людини можуть бути перерозподілені між іншими працівниками, то в малому господарстві власник часто одночасно виконує функції керівника, механізатора, агронома та організатора виробництва.

    Сокол ставить питання, на яке, за його словами, держава досі не дала чіткої відповіді: хто буде виконувати договірні зобов’язання, сплачувати оренду земельних паїв та забезпечувати роботу господарства після мобілізації його власника. На думку юриста, проблема полягає не лише у бронюванні, а й у відсутності механізмів підтримки малого агробізнесу в умовах війни.

    Окрему критику викликають критерії, пов’язані з чисельністю працівників. Експерти наголошують, що сучасне сільське господарство активно автоматизується. Один фермер, використовуючи високопродуктивну техніку, може самостійно обробляти понад 100 гектарів землі. Відповідно, вимога щодо великої кількості працівників не завжди відображає реальний економічний внесок підприємства.

    Паралельно уряд посилює фінансові вимоги до підприємств, які претендують на статус критично важливих. Однією з ключових новацій стало підвищення мінімального рівня середньої заробітної плати. Тепер для підтвердження статусу критично важливого підприємства середня зарплата повинна становити не менше трьох мінімальних зарплат — 25 941 гривню. Для підприємств, розташованих на прифронтових територіях, залишили пільговий поріг у розмірі 21 618 гривень.

    Для багатьох дрібних фермерських господарств це означатиме додаткове фінансове навантаження. Представники аграрного сектору вже заявляють, що вимушене підвищення зарплат відбуватиметься на тлі зростання вартості пального, добрив, насіння та логістики. Особливо складною ситуація може стати для овочевих господарств та фермерів, які працюють у регіонах, наближених до лінії фронту.

    Крім зарплатного порогу, уряд анонсував масштабний перегляд статусів критично важливих підприємств. Протягом трьох місяців після набуття чинності новими правилами державні органи мають перевірити раніше ухвалені рішення щодо критичності компаній. Це означає, що тисячі підприємств будуть змушені повторно підтверджувати свій статус.

    У бізнес-середовищі побоюються, що така процедура може створити додаткову бюрократичну невизначеність. Частина роботодавців уже зараз говорить про складність планування роботи на кілька місяців вперед, особливо в аграрному секторі, де літо є ключовим періодом для збору врожаю.

    Ще однією новацією стали зміни для працівників-сумісників. Відтепер працівники, які мають відстрочку від мобілізації та працюють за сумісництвом, враховуватимуться у квоті бронювання лише за одним місцем роботи. Уряд пояснює це боротьбою зі схемами подвійного бронювання.

    Економісти звертають увагу, що кадровий дефіцит уже став однією з головних проблем українського аграрного сектору. Війна, мобілізація та міграція населення призвели до нестачі робочої сили в багатьох регіонах країни. Тому будь-які зміни у сфері бронювання без врахування специфіки окремих галузей можуть додатково загострити ситуацію.

    Водночас представники уряду наполягають, що реформа необхідна для забезпечення справедливого розподілу відстрочок від мобілізації та недопущення маніпуляцій із отриманням статусу критично важливих підприємств. За задумом авторів змін, система має краще враховувати економічну значущість компаній та їхній реальний внесок у функціонування держави під час воєнного стану.

    Однак юристи наголошують: якщо критерії залишаться надто формальними, найбільший удар можуть отримати саме невеликі фермерські господарства, які сьогодні забезпечують робочі місця у громадах, сплачують податки та підтримують продовольчу безпеку країни. На їхню думку, система повинна оцінювати не лише площу землі чи кількість працівників, а й ефективність роботи підприємства, податкову дисципліну та реальний внесок у місцеву економіку.

    Саме навколо цих критеріїв, переконані експерти, найближчими місяцями розгорнеться головна дискусія між державою та бізнесом.

  • В Україні прогнозують подорожчання продуктів через ціни на дизель

    В Україні прогнозують подорожчання продуктів через ціни на дизель

    Різке подорожчання дизельного пального в Україні може спричинити зростання цін на більшість продуктів харчування приблизно на 10%. Водночас ризику дефіциту продовольства в країні немає. Про це повідомив виконавчий директор Першого українського сільськогосподарського кооперативу Олександр Буюклі.

    За його словами, головна проблема для аграрного сектору пов’язана не з виробництвом продуктів, а з подорожчанням логістики. Україна залишається нетто-експортером багатьох видів аграрної продукції, тому забезпечення сировиною для виробництва харчів не викликає занепокоєння. Однак зростання цін на дизельне пальне безпосередньо впливає на витрати на транспортування сировини та готової продукції.

    Буюклі зазначив, що лише за останній тиждень ціни на дизельне пальне та мінеральні добрива різко зросли. За його оцінкою, причиною стали зміни на світовому ринку енергоресурсів, зокрема напружена ситуація навколо Ірану, а також коливання валютного курсу.

    За даними ринку, ще до загострення ситуації на Близькому Сході вартість дизпалива у центральних регіонах України становила приблизно 50–53 гривні за літр. Нині ціни зросли до приблизно 70 гривень за літр і вище.

    У середньому аграрним підприємствам потрібно близько 50–80 літрів дизельного пального на один гектар землі за сезон. Через підвищення вартості пального фермери можуть переплатити приблизно 20–30 доларів на кожному гектарі.

    «Це відчутно, але не критично. Багато залежатиме від врожайності. Чим вона буде вищою, тим нижчою вийде собівартість зерна», — пояснив експерт.

    Водночас підвищення цін на мінеральні добрива, за словами Буюклі, не матиме такого значного впливу на собівартість продукції. Більшість великих і середніх аграрних компаній закупили необхідні обсяги добрив ще взимку — у грудні та січні, за старими цінами.

    Найбільше подорожчання відчують невеликі фермерські господарства, які зазвичай купують добрива безпосередньо перед початком польових робіт.

    Попри складну ситуацію на енергетичних ринках, аграрний сектор України має достатній досвід адаптації до кризових умов. За словами експерта, ринок уже пережив значно складніші виклики у 2022–2023 роках, тому нинішнє зростання витрат не повинно призвести до серйозних перебоїв у виробництві чи постачанні продуктів.

  • Якими будуть ціни на землю в Україні у 2026 році

    Якими будуть ціни на землю в Україні у 2026 році

    Український ринок землі поступово виходить із «шокової» фази, спричиненої війною, та переходить до етапу системного зростання вартості. У 2026 році динаміка цін напряму залежатиме від безпекової ситуації та ходу мирних перемовин, однак експерти вже фіксують формування довгострокового інвестиційного тренду.

    Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук зазначає, що на ринку постійно відбуваються перегляди орендних ставок і вартості землі. Ключовим фактором залишається війна та перспективи її завершення. За його словами, у 2026 році можливі два сценарії. Якщо переговори щодо миру активізуються, українська земля як головний ресурс держави почне стрімко дорожчати, а разом із нею зростатимуть і інвестиції в агросектор. Якщо ж бойові дії триватимуть, земля залишатиметься потужним фінансовим активом, який зберігатиме вартість навіть у нестабільних умовах.

    Більш стриманий, але водночас оптимістичний прогноз дає координатор земельного комітету УКАБ Ігор Лісецький. Він вважає, що у 2026 році ринок увійде у фазу стабільного та виваженого зростання без різких стрибків. За його словами, ринок уже вийшов із кризового стану перших років війни й перейшов до системного накопичення вартості, що поступово наближатиме українські ціни до рівня східноєвропейських країн.

    Лісецький наголошує, що драйвером зростання стане попит із боку агровиробників і інвесторів, які активно викуповують орендовані землі як інвестиційний актив. Фінансова спроможність фермерів підтримується стабільним експортом через морські порти та світовими цінами на продовольство. Водночас географія цін залишатиметься нерівномірною: у західних і центральних областях конкуренція за землю буде високою, тоді як у прифронтових регіонах сходу і півдня ринок фактично «замре» через безпекові ризики.

    Фінансовий аналітик Ерік Найман звертає увагу, що інвестиції у сільськогосподарську землю сьогодні є однією з найпопулярніших стратегій в Україні. Він наголошує, що агроземля є валютним активом, адже на ній вирощують експортні культури, ціни на які прив’язані до долара. Проте, за його словами, орендна дохідність у 5–6% річних не є надто високою, а головний заробіток для покупців полягає у зростанні вартості землі, що фактично робить такі операції спекулятивними.

    Найман попереджає про головний ризик: коли настане момент продавати, власник ділянки може зіткнутися з відсутністю покупців, особливо якщо земля розташована всередині великого агромасиву й має лише одного потенційного покупця. У такому випадку доводиться продавати з дисконтом.

    Юрист Олександр Ігнатенко нагадує, що інвестиції в землю потребують ретельної юридичної перевірки. Нині громадяни України можуть купувати до 100 гектарів сільськогосподарських земель, а юридичні особи — до 10 тисяч гектарів. Іноземцям купівля землі досі заборонена. Перед угодою необхідно перевіряти статус ділянки у державних реєстрах, переконуватися у відсутності обтяжень і оформлювати купівлю через нотаріуса. Власники також мають враховувати податкові зобов’язання та можливі зміни законодавства.

    Таким чином, 2026 рік може стати переломним для українського ринку землі: у мирному сценарії він отримає потужний імпульс до зростання, а у воєнному — збереже роль одного з небагатьох стабільних активів у країні.

  • Врожай із радіоактивних полів Житомирщини потрапляв на хлібокомбінати

    Врожай із радіоактивних полів Житомирщини потрапляв на хлібокомбінати

    На Житомирщині викрили масштабну схему незаконного використання земель, забруднених радіацією внаслідок аварії на ЧАЕС. До організації злочинної оборудки причетний селищний голова, який разом із поплічниками здав у користування понад 1700 гектарів небезпечних територій.

    За даними слідства, у 2021 році посадовець у змові із землевпорядником та керівниками чотирьох фермерських підприємств незаконно передав в оренду 1790 гектарів землі, на яку розповсюджуються обмеження щодо використання. Водночас повноваження розпоряджатися такими ділянками має виключно Кабінет Міністрів України.

    Фермери вирощували на цих землях сільськогосподарські культури, а врожай реалізовували, зокрема, й на хлібокомбінати. Збитки державі за 2021 рік експерти оцінили більш ніж у 4,9 мільйона гривень.

    Окрім цього, директор одного з підприємств разом із колишнім депутатом селищної ради та керівником іншої компанії виростили майже 365 тонн соняшнику загальною вартістю понад 6,6 мільйона гривень. Врожай вони вивезли із зони відселення та продали на внутрішньому ринку.

    Селищному голові та трьом керівникам підприємств повідомлено про підозру у злочинах за змовою, самовільному зайнятті земель, а також зловживанні владою, що спричинило тяжкі наслідки. Ще кільком учасникам схеми інкримінують привласнення майна, легалізацію доходів та порушення вимог радіаційної безпеки.

    Наразі вирішується питання щодо обрання запобіжних заходів фігурантам та арешту їхнього майна з метою компенсації збитків державі.

  • Нашестя сарани на півдні України: аграрії говорять про агроекологічну катастрофу

    Нашестя сарани на півдні України: аграрії говорять про агроекологічну катастрофу

    Південь України потерпає від масштабного нашестя сарани. Найбільше постраждали Херсонська, Запорізька, частково Дніпропетровська та Одеська області. За словами екологів та аграріїв, ситуація набула безпрецедентного характеру — комахи знищують зелені насадження, залишаючи після себе «вигорілу землю».

    «Сарана з’їдає все на своєму шляху. Це як монголо-татари — налетіла, знищила все живе й полетіла далі. Урожай може бути втрачено до 100%», — розповідає еколог Володимир Шелудько. За його словами, найбільше страждають соняшник, кукурудза, цукрові буряки, овочі. Зернові культури, зокрема пшениця, менш вразливі, якщо вже дозріли, адже сарана переважно живиться зеленою масою.

    Причинами масового розмноження шкідників стали сприятливі погодні умови — посуха, спека, а також осушення Каховського водосховища, що змінило мікроклімат регіону. Значною мірою проблема ускладнилася через те, що боротьба з саранею не була скоординована на рівні держави, а зусилля окремих фермерів виявилися недостатніми.

    «Своєрідними «резерваціями» для сарани стали покинуті поля та необроблені землі, кількість яких різко зросла через війну», — додає Шелудько.

    Херсонський аграрій Ігор Йосипенко називає ситуацію комплексною агроекологічною катастрофою. За його словами, ще в травні в Бериславському районі загинуло 55 тисяч гектарів озимих культур через екологічно-техногенні чинники, включно з наслідками підриву Каховської ГЕС. Загальні збитки аграріїв оцінюються приблизно в мільярд гривень.

    «Такої посухи, як у цьому році, місцеві аграрії не пам’ятають за останні 30 років», — каже Йосипенко. Раніше фермери просили впровадити в регіоні «особливий режим» та розробити програми компенсацій і підтримки. Але реакції від влади не було.

    Сарана масово атакує залишки зелених насаджень, які вціліли після посухи. У Запорізькій області з 15 липня діє спеціальний режим захисту рослин. Обробляються площі із дикорослою рослинністю — саме вона є «підгодівлею» для комах. На сьогодні зараження охопило приблизно 20 тисяч гектарів.

    У Херсонській області такий режим діє ще з червня, і станом на кінець місяця було оброблено лише близько 300 гектарів. Попри це, місцева влада вже розглядала питання про скасування спецрежиму, що викликало обурення серед аграріїв.

    На початку липня сарану виявили і в Одеській області, зокрема біля села Мирнопілля. За даними Держпродспоживслужби, йдеться про личинок італійського пруса — одного з видів саранчі. Наразі масова обробка не проводиться, оскільки чисельність комах «нижча за економічний поріг», але фермери попереджають: соняшник активно знищується, і в окремих господарствах можуть втратити до 25% урожаю.

    За словами Шелудька, нашестя сарани може докотитися й до інших областей.

    Зокрема, «хмари сарани» рухаються в бік Полтавської та Кіровоградської областей. Є інформація, що шкідників уже виявили в Київській та навіть окремих районах Житомирської областей. Втім, не факт, що в цих регіонах сарана зможе масово поширитися, адже мікроклімат там зовсім інший — зокрема, більш вологий.

    «Щоб локалізувати нашестя шкідників, потрібно обробляти «важкими» інсектицидами великі масиви землі. Повторюся: це має бути саме комплексна обробка, зусиллями окремих фермерів проблему не подолати, та й гроші на хімію є далеко не в усіх», — зазначає еколог.

    Існують і «біологічні» методи захисту. Наприклад, сарана «не любить» просо, тож поля з іншими культурами рекомендують «межувати» посівами проса.

    Однак, очевидно, що це слід було робити ще навесні та координувати на рівні держави.

    «Фермери навряд чи сіяли б просо за власний кошт, якщо у вирощуванні цієї культури мало економічного сенсу. Тим паче, спочатку ніхто не очікував, що справа дійде до нашестя сарани», — додає Шелудько.

    Водночас загальному врожаю на рівні всієї країни нашестя сарани поки що суттєво не загрожує.

    За даними Міністерства аграрної політики, у 2025 році загальна площа засіяних угідь становить понад 23 мільйони гектарів (з них близько 11 мільйонів — під зерновими). Полчища шкідників охопили приблизно до 30 тисяч гектарів — саме там виявлена їх максимальна концентрація та проводиться екстрена обробка. Тобто йдеться про площі до 0,15% від усього аграрного масиву.

    «Поки що маємо справу з локальними втратами врожаю. Звісно, багато місцевих фермерів страждають, але в масштабах країни жодної катастрофи немає. Важливо інше — ніколи в Україні не було подібного нашестя сарани. Як явище, це більше притаманно регіонам із субтропічним кліматом. А це означає, що клімат в Україні стрімко змінюється, і в майбутньому полчища шкідників справді можуть стати серйозною загрозою для нашого агросектору», — підсумував голова Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

  • Через дефіцит овочесховищ уряд розширив програму «5-7-9%» для фермерів

    Через дефіцит овочесховищ уряд розширив програму «5-7-9%» для фермерів

    В умовах війни та знищеної інфраструктури уряд вирішив «розморозити» додаткову фінансову підтримку для аграріїв. Кабінет Міністрів ухвалив постанову, яка дозволяє фермерам, що займаються овочівництвом, скористатися державною програмою «Доступні кредити 5-7-9%» для будівництва овочесховищ і картоплесховищ. Про це повідомили в Міністерстві аграрної політики та продовольства.

    Йдеться про можливість отримати компенсацію відсоткової ставки за кредитами – у сумі до 150 млн гривень, аналогічно до умов, які вже діють для підприємств тваринництва й переробки.

    За словами міністра агрополітики Віталія Коваля, це дасть аграріям шанс інвестувати в критично важливу інфраструктуру з мінімальним фінансовим навантаженням. А головне – дозволить зменшити сезонні цінові гойдалки на овочі та фрукти.

    «Через війну дефіцит сховищ сягнув 60%. Потреба у нових об’єктах – 340 тисяч тонн. Це питання продовольчої безпеки. Побудова сховищ – не розкіш, а необхідність», – заявив Коваль.

    Варто зазначити: нинішня програма «5-7-9%» – це не пряме фінансування, а інструмент здешевлення вже взятих кредитів. Фермери, які вкладатимуться у будівництво овочесховищ, зможуть повертати кредит із суттєво меншою переплатою – відсотки компенсує держава.

    Попри привабливість такої підтримки, експерти застерігають: доступ до програми для малих фермерів усе ще ускладнений бюрократією та банківською недовірою. Проте ті, хто зможе «вписатися» в умови, мають реальний шанс вирішити одразу дві проблеми – зберігання продукції та стабільність на ринку.

    За офіційними даними, реалізація програми має охопити аграріїв із регіонів, де найбільше зруйновано інфраструктуру – насамперед це Південь і Схід України.

  • Фермери масово розпродають запаси яблук

    Фермери масово розпродають запаси яблук

    Цього тижня в Україні почали знижуватися ціни на яблука, оскільки фермери масово розпродають продукцію зі сховищ. За даними аналітиків EastFruit, виробники перестали очікувати підвищення вартості та вирішили позбутися запасів, що призвело до збільшення пропозиції на ринку.

    Наскільки подешевшали яблука?

    Середня ціна на якісні яблука зараз становить 22-30 грн/кг ($0,53-0,72/кг), що на 12% нижче, ніж минулого тижня.

    Водночас, порівняно з минулим роком, ціни залишаються значно вищими — на 48%.

    Оператори ринку прогнозують, що ціни на яблука можуть продовжити падіння. Основні причини:
    Погіршення якості фруктів у сховищах.
    Низький попит через високі ціни.

    Українські споживачі можуть очікувати подальшого зниження цін на сезонні продукти, проте наскільки це буде значним – покаже ситуація на ринку найближчими тижнями.

  • Українські фермери можуть отримати дотації: хто і як може подати заявку

    Українські фермери можуть отримати дотації: хто і як може подати заявку

    Українські аграрії мають можливість отримати державну підтримку на утримання певних видів тварин. Зокрема, фермери, які утримують від 3 до 100 корів, можуть розраховувати на виплати у розмірі 7 тисяч гривень на кожну. Для власників маточного поголів’я кіз або овець передбачено дотації у розмірі 2 тисяч гривень за кожну тварину.

    Заявки можуть подати аграрії з усіх регіонів України, за винятком тимчасово окупованих територій та зон активних бойових дій. Основні умови:

    • Мінімальна кількість корів – 3, максимальна – 100.
    • Виплати для кіз та овець нараховуються лише за маточне поголів’я.

    Як подати заявку?

    1. Зареєструйтесь у Державному аграрному реєстрі.
      Це основна платформа для подачі заявок.
    2. Заповніть анкету та прикріпіть необхідні документи.
      Перелік документів доступний у системі.
    3. Чекайте перевірки.
      Протягом 10 робочих днів Укрдержфонд перевірить вашу заявку.

    Після погодження заявки Укрдержфонд повідомить аграрія про суму підтримки. Для отримання коштів фермер повинен підписати додаток до договору, використовуючи електронний підпис. Виплати надходять на рахунок протягом семи днів після погодження.

    Дотації мають допомогти аграріям у складних економічних умовах, сприяючи збереженню та розвитку тваринництва в Україні.

    Український уряд сподівається, що ці заходи допоможуть підтримати фермерів та стабілізувати аграрний сектор. Якщо ви утримуєте корів, кіз чи овець, не втрачайте можливості скористатися державною допомогою.

  • Дотації фермерам і субсидії на паливо: як скористатися державною підтримкою

    Дотації фермерам і субсидії на паливо: як скористатися державною підтримкою

    Українські фермери та домогосподарства отримали нові можливості для фінансової підтримки від держави. Уряд запровадив програми дотацій для аграріїв і субсидій для населення, яке потребує допомоги з опаленням.

    Дотації для фермерів

    Держава надає фінансову підтримку фермерам, які утримують корів, кіз чи овець:

    • 7 тисяч гривень на кожну корову для тих, хто має від 3 до 100 голів;
    • 2 тисячі гривень на кожну козу чи вівцю для аграріїв, які утримують від 5 до 500 голів.

    Для подання заявки необхідно:

    1. Увійти до Державного аграрного реєстру.
    2. Заповнити анкету та прикріпити відповідні документи.

    Подати заявки можуть аграрії з усіх областей України, окрім тимчасово окупованих територій і зон активних бойових дій.

    Українці, які не мають централізованого опалення або не використовують газ чи електроенергію для обігріву, можуть отримати житлову субсидію чи пільгу на придбання твердого палива (дров, вугілля).

    Хто має право на субсидію?

    • Сім’ї з низькими доходами, які не можуть оплатити опалення самостійно.

    Хто може скористатися пільгами?

    • Ветерани війни.
    • Постраждалі від Чорнобильської катастрофи.
    • Багатодітні сім’ї.
    • Інші категорії громадян, визначені законодавством.

    Допомогу можна отримати раз на рік після особистого звернення. Для цього необхідно подати:

    • Заяву і декларацію (для субсидії).
    • Заяву та довідку про наявність пічного опалення (для пільги).