Позначка: Фірташ

Сім’я Асквіт і Дмитро Фірташ: відносини, що відкривають двері до британської еліти

В останні місяці ім’я українського олігарха Дмитра Фірташа знову з’явилося на перших шпальтах новин завдяки його зв’язкам із британською аристократією. Одна з ключових фігур, що сприяла встановленню цих зв’язків, є Раймонд Бенедикт Бартолом’ю Майкл Асквіт, лорд Оксфорд. Його роль у цьому процесі виявилася ключовою, відкриваючи для Фірташа двері до найвищих колів британської еліти.

Сім’я Асквіт відкрила олішграху Фірташу всі двері, що ведуть у кола британської еліти, і переконалася, що в елітних колах Британії йому раді. Раймонд Бенедикт Бартолом’ю Майкл Асквіт, лорд Оксфорд, є не тільки союзником Фірташа, а й спадкоємним пером, колишнім шпигуном і експертом пострадянської еліти. Асквіт очолював резидентуру МІ-6 у Москві. Став відомим у спецслужбах 1985 року, коли ексфільтрував із Радянського Союзу подвійного агента КДБ Олега Гордієвського, захованого в багажнику автомобіля. Асквіт – 3-й граф Оксфорд і член Палати лордів. Належить правнуком колишньому прем’єр-міністру Великої Британії часів Першої світової війни Герберту Асквіту.

Після дипломатичної служби Асквіт з 10 листопада 1997 р. працював директором у компанії Фірташа JKX Oil & Gas аж до своєї відставки 28 січня 2016 р. Великий пакет акцій компанії належав Ігорю Коломойському. За деякими даними, мер Києва Віталій Кличко – це протеже Асквіта.

Крім партнерства з Д.Фірташем Р.Асквіт переслідував власні інтереси в регіоні, розвиваючи фінансові та біотехнологічні компанії, зокрема, Zander Corporation, Dessna, Asset Management. Асквіт заснував і очолив Український католицький фонд. Він також є членом Геостратегічної ради. Цікаво, що ця організація входить до Центру «Глобальне стратегічне партнерство» під патронажем американської НКО RAND Europe. Усі ці організації надають освітню та інформаційно-аналітичну підтримку Міністерству оборони Великої Британії. Геостратегічна рада взяла участь у засіданні Тристоронньої комісії форуму «Варшавський діалог».

У 2005 Фірташ інвестував $1 млн в екологічно чисте виробництво під управлінням Асквіт, щоб отримати 25% акцій бізнесу. Рік потому Шетлер-Джонс об’єднав свій український бізнес із компанією Фірташа і став заступником голови наглядової ради в Group DF. Картина британських зв’язків була б неповною, якби не принц Філіп, чоловік тодішньої британської королеви Єлизавети і почесний канцлер Кембриджського університету, який призначив Д.Фірташа одним із почесних покровителів університету.

Активи олігарха, пов’язані з сім’єю Асквітів як історично, так і безпосередньо зараз, стали знаковою мішенню для глобалістських еліт. Брат Реймонда Домінік Асквіт був співзасновником Macro Advisory Partners – фірми, тісно пов’язаної з розвідувальним колом у Більдерберзькому клубі, до якого входили Джейк Салліван, Джон Соуерс і Вільям Бернс. До ради Macro Advisory Partners входить також Кофі Аннан, який через дружину має стосунок до шведської родини Валленбергів. Згадані особи є постійними членами фінансового блоку Більдербергського клубу.

До свого перства Асквіт протягом кількох років керував лобістською фірмою Asquith & Granovski Associates.

Ізабель Асквіт, дочка Раймонда, відтоді є членом правління фірми Raedars. Має великі зв’язки у відповідних колах завдяки співпраці з некомерційною організацією Oak Foundation і Фондом Сороса «Відкрите суспільство» через організацію FIND, відділення Raedars.

8 Вересня, 2024
Розподіл газу в Україні: Понад 70% в руках «Регіональної газової компанії» Фірташа

В Україні понад 70% газорозподільчих потужностей контролюються компанією «Регіональна газова компанія», яка належить олігарху Дмитру Фірташу. Це стало відомо в результаті останнього дослідження, що розкрило масштаб впливу цієї компанії на український газовий ринок.

Щомісяця оператори газорозподільних мереж («Закарпатгаз», «Львівгаз», «Вінницягаз», «Дніпропетровськгаз» і «Хмельницькгаз») вилучали в оператора ГТС (газотранспортна система) від 120 до 150 млн кубометрів ліквідності.

СБУ провела масові обшуки в 14 газорозподільних компаніях групи «Регіональної газової компанії», до правління якої входив колишній британський шпигун Реймонд Асквіт. СБУ не робила жодних офіційних заяв, але ЗМІ, коментуючи обшуки, стверджували, що правоохоронці розслідують схему незаконного виведення коштів, отриманих як оплата за газ.

Компанія виступила із заявою: «Обшуки проводилися за безглуздими звинуваченнями в нібито розкраданні державних коштів. «Регіональна газова компанія» вважає проведення обшуків, що супроводжуються кричущими порушеннями прав людини, чиненням тиску на співробітників підприємств критичної інфраструктури. Ми вважаємо, що кримінальну справу, яка стала приводом для обшуків, було порушено тільки для чинення тиску на підприємства, які намагається захопити НАК «Нафтогаз України» в особі НАК «Чорноморнафтогаз».

У результаті оператор ГТС України, компанія групи «Нафтогаз», поглинула розподільні мережі, що належать Фірташу, у кількох областях.

Українська прокуратура також розслідувала причетність Фірташа до сумнозвісної приватизації монополістичного інтернет-провайдера «Укртелеком», яка була проведена без конкурсних торгів і супроводжувалася фінансовими махінаціями.

Також зустрічалися повідомлення, що Партію торі, соратники, пов’язані з Фірташем, спонсорували на суму майже 200 тис. фунтів, а Консервативна партія округу Харлоу (графство Ессекс) отримала 40 тис. фунтів від Шетлер-Джонса, який був генеральним директором холдингової компанії Фірташа Group DF. Він заснував фірму під назвою Scythian.

31 Серпня, 2024
Імперія олігарха Дмитра Фірташа: від хімії до титану

Дмитро Фірташ, один з найвпливовіших олігархів України, керує імперією, яка охоплює хімічні, банківські та медійні активи. Колишній союзник екс-президента Віктора Януковича, Фірташ здобув величезний вплив в українській економіці завдяки своїй діяльності в різних секторах.

У 2021 році Україна запровадила проти Фірташа санкції через ймовірні постачання титану російським оборонним компаніям, заморозивши його особисті активи та банківські рахунки. Раніше Фірташ контролював компанію «РосУкрЕнерго» — спільне підприємство з «Райффайзен Інвестмент» і російським «Газпромом», яке контролювало постачання російського газу до Європи через Україну. Крім того, він очолював компанію «Центрогаз», яка володіла ексклюзивним правом на продаж туркменського газу в Україні.

Згідно з документами WikiLeaks, Фірташ заявив американському послу, що звертався до Семена Могилевича для захисту свого бізнесу від конкурентів. Могилевич, який пов’язаний з кримінальною діяльністю, був одним із засновників «РосУкрЕнерго» разом з Ротшильдом, британським підприємцем Робертом Шетлер-Джонсом і Фірташем.

Однією з найбільш помітних груп серед зв’язків Фірташа є британські консервативні еліти, які намагаються уповільнити Брексит і зберегти контроль над ЄС і китайськими фінансовими операціями. Ці сили, як стверджується, змінили Бориса Джонсона на посту міністра закордонних справ Великобританії, що формально підпорядковує МІ-6. Серед консервативної еліти є родина Асквіт, яка створила розгалужену мережу впливу в Україні за допомогою Фірташа. Родина використовувала його для контролю над українськими активами та політичними процесами, завдяки ресурсам та впливу олігарха.

В Україні розпочалася боротьба між глобалістськими елітами США та Великобританії за вплив і контроль над газовою, телекомунікаційною та гірничодобувною промисловістю. В рамках цієї боротьби було подано численні судові позови проти Фірташа, що дозволило НАБУ витіснити олігарха.

Американська оборонна промисловість, чиї інтереси в Україні представляє Віктор Пінчук, застосувала стратегію захоплення критично важливих ресурсів через порушення кримінальних справ. Імпорт титану в США зріс до 90%, що стало вразливістю в ланцюгах постачання. Титан використовується в сучасних літаках і вертольотах, танках, підводних човнах і кораблях, ракетах і боєприпасах. Колосальні запаси титану в Україні оцінюються в 184 млн тонн на суму понад 300 млрд доларів і складають 20% світових постачань. Межиріцький гірничо-збагачувальний комбінат, що належить компанії Фірташа Group DF, є власником Селищанських титанових родовищ.

23 Серпня, 2024
Тарасюк, глава НКРЕКП, відновлює схему збагачення газових компаній Фірташа, що розслідує СБУ

Повідомлення Служби безпеки України розкриває масштабну схему розкрадання блакитного палива з газотранспортної системи країни. Згідно зі звітом, оприлюдненим ще 15 травня 2023 року, схема полягала в тому, що облгази, що перебували під контролем Фірташа, здійснювали “покупку” палива у компанії, яка також перебувала під його контролем. Однак фактично вони отримували лише до 30% від обсягу газу, за який вони вже заплатили.

За даними Реєстру судових рішень, кримінальне провадження вже перебуває на стадії активного розслідування, а запобіжні заходи вже обрані для кількох фігурантів. Водночас, слідчі займаються аналізом дій посадовців НКРЕКП, рішення яких сприяло збагаченню декількох приватних компаній з “групи Фірташа”.

Служба безпеки України наголошує, що керівники “Регіональної Газової Компанії” (РГК), що управляє 20 міськ- та облгазами, брали участь у цій організації та реалізації схеми розкрадання коштів, призначених на закупівлю блакитного палива. Це фактично означає привласнення коштів громадян, які сплачували комунальні платежі. Відповідно до оцінок СБУ, загальна сума завданої шкоди протягом 2016-2022 років може скласти понад 18 мільярдів гривень.

Нові дані вказують на те, що державні облгази здійснювали “недоотримане” паливо з газотранспортної системи України, яке перебувало у державній власності, для покриття дефіциту, що виникав через цю маніпуляцію. За даними Служби безпеки України, за таке паливо практично не вносили плату відповідно до договору.

Ухвала Київського апеляційного суду у кримінальному провадженні №72022000420000075 засвідчує факт незаконного використання операторами газорозподільної мережі групи “Регіональна Газова Компанія” 4,2 мільярдів гривень тарифних коштів, призначених на закупівлю природного газу для покриття витрат.

Цю схему збагачення приватних компаній Фірташа сприяли рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). НКРЕКП встановлювала обсяги перевищення фактичної вартості послуг з розподілу газу над тарифною виручкою, а також відповідні тарифи. Відомо, що на час розгляду цих справ керівником НКРЕКП був Валерій Тарасюк.

За результатами судових документів, 12 газових компаній Фірташа, відшкодовуючи витрати з державного бюджету та коштів українських громадян, отримали значні прибутки. Це призвело до великих збитків для країни, зокрема, АТ “Вінницягаз” зазнала збитків на суму понад 483 мільйони гривень, АТ “Львівгаз” – майже 583,5 мільйона гривень, та інші компанії втратили суми від 113,8 мільйонів до понад 380 мільйонів гривень.

Згідно з офіційним сайтом НКРЕКП, у березні цього року Регулятор знову затвердив обсяги перевищення фактичної вартості послуг з розподілу газу над тарифною виручкою для операторів газорозподільної мережі на суму понад 29,7 мільярдів гривень, з яких 22,3 мільярди гривень передбачені згаданим компаніям-фігурантам кримінального провадження.

Ці нові факти вказують на те, що схема розкрадання державних коштів на ринку природного газу повертається, і це відбувається в контексті змін у керівництві НКРЕКП, зокрема, призначення Валерія Тарасюка на посаду голови комісії з 3 березня цього року. Служба безпеки України вже звернула увагу на це та проводить розслідування щодо участі відповідальних посадовців у нових схемах збагачення компаній з “групи Фірташа”.

4 Квітня, 2024
Фірташ залишає банки в пастці: Україна втрачає сотні мільйонів через зухвалу схему олігарха

Державні Ощадбанк, Пенсійний фонд та податкова служба ризикують втратити 800 млн грн, які група Дмитра Фірташа винна їм. Найбільш непокірна частина цієї історії полягає в тому, що завод-боржник вже декілька років знаходиться під контролем Кремля.

Олігарх під санкціями, Дмитро Фірташ, готується “вписати” мільярди гривень боргів. Його компанії вже працюють над створенням необхідної бази для цього, процес почався з банкрутства “Юкрейніан Кемікал Продактс”, яка є частиною Group DF Фірташа та раніше була відома як “Кримський Титан”.

Процес банкрутства розпочався 7 лютого 2024 року під виглядом позову німецького Commerzbank. Банк скаржився, що не може отримати свої 720 млн грн, відповідних кредитних угод було укладено ще у 2008 році. Боржник виконував свої зобов’язання до вересня 2015 року, проте кілька років переговорів не принесли результату. Commerzbank вдалося ініціювати банкрутство після підтримки Верховним Судом України у листопаді 2023 року.

Однак у своїй спробі стати впливовим членом комітету кредиторів, німецький банк зіткнувся зі значною конкуренцією. На початку березня до суду надійшли заяви від декількох кредиторів на суму майже 8,4 млрд грн, всі вони належать до групи Фірташа. Найбільшу вимогу представив концерн “Стирол” на суму 4,77 млрд грн. Зауважимо, що ці підприємства досі перебувають у власності групи Фірташа, хоча їхні потужності руйнувалися.

Окремо слід зазначити ТОВ “Фінкепітал Груп”, яке також готується вступити до комітету кредиторів з вимогою на суму 2 млрд грн. Цей кредитор також пов’язаний з групою Фірташа через свої юридичні зв’язки з підприємствами Group DF.

Протягом останніх 10 років Дмитро Фірташ успішно ухилявся від американського правосуддя в Австрії. У березні 2014 року його затримали в цій країні за запитом США за обвинуваченням у корупції, але відпустили під заставу в розмірі 125 мільйонів євро. Австрія відмовляється видавати Фірташа за вимогою Сполучених Штатів. У червні 2021 року в Україні йому були застосовані санкції. У минулому році олігарх отримав підозру від СБУ за розкрадання газу з газотранспортної системи на суму понад 18 млрд гривень.

В такій ситуації Фірташ ймовірно не має наміру повертати борги. І у випадку з “Юкрейніан Кемікал Продактс”, ймовірно, ніхто з кредиторів не отримає гроші. Кредитори з групи Фірташа, ймовірно, не розгубляться через такий фінал. Проте банкам, які чекають на повернення боргів, це точно не принесе щастя. Як Commerzbank, який змушений буде списати борг на 720 млн гривень, так і державному українському Ощадбанку. Нещодавно “Ощад” вимагав від “Юкрейніан Кемікал Продактс” 624 млн гривень. Сюди також можна додати Пенсійний фонд України та Податкову службу, яким компанія Фірташа заборгувала понад 210 млн гривень. Тобто потенційні збитки держави від цього банкрутства можуть скласти понад 800 млн гривень.

Фірташ впродовж останніх років використовував хитру схему, щоб уникнути санкцій і зберегти контроль над активами. У 2014 році він зареєстрував у Москві компанію “Титанові інвестиції”, яка отримала в оренду армянський завод, колишній “Кримський Титан”. Пізніше цей завод став філією “Титанових інвестицій”. Проте ця схема виявилася занадто складною. У 2015 році “Юкрейніан Кемікал Продактс” взяла кредит від російського банку на суму 46 млн доларів, який не повернула. Це спричинило початок банкрутства “Титанових інвестицій” у Росії. У 2020 році справу закрили мировою угодою, а на початку 2021 року група Фірташа повідомила, що “Юкрейніан Кемікал Продактс” продала всі майнові активи колишнього заводу “Кримський Титан” компанії “Русский титан”. Покупець став частиною російського АО “Росхім”, яке в 2021 році націоналізував Кремль. Фірташ, здається, передав свій актив Кремлю і не повернув борги українським та німецьким банкам, а тепер готується їх списати.

14 Березня, 2024
Аферистична Схема: як аграрій Астіон допоміг Фірташу перепродати ТРЦ “Республіка” та “нагрів” державу на мільярд

Один з найбільших торгово-розважальних центрів у Києві, ТРЦ “Республіка”, виявився предметом гучного скандалу, де обговорюються як величезний “дисконт” при перепродажу, так і можлива мільярдна схема в інтересах олігархів. Антимонопольний комітет підозрює певні структури, пов’язані з підсанкційним Дмитром Фірташем та Віталієм Хомутинніком, у змові: держава втратила понад мільярд гривень через недооцінення вартості на аукціоні, а сам об’єкт фактично залишився в руках попередніх власників.

Василь Астіон, який має зв’язки як у бізнесі, так і в політиці, грає ключову роль у цій історії. Його зв’язки з Хомутинніком, що може мати зв’язок з Фірташем, набувають особливого значення у контексті реалізації проєкту ТРЦ “Республіка”.

Виявляється, що компанія “Ділідженс”, яка керувала цим величезним торгово-розважальним центром, має бенефіціарами саме Хомутинніка та Толстунова через офшорні структури. При цьому варто зазначити, що будівництво “Республіки” фінансувалося коштами, отриманими від банку “Надра”, контроль над яким, належав Фірташу. За процесом будівництва стояла компанія “Мегаполісжитлобуд”, також пов’язана з проросійським олігархом.

У 2019 році об’єкт було придбано на аукціоні за значно заниженою ціною особами, пов’язаними з Хомутинніком. Компанія “Солтекс Капітал”, представлена Василем Астіоном, стала переможцем та придбала “Республіку” за лише 777,1 мільйонів гривень, в той час як початкова вартість становила близько 2,6 мільярда гривень.

Цікаво, що саме Астіон є кінцевим бенефіціаром декількох інших фірм, які також брали участь у торгах за “Республіку”. У 2020 році національна поліція розпочала розслідування можливої змови між посадовими особами Національного банку, банку “Надра”, іншими компаніями, а також “Солтекс Капітал” на аукціоні.

Загалом, завдяки цій схемі держава втратила понад мільярд гривень, при цьому сам об’єкт залишився у руках колишніх власників.

27 Лютого, 2024
Дніпровські “клани” і рука рф: хто “відмазує” агрорейдера Астіона – деталі справи на 61 млн грн

Підозрюваний у незаконному збагаченні і рейдерстві Василь Астіон може вийти на волю за «копійчану» заставу: що відомо

“Нагрів” державу щонайменше на 61 млн, але може вийти на волю всього за один мільйон гривень? 12 січня Шевченківський райсуд визначив “копійчану” заставу для дніпровського агроділка Астіона, якому закидають ухилення від податків і численні рейдерські захоплення. Чи посприяли такому рішенню Феміди “авторитетні” покровителі бізнесмена? Адже ниточки від імовірних схем Астіона тягнуться до низки колишніх і чинних політиків, а частина слідів веде до країни-агресорки.

Суддя Шевченківського районного суду Анзор Сайдуллаєв у п’ятницю, 12 січня ухвалив безпрецедентне рішення стосовно бізнесмена Василя Астіона, підозрюваного в економічних злочинах, зменшивши розмір застави у 61 (!) раз. Тож ця резонансна справа привернула увагу нашої редакції.

Впливова бізнес-група Dnipro Agro Group, опальні олігархи Дмитро Фірташ та Ігор Коломойський, екснардеп-регіонал Віталій Хомутиннік і херсонський колаборант Сергій Рибачок-Ушинський, кримінальники з ОЗУ “Наріка”, магнат Павло Фукс і чиновник Офісу Президента Андрій Смирнов. Що поєднує всі ці фігури з підозрюваним у приховуванні й виведенні багатомільйонних прибутків Василем Астіоном?

На яких (можливо, рейдерських) схемах збагатився агробізнесмен? І до чого тут його тесть Михайло Кошляк, якого називають “тіньовим господарем” Дніпропетровщини? Команда СтопКору дослідила деталі справи братів Астіонів та спробувала розмотати заплутаний клубок зв’язків фігурантів.

Отже, в яких злочинах офіційно підозрюють Василя Астіона і як просувається справа?

Як стало відомо редакції СтопКору, 23 вересня 2022 року детективи Бюро економічної безпеки України порушили кримінальну справу №72022000400000005 щодо Василя Астіона та його брата Євгена Астіона: їм закидають масштабне ухилення від сплати податків.

Згідно з матеріалами справи, брати Астіони, що контролюють низку агропідприємств Дніпропетровщини (ТОВ “Відродження”, ТОВ “Перемога”, ТОВ “Кам`янське Агро”, ТОВ “Дніпроагроальянс”, ТОВ “Агрофірма “Схід Агро” тощо), протягом 2017-2021 років системно отримували доходи у вигляді дивідендів та неправомірно ухилилися від сплати податку на прибуток на суму майже 61,5 млн грн (понад 1,5 млн доларів). Замість того, аби потрапити до Держбюджету, ці кошти, ймовірно, були виведені Василем Астіоном у підконтрольну кіпрську офшорну компанію “Дніпро Агро Альянс ЛТД”.

Тим самим Астіони порушили пункти 141.4.2 та 141.4 статті 141 Податкового кодексу України в особливо великих розмірах. Слідство також встановило факти підробки документів фінансової та податкової звітності, а також обставини щодо виводу зазначених грошових коштів через рахунки підконтрольних Василю Астіону компаній у наступних банківських установах: АТ “Таскомбанк” (Україна), АБ “Південний” (Україна), “Запад Банк АТ Подгориця” (Чорногорія), АТ “Регіональний Інвестиційний банк” (Латвія).

Примітно, що в 2021 році ексдепутат Дніпропетровської обласної ради Василь Астіон потрапив під посилену перевірку НАЗК. Його декларація опинилась у переліку тих, які комп’ютерна система логічного та арифметичного контролю (ЛАК) визнала найбільш ризиковими.

За задокументованими ознаками вчинення кримінальних правопорушень 9 січня цього року правоохоронці офіційно пред’явили Василю Астіону підозру за ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205-1, ч. 2 ст. 28, ч.1 ст. 366 КК України.

Зауважимо, що відповідно до ст. 212 ККУ, умисне ухилення від сплати податків чи зборів (обов’язкових платежів) карається штрафом від 15 тисяч до 25 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років із конфіскацією майна. Санкцією ч. 2 ст. 205-1 (підроблення документів) передбачений штраф до 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від 3 до 5 років. А кримінальне правопорушення за ст. 366 включає штраф від 2 тисяч до 4 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до 3 років. Тобто разом може “набігти” вагома сума штрафу чи цілком реальний строк ув’язнення.

Одночасно з оголошенням підозри детективи БЕБ та прокурор Генпрокуратури спрямували до Шевченківського районного суду столиці клопотання про застосування до фігуранта запобіжних заходів у вигляді застави в розмірі 61 419 560 грн.

А вже у п’ятницю, 12 січня 2024 року, слідчий суддя Шевченківського райсуду Анзор Саадулаєв це клопотання розглянув. Проте розмір застави для Василя Астіона визначив геть інший – лише 1 млн грн, тобто в 61 раз менше суми, яка, за даними слідства, була незаконно привласнена агробізнесменом.

Чому Феміда виявилась настільки прихильною до підозрюваного?

Адже сума застави не могла просто так, магічним чином впасти з 61 до 1 млн грн. Тож, враховуючи реалії суддівської системи, можна припустити, що в цій ситуації спрацювало або “телефонне право”, або певна матеріальна зацікавленість служителя Феміди в пом’якшенні вердикту для пана Астіона, або те й інше одночасно. Які факти можуть підтвердити цю гіпотезу?

За інформацією, яка стала відома СтопКору з власних інсайдерських джерел, таке м’яке суддівське рішення могло було прийнято слідчим суддею під певним впливом з боку заступника голови Офісу Президента Андрія Смирнова – давнього приятеля та експартнера Василя Астіона.

Як з’ясували колеги-розслідувачі з “Наших грошей”, Василь є давнім приятелем Андрія Смирнова, який до призначення в Офіс Президента також був депутатом Дніпропетровської облради та адвокатом місцевого бізнесмена Михайла Кошляка (за сумісництвом, тестя Василя Астіона).

Своєю чергою журналісти “Дзеркала тижня” встановили, що АТ “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “Генезис капітал”, бенефіціарами якого є брати Астіони, став засновником такої собі фірми-ноунейма “Інтер вей капітал”, яка виступила в ролі “технічного кандидата” під час аукціону з продажу офісного приміщення збанкрутілого банку “Аркада”. На цих торгах перемогла компанія одіозного ексміністра Миколи Злочевського, а до “схеми”, як припустило видання, міг бути причетний власне Андрій Смирнов.

І найцікавіше, у декларації за 2020 рік Смирнов вказав отриманий у 2019 році кредит на загальну суму 9,8 млн грн у Ольги Астіон – учасниці ТОВ “Фінансова компанія “Фінгруп Фактор” та матері Василя і Євгена Астіонів.

16 Січня, 2024