Golosnovinua.com

Позначка: Франція

  • Франція може різко змінити курс після Макрона: хто рветься до Єлисейського палацу і чому це тривожить Україну

    Франція може різко змінити курс після Макрона: хто рветься до Єлисейського палацу і чому це тривожить Україну

    Президентські вибори у Франції 2027 року ще навіть не увійшли у вирішальну фазу, але вже зараз вони перетворюються на одну з найважливіших політичних подій для всієї Європи — і особливо для України. Еммануель Макрон завершує другий президентський термін і відповідно до Конституції Франції не може балотуватися на третю каденцію поспіль. Це означає, що вперше за десятиліття боротьба за Єлисейський палац відбуватиметься без чинного президента, а його політична спадщина опиниться під серйозною загрозою.

    Для Києва це питання далеко не лише французької внутрішньої політики. За роки повномасштабної війни Франція стала одним із ключових європейських союзників України. Париж постачав зброю, системи ППО, артилерію, ракети SCALP, підтримував санкції проти Росії та просував ідею тіснішої оборонної координації країн Європи.

    Ця лінія зберігається і зараз. 24 серпня Макрон знову публічно заявив про необхідність посилювати військову підтримку України, а за кілька днів до цього домовився з Володимиром Зеленським про прискорення поставок засобів протиповітряної оборони. Париж також залишається одним із центрів так званої «коаліції рішучих», яка координує європейську підтримку Києва.

    Саме тому питання «хто після Макрона?» для України має стратегічне значення.

    І остання соціологія дає Києву небагато приводів для спокою.

    Нове опитування Toluna Harris Interactive для RTL і M6, проведене 18–19 серпня серед 1764 зареєстрованих виборців, показало, що Марін Ле Пен впевнено зберігає перше місце у президентських перегонах. У базовому сценарії, де одночасно балотуються Рафаель Глюксманн, Габріель Атталь та Едуар Філіп, Ле Пен отримує 35% підтримки.

    На другому місці опиняється лідер «Нескореної Франції» Жан-Люк Меланшон із 16%. Едуар Філіп має 14%, Рафаель Глюксманн — 10%, а Габріель Атталь — лише 8%.

    І саме ця конфігурація створює один із найбільш незручних для України сценаріїв: у другий тур можуть пройти Ле Пен і Меланшон.

    Reuters 24 серпня окремо звернув увагу на те, що Меланшон уже реально претендує на вихід у фінал президентських виборів, якщо центристські та помірковані кандидати розділять голоси між собою.

    Це важливо, адже і Ле Пен, і Меланшон у минулому займали значно обережніші позиції щодо допомоги Україні, ніж нинішня адміністрація Макрона.

    Марін Ле Пен засудила російське вторгнення, однак її політична історія містить цілу низку суперечливих епізодів, пов’язаних із Росією. «Національне об’єднання» тривалий час виступало проти частини санкційної політики, критикувало окремі поставки важкого озброєння Україні та закликало уникати кроків, які, на думку партії, можуть втягнути Францію у пряме протистояння з Москвою.

    Ситуацію ускладнювало питання, чи взагалі зможе Ле Пен балотуватися у 2027 році.

    У березні 2025 року суд першої інстанції визнав її винною у справі про неправомірне використання коштів Європарламенту та призначив п’ятирічну заборону обіймати виборні посади, яка могла перекрити їй шлях до президентства.

    Однак 7 липня 2026 року Паризький апеляційний суд змінив покарання. Ле Пен отримала три роки ув’язнення, два з яких умовно, а один мав відбуватися під електронним наглядом, штраф у 100 тисяч євро та 45 місяців заборони балотуватися, причому 30 місяців цієї заборони були умовними. Суд визнав фактично відбутим період реальної неелегібельності, що відкрило їй можливість участі у виборах 2027 року.

    Того самого дня Ле Пен оголосила, що балотуватиметься у президенти, та повідомила про намір звернутися до Касаційного суду. Юридичні нюанси справи залишаються, але станом на серпень її кандидатура є реальною, а сама вона веде президентську кампанію.

    Її головним конкурентом за вихід у другий тур несподівано може стати Жан-Люк Меланшон.

    Лідер радикальної лівої «Нескореної Франції» засуджує російське вторгнення, однак традиційно критикує логіку розширення НАТО, американську зовнішню політику та надмірне, на його думку, втягування Франції у військове протистояння.

    Він також виступав проти низки рішень, пов’язаних із поглибленням військового співробітництва Парижа і Києва.

    Для України потенційний другий тур Ле Пен — Меланшон був би особливо складним: обидва кандидати пропонують значно більш «сувереністське» бачення зовнішньої політики Франції, ніж Макрон, і набагато скептичніше ставляться до ролі США та НАТО.

    Водночас цей сценарій ще далеко не визначений.

    Ключова проблема полягає у фрагментації центристського та поміркованого електорату.

    Найкращі стартові позиції серед спадкоємців макронівського політичного центру поки має Едуар Філіп. Колишній прем’єр-міністр, лідер партії Horizons та мер Гавра позиціонує себе як досвідчений управлінець і правоцентристський кандидат, здатний залучити як частину виборців Макрона, так і помірковану традиційну правицю.

    Попередні опитування показували, що саме Філіп може бути найконкурентнішим опонентом Ле Пен. У липневому барометрі Toluna Harris Interactive, якщо Габріель Атталь відмовлявся від участі на його користь, Філіп отримував 20% у першому турі проти 34% у Ле Пен.

    Проблема в тому, що Атталь поки також претендує на Єлисейський палац.

    Колишній прем’єр і нинішній лідер президентської партії Renaissance має чітко проукраїнську позицію, але його рейтинги значно слабші, ніж у Філіпа. Якщо обидва залишаться в перегонах, вони ризикують взаємно відібрати голоси й відкрити Меланшону шлях до другого туру.

    Ще один важливий кандидат — Рафаель Глюксманн.

    23 серпня Reuters повідомив, що лідер лівоцентристської Place Publique офіційно оголосив про участь у президентських виборах 2027 року. Він планує об’єднати поміркований лівий електорат і стати альтернативою як Меланшону, так і Ле Пен.

    Для України Глюксманн є одним із найбільш комфортних варіантів серед нинішніх претендентів. Він послідовно виступає за жорстку політику щодо Росії, зміцнення європейської оборони та масштабну підтримку України.

    Однак поки його проблема — рейтинг. У серпневому опитуванні він має близько 10%, тобто помітно поступається Меланшону.

    Сама президентська кампанія дедалі більше стає ареною не лише внутрішньої боротьби. Le Monde на початку серпня повідомив, що Глюксманн, Атталь та Філіп уже ставали мішенями кампаній дезінформації, пов’язаних із Росією. Французький уряд на цьому тлі готує додаткові механізми захисту виборів від зовнішнього втручання.

    Тож вибори 2027 року матимуть значення далеко за межами Франції.

    Після завершення каденції Макрона може змінитися не лише господар Єлисейського палацу, а й баланс сил усередині всієї Європи.

    Франція залишається ядерною державою, постійним членом Ради Безпеки ООН і однією з двох головних військових потуг ЄС. Разом із Німеччиною та Великою Британією вона формує ядро європейської політики підтримки України.

    Якщо наступний президент збереже нинішній курс, перехід влади для Києва може пройти відносно спокійно.

    Якщо ж переможе політик, який поставить під сумнів масштаби військової допомоги, санкції або стратегічне зближення з Україною, наслідки відчуватимуться далеко за межами Парижа.

    І саме тому президентська кампанія у Франції фактично вже стала одним із головних зовнішньополітичних ризиків для України у 2027 році.

    До голосування ще багато місяців, а соціологічні рейтинги можуть суттєво змінитися. Сам Toluna Harris Interactive наголошує, що опитування відображають настрої виборців на конкретний момент і не є прогнозом результатів виборів.

    Але тенденція вже очевидна: Марін Ле Пен входить у кампанію беззаперечним фаворитом першого туру, Меланшон може скористатися розколом конкурентів, а центристському та поміркованому табору доведеться вирішувати складне завдання — як не розпорошити голоси між Філіпом, Атталем і Глюксманном.

    Для Києва це означає одне: чекати весни 2027 року, щоб почати вибудовувати відносини з потенційними наступниками Макрона, буде запізно.

  • Зміна клімату воскрешає смерть: аномальна спека змушує вибухати бомби часів світових війн у Європі

    Зміна клімату воскрешає смерть: аномальна спека змушує вибухати бомби часів світових війн у Європі

    У країнах Європейського Союзу масштабна хвиля лісових пожеж та екстремальна спека спровокували серію несподіваних детонацій боєприпасів часів Першої та Другої світових війн. Небезпечні знахідки, які десятиліттями непомітно лежали під землею, почали масово вибухати на територіях Франції, Бельгії, Німеччини та Нідерландів. Така ситуація створює смертельну загрозу не лише для рятувальних підрозділів, а й для місцевого цивільного населення, яке намагається врятуватися від стихії.

    Протягом багатьох років стабільні температурні показники та прогнозований рівень опадів допомагали зберігати старі снаряди, міни та авіаційні бомби у неактивному стані глибоко в ґрунті. Проте глобальна зміна клімату остаточно зруйнувала цей природний баланс. Нищівний вогонь випалює густі ліси та чагарники, що служили маскуванням для колишніх зон бойових дій, а критично високі температури викликають мимовільне займання вибухових речовин.

    «Зміна клімату викриває і реактивує те, що раніше було стабільним. Пожежі можуть запалити старі боєприпаси, а також спалити чагарники й кущі, які їх приховують», – наголосила науковиця з питань миру та конфліктів Лондонської школи східних та африканських досліджень Сара Нджері.

    Найбільше від непередбачуваних вибухів наразі потерпають європейські регіони з інтенсивним горінням лісових масивів. Зокрема, неподалік французького міста Бордо вогонь випадково оголив масштабне сховище артилерійських боєприпасів часів Другої світової війни. Схожа ситуація розгорнулася у бельгійській провінції Льєж, де стурбовані жителі неодноразово повідомляли про гучні звуки розривів. Через ці інциденти місцеві екстрені служби змушені кардинально змінювати протоколи гасіння пожеж, постійно враховуючи високий ризик раптової детонації застарілого збройного арсеналу.

    Безпрецедентна евакуація в мирний час та знищені регіони

    Паралельно з мінною небезпекою Франція переживає найкатастрофічніші лісові пожежі з моменту завершення Другої світової війни. Стихія вже безповоротно спопелила понад 116 тисяч гектарів лісів та унікальної рослинності. Найбільш критична ситуація розгортається на південному заході держави, де між містом Бордо та узбережжям Атлантичного океану повністю вигоріло близько 42 тисяч гектарів зелених насаджень.

    Масштаби лиха змусили французьку владу вдатися до максимальних заходів безпеки. Із західних передмість виноробного регіону Бордо та інших охоплених полум’ям територій довелося терміново вивезти від 197 до 220 тисяч осіб. За офіційними оцінками Міністерства внутрішніх справ Франції, ця рятувальна операція стала найбільшою евакуацією в історії країни у мирний час. Коли вогняний фронт впритул наблизився до прибережних населених пунктів, частині людей довелося рятуватися втечею на човнах водними шляхами.

    Тим часом сусідня Іспанія також продовжує виснажливу боротьбу з вогнем. Там неконтрольоване полум’я знищило вже сотні тисяч гектарів територій, вимагаючи постійної евакуації мешканців із найнебезпечніших зон. Найскладніша пожежна ситуація нині зберігається в іспанських провінціях Уельва, Кастельйон та Сеговія, де рятувальники працюють на межі людських можливостей.

     

  • Нова небезпека через спеку: у Європі почали вибухати боєприпаси часів світових воєн

    Нова небезпека через спеку: у Європі почали вибухати боєприпаси часів світових воєн

    Масштабні лісові пожежі, які охопили Європу влітку 2026 року, виявили ще одну небезпечну проблему. Вогонь та екстремально високі температури оголюють боєприпаси часів Першої та Другої світових воєн, які десятиліттями залишалися під землею. Частина старих бомб, мін і снарядів уже детонувала через сильний жар. Про такі випадки повідомляли у Франції, Бельгії, Німеччині та Нідерландах.

    Про нову загрозу пише Associated Press. Нерозірвані боєприпаси особливо небезпечні для пожежників та інших екстрених служб: через ризик вибуху рятувальники не завжди можуть наблизитися до осередків займання і змушені боротися з вогнем із безпечнішої відстані.

    Пожежі змушують «прокидатися» боєприпаси, що пролежали в землі десятиліттями

    Під час двох світових воєн на території Європи залишилися величезні обсяги боєприпасів. Особливо багато їх на місцях колишніх масштабних боїв, військових полігонів та бомбардувань.

    Частина снарядів, авіабомб і мін не вибухнула та залишилася в ґрунті. Через понад 80 років після завершення Другої світової війни такі знахідки досі регулярно фіксують у різних країнах Європи.

    Але нинішні масштабні пожежі створили додатковий ризик. Полум’я знищує рослинність, яка десятиліттями приховувала боєприпаси, а висока температура може безпосередньо спровокувати детонацію вибухівки.

    Представник німецької землі Північний Рейн-Вестфалія Йонас Тепе пояснив AP, що нерозірвані боєприпаси стають особливо небезпечними саме під час лісових пожеж, оскільки сильний жар здатний привести вибухівку в дію.

    Вибухи старих боєприпасів на тлі пожеж цього літа вже фіксували у Франції, Бельгії, Німеччині та Нідерландах. У деяких небезпечних районах до роботи доводиться залучати спеціалістів зі знешкодження вибухонебезпечних предметів.

    Особливо небезпечно на місцях великих битв

    Одним із проблемних районів стали Високі Фени — природний регіон на території Бельгії неподалік кордону з Німеччиною. Саме тут у роки Другої світової війни точилися запеклі бої.

    Ліси регіону досі приховують міни, бомби, снаряди та інші вибухонебезпечні залишки війни. Після капітуляції Німеччини в 1945 році такі боєприпаси продовжували становити смертельну загрозу: за даними місцевого історика Бернара Коллара, протягом перших чотирьох післявоєнних років вони забрали життя шістьох цивільних.

    У серпні Бельгія зіткнулася з найбільшою лісовою пожежею в сучасній історії країни. У Високих Фенах вогонь охопив близько 3 тисяч гектарів, а до боротьби зі стихією залучали сотні пожежників, військових, фермерів та авіацію. Особливу складність становлять торфовища: вогонь може проникати глибоко під поверхню й тліти протягом тривалого часу.

    Небезпека старих боєприпасів додатково ускладнює роботу рятувальників.

    Проблема для Бельгії далеко не нова. За інформацією AP, у країні щороку надходять понад 3 тисячі повідомлень про знайдені боєприпаси минулих воєн. Спеціалісти знешкоджують приблизно 200–250 тонн таких вибухонебезпечних предметів на рік.

    У Німеччині через боєприпаси пожежі доводиться гасити дистанційно

    Схожа проблема виникла й у Німеччині. Особливо небезпечними залишаються ліси, де під час Другої світової війни проходили великі битви або розташовувалися військові об’єкти.

    Через ризик детонації боєприпасів звичайні методи боротьби з вогнем там можуть бути надто небезпечними. У деяких районах Німеччини для гасіння пожеж застосовують дистанційно керовані машини з водяними гарматами, щоб не наражати пожежників на ризик вибуху.

    Цього літа в районі Гюртгенського лісу пожежа вже призводила до евакуації приблизно двох тисяч людей. Роботу рятувальників ускладнювали саме нерозірвані боєприпаси часів Другої світової війни.

    Небезпеку приховує не лише земля

    Сильна спека та посуха створюють ще одну проблему. Через падіння рівня води в європейських річках на поверхні з’являються предмети, які залишалися прихованими десятиліттями.

    Зокрема, посуха вже допомагала виявляти залишки німецьких військових кораблів, військову техніку та боєприпаси. У Будапешті владі доводилося перекривати міст Маргіт після того, як біля його основи через низький рівень води виявили бомбу часів Другої світової війни.

    Таким чином, екстремальна погода фактично повертає на поверхню небезпечну спадщину двох світових воєн — як із землі, так і з водойм.

    Європа переживає надзвичайно важкий сезон пожеж

    Проблема старих боєприпасів виникла на тлі одного з найважчих сезонів лісових пожеж у Європі.

    За даними Reuters станом на середину серпня, протягом 2026 року в Європі вигоріло понад 576 тисяч гектарів територій — площа, яка приблизно вдвічі перевищує площу Люксембургу.

    Великі пожежі цього літа фіксували у Франції, Іспанії, Португалії, Німеччині, Бельгії, Греції, Хорватії та інших країнах. Вони призводили до загибелі людей, масштабних евакуацій і знищення будинків.

    У Бельгії пожежа у Високих Фенах охопила близько 3 тисяч гектарів. У Хорватії через одну з великих пожеж евакуювали близько тисячі людей. Значні площі вигоріли також в Іспанії.

    Тепер до звичних ризиків — полум’я, задимлення, руйнування будинків та евакуації — додається ще одна загроза: вибухи боєприпасів, які залишилися в європейській землі після воєн XX століття.

    Фахівці попереджають, що проблема може зберігатися ще багато років. Повністю очистити величезні території колишніх полів бою від усіх вибухонебезпечних предметів надзвичайно складно. А дедалі спекотніші й сухіші літні періоди підвищують імовірність того, що пожежі діставатимуться до місць, де старі снаряди та бомби залишалися недоторканими десятиліттями.

  • Медузи зупинили три ядерні реактори на найбільшій АЕС Західної Європи

    Медузи зупинили три ядерні реактори на найбільшій АЕС Західної Європи

    На атомній електростанції Гравлін на півночі Франції тимчасово зупинили три з шести реакторів через масове скупчення медуз біля систем забору води. Ще один енергоблок працює на половині потужності, п’ятий перебуває на плановому технічному обслуговуванні. Таким чином, на повній потужності наразі працює лише шостий реактор. Про це повідомив оператор станції EDF.

    Інцидент стався пізно ввечері 10 серпня. Через значну кількість медуз оператор зупинив енергоблоки №2, №3 та №4. Потужність першого реактора превентивно обмежили до 50%.

    АЕС Гравлін має шість реакторів потужністю 900 МВт кожен, а її загальна встановлена потужність становить 5,4 ГВт. Для охолодження станція використовує воду з каналу, сполученого з Північним морем.

    Як медузи вплинули на роботу АЕС

    Проблема виникла через те, що велике скупчення медуз дісталося водозабірної інфраструктури станції. Вони можуть забивати фільтри та інші елементи систем, через які надходить вода, необхідна для роботи обладнання.

    За даними Reuters, EDF заздалегідь отримала попередження про наближення медуз. Ще в суботу до робіт залучили рибальські судна, щоб зменшити щільність скупчення до того, як воно дістанеться АЕС. Це дозволило частково обмежити наслідки.

    Медуз, які все ж потрапили до інфраструктури станції, прибирають за допомогою спеціальної техніки. Нових великих скупчень біля водозаборів на момент повідомлення вже не фіксували, тому в EDF очікують відносно швидкого відновлення роботи зупинених блоків.

    Загрози ядерній безпеці немає

    В EDF наголосили, що ситуація не становить небезпеки для самої атомної станції, її працівників або довкілля. Зупинка реакторів є передбаченим заходом для захисту обладнання у разі проблем із системою забору води.

    Схожа ситуація на Гравлін сталася і минулого року. Тоді через медуз зупинилася вся станція. Після цього EDF посилила систему моніторингу: на водозабірних каналах і фільтрах встановили стаціонарні камери, а також налагодили співпрацю з рибальськими та морськими рятувальними організаціями для раннього виявлення великих скупчень медуз.

    Чому медуз стає більше

    Масове скупчення медуз біля північного узбережжя Франції може бути сезонним явищем, однак науковці попереджають, що такі випадки здатні ставати частішими.

    Серед факторів називають глобальне потепління та підвищення температури морської води, появу інвазивних видів, скорочення природних хижаків медуз і надмірний вилов риби.

    Інцидент стався на тлі чергової хвилі спеки у Франції, яка також створює проблеми для атомної енергетики країни. Через високу температуру та низький рівень води EDF змушена обмежувати виробництво електроенергії на окремих АЕС.

  • Заморожені активи РФ можуть передати під контроль ЄС

    Заморожені активи РФ можуть передати під контроль ЄС

    Колишні високопосадовці Німеччини, Франції та США закликали Європейський Союз передати заморожені російські активи, що зберігаються в бельгійському депозитарії Euroclear, під управління спеціально створеної структури ЄС. На їхню думку, такий крок дозволить зменшити ризики для Бельгії та водночас використати російські кошти для посилення позицій України.

    Про це повідомляє Frankfurter Allgemeine Zeitung.

    Йдеться про близько 210 млрд євро активів Центрального банку Росії, які були заморожені в Європейському Союзі після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Значна частина цих коштів перебуває саме в Euroclear у Бельгії.

    За даними видання, наприкінці 2025 року Бельгія виступила проти прямої передачі заморожених російських активів Україні. Однією з головних причин стали побоювання щодо можливих юридичних та фінансових наслідків для країни, якщо Росія спробує домогтися компенсації або вжити інших заходів у відповідь.

    Замість використання самого тіла заморожених активів Євросоюз погодив для України кредит у розмірі 90 млрд євро на 2026–2027 роки. При цьому витрати, пов’язані з обслуговуванням такого фінансування, зрештою покладаються на європейські бюджети.

    Тепер колишні представники влади трьох країн запропонували альтернативний механізм, який, на їхню думку, може дозволити використати російські кошти без того, щоб Бельгія залишалася єдиною стороною, яка несе основні ризики.

    Ініціаторами пропозиції стали колишня міністерка оборони Німеччини та екслідерка Християнсько-демократичного союзу Аннегрет Крамп-Карренбауер, колишня міністерка Франції з європейських справ Наталі Луазо та Даліп Сінгх — колишній заступник радника з національної безпеки США та експерт із санкцій, який працював в адміністрації президента Джо Байдена.

    У спільній заяві вони закликали ЄС негайно передати заморожені кошти Центрального банку РФ новому адміністратору, який діятиме від імені Європейського Союзу.

    На їхню думку, це дозволить позбавити Бельгію статусу держави, яка фактично сама відповідає за значну частину російських активів і потенційні наслідки їхнього використання.

    «Європейський союз має негайно передати заморожені кошти Центрального банку Росії новому адміністратору ЄС. Тоді Бельгії більше не доведеться боятися “російського примусу”», — йдеться у заяві.

    Ідея полягає у тому, щоб централізувати управління активами на рівні Євросоюзу. У такому разі відповідальність за рішення щодо їх використання була б розподілена між країнами-членами, а не концентрувалася переважно на Бельгії.

    Одним із головних аргументів колишніх чиновників є зміна політичної ситуації навколо війни. Вони вважають, що зараз існує певне «вікно можливостей» для ухвалення рішення щодо російських активів.

    На їхню думку, російська економіка дедалі сильніше відчуває наслідки війни та міжнародних санкцій, тоді як Україна та її союзники повинні продовжувати пошук ресурсів для підтримки української оборони.

    Крамп-Карренбауер вважає, що передача російських активів під контроль ЄС могла б посилити переговорні позиції України.

    За її словами, якщо Росія побачить, що Україна та її союзники отримують додатковий довгостроковий ресурс для продовження опору, Москва може переглянути розрахунок на те, що західна підтримка Києва рано чи пізно припиниться.

    «Якщо ЄС зараз передасть російські активи Києву, Путін зрозуміє, що продовжувати так само, поки в України та її союзників не закінчаться гроші, безнадійно. Це може підвищити його готовність погодитися на припинення вогню», — пояснила вона.

    Ще одним аргументом є майбутня потреба України у фінансуванні. Кредит ЄС на 90 млрд євро розрахований на 2026 та 2027 роки, однак після його використання питання подальшої фінансової підтримки Києва знову стане критичним.

    Автори пропозиції вважають, що відкладання рішення щодо заморожених російських активів може послабити позиції України у майбутньому.

    Якщо європейські країни не знайдуть довгострокового механізму фінансування, Росія, на їхню думку, може отримати додатковий стимул затягувати війну в очікуванні скорочення західної допомоги.

    Саме тому колишні чиновники пропонують ухвалити рішення щодо активів зараз, коли ЄС ще має можливість визначити правила їхнього використання.

    Окремо автори заяви звертають увагу на майбутні президентські вибори у Франції.

    Вони побоюються, що після завершення президентського терміну Еммануеля Макрона зовнішньополітичний курс Франції може змінитися, а нове керівництво країни може займати менш прихильну до України позицію.

    Серед потенційних політичних сил, які можуть вплинути на французьку політику, згадується «Національне об’єднання» Марін Ле Пен.

    «Існує небезпека того, що Франція може перестати бути одним із найважливіших союзників України після Макрона», — сказала Крамп-Карренбауер.

    На її думку, саме тому рішення щодо російських активів варто ухвалити до того, як політична ситуація в ключових країнах Європи може змінитися.

    Ще один аргумент стосується політики США та президента Дональда Трампа.

    Крамп-Карренбауер звернула увагу на можливість використання заморожених російських активів у потенційних американсько-російських домовленостях.

    У публікації йдеться про неофіційний мирний план із 28 пунктів, який, за повідомленнями, міг обговорюватися переговорниками восени 2025 року. Зокрема, у 14-му пункті нібито передбачалося використання 100 млрд доларів із заморожених російських активів для відновлення України під американським управлінням. Частина прибутку від таких інвестицій мала б надходити США, а інша частина коштів могла бути спрямована на спільні американсько-російські проєкти.

    Крамп-Карренбауер припустила, що якщо ЄС візьме заморожені активи під власний контроль, це унеможливить їхнє використання в інших домовленостях без погодження з європейськими країнами.

    «Дехто каже, що Трамп хоче використати ці гроші для фінансування угод між Америкою та Росією. Якщо ж ЄС візьме їх під свій контроль зараз, то вони будуть захищені від доступу Путіна або Трампа», — зазначила вона.

    На її думку, це також може посилити позиції європейців та України під час майбутніх переговорів про завершення війни.

    Окремо автори пропозиції згадують внутрішньополітичну ситуацію в Німеччині.

    Вони вважають, що використання заморожених російських активів для фінансування підтримки України могло б послабити аргументи ультраправої «Альтернативи для Німеччини».

    Представники цієї політичної сили регулярно критикують допомогу Україні та заявляють, що німецькі платники податків не повинні фінансувати війну, яка безпосередньо не стосується Німеччини.

    Якщо ж значна частина фінансування української оборони та відновлення здійснюватиметься за рахунок російських активів, урядам європейських країн буде простіше пояснювати виборцям необхідність підтримки Києва.

    Водночас Європейський Союз уже використовує прибутки, отримані від заморожених російських активів, для підтримки України.

    Раніше глава Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ЄС направить Україні 1,4 млрд євро доходів від заморожених російських активів. За її словами, ці кошти мають бути спрямовані, зокрема, на оборонні потреби України.

    Однак використання самих активів Центрального банку РФ залишається значно складнішим юридичним і політичним питанням. Саме тому пропозиція створити окремого адміністратора ЄС покликана знайти механізм, який дозволив би розподілити ризики між державами-членами та водночас забезпечити Україні доступ до значно більшого фінансового ресурсу.

    Таким чином, питання заморожених російських активів може знову опинитися в центрі європейських дискусій. Йдеться про сотні мільярдів євро, які потенційно можуть суттєво вплинути на здатність України продовжувати оборону та фінансувати відновлення. Водночас остаточне рішення залежатиме від готовності країн ЄС погодитися на механізм, який дозволить використати ці кошти без створення неприйнятних юридичних і фінансових ризиків для окремих держав.

  • У Відні пройшли таємні переговори щодо війни в Україні

    У Відні пройшли таємні переговори щодо війни в Україні

    У столиці Австрії відбулися неофіційні переговори щодо можливого завершення війни між Росією та Україною. У зустрічі взяли участь колишні високопосадовці Великої Британії, Франції, Німеччини та Росії, які обговорювали потенційні сценарії мирного врегулювання.

    Про це повідомляє Bloomberg.

    За інформацією агентства, переговори відбулися у Відні в липні, однак точну дату зустрічі співрозмовники журналістів не розкривають. Основною темою дискусії стали можливі умови для майбутніх мирних переговорів, які могли б сприяти завершенню російсько-української війни.

    До складу учасників увійшли колишній радник Великої Британії з питань національної безпеки Тім Барроу, колишній державний секретар Міністерства закордонних справ Німеччини Маркус Едерер, французький дипломат П’єр Вімон, а також колишній високопосадовець Кремля, ім’я якого не розголошується.

    Після появи інформації про зустріч офіційні коментарі були стриманими. Тім Барроу та Міністерство закордонних справ Франції не відповіли на запити журналістів. Водночас у МЗС Німеччини заявили, що їм нічого не відомо про такі переговори, наголосивши, що вони не проводилися від імені відомства чи за його координації.

    Речник Кремля Дмитро Пєсков також утримався від коментарів щодо повідомлень про неофіційну зустріч.

    У Bloomberg зазначають, що подібні контакти між колишніми чиновниками та представниками аналітичних центрів є поширеною практикою так званої “неофіційної дипломатії”. Такі дискусії не мають офіційного мандату й не представляють позицію урядів, однак дозволяють обмінюватися ідеями, які згодом можуть бути передані офіційним дипломатичним каналам.

    За даними агентства, головною метою таких зустрічей є пошук можливих підходів до врегулювання складних міжнародних конфліктів без формальних політичних зобов’язань.

    Нагадаємо, раніше президент Азербайджану Ільхам Алієв повідомив про ще одну неофіційну зустріч колишніх високопосадовців Німеччини та Росії, яка відбулася в Баку. За його словами, учасники також обговорювали можливі шляхи припинення війни Росії проти України.

  • Україна змінила тактику ударів по Росії: FT розкрила, які цілі тепер знищують насамперед

    Україна змінила тактику ударів по Росії: FT розкрила, які цілі тепер знищують насамперед

    Україна змінила підхід до завдання далекобійних ударів по енергетичній інфраструктурі Росії, зосередивши увагу на знищенні критично важливих елементів, відновлення яких потребує значно більше часу та ресурсів. Така стратегія має забезпечити довготривалий ефект від атак, ускладнити ремонт пошкоджених об’єктів і збільшити фінансовий тиск на російську економіку.

    Про це повідомляє Financial Times.

    За інформацією видання, українські Сили оборони дедалі частіше відмовляються від ударів по резервуарах для зберігання пального чи окремих будівлях на користь ураження найважливіших технологічних вузлів нафтопереробних заводів та інших енергетичних об’єктів. Йдеться про обладнання, без якого підприємства не можуть повноцінно функціонувати, а його виробництво, доставка та встановлення займають тривалий час.

    За словами українських військових, операторів далекобійних безпілотників та експертів енергетичної галузі, саме така тактика дозволяє досягати більшого стратегічного ефекту. Вона не лише тимчасово припиняє роботу окремого об’єкта, а й суттєво ускладнює його повернення до повноцінної експлуатації.

    Виконувач обов’язків міністра оборони України Євген Хмара наголосив, що Україна продовжить посилювати технологічний та ударний тиск на Росію.

    “Україна продовжуватиме чинити ударний та технологічний тиск на Росію всіма можливими засобами. Ми повинні масштабувати те, що вже доводить свою ефективність”, – заявив він.

    Як зазначає Financial Times, підготовка до таких операцій відбувається за участі інженерів і профільних фахівців. Перед нанесенням ударів оператори безпілотників консультуються з експертами, які допомагають визначити найбільш уразливі вузли енергетичної інфраструктури. Особлива увага приділяється трубопроводам, системам з’єднання та іншим компонентам, пошкодження яких здатне надовго зупинити виробничий процес.

    Колишній міністр оборони України та голова Центру оборонних стратегій Андрій Загороднюк пояснив, що українська сторона аналізує російську енергетичну систему як єдиний взаємопов’язаний механізм.

    За його словами, розуміння того, як працює ця система, дозволяє визначати точки, удар по яких матиме значно більший вплив, ніж ураження окремих об’єктів.

    Окремою особливістю нової тактики стали повторні удари по тих самих об’єктах ще до завершення їхнього ремонту. Як повідомляє FT із посиланням на свої джерела, це дозволяє не допустити швидкого відновлення роботи підприємств і змушує Росію витрачати ще більше ресурсів на ремонтні роботи.

    Видання зазначає, що ефективність такого підходу підтверджують не лише співрозмовники журналістів, а й аналіз супутникових знімків, які свідчать про повторне ураження окремих критичних елементів енергетичної інфраструктури.

    Командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді (Мадяр) наголосив, що удари по енергетичних об’єктах є частиною ширшої стратегії зі скорочення ресурсів, які Росія використовує для фінансування війни та забезпечення свого військово-промислового комплексу.

    За його словами, головна мета полягає у тому, щоб обмежити джерела фінансування війни, а також послабити можливості російської оборонної промисловості виробляти озброєння для окупаційної армії.

    Крім цього, українські посадовці повідомили, що точнішому вибору цілей сприяють розвідувальні дані, отримані від міжнародних партнерів, зокрема США та Франції. Ця інформація допомагає визначати розташування російських систем протиповітряної оборони, а також маршрути, якими далекобійні безпілотники можуть проникати вглиб території Росії.

    На тлі зміни тактики українські військові продовжують завдавати ударів по паливній інфраструктурі РФ. Зокрема, у ніч на 29 липня українські сили уразили низку важливих об’єктів у Рязанській області та тимчасово окупованому Криму. Також раніше повідомлялося про успішні удари по нафтових об’єктах на відстані близько 1300 кілометрів від українського кордону, серед яких експортний термінал у Ростовській області, а також підприємства в Ярославській області та Удмуртії.

  • Україна змінила тактику ударів по Росії: FT розкрила, як дрони стали ще небезпечнішими для Кремля

    Україна змінила тактику ударів по Росії: FT розкрила, як дрони стали ще небезпечнішими для Кремля

    Українські далекобійні безпілотники перейшли до нової тактики ударів по території Росії, яка дозволяє завдавати значно більших економічних і військових збитків. Замість масштабних атак по всьому підприємству українські сили дедалі частіше концентруються на ураженні найважливіших вузлів критичної інфраструктури, без яких виробництво або робота об’єкта стають практично неможливими. Саме такий підхід робить відновлення російських підприємств значно дорожчим і тривалішим.

    Про це повідомляє Financial Times із посиланням на українських військових, операторів безпілотників та експертів у сфері енергетики.

    За даними видання, нова стратегія стала результатом накопиченого бойового досвіду та значно ретельнішого планування кожної операції. Перед виконанням завдання оператори дронів отримують консультації від інженерів, які визначають найвразливіші компоненти підприємств. Крім того, для кожної місії готуються альтернативні цілі на випадок, якщо основний об’єкт буде недосяжним через активну роботу російської протиповітряної оборони або інші фактори.

    Співрозмовники Financial Times зазначають, що українські безпілотники дедалі частіше завдають повторних ударів по вже пошкоджених підприємствах ще до завершення їхнього ремонту. Така тактика не дозволяє російській стороні швидко відновити виробничі процеси та змушує витрачати додаткові ресурси на повторне усунення наслідків атак.

    Важливу роль у вдосконаленні кампанії відіграла підтримка західних партнерів України. Як зазначає видання, американська та французька розвідки допомогли українській стороні створити детальну карту розташування російських систем протиповітряної оборони. Це дозволило визначити маршрути, якими ударні безпілотники можуть обходити найбільш захищені райони та проникати глибоко на територію Росії.

    Окрім цього, розвідувальна інформація допомогла покращити процес вибору цілей. Голова Центру оборонних стратегій та колишній міністр оборони України Андрій Загороднюк пояснив, що українські планувальники створили детальну карту російської енергетичної системи. Це дало змогу визначити критично важливі вузли, вихід з ладу яких може спричинити масштабні перебої у роботі енергетичної інфраструктури, а також обладнання, яке найважче та найдорожче замінити.

    За словами командувача Сил безпілотних систем Роберта Бровді, ефективність ударів також забезпечує систематичне знищення російських засобів протиповітряної оборони, радіолокаційних станцій та комплексів радіоелектронної боротьби. Це створює безпечніші коридори для польоту українських ударних безпілотників і збільшує шанси на успішне ураження визначених цілей.

    Бровді наголосив, що стратегічною метою кампанії залишається не лише ураження окремих військових чи промислових об’єктів, а насамперед позбавлення Кремля фінансових ресурсів для ведення війни та ослаблення російського військово-промислового комплексу.

    “Мета чітка: знищити джерела, що фінансують війну Путіна, та військово-промисловий комплекс, який постачає зброю окупаційній армії”, – заявив він.

    Командувач також підкреслив, що українські підрозділи не планують знижувати інтенсивність далекобійних ударів по території Росії, а навпаки продовжуватимуть розвивати цей напрямок.

    Розширення можливостей українських безпілотників залишається одним із ключових пріоритетів держави. Раніше президент України Володимир Зеленський повідомив, що вже цього року максимальна дальність польоту українських дронів має зрости до 4 тисяч кілометрів, а протягом наступного року — до 5–10 тисяч кілометрів. За словами глави держави, це відкриє новий етап розвитку української безпілотної програми та значно розширить можливості Сил оборони щодо ураження важливих військових і промислових об’єктів на території країни-агресора.

  • Росія оголосила Дурова в міжнародний розшук: ФСБ звинувачує засновника Telegram у сприянні тероризму

    Росія оголосила Дурова в міжнародний розшук: ФСБ звинувачує засновника Telegram у сприянні тероризму

    У Росії засновнику месенджера Telegram Павлу Дурову висунули обвинувачення за статтею про сприяння терористичній діяльності та оголосили його в міжнародний розшук. Про це повідомляють російські державні ЗМІ з посиланням на Федеральну службу безпеки РФ.

    За версією ФСБ, адміністрація Telegram нібито не видалила низку каналів, чатів і ботів, які, як стверджує російська спецслужба, використовувалися українськими спецслужбами для підготовки “терактів” і “масових убивств” на території Росії.

    Крім того, у ФСБ заявляють, що злочини, які, за їхньою версією, були організовані через Telegram, призвели до численних жертв, зокрема серед жінок і дітей, а також завдали багатомільярдних збитків. Жодних доказів на підтвердження цих звинувачень російська сторона публічно не надала.

    Також російська спецслужба стверджує, що співробітники українських спецслужб нібито знайомилися з російськими громадянами через сервіс знайомств “Дайвінчик”, який працює на платформі Telegram, видаючи себе за дівчат. За версією ФСБ, таким чином молодих людей начебто схиляли до участі в терористичній діяльності.

    Окремо російська сторона заявила, що з липня 2025 року у 16 регіонах країни було затримано 46 молодих користувачів “Дайвінчика”, яких звинувачують у нападах на правоохоронців та підпалах за нібито завданням українських спецслужб.

    Водночас усі наведені звинувачення є виключно заявами Федеральної служби безпеки Росії. На момент публікації вони не були підтверджені незалежними джерелами, а сам Павло Дуров публічно не коментував повідомлення про нові обвинувачення та оголошення його в міжнародний розшук.

    Павло Дуров є російським програмістом і підприємцем, який здобув популярність після створення у 2006 році соціальної мережі “ВКонтакте”. У 2014 році він залишив Росію після конфлікту з владою та втрати контролю над компанією. Сам Дуров заявляв, що відмовився виконувати вимоги російських спецслужб щодо передачі персональних даних користувачів і блокування опозиційних спільнот.

    У 2013 році разом із братом Миколою Дуровим він заснував месенджер Telegram, який нині є однією з найпопулярніших платформ для обміну повідомленнями у світі.

    Це вже не перший випадок, коли засновник Telegram стикається з претензіями з боку державних органів різних країн. У серпні 2024 року його затримали у Франції, де правоохоронні органи висунули йому обвинувачення, пов’язані з недостатньою модерацією незаконного контенту в месенджері. Згодом Дурова звільнили під заставу, а розслідування у Франції продовжилося. Нові звинувачення з боку ФСБ свідчать про подальше загострення відносин між російською владою та засновником Telegram, який після від’їзду з Росії неодноразово заявляв про свою незгоду з політикою державного контролю над цифровими платформами.

  • Франція евакуює тисячі людей через рекордні пожежі

    Франція евакуює тисячі людей через рекордні пожежі

    У Франції через масштабні лісові пожежі влада евакуювала майже чотири тисячі людей із туристичних районів Атлантичного узбережжя. Найскладніша ситуація склалася на південному заході країни, де вогонь продовжує швидко поширюватися, а синоптики попереджають про нову хвилю екстремальної спеки, яка може ще більше ускладнити боротьбу зі стихією.

    Як повідомляє The Guardian, евакуацію оголосили в районі популярного курорту Лакано, розташованого на захід від Бордо. Саме там пожежники ведуть безперервну боротьбу з одним із найбільших осередків займання. За офіційними даними французької влади, у департаменті Жиронда полум’я вже охопило близько 42 тисяч гектарів лісів і природних територій. Для порівняння, площа, знищена вогнем, майже в чотири рази перевищує територію Парижа.

    Президент Франції Еммануель Макрон назвав нинішні лісові пожежі найсерйознішою кризою такого типу з часів Другої світової війни. За його словами, країна зіткнулася з безпрецедентними масштабами стихійного лиха, а всі екстрені служби працюють у посиленому режимі, щоб стримати поширення вогню та захистити населені пункти.

    Додатковою загрозою залишається погода. Метеорологи прогнозують повернення аномальної спеки найближчими днями, що може створити сприятливі умови для виникнення нових осередків займання та ускладнити роботу рятувальників. Через високі температури, суху рослинність і сильний вітер ризик швидкого поширення пожеж залишається критично високим.

    Окрім Жиронди, пожежі тривають і в інших регіонах Франції. Зокрема, у департаменті Вар рятувальникам вдалося частково локалізувати полум’я, однак небезпека остаточно не минула, а екстрені служби продовжують моніторинг ситуації.

    Складна ситуація спостерігається і в сусідній Іспанії. Найбільше занепокоєння викликає масштабна лісова пожежа у провінції Авіла, яка вже стала найбільшою в історії країни. За інформацією місцевої влади, площа займання сягнула близько 50 тисяч гектарів.

    За даними The Guardian, лише за останній тиждень через масштабні лісові пожежі у Франції, Іспанії та Італії свої домівки або місця відпочинку були змушені залишити близько 330 тисяч людей. Водночас у деяких районах Іспанії, де ситуацію вдалося стабілізувати, влада вже почала поступово скасовувати накази про евакуацію та дозволяти жителям повертатися додому.

    Раніше французький президент анонсував проведення міжвідомчої кризової наради, присвяченої боротьбі з масштабними пожежами, що охопили кілька департаментів країни. Французька влада наголошує, що через поєднання рекордної спеки, тривалої посухи та сильного вітру ризик виникнення нових осередків вогню залишається надзвичайно високим, тому пожежні та рятувальні служби продовжують працювати в режимі максимальної готовності.