Golosnovinua.com

Позначка: Фрідріх Мерц

  • Німеччина готує енергетичний прорив: Мерц заявив про перший у світі термоядерний реактор

    Німеччина готує енергетичний прорив: Мерц заявив про перший у світі термоядерний реактор

    Федеральний уряд Німеччини оголосив амбітні плани, які можуть змінити глобальний енергетичний баланс: країна прагне побудувати перший у світі термоядерний реактор, підключений до електромережі. Про це заявив канцлер Фрідріх Мерц під час відвідування Ганноверського ярмарку разом із президентом Бразилії Луїс Інасіо Лула да Сілва.

    За словами глави уряду, розвиток термоядерної енергетики вже включено до національної технологічної стратегії — так званої Hightech-Agenda. У межах цієї програми Німеччина планує не лише інвестувати в дослідження, а й реалізувати практичний проєкт — створення повноцінної електростанції на основі ядерного синтезу.

    «Ми маємо амбіцію, щоб саме в Німеччині перший термоядерний реактор був підключений до мережі. Це буде революція у виробництві та постачанні енергії», — заявив Фрідріх Мерц.

    Термоядерна енергетика вважається одним із найбільш перспективних напрямів у світі. На відміну від традиційних атомних електростанцій, які працюють за принципом поділу атомного ядра, термоядерні реактори відтворюють процеси, що відбуваються на Сонці — злиття легких ядер із виділенням величезної кількості енергії. Такий підхід теоретично дозволяє отримувати майже необмежену енергію з мінімальними ризиками та без значних радіоактивних відходів.

    Під час огляду виставки канцлер звернув особливу увагу на демонстрацію ключового елемента майбутнього реактора — так званого “серця” установки, де відбувається синтез. За його словами, саме там у майбутньому можна буде виробляти тритій — один із ключових компонентів термоядерного палива.

    Німеччина вже сьогодні входить до числа світових лідерів у дослідженні термоядерного синтезу. Одним із найбільш відомих проєктів є експериментальний стеларатор Wendelstein 7-X, розроблений Інститутом фізики плазми Макса Планка. Установка демонструє перспективність технології, хоча до її комерційного використання ще залишається значний шлях.

    Заява Фрідріх Мерц має особливе значення на тлі енергетичної політики країни. У 2023 році Німеччина остаточно відмовилася від атомної енергетики, закривши останні АЕС після понад 60 років їх експлуатації. Це рішення було частиною стратегії переходу до відновлюваних джерел енергії.

    Однак енергетична криза, спричинена війною Росії проти України, змусила країну переглянути підходи до енергетичної безпеки. У 2022 році уряд навіть тимчасово продовжив роботу атомних електростанцій, щоб уникнути дефіциту електроенергії.

    На цьому тлі розвиток термоядерної енергетики розглядається як стратегічна альтернатива. Вона поєднує переваги атомної генерації (висока потужність) із екологічністю відновлюваних джерел, оскільки не передбачає викидів вуглекислого газу.

    Експерти зазначають, що реалізація такого проєкту стане технологічним проривом не лише для Німеччини, а й для всього світу. Якщо країні вдасться першою створити комерційно ефективний термоядерний реактор, це може кардинально змінити глобальний енергетичний ринок.

    Водночас фахівці наголошують, що термоядерна енергетика все ще перебуває на стадії розробки. Основними викликами залишаються стабілізація плазми, досягнення позитивного енергетичного балансу та зниження вартості технології. Більшість існуючих установок поки що споживають більше енергії, ніж виробляють.

    Над цими проблемами працюють науковці у різних країнах, зокрема в рамках міжнародного проєкту ITER у Франції, який об’єднує зусилля ЄС, США, Китаю, Японії та інших держав. Німеччина є одним із ключових учасників цих досліджень.

    З огляду на це, заява Фрідріх Мерц свідчить про прагнення країни перейти від експериментів до практичної реалізації технології. Якщо ці плани вдасться втілити, Німеччина може стати піонером нової енергетичної епохи.

    Оголошення про будівництво термоядерного реактора є не лише політичним сигналом, а й стратегічним кроком у напрямі енергетичної незалежності та технологічного лідерства. Попереду — роки досліджень і розробок, але потенційні результати можуть змінити підхід до виробництва енергії у світі.

  • Українців призовного віку не депортуватимуть з Німеччини. Джерела

    Українців призовного віку не депортуватимуть з Німеччини. Джерела

    За інформацією наших джерел в МЗС, українців призовного віку не будуть депортувати з Німеччини, а заява Фрідріха Мерца швидше за все стосується відмови у прийнятті нових громадян України призовного віку, яким може бути відмовлено в наданні статусу біженця.

    “Усі, хто вже має статус біженця, захищені німецьким законодавством та програмою захисту до 2027 року.

    Крім того, німецьке законодавство не дозволяє депортувати тих, хто має захищений статус біженця.

    Тим же українцям призовного віку, які хочуть отримати статус біженця у 2026 році, краще обирати іншу країну” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше нардеп Дмитро Разумков в коментарі для УНІАН заявив, що жодна з країн Європи сьогодні не готова буде віддати тих українців, які дійсно будуть корисні для їх економіки.

    “У них дефіцит робочої сили. Якщо ми говоримо про тих, хто не працює, які отримують просто допомогу по безробіттю або знаходяться нелегально або полулегально, так, дійсно це може відбутися”- зазначив Разумков.

  • Мерц зробив заяву про українських чоловіків у Німеччині: що насправді планує Берлін

    Мерц зробив заяву про українських чоловіків у Німеччині: що насправді планує Берлін

    Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час спільної пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським 14 квітня в Берліні справді порушив тему українських громадян, які перебувають у Німеччині. В офіційній публікації уряду ФРН за підсумками німецько-українських міжурядових консультацій зазначено, що Берлін і Київ хочуть тісніше співпрацювати, аби полегшити повернення українських громадян, які знайшли прихисток у Німеччині, до України, а також що Німеччина підтримує зусилля України зі зменшення виїзду до ЄС українських чоловіків призивного віку.

    Водночас важливо розрізняти те, що сказав Мерц офіційно, і те, як його слова були інтерпретовані в частині медіа. У тексті федерального уряду йдеться саме про сприяння поверненню та про обмеження нових випадків надання притулку або виїзду чоловіків призовного віку, але там не описано жодного конкретного механізму масового примусового повернення чи автоматичного позбавлення захисту всіх українських чоловіків у Німеччині. Із доступного офіційного тексту також не випливає, що вже ухвалене окреме нове рішення про негайну депортацію цієї категорії людей.

    На тій самій пресконференції Мерц зробив акцент передусім на іншому: Німеччина й Україна підписали нові домовленості у сфері оборони, зокрема щодо ППО, далекобійних засобів, дронів і артилерійських боєприпасів, а Берлін назвав себе найважливішим двостороннім партнером України у 2026 році. Reuters і Associated Press окремо повідомили, що під час візиту сторони уклали угоди про поглиблення оборонної співпраці та спільне виробництво дронів, а Німеччина продовжує масштабну військову підтримку України. На цьому тлі заява про українських чоловіків прозвучала як частина ширшого політичного сигналу про більшу координацію між Берліном і Києвом.

    Тема українських чоловіків у Німеччині для уряду Мерца не нова. Ще в урядовій пресконференції від 20 березня 2026 року представники німецького уряду згадували попередню позицію канцлера щодо того, що молоді українські чоловіки потрібні своїй країні, а не Німеччині. Тобто нинішня заява в Берліні є не раптовою, а радше продовженням уже озвученої лінії німецької влади.

    Окремо треба враховувати й правовий контекст. Українці в Німеччині переважно перебувають не в класичній процедурі індивідуального притулку, а під режимом тимчасового захисту, який діє в ЄС для людей, що виїхали через повномасштабну війну. Німеччина офіційно повідомляє, що посвідки на проживання за цим режимом, чинні станом на 1 лютого 2026 року, автоматично продовжені до 4 березня 2027 року. Рада ЄС ще у 2025 році погодила продовження тимчасового захисту для українців до цієї дати, а також почала обговорення спільного європейського підходу до майбутнього повернення та переходу на інші статуси. Це означає, що на рівні ЄС захист для українців формально зберігається, і будь-які зміни мають узгоджуватися з цим правовим режимом.

    Німеччина залишається найбільшою країною ЄС за кількістю людей з України під тимчасовим захистом. За даними Eurostat, на кінець лютого 2026 року в Німеччині перебували 1 267 475 осіб під тимчасовим захистом, що становило 28,8% усіх таких випадків у Євросоюзі. Загалом у ЄС під тимчасовим захистом на той момент перебували 4,4 млн людей, які виїхали з України, і трохи більше чверті з них становили дорослі чоловіки.

    Паралельно в Німеччині справді зростала кількість українських чоловіків працездатного і призовного віку. У матеріалах, що посилаються на німецьке Федеральне відомство у справах міграції та біженців, фігурує оцінка близько 1,34 млн українців у Німеччині станом на березень 2026 року, з них приблизно 349,5 тис. чоловіків і 500,3 тис. жінок віком 18–63 років. Ці дані не є частиною офіційного тексту пресконференції, але вони допомагають зрозуміти, чому питання набуло політичної ваги для Берліна.

    Політичний сенс заяви Мерца теж досить очевидний. Усередині Німеччини міграційна тема залишається чутливою, а уряд Мерца вже демонстрував жорсткіший підхід і щодо інших категорій біженців, зокрема сирійських, наголошуючи на потребі повернення людей для відбудови власної країни. На цьому тлі слова про українських чоловіків можна читати як сигнал відразу в кілька боків: німецьким виборцям — про контроль над міграцією, українській владі — про очікування більшої відповідальності в питаннях мобілізації, а ЄС — про перехід до обговорення післявоєнної моделі повернення українців.

    Водночас на цей момент немає публічно оприлюдненого пакета конкретних заходів, який би детально пояснював, як саме Німеччина планує “обмежувати кількість” українських чоловіків, які шукають прихистку, чи яким буде юридичний механізм “сприяння поверненню”. Саме тому коректніше говорити не про вже запущену кампанію масового повернення, а про політичну заяву і намір до тіснішої координації з Києвом, який ще потребує правового та практичного оформлення.

    Отже, головне з цієї історії таке: Мерц справді сказав, що Німеччина хоче допомагати поверненню українців додому і підтримує зменшення виїзду чоловіків призовного віку до ЄС. Але поки що йдеться саме про політичний курс і координацію, а не про оприлюднене рішення щодо масового примусового повернення всіх українських чоловіків із Німеччини. На тлі продовженого до березня 2027 року режиму тимчасового захисту ця тема, ймовірно, ще стане предметом окремих рішень у Берліні та Брюсселі.

  • Україна та Німеччина підписали меморандум про обмін бойовими даними

    Україна та Німеччина підписали меморандум про обмін бойовими даними

    Україна та Німеччина підписали меморандум про обмін оборонними даними з поля бою — документ, який сторони називають першим у своєму роді для України у форматі міжнародної військово-технологічної співпраці. Угоду підписали міністр оборони України Михайло Федоров і міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус за участі президента Володимира Зеленського та канцлера ФРН Фрідріха Мерца.

    За словами української сторони, йдеться про створення системного механізму передачі та аналізу бойових даних, які надходять безпосередньо з фронту, з метою вдосконалення озброєння, тактики його застосування та розвитку цифрових оборонних технологій.

    У межах домовленостей передбачено два основні напрями співпраці. Перший стосується аналізу ефективності західного озброєння, яке використовується Україною в реальних бойових умовах. Йдеться, зокрема, про артилерійські системи PzH 2000, RCH 155 та комплекси протиповітряної оборони IRIS-T. Зібрані дані дозволять оцінювати їхню роботу на полі бою, виявляти сильні та слабкі сторони, а також оперативно вдосконалювати технічні рішення та тактику застосування.

    Другий напрям передбачає обмін бойовими даними та аналітикою з цифрових систем управління боєм. Україна надаватиме партнерам інформацію з платформи DELTA, яка використовується для координації дій підрозділів, формування оперативної картини поля бою та планування операцій. Отримані дані можуть бути використані для розвитку алгоритмів штучного інтелекту, систем прогнозування загроз та інших цифрових оборонних рішень, що фактично формує новий рівень технологічної взаємодії між країнами.

    У Києві цей формат співпраці розглядають як перехід до моделі, в якій ключову роль відіграє не лише постачання озброєння, а й обмін даними про його реальне використання. Такий підхід створює безперервний цикл удосконалення озброєнь: застосування на фронті, збір даних, аналіз, модернізація і повторне впровадження покращених систем.

    Окремо сторони обговорили розширення співпраці у сфері безпілотних технологій. Президент Володимир Зеленський запропонував Німеччині укласти окрему двосторонню угоду щодо дронів, яка має охопити як виробництво, так і постачання безпілотних систем. Також було підтверджено домовленості щодо постачання Україні додаткових систем озброєння, включно з ракетами PAC-2 та пусковими установками для систем IRIS-T у межах довгострокових оборонних програм.

    Ці домовленості розглядаються як частина поглиблення стратегічного партнерства між Україною та Німеччиною, яке поступово переходить від класичної військової допомоги до інтегрованої технологічної співпраці, де важливу роль відіграють цифрові системи, аналітика та штучний інтелект.

  • Україна не погодиться на “частковий” формат членства в ЄС – Зеленський

    Україна не погодиться на “частковий” формат членства в ЄС – Зеленський

    Україна не розглядає варіант часткового або “обмеженого” членства в Європейському Союзі та наполягає на повноцінній інтеграції до всіх інституцій ЄС. Про це заявив президент Володимир Зеленський під час спільної пресконференції з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом у Берліні.

    Глава держави наголосив, що для України неприйнятні моделі “ЄС лайтового формату” або поетапного членства без повного політичного і правового статусу, оскільки країна прагне рівноправної участі у всіх механізмах Євросоюзу. За словами Зеленського, Україна розглядає свою армію як важливий елемент майбутньої європейської безпеки і не підтримує ідеї обмеженої інтеграції в оборонній сфері. Він підкреслив, що Європі також потрібна сильна Україна як повноцінний партнер, а не “частковий учасник” спільних політик.

    На тлі цих заяв у Європейському Союзі триває дискусія щодо можливого перегляду процедур розширення, які могли б пришвидшити процес вступу країн-кандидатів. Окремі варіанти передбачають поетапний доступ до частини політик ЄС ще до повноправного членства, однак такі ідеї залишаються предметом політичних дискусій і не мають статусу офіційно ухвалених рішень. Йдеться про спроби знайти баланс між швидкістю розширення та збереженням принципу повного дотримання стандартів ЄС.

    У Євросоюзі діє складна процедура вступу, яка включає гармонізацію національного законодавства країн-кандидатів із правом ЄС, відому як acquis communautaire, та виконання вимог у сферах верховенства права, судової системи, антикорупційної політики, економіки й державного управління. Через масштабність цих вимог процес вступу традиційно займає тривалий час і потребує одностайної підтримки всіх держав-членів.

    Україна отримала статус кандидата на вступ до ЄС у 2022 році та нині перебуває на етапі підготовки до відкриття переговорних кластерів. Європейська комісія неодноразово наголошувала, що темпи євроінтеграції залежать як від прогресу реформ в Україні, так і від політичної згоди всередині самого Євросоюзу. У цьому контексті обговорення “неповного членства” вважається радше теоретичним сценарієм, ніж практичною моделлю.

    Під час зустрічі в Берліні також обговорювалися питання військової підтримки України та стратегічного партнерства з Німеччиною. Київ і Берлін підтвердили наміри щодо подальшого поглиблення співпраці у сфері безпеки та оборони, що є частиною ширшого контексту європейської інтеграції України на тлі війни Росії проти України.

  • Україна та Німеччина домовилися про нові пакети допомоги: ППО, дрони та боєприпаси

    Україна та Німеччина домовилися про нові пакети допомоги: ППО, дрони та боєприпаси

    Україна та Німеччина погодили нові пакети військової допомоги, які передбачають подальше посилення протиповітряної оборони, постачання безпілотних систем, боєприпасів і компонентів, пов’язаних із далекобійною зброєю. Про це заявив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час спільної пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським, повідомляє «Європейська правда».

    За словами Мерца, Німеччина залишається одним із ключових партнерів України у сфері безпекової допомоги та у 2026 році продовжує відігравати провідну роль у координації підтримки Києва. Він підкреслив, що Берлін уже надав Україні «безпрецедентну підтримку» і надалі адаптує її до потреб фронту, зокрема з урахуванням змін у характері бойових дій.

    Основний акцент нових домовленостей зроблено на посиленні систем протиповітряної оборони України. Це рішення ухвалюється на тлі триваючих масованих російських атак, які включають використання ударних дронів, крилатих і балістичних ракет, а також комбінованих ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.

    У межах пакетів допомоги передбачено не лише постачання нових засобів ППО, а й забезпечення боєприпасами та технічними компонентами для підтримки вже наявних систем. Окремо наголошується на важливості підвищення щільності та ефективності протиповітряного захисту українських міст і критичної інфраструктури.

    Окремий блок домовленостей стосується безпілотних систем. Дрони сьогодні залишаються одним із головних інструментів ведення бойових дій, виконуючи розвідувальні, ударні та коригувальні функції.

    Постачання безпілотників розглядається як елемент комплексного посилення українських оборонних спроможностей, зокрема в умовах активного використання Росією ударних БпЛА для атак по містах і критичній інфраструктурі.

    Також йдеться про підтримку в розвитку технологій, пов’язаних із далекобійними засобами ураження, що дозволяє Україні розширювати власні можливості ураження військових цілей на значній відстані.

    Питання військової підтримки України залишається важливою темою внутрішньополітичних дискусій у Німеччині. Раніше обговорювалася можливість передачі далекобійних крилатих ракет Taurus, однак канцлер Фрідріх Мерц заявив, що наразі не вважає це необхідним, пояснюючи позицію розвитком українських технологічних можливостей.

    Водночас у політичному середовищі Німеччини продовжуються дискусії щодо обсягів і форм подальшої допомоги Україні, зокрема в частині далекобійних систем, боєприпасів і довгострокового фінансування оборонного сектору.

    Німеччина залишається одним із найбільших європейських донорів військової та фінансової допомоги Україні. З початку повномасштабного вторгнення Берлін суттєво збільшив обсяги підтримки, зосередивши її насамперед на системах ППО, бронетехніці, боєприпасах і підготовці українських військових.

    Нові пакети допомоги продовжують цю тенденцію та спрямовані на довгострокове зміцнення обороноздатності України, зокрема у сфері захисту повітряного простору та розвитку сучасних технологій ведення війни.

    Рішення про нову допомогу ухвалюється на тлі триваючих російських атак по українських містах та інфраструктурі. Українська влада наголошує, що саме посилення ППО є одним із ключових факторів захисту цивільного населення та стабільної роботи енергетичної системи в умовах війни.

  • Зеленський прибув до Берліна: переговори з Мерцом і підготовка до “Рамштайну”

    Зеленський прибув до Берліна: переговори з Мерцом і підготовка до “Рамштайну”

  • Уряд Німеччини знижує податок на пальне: ціни мають впасти на тлі енергетичної кризи

    Уряд Німеччини знижує податок на пальне: ціни мають впасти на тлі енергетичної кризи

    Урядова коаліція Німеччини оголосила про тимчасове зниження цін на пальне для населення та бізнесу у відповідь на різке подорожчання нафтопродуктів, яке було спричинене загостренням ситуації на Близькому Сході.

    Як повідомляє Die Welt, під час пресконференції в Берліні канцлер Фрідріх Мерц заявив про запровадження тимчасового зниження енергетичного податку на бензин і дизельне пальне. За словами уряду, мова йде про зменшення податкового навантаження приблизно на 17 центів за літр строком на два місяці.

    Загальний обсяг урядової підтримки оцінюється приблизно у 1,6 млрд євро. У Берліні розраховують, що цей крок дозволить швидко стабілізувати роздрібні ціни на АЗС і зменшити тиск на домогосподарства, транспортний сектор і малий бізнес.

    У коаліції підкреслюють, що ефективність заходу напряму залежить від того, як швидко ринок відреагує на податкові зміни. В уряді очікують, що нафтова галузь і оператори автозаправних станцій передадуть податкову економію безпосередньо споживачам.

    «Ми очікуємо, що нафтова промисловість передасть цю економію безпосередньо споживачам», — йдеться у спільному документі коаліційних партій.

    Водночас у Німеччині вже діє правило, яке обмежує частоту зміни цін на заправках — не більше одного разу на день. Його запровадили як антикризовий механізм для зменшення цінових спекуляцій, однак, за оцінками уряду, він не зміг зупинити загальне зростання вартості пального.

    Рішення про податкове зниження стало результатом інтенсивних переговорів між трьома коаліційними силами — Християнсько-демократичним союзом, Соціал-демократичною партією Німеччини та Християнсько-соціальним союзом.

    У консультаціях брали участь канцлер Фрідріх Мерц, лідер СДПН Ларс Клінгбайль, Бербель Бас та глава ХСС Маркус Зьодер. Переговори тривали протягом вихідних і відбувалися на тлі зростаючого політичного тиску через підвищення цін на енергоносії.

    За даними німецьких медіа, всередині коаліції також виникали суперечки щодо того, наскільки активно уряд має втручатися у ринкове ціноутворення, а також щодо ризиків для державного бюджету.

    Різке подорожчання пального в Німеччині пов’язують із глобальними енергетичними коливаннями, які посилилися після загострення конфлікту на Близькому Сході, зокрема війни в Ірані.

    Це призвело до нестабільності на світових ринках нафти, що одразу відобразилося на європейських цінах на паливо. Німеччина, як одна з найбільших економік ЄС, особливо чутлива до таких коливань через високий рівень залежності від імпорту енергоносіїв.

    Урядовий пакет підтримки спрямований насамперед на зниження витрат для транспортного сектору, логістики та приватних автомобілістів, які найбільше відчули подорожчання.

    Економісти зазначають, що короткострокове зниження податків може тимчасово зменшити навантаження на споживачів, однак не усуває структурні причини зростання цін — залежність від глобального нафтового ринку та геополітичних ризиків.

    Також наголошується, що після завершення двомісячного терміну дії пільги уряд може повернутися до питання додаткових механізмів стабілізації ринку, якщо ціни знову підуть угору.

  • The Guardian пояснив, чому війна в Україні не наближається до завершення

    The Guardian пояснив, чому війна в Україні не наближається до завершення

    Попри зростання кількості дипломатичних контактів і активізацію міжнародних переговорів, кінець повномасштабної війни Росії проти України залишається далеким. Таку оцінку дала директорка Центру східноєвропейських та міжнародних досліджень Гвендолін Сассе у колонці для The Guardian.

    За її словами, регулярні зустрічі між Україною, Сполученими Штатами та європейськими партнерами, а також епізодичні контакти між Вашингтоном і Москвою не змінили базової реальності: припинення вогню немає, механізми безпеки не визначені, а Росія не демонструє готовності завершувати війну.

    Кульмінацією дипломатичних зусиль останніх тижнів стала зустріч у Парижі, де 35 держав об’єдналися в так звану “коаліцію охочих”. Вони обговорювали можливі гарантії безпеки для України у разі припинення вогню. До процесу були залучені США, ключові європейські столиці та ширше коло партнерів Києва.

    Однак, як зазначає Сассе, реальних зрушень ці переговори не принесли. Формальні мирні перемовини не стартували, а навіть режим припинення вогню не був погоджений. При цьому лише Україна, за її оцінкою, публічно демонструє готовність до компромісів, тоді як Росія зберігає жорстку позицію.

    На тлі дипломатичних ініціатив Москва, навпаки, посилила ракетні та дронові удари по Україні, зокрема по енергетичній інфраструктурі. Авторка вважає, що це є частиною свідомої стратегії тиску на цивільне населення в зимовий період, покликаної підірвати стійкість країни як фізично, так і психологічно.

    Підсумкова Паризька декларація, за оцінкою Сассе, має радше символічний характер. Вона передбачає участь коаліції у механізмі моніторингу припинення вогню під керівництвом США, подальшу військову підтримку України, створення багатонаціональних сил під європейським керівництвом, зобов’язання реагувати у разі порушення домовленостей Росією та довгострокову оборонну співпрацю з Києвом. Проте жоден із цих пунктів поки не має чітких механізмів реалізації.

    Велика Британія та Франція знову підтвердили готовність розмістити свої війська в Україні після запровадження припинення вогню як запобіжник у разі його порушення. Водночас залишається невизначеним, які саме дії Росії вважатимуться порушенням і якою буде відповідь Заходу.

    Додатковим сигналом стала заява нового канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, який уперше допустив участь німецьких військових у механізмі гарантій безпеки. Втім, він уточнив, що йдеться лише про можливе розміщення в країнах НАТО, які межують з Україною, і лише за згоди Бундестагу.

    Ключовою проблемою, за словами Сассе, залишається позиція Кремля. Володимир Путін, на її думку, не зацікавлений у справжніх переговорах і вважає, що час працює на нього. Його впевненість лише зміцнюється на тлі прямих контактів із Дональдом Трампом та підходу нової американської адміністрації, орієнтованої на короткострокові угоди.

    Термін “коаліція охочих”, який викликає суперечливі історичні асоціації, у цьому випадку відображає нову реальність міжнародної політики — формування ситуативних альянсів поза традиційними інституціями. Саме результат війни в Україні, за словами авторки, стане ключовим тестом для цього нового світового порядку.

  • ЄС схвалив фінансування України на 90 мільярдів євро за рахунок репарацій Росії

    ЄС схвалив фінансування України на 90 мільярдів євро за рахунок репарацій Росії

    Європейський Союз схвалив рішення про надання Україні фінансування в обсязі 90 мільярдів євро. Кошти будуть доступні вже на початку наступного року. Про це повідомляє Politico з посиланням на заяву канцлера Німеччини Фрідріха Мерца.

    За словами Мерца, гроші для України можуть надійти не пізніше другої половини січня. Йдеться про кредит, який надаватиметься в межах спільного рішення країн Європейського Союзу.

    Канцлер Німеччини також заявив, що заморожені російські державні активи в Європі можуть бути використані для погашення цього кредиту, якщо Росія після завершення війни добровільно не погодиться виплатити Україні репарації.

    «Заморожені російські активи залишатимуться заблокованими доти, доки Росія не виплатить Україні репарації. Україні доведеться погасити кредит лише після того, як Росія виплатить репарації. Якщо ж цього не станеться, ми — у повній відповідності з міжнародним правом — використаємо заморожені російські активи для погашення кредиту», — наголосив Мерц.

    Голова Європейської ради Антоніу Кошта зі свого боку підтвердив, що переговори щодо правового механізму використання заморожених активів Росії тривають. За його словами, Європейська комісія отримала мандат на подальшу роботу над репараційним кредитом, який базуватиметься саме на цих коштах.

    Механізм передбачає, що всі країни ЄС, за винятком Чехії, Угорщини та Словаччини, об’єднаються для залучення 90 мільярдів євро спільного боргу, гарантованого бюджетом Євросоюзу. Ці кошти Україна отримуватиме у вигляді позики протягом 2026–2027 років.

    Погашення боргу планується здійснювати за рахунок майбутніх російських військових репарацій. Водночас у підсумковій заяві лідерів ЄС за результатами саміту зазначено, що у разі відмови Росії виплатити компенсацію Євросоюз залишає за собою право використати заморожені державні активи РФ для повернення кредитних коштів.

    Угода дозволить Україні покрити дефіцит державного бюджету у розмірі 71,7 мільярда євро в наступному році та забезпечити подальше фінансування оборони від російської агресії. Паралельно дипломати ЄС продовжать роботу над технічними та юридичними аспектами репараційного механізму.

    Рішення було ухвалене вранці 19 грудня у Брюсселі після майже 15 годин переговорів. Антоніу Кошта заявив, що Європейський Союз виконав узяті на себе зобов’язання щодо підтримки України.

    «У нас є угода. Рішення про надання Україні підтримки в розмірі 90 мільярдів євро на 2026–2027 роки ухвалено. Ми пообіцяли — ми виконали», — підкреслив він.