Golosnovinua.com

Позначка: G7

  • «Санкції не повинні слабшати»: Зеленський відреагував на загибель 13 людей у Дніпрі

    «Санкції не повинні слабшати»: Зеленський відреагував на загибель 13 людей у Дніпрі

    Президент України Володимир Зеленський відреагував на російську атаку по залізничному вокзалу в Дніпрі, яка забрала життя щонайменше 13 людей. Глава держави закликав Сполучені Штати, Європейський Союз і країни «Групи семи» посилити санкційний тиск на Москву, наголосивши, що будь-яке послаблення обмежень лише на тлі дипломатичних переговорів не зупиняє російських ударів по цивільному населенню.

    Про це Зеленський заявив 29 жовтня, коментуючи наслідки атаки російського безпілотника на залізничну інфраструктуру Дніпра.

    За словами президента, окупанти спрямували дрон на пасажирську платформу, де в цей момент перебували приміська електричка та регулярний пасажирський поїзд. Вибух стався безпосередньо в місці перебування цивільних людей.

    «Жахливий російський удар по залізничному вокзалу в Дніпрі. Росіяни атакували дроном перон, де стояли звичайна приміська електричка та регулярний пасажирський потяг. На жаль, станом на зараз відомо про 13 загиблих. Мої співчуття рідним і близьким», — заявив Зеленський.

    Президент наголосив, що Росія продовжує атакувати українські міста та вбивати мирних жителів, попри дипломатичні контакти й послаблення окремих санкційних обмежень щодо російського енергетичного сектору та представників великого бізнесу.

    На думку Зеленського, такі рішення не сприяють деескалації, оскільки Кремль не демонструє готовності припиняти удари по цивільних об’єктах.

    Саме тому Україна наполягає, що відповіддю міжнародних партнерів мають бути нові економічні обмеження проти Росії та структур, які забезпечують роботу її військово-промислового комплексу.

    «Саме тому Україна завжди говорить, що потрібні справедливі й рішучі дії Америки і Європи на російську ескалацію: санкції проти Москви та її воєнної машини не повинні слабшати, поки триває ця російська війна», — підкреслив глава держави.

    Зеленський закликав США, Європейський Союз та держави G7 продемонструвати спільну позицію й посилити тиск на Росію. Йдеться передусім про обмеження, які можуть скоротити фінансові та технологічні можливості Кремля продовжувати війну.

    Заява пролунала після ранкової атаки на вокзал Дніпра. За інформацією Укрзалізниці, російський реактивний безпілотник ударив по одній із платформ, де перебував поїзд №866 Дніпро — Запоріжжя.

    Після вибуху на місці розпочали роботу рятувальники, медики та правоохоронці. За даними обласної влади, загинули 13 людей, ще десятеро дістали поранення.

    Серед постраждалих — 11-річний хлопчик. Трьох поранених госпіталізували у важкому стані.

    Атака на пасажирську залізничну інфраструктуру стала черговим прикладом небезпеки, яку російські безпілотники становлять для цивільного населення.

    На цьому тлі Зеленський знову порушив питання ефективності міжнародного санкційного тиску. Українська сторона наполягає, що обмеження проти Росії мають залишатися чинними та посилюватися доти, доки Москва продовжує військову агресію.

    Водночас конкретних нових санкційних пакетів у своїй заяві президент не анонсував. Йшлося саме про заклик до західних партнерів ухвалити жорсткіші рішення у відповідь на подальшу ескалацію з боку Росії.

  • Чорнобиль знову потребує сотень мільйонів: після атаки РФ захисну арку мають відновити до 2030 року

    Чорнобиль знову потребує сотень мільйонів: після атаки РФ захисну арку мають відновити до 2030 року

    Країни «Великої сімки» (G7) оголосили про намір виділити 260 мільйонів євро на відновлення Нового безпечного конфайнменту Чорнобильської атомної електростанції, який зазнав серйозних пошкоджень унаслідок російського удару в лютому 2025 року. Загальна вартість ремонту становитиме щонайменше 500 мільйонів євро. Водночас міжнародні експерти попереджають: повноцінну роботу захисної споруди необхідно відновити до 2030 року, інакше процес руйнування сталевої конструкції може суттєво ускладнити ремонт та створити додаткові ризики ядерній безпеці.

    Про нові фінансові зобов’язання міжнародних партнерів повідомив міністр енергетики України Денис Шмигаль. Інформацію також офіційно підтвердив Європейський банк реконструкції та розвитку, який координує міжнародні зусилля з відновлення об’єкта.

    За словами Шмигаля, фінансування G7 дозволить перейти до масштабнішого відновлення інфраструктури, пошкодженої внаслідок російської атаки.

    Особливу роль у залученні міжнародної допомоги відіграла Франція. Міністр подякував своєму французькому колезі Ролану Лескюру за сприяння мобілізації коштів.

    Однак оголошених 260 мільйонів євро наразі недостатньо для завершення всіх необхідних ремонтних робіт.

    За попередніми оцінками ЄБРР, загальна потреба становить щонайменше 500 мільйонів євро. Отже, міжнародним партнерам потрібно залучити ще приблизно 240 мільйонів євро, якщо виходити з оголошеної мінімальної вартості.

    Для цього 9 листопада 2026 року в Парижі заплановано спеціальну донорську конференцію під спільним головуванням України, Франції та ЄБРР.

    Що насправді пошкодив російський дрон

    14 лютого 2025 року російський безпілотник влучив у Новий безпечний конфайнмент — величезну сталеву арку, яка накриває зруйнований четвертий енергоблок Чорнобильської АЕС.

    Споруда створена для ізоляції радіоактивних матеріалів і забезпечення безпечного демонтажу старого саркофага, збудованого після катастрофи 1986 року.

    Унаслідок удару виникла пожежа, яка пошкодила зовнішню та внутрішню оболонки конструкції.

    Згідно з технічними даними ЄБРР, у захисній оболонці утворився отвір площею близько 15 квадратних метрів, а загальна площа пошкоджених панелей досягла приблизно 200 квадратних метрів.

    Однак найбільшою проблемою виявилися не лише фізичні пошкодження покриття.

    Російський удар порушив герметичність конфайнменту, а також вплинув на роботу внутрішніх технологічних систем, зокрема вентиляції, кліматичного контролю та кранового обладнання.

    Саме ці системи необхідні для підтримання безпечних умов усередині захисної споруди й майбутнього демонтажу старого саркофага.

    Через пошкодження герметичної оболонки виникла загроза потрапляння вологи всередину конструкції.

    Чому ремонт потрібно завершити до 2030 року

    Новий безпечний конфайнмент проєктували з розрахунком на 100 років експлуатації.

    Арку встановили над четвертим енергоблоком у 2016 році, а повністю ввели в експлуатацію у 2019-му.

    Однак російська атака поставила під загрозу запланований термін служби цієї конструкції.

    За оцінками ЄБРР, порушення роботи систем вентиляції та кліматичного контролю підвищує ризик корозії основних сталевих елементів.

    Якщо повноцінну функціональність конфайнменту не відновити до 2030 року, подальше погіршення стану металоконструкцій може значно збільшити вартість ремонту.

    Банк попереджає, що затягування робіт здатне створити додаткові технічні ризики, а також ускладнити забезпечення безпечних умов навколо зруйнованого реактора.

    Водночас пошкодження конфайнменту не означає автоматичного радіаційного викиду або нової ядерної аварії.

    Після удару 14 лютого 2025 року Міжнародне агентство з атомної енергії повідомляло, що радіаційні показники на об’єкті та за його межами залишалися в межах норми.

    Проте МАГАТЕ наголошувало, що атака спричинила серйозне пошкодження інфраструктури ядерної безпеки, яка потребує відновлення.

    Роботи вже почали готувати

    Важливо, що міжнародні партнери не обмежуються лише оголошенням фінансування.

    16 вересня 2026 року Чорнобильська АЕС та консорціум NOVARKA 2 підписали контракт, який запускає перший етап інженерних робіт.

    До консорціуму входять компанії, пов’язані з початковим проєктуванням і будівництвом захисної арки.

    На підготовчі заходи донори вже погодили виділення 30 мільйонів євро.

    Програма передбачає технічне обстеження, підготовку інженерних рішень, розроблення загальної стратегії ремонту та необхідної документації.

    Окремо міжнародні фахівці мають визначити оптимальні способи відновлення оболонки й критично важливих систем усередині конфайнменту.

    Хто допомагає Україні відновлювати ЧАЕС

    Раніше Велика Британія заявила про додаткове фінансування ремонту захисної споруди.

    Німеччина також оголосила про намір надати до 50 мільйонів євро.

    Європейський Союз і Франція беруть участь у міжнародних програмах, які координує ЄБРР.

    Для акумулювання ресурсів використовується Міжнародний рахунок співробітництва щодо Чорнобиля — спеціальний механізм фінансування проєктів ядерної безпеки.

    Водночас окремі раніше оголошені внески вже можуть входити до чинних міжнародних програм, тому їх не можна автоматично додавати до нових 260 мільйонів євро без уточнення структури фінансування.

    ЄБРР залишається одним із ключових міжнародних партнерів Чорнобильської АЕС.

    Починаючи з 1995 року банк допоміг залучити понад 2,5 мільярда євро міжнародного фінансування для забезпечення безпеки об’єкта та сам надав понад 700 мільйонів євро.

    Чому відновлення ЧАЕС важливе для Європи

    Чорнобильська атомна електростанція залишається об’єктом міжнародного значення навіть після остаточного припинення виробництва електроенергії.

    Усередині зруйнованого четвертого енергоблока зберігаються радіоактивні матеріали, які необхідно ізолювати від навколишнього середовища.

    Новий безпечний конфайнмент створений саме для того, щоб мінімізувати ризики поширення радіоактивного забруднення та забезпечити контрольоване проведення робіт із демонтажу аварійних конструкцій.

    Тому відновлення пошкодженої споруди має значення не лише для України, а й для сусідніх держав.

    Міжнародні партнери розраховують повернути конфайнменту повну функціональність до 2030 року.

    Однак остаточні терміни реалізації проєкту залежатимуть від результатів технічних обстежень, повноти фінансування та безпекової ситуації.

    Оголошені G7 260 мільйонів євро стали важливим кроком до відновлення захисної арки, проте остаточне розв’язання проблеми потребуватиме додаткових коштів і кількох років складних інженерних робіт.

  • RDNA, заморожені активи Росії і нова архітектура репарацій без очікування капітуляції агресора

    RDNA, заморожені активи Росії і нова архітектура репарацій без очікування капітуляції агресора

    Вперше після Другої світової війни світ намагається знайти спосіб змусити державу-агресора платити за руйнування ще до завершення війни. Україна першою змусила міжнародні інституції рахувати майбутні репарації, поки війна ще триває. Зазвичай такі підрахунки починалися після підписання перемир’я чи мирного договору. Кожна нова ракета чи артилерійський обстріл змінює суму, яку зрештою доведеться оплачувати.

    Спільна оцінка Світового банку, Європейської комісії, ООН та українського уряду (RDNA) уже перевищує 524 млрд доларів на найближче десятиліття. Якщо перевести цю суму в час, то за нинішнього рівня ВВП України країні знадобилося б кілька років роботи всієї економіки без жодних інших витрат, щоб профінансувати таку суму самостійно. Це більше, ніж сукупний довоєнний ВВП України за два роки, і одна з найбільших програм післявоєнного відновлення з часів Плану Маршалла.

    Такий підхід змінює саму логіку післявоєнної відбудови. Мова йде не про повернення до стану «як було». Йдеться про спробу побудувати економіку та інститути, здатні витримати наступні потрясіння. Водночас між детальною фіксацією втрат і реальним механізмом їх відшкодування залишається фундаментальна прогалина. Міжнародне право вміє документувати збитки з високою точністю. Воно значно гірше справляється з примусом до виплат, коли агресор не капітулював і зберігає контроль над своєю економікою.

    Надприбутки від активів РФ, компромісний механізм репарацій під час війни

    Замороження близько 300 млрд доларів суверенних резервів Центрального банку Росії стало найбільшим блокуванням державних активів у сучасній історії. Близько двох третин цієї суми перебуває в європейських юрисдикціях, насамперед у бельгійському депозитарії Euroclear. Щодня заморожені російські резерви продовжують приносити інвестиційний дохід. Саме ці надприбутки, а не сам капітал, сьогодні вже працюють на підтримку України.

    Жодна країна у XXI столітті ще не намагалася стягнути репарації з ядерної держави, яка не програла війну і не капітулювала. Тому навколо російських активів зараз стільки юридичних спорів.

    Європейський Союз обрав компромісний підхід. Замість прямого зазіхання на основний капітал, Брюссель використовує надприбутки від цих активів. Як зазначила президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн:

    «Сьогодні ми передаємо 1,5 млрд євро доходів від іммобілізованих російських активів на оборону та відновлення України. Немає кращого символу чи використання грошей Кремля, ніж зробити Україну та всю Європу безпечнішим місцем для життя».

    Ці кошти стали фінансовою основою програми Extraordinary Revenue Acceleration (ERA) обсягом 50 млрд доларів, узгодженої країнами G7.

    У межах цієї ініціативи Європейський Союз надає Україні макрофінансову допомогу, яка погашатиметься за рахунок надприбутків від іммобілізованих російських державних активів.

    Лоренс Трайб і колишній президент Світового банку Роберт Зеллік вважають, що грубе порушення Росією норм міжнародного права виправдовує контрзаходи, включаючи використання самих активів. Вони аргументують, що це не просто санкції, а інструмент відновлення справедливості.

    Таким чином, заморожені активи стали не лише фінансовим важелем, але й тестом для міжнародної правової системи: чи здатна вона змусити ядерну державу-агресора платити за агресію ще до її завершення, чи залишиться це питанням політичної волі та прецедентів.

    Чому самих грошей недостатньо, історичні приклади

    Після Першої світової війни репарації з Німеччини (132 млрд золотих марок) не тільки не відновили стабільність у Європі, а й стали одним із факторів економічної кризи та реваншистських настроїв, що призвели до нової війни. Після 1945 року підхід змінився: союзники поєднали часткові репарації з демонтажем промисловості, окупаційним контролем та масовою програмою відновлення (План Маршалла — 13,3 млрд доларів). У подальші роки основний обсяг інвестицій у відновлення Західної Європи забезпечив саме приватний капітал, який повернувся завдяки зниженню безпекових ризиків і відновленню довіри до економіки.

    Яскравим прикладом є Ізраїль. У 1952 році за Люксембурзькою угодою Німеччина виплатила значні кошти молодій державі на абсорбцію сотень тисяч вцілілих після Голокосту та відновлення економіки (державна частина — близько 3 млрд марок, а загальні виплати жертвам Голокосту через різні механізми перевищили 90 млрд доларів). Ці ресурси допомогли побудувати інфраструктуру, житло та промисловість.

    Проте навіть після отримання цих компенсацій країна продовжувала існувати в умовах постійних воєнних загроз протягом десятиліть. Це чітко показало: фінансові репарації здатні відновити економіку, але вони не заміняють надійних механізмів безпеки, військової стійкості та стратегічних союзів.

    Аналогічно, через UNCC (Compensation Commission) після вторгнення Іраку в Кувейт у 1990 році було розглянуто 2,7 млн заяв і виплачено 52,4 млрд доларів. Процес тривав понад 30 років. Коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, Ірак саме завершував останні платежі за ту війну.

    Міжнародне право на історичному роздоріжжі

    Після 24 лютого 2022 року світ вперше за багато десятиліть почав серйозно переглядати фундаментальні принципи міжнародного права, які раніше вважалися майже недоторканними.

    Традиційно суверенні резерви центральних банків користувалися одним із найсильніших рівнів міжнародно-правового захисту. Саме тому дискусія про можливість використання заморожених резервів Центрального банку Росії стала безпрецедентною для сучасної міжнародної фінансової системи.

    Після 2022 року ситуація змінилася з кількох причин одночасно. Росія порушила основоположні норми Статуту ООН (заборона застосування сили проти територіальної цілісності держави). Це не просто «звичайна війна», а спроба ліквідувати суверенну державу. Такий рівень порушення створив політичну волю у значної частини міжнародної спільноти шукати нові інструменти тиску.

    Звичайні санкції, хоча й жорсткі, не зупинили війну. Військова допомога Україні дорога і політично складна. Заморожені активи Росії стали одним з небагатьох ресурсів для західних платників податків, які можна було б використати.

    Більшість російських резервів була номінована в доларах, євро та інших західних валютах і зберігалася в західних депозитаріях (Euroclear, Clearstream). Це створило унікальну ситуацію, активи фактично опинилися під контролем Заходу.

    Головні ризики, які бачать на Заході — це довіра до долара та євро як резервних валют. Якщо центральні банки інших країн (Китай, Індія, країни Глобального Півдня, Саудівська Аравія) вирішать, що їхні резерви в західних валютах можуть бути заморожені або конфісковані з політичних мотивів, вони почнуть активно диверсифікувати активи. Це може прискорити процес «дедоларизації», який і так триває повільно.

    Саме тому G7 та ЄС досі не пішли на повну конфіскацію, а обрали більш обережний шлях — використання надприбутків від заморожених активів. Компроміс між бажанням допомогти Україні та страхом зруйнувати основи системи, на якій тримається їхня власна фінансова міць.

    Відновлення після війни та механізм відповідальності агресора

    Репарації завжди здавалися питанням грошей. Але досвід попередніх воєн показує, навіть мільярдні виплати не гарантують ані стабільності, ані справедливості, якщо за ними не стоїть дієва система контролю, безпеки та розвитку.

    Заморожені активи та міжнародна допомога не можуть стати кінцевою відповіддю. Вони лише створюють ресурс. Те, чи перетвориться цей ресурс на реальне відновлення, залежатиме від того, які правила будуть закладені з першого дня: хто ухвалюватиме рішення, як контролюватимуться витрати і чи стане відбудова частиною економічної трансформації, а не просто відновленням зруйнованого.

    Масштаб майбутнього відновлення робить Україну не просто отримувачем міжнародної допомоги, а учасником одного з найбільших економічних експериментів XXI століття. Від того, чи вдасться побудувати прозору систему управління сотнями мільярдів доларів, залежатиме не лише швидкість відбудови, а й довіра світу до самої ідеї репарацій.

    Якщо заморожені російські активи стануть основою нового механізму відповідальності держав агресорів, це створить прецедент, якого раніше не існувало.

    Український досвід матиме значення далеко за межами цієї війни. Якщо світ зможе створити робочий механізм компенсації збитків, це змінить підхід до майбутніх конфліктів. Якщо ні, то міжнародне право знову залишиться системою, яка здатна назвати агресію злочином, але не завжди здатна змусити агресора заплатити за її наслідки.

  • Зеленський і Макрон скоординували тиск на Росію та обговорили посилення ППО України

    Зеленський і Макрон скоординували тиск на Росію та обговорили посилення ППО України

    Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з президентом Франції Еммануелем Макроном, під час якої сторони детально обговорили подальшу координацію дипломатичних зусиль для посилення міжнародного тиску на Росію, ситуацію на фронті, захист українського неба від російських атак та роль європейських партнерів у процесі досягнення справедливого миру. За словами українського президента, Київ і Париж домовилися максимально узгоджувати свої дії з іншими союзниками, оскільки лише спільна позиція демократичних держав здатна змусити Росію припинити агресію.

    Про це повідомив президент України Володимир Зеленський.

    Глава держави зазначив, що розмова з французьким лідером відбулася на тлі активних дипломатичних консультацій між Україною та її партнерами, а також після серії міжнародних переговорів, присвячених пошуку шляхів завершення війни.

    За словами Зеленського, президент Франції Еммануель Макрон повністю володіє інформацією про поточну дипломатичну ситуацію та розуміє всі виклики, які сьогодні стоять перед Україною і міжнародною коаліцією союзників.

    “Еммануель чітко знає всі деталі того, які зараз є дипломатичні перспективи”, – повідомив президент України.

    Однією з ключових тем переговорів стало посилення міжнародного політичного та санкційного тиску на Росію. Зеленський наголосив, що будь-які дипломатичні ініціативи, переговорні формати чи нові рішення щодо завершення війни мають бути ретельно підготовлені та погоджені між Україною й державами, які залишаються її головними партнерами.

    Президент підкреслив, що саме координація дій між Києвом, європейськими столицями, Сполученими Штатами та іншими союзниками є одним із ключових факторів, який дозволяє не лише зберігати міжнародну підтримку України, а й посилювати ізоляцію Росії на світовій арені.

    “Важливо, щоб ми кожен наш крок у перемовинах, у тиску на Росію, у наближенні миру робили максимально підготовлено та скоординовано з ключовими партнерами”, – заявив Зеленський.

    За його словами, Україна прагне, щоб усі міжнародні рішення щодо війни ухвалювалися на основі єдиної позиції демократичних держав, адже саме це дозволяє створювати додатковий політичний, економічний та дипломатичний тиск на Кремль.

    Під час розмови президенти також окремо обговорили роль Європи у майбутньому переговорному процесі щодо завершення війни. Зеленський наголосив, що без участі європейських держав неможливо говорити про формування стабільної системи безпеки на континенті, адже саме Європа безпосередньо стикається з наслідками російської агресії.

    Український лідер підкреслив, що позиція Києва залишається незмінною: європейські країни повинні бути повноправними учасниками дипломатичних процесів, а їхній голос має враховуватися під час ухвалення будь-яких рішень щодо майбутнього України та безпеки всієї Європи.

    “Наша позиція – Європа має бути у процесі дипломатії, і голос Європи повинен мати значення”, – наголосив Зеленський.

    Президент також поінформував Еммануеля Макрона про оперативну ситуацію на фронті. За його словами, російські війська не припиняють інтенсивних бойових дій, а також продовжують масовані атаки на українські міста із застосуванням ракет різних типів, ударних безпілотників та керованих авіаційних бомб.

    Зеленський зазначив, що російська армія систематично атакує цивільну інфраструктуру, житлові квартали, об’єкти енергетики та інші критично важливі об’єкти, через що питання зміцнення системи протиповітряної оборони залишається одним із найважливіших для України.

    Саме тому значна частина переговорів була присвячена розвитку співпраці між Києвом і Парижем у сфері ППО.

    Президент наголосив, що українська сторона високо цінує підтримку Франції та розраховує на її подальшу участь у зміцненні захисту українського повітряного простору.

    За словами Зеленського, сторони обговорили можливості посилення обороноздатності України, зокрема шляхом розширення допомоги у сфері сучасних систем протиповітряної оборони, які залишаються одним із головних інструментів захисту мирного населення від російських повітряних атак.

    Останніми місяцями Росія значно збільшила інтенсивність комбінованих ударів по українській території, використовуючи одночасно крилаті та балістичні ракети, а також сотні ударних дронів. Саме тому питання забезпечення України сучасними засобами ППО регулярно стає центральною темою переговорів українського керівництва із західними союзниками.

    Франція від початку повномасштабного вторгнення Росії залишається одним із найбільш активних партнерів України в Європі. Париж надає Києву військову, фінансову, гуманітарну та політичну підтримку, бере участь у підготовці нових пакетів санкцій проти Росії та виступає за збереження міжнародної коаліції на підтримку України.

    Окремим напрямом французької допомоги є розвиток української системи протиповітряної оборони. Франція вже передавала Україні сучасні зенітні комплекси, ракети та інше обладнання, необхідне для захисту від російських повітряних ударів, а також бере участь у міжнародних ініціативах щодо посилення оборонних можливостей української армії.

    Водночас Париж послідовно підтримує збереження санкційного тиску на Росію та виступає за подальше посилення міжнародної ізоляції Кремля до моменту припинення агресії.

    Нагадаємо, у травні 2026 року Володимир Зеленський уже проводив переговори з Еммануелем Макроном, під час яких президенти обговорили зміцнення української протиповітряної оборони та можливості розвитку антибалістичного захисту України. Французька сторона тоді підтвердила готовність продовжувати співпрацю у сфері безпеки та оборони.

    Пізніше президенти знову контактували після завершення саміту країн “Групи семи”, який проходив 15–17 червня у французькому Евіан-ле-Бені. Однією з головних тем форуму стала подальша підтримка України, посилення санкцій проти Росії та координація міжнародних зусиль для досягнення справедливого миру.

    Під час саміту Зеленський також провів окрему зустріч із президентом США Дональдом Трампом. За її результатами Україна та Сполучені Штати розпочали консультації щодо ліцензійного виробництва окремих елементів систем протиповітряної оборони та ракет до них, що має посилити оборонну спроможність України та сприяти розвитку вітчизняного військово-промислового комплексу.

    Нинішня розмова між Володимиром Зеленським та Еммануелем Макроном підтверджує, що Франція й надалі залишається одним із ключових партнерів України у сфері безпеки та дипломатії. Координація позицій між Києвом і Парижем напередодні нових міжнародних консультацій покликана зміцнити єдину позицію союзників щодо подальшої підтримки України, посилення тиску на Росію та створення умов для досягнення справедливого і тривалого миру в Європі.

  • 34 зустрічі, лист Путіну і мільярди на зброю: в ОП підбили дипломатичний червень Зеленського

    34 зустрічі, лист Путіну і мільярди на зброю: в ОП підбили дипломатичний червень Зеленського

    Офіс президента підбив підсумки зовнішньополітичної роботи Володимира Зеленського у червні, назвавши місяць одним із найактивніших у дипломатичному календарі України. Головними напрямами стали посилення протиповітряної оборони, залучення коштів у програму PURL, розширення оборонного виробництва, підписання нових домовленостей у форматі Drone Deal, санкційний тиск на Росію та просування України до членства в ЄС. За даними ОП, упродовж місяця президент провів 34 міжнародні зустрічі, чотири закордонні візити та низку телефонних розмов із лідерами партнерських держав.

    Одним із ключових політичних епізодів червня в Офісі президента назвали відкритий лист Зеленського до Володимира Путіна з пропозицією зустрічі та завершення війни. Цей крок у Києві подають як частину дипломатичного тиску: Україна демонструє готовність до миру, але не на умовах капітуляції, а через справедливе припинення російської агресії. Водночас реальних ознак готовності Кремля до конструктивних переговорів наразі немає.

    Окремим блоком стала європейська інтеграція. У червні Європейський Союз відкрив перший переговорний кластер з Україною щодо вступу до ЄС. Київ заявляє, що готовий до відкриття решти п’яти кластерів і працює над тим, щоб відповідні рішення були ухвалені якнайшвидше. Для України це важливий сигнал: навіть під час повномасштабної війни країна не лише тримає оборону, а й просувається шляхом інституційного зближення з Євросоюзом.

    Значну частину червневої дипломатії було присвячено оборонній допомозі. Станом на кінець місяця загальна сума фінансових зобов’язань 28 країн-учасниць ініціативи PURL сягнула близько 6,3 млрд доларів. Ця програма дозволяє партнерам фінансувати закупівлю американської зброї для України, зокрема критично важливих ракет для систем Patriot та інших засобів ППО. Ще на початку червня Зеленський заявляв, що партнери ухвалили рішення про нові внески до PURL, які мали надійти протягом місяця.

    Серед конкретних внесків ОП назвав 70 млн доларів від Австралії, 300 млн доларів від Норвегії, 250 млн євро від Нідерландів, 108 млн доларів від Швеції, 45 млн доларів від Фінляндії, 30 млн доларів від Люксембургу, 23 млн доларів від Литви, 8 млн доларів від Латвії та 6,5 млн доларів від Ісландії. Німеччина, крім 200 млн доларів на PURL, також спрямовує 300 млн євро на чеську ініціативу з постачання боєприпасів Україні та бере участь у розвитку антибалістичних спроможностей.

    Окремо в ОП відзначили рішення Бельгії передати Україні сім винищувачів F-16: три з них призначені для бойової роботи, ще чотири — для запчастин. Швеція, своєю чергою, підписала угоду щодо закупівлі 16 винищувачів JAS-39 Gripen E/F. Норвегія оголосила фінансування на морські дрони, артилерійські боєприпаси та підтримку F-16, а Данія розпочала роботу над 30-м пакетом допомоги на 590 млн євро.

    Важливим напрямом стала не лише закупівля готової зброї, а й розвиток спільного виробництва. У червні Україна працювала над отриманням ліцензій на виробництво антибалістичних ракет і систем, а також над новими оборонними угодами. Зокрема, під час саміту G7 в Евіані обговорювалася можливість надання Україні ліцензії на виробництво антибалістичних засобів. Також Німеччина та Україна підписали імплементаційні домовленості щодо розвитку ракет-перехоплювачів і спільного виробництва наземних роботизованих комплексів “Терміт”.

    У червні Зеленський здійснив чотири закордонні візити — до Великої Британії, Естонії, Франції та Бельгії. У Лондоні відбулася зустріч у форматі Е3 — Україна за участі лідерів Франції, Великої Британії та Німеччини. У Таллінні президент узяв участь у саміті Україна — країни Північної Європи та Балтії, де Україна підписала декларацію з Естонією щодо посилення безпекової співпраці, а також угоду Drone Deal із Латвією. У Франції Зеленський працював на саміті G7, а в Брюсселі взяв участь у засіданні Європейської ради та 35-му засіданні Контактної групи з питань оборони України.

    За місяць Зеленський провів зустрічі з президентом США Дональдом Трампом, президентом Бразилії Лулою да Сілвою, президентами Естонії, Кенії, ОАЕ, Фінляндії, Швейцарії, а також із прем’єрами Великої Британії, Канади, Польщі, Норвегії, Швеції, Фінляндії, Індії, Греції, Бельгії, Болгарії, Словаччини та інших держав. Окремо відбулися контакти з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн, президентом Європейської ради Антоніу Коштою, генсеком НАТО Марком Рютте та директоркою-розпорядницею МВФ Крісталіною Георгієвою.

    Ще один важливий результат червня — продовження обмінів полоненими. За даними ОП, 5 та 26 червня відбулися два раунди обмінів, у межах яких вдалося повернути 342 українських військових і 11 цивільних. Це питання залишається одним із ключових у переговорах із партнерами та міжнародними організаціями.

    У санкційній політиці президент у червні ввів у дію рішення РНБО щодо обмежень проти російських пропагандистських медіа, суддів, які ухвалювали незаконні рішення проти українців, мобільних операторів, інтернет-провайдерів, колаборантів і компаній, що обслуговують російський військово-промисловий комплекс. У Києві наголошують, що санкційний тиск має залишатися не менш важливим інструментом, ніж оборонна допомога.

    Таким чином, червень для Зеленського став місяцем дипломатичного наступу: Україна одночасно просувала переговори про мир, посилювала ППО, залучала кошти на американську зброю, домовлялася про спільне виробництво, отримувала нові пакети допомоги та продовжувала рух до ЄС. Головний акцент ОП очевидний: Київ намагається перетворити міжнародну підтримку не лише на політичні заяви, а й на конкретні ракети, дрони, літаки, гроші та виробничі потужності для довгої війни.

  • «Інші лідери не вірять»: спливли несподівані подробиці позиції Трампа щодо Путіна

    «Інші лідери не вірять»: спливли несподівані подробиці позиції Трампа щодо Путіна

    Президент США Дональд Трамп під час саміту G7 несподівано продемонстрував значно жорсткішу риторику щодо російського лідера Володимира Путіна, ніж раніше. За інформацією американського видання Axios, під час закритих зустрічей глава Білого дому висловлював невдоволення діями Кремля, говорив про можливість посилення тиску на Росію та навіть допускав перегляд так званого «духу Анкориджа» — неофіційної концепції можливого мирного врегулювання, яка, за даними співрозмовників видання, передбачала готовність США погодитися із збереженням російського контролю над частиною окупованих територій України.

    Про це Axios повідомило з посиланням на двох високопоставлених посадовців, які були присутні під час дискусій на саміті G7. За їхніми словами, Трамп у приватних розмовах демонстрував помітне роздратування діями Москви та зазначав, що Кремль не проявляє готовності до компромісів.

    Втім, попри жорсткі заяви американського президента, більшість європейських лідерів, які брали участь у зустрічах, не впевнені, що ці слова перетворяться на конкретні рішення. Один із чиновників, на якого посилається Axios, зазначив, що Трамп критично висловлювався про Путіна та говорив про необхідність посилення тиску на Росію, однак партнери США сумніваються, що Білий дім справді зробить рішучі кроки.

    За інформацією видання, під час саміту також обговорювалася можливість відмови від так званого «духу Анкориджа». Саме цим терміном співрозмовники Axios називають неофіційний підхід, відповідно до якого адміністрація США могла розглядати варіант залишення під російським контролем частини окупованих територій України як один із можливих елементів майбутньої мирної угоди.

    Після завершення саміту Дональд Трамп окремо зустрівся з Президентом України Володимиром Зеленським. Напередодні цієї зустрічі він також провів телефонну розмову з Володимиром Путіним. Пізніше глава Білого дому заявив журналістам, що Україна наразі «досить добре справляється» у війні, однак не деталізував, які саме кроки Вашингтон готовий зробити найближчим часом для підтримки Києва.

    Публікація Axios викликала широкий резонанс, оскільки протягом останніх місяців позиція Трампа щодо війни в Україні неодноразово ставала предметом дискусій серед союзників США. Частина європейських політиків вважає, що президент США прагне швидкого завершення війни шляхом переговорів, однак досі залишається відкритим питання, наскільки жорсткими можуть бути його дії щодо Кремля у випадку відмови Росії від компромісів.

    На тлі цієї інформації українське видання «Телеграф» вирішило звернутися до штучного інтелекту Gemini із запитанням, наскільки ймовірно, що Дональд Трамп справді може перейти до жорсткішої політики щодо Росії.

    Водночас варто зазначити, що відповідь Gemini не є фактичним джерелом інформації чи політичним прогнозом, а лише згенерованим аналізом мовної моделі на основі відкритих даних і загальних закономірностей. Вона не відображає позицію адміністрації США, американських спецслужб чи будь-яких офіційних структур.

    За версією Gemini, політичний стиль Дональда Трампа побудований насамперед на прагматизмі та переговорах. Штучний інтелект припустив, що американський президент схильний оцінювати міжнародні відносини через призму вигоди для США та власних політичних інтересів.

    На думку моделі, якщо Кремль буде готовий погодитися на запропоновані Трампом умови, Білий дім може обрати шлях переговорів. Якщо ж Росія демонструватиме небажання співпрацювати або ігноруватиме американські ініціативи, адміністрація США потенційно може вдатися до жорсткіших заходів тиску.

    Gemini також припустив, що Трамп прагне залишатися головним посередником у будь-якому процесі врегулювання війни. Саме цим, на думку моделі, можна пояснити активні контакти президента США як із Володимиром Зеленським, так і з Володимиром Путіним.

    Однак експерти наголошують, що оцінки штучного інтелекту не можуть використовуватися як підтвердження політичних намірів чи майбутніх рішень. Реальні дії США визначатимуться офіційною політикою адміністрації Дональда Трампа, рішеннями Конгресу, дипломатичними переговорами та розвитком подій на фронті.

    Останні заяви президента США свідчать лише про зміну риторики порівняно з попередніми місяцями. Чи означатиме це посилення санкцій, збільшення військової допомоги Україні або інші кроки щодо Росії — наразі залишається відкритим питанням.

    Поки що єдине, що можна констатувати на підставі інформації Axios, — це те, що під час саміту G7 Дональд Трамп демонстрував значно більш критичне ставлення до Володимира Путіна, ніж раніше, однак навіть найближчі союзники США не поспішають робити висновки про можливу зміну американської політики доти, доки ці заяви не будуть підкріплені конкретними рішеннями.

  • Трамп на G7 заговорив про перегляд домовленостей із Росією та тиск на Кремль

    Трамп на G7 заговорив про перегляд домовленостей із Росією та тиск на Кремль

    Під час саміту G7 президент США Дональд Трамп, за даними західних медіа, обговорював можливість посилення тиску на Росію та допустив перегляд раніше досягнутих домовленостей із Москвою, відомих як «анкоріджські домовленості». Вони, за інформацією журналістів, нібито містили положення про погодження США з російськими вимогами щодо контролю Росії над частиною Донбасу. Паралельно Трамп, як стверджують джерела, висловлював невдоволення діями російського президента Володимира Путіна та сигналізував про зміну тону у підході до відносин із Кремлем.

    Про це повідомляє Axios із посиланням на двох американських чиновників, які були присутні на закритих зустрічах у межах саміту G7.

    За словами співрозмовників видання, під час неформальних дискусій Трамп неодноразово повертався до теми війни Росії проти України та демонстрував більш критичну оцінку політики Москви, ніж раніше. Він, як зазначається, припускав, що попередні домовленості можуть бути переглянуті або навіть скасовані, однак не оголошував конкретних кроків чи рішень. Джерела підкреслюють, що обговорення мало характер політичних оцінок і не оформлювалося у вигляді офіційних заяв або документів.

    Водночас серед європейських учасників саміту, за даними Axios, зберігається обережність щодо реальних намірів Вашингтона. Один із чиновників, коментуючи дискусії, зазначив, що Трамп говорив про необхідність посилення тиску на Росію, однак частина партнерів сумнівається, що ці заяви обов’язково перетворяться на практичні дії. Європейські дипломати, за їхніми словами, очікують на більш чітку та послідовну політику США у питанні санкцій і підтримки України.

    Під час саміту G7 Трамп також провів окрему зустріч із президентом України Володимиром Зеленським. За інформацією медіа, до цього він мав телефонну розмову з Володимиром Путіним, що додатково привернуло увагу учасників переговорів. Після завершення саміту Трамп заявляв, що Україна «досить добре справляється» у війні, що було сприйнято як більш стримана оцінка ситуації порівняно з попередніми заявами.

    Окремо у публікаціях західних ЗМІ зазначається, що в межах G7 обговорювалися можливі нові кроки щодо посилення санкцій проти російського енергетичного сектору. За даними джерел, частина учасників наполягала на більш жорсткому економічному тиску на Москву, зокрема в частині обмеження доходів від експорту енергоносіїв, які продовжують фінансувати російську війну проти України. При цьому остаточних рішень на рівні саміту ухвалено не було.

    Паралельно у медійному просторі з’являється інформація про можливу еволюцію позиції Трампа щодо війни. Зокрема, Financial Times із посиланням на джерела писала, що американський президент був вражений результатами українських далекобійних ударів по об’єктах на території Росії, включно з атаками на нафтопереробну інфраструктуру поблизу Москви. Ці події, за оцінками співрозмовників видання, могли вплинути на загальне сприйняття Трампом ситуації на фронті.

    Також повідомляється, що на саміті G7 обговорювалися питання посилення санкційного тиску на Росію, зокрема в енергетичній сфері. Деякі учасники зустрічі, за даними джерел, вважають, що саме цей напрямок може стати ключовим інструментом економічного впливу на Кремль у найближчій перспективі.

    Окрему увагу в медіа привернули заяви президента Франції Еммануеля Макрона, який зазначив, що на початку президентства Трамп був переконаний у можливій поразці України, однак згодом переглянув свою оцінку після отримання додаткової інформації від союзників. Також повідомлялося, що США вперше підтримали формулювання, згідно з яким Вашингтон розглядається не як нейтральний посередник, а як партнер України у війні.

    Таким чином, за оцінками західних журналістів і дипломатичних джерел, позиція США щодо війни Росії проти України може перебувати у стадії поступового перегляду, однак остаточні політичні рішення залишаються невизначеними.

    Теги: США, Дональд Трамп, G7, Росія, Україна, Володимир Путін, Володимир Зеленський, Анкориджські домовленості, війна в Україні, санкції, міжнародна політика, Axios, Financial Times, дипломатія, ЄС

  • Стармер іде, але підтримка України в Британії не зупиниться

    Стармер іде, але підтримка України в Британії не зупиниться

    Зовнішньополітичний курс Великої Британії, зокрема стратегічна підтримка України, залишатиметься стабільним і незмінним навіть після майбутньої відставки прем’єр-міністра Кіра Стармера. У Лондоні наголошують, що політичні перестановки всередині уряду не вплинуть на ключові міжнародні зобов’язання країни, включно з військовою, фінансовою та гуманітарною допомогою Києву, а також участю Британії у формуванні спільної західної політики щодо стримування Росії.

    Про це повідомляє Euronews із посиланням на заяву заступника прем’єр-міністра Великої Британії Девіда Леммі.

    За його словами, уряд Сполученого Королівства продовжує виконувати всі раніше ухвалені рішення щодо підтримки України, а також не планує переглядати вже затверджені програми фінансування. Зокрема, йдеться про додатковий пакет у розмірі 290 мільйонів фунтів стерлінгів, який передбачено спрямувати на зміцнення енергетичної безпеки України та відновлення критичної інфраструктури, пошкодженої внаслідок російських атак. У Лондоні підкреслюють, що ця допомога є частиною довгострокової стратегії, спрямованої на підтримку стійкості української держави в умовах війни.

    Девід Леммі заявив, що питання зміни зовнішньої політики Великої Британії фактично не стоїть на порядку денному, оскільки стратегічний курс країни вже сформований і базується на принципах довгострокової безпеки, міжнародної співпраці та підтримки союзників. Він наголосив, що незалежно від внутрішніх політичних процесів Лондон і надалі відіграватиме активну роль у координації міжнародної допомоги Україні та зміцненні європейської безпекової архітектури.

    Окремо у британському уряді підкреслюють, що курс на відновлення відносин із Європейським Союзом і розширення економічної співпраці з європейськими партнерами залишатиметься незмінним. Після Brexit Лондон поступово працює над усуненням торговельних і регуляторних бар’єрів, які ускладнили економічні зв’язки з ЄС, і нині цей процес розглядається як один із ключових напрямів економічної політики країни. Уряд заявляє, що «європейське перезавантаження» та відновлення глобальних партнерств продовжаться незалежно від зміни керівництва.

    На тлі підготовки до можливого політичного переходу у Великій Британії вже ведеться організаційна робота щодо забезпечення безперервності державного управління. За даними медіа, потенційним наступником Кіра Стармера вважається мер Манчестера Енді Бернем, який уже отримує урядові брифінги для адаптації до можливого перебрання повноважень. Урядові джерела зазначають, що такий підхід має гарантувати стабільність внутрішньої та зовнішньої політики під час перехідного періоду. Через ці процеси навіть довелося перенести запланований саміт ЄС — Велика Британія, який мав відбутися 22 липня, щоб уникнути політичної невизначеності.

    Попри внутрішні зміни, Лондон підтверджує намір і надалі посилювати міжнародну підтримку України. Велика Британія розраховує на збереження єдності країн «Групи семи», яка була підтверджена на нещодавньому саміті у Франції, а також на продовження координації зі Сполученими Штатами та європейськими союзниками щодо збільшення оборонних витрат і довгострокової підтримки Києва. У британському уряді вважають, що нинішній етап є критичним для формування нової системи безпеки в Європі, де Україна займає ключове місце.

    Окремий акцент Лондон робить на санкційній політиці проти Російської Федерації. Девід Леммі заявив, що Велика Британія й надалі буде посилювати тиск на російську економіку, зокрема через боротьбу з обходом санкцій та так званими «брудними грошима», які, за оцінками британської сторони, використовуються для фінансування війни проти України. Уряд наголошує, що економічні обмеження залишаються одним із ключових інструментів міжнародного впливу на Кремль.

    Раніше також повідомлялося, що Велика Британія розглядає додаткові механізми фінансування української оборони за рахунок конфіскованих російських активів. Серед таких ініціатив — використання доходів від продажу майна та ресурсів, пов’язаних із російськими структурами, зокрема йдеться про можливий продаж нафти із затриманих танкерів із подальшим спрямуванням коштів на підтримку Збройних сил України.

    Таким чином, попри політичні зміни всередині країни, Велика Британія демонструє намір зберігати послідовність зовнішньої політики, продовжуючи підтримку України як одного з ключових пріоритетів своєї міжнародної стратегії.

     

  • Естонія збільшила допомогу Україні для енергосектору

    Естонія збільшила допомогу Україні для енергосектору

    Естонія ухвалила рішення про додатковий внесок у розмірі 125 тисяч євро до Фонду підтримки енергетики України, що збільшило загальний обсяг допомоги від цієї країни в межах відповідного механізму до 2,75 мільйона євро. Про це повідомило Міністерство закордонних справ Естонії, наголосивши, що підтримка українського енергетичного сектору залишається одним із ключових напрямів естонської зовнішньої політики на тлі триваючих російських атак на критичну інфраструктуру України.

    У відомстві зазначили, що рішення про новий внесок ухвалене з урахуванням потреб України у зміцненні енергетичної стійкості, особливо в умовах систематичних ударів РФ по об’єктах генерації, передачі та розподілу електроенергії. В естонському МЗС підкреслили, що стабільна робота енергосистеми України є критично важливою не лише для забезпечення життєдіяльності цивільного населення, а й для підтримки економіки та функціонування державних інституцій у воєнний час.

    Також у міністерстві нагадали, що загалом Естонія вже надала Україні понад 3 мільйони євро допомоги, яка включає як прямі фінансові внески до Фонду підтримки енергетики, так і постачання необхідного обладнання та технічної допомоги для відновлення та захисту енергетичної інфраструктури. У Таллінні наголосили, що така підтримка має практичний характер і дозволяє українським енергетикам швидше ліквідовувати наслідки атак, відновлювати пошкоджені об’єкти та забезпечувати безперебійне постачання електроенергії і тепла.

    Естонська сторона також підкреслила, що міжнародна координація допомоги у сфері енергетики набуває дедалі більшого значення, оскільки російські атаки на українську енергетичну інфраструктуру залишаються системними та спрямованими на виснаження енергосистеми перед опалювальними сезонами. Саме тому внески до профільних фондів дозволяють швидше акумулювати ресурси для відновлення та модернізації пошкоджених об’єктів.

    У цьому контексті в естонському МЗС також нагадали про ширшу міжнародну підтримку України в енергетичному секторі. Зокрема, уряд Швеції нещодавно ухвалив рішення про виділення нового пакета допомоги на суму майже 1,5 мільярда шведських крон, що еквівалентно близько 140 мільйонам євро, для посилення енергетичної стійкості України напередодні зимового періоду.

    Крім того, під час четвертого засідання енергетичного формату G7+ у Гданську міжнародні партнери оголосили про нові внески на загальну суму близько 375 мільйонів євро, які будуть спрямовані на підтримку українського енергетичного сектору. Також раніше повідомлялося про додаткові внески до Фонду підтримки енергетики України в обсязі близько 100 мільйонів євро, що свідчить про системне розширення міжнародної фінансової підтримки у цій сфері.

    Таким чином, новий внесок Естонії став черговим елементом комплексної міжнародної допомоги, спрямованої на зміцнення енергетичної безпеки України, відновлення пошкодженої інфраструктури та підготовку до стабільного проходження опалювальних сезонів в умовах триваючої війни.

  • США більше не “нейтральні”: Макрон зробив заяву, яка може змінити хід війни в Україні

    США більше не “нейтральні”: Макрон зробив заяву, яка може змінити хід війни в Україні

    Президент Франції Еммануель Макрон заявив про суттєву зміну формулювань і політичних підходів у межах координації західних союзників щодо війни Росії проти України, наголосивши, що Сполучені Штати вперше прямо зафіксували в офіційному тексті відхід від ролі нейтрального посередника та фактичне приєднання до спільної позиції партнерів у підтримці України.

    Про це Макрон сказав під час брифінгу на саміті Франція–Італія в місті Антіб, коментуючи підсумки останніх міжнародних переговорів, які відбулися за участі ключових країн G7 та їхніх союзників. За словами французького президента, нові домовленості стали результатом тривалого дипломатичного процесу, спрямованого на посилення узгодженості дій Заходу щодо російської агресії та довгострокової підтримки України.

    Макрон підкреслив, що в ході зустрічей у межах Великої сімки вдалося досягти помітного зближення позицій між учасниками, зокрема між європейськими країнами та Сполученими Штатами. Він звернув увагу, що вперше у спільних формулюваннях США не лише підтвердили підтримку територіальної цілісності України, але й чітко окреслили свою участь у координації військової, енергетичної допомоги та санкційного тиску на Росію.

    Французький президент окремо наголосив, що така зміна риторики має не лише символічне, а й практичне значення, оскільки демонструє консолідацію позицій ключових західних партнерів у питанні подальшого тиску на Москву та довгострокової підтримки Києва. На його думку, це також свідчить про перехід до більш узгодженої стратегії, в якій США і Європа діють не паралельно, а як частина спільного політичного та безпекового курсу.

    Макрон також нагадав, що відповідні домовленості формувалися на тлі активних дипломатичних контактів між лідерами держав. Зокрема, він згадав тристоронню зустріч президентів України Володимира Зеленського, США Дональда Трампа та Франції Еммануеля Макрона, яка відбулася у кулуарах саміту G7 у Франції 16 червня. За його словами, саме такі переговори дозволяють поступово синхронізувати позиції союзників і формувати єдину лінію реагування на війну.

    Французький лідер також звернув увагу, що нинішній етап війни вимагає не лише військової та фінансової підтримки України, а й довгострокових політичних гарантій та стабільності міжнародних рішень. Він дав зрозуміти, що консолідація Заходу у форматі G7 залишається ключовим елементом стримування Росії та підтримки України у війні, яка триває.

    Таким чином, заява Макрона стала ще одним сигналом про поглиблення координації між США та європейськими союзниками, а також про поступове формування більш жорсткої та узгодженої позиції щодо війни Росії проти України.