Позначка: G7

  • Україні відтермінували виплату частини держборгу до 2035 року

    Україні відтермінували виплату частини держборгу до 2035 року

    Україна отримає додатковий фінансовий простір для бюджетних витрат після домовленості про відтермінування виплат за частиною державного та гарантованого державою боргу. Згідно з підписаним меморандумом, виплати основної суми боргу фактично будуть перенесені на період після 2035 року.

    Як повідомляє Міністерство фінансів України, відповідний документ про взаєморозуміння підписав очільник відомства Сергій Марченко разом із представниками країн «Групи семи» та Паризького клубу кредиторів.

    До переліку держав, які погодили відтермінування боргових зобов’язань України, входять Канада, Франція, Німеччина, Японія, Італія, Нідерланди, Велика Британія, США та Республіка Корея. Домовленість стосується платежів, які Україна мала розпочати здійснювати з лютого 2026 року.

    Згідно з умовами меморандуму, обслуговування та погашення відповідної частини боргу відтерміновується до кінця лютого 2030 року. Це узгоджується з новою програмою співпраці України з Міжнародним валютним фондом.

    При цьому основне навантаження щодо погашення переноситься ще далі: виплати тіла боргу та накопичених відсотків мають розпочатися у 2035 році. Планується, що процес повернення триватиме до 2039 року та здійснюватиметься рівними піврічними платежами.

    Таким чином, Україна отримує довгострокове відтермінування значної частини фінансових зобов’язань перед міжнародними кредиторами.

    У Міністерстві фінансів наголошують, що така домовленість є критично важливою для стабільності державних фінансів у середньостроковій перспективі. Вона дозволяє зменшити борговий тиск на бюджет і спрямувати вивільнені кошти на ключові потреби держави.

    «Відтермінування платежів створює можливість спрямувати фінансові ресурси на першочергові потреби — оборону, соціальну сферу та відновлення економіки», — зазначив Сергій Марченко.

    Подібні боргові рішення є частиною ширшої міжнародної підтримки України з боку західних партнерів у межах фінансової стабілізації під час війни. Йдеться про координацію дій між урядами країн-кредиторів та міжнародними фінансовими інституціями, зокрема МВФ.

    Фінансові експерти зазначають, що реструктуризація та відтермінування виплат дозволяє Україні уникнути пікового боргового навантаження у найближчі роки, коли значна частина державних витрат спрямовується на оборону та відновлення інфраструктури.

    Водночас довгостроковий ефект таких домовленостей залежатиме від економічної ситуації після завершення активної фази війни та темпів відновлення української економіки.

    Фактично Україна отримує більше десятиліття фінансової «паузи» щодо частини боргових виплат. Це дає змогу планувати бюджет із меншим тиском на видаткову частину та зберігати ресурс для критичних сфер.

    Однак після 2035 року країна має повернутися до виконання зобов’язань, включно з накопиченими відсотками, що створюватиме довгострокове бюджетне навантаження.

    Таким чином, рішення партнерів є компромісом між поточною підтримкою України та майбутніми фінансовими зобов’язаннями, які залишаються відкладеними у часі.

  • Франція ініціює збір 500 мільйонів євро на відновлення саркофага ЧАЕС

    Франція ініціює збір 500 мільйонів євро на відновлення саркофага ЧАЕС

    Україна отримала перші підтвердження фінансової допомоги від міжнародних партнерів на відновлення пошкодженого укриття Чорнобильської атомної електростанції. Йдеться про десятки мільйонів євро, які мають стати частиною ширшого проєкту реконструкції.

    Про це повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга. За його словами, пошкодження саркофага стало наслідком атаки російського дрона, а загальна вартість відновлення оцінюється приблизно у 500 мільйонів євро.

    Міністр зазначив, що Франція, яка нині головує у «Групі семи», виступила з ініціативою винести це питання на обговорення напередодні донорської конференції, запланованої в Україні на квітень.

    За його словами, вже під час попередніх обговорень низка країн заявила про готовність долучитися до фінансування. Конкретні суми наразі не розголошуються, однак уже є підтвердження щодо виділення кількох десятків мільйонів євро.

    Очікується, що фінансування буде акумульоване в межах спеціального фонду, який створюється у співпраці з Європейським банком реконструкції та розвитку.

    Сибіга наголосив, що питання безпеки на Чорнобильській АЕС має глобальний характер і виходить за межі національних інтересів окремих держав. Саме тому Україна розраховує на широку міжнародну підтримку у відновленні об’єкта.

    Таким чином, процес формування фінансової бази для реконструкції вже розпочався, однак для повного відновлення укриття необхідно залучити значно більші ресурси.

  • В уряді заявили що альтернативи кредиту ЄС немає і гроші очікують не раніше червня

    В уряді заявили що альтернативи кредиту ЄС немає і гроші очікують не раніше червня

    В уряді України визнають відсутність альтернативного сценарію фінансування у разі затримки кредитної допомоги від Європейського Союзу. За словами джерел, так званого «плану Б» наразі не існує, а розробка можливих обхідних механізмів може зайняти щонайменше кілька місяців.

    Як повідомляється, уряд розраховує отримати необхідне фінансування від ЄС після проведення виборів в Угорщині. Водночас навіть у найкращому випадку кошти можуть надійти не раніше червня.

    Співрозмовники в урядових колах зазначають, що альтернативні варіанти, зокрема двосторонні позики від окремих країн ЄС або держав G7, потребують часу для узгодження та запуску.

    Ситуація ускладнюється позицією прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який блокує ухвалення рішення про виділення кредиту Україні. За наявною інформацією, Будапешт пов’язує свою підтримку з вимогою відновити постачання російської нафти до Угорщини через трубопровід «Дружба».

    Таким чином, питання фінансування України залишається залежним від політичних домовленостей усередині Європейського Союзу. В уряді сподіваються, що після виборчого періоду в Угорщині ситуація зрушить з місця, однак визнають ризики затримки критично важливих коштів.

  • G7 посилює тиск на Росію: Україна отримала нові гарантії військової підтримки

    G7 посилює тиск на Росію: Україна отримала нові гарантії військової підтримки

    Під час саміту міністрів закордонних справ країн G7 у Франції 26–27 березня партнери обговорили можливість посилення санкцій проти так званого тіньового флоту Росії. Йдеться, зокрема, про заборону на надання таким танкерам морських послуг.

    Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга. За його словами, попри нестабільність на енергетичних ринках, спричинену ситуацією навколо Ормузької протоки, питання запровадження додаткового тиску на Росію залишається актуальним.

    У Європейському Союзі наразі розглядають варіанти посилення обмежень саме в частині обслуговування російських танкерів, які використовуються для обходу санкцій.

    Окремо Сибіга наголосив на важливих сигналах від Сполучених Штатів щодо військової допомоги Україні. За його словами, під час зустрічі пролунали чіткі запевнення, що зброя, передбачена в межах відповідних програм підтримки, не була і не буде переадресована в інші країни.

    Міністр уточнив, що такі гарантії були озвучені на рівні державного секретаря США у присутності інших очільників зовнішньополітичних відомств. Йдеться про те, що ресурси, виділені для України, використовуються виключно за призначенням.

    Крім того, Україна отримала додаткові позитивні сигнали щодо подальшого наповнення програми підтримки. Зокрема, очікується внесок від ще однієї нової країни-партнера.

    Обговорення в межах G7 свідчить про намір союзників і надалі посилювати економічний та військово-політичний тиск на Росію, а також зберігати стабільну підтримку України в умовах триваючої війни.

  • Рубіо їде до Європи: Україна стане головною темою переговорів

    Рубіо їде до Європи: Україна стане головною темою переговорів

    У Франції 26 березня стартує зустріч міністрів закордонних справ країн “Групи семи” (G7), у якій також візьме участь державний секретар США Марко Рубіо. Як повідомляють джерела, особлива увага під час дводенного заходу буде приділена Україні.

    До участі в окремій сесії запрошено міністра закордонних справ України Андрія Сибігу. За словами французьких дипломатів, перша сесія у п’ятницю буде повністю присвячена українському питанню.

    Очікується, що сторони обговорять подальшу підтримку України в енергетичній, економічній та військовій сферах, а також можливості посилення санкційного тиску на Росію. Окремим блоком стане питання відновлення Нового безпечного конфайнменту над зруйнованим реактором Чорнобильської атомної електростанції.

    Йдеться про об’єкт, який зазнав пошкоджень у лютому 2026 року внаслідок російського удару. Франція планує представити детальну оцінку вартості відновлювальних робіт, яка, за попередніми даними, становитиме щонайменше кілька сотень мільйонів євро.

    У Парижі розраховують, що під час зустрічі вдасться мобілізувати міжнародне фінансування для реалізації цього проєкту.

    Саміт у Серне-ла-Віль стане продовженням попередніх консультацій міністрів на полях Мюнхенської безпекової конференції. Європейські дипломати висловлюють сподівання, що вдасться зберегти конструктивний формат співпраці зі США, зокрема у питаннях санкцій та підтримки України.

    За словами співрозмовників, у європейських столицях розглядають Марко Рубіо як одного з союзників у нинішній американській адміністрації, який підтримує жорстку позицію щодо Росії.

    Водночас у ЄС наполягають, що саме війна в Україні має стати головною темою переговорів за участі США, попри інші глобальні виклики.

    Державний департамент США підтвердив, що під час візиту Рубіо до Європи обговорюватимуться ключові питання безпеки, включно з війною Росії проти України, ситуацією на Близькому Сході та загрозами глобальній стабільності.

    Західні медіа також зазначають, що окремою метою візиту Рубіо є спроба переконати союзників США переглянути підходи до політики щодо Ірану, яка вже призвела до зростання світових цін на енергоносії.

    Втім, позиція європейських країн залишається стриманою. За словами одного з дипломатів, Європа не вважає війну з Іраном своєю відповідальністю.

    Таким чином, зустріч у Франції може стати ключовою для узгодження позицій Заходу щодо подальшої підтримки України на тлі глобальних безпекових викликів.

    Детальніше про вплив міжнародних партнерів на внутрішньополітичні процеси в Україні та обговорення виборчого питання під час контактів зі США — читайте в нашому попередньому матеріалі.

  • Після атак по енергетиці Україні доведеться імпортувати паливо — проєкт витрат близько $3 млрд

    Після атак по енергетиці Україні доведеться імпортувати паливо — проєкт витрат близько $3 млрд

    Учора російські сили завдали масованих ударів по енергетичній інфраструктурі України — внаслідок атаки були відключення електропостачання у великій частині Києва та в кількох областях, також зафіксовано перебої з водопостачанням. Про це повідомляють міжнародні ЗМІ та українські джерела.

    Як пише The Telegraph, ці атаки розглядають як початок нової — вже четвертої — зими масштабних ударів РФ по енергетиці України, мета яких, за оцінкою видання, — позбавити мирне населення тепла й світла і послабити підтримку опору. За останні тижні російські обстріли по енергетичних об’єктах значно посилились — 3 жовтня по об’єктах у Харківській і Полтавській областях було випущено майже 100 безпілотників і ракет, наголошують автори матеріалу.

    Київ повідомив союзників, що внаслідок останніх ударів було виведено з ладу близько 60% потужностей «Нафтогазу» з видобутку газу, через що Україні доведеться витратити майже $3 млрд на імпорт палива для забезпечення громадян під час зими. У зв’язку з цим столиця звернулась до країн «Великої сімки» по фінансову та технічну допомогу, а також просить додаткові системи протиповітряної оборони.

    У ніч на 10 жовтня внаслідок нової хвилі ударів у Києві частково не було світла в Голосіївському, Дарницькому, Деснянському, Дніпровському, Подільському і Святошинському районах; місцева влада вводила графіки відключень. Також повідомляють про перебої з водопостачанням у деяких регіонах.

    Особливо трагічні наслідки зафіксовані в Запорізькій області: під час обстрілів загинув 7-річний хлопчик, його батьки поранені; у регіоні також пошкоджені об’єкти газової інфраструктури. Інформація про інші потерпілі та повну картину руйнувань уточнюється.

    Паралельно Україна нарощує власні далекі удари по російських нафтопереробних заводах і трубопроводах, що ускладнює доступ ворога до палива. Однак збитки, завдані українській енергетиці, вже спричинили потребу у додаткових закупівлях палива й ремонті інфраструктури — місячні та річні оцінки витрат наразі опрацьовуються владою.

  • Країни G7 висловили занепокоєння ескалацією в Україні та пообіцяли 50 мільярдів доларів допомоги

    Країни G7 висловили занепокоєння ескалацією в Україні та пообіцяли 50 мільярдів доларів допомоги

    На тлі загострення ситуації в Україні країни «Великої сімки» (G7) виступили із заявою, в якій висловили серйозне занепокоєння через ескалацію бойових дій та гуманітарну кризу. У відповідь на поточні виклики G7 оголосила про намір перерахувати Києву фінансову допомогу у розмірі 50 мільярдів доларів уже до кінця 2024 року.

    Про це йдеться у спільній заяві за підсумками зустрічі міністрів закордонних справ країн G7 в Італії, повідомляє Voice of America.

    Союзники наголосили на планах швидко надати Києву 50 млрд доларів кредиту, який буде погашатися за рахунок прибутку з російських активів, заморожених на Заході.

    «Європа має якнайшвидше надіслати Україні кошти цього кредиту. Ми зобов’язані, як союзники і друзі України, зробити все, щоб дозволити їй вступити, коли настане час і в той час, який вони виберуть, до мирних переговорів з позиції сили. Це означає продовження і акцент на наших зусиллях у фінансовій сфері, перш за все, відправку якомога швидше 50 мільярдів доларів за рахунок заморожених російських активів, щоб Україна могла ними скористатися і уникнути проблем з ліквідністю, пов’язаних з військовими діями», – заявив міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро.

  • Розмір виплат, які Росія повинна зробити Україні за завдані збитки, названо у G7

    Розмір виплат, які Росія повинна зробити Україні за завдані збитки, названо у G7

    Росія повинна виплатити Україні 486 мільярдів доларів компенсації за завдані збитки. Країни “Великої сімки” наразі оцінюють законні шляхи стягнення цих коштів з країни-агресора.

    “Росія має припинити свою незаконну агресивну війну і заплатити за заподіяну Україні шкоду. За даними Світового банку, ця шкода вже перевищує 486 мільярдів доларів. Російські активи на Заході залишаться замороженими, поки конфлікт не припиниться, а вказана сума не буде виплачена Києву. Країни G7 готові також надати Україні кредит на 50 мільярдів доларів, виплати за яким здійснюватимуться з доходів від заморожених російських активів”, — йдеться у заяві.

    Лідери G7 обіцяють продовжувати тиск на прибутки Російської Федерації від торгівлі енергоносіями та сировиною, наголошуючи на непохитній підтримці Києва і обіцяючи продовжувати надавати військову, фінансову та гуманітарну допомогу.

    На саміті “Великої сімки” в Італії лідери домовилися про надання Україні близько 50 мільярдів доларів США до кінця року. Кошти будуть обслуговуватися та погашатись шляхом майбутніх прибутків від заморожених російських активів, що знаходяться в ЄС та інших юрисдикціях.

    Раніше повідомлялось, що представники G7 досі працюють над доопрацюванням деталей використання прибутків від заморожених активів Росії, що, як вони сподіваються, стане одним із головних результатів саміту.

    Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн під час конференції з відновлення України — Ukraine Recovery Conference в Берліні 11 червня заявила, що Україна в липні отримає перші кошти від цього фонду.

  • Україна буде вдячна і відкрита до введення військ НАТО, коли настане час

    Україна буде вдячна і відкрита до введення військ НАТО, коли настане час

    У ефірі програми Rosemary Barton Live прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що Україна сподівається на підтримку від НАТО у разі поразки в конфлікті з Росією, що може призвести до Третьої світової війни. Він закликав країни-члени G7 та Європейського Союзу об’єднати зусилля для захисту українського народу та демократичних цінностей.

    “Ми захищаємо європейські цінності, європейські кордони, і ми захищаємо кордони цивілізованого світу”, – наголосив Шмигаль, підкресливши важливість підтримки України для захисту “глобального майбутнього”.

    Коментарі прем’єр-міністра надійшли через день після заяви віце-прем’єр-міністра Канади Христі Фріланд про те, що перемога Росії в Україні “стала б початком цілої ери занепаду демократії та тріумфу авторитарних режимів”.

    Шмигаль також висловив подяку за підтримку Канади та назвав Фріланд “найбільшим другом України”, зауваживши, що країна отримала понад 13 мільярдів доларів підтримки від Канади за останні два роки.

    Україна розраховує на прийняття своєї заявки на членство в НАТО на наступному саміті у Вашингтоні в липні, заявив Шмигаль. Він додав, що наразі Україна просить своїх партнерів про військову техніку, але якщо настане час, країна буде вдячна за підтримку військовими.

    Лідер Демократичної партії в Палаті представників США Хакім Джеффріз також не виключив можливості введення військ США в Україну у випадку повної поразки Києва у війні з Росією.