Українська система державної реєстрації у Харківській області опинилася в центрі багаторічної корупційної схеми, яка працює за рахунок тиску, шантажу та хабарництва. Основним організатором мережі є адвокат Валентин Мельник, керівник адвокатського об’єднання «Мельник та партнери», який контролює значну частину реєстраційного ринку Харкова, використовуючи прямі зв’язки з чиновниками Міністерства юстиції.
Ключовим союзником Мельника виступає Дмитро Волик, начальник відділу нотаріату у Харківській області. Волик, використовуючи свої повноваження, кришує незаконну діяльність, призначає на ключові посади «своїх» людей, блокує реєстраторів, які відмовляються платити, і створює монополію на надання державних послуг.
Ще одним фігурантом є Олег Єлецький, родич Мельника, який курує фінансову частину схеми. Він збирає щомісячні «внески» у доларах від реєстраторів за право працювати без тиску та перевірок.
Суть схеми проста: реєстратор повинен регулярно платити хабар або виконувати вимоги Мельника. В іншому випадку його доступ до реєстрів блокується, проводяться дисциплінарні перевірки та порушуються кримінальні провадження. Ті, хто погоджується на умови схеми, не лише зберігають посаду, а й просуваються кар’єрно.
Яскравий приклад незаконної діяльності — об’єкт незавершеного будівництва у смт Пісочин. Реєстратори Сергій Зоткін та Ігор Тесленко оформили його як завершений без дозволів ДАБІ, сертифікатів чи документів на землю, змінюючи площу та статус лише на підставі техпаспорта.
Корупційна мережа неможлива без покровителів у Києві. Колишня міністерка Ольга Стефанішина систематично ігнорувала повідомлення про порушення в Харківській області. Внаслідок цього громадяни втрачали майно, дискредитувалося правосуддя, а принципи верховенства права нівелювалися.
Новий міністр юстиції Герман Галущенко має всі повноваження для розриву цього порочного кола: звільнити Волика, провести аудит і притягнути до відповідальності всіх причетних. Якщо цього не відбудеться, нова влада лише продовжить стару систему, і корупція в Мін’юсті стане правилом, а не винятком.
За інформацією джерел видання 360ua.news, глава КМВА Тимур Ткаченко винайшов спосіб взяти під контроль бюджет Києва, змушуючи крупні столичні підприємства перереєстровуватись в області для сплати там податків.
Як повідомляє джерело, для цього створюються штучні перешкоди в процедурі визнання підприємства критичним з можливістю подальшого бронювання співробітників, що змушує підприємства перереєстровуватись в Київській області та сплачувати там податки.
Так, вже більше 20 столичних підприємств – крупних платників податків перереєстрували офіси в області, де статус “критичності” отримується протягом тижня.
Затримки в отриманні статусу критичності в столиці стали настільки відчутними для бізнесу, що Тимур Ткаченко був змушений прокоментувати дану ситуацію, звинувативши у проблемі мера Києва Віталія Кличка. Зокрема Тимур Ткаченко зазначив, що підлеглі мера Віталія Кличко вчасно не подали зміни до розпорядження, яке визначає порядок надання підприємствам статусу критичних під час воєнного стану.
ФОТО: Скріншотпублікації у фейсбук Тимура Ткаченко
Нагадаємо, головою Київської ОДА є Микола Калашник. Микола Калашник як і Тимур Ткаченко являються ставлениками Віце-прем’єр-міністра з відновлення України – Міністра розвитку громад та територій України Олексія Кулеби.
Фактичний керівник Київської міської прокуратури Сергій Ходаківський, прикриваючись формальним аудитом кримінальних проваджень, налагодив схему по сприянню столичним рейдерам.
За словами підприємців, які зіткнулися з подібними рейдерськими схемами, правоохоронні органи нібито займають позицію «невтручання», що дозволяє рейдерам захоплювати цікаві для них активи.
«Ми кілька разів зверталися до прокуратури міста, писали офіційні запити, але реакції – нуль. Це виглядає як мовчазна згода, навіть якщо вона неофіційна» – розповідає бізнесмен, який побоюється називати своє ім’я публічно.
Адвокати зазначають: у таких випадках необхідне негайне реагування – арешт майна, відкриття кримінальних проваджень, тимчасове зупинення дій реєстратора. Якщо цього не робиться, рейдери встигають перепродати або вивести активи.
Хоча офіційних доказів змови Сергія Ходаківського з рейдерами немає, однак юристи відмічають ”дивні збіги” у схожих справах, які уже можна назвати схемою.
Зокрема, відкриті кримінальні провадження «зависають» на місяці без слідчих дій або взагалі закриваються, ключові судові засідання переносяться без пояснень, а потерпілі отримують “відписки” замість розслідування.
«Виглядає так, що або керівництво прокуратури не вважає ці злочини пріоритетними, або існують кулуарні домовленості», – коментує юристка, яка супроводжує клієнта – потерпілого від рейдерського захоплення бізнесу.
Серед підприємців, з якими вдалося поспілкуватися, переважає переконання, що така масштабна бездіяльність не могла б відбуватися без схвалення керівництва прокуратури.
Частина співрозмовників прямо пов’язує це з нещодавніми кадровими призначеннями – зокрема, появою нового прокурора міста Києва Сергія Ходаківського та його прямої комунікації із заступницею Генерального прокурора Марією Вдовіченко.
Сергій Ходаківський – фігура, яку бізнес-спільнота та громадські активісти вже давно знають за низкою гучних скандалів. Його призначення 25 червня цього року викликало подив навіть серед тих, хто звик до суперечливих кадрових рішень у правоохоронній системі. Замість сигналу про очищення прокуратури столиця отримала управлінця з дисциплінарним стягненням та шлейфом звинувачень у тиску на бізнес.
ФОТО: Сергій Ходаківський
У 2022 році Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів оголосила Сергію Ходаківському догану та відсторонила від роботи на два місяці за перевищення службових повноважень.
Йшлося про санкціонування обшуків без ухвали слідчого судді, лише на підставі рапортів співробітників СБУ – практика, яку комісія назвала неприпустимою для прокурора в умовах правової держави. Але навіть такий офіційний осуд не завадив його кар’єрі.
Ще на посаді керівника Подільської окружної прокуратури Ходаківський опинявся в конфліктів, які підприємці називали спробами «віджиму». Серед найбільш резонансних – силове захоплення офтальмологічного центру на Подолі за участю «тітушок», тиск на бізнес через відключення електро- та водопостачання у популярних закладах Slavutych Beach Club та ресторані «Причал». Бізнес-асоціації звинувачували його структуру в тому, що вона діяла не як гарант законності, а як інструмент рейдерських атак.
Ставши виконувачем обов’язків керівника столичної прокуратури,Сергій Ходаківський отримав ще більший адміністративний вплив. І саме в такій позиції, застерігають експерти, посадовець може діяти особливо агресивно: адже часу небагато, а можливостей – чимало. На тлі війни, коли суспільство очікує прозорості та доброчесності, подібні призначення лише підживлюють недовіру до системи, що й без того перебуває у кризі легітимності.
У професійних колах ширяться чутки: фактичний керівник прокуратури міста Києва Сергій Ходаківський, прикриваючись формальним аудитом кримінальних проваджень, фактично пролобіював закриття однієї з таких справ в обмін на неправомірну вигоду. За інформацією джерел – сума хабара склала 200 тисяч доларів США.
За словами співрозмовників у прокуратурі, частина коштів мала надійти особисто заступниці Генерального прокурора Марії Вдовиченко – що, за словами тих, хто знає ситуацію зсередини, дозволяло «вирішити питання без зайвого галасу».
ФОТО: Заступниця Генерального прокурора Марія Вдовиченко
Водночас ЗМІ звертають увагу на новопризначених прокурорів, чий спосіб життя та майновий стан став приводом для підозр в їхній недоброчесності.
Про новий прокурорський кадровий пул, що славиться доходами дружин та родин йдеться у матеріалі «Главкома» – зазначено, що дружини новопризначених обласних прокурорів мають значні доходи, преміальну нерухомість і дорогі авто, що також підсилює побоювання про непрозорість походження статків.
«Ми бачимо, що після зміни керівництва у прокуратурі столиці темпи реагування на звернення бізнесу фактично зупинилися. І це відчуття, що є певна установка «не чіпати конкретні справи», – каже один з адвокатів, який веде три справи про рейдерство у Києві.
За словами іншого співрозмовника, представника бізнес-асоціації, мовчання прокуратури виглядає як санкціонована зверху політика: «Якщо прокурор міста та заступниця Генпрокурора в курсі і нічого не змінюють – це вже не бездіяльність, а згода. Питання лише в тому, кому це вигідно».
На запити журналістів Офіс Генерального прокурора зазвичай відповідає стандартними формулюваннями: «слідство триває» або «дії перевіряються у межах кримінального провадження».
Однак бізнес-асоціації наголошують: відсутність публічної позиції та швидких дій з боку прокуратури створює атмосферу безкарності.
Проблема рейдерства в Україні – це не лише боротьба за бізнес. Це тест на зрілість держави та її здатність захищати право власності. Поки у Києві та інших містах залишаються безкарними ті, хто силою або шахрайством відбирає підприємства, говорити про сприятливий інвестклімат – марно.
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області визнав винною командирку відділення охорони територіального центру комплектування (ТЦК) за отримання хабара від дружини військовозобов’язаного. За угодою про визнання винуватості з прокурором, обвинувачена має сплатити штраф у розмірі 85 тисяч гривень.
Згідно з вироком, у грудні 2024 року чоловік, який перебуває на військовому обліку, подав документи для оформлення відстрочки від призову під час мобілізації. На його утриманні перебував батько з другою групою інвалідності. Дружина військовозобов’язаного звернулась до ТЦК, аби дізнатись результат розгляду документів. Працівники повідомили, що потрібно додати ще один документ.
Під час обговорення ситуації до жінок підійшла командирка відділення охорони Олена В., і вони обмінялися номерами телефонів. У березні 2025 року вона повідомила дружину військовозобов’язаного, що відстрочка готова, і попросила за це 2000 доларів. Жінка звернулась до правоохоронців і діяла під їхнім контролем. Частину грошей (1600 доларів) передала у валюті, а решту перерахувала на банківський рахунок Олени В.
Слідчі відкрили кримінальне провадження за ч.2 ст.369-2 КК України (отримання хабара за вплив на прийняття рішення). Суддя Оксана Плечищева ухвалила вирок, визнавши обвинувачену винною та призначивши штраф у 85 тисяч гривень. Вирок ще можна оскаржити.
У Львові затримали чоловіка, який організував схему отримання неправомірної вигоди від 33-річного абітурієнта одного з місцевих університетів.
За даними Львівської обласної прокуратури, він вимагав 1 100 доларів США, обіцяючи вплинути на посадовців вишу для зарахування вступника. При цьому запевняв, що у разі відмови від передання коштів створить перешкоди для вступу.
Правоохоронці затримали чоловіка під час одержання другої частини обумовленої суми — 600 доларів США.
Йому вже повідомили про підозру в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою виконувати функції держави, поєднаному з вимаганням такої вигоди. Наразі вирішується питання про обрання запобіжного заходу.
Слідство встановлює інших осіб, які можуть бути причетними до цієї схеми.
Антикорупційні органи спільно з Національною поліцією повідомили про підозру тимчасово виконуючому обов’язки начальника одного з Центральних територіальних управлінь Міністерства оборони. За версією слідства, він організував схему отримання неправомірної вигоди від київського забудовника.
Як повідомляє Українська правда з посиланням на НАБУ і САП, посадовець пообіцяв сприяти у перемозі на конкурсі з будівництва багатоквартирного будинку для військових у Святошинському районі Києва. За такі “послуги” він оцінив свою допомогу в 1,3 млн доларів США. До схеми залучили ще кількох осіб, а гроші планували передавати трьома траншами через банківські сейфи: 100 тисяч доларів після старту конкурсу, 400 тисяч після підписання договору та 800 тисяч після завершення першої черги робіт.
Згодом суму зменшили до 1 млн доларів. Перший транш забудовник передав, після чого в червні 2025 року правоохоронці затримали учасників схеми одразу після отримання частини коштів. Зібрані докази дозволили вручити підозру і самому високопосадовцю.
За даними УП, йдеться про т.в.о. начальника Головного управління майна та ресурсів Міноборони Віталія Гайдука. Слідство вважає, що він отримав хабар від директора ТОВ “Астрон Трейд” Сергія Шафранського за сприяння у підписанні інвестиційного договору для будівництва 16-поверхового житлового комплексу у Святошинському районі.
Дії чиновника кваліфіковано за ч. 4 ст. 368 КК України — одержання неправомірної вигоди службовою особою, яка надає публічні послуги.
За даними джерел, 10 червня під час отримання 100 тисяч доларів співробітники Департаменту стратегічних розслідувань та Головного слідчого управління Нацполіції затримали представника Сил спеціальних операцій підполковника Олександра Тиршу та представника Міноборони Олексія Стасюка.
Суд обрав усім підозрюваним запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із заставою в 53 млн гривень для кожного, пізніше суму зменшили до 40 млн. Станом на 12 серпня застави ніхто так і не вніс.
У ході розслідування встановлено, що голова Київської міської державної адміністрації Віталій Кличко, директор Департаменту промисловості Володимир Костіков, голови районів столиці, керівники комунальних підприємств «Світоч» та «Київська спадщина», а також афілійовані особи, зокрема Сергій Лещенко та народний депутат Артур Палатний, створили організовану злочинну групу.
Суть схеми полягала у систематичному вимаганні грошей у підприємців, які беруть участь у міських ярмарках. Зловмисники використовували завищені тарифи, штучні адміністративні перепони, непрозорий розподіл торгових місць, відсутність чітких критеріїв допуску учасників та централізований облік, що дозволяло маніпулювати ситуацією та збагачуватися за рахунок бізнесу.
Хоча офіційно ярмарки проводяться під егідою КМДА, погодження графіків і розміщення торгівельних точок використовувалося для тиску, шантажу та вигоди наближених структур. Відсутність електронного реєстру учасників, ручний розподіл місць і вибірковість у допуску грубо порушують принципи відкритості, прозорості та рівності.
За фактом злочину Головним управлінням Служби безпеки України у місті Києві та Київській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 22025101110000954 від 1 серпня 2025 року за частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України — зловживання владою або службовим становищем.
Розслідування триває, правоохоронці перевіряють усіх причетних до схеми.
В Одеській області викрили посадовицю митниці, яка вимагала хабар у представників двох компаній. Про це повідомили в Офісі генерального прокурора.
За даними слідства, жінка, користуючись службовим становищем, вимагала та отримала понад 270 тисяч гривень від представника підприємств. Натомість вона обіцяла не вживати заходів, які могли б призвести до максимального нарахування штрафів за порушення митного законодавства.
Посадовицю затримали під час отримання неправомірної вигоди. Їй повідомили про підозру за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України — одержання хабара, поєднане з вимаганням.
Суд обрав підозрюваній запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 787 тисяч гривень.
Досудове розслідування проводить Головне слідче управління ДБР за оперативного супроводу Управління СБУ в Одеській області.
У Тернополі правоохоронці викрили лікаря, який за грошову винагороду обіцяв «вирішити питання» щодо оформлення інвалідності для пацієнтки. Про це повідомила поліція Тернопільської області 7 серпня.
Жінка понад два роки проходила лікування у медичному закладі та мала медичні підстави для отримання групи інвалідності. Однак лікар замість належного оформлення документів, почав вимагати хабар у розмірі 5000 доларів США. За ці кошти медик пообіцяв «вплинути» на рішення експертної комісії щодо призначення інвалідності.
Згідно з оприлюдненими фото, йдеться про лікаря, який працює у Тернопільській обласній клінічній лікарні. Правоохоронці затримали його під час передачі неправомірної вигоди.
Слідчі кваліфікували дії затриманого за ч.3 ст.369-2 Кримінального кодексу України — одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди.
Наразі лікарю оголошено про підозру, вирішується питання щодо обрання запобіжного заходу. Слідчі дії тривають.
Національне антикорупційне бюро України спільно зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою викрили суддю міськрайонного суду Дніпропетровської області на отриманні неправомірної вигоди.
За даними слідства, суддя вимагав від обвинуваченого у кримінальному провадженні хабар за ухвалення виправдувального вироку. Після отримання обумовленої суми він виконав обіцянку та виніс потрібне рішення.
Правоохоронці провели обшуки за місцем проживання та роботи судді. Як встановили детективи, гроші він отримав у доволі незвичний спосіб — у пакеті з яблуками. Сума неправомірної вигоди склала близько 3 000 доларів США.
Наразі йому повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України — одержання неправомірної вигоди службовою особою, поєднане з вимаганням. Санкція статті передбачає до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна та позбавленням права обіймати певні посади.
Розслідування триває, слідчі встановлюють усі обставини та можливих співучасників корупційної схеми.
