Позначка: хабар

  • Суддя Господарського суду Києва допоміг проросійському бізнесмену уникнути санкцій

    Суддя Господарського суду Києва допоміг проросійському бізнесмену уникнути санкцій

    Скандальний суддя Господарського суду Києва Роман Бойко опинився в центрі нового гучного антикорупційного розслідування. Його підозрюють у винесенні рішення в інтересах проросійського олігарха Ігоря Наумця — в обмін на хабар у розмірі 500 тисяч доларів. Ці дані журналісти видання «Багнет» отримали з двох незалежних джерел — серед учасників судового процесу та в правоохоронних органах.

    30 жовтня 2024 року суддя Бойко задовольнив позов кіпрської компанії ES Mining Company Limited, фактичним власником якої є Ігор Наумець — проросійський бізнесмен, який перебуває під українськими санкціями. Згідно з рішенням суду, Держгеонадрам заборонено змінювати дані щодо власника спецдозволу на користування надрами, виданого на АТ «Коростенський кар’єр».

    Нагадаємо, що 12 травня 2023 року президент України ввів у дію санкції РНБО, якими ES Mining була внесена до списку фігурантів, що створюють загрозу національній безпеці.

    Рішення Бойка викликало обурення юристів та спостерігачів. Адже позов був поданий нібито від імені директора кіпрської компанії — Антоніса Бонтиціаноса, який, за словами джерел, ніколи не був в Україні і не звертався до суду. Відтак підозрюють, що документи, на підставі яких суд задовольнив позов, містили підроблений підпис.

    Журналісти також з’ясували, що Бойко нібито отримав пів мільйона доларів за ухвалення рішення на користь компанії Наумця. Ігор Наумець — фігурант численних розслідувань, має російське громадянство, є власником холдингу «Юнігран» та відомий своєю прихильністю до секти «АллатРа», яка активно підтримує російський наратив.

    “Суддя проігнорував прямі ознаки фальсифікації та санкційний статус позивача. А тепер намагається зачищати інформацію про хабар у мережі”, — повідомляють джерела.

    Попри резонанс справи, станом на сьогодні ані НАБУ, ані НАЗК не ініціювали відкриття провадження щодо ймовірного незаконного збагачення судді Бойка.

    Журналісти закликають правоохоронні органи перевірити:

    • джерела статків Романа Бойка;

    • його зв’язки з представниками ES Mining та структури «Юнігран»;

    • правомірність поданих до суду документів.

    Нагадаємо, що суддя Бойко вже раніше потрапляв у медійне поле — через суперечливі рішення та показне демонстрування «турботи» про свою репутацію, зокрема, спроби зняти з відкритого доступу критичні матеріали.

  • НАБУ вручило нову підозру ексзаступнику голови ОП Андрію Смирнову

    НАБУ вручило нову підозру ексзаступнику голови ОП Андрію Смирнову

    Національне антикорупційне бюро України повідомило про нову підозру колишньому заступнику голови Офісу президента Андрію Смирнову. Його звинувачують у легалізації незаконно здобутих коштів та отриманні хабаря в особливо великому розмірі.

    Згідно з даними слідства, у період 2019–2021 років Смирнов незаконно отримав значну суму готівки. З метою її легалізації, як стверджують у НАБУ, він інвестував майже 6,5 млн грн у будівництво приватних будинків загальною площею понад 300 кв. м на узбережжі в Одеській області. Земельна ділянка, на якій велося будівництво, офіційно належала іншій особі, а самі будівлі спочатку зареєстрували на фірму, підконтрольну Смирнову. Після того, як у травні 2024 року йому оголосили першу підозру, майно було переоформлено на довірену особу.

    У рамках тієї ж справи правоохоронці інкримінують Смирнову також отримання хабаря. За версією НАБУ, у 2022 році до нього звернувся власник будівельної компанії з пропозицією надати хабар у вигляді безкоштовного виконання робіт та послуг на суму близько 100 тис. доларів США для будівництва одного з будинків. Натомість підприємець просив посприяти скасуванню результатів тендеру в Антимонопольному комітеті України та забезпечити перемогу його компанії в новому тендері.

    Смирнов, за інформацією слідчих, погодився та домовився про “потрібне” рішення в АМКУ.

    Нагадаємо, що перше підозрення Андрію Смирнову оголосили у травні 2024 року — за статтею про незаконне збагачення на суму 15,7 млн грн. Тоді він вніс заставу і залишився на свободі.

  • Фірма прикриття: керівник автопідприємства продавав місця в системі «Шлях»

    Фірма прикриття: керівник автопідприємства продавав місця в системі «Шлях»

    У Західному регіоні України викрито чергову схему нелегального перетину кордону військовозобов’язаними чоловіками. За даними Спеціалізованої прокуратури, 15 квітня на Львівщині було повідомлено про підозру жителю Закарпаття, який за гроші влаштовував чоловіків до себе на фірму водіями-міжнародниками.

    Підозрюваний — керівник приватного автотранспортного підприємства та водночас військовослужбовець однієї з військових частин Львівської області. За версією слідства, він вносив дані військовозобов’язаних осіб до системи «Шлях», що дало їм змогу легально виїжджати з України до країн ЄС під виглядом виконання міжнародних перевезень.

    Ціна «легального» виїзду складала $3000 за одну особу. Правоохоронці задокументували передачу двох траншів по $1500. Після отримання чергової частини хабаря фігуранта затримали відповідно до ст. 208 КПК України.

    Наразі йому оголошено про підозру. Також направлено клопотання до суду щодо обрання запобіжного заходу.

  • Посадовець з Києва вимагав гроші за нелегальну торгівлю алкоголем

    Посадовець з Києва вимагав гроші за нелегальну торгівлю алкоголем

    У Києві затримали начальника відділу у справах підприємництва Деснянської РДА Василя Біньковського, який, за версією слідства, вимагав 120 тисяч гривень хабаря від підприємця за “неперешкоджання торгівлі підакцизними товарами” на території району.

    Про це повідомив Максим Бахматов, якого уряд уже погодив на посаду голови Деснянської РДА. За його словами, затримання сталося під час передачі грошей, а сам фігурант є лише частиною глибшої вертикалі корупційного впливу.

    Бахматов відкрито заявив, що Біньковський був просунутий на посаду не без участі людей із найближчого оточення мера Києва. Зокрема, мова йде про Артура Палатного — соратника Віталія Кличка, який “дуже просив” призначити Біньковського.

    Окрім цього, посадовець, за словами Бахматова, працював у “корупційній зв’язці” із Миколою Загуменним, заступником голови Деснянської РДА. А от син останнього – Дмитро Загуменний – очолює апарат КМДА, тобто займає одну з ключових посад у вертикалі Кличка.

    “Це не одинична історія, а типова – чиновник, прикритий політичними дахами, збирає кеш із бізнесу. Це треба ламати”, – підсумував Бахматов.

    За інформацією слідства, Біньковський гарантував підприємцю “зелене світло” на торгівлю алкоголем та іншими підакцизними товарами без перевірок і без перешкод. За це просив одноразову “подяку” – 120 тисяч гривень.

    Правоохоронці затримали посадовця під час одержання всієї суми.

    Наразі готуються підозри та обрання запобіжного заходу. Очікується, що затримання Біньковського може стати початком масштабнішого розслідування щодо схем поборів у столичних РДА та впливу близьких до мера Кличка осіб на призначення лояльних чиновників.

    У Деснянському районі Києва вже кілька років зберігається вкрай погана репутація чиновництва: регулярні історії про побори з підприємців, “кришування” МАФів і нелегальної торгівлі, а також тіньові потоки на районному рівні.

  • Інструктор автошколи у Києві вимагав 14 тисяч за «успішний» іспит

    Інструктор автошколи у Києві вимагав 14 тисяч за «успішний» іспит

    У столиці знову спалах навколо системи видачі водійських посвідчень. Цього разу — головна роль у схемі в інструктора автошколи, який «допомагав» учням скласти іспит. Але не безкоштовно.

    Як встановило слідство, інструктор сам шукав клієнтів — тих, хто мав труднощі з іспитами. І замість додаткових занять пропонував коротший шлях: позитивну оцінку в Територіальному сервісному центрі МВС. За винагороду, звісно.

    Ціна питання — 14 тисяч гривень. Саме стільки мав заплатити кандидат у водії, щоб «домовитися» через інструктора з працівниками сервісного центру.

    Правоохоронці вже повідомили фігуранту про підозру за ч. 3 ст. 369-2 КК України — “зловживання впливом”. Простіше кажучи — взяв гроші не за послугу, а за обіцянку вплинути на рішення державного службовця.

    Тепер слідчі працюють далі — шукають, хто саме з посадовців сервісного центру міг бути «на зв’язку» з інструктором. Не виключено, що справа розростеться до повноцінної корупційної мережі.

    Процесуальне керівництво здійснює Київська міська прокуратура. Розслідування триває.

    Тим часом у коментарях водії жартують: “Краще вже платити за знання, а не за «вирішене питання»”. Але питання залишилось відкритим: хто в МВС прикривав таку схему?

  • Посадовця ДПС у Київській області затримали за масштабний хабар

    Посадовця ДПС у Київській області затримали за масштабний хабар

    У Київській області викрито корупційну схему за участі посадовця Головного управління ДПС. За даними слідства, начальник одного з управлінь вимагав 735 тисяч гривень хабаря в підприємця — за те, щоб той міг працювати без «перешкод».

    Про це повідомляє видання «Закон і Бізнес» з посиланням на Офіс Генерального прокурора.

    Посадовець обіцяв представнику юридичної особи сприяння у фінансово-господарській діяльності. Фактично — гарантію, що податкова не створюватиме проблем. У пакеті «лояльності» також передбачалася «щомісячна підписка»: 1% від обороту компанії мав регулярно передаватися посадовцю готівкою.

    За ці послуги начальник управління запросив стартовий внесок — 735 тисяч гривень.

    Однак реалізувати схему завадила прокуратура. Правоохоронці задокументували факт вимагання неправомірної вигоди. Посадовця затримали в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України. Йому вже повідомили про підозру за ч. 3 ст. 368 ККУ — одержання хабара в особливо великому розмірі або службовою особою.

    Суд обрав фігуранту запобіжний захід — тримання під вартою. Якщо провину доведуть, йому загрожує до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Це черговий приклад того, як деякі податківці, замість забезпечувати справедливість в адмініструванні податків, намагаються монетизувати доступ до ресурсів держави. Справу розслідують слідчі за процесуального керівництва Київської обласної прокуратури.

  • Суддю Київського апеляційного суду звільнили через хабар у справі «Мотор-Січі»

    Суддю Київського апеляційного суду звільнили через хабар у справі «Мотор-Січі»

    Скандал навколо одного з найгучніших процесів останніх років — справи колишнього очільника «Мотор-Січі» В’ячеслава Богуслаєва — отримав новий поворот. Суддю Київського апеляційного суду Віктора Глиняного офіційно звільнили після того, як слідство встановило його причетність до отримання хабаря за зняття арешту з двох літаків, що фігурують у справі.

    Як повідомляє слідство, вся операція була організована іншим суддею — В’ячеславом Дзюбіним, який вже втратив мантію. Саме він виконував роль «посередника», отримавши $35 тисяч за «позитивне» рішення. Із цієї суми $10 тисяч Дзюбін залишив собі, а ще $25 тисяч — передав трьом іншим суддям.

    Схема передачі грошей була настільки банальною, що нагадує сценарій поганої комедії. Суддя Ігор Паленик отримав свою частку у коробці з-під віскі. Згодом частину цих коштів він акуратно запакував у пачку з-під кави та передав своєму колезі Юрію Сливі. Ще один фігурант — Віктор Глиняний — отримав гроші взагалі у рекламній брошурі одного з інтернет-провайдерів.

    За даними джерел у правоохоронних органах, усі троє були у курсі, що гроші передаються за конкретне рішення — зняти арешт із двох повітряних суден, які належали підприємству, пов’язаному з Богуслаєвим.

    Попри звільнення судді Глиняного, справа лише набирає обертів. Детективи вже зібрали достатньо доказів для підозри щодо кожного з учасників оборудки. Утім, експерти побоюються, що в разі відсутності суспільного резонансу справу можуть «поховати» — як це вже неодноразово траплялося зі справами щодо високопосадовців.

    Сам В’ячеслав Богуслаєв наразі перебуває під слідством за підозрою у державній зраді та співпраці з РФ. Літаки, з яких знімали арешт, можуть бути частиною його активів.

  • Подружжя чиновників зловили на хабарі за дозвіл на будівництво

    Подружжя чиновників зловили на хабарі за дозвіл на будівництво

    На Київщині затримали начальницю відділу архітектури однієї з селищних рад та її чоловіка. За версією слідства, подружжя вимагало 230 тисяч гривень за видачу містобудівних умов та обмежень.

    Гроші їм нібито пропонував місцевий мешканець, який планував забудову земельної ділянки. За документами, що дозволяють це зробити, чоловікові запропонували “домовитися” — сума питання склала 230 тисяч гривень.

    Гроші передали готівкою. Саме під час передачі фігурантів затримали — за статтею 208 Кримінального процесуального кодексу.

    Обом обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави. Для чиновниці сума застави становить 2,3 мільйона гривень, для її чоловіка — 1,5 мільйона.

    Справу розслідують за ч.3 ст.368 ККУ — одержання неправомірної вигоди службовою особою за попередньою змовою групою осіб. Санкція статті — до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна та забороною обіймати посади.

    Нагадаємо, сфера містобудування і досі залишається однією з найкорумпованіших на місцевому рівні. З початком повномасштабної війни кількість “схем” не зменшилась — навпаки, забудови часто проходять з порушенням процедур та під прикриттям “військової доцільності”.

  • “15 хвилин і відпустимо”: нова схема вимагання грошей під прикриттям мобілізації

    “15 хвилин і відпустимо”: нова схема вимагання грошей під прикриттям мобілізації

    Сергій Лукашов, військовослужбовець 46-ї окремої аеромобільної бригади ЗСУ та колишній очільник Кам’янського районного управління поліції, поділився історією про корупційні схеми, які, за його словами, діють у процесі мобілізації.

    Він розповів про інцидент, що стався на одному з блокпостів у Київській області. Там поліцейські запропонували чоловіку, якого зупинили для перевірки документів, уникнути поїздки до територіального центру комплектування в обмін на грошову винагороду.

    Спершу патрульні після перевірки викликали на місце ще одну групу поліцейських. Вони запропонували так звані “комерційні умови”:
    — за 20 тисяч гривень чоловіка обіцяли відвезти до ТЦК, видати повістку й одразу відпустити;
    — за 50 тисяч гривень – просто відпустити без жодного направлення та з гарантією, що питання з ТЦК буде “вирішене”.

    Пропозицію було відхилено, після чого чоловіка доправили до Бучанського ТЦК. Але навіть на цьому історія не закінчилася. Під час медичної комісії дружині хлопця зателефонували з невідомого номера та запропонували “вирішити питання” за 20 тисяч гривень. Гроші просили на банківську картку, обіцяючи, що вже за 15 хвилин її чоловік буде на волі.

    Сергій Лукашов публічно оприлюднив цю історію, наголосивши на необхідності системного очищення процесу мобілізації від корупції. Він зазначив, що схеми наживи на людському страху та невизначеності не лише підривають довіру до державних інституцій, а й шкодять обороноздатності країни.

    На даний момент офіційних коментарів від поліції чи представників ТЦК щодо цієї ситуації не надходило.

  • Депутат вимагав $10 тисяч за влаштування на державну службу

    Депутат вимагав $10 тисяч за влаштування на державну службу

    Державне бюро розслідувань затримало чинного депутата Житомирської обласної ради за спробу шахрайського заволодіння коштами. Як з’ясувалося, посадовець вимагав $10 000 в обмін на обіцянку “влаштувати” громадянина на конкурсну посаду у державному органі.

    За даними слідства, у березні 2025 року депутат вийшов на чоловіка, який перебував у пошуку роботи, та запропонував свої “послуги”. У розмовах він запевняв, що має впливових знайомих у владних структурах і може “домовитися” про позитивний результат відбору. Вартість “впливу” — десять тисяч доларів.

    Передача всієї обумовленої суми відбулася 3 квітня у Києві. Працівники ДБР затримали посадовця “на гарячому” одразу після отримання коштів.

    На цей час суд обрав запобіжний захід — нічний домашній арешт. Водночас триває досудове розслідування. Слідчі ДБР перевіряють інформацію про можливу участь у схемі інших осіб, зокрема представників держорганів і силових структур.

    У разі доведення вини депутату загрожує позбавлення волі на строк до 8 років із конфіскацією майна.