Golosnovinua.com

Позначка: Харківщина

  • Українські військові просунулися під Вовчанськом: атаки РФ не дали результату

    Українські військові просунулися під Вовчанськом: атаки РФ не дали результату

    Російські війська продовжують наступальні дії одразу на кількох напрямках, зокрема на Сумщині та сході України, однак без значного просування. Водночас українські сили мають локальні успіхи, зокрема у Харківській області. Про це повідомляє Інститут вивчення війни.

    За оцінками аналітиків, більшість російських штурмів закінчуються невдачею, попри інтенсивність бойових дій.

    Зокрема, упродовж 3–4 квітня російські війська намагалися наступати на півночі Сумської області поблизу Грабовського, що на південний схід від Сум, однак без зафіксованого просування.

    На Харківському напрямку окупанти продовжують спроби відтіснити українські сили від кордону та наблизитися до Харкова. Бої тривали поблизу Вовчанська, Липців та інших населених пунктів.

    Водночас українські військові досягли успіху — зафіксовано просування у південно-західній частині Вовчанська. Крім того, на Куп’янському напрямку ЗСУ покращили свої позиції. Геолокаційні дані свідчать про просування у північній частині Куп’янська на тлі активних атак противника.

    У Донецькій області російські війська продовжують наступальні дії з метою повного захоплення регіону. Бої тривали на Слов’янському, Костянтинівському та Покровському напрямках, однак безрезультатно. Також не дали результату спроби інфільтрації поблизу Костянтинівки.

    Українські сили також просунулися в районі Олександрівки. Водночас атаки російських військ поблизу Покровська, Добропілля та Новопавлівки не мали успіху.

    На півдні, у Запорізькій області, російська армія продовжувала атакувати в районах Гуляйполя та Оріхова, однак також без просування.

    Окремо аналітики зазначають, що українські військові розширюють так звану «кіл-зону», контролюючи переміщення противника на відстані до 20–30 кілометрів від лінії фронту.

    На Херсонському напрямку російські війська також здійснювали наступальні дії, проте ситуація на фронті залишилася без суттєвих змін.

  • Росія вдарила FPV-дроном по електропотягу на Харківщині і вбила пасажира

    Росія вдарила FPV-дроном по електропотягу на Харківщині і вбила пасажира

    Російські війська завдали удару FPV-дроном по електропотягу на Харківщині. Внаслідок атаки загинув пасажир, ще двоє людей зазнали сильного стресу.

    Як повідомили у Харківській обласній прокуратурі, інцидент стався 24 березня близько 05:20 на станції Слатине. Під удар потрапив електропотяг сполученням Слатине – Харків, який у момент атаки перебував на станції.

    За попередніми даними, російські військові використали FPV-дрон, який поцілив безпосередньо у вагон.

    Унаслідок влучання загинув 61-річний пасажир. Машиніст потяга та його помічник отримали гостру реакцію на стрес.

    На місці події працюють усі екстрені служби. За процесуального керівництва Дергачівської окружної прокуратури розпочато досудове розслідування.

    Кримінальне провадження відкрито за фактом воєнного злочину, що спричинив загибель людини — частина 2 статті 438 Кримінального кодексу України.

    Цей удар став частиною масованої нічної атаки Росії по Україні. За даними місцевої влади, у Полтавській громаді внаслідок обстрілів загинули двоє людей, ще 11 отримали поранення, пошкоджено житлові будинки та готель.

    Також ударів зазнало Запоріжжя, де внаслідок комбінованої атаки дронами та ракетами загинула одна людина, ще п’ятеро постраждали.

  • Ціни на пальне б’ють рекорди: що стоїть за подорожчанням на АЗС

    Ціни на пальне б’ють рекорди: що стоїть за подорожчанням на АЗС

    Різке зростання цін на пальне в Україні знову загострило дискусію про реальні причини подорожчання та роль тіньових схем на ринку. Лише за одну ніч дизель подорожчав на 1–2 гривні, досягнувши рівня 86–89 грн за літр. Бензин А-95 тримається на позначці близько 75 грн, а преміальні марки пального на окремих АЗС уже коштують до 86 грн за літр. Навіть автогаз, який раніше вважався найдоступнішою альтернативою, піднявся до 45–47 грн.

    Однак за стрімким ростом цін, за словами джерел, стоять не лише ринкові фактори, а й можливі системні зловживання на регіональному рівні. Йдеться, зокрема, про Харківську область, де, за наявною інформацією, діють схеми нелегального виробництва та реалізації пального.

    У центрі уваги — діяльність структур, пов’язаних із колишнім першим заступником голови Харківської ОВА Олександром Скакуном. За твердженнями джерел, через мережу компаній, серед яких називають «Брент Ойл», організовано виробництво пального на базі підпільного нафтопереробного комплексу в Мерефі. Потужності, за цими даними, можуть досягати до 200 тонн продукції на добу.

    Йдеться про виробництво дизельного пального без необхідних ліцензій і сплати акцизів. За результатами окремих лабораторних досліджень, така продукція може не відповідати стандартам якості. Надалі, як стверджується, пальне проходить через ланцюг підконтрольних компаній, де оформлюється як хімічна продукція або інші технічні речовини. Це дозволяє мінімізувати податкові зобов’язання та легалізувати товар на ринку.

    Окрім цього, за інформацією співрозмовників, йдеться і про можливі маніпуляції у сфері державних закупівель. Зокрема, через участь у тендерах для комунальних підприємств Харкова та області може відбуватися постачання сумнівного пального за бюджетні кошти.

    Паралельно згадується ще одна схема, пов’язана з так званим Мереф’янським нафтопереробним напрямком, де фігурує ім’я Костянтина Валеуліна. У цьому випадку йдеться про ймовірні операції з податковими «скрутками» та обготівковуванням коштів через низку підприємств.

    За заявами щодо можливої протиправної діяльності вже відкрито кримінальне провадження за статтею про зловживання владою. Водночас, як зазначають джерела, ефективність розслідування поки викликає питання.

    На цьому тлі особливо гостро постає проблема контролю з боку державних органів. Експерти наголошують: за відсутності належного нагляду та прозорості ринку кінцеву ціну за пальне сплачують звичайні споживачі, які фактично компенсують як глобальні економічні фактори, так і можливі внутрішні зловживання.

    Ситуація з цінами на АЗС вкотре піднімає питання: чи здатна держава забезпечити чесну конкуренцію на паливному ринку та припинити практики, які можуть мати ознаки системного порушення законодавства.

  • Оператор дронів працював на РФ: СБУ заявила про зрив замаху на Білецького

    Оператор дронів працював на РФ: СБУ заявила про зрив замаху на Білецького

    Служба безпеки України повідомила про зрив замаху на командира «трійки» Андрія Білецького. За даними спецслужби, було затримано агента російських спецслужб, який передавав інформацію для підготовки ракетно-бомбового удару.

    Як повідомляє СБУ, підозрюваний мав передати російській стороні дані про місце і час перебування Білецького. Отримавши ці координати, російські війська планували завдати удару по локації, де перебував командир.

    За даними слідства, затриманий є оператором дронів однієї з українських бригад, яка виконує бойові завдання на Харківському напрямку. Окрім інформації про Білецького, він також мав передати російським спецслужбам координати штабу та навчального центру власної бригади.

    За інформацією СБУ, Росія планувала окремий удар по цих об’єктах.

    У спецслужбі повідомили, що підозрюваного завербували через його дружину, яка проживає на тимчасово окупованій території Запорізької області та співпрацює з російськими структурами.

    Наразі чоловіка затримано. Йому повідомлено про підозру у державній зраді. Слідчі дії тривають.

  • У Харківській області підлітка підозрюють у насильстві над трьома хлопчиками

    У Харківській області підлітка підозрюють у насильстві над трьома хлопчиками

    Харківська обласна прокуратура повідомила про підозру 15-річному юнаку, якого вважають причетним до сексуального насильства над трьома хлопчиками.

    За даними правоохоронців, родина підозрюваного переїхала із зони бойових дій до більш безпечного району Харківської області та проживала у будинку місцевої сім’ї.

    Однією з жертв став 12-річний син господарів будинку. За версією слідства, випадки насильства щодо нього відбувалися систематично протягом кількох місяців — із січня по травень 2025 року.

    Ще одним потерпілим є 11-річний син загиблого українського військового. Факти насильства щодо дитини правоохоронці змогли задокументувати після того, як встановили контакт із підозрюваним.

    Третій епізод, за даними слідства, стався у червні 2025 року. За інформацією прокуратури, підліток наздогнав 10-річного хлопчика біля магазину та силоміць відвів його до окопу.

    У прокуратурі зазначають, що підозрюваний використовував довіру дітей та психологічний тиск, маскуючи свої дії під різні «ігри».

    Правоохоронці також повідомляють, що постраждалі тривалий час не розповідали дорослим про події через страх та погрози фізичною розправою.

    Наразі у кримінальному провадженні триває досудове розслідування, яке здійснюють слідчі поліції під процесуальним керівництвом Харківської обласної прокуратури.

  • Сумнівні фірми та завищені ціни: як відбуваються будівельні тендери на Харківщині

    Сумнівні фірми та завищені ціни: як відбуваються будівельні тендери на Харківщині

    На Харківщині триває підготовка до будівництва захисних споруд у навчальних закладах Дергачів та Старого Салтова. Цього року для п’яти об’єктів було оголошено тендери загальною вартістю понад 826 млн грн. Як і раніше, переможцями стали компанії з сумнівною репутацією, новачки та фірми з політичним бекграундом.

    Найдешевший проект – протирадіаційне укриття в дитсадку №3 “Сонечко” у Дергачах, початкова вартість – 121,3 млн грн. Єдиним учасником тендеру стало ТОВ “Проектний альянс”, компанія з чотирирічною історією та зв’язками з колишніми харківськими посадовцями, серед яких експосадовець ОДА Андрій Колос. За час війни доходи фірми зросли з 15,5 млн грн у 2022 році до понад 2 млрд грн у 2025 році.

    У Старому Салтові будівництво укриття для ясел-садочку “Барвінок-100” оцінили у 137,1 млн грн. Перемогу здобуло ТОВ “Слобожанська будівельна компанія Саргон”, яке за три роки свого існування заробило понад 2,5 млрд грн на державних підрядах. Активісти та журналісти звертають увагу на завищені ціни та можливі зловживання у кошторисах, що наразі перевіряють правоохоронці.

    Ще два дитсадки в Дергачах отримають укриття за 176,5 млн грн і 187,4 млн грн. Переможцями стали ТОВ “ТТ 2006” та ТОВ “Дрогон Еко”, обидві компанії отримували критичні зауваження щодо завищення цін та мінімальної конкуренції на торгах.

    Найбільший об’єкт – захисна споруда на базі Дергачівського ліцею №2 – оцінено у 205,9 млн грн. Переможцем стало ТОВ “Інженер-БК”, новостворена фірма зі штатом лише 13 осіб та орендованим обладнанням. Попри малий досвід, компанія виконуватиме масштабні роботи, а тендерна документація не включала суворих вимог щодо кваліфікації працівників.

    Експерти наголошують, що останні торги на Харківщині демонструють повторювану практику: державні замовники віддають перевагу фірмам із сумнівними зв’язками, завищеними цінами або недостатнім досвідом, навіть під час фінансування за рахунок донорських коштів ЄС.

  • На Вовчанському напрямку різко зросла активність російських штурмів

    На Вовчанському напрямку різко зросла активність російських штурмів

    На Вовчанському напрямку за останні півтора тижні активність російських військ зросла у кілька разів. Противник проводить інтенсивні штурмові дії вздовж усієї ділянки державного кордону, намагаючись прорвати оборону та зайти на нові території Харківської області.

    Про це повідомив старший лейтенант, начальник групи взаємодії зі ЗМІ бригади «ГАРТ» Олександр Даниленко. За його словами, російське командування намагається прорвати кордон у нових місцях, зокрема з метою захоплення позицій українських підрозділів.

    Військовий наголосив, що для штурмів противник залучає значні людські ресурси, однак українські сили успішно відбивають атаки. Важливу роль у цьому відіграє аеророзвідка, яка виявляє формування штурмових груп ще на території Росії, до їхнього безпосереднього висування до кордону.

    За ворожих підрозділах працюють артилерія, реактивні системи залпового вогню та ударні безпілотники. Завдяки цьому спроби прориву зазнають втрат і не дають противнику бажаного результату.

    На тлі загострення ситуації на півночі Харківщини аналітики також відзначають стабільну оборону українських сил на Куп’янському напрямку. За оцінками військових експертів, ЗСУ контролюють як правий, так і лівий береги Куп’янська, попри постійний тиск з боку російських військ.

    Російські диверсійні групи періодично намагаються проникати в міську зону, однак їхня чисельність залишається обмеженою. Залишки штурмових підрозділів ховаються в руїнах, уникаючи відкритих боїв, що ускладнює їхнє виявлення, але не дозволяє змінити загальну ситуацію на користь РФ.

    Також підтверджується, що українські підрозділи контролюють центр Куп’янська та продовжують зачистку міста, реагуючи на атаки дронів і спроби бойових контактів з боку противника.

  • Завищення на мільйони: як фірма «Пантеон» заробляє на відновленні медзакладів Харківщини

    Завищення на мільйони: як фірма «Пантеон» заробляє на відновленні медзакладів Харківщини

    Відновлення медичної інфраструктури на деокупованих територіях Харківщини є питанням не лише гуманітарним, а й стратегічним. Ізюм, що й досі перебуває під постійною загрозою обстрілів, потребує лікарні, здатної рятувати життя. Проте черговий великий контракт, укладений Департаментом капітального будівництва Харківської ОДА, знову оголює стару проблему: замість прозорого відновлення — завищені кошториси, «свої» підрядники та сумніви у доцільності витрат.

    Департамент підписав договір на 110,06 млн грн із ТОВ «СК Пантеон», яке має відновити лікувально-діагностичний корпус Центральної міської лікарні Піщанської Богоматері. Медзаклад був суттєво пошкоджений та розграбований російськими окупантами у 2022 році. Попередні витрати лише від самої лікарні вже сягнули понад 148 млн грн, а торік ХОДА анонсувала масштабний тендер на 1,05 млрд грн, який зрештою так і не отримав казначейського фінансування. Тепер на ремонт виділяються нові кошти, і терміни завершення робіт відсунуті до кінця 2026 року.

    Однак саме зміст кошторису викликає найбільше запитань. На низці позицій вартість матеріалів штучно завищена до рівня, який важко пояснити ринковою логікою чи наближеністю об’єкта до фронту. Вартість фіброцементних фасадних панелей у документах становить майже 3,9 тисячі гривень за квадратний метр, хоча їхня реальна ринкова ціна — мінімум у півтора раза нижча. Аналогічна ситуація з внутрішніми алюмінієвими дверима, де закладена ціна перевищує середню ринкову приблизно на третину.

    Далі — більше. У кошторисі містяться суттєві переплати за шпаклівку, гіпсокартон та ґрунтовку. Ціни на деякі з цих матеріалів перевищують ринкові на 20–40%, що не може бути наслідком інфляції чи логістичних ускладнень. Разом потенційна переплата лише за п’ять перевірених позицій становить понад 5,2 млн грн. Це гроші, які мали би піти на зміцнення укриттів, закупівлю обладнання або підвищення стійкості об’єкта до обстрілів, а не на різницю в ціні, що осідає в кишенях посередників.

    Особливої уваги заслуговує й сам підрядник. ТОВ «СК Пантеон» давно відоме фахівцям у сфері закупівель через регулярні завищення у своїх кошторисах. Компанія, заснована й очолювана Олексієм Буряком, з 2020 року уклала контрактів більш ніж на 918 млн грн — і левова частка цих підрядів припадає саме на рішення Департаменту капітального будівництва Харківської ОДА. За часів керівництва Ігоря Лялюка фірма практично не знала відмов, отримуючи перемогу за перемогою на тендерах, які, за спостереженнями експертів, нерідко були сформовані під можливості конкретного підрядника.

    Цей епізод стає продовженням системного сценарію: критична інфраструктура відбудовується формально, об’єкти потребують повторних ремонтів, а кошти розчиняються у завищених цінах. І це в регіоні, де лікарні працюють під постійними обстрілами, а кожна гривня має реальну цінність для життя людей. Ізюмська лікарня, яка мала б бути символом відновлення та підтримки, перетворюється на черговий майданчик для заробітку фірм, що роками користуються прихильністю обласного департаменту.

    Поки що реальних пояснень від ХОДА чи самого підрядника немає. Залишається сподіватися, що ситуація не завершиться, як і багато попередніх тендерів, де завищення та формальні перевірки так і не привели до реальних висновків. І що цього разу відбудова медичного закладу, який стоїть на передовій гуманітарного фронту, не стане черговою статистичною угодою, а нарешті відповідатиме потребам людей, для яких ця лікарня може стати останнім шансом на порятунок.

  • Харківська область: у реєстрі нерухомості виявили нетипові зміни площ об’єктів

    Харківська область: у реєстрі нерухомості виявили нетипові зміни площ об’єктів

    На Харківщині увагу громадських моніторингових ініціатив привернула діяльність державного реєстратора Солоницівської селищної ради Ігоря Тесленка. За інформацією джерел та оприлюднених матеріалів, його реєстраційні дії неодноразово супроводжувалися змінами технічних параметрів об’єктів нерухомості, які суттєво відрізняються від початкових даних, зазначених у документах власників.

    Йдеться про ситуації, коли площа нерухомості, зазначена у правовстановлюючих документах, не збігається з тією, що з’являється у державному реєстрі після проведення реєстраційних дій. Подібні випадки фіксуються на тлі ширших нарікань громадських організацій щодо непрозорості окремих процедур у сфері державної реєстрації.

    Окремі епізоди вже стали предметом публічного обговорення. Зокрема, у грудні 2024 року в реєстрі з’явилася оновлена площа нежитлових приміщень на проспекті Героїв Харкова, 122: замість 139,7 кв.м — 237,5 кв.м. У відкритих даних немає інформації про наявність дозвільних документів на реконструкцію чи завершене будівництво.

    Схожа ситуація була зафіксована на в’їзді Остапа Вишні, 3, де площа об’єкта збільшилася з 80,4 кв.м до 130,3 кв.м. Третій випадок — будинок на вулиці Шопена, 32, у якому площа зросла з 213,9 кв.м до 217,5 кв.м. В усіх описаних епізодах підставою для змін слугував лише технічний паспорт, хоча закон вимагає наявності документів, що підтверджують реконструкцію.

    Громадські активісти пов’язують такі дії з ширшим контекстом роботи східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. За їхніми словами, у регіоні формується практика, яка дозволяє узаконювати перебудови без відповідних дозволів, що створює «тіньовий» ринок технічного коригування нерухомості та фактично стимулює самочинні реконструкції.

    Харківська область уже не вперше опиняється в центрі уваги через подібні кейси. Через нетипові зміни параметрів власники нерухомості роками фактично обходять формальні процедури, спираючись на рішення окремих реєстраторів. Подібні епізоди викликають запитання щодо контролю за доступом до реєстрів та відповідності рішень законодавчим нормам.

    Ситуація навколо реєстратора Ігоря Тесленка — лише частина ширшої проблеми, на яку вказують антикорупційні активісти: у сфері державної реєстрації нерухомості залишаються лазівки, що дозволяють маніпулювати технічними даними об’єктів. Це, на їхню думку, створює серйозні ризики як для ринку нерухомості, так і для функціонування державних реєстрів загалом.

  • Начальник Куп’янської МВА Андрій Беседін задекларував 1,7 млн грн зарплати та 10 тисяч доларів готівкою

    Начальник Куп’янської МВА Андрій Беседін задекларував 1,7 млн грн зарплати та 10 тисяч доларів готівкою

    Начальник Куп’янської міської військової адміністрації Андрій Беседін оприлюднив декларацію, у якій зазначив мінімальний набір активів: старий мінівен, кілька квартир на дружину, 10 тисяч доларів готівкою та офіційний дохід у розмірі 1,72 мільйона гривень. Дані про майновий стан чиновника стали публічними на порталі е-декларування та привернули увагу через суттєву різницю між задекларованим майном і рівнем відповідальності його посади.

    Беседін очолює Куп’янську МВА — адміністрацію міста, яке понад пів року перебувало під російською окупацією й було деокуповане у вересні 2022-го. Він також є депутатом Борівської селищної ради Харківської області. Попри складний регіональний контекст, його декларація виглядає доволі скромною.

    У декларації вказано, що родина мешкає в орендованій квартирі площею 62,5 квадратних метрів у Харкові, власником якої є третя особа. На дружину Наталію оформлено одразу кілька об’єктів нерухомості у Боровій: квартиру 52,9 м², придбану ще у 2017 році за 49,8 тисячі гривень, старішу квартиру, де вона володіє часткою, та земельну ділянку площею понад 10 соток. Сам Беседін нерухомості не декларує.

    У переліку транспортних засобів чиновник вказав лише Volkswagen Sharan 2001 року, куплений у 2019 році за 47,6 тисячі гривень. Однак фактично він користується більш сучасним автомобілем — Nissan Qashqai 2013 року випуску, який належить його дружині та був придбаний у 2023 році за 172 тисячі гривень. Для порівняння, ринкова вартість таких авто у 2023 році становила від 9 до 13 тисяч доларів, тобто суттєво більше за вказану ціну.

    Згідно з декларацією, у 2023 році Андрій Беседін отримав 1,72 мільйона гривень зарплати, тоді як дохід його дружини-медика становив 264,5 тисячі гривень. Готівкові заощадження чиновника обмежуються 10 тисячами доларів.

    Попри те, що декларація не містить очевидних ознак надмірного збагачення, питання викликає різниця між ринковою та задекларованою вартістю автомобіля, яким фактично користується керівник МВА, а також загальна структура активів родини. У контексті роботи в регіоні, що пережив окупацію, пильна увага до прозорості чиновників стає необхідністю як для суспільства, так і для держави.