Golosnovinua.com

Позначка: імпорт

  • Кінець епохи безмитного шопінгу: Верховна Рада остаточно скасувала пільгу на посилки до 150 євро та повернула жорсткий фінмоніторинг для топпосадовців

    Кінець епохи безмитного шопінгу: Верховна Рада остаточно скасувала пільгу на посилки до 150 євро та повернула жорсткий фінмоніторинг для топпосадовців

    Верховна Рада України на пленарному засіданні у четвер поставила крапку в тривалих дискусіях довкола фіскалізації транскордонної електронної комерції, ухваливши у другому читанні та в цілому системний пакет законодавчих ініціатив. Йдеться про законопроєкт №16051-1 щодо внесення змін до Податкового кодексу (підтриманий 252 народними депутатами) та кореспондуючий законопроєкт №15460 про зміни до Митного кодексу (за який віддали голоси 249 парламентарів). Обидва нормативно-правові акти ліквідують багаторічну норму про звільнення від оподаткування міжнародних поштових та експрес-відправлень вартістю до 150 євро, зобов’язуючи одержувачів сплачувати податок на додану вартість (ПДВ) із таких замовлень.

    Ухвалена реформа спрямована передусім на ліквідацію системних тіньових схем так званого «сірого імпорту», за допомогою яких недобросовісні підприємці масово дробили великі комерційні партії товарів широкого вжитку, одягу та електроніки на дрібні пакети вартістю менш як 150 євро, ввозячи їх без сплати жодної копійки до державного бюджету. Відтепер на всі комерційні посилки нараховуватиметься стандартний податок на додану вартість. Разом із тим законодавці передбачили цільові соціальні та оборонні винятки: від оподаткування звільняються виключно некомерційні відправлення формату «від фізичної особи фізичній особі», загальна заявлена вартість яких не перевищує 45 євро, а також окремі критично важливі номенклатурні позиції товарів військового та подвійного призначення, призначені для потреб Збройних сил України та підрозділів сил оборони.

    Впровадження нових фіскальних правил матиме суттєвий перехідний період: норма почне діяти не раніше 1 липня 2027 року і лише після ухвалення окремої постанови Кабінету Міністрів України, що дозволить логістичним компаніям, поштовим операторам і митним службам завчасно підготувати відповідне програмне забезпечення та цифрові шлюзи контролю. Цьому рішенню передував складний парламентський шлях: у вересні документи двічі провалювалися в сесійній залі через бурхливі суспільні дискусії, перш ніж їх вдалося підтримати в першому читанні 16 вересня.

    Окремим стратегічним досягненням стало внесення до фінального тексту правок, які відновлюють посилений фінансовий моніторинг щодо публічних діячів та топпосадовців (PEP). Це розблокувало процедуру підписання президентом Володимиром Зеленським законопроєкту про оподаткування цифрових платформ, виконання вимог якого безпосередньо прив’язане до траншів макрофінансової допомоги від міжнародних партнерів і програм Міжнародного валютного фонду, що є запорукою збереження бюджетної ліквідності України під час війни.

  • Посилки з Temu та AliExpress можуть подорожчати: комітет Ради схвалив новий податок

    Посилки з Temu та AliExpress можуть подорожчати: комітет Ради схвалив новий податок

    Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав до другого читання законопроєкт, який передбачає скасування нинішньої пільги для комерційних міжнародних посилок вартістю до 150 євро. Якщо документ ухвалить парламент і підпише президент, товари, які українці купують через закордонні маркетплейси, оподатковуватимуть ПДВ фактично з першого євро.

    Йдеться про законопроєкт №16051-1 щодо особливостей оподаткування дистанційного продажу товарів. У першому читанні Верховна Рада підтримала його ще 16 вересня. Офіційний портал парламенту підтверджує, що документ стосується саме ПДВ на товари, які пересилаються через міжнародні поштові та експрес-відправлення.

    За словами народного депутата Ярослава Железняка, за рішення комітету проголосували 17 депутатів, троє утрималися. Концептуально до другого читання модель не змінилася. Очікується, що нові правила не почнуть діяти раніше 1 липня 2027 року.

    Головна зміна стосуватиметься саме комерційних покупок на іноземних платформах — зокрема Temu, AliExpress та інших маркетплейсах. Нині товари в міжнародних посилках вартістю до 150 євро можуть ввозитися без ПДВ. Законопроєкт пропонує цю пільгу для дистанційної торгівлі прибрати. Уряд пояснює реформу необхідністю наблизити українські правила електронної торгівлі до європейських та вирівняти умови конкуренції між іноземними продавцями й українським бізнесом.

    При цьому сплачувати та адмініструвати ПДВ у випадку продажів через електронні платформи має не сам покупець, а відповідний маркетплейс або інше підприємство електронного інтерфейсу. На практиці це означає, що податок, найімовірніше, буде включатися у кінцеву вартість покупки.

    Для звичайних подарунків від родичів чи друзів передбачено інше правило. Від ПДВ пропонують звільнити відправлення вартістю до 45 євро, якщо одна фізична особа надсилає їх іншій без оплати, а товари призначені для особистого або сімейного використання.

    Також офіційно передбачені винятки для окремих товарів, необхідних для оборони та енергетики. Зокрема, від оподаткування мають залишитися звільненими дистанційні продажі продукції, ввезення якої вже має пільги для забезпечення Сил оборони та енергетичного сектору. Це важливе уточнення на тлі побоювань, що нові правила можуть ускладнити волонтерські закупівлі та постачання комплектуючих.

    За словами Железняка, уряд розраховує отримувати від нових правил близько 6 млрд грн додаткових надходжень. Остаточний текст ще має пройти голосування Верховної Ради у другому читанні, тому сама підтримка комітету поки не означає, що новий податок уже запроваджений.

    «Ненька інфо» раніше писала, що уряд уже повторно повертав до Верховної Ради законопроєкти про оподаткування посилок до 150 євро. До цього парламенту вже не вдавалося провести аналогічні зміни, а питання оподаткування міжнародних посилок також фігурувало у переговорах України з міжнародними партнерами.

  • Мита обнулили: для українського експорту відкрився величезний ринок Туреччини

    Мита обнулили: для українського експорту відкрився величезний ринок Туреччини

    З 1 жовтня 2026 року між Україною та Туреччиною офіційно запрацювала Угода про вільну торгівлю, яку сторони підписали ще у лютому 2022 року. Для українських експортерів новий режим починає діяти одразу: залежно від товару компанії зможуть постачати продукцію до Туреччини без мита, за зниженими ставками або в межах спеціальних тарифних квот. Для турецького імпорту до України пільгові тарифи стартують пізніше — з 1 січня 2027 року.

    Саме ця асиметрія є одним із найважливіших моментів для українського бізнесу: упродовж останніх трьох місяців 2026 року експортери з України вже можуть користуватися преференціями на турецькому ринку, тоді як для частини турецьких товарів імпортний режим в Україні ще не зміниться.

    Державна митна служба уточнює, що угода поширюється на товари з глав 01–97 Гармонізованої системи опису та кодування товарів, якщо вони мають українське або турецьке походження. Залежно від конкретної позиції передбачене повне скасування мит, зниження ставок або застосування тарифних квот. Для українського експорту з 1 жовтня використовуватимуться коди преференцій 429 — скасування експортного мита, та 430 — тарифна квота.

    Щоб скористатися пільгою, недостатньо просто відправити товар із території України. Підприємство має підтвердити його походження відповідно до правил угоди. Основними документами для цього є сертифікат EUR.1 або декларація про походження товару. Саме підтверджене походження дозволяє митниці застосувати нульову чи знижену ставку.

    Для українських компаній це відкриває ринок, який і без нової угоди вже був одним із найбільших напрямків торгівлі. За даними Міністерства економіки, у 2025 році Туреччина посіла друге місце серед ринків українського експорту і третє — за загальним товарообігом. Двостороння торгівля сягнула $7,9 млрд, з яких приблизно $2,7 млрд припадало на український експорт.

    Саме тому ефект угоди потенційно значно більший, ніж у випадку невеликого нового ринку: українські компанії вже мають налагоджені торговельні зв’язки з Туреччиною, а тепер частина цих поставок має стати дешевшою за рахунок зменшення тарифного навантаження.

    Найбільше можливостей відкривається для промислової продукції, металургії та частини аграрного сектору.

    Ще під час підписання угоди Мінекономіки повідомляло, що Туреччина встановлює нульову ставку мита на 10 337 товарних позицій, що тоді оцінювалося як приблизно 95% номенклатури українського експорту. Для ще 1348 позицій передбачалися тарифні квоти або знижені ставки. Водночас у липневому повідомленні 2026 року Мінекономіки формулювало це як повну лібералізацію для 84% українських товарів, а для решти чутливих позицій — квоти та перехідні механізми. Ці показники рахуються за різними підходами до товарної номенклатури, тому їх не варто механічно протиставляти один одному.

    Особливо вигідні умови передбачено для металургії. Туреччина встановлює нульове мито на 510 із 840 металургійних товарних позицій, ще для 130 передбачене часткове зниження ставок. Для 167 металургійних товарів передбачено квоти загальним обсягом щонайменше 411 тисяч тонн. Українська сторона при цьому зберігає право застосовувати експортне мито на металобрухт.

    Для металургійних підприємств це має практичне значення через конкуренцію на турецькому ринку, зокрема з російською продукцією. Нижчі тарифи можуть частково покращити цінову позицію українського металу, хоча реальний результат залежатиме також від логістики, вартості енергії, страхування та світових цін.

    Аграрний блок угоди теж передбачає нові можливості. Туреччина погодила нульові мита на частину зернових, а Україна отримує покращений доступ до турецького ринку для переробленої аграрної продукції. При цьому угода не означає повного скасування всіх аграрних обмежень: для чутливих товарів можуть застосовуватися квоти або спеціальні ставки.

    Для України це особливо важливо, оскільки Туреччина є не лише великим споживчим ринком, а й ключовою ланкою чорноморської логістики. «Ненька інфо» раніше писала, що український агроекспорт у 2026 році може принести державі $23–24 млрд валютної виручки, попри постійні удари РФ по портовій та транспортній інфраструктурі.

    Україна заробить до $24 млрд на агроекспорті у 2026 році

    Окремий і потенційно дуже важливий елемент угоди — правила походження товарів. Мінекономіки наголошує, що новий режим запроваджує оновлені пан-євро-середземноморські правила. Це означає, що українські виробники зможуть використовувати турецькі матеріали та комплектуючі і за виконання необхідних умов зберігати преференційне походження кінцевого товару для подальшого експорту до країн ЄС.

    Простіше кажучи, виробник в Україні може закупити певну сировину чи компоненти у Туреччині, переробити їх в Україні та, якщо правила походження дотримані, отримати можливість експортувати готовий товар на європейський ринок із відповідними тарифними перевагами.

    Для підприємств, які працюють у виробничих ланцюгах між Україною, Туреччиною та ЄС, це може бути не менш важливим, ніж пряме скасування мит.

    Втім, угода не означає, що Україна повністю відкриває внутрішній ринок без захисних механізмів.

    Українська сторона зберегла мита на вживані автомобілі та секонд-хенд, а для окремих категорій транспортних засобів та легкої промисловості встановлено перехідні періоди тривалістю три та п’ять років. Це має дати українським виробникам час адаптуватися до посилення конкуренції з турецькою продукцією.

    Саме турецька легка промисловість, текстиль, одяг, побутові товари та окремі промислові категорії традиційно вважаються потенційно сильними конкурентами для українського виробника. Тому частину тарифів вирішили знижувати поступово, а не одномоментно.

    Угоду Україна та Туреччина підписали 3 лютого 2022 року в Києві після багаторічних переговорів. Верховна Рада ратифікувала документ лише 14 липня 2026 року законом №4932-IX. За закон у цілому проголосували 236 народних депутатів. Документ передбачав набрання чинності після завершення необхідних процедур обома сторонами. Фактично від підписання до запуску угоди минуло понад чотири з половиною роки.

    Попередні економічні розрахунки Міністерство економіки України ще на етапі підготовки угоди передбачали, що в довгостроковій перспективі вона може щороку додавати близько 2,2% до ВВП України та 2,6% до доходів домогосподарств. Це саме модельний прогноз, зроблений на основі очікуваного ефекту лібералізації торгівлі, а не гарантований фактичний приріст економіки.

    Реальний результат залежатиме від війни, стану промисловості, логістики через Чорне море, курсу валют, попиту в Туреччині та здатності українського бізнесу скористатися новими правилами.

    При цьому чорноморська логістика залишається ключовим фактором. «Ненька інфо» повідомляла, що Анкара паралельно намагається просувати механізми безпеки торговельного судноплавства у Чорному морі, зокрема пропонувала Україні та Росії проєкт так званого морського перемир’я для цивільних суден. Остаточної домовленості щодо такого режиму наразі немає.

    Туреччина запропонувала «морське перемир’я»: Києву й Москві передали проєкт угоди

    Ще один показник масштабів торгівлі — митна статистика. За даними, які раніше наводила «Ненька інфо», лише за січень–липень 2026 року Україна експортувала до Туреччини товарів приблизно на $2 млрд, поступаючись за цим показником лише Польщі.

    Митні порушення в Україні різко зросли: за сім місяців виявили майже 6800 випадків на 2,7 млрд грн

    Для експортерів головна зміна з 1 жовтня максимально практична: перед укладенням контракту потрібно перевірити код товару, конкретну ставку за угодою, наявність квоти та правила походження, а потім правильно оформити підтверджувальні документи. Сам факт української реєстрації компанії автоматично пільги не дає.

    Отже, з 1 жовтня ЗВТ із Туреччиною перестала бути документом «на майбутнє» і перетворилася на реальний торговельний режим. Для українського експорту преференції вже працюють, а для турецького імпорту в Україну повноцінний новий тарифний режим стартує з 1 січня 2027 року. Найбільший потенціал отримують металургія, агросектор, промислові виробники та компанії, які можуть поєднати українське виробництво з турецькими компонентами й подальшим виходом на європейський ринок.

  • Удар по імпорту: Кабмін готує радикальний злам «Національного кешбеку»

    Удар по імпорту: Кабмін готує радикальний злам «Національного кешбеку»

    Міністерство економіки України анонсувало масштабний перегляд умов державної ініціативи фінансового заохочення споживачів. Програма «Національний кешбек» найближчим часом зазнає суттєвого редизайну, який докорінно переформатує принципи нарахування компенсацій заради захисту внутрішнього ринку від експансії закордонних товарів. Урядовці наразі визначають доцільність продовження ініціативи та напрацьовують нові механізми підтримки вітчизняного бізнесу.

    Очільник відомства Олександр Кравченко повідомив, що ключова мета запланованих нововведень полягає у фокусуванні державного фінансового ресурсу виключно на тих сегментах економіки, які найбільше потерпають від засилля іноземної продукції. За його словами, попередня модель стимулювання споживчого попиту вичерпала себе і потребує оптимізації заради максимальної ефективності використання коштів платників податків.

    «“Національний кешбек” може підтримати українського виробника в умовах агресивної конкуренції з імпортом», – заявив Олександр Кравченко.

    Точкова допомога замість роздачі всім

    Деталізуючи бачення майбутніх змін, міністр підкреслив, що фінальна конфігурація проєкту ще перебуває на стадії жорстких дискусій. Утім, уже визначено, що колишній загальний підхід поступиться місцем суворо вибірковому фінансуванню. Пріоритет віддаватимуть тим категоріям продукції, де вітчизняні заводи змушені виживати під колосальним тиском дешевшої імпортної сировини та готових виробів.

    «Якщо вирішимо продовжувати програму, вона суттєво видозміниться, буде більш точково спрямована на категорії товарів, де є агресивний імпорт», – зазначив урядовець, наголосивши на необхідності повної адаптації проєкту до реальних викликів 2027 року.

    Водночас урядовці розглядають сценарій кардинального скорочення державних витрат на реалізацію цієї ініціативи. За попередніми розрахунками економічного блоку, бюджет програми можуть урізати у 2,5 раза. Такий крок дозволить заощадити до 4 мільярдів гривень на рік, що є критично важливим фактором в умовах дефіциту державних фінансів та масового перерозподілу ресурсів на потреби сектору оборони. Окрім цього, Міністерство економіки вивчає можливість внесення істотних коректив і до суміжних проєктів соціальної спрямованості, зокрема програми «Зимова підтримка».

    Диференціація ставок та нові правила

    Правила нарахування компенсацій за придбання українських товарів уже зазнавали суттєвих трансформацій. З 1 березня 2026 року уряд остаточно відмовився від базової фіксованої ставки у 10% і впровадив складний диференційований механізм. За чинними правилами, споживачі отримують максимальні 15% повернення коштів за купівлю непродовольчої групи, твердих і м’яких сирів, а також окремих позицій бакалійної продукції. Натомість для переважної більшості класичних харчових продуктів, медикаментів в аптеках та товарів для саду і городу компенсаційну ставку було зменшено до 5%.

    Попри запланований редизайн та урізання видатків, алгоритм використання накопичених коштів для громадян залишиться незмінним. Отримані на спеціальну банківську картку кошти українці зможуть спрямовувати на оплату житлово-комунальних і поштових послуг, купівлю вітчизняних медикаментів, книжок та харчів. Також діятиме пряма можливість перерахунку накопичених фінансів як благодійних донатів на рахунки Збройних Сил України, що закріплює за програмою роль додаткового джерела допомоги силам оборони.

  • НБУ продає понад $1 млрд щотижня: що відбувається з резервами і чи чекати долар по 50

    НБУ продає понад $1 млрд щотижня: що відбувається з резервами і чи чекати долар по 50

    Національний банк України вже вісім тижнів поспіль продає на валютному ринку понад мільярд доларів на тиждень. На перший погляд цифри справді виглядають тривожно: лише за серпень чистий продаж валюти сягнув майже $4,85 млрд, міжнародні резерви скоротилися на $2,5 млрд, а на початок вересня становили $48,7 млрд. Однак це ще не означає ані наближення валютної кризи, ані неминучого стрибка долара до 50 гривень.

    Причина великих інтервенцій передусім у тому, як нині влаштований український валютний ринок. НБУ працює в режимі керованої гнучкості курсу і фактично закриває структурний дефіцит валюти: український бізнес і населення потребують більше доларів та євро для імпорту й інших операцій, ніж експортери заводять валютної виручки. Регулятор продає валюту з резервів, щоб цей дисбаланс не перетворювався на різкі курсові стрибки. Сам НБУ прямо називає валютні інтервенції інструментом покриття структурного дефіциту та згладжування надмірних коливань.

    Масштаби таких операцій останнім часом дійсно зросли. З 10 до 14 серпня НБУ продав близько $1,101 млрд, наступного тижня — $1,194 млрд, 24–28 серпня — $1,272 млрд, а за 31 серпня – 4 вересня вже $1,329 млрд. Це був восьмий поспіль тиждень, коли продаж перевищував $1 млрд. Станом на 4 вересня від початку 2026 року регулятор продав на ринку приблизно $33,86 млрд, тоді як купівля валюти залишалася символічною — близько $2,3 млн.

    Для порівняння, за весь 2025 рік НБУ продав близько $36,1 млрд. Тобто вже на початку вересня обсяг інтервенцій майже наздогнав результат попереднього повного року. Це свідчить про значно сильніший попит на іноземну валюту, але саме по собі ще не є сигналом, що резерви «закінчуються».

    У серпні міжнародні резерви України знизилися на 5% — із понад $51 млрд до $48,662 млрд. За даними НБУ, основними причинами стали значні валютні інтервенції та менші, ніж місяцем раніше, надходження міжнародної допомоги. За місяць регулятор продав $4,8507 млрд і придбав лише $0,5 млн, тобто чистий продаж становив $4,8502 млрд. Водночас на валютні рахунки уряду надійшло лише $927,3 млн, переважно через Світовий банк.

    Саме ця різниця пояснює значну частину серпневого падіння резервів. Україна продовжує отримувати зовнішнє фінансування, але гроші надходять нерівномірно: в одному місяці можуть прийти багатомільярдні транші, в іншому — значно менші суми. Тому оцінювати стійкість резервів лише за одним місяцем некоректно.

    Крім того, не вся міжнародна допомога автоматично потрапляє до резервів. Наприклад, у серпні Україна отримала ще $1,63 млрд від ЄС у межах оборонного траншу Ukraine Support Loan, але через цільове призначення ці кошти безпосередньо міжнародні резерви НБУ не збільшили.

    Чому Україні зараз потрібно так багато валюти

    Одна з ключових проблем — дедалі більший розрив між експортом та імпортом.

    За даними НБУ, у липні український товарний експорт становив близько $2,9 млрд, тоді як імпорт зріс приблизно до $8,8 млрд. Отже, лише за товарами виникає величезний дефіцит, який частково потрібно фінансувати валютою, що надходить через державний сектор та міжнародну допомогу.

    Ситуацію ускладнили російські атаки на портову, енергетичну та промислову інфраструктуру. Менше експорту означає менше валютної виручки. Водночас війна збільшує потребу в імпорті — від енергоносіїв і трансформаторів до комплектуючих для військової техніки, дронів, медикаментів та обладнання для відновлення.

    Додатковий удар завдала ситуація на світовому енергетичному ринку. МВФ у липні прямо зазначав, що макроекономічні умови для України погіршилися не лише через посилення російських ударів, а й через наслідки війни на Близькому Сході. Фонд також повідомив, що Україна не виконала показник чистих міжнародних резервів на кінець червня, частково саме через зовнішній енергетичний шок.

    Але слово «спалює» щодо резервів тут дещо спотворює картину. Резерви саме для цього й існують — щоб країна могла оплачувати зовнішні потреби та підтримувати стабільність валютного ринку в періоди сильних шоків.

    НБУ наголошує, що нинішнього рівня резервів достатньо для підтримання стійкості валютного ринку.

    Чому Нацбанк просто не відпустить гривню

    Теоретично регулятор міг би продавати менше доларів і дозволити курсу швидше знайти нову рівновагу. Проблема в тому, що різка девальвація відразу вдарила б по цінах.

    Україна значну частину товарів купує за кордоном. Чим дорожчий долар, тим дорожчими стають паливо, техніка, медикаменти, обладнання та інші імпортні товари. Потім подорожчання поширюється і на українську продукцію, виробництво якої залежить від імпортної сировини чи комплектуючих.

    Саме тому НБУ не ставить перед собою завдання утримати якусь конкретну цифру курсу. За режиму керованої гнучкості гривня може як дешевшати, так і зміцнюватися, але регулятор втручається, коли коливання стають надто сильними. Мета — не «намалювати» курс, а не дозволити валютному шоку розкрутити інфляцію та панічні очікування.

    Цим пояснюється і монетарна політика НБУ. З 31 липня облікова ставка становить 15,5% річних. Підвищена ставка має підтримувати привабливість гривневих заощаджень та стримувати інфляційний і валютний тиск.

    Чи можуть резерви справді закінчитися

    Таке питання виникло б, якби нинішній темп продажу валюти зберігався тривалий час без нових надходжень від партнерів. Але саме це припущення поки не відповідає базовому сценарію міжнародних кредиторів.

    МВФ після липневого перегляду програми заявив, що українська програма залишається повністю профінансованою як у базовому, так і в негативному сценарії. Фонд говорить про великі обсяги підтримки від Європейського Союзу, механізму G7 ERA, двосторонніх партнерів та власної програми EFF.

    За оцінкою МВФ, на період від третього кварталу 2026-го до другого кварталу 2027 року існують підтверджені або достатньо надійні джерела офіційного фінансування приблизно на $52,3 млрд без урахування коштів самого МВФ.

    Саме тому теза про те, що Україна нібито гарантовано може втратити близько $20 млрд допомоги вже до кінця року через проблеми з реформами, потребує обережності. МВФ справді зафіксував затримки з окремими структурними маяками та попереджає, що невиконання умов здатне затримувати майбутні виплати. Але офіційний липневий висновок Фонду наразі інший: програма профінансована, а Україна має підтверджені ресурси на найближчі 12 місяців.

    Отже, найбільшим ризиком є не поточний рівень резервів як такий, а поєднання одразу кількох негативних факторів — затяжного падіння експорту, високих цін на імпорт, тривалих масштабних інтервенцій і одночасної затримки міжнародного фінансування.

    То чи буде долар по 50 гривень

    Сама величина валютних інтервенцій не дає підстав стверджувати, що курс 50 грн за долар неминучий до кінця 2026 року.

    НБУ не публікує цільового курсу і не обіцяє тримати гривню на конкретній позначці. Тому ні 45, ні 50 грн не є для регулятора формальною «червоною лінією». Курс залежатиме від обсягів експорту, імпорту, міжнародних надходжень, інфляції, ситуації на фронті та поведінки бізнесу й населення.

    Але нинішня ситуація принципово відрізняється від класичної валютної паніки. Резерви становлять майже $49 млрд, міжнародна фінансова підтримка продовжується, а Нацбанк має як валютні інтервенції, так і процентну політику та валютні обмеження для стабілізації ринку.

    Тож головний сигнал останніх тижнів полягає не в тому, що гривня стоїть перед неминучим обвалом. Він у тому, що утримувати валютний ринок стабільним стало значно дорожче.

    Мільярдні щотижневі продажі — це ціна великого торговельного дефіциту, війни, проблем з експортом та високої залежності від критичного імпорту. Поки ці витрати компенсуються резервами й зовнішньою допомогою, НБУ має простір для маневру. Якщо ж одночасно скоротяться експортні надходження і затримаються гроші партнерів, тоді питання курсу стане значно гострішим.

    Тому дивитися сьогодні потрібно не лише на цифру долара в обміннику, а на три показники: темпи інтервенцій НБУ, надходження зовнішнього фінансування та стан українського експорту. Саме їхня комбінація визначить, чи залишиться девальвація контрольованою, чи Нацбанку доведеться дозволити гривні слабшати швидше.

  • «Національний кешбек» хочуть урізати втричі: кому можуть зменшити повернення за покупки

    «Національний кешбек» хочуть урізати втричі: кому можуть зменшити повернення за покупки

    Українська програма «Національний кешбек» може знову змінити правила. Міністерство економіки готує пропозицію Кабінету Міністрів, яка має суттєво звузити застосування підвищеного кешбеку за українські товари та, за розрахунками уряду, скоротити державні витрати на програму приблизно втричі.

    Про майбутні зміни міністр економіки Олександр Кравченко повідомив під час зустрічі з представниками релокованого бізнесу. Йдеться про підвищення порогу імпортної складової, за яким визначають товарні категорії, що отримують найбільшу державну підтримку.

    Важливий нюанс: рішення ще не ухвалене. Мінекономіки лише планує внести пропозицію на розгляд уряду. Точний новий відсотковий поріг, перелік категорій, яких торкнуться зміни, та дата початку дії нових правил поки публічно не оголошені.

    Нині «Національний кешбек» працює за дворівневою схемою — покупцю повертають 5% або 15% вартості українського товару. Систему запровадили з 1 березня 2026 року замість попереднього єдиного кешбеку у 10%.

    Підвищені 15% зараз нараховуються на товари українського виробництва у категоріях, де частка імпорту в споживчому кошику перевищує 35%. Це, зокрема, одяг, взуття, косметика, засоби гігієни, побутова хімія, товари для дому, ремонту й будівництва, канцелярія та частина продуктів харчування. Якщо українські виробники вже мають сильніші позиції, застосовується базова ставка 5%.

    Саме цей механізм уряд тепер планує переглянути.

    Якщо поріг для підвищеного кешбеку справді збільшать понад нинішні 35%, частина товарних категорій може перестати відповідати критерію для 15-відсоткового повернення. За нинішньої конструкції програми це не обов’язково означатиме повне виключення таких товарів із «Національного кешбеку»: вони можуть перейти на базовий рівень у 5%. Однак остаточний механізм залежатиме від постанови Кабміну, якої наразі немає.

    За словами Кравченка, зміни мають діяти вже до кінця 2026 року і продовжитися наступного року. Міністр стверджує, що перегляд параметрів дозволить утричі зменшити витрати бюджету на програму.

    Таким чином, влада фактично намагається зберегти сам механізм стимулювання покупок українських товарів, але зробити дорожчу ставку 15% більш адресною.

    Це вже не перше суттєве переформатування «Національного кешбеку».

    Програму запустили у вересні 2024 року. Спочатку українці отримували 10% від вартості товарів зареєстрованих вітчизняних виробників. До початку 2026 року масштаби системи суттєво зросли. Лише за покупки, здійснені у грудні 2025-го, держава нарахувала 699 млн грн 4,4 млн громадян. На той момент загальна сума виплаченого кешбеку від старту програми наблизилася до 6,3 млрд грн.

    У березні Мінекономіки повідомляло, що від початку роботи програми українці придбали товарів із кешбеком уже більш ніж на 67,38 млрд грн. Виплати за січень мали отримати понад 4,1 млн користувачів.

    Навесні кількість учасників продовжила зростати. За квітень право на виплати отримали понад 5 млн українців.

    Станом на зараз офіційна сторінка «Зроблено в Україні» вказує понад 2045 виробників, більше 38 тисяч точок продажу та понад 417 тисяч товарів, зареєстрованих у програмі. Максимально один покупець може отримувати до 3000 грн кешбеку на місяць.

    До програми також долучилися 22 банки. У липні Мінекономіки повідомляло, що лише за попередні два місяці кількість користувачів збільшилася майже на пів мільйона.

    Отже, навіть невелика зміна ставок для масових категорій здатна істотно вплинути на державні витрати.

    Саме у цьому полягає логіка нинішньої пропозиції: замість повного закриття програми влада може звузити коло товарів, за які бюджет фактично доплачує покупцеві 15%.

    У лютому уряд пояснював протилежний крок — підвищення кешбеку до 15% — необхідністю підтримати українських виробників саме там, де вони найбільше конкурують із імпортною продукцією. Тоді як 5% залишили для сегментів, де внутрішнє виробництво вже має сильну позицію.

    Тепер бюджетна ситуація змушує уряд шукати компроміс між підтримкою попиту й скороченням видатків.

    Одна з причин — необхідність знайти додаткові гроші на програми допомоги підприємствам, які постраждали внаслідок російських атак. За даними, озвученими Кравченком, на розширення такого пакета підтримки уряду необхідно близько 6 млрд грн.

    Вже зараз держава пропонує постраждалому бізнесу кілька механізмів. Мінекономіки називає серед них гранти на відновлення виробничих підприємств до 16 млн грн, кредити в межах програми «5-7-9%», компенсації роботодавцям та механізми страхування воєнних ризиків.

    На цьому тлі гроші з «Національного кешбеку» фактично розглядаються як один із резервів, який можна перерозподілити.

    Водночас говорити про скасування програми поки немає підстав. Чинні офіційні умови передбачають її роботу до 30 квітня 2028 року.

    Тобто ключове питання зараз не в тому, чи зникне кешбек повністю, а в тому, за які саме товари українці продовжать отримувати максимальні 15%.

    Наприклад, якщо уряд підніме нинішній поріг імпорту з 35% до суттєво вищого рівня, підвищена ставка залишиться лише там, де імпорт займає особливо велику частку ринку. Товари в категоріях, які більше не проходитимуть новий критерій, потенційно можуть перейти на 5% — якщо Кабмін збереже нинішню дворівневу систему.

    Відповідно, для покупця зміни можуть виглядати дуже просто: товар і надалі матиме позначку «Національного кешбеку», але замість повернення 150 грн із покупки на 1000 грн держава нарахує лише 50 грн.

    Саме така різниця на мільйонах операцій і здатна дати бюджету заявлену міністром економію.

    До ухвалення постанови покупцям нічого робити не потрібно. Нинішні правила 5% і 15% продовжують діяти, а перевірити участь конкретного товару та ставку кешбеку можна через офіційний сервіс програми.

    Таким чином, «Національний кешбек» у 2026 році переживає вже друге велике переналаштування. Навесні держава зробила його щедрішим для товарів, які найбільше конкурують з імпортом. Восени влада, навпаки, готується звузити цю підтримку, щоб вивільнити бюджетні ресурси.

    Головне, чого поки бракує для остаточних висновків, — конкретної урядової постанови. Саме вона покаже новий поріг імпортної складової, перелік категорій, які втратять 15-відсоткову ставку, та момент, із якого покупці відчують зміни у своїх виплатах.

  • Трамп вдарив по Канаді 50% митами: Оттава готує дзеркальну відповідь і новий етап торговельної війни

    Трамп вдарив по Канаді 50% митами: Оттава готує дзеркальну відповідь і новий етап торговельної війни

    США запровадили 50-відсоткові мита на канадські товари загальною вартістю близько $20 млрд після того, як Вашингтон і Оттава в останній момент не змогли домовитися про нові умови торгівлі. Під обмеження потрапив широкий перелік продукції — від молочних товарів і алкоголю до деревини, цементу, одягу та хокейного спорядження. Канада вже оголосила, що відповість за принципом «долар за долар»: нові тарифи на американську продукцію мають набути чинності 8 вересня.

    Новий етап торговельного протистояння між двома найбільшими партнерами Північної Америки розпочався 22 серпня після провалу останнього раунду переговорів. Адміністрація президента США Дональда Трампа активувала 50% тариф на приблизно $20 млрд канадського експорту. За оцінками американської сторони, це близько 5% усіх товарів, які Канада щороку постачає до США.

    Нові мита охоплюють десятки категорій продукції. Associated Press повідомляє, що серед них є хокейні ключки та інше спортивне спорядження, продукти харчування, косметика, меблі та низка інших товарів. Раніше Reuters зазначав, що у списку також перебувають канадські вино, молочна продукція, деревина та інші чутливі для економіки країни групи експорту.

    При цьому частина продукції, яка раніше мала пільговий режим відповідно до угоди США–Мексика–Канада, тепер також може потрапляти під додаткове тарифне навантаження. Це робить нинішню ескалацію особливо серйозною, оскільки торговельна угода USMCA протягом багатьох років була основою економічних відносин трьох держав.

    Ще 18 серпня ситуація виглядала значно оптимістичніше. Трамп відклав запровадження 50% мит на три дні, заявивши, що сторони наближаються до угоди. Прем’єр-міністр Канади Марк Карні також тоді говорив про «суттєвий прогрес», хоча попереджав, що невирішеними залишаються важливі питання.

    Переговори стосувалися автомобільної промисловості, сталі, алюмінію, деревини, канадської системи регулювання молочного ринку, продажу американського алкоголю та інших торговельних бар’єрів.

    Проте наприкінці тижня компроміс розвалився.

    Торговий представник США Джеймісон Грір заявив, що Канада відмовилася завершити угоду на умовах, які, за версією Вашингтона, сторони вже попередньо погодили. Він також дав зрозуміти, що нових переговорів найближчим часом не заплановано.

    Канада покладає відповідальність за провал переговорів на Вашингтон.

    Марк Карні заявив, що американська сторона в останній момент змінила запропоновані умови. За його словами, нові вимоги США були несправедливими та економічно невигідними для Канади.

    Канадський прем’єр описав позицію Вашингтона фразою: США «просили занадто багато і пропонували занадто мало». Після цього він наказав канадській переговорній команді повернутися до Оттави.

    Карні також оголосив про підготовку дзеркальної відповіді.

    Вона має набути чинності 8 вересня — у вівторок після американського Дня праці. Канада планує застосувати до американських товарів тарифи на співставну суму, фактично відповідаючи за принципом «долар за долар».

    Під канадські мита планують спрямувати американську сталь, молочні продукти, електроніку, побутову техніку, сільськогосподарське обладнання, целюлозу та папір. Остаточний детальний перелік Оттава має оприлюднити окремо.

    Канадський уряд паралельно готує програми допомоги підприємствам і працівникам, які найбільше постраждають від американських обмежень.

    Карні заявив, що нова тарифна політика США спрямована на те, щоб завдати Канаді економічної шкоди та посилити внутрішні розбіжності. Він назвав цей розрахунок помилковим і пообіцяв захищати канадські галузі.

    Жорстку відповідь підтримав і прем’єр найбільш населеної канадської провінції Онтаріо Даг Форд. Він закликав застосовувати до США принцип «тариф за тариф, долар за долар» і заявив, що в нинішній ситуації Канада не повинна виключати жодних варіантів економічної відповіді.

    Нинішній конфлікт має особливо великий масштаб через надзвичайну взаємозалежність економік двох країн.

    За 2025 рік США та Канада обмінялися товарами та послугами приблизно на $880 млрд. Близько 72% канадського товарного експорту припадає саме на американський ринок.

    Тому навіть якщо нові 50% мита безпосередньо зачіпають близько 5% канадського експорту до США, їхній ефект може бути значно ширшим.

    Американські компанії, які імпортують канадські товари, формально сплачують тариф під час ввезення продукції. Частину цих додаткових витрат вони можуть перекласти на американських споживачів через підвищення цін.

    Для Канади ризик інший: якщо її товари стануть суттєво дорожчими на американському ринку, виробники можуть втрачати замовлення, скорочувати виробництво та робочі місця.

    Особливо вразливими є галузі, які десятиліттями будували ланцюги поставок без урахування серйозних торговельних бар’єрів між двома країнами.

    AP зазначає, що нинішнє протистояння вже виходить далеко за межі звичайної тарифної суперечки та поступово змінює сам характер канадсько-американських відносин. Карні прямо заявив, що традиційна модель відносин зі США змінилася, а Оттава дедалі активніше намагається диверсифікувати торгівлю та залучати інвестиції з інших держав.

    Окремою проблемою є майбутнє USMCA — угоди про вільну торгівлю між США, Канадою та Мексикою, яка замінила NAFTA і була укладена ще під час першої президентської каденції Трампа.

    У 2026 році сторони почали черговий перегляд домовленостей. Канада пропонувала продовжити угоду ще на 16 років, але адміністрація Трампа не погодилася, через що механізм перейшов до щорічних переглядів. Водночас сама угода формально залишається чинною до 2036 року.

    Трамп у липні взагалі заявляв, що не надто зацікавлений у перегляді USMCA і не вважає її критично необхідною для Сполучених Штатів.

    Нинішні 50-відсоткові мита Вашингтон запровадив із використанням розділу 338 Закону США про тарифи 1930 року. Ця норма дозволяє президенту встановлювати додаткові тарифи проти держав, які, на думку американської влади, дискримінують торгівлю США.

    Цей механізм вважається надзвичайно рідкісним. Reuters раніше називав рішення Трампа першим відомим використанням Section 338 для такого масштабного тарифного удару по торговельному партнеру.

    Нова ескалація відбувається після тривалого періоду суперечок між адміністрацією Трампа та Канадою. Після повернення до Білого дому у 2025 році президент США неодноразово вводив або погрожував запровадити тарифи на канадські товари. Суперечки стосувалися сталі, алюмінію, автомобілів, деревини та інших галузей.

    Відносини додатково погіршувалися через політичні заяви Трампа про можливість перетворення Канади на «51-й штат США», суперечки навколо оборонних витрат НАТО та інших двосторонніх питань.

    Тепер протистояння переходить у нову фазу.

    Якщо Канада 8 вересня реалізує обіцяну дзеркальну відповідь, американський бізнес також зіткнеться з дорожчим доступом до одного зі своїх найбільших зовнішніх ринків. Це може створити новий виток взаємних обмежень.

    При цьому жодного нового раунду переговорів між Вашингтоном та Оттавою наразі не заплановано.

    У результаті дві країни, які десятиліттями мали один із найбільш інтегрованих торговельних просторів у світі, опинилися перед перспективою затяжної тарифної війни. Її наслідки можуть відчути не лише канадські виробники, а й американські споживачі та компанії, чиї виробничі ланцюги тісно пов’язані з Канадою.

    Для Оттави ця криза також стає сигналом щодо необхідності зменшувати критичну залежність від ринку США. Для Трампа ж 50-відсоткові тарифи є частиною ширшої політики використання торговельних бар’єрів як інструменту тиску на партнерів і захисту американського виробництва.

    Поки ж компромісу між двома урядами немає, а наступною важливою датою стане 8 вересня, коли канадські тарифи у відповідь мають набути чинності.

  • Росія не може виробляти зброю без імпорту: аналітики назвали критичну залежність ВПК РФ

    Росія не може виробляти зброю без імпорту: аналітики назвали критичну залежність ВПК РФ

    Російський військово-промисловий комплекс залишається залежним від імпортної сировини, необхідної для виробництва ракет, літаків, бронетехніки, боєприпасів та іншого озброєння. Європейському Союзу рекомендують посилити санкції проти постачань стратегічних мінералів до Росії та перекривати такі поставки на всіх етапах ланцюга.

    Про це йдеться у звіті Ради економічної безпеки України, який досліджує залежність російської оборонної промисловості від іноземної сировини.

    За даними дослідження, протягом року Росія імпортувала стратегічні мінерали військового призначення на суму понад 1,1 млрд доларів. Серед ключових матеріалів називають глинозем, тантал і молібден.

    Також російські підприємства потребують берилію, вольфраму, марганцю, ніобію, ренію та титану. Ці матеріали використовуються у виробництві широкого спектра продукції, зокрема ракетних систем, авіаційної техніки, бронетехніки, боєприпасів, електроніки та двигунів.

    Аналітики наголошують, що проблема для Росії полягає не лише в обсягах імпорту. Москва не має повного виробничого циклу щодо низки критично важливих матеріалів — від видобутку руди до її переробки та отримання готового металу.

    Через це російський ВПК змушений покладатися на іноземні підприємства, переробні потужності та торговельних посередників.

    Основними джерелами імпорту стратегічних мінералів для Росії є Китай, країни Центральної Азії та держави Глобального Півдня. Частина продукції при цьому може проходити через західні держави або використовувати їхню торговельну та логістичну інфраструктуру.

    Дослідження охопило 12 місяців до березня 2025 року. За цей період аналітики виявили сотні компаній, які були залучені до постачання критично важливих мінералів російським підприємствам.

    При цьому менше 5% таких компаній перебувають під санкціями. Це, на думку авторів звіту, свідчить про значну прогалину в санкційному контролі.

    Йдеться не лише про безпосередніх виробників. Важливу роль у схемах постачання можуть відігравати торговельні компанії, посередники, транспортні оператори, судноплавні та логістичні структури.

    Аналітики зазначають, що санкційний тиск на російську економіку значною мірою зосереджений на готовій продукції та окремих категоріях товарів, тоді як доступ Росії до деяких критичних видів сировини залишається недостатньо обмеженим.

    Саме залежність від імпортних матеріалів може стати однією з потенційних слабких ланок російського ВПК.

    Якщо перекрити постачання на ранніх етапах виробничого ланцюга, російським підприємствам буде складніше забезпечувати стабільний випуск військової продукції. Водночас ефективність таких заходів залежатиме від того, наскільки ретельно контролюватимуться посередники та альтернативні маршрути поставок.

    У звіті наголошують, що санкції мають охоплювати весь ланцюг постачання, а не лише кінцевого отримувача продукції.

    Автори дослідження закликають ЄС зробити стратегічні мінерали окремим пріоритетом санкційної політики — на рівні з такими критично важливими для сучасної зброї компонентами, як напівпровідники та електроніка.

    Європейському Союзу рекомендують посилити контроль за експортом до Росії не лише готових матеріалів, а й руд, сполук та іншої сировини, яка може використовуватися російським ВПК.

    Окрему увагу пропонують приділити компаніям-посередникам, які забезпечують транспортування та перепродаж продукції.

    Аналітики також наводять приклад із хромом. Після запровадження ЄС відповідних експортних обмежень кілька підприємств згодом скоротили постачання цієї продукції до Росії. Це, на думку авторів звіту, демонструє, що обмеження доступу до критичної сировини можуть давати практичний результат.

    Наприкінці липня Європейський Союз ухвалив 21-й пакет санкцій проти Росії. До нього увійшли обмеження щодо 218 фізичних та юридичних осіб, а також заходи проти російського «тіньового флоту», банківського та нафтового секторів.

    Водночас ухвалення нових санкційних пакетів для ЄС стає складнішим, оскільки відповідні рішення потребують підтримки всіх 27 держав-членів. Окремі країни намагаються захистити власні компанії та промисловість від потенційних негативних наслідків обмежень.

    На думку українських аналітиків, саме контроль над критично важливою сировиною може стати одним із наступних напрямів посилення санкційного тиску на Росію та безпосередньо вплинути на можливості її військово-промислового комплексу.

  • Митні порушення в Україні різко зросли: за сім місяців виявили майже 6800 випадків на 2,7 млрд грн

    Митні порушення в Україні різко зросли: за сім місяців виявили майже 6800 випадків на 2,7 млрд грн

    Українські митники за перші сім місяців 2026 року зафіксували 6797 порушень митних правил на суму понад 2,7 млрд грн. Кількість виявлених випадків зросла одразу на 20% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Значну частину справ уже передали до судів, а в тисячах проваджень товари, транспортні засоби, продукти та валюта були тимчасово вилучені. Про це 10 серпня повідомила Державна митна служба України.

    Масштаби виявлених порушень продовжують зростати протягом усього року. Для порівняння, за перші п’ять місяців 2026-го митники зафіксували 4986 порушень приблизно на 2 млрд грн, а за пів року їхня кількість уже досягла 6009 випадків на понад 2,5 млрд грн. Таким чином, лише протягом липня до статистики додалося ще майже 800 нових справ.

    Загалом у 2803 справах митні органи тимчасово вилучили предмети правопорушень на суму 443 млн грн. Найбільшу частину становили промислові товари — приблизно 308 млн грн.

    Ще близько 88 млн грн припало на продовольчі товари, понад 42 млн грн — на транспортні засоби. Окремо митники вилучили валюту приблизно на 5 млн грн.

    Ці цифри помітно зросли лише за один місяць. За підсумками першого півріччя вартість тимчасово вилучених предметів становила 352 млн грн, з яких 254 млн грн припадали на промислову продукцію, 58 млн грн — на продукти, понад 35 млн грн — на транспортні засоби. Отже, у липні загальна оцінка вилучених товарів збільшилася ще приблизно на 91 млн грн.

    Водночас виявлення порушення не означає автоматичної конфіскації майна. Частина справ розглядається безпосередньо митними органами, інша передається до суду, який уже визначає остаточне покарання залежно від конкретного складу правопорушення.

    За сім місяців митниці застосували адміністративні стягнення у вигляді штрафів у 629 справах. Загальна сума таких штрафів становила близько 19 млн грн. До державного бюджету фактично стягнули приблизно 33 млн грн, однак ця цифра враховує також платежі за справами, які були розглянуті у попередні періоди.

    Набагато більші суми фігурують у судових провадженнях. До судів митниці за січень–липень передали 4132 справи про порушення митних правил на суму майже 2 млрд грн.

    За результатами розгляду судами справ, включно з провадженнями, відкритими раніше, було накладено стягнення у вигляді штрафів та конфіскації товарів на загальну суму 5,9 млрд грн.

    Те, що сума судових стягнень значно перевищує вартість порушень, виявлених саме у 2026 році, пояснюється тим, що до цієї статистики входять рішення за справами попередніх періодів. Тобто ці показники не можна безпосередньо порівнювати як 2,7 млрд грн виявлених порушень проти 5,9 млрд грн стягнень лише за поточний рік.

    Зростання кількості митних порушень відбувається одночасно зі значним товарообігом України. За даними Держмитслужби, протягом січня–липня 2026 року зовнішній товарообіг країни становив $82,2 млрд. Україна імпортувала товарів на $58,1 млрд, тоді як експорт склав $24,1 млрд.

    Найбільшим джерелом імпорту залишається Китай — звідти за сім місяців ввезли товарів на $16,8 млрд. Далі йдуть Польща з $5,5 млрд та Німеччина з $3,8 млрд.

    Найбільшим ринком збуту українських товарів стала Польща — експорт до неї становив $2,8 млрд. До Туреччини Україна поставила продукції на $2 млрд, до Німеччини — на $1,5 млрд.

    Основними категоріями імпорту були машини, обладнання та транспорт на $25,7 млрд, паливно-енергетичні товари на $8,5 млрд та продукція хімічної промисловості на $8 млрд.

    Саме ці великі товарні потоки створюють величезний обсяг роботи для митних органів і водночас залишають простір для спроб незаконного переміщення продукції, неправдивого декларування або приховування товарів від контролю.

    Наприклад, лише на початку серпня Держмитслужба повідомляла про кілька випадків спроб незаконного переміщення тютюнових виробів через польський кордон. В одному з епізодів сигарети заховали у паливному баку Volkswagen Golf, в іншому аналогічну схему виявили в автомобілі Skoda Octavia. За цими фактами були складені протоколи за частиною 1 статті 483 Митного кодексу.

    При цьому статистика митних правопорушень не тотожна статистиці кримінальної контрабанди. Значна частина справ, які веде Держмитслужба, є адміністративними провадженнями відповідно до Митного кодексу.

    Окремим механізмом залишається так званий компроміс у митних справах. За підсумками 2025 року митниці зафіксували 9507 фактів порушення митних правил, із яких 2316, тобто майже кожну четверту справу, вдалося врегулювати через мирову угоду.

    Цей механізм дозволив збільшити надходження до бюджету від таких справ із 69,8 млн грн у 2024 році до 133,5 млн грн у 2025-му.

    Компроміс можливий лише тоді, коли в діях людини немає ознак кримінального правопорушення. Порушник погоджується виконати визначені законом умови та сплатити штраф, після чого провадження може бути припинене.

    На тлі зростання кількості порушень українська митниця одночасно проходить масштабну реформу напередодні потенційного вступу країни до Європейського Союзу. Міністерство фінансів наприкінці липня затвердило оновлений Стратегічний план цифрового розвитку Держмитслужби до 2030 року. Він передбачає приведення українських цифрових митних систем до стандартів ЄС та їхню сумісність із європейською інфраструктурою.

    Мова йде про автоматизоване митне оформлення, системи управління ризиками, міжнародний транзит, електронний обмін інформацією та розвиток «Єдиного вікна для міжнародної торгівлі».

    Паралельно Верховна Рада готується до розгляду проєкту нового Митного кодексу. Профільний парламентський комітет 5 серпня рекомендував прийняти документ за основу. Його готували близько двох років із врахуванням оцінок Єврокомісії та пропозицій бізнесу. Урядова група провела понад 60 консультацій за участі 15 провідних бізнес-асоціацій.

    Попри масштабні проблеми на кордоні та війну, митниця одночасно демонструє високі показники наповнення бюджету. У липні Держмитслужба перерахувала державі майже 78,3 млрд грн митних платежів — це був найвищий місячний результат за весь період воєнного стану. Загалом від початку 2026 року митні надходження перевищили 498,4 млрд грн.

    Тому 20-відсоткове зростання кількості порушень стає важливим сигналом не лише для правоохоронної системи. На українському кордоні одночасно зростають обсяги імпорту, бюджетні надходження та кількість виявлених спроб порушення митних правил.

    За сім місяців 2026 року митники вже зафіксували майже 72% від усієї кількості порушень, виявлених за весь 2025 рік. Якщо нинішній темп збережеться, річний показник може перевищити минулорічний. Водночас остаточний масштаб залежатиме від активності зовнішньої торгівлі, ефективності систем аналізу ризиків та того, наскільки швидко Україна зможе модернізувати митний контроль відповідно до європейських стандартів.

  • Китайські складові, «естонські» прокладки, українські дрони: підозрілий бізнес українських виробників БпЛА

    Китайські складові, «естонські» прокладки, українські дрони: підозрілий бізнес українських виробників БпЛА

    Як виробники «Вампірів» із закупівлями бавляться

    Компанія «Стрім Техно» відома як розробник і виробник безпілотників Vampire, а також власниця цієї торгової марки. Крім неї, до розробки цих потужних гексакоптерів долучилась ще одна українська компанія, ТОВ «Скайфолл Індастріс». Окрім того, що численні згадки пов’язують ці два товариства з однією особою, їх також об’єднує ціла низка дещо дивних нюансів.

    Про БпЛА «Вампір» (Vampire)

    Гексакоптер (6 гвинтів) із вантажопідйомністю до 20 кг. Дальність польоту: 20 км , висота – 400 м. Швидкість: до 80 км/год без навантаження. Час у повітрі близько 23–27 хв із повним боєкомплектом.

    Здатен нести 82-мм та 120-мм мінометні міни, кумулятивні й термобаричні боєприпаси, а також протитанкові міни (зокрема ТМ-62). Оснащений біспектральною тепловізійною камерою для роботи у темряві, має захищену систему навігації GNSS та інерційну систему, що дозволяє продовжувати політ в умовах ворожого глушіння сигналу. Обладнаний функцією автоматичного повернення до точки зльоту у разі втрати зв’язку.

    Вартість одиниці: $10 000 – $12 000

    Згадана особа – Олександр Конотопський, засновник та голова наглядової ради компанії Ajax Systems, «Підприємець року» за версією видання Forbes (2021 р.) та один зі 100 лідерів, що рухають Україну вперед, за версіями «Української правди» (2024 р.) та New Voice (2025 р.). Він активно розвиває свою основну компанію, з не меншою енергією беручи участь в роботі кількох інших. Найвідомішими з них є згадані вище ТОВ «Стрім Техно» та ТОВ «Скайфолл Індастріс».

    Створений важкий ударний дрон-бомбардувальник Vampire є доволі популярним серед військових: його закуповують в значних кількостях державним коштом, через державні оборонні замовлення, за допомогою програм типу «Армії дронів», за гроші місцевих бюджетів та навіть через Prozorro – військові частини та Нацгвардія.

    І ось тут починається найцікавіше.

    В поточному матеріалі ми не будемо згадувати призначення очільника «Стрім Техно» Євгена Гвоздарьова керівником державного підприємства «Укроборонсервіс» та розбиратись у справедливості підозр в отриманні астрономічної за розміром виручки в 15 млрд грн на виробництві дронів.

    Ми спробуємо розібратись з постачанням компонентів та складових продукції цих двох компаній та поміркувати, чи немає в цьому неправомірної вигоди.

    Дивна «прокладка»

    Почнемо розбір з ТОВ «Стрім Техно», яке підготувало очільника держкомпанії. За даними митних декларацій, у 2025 та 2026 роках компанія імпортувала продукцію від близько 60 постачальників-нерезидентів на загальну суму понад 43,1 млрд грн. Лише за січень-червень поточного року вартість імпорту склала 25,6 млрд грн – фактично, 60% від загального показника.

    В загальному переліку партнерів варто відзначити одну компанію-постачальника – DMO COMMERCE OU з Естонії, що має зі «Стрім Техно» прямі та непрямі контракти. За період співпраці, з листопада 2025 р. по червень 2026 р., отримано продукції на 4,1 млрд грн, свідченням чого є митні декларації.

    Ресурс 52wmb підтверджує, що українська компанія є єдиним покупцем товару у DMO COMMERCE OU.

    За прямим контрактом з ТОВ «Стрим Техно» DMO COMMERCE OU (Естонія), відповідно до митних декларацій, виступає постачальником товарів на загальну суму близько 940,7 млн грн (листопад 2025 р. – червень 2026 р.).

    Вартує згадки непрямий контракт між юридичними особами, через який проходить залишок торгівлі.

    Серед постачальників агрегатів, устаткування та комплектуючих для дронів на користь «Стрім Техно» виділяється гонконгська компанія LINGHANGZHE INTERNATIONAL FREIGHT FORWARDING CO., LTD. За січень-червень 2026 р. вона поставила естонцям (а через них – українцям) товарів на 3,2 млрд грн.

    Цікавим є те, що український отримувач є єдиним покупцем продукції компанії, про що свідчать дані про експортні операції з міжнародних баз даних.

    Оскільки контракт є непрямим, розрахунки за постачання відбуваються не з компанією з Гонконгу, а з естонською DMO COMMERCE OU, яка, у свою чергу, перераховує кошти на рахунки виробника. У більшості випадків така проміжна ланка потрібна для завищення імпортної ціни та виведення коштів за кордон.

    Цю гіпотезу підтверджують офіційні дані: компанія з Естонії декларує рівень рентабельності близько 50%, отже DMO COMMERCE OU провадить прибуткову діяльність. З одного боку, можна порадіти за компанію та її команду, з іншого – зрозуміти, що ця прибутковість досягається внаслідок постачання до України товарів, що потрібні для виробництва дронів, а отже ця діяльність дозволяє виводити з країни значні бюджетні кошти.

    Так й порадіти за команду DMO COMMERCE OU також навряд чи вдасться. Адже її не існує.

    Компанія була зареєстрована 18 червня 2024 р., має статутний капітал в розмірі 2 500 євро та займається оптовою та роздрібною торгівлею. ЇЇ засновником є Denys Ovsiannikov (Денис Овсянніков). Фінансова звітність компанії свідчить, що вона не має витрат на оплату праці – відповідно, згаданої вище команди немає. Більше з тим, компанія використовує режиме е-резидентства – тож навіть не має фізичного місця перебування на території Естонії.

    В Україні таку сучасну віддалену форму ведення діяльності законодавчо просуває Міністерство цифрової трансформації.

    А що ж засновник? Він не лише є успішним постачальником комплектуючих до дронів – також пан Овсянніков є віце-президентом з фінансових питань українського венчур-білдера SKELAR.

    SKELAR – це компанія, що займається створенням та розвитком IT-компаній з нуля. Компанія була створена в екосистемі іншої української IT-компанії Genesis. Це – саме так компанія, проти декількох продуктів якої розпочала розслідування Федеральна торгова комісія США (FTC). SKELAR, співзасновником та СЕО якої є Максим Штепа, спеціалізується на цифрових продуктах, мобільних застосунках, онлайн-платформах та сервісах, діяльність та виручка яких орєнтована на міжнародні ринки.

    Співпрацює з Мінцифрою, Мінветеранів, Українським ветеранським фондом, Veteran Hub, Superhumans та іншими партнерами.

    І якщо для DMO COMMERCE OU «Стрім Техно» є єдиним покупцем, то для української компанії вона не є єдиним постачальником. Існує ще – і це підтверджується митними деклараціями – New Eurasian Co., Limited. Це приватна компанія з раніше згадуваного Гонконгу, що спеціалізується на міжнародній оптовій торгівлі електронікою, кабельно-провідниковою продукцією та промисловими компонентами. Зареєстрована в 26 липня 2023 року, базується в районі Квун-Тонг (офіс 101а на 1 поверсі будівлі Genplas).

    Компанія здійснює експортні операції на користь українських компаній. Зокрема, двох: «Скайфолл Індастріс» та «Стрім Техно», яку численні джерела настирливо вказують як компанії з орбіти Олександра Конотопського. На них припадає 98,67% всіх постачань із загальною сумою імпорту в 56 млрд грн (червень 2025 р. – червень 2026 р.).

    Існує гіпотеза, що New Eurasian Co., Limited невипадково з’явилась у Гонконзі – одній з найпривабливіших у світі юрисдикцій для міжнародної торгівлі та ІТ-бізнесу. Пільговий податковий режим, розвинена фінансова інфраструктурі, стратегічне розташування та можливості здійснення міжнародних розрахунків давно перетворили особливий адміністративний район Китаю на точку тяжіння бізнесу.

    Отже, резюмуємо: аналіз зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «Стрим Техно» свідчить, що компанія здійснює імпорт товарів переважно з Гонконгу та Китаю за зовнішньоекономічними контрактами. Одним з посередників у зазначених операціях виступає естонська компанія DMO COMMERCE OU, кінцевим бенефіціарним власником якої є особа, діяльність якої пов’язана з українською ІТ-сферою.

    Замість висновків

    Концентрація поставок на обмеженому колі нерезидентів, а також використання посередницької компанії при закупівлі товарів безпосередньо у виробників або постачальників з Китаю та Гонконгу не є типовою моделлю для незалежних міжнародних трейдерів та може свідчити про функціонування зазначених нерезидентів як окремої ланки у структурі постачання товарів до України.

    За таких обставин не виключається, що вказані компанії можуть використовуватися для централізації закупівель, формування цінової політики, акумулювання прибутку за межами України, зокрема виведення коштів отриманих від оборонного бюджету, а також ускладнення ідентифікації фактичних вигодонабувачів зовнішньоекономічних операцій.