Golosnovinua.com

Позначка: інфляція

  • ЄБРР: зростання ВВП України у 2025 році знизиться

    ЄБРР: зростання ВВП України у 2025 році знизиться

    Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) прогнозує, що економіка України зросла на 3,5% у 2025 році та на 5% у 2026 році за умови припинення бойових дій. Про це йдеться в новому звіті організації.

    Оновлений прогноз на 2025–2026 роки

    За даними ЄБРР, темпи зростання ВВП України у 2025 році будуть нижчими, ніж раніше очікувалося . Основною причиною корекції прогнозу стала невизначеність через продовження війни та залежність економічного відновлення від безпекової ситуації.

    У 2026 році економічне зростання може прискоритися до 5% , але тільки за умови припинення бойових дій та стабілізації макроекономічної ситуації.

    Економіка України, яка зросла на 3,0 відсотка у 2024 році, незважаючи на тиск повномасштабної війни росії, за прогнозами, зросте на 3,5 відсотка у 2025 році та зміцниться далі до 5,0 відсотка у 2026 році за умови досягнення угоди про припинення бойових дій цього року

    – ідеться у звіті Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), опублікованому сьогодні.

    В останньому звіті ЄБРР REP попередній прогноз зростання України у 2025 році переглядається у бік зниження на 1,2 процентних пункти. У звіті за вересень минулого року зростання очікувалося на рівні 4,7 відсотка у 2025 році.

    “Хоча Україна вступила у 2025 рік із зовнішнім фінансуванням, забезпеченим на рік, вона стикається із уповільненням економічного зростання та прискоренням інфляції через наслідки війни, яка розпочалася з російського вторгнення у лютому 2022 року”, – пояснили у ЄБРР.

    Продовження війни та масовані атаки росії на електроенергетичну інфраструктуру України, як повідомляється у звіті, призвели як до дефіциту електроенергії, змусивши українців платити високі ціни за електроенергію, що імпортується, так і до гострої нестачі робочої сили. “Реальне зростання ВВП помітно сповільнилося з більш ніж 5,0 відсотка у першій половині 2024 року до приблизно 2,0 відсотка у другій половині року; загальний показник ВВП за 2024 рік оцінюється у 3,0 відсотка”, – ідеться у звіті.

    Відновлення інфляції у другій половині 2024 року, як зазначається, було зумовлене зростанням вартості електроенергії, корекцією регульованих цін на комунальні послуги, швидким зростанням реальної заробітної плати та знеціненням валюти щодо долара США після послаблення прив’язки обмінного курсу у жовтні 2023 року.

    Річна інфляція досягла 12 відсотків у грудні 2024 року і, ймовірно, залишиться на аналогічному рівні у першій половині 2025 року, перш ніж знизиться до однозначних цифр до кінця року

    – вказали у ЄБРР.

    Центральний банк відреагував, двічі підвищивши облікову ставку з грудня 2024 року з 13,0 до 14,5 відсотка, при цьому, як зазначається, “ймовірне подальше посилення грошово-кредитної політики”.

    Дефіцит бюджету України на 2025 рік прогнозується на рівні 19,4 відсотка ВВП і повністю профінансований за рахунок зовнішнього бюджетного фінансування обсягом 38,4 мільярда доларів США. Сюди входять 13,7 млрд дол. США від ЄС у межах Ukraine Facility, 22,0 млрд дол. США від країн G7 на основі доходів від заморожених російських активів та 2,7 млрд дол. США від МВФ.

    “Негативні фактори, які вплинули на зростання у другій половині 2024 року, імовірно, збережуться і у 2025 році”, – вказали у ЄБРР.

    З позитивного боку, як повідомляється, “доведена стійкість та адаптивність підприємств, що добре функціонує чорноморський торговий коридор, сильне стимулювання державного споживання та збільшення військових закупівель від вітчизняних підприємств, як очікується, підтримуватимуть економічне зростання”.

    У вересні ЄБРР погіршив прогноз зростання економіки України на 2025 рік на 1,3% до 4,7% через пошкодження енергетичної інфраструктури внаслідок атак рф.

  • Ціни в Україні зросли на 12%: що вплинуло на інфляцію

    Ціни в Україні зросли на 12%: що вплинуло на інфляцію

    Інфляційна ситуація в Україні в 2024 році значно погіршилась, і річне зростання цін досягло 12%. Це стало логічним наслідком тривалої війни, що завдає колосальних збитків економіці, повідомляє Міністерство економіки у своєму “Моніторингу основних подій в економіці України” за грудень 2024 року.

    Зростання інфляції було зумовлене декількома факторами. Після чергових атак на енергетичну інфраструктуру країни, ціни на електроенергію значно зросли, що спричинило подорожчання товарів і послуг. Крім того, війна зменшила пропозицію робочої сили, і не лише через мобілізацію, а й через зовнішню міграцію, що ще більше обмежило виробничі можливості країни.

    Зокрема, сільське господарство також зазнало значних втрат через несприятливі погодні умови, що погіршило врожайність агропродукції. Це, в свою чергу, вплинуло на ціни на продовольчі товари, які зросли на 14,2% у порівнянні з попереднім роком, що вище за загальний рівень інфляції (12%). Найбільше подорожчали продукти сировинного походження та з низьким рівнем обробки.

    Світова агроінфляція також додала тиску на вітчизняні ціни. У зв’язку зі скороченням пропозиції на світових ринках, ціни на продукти харчування ще більше підвищились. Зокрема, значно подорожчали товари з високим ступенем обробки.

    Згідно з прогнозами, ціни на продукти можуть зрости ще більше цієї весни через проблеми з енергопостачанням та інфляцію.

  • 6 порад як українцям зберегти бюджет в умовах інфляції

    6 порад як українцям зберегти бюджет в умовах інфляції

    З огляду на невпинне зростання цін, багато українців змушені переглядати свої звички в покупках та планувати витрати більш ретельно. Експерти радять кілька ключових стратегій, які допоможуть зменшити фінансовий тиск:

    1. Плануйте покупки
      Створюйте список необхідних продуктів перед походом у магазин. Це допоможе уникнути імпульсивних витрат та придбати лише те, що дійсно потрібно.
    2. Користуйтеся акціями та знижками
      Слідкуйте за акційними пропозиціями у магазинах або онлайн. Багато супермаркетів пропонують програми лояльності, які дозволяють економити на покупках.
    3. Купуйте сезонні продукти
      Овочі та фрукти, які з’являються в сезон, зазвичай коштують дешевше, ніж імпортні. Це не тільки економія, але й можливість отримати свіжі та корисні продукти.
    4. Обирайте локальних виробників
      Продукти місцевого виробництва часто коштують дешевше через менші витрати на транспортування. Крім того, це підтримка національного виробника.
    5. Розглядайте заморожені продукти
      Заморожені овочі та фрукти є чудовою альтернативою свіжим у зимовий період. Їхня ціна зазвичай нижча, а харчова цінність залишається високою.
    6. Відмовтеся від брендів
      Продукція власного виробництва супермаркетів чи локальних маловідомих брендів часто має таку ж якість, але значно нижчу вартість.

    Зважаючи на прогнози, 2025 рік залишиться складним для більшості українців. Висока інфляція, сезонні коливання цін на продукти та поступове підвищення тарифів створюватимуть додаткове навантаження на сімейні бюджети.

    На думку експертів, у другій половині року очікується деяке зниження цін на сезонні овочі, фрукти та зернові культури, але новий виток інфляції може звести ці полегшення нанівець. Крім того, можливе зростання цін на комунальні послуги, паливо, перевезення та імпортні товари продовжить впливати на добробут громадян.

    З огляду на це, українцям важливо адаптуватися до нових умов, використовувати ефективні стратегії економії та підтримувати свої бюджети у стабільному стані.

    Можливо, попереду непрості часи, але раціональне планування і трохи творчого підходу до фінансових питань допоможуть впоратися із викликами. Адже, як свідчить досвід, українці завжди знаходять способи вистояти навіть у найскладніших умовах.

  • Як в Україні змінилися ціни на хліб у січні

    Як в Україні змінилися ціни на хліб у січні

    У 2024 році ціни на продукти в Україні зросли на 20%, і ця тенденція зберігається у 2025-му. Серед причин подорожчання називають інфляцію, логістичні витрати, енергетичну кризу та вплив акцизів на пальне.

    Основні причини подорожчання

    1. Інфляція:
      У 2024 році інфляція в Україні перевищила 12%. Вона стала ключовим чинником зростання цін на продукти харчування.
    2. Війна та її наслідки:
      Брак кадрів і необхідність інвестицій у нове обладнання змусили аграріїв та переробників шукати альтернативні рішення, що збільшило їхні витрати.
    3. Енергетична криза:
      Відключення електроенергії влітку 2024 року змусило виробників використовувати генератори. Це суттєво підняло витрати на паливо-мастильні матеріали.
    4. Акцизи на пальне:
      У вересні 2024 року було ухвалено закон про збільшення акцизів на пальне. Його вплив українці почали відчувати вже у 2025 році через подорожчання бензину, дизпалива та зростання логістичних витрат.

    Як це впливає на вартість хліба

    За словами Дениса Марчука, заступника голови Всеукраїнської аграрної ради, ціна на хліб залежить не лише від вартості борошна, яка складає лише 30% його собівартості. Основними складовими ціни є витрати на енергоресурси, логістику та виробниче обладнання.

    Динаміка цін на хліб у 2024 році:

    • У січні кілограм хліба коштував 44,07 грн.
    • У листопаді ціна зросла до 50,98 грн.

    Прогноз на 2025 рік:
    Ціни можуть зростати щомісяця на 1,5-2%, що загалом складе понад 20% за рік.

    Що ще впливає на ціни?

    • Курс долара до гривні: багато комплектуючих для виробництва закуповуються за кордоном, тому девальвація гривні автоматично підвищує собівартість продуктів.
    • Логістика: через подорожчання пального вартість перевезення товарів також зростає.

    Фактори, які впливали на ціни у 2024 році, залишаться актуальними і цього року. Подальше зростання вартості продуктів, зокрема хліба, є неминучим, якщо не будуть вжиті комплексні заходи для стабілізації економіки.

    Українцям варто готуватися до того, що щоденні покупки продовжать дорожчати, а питання доступності базових продуктів набуватиме дедалі більшої гостроти.

  • Нацбанк встановив рекорд із продажу долара для підтримки гривні

    Нацбанк встановив рекорд із продажу долара для підтримки гривні

    У грудні 2024 року Національний банк України зафіксував історичний рекорд із продажу своїх золотовалютних резервів. За даними нового звіту регулятора, обсяг проданих валютних коштів на міжбанківському ринку становив $5,3 мільярда.

    Це максимум не тільки за час великої війни – попередній пік було зафіксовано в червні 2022 року в розмірі $3,99 млрд. Але також це найбільший показник за всю історію публічних спостережень НБУ, яку Нацбанк оновлює щомісяця з початку 2012 року. До повномасштабного вторгнення регулятор фіксував свої пікові валютні продажі під час фінансової кризи в жовтні 2014 року – $3,2 млрд/міс. Зараз у 1,7 раза більше.

    За підсумками листопада-2024 золотовалютні резерви НБУ становили $39,9 млрд, і чиновники обіцяли їх сильно наростити за підсумками року завдяки міжнародній допомозі, яка складається не тільки з грантів, а й кредитів. Однак ніхто не уявляв, що нацбанківці з такою швидкістю нарощуватимуть розтрату валютного держзапасу. Навіть керівництво самого НБУ робило заспокійливі заяви.

    Нагадаємо, що під час пресконференції 12 грудня 2024 року валютний заступник голови Нацбанку Юрій Гелетій запевняв, що ситуація на валютному ринку контрольована, і великих валютних продажів із валютного запасу регулятора не передбачається. Він говорив, що НБУ планує вкластися в $3,5-4 млрд у грудні.

    Цей прогноз не було реалізовано, і навіть при цьому офіційний курс гривня/долар у грудні девальвували з 41,6 грн/$ до 42,04 грн/$.

  • Прогноз курсу долара до гривні на 2025 рік: можливе послаблення до 46-47 грн/дол

    Прогноз курсу долара до гривні на 2025 рік: можливе послаблення до 46-47 грн/дол

    Економічні експерти прогнозують, що протягом 2025 року курс долара до гривні продовжить демонструвати динаміку з періодами зростання та зниження. Однак загальна тенденція вказує на поступове послаблення національної валюти до рівня 46-47 грн за долар. Такий прогноз озвучив начальник департаменту казначейства “Глобус Банку” Тарас Лєсовий.

    Експерт зауважив, що зараз можна лише окреслити основні фактори, які можуть позначитися на курсових показниках.

    “Це і перебіг війни, і загальна економічна ситуація – від розвитку стратегічних галузей до рівня добробуту громадян (особливої уваги заслуговує рівень інфляції), обсяг міжнародної фіндопомоги, обсяг міжнародних резервів тощо”, – зазначив банкір.

    Водночас Лєсовий нагадав, що середньозважений курс у бюджеті на 2025 рік закладено на рівні 45 грн/дол.

    “Тобто, за аналогією 2024 року, це означає, що курсові показники будуть мінливими з етапами зростання та зниження, однак в кінці 2025 року вони можуть коливатися в діапазоні 46-47 грн”, – вважає він.

    За словами експерта, протягом 2024 року на ринку відбувалася м’яка девальвація з поступовим зростанням валютних курсів. При цьому можна виокремити пікові періоди, коли найбільше зростав долар: березень-квітень та травень.

    “За ці три весняні місяці офіційний курс долара зробив ривок аж на 6% – курс зріс з 38,04 грн (на 1 березня) до 40,45 грн (станом на 1 червня)”, – сказав Лєсовий.

    Нацбанк України встановив на 30 грудня офіційний курс долара до гривні на рівні 41,94 грн/дол., тобто гривня послабилася на 10 копійок, порівняно з попереднім показником.

    Згідно з даними на сайті НБУ, офіційний курс євро на понеділок встановлений на рівні 43,75 гривні за один євро, тобто гривня знизилася одразу на 24 копійки.

  • Зарплати українців зростають, але інфляція її з’їдає

    Зарплати українців зростають, але інфляція її з’їдає

    У 2024 році доходи українців демонструють двозначні темпи зростання, головним чином через збільшення сукупних зарплат. У жовтні цей показник зріс на понад 20% у річному обчисленні, повідомляє Національний банк України (НБУ). Однак висока інфляція суттєво стримує реальний приріст доходів населення, знижуючи його темпи до близько 10%.

    Чому зростають зарплати?

    Експерти НБУ пояснюють, що підвищення зарплат пов’язане з кількома ключовими факторами:

    • Нестача кваліфікованих працівників на ринку.
    • Посилення конкуренції за співробітників, що змушує роботодавців пропонувати вищу оплату.
    • Зростання мінімальної зарплати, яке позначилося на доходах працівників бюджетної сфери.

    Крім того, на зростання доходів вплинули й інші аспекти, зокрема:

    • Збільшення виплат військовослужбовцям.
    • Підвищення пенсій через індексацію та додаткові виплати окремим віковим категоріям.

    Реальні доходи vs. інфляція

    Незважаючи на номінальне зростання, реальні доходи українців стикаються з серйозними викликами через високу інфляцію. За словами представників НБУ, це явище уповільнило реальне зростання зарплат, хоча їхній рівень вже перевищив показники до початку повномасштабного вторгнення.

    Прискорення інфляції очікується до середини 2024 року, проте уповільнення цінових темпів у другій половині року може покращити ситуацію з реальними доходами.

    Національний банк прогнозує подальше зростання доходів завдяки:

    • Економічному відновленню.
    • Збільшенню зайнятості.
    • Конкурентному тиску на ринку праці.

    Однак перспективи зростання зарплат дещо стримуватимуть:

    • Відсутність перегляду мінімальної зарплати у 2024 році.
    • Обмеженість фінансових можливостей бізнесу.

    Рівень безробіття в Україні поступово знижується. Наприкінці року він може становити близько 14%. Це пояснюється пожвавленням економіки та зростанням потреби в працівниках. Однак мобілізація значно ускладнює пошук персоналу, створюючи дисбаланс між попитом і пропозицією робочої сили.

  • Які ліки частіше купують українці та чому на них ростуть ціни

    Які ліки частіше купують українці та чому на них ростуть ціни

    Згідно з останніми даними, попит на антидепресанти в Україні зріс на 47% порівняно з минулими роками. Це стало результатом високого рівня стресу та психологічних навантажень, викликаних війною та соціальними потрясіннями. Українці почали більше звертатися до психіатрів та психотерапевтів, а також купувати ліки для полегшення психоемоційного стану.

    Через війну, стрес та сезонні захворювання в Україні зріс попит на засоби для психічного здоров’я та його профілактики. Як повідомили аналітики сервісу Liki24, цьогоріч попит на антидепресанти виріс на 46%, а на вітаміни – на 45,5%, порівняно з 2023 роком.

    Зазначається, що ці категорії стали лідерами зростання, традиційно поступившись лише сезонним препаратам від грипу (50%), болю в горлі (48%) та нежитю (46%).

    “Антидепресанти загалом входять до топ-10 найпопулярніших груп ліків за обсягом замовлень з 24 лютого 2022 року, разом із знеболюючими, ліками від підвищеного тиску, від болю в суглобах і м’язах, а також седативними препаратами”, – йдеться у дослідженні.

    За даними Liki24, у 2024 році українці збільшили купівлю таких лікарських засобів:

    Сезонні ліки

    • Ліки проти нежитю: у 2024 році їх купили на 46% більше, ніж у 2023.
    • Ліки проти болю в горлі (+48%).
    • Ліки проти грипу (+50%).

    Засоби для психічного здоров’я

    • Антидепресанти (+46%).
    • Вітаміни та мінеральні комплекси (+46%).

    Ліки від хронічних захворювань

    • Анальгетики або знеболювальні (+40%).
    • Препарати від підвищеного тиску (+11%).

    Зазначається, що українці стали витрачати більше на імпортні препарати, але купувати їх у менших кількостях. Так, цього року витрати українців на іноземні ліки склали 22% від всіх витрат користувачів на замовлення ліків. З 2023 року ця частка зросла на 1%, в той час, як кількість куплених імпортних препаратів зменшилася з 38% до 36%.

    “Це може свідчити про те, що українці стали трохи більше довіряти доступним лікам українського виробництва для щоденних потреб, а іноземні купують під вузькі запити”, – вважають аналітики.

    Що купували найбільше з початку війни

    Аналітики також проаналізували, які групи ліків найбільше купували українці з початку повномасштабного вторгнення. До топ-10 груп ліків за обсягом замовлень з лютого 2022 по листопад 2024 року увійшли:

    • Анальгетики (для швидкого зняття болю, незамінні в аптечці).
    • Антигіпертензивні (для контролю підвищеного тиску на фоні стресу).
    • Для суглобів і м’язів (полегшують біль і запалення при навантаженнях).
    • Ліки проти нежитю.
    • Препарати для горла.
    • Антисептики (для дезінфекції та профілактики інфекцій).
    • Заспокійливі (допомагають зменшити стрес і тривожність).
    • Антикоагулянти (запобігають тромбам і знижують ризик інсульту).
    • Вітамін D.
    • Антиангінальні (запобігають інфаркту).

    Також у Liki24 навели цікавий факт щодо попиту на калій йодид, який значно зріс після ядерних погроз з боку РФ.

    “Попит на Калій Йодид за кількістю замовлень у 2022 році виріс майже на 5000%, порівняно з 2021 роком. У 2022 році пік попиту на Калій Йодид був у серпні (41,2%), він перевищував середній місячний попит у 250 разів та поступово спадав до жовтня (21, 2%)”, – сказано в дослідженні.

    Далі, у 2023 році, відбувся різкий сплеск, зокрема, попит у червні становив 82,8%, потім так само стрімко знизився. Цьогоріч попит на цей засіб знизився на майже 98%, порівняно з 2022 роком.

    Зростання цін на ліки

    Інфляція, подорожчання сировини та палива рік за роком впливають на те, що ціни, в тому числі на ліки, ростуть.

    За даними аналітиків, за останні три роки вартість ліків збільшувалась нерівномірно:

    • 2021 рік – помірне зростання на 9,31%. До повномасштабного вторгнення були стабільні ринкові умови.
    • 2022 – різкий стрибок до 19,7%. Початок великої війни, перебої в постачанні, інфляція.
    • 2023 рік – зростання на 18,99%.
    • 2024 – темпи зростання уповільнилися до 10,81%. Ціни на ринку стабілізуються.

    “Ціни на ліки у 2024 році росли повільніше. Це хороша тенденція, але двозначні відсотки зростання – все ще тривожний сигнал. Ліки мають бути доступними для всіх”, – зауважили фахівці.

    Зазначається, що З 2021 по 2024 рік склад аптечного кошика змінився, хоча кількість препаратів в одному замовленні залишилася стабільною – 3-5 одиниць.

    За даними сервісу, у 2021 році замовлення складались переважно з базових ліків: знеболювальних, засобів від застуди, ліків проти хронічних захворювань. У 2024 році до цих категорій додалися вітаміни, заспокійливі та антидепресанти. А середня вартість замовлення зросла зі 700-900 грн у 2021 році до 1200-1400 грн у 2024-му.

  • Ризик для України: західні експерти прогнозують, що «відключення рубильника» може стати найбільш небезпечною загрозою

    Ризик для України: західні експерти прогнозують, що «відключення рубильника» може стати найбільш небезпечною загрозою

    Наше джерело повідомляє, що західні експерти та розвідки моделювали різні сценарії розвитку української кризи за подальших активних бойових дій.
    Так ось найнебезпечніше для української влади і обороноздатності ЗСУ – це не удари ТЯО, а реальне вимкнення України від рубильника.

    Якщо Кремль відключить Київ, то все зросте в рази, інфляція полетить, паніка посилиться, економіка проб’є чергове дно, виробництва майже не буде, внутрішніх проблем буде багато, голод, холод, буде ризик виникнення внутрішніх бунтів, а кейс мирних переговорів стане найпопулярнішим у суспільстві.

    Ось чому Зеленському зараз необхідно за будь-яку ціну не втратити «електрику». Для цього вони використовуватимуть будь-які засоби інформаційного впливу, закидаючи в маси наративи, що такий крок РФ призведе до ядерної кризи/аварії, це буде світова катастрофа тощо. аби росіяни відмовилися від цієї ідеї.

    За нашими даними, повне відключення України від е/е найімовірніше відбудеться у 2025 році, якщо Зеленський відмовиться йти на мирні переговори.

  • Курс гривні продовжує знижуватися: експерти оцінюють ситуацію

    Курс гривні продовжує знижуватися: експерти оцінюють ситуацію

    Курс української гривні поступово знижується, демонструючи спад на 10 копійок щоденно. Хоча темпи падіння національної валюти значно нижчі, ніж російського рубля, така динаміка викликає занепокоєння серед експертів та громадян.

    Нацбанк України дає безготівковому курсу долара активно зростати третій день поспіль. Не встиг він учора підняти свій офіційний курс гривня/долара на новий максимум у 41,5035 грн/$, як сьогодні цей рекорд знову був побитий і на завтра, 28 листопада, офіціал встановлено на рівні 41,6010 грн/$.

    З кроком у 10 копійок і вище девальвація офіційного курсу фіксується нечасто, і цей тиждень саме такий:

    – 25 листопада – 41,3193 грн/$;

    – 26 листопада – 41,4387 грн/$;

    – 27 листопада – 41,5035 грн/$;

    – 28 листопада – 41,6010 грн/$.

    Зазвичай після помітного подорожчання долара, НБУ відкочував його назад, дотримувався курсового руху в дві сторони, чого зараз не відбувається. Безготівковий ринок рухається тільки вгору.

    У вівторок міжбанк закрився на 41,595 грн/$, а сьогодні, 27 листопада, стартував угодою по 41,55 грн/$. Утім невелике зміцнення гривні виявилося швидкоплинним, і за перші півгодини котирування підскочило до 41,60 грн/$, а потім і до 41,6215 грн/$. Опівдні долар продавали по 41,64 і за цим цінником було укладено багато угод. Після обіду міжбанк ненадовго відходив на 41,6375, але до закриття торгів все ж зафіксувався на 41,64 грн/$.

    Якщо вчора девальвація гривні відбувалася на середньому обсязі торгів, то зараз він помітно зріс, одразу на 38% – з $200,2 млн до $275,6 млн. Скарбники вважають, що Нацбанк сьогодні продав зі своїх золотовалютних резервів понад $200 млн.

    «Ми бачимо реальне зростання попиту на долар. Як із суто календарних причин (напередодні Дня Подяки в США, де завтра буде вихідний і не працюватимуть банки), так і з психологічних. Наші компанії бачать подорожчання валюти і хочуть швидше її придбати про запас, здійснити проплати за імпортними контрактами. При цьому експортери, які помітили девальвацію, не дуже поспішають розлучатися зі своєю валютною виручкою – потроху притримують долар, щоб продати його пізніше і вигідніше. Ринок відчув тренд на девальвацію гривні, який прогнозували наприкінці 2024 року. Особливо в ньому переконалися після заяви Кабміну про отримання від Світового банку $4,8 млрд, зрозуміло, що уряд захоче його конвертувати за вигіднішим курсом», – розповів “Стране” директор казначейства одного із системних банків.

    На чорному ринку сьогоднішній день починався купівлею/продажем долара в рамках 41,50-41,70 грн/$, а закінчився на 41,7250-41,7830 грн/$.

    У банків готівкові курси в касах переступили 42-гу позначку. Максимальна ціна продажу долара досягла 42,05 грн/$, її ставив МетаБанк, ще у двох структур (ТАСкомбанк і Абанка) було 42,0 грн/$. Середні ж курси купівлі/продажу становили 41,65-41,75 грн/$. Державні Приватбанк і Ощадбанк купували/продавали американську валюту по 41,20-41,80 грн/$ і 41,35-41,85 грн/$, відповідно.

    Максимальні карткові курси продажу долара у банків вийшли на 42,17 грн/$ і 42,55 грн/$, їх виставили Райффайзен Банк і Акордбанк, відповідно. Середня купівля/продаж тут була в рамках 41,29-41,82 грн/$.

    Фінансисти продовжують говорити про стабільний попит на інвалюту з боку населення. Сьогодні його підтвердив свіжий звіт Нацбанку щодо обсягів завезення банками до своїх кас готівкового долара: зафіксовано зростання на 29% у жовтні (до $1,68 млрд), а також на 81,4% (до $12,9 млрд) за 9 місяців 2024 року, якщо порівняти з аналогічним періодом 2023-го ($7,1 млрд), і одразу у 4,1 раза більше з довоєнного 2021-го ($3,2 млрд).