Golosnovinua.com

Позначка: інфраструктура

  • Нічний удар по інфраструктурі Києва: Становище з електро- та водопостачанням на ранок 31 жовтня

    Нічний удар по інфраструктурі Києва: Становище з електро- та водопостачанням на ранок 31 жовтня

    Унаслідок серії влучань ворожих безпілотників в один із ключових об’єктів критичної інфраструктури столиці увечері 30 жовтня, у місті виникли аварійні знеструмлення та масштабні перебої з водопостачанням.

    Аварійні служби та енергетики працювали в посиленому режимі протягом усієї ночі.

    Ситуація за районами щодо водопостачання:

    • Повністю відновлено: Оболонський район.
    • Знижений тиск у мережі: Святошинський, Подільський та Шевченківський райони (вода подається з обмеженим напором, на верхніх поверхах можливе її тимчасова відсутність).
    • Тимчасово відсутнє водопостачання: Лівий берег міста (Дарницький, Дніпровський, Деснянський райони), а також Печерський, Соломʼянський та Голосіївський райони.

    Хід аварійно-відновлювальних робіт

    1. Енергозабезпечення помпових станцій: Фахівці ДТЕК та комунальні служби в першу чергу перепідключають критичні об’єкти водоканалу до резервних ліній живлення.
    2. Стабілізація мережі: Очікується, що вирівнювання тиску та поступове повернення води в будинки решти районів відбуватиметься впродовж першої половини дня за участю додаткових аварійних бригад.
    3. Електропостачання: У столиці застосовуються вимушені графіки аварійних та погодинних відключень.

    Міська влада закликає киян за потреби користуватися бюветними комплексами та пунктами незламності до повної стабілізації системи.

  • У Києві готують запуск поромів через Дніпро

    У Києві готують запуск поромів через Дніпро

    У Києві розглядають можливість відновлення поромного сполучення між лівим і правим берегами Дніпра через пошкодження мостової інфраструктури внаслідок російських атак. У столиці вже провели інвентаризацію річкового транспорту та визначили близько 20 суден, які потенційно можуть залучити до пасажирських перевезень.

    Про це 30 жовтня заявив міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник під час години запитань до уряду у Верховній Раді.

    За словами міністра, використання річкового транспорту може стати одним із додаткових способів забезпечення транспортного сполучення між берегами Києва. Однак запуск поромів потребує погодження з військовими через особливості безпекової ситуації на Дніпрі.

    Наразі акваторію річки використовують військові підрозділи, зокрема для виявлення та знищення російських повітряних цілей. Тому перед початком цивільних перевезень необхідно перевірити технічний стан суден та визначити можливість їхньої безпечної експлуатації.

    Калашник повідомив, що робота над відновленням поромних переправ уже триває. Водночас конкретних термінів запуску та маршрутів поки не називають.

    Паралельно влада шукає інші способи покращити транспортне сполучення столиці. Зокрема, «Укрзалізниця» запровадила 16 додаткових маршрутів для перевезення пасажирів між берегами Дніпра. Також збільшено кількість автобусних маршрутів і транспорту на них.

    Окрім цього, в Україні планують облаштувати 21 альтернативну мостову переправу через річки. Як повідомило Міністерство розвитку громад та територій, будівельні роботи у Києві вже розпочалися. Перші переправи мають запрацювати на початку 2027 року.

    Необхідність альтернативних шляхів сполучення виникла через систематичні удари російської армії по мостах та транспортній інфраструктурі України.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про обговорення будівництва резервних переправ у Києві. За попередніми оцінками, одна дамбо-понтонна конструкція зможе пропускати до 10 тисяч автомобілів на добу, однак реалізація проєкту потребує значного фінансування.

    Також видання писало про ракетний удар по Південному мосту 27 жовтня, який призвів до пошкоджень дорожньої інфраструктури та порушення транспортного сполучення між берегами.

    Зокрема, під час масованої атаки в ніч проти 27 жовтня російські ракети пошкодили Південний міст у Києві. Через руйнування рух переправою довелося повністю перекрити. Станом на 30 жовтня автомобільне сполучення частково відновили, однак рух потягів метро через міст залишався зупиненим.

    Таким чином, поромне сполучення розглядають як додаткову транспортну альтернативу, яка могла б зменшити навантаження на наявні мости та забезпечити пересування мешканців столиці в умовах воєнного стану.

     

  • Стратегічне партнерство: Казахстан залучає європейського інвестора для розбудови авіапаливної інфраструктури

    Стратегічне партнерство: Казахстан залучає європейського інвестора для розбудови авіапаливної інфраструктури

    У столиці Казахстану Астані голова правління АТ НК «КазМунайГаз» (КМГ) Асхат Хасенов та старший віцепрезидент міжнародної групи Exolum Іван Муїньйо підписали угоду про стратегічне співробітництво. До документа також долучилася компанія «КазМунайГаз-Аеро». Ця тристороння домовленість знаменує дебютний вихід іспанської компанії Exolum на ринок Євразійського регіону та має на меті масштабний розвиток і модернізацію авіапаливної інфраструктури в казахстанських аеропортах.

    У межах партнерства планується залучення іноземних інвестицій та передових технологій для будівництва нових і оновлення діючих паливозаправних комплексів, а також створення спеціалізованих баз зберігання авіапального. Ключовим технологічним завданням стане переведення казахстанської інфраструктури на міжнародний стандарт пального Jet A-1 із суворим дотриманням безпекових вимог Об’єднаної інспекційної групи (JIG). Зі свого боку «КазМунайГаз» забезпечить експертну підтримку, детальне опрацювання проєктів та координацію з вітчизняними авіаперевізниками.

    За словами очільника КМГ, співпраця з міжнародним лідером дозволить пришвидшити технологічне оновлення галузі, покращити якість управління інфраструктурою та створити сприятливі умови для стрімкого зростання обсягів міжнародних авіаперевезень через територію Казахстану. Окремий акцент робиться на трансфері передових європейських знань місцевим спеціалістам. Найближчим часом експертна група проведе економічний аналіз, щоб визначити пріоритетні аеропорти, обсяги необхідного фінансування та конкретні етапи реалізації проєктів.

  • Наслідки дронової атаки: у російському Новомосковську зафіксували масштабне задимлення

    Наслідки дронової атаки: у російському Новомосковську зафіксували масштабне задимлення

    Жителі Новомосковська Тульської області РФ вранці повідомили про появу великої хмари диму на виїзді з міста. За свідченнями місцевих очевидців, густе задимлення спостерігається з боку автомобільної траси Тула — Новомосковськ.

    Ця подія сталася на тлі попередніх заяв губернатора регіону Дмитра Міляєва щодо масованої атаки українських безпілотників. Згідно з офіційною інформацією російської влади, внаслідок падіння уламків дронів у місті зазнали пошкоджень багатоквартирні та приватні житлові будинки. Наразі підтверджено дані про одного постраждалого мешканця, який перебуває в медичному закладі та отримує необхідну допомогу.

  • СБУ провела у Харкові чемпіонат із кібербезпеки для протидії російським хакерським загрозам

    СБУ провела у Харкові чемпіонат із кібербезпеки для протидії російським хакерським загрозам

    У Харкові відбувся спеціалізований чемпіонат із технологічного спорту та кібербезпеки, організований кіберфахівцями обласного управління Служби безпеки України за сприяння Ситуаційного центру забезпечення кібербезпеки СБУ. За інформацією речника обласного відомства Владислава Абдули, головною метою заходу стало тренування спеціалістів ефективно виявляти та нейтралізовувати сучасні цифрові загрози.

    Значущість подібних заходів зумовлена тим, що в умовах повномасштабної війни кіберпростір перетворився на повноцінне поле бою. Електронні ресурси державних органів влади, об’єктів критичної інфраструктури, промислових підприємств, засобів масової інформації та бізнесу перебувають під постійним прицілом російських спецслужб. Надійно протистояти таким систематичним атакам можуть лише висококваліфіковані та добре підготовлені ІТ-фахівці.

    Змагання проходили у популярному міжнародному форматі «Capture the Flag» (CTF), який являє собою професійний квест для програмістів, адміністраторів систем безпеки та студентів профільних спеціальностей. У турнірі взяли участь 12 команд, які відпрацьовували практичні навички захисту та пошуку вразливостей.

    Програма чемпіонату складалася з кількох блоків складних завдань. Учасники проводили розслідування імітованих кіберінцидентів, аналізуючи файли та мережевий трафік для виявлення цифрових слідів хакерських атак. Окрім цього, команди змагалися у пошуку слабких місць на спеціально розробленому тестовому сайті, зламували паролі до навчальних облікових записів та шукали головний «прапор»  — спеціальний секретний рядок, прихований глибоко у програмному коді.

  • Масштабна атака дронів на Росію: у Міноборони РФ заявляють про понад пів тисячі збитих безпілотників

    Масштабна атака дронів на Росію: у Міноборони РФ заявляють про понад пів тисячі збитих безпілотників

    У ніч на 28 жовтня територія Російської Федерації зазнала однієї з наймасовіших атак безпілотних літальних апаратів. Міністерство оборони РФ стверджує про нібито успішне знищення та перехоплення 531 українського дрона. За офіційними заявами російського військового відомства, засоби протиповітряної оборони працювали цієї ночі в небі над десятьма регіонами: Бєлгородською, Брянською, Воронезькою, Калузькою, Курською, Липецькою, Смоленською, Тамбовською, Тульською областями, а також над Московським регіоном.

    Більш детальну інформацію щодо наслідків удару в окремому регіоні надав губернатор Тульської області Дмитро Міляєв. Посадовець уточнив, що лише над територією його області російські сили ППО нібито збили 64 безпілотники.

    Попри переможні реляції про успішне відбиття масованої атаки, місцева влада була змушена визнати факти пошкодження інфраструктури. Зокрема, очільник регіону підтвердив, що в місті Новомосковськ унаслідок падіння безпілотника постраждав багатоквартирний житловий будинок. Крім матеріальних збитків, наразі офіційно повідомляється про щонайменше одного постраждалого внаслідок інциденту.

     

  • Ракетний терор столиці: балістичний удар пошкодив Південний міст, рух транспорту та поїздів метрополітену паралізовано

    Ракетний терор столиці: балістичний удар пошкодив Південний міст, рух транспорту та поїздів метрополітену паралізовано

    Нічна атака на столицю мала серйозні наслідки для транспортної інфраструктури міста. У ніч на 27 жовтня російські війська завдали чергового удару по Києву, використавши балістичне озброєння. Однією з головних цілей ворога став Південний міст — стратегічно важлива транспортна артерія, що з’єднує лівий та правий береги Дніпра. Київський міський голова Віталій Кличко офіційно підтвердив факт влучання у споруду. За його словами, внаслідок ворожого обстрілу руйнувань зазнало не лише дорожнє покриття мосту, але й відкрита наземна інфраструктура метрополітену, яка пролягає цією ділянкою. Ситуація вимагала негайного реагування міських служб, Київської міської військової адміністрації (КМВА) та екстреного перекриття руху задля забезпечення безпеки громадян і проведення оперативних відновлювальних робіт.

    Удар по відкритій естакаді метрополітену миттєво позначився на роботі київської підземки, змусивши транспортників терміново змінювати логістику. Спочатку, через загрозу безпеці пасажирів та необхідність негайного обстеження колій, рух поїздів було суттєво обмежено відразу на двох гілках — «червоній» (Святошинсько-Броварській) та «зеленій» (Сирецько-Печерській). Завдяки оперативним діям фахівців, роботу «червоної» лінії вдалося досить швидко стабілізувати та відновити в повному обсязі. Натомість ситуація на «зеленій» гілці залишається значно складнішою. Наразі поїзди там курсують виключно між станціями «Сирець» та «Видубичі». Рух на ділянці від станції «Осокорки» до кінцевої «Червоний хутір» тимчасово призупинено до завершення детальної експертизи пошкоджень та проведення ремонту контактної мережі.

    Наслідки балістичного удару відчули не лише пасажири підземки, а й водії. Зранку Патрульна поліція столиці оприлюднила термінову заяву про повне перекриття руху Південним мостом для всіх видів автомобільного транспорту в обох напрямках. Це рішення було ухвалено задля безперешкодної роботи рятувальників, слідчо-оперативних груп та інженерних бригад, які наразі оцінюють масштаби руйнувань опорних і прогонових конструкцій переправи. Київська міська державна адміністрація (КМДА) спільно з Департаментом транспортної інфраструктури були змушені оперативно переглянути схеми руху наземного громадського транспорту. Для компенсації зупинених ділянок метрополітену та забезпечення перевезення мешканців густонаселених лівобережних масивів запроваджено тимчасові маршрути автобусів, які дублюють закриті відрізки «зеленої» гілки.

    Виведення з ладу Південного мосту створює колосальне навантаження на інші транспортні артерії столиці, зокрема на Дарницький міст та міст Патона, які тепер змушені приймати на себе весь трафік з південної частини лівобережжя. Південний міст традиційно відіграє ключову роль у логістиці міста, забезпечуючи не лише щоденні пасажирські, але й транзитні вантажні перевезення. Фахівці підкреслюють, що застосування ворожої балістики по таких критичних об’єктах цивільної інфраструктури є цілеспрямованою спробою паралізувати життєдіяльність багатомільйонного мегаполіса. Наразі на місці влучання продовжують працювати експертні комісії, які мають надати остаточний висновок щодо термінів відновлення повноцінного руху. Міська влада закликає киян заздалегідь планувати свої маршрути, враховувати можливі затори на альтернативних переправах та уважно стежити за офіційними повідомленнями щодо змін у роботі транспорту.

     

  • Жодної рибини на палубі: як путінські траулери-шпигуни готують диверсії на ключових підводних кабелях між Європою та США

    Жодної рибини на палубі: як путінські траулери-шпигуни готують диверсії на ключових підводних кабелях між Європою та США

    Російська Федерація масово використовує цивільний риболовецький флот для масштабної розвідки та підготовки потенційних диверсій на стратегічних підводних телекомунікаційних кабелях. Розслідувачі британського видання The Telegraph, проаналізувавши супутникові дані Global Fishing Watch за чотири з половиною роки, виявили 17 російських траулерів, які понад 500 разів підозріло маневрували або надовго зупинялися безпосередньо над життєво важливими лініями зв’язку. Високопосадовці НАТО підтверджують, що Альянс фіксує кожен крок цього тіньового флоту. «Ми чудово знаємо, чим займаються російські цивільні риболовецькі судна і де саме. На палубах деяких із них ніколи не було жодної рибини», – наголосив представник військового блоку.

    Шпигунські маневри вражають своєю системністю: лише на північ від Шотландії російські екіпажі провели 337 годин безпосередньо над телекомунікаційним кабелем Atlantic Crossing 1. Інші судна відпрацьовували десятки розворотів над трансатлантичним маршрутом Hibernia Express, а також вивчали лінії Grace Hopper від компанії Google та комунікації Amitié, що з’єднують Британію з Францією та Іспанією.

    Військово-морські експерти пояснюють, що рух на екстремально низькій швидкості дозволяє росіянам безперешкодно застосовувати потужні гідролокатори для картографування морського дна. Крім того, порожні трюми риболовецьких суден використовуються як приховані бази для запуску дистанційно керованих підводних безпілотників. Мета таких дій очевидна — розвідка вразливих місць глобальної інфраструктури, фізичне пошкодження якої здатне спровокувати миттєвий колапс банківської системи, зупинити транспорт та залишити без зв’язку лікарні по всьому західному світу.

  • Безпековий щит регіонів: Фінляндія береться за розширення Коаліції укриттів задля залучення мільйонних інвестицій в українську інфраструктуру захисту

    Безпековий щит регіонів: Фінляндія береться за розширення Коаліції укриттів задля залучення мільйонних інвестицій в українську інфраструктуру захисту

    Фінляндія ініціює проведення спеціальної міжнародної зустрічі за участю всіх країн-партнерів, що входять до складу Коаліції з питань укриттів, аби акумулювати додаткове фінансування на будівництво захисних споруд в Україні. Про це під час спільної пресконференції у Києві за результатами переговорів із прем’єр-міністром Фінляндії Петтері Орпо заявив президент України Володимир Зеленський. Глава держави підкреслив практичну результативність ініціативи, зазначивши, що створена за лідерства Гельсінкі Коаліція вже довела свою спроможність і наразі об’єднує шістнадцять держав-учасниць, які спільно працюють над захистом українського населення від щоденних повітряних атак.

    За словами українського лідера, реалізація масштабних проєктів із розбудови безпечного середовища триває у різних регіонах країни, причому особлива увага зосереджується на найскладніших об’єктах соціальної інфраструктури, таких як лікарні, пологові будинки та заклади освіти. Уряд спільно з міжнародними донорами активно нарощує темпи встановлення швидких і мобільних захисних споруд, здатних рятувати життя цивільних громадян в умовах інтенсивних обстрілів прифронтових територій. Запуск нових фінансових механізмів у межах коаліції дозволить суттєво прискорити захист громад напередодні складного зимового періоду.

  • Воєнний терор проти енергетики: ворожий удар повністю зупинив роботу теплоэлектростанції ДТЕК напередодні зими

    Воєнний терор проти енергетики: ворожий удар повністю зупинив роботу теплоэлектростанції ДТЕК напередодні зими

    У п’ятницю, 23 жовтня 2026 року, російські окупаційні війська здійснили черговий масований повітряний удар по енергетичній інфраструктурі України, завдавши критичних руйнувань одній із теплоэлектростанцій енергетичної компанії ДТЕК. Внаслідок прицільної ворожої атаки промисловий об’єкт зазнав масштабних пошкоджень і був змушений повністю зупинити виробництво та генерацію електроенергії для об’єднаної енергосистеми країни, про що офіційно повідомила пресслужба енергохолдингу.

    Масований удар стався в ніч на 23 жовтня, коли держава-агресор атакувала українські регіони за допомогою ударних безпілотників та ракетного озброєння. Серія вибухів та руйнувань була зафіксована у багатьох містах України, зокрема у Полтаві, Луцьку, Рівному та Дніпрі. Окрім об’єктів енергетики, ворог цілеспрямовано бив по цивільних районах – зафіксовані прямі влучання в об’єкти цивільної інфраструктури у Харкові та Сумах, що призвело до поранень мирних мешканців та нових руйнувань у прифронтових і тилових областях. На ураженій теплоэлектростанції ДТЕК наразі триває оцінка масштабів руйнувань, оскільки пошкоджено ключове технологічне обладнання станції, без якого відновлення виробничого циклу є неможливим.

    Цей черговий акт тероризму демонструє системну стратегію Москви, спрямовану на повне знищення української критичної інфраструктури та занурення країни у темряву перед зимовим періодом. За офіційними даними компанії, починаючи від моменту повномасштабного вторгнення, теплоэлектростанції холдингу ДТЕК зазнали вже понад 230 цілеспрямованих російських атак. Попри регулярні руйнування та постійну загрозу нових ударів, ремонтні бригади компанії спільно з профільними службами намагаються оперативно ліквідовувати наслідки надзвичайних ситуацій, проте дефіцит генеричних потужностей створює серйозні виклики для стабільності всієї національної енергосистеми.

    Експерти наголошують, що подібні удари є прямим порушенням міжнародного гуманітарного права та законів ведення війни, оскільки об’єкти цивільної енергетики не мають жодного військового призначення. На тлі щоденних атак українська влада та міжнародні партнери продовжують екстрені переговори щодо постачання додаткових систем протиповітряної оборони для надійного прикриття стратегічних об’єктів критичної інфраструктури та забезпечення стабільного проходження опалювального сезону.