Golosnovinua.com

Позначка: Інтерпол

  • Втік у ЄС, двічі попався і повернувся в Україну: ексмера Рахова випустили під заставу

    Втік у ЄС, двічі попався і повернувся в Україну: ексмера Рахова випустили під заставу

    Колишнього міського голову Рахова Віктора Медвідя, якого українські правоохоронці розшукували понад два роки, екстрадували з Румунії до України. Після повернення суд відправив його під варту, однак дозволив внести заставу у розмірі 332,8 тисячі гривень. Ексмер уже скористався цією можливістю та вийшов із-під варти. Прокуратура вважає визначену судом суму занадто малою і готується оскаржувати рішення.

    Про екстрадицію повідомили Закарпатська обласна прокуратура та Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції. За даними правоохоронців, компетентні органи Румунії передали українській стороні колишнього посадовця, який після повідомлення про підозру у 2023 році залишив Україну й перебував у міжнародному розшуку.

    Правоохоронці офіційно не називали його ім’я у частині повідомлень, однак джерело «Української правди» підтвердило, що йдеться саме про Віктора Медвідя.

    Після екстрадиції 10 вересня підозрюваного доставили до України. Уже наступного дня Ужгородський міськрайонний суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб із правом внесення застави у розмірі 332 800 гривень.

    Медвідь заставу вніс і залишив слідчий ізолятор.

    Саме ця сума тепер стала новим предметом спору між прокуратурою та судом. У прокуратурі вважають, що вона не відповідає ризикам у справі, адже підозрюваний уже тривалий час перебував за кордоном і, за версією слідства, намагався уникнути українського правосуддя.

    Прокурори заявили про намір оскаржити рішення в апеляційному порядку.

    Їхній головний аргумент — попередня поведінка Медвідя. За даними слідства, історія його перебування за кордоном почалася ще у 2023 році.

    Тоді поліція Закарпаття повідомила, що колишній міський голова оформив собі службове відрядження до сусідньої Румунії. Воно мало тривати лише три доби, однак назад в Україну посадовець не повернувся. Через це правоохоронці відкрили окреме кримінальне провадження за фактом можливого незаконного переправлення через державний кордон.

    На той момент Медвідя вже розшукували у справі про ймовірну розтрату бюджетних коштів і службове підроблення.

    Після виїзду з України його оголосили у міжнародний розшук через канали Інтерполу.

    Подальша історія виявилася ще заплутанішою.

    За даними українського слідства, наприкінці 2025 року Медвідя затримали на території Чехії. Місцеві органи застосували до нього судовий контроль і заборонили залишати територію країни.

    Проте згодом він опинився в Румунії.

    Українські правоохоронці стверджують, що ексмер порушив встановлені в Чехії обмеження та втік до сусідньої держави, де його знову затримали. Румунська сторона почала процедуру екстрадиції до України.

    На початку вересня 2026 року ця процедура фактично завершилася. Вища палата касації та юстиції Румунії відхилила скаргу Медвідя на рішення про передачу Україні. Після цього рішення стало остаточним і вже не підлягало оскарженню.

    Тож історія, яка почалася з триденного відрядження ще у 2023 році, завершилася примусовим поверненням ексмера через понад два роки.

    Основна кримінальна справа стосується будівництва реабілітаційно-оздоровчого центру.

    За версією слідства, під час реалізації проєкту могли бути завищені обсяги фактично виконаних робіт та їхня вартість. У документах, як стверджують правоохоронці, роботи були оформлені як повністю виконані, однак експертиза встановила невідповідності.

    Слідство вважає, що таким чином могли бути розтрачені бюджетні кошти.

    Медвідю заочно повідомили про підозру за двома статтями Кримінального кодексу України — ч. 4 ст. 191 та ч. 1 ст. 366.

    Перша стосується привласнення або розтрати чужого майна шляхом зловживання службовим становищем, вчинених у значному розмірі чи за попередньою змовою групою осіб. Друга — службового підроблення.

    У разі доведення вини за сукупністю інкримінованих дій підозрюваному може загрожувати до восьми років позбавлення волі, а також заборона обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

    Водночас сама підозра не означає доведення вини. Остаточне рішення може ухвалити лише суд після розгляду справи по суті.

    Цікаво, що проблеми з законом щодо Медвідя виникли фактично одразу після його виїзду.

    Ще 9 серпня 2023 року поліція Закарпаття офіційно повідомляла про перевірку законності перетину ним державного кордону. Слідчі тоді встановили, що він сам оформив триденне службове відрядження до Румунії, однак у передбачений строк в Україну не повернувся.

    Цей епізод правоохоронці кваліфікували за ч. 3 ст. 332 КК України — незаконне переправлення осіб через державний кордон.

    Окремо правоохоронці нагадували, що вже тоді Медвідь перебував у розшуку за основними статтями щодо розтрати та службового підроблення.

    Таким чином, нинішня екстрадиція стала результатом довготривалої міжнародної процедури.

    Спочатку українська сторона ініціювала міжнародний розшук. Потім ексмера затримали у Чехії, після чого він опинився в Румунії. Там питання його передачі Україні розглядали судові органи, аж поки остаточне рішення не ухвалила найвища судова інстанція.

    Тепер справа знову повернулася в українську юрисдикцію.

    Найбільше запитань наразі викликає саме запобіжний захід.

    Прокуратура наголошує, що людина, яка вже один раз залишила країну, тривалий час перебувала в міжнародному розшуку, була затримана в одній державі ЄС і після цього опинилася в іншій, має очевидний ризик повторного ухилення від слідства.

    Саме тому прокурори вважають заставу в 332,8 тисячі гривень недостатнім запобіжником.

    В апеляції сторона обвинувачення, імовірно, проситиме або збільшити суму застави, або переглянути сам запобіжний захід.

    При цьому суд, визначаючи заставу, мав оцінювати не лише тяжкість підозри, а й майновий стан особи, ризики втечі, впливу на свідків, знищення доказів або перешкоджання кримінальному провадженню.

    Що саме стало підставою для визначення саме 332,8 тисячі гривень, можна буде повноцінно оцінити після оприлюднення мотивувальної частини судового рішення.

    Історія Медвідя привернула увагу ще й через статус колишнього місцевого посадовця.

    У відкритих державних деклараціях Віктор Васильович Медвідь раніше декларував доходи від Рахівської міської ради та Рахівської районної державної адміністрації.

    Зараз, однак, вирішальним буде вже не його політичне минуле, а докази у кримінальному провадженні.

    Правоохоронцям належить довести, що завищення вартості робіт було не просто господарською або бухгалтерською помилкою, а результатом умисної схеми із розтратою коштів.

    Так само слідство має встановити роль кожного учасника й довести наявність попередньої змови, якщо саме така версія зазначена у повідомленні про підозру.

    Після екстрадиції Медвідь тепер зобов’язаний брати участь у процесуальних діях в Україні. Вихід під заставу не припиняє розслідування і не скасовує його статусу підозрюваного.

    Натомість наступним важливим етапом стане апеляційний перегляд запобіжного заходу.

    Якщо прокуратура переконає суд, що нинішня застава не здатна запобігти повторному ухиленню, умови можуть бути посилені.

    Якщо ж апеляція залишить рішення без змін, ексмер і надалі перебуватиме на волі під визначеними судом процесуальними обов’язками.

    Після більш ніж двох років міжнародного розшуку справа Віктора Медвідя фактично лише починає рухатися в українському суді по суті.

    А її перший етап уже виявився резонансним: людину, яку довелося повертати з Румунії через процедуру екстрадиції, суд відправив під варту — але менш ніж за кілька днів вона змогла вийти після внесення порівняно невеликої застави.

  • Майже 300 номерів і рахунки 25 осіб: слідство розширило справу про замах на Єрмолаєва в Монако

    Майже 300 номерів і рахунки 25 осіб: слідство розширило справу про замах на Єрмолаєва в Монако

    Українські правоохоронці суттєво розширили розслідування замаху на бізнесмена Вадима Єрмолаєва, який стався наприкінці червня у Монако. Слідчі отримали доступ до даних майже 300 мобільних номерів, інформації про банківські операції десятків осіб, а також перевіряють, хто з представників державних органів цікавився даними про пересування Єрмолаєва та його родини. Паралельно триває окреме розслідування вбивства Анастасії Березовської — жінки, яку влада Монако підозрювала у безпосередньому виконанні замаху.

    Столичний суд дозволив слідчим Національної поліції отримати значний масив телекомунікаційної та фінансової інформації в рамках кримінального провадження щодо вибуху у Монако 29 червня 2026 року.

    Як повідомляє «Главком» із посиланням на дані судового реєстру, слідство має намір дослідити з’єднання 292 абонентських номерів за тривалий період — з 1 січня 2025 року до 5 серпня 2026 року.

    Йдеться не про прослуховування змісту розмов чи SMS, а про так звані метадані зв’язку: інформацію про вхідні та вихідні з’єднання, факти надсилання SMS без розкриття їхнього змісту, GPRS-трафік, підключення до Інтернету та IP-адреси.

    Такий обсяг інформації може дозволити слідчим відновити контакти між особами, які перевіряються, визначити приблизну географію використання номерів та простежити комунікації до і після вибуху.

    Окремо правоохоронці перевіряють, чи не було витоку конфіденційної інформації про самого Єрмолаєва та членів його родини.

    Хто цікавився Єрмолаєвим у державних базах

    Суд дозволив слідству отримати відомості про працівників державних органів, які з січня по травень 2026 року переглядали інформацію про Єрмолаєва та членів його сім’ї в Єдиному державному демографічному реєстрі.

    Також перевіряються звернення до системи «Аркан», яка містить відомості про перетин державного кордону.

    Таким чином, слідство фактично намагається встановити, чи міг хтось із доступом до державних інформаційних систем передавати стороннім особам дані про пересування бізнесмена або його близьких.

    Наразі публічно не повідомлялося, що слідство вже встановило факт такого витоку або конкретного чиновника, який міг передати інформацію. Йдеться саме про перевірку версії та збір доказів.

    Ще один великий блок розслідування стосується грошей.

    За даними судового реєстру, правоохоронцям дозволили отримати копії документів у дев’яти фінансових установах щодо руху коштів 25 осіб, яких перевіряють у справі.

    Так слідство намагається простежити фінансові зв’язки між фігурантами та з’ясувати, чи могли через банківські або інші рахунки оплачувати підготовку замаху.

    Вибух у Монако: що сталося 29 червня

    Замах стався ввечері 29 червня у житловому будинку в центрі Монако.

    За даними Reuters, біля входу до будівлі спрацював саморобний вибуховий пристрій. Унаслідок вибуху постраждали три людини. Міжнародні ЗМІ повідомили, що серед них був Вадим Єрмолаєв, його партнерка та син.

    Прокуратура Монако від самого початку розслідувала інцидент як замах на вбивство, а не як терористичний акт. Генпрокурор князівства Стефан Тібо повідомляв, що перед вибухом камери спостереження зафіксували людину, яка залишила сумку у вестибюлі будинку.

    Після цього підозрюваний залишив місце події та, за даними слідства, перетнув кордон із Францією пішки.

    Почалася масштабна операція за участю правоохоронців Монако і Франції.

    Reuters повідомляв, що двоє постраждалих дістали небезпечні для життя травми.

    Згодом з’ясувалося, що людиною, яку правоохоронці Монако розшукували у зв’язку з вибухом, була 39-річна громадянка України Анастасія Березовська.

    За версією слідства Монако, вона могла замаскуватися під чоловіка, принести вибухівку до будинку та залишити її біля входу.

    Березовську оголосили у міжнародний розшук Інтерполу за підозрою у замаху на вбивство, використанні вибухового пристрою та участі у злочинній змові.

    Остаточно її вину суд не встановлював.

    Повернулася в Україну — і була вбита

    Події отримали новий драматичний розвиток уже після вибуху.

    Березовська залишила Західну Європу та 1 липня легально в’їхала в Україну.

    На момент перетину кордону відповідного спрацювання міжнародних баз, яке дозволило б її затримати, не було.

    Через кілька днів жінку вбили.

    За даними українського слідства, 3 липня Березовську вивезли до лісового масиву поблизу селища Юрів на Київщині, де її застрелили кількома пострілами в голову, після чого тіло закопали.

    Його знайшли 6 липня.

    Українська правда з посиланням на прокурора повідомляла, що до вбивства, за версією слідства, причетні Владислав Реут і Віталій Жикович.

    9 липня Печерський районний суд Києва відправив обох під варту.

    Reuters уточнював, що один із затриманих був чинним військовослужбовцем української військової розвідки, інший — колишнім правоохоронцем. При цьому один із підозрюваних пізніше заявив, що відмовляється від попереднього зізнання та стверджує, що воно було отримане під тиском.

    Тому твердження про їхню причетність наразі є версією слідства, а не встановленим судом фактом.

    Слідчі перевіряють зв’язок між двома злочинами

    Саме можливий зв’язок убивства Березовської із замахом у Монако став одним із центральних напрямків розслідування.

    За даними українських правоохоронців, підозрювані у вбивстві жінки раніше могли мати з нею фінансові контакти.

    У суді прокурор повідомляв, що слідство отримало інформацію про перекази на банківські та криптовалютні рахунки Березовської. Через це правоохоронці не виключають, що затримані можуть мати інформацію не тільки про її смерть, а й про організацію самого замаху на Єрмолаєва.

    Проте станом на зараз публічно не представлено судового рішення, яке б доводило участь цих осіб в організації вибуху в Монако.

    Україна та Монако домовилися координувати слідчі дії.

    Українська сторона пропонувала створити міжнародну слідчу групу, щоб правоохоронці обох країн могли оперативно обмінюватися доказами щодо вибуху та вбивства Березовської.

    СБУ відновила відео, яке намагалися знищити

    Ще одним важливим епізодом стало відновлення відеозапису з камери спостереження.

    За інформацією українських правоохоронців, після злочину запис намагалися знищити, однак спеціалістам СБУ вдалося відновити дані.

    Такий матеріал може мати значення для встановлення переміщень фігурантів справи та їхніх контактів.

    Сам вибух у Монако також був добре задокументований камерами. Правоохоронці князівства простежили рух людини, яка залишила сумку, аж до сусіднього французького міста Босолей.

    Тепер українське слідство фактично намагається поєднати кілька масивів доказів: відеозаписи, дані мобільних операторів, банківські транзакції, криптовалютні перекази, відомості про перетин кордону та звернення до державних баз.

    Хто такий Вадим Єрмолаєв

    Вадим Єрмолаєв — бізнесмен родом із Дніпра та засновник торгово-виробничої корпорації «Алеф».

    До його бізнесових інтересів входили нерухомість, аграрний сектор, виробництво алкоголю та інші напрями.

    У рейтингу Forbes Ukraine за 2021 рік Єрмолаєв посідав 45-те місце серед 100 найбагатших українців. Його статки тоді оцінювали приблизно у 220 млн доларів.

    З його бізнес-групою пов’язували низку відомих об’єктів у Дніпрі, зокрема торговельно-розважальний комплекс «Мост-Сіті», Cascade Plaza та інші девелоперські проєкти.

    Згодом Єрмолаєв відмовився від українського громадянства та став громадянином Кіпру.

    У грудні 2023 року Україна запровадила проти нього персональні санкції. Згодом їх було продовжено. В офіційних санкційних документах він зазначений як громадянин Республіки Кіпр, а серед обмежень передбачене, зокрема, блокування активів.

    Українські правоохоронні органи пов’язували санкції з діяльністю його алкогольного бізнесу на окупованій території Криму та сплатою податків до російського бюджету.

    Мотив замаху досі залишається ключовою загадкою

    Попри значний прогрес у встановленні можливого виконавця та пов’язаних із нею людей, головне питання справи досі залишається відкритим: хто замовив напад на Єрмолаєва і навіщо.

    Після вибуху у міжнародних медіа та українських виданнях з’явилося кілька версій — від конфліктів навколо бізнесу до можливої діяльності організованих злочинних груп.

    Зокрема, Українська правда з посиланням на власні джерела повідомляла про версію конфлікту, пов’язаного з так званими шахрайськими колцентрами. Проте ця версія офіційно не підтверджена і не може вважатися встановленим мотивом.

    Прокуратура Монако на початковому етапі прямо заявляла, що мотив залишається невідомим.

    Саме тому нинішнє рішення українського суду про перевірку майже 300 мобільних номерів може виявитися одним із найважливіших етапів справи.

    Слідству належить встановити не тільки зв’язки й переміщення окремих фігурантів, а й можливий ланцюг між замовником, організаторами та виконавцем вибуху.

    Особливу увагу привертає паралельна перевірка банківських рахунків і державних реєстрів. Якщо слідчим вдасться знайти збіг між фінансовими переказами, телефонними контактами та отриманням інформації про переміщення Єрмолаєва, це може суттєво наблизити розслідування до відповіді на питання, хто стояв за нападом у Монако.

    Поки ж справа залишається відкритою, а всі особи, яким оголошено підозру, відповідно до закону вважаються невинуватими, доки їхню вину не буде доведено обвинувальним вироком суду.

  • Справа про вбивство Комарова на Балі отримала несподіваний поворот: у Києві затримали ветерана KRAKEN

    Справа про вбивство Комарова на Балі отримала несподіваний поворот: у Києві затримали ветерана KRAKEN

    У Києві затримали ветерана спецпідрозділу KRAKEN Гліба Новостройного. За неофіційною інформацією, затримання може бути пов’язане з розслідуванням резонансного викрадення та вбивства 28-річного українця Ігоря Комарова на індонезійському острові Балі. Водночас офіційного повідомлення українських правоохоронних органів про статус Новостройного у цій справі станом на 1 серпня немає.

    Про затримання повідомив засновник KRAKEN Костянтин Немічев, посилаючись на власні джерела. Інформацію про затримання також поширили українські медіа.

    За словами Немічева, Новостройний протягом чотирьох років служив у штурмовій роті KRAKEN – підрозділу, пов’язаного з Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України. Із початку повномасштабного російського вторгнення він брав участь в обороні Харкова, а минулого року був звільнений зі служби за станом здоров’я.

    Немічев стверджує, що з неофіційних джерел отримав інформацію про можливе притягнення ветерана до відповідальності у зв’язку зі справою про вбивство Комарова на Балі. При цьому він наголосив, що достовірних офіційних подробиць наразі мало.

    За наявною інформацією, питання щодо запобіжного заходу затриманому має розглядати Печерський районний суд Києва.

    Важлива деталь: ім’я Гліба Новостройного не фігурувало серед п’ятьох осіб, щодо яких у березні Інтерпол оприлюднив червоні сповіщення у справі Комарова. Тому стверджувати, що він є одним із раніше оголошених у міжнародний розшук підозрюваних, підстав немає.

    Що відомо про вбивство Ігоря Комарова

    Історія, з якою зараз пов’язують затримання у Києві, розпочалася на Балі в лютому 2026 року.

    За даними індонезійської поліції, Ігор Комаров був викрадений 15 лютого у районі Джимбаран. Під час розслідування правоохоронці вивчали записи камер відеоспостереження та встановили пересування автомобіля і двох мотоциклів між районами Бадунг і Табанан. Слід привів правоохоронців до вілли, де, за версією слідства, могли утримувати викраденого українця.

    Справа швидко набула широкого розголосу через появу в мережі відео, на якому чоловік, схожий на Комарова, просив зібрати величезний викуп. «Суспільне Дніпро» повідомляло про вимогу у $10 млн.

    Наприкінці лютого на узбережжі Балі почали знаходити фрагменти людського тіла. Після проведення необхідних досліджень індонезійські правоохоронці підтвердили, що рештки належать 28-річному Ігорю Комарову. На початку березня повідомлялося, що одного фігуранта вже затримали, а інших розшукували.

    Таким чином справа про викрадення перетворилася на міжнародне розслідування вбивства.

    Інтерпол оголосив у розшук п’ятьох людей

    17 березня стало відомо про новий етап розслідування. На запит правоохоронних органів Індонезії Інтерпол оприлюднив червоні сповіщення щодо п’ятьох чоловіків, яких розшукували у зв’язку з викраденням та вбивством Комарова.

    Серед них були троє громадян України – 34-річний Денис Галушко, 28-річний Роман Мельник і 42-річний Василь Немеш. Крім них, у міжнародний розшук оголосили 29-річного громадянина Росії Миколу Петрика та 27-річного громадянина Казахстану Владислава Аханова.

    Національна поліція України підтверджувала, що ці п’ятеро осіб були оголошені Інтерполом у розшук на запит Індонезії.

    Червоне сповіщення Інтерполу при цьому не є міжнародним вироком чи автоматичним доказом вини. Це запит до правоохоронних органів країн-членів організації на встановлення місцеперебування та тимчасове затримання розшукуваної особи до вирішення подальших юридичних процедур.

    Саме тому поява у повідомленнях 1 серпня прізвища Новостройного створює нове питання: якщо його затримання справді стосується справи Комарова, то в якій саме ролі його розглядають правоохоронці.

    Чому навколо затримання залишається багато запитань

    Наразі публічно не повідомляється, які саме докази могли стати підставою для затримання ветерана KRAKEN і чи висунуто йому офіційну підозру.

    Немає також підтвердженої інформації про те, чи йдеться про українське кримінальне провадження, міжнародну правову допомогу Індонезії або інший процесуальний механізм.

    Немічев заявив, що справа має закритий характер, та висловив сподівання, що після суспільного розголосу правоохоронці нададуть більше інформації.

    Водночас наявні у відкритих джерелах факти не дозволяють називати Новостройного винним або безпосереднім учасником убивства. До встановлення обставин слідством та рішення суду діє презумпція невинуватості.

    Справа Комарова стала міжнародною

    Розслідування загибелі українця від самого початку вийшло за межі Індонезії. Серед осіб, оголошених у міжнародний розшук, є громадяни трьох держав, а індонезійська сторона звернулася по допомогу до Інтерполу.

    Індонезійські правоохоронці використовували записи камер відеоспостереження для реконструкції пересування ймовірних учасників викрадення та встановлення місця, де могли утримувати Комарова.

    Історія отримала настільки значний резонанс, що її почали розглядати й у ширшому контексті проблеми злочинності за участю іноземців на Балі. Індонезійська влада при цьому наголошувала, що частина резонансних злочинів між іноземцями має коріння в конфліктах, які виникли за межами країни.

    Тепер ключове питання – рішення суду

    Найближчим важливим етапом може стати розгляд у Печерському районному суді Києва. Саме там, за інформацією, поширеною Немічевим, мають вирішувати питання щодо запобіжного заходу Новостройному.

    Якщо правоохоронні органи або суд оприлюднять матеріали справи, стане зрозуміліше, на якій юридичній підставі відбулося затримання і який саме зв’язок ветерана KRAKEN із розслідуванням убивства на Балі перевіряє слідство.

    Поки ж підтвердженими залишаються дві окремі обставини: про затримання Новостройного повідомив Костянтин Немічев, а справа про викрадення та вбивство Ігоря Комарова справді має міжнародний характер і супроводжується червоними сповіщеннями Інтерполу щодо п’ятьох інших осіб. Даних, які дозволяли б ототожнювати Новостройного з одним із цих п’ятьох розшукуваних або наперед робити висновок про його причетність до злочину, у відкритих джерелах наразі немає.

  • Замах в Монако на Єрмолаєва – чеченський слід та помста за вбивство на Балі

    Замах в Монако на Єрмолаєва – чеченський слід та помста за вбивство на Балі

    За інформацією наших джерел в правоохоронних органах, замах в Монако на українського підсанкційного бізнесмена Вадима Єрмолаєва може бути помстою за вбивство сина кримінального авторитета Ігоря Комарова на Балі.

    “Замах на Єрмолаєва – це помста за вбивство Балі. Минулого року між його сином і сином Наріка (Петровського) виник конфлікт щодо кол-центрів, і сина Єрмолаєва притиснули через це, а для вирішення суперечки найняли бійців пов’язаних із чеченцями, які співпрацювали зі старшим Єрмолаєвим.

    Нарік “отримав дозвіл” на вирішення питання щодо того, хто викрав його сина та друга сина.

    Син Вадима Єрмолаєва – Артур Єрмолаєв, активно працює з кол-центрами по Європі.

    Сам  Вадим Єрмолаєв в Україні працював із чеченськими бандитами, що про раніше писали в ЗМІ.

    Зараз чеченські угруповання здебільшого перебралися до Європи, і їхня основна діяльність — шахрайство з картками, відмивання грошей, вимагання та “кришування” кримінального бізнесу.

    Єрмолаєв-молодший зіткнувся з Петровським-молодшим як конкурент саме у сфері кол-центрів, за чутками, щодо роботи з Німеччиною.

    Домовитися не вдалося, і Петровський-молодший почав активно наносити удари по бізнесу Єрмолаєва-молодшого. Той звернувся до батька, а батько сказав, що питання треба вирішувати і в цьому допоможуть його давні партнери-чеченці. Саме вони й організували викрадення на Балі.

    Відтоді Петровський-молодший не лізе до Європи, але старший не пробачив своєму давньому знайомому навіть самого факту викрадення. З огляду на те, що Єрмолаєв вижив, — це ще не все, і Петровський-старший має зараз у кілька разів посилити охорону собі та синові. Син, найімовірніше, з України взагалі не виїжджатиме.

    І є ще один цікавий момент, правоохоронці дуже бояться співпрацювати з Європою у цій справі, але хочуть включити когось до міжнародної слідчої групи, щоб отримувати інформацію. Очевидно, у Монако не обійшлося без наших” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, 29 червня в Монако пролунав потужний вибух під час якого постраждав український підсанкційний бізнесмен Вадим Єрмолаєв та члени його родини.

    Європейські силовики в організації замаху підозрювали 39-річну українку Анастасію Березовську, яку подали в розшук Інтерполу.

    Через кілька днів, у понеділок, 6 липня, близько 23:00 тіло Анастасії Березовської було виявлене в Києві. Попередньо жінку застрелили.

    За інформацією СБУ, підозрювані у вбивстві Анастасії Березовської  – співробітник ГУР і колишній правоохоронець також можуть бути причетні до замаху на Єрмолаєва.

    У підозрюваних були проведені невідкладні слідчі (розшукові) дії в ході яких діючий співробітник ГУР МОУ повідомив про вбивство громадянки Березовської А., яке він вчинив спільно з іншим фігурантом.

    При цьому останній повідомив, що про контакти з Березовською А., перерахування їй коштів та будь-які інші свої дії він не повідомляв своє керівництво та діяв на власний розсуд.

    Також під час обшуку в оселі колишнього співробітника правоохоронних органів виявлено підвальне приміщення схоже на кімнату тортур.

  • Після вибуху в Монако — загадкове вбивство під Києвом: що відомо про смерть підозрюваної Березовської

    Після вибуху в Монако — загадкове вбивство під Києвом: що відомо про смерть підозрюваної Березовської

    У справі про замах на підсанкційного українського бізнесмена Вадима Єрмолаєва в Монако стався новий гучний поворот. Служба безпеки України підтвердила смерть громадянки України Анастасії Березовської, яку правоохоронні органи Князівства Монако вважали головною підозрюваною в організації вибуху біля житлового будинку бізнесмена. Водночас українські правоохоронці повідомили про затримання двох осіб, яких підозрюють у причетності до її вбивства. Серед них — чинний офіцер Головного управління розвідки Міністерства оборони України та колишній співробітник правоохоронних органів.

    Інформація про загибель Березовської вперше з’явилася 7 липня. За даними джерел у правоохоронних органах, її тіло виявили ввечері 6 липня неподалік Києва. За попередніми даними слідства, жінку застрелили, а тіло було закопане. Саме цю жінку кілька днів тому Інтерпол оголосив у міжнародний розшук за запитом влади Монако після вибуху, який стався 29 червня біля житлового комплексу в Монте-Карло.

    СБУ підтвердила факт смерті Березовської та повідомила нові подробиці розслідування. За інформацією спецслужби, під час проведення слідчих дій один із затриманих — чинний військовослужбовець ГУР — повідомив про свою причетність до вбивства жінки. За його словами, злочин було скоєно спільно з іншим фігурантом — колишнім правоохоронцем. При цьому затриманий стверджує, що діяв на власний розсуд і не інформував про свої контакти з Березовською або перекази коштів їй своє командування.

    Під час обшуків правоохоронці також виявили в будинку колишнього співробітника правоохоронних органів підвальне приміщення, яке, за повідомленням СБУ, має ознаки спеціально облаштованої кімнати для незаконного утримання та катувань людей. Наразі слідчі перевіряють його можливе використання у кримінальних провадженнях та встановлюють усіх осіб, які могли перебувати в цьому приміщенні.

    За даними слідства, Березовська перебувала за межами України понад рік — з 22 березня 2025 року до 1 липня 2026 року. Після повернення вона підтримувала контакти саме з двома чоловіками, яких нині підозрюють у її вбивстві. Правоохоронці встановили ці зв’язки завдяки аналізу банківських операцій та переказів на її банківські й криптовалютні рахунки. Ці особи також перевірялися як потенційно причетні до організації замаху на Єрмолаєва у Монако.

    Офіс Генерального прокурора України повідомив, що перебуває у постійній взаємодії з правоохоронними органами Князівства Монако. Українська сторона вже передала французьким та монакським слідчим всю інформацію, отриману під час власного розслідування. Наразі триває встановлення не лише виконавців, а й можливих замовників замаху та інших осіб, які могли брати участь у підготовці злочину.

    Сам замах стався 29 червня біля житлового будинку в Монте-Карло. За версією слідства, невідома особа залишила біля входу сумку з вибуховим пристроєм, після чого активувала його дистанційно саме тоді, коли до будинку поверталася родина бізнесмена. Внаслідок вибуху тяжких поранень зазнав Вадим Єрмолаєв, його супутниця Анна Насобіна та 13-річний хлопець. Пізніше прокуратура Монако перекваліфікувала справу на замах на вбивство із застосуванням вибухового пристрою.

    Розслідування встановило, що перед вибухом підозрювана кілька днів спостерігала за місцем проживання бізнесмена. Камери відеоспостереження зафіксували її поблизу будинку, а також маршрут відходу після закладення вибухівки. За даними слідства, після вибуху вона залишила автомобіль у французькому Босолеї, після чого через територію Італії повернулася до Німеччини, де проживала після виїзду з України. Саме тому прокуратура Монако ініціювала видачу міжнародного ордера на її арешт, а Інтерпол опублікував щодо неї “червоне повідомлення”.

    За інформацією європейських медіа, Анастасія Березовська після початку повномасштабного вторгнення Росії отримала тимчасовий захист у Німеччині. Правоохоронці також встановили, що під час перебування у Монако вона навмисно маскувала зовнішність, аби виглядати як чоловік, що спочатку суттєво ускладнило розслідування. Однією з особливих прикмет, зазначених у міжнародному розшуку, було велике татуювання на правій руці.

    Тим часом стан самого Вадима Єрмолаєва, за інформацією французького видання Nice-Matin, покращився. Повідомляється, що бізнесмен уже вийшов із коми та проходить подальше лікування у французькій лікарні. Найважчих поранень під час вибуху зазнала його супутниця Анна Насобіна, яка перенесла кілька складних операцій.

    Розслідування міжнародної справи триває одразу в кількох юрисдикціях. Українські та монакські правоохоронні органи продовжують встановлювати повний ланцюг організаторів, можливих замовників і співучасників замаху, а також обставини загибелі головної підозрюваної вже після її повернення до України. Остаточні висновки у справі правоохоронці наразі не роблять, наголошуючи, що слідчі дії ще тривають.

  • Під Києвом знайшли застреленою жінку, яку підозрювали у замаху на Вадима Єрмолаєва в Монако

    Під Києвом знайшли застреленою жінку, яку підозрювали у замаху на Вадима Єрмолаєва в Монако

    Під Києвом виявили тіло жінки, яку правоохоронці пов’язували із замахом на підсанкційного українського бізнесмена Вадима Єрмолаєва в Монако. За інформацією джерел у правоохоронних органах, жінку знайшли ввечері 6 липня, а причиною смерті стало вогнепальне поранення.

    За даними співрозмовників Української правди, тіло було виявлено близько 23:00 6 липня. Також джерела повідомили, що жінка перебувала за межами України з 22 березня 2025 року до 1 липня 2026 року, після чого повернулася до країни.

    Крім того, за інформацією видання, у межах розслідування вже затримано двох підозрюваних. Один із них є чинним офіцером Головного управління розвідки, інший — колишнім співробітником правоохоронних органів. Офіційних повідомлень від правоохоронних органів щодо обставин їхнього затримання або висунутих підозр наразі не оприлюднено.

    Новий розвиток подій стався наступного дня після виходу четвертої частини журналістського розслідування «Батальйон Монако», у якому журналісти зафіксували Вадима Єрмолаєва в Монако за кілька днів до замаху на нього.

    Що відомо про замах у Монако

    Вибух стався 29 червня біля житлового комплексу в Монако. Постраждали троє членів однієї родини, серед яких, за повідомленнями ЗМІ, був Вадим Єрмолаєв. Спочатку правоохоронці припускали, що нападник був чоловіком, однак після аналізу записів камер відеоспостереження дійшли висновку, що вибухівку заклала жінка, яка маскувалася під чоловіка.

    Правоохоронні органи Монако оголосили у міжнародний розшук 39-річну громадянку України Анастасію Березовську. За даними Інтерполу, її підозрювали у замаху на вбивство, встановленні вибухового пристрою в громадському місці та участі у злочинній змові. Слідство також вважає, що вона могла діяти не самостійно.

    Після вибуху прокуратура Монако відмовилася від початкової версії теракту та відкрила кримінальне провадження за статтями про замах на вбивство та встановлення вибухового пристрою в громадському місці. Мотиви злочину офіційно досі не встановлені, а міжнародне розслідування триває.

    Вадим Єрмолаєв — бізнесмен із Дніпра, засновник корпорації «Алеф» та один із найбільших девелоперів міста. У 2019 році він відмовився від українського громадянства на користь громадянства Кіпру, а у 2023 році потрапив під українські санкції через звинувачення у веденні бізнесу на тимчасово окупованих територіях.

    На цей момент офіційні українські правоохоронні органи не коментували зв’язок між смертю жінки під Києвом, затриманнями в Україні та міжнародним розслідуванням замаху в Монако. Обставини її загибелі та можливі мотиви вбивства встановлюються.

  • Суд у Миколаєві стягнув майже 5 млн грн за експорт сої через фіктивну компанію

    Суд у Миколаєві стягнув майже 5 млн грн за експорт сої через фіктивну компанію

    У Миколаєві суд розглянув справу про незаконний експорт сільськогосподарської продукції та зобов’язав керівника місцевого підприємства сплатити майже 5 мільйонів гривень до бюджету. Йдеться про використання підроблених документів та фіктивного іноземного контрагента.

    За даними матеріалів справи, у 2021 році компанія здійснила відвантаження значної партії соєвих бобів морським транспортом. У документах як покупець була зазначена іноземна фірма, нібито зареєстрована в Угорщині, а контракт — підписаний її керівником.

    Однак згодом перевірка із залученням міжнародних партнерів показала, що особа, яка фігурувала у документах як директор іноземної компанії, на момент укладення угоди вже не мала жодного стосунку до цього підприємства. За інформацією слідства, чоловік підписував документи, не усвідомлюючи їхнього змісту, і фактично не керував жодною компанією.

    Українське підприємство, яке здійснювало експорт, також мало ознаки фіктивності. Воно не вело повноцінної господарської діяльності, не подавало звітності та не мало необхідної інфраструктури для здійснення подібних операцій.

    Правоохоронці дійшли висновку, що схема була спрямована на виведення коштів за кордон без повернення валютної виручки в Україну та ухилення від сплати податків.

    Суд визнав директора підприємства винним у порушенні митних правил. Оскільки товар вже був вивезений за межі країни, конфіскувати його неможливо, тому застосовано іншу норму — стягнення його вартості.

    У результаті загальна сума фінансових санкцій склала майже 5 мільйонів гривень. Вона включає як штраф, так і компенсацію вартості експортованої продукції.

    Справу розглядали за відсутності обвинуваченого, який був представлений адвокатом. Захист намагався закрити провадження через строки давності, однак суд не погодився з цими аргументами.

    Фахівці зазначають, що подібні схеми з використанням фіктивних іноземних компаній залишаються однією з поширених проблем у сфері експорту агропродукції. Вони призводять до втрат бюджету та ускладнюють контроль за валютними надходженнями.

  • Українця Комарова на Балі могли вбити помилково: що відомо про справу

    Українця Комарова на Балі могли вбити помилково: що відомо про справу

    Історія зникнення і жорстокої загибелі українця Ігоря Комарова на Балі перетворюється на складну кримінальну справу з кількома версіями та міжнародним розшуком підозрюваних. Те, що починалося як повідомлення про викрадення, за лічені дні стало історією про тортури, можливу помилку виконавців і ймовірні кримінальні розбірки.

    Комаров зник під час поїздки на мотоциклі разом із другом Єрмаком Петровським. За даними правоохоронців, на чоловіків напала група з шести осіб, які діяли злагоджено і заздалегідь підготувалися до нападу. Петровському вдалося вирватися, тоді як Комарова викрали.

    Саме цей епізод став ключовим для однієї з основних версій слідства. Українські правоохоронці припускають, що нападники могли переплутати жертв. За попередньою інформацією, їхньою ціллю був саме Петровський, а Комаров опинився у руках злочинців випадково. Навіть після того, як помилка могла стати очевидною, викрадачі не відпустили чоловіка, що свідчить про серйозність намірів і небажання залишати свідків.

    Подальші події набули особливої жорстокості. За даними слідства, Комарова утримували в ізоляції та піддавали тортурам. Фотографії знущань надсилали його близьким, що виглядає як елемент психологічного тиску. У мережі також з’явилося відео, на якому чоловік звертається до рідних із проханням про допомогу.

    З часом справа отримала ще більш трагічне підтвердження. На Балі були виявлені розчленовані останки, які могли належати зниклому українцю. Поліція Індонезії перевірила цю версію, а результати ДНК-експертизи підтвердили збіг.

    На цьому етапі слідство розглядає кілька можливих мотивів злочину.

    Перший — це викрадення з метою отримання викупу. Відомо, що викрадачі намагалися тиснути на родичів, що може свідчити про фінансову складову. При цьому звертає на себе увагу й інформація про те, що близьке оточення Комарова могло мати значні фінансові можливості.

    Друга версія — кримінальні розбірки. Правоохоронці прямо називають справу схожою на зведення рахунків, де викрадення використовується як інструмент тиску. У такому сценарії Комаров міг стати випадковою жертвою конфлікту, до якого він не мав прямого відношення.

    Третя версія — поєднання помилки і фінансового мотиву. Викрадачі могли спочатку діяти за одним сценарієм, але після помилки спробували використати ситуацію для отримання грошей, не маючи можливості відступити.

    Окремо слідчі перевіряють, чи не було витоку інформації про пересування українців на острові. У таких злочинах нерідко вирішальну роль відіграє наведення — коли нападники заздалегідь знають маршрут і поведінку жертви.

    Хто стоїть за викраденням: що відомо про підозрюваних

    За даними індонезійської поліції, до викрадення та вбивства Ігоря Комарова причетна організована група щонайменше з шести осіб. Йдеться про іноземців — серед них, за попередньою інформацією, є громадяни України та Росії. Частина фігурантів вже залишила територію Індонезії одразу після злочину, ще кілька можуть переховуватися на острові.

    Правоохоронці встановили, що дії групи були добре скоординованими: нападники діяли заздалегідь сплановано, використовували транспорт, орендоване житло та могли мати чітку інформацію про маршрути пересування жертв. Наразі один із підозрюваних затриманий, тоді як інші оголошені в міжнародний розшук.

    Окрему увагу слідство приділяє можливим зв’язкам між підозрюваними та кримінальними колами. У відкритих джерелах фігурує інформація, що друг Комарова — Єрмак Петровський — може бути пов’язаний із впливовими особами з кримінального середовища Дніпра. Це, у свою чергу, підсилює версію про те, що напад міг бути частиною ширшого конфлікту або спробою тиску.

    Також у матеріалах слідства згадується можливий зв’язок фігурантів справи з так званими шахрайськими кол-центрами. За однією з версій, частина учасників угруповання могла мати досвід у подібних схемах, що пояснює як рівень організації злочину, так і використання психологічного тиску на родичів жертви.

    Попри численні припущення, правоохоронці поки не підтверджують наявність міжнародної мафіозної мережі або чітко встановленого замовника. Слідство наголошує, що мотиви злочину ще остаточно не визначені, а всі версії — від помилки в об’єкті до фінансового інтересу — залишаються в роботі.

    Наразі ключове завдання — встановити місцезнаходження всіх учасників групи та з’ясувати, хто саме організував напад і чи мав він замовний характер.

  • У Львові затримали поляка, засудженого за участь в організованому угрупованні

    У Львові затримали поляка, засудженого за участь в організованому угрупованні

    Українські та польські правоохоронці провели спільну операцію у Львові, під час якої затримали громадянина Польщі, який перебував у міжнародному розшуку майже вісім років. Йдеться про 63-річного чоловіка, якого розшукували на підставі червоного повідомлення Інтерполу, Європейського ордера на арешт та національних ордерів, виданих польськими правоохоронними органами.

    Про затримання повідомила пресслужба Центрального слідчого бюро поліції Польщі. За даними польських правоохоронців, операцію провели співробітники Центрального бюро розслідувань поліції у співпраці з підрозділом кіберполіції Національної поліції України.

    Затриманим виявився Броніслав Д., якого польський суд раніше визнав винним у низці злочинів. Його засудили до чотирьох років позбавлення волі за участь в організованому злочинному угрупованні, фінансово-податкові правопорушення та відмивання коштів.

    Окрім цього, слідчі підозрюють чоловіка у керівництві організованою злочинною групою та здійсненні масштабної незаконної діяльності, пов’язаної з фінансовими махінаціями та легалізацією значних сум грошей. За версією правоохоронців, ці схеми були для нього стабільним джерелом доходу.

    У Центральному бюро розслідувань поліції Польщі зазначили, що затримання стало можливим завдяки тривалим оперативним заходам. Польські правоохоронці встановили місцезнаходження підозрюваного та передали відповідну інформацію українській стороні. Представники польської поліції також брали участь у проведенні операції на території України.

    Наразі затриманий перебуває під вартою в Україні. Він очікує завершення процедури екстрадиції, після чого його мають передати польській стороні для відбування покарання, призначеного судом.

  • Ексочільника «Володимиртепла» затримали на гірськолижному курорті в Канаді

    Ексочільника «Володимиртепла» затримали на гірськолижному курорті в Канаді

    Інтерпол затримав у Канаді колишнього директора КП «Володимиртепло» та ексдепутата Володимирської міської ради Сергія Кобу, який перебував у міжнародному розшуку через підозру в розтраті бюджетних коштів. Наразі триває процедура його екстрадиції до України.

    Кримінальне провадження щодо експосадовця відкрили у листопаді 2024 року. За даними слідства, у лютому 2023 року, очолюючи комунальне підприємство «Володимиртепло», Сергій Коба уклав договір із приватним підприємцем на постачання тисячі кубометрів дерев’яної тріски на суму 6,9 млн грн. Підряднику перерахували 4 млн грн авансу, попри відсутність у нього необхідних виробничих потужностей та відповідного досвіду.

    Згодом підприємець виконав зобов’язання лише частково – поставив продукцію на 1,3 млн грн. Решта коштів, а це 2,7 млн грн, комунальному підприємству повернуті не були. Слідство вважає, що службова недбалість або умисні дії керівника призвели до завдання значних збитків місцевому бюджету.

    На момент активізації слідчих дій Сергій Коба вже перебував за кордоном. У 2023 році він разом із заступником міського голови Володимира Ярославом Матвійчуком та директором КП «Полігон» Володимиром Собіпаном вирушив у службове відрядження до Литви для вивчення досвіду використання альтернативної енергетики. Делегація мала повернутися 15 вересня, однак Коба в Україну не повернувся. Згодом він надіслав поштою заяву про звільнення з посади керівника підприємства, а пізніше склав і депутатські повноваження.

    У серпні та жовтні 2025 року суд двічі заочно обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Після цього його оголосили в міжнародний розшук.

    17 лютого канадські правоохоронці затримали Сергія Кобу. Інформацію про це оприлюднило видання «Сила правди», а джерела в правоохоронних органах підтвердили її журналістам. Напередодні дружина експосадовця опублікувала у соціальних мережах відео з відпочинку родини на гірськолижному курорті в Канаді. За припущеннями журналістів, саме ця публікація могла допомогти встановити його місцеперебування.

    Сергій Коба був обраний до Володимирської міської ради у 2020 році від партії «Сила і честь». У раді він очолював фракцію політичної сили та був секретарем постійної комісії з питань соціально-економічного розвитку, бюджету та фінансів. КП «Володимиртепло» він очолив у 2017 році.

    Нині українська сторона готує необхідні документи для екстрадиції підозрюваного. Досудове розслідування триває.