Експрезидент Української асоціації футболу Андрій Павелко, який раніше залишив посаду голови УАФ на тлі кримінального провадження, залишив територію України, попри чинний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. За повідомленнями низки ЗМІ, 50-річний Павелко виїхав за кордон, імовірно, скориставшись підробленою довідкою, яка нібито дозволила перетнути кордон.
Зараз обговорюється можливість оголошення Павелка в міжнародний розшук через Інтерпол. Колишній очільник УАФ перебуває під слідством у кримінальному провадженні, пов’язаному з підозрами у корупції під час реалізації проєкту з будівництва заводу з виробництва штучного покриття для футбольних полів у Кропивницькому. Саме в межах цього провадження суд обрав йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Нагадаємо, що 25 січня 2024 року президентом УАФ став Андрій Шевченко, який змінив Павелка на чолі організації. Від’їзд експрезидента за кордон став несподіваним для громадськості та викликав широку увагу медіа та футбольної спільноти.
Регіональний суд австрійського міста Корнойбург найближчим часом розгляне питання екстрадиції колишнього керівника Головного управління внутрішньої безпеки Служби безпеки України Андрія Наумова. Про це повідомила пресслужба Державного бюро розслідувань.
Хоча в офіційному повідомленні імені не вказано, видання «Радіо Свобода» зазначає, що за фабулою справи йдеться саме про Наумова — фігуранта гучних антикорупційних розслідувань і колишнього генерала СБУ.
Українські слідчі вже завершили досудове розслідування за кількома статтями Кримінального кодексу України. За даними ДБР, Наумов підозрюється у шахрайстві та підробленні офіційних документів, через що йому загрожує серйозне покарання.
Після року ув’язнення в Сербії за відмивання грошей Наумов у жовтні 2025 року переїхав до Австрії. Про це українська сторона оперативно повідомила австрійські правоохоронні органи та передала необхідні документи для екстрадиції. Тепер рішення залишається за австрійським судом.
Раніше, 15 жовтня 2024 року, Вищий суд у Ніші визнав Наумова винним у відмиванні коштів і засудив до одного року позбавлення волі, а також ухвалив рішення про п’ятирічне видворення з країни.
Крім того, у серпні 2024 року Інтерпол оголосив Наумова у міжнародний розшук на запит ДБР. Слідство в Україні вважає, що під час керівництва державним підприємством у 2019–2021 роках він шахрайським шляхом заволодів понад 3,2 мільйона гривень і намагався підробити документи, щоб уникнути кримінальної відповідальності.
Якщо суд в Австрії ухвалить позитивне рішення, Наумова можуть повернути в Україну вже найближчим часом, де йому доведеться відповісти перед законом.
В мережі нещодавно з’явилися нові відео та аудіо записи, на яких людина схожа на чернігівського бізнесмена Дениса Пащенко домовляється з іноземними співрозмовниками, як переправляти наркотичні речовини через Україну до Європи. Він говорить про «домовленості на високому рівні», хизується контактами з політичними верхівками різних країн аби створити враження недоторканності. Для когось це могло б видатися шоком. Для тих, хто стежив за його біографією, — закономірність.
Пащенко ніколи не був «чистим» бізнесменом. Його шлях у криміналі почався ще у 2004 році, коли в Україні його засудили за тяжкі тілесні ушкодження. За інформацією адвоката Євгенія Гіліна, він встиг відсидіти в Іспанії, Андоррі та Греції. Замість бізнес-кар’єри він обрав шлях людини, яка заробляє там, де інші втрачають: на слабких, на довірливих, на системі, яка не встигає за його нахабством.
Гучна слава прийшла після викрадення у Домініканській Республіці екс-мера Херсона Володимира Сальдо. Хоч і сам Сальдо зрадник України, але саме ця справа зробила Пащенко відомим у міжнародних базах. У 2017 році його оголосили у національний розшук, а вже наступного року — у міжнародний.
ФОТО: У 2017 році Пащенко був оголошений у розшук
У 2019-му його затримали у Швейцарії, восени екстрадували до України. Здавалося, історія закінчилася: людину з таким бекґраундом чекала реальна тюрма. Але система знову дала збій.
Замість тримання під вартою суддя відпустив його під особисте зобов’язання. Коли він намагався вилетіти з країни всупереч забороні, його зупинили прикордонники. Та й після цього отримав лише нічний домашній арешт. Так фігурант міжнародного розшуку, людина з кримінальним минулим, знову опинився на волі.
Паралельно він не полишав свого «бізнесу» — уміння обіцяти. З джерел нам стало відомо, що за гроші Пащенко обіцяв вирішити будь-які проблеми: знайти контакти, домовитися з суддями чи чиновниками, допомогти у «чутливих справах». Люди платили, але нічого не отримували. Це була його улюблена схема: взяти гроші, не виконати обіцянки й лишити співрозмовника ні з чим.
У 2014-му слідчі відкрили провадження щодо ухилення від сплати податків, і предметом розслідування стали не абстрактні «фірми-прокладки», а конкретні структури, які роками утворювали навколо Пащенка мережу для грошових і товарних маніпуляцій. Приватна фірма «ОПТІМА» (ЄДРПОУ 31221145) і ТОВ «ПАРІЛАЙН» (ЄДРПОУ 33172257) опинилися в епіцентрі справи: слідство стверджувало, що частину реалізації продукції просто не вносили в бухгалтерію, створюючи «чорні» надходження і залишаючи державу без податків.
Ця технологія — приховати реальний товарообіг на папері й отримати доступ до готівки поза контролем — виявилася надзвичайно ефективною. З часом до неї додалися борги перед банками та судові спори: підприємства Пащенка накопичували заборгованість, і ПУМБ змушений був вести претензійно-позовну роботу, щоб повернути кошти. Для зовнішнього спостерігача це виглядало як класичний бізнес-конфлікт; для того, хто знає схеми — як наступний крок у відпрацьованій процедурі: взяти гроші, не показати продажі, перекласти ризики на підставні рахунки.
Саме ці «репетиції» стали тими інструментами, які сьогодні можна використати для значно небезпечніших операцій. Компанія з імпортно-експортною специфікою, відпрацьована практика фіктивних або непоказаних угод, наявність юридичних документів і рахунків — усе це дає можливість оформлювати вантажі й змінювати їхню класифікацію на папері.
Від шахрайства — до наркотрафіку
Але тепер стає зрозуміло, що масштаби шахрайства змінилися. Мова вже не про локальні афери, а про наркотрафік через Україну до Європейського Союзу. Пащенко розповідає про використання дипломатичних каналів, переконує партнерів у наявності політичного прикриття, демонструє міжнародні контакти — від Швейцарії до Еквадору. Це не приватна авантюра. Це спроба зробити Україну транзитною зоною для наркотичних речовин.
У схемах Пащенка особливу роль відіграють іноземні контакти. Це не випадкові знайомі з візиток, а люди, чиї імена створюють враження серйозності та глобальності.
У записах, що потрапили у відкритий доступ, згадується швейцарський політик Стефан Бруннер (Stefan Brunner). Його участь створює враження солідності та міжнародної легітимності. Присутність представника зі Швейцарії додає схемам Пащенка відтінку «респектабельності», адже ця країна асоціюється зі стабільністю, фінансовою надійністю та нейтральністю. Саме на такі асоціації і робить ставку бізнесмен, використовуючи Бруннера як «вітрину», що дозволяє прикривати тіньові домовленості. З відео стає чітко зрозуміло, що Бруннер погодився допомагати Пащенку з легітимізацією наркотичний речовин на території ЄС.
ФОТО: Пащенко разом із Стефаном БрюннеФОТО: Пащенко разом із Стефаном Брюнне
Інший фігурант у мережі контактів Пащенка — еквадорський політик Болівар Арміхос Веласко, що декілька разів балотувався на пост президента Еквадору. Він також був причетний до низки корупційних скандалів на своїй батьківщині. Його ім’я виникає там, де мова йде про маршрути з Латинської Америки, регіону, добре відомого як джерело наркотрафіку. Присутність еквадорця у схемі не виглядає випадковою: це додає версії Пащенка ваги в очах потенційних партнерів. Для нього Арміхос Веласко — це «доказ» доступу до джерела, що робить пропозицію українського бізнесмена більш переконливою і реалістичною. І з тих же відео ми можемо зрозуміти, що Болівар Арміхос Веласко також погодився допомогти у поставках наркотичних речовин до України, після чого товар буде реалізовано на території Європейського Союзу.
ФОТО: Болівар Арміхос Веласко, колишній кандидат в президенти Еквадору, під час розмови з Денисом ПащенкомФОТО: Болівар Арміхос Веласко, колишній кандидат в президенти Еквадору
Бізнес-вітрина криміналу
Але будь-яка схема потребує прикриття. Дружина бізнесмена, Алла Олександрівна (у різних документах також фігурує як Гулбіс або Василенко), формально є власницею ресторану «Ля Опера бар» в центрі Чернігова. Саме на неї оформлений бізнес, який у звичайному місті мав би бути просто закладом харчування, але в історії Пащенка стає частиною прикриття.
ФОТО: Дані з сайту youcontrol
Ресторан із готівковою виручкою і контрактами на постачання — зручний майданчик для того, аби легалізувати доходи, джерело яких викликає запитання. Алла — не випадкова фігура, а ключовий елемент у тіньовій архітектурі чоловіка: її ім’я в реєстрах дозволяє йому залишатися в тіні, тоді як бізнес продовжує працювати.
ФОТО: Алла Пащенко, дружина Дениса Пащенко
Інший фасад — благодійний фонд «Місія солідарності». На папері — гуманітарні ініціативи, на ділі — ідеальний канал для міжнародних переказів. Що цікаво, серед його співзасновників — той самий швейцарський політик Стефан Брунне і Мехія Сальдівія Андрес Байрон із Еквадору. Скоріш за все саме через цей фонд переказуються гроші за послуги партнерам. Там, де мали б іти гроші на допомогу, ймовірно йдуть транзитом кримінальні надходження.
ФОТО: Стефан Брунне і Мехія Сальдівія Андрес БайронФОТО: Стефан Брунне і Мехія Сальдівія Андрес Байрон разом з Аллою Пащенко та генерал-майором Дмитром КрасильниковимФОТО: Дані з сайту youcontrol
Якщо ресторан у Чернігові виконує роль локальної каси, то фонд із закордонними співзасновниками — це вже «міжнародний шлюз». Під виглядом гуманітарних вантажів через кордон можуть проходити будь-які товари. У мирний час це можуть бути одяг, продукти чи ліки, під час війни — генератори, медикаменти, амуніція. І саме в такому потоці легко «заховати» щось інше. Ніхто не буде ретельно перевіряти коробки з наліпкою «допомога», тим паче коли документи підписані міжнародними партнерами.
Тому ймовірність того, що фонд може бути використаний не лише для фінансових операцій, а й для фізичного транзиту наркотичних речовин під прикриттям гуманітарних поставок, виглядає цілком реальною. Для Пащенка це подвійна вигода: гроші заходять офіційно, вантажі перетинають кордон без зайвих запитань, а зовні все виглядає як прояв солідарності й турботи.
Пащенко вже був у міжнародному розшуку, і тепер знову опиняється у центрі скандалу. Якщо записи підтвердяться — маємо справу з мережою, що використовує ресторан і фонд як прикриття для транзиту наркотиків. Влада має дати публічні пояснення і почати розслідування.
Павло Овчаренко, колишній голова правління компанії «Укртатнафта», оголошений у міжнародний розшук по лінії Інтерполу. Разом з ним правоохоронці розшукують його спільників у справі щодо масштабного заволодіння нафтопродуктами на суму понад 5,8 млрд грн.
Слідство встановило, що Овчаренко є організатором організованого злочинного угруповання (ОЗУ), яке, зловживаючи службовим становищем, незаконно передало великі обсяги нафтопродуктів кільком фіктивним структурам. Йдеться про компанії «Гуд Ойл», «Уелс Хаус», «Стрімз Кепітал», «Нью Ойл», «Рагард» та «Агрейн Трейдинг».
До складу злочинного угруповання, за даними слідства, входив топменеджмент вищезгаданих компаній, який разом з Овчаренком реалізовував незаконні операції з майном «Укртатнафти». Внаслідок цих дій державі було завдано збитків на мільярди гривень.
Розслідуванням справи займаються органи української прокуратури та Національне антикорупційне бюро (НАБУ). У рамках провадження відкрито кримінальні провадження за кількома статтями, зокрема за статтею про створення організованої злочинної групи, зловживання службовим становищем та привласнення майна в особливо великих розмірах.
Згідно з інформацією правоохоронців, Овчаренко та його спільники намагаються переховуватись за кордоном. Саме тому Україна ініціювала їхній розшук через Інтерпол. Наразі слідство працює над поверненням активів і встановленням усіх обставин оборудки.
Колишнього депутата Київради Дениса Комарницького оголошено в розшук за підозрою в організації злочинного угруповання, що заволодівало столичною землею. Про це повідомили в Національному антикорупційному бюро України (НАБУ).
За даними слідства, Комарницький разом із 9 спільниками був викритий 6 лютого 2025 року в межах спецоперації НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) під назвою “Чисте місто”. Наразі триває його активний розшук, оскільки є підстави вважати, що він намагається втекти за кордон.
Згідно з розслідуванням НАБУ, угруповання займалося незаконним привласненням київських земельних ділянок шляхом оформлення фіктивних прав власності. Після цього через підконтрольних депутатів Київради та чиновників КМДА приймалися рішення про передачу землі в користування без проведення торгів.
Михайло Терентьєв – голова земельної комісії Київради.
Олена Марченко – депутатка Київради, член комісії з питань земельних відносин.
Заступники керівників комунальних підприємств і ще четверо осіб.
8 лютого Вищий антикорупційний суд (ВАКС) обрав запобіжні заходи для 7 підозрюваних:
Олена Марченко – тримання під вартою з можливістю внесення застави 50 млн грн.
Михайло Терентьєв – арешт із заставою 19,98 млн грн.
Петро Оленич – тримання під вартою із заставою 15 млн грн.
Інші фігуранти – застави від 4,5 млн до 8 млн грн.
Ще один підозрюваний отримав особисте зобов’язання.
За словами директора НАБУ Семена Кривоноса, правоохоронці залучили всі сили для розшуку організатора схеми. Орієнтовано особовий склад СБУ, Нацполіції та Держприкордонслужби, щоб запобігти втечі Комарницького з України.
“Ми докладаємо всіх зусиль, щоб ця людина постала перед судом і відповіла за свої дії. Вся правоохоронна система має працювати спільно, аби не допустити уникнення відповідальності”, – наголосив Кривонос.
Якщо Комарницький не буде затриманий найближчим часом, його можуть оголосити в міжнародний розшук через Інтерпол.
Прикордонники на пункті пропуску “Лужанка” на Закарпатті виявили автомобіль Volkswagen 2005 року випуску, який перебуває у міжнародному розшуку. Транспортний засіб був викрадений у Чехії і на момент затримання керувався громадянкою України.
Зазначається, що під час перевірки транспортного засобу, яким керувала 44-річна громадянка України, спрацювала база даних Інтерполу, пише пресслужба Мукачівського прикордонного загону.
Як з’ясувалося, автомобіль було викрадено у вересні 2024 року в Чехії, і він значився в обліку викраденого транспорту Генерального Секретаріату Інтерполу.
Прикордонники оперативно повідомили Укрбюро Інтерполу в Києві та передали авто співробітникам Національної поліції.
Інтерпол оголосив у міжнародний розшук Андрія Наумова, колишнього начальника Головного управління внутрішньої безпеки Служби безпеки України (СБУ). Це сталося за запитом Державного бюро розслідувань (ДБР). Однак, незважаючи на це, ДБР подає цю подію як важливу перемогу, хоча Наумов перебуває у розшуку вже понад два роки.
Як зазначається, 26 серпня 2024 року червоне оповіщення опубліковане в обліках Генерального секретаріату Інтерполу.
“Серед іншого ДБР підозрює колишнього посадовця у шахрайському заволодінні понад 3,2 млн грн під час перебування на посаді керівника державного підприємства протягом 2019-2021 рр”, – йдеться у повідомленні.
Ексгенерала СБУ затримали 7 червня 2022 року під час спроби потрапити із Сербії до Північної Македонії у транспортному засобі, у якому було €592 000, $120 000 та два дорогоцінні камені.
Розслідування триває.
Прізвища колишнього генерала ДБР не називає, втім опублікована світлина (ВГОРІ) та деталі справи свідчать, що йдеться про Андрія Наумова.
Справа Наумова
У січні 2024 року колишній генерал, ексначальник Головного управління внутрішньої безпеки СБУ Андрій Наумов, якого в Сербії засудили до року ув’язнення за відмивання коштів, вийшов на волю.
У суді уточнили, що Наумов вийшов з сербської в’язниці ще на початку грудня 2023 року. Однак через розгляд апеляції на вирок в нього вилучили документи та заборонили залишати територію країни.
В Україні щодо Наумова є два кримінальні провадження. Одне стосується одночасного отримання зарплати в СБУ та на держпідприємстві, на якому Наумов працював до приходу в спецслужбу. Інше – періоду, коли він керував “Центром організаційно-технічного і інформаційного забезпечення управління зоною відчуження”. За версією слідства, Наумов уклав із фіктивним підприємством завідомо невигідний договір та безпідставно нараховував собі премії.
З літа 2019 по літо 2021 року Наумов очолював Головне управління внутрішньої безпеки СБУ під керівництвом Івана Баканова. У жовтні 2020 року президент Володимир Зеленський присвоїв Наумову військове звання бригадного генерала, щоправда, на початку повномасштабного вторгнення позбавив його, назвавши експосадовця СБУ “зрадником”.
Наумов виїхав з України напередодні вторгнення Росії, а влітку 2022 року його затримали в Сербії з незадекларованою готівкою – близько 600 тис. євро та $120 тис. Там проти нього відкрили справу і відправили до слідчого ізолятора.
Асоціація міжнародних автоперевізників в Україні звернула увагу на проблему українських далекобійників, які після перетину кордону не повертаються додому, залишаючи свої фургони, щоб уникнути призову на мобілізацію.
Така практика, за словами асоціації, має серйозні наслідки для галузі та загрозу для безпеки на дорогах.
«Я думаю, що найближчим часом ми розробимо разом з юристами і будемо доводити до водіїв, що у них будуть не тільки проблеми з поліцією, а саме розглядатиметься ситуація як викрадення автомобіля», – заявив віце-президент Асоціації Віктор Балін.
Інформацію про таких водіїв планують передавати в Інтерпол, щоб вони потім не змогли знайти роботу за кордоном.
Балін зазначив, що через таких водіїв може блокуватися доступ до системи «Шлях» всієї компанії-перевізника, що загрожує зупинкою роботи.
