Golosnovinua.com

Позначка: Іран

  • Трамп направляє Віткоффа та Кушнера на переговори з Іраном: новий раунд може відбутися вже в Ісламабаді

    Трамп направляє Віткоффа та Кушнера на переговори з Іраном: новий раунд може відбутися вже в Ісламабаді

    Президент США Дональд Трамп направляє своїх спеціальних посланців Стів Віткофф та Джаред Кушнер до Пакистану для участі у новому раунді переговорів з Іраном. Очікується, що зустрічі відбудуться 25–26 квітня в Ісламабаді та стануть продовженням діалогу щодо врегулювання конфлікту і ядерної програми Тегерана.

    Про це повідомляє CNN з посиланням на двох представників адміністрації.

    За інформацією з американської адміністрації, ключовим представником іранської сторони на переговорах має стати міністр закордонних справ Аббас Арагчі. Він, ймовірно, очолить делегацію замість інших політичних фігур, яких раніше розглядали як учасників переговорного процесу.

    У Вашингтоні розраховують, що новий раунд перемовин дозволить просунутися у питанні обмеження ядерної програми Ірану та знизити напруження в регіоні. Відомо, що Кушнер і Віткофф уже кілька місяців працюють над підготовкою можливих домовленостей, ведучи неформальні контакти з іранськими представниками.

    Водночас віцепрезидент США Джей Ді Венс наразі не братиме участі в переговорах. За даними джерел, його можливий візит до Ісламабада залежатиме від того, наскільки успішно просуватиметься діалог між сторонами.

    Переговори відбуваються на тлі складної ситуації на Близькому Сході, де США одночасно поєднують дипломатичний тиск із військовими інструментами стримування. Раніше Трамп заявляв про продовження режиму перемир’я з Іраном, що, за його словами, стало результатом посередництва Пакистану.

    Крім того, Вашингтон продовжує активно впливати на ситуацію в регіоні, зокрема через контроль ключових морських шляхів та посилення військової присутності. Це створює подвійний тиск на Тегеран — дипломатичний і економічний.

    Аналітики зазначають, що саме Пакистан відіграє дедалі важливішу роль як майданчик для переговорів між США та Іраном. Ісламабад зберігає відносно нейтральну позицію та має можливість виступати посередником у складному діалозі між сторонами.

    Очікується, що головними темами переговорів стануть ядерна програма Ірану, зняття або пом’якшення санкцій, а також безпекова ситуація в регіоні. Водночас остаточний результат залишається невизначеним, адже позиції сторін значною мірою відрізняються.

    Новий раунд переговорів може стати важливим кроком у спробі знизити напруження між США та Іраном. Водночас подальший розвиток подій залежатиме від готовності сторін до компромісів і загальної ситуації в регіоні.

  • “Зелене світло” на удари в морі: Трамп різко посилив тиск на Іран і наказав діяти жорстко

    “Зелене світло” на удари в морі: Трамп різко посилив тиск на Іран і наказав діяти жорстко

    Президент США Дональд Трамп ухвалив різке рішення щодо ескалації тиску на Іран, дозволивши військово-морським силам відкривати вогонь по суднах, які намагатимуться прорватися через стратегічно важливу Ормузьку протоку. Цей крок став частиною масштабної операції зі стримування Тегерана та обмеження його енергетичних доходів.

    Про деталі масштабної військово-морської операції США та дипломатичні маневри Білого дому повідомляє агентство Bloomberg.

    За даними з американської адміністрації, рішення про застосування сили ухвалили після інциденту з двома супертанкерами, які намагалися обійти обмеження та вийти з іранських портів. У Вашингтоні вважають, що жорсткі дії на морі можуть змусити Іран піти на поступки у переговорах, зокрема щодо ядерної програми та регіональної безпеки.

    Сам Трамп публічно наголосив, що США не мають наміру відступати та готові діяти довго й послідовно. Він заявив, що Іран перебуває у значно гіршій позиції та не має часу для затягування конфлікту, підкреслюючи перевагу Сполучених Штатів у ресурсах і можливостях.

    Ормузька протока є одним із найважливіших енергетичних коридорів світу — через неї проходить значна частина глобального експорту нафти. Саме тому будь-які військові дії в цьому регіоні миттєво впливають на світові ринки. Після загострення ситуації ціни на нафту різко зросли, перевищивши позначку понад 100 доларів за барель, що викликало занепокоєння серед міжнародних партнерів.

    Попри жорстку військову риторику, адміністрація Трампа паралельно намагається утримати ситуацію від повномасштабної ескалації. Зокрема, було досягнуто домовленості про тимчасове продовження режиму припинення вогню між Ізраїлем та ліванським угрупованням «Хезболла». Очікується, що найближчим часом у США можуть відбутися переговори з лідерами регіону для стабілізації ситуації.

    Водночас у Пентагоні активно готуються до можливого розвитку конфлікту. Розробляються сценарії ударів по стратегічних об’єктах Ірану, зокрема в районі Перської затоки та навколо Ормузької протоки. Основною метою таких операцій можуть стати військові бази, катери швидкого реагування та інфраструктура, яку Іран використовує для контролю морських шляхів.

    Американські військові роблять ставку на високоточні удари та оперативне цілевказання, що дозволяє швидко реагувати на зміну ситуації. Водночас частина іранських оборонних систем, включно з береговими ракетними комплексами, залишається недоторканою, що створює додаткові ризики для розвитку конфлікту.

    Трамп, коментуючи перебіг операції, підкреслив, що не має наміру поспішати з її завершенням. Він порівняв ситуацію з попередніми військовими кампаніями США, зазначивши, що головною метою є досягнення максимально вигідної угоди, яка гарантуватиме безпеку та стримування ядерних загроз.

    Однією з ключових причин затягування переговорів у Вашингтоні називають внутрішню нестабільність в Ірані. За оцінками американської сторони, керівництво країни не демонструє єдності у прийнятті рішень, що ускладнює дипломатичний процес.

    На тлі цих подій міжнародна спільнота уважно стежить за розвитком ситуації, побоюючись подальшої ескалації. Експерти зазначають, що блокування Ормузької протоки або масштабні бойові дії в регіоні можуть мати серйозні наслідки для глобальної економіки та енергетичної безпеки.

    Рішення США щодо посилення військової присутності та дозволу на застосування сили в морі свідчить про перехід конфлікту з Іраном у нову, більш напружену фазу. Подальший розвиток подій залежатиме як від дипломатичних зусиль, так і від дій сторін у зоні стратегічно важливих морських маршрутів.

  • 200 літаків і три авіаносці: США різко наростили військову присутність біля Ірану — найбільша концентрація сил за десятиліття

    200 літаків і три авіаносці: США різко наростили військову присутність біля Ірану — найбільша концентрація сил за десятиліття

    Сполучені Штати здійснили безпрецедентне за останні роки посилення військової присутності на Близькому Сході, розгорнувши одразу три ударні авіаносні групи із понад 200 літаками. Така концентрація сил стала найбільшою з часів початку війни в Іраку 2003 року і свідчить про різке загострення ситуації довкола Ірану та регіону загалом.

    Ключовим елементом цього військового посилення стало прибуття третього атомного авіаносця USS George H.W. Bush до зони відповідальності Центрального командування США. Він приєднався до вже розгорнутих USS Abraham Lincoln і USS Gerald R. Ford, сформувавши потужне угруповання, здатне виконувати масштабні бойові операції в регіоні.

    Разом із авіакрилами ці три авіаносці забезпечують понад 200 бойових літаків і близько 15 тисяч військовослужбовців, включно з моряками та морською піхотою.

    Розгортання відбувається на тлі різкого погіршення відносин між США та Іраном, а також у контексті крихкого перемир’я, яке може будь-якої миті зірватися. Американська сторона водночас продовжує політику тиску на Тегеран, включаючи військову присутність, економічні обмеження та морську блокаду.

    Авіаносець USS Abraham Lincoln наразі діє в Аравійському морі, де бере участь у контролі морських шляхів та забезпеченні блокади судноплавства, пов’язаного з Іраном. У межах цієї операції американські сили вже зупинили або розвернули десятки суден, які підозрювали у перевезенні іранської нафти чи порушенні санкційного режиму.

    Другий авіаносець — USS Gerald R. Ford — перебуває у Червоному морі, де виконує завдання із забезпечення безпеки морських комунікацій та протидії можливим загрозам з боку Ірану та пов’язаних із ним угруповань. Його розгортання стало частиною тривалої операції, яка вже увійшла в історію як одна з найдовших місій американського флоту після В’єтнамської війни.

    Третій авіаносець — USS George H.W. Bush — прибув до регіону після переходу навколо Африки і тепер підсилює угруповання в Індійському океані та Аравійському морі. Його поява значно розширює можливості США як у сфері повітряних ударів, так і в контролі стратегічних морських маршрутів, зокрема Ормузької протоки — одного з ключових світових енергетичних коридорів.

    Експерти наголошують, що таке розгортання є не лише демонстрацією сили, а й частиною ширшої стратегії стримування. США фактично формують ударне угруповання, здатне діяти автономно та забезпечувати повний контроль над повітрям і морем у регіоні.

    Водночас ситуація ускладнюється тим, що Іран продовжує демонструвати готовність до протидії. За останні тижні зафіксовано атаки на торговельні судна, мінування акваторій та спроби прориву морської блокади. У відповідь США не лише посилили військову присутність, а й дали дозвіл на застосування сили проти іранських катерів у разі загрози.

    Крім того, американські сили активно працюють над забезпеченням повного припинення морської торгівлі Ірану. За офіційними даними, жодне судно не змогло успішно обійти блокаду, що свідчить про високий рівень контролю над акваторією.

    Паралельно триває нарощування додаткових сил. До регіону направляються десантні групи, ракетні есмінці та підрозділи морської піхоти, що ще більше підсилює американську військову присутність.

    Аналітики відзначають, що нинішня ситуація є однією з найнапруженіших за останні роки. Поєднання військової концентрації, економічного тиску та дипломатичного протистояння створює ризик масштабної ескалації. Водночас офіційний Вашингтон заявляє, що не прагне відкритої війни, але готовий до жорстких дій у разі подальшого загострення.

    Розгортання трьох авіаносців із сотнями літаків стало сигналом про готовність США діяти рішуче. Ситуація навколо Ірану переходить у фазу, де будь-який інцидент може стати тригером для ширшого конфлікту, а Близький Схід знову опиняється в центрі глобальної геополітичної напруги.

  • Пів року на розмінування Ормузу: коли відкриють протоку

    Пів року на розмінування Ормузу: коли відкриють протоку

    США може знадобитися щонайменше шість місяців, щоб повністю розмінувати Ормузьку протоку після можливого укладення мирної угоди з Іраном. Про це повідомляє The Washington Post із посиланням на джерела серед американських політиків і чиновників оборонного сектору.

    За інформацією видання, відповідні оцінки були озвучені під час закритого брифінгу Пентагон для сенаторів від обох партій — Республіканської та Демократичної. Зустріч відбулася ще 22 грудня, однак її деталі стали відомі лише зараз. Джерела, знайомі з перебігом обговорення, зазначають: навіть у разі досягнення політичної домовленості між США та Іраном швидке відновлення безпечного судноплавства через Ормуз неможливе.

    Йдеться про стратегічно важливий морський коридор, через який проходить близько п’ятої частини світового експорту нафти. Будь-яке блокування цієї протоки миттєво впливає на глобальні енергетичні ринки, ціни на пальне та економічну стабільність у багатьох країнах.

    За даними журналістів, у водах протоки наразі встановлено щонайменше 20 морських мін. Частину з них, як стверджують співрозмовники, було розміщено за допомогою сучасних технологій — зокрема GPS-навігації — а також із використанням швидкісних катерів бойовиків Корпус вартових ісламської революції. Це значно ускладнює процес їх виявлення та нейтралізації.

    Американські військові наголошують: розмінування — це складна, багаторівнева операція, яка потребує часу, спеціалізованої техніки та координації між різними підрозділами. Вона не може розпочатися негайно, оскільки її проведення залежить від безпекової ситуації та політичних домовленостей. Зокрема, операція стане можливою лише після припинення активної фази конфлікту між США та Іраном.

    Водночас ситуація вже має відчутні економічні наслідки. У США зростає невдоволення високими цінами на пальне. За інформацією, озвученою під час брифінгу, середня ціна бензину досягла 4,02 долара за галон, що суттєво більше, ніж приблизно 3 долари ще на початку року. Це викликає занепокоєння серед американських політиків напередодні виборчих циклів і створює додатковий тиск на адміністрацію президента Дональд Трамп.

    Попри витік інформації, офіційні структури США реагують стримано. Представники Пентагону та Білого дому відмовилися детально коментувати матеріал, а речник Міністерства оборони Шон Парнелл заявив, що інформація, оприлюднена у медіа, не відповідає дійсності. Втім, повного спростування чи альтернативних оцінок часу розмінування надано не було.

    Ситуація в регіоні залишається напруженою. Після початку конфлікту іранські сили фактично заблокували Ормузьку протоку, вимагаючи від частини суден сплачувати за прохід. У відповідь США обмежили доступ для кораблів, що прямують до іранських портів. Це призвело до серії інцидентів із затриманням і захопленням суден.

    Зокрема, U.S. Central Command оприлюднило відео операції проти танкера Touska, який, за їхніми даними, порушив обмеження. У свою чергу, іранські сили затримали комерційні судна MSC Francesca та Epaminodes. Також повідомлялося про затримання кількох іранських танкерів американськими військовими. Ці дії лише посилили напруження в регіоні та ускладнили перспективи швидкого врегулювання.

    Додатковим фактором ризику стала поява шахрайських схем. За повідомленнями медіа, невідомі особи під виглядом представників КВІР намагаються стягувати гроші з власників танкерів за нібито «безпечний прохід» через протоку. Це створює додаткову невизначеність для міжнародних судноплавних компаній і підвищує вартість страхування перевезень.

    Переговори між США та Іраном тривають, однак залишаються складними. Американська сторона наполягає на відмові Ірану від ядерної програми та повному розблокуванні Ормузької протоки. Натомість іранська сторона поки що не демонструє готовності виконати ці вимоги в повному обсязі.

    Аналітики зазначають: навіть у разі швидкого політичного прориву економічні наслідки кризи в Ормузькій протоці відчуватимуться ще тривалий час. Шестимісячний період розмінування означає, що перебої з постачанням нафти можуть зберігатися до кінця 2026 року. Це, своєю чергою, впливатиме на глобальні ціни на енергоносії, інфляцію та економічну політику багатьох країн.

    Ситуація навколо Ормузької протоки виходить далеко за межі регіонального конфлікту. Вона стає одним із ключових факторів глобальної економічної стабільності та міжнародної безпеки, а її врегулювання вимагатиме не лише політичної волі, але й значного часу та ресурсів.

  • Україну не можна «відкласти» через кризу з Іраном — Зеленський

    Україну не можна «відкласти» через кризу з Іраном — Зеленський

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що міжнародні переговори щодо завершення війни Росії проти України не можуть бути відкладені через загострення ситуації на Близькому Сході та зосередження уваги США на протистоянні з Іраном. На його думку, світові партнери мають одночасно працювати над усіма глобальними кризами, а не переносити українське питання на другий план.

    Про це глава держави сказав в інтерв’ю телеканалу CNN, коментуючи поточну міжнародну дипломатичну ситуацію.

    Зеленський наголосив, що нинішній етап міжнародної політики характеризується одночасним загостренням кількох конфліктів, зокрема війни Росії проти України та напруженості між США й Іраном. За його словами, це створює ситуацію, коли увага ключових партнерів України розподіляється між різними напрямами, що впливає на швидкість ухвалення рішень.

    Президент підкреслив, що розуміє складність для США, які змушені реагувати на кілька криз одночасно, однак зауважив, що війна в Україні триває щодня і не може бути поставлена «на паузу» у дипломатичному порядку денному.

    У своїй заяві Зеленський окремо наголосив, що Україна не може бути відтермінованим пунктом міжнародних переговорів.

    «Україна – це не “трохи пізніше”. Україна вже переживає таку велику трагедію, що ми мусимо знайти спосіб вирішувати ці питання паралельно», — зазначив президент.

    Він додав, що будь-яка затримка в ухваленні рішень щодо підтримки України безпосередньо впливає на ситуацію на фронті, рівень захисту цивільного населення та стабільність енергетичної інфраструктури.

    Окрему увагу глава держави приділив питанню військової допомоги. За його словами, на тлі зростання глобальної напруги виникають труднощі з постачанням окремих типів озброєнь, зокрема засобів протиракетної оборони.

    Йдеться про системи, які критично важливі для захисту України від російських ракетних і дронових атак. Зеленський наголосив, що обмежені виробничі потужності партнерів та підвищений міжнародний попит на озброєння призводять до затримок у поставках.

    Україна, за його словами, продовжує працювати з партнерами над стабілізацією постачань і розширенням виробничих можливостей оборонної промисловості союзників.

    Паралельно триває обговорення можливих форматів мирного врегулювання. Як раніше зазначав міністр закордонних справ Андрій Сибіга, Україна допускає можливість багатосторонніх переговорів за участі України, Росії, США та Туреччини.

    Туреччина неодноразово пропонувала себе як майданчик для переговорів і заявляла про готовність приймати нові раунди діалогу. Анкара також відіграє роль посередника в окремих гуманітарних та безпекових питаннях.

    Українська сторона наголошує, що будь-який переговорний процес можливий лише за умови реальної участі ключових міжнародних гравців та без нав’язування умов, які передбачають поступки щодо територіальної цілісності.

    У контексті американської політики Зеленський звернув увагу на те, що деякі ключові переговорники США одночасно залучені до різних міжнародних процесів. Це, за його словами, створює ризик розпорошення уваги між кількома кризами.

    Водночас у США триває внутрішня дискусія щодо зовнішньополітичних пріоритетів. Окремі політики, зокрема віцепрезидент Джей Ді Венс, раніше висловлювалися щодо необхідності переоцінки масштабів залучення США до різних міжнародних конфліктів.

    Україна ж наполягає, що підтримка має залишатися стабільною і передбачуваною, оскільки від неї напряму залежить ситуація на полі бою.

    У Києві підкреслюють, що стратегія «відкласти Україну на потім» є неприйнятною, адже бойові дії тривають щодня, а кожна затримка в рішеннях міжнародних партнерів має реальні наслідки на фронті.

    Українська влада наголошує, що війна з Росією залишається ключовим фактором безпеки в Європі, а тому не може розглядатися як другорядне питання навіть на тлі інших глобальних криз.

    Заява Володимира Зеленського підкреслює, що Україна прагне утримати свою війну в центрі міжнародного порядку денного, попри конкуренцію з іншими глобальними конфліктами. Київ наполягає на необхідності паралельного вирішення криз і збереження стабільної підтримки з боку партнерів, насамперед США, для протидії російській агресії та забезпечення безпеки в Європі.

  • США впровадили українські технології боротьби з дронами на Близькому Сході

    США впровадили українські технології боротьби з дронами на Близькому Сході

    Американські військові почали впроваджувати українські технології боротьби з безпілотниками на одній із ключових баз у Саудівській Аравії, що свідчить про зростаюче значення досвіду України у протидії сучасним повітряним загрозам. Про це повідомляє Reuters.

    Йдеться про авіабазу Prince Sultan Air Base — стратегічний об’єкт США на Близькому Сході, розташований приблизно за 640 кілометрів від Ірану. Саме ця база з початку загострення ситуації в регіоні неодноразово зазнавала атак ракет і безпілотників, що створило потребу у посиленні систем протиповітряної оборони.

    За даними джерел, українські військові фахівці прибули на базу для навчання американських колег використанню програмної платформи Sky Map. Ця система була розроблена та вдосконалена під час повномасштабної війни Росії проти України і вже довела свою ефективність у протидії масованим атакам дронів.

    Sky Map дозволяє в режимі реального часу виявляти, відстежувати та аналізувати повітряні цілі, зокрема ударні безпілотники іранського виробництва типу «Shahed». Крім того, система інтегрується з рішеннями для активної протидії, включаючи використання дронів-перехоплювачів, що є відносно дешевим і мобільним способом нейтралізації загроз.

    Саме такий підхід — використання недорогих засобів проти масових атак дешевих дронів — став ключовим елементом української оборонної тактики. В умовах, коли противник застосовує сотні БпЛА одночасно, класичні системи ППО, які використовують дорогі ракети, виявляються економічно невигідними.

    Впровадження українських технологій на американській базі відбувається на тлі зростаючого значення безпілотників у сучасних війнах. Зокрема, у війні проти України Росія активно застосовує іранські дрони, що змусило українську сторону швидко адаптуватися та створити ефективні системи їх виявлення і знищення.

    Цей досвід привернув увагу Пентагон, який останнім часом значно збільшив інвестиції у розвиток засобів боротьби з БпЛА. Американські військові визнають, що традиційні системи протиповітряної оборони не завжди ефективні проти нових типів загроз, особливо коли йдеться про масовані атаки дешевих дронів.

    Аналітики зазначають, що використання українських рішень на базі Prince Sultan Air Base також підкреслює певну вразливість американської військової інфраструктури в регіоні. Попри наявність сучасних систем ППО, атаки безпілотників і ракет продемонстрували необхідність додаткових, більш гнучких інструментів захисту.

    Політичний контекст цієї співпраці залишається неоднозначним. Раніше Дональд Трамп публічно заявляв, що Сполучені Штати не потребують допомоги України у протидії іранським дронам, і навіть називав подібну взаємодію «політичним піаром». Водночас фактичне впровадження українських технологій свідчить про протилежне — практичну зацікавленість у бойовому досвіді Києва.

    Ще 5 березня Володимир Зеленський повідомляв, що Україна отримала від США запит щодо надання підтримки у сфері захисту від ударних дронів, якими Іран атакує об’єкти на Близькому Сході. Таким чином, нинішні кроки можна розглядати як продовження цього діалогу та співпраці.

    Експерти підкреслюють, що Україна за час повномасштабної війни фактично стала одним із світових лідерів у розробці та застосуванні тактик боротьби з безпілотниками. Напрацьовані рішення — від програмного забезпечення до організації оборони — тепер адаптуються іншими країнами, включно зі США.

    Окрему увагу привертає і той факт, що такі технології можуть змінити баланс сил у регіональних конфліктах. Якщо раніше перевага була на боці країн із дорогими системами озброєння, то зараз дедалі більшу роль відіграють доступні, масштабовані та швидко впроваджувані рішення.

    Таким чином, використання української платформи Sky Map на американській базі в Саудівській Аравії демонструє не лише поглиблення військово-технічної співпраці між країнами, а й глобальну трансформацію підходів до війни. У нових умовах вирішальними стають не лише ресурси, а й здатність швидко адаптуватися до нових загроз і ефективно використовувати інновації.

  • Трамп формує “чорний список” НАТО

    Трамп формує “чорний список” НАТО

    Адміністрація президента США Дональда Трампа сформувала неформальний перелік країн-членів НАТО, поділивши їх на “зразкових” і “неслухняних” союзників, та обговорює можливі кроки впливу на тих, хто не підтримав дії Вашингтона під час конфлікту з Іраном. Про це повідомляє Politico із посиланням на трьох європейських дипломатів і представника Міністерства оборони США.

    За інформацією джерел, робота над таким “рейтингом” активізувалася напередодні візиту генерального секретаря Альянсу Марк Рютте до Вашингтона. Ідея полягає у системній оцінці внеску кожної країни у колективну безпеку, включно з рівнем військових витрат, участю в операціях США та готовністю підтримувати ініціативи Вашингтона у кризових ситуаціях.

    За словами дипломатів, у Білому домі фактично створюється система градації союзників, яка нагадує поділ на “надійних” і “проблемних”. Такий підхід, за оцінками співрозмовників Politico, відображає загальну логіку адміністрації Трампа, яка прагне більш прагматичних і транзакційних відносин із партнерами.

    У центрі уваги — не лише виконання базових зобов’язань у межах НАТО, а й рівень політичної лояльності до зовнішньополітичного курсу США, зокрема щодо Близького Сходу.

    Серед “зразкових союзників” називають Польщу, Румунію та країни Балтії. Зокрема, Румунія надала США можливість використовувати авіабазу імені Михайла Когелнічану під час операцій, пов’язаних з Іраном, що значно спростило логістику.

    Польща, за даними джерел, бере на себе значну частину витрат на розміщення американських військових — йдеться приблизно про 10 тисяч осіб. Це робить її одним із ключових партнерів США у Східній Європі.

    Країни Балтії — Литва, Латвія та Естонія — отримали високу оцінку за стабільно високий рівень оборонних витрат і активну участь у спільних ініціативах Альянсу.

    Також у позитивному контексті згадуються держави, які забезпечували логістичну або непряму підтримку операцій США на Близькому Сході.

    Водночас низка ключових європейських союзників, за інформацією Politico, або відмовилися підтримати дії США, або зробили це із затримкою. Серед них — Іспанія, Франція та Велика Британія.

    У Вашингтоні це розцінюють як небажання брати на себе частину відповідальності за спільну безпеку, особливо у ситуації, коли США очікували більшої солідарності від провідних держав Європи.

    Джерела зазначають, що саме позиція цих країн стала одним із факторів, які підштовхнули адміністрацію до ідеї створення “рейтингу союзників”.

    Хоча остаточні рішення ще не ухвалені, у Вашингтоні розглядають кілька можливих сценаріїв реагування на “недостатню підтримку”:

    • передислокація американських військ із країн, які не виконують очікувань США, до більш лояльних партнерів;
    • скорочення або скасування спільних навчань у межах НАТО;
    • перегляд або припинення контрактів на постачання американського озброєння;
    • зміна пріоритетів у сфері безпекової співпраці.

    Водночас деякі європейські чиновники скептично оцінюють ефективність таких заходів. Один із дипломатів зазначив, що, наприклад, виведення військ може мати стратегічні наслідки і для самих США, зменшуючи їхню присутність у Європі.

    Офіційна риторика Вашингтона вже свідчить про жорсткіший підхід. Речниця Білого дому Анна Келлі заявила, що Сполучені Штати “пам’ятатимуть”, які союзники не підтримали їхні дії.

    Сам Дональд Трамп неодноразово критикував країни НАТО за недостатні витрати на оборону та вимагав підвищення внесків. Раніше він також називав Альянс “застарілим” і допускав можливість перегляду ролі США у ньому.

    Ідея створення “рейтингу союзників” виникла на тлі загострення відносин між США та європейськими партнерами після операцій, пов’язаних із Іраном. Частина союзників утрималася від прямої підтримки, що підкреслило розбіжності у підходах до міжнародної безпеки.

    Аналітики вважають, що подібна ініціатива може мати довгострокові наслідки для єдності НАТО. З одного боку, вона може стимулювати окремі країни до збільшення оборонних витрат і активнішої участі у спільних операціях. З іншого — ризикує поглибити розкол між США та частиною європейських союзників.

    На цьому тлі візит Марк Рютте до Вашингтона розглядається як важливий етап у спробах зберегти баланс інтересів усередині Альянсу та уникнути подальшого загострення відносин.

    Наразі офіційних рішень щодо запровадження конкретних заходів проти “неслухняних” країн не оголошено, однак сам факт підготовки подібних списків свідчить про зміну підходів США до союзницьких відносин у сфері безпеки.

  • Нафта стабілізувалась на тлі переговорів США та Ірану

    Нафта стабілізувалась на тлі переговорів США та Ірану

    Світові ціни на нафту у середу, 22 квітня, майже не змінилися після зростання приблизно на 1 долар на початку азійських торгів. Ринок залишається нестабільним через оцінку інвесторами перспектив переговорів між США та Іраном, а також через рішення Вашингтона продовжити режим перемир’я. Про це повідомляє Reuters.

    Станом на 04:38 за Гринвічем ф’ючерси на нафту марки Brent crude oil зросли лише на 3 центи — до 98,51 долара за барель. Під час сесії ціна піднімалася до 99,38 долара, однак згодом скоригувалася. Водночас ф’ючерси на нафту WTI crude oil подешевшали на 13 центів — до 89,53 долара за барель, після ранкового зростання до 90,71 долара.

    Попри незначні зміни в середу, напередодні обидва основні еталонні сорти нафти подорожчали приблизно на 3%. Це свідчить про високу чутливість ринку до геополітичних новин, зокрема щодо ситуації між США та Іраном.

    Ключовим фактором для ринку залишається рішення президента США Дональд Трамп продовжити режим перемир’я з Іраном на невизначений термін. Це рішення було ухвалене буквально перед завершенням попередньої домовленості та мало на меті дати додатковий час для переговорів щодо деескалації конфлікту.

    Втім, крок Вашингтона виглядає одностороннім, і наразі немає чітких підтверджень, що Іран або інші сторони конфлікту готові його підтримати. Це додає ринку невизначеності, яка стримує різкі коливання цін.

    Додатковий тиск на настрої інвесторів створюють заяви США про продовження блокади іранських портів та узбережжя, що в Тегерані назвали ворожими діями. На цьому тлі зберігається ризик ескалації у регіоні Перської затоки — одному з ключових світових центрів видобутку та експорту нафти.

    Аналітики зазначають, що наразі ринок перебуває у режимі очікування. Як підкреслює головний стратег Nissan Securities Investment Nissan Securities Хіроюкі Кікукава, якщо бойові дії не відновляться, ціни, ймовірно, залишатимуться поблизу поточних рівнів.

    Водночас експерти попереджають, що ситуація може швидко змінитися у разі будь-якого зриву переговорів або нового витка напруги між США та Іраном. У такому випадку нафтовий ринок може знову відреагувати різким зростанням цін через побоювання перебоїв у постачанні.

    Таким чином, нинішня стабільність є радше тимчасовою рівновагою між геополітичними ризиками та очікуваннями дипломатичного врегулювання, ніж ознакою довгострокової стабілізації ринку.

  • США вичерпали до половини запасів ракет Patriot під час війни з Іраном

    США вичерпали до половини запасів ракет Patriot під час війни з Іраном

    Збройні сили США суттєво виснажили запаси ключових ракет-перехоплювачів у ході нещодавніх бойових дій проти Ірану. Про це повідомляє CNN.

    За даними джерел видання, американські військові за кілька тижнів активного застосування озброєнь могли витратити близько 45–50% запасів окремих типів високоточних ракет, включно з перехоплювачами для систем протиповітряної оборони.

    Найбільше скорочення, за оцінками аналітиків, торкнулося ракет для системи Patriot, а також перехоплювачів комплексу THAAD, які використовуються для знищення балістичних ракет на великій висоті.

    У матеріалі CNN зазначається, що такі темпи витрат створили “негайний ризик” дефіциту боєприпасів у разі нового масштабного конфлікту. Експерти попереджають: навіть короткочасне інтенсивне бойове застосування високотехнологічної ППО швидко виснажує запаси, які формувалися роками.

    Окремі оцінки, на які посилається видання, вказують, що США могли використати щонайменше половину запасів THAAD і майже половину ракет-перехоплювачів Patriot. Ці цифри, за словами співрозмовників, корелюють із внутрішніми даними Пентагону, які не оприлюднюються офіційно.

    Аналітики Центру стратегічних і міжнародних досліджень CSIS наголошують: проблема полягає не лише у масштабі витрат, а й у швидкості відновлення запасів.

    Навіть за умови нових контрактів Міністерства оборони США на розширення виробництва, термін виготовлення сучасних ракет-перехоплювачів становить від 3 до 5 років. Це означає, що швидко компенсувати витрачені боєприпаси неможливо.

    Експерти підкреслюють, що у короткостроковій перспективі США все ще мають достатньо ресурсів для обмежених операцій, однак у разі тривалого конфлікту або одночасних криз у різних регіонах світу ситуація може ускладнитися.

    Окрему стурбованість викликає оцінка здатності США вести війну проти рівного за потужністю противника. За висновками CSIS, поточні запаси вже можуть бути недостатніми для масштабного конфлікту з державою рівня Китай, де очікується значно більша інтенсивність ракетних ударів.

    Аналітики зазначають, що у разі ескалації США можуть зіткнутися з необхідністю пріоритизації використання систем ППО, що потенційно вплине на захист як власних сил, так і союзників.

    Дефіцит боєприпасів у США вже має зовнішні наслідки. За даними ЗМІ, деякі європейські країни отримували попередження про можливі затримки постачання американських систем озброєнь через високе навантаження на виробництво.

    Це питання також має значення для країн, які залежать від американських систем протиповітряної оборони. Раніше президент України Володимир Зеленський заявляв, що глобальні конфлікти впливають на доступність перехоплювачів для систем Patriot, які є критично важливими для української ППО в умовах війни.

    Міністерство оборони США вже підписало низку контрактів із оборонними компаніями для збільшення виробництва ракет. Однак навіть за умови модернізації виробничих ліній темпи залишаються обмеженими через складність технологій і дефіцит компонентів.

    Експерти зазначають, що сучасні системи ППО є одними з найдорожчих і технологічно складних у світі, тому їхнє масове виробництво неможливе у короткі терміни.

    Ситуація, описана CNN, демонструє структурну проблему сучасної війни: інтенсивність бойових дій зростає швидше, ніж можливості оборонної промисловості їх компенсувати. Витрата значної частини ракет Patriot і THAAD у короткий період підкреслює вразливість навіть найбільш технологічно розвинених армій.

    Попри це, у Вашингтоні наголошують, що США зберігають достатній потенціал для виконання поточних завдань, але визнають необхідність довгострокового розширення виробництва критично важливих боєприпасів.

  • Трамп: відкриття Ормузької протоки зірве угоду з Іраном

    Трамп: відкриття Ормузької протоки зірве угоду з Іраном

    Президент США Дональд Трамп заявив, що укладення будь-якої домовленості з Іраном стане неможливим у разі розблокування Ормузької протоки. Відповідну заяву він оприлюднив у своїй соцмережі Truth Social.

    За словами американського лідера, Тегеран зацікавлений у відкритті протоки передусім з економічних причин. Трамп стверджує, що Іран прагне заробляти до 500 мільйонів доларів щодня завдяки відновленню повноцінного морського транзиту нафти та інших енергоресурсів, а також намагається таким чином “зберегти обличчя” на міжнародній арені.

    Водночас президент США наголосив, що раніше Вашингтон фактично заблокував Ормузьку протоку — один із ключових світових маршрутів постачання нафти, через який проходить значна частина глобального експорту енергоносіїв із регіону Перської затоки. За його словами, після цього іранська сторона нібито зверталася до США із закликами негайно відновити судноплавство.

    “Якщо ми це зробимо, угоди з Іраном ніколи не буде”, — заявив Трамп, додавши різке застереження про можливу ескалацію у разі провалу переговорів.

    Заяви Трампа пролунали на тлі завершення двотижневого режиму припинення вогню між США та Іраном, який спливає 22 квітня. Раніше американський президент сигналізував, що продовження перемир’я є малоймовірним, хоча й не виключав можливості досягнення ширшої мирної угоди у майбутньому.

    Попри це, Трамп повідомив про рішення продовжити режим припинення вогню, що викликало неоднозначну реакцію з боку Тегерана. Зокрема, радник голови іранського парламенту Махді Мохаммаді назвав такі дії “хитрим ходом”, натякнувши на спробу Вашингтона посилити переговорні позиції.

    Паралельно з цим дипломатичні зусилля США зазнали ускладнень. Запланований візит віцепрезидента Джей Ді Венс до Ісламабад було відкладено. Очікувалося, що під час поїздки він чинитиме тиск на іранських переговорників щодо укладення нової ядерної угоди, однак Тегеран не відповів на пропозиції американської сторони.

    Це свідчить про збереження глухого кута у переговорах, попри заяви Вашингтона про готовність до компромісу.

    Ормузька протока є стратегічно важливим вузлом світової енергетики. Через неї проходить значна частина експорту нафти з країн Близького Сходу, включаючи Саудівську Аравію, ОАЕ та сам Іран. Будь-які обмеження судноплавства в цьому регіоні безпосередньо впливають на світові ціни на нафту та стабільність енергетичних ринків.

    Контроль над протокою фактично став одним із ключових інструментів тиску у протистоянні між США та Іраном. Блокада або її зняття може суттєво змінити баланс сил у переговорах і вплинути на економічну ситуацію в регіоні.

    Попри жорстку риторику, Трамп заявив, що США зрештою можуть досягти “хорошої” мирної угоди з Іраном. Водночас він дав зрозуміти, що ключовою умовою для цього залишається збереження тиску на Тегеран, зокрема через обмеження доступу до стратегічних транспортних маршрутів.

    Наразі ситуація залишається напруженою: завершення перемир’я, невизначеність щодо подальших переговорів і стратегічне значення Ормузької протоки створюють ризики нової ескалації у відносинах між Вашингтоном і Тегераном.