Golosnovinua.com

Позначка: Іспанія

  • Тріумф іспанської школи футболу: Луїс де ла Фуенте та Пере Ромеу здобули престижні нагороди найкращих тренерів світу

    Тріумф іспанської школи футболу: Луїс де ла Фуенте та Пере Ромеу здобули престижні нагороди найкращих тренерів світу

    Урочиста церемонія вручення найпрестижнішої індивідуальної нагороди у світовому футболі, відомої як «Золотий м’яч», традиційно зібрала головних зірок спорту для відзначення найвидатніших досягнень сезону. Окрім вшанування найкращих гравців на полі, організатори заходу приділили окрему пильну увагу тактичним геніям, які стоять за лаштунками великих перемог і формують сучасне обличчя гри мільйонів. Цьогорічний гала-вечір у Парижі перетворився на справжній бенефіс іспанської тренерської школи, представники якої абсолютно заслужено забрали обидві головні нагороди в категоріях чоловічого та жіночого футболу. Це рішення авторитетного міжнародного журі стало логічним і беззаперечним відображенням тотального домінування піренейської футбольної філософії на глобальній спортивній арені.

    У номінації для наставників чоловічих команд упевнену перемогу здобув головний тренер національної збірної Іспанії Луїс де ла Фуенте. Його визнання стало закономірним підсумком фантастичної, фундаментальної роботи з командою, яка досягла свого історичного апогею під час чемпіонату світу з футболу 2026 року. Іспанський фахівець зумів побудувати неймовірно збалансовану, психологічно стійку та тактично гнучку команду, яка продемонструвала видовищну і водночас прагматичну гру. Здобуття світової корони остаточно закріпило за де ла Фуенте статус одного з найвидатніших тактиків сучасності. Світові експерти особливо відзначають його унікальне вміння працювати з молодими талантами, органічно інтегруючи їх у складну систему гри, що базується на тотальному контролі м’яча та миттєвому пресингу після його втрати. Ця статуетка стала гідною оцінкою його багаторічної відданості національному футболу та здатності досягати максимального результату в умовах шаленого тиску.

    Не менш вражаючим та символічним виявився вибір переможця у жіночій номінації, де світова спільнота також відзначила представника Іспанії. Найкращим тренером жіночої команди авторитетні фахівці визнали наставника каталонської «Барселони» Пере Ромеу. Під його впевненим та раціональним керівництвом жіночий склад «синьо-гранатових» провів черговий феноменальний сезон, який увінчався блискучою перемогою в жіночій Лізі чемпіонів УЄФА. Ромеу вдалося не просто втримати надзвичайно високу планку, задану його попередниками в клубі, але й вивести гру команди на абсолютно новий рівень тактичної досконалості. Жіноча «Барселона» під його проводом продовжує демонструвати еталонний атакуючий футбол, змітаючи суперниць на своєму шляху як на внутрішній, так і на європейській аренах.

    Цьогорічний вибір організаторів премії яскраво ілюструє ключовий тренд у сучасному спорті, де саме іспанські фахівці диктують моду на тактичні інновації та системний розвиток гравців. Успіхи Луїса де ла Фуенте на рівні національних збірних та Пере Ромеу в елітному клубному футболі переконливо доводять, що системний підхід до навчання кадрів, глибоке аналітичне розуміння гри та вірність власним принципам неминуче приносять найвищі дивіденди. Ці дві нагороди є не лише персональним тріумфом видатних наставників, але й гучною перемогою всієї іспанської спортивної інфраструктури, яка продовжує безперебійно генерувати кадри найвищого ґатунку для світового футболу, встановлюючи недосяжні стандарти якості для конкурентів.

  • Падіння з 20-метрової висоти: у масштабній ДТП з автобусом поблизу Барселони постраждали понад 80 осіб

    Падіння з 20-метрової висоти: у масштабній ДТП з автобусом поблизу Барселони постраждали понад 80 осіб

    Поблизу Барселони, в муніципалітеті Фугас-да-Монклус, сталася масштабна дорожньо-транспортна пригода. Удень 25 жовтня пасажирський автобус з’їхав із вузької звивистої дороги та зірвався з 20-метрового уступу. За даними каталонських служб екстреної медичної допомоги, внаслідок інциденту травми різного ступеня тяжкості отримали 83 людини.

    Семеро пасажирів наразі перебувають у важкому стані, ще 18 отримали ушкодження середньої тяжкості, а 58 відбулися легкими травмами. Для проведення рятувальної операції та евакуації потерпілих з урвища місцева влада екстрено мобілізувала 23 карети швидкої допомоги, два медичні гелікоптери, а також зведені загони пожежників, медиків і психологів. Іспанські правоохоронці розпочали офіційне розслідування для встановлення точних причин втрати водієм контролю над транспортним засобом.

  • Путін продовжує заробляти на Європі: імпорт російського газу зріс на 9,5%

    Путін продовжує заробляти на Європі: імпорт російського газу зріс на 9,5%

    Європейський Союз продовжує закуповувати російський зріджений природний газ, попри масштабні санкції проти Москви та обіцянки остаточно позбутися енергетичної залежності від Кремля. За перші дев’ять місяців 2026 року до європейських портів надійшло рекордні 12,18 мільйона тонн газу з російського арктичного проєкту «Ямал СПГ». Це на 9,5% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Орієнтовна вартість поставок становила 7,88 мільярда євро. На тлі нової енергетичної кризи, високих цін і наближення зими європейські держави опинилися перед складним вибором: виконувати плани відмови від російських ресурсів або зберігати постачання, які продовжують приносити Москві значні доходи.

    Про це повідомило британське видання The Times, проаналізувавши нові дані щодо європейського енергетичного імпорту.

    Основою матеріалу стало дослідження німецької екологічної та правозахисної організації Urgewald, яка використала інформацію аналітичної компанії Kpler.

    Дослідники встановили, що від січня до вересня Європейський Союз прийняв 167 танкерних партій російського СПГ із проєкту «Ямал».

    Таким чином, у середньому до європейських портів прибувала одна партія російського газу приблизно кожні півтори доби.

    Особливо показовим є те, що загальносвітові поставки газу з цього проєкту за відповідний період навіть скоротилися на 1,3%, але його експорт до Європи зріс.

    Майже 8 мільярдів євро за дев’ять місяців

    За підрахунками Urgewald, загальна оціночна вартість російського СПГ, доставленого до ЄС протягом дев’яти місяців, становила 7,88 мільярда євро.

    У першому кварталі на закупівлі припало приблизно 2,88 мільярда євро, у другому — 3,08 мільярда, а в третьому — ще 1,92 мільярда.

    Водночас обсяги поставок у липні–вересні скоротилися на 13,6% порівняно з аналогічним кварталом 2025 року.

    Отже, загальне зростання за дев’ять місяців не означає, що імпорт збільшувався безперервно.

    Попри літнє уповільнення, Європа вже закупила більше російського арктичного СПГ, ніж за відповідний період минулого року.

    За даними дослідників, до ЄС надійшло близько 85% усіх зафіксованих поставок проєкту «Ямал СПГ».

    Це свідчить, що саме європейський ринок залишається одним із найважливіших для цього російського газового проєкту.

    Водночас 7,88 мільярда євро не можна вважати сумою, яка повністю надійшла до бюджету РФ.

    Дослідники оцінювали вартість поставок на основі європейських ринкових цін на газ. Фактичні контрактні платежі, транспортні витрати, податки, знижки та прибутки компаній можуть відрізнятися.

    Проте навіть з урахуванням цього поставки забезпечують російському газовому сектору значний фінансовий потік.

    Франція стала одним із головних пунктів приймання російського газу

    Основними європейськими напрямками поставок російського СПГ залишаються країни, які мають великі морські термінали для приймання зрідженого газу.

    Серед них — Франція, Бельгія, Іспанія та Нідерланди.

    За даними Urgewald, особливо помітною стала роль французьких портів.

    У вересні 2026 року саме Франція прийняла майже три чверті всього газу з проєкту «Ямал СПГ», доставленого до Європейського Союзу протягом цього місяця.

    Водночас у вересні аналітики не зафіксували поставок із «Ямалу» до іспанських портів і бельгійського термінала Зебрюгге.

    Ці показники демонструють, наскільки нерівномірно розподіляються поставки між європейськими країнами.

    Однак важливо враховувати, що країна приймання газу не завжди є його кінцевим споживачем.

    Після регазифікації паливо може транспортуватися газотранспортною системою до інших держав або використовуватися в межах міжнародних торговельних операцій.

    Тому статистика поставок до французьких портів не означає, що весь цей газ був спожитий безпосередньо у Франції.

    Чому Європа досі не відмовилася від російського газу

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Європейський Союз проголосив курс на скорочення енергетичної залежності від Москви.

    У 2022 році російський газ забезпечував приблизно 45% газового імпорту ЄС.

    Відтоді частка Росії суттєво скоротилася.

    За даними Європейського агентства зі співробітництва енергетичних регуляторів, у травні 2026 року російський газ становив близько 12% імпорту Європейського Союзу.

    Однак повністю відмовитися від нього виявилося складніше, ніж очікувалося.

    Однією з причин залишаються довгострокові контракти, укладені ще до запровадження нових обмежень.

    Частина європейських компаній має чинні юридичні зобов’язання щодо закупівлі визначених обсягів газу.

    Крім того, енергетична інфраструктура деяких країн історично орієнтована на російські поставки.

    Особливо це стосується держав Центральної Європи, які отримують газ трубопроводами.

    Ще одним чинником є ситуація на світовому ринку.

    Через перебої з постачанням енергоресурсів із Близького Сходу та посилення конкуренції за СПГ європейські країни стикаються з високими цінами.

    За даними Reuters, у жовтні заповненість європейських газосховищ залишалася нижчою за звичні показники.

    Аналітики прогнозували, що до листопада їхня заповненість може становити лише 75–78%.

    У такій ситуації швидка відмова від будь-якого великого постачальника створює додаткові ризики для цін і стабільності енергопостачання.

    Саме ці аргументи використовують прихильники поступового, а не негайного припинення закупівель російського газу.

    Угорщина та Словаччина продовжують отримувати газ трубопроводами

    Окрім зрідженого природного газу, Росія продовжує постачати енергоносії до Європи трубопровідними маршрутами.

    Серед основних покупців залишаються Угорщина та Словаччина.

    Також російський газ надходить до Греції.

    Відмінність полягає в тому, що країни з морськими терміналами можуть закуповувати СПГ у різних постачальників, тоді як окремі держави без виходу до моря сильніше залежать від наявних трубопроводів.

    Це створює нерівномірні умови для відмови від російських енергоносіїв.

    Раніше «Ненька інфо» аналізувала газові поставки через Угорщину та Словаччину, а також питання походження газу, який імпортується з європейського ринку.

    Важливий нюанс полягає в тому, що закупівля газу в європейського постачальника не завжди дозволяє однозначно встановити фізичне походження кожного обсягу палива.

    У спільній газотранспортній системі ресурси різних виробників можуть змішуватися.

    Тому питання залежності від Росії потребує аналізу не лише маршрутів, а й контрактів, постачальників та джерел походження енергоносіїв.

    Коли ЄС остаточно заборонить російський газ

    На початку 2026 року Європейський Союз затвердив нові правила поетапної відмови від російського газу.

    Відповідний регламент ЄС № 2026/261 набув чинності в лютому.

    Документ передбачає поступове припинення поставок залежно від типу контракту.

    Зокрема, обмеження для чинних короткострокових контрактів на російський СПГ почали застосовуватися з 25 квітня 2026 року.

    Для короткострокових контрактів на трубопровідний газ відповідний термін настав 17 червня.

    Заборона постачання російського СПГ за чинними довгостроковими контрактами має запрацювати з 1 січня 2027 року.

    Щодо довгострокових трубопровідних поставок остаточну заборону заплановано на 30 вересня 2027 року.

    У певних обставинах, пов’язаних із забезпеченням газових сховищ, цей термін може бути перенесений до 1 листопада 2027 року.

    Ці положення закріплені в офіційному регламенті Європейського Союзу.

    Водночас у документі передбачені окремі тимчасові винятки та механізми реагування на надзвичайні ситуації з постачанням газу.

    Тому сам факт зростання поставок у 2026 році ще не доводить порушення європейського законодавства.

    Частина закупівель здійснюється в межах перехідного періоду за контрактами, які підпадають під законні винятки.

    Чому санкції поки не зупинили газовий бізнес Росії

    Німецька організація Urgewald вважає, що чинні європейські обмеження поки не завдали достатнього удару по експорту російського СПГ.

    За підрахунками аналітиків, навіть після набуття чинності забороною короткострокових контрактів обсяги поставок із «Ямалу» залишалися значними.

    У вересні до ЄС було доставлено приблизно 792 тисячі тонн такого газу.

    Орієнтовна вартість цієї партії поставок становила 818 мільйонів євро.

    На думку представників Urgewald, особливу роль у збереженні російського експорту відіграє спеціалізований флот танкерів льодового класу Arc7.

    Саме ці судна забезпечують транспортування зрідженого газу з арктичного родовища через складні льодові умови.

    Європейські порти розташовані відносно близько до російського проєкту, тому дозволяють танкерам швидко розвантажуватися й повертатися по нові партії.

    Це підвищує ефективність експортної логістики.

    Представники Urgewald закликають Євросоюз не чекати до 2027 року, а вже зараз посилювати обмеження щодо суден і сервісів, які забезпечують російську газову торгівлю.

    Водночас будь-які додаткові санкції можуть мати наслідки для міжнародних постачань та вартості палива, тому їхня ефективність залежатиме від конкретної конструкції обмежень.

    Трамп звинуватив Європу в подвійних стандартах

    Нові дані про закупівлі російського газу з’явилися на тлі гострої суперечки між США та європейськими країнами.

    Президент Дональд Трамп нещодавно домовився з російським керівництвом щодо постачання дизельного пального.

    Його адміністрація обґрунтувала це необхідністю стримати зростання цін на енергоносії.

    Рішення викликало критику з боку американських сенаторів та української влади, оскільки могло послабити економічний тиск на Росію.

    У відповідь Вашингтон звернув увагу на продовження європейських закупівель російського газу.

    Американська сторона фактично поставила питання, чому Євросоюз критикує дизельну угоду з Москвою, але водночас сам продовжує купувати російські енергоносії.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про домовленість Дональда Трампа з Володимиром Путіним щодо поставок дизельного пального та її вплив на санкційну політику США.

    Крім того, видання розглядало пояснення Трампа, який назвав стабілізацію світового ринку головною причиною дизельної угоди.

    Однак ситуації США та Євросоюзу мають важливу юридичну відмінність.

    Європейські поставки частково здійснюються за договорами, що були укладені до запровадження нових заборон, тоді як американська дизельна домовленість стала окремим політичним рішенням адміністрації Трампа.

    Тому дискусія про подвійні стандарти не скасовує необхідності аналізувати правові підстави кожної операції.

    Москва називає більші суми, ніж Єврокомісія

    Суперечка щодо російських енергоносіїв супроводжується різними оцінками загального обсягу закупівель Європейського Союзу від початку повномасштабної війни.

    Віцепрем’єр Росії Олександр Новак заявив, що з 2022 року європейські країни витратили на російські енергоносії близько 302 мільярдів євро.

    Натомість Європейська комісія наводить оцінку приблизно 197 мільярдів євро.

    Різниця між цими показниками перевищує 100 мільярдів євро.

    Поки що немає достатніх підстав вважати обидві цифри безпосередньо порівнюваними.

    Розбіжності можуть залежати від періоду розрахунку, переліку енергоресурсів, способів оцінювання контрактів та інших методологічних особливостей.

    Тому твердження російської сторони про 302 мільярди євро потребує окремої перевірки.

    Чи зможе Європа повністю відмовитися від російського газу

    Попри збільшення закупівель у 2026 році, довгострокова тенденція залишається очевидною: Європейський Союз істотно скоротив залежність від російського газу порівняно з довоєнним періодом.

    Водночас останні дані показують, що цей процес не є рівномірним і незворотним.

    Енергетична криза, високі ціни, довгострокові контракти та складна логістика можуть сповільнювати відмову від російських поставок.

    Важливим випробуванням стане початок 2027 року, коли мають набути чинності обмеження для довгострокових контрактів на російський СПГ.

    Саме тоді стане зрозуміліше, чи можуть європейські компанії замінити значну частину російського газу альтернативними поставками.

    Наразі головна суперечність залишається незмінною: Європа декларує намір припинити енергетичну залежність від Москви, але російський газ продовжує надходити до її портів і приносити експортерам мільярдні доходи.

    У 2026 році Євросоюз закупив рекордні за дев’ять місяців обсяги СПГ із проєкту «Ямал», а остаточний результат політики енергетичної незалежності залежатиме від практичного виконання запланованого ембарго.

    Для України це питання має не лише економічне, а й безпекове значення, адже збереження великих експортних доходів Росії посилює її фінансові можливості під час тривалої війни.

  • Іспанія та Греція відмовилися передавати Україні ракети Patriot

    Іспанія та Греція відмовилися передавати Україні ракети Patriot

    Іспанія та Греція не готові передавати Україні додаткові ракети для комплексів Patriot, частина яких наближається до завершення строку експлуатації, пише The Telegraph. Однак у випадку з Афінами йдеться не про раптову відмову. Наша редакція ще 14 вересня повідомляла, що питання передачі грецьких ракет фактично закрите через позицію країни щодо Туреччини.

    За даними, які раніше отримала редакція, грецька сторона ще під час перших переговорів дала зрозуміти, що не погодиться передавати ракети без гарантій власної безпеки на турецькому напрямку. Таких гарантій Афіни не отримали. Тому подальші обговорення можливої поставки, зокрема через Норвегію, не означали, що Греція справді готова віддати свої боєприпаси.

    Влітку 2026 року Київ запросив у Греції до 200 ракет PAC-2. Як писала Kathimerini 17 липня, союзники по НАТО та ЄС обговорювали варіант, за якого Афіни продали б боєприпаси Норвегії, а та передала б їх Україні. Це дозволило б Греції уникнути прямої передачі озброєння. Однак навіть така схема не усунула головної перешкоди. Ракети залишаються частиною грецької системи протиповітряної оборони, яку країна вважає необхідною для стримування Туреччини.

    За даними The Telegraph, йдеться приблизно про 200 грецьких ракет PAC-2, які перебувають на озброєнні близько 23 років і наближаються до завершення розрахункового строку служби. Водночас вік боєприпасів сам по собі не означає, що вони непридатні до використання. Для цього необхідно враховувати їхній технічний стан і можливість продовження ресурсу.

    Щодо Іспанії, то в березні Мадрид заявляв про готовність передати Україні п’ять ракет Patriot, про що повідомляло El País із посиланням на джерела в іспанському уряді. Водночас 8 вересня міністерка оборони країни Маргарита Роблес повідомила, що з лютого Іспанія вже передала Україні понад 70 зенітних ракет різних типів, зокрема для Patriot. Однак попередні поставки не означають згоди на нову передачу. Публічного підтвердження того, що Мадрид погодився передати додаткові ракети на нинішній запит, немає. Точна кількість ракет Patriot, які залишаються в іспанських запасах, також невідома.

    У результаті Київ не може розраховувати на ці запаси як на гарантоване джерело поповнення ППО перед зимою. Ані обговорення передачі грецьких ракет через Норвегію, ані попередні іспанські поставки не означають, що Україна отримає додаткові боєприпаси Patriot у потрібні строки.

    Для України це питання особливо важливе напередодні зими, коли захист енергетичної інфраструктури від російських ракетних ударів стає одним із ключових завдань ППО. Водночас європейські запаси Patriot обмежені, а нові боєприпаси неможливо отримати миттєво. Виробництво залежить від потужностей американських підприємств і вже сформованої черги замовлень.

  • Смерть після виселення: в Іспанії померла 87-річна пенсіонерка, чия історія спровокувала загальнонаціональні протести та розпуск парламенту

    Смерть після виселення: в Іспанії померла 87-річна пенсіонерка, чия історія спровокувала загальнонаціональні протести та розпуск парламенту

    У мадридській клініці на 88-му році життя померла Марікармен Абаскаль — жінка, чиє примусове виселення з квартири стало каталізатором наймасштабнішої житлової та політичної кризи в сучасній історії Іспанії. Трагічний фінал цієї багаторічної суперечки між орендаркою та власниками нерухомості розгорнувся на тлі масових вуличних протестів, які зрештою призвели до розпуску національного парламенту, призначення дострокових виборів та безпрецедентного одностороннього впровадження урядом радикальної житлової реформи.

    Історія Марікармен Абаскаль бере свій початок ще з середини минулого століття. Жінка прожила понад 70 років у квартирі, розташованій у Ретіро — одному з найпрестижніших і найдорожчих районів іспанської столиці. Її родина орендувала це житло з 1956 року за фіксованою ставкою, яка регулювалася ще законодавством часів диктатури Франсіско Франко. Після смерті батька у 2006 році жінка залишилася жити сама. Відповідно до оновленого ліберального законодавства, вона не мала юридичного права автоматично успадкувати старий договір. Попри це, літня іспанка роками продовжувала сплачувати за оренду 500 євро на місяць, з чим мирилися попередні власники. Ситуація кардинально змінилася у 2018 році, коли нерухомість викупила нова комерційна компанія. Господарі почали вимагати укладення контракту за актуальними ринковими цінами, сума якого значно перевищувала скромний розмір пенсії жінки.

    Кульмінація тривалого судового спору настала 23 вересня, коли на підставі чинного судового ордера розпочалася процедура примусового виселення. На захист пенсіонерки зібралися численні натовпи активістів, утворивши живий щит навколо будинку. Поліції довелося силою проривати кільце маніфестантів, після чого санітари доправили Абаскаль до лікарні в стані сильного стресу. Резонанс від цих подій миттєво сколихнув усю країну. Під тиском безпрецедентних вуличних демонстрацій представники пенсіонерки 28 вересня змогли укласти мирову угоду з домовласниками: жінці гарантували восьмирічний договір оренди з пільговою щомісячною платою в розмірі 410 євро, що становило третину її пенсії. Однак соціальний вибух було вже не зупинити, і масові протести проти ринкових умов оренди лише набирали обертів.

    Житлова криза на вулицях швидко переросла у політичну на рівні держави. 5 жовтня прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес виступив із екстреною заявою про розпуск парламенту та призначення дострокових виборів на 29 листопада 2026 року. Своє рішення очільник уряду мотивував критичною соціальною ситуацією в країні та небажанням депутатського корпусу підтримати урядову реформу ринку нерухомості. Санчес публічно звинуватив парламентарів у тому, що вони «відвернулися від потреб народу». Вже наступного дня, 6 жовтня, іспанський Кабінет міністрів скористався відсутністю законодавчого органу та в односторонньому порядку запровадив схвалене ним нове житлове законодавство, оскільки розпущений парламент втратив можливість його заблокувати.

    Новий закон про житло передбачає безпрецедентне втручання держави в ринок нерухомості. Документ виділяє сотні мільйонів євро з бюджету на масштабне будівництво дешевого соціального житла та впроваджує податкові пільги для малозабезпечених квартиронаймачів. Законодавчо закріплено сувору заборону на примусове виселення орендарів до 2030 року, а великим житловим корпораціям взагалі заборонено скуповувати квартири протягом наступних трьох років. Крім того, уряд вводить різке підвищення податків на нерухомість, яка пустує, та на квартири, що здаються туристам, аби стимулювати перехід цього фонду на ринок довгострокової оренди.

    Згідно з новими правилами, загальна вартість оренди кімнат у комунальних квартирах тепер не може перевищувати вартість оренди цієї ж квартири для однієї особи. Найбільш резонансною нормою стало право орендарів на автоматичне подовження контрактів, що фактично гарантує можливість довічної оренди незалежно від бажання власника житла. Представники правої опозиції вже піддали нищівній критиці як економічні наслідки самої реформи, так і спосіб її ухвалення в обхід парламенту, що обіцяє перетворити майбутні дострокові вибори на референдум щодо житлової політики держави.

  • По 150 снарядів на один дрон: Україна знайшла боєприпаси для F-16

    По 150 снарядів на один дрон: Україна знайшла боєприпаси для F-16

    Україна домовилася з партнерами про постачання 20-міліметрових боєприпасів для винищувачів F-16, які дедалі активніше використовують для перехоплення російських реактивних ударних дронів. Польща вже розпочала процес передачі необхідних снарядів, до вирішення проблеми також долучилися Іспанія та Бельгія. Про це повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга.

    За словами міністра, пошук боєприпасів останніми днями став одним із найтерміновіших завдань української дипломатії. Причина — швидке нарощування Росією кількості реактивних безпілотників, проти яких звичайні мобільні вогневі групи значно менш ефективні через високу швидкість цілей.

    Сибіга заявив, що Україна вже змогла забезпечити рішення щодо 20-мм калібру «на суттєвий період часу». Він окремо подякував Польщі, Іспанії та Бельгії, зазначивши, що польська сторона вже почала передачу боєприпасів.

    За словами глави МЗС, винищувачі F-16 зараз є одним із найбільш ефективних засобів боротьби з реактивними БпЛА поряд із класичними системами протиповітряної оборони. Однак застосовувати дорогі зенітні ракети проти кожного безпілотника економічно складно, особливо коли Росія запускає десятки або навіть сотні цілей за одну атаку.

    Саме тому дедалі більше роботи перекладають на авіацію.

    Винищувач F-16 оснащений вбудованою шестиствольною 20-мм гарматою M61A1 Vulcan. За офіційною довідкою Повітряних сил США, літак несе близько 500 снарядів до цієї гармати. Сама M61A1 здатна вести вогонь із темпом до 6000 пострілів за хвилину.

    До останнього часу гармата була допоміжною зброєю винищувача, однак у нинішніх умовах вона отримала нову роль — збивати швидкісні безпілотники без витрачання дорогих керованих ракет.

    Bloomberg раніше повідомляв, що Україна шукала десятки тисяч 20-мм снарядів і вже вела переговори з кількома європейськими країнами та приватними виробниками. За оцінками співрозмовників агентства, на одне перехоплення реактивного дрона може витрачатися приблизно 150 снарядів. За нинішньої інтенсивності атак добова потреба України потенційно може становити близько 10 тисяч пострілів. Це оцінка джерел Bloomberg, а не встановлена нормативна витрата для кожного перехоплення.

    Така арифметика показує, чому питання запасів стало критичним. Якщо один F-16 має близько 500 снарядів, інтенсивне застосування гармати проти кількох цілей швидко вичерпує боєкомплект конкретного літака, а при регулярних масованих атаках країні потрібні вже не тисячі, а стабільні великі поставки.

    При цьому 20-мм боєприпаси мають важливу перевагу: у світі їх значно більше, ніж дефіцитних ракет до сучасних систем ППО. Саме цей фактор, за даними Bloomberg, зробив авіаційні гармати одним із найбільш оперативних та економічно вигідних варіантів протидії новому поколінню російських дронів.

    Україна вже застосовує F-16 для цієї роботи. Наприкінці вересня президент Володимир Зеленський повідомляв, що українські сили посилюють можливості боротьби з реактивними безпілотниками. Reuters тоді зазначав, що Бельгія готується передати Україні ще три F-16 до кінця 2026 року, а термінові партії боєприпасів для винищувачів уже надходили від Бельгії, Іспанії та інших партнерів.

    1 жовтня Зеленський окремо доручив МЗС, Міністерству оборони та Офісу президента провести оперативну перевірку всіх домовленостей щодо амуніції для F-16 і ракет ППО. Президент вимагав пройтися по кожній країні, кожній домовленості та кожному пакету допомоги й підготувати оновлений графік фактичних постачань. Причиною він назвав те, що частина рішень, погоджених на рівні лідерів держав, ще не була реалізована на рівні команд і відомств.

    «Ненька інфо» вже писала про цю перевірку та дефіцит засобів для нової хвилі повітряних атак: «Не все дійшло: Зеленський наказав перевірити всі домовленості щодо F-16 і ППО»

    Окремо Україна намагається створити дешевший ешелон ППО без постійного залучення бойової авіації. За словами Сибіги, Київ просить партнерів фінансувати замовлення реактивних дронів-перехоплювачів українського виробництва. Вітчизняні компанії вже мають прототипи та готові масштабувати виробництво, якщо отримають достатнє фінансування.

    «Ненька інфо» раніше повідомляла, що президент поставив завдання прискорити створення таких систем. Йдеться про швидкі перехоплювачі, здатні наздоганяти нові російські реактивні БпЛА, проти яких повільніші дрони-перехоплювачі працюють гірше. «Прототипи вже є: Зеленський наказав прискорити нову зброю проти реактивних “Шахедів”»

    Проблема стала особливо гострою у вересні. Росія почала масово змішувати класичні ударні БпЛА з реактивними версіями. 20 вересня, наприклад, із 138 безпілотників, зафіксованих під час нічної атаки, приблизно половину становили реактивні модифікації. Уже 23 вересня Повітряні сили повідомляли про 82 реактивні «Шахеди» під час однієї масованої атаки.

    Такі дрони створюють принципово іншу проблему для ППО. Класичний Shahed летить відносно повільно, що дозволяє працювати мобільним групам із кулеметами, зенітними установками та звичайними дронами-перехоплювачами. Реактивні модифікації проходять той самий маршрут значно швидше, різко скорочуючи час реакції.

    Саме через це F-16 стали одним із проміжних рішень: винищувач може швидко перехоплювати ціль, а використання гармати дозволяє не витрачати на кожен дрон дорогу ракету AIM-9 або AIM-120.

    Водночас такий метод має і очевидні обмеження. Для гарматного перехоплення літаку потрібно зблизитися з безпілотником, правильно зайняти позицію для атаки та діяти з урахуванням ризику падіння уламків. Крім того, кількість F-16 в Україні обмежена, а ці літаки потрібні не лише для боротьби з дронами, а й для інших завдань — прикриття неба, перехоплення крилатих ракет і виконання ударних місій.

    Тому 20-мм снаряди — не універсальна заміна класичній ППО, а ще один рівень багатошарової системи захисту.

    Україна паралельно продовжує вимагати додаткові ракети Patriot, бо саме вони залишаються одним із ключових засобів проти балістичних ракет. Наприкінці вересня Київ пропонував партнерам навіть механізм «позичання» ракет із європейських арсеналів із подальшим поверненням після надходження вже законтрактованих партій. Про це також писала «Ненька інфо». «Ракети в борг: Київ просить ЄС терміново передати частину арсеналів Patriot»

    Отже, Україна зараз фактично вибудовує окрему систему боротьби саме з реактивними дронами: дорогі зенітні ракети залишають для найнебезпечніших цілей, F-16 із 20-мм гарматами мають перехоплювати швидкі БпЛА там, де це можливо, а в перспективі частину навантаження повинні перебрати дешевші реактивні дрони-перехоплювачі.

    Домовленості з Польщею, Іспанією та Бельгією закривають одну з найгостріших проблем цієї системи — наявність достатнього запасу боєприпасів для гармат F-16. За словами Сибіги, потрібні снаряди мають надійти вже найближчим часом, а паралельно Київ продовжує переговори з приватними виробниками про значно більші партії.

    Якщо постачання вдасться зробити регулярними, українські F-16 отримають можливість значно частіше працювати по реактивних дронах без витрачання дефіцитних авіаційних і зенітних ракет — саме тоді, коли Росія різко нарощує кількість таких цілей у своїх масованих атаках.

  • «Стерв’ятників» виженуть з ринку: Іспанія запроваджує жорсткі правила оренди після скандалу з виселенням 87-річної жінки

    «Стерв’ятників» виженуть з ринку: Іспанія запроваджує жорсткі правила оренди після скандалу з виселенням 87-річної жінки

    Уряд Іспанії пішов на безпрецедентні кроки для подолання гострої житлової кризи, яка спровокувала хвилю масових протестів по всій країні. Під тиском суспільства влада погодила пакет радикальних реформ, спрямованих на захист прав орендарів та боротьбу зі спекулянтами. Каталізатором цих масштабних змін стала гучна історія примусового виселення 87-річної Марії дель Кармен Абаскаль, що шокувала суспільство. Після колосального резонансу пенсіонерка нарешті домоглася права повернутися до своєї домівки на прийнятних умовах.

    Міністерка охорони здоров’я Моніка Гарсія підтвердила, що керівна Соціалістична партія досягла стратегічної угоди з політичною силою Sumar щодо впровадження нових правил на ринку нерухомості. Ключовими ініціативами стануть примусове продовження договорів оренди до 2028 року та повна заборона діяльності так званих «фондів-стерв’ятників». При цьому уряд суттєво розширює це поняття: відтепер до чорного списку потраплять не лише гігантські приватні інвестиційні фонди, але й будь-які компанії, що скуповують житлові площі виключно з метою спекуляції. Саме до такої категорії належить компанія Urbagestion, чиї цинічні дії щодо літньої жінки вивели тисячі людей на вулиці.

    Юридичний тиск та суспільний гнів змусили скандального орендодавця піти на поступки. За словами адвокатки постраждалої пенсіонерки Беатріс Дуро, компанія запропонувала компромісну угоду, яка гарантує повернення жінки у квартиру. Згідно з новими умовами, протягом наступних восьми років вона сплачуватиме фіксовану суму — 30% від своєї пенсії, що становить близько 500 євро на місяць. Це означає, що фінансове навантаження на жінку залишиться приблизно на тому ж рівні, що й до незаконного розірвання договору.

    «Її взагалі не повинні були змушувати виїжджати. Я сподіваюся, що ця справа допоможе знайти колективну відповідь на житлову кризу», — наголосила захисниця літньої іспанки.

    Попри успішне вирішення окремої справи та гучні обіцянки уряду, напруга в суспільстві не спадає. Влада вирішила розділити нові антикризові заходи на два окремі законопроєкти, що викликало жорстку критику з боку Спілки орендарів Мадрида. Активісти переконані, що такий бюрократичний крок затягне процес ухвалення життєво необхідних рішень. Протестувальники в столиці та інших великих містах категорично відмовляються зупиняти вуличні акції. Вони вимагають негайного запровадження залізобетонних механізмів захисту орендарів, суворих правил протидії шахраям на ринку нерухомості та абсолютної заборони на виселення людей на вулицю без надання альтернативного житла.

     

  • Повітряне підкріплення до Нового року: Бельгія екстрено передає Україні партію винищувачів F-16

    Повітряне підкріплення до Нового року: Бельгія екстрено передає Україні партію винищувачів F-16

    Уже до кінця поточного року авіаційний парк Збройних Сил України поповниться трьома сучасними бойовими літаками західного зразка. Відповідну стратегічну домовленість про передачу винищувачів F-16 було успішно досягнуто з урядом Бельгії. Головною особливістю цієї угоди є те, що постачання авіаційної техніки відбуватиметься за спеціально прискореною процедурою, яка дозволяє оминути тривалі бюрократичні процеси та максимально швидко інтегрувати борти у вітчизняну систему протиповітряної оборони. Про ці важливі домовленості з європейськими партнерами офіційно повідомив президент України Володимир Зеленський.

    Глава держави наголосив, що союзники зосередилися не лише на передачі самих повітряних платформ, але й на негайному забезпеченні їх відповідними засобами ураження. Ефективне використання західної авіації на фронті неможливе без постійного та безперебійного постачання ракет і бомб. Завдяки скоординованим діям міжнародної коаліції українські військові вже почали отримувати критично необхідне озброєння для літаків.

    «Вже отримали і термінові постачання боєприпасів до F-16 від Бельгії та інших країн, зокрема Іспанії», – додав президент.

    Бельгія залишається одним із ключових учасників міжнародної авіаційної коаліції, яка взяла на себе зобов’язання модернізувати українські Повітряні сили та допомогти у відбитті російської агресії. Рішення Брюсселя пришвидшити передачу перших трьох бортів є життєво необхідним кроком на тлі безперервних ракетних та дронових атак на міста та об’єкти критичної інфраструктури. Західні винищувачі стануть вагомим доповненням до наземних зенітних ракетних комплексів, адже вони здатні оперативно перехоплювати ворожі крилаті ракети на великих відстанях. Крім того, наявність в українському небі літаків такого класу є дієвим інструментом для протидії російській тактичній авіації, яка тероризує прифронтові регіони керованими авіабомбами. Збільшення кількості F-16 дозволить відігнати ворожі бомбардувальники від лінії зіткнення та суттєво зменшити руйнівний тиск на позиції української піхоти.

    Окрім того, залучення Іспанії та інших держав до процесу постачання боєприпасів демонструє комплексний підхід союзників до озброєння української армії. Європейські партнери чітко усвідомлюють, що сучасний літак потребує регулярного технічного обслуговування та надзвичайно дороговартісного ракетного оснащення. Саме тому логістичні ланцюжки вибудовуються таким чином, щоб українські пілоти мали безперервний доступ до необхідного арсеналу відразу після прибуття винищувачів на вітчизняні аеродроми. Така консолідована підтримка посилить можливості вітчизняних захисників у боротьбі за контроль над повітряним простором.

  • Зелена революція на півдні Європи: в Іспанії зводять гігантський водневий завод вартістю в мільярд євро

    Зелена революція на півдні Європи: в Іспанії зводять гігантський водневий завод вартістю в мільярд євро

    Іспанська енергетична компанія Moeve дала офіційний старт будівництву найбільшого в Південній Європі заводу з виробництва екологічно чистого зеленого водню, який розташується в південному регіоні Андалусія. Масштабний інфраструктурний комплекс має стратегічне значення для всього європейського континенту, відкриваючи новий етап у переході на відновлювані джерела енергії. Очільник іспанського уряду Педро Санчес публічно назвав цей проєкт колосальним внеском у глобальну боротьбу зі зміною клімату, а також фундаментальним кроком до енергетичної автономії та промислового процвітання як самої Іспанії, так і всього Європейського Союзу.

    Виробничий гігант, який отримав символічну назву «Онуба», споруджується у провінції Уельва на півдні країни. Лише на першому етапі реалізації цієї інженерної ініціативи інвестиції енергетичної компанії сягнуть значної суми в один мільярд євро. Потужність першої черги електролізної установки становитиме 300 мегаватів, що дозволить щорічно виробляти близько 50 тисяч тонн екологічно чистого водню шляхом розщеплення молекул води.

    Фінансову стабільність будівництва гарантує потужна міжнародна підтримка: проєкт уже отримав безповоротне фінансування у розмірі 304 мільйонів євро в межах загальноєвропейської програми відновлення економіки Next Generation EU. За попередніми розрахунками інженерів та представників компанії-інвестора, підприємство зможе вийти на повноцінну комерційну потужність уже до початку 2028 року. Технологічний цикл заводу буде повністю замкненим та безвідходним: усю необхідну електроенергію генеруватимуть із сонячних і вітрових станцій, а колосальні потреби у воді закриватимуть за рахунок глибокої очистки промислових і побутових стічних вод.

    Завод «Онуба» є флагманською частиною ширшої державної концепції під назвою «Зелена воднева долина Андалусії». Після завершення першої черги в місті Палос-де-ла-Фронтера інвестори планують побудувати другий потужний виробничий майданчик у місті Сан-Роке провінції Кадіс. У результаті загальна потужність водневого кластера має зрости до 2000 мегаватів, забезпечуючи випуск колосальних 300 тисяч тонн палива на рік. У довгостроковій перспективі Мадрид планує експортувати цей ресурс спеціальними трубопроводами до промислових центрів Німеччини та інших країн ЄС, остаточно витісняючи викопні енергоносії.

     

  • Зухвала заява зірки «Барселони»: Ламін Ямаль відмовився принижуватися заради «Золотого м’яча»

    Зухвала заява зірки «Барселони»: Ламін Ямаль відмовився принижуватися заради «Золотого м’яча»

    Юний нападник іспанського футбольного клубу «Барселона» Ламін Ямаль зробив гучну заяву щодо своєї участі в боротьбі за найпрестижнішу індивідуальну нагороду у світі спорту. Гравець чітко дав зрозуміти, що не планує займатися саморекламою та випрошувати голоси у спортивних журналістів, які визначатимуть володаря «Золотого м’яча» за підсумками 2026 року.

    Молода зірка каталонського гранда зберігає спокій та демонструє зрілу позицію, попри шалений тиск і високі очікування вболівальників. Футболіст підкреслив, що фінальне рішення жодним чином не залежить від його особистих бажань чи публічних закликів, тому він зосереджений виключно на грі, а не на кулуарних інтригах.

    «Я не збираюся нікого благати голосувати за мене. Якщо ця нагорода дістанеться мені, я буду вдячний. Перемога не залежить від мене, це не в моїх руках. Результати голосування залежать від журналістів. У кожного своя думка. І я тут не для того, щоб агітувати за себе», – зазначив Ламін Ямаль.

    Минулорічний досвід та боротьба за трофей

    Боротьба за звання найкращого футболіста не є новою для іспанського таланта. Згідно з результатами попереднього голосування за «Золотий м’яч», Ламін Ямаль посів почесне друге місце, що стало визначним результатом для гравця його віку. Тоді в напруженій боротьбі він поступився лише французькому нападнику клубу «Парі Сен-Жермен» Усману Дембеле. Цей досвід загартував юнака, який продовжує демонструвати стабільні результати на футбольному полі та покращувати власну статистику.

    Пріоритет командних здобутків над особистими

    Незважаючи на статус одного з наймолодших гравців основного складу, Ламін Ямаль встиг стати ключовою фігурою в тактичній системі «Барселони». Його стрімкий прогрес змушує світових експертів регулярно включати його до списків головних претендентів на всі можливі індивідуальні нагороди. Однак сам футболіст систематично наголошує, що командні здобутки та результати на табло для нього залишаються значно пріоритетнішими за особисті трофеї. Каталонський клуб робить усе можливе для захисту свого гравця від надмірної уваги преси, розуміючи психологічний тиск, який супроводжує статус світової зірки.

    Шлях до визнання без штучних кампаній

    Процес визначення володаря «Золотого м’яча» традиційно супроводжується масштабними інформаційними кампаніями, коли спортивні функціонери та агенти намагаються вплинути на думку тих, хто має право голосу. На цьому тлі принципова відмова нападника від участі в подібних промоакціях виглядає нестандартно. Спортивна спільнота тепер очікує на неупереджене рішення міжнародних репортерів, які найближчим часом мають зробити свій остаточний вибір, оцінюючи виключно ігрові показники, здобуті кубки та вплив кандидатів на успіхи їхніх команд протягом ігрового року, а не їхню медійну активність.