Golosnovinua.com

Позначка: Іспанія

  • Трамп опинився в центрі святкування Іспанії: курйоз після фіналу ЧС миттєво став вірусним

    Трамп опинився в центрі святкування Іспанії: курйоз після фіналу ЧС миттєво став вірусним

    Фінал чемпіонату світу з футболу 2026 року запам’ятався не лише історичною перемогою збірної Іспанії над Аргентиною, а й несподіваним епізодом за участю президента США Дональда Трампа. Після завершення матчу політик опинився в центрі церемонії нагородження, а його небажання одразу залишити сцену під час святкування іспанської команди викликало бурхливу реакцію вболівальників та миттєво стало однією з найобговорюваніших тем у соціальних мережах.

    Фінальний матч світової першості відбувся на стадіоні New York/New Jersey Stadium в Іст-Резерфорді. Іспанія здобула перемогу над чинним чемпіоном світу Аргентиною з рахунком 1:0 після додаткового часу. Єдиний м’яч на 106-й хвилині забив Ферран Торрес, принісши своїй команді другий титул чемпіонів світу в історії.

    На церемонії нагородження медалі футболістам вручали президент FIFA Джанні Інфантіно та президент США Дональд Трамп, який був присутній на матчі як глава держави-господаря турніру. Саме під час вручення головного трофея стався момент, який швидко став вірусним.

    Після того як капітан збірної Іспанії Родрі отримав Кубок світу, Інфантіно відійшов убік, щоб дозволити футболістам зробити традиційне командне фото та підняти трофей. Однак Трамп залишився стояти поруч із гравцями. На численних відеозаписах видно, як президент FIFA жестами пропонує американському лідеру відійти зі сцени, але той ще деякий час продовжує перебувати поруч із командою. Лише безпосередньо перед підняттям кубка Трамп змістився трохи вбік, однак залишився на подіумі під час святкування.

    Саме цей момент став предметом активного обговорення в соціальних мережах. Користувачі жартували, що американський президент нібито «розділив перемогу» разом із футболістами Іспанії або «увійшов до чемпіонської фотографії». Водночас частина коментаторів вважала ситуацію незручною, оскільки традиційно після вручення трофея офіційні особи залишають сцену, дозволяючи команді святкувати без сторонніх.

    Не менш помітною стала реакція трибун. Коли Дональд Трамп і Джанні Інфантіно вийшли на поле для церемонії нагородження, частина глядачів зустріла їх свистом. За даними Reuters, найбільш гучною реакція була саме в момент появи офіційних осіб на полі. Після початку вручення медалей шум поступово стих, а церемонія пройшла без інцидентів.

    Перед фіналом Трамп прибув на стадіон гелікоптером Marine One та спостерігав за матчем із VIP-ложі разом із Джанні Інфантіно. Поруч також перебували король Іспанії Феліпе VI, королева Летиція, прем’єр-міністр Канади Марк Карні, президентка Мексики Клаудія Шейнбаум та інші високопосадовці.

    Це не перший випадок, коли Трамп привертає увагу під час футбольних церемоній. Багато міжнародних ЗМІ звернули увагу, що схожа ситуація вже траплялася після фіналу Клубного чемпіонату світу, коли американський президент також залишився на сцені разом із переможцями довше, ніж очікувалося. Саме тому нинішній епізод багато хто назвав повторенням минулорічної історії.

    Додаткову увагу до ситуації привернув і політичний контекст. Останніми тижнями між Вашингтоном і Мадридом загострилися дипломатичні відносини через суперечки щодо співпраці в НАТО та використання іспанських військових баз. Дональд Трамп неодноразово публічно критикував Іспанію, заявляючи, що країна є «поганим партнером» Альянсу та навіть погрожував переглянути торговельні відносини зі Сполученим Королівством Іспанії. На цьому тлі його поява поруч із тріумфуючою іспанською збірною викликала ще більше іронічних коментарів у соцмережах.

    Попри курйозну ситуацію, головною подією вечора залишилася перемога Іспанії. Команда Луїса де ла Фуенте вдруге в історії стала чемпіоном світу, перегравши Аргентину в драматичному фіналі. Після фінального свистка футболісти, тренерський штаб і тисячі вболівальників святкували історичний успіх, а фотографії з моментом підняття Кубка світу вже стали символом завершення турніру. Проте одним із найбільш обговорюваних кадрів фіналу несподівано стало саме фото, на якому поруч із чемпіонами стоїть президент США Дональд Трамп, тоді як Джанні Інфантіно намагається делікатно звільнити сцену для традиційного чемпіонського святкування.

  • Макрон кинув виклик більшості в ЄС через нові правила для мігрантів

    Макрон кинув виклик більшості в ЄС через нові правила для мігрантів

    Президент Франції Емманюель Макрон відкрито виступив проти нових міграційних правил Європейського Союзу, які передбачають можливість створення так званих «центрів повернення» у третіх країнах для мігрантів, яким було відмовлено в наданні притулку на території ЄС. Свою позицію французький лідер озвучив після завершення саміту Європейського Союзу, де питання міграції стало одним із найбільш дискусійних і суперечливих серед лідерів держав-членів.

    Коментуючи ухвалені рішення, Макрон наголосив, що Франція підтримує необхідність посилення контролю над міграційними потоками та підвищення ефективності процедур повернення осіб, які не мають права залишатися на території Євросоюзу. Водночас він категорично поставив під сумнів ідею створення спеціальних центрів за межами ЄС, куди могли б направляти мігрантів після відмови у притулку.

    За словами президента Франції, досвід попередніх років не дає підстав вважати, що подібна практика є дієвою. Макрон заявив, що не бачив жодного прикладу, коли такі центри демонстрували б реальний успіх у вирішенні міграційної проблеми або суттєво знижували навантаження на країни, які стикаються з великим напливом мігрантів. На його думку, Європа повинна зосередитися на створенні ефективної системи повернення нелегальних мігрантів та співпраці з країнами походження, а не переносити відповідальність на треті держави.

    Особливу увагу французький президент приділив моральному та політичному аспекту цієї ініціативи. Він наголосив, що питання міграції не можна розглядати виключно через призму безпеки або адміністративного контролю. На переконання Макрона, будь-які рішення мають відповідати цінностям, на яких будувався Європейський Союз протягом десятиліть.

    Президент Франції прямо заявив, що не впевнений, чи відповідає практика створення центрів повернення фундаментальним принципам Європи. За його словами, ЄС був створений як проєкт, заснований на повазі до людської гідності, верховенстві права та захисті прав людини, тому будь-які нові механізми міграційної політики мають оцінюватися не лише з точки зору ефективності, а й з точки зору відповідності цим принципам.

    Позицію Парижа підтримав прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес, який також виступив проти створення таких центрів. Водночас Санчес визнав, що Іспанія наразі перебуває серед меншості держав ЄС, які не підтримують цей підхід. Більшість країн-членів схиляються до жорсткішої міграційної політики на тлі зростання кількості нелегальних перетинів кордонів та посилення суспільного запиту на контроль міграційних процесів.

    Дискусія розгорнулася після того, як Європейський Парламент схвалив нове законодавство, яке дозволяє державам-членам направляти мігрантів, що отримали відмову в наданні притулку, до спеціальних центрів у третіх країнах. Прихильники цієї моделі переконані, що вона допоможе прискорити процедури депортації, скоротити витрати на утримання мігрантів у Європі та стане додатковим стримувальним фактором для нелегальної міграції.

    Однак критики попереджають, що реалізація таких планів може супроводжуватися значними юридичними, гуманітарними та політичними ризиками. Правозахисні організації вже висловили занепокоєння щодо можливого порушення міжнародного права, умов перебування людей у подібних центрах та механізмів контролю за дотриманням прав мігрантів. Експерти також зазначають, що успішність такої системи значною мірою залежатиме від готовності третіх країн співпрацювати з ЄС та приймати на своїй території осіб, які не отримали права на притулок.

    Суперечки навколо нових міграційних правил вкотре продемонстрували глибокі розбіжності всередині Європейського Союзу щодо того, якою має бути спільна міграційна політика. Частина держав наполягає на посиленні контролю та обмежувальних заходах, тоді як інші вважають, що боротьба з міграційною кризою не повинна відбуватися коштом базових прав людини та європейських цінностей.

    На тлі зростання міграційного тиску з регіонів Африки, Близького Сходу та Азії питання реформування міграційної системи залишається одним із найскладніших викликів для Європейського Союзу. Саме тому заява Макрона може стати початком нової дискусії про межі жорсткості міграційної політики та про те, якою мірою Європа готова змінювати свої підходи заради контролю над міграційними потоками.

  • П’ять країн НАТО зірвали план про гарантовану військову допомогу Україні – The Telegraph

    П’ять країн НАТО зірвали план про гарантовану військову допомогу Україні – The Telegraph

    П’ять провідних держав НАТО – Велика Британія, Франція, Італія, Іспанія та Канада – заблокували ініціативу генерального секретаря НАТО Марка Рютте щодо довгострокового збільшення військової допомоги Україні. Йшлося про пропозицію, за якою країни-члени Альянсу мали б щорічно спрямовувати на підтримку Києва щонайменше 0,25% власного ВВП.

    Про це повідомляє The Telegraph із посиланням на джерела серед дипломатів та чиновників НАТО.

    За інформацією видання, Рютте намагався зробити фінансування України більш системним та передбачуваним, закріпивши мінімальний рівень військової підтримки для всіх союзників. Ініціатива мала стати частиною ширшої стратегії Альянсу з довгострокового забезпечення української оборони на тлі затяжної війни з Росією та можливого скорочення американської участі у підтримці Києва в майбутньому.

    Генсек НАТО сподівався винести це питання на затвердження під час майбутнього саміту Альянсу в Анкарі, однак, як зазначає The Telegraph, вже зараз стало зрозуміло, що необхідного консенсусу досягти не вдасться. У НАТО всі ключові рішення ухвалюються лише за одностайної підтримки всіх членів, а позиція п’яти великих держав фактично заблокувала просування пропозиції.

    За даними журналістів, підтримку ідеї Рютте висловили щонайменше сім країн НАТО, які вже сьогодні витрачають на військову допомогу Україні понад 0,25% свого ВВП. Серед них Польща, Нідерланди, а також держави Балтії та Північної Європи. Ці країни вважають, що підтримка України має бути не тимчасовою політичною ініціативою, а постійним стратегічним зобов’язанням для всього Альянсу.

    Водночас найбільший спротив, за словами співрозмовників видання, надійшов від Франції, Італії, Іспанії та Канади. Окремо увагу журналісти звертають на позицію Велика Британія, яка традиційно вважалася одним із найактивніших союзників України у сфері безпеки.

    Одне з джерел у НАТО охарактеризувало ставлення цих держав до ініціативи коротко: “Вони не в захваті від цієї ідеї”.

    The Telegraph називає ситуацію “подвійним ударом” по репутації Лондона. Видання нагадує, що британський уряд нещодавно погодив тимчасові винятки, які дозволяють закуповувати авіаційне пальне та дизель, вироблені з російської сировини у третіх країнах. На цьому тлі небажання підтримати новий механізм допомоги Україні викликало додаткове невдоволення серед східноєвропейських та скандинавських союзників.

    Попри те, що Британія залишається третім за обсягом постачальником військової допомоги Україні серед країн НАТО, її внесок становить приблизно 0,1% британського ВВП – значно менше за запропонований рівень.

    Особливе роздратування серед прихильників ініціативи викликає те, що деякі найбільші економіки Європи, на думку дипломатів, мають можливість робити значно більше для підтримки України, однак не демонструють відповідної політичної готовності. Йдеться насамперед про Францію, Італію та Іспанію, чий рівень допомоги Києву часто критикують як недостатній у порівнянні з економічним потенціалом цих країн.

    Згідно з відкритими даними Кільського інституту світової економіки, саме країни Балтії, Північної Європи, а також Польща та Нідерланди наразі є серед лідерів за часткою ВВП, яку вони спрямовують на підтримку України.

    Сам Рютте останніми місяцями неодноразово наголошував, що військова допомога Україні розподілена між союзниками нерівномірно. За його словами, частина держав НАТО “витрачає недостатньо”, хоча публічно декларує підтримку Києва.

    Генсек також просуває ідею більшої відповідальності європейських союзників за безпеку континенту. На його думку, Європа повинна бути готовою підтримувати Україну навіть у разі зміни політичної ситуації у США або скорочення американської військової допомоги.

    Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон публічно підтримав ідею збільшення внесків союзників. Коментуючи дискусії всередині НАТО, він заявив, що хотів би бачити більше країн, які “не лише гарно говорять про Україну, а й підкріплюють свої слова реальними грошима”.

    Передумовою нинішньої ініціативи стала пропозиція, озвучена ще у грудні 2025 року тодішнім міністром оборони України Денисом Шмигалем під час зустрічі у форматі “Рамштайн”. Тоді українська сторона закликала партнерів закріпити довгострокове фінансування оборонних потреб України на рівні не менше 0,25% ВВП.

    Першими на таке зобов’язання погодилися Естонія, Латвія та Литва. Згодом цю ідею почали активно просувати країни східного флангу НАТО, які вважають перемогу України критично важливою для власної безпеки та стримування Росії.

  • Продав немовля за $25 тисяч: на Закарпатті винесли вирок чоловіку, який хотів вивезти дитину за кордон

    Продав немовля за $25 тисяч: на Закарпатті винесли вирок чоловіку, який хотів вивезти дитину за кордон

    Ужгородський міськрайонний суд виніс вирок 46-річному жителю Закарпаття, який намагався продати 11-місячного хлопчика за кордон під виглядом усиновлення іноземцями. Чоловіка засудили до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Про це повідомив Офіс генерального прокурора.

    За даними слідства, засуджений планував організувати незаконне вивезення немовляти до Іспанії та отримати за це близько 25 тисяч доларів. Для реалізації схеми він знайшов жінку із Житомира, яка перебувала у складних життєвих обставинах, та запропонував їй 5 тисяч доларів за передачу дитини для «усиновлення».

    Слідчі встановили, що чоловік двічі зустрічався з матір’ю хлопчика, фотографував дитину та надсилав світлини потенційним «замовникам». Також він підготував пакет документів для виїзду за кордон, інструктував жінку щодо проходження контролю на кордоні та супроводжував її разом із малюком до пункту пропуску «Малі Селменці» на Закарпатті.

    Правоохоронці затримали чоловіка у червні 2023 року безпосередньо під час спроби перетину державного кордону. Відтоді він перебував під вартою.

    Суд визнав його винним за ч. 2 ст. 15 та ч. 3 ст. 149 Кримінального кодексу України — замах на торгівлю людиною, вчинений щодо малолітньої дитини.

    В Офісі генпрокурора зазначили, що суд призначив максимальне покарання, передбачене санкцією статті, — 10 років ув’язнення з конфіскацією майна.

    Це вже не перший резонансний злочин, у якому фігурує засуджений. Раніше, у червні 2025 року, його засудили за привласнення понад 6,3 млн грн державної допомоги, призначеної родині загиблого українського військовослужбовця.

    За інформацією прокуратури, чоловік був хрещеним батьком загиблого воїна та користувався довірою його рідних. Слідство встановило, що він переказував державні виплати на власні банківські рахунки, знімав гроші готівкою та використовував їх для особистих потреб.

    Також відомо, що до цього чоловік працював вихователем у місцевому інтернаті.

    Правоохоронці наголошують, що випадки торгівлі людьми, особливо дітьми, залишаються одним із найтяжчих злочинів проти людини. В умовах війни та складної соціально-економічної ситуації ризики експлуатації вразливих категорій населення лише зростають.

    За даними Нацполіції та прокуратури, злочинці часто намагаються маскувати незаконне вивезення дітей під усиновлення, евакуацію або гуманітарну допомогу. Особливу увагу правоохоронці приділяють прикордонним регіонам, де ризики незаконного переміщення людей є традиційно вищими.

    В Україні за торгівлю людьми передбачене покарання до 15 років позбавлення волі залежно від тяжкості злочину та обставин справи. Якщо злочин вчиняється щодо дитини або організованою групою, відповідальність суттєво посилюється.

    Вирок Ужгородського міськрайонного суду наразі ще не набрав законної сили та може бути оскаржений у встановленому законом порядку.

  • Рубіо поставив під сумнів роль НАТО

    Рубіо поставив під сумнів роль НАТО

    Державний секретар США Марко Рубіо різко поставив під сумнів стратегічний сенс існування Північноатлантичного альянсу НАТО, заявивши, що роль США в організації потребує переосмислення через позицію окремих союзників щодо військової співпраці.

    Про це він сказав в інтерв’ю телеканалу Fox News, коментуючи останні суперечки між США та частиною європейських партнерів щодо використання військових баз для операцій американських збройних сил.

    За словами Рубіо, традиційно НАТО розглядалося як союз, який забезпечує Сполученим Штатам не лише політичну та оборонну координацію, але й доступ до стратегічної інфраструктури союзників — зокрема авіабаз і логістичних центрів у Європі. Саме ця система, наголосив він, десятиліттями була однією з ключових переваг для американських військових операцій за межами США.

    Однак, як стверджує держсекретар, останні рішення деяких країн-членів Альянсу свідчать про те, що ця модель починає давати збої. Рубіо заявив, що частина партнерів відмовляється надавати США доступ до баз у ситуаціях, які Вашингтон вважає критичними для безпеки, зокрема під час ескалацій на Близькому Сході.

    “І тому, коли партнери по НАТО відмовляють вам у використанні цих баз — коли в головному, чому НАТО є корисним для Америки, нам зараз відмовляють, наприклад, в Іспанії — то який тоді сенс в Альянсі?” — заявив він.

    У своїх коментарях Рубіо окремо виділив Португалію, заявивши, що ця країна погоджується на співпрацю навіть без формальних затримок або тривалих консультацій. Також він згадав Польщу, Румунію та Болгарію як держави, які, за його словами, демонструють більш передбачувану та союзницьку позицію у військових питаннях.

    Водночас він жорстко розкритикував позицію Іспанії, заявивши, що її підхід до співпраці зі США у військовій сфері є “дуже проблемним” і не відповідає рівню союзницьких зобов’язань у межах Альянсу.

    “Це починає виглядати як союзники лише тоді, коли їм це вигідно”, — наголосив держсекретар, коментуючи загальну тенденцію, яку він вбачає у поведінці частини європейських партнерів.

    Рубіо також підкреслив, що головне питання, яке зараз постає перед Вашингтоном, полягає не лише у конкретних епізодах відмов у доступі до баз, а у ширшій концепції розподілу обов’язків у НАТО. За його словами, Сполучені Штати витрачають значні ресурси на забезпечення безпеки Європи, тоді як у критичних ситуаціях стикаються з обмеженнями у використанні союзницької інфраструктури.

    “Яка мета перебування в альянсі, якщо користь для нас полягає у доступі до баз, але в момент конфлікту, як це було у ситуації з Іраном, нам можуть відмовити? Ми там лише для того, щоб захищати інших, а не для просування власних національних інтересів?” — сказав він.

    Держсекретар додав, що подібні ситуації змушують адміністрацію США ставити “дуже серйозні та незручні запитання” щодо майбутнього формату участі Вашингтона в Альянсі. За його словами, дискусія про роль США в НАТО вже не є суто теоретичною, а набуває практичного виміру у сфері військового планування та глобальної безпеки.

    Окремо Рубіо згадав, що всередині американської політичної системи вже тривають дискусії щодо країн, які, на думку частини адміністрації, не демонструють достатнього рівня підтримки США. За даними медіа, раніше в оточенні Дональда Трампа обговорювався перелік держав НАТО, які нібито “недостатньо лояльні” до американських ініціатив, що викликало занепокоєння серед союзників.

    Попри жорстку риторику, Рубіо не заявив про офіційні кроки щодо перегляду членства США в НАТО. Водночас його висловлювання стали одним із найгостріших публічних сигналів з боку високопосадовців США за останній час і можуть посилити дискусію всередині Альянсу щодо розподілу відповідальності, оборонних витрат і військової співпраці між Європою та Сполученими Штатами.

  • США різко змінили плани: зупинено перекидання військових до Польщі

    США різко змінили плани: зупинено перекидання військових до Польщі

    Адміністрація Сполучених Штатів ухвалила рішення зупинити перекидання понад 4 тисяч американських військовослужбовців до Польщі. Йдеться про скасування розгортання бронетанкової бригади, яка вже перебувала в процесі підготовки до передислокації в Європу. Про це повідомляє The Wall Street Journal з посиланням на американських посадовців.

    За даними видання, Пентагон скасував заплановане розміщення 2-ї бойової бронетанкової бригади 1-ї кавалерійської дивізії армії США, чисельність якої перевищує 4 тисячі військових. Частина підрозділів і військової техніки вже була у процесі транспортування, коли рішення про зупинку розгортання було ухвалене на рівні керівництва оборонного відомства.

    Цей крок відбувся на тлі ширшої політики адміністрації президента США Дональда Трампа щодо скорочення військової присутності Сполучених Штатів у Європі. Раніше Пентагон оголосив про плани вивести близько 5 тисяч військовослужбовців з території Німеччини, що стало першим етапом масштабного перегляду розміщення американських сил на континенті.

    Сам Дональд Трамп у коментарях для журналістів заявив, що скорочення американського військового контингенту в Європі може виявитися значно більшим, ніж 5 тисяч осіб, про які йшлося раніше. Він також натякнув на можливість подальшого виведення американських військ не лише з Німеччини, а й з Італії та Іспанії, що може суттєво змінити баланс сил у межах НАТО та систему безпеки на європейському континенті.

    У Пентагоні пояснюють, що стратегічна мета змін полягає у поступовому перенесенні основного тягаря конвенційної оборони Європи на європейських союзників. Вашингтон, за задумом оборонного відомства, має зменшити свою пряму військову присутність у регіоні, зберігаючи при цьому можливість оперативного реагування у разі загострення безпекової ситуації.

    Американські посадовці зазначають, що скасування розгортання бронетанкової бригади є частиною більш широкої реорганізації військової присутності США в Європі. Водночас у Пентагоні підкреслюють, що це рішення не означає повного згортання американської військової присутності на східному фланзі НАТО, а є елементом перегляду ротацій і дислокації підрозділів.

    Окремо зазначається, що рішення було доведене під час зустрічі між Європейським командуванням США та штабом армії США в Європі та Африці. За словами представників оборонного відомства, процес мав бути поступовим і плановим, однак частину змін було прискорено, що стало несподіванкою для окремих представників військового командування.

    У НАТО відреагували стримано. Високопосадовець Альянсу заявив, що попри зміни у планах Вашингтона, НАТО збереже потужну військову присутність на своєму східному фланзі та продовжить посилювати оборонні можливості країн-членів, особливо у безпосередній близькості до кордонів Росії.

    Водночас рішення США може викликати занепокоєння у Польщі, яка останніми роками активно виступала за посилення американської військової присутності на своїй території. Варшава розглядала можливість розміщення додаткових підрозділів США, зокрема тих, що виводилися з Німеччини, як елемент зміцнення власної безпеки на тлі загострення геополітичної ситуації в регіоні.

    За даними WSJ, у межах внутрішніх обговорень у США також розглядалися варіанти покарання окремих європейських країн, які, на думку Вашингтона, недостатньо підтримували американську позицію у зовнішніх конфліктах, зокрема у контексті напруження навколо війни США з Іраном. Однак ці підходи не були офіційно підтверджені на рівні адміністрації.

    Попри це, раніше адміністрація Трампа демонструвала більш тісні політичні відносини з Польщею, ніж з низкою інших європейських держав. Сам президент США раніше допускав можливість навіть посилення американської військової присутності у Польщі шляхом передислокації сил з Німеччини, однак нинішнє рішення фактично змінює цей курс.

    Наразі Пентагон не оприлюднив детального плану довгострокового розміщення американських військ у Європі після цих скорочень. Також не уточнюється, які саме підрозділи можуть бути наступними у процесі перегляду дислокації, однак американські військові офіційно визнають, що додаткові кроки в цьому напрямку є ймовірними.

    Таким чином, рішення про зупинку перекидання бронетанкової бригади до Польщі стало частиною ширшої трансформації американської військової стратегії в Європі, яка може суттєво вплинути на безпекову архітектуру НАТО та розподіл оборонних обов’язків між США і європейськими союзниками.

  • Спалах смертельного вірусу на лайнері: пасажирів терміново евакуюють

    Спалах смертельного вірусу на лайнері: пасажирів терміново евакуюють

    Масштабна міжнародна операція з евакуації пасажирів круїзного лайнера MV Hondius, на борту якого стався спалах смертельно небезпечного хантавірусу, триває на Канарських островах. Судно, яке напередодні прибуло до Tenerife, опинилося в центрі глобальної медичної тривоги після того, як серед пасажирів зафіксували смертельні випадки та підтверджені зараження небезпечним вірусом. Влада десятків країн терміново організувала евакуаційні рейси, а пасажирів після прибуття відправляють на карантин, у військові госпіталі та спеціалізовані медичні центри.

    Як повідомляє Associated Press, евакуація проходить у безпрецедентних заходах безпеки. Після швартування судна в порту Тенерифе пасажирів по черзі виводили на берег у супроводі медиків та працівників порту, одягнених у повний захисний одяг, респіратори та ізоляційні костюми. Частину причалу тимчасово закрили для сторонніх через ризик поширення інфекції.

    Першими судно залишили громадяни Іспанії. Їх одразу перевезли до аеропорту та спеціальним рейсом доставили до Madrid, де пасажирів направили до військового госпіталю для медичного спостереження. Невдовзі після цього до Paris прибув літак із французькими пасажирами. Його зустрічали карети швидкої допомоги, епідеміологи та сили цивільного захисту.

    Прем’єр-міністр Франції Себастьян Лекорню повідомив, що в одного з французьких пасажирів симптоми захворювання проявилися вже під час польоту з Тенерифе. Через це всіх п’ятьох евакуйованих французів негайно помістили у сувору ізоляцію. Французька влада заявила, що подальші рішення щодо їхнього перебування ухвалюватимуться лише після повного циклу тестування.

    Спалах хантавірусу на борту став однією з найрезонансніших епідемічних подій останніх років у сфері морських перевезень. За офіційними даними, від початку спалаху вже померли троє людей. Ще щонайменше п’ятеро пасажирів, які раніше залишили судно, отримали позитивні результати тестів на хантавірус.

    Попри це, представники іспанського Міністерства охорони здоров’я, Всесвітньої організації охорони здоров’я  та круїзної компанії Oceanwide Expeditions раніше заявляли, що жоден із понад 140 людей на борту нібито не мав симптомів зараження. Саме тому нині міжнародні медичні служби намагаються встановити, коли саме могла початися передача вірусу та скільки людей потенційно могли інфікуватися ще до прибуття судна на Канарські острови.

    За словами представників влади, всім пасажирам і членам екіпажу, які сходять на берег, заборонено контактувати з місцевим населенням. Людей перевіряють безпосередньо під час евакуації, а в деяких випадках — повторно вже після посадки на літаки. Пасажирам дозволили взяти із собою лише мінімум особистих речей — документи, мобільний телефон, зарядний пристрій та невелику сумку. Основний багаж залишився на борту через загрозу зараження.

    Частина екіпажу залишиться на судні разом із тілом одного з померлих пасажирів. Після завершення евакуації лайнер вирушить до Роттердама, де має пройти повну дезінфекцію. За оцінками компанії-оператора, перехід до Нідерландів триватиме близько п’яти днів.

    Евакуаційна операція охопила громадян понад двадцяти країн. До Ейндховена уже прибув літак із 26 пасажирами, серед яких були громадяни Нідерландів, Індії, Німеччини, Аргентини, Бельгії, Греції, Португалії, України, Гватемали, Філіппін та Чорногорії. Люди виходили з літака у медичних масках, несучи особисті речі у білих поліетиленових пакетах, що стало одним із найбільш символічних кадрів цієї евакуації.

    Уряд Нідерландів заявив, що громадян країни після прибуття доставлять додому спеціальним медичним транспортом. Вони перебуватимуть на самоізоляції щонайменше шість тижнів. Для іноземних громадян місцеві служби охорони здоров’я підготували окремі карантинні приміщення.

    Подібні заходи безпеки запроваджують і в інших країнах. У Великій Британії пасажирів планують госпіталізувати на 72 години для первинного медичного спостереження, після чого вони повинні пройти тривалу самоізоляцію. Франція також готує жорсткий карантинний режим для всіх евакуйованих.

    Виконувач обов’язків директора Центрів з контролю та профілактики захворювань у США доктор Джей Бхаттачарія повідомив, що американських громадян після повернення направлять до карантинного центру при Університеті Небраски-Лінкольна. Там спеціалісти оцінюватимуть ступінь контакту пасажирів із потенційно зараженими людьми та ризики подальшого поширення інфекції.

    За його словами, семеро американців, які залишили лайнер раніше, вже приблизно два тижні перебувають у різних штатах США. За ними продовжують спостерігати місцеві служби охорони здоров’я.

    Тим часом Australia направила до Тенерифе спеціальний евакуаційний літак для своїх громадян та мешканців сусідніх держав Океанії. Міністерка охорони здоров’я Іспанії Mónica García повідомила, що цей рейс, ймовірно, стане останнім, який вилетить із Канарських островів у межах евакуаційної операції.

    Norway також відправила на острів санітарний літак із медичними бригадами, спеціально навченими для роботи з високонебезпечними інфекціями. Норвезькі служби цивільного захисту заявили, що готові до транспортування навіть важких пацієнтів у повністю ізольованих медичних капсулах.

    На тлі цих подій занепокоєння почало поширюватися й за межі круїзного лайнера. За даними Associated Press, британські військові медики були терміново направлені на віддалений острів Тристан-да-Кунья у Південній Атлантиці, де в одного з місцевих мешканців виникла підозра на зараження хантавірусом. Населення острова становить лише 221 людину, тому навіть один випадок може мати серйозні наслідки для громади.

    В Іспанії також перевіряли жінку з провінції Alicante, яка подорожувала одним рейсом із громадянкою Нідерландів, котра згодом померла в Johannesburg після поїздки на лайнері. Пізніше іспанська влада повідомила, що тест жінки виявився негативним.

    Хантавірус вважається рідкісною, але надзвичайно небезпечною інфекцією. Найчастіше зараження відбувається через контакт із виділеннями інфікованих гризунів. У важких випадках вірус викликає гострі ураження легень або нирок, а рівень смертності залежно від штаму може бути дуже високим. Спалахи хантавірусу періодично фіксують у Північній і Південній Америці, однак випадки масового зараження на круїзних суднах є вкрай рідкісними.

    Міжнародні служби охорони здоров’я наразі намагаються встановити джерело зараження та відстежити всі контакти пасажирів і членів екіпажу. У кількох країнах уже заявили про готовність запровадити додаткові карантинні заходи у разі появи нових підтверджених випадків.

    Ситуація навколо лайнера MV Hondius продовжує залишатися однією з головних тем міжнародних новин, а масштаби евакуації та карантинних заходів дедалі більше нагадують перші місяці пандемії COVID-19, коли держави по всьому світу терміново закривали кордони та намагалися не допустити поширення небезпечної інфекції.

  • Пончо, маски й карантин на 45 днів: пасажирів лайнера з хантавірусом терміново евакуюють з Тенерифе

    Пончо, маски й карантин на 45 днів: пасажирів лайнера з хантавірусом терміново евакуюють з Тенерифе

    Пасажирів круїзного лайнера MV Hondius, на борту якого стався спалах хантавірусу, почали масово евакуйовувати з іспанського острова Тенерифе. Людей вивозять спеціальними рейсами до різних країн світу, а після прибуття на них чекають ізоляція, медичний нагляд і карантин.

    Про це повідомляють The Guardian та El Pais.

    Першими судно залишили 14 громадян Іспанії — 13 пасажирів та один член екіпажу. Їх доправили військовим літаком до Мадрида, де вони проходитимуть подальше обстеження у Центральному військовому госпіталі імені Гомеса Ульї.

    Міністерка охорони здоров’я Іспанії Моніка Гарсія заявила, що евакуація проходить із дотриманням усіх заходів безпеки.

    Паралельно Тенерифе залишають громадяни інших країн. Зокрема, спеціальний рейс уже вивіз шістьох канадців, а п’ятеро французьких пасажирів вилетіли до Парижа медичним літаком, організованим кризовим центром МЗС Франції.

    Перед евакуацією усім пасажирам вимірюють температуру та проводять анкетування для виявлення можливих симптомів хантавірусу. Людям видають захисні пончо, маски для обличчя та волосся, після чого невеликими групами перевозять човнами до берега, а далі — автобусами до аеропорту.

    Пасажирам дозволили взяти лише невеликі сумки з особистими речами. Решту багажу залишать на лайнері та відправлять до Нідерландів для повної дезінфекції судна.

    Після повернення додому евакуйовані пасажири мають пройти госпіталізацію терміном до 72 годин для обстеження та медичного моніторингу. Крім того, їм доведеться перебувати на самоізоляції протягом 45 днів під контролем органів охорони здоров’я.

    Круїзний лайнер MV Hondius прибув до порту Гранаділья-де-Абона на Тенерифе вранці 10 травня після кількох днів перебування біля берегів Кабо-Верде. Раніше влада островів відмовила судну у дозволі пришвартуватися через спалах небезпечної інфекції.

    За офіційними даними, хантавірус підтвердили у шістьох людей, троє з яких померли. На борту також перебувають громадяни України — ознак захворювання у них наразі не виявлено.

    Хантавірус — це небезпечна інфекція, яку переважно переносять гризуни. Захворювання може викликати тяжкі ураження легень та внутрішніх органів.

    Останній евакуаційний рейс із пасажирами лайнера запланований на 11 травня. Ним мають вивезти громадян Австралії, Нової Зеландії та кількох азійських країн.

  • Троє людей померли: круїзний лайнер зі спалахом хантавірусу прибув на Тенерифе

    Троє людей померли: круїзний лайнер зі спалахом хантавірусу прибув на Тенерифе

    Круїзний лайнер MV Hondius, на борту якого стався спалах небезпечного хантавірусу, 10 травня прибув до порту Гранділья на острові Тенерифе. Судно стане на якір для евакуації пасажирів та частини екіпажу.

    Про це повідомляє Reuters.

    За даними агентства, всі пасажири, у яких наразі не виявлено симптомів захворювання, пройдуть медичне тестування під контролем іспанських органів охорони здоров’я.

    Після перевірки людей невеликими човнами доставлятимуть на берег, а далі — спеціальними закритими автобусами перевозити до головного аеропорту острова для подальшого повернення у свої країни.

    Першими висаджуватимуть громадян Іспанії, а пасажирів інших національностей евакуйовуватимуть окремими групами.

    Частина екіпажу — близько 30 осіб — залишиться на борту судна. Після завершення евакуації лайнер попрямує до Нідерландів для повної дезінфекції.

    Спалах хантавірусу на борту MV Hondius вперше зафіксували 3 травня. Тоді Всесвітня організація охорони здоров’я повідомила про кластер важких респіраторних захворювань серед пасажирів.

    На момент початку спалаху на судні перебували 147 пасажирів та членів екіпажу. Ще 34 людини залишили лайнер раніше під час маршруту.

    Судно вирушило з Аргентини ще у березні та здійснювало зупинки в Антарктиці та інших регіонах, після чого попрямувало на північ у напрямку островів поблизу Кабо-Верде.

    Саме там лайнер тимчасово затримали після появи інформації про спалах інфекції.

    Наразі хантавірус офіційно підтвердили у шести людей, хоча спочатку повідомлялося про вісім можливих випадків зараження.

    Відомо також про трьох померлих.

    Хантавірус — це небезпечне інфекційне захворювання, яке зазвичай передається через гризунів або продукти їхньої життєдіяльності. У важких випадках вірус може викликати серйозне ураження легень та дихальну недостатність.

    За інформацією українських дипломатів, на борту лайнера перебувають п’ятеро громадян України. Ознак захворювання у них наразі не виявлено.

  • Європа фіксує зростання загроз проти опонентів Росії за кордоном

    Європа фіксує зростання загроз проти опонентів Росії за кордоном

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році європейські уряди та спецслужби фіксують зростання кількості інцидентів, які можуть бути пов’язані зі спробами тиску, стеження та потенційних атак проти опонентів російського режиму за кордоном. Про це повідомляє abc News із посиланням на західних посадовців та матеріали розвідки, а також на дані правоохоронних органів країн ЄС.

    За оцінками європейських урядовців, йдеться не про окремі поодинокі випадки, а про більш системну тенденцію, яка посилилася після 2022 року. У фокусі потенційних загроз опиняються російські опозиційні активісти, військові перебіжчики, правозахисники та особи, які публічно підтримують Україну або критикують політику Кремля. Представники спецслужб зазначають, що географія таких інцидентів охоплює різні країни Європи, що, на їхню думку, свідчить про розширення масштабів активності.

    Одним із найбільш показових прикладів, який наводять європейські медіа та слідчі матеріали, є ситуація навколо російського активіста Володимира Осечкіна, який перебуває під державною охороною у Франції з 2022 року. Французька влада вважає, що йому може загрожувати серйозна небезпека. За даними судових документів, у квітні 2025 року група чоловіків російського походження протягом кількох годин спостерігала за будинком Осечкіна на південному заході Франції, фіксуючи об’єкт на фото та відео. Сам активіст раніше повідомляв про ознаки стеження, а слідчі розглядали це як можливу підготовку до подальших дій.

    У низці інших країн Європейського Союзу також фіксувалися інциденти, які викликали занепокоєння правоохоронців. У Литві спецслужби заявляли про розкриття змов, які могли бути спрямовані проти осіб, пов’язаних із підтримкою України та російських опозиційних діячів. У Німеччині повідомлялося про запобігання можливим операціям проти представників оборонного сектору та українських посадовців, які працюють у сфері безпеки. У Польщі у 2024 році було затримано підозрюваного у справі щодо підготовки замаху на президента України. В Іспанії того ж року зафіксували вбивство російського перебіжчика, у якому слідство розглядає можливу причетність осіб, пов’язаних із російськими структурами.

    Західні розвідувальні служби зазначають, що після 2022 року змінився характер таких операцій. Якщо раніше подібні дії, за їхніми оцінками, могли мати більш прямий формат, то зараз частіше застосовуються складніші схеми із залученням посередників, кримінальних виконавців або осіб, які не пов’язані безпосередньо з державними структурами. Такий підхід, за словами аналітиків, дозволяє ускладнити встановлення організаторів і знизити ризик прямої міжнародної відповідальності.

    Офіційна позиція Росії залишається незмінною. Російська влада раніше неодноразово відкидала звинувачення у причетності до будь-яких операцій проти опонентів за кордоном, називаючи такі заяви безпідставними.

    Водночас європейські чиновники наголошують, що навіть за відсутності прямих доказів у кожному окремому випадку загальна картина викликає занепокоєння. За їхніми словами, подібні дії можуть мати не лише фізичний, але й психологічний ефект, спрямований на створення атмосфери страху серед опозиційно налаштованих осіб та тих, хто підтримує Україну.

    Представники спецслужб також підкреслюють, що навіть у випадках, коли окремі операції вдається зірвати, це не виключає повторних спроб тиску або спостереження. У цьому контексті європейські країни продовжують посилювати заходи безпеки щодо осіб, які можуть перебувати у групі ризику, та координувати обмін інформацією між розвідувальними структурами.

    Ситуація залишається предметом постійного моніторингу з боку європейських урядів, які розглядають її як частину ширшого безпекового виклику, пов’язаного з наслідками війни Росії проти України та активізацією гібридних загроз у Європі.