Позначка: Кім Чен Ин

  • Ракета в бік Японії: Пхеньян звітує про успішний запуск гіперзвукової ракети

    Ракета в бік Японії: Пхеньян звітує про успішний запуск гіперзвукової ракети

    Північна Корея здійснила чергові стратегічні випробування у регіоні Японського моря (Східного моря). За інформацією Центрального телеграфного агентства Кореї (ЦТАК), КНДР провела успішний запуск гіперзвукової ракети середньої дальності.

    За процесом запуску особисто спостерігав лідер країни Кім Чен Ин.

    Головні деталі випробувань:

    • Дальність та ураження: За заявами державного агентства, випробувана стратегічна ракета успішно вразила ціль на відстані близько 1000 кілометрів у водах Японського моря.
    • Мета маневрів: У Пхеньяні зазначають, що навчання мали на меті перевірити працездатність нових гіперзвукових систем, а також оцінити надійність і мобільність національних сил ядерного стримування на тлі регіональної напруженості.
    • Контекст безпеки: Новий запуск відбувся на тлі загострення відносин на Корейському півострові та регулярних взаємних звинувачень між Північною і Південною Кореями в прикордонній зоні.

     

  • Трамп хоче нової зустрічі з Кім Чен Ином: цього разу перевага може бути на боці КНДР

    Трамп хоче нової зустрічі з Кім Чен Ином: цього разу перевага може бути на боці КНДР

    Президент США Дональд Трамп наполягає на організації нової особистої зустрічі з лідером Північної Кореї Кім Чен Ином. Саміт може відбутися вже восени 2026 року, а одним із можливих варіантів розглядається листопадова поїздка американського президента до Азії.

    Про це повідомляє The Wall Street Journal із посиланням на американських посадовців. Видання зазначає, що Трамп уже приватно обговорював із помічниками можливість особистих переговорів із Кімом та підштовхує свою команду до їх організації.

    Одним із можливих майданчиків для дипломатичного прориву може стати поїздка Трампа до Азії в листопаді. Тоді світові лідери мають зібратися в китайському Шеньчжені на саміті Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва.

    Трамп хоче повернутися до ядерних переговорів

    Головною метою потенційного саміту називають спробу відновити переговори щодо ядерної програми Північної Кореї.

    Трамп уже має унікальний досвід прямих контактів із Кім Чен Ином. Під час свого першого президентського терміну він тричі зустрічався з північнокорейським лідером — у Сінгапурі, Ханої та в демілітаризованій зоні на кордоні двох Корей.

    Найбільші очікування покладалися на переговори в Ханої у 2019 році. Проте вони завершилися без домовленості через розбіжності щодо ядерного роззброєння Пхеньяна та скасування американських санкцій.

    Тепер Трамп, схоже, хоче ще раз спробувати відновити особисту дипломатію з Кімом. Однак ситуація, в якій можуть відбутися нові переговори, суттєво відрізняється від тієї, що була сім років тому.

    Кім Чен Ин став сильнішим

    Однією з головних проблем для Вашингтона є те, що за роки дипломатичної паузи Північна Корея не відмовилася від своєї ядерної програми, а продовжила її розвивати.

    У Пхеньяні тепер прямо заявляють, що не збираються відмовлятися від статусу ядерної держави. У червні сестра Кім Чен Ина Кім Йо Чжон заявила, що КНДР не відступить від свого ядерного статусу.

    Через це простір для компромісу значно звузився. Якщо раніше США намагалися переконати Пхеньян піти шляхом денуклеаризації в обмін на послаблення санкцій та нормалізацію відносин, то тепер КНДР підходить до потенційних переговорів із набагато потужнішим військовим арсеналом.

    WSJ зазначає, що становище самого Кіма також зміцнилося, а новий раунд переговорів може бути для Вашингтона складнішим, ніж за першого президентства Трампа.

    Росія та Китай посилили позиції Пхеньяна

    Додатковим фактором стали відносини Північної Кореї з Росією та Китаєм.

    Пекін останнім часом демонструє готовність підтримувати Пхеньян. Під час червневого візиту Сі Цзіньпіна до КНДР китайський лідер заявив про незмінність підтримки Північної Кореї та готовність захищати спільні інтереси двох держав.

    Паралельно КНДР поглибила військові зв’язки з Росією. У сукупності це означає, що Кім Чен Ин сьогодні значно менше залежить від можливості домовитися зі Сполученими Штатами, ніж під час перших переговорів із Трампом.

    Саме тому експерти припускають: якщо новий саміт відбудеться, переговорні козирі Кіма можуть бути значно сильнішими, ніж у 2018–2019 роках.

    Трамп уже зробив крок назустріч Кіму

    Намір американського президента відновити переговори збігся з несподіваним рішенням щодо американсько-південнокорейських військових навчань.

    Трамп наказав Пентагону суттєво скоротити участь США у спільних маневрах із Південною Кореєю. Щорічні навчання Ulchi Freedom Shield у результаті скоротили з 11 до п’яти днів, а частину польових тренувань зменшили.

    Американський президент пояснював свою позицію, зокрема, хорошими відносинами з Кім Чен Ином. Раніше Трамп неодноразово критикував масштабні американсько-південнокорейські навчання, вважаючи їх надто дорогими та такими, що провокують Пхеньян.

    Цей крок може стати сигналом про те, що Вашингтон намагається створити умови для повернення КНДР за стіл переговорів.

    Кім уже відповів Трампу

    Є й інша важлива деталь. 17 серпня Трамп заявив, що Кім Чен Ин відповів на його спроби встановити контакт.

    Американський президент не розкрив подробиць відповіді, однак сама заява пролунала лише через день після його рішення скоротити військові навчання з Південною Кореєю.

    Ще в березні Трамп демонстрував зацікавленість у поверненні до переговорів із Пхеньяном. Під час зустрічі з прем’єр-міністром Південної Кореї Кім Мін Соком президент США цікавився, чи готовий північнокорейський лідер знову говорити зі Сполученими Штатами або особисто з ним.

    Тепер ці сигнали складаються в більш цілісну картину: адміністрація Трампа може готувати нову велику дипломатичну спробу щодо КНДР уже цієї осені.

    При цьому результат потенційної зустрічі далеко не гарантований. Попередні три контакти Трампа й Кіма не змогли зупинити розвиток північнокорейської ядерної програми, а за наступні роки військові та міжнародні позиції Пхеньяна лише зміцнилися.

  • «Замовкни, ти фальшива репортерка»: Трамп зірвався на журналістку CNN через запитання про Кім Чен Ина

    «Замовкни, ти фальшива репортерка»: Трамп зірвався на журналістку CNN через запитання про Кім Чен Ина

    Президент США Дональд Трамп різко відреагував на запитання кореспондентки CNN Крістен Холмс під час заходу в Овальному кабінеті Білого дому. Журналістка намагалася з’ясувати, чи просив лідер Північної Кореї Кім Чен Ин скоротити американсько-південнокорейські військові навчання, однак замість прямої відповіді Трамп кілька разів наказав їй мовчати, назвав «фальшивою репортеркою» та звинуватив CNN у поширенні «фейкових новин». Пізніше конфлікт продовжився вже у соцмережах, де офіційний акаунт Білого дому перейшов до персональних випадів проти Холмс, згадавши навіть її дітей. Про це повідомляє американське видання Huffpost.

    Інцидент стався у понеділок, 17 серпня, під час заходу в Овальному кабінеті. Поруч із президентом перебував підліток-рятувальник Райдер Вільямс, якого запросили до Білого дому після порятунку дитини.

    Саме присутність хлопця Трамп використав як один з аргументів, коли почав сварити журналістку за її поведінку.

    Запитання про Кім Чен Ина розлютило Трампа

    Конфлікт загострився після того, як Крістен Холмс поставила запитання про рішення американського президента скоротити спільні військові навчання США та Південної Кореї.

    Напередодні Трамп доручив Пентагону суттєво зменшити масштаб навчань, назвавши їх дорогими та сигналом, який може сприйматися Пхеньяном як ворожий. Президент США водночас продовжує наголошувати на своїх особливих відносинах із Кім Чен Ином.

    Холмс спробувала уточнити, чи звертався сам Кім до Трампа з проханням скоротити маневри.

    Президент не дав прямої відповіді. Натомість він почав вимагати, щоб кореспондентка припинила говорити.

    Трамп назвав Холмс «дуже неповажною», «галасливою» та «фальшивою» репортеркою. Він також заявив, що вона представляє «фейкові новини». Коли журналістка спробувала продовжити запитання, президент знову наказав їй мовчати.

    Під час суперечки Трамп звернув увагу на присутнього в Овальному кабінеті хлопця та звинуватив журналістку в неповажній поведінці перед ним.

    Водночас Холмс намагалася пояснити, що ставить запитання щодо зовнішньої політики Сполучених Штатів.

    Що стояло за запитанням журналістки

    Запитання CNN було пов’язане з одним із найбільш резонансних зовнішньополітичних рішень Трампа останніх днів.

    Президент США наказав Пентагону скоротити спільні військові навчання з Південною Кореєю. Трамп пояснював це їхньою високою вартістю, позицією Сеула щодо Ірану та небажанням надсилати КНДР «ворожий сигнал».

    Водночас 17 серпня президент заявив, що Кім Чен Ин уже відповів на його спроби відновити контакти.

    На запитання журналістів про те, чому північнокорейський лідер нібито ігнорує пропозиції Вашингтона, Трамп відповів, що Кім насправді відреагував. Жодних подробиць цього контакту президент не навів.

    Він також заявив, що Кім Чен Ин «завжди ставився до нього з повагою».

    Тому Холмс фактично намагалася встановити зв’язок між двома подіями: можливими контактами Трампа з Кімом та раптовим рішенням Вашингтона зменшити масштаб військових навчань.

    Американський президент на це питання по суті не відповів.

    Перед цим журналістка запитала про Наталі Гарп

    Суперечка між Холмс і Трампом почалася ще до запитання про Північну Корею.

    Кореспондентка CNN попросила президента прокоментувати висловлювання сенатора-демократа від Джорджії Джона Оссоффа щодо виконавчої помічниці Трампа Наталі Гарп.

    Оссофф під час політичного виступу критикував президента і згадав його помічницю. Холмс попросила Трампа відреагувати на ці слова. Президент у відповідь висміяв самого сенатора, порівнявши його з комедійним персонажем Пі-Ві Германом.

    Однак після завершення заходу історія не закінчилася.

    Офіційний акаунт Rapid Response 47, пов’язаний із Білим домом, опублікував відео запитання Холмс і перейшов до значно жорсткіших персональних нападок.

    Білий дім згадав дітей журналістки

    У дописах акаунт Білого дому назвав Холмс «ганебним і принизливим соромом» для її професії та звинуватив журналістку в тому, що вона поставила недоречне запитання.

    Особливу критику викликало те, що в наступній публікації представники адміністрації згадали дітей журналістки.

    У повідомленні стверджувалося, що одного дня діти Холмс нібито побачать її запитання і їм буде соромно за матір.

    The Washington Post звернула окрему увагу на те, що офіційний акаунт адміністрації президента фактично втягнув родину журналістки у публічну суперечку через її професійну діяльність.

    The Guardian також описав реакцію Білого дому як персональну атаку на кореспондентку після поставленого президентові запитання.

    CNN став на захист Крістен Холмс

    Телеканал CNN після публікацій Білого дому відкрито підтримав свою кореспондентку.

    У заяві телеканал наголосив, що Холмс виконувала професійну роботу журналіста Білого дому, ставлячи президентові запитання щодо питань, які становлять суспільний інтерес.

    CNN також засудив персональні нападки на репортерку, заявивши, що вони не відповідають принципам вільної преси.

    Публічно на захист Холмс виступили й інші відомі журналісти CNN. На телеканалі демонстрували відео інциденту та наголошували, що кореспондентка ставила звичайні запитання щодо зовнішньої політики президента.

    Сама Холмс після конфлікту продовжила працювати та з’являлася в ефірі CNN, зосереджуючись на політичних темах, а не на образах на свою адресу.

    Трамп не вперше конфліктує з журналістами

    Різкі суперечки Дональда Трампа з представниками американських медіа не є новими. Ще під час першої президентської каденції він регулярно називав критичні до нього видання «фейковими новинами» та вступав у конфлікти з кореспондентами на пресконференціях.

    CNN протягом багатьох років залишається одним із телеканалів, які Трамп найчастіше публічно критикує.

    Нинішній епізод отримав додатковий резонанс через те, що конфлікт не обмежився емоційною суперечкою президента з журналісткою. Після заходу до персональної критики Холмс долучився офіційний комунікаційний ресурс Білого дому.

    Крім того, суперечка відбулася під час обговорення важливого питання американської зовнішньої політики — можливого відновлення переговорів із Північною Кореєю.

    Що відбувається між Трампом і Кім Чен Ином

    Трамп останніми днями знову демонструє бажання повернутися до особистої дипломатії з північнокорейським лідером.

    Під час своєї першої президентської каденції він тричі особисто зустрічався з Кім Чен Ином. Найвідомішими стали саміти в Сінгапурі у 2018 році та Ханої у 2019-му, а також зустріч у демілітаризованій зоні між двома Кореями.

    Однак переговори не привели до повної денуклеаризації КНДР.

    Зараз ситуація суттєво змінилася. Північна Корея розширила свій ядерний і ракетний потенціал та значно поглибила відносини з Росією і Китаєм.

    На цьому тлі рішення Трампа скоротити американсько-південнокорейські навчання викликало дискусію щодо того, чи є воно частиною спроби відновити переговори з Кімом.

    Саме відповідь на це питання й намагалася отримати Крістен Холмс.

    Натомість дискусія про політику США щодо КНДР перетворилася на гучну суперечку президента з журналісткою, а через кілька годин — на новий конфлікт між Білим домом і CNN.

  • «Він завжди мене поважав»: Трамп заявив про сигнал від Кім Чен Ина після поступки щодо військових навчань

    «Він завжди мене поважав»: Трамп заявив про сигнал від Кім Чен Ина після поступки щодо військових навчань

    Президент США Дональд Трамп заявив, що лідер Північної Кореї Кім Чен Ин відреагував на його спроби відновити прямий діалог. Заява пролунала практично одразу після рішення американського президента наказати суттєво скоротити спільні військові навчання США та Південної Кореї — маневри, які Пхеньян протягом багатьох років називає загрозою своїй безпеці.

    Про це повідомляє Reuters.

    У понеділок, 17 серпня, під час спілкування з журналістами у Білому домі Трампа запитали, чому Кім Чен Ин досі нібито не відповів на його спроби поновити контакти між Вашингтоном і Пхеньяном.

    Американський президент заперечив саме формулювання запитання, заявивши, що відповідь від північнокорейського лідера вже була. Водночас Трамп не пояснив, коли саме відбувся контакт, яким каналом могла бути передана відповідь та що саме повідомив Кім Чен Ин.

    «Відповів», — заявив Трамп, після чого додав, що Кім Чен Ин завжди ставився до нього з повагою.

    Таким чином, наразі невідомо, чи йдеться про пряме повідомлення від керівництва КНДР, дипломатичні канали або інший сигнал з боку Пхеньяна. Офіційного оголошення про нову зустріч двох лідерів також поки немає.

    Трамп пішов назустріч Пхеньяну щодо військових навчань

    Заява Трампа привернула особливу увагу через її час. Лише напередодні американський президент наказав Пентагону «суттєво скоротити» масштаб спільних військових навчань із Південною Кореєю.

    Йдеться про щорічні навчання Ulchi Freedom Shield. У них мали брати участь близько 18 тисяч південнокорейських військовослужбовців. Попри заяву Трампа, Сеул повідомив, що навчання розпочалися відповідно до запланованого графіка.

    Трамп назвав масштабні спільні маневри дорогими для Сполучених Штатів і поставив під сумнів доцільність їх проведення у нинішньому форматі. Крім фінансового аргументу, він фактично визнав, що враховує реакцію Пхеньяна: президент США назвав такі навчання невдалим та ворожим сигналом для Північної Кореї.

    Ще одним аргументом Трампа стала позиція Сеула щодо Ірану. Президент США висловив невдоволення тим, що Південна Корея не долучилася до американських дій проти Тегерана.

    При цьому Трамп знову наголосив на своїх особистих відносинах із Кім Чен Ином, які він називає «дуже хорошими».

    Для Пхеньяна питання американсько-південнокорейських навчань є принциповим. Влада КНДР регулярно називає їх репетицією нападу та використовує проведення маневрів як аргумент для виправдання розвитку власної ракетно-ядерної програми.

    У Сеулі сподіваються на повернення переговорів

    Рішення Трампа викликало неоднозначну реакцію в Південній Кореї. Адміністрація президента Лі Чже Мьона сподівається, що зменшення масштабів навчань може відкрити шлях до відновлення переговорів між Вашингтоном і Пхеньяном.

    Південнокорейська влада виступає за відновлення міжкорейського діалогу та вже демонструвала готовність до дипломатичних кроків, спрямованих на зниження напруженості на Корейському півострові. Водночас Пхеньян поки не демонстрував аналогічної готовності та продовжував розвиток своєї військової програми.

    Критики рішення Трампа побоюються іншого сценарію: якщо Вашингтон скорочуватиме військову активність без конкретних поступок з боку КНДР, це може послабити стримування Північної Кореї та викликати питання щодо надійності американських гарантій безпеки союзникам у регіоні.

    Особливо гостро ця дискусія відбувається на тлі того, що Північна Корея продовжує розвивати ядерні та ракетні можливості, а її відносини з Росією за останні роки суттєво поглибилися.

    Трамп уже намагався домовитися з Кім Чен Ином

    Нинішні заяви американського президента можуть свідчити про спробу повернутися до моделі особистої дипломатії, яку Трамп активно використовував під час свого першого президентського терміну.

    Тоді відносини між двома політиками пройшли шлях від надзвичайно жорсткої риторики та взаємних погроз до особистих зустрічей.

    У червні 2018 року Трамп і Кім провели історичний саміт у Сінгапурі — першу в історії зустріч чинного президента США з лідером КНДР. У лютому 2019 року вони зустрілися вдруге у Ханої, однак переговори завершилися без угоди через розбіжності щодо ядерної програми Північної Кореї та санкцій.

    У червні того ж року Трамп зустрівся з Кімом у демілітаризованій зоні між двома Кореями та став першим чинним американським президентом, який ступив на територію КНДР.

    Між Трампом та Кімом також відбувався обмін особистими листами, а американський президент неодноразово наголошував на особливому характері їхніх відносин.

    Однак дипломатичний прорив так і не привів до домовленості про ядерне роззброєння Північної Кореї.

    Чи можлива нова зустріч Трампа і Кіма

    Reuters зазначає, що у другий президентський термін контакти Трампа з Кім Чен Ином до останнього часу отримували значно менше уваги Білого дому, ніж у 2018–2019 роках. Однак американський президент неодноразово демонстрував зацікавленість у відновленні дипломатії з північнокорейським лідером.

    Тепер одразу два кроки — наказ скоротити спільні навчання із Сеулом і заява про отриману «відповідь» від Кім Чен Ина — знову поставили питання про можливість особистих переговорів.

    Утім, умови для них зараз значно відрізняються від ситуації часів першої каденції Трампа. Північна Корея за минулі роки продовжила вдосконалювати свої ядерні та ракетні можливості, а її стратегічні зв’язки з Росією та Китаєм стали важливішими. Через це перспективи того, що Кім погодиться відмовитися від ядерного арсеналу, залишаються вкрай невизначеними.

    Водночас навіть сам факт можливого відновлення прямого контакту між Вашингтоном і Пхеньяном може стати початком нового дипломатичного етапу на Корейському півострові.

    Поки ж Трамп не розкрив головного — що саме означала «відповідь» Кім Чен Ина і чи домовилися сторони про конкретні переговори.

  • Корейська війна може завершитися через 76 років: Сеул зробив Пхеньяну історичну пропозицію

    Корейська війна може завершитися через 76 років: Сеул зробив Пхеньяну історичну пропозицію

    Президент Південної Кореї Лі Чже Мен запропонував перейти до переговорів, які можуть фактично поставити крапку в одному з найдовших незавершених військових конфліктів сучасності. Сеул закликає Північну Корею відмовитися від логіки постійного протистояння та розпочати діалог про створення на Корейському півострові постійної системи миру замість режиму перемир’я, що діє з 1953 року. Про це повідомляє Reuters.

    Із такою заявою Лі Чже Мен виступив 15 серпня під час урочистостей з нагоди 81-ї річниці визволення Кореї від японського колоніального панування. За даними Reuters, південнокорейський президент закликав до мирного співіснування двох Корей та наголосив на необхідності замінити нинішній режим перемир’я повноцінною мирною системою.

    Йдеться про принципове питання. Корейська війна 1950–1953 років завершилася не підписанням мирного договору, а угодою про перемир’я. Тобто з юридичного та політичного погляду остаточного мирного врегулювання між сторонами так і не відбулося.

    Лі запропонував сторонам відмовитися від взаємних погроз і сісти за стіл переговорів для завершення багаторічного конфлікту. Під час такого діалогу, за його словами, можна було б одночасно обговорювати ефективні механізми стримування подальшого розвитку ядерного потенціалу КНДР.

    Причому задум Сеула не обмежується двосторонньою зустріччю Південної та Північної Кореї. За даними Korea JoongAng Daily, Лі допустив переговорний формат за участю Південної Кореї, КНДР і США або ширший формат із залученням Китаю. Саме ці держави мають ключове значення для безпекової архітектури Корейського півострова.

    Таким чином, ідея Сеула потенційно виходить далеко за межі чергової спроби покращити відносини між двома Кореями. У разі її реалізації мова може йти про перегляд усієї системи безпеки, яка фактично існує в регіоні понад сім десятиліть.

    Сеул змінює підхід до КНДР

    Нова пропозиція вписується у ширшу політику адміністрації Лі Чже Мена щодо Північної Кореї. Ще в липні міністр об’єднання Південної Кореї Чон Дон Йон заявив про важливу зміну підходу Сеула: замість принципу «спочатку денуклеаризація» уряд переходить до концепції «спочатку мир».

    Це не означає, що Південна Корея відмовляється від мети денуклеаризації Корейського півострова. Однак Сеул більше не хоче робити повне ядерне роззброєння КНДР попередньою умовою для будь-якого прогресу у відносинах.

    «Кінцева мета денуклеаризації не була відкинута, але підхід “денуклеаризація передусім” — так», — пояснював Чон Дон Йон.

    Лі Чже Мен тепер фактично розвиває цю концепцію. Він заявив, що Сеул готовий робити послідовні превентивні кроки для зниження напруженості та створення багаторівневих механізмів, які не дозволять ситуації перерости у військове зіткнення.

    Ще раніше адміністрація Лі почала демонструвати готовність до деескалації. У 2025 році президент заявляв про намір припинити частину військової активності поблизу кордону та відновити дію військових домовленостей 2018 року, спрямованих на зменшення ризику випадкових зіткнень.

    Але Пхеньян поки не хоче говорити

    Головною перешкодою для плану Сеула залишається позиція самого Кім Чен Ина.

    Відносини між двома Кореями перебувають у вкрай складному стані. Північнокорейський лідер фактично відмовився від багаторічної політики, за якою об’єднання Півночі та Півдня декларувалося стратегічною метою. Натомість Пхеньян почав розглядати Південну Корею як окрему ворожу державу та посилив оборону вздовж кордону.

    Північна Корея також не демонструє готовності приймати попередні пропозиції Лі щодо відновлення діалогу.

    Додатковим подразником стали плани Сеула щодо атомних підводних човнів та традиційні спільні військові навчання Південної Кореї і США.

    Новий мирний заклик Лі прозвучав у момент особливо високої напруги. Уже 17 серпня мають розпочатися щорічні американсько-південнокорейські навчання Ulchi Freedom Shield тривалістю 11 днів. США та Південна Корея називають їх оборонними, однак Пхеньян традиційно розглядає такі маневри як репетицію війни. Напередодні КНДР знову пригрозила відповіддю.

    Більше того, 11 серпня Північна Корея здійснила черговий запуск балістичної ракети. За даними Associated Press, її запустили з району східного прибережного міста Вонсан. Ракета пролетіла понад 700 кілометрів і впала у водах між Корейським півостровом та Японією. Це був уже другий північнокорейський ракетний тест менш ніж за тиждень.

    Саме тому пропозиція Лі звучить на тлі не потепління, а навпаки — нового витка військово-політичної напруженості.

    Ядерне питання залишається головним

    Найскладнішою частиною потенційних переговорів стане ядерна програма КНДР.

    Після провалу дипломатичного процесу зі США у 2019 році Північна Корея продовжила нарощувати свій ядерний та ракетний потенціал. Паралельно Пхеньян істотно поглибив військові й політичні відносини з Росією та зміцнює взаємодію з Китаєм.

    Саме тому Сеул тепер пропонує говорити не лише про кінцеву денуклеаризацію, а й про конкретні механізми, здатні принаймні зупинити подальше нарощування ядерних можливостей КНДР.

    Це суттєва зміна акцентів: замість вимоги спочатку позбутися ядерної зброї, а потім отримати політичні та економічні вигоди, Південна Корея намагається створити умови, за яких зниження військової напруги саме стане початком тривалого процесу.

    Мирного договору немає понад сім десятиліть

    Історичне коріння проблеми сягає Корейської війни. Бойові дії розпочалися у 1950 році й тривали три роки. У конфлікт були безпосередньо втягнуті сили під командуванням ООН на чолі зі США, а на боці Північної Кореї воювали китайські сили.

    27 липня 1953 року було укладено угоду про перемир’я, яка припинила масштабні бойові дії та стала основою нинішнього режиму безпеки на півострові. Однак повноцінного мирного договору після цього так і не з’явилося.

    Саме цю систему Лі Чже Мен тепер пропонує змінити.

    Південнокорейський президент наголошує, що Сеул не має наміру поглинати Північ і декларує повагу до її політичної системи. Ці принципи він озвучував і раніше, а нинішня пропозиція має перетворити їх на конкретний переговорний процес.

    Утім, поки що найважливішого елемента для такого сценарію немає — згоди Пхеньяна сісти за стіл переговорів.

    Тому заява Лі Чже Мена поки залишається пропозицією, а не початком нового мирного процесу. Проте її масштаб важко недооцінити: Сеул фактично пропонує перейти від управління замороженим конфліктом до спроби остаточно закрити Корейську війну та створити нову систему безпеки на півострові.

    Якщо Пхеньян погодиться хоча б обговорити такий формат, це може стати одним із найсерйозніших дипломатичних зрушень у регіоні за останні роки. Наразі ж дві Кореї залишаються по різні боки демілітаризованої зони — формально без мирного договору через понад сім десятиліть після того, як замовкла основна зброя.

  • КНДР знову запустила балістичну ракету: Пхеньян відповів на військові маневри США та Південної Кореї

    КНДР знову запустила балістичну ракету: Пхеньян відповів на військові маневри США та Південної Кореї

    Північна Корея здійснила черговий запуск балістичної ракети у напрямку Східного моря на тлі підготовки Південної Кореї та США до спільних військових навчань. У Сеулі заявили про посилення моніторингу ситуації та готовність реагувати на можливі подальші провокації з боку Пхеньяна.

    Про це повідомляє південнокорейське агентство Yonhap.

    За даними південнокорейських військових, запуск зафіксували близько 6:00 ранку 12 серпня. Балістичну ракету запустили з району Вонсана, розташованого на східному узбережжі Північної Кореї, після чого вона полетіла у напрямку Східного моря, яке в Японії називають Японським морем.

    JCS не повідомив усіх характеристик запущеної ракети. Південнокорейські військові продовжують аналізувати траєкторію її польоту, дальність та інші технічні параметри.

    Після запуску Південна Корея посилила спостереження за територією КНДР та привела відповідні сили в стан підвищеної готовності. У Сеулі також заявили, що підтримують тісний обмін інформацією зі США та Японією щодо дій Пхеньяна.

    «Південна Корея, США та Японія підтримують повну бойову готовність, тісно обмінюючись інформацією щодо запуску балістичної ракети Північною Кореєю», — заявили в JCS.

    Новий запуск відбувся буквально напередодні щорічних спільних військових навчань Південної Кореї та США. Маневри мають розпочатися наступного тижня і традиційно викликають різку реакцію Пхеньяна.

    Північнокорейська влада регулярно заявляє, що спільні навчання Сеула та Вашингтона є підготовкою до можливого нападу на КНДР. США та Південна Корея, зі свого боку, наголошують на оборонному характері таких маневрів та необхідності підтримувати готовність союзників на тлі військової активності Північної Кореї.

    Пхеньян уже неодноразово відповідав на подібні навчання випробуваннями ракет та іншого озброєння. Таким чином КНДР демонструє, що розглядає військову активність США та Південної Кореї як безпосередню загрозу своїй безпеці та готова використовувати ракетні випробування як інструмент політичного й військового тиску.

    Нинішній запуск є вже другим відомим випробуванням балістичної ракети КНДР за останній час. Попередній запуск відбувся минулого четверга. Повторне застосування балістичного озброєння свідчить про те, що Пхеньян продовжує підтримувати високий рівень військової активності, попри міжнародну критику.

    Окрему увагу до ракетної програми КНДР привертає її співпраця з Росією. Москва дедалі активніше використовує північнокорейське озброєння під час війни проти України. Президент України Володимир Зеленський заявляв, що Росія збільшує застосування балістичних ракет, отриманих від Північної Кореї.

    Співпраця між Москвою та Пхеньяном у військовій сфері останніми роками значно посилилася. Північна Корея, за даними української та західної сторони, постачає Росії боєприпаси та ракети для використання у війні проти України. Натомість Росія може передавати КНДР технології, військові знання та іншу допомогу.

    Україна також попереджала про можливу появу північнокорейських військових і ракетних підрозділів на території Росії. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявляв, що в разі розгортання ракетних підрозділів КНДР у Росії вони можуть розглядатися як законні військові цілі.

    Таким чином, нинішній запуск ракети має значення не лише для ситуації на Корейському півострові. Він відбувається в умовах активного військового співробітництва Пхеньяна та Москви, а північнокорейська ракетна програма вже безпосередньо пов’язана з війною Росії проти України.

    Поки що Південна Корея не повідомляла про ознаки масштабнішої атаки або підготовку КНДР до безпосереднього військового конфлікту. Водночас Сеул, Вашингтон і Токіо продовжують стежити за ситуацією та координувати свої дії на випадок нових запусків.

    На тлі майбутніх спільних навчань США та Південної Кореї нове випробування може бути насамперед демонстрацією сили з боку Пхеньяна та сигналом про його готовність реагувати на військову активність союзників. Водночас остаточні технічні характеристики ракети та її тип мають бути встановлені після завершення аналізу даних південнокорейськими та американськими військовими.

  • Сеул сказав «ні» зброї для України: Південна Корея не готова передавати Києву ППО навіть на тлі військ КНДР у Росії

    Сеул сказав «ні» зброї для України: Південна Корея не готова передавати Києву ППО навіть на тлі військ КНДР у Росії

    Південна Корея наразі не готова переходити до прямих постачань Україні систем протиповітряної оборони та іншої летальної зброї, навіть попри стрімке поглиблення військового союзу Росії з КНДР. У Сеулі пояснюють свою позицію внутрішнім законодавством і багаторічною політикою, за якою допомога Києву концентрується переважно на гуманітарній, економічній та нелетальній підтримці. Водночас південнокорейська влада визнає, що співпраця Москви та Пхеньяна вже безпосередньо загрожує безпеці самої Південної Кореї.

    Нову заяву уряду Південної Кореї оприлюднили після того, як президент України Володимир Зеленський закликав Сеул активніше долучитися до захисту України. Український лідер повідомив, що Росія, за наявними у Києва даними, готується прийняти ще від 30 до 50 тисяч північнокорейських військових. Зеленський попередив, що КНДР використовує війну не лише для підтримки Кремля, а й для отримання унікального бойового досвіду, який у майбутньому може бути використаний уже на Корейському півострові.

    Саме в цьому контексті Зеленський заявив, що Україна хотіла б отримати від Південної Кореї підтримку у сфері ППО, де Київ нині має гострий дефіцит. Він також запропонував розширити співпрацю в інших оборонних напрямах, зокрема у сфері безпілотників.

    «Ми готові працювати над Drone Deal та іншими напрямами», — заявив Зеленський, додавши, що українські дипломати вже підтримують контакти із Сеулом.

    Однак відповідь Південної Кореї виявилася максимально обережною.

    Високопоставлений представник південнокорейського Міністерства закордонних справ заявив, що будь-які поставки оборонних матеріалів здійснюються виключно відповідно до внутрішнього законодавства країни. При цьому він фактично підтвердив, що нинішня політика Сеула щодо прямого озброєння України не змінилася.

    «Постачання Південною Кореєю оборонних матеріалів будь-якій країні завжди здійснювалося відповідно до внутрішнього законодавства», — заявив чиновник.

    За його словами, уряд і надалі концентруватиметься на допомозі Україні в таких сферах, як енергетика, інфраструктура, охорона здоров’я та освіта. Сеул також планує підтримувати післявоєнне відновлення країни.

    Korea Times зазначає, що ця відповідь фактично означає збереження попередньої лінії: Південна Корея продовжує допомагати Україні, але летальну зброю безпосередньо не передає.

    Чому Сеул так обережний

    Південна Корея є одним із найбільших виробників зброї у світі. Країна виробляє артилерійські системи K9 Thunder, танки K2 Black Panther, системи ППО, ракети, боєприпаси та інше сучасне озброєння.

    Саме тому потенційне рішення Сеула про пряму військову допомогу Україні могло б мати значно більший ефект, ніж допомога багатьох інших держав.

    Однак із початку повномасштабної війни уряд Південної Кореї дотримується політики, яка фактично забороняє прямі поставки летальної зброї країнам, що перебувають у стані війни.

    Водночас це не абсолютна конституційна заборона у буквальному сенсі. Йдеться радше про комплекс внутрішніх законодавчих норм, експортних правил та політичної практики. Саме тому твердження, що Південна Корея «за Конституцією не може передавати зброю», є певним спрощенням.

    У минулому Сеул уже давав зрозуміти, що політика може бути переглянута за екстремальних обставин. Ще у 2023 році тодішній президент Юн Сок Йоль заявляв, що у випадку масових атак на цивільних або серйозних порушень законів війни Південній Кореї було б складно обмежуватися лише гуманітарною та фінансовою підтримкою.

    Проте навіть після появи військ КНДР у Росії Сеул так і не перейшов до відкритого постачання летальної зброї Україні.

    КНДР дедалі глибше входить у війну

    Саме це робить нинішню позицію Південної Кореї особливо суперечливою.

    Північна Корея вже не просто постачає Росії артилерійські снаряди. За даними Reuters, участь Пхеньяна у війні стала найбільшою закордонною військовою операцією КНДР з часів Корейської війни 1950-х років.

    За українськими та південнокорейськими оцінками, у 2024 році КНДР направила до Росії приблизно 14–15 тисяч військових, які брали участь у боях у Курській області. У квітні 2025 року і Москва, і Пхеньян уже офіційно підтвердили участь північнокорейських військових у бойових діях.

    Окрім того, Північна Корея постачає Росії величезні обсяги боєприпасів.

    За оцінками української розвідки, Пхеньян передав Москві близько 4 мільйонів артилерійських снарядів, не враховуючи мінометних боєприпасів. Також до початку 2025 року Росія отримала приблизно 148 балістичних ракет KN-23 та KN-24.

    Але цього літа співпраця перейшла на новий рівень.

    Українська військова розвідка повідомила Reuters, що до західної частини Росії почав прибувати окремий північнокорейський ракетний підрозділ. Він може отримати до 120 балістичних ракет і шість пускових установок для ударів по Україні. Особовий склад підрозділу оцінюється приблизно у 90 військовослужбовців КНДР.

    За даними ГУР, 40 таких ракет уже могли бути поставлені Росії, причому щонайменше дві використали під час нещодавнього смертоносного удару по Україні.

    До 50 тисяч нових військових

    Найбільш тривожними стали нові дані Зеленського.

    Раніше Київ оцінював можливе нове перекидання приблизно у 30 тисяч військових КНДР. Тепер президент заявляє вже про рішення щодо 30–50 тисяч осіб.

    Reuters зазначає, що Зеленський не розкрив джерело цієї інформації, а незалежно підтвердити цифру поки неможливо.

    Проте сам факт розширення військової співпраці сумнівів практично не викликає.

    У червні 2024 року Володимир Путін і Кім Чен Ин підписали договір про всеосяжне стратегічне партнерство, який передбачає взаємну допомогу в разі зовнішньої агресії. Згодом Росія ратифікувала документ.

    У Сеулі прямо заявляють, що така співпраця Москви та Пхеньяна має безпосередній стосунок до національної безпеки Південної Кореї.

    Представник МЗС країни наголосив, що військове партнерство Росії та КНДР порушує резолюції Ради Безпеки ООН і «має бути негайно припинене».

    Війна дає КНДР те, чого вона не могла отримати на полігонах

    Найбільша проблема для Сеула полягає не лише у кількості північнокорейських військових.

    Війна проти України дає КНДР практичний досвід сучасних бойових дій, якого її армія десятиліттями не мала.

    За оцінками аналітиків, північнокорейські військові отримують досвід застосування та протидії дронам, роботи засобів радіоелектронної боротьби, координації артилерії та ведення бою в умовах сучасного високотехнологічного поля бою. Одночасно виробники озброєння КНДР можуть перевіряти ракети та боєприпаси у реальних бойових умовах і усувати виявлені недоліки.

    Цей досвід після повернення військових може бути інтегрований уже у північнокорейську армію.

    Тому російсько-українська війна дедалі безпосередніше впливає на військовий баланс на Корейському півострові.

    Показово, що 17–27 серпня Південна Корея та США проведуть щорічні масштабні навчання Ulchi Freedom Shield. Цьогоріч сценарії навчань адаптують до нових загроз, включно з дронами, порушеннями GPS та кібератаками. Американські військові прямо зазначають, що бойовий досвід, отриманий силами КНДР у війні проти України, змінює характер загрози для Південної Кореї.

    Але Сеул все ж шукає обхідні варіанти допомоги

    Попри відмову від прямих поставок зброї, Південна Корея не повністю відмежовується від оборонної підтримки України.

    У лютому 2026 року стало відомо, що Сеул розглядає можливість долучитися до механізму НАТО PURL, через який союзники фінансують закупівлю американської зброї для України.

    Така модель дозволила б Південній Кореї фактично фінансувати військову підтримку Києва, не передаючи власні ракети чи артилерію безпосередньо.

    За даними Korea Times, НАТО офіційно зверталося до Сеула з пропозицією приєднатися до програми. Південнокорейське МЗС підтверджувало консультації, але наголошувало, що основою допомоги Україні залишаються гуманітарна підтримка та нелетальне військове обладнання.

    Потенційна участь у PURL має для Сеула і власний інтерес. Південна Корея активно розширює експорт зброї до Європи, особливо до країн НАТО, тому глибше оборонне партнерство із західними союзниками може мати економічні вигоди.

    Але водночас пряме озброєння України неминуче означало б ще серйозніше погіршення відносин Південної Кореї з Москвою.

    Саме між цими двома факторами Сеул поки балансує.

    І парадокс ситуації стає дедалі помітнішим: Північна Корея вже відправляє до Росії солдатів, ракети, артилерію та мільйони боєприпасів, тоді як Південна Корея, одна з найпотужніших оборонних держав Азії, досі утримується від прямого постачання Україні летальної зброї.

    Поки що Сеул не оголосив про зміну цієї політики. Однак якщо чисельність військ КНДР у Росії справді зросте до десятків тисяч, а Москва продовжить передавати Пхеньяну технології та бойовий досвід, тиск на південнокорейський уряд із вимогою переглянути власні «червоні лінії» лише посилюватиметься.

  • КНДР перетворює війну проти України на полігон: у Києві попередили про небезпечні плани Пхеньяна

    КНДР перетворює війну проти України на полігон: у Києві попередили про небезпечні плани Пхеньяна

    Північна Корея використовує участь у війні Росії проти України не лише як спосіб підтримати Москву, а й як можливість отримати унікальний бойовий досвід, якого її армія десятиліттями не мала. У Центрі протидії дезінформації РНБО попереджають, що отримані знання Пхеньян потенційно може використати у майбутньому на Корейському півострові. На цьому тлі Україна повідомляє про плани Росії залучити ще десятки тисяч громадян КНДР до виконання військових завдань.

    Керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко заявив, що КНДР зацікавлена у здобутті досвіду сучасної війни саме для того, щоб надалі мати змогу застосувати його у власних військових сценаріях. За його оцінкою, Пхеньян може бачити сприятливу для себе міжнародну ситуацію та розглядати нинішній період як своєрідне «вікно можливостей». Це саме оцінка українського посадовця, а не підтверджене рішення Північної Кореї про початок нової війни.

    Однак сама теза про накопичення Пхеньяном бойового досвіду має підтвердження не лише з українського боку. Представники американських військових 10 серпня заявили, що участь північнокорейських підрозділів у бойових діях уже дала армії КНДР практичний досвід сучасної війни та посилила її можливості. Цей фактор враховуватимуть Сполучені Штати та Південна Корея під час щорічних навчань Ulchi Freedom Shield, які цього року триватимуть з 17 до 27 серпня.

    Для армії Північної Кореї це надзвичайно важливий досвід. До відправлення військових у Росію її особовий склад не мав масштабної практики бойових дій проти сучасної армії, яка використовує FPV-дрони, розвідувальні безпілотники, системи радіоелектронної боротьби, високоточну артилерію, супутникову розвідку та цифрові системи управління. На російсько-українській війні північнокорейські військові зіткнулися саме з таким середовищем.

    Перший великий контингент військових КНДР прибув до Росії ще у 2024 році. За даними України, Південної Кореї та західних країн, йшлося приблизно про 12–14 тисяч військових, значна частина яких була залучена до бойових дій у Курській області. Згодом Пхеньян офіційно визнав участь своїх військових у війні на боці Росії. На відкритті меморіалу загиблим у квітні 2026 року Кім Чен Ин публічно вшанував військовослужбовців КНДР, які воювали разом із російською армією. За оцінками західних, українських та південнокорейських джерел, втрати північнокорейського контингенту були значними.

    Тепер масштаби співпраці можуть зрости ще більше. Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія планує залучити від 30 до 50 тисяч додаткових громадян Північної Кореї для виконання завдань на російській території. Це суттєво перевищує чисельність першого контингенту. Reuters 9 серпня повідомило, що оцінка у 50 тисяч є вищою за попередній український прогноз у приблизно 30 тисяч осіб.

    Важливо, що співпраця Москви та Пхеньяна вже давно не обмежується лише живою силою. Українська розвідка повідомляла про розгортання в Росії північнокорейського ракетного підрозділу. За наявними оцінками, йдеться про можливість постачання до 120 балістичних ракет і шести пускових установок. Такі засоби можуть бути використані Росією для подальших ударів по Україні.

    Крім того, Північна Корея вже передавала Росії значні обсяги боєприпасів та балістичних ракет. Для Пхеньяна цей обмін має подвійний ефект: Москва отримує необхідні для ведення війни ресурси, а КНДР — доступ до реальних даних про застосування власної зброї проти західних систем ППО та можливість побачити її сильні й слабкі сторони у бойових умовах.

    Саме цей аспект викликає особливе занепокоєння у Південній Кореї, Японії та США. Кожен запуск північнокорейської ракети Росією фактично дає конструкторам КНДР інформацію, яку надзвичайно складно отримати під час полігонних випробувань: поведінку ракети на реальній бойовій траєкторії, ефективність систем наведення, можливість подолання протиповітряної оборони та наслідки застосування бойової частини.

    Не менш цінним є досвід піхотних підрозділів. Сучасна війна в Україні суттєво відрізняється від сценаріїв, на яких десятиліттями будувалася підготовка армії КНДР. Масове використання невеликих FPV-дронів перетворило навіть пересування окремих військовослужбовців та бронетехніки поблизу фронту на надзвичайно небезпечне завдання. Водночас системи РЕБ, дрони-ретранслятори, наземні роботизовані комплекси та постійна повітряна розвідка змушують армії швидко змінювати тактику.

    Військові КНДР також отримують досвід розмінування територій, протидії безпілотникам та роботи із сучасними вибуховими пристроями. Російські військові раніше демонстрували північнокорейських саперів у Курській області, де ті проходили додаткову підготовку та працювали з російським обладнанням для розмінування.

    Американські та південнокорейські військові вже прямо говорять про необхідність адаптувати власну підготовку до цих змін. Під час Ulchi Freedom Shield союзники планують враховувати нові загрози, зокрема безпілотники, кібератаки та перешкоджання GPS. Представники американського командування наголошують, що північнокорейські військові отримали практичний бойовий досвід, який потенційно змінює рівень загрози на Корейському півострові.

    Для України поглиблення військової співпраці між Москвою та Пхеньяном має ще один небезпечний вимір. Президент Зеленський звернувся до Південної Кореї із закликом посилити допомогу українській протиповітряній обороні та запропонував ширшу співпрацю у сфері безпілотних технологій. За його словами, те, що Північна Корея отримує від війни сьогодні, у майбутньому може бути використано безпосередньо проти Південної Кореї.

    Водночас говорити про неминучу агресію КНДР проти Південної Кореї підстав наразі немає. Заява Андрія Коваленка про можливе «вікно можливостей» є оцінкою ризику. Але сам факт того, що Північна Корея отримала можливість випробувати своїх солдатів, командирів і озброєння в найбільш технологічній великій війні останніх десятиліть, уже змінює безпекову ситуацію далеко за межами України.

    У цьому й полягає один із глобальних наслідків союзу Москви та Пхеньяна. Росія отримує солдатів, боєприпаси та ракети для продовження війни. Північна Корея натомість отримує те, що неможливо повноцінно відтворити на навчальному полігоні, — реальний досвід сучасної війни проти армії, озброєної значною кількістю західних систем. Саме тому те, що сьогодні відбувається на українському фронті та в Курській області, дедалі уважніше аналізують уже не лише в Києві чи Москві, а й у Сеулі, Токіо та Вашингтоні.

  • На території Росії можуть перебувати до 50 тисяч північнокорейців

    На території Росії можуть перебувати до 50 тисяч північнокорейців

    Росія ухвалила рішення збільшити кількість військовослужбовців із Північної Кореї, які перебуватимуть на її території для виконання військових завдань. За словами президента України Володимира Зеленського, йдеться про можливу присутність від 30 до 50 тисяч північнокорейських військових. Глава держави наголосив, що таким чином військові КНДР отримують практичний досвід ведення сучасної війни.

    Про це Володимир Зеленський заявив в інтерв’ю в ефірі телемарафону.

    За словами президента, присутність військових Північної Кореї на території Росії вже не є поодиноким явищем. Українська сторона, як зазначив Зеленський, продовжує фіксувати їхню появу та відстежує масштаби військової співпраці між Москвою та Пхеньяном.

    «Ми повинні розуміти, що корейці час від часу з’являються на території РФ, ми це бачимо, ми це знаємо. Якщо спочатку йшлося про сотні, потім про тисячі, то зараз ухвалено рішення, щоб на території Росії знаходилося від 30 до 50 тисяч північнокорейців. Вони вивчають цю війну», — сказав президент.

    Таким чином, за оцінкою Зеленського, йдеться не лише про безпосередню участь представників КНДР у військових діях, а й про отримання ними досвіду, який може бути використаний Північною Кореєю у майбутньому. Президент України звернув увагу на те, що сучасна війна дає військовим можливість отримувати практичні навички застосування різних видів озброєння, безпілотних систем, ракетних комплексів, засобів протиповітряної оборони та інших військових технологій.

    Зеленський вважає, що така співпраця між Росією та Північною Кореєю може мати наслідки далеко за межами війни проти України. На його думку, передача військового досвіду від Росії до КНДР створює додаткові ризики для безпеки інших держав, насамперед у Східній Азії.

    Президент України наголосив, що Північна Корея може використовувати отримані від Росії знання та технології для посилення власного військового потенціалу. Це, своєю чергою, може вплинути на безпекову ситуацію на Корейському півострові та в усьому азійсько-тихоокеанському регіоні.

    Окремо Зеленський заявив, що військова співпраця Москви та Пхеньяна не обмежується лише присутністю північнокорейських військових на території Росії. За його словами, КНДР також може отримувати від РФ відповідні ліцензії та військові інструменти.

    «Крім цього, Північна Корея отримає від Росії ліцензії та всі військові інструменти», — зазначив глава держави.

    За словами президента, сукупність цих факторів створює ситуацію, за якої Північна Корея не лише підтримує Росію у війні проти України, а й сама отримує можливість значно посилити власні військові спроможності. Особливе занепокоєння української сторони викликає інформація про використання російсько-північнокорейської військової співпраці безпосередньо проти України.

    Зеленський також звернув увагу на те, що на території України вже виявляли ракети північнокорейського походження. За його словами, це є ще одним аргументом на користь того, що Південній Кореї варто активніше співпрацювати з Україною у сфері безпеки та оборони.

    Президент наголосив, що Україна зацікавлена у поглибленні співпраці з Південною Кореєю, зокрема у сфері протиповітряної оборони. Він зазначив, що українській стороні необхідні відповідні системи для захисту міст, критичної інфраструктури та населення від російських ракетних і дронових атак.

    «Ми відкриті. Ми б дуже хотіли отримати підтримку від Південної Кореї у вигляді того, чого нам бракує, — а саме системи протиповітряної оборони. А ми готові працювати й у напрямку Drone Deal тощо», — заявив Зеленський.

    Водночас глава держави визнав, що Сеул має юридичні обмеження щодо військової допомоги іншим країнам. За його словами, відповідні обмеження передбачені Конституцією Південної Кореї, однак Київ зацікавлений у пошуку можливостей для розширення співпраці.

    «У Південній Кореї існує юридичне обмеження відповідно до Конституції, це їхній вибір. Але ми хотіли б співпраці й розраховуємо на це, наші дипломати ведуть переговори», — підсумував президент.

    Водночас останнім часом з’являється дедалі більше повідомлень про поглиблення військової взаємодії між Росією та Північною Кореєю. Пхеньян відкрито підтримує Москву, а країни розширюють співпрацю у військовій сфері. Українська влада неодноразово заявляла, що КНДР надає Росії озброєння та інші ресурси для ведення війни проти України.

    Зокрема, раніше повідомлялося, що Північна Корея передала Росії значну кількість боєприпасів і ракет. За даними української розвідки, військова співпраця між двома державами включає не лише постачання озброєння, а й залучення північнокорейських військових до підтримки російських сил.

    Окремо увагу привернула інформація про те, що Північна Корея могла передати Росії понад 100 балістичних ракет та спеціалізовані ракетні підрозділи. За оцінками української сторони, використання такого озброєння російськими військами може збільшувати масштаби руйнувань в Україні та створювати додаткові загрози для цивільного населення.

    Паралельно з військовою співпрацею Москва та Пхеньян поглиблюють економічні й технологічні зв’язки. Українська влада побоюється, що Росія в обмін на допомогу з боку КНДР може передавати їй власні військові технології, знання та досвід, отриманий під час повномасштабної війни проти України.

    Саме цей аспект Зеленський називає одним із найбільш небезпечних наслідків співпраці двох країн. Якщо північнокорейські військові отримують можливість безпосередньо спостерігати за сучасними бойовими діями та використовувати отримані навички на практиці, у майбутньому це може посилити військовий потенціал КНДР.

    На цьому тлі Україна закликає міжнародних партнерів уважніше стежити за військовою взаємодією Росії та Північної Кореї. Київ також зацікавлений у поглибленні контактів із Південною Кореєю, яка безпосередньо зацікавлена у стримуванні військового потенціалу КНДР.

    Таким чином, заява Зеленського про можливу присутність до 50 тисяч північнокорейських військових на території Росії стосується не лише поточної підтримки Кремля у війні проти України. На думку українського президента, йдеться також про довгострокові наслідки військового партнерства Москви та Пхеньяна, у межах якого Північна Корея може отримувати бойовий досвід, технології та інструменти, що здатні посилити її армію.

  • Війна Путіна принесла Кім Чен Ину мільярдний джекпот: доходи КНДР злетіли до рекордних рівнів

    Війна Путіна принесла Кім Чен Ину мільярдний джекпот: доходи КНДР злетіли до рекордних рівнів

    Повномасштабна війна Росії проти України стала для режиму Кім Чен Ина одним із найбільших фінансових і геополітичних подарунків за весь час його правління. За оцінкою Bloomberg Economics, у 2022–2025 роках Північна Корея отримала близько 22 млрд доларів іноземної валюти та еквівалентних надходжень, а головними джерелами стали військова співпраця з Росією, кібероперації, торгівля та відновлення економічних зв’язків із Китаєм.

    У результаті Пхеньян опинився у фінансово сильнішому становищі, ніж протягом багатьох попередніх років. Експерти звертають увагу: ресурс, який Москва отримує у вигляді артилерійських снарядів, ракет і військової сили, Кім Чен Ин конвертує не тільки у гроші, а й у продовольство, пальне, технології та політичну підтримку.

    «Північна Корея перебуває у сильнішому становищі, ніж будь-коли за останні 35 років», — оцінив ситуацію директор Korea Risk Group Андрій Ланков.

    За його словами, військове співробітництво з Росією стало для Пхеньяна фактично «виграшем у лотерею», тоді як відновлення тісніших відносин із китайським керівництвом створює для режиму додаткову довгострокову страховку.

    Водночас цифру у 22 млрд доларів не варто розуміти як суму готівки, яка фізично лежить на рахунках Кім Чен Ина. Через міжнародні санкції Північна Корея майже відрізана від глобальної банківської системи. Значна частина доходів залишається за кордоном або надходить у формі бартеру — продовольства, сировини, обладнання та військових технологій.

    Росія перетворила старі запаси КНДР на стратегічний ресурс

    До 2022 року величезні запаси артилерійських боєприпасів радянського стандарту були для Північної Кореї радше спадщиною холодної війни.

    Після вторгнення Росії в Україну вони раптово стали надзвичайно цінним товаром.

    Москва виявилася неспроможною повністю задовольняти власні потреби у 122-мм і 152-мм артилерійських боєприпасах лише за рахунок внутрішнього виробництва.

    Пхеньян, який десятиліттями накопичував саме такі калібри, став для Кремля одним із найважливіших зовнішніх постачальників.

    Українська Служба зовнішньої розвідки восени 2025 року оцінювала, що Північна Корея забезпечує приблизно 35–50% потреб Росії в артилерійських боєприпасах, постачаючи близько 200–260 тисяч снарядів калібрів 122 і 152 мм щомісяця.

    RUSI також наводив оцінки, що від серпня 2023 року КНДР могла передати Росії понад 5 млн артилерійських боєприпасів.

    Для Пхеньяна це означає фактичну монетизацію запасів, які десятиліттями лежали на військових складах.

    Вартість військової допомоги оцінювали до $14 млрд

    Ще у березні 2026 року Bloomberg писав про окреме дослідження південнокорейського державного Institute for National Security Strategy.

    Аналітики оцінювали вартість зброї, боєприпасів і військової підтримки, переданих КНДР Росії з серпня 2023-го до кінця 2025 року, приблизно у 7,67–14,4 млрд доларів.

    При цьому дослідники наголошували, що далеко не всю цю суму Москва могла сплатити безпосередньо валютою.

    Розрахунки можуть включати поставки продовольства, енергоносіїв, обладнання, технологій та інші форми компенсації.

    Це особливо важливо для Північної Кореї, яка залишається під одним із найжорсткіших санкційних режимів у світі.

    КНДР відправила Росії ще й військових

    Північнокорейська допомога Кремлю давно вийшла за межі снарядів.

    У 2024 році до Росії прибули перші великі підрозділи армії КНДР. Згодом Москва і Пхеньян самі підтвердили участь північнокорейських військових у бойових операціях у Курській області.

    Reuters на початку серпня 2026 року повідомляв, що початкове угруповання складало понад 12 тисяч військових, а протягом 2025 року його чисельність могла зрости приблизно до 15 тисяч.

    Окремі оцінки, які наводить Bloomberg, говорять про 16–22 тисячі військовослужбовців, яких КНДР могла направити Росії за весь період.

    За даними видання, Москва могла платити приблизно по 2000 доларів на місяць за кожного військового.

    Навіть якщо значна частина цих грошей не доходить безпосередньо до солдатів, а залишається державі, для Пхеньяна це створює ще одне стабільне джерело валютних доходів.

    Росія отримує ракети, а КНДР — бойовий полігон

    Ще ціннішою за гроші може виявитися технологічна складова співпраці.

    КНДР поставила Росії балістичні ракети KN-23 та KN-24, які Москва вже застосовувала для ударів по українських містах.

    За даними Reuters, з кінця 2023 року Росія могла отримати близько 150 таких ракет. У серпні 2026 року українська розвідка також повідомила про розгортання у Воронезькій області нового північнокорейського ракетного підрозділу: близько 90 військових, шість пускових установок і потенційно до 120 ракет.

    Для Пхеньяна війна в Україні стала унікальним полігоном.

    Його інженери отримують реальні дані про поведінку ракет у бойових умовах, точність, надійність, здатність долати сучасну ППО та результати застосування проти західних систем.

    Саме українська розвідка неодноразово попереджала, що Москва та Пхеньян використовують війну для випробування і вдосконалення північнокорейської зброї.

    Економіка КНДР зростає третій рік поспіль

    Фінансовий ефект військової співпраці вже помітний у макроекономічних оцінках.

    Північна Корея практично не публікує достовірної економічної статистики, тому зовнішні оцінки зазвичай робить Банк Кореї у Сеулі.

    За його даними, економіка КНДР у 2025 році зросла на 3,5%, продемонструвавши третій поспіль рік зростання понад 3%.

    Виробничий сектор збільшився приблизно на 6,6%, будівництво — на 6,3%, а сфера послуг продемонструвала найкращу динаміку за десятиліття.

    Загальний зовнішньоторговельний оборот без урахування торгівлі з Південною Кореєю зріс на 16% — приблизно до 3,13 млрд доларів.

    Особливу роль у цьому відіграли поглиблення зв’язків із Росією та відновлення торгівлі з Китаєм.

    Водночас економіка КНДР залишається дуже малою. Її номінальний валовий національний дохід оцінюється приблизно у 34 млрд доларів — менш ніж 2% від показника Південної Кореї.

    Саме тому надходження, що вимірюються десятками мільярдів доларів протягом кількох років, мають для режиму непропорційно велике значення.

    Кіберзлочинність також приносить Пхеньяну мільярди

    Росія — не єдине джерело валютного ресурсу.

    За оцінкою американської розвідки, КНДР отримує щонайменше 1 млрд доларів щороку від незаконних кібероперацій.

    Йдеться передусім про крадіжки криптовалют, атаки на фінансові платформи та інші операції хакерських угруповань, пов’язаних із режимом.

    Bloomberg у березні повідомляв, що валютні надходження КНДР досягли найвищого рівня від часу посилення міжнародних санкцій у 2018 році саме завдяки поєднанню продажу зброї Росії та кіберзлочинності.

    Ці гроші безпосередньо підтримують розвиток ракетної та ядерної програм.

    Кім вкладає нові ресурси у флот і ракети

    Додаткові надходження Пхеньян не спрямовує насамперед на покращення добробуту населення.

    Одним із головних отримувачів ресурсів залишається військово-промисловий комплекс.

    За останні два роки Північна Корея продемонструвала два нові есмінці приблизною водотоннажністю по 5000 тонн — найбільші бойові кораблі, коли-небудь побудовані країною.

    Принаймні на одному з них спостерігачі помітили систему протиповітряної оборони, схожу на російський «Панцир-М».

    Якщо її російське походження підтверджується, це може бути одним із найбільш очевидних прикладів технологічної віддачі, яку Кім Чен Ин отримує за допомогу Кремлю.

    Північна Корея також продовжує модернізувати балістичні ракети, включно з системами малої дальності, міжконтинентальними ракетами та морськими носіями.

    Російський бойовий досвід може відкрити КНДР нові ринки

    Ще один потенційний довгостроковий бонус — експорт зброї третім країнам.

    До війни північнокорейські системи мали сумнівну репутацію через обмежену кількість незалежних даних про їхню реальну ефективність.

    Тепер ситуація інша.

    KN-23 і KN-24 пройшли реальне бойове застосування проти України. Артилерійські системи й боєприпаси використовуються російською армією у величезних масштабах.

    Для потенційних покупців це створює своєрідний «бойовий сертифікат».

    Навіть якщо зброя поступається західним або сучасним російським аналогам, вона може бути привабливою для країн, яким потрібні дешеві боєприпаси та ракети без політичних умов.

    Саме тому Bloomberg звертає увагу: Росія може виявитися лише першим великим клієнтом нової експортної моделі КНДР.

    Китай також повернувся до активнішої підтримки

    Поглиблення російсько-північнокорейського союзу мало ще один несподіваний ефект — Пекін почав активніше працювати з Кім Чен Ином.

    Китай залишається головним торговельним партнером і економічним каналом Північної Кореї.

    Протягом кількох років відносини між Сі Цзіньпіном і Кімом були прохолоднішими, однак посилення Москви у Пхеньяні створило для Пекіна ризик втрати частини традиційного впливу.

    У результаті китайсько-північнокорейські контакти також активізувалися.

    За даними Reuters, економічне зростання КНДР у 2025 році підтримувалося одночасним поглибленням зв’язків і з Росією, і з Китаєм.

    Таким чином, Кім отримав надзвичайно вигідну геополітичну позицію: він може балансувати між двома великими сусідами, отримуючи ресурс від обох.

    Пхеньян намагається не стати повністю залежним від Москви

    Попри тісний військовий союз, Кім Чен Ин не прагне перетворювати КНДР на економічного сателіта Росії.

    Пхеньян паралельно розширює дипломатичні контакти з іншими країнами.

    Протягом останнього року Північну Корею відвідували високопоставлені представники В’єтнаму, Білорусі, Індонезії та інших держав.

    Це дає режиму можливість демонструвати, що його міжнародна ізоляція поступово слабшає.

    При цьому союз із Кремлем забезпечує КНДР те, чого їй особливо бракувало після багаторічних санкцій: валюту, продовольство, енергоносії, технології та політичне прикриття.

    Росія планує залучити ще більше військових КНДР

    Співпраця, схоже, лише розширюється.

    Reuters повідомляє, що Росія може готуватися прийняти ще близько 30 тисяч північнокорейських військовослужбовців.

    Крім бойових частин, Пхеньян уже направляв до Росії саперів, військових будівельників та інженерів.

    У серпні українська розвідка також заявила про розгортання нового ракетного підрозділу КНДР із потенційними 120 балістичними ракетами.

    Це означає, що фінансовий потік до Пхеньяна може не лише не скоротитися, а й зрости.

    Для Кіма війна стала економічним порятунком

    Ще кілька років тому ситуація для Північної Кореї виглядала значно складніше.

    Міжнародні санкції обмежували експорт, пандемія COVID-19 майже перекрила торгівлю з Китаєм, а закриті кордони поглибили дефіцит товарів і продовольства.

    Російське вторгнення в Україну докорінно змінило цю ситуацію.

    Москва раптом гостро потребувала саме того, чого у КНДР було багато: старих артилерійських снарядів, ракет, військових і дешевої робочої сили.

    З точки зору Кім Чен Ина це створило практично ідеальну модель обміну.

    Пхеньян передає частину накопичених десятиліттями військових запасів, а натомість отримує ресурси, які було майже неможливо здобути через санкційний режим.

    Але ціна цього «процвітання» виходить далеко за межі КНДР

    Для України наслідки цієї угоди безпосередні.

    Мільйони північнокорейських снарядів використовуються російською армією на фронті. Північнокорейські балістичні ракети запускають по українських містах. Військові КНДР брали участь у бойових діях на боці РФ, а тепер Пхеньян розширює ракетну присутність на російській території.

    Для Східної Азії проблема інша: КНДР отримує гроші й технології, які дозволяють швидше вдосконалювати власний ядерний та ракетний арсенал.

    У результаті війна в Україні створила своєрідний цикл: Росія отримує зброю для продовження бойових дій, КНДР отримує гроші й технології, а потім використовує їх для виробництва ще досконалішої зброї, частина якої знову може опинитися у Росії.

    Саме тому оцінка Bloomberg у 22 млрд доларів важлива не лише як показник того, скільки заробив режим Кім Чен Ина. Вона демонструє, наскільки радикально війна Росії проти України змінила міжнародне становище однієї з найбільш ізольованих держав світу.

    Ще кілька років тому Пхеньян боровся з наслідками санкцій і пандемічної ізоляції. Сьогодні він має стабільного покупця зброї, доступ до російських технологій, активніші відносини з Китаєм і найбільший запас фінансових ресурсів за час правління Кім Чен Ина. І поки війна продовжується, ця модель залишається вигідною і для Пхеньяна, і для Москви — але дедалі небезпечнішою для України та всієї міжнародної системи безпеки.