Golosnovinua.com

Позначка: Кім Чен Ин

  • КНДР знову запустила балістичну ракету в бік Японії: у регіоні різко зросла напруга

    КНДР знову запустила балістичну ракету в бік Японії: у регіоні різко зросла напруга

    Північна Корея 6 серпня провела новий запуск балістичної ракети малої дальності у напрямку Японського моря, яке у Південній Кореї називають Східним морем. Запуск стався лише через кілька днів після різкої заяви сестри північнокорейського лідера Кім Йо Чжон, яка пригрозила «додатковими військовими кроками» у відповідь на посилення оборонних можливостей Японії. Про це повідомляє Bloomberg.

    За даними Об’єднаного комітету начальників штабів Південної Кореї, одну ракету запустили з району східного прибережного міста Вонсан. Вона пролетіла у східному напрямку та впала в море. Південнокорейські військові разом із США та Японією відстежували політ і аналізують характеристики ракети.

    Міністерство оборони Японії повідомило, що ракета не залетіла на територію країни й не створила прямої загрози для японських островів. Інформації про пошкодження суден або літаків також не надходило. Токіо й Сеул водночас засудили запуск як порушення резолюцій Ради Безпеки ООН, які забороняють Північній Кореї використовувати балістичні ракетні технології.

    Запуск стався після погроз Кім Йо Чжон

    Нова ракетна демонстрація відбулася на тлі жорсткої риторики Пхеньяна щодо Японії.

    4 серпня Кім Йо Чжон, впливова сестра Кім Чен Ина, заявила, що Північна Корея не залишатиметься «пасивним спостерігачем» за військовим посиленням Токіо. Вона звинуватила Японію у переході від суто оборонної політики до розвитку можливостей для завдання ударів за межами власної території.

    Особливе невдоволення Пхеньяна викликало випробування Японією американської крилатої ракети Tomahawk із борту есмінця Chokai та участь японських військових у спільних навчаннях із США та Філіппінами.

    Кім Йо Чжон заявила, що такі кроки створюють нові ризики для безпеки регіону та можуть змусити КНДР вдатися до додаткових військових заходів. Яких саме — вона не уточнила.

    Через два дні після цієї заяви Пхеньян провів новий запуск.

    Японія посилює власні ударні можливості

    Риторика КНДР виникла не на порожньому місці.

    Японія протягом останніх років проводить наймасштабнішу трансформацію своєї оборонної політики за післявоєнний період. Токіо збільшує військові витрати, закуповує далекобійні ракети, розвиває протиракетну оборону та тісніше координує дії зі США і Південною Кореєю.

    Одним із найбільш символічних кроків стала закупівля американських Tomahawk, які можуть завдавати ударів на значній відстані.

    Для Японії це частина так званої counterstrike capability — спроможності завдавати ударів у відповідь по пускових позиціях потенційного противника.

    Токіо пояснює ці зміни загрозами з боку КНДР, Китаю та Росії.

    У японському оборонному відомстві неодноразово наголошували, що Північна Корея вже має велику кількість балістичних ракет різної дальності та продовжує швидко вдосконалювати їхні характеристики.

    У новому огляді Міноборони Японії зазначається, що КНДР прагне отримати можливості для ведення збройного конфлікту зі США та їхніми союзниками, паралельно розширюючи ядерний і ракетний арсенал.

    Союз Пхеньяна і Москви прискорив розвиток ракет

    Окрему стурбованість Японії та Південної Кореї викликає дедалі тісніша військова співпраця КНДР з Росією.

    Після укладення у 2024 році договору про стратегічне партнерство між Кім Чен Ином і Володимиром Путіним співпраця двох держав різко розширилася.

    Пхеньян передає Москві артилерійські боєприпаси, ракети та інше військове обладнання. Північнокорейські військовослужбовці також були залучені на боці Росії.

    Для КНДР війна проти України створила унікальну можливість випробовувати власні ракетні системи у реальних бойових умовах та отримувати дані про їхню точність, надійність і здатність долати сучасну ППО.

    Саме цей фактор західні й азійські аналітики вважають одним із найбільш небезпечних наслідків російсько-північнокорейського союзу.

    КНДР уже розгортає ракетний підрозділ у Росії

    Напередодні нинішнього запуску з’явилася ще одна важлива інформація.

    Українська розвідка повідомила, що Північна Корея почала розгортання власного ракетного підрозділу на заході Росії.

    За українськими даними, до його складу можуть входити близько 90 військовослужбовців КНДР, шість пускових установок і до 120 балістичних ракет.

    Цей підрозділ потенційно може бути використаний для ударів по Україні.

    Інформація про нове розгортання додала ще один вимір до ракетної програми Пхеньяна: тепер її результати мають безпосереднє значення не лише для Корейського півострова чи Японії, а й для війни в Європі.

    Північнокорейські ракети вже застосовували проти України

    Росія вже використовувала північнокорейські балістичні ракети KN-23 та KN-24 для атак по українських містах.

    За оцінками, ці ракети мають велику бойову частину, але поступаються сучасним російським аналогам у точності.

    Саме тому їх застосування проти міських районів створює додаткову небезпеку для цивільного населення.

    КНДР, зі свого боку, отримує можливість аналізувати результати бойового застосування й модернізувати системи.

    Для Південної Кореї та Японії це критично важливо, оскільки технології, які сьогодні випробовуються на війні проти України, у майбутньому можуть використовуватися безпосередньо проти них.

    Це не перший запуск у 2026 році

    Північна Корея активно випробовує ракети протягом усього року.

    За відкритими даними, балістичні запуски вже відбувалися у січні та навесні.

    У березні КНДР запускала серію ракет у період американсько-південнокорейських військових навчань. Пхеньян традиційно називає такі навчання репетицією вторгнення й використовує їх як обґрунтування для демонстративних випробувань власної зброї.

    Нинішній запуск також відбувається незадовго до чергових великих спільних навчань США і Південної Кореї.

    AP зазначає, що маневри мають розпочатися пізніше у серпні. У минулому Північна Корея регулярно відповідала на них ракетними запусками та іншими військовими демонстраціями.

    КНДР може використати запуск і як політичний сигнал

    Ракетні випробування Північної Кореї зазвичай мають одразу кілька функцій.

    Перша — технічна: перевірити нову або модернізовану систему.

    Друга — військова: тренувати розрахунки та відпрацьовувати застосування озброєння.

    Третя — політична: продемонструвати сусідам і США готовність до ескалації.

    У нинішньому випадку політичний сигнал особливо очевидний через заяву Кім Йо Чжон щодо Японії лише за два дні до пуску.

    Проте без офіційного повідомлення КНДР про мету випробування не можна стверджувати, що ракета була прямою відповіддю саме на японські дії.

    Чому Вонсан часто використовується для запусків

    Місто Вонсан розташоване на східному узбережжі КНДР і давно є одним із районів, звідки Пхеньян проводить ракетні випробування.

    Географічно це зручно: ракети можуть летіти на схід над морем, мінімізуючи ризик падіння уламків на населені райони Північної Кореї.

    У минулі роки з району Вонсана вже неодноразово запускали ракети малої дальності.

    Тому сам вибір місця не обов’язково свідчить про появу нового типу озброєння.

    Південнокорейські, японські та американські фахівці зараз аналізують дальність, максимальну висоту, швидкість і траєкторію польоту, щоб визначити конкретний тип ракети.

    США, Японія і Південна Корея дедалі тісніше координуються

    Ракетні випробування Пхеньяна одночасно підштовхують його сусідів до більш тісної оборонної співпраці.

    США, Південна Корея та Японія останніми роками розширили обмін даними щодо північнокорейських ракетних запусків у режимі реального часу.

    Вони також регулярно проводять спільні морські та повітряні навчання.

    Для Пхеньяна така співпраця є ще одним аргументом на користь розвитку власного ракетно-ядерного потенціалу.

    Так утворюється замкнене коло: КНДР нарощує озброєння, сусіди посилюють оборону, а Пхеньян використовує це посилення як пояснення нових ракетних випробувань.

    Китай теж тисне на Японію

    Північнокорейська риторика проти Токіо накладається на паралельне зростання напруги між Японією та Китаєм.

    Пекін також критикує японське переозброєння і дедалі тіснішу військову співпрацю зі США.

    Японія, зі свого боку, вважає посилення військової координації Китаю, Росії та Північної Кореї одним із головних викликів для власної безпеки.

    Таким чином, новий запуск КНДР є частиною значно ширшого процесу — стрімкої мілітаризації Східної Азії.

    Для України цей запуск теж має значення

    На перший погляд ракета, яка впала в Японське море, не має прямого зв’язку з війною в Україні.

    Але нинішня ситуація принципово відрізняється від попередніх років.

    КНДР уже безпосередньо бере участь у підтримці російської війни: передає боєприпаси, ракети та військовий персонал.

    Кожне нове випробування північнокорейської балістичної системи потенційно дає Пхеньяну нові технологічні дані, які можуть бути використані для вдосконалення озброєнь, що згодом потрапляють до Росії.

    Тому для Києва розвиток північнокорейської ракетної програми стає вже не віддаленою азійською проблемою, а елементом власної безпеки.

    Нинішній запуск не завдав шкоди Японії й, за даними Токіо, не створив прямої загрози її території. Але його політичний контекст виглядає значно серйозніше: КНДР одночасно погрожує Японії, поглиблює військовий союз із Росією та нарощує ракетний потенціал, який дедалі активніше впливає на безпекову ситуацію одразу в Азії та Європі.

  • КНДР перекидає Росії 120 балістичних ракет: в ISW попередили про нову хвилю ударів по Україні

    КНДР перекидає Росії 120 балістичних ракет: в ISW попередили про нову хвилю ударів по Україні

    Військова співпраця Росії та Північної Кореї виходить на новий рівень і може безпосередньо вплинути на інтенсивність російських ракетних атак по Україні. Пхеньян розпочав розгортання власного ракетного підрозділу на території РФ, який потенційно може отримати до 120 балістичних ракет і шість пускових установок. Одночасно, за інформацією української військової розвідки, КНДР уже передала Москві нову партію з приблизно 40 ракет KN-23 і KN-24.

    Про розгортання північнокорейських ракетників 5 серпня повідомило агентство Reuters із посиланням на представника Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрія Черняка. За його словами, йдеться приблизно про 90 військовослужбовців КНДР, яких планують розмістити у Воронезькій області Росії. Підрозділ може діяти у складі російської 112-ї ракетної бригади.

    Очікується, що північнокорейський підрозділ може отримати до шести пускових установок та 120 балістичних ракет. Водночас остаточна конфігурація формування і кількість переданого озброєння, за інформацією української розвідки, ще можуть змінитися — ці параметри мають остаточно визначити під час переговорів між Москвою та Пхеньяном на високому рівні.

    Це означатиме якісно новий етап участі Північної Кореї у війні Росії проти України. Москва вже тривалий час використовує північнокорейські боєприпаси та балістичні ракети, однак розміщення окремого ракетного підрозділу КНДР на російській території створює можливість безпосередньої участі північнокорейських військових у забезпеченні ракетних операцій.

    Росія може збільшити кількість балістичних ударів

    В Інституті вивчення війни звертають увагу на особливу небезпеку такого розвитку подій саме зараз. Додаткові запаси північнокорейських балістичних ракет дозволять Москві збільшувати кількість атак, не витрачаючи такими темпами власні запаси балістичних ракет.

    Фактично КНДР може створити для Кремля додатковий резерв озброєння, який дасть можливість підтримувати високий темп ударів протягом тривалішого періоду. Особливо небезпечно це на тлі дефіциту дорогих ракет-перехоплювачів, необхідних Україні для боротьби з балістичними цілями. ISW вважає, що Москва та Пхеньян можуть намагатися використати цю вразливість української протиповітряної оборони.

    Reuters також зазначає, що Україна відчуває гостру потребу у високотехнологічних засобах ППО, тоді як Росія намагається скористатися ситуацією, збільшуючи застосування балістичних ракет, перехоплення яких є значно складнішим порівняно з багатьма іншими типами повітряних цілей.

    Таким чином, загроза полягає не тільки у появі ще 120 ракет. Москва потенційно отримує можливість комбінувати власні «Іскандери» з північнокорейськими KN-23 та KN-24, а також крилатими ракетами й ударними безпілотниками, намагаючись перевантажувати українську систему ППО.

    Північна Корея отримує полігон для випробування своїх ракет

    Є ще один важливий аспект співпраці Москви та Пхеньяна. Для КНДР війна проти України фактично створює можливість перевіряти власне озброєння у реальних бойових умовах.

    Аналітики ISW звертають увагу, що використання північнокорейських ракет Росією дозволяє Пхеньяну збирати інформацію про їхню реальну ефективність, точність і здатність долати сучасні системи протиповітряної та протиракетної оборони. Отримані дані можуть використовуватися для подальшого вдосконалення ракетної програми КНДР.

    Особливе занепокоєння викликає KN-23 — північнокорейська твердопаливна балістична ракета малої дальності, яку часто порівнюють із російським «Іскандером-М».

    За даними Missile Threat проєкту Center for Strategic and International Studies, KN-23 може мати максимальну дальність приблизно до 690 км залежно від конфігурації та нести бойову частину масою близько 500 кг. Ракета рухається за квазібалістичною траєкторією і здатна виконувати маневри на завершальній ділянці польоту, що ускладнює її перехоплення.

    Саме поєднання значної бойової частини та складної траєкторії робить такі ракети особливо небезпечними для українських міст.

    Москва вже отримала нову партію KN-23 та KN-24

    Паралельно з формуванням ракетного підрозділу Пхеньян, за інформацією ГУР, уже передав Росії нову партію приблизно з 40 ракет KN-23 та KN-24 разом із персоналом.

    Російські війська застосовують північнокорейські балістичні ракети проти України ще з кінця 2023 року. Тому нинішнє розгортання не означає появу принципово нового виду зброї на полі бою. Головна зміна полягає в масштабах постачання та можливій безпосередній присутності спеціалізованих північнокорейських ракетників.

    Водночас міжнародні структури раніше вже документували масштабну військову співпрацю двох держав. У травні 2025 року багатостороння група з моніторингу санкцій MSMT оприлюднила окремий звіт щодо військового співробітництва КНДР і Росії. У ньому йшлося про передачу озброєнь, підготовку північнокорейських військових Росією та порушення відповідних резолюцій Ради Безпеки ООН.

    Механізм MSMT був створений після того, як робота групи експертів комітету Ради Безпеки ООН щодо санкцій проти КНДР фактично припинилася у 2024 році через російське вето.

    Для України це означає додатковий тиск на ППО

    Найближчим практичним наслідком нового постачання може стати збільшення кількості балістичних цілей під час російських атак.

    На відміну від повільніших ударних безпілотників або частини крилатих ракет, балістичні ракети рухаються з надзвичайно високою швидкістю, а час від їх виявлення до можливого удару є значно коротшим. Для ефективного перехоплення таких цілей Україні потрібні спеціалізовані системи протиракетної оборони та відповідні ракети-перехоплювачі.

    Саме тому збільшення російського балістичного арсеналу може мати непропорційно великий ефект: кожна додаткова ракета змушує Україну витрачати дефіцитні високотехнологічні боєприпаси ППО.

    Військовий експерт Foreign Policy Research Institute Роб Лі у коментарі Reuters також звернув увагу, що збільшення кількості доступних Росії балістичних ракет створює додатковий тиск на українську протиповітряну оборону, яка залишається одним із критично важливих елементів захисту країни.

    Союз Москви та Пхеньяна стає дедалі небезпечнішим

    Нинішнє розгортання демонструє, наскільки далеко зайшло військове зближення Росії та КНДР. Якщо раніше Пхеньян передусім виступав постачальником боєприпасів і ракет, то тепер співпраця поступово переходить до безпосереднього залучення спеціалізованих військових формувань.

    Для Москви така модель має очевидну перевагу: вона дозволяє поповнювати арсенали за рахунок виробничих потужностей союзника та одночасно зберігати більшу частину власного ракетного резерву.

    Для Північної Кореї війна дає іншу вигоду — можливість перевіряти власну зброю проти сучасних західних систем ППО та отримувати бойовий досвід, який неможливо повноцінно відтворити під час полігонних випробувань.

    Саме тому потенційна поява 120 нових північнокорейських ракет у Росії є загрозою не лише через їхню кількість. Вона свідчить про формування дедалі глибшої військової інтеграції між Москвою та Пхеньяном, за якої Росія отримує додаткові ресурси для продовження війни, а КНДР — можливість удосконалювати власні ракетні технології на основі досвіду їхнього реального бойового застосування проти України.

  • КНДР поставила крапку: у Пхеньяні заявили, що ніколи не відмовляться від ядерної зброї.

    КНДР поставила крапку: у Пхеньяні заявили, що ніколи не відмовляться від ядерної зброї.

    Північна Корея вкотре дала зрозуміти міжнародній спільноті, що не розглядає можливість відмови від своєї ядерної програми та не має наміру повертатися до переговорів про повну денуклеаризацію. Про це заявила Кім Йо Чжон — сестра лідера КНДР Кім Чен Ина та одна з найвпливовіших осіб у керівництві країни. Її слова стали черговим сигналом про те, що Пхеньян не лише зберігатиме свій ядерний потенціал, а й продовжуватиме його активно нарощувати.

    Заява пролунала у надзвичайно важливий для Північної Кореї дипломатичний момент. Уже найближчим часом до країни має прибути голова Китаю Сі Цзіньпін. У Міністерстві закордонних справ КНР офіційно підтвердили майбутній візит китайського лідера та його переговори з Кім Чен Ином. Очікується, що ця зустріч стане першою особистою зустріччю двох керівників за останні сім років і матиме особливе значення для подальшого розвитку відносин між двома сусідніми державами.

    На цьому тлі міжнародні медіа повідомляли про можливі неформальні домовленості між Китаєм та Сполученими Штатами щодо майбутнього ядерної програми КНДР. Зокрема, з’являлися припущення, що питання денуклеаризації могло обговорюватися під час контактів між президентом США Дональдом Трампом та китайським лідером Сі Цзіньпіном. Однак Кім Йо Чжон категорично відкинула подібні твердження.

    За її словами, керівництво Північної Кореї володіє повною інформацією щодо будь-яких міжнародних переговорів, які можуть стосуватися країни. Вона наголосила, що поширені повідомлення про можливі домовленості не відповідають дійсності. При цьому представниця північнокорейської влади не стала уточнювати, якою саме інформацією володіє Пхеньян, обмежившись лише запевненням, що твердження про майбутню денуклеаризацію є безпідставними.

    Ця заява фактично підтверджує курс КНДР, який формується протягом останніх років. Якщо раніше Північна Корея хоча б формально залишала можливість для переговорів щодо скорочення свого ядерного арсеналу в обмін на економічні поступки та зняття санкцій, то нині риторика керівництва країни змінилася кардинально. Пхеньян дедалі частіше заявляє, що статус ядерної держави є остаточним і не підлягає перегляду.

    Влада КНДР переконана, що саме ядерна зброя гарантує виживання держави та захищає її від зовнішнього втручання. Після багатьох років санкцій, міжнародного тиску та військових навчань США і їхніх союзників біля кордонів країни північнокорейське керівництво розглядає свій атомний арсенал як головний інструмент стримування потенційних противників. Саме тому будь-які заклики до роззброєння в Пхеньяні сприймають як загрозу національній безпеці.

    Особливого значення нинішнім заявам додає те, що вони пролунали практично одночасно з демонстрацією нових елементів ядерної інфраструктури країни. На початку цього тижня державні засоби масової інформації КНДР показали кадри нового підприємства, яке займається виробництвом ядерних матеріалів. Поява таких матеріалів стала рідкісною подією, адже зазвичай Північна Корея приховує деталі своїх ядерних об’єктів від міжнародної спільноти.

    Під час відвідування заводу Кім Чен Ин виступив із промовою, у якій закликав до “експоненціального” збільшення ядерного потенціалу країни. За його словами, міжнародна ситуація вимагає від КНДР ще активнішого розвитку стратегічних сил стримування. Лідер країни наголосив на необхідності нарощувати виробництво матеріалів для створення нових боєголовок та модернізувати існуючі ядерні можливості.

    Аналітики вважають, що демонстрація нового підприємства була ретельно спланованим політичним сигналом. На їхню думку, Пхеньян прагне показати як союзникам, так і потенційним суперникам, що його ядерна програма продовжує розвиватися незалежно від санкцій, міжнародного тиску чи дипломатичних зусиль. Багато експертів також пов’язують появу цих кадрів із підготовкою до переговорів із Китаєм.

    Фахівці зазначають, що напередодні візиту Сі Цзіньпіна Північна Корея намагається максимально посилити свої переговорні позиції. Демонструючи успіхи у сфері ядерних технологій, керівництво країни нагадує Пекіну про власну стратегічну вагу та показує, що не збирається змінювати курс навіть під впливом свого головного союзника.

    Китай залишається ключовим партнером КНДР у політичній та економічній сферах. Саме через китайську територію проходить значна частина зовнішньої торгівлі Північної Кореї. Крім того, Пекін традиційно виступає проти надмірного міжнародного тиску на Пхеньян, побоюючись дестабілізації режиму біля власних кордонів. Водночас Китай також зацікавлений у тому, щоб ядерна криза на Корейському півострові не переросла у відкритий конфлікт.

    Попри дипломатичні зусилля, КНДР продовжує активно модернізувати свої збройні сили. Останніми роками країна здійснила десятки запусків балістичних і крилатих ракет різної дальності. Пхеньян регулярно повідомляє про створення нових систем озброєнь, здатних нести ядерні боєголовки. Лише нещодавно влада країни оголосила про випробування нової системи запуску багатоцільових легких ракет та тактичних крилатих ракет залпового вогню, які, за твердженням північнокорейської сторони, використовують технології штучного інтелекту.

    Такі кроки викликають серйозне занепокоєння у США, Південній Кореї та Японії. Вашингтон продовжує наполягати на необхідності денуклеаризації Корейського півострова, однак останні заяви КНДР свідчать про те, що перспективи досягнення такої мети стають дедалі примарнішими. Більше того, багато експертів уже вважають, що міжнародній спільноті доведеться будувати нову політику щодо Північної Кореї, виходячи з факту її існування як повноцінної ядерної держави.

    Заява Кім Йо Чжон демонструє, що керівництво КНДР більше не намагається використовувати ядерну програму як предмет торгу. Навпаки, Пхеньян прагне закріпити сприйняття свого ядерного статусу як незворотної реальності. Напередодні візиту Сі Цзіньпіна це можна розглядати як чіткий сигнал не лише Сполученим Штатам та їхнім союзникам, а й самому Китаю: Північна Корея готова обговорювати економічну співпрацю, політичні відносини та питання безпеки, але не має наміру ставити під сумнів власний ядерний арсенал.

    У результаті світ може опинитися перед новим етапом розвитку кризи на Корейському півострові, коли міжнародні гравці будуть змушені шукати механізми співіснування з державою, яка не лише володіє ядерною зброєю, а й відкрито заявляє про намір і надалі збільшувати свій атомний потенціал.

  • Кім Чен Ин показав нову ракетну зброю з елементами ШІ: у світі занепокоєні співпрацею КНДР і Росії

    Кім Чен Ин показав нову ракетну зброю з елементами ШІ: у світі занепокоєні співпрацею КНДР і Росії

    Північна Корея заявила про випробування нових ракетних систем із технологіями штучного інтелекту, а за запуском особисто спостерігав лідер країни Кім Чен Ин. У КНДР стверджують, що нова зброя здатна працювати в умовах “сучасної війни” та використовує системи автоматичного наведення й розпізнавання цілей.

    Про це повідомило державне агентство KCNA. Інформацію також оприлюднили Reuters та південнокорейські аналітики.

    За даними Пхеньяна, під час випробувань перевіряли тактичні балістичні ракети, високоточні крилаті ракети та далекобійні реактивні системи залпового вогню. Особливу увагу приділяли роботі систем управління на базі штучного інтелекту.

    У КНДР заявили, що ракети отримали “інтелектуальні” системи наведення, здатні супроводжувати ціль у режимі реального часу та автоматично коригувати політ на фінальній ділянці траєкторії.

    Кім Чен Ин назвав випробування “успішною модернізацією озброєння відповідно до умов сучасної війни”. За його словами, нові системи мають підвищити ефективність північнокорейської армії та посилити її бойові можливості.

    У Пхеньяні стверджують, що частину нових крилатих ракет планують розгорнути в артилерійських підрозділах поблизу кордону з Південною Кореєю. За заявами КНДР, ракети здатні уражати цілі на відстані до 100 кілометрів.

    Аналітики звернули увагу, що це, ймовірно, перший випадок, коли Північна Корея офіційно заявила про використання штучного інтелекту в ракетному озброєнні.

    Військовий експерт Інституту політичних досліджень Асан Ян Ук пояснив, що йдеться, найімовірніше, про систему автоматичного розпізнавання та супроводу цілі.

    “Мова йде про використання штучного інтелекту під час розпізнавання цілі та наведення ракети”, — зазначив експерт.

    Інший аналітик, Хон Мін із Корейського інституту національного об’єднання, вважає, що КНДР могла модернізувати вже існуючі цифрові системи наведення, додавши до них елементи автоматичного аналізу цілей. Водночас він підкреслив, що реальний рівень технологій Північної Кореї наразі перевірити неможливо.

    Окреме занепокоєння міжнародної спільноти викликає військова співпраця КНДР із Росією. Західні розвідки та уряди неодноразово заявляли, що Північна Корея постачає Москві балістичні ракети та артилерійські боєприпаси для війни проти України.

    За оцінками аналітиків, використання північнокорейської зброї на фронті може допомагати Пхеньяну отримувати реальні бойові дані та вдосконалювати свої ракетні технології.

    Reuters нагадує, що з кінця 2023 року КНДР активно нарощує військову співпрацю з Росією, а Москва та Пхеньян поглиблюють політичні та військові контакти на тлі міжнародних санкцій.

    Напередодні, 26 травня, Північна Корея вже запускала кілька ракет у бік Жовтого моря поблизу західного узбережжя Південної Кореї. Серед них була щонайменше одна балістична ракета малої дальності.

    Ще у 2024 році парламент КНДР за вказівкою Кім Чен Ина офіційно закріпив у конституції статус Південної Кореї як “ворожої держави”. Після цього напруга на Корейському півострові продовжує зростати.

    На тлі заяв про нові ракети зі штучним інтелектом у Південній Кореї, Японії та США вже заявили про необхідність уважно стежити за розвитком військових технологій КНДР.

  • Кім Чен Ин наказав посилити війська на кордоні з Південною Кореєю

    Кім Чен Ин наказав посилити війська на кордоні з Південною Кореєю

    Лідер Північної Кореї Кім Чен Ин наказав зміцнити прифронтові та основні військові підрозділи на кордоні з Південною Кореєю, заявивши, що це необхідно для “більш ефективного стримування війни” та підготовки армії до сучасних бойових дій. Відповідну заяву він зробив під час великої наради з командирами дивізій та бригад Корейської народної армії, яка відбулася 17 травня.

    Про це повідомило державне інформаційне агентство КНДР KCNA, на яке посилається Reuters. За даними північнокорейських медіа, Кім Чен Ин наголосив, що ситуація на Корейському півострові залишається напруженою, а тому армія має бути готовою до будь-якого розвитку подій. Він заявив, що нинішні зміни у характері сучасної війни вимагають швидкої модернізації військової підготовки, перегляду оперативних концепцій та підвищення боєготовності підрозділів.

    Під час виступу північнокорейський лідер закликав військове командування реформувати систему навчань і значно розширити практичні бойові тренування. За його словами, військові повинні адаптуватися до нових реалій ведення війни, у яких дедалі більшу роль відіграють високі технології, безпілотники та сучасні засоби розвідки й ураження. Кім також наголосив, що армія КНДР має швидко реагувати на темпи розвитку озброєнь і військової техніки у світі.

    Особливу увагу під час наради він приділив питанням ідеологічної дисципліни та лояльності військових. Південну Корею Кім Чен Ин вкотре назвав “запеклим ворогом”, а військових закликав зберігати постійну пильність і готовність до конфронтації. Такі заяви пролунали на тлі тривалого загострення відносин між Пхеньяном і Сеулом, які останніми роками супроводжуються регулярними ракетними випробуваннями КНДР, військовими навчаннями США та Південної Кореї, а також взаємними погрозами.

    Останніми місяцями міжнародна увага до Північної Кореї значно посилилася через її військову співпрацю з Росією. За даними західних і південнокорейських спецслужб, КНДР не лише постачає Москві боєприпаси та озброєння, а й направляє своїх військових для підтримки російських операцій. Північнокорейські солдати, як повідомляється, проходять підготовку під керівництвом російських інструкторів, зокрема вивчають сучасні методи використання дронів, які стали одним із ключових елементів війни XXI століття.

    Національна розвідувальна служба Південної Кореї повідомляла, що станом на лютий 2026 року на території Курської області Росії перебуває приблизно 11 тисяч військових із КНДР. Близько 10 тисяч із них — це регулярні бойові підрозділи, ще приблизно тисяча належить до інженерних військ. За оцінками південнокорейської розвідки, північнокорейські військові залучаються до будівництва оборонних споруд, логістичних операцій та навчань, пов’язаних із сучасними методами ведення бойових дій.

    У Сеулі також заявляють, що участь КНДР у війні Росії проти України вже призвела до значних втрат серед північнокорейських військових. За даними розвідки, близько 6 тисяч солдатів КНДР загинули або отримали поранення. Ці втрати стали одними з найбільших для північнокорейської армії за останні десятиліття та свідчать про дедалі тісніше втягування режиму Кім Чен Ина у глобальні військові конфлікти.

    Аналітики вважають, що посилення військ на кордоні з Південною Кореєю може бути частиною ширшої стратегії Пхеньяна, спрямованої на демонстрацію сили та підвищення ставок у відносинах із Заходом. На цьому тлі КНДР продовжує активно модернізувати свою армію, нарощувати виробництво озброєнь і зміцнювати союз із Росією, який останнім часом набув особливо важливого значення для обох режимів.

  • Кінець ідеї об’єднання: Кім Чен Ин переписав конституцію і закріпив нову епоху протистояння на Корейському півострові

    Кінець ідеї об’єднання: Кім Чен Ин переписав конституцію і закріпив нову епоху протистояння на Корейському півострові

    Північна Корея зробила один із найрадикальніших кроків у своїй сучасній історії: режим Кім Чен Ина офіційно викреслив із конституції ідею возз’єднання з Південною Кореєю, фактично поставивши крапку в десятиліттях риторики про «єдину націю». Відповідні зміни були ухвалені на засіданні Верховних народних зборів КНДР ще у березні, однак деталі стали відомі пізніше через міжнародні медіа. Про це повідомляє  агенція Reuters.

    Йдеться не просто про редагування формулювань — це фундаментальна зміна державної ідеології. З основного закону країни прибрали всі згадки про «мирне возз’єднання» та «національну єдність», які раніше були частиною офіційної позиції Пхеньяна навіть у періоди найбільшого загострення відносин із Сеулом. Тепер Північна Корея офіційно відмовляється від концепції спільного майбутнього з південним сусідом і закріплює курс на окреме, конфронтаційне існування.

    У новій редакції конституції також уперше чітко визначено територіальні межі держави: Північна Корея окреслює себе як країну, що межує з Китаєм, Росією та Південною Кореєю, включно з повітряним простором і територіальними водами. При цьому документ містить жорстке формулювання про те, що держава «ніколи не потерпить жодного порушення» своєї території. Водночас питання спірних морських кордонів, зокрема Північної граничної лінії в Жовтому морі, залишилося без конкретизації, що зберігає потенціал для подальших конфліктів.

    Ще один ключовий аспект змін — різке посилення особистої влади Кім Чен Ина. Якщо раніше його статус визначався через партійні та військові посади, то тепер він офіційно закріплений як глава держави з пріоритетом над законодавчим органом. Фактично це означає остаточну концентрацію влади в одних руках.

    Особливо показовим є те, що нова конституція прямо надає йому контроль над ядерними силами країни, а також право делегувати ці повноваження. Це піднімає ядерний статус КНДР із рівня військової доктрини до рівня конституційної норми, що ускладнює будь-які майбутні переговори про денуклеаризацію.

    Водночас із документа частково прибрали згадки про попередніх керівників держави — Кім Ір Сена та Кім Чен Іра. Це може свідчити про поступове переформатування ідеології режиму, де культ попередників відходить на другий план, а центральною фігурою стає чинний лідер.

    Аналітики розглядають ці зміни як сигнал не лише для внутрішньої аудиторії, а й для міжнародної спільноти. Відмова від ідеї об’єднання означає, що Пхеньян більше не бачить навіть формальної перспективи діалогу із Сеулом. Це також підкріплюється останніми заявами північнокорейського керівництва, яке дедалі частіше називає Південну Корею «ворожою державою», а не «тимчасово розділеною частиною нації».

    Історичний контекст робить це рішення ще більш значущим. Після завершення Корейської війни півострів залишився розділеним, але обидві сторони формально зберігали ідею возз’єднання. Навіть у періоди холодної конфронтації ця концепція залишалася частиною політичного дискурсу. Тепер же КНДР уперше офіційно від неї відмовилася.

    На практиці це означає закріплення статус-кво як довготривалого або навіть постійного. Демілітаризована зона між двома Кореями, яка і так вважається одним із найбільш укріплених кордонів у світі, перетворюється не просто на лінію розмежування, а на символ остаточного політичного розриву.

    Ці зміни також відбуваються на тлі посилення військової активності Північної Кореї та її зближення з Росією. Раніше повідомлялося про оборонні домовленості між країнами та навіть участь північнокорейських військових у підтримці російських операцій. У цьому контексті нова конституція виглядає як частина ширшої стратегії — переходу від ізоляціонізму до активнішої ролі у глобальних конфліктах.

    Для регіону це означає зростання напруги. Південна Корея, яка є однією з ключових економік Азії та союзником США, тепер має справу із сусідом, який не лише володіє ядерною зброєю, а й закріпив конфронтацію на рівні основного закону.

    У підсумку рішення Пхеньяна — це не просто політичний жест, а стратегічний поворот, який може визначити майбутнє Корейського півострова на десятиліття вперед. Вперше за багато років ідея єдиної Кореї перестала бути навіть теоретичною метою — і це нова реальність для всього регіону.

  • Кім Чен Ин закликав молодь готуватися до війни проти України

    Кім Чен Ин закликав молодь готуватися до війни проти України

    Лідер Північної Кореї Кім Чен Ин закликав молодь країни до посилення дисципліни, ідеологічної стійкості та готовності виконувати державні завдання, прямо пов’язавши ці вимоги з участю КНДР у війні проти України на боці Росії. Відповідні заяви пролунали під час XI з’їзду молодіжної організації у Пхеньян, про що повідомляє державне інформаційне агентство KCNA. Виступ північнокорейського лідера став черговим сигналом про поглиблення військово-політичної співпраці між Пхеньяном і Москвою, а також про посилення мобілізаційних настроїв усередині самої КНДР.

    У своїй промові Кім Чен Ин наголосив, що молодіжні організації мають відігравати ключову роль у реалізації рішень правлячої партії та зміцненні держави в умовах зовнішнього тиску. Він підкреслив необхідність абсолютної лояльності, високої організованості та готовності до самопожертви заради інтересів країни. Особливий акцент було зроблено на тому, що саме молодь розглядається як основна сила, здатна забезпечити виконання стратегічних завдань, включно з військовими.

    Як зазначає Reuters, у матеріалах, поширених під час з’їзду, влада КНДР фактично ототожнила відданість державі з готовністю брати участь у закордонних операціях. У зверненнях до учасників наголошувалося, що молоді солдати, відправлені за межі країни, виконують місію із захисту честі держави, а їхня участь у бойових діях подається як приклад героїзму та патріотизму. Така риторика свідчить про посилення ідеологічної підготовки населення до можливих подальших військових кроків.

    На тлі цих заяв міжнародні джерела продовжують повідомляти про фактичну участь північнокорейських військових у війні Росії проти України. За оцінками південнокорейських, українських і західних аналітиків, КНДР могла направити до Росії близько 14 тисяч військовослужбовців для підтримки російських сил. Частина з них, за наявною інформацією, залучалася до бойових дій, зокрема на території прикордонних регіонів Росії, включно з Курська область, а також до виконання допоміжних функцій, пов’язаних із використанням безпілотників, логістикою та коригуванням ударів по українських позиціях.

    Водночас повідомляється про значні втрати серед північнокорейського контингенту. За попередніми оцінками, кількість загиблих може перевищувати 6 тисяч осіб, однак ці дані не мають офіційного підтвердження з боку Пхеньяна. КНДР традиційно не розкриває інформацію про свої військові операції за кордоном, що ускладнює незалежну перевірку таких повідомлень і залишає простір для різних оцінок з боку міжнародної спільноти.

    Перші повідомлення про можливе залучення військових КНДР до підтримки Росії з’явилися ще у жовтні 2024 року, коли розвідки низки країн заявили про перекидання північнокорейських підрозділів на російську територію. Відтоді, за даними відкритих джерел, співпраця між Москвою і Пхеньяном у військовій сфері могла значно розширитися, охоплюючи не лише людські ресурси, а й постачання озброєнь, боєприпасів і технологічну взаємодію.

    Паралельно із зовнішньою активністю КНДР посилює контроль над власним суспільством. Влада країни продовжує обмежувати доступ до іноземної інформації та культури, зокрема західної та південнокорейської, а також посилює ідеологічний вплив через освітні та молодіжні організації. У цьому контексті молодь розглядається як стратегічний ресурс, який має забезпечити довгострокову стабільність режиму та підтримку його політики як всередині країни, так і за її межами.

    Заяви Кім Чен Ина про готовність молоді до виконання військових завдань на тлі війни в Україні свідчать про подальшу мілітаризацію північнокорейського суспільства та поглиблення його залучення до міжнародних конфліктів. Це також підсилює занепокоєння міжнародної спільноти щодо розширення географії війни та втягнення до неї нових держав, що може мати довгострокові наслідки для глобальної безпеки.