Golosnovinua.com

Позначка: конфіскація майна

  • Розкрадання мільйонів в Укрзалізниці: як ексрадник Офісу Президента уникнув в’язниці

    Розкрадання мільйонів в Укрзалізниці: як ексрадник Офісу Президента уникнув в’язниці

    Колишній радник Офісу президента України та високопосадовець Служби безпеки Артем Шило, якого обвинувачували в організації корупційної схеми на закупівлях «Укрзалізниці», не відбуватиме призначене судом восьмирічне ув’язнення за умови виконання вимог випробувального строку. 13 жовтня Вищий антикорупційний суд затвердив угоду про визнання винуватості. Натомість ексчиновник має сплатити 204 млн грн штрафу, відшкодувати частину збитків державній компанії, перерахувати кошти на підтримку українських військових та погодитися на конфіскацію активів на сотні мільйонів гривень.

    Про це повідомив Вищий антикорупційний суд. Подробиці угоди також оприлюднили Transparency International Ukraine, «Радіо Свобода» та інші українські медіа.

    Суд визнав колишнього посадовця винним в організації заволодіння майном в особливо великих розмірах та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.

    Відповідні дії кваліфікували за частиною 3 статті 27, частиною 5 статті 191 та частиною 3 статті 209 Кримінального кодексу України.

    За сукупністю злочинів Артему Шилу призначили вісім років позбавлення волі.

    Однак на підставі статті 75 Кримінального кодексу суд звільнив його від відбування покарання у вигляді ув’язнення з випробуванням на три роки.

    Вісім років ув’язнення, але без реальної в’язниці

    Затверджена угода передбачає, що Артем Шило не відбуватиме призначений строк позбавлення волі, якщо дотримуватиметься встановлених судом умов випробування.

    Протягом трьох років він повинен періодично з’являтися до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти про зміну місця проживання, роботи або навчання.

    Також йому заборонено виїжджати за межі України без погодження з відповідним органом.

    Окремо суд на три роки позбавив ексчиновника права обіймати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими або адміністративно-господарськими функціями у військових формуваннях та правоохоронних органах.

    Водночас рішення не означає повного звільнення від юридичної відповідальності. Суд установив винуватість Шила та визначив додаткові санкції.

    Штраф, компенсація та конфіскація на сотні мільйонів

    Фінансова частина угоди передбачає одразу кілька окремих зобов’язань.

    Артем Шило має сплатити штраф у розмірі 204 млн грн. За повідомленням Transparency International Ukraine, суд дозволив розстрочити його на один рік — чотирма платежами по 51 млн грн.

    Окремо колишній посадовець зобов’язався відшкодувати 60 млн грн збитків та перерахувати ще 80 млн грн благодійному фонду «Повернись живим».

    Крім цього, суд застосував спеціальну конфіскацію.

    У дохід держави мають стягнути три квартири в Києві загальною площею 388,1 квадратного метра та кошти в розмірі 325,78 млн грн.

    За даними медіа, конфіскація стосується нерухомості у столичному житловому комплексі «Новопечерські Липки».

    Таким чином, сукупний обсяг передбачених вироком штрафу, компенсації, благодійного внеску та грошової конфіскації становить близько 670 млн грн без урахування вартості квартир.

    Водночас ці суми не можна автоматично вважати вже перерахованими до бюджету чи отриманими іншими адресатами. Йдеться про зобов’язання та майнові стягнення, передбачені судовим рішенням.

    За що судили колишнього радника Офісу президента

    Кримінальне провадження стосується закупівель обладнання для «Укрзалізниці», під час яких, за матеріалами слідства, державна компанія зазнала значних збитків.

    НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура розслідували діяльність організованої групи, яка, за версією правоохоронців, створила неформальний механізм впливу на тендери залізничної компанії.

    Слідство називало цей механізм так званим бек-офісом.

    Його учасників підозрювали у сприянні перемозі визначених постачальників, які отримували контракти на вигідних для себе умовах.

    Один з епізодів стосувався закупівлі кабельно-провідникової продукції у 2021–2022 роках.

    За матеріалами провадження, продукцію для «Укрзалізниці» закуповували за завищеними цінами, а частину одержаних коштів згодом легалізували.

    Раніше НАБУ повідомляло про збитки державній компанії на суму понад 140 млн грн у межах відповідних епізодів розслідування.

    Інший напрямок справи стосувався закупівель обладнання, під час яких правоохоронці перевіряли можливе використання службового впливу для усунення конкурентних пропозицій.

    Зокрема, за повідомленням «Радіо Свобода», у матеріалах провадження фігурував лист від СБУ щодо загроз державній безпеці, підписаний Артемом Шилом.

    Слідство вивчало роль цього документа у відхиленні більш вигідних пропозицій інших учасників закупівлі.

    Як Шило опинився у центрі розслідування

    Артем Шило раніше працював у Службі безпеки України, а також був радником Офісу президента.

    У квітні 2024 року правоохоронці повідомили про його затримання в межах корупційного провадження щодо закупівель «Укрзалізниці».

    Тоді ВАКС обрав йому запобіжний захід із можливістю внесення застави.

    Під час перших судових засідань Шило заперечував свою причетність до інкримінованих йому дій.

    Зокрема, він не погоджувався з позицією обвинувачення щодо значення підписаного ним документа, який стосувався можливих загроз державній безпеці.

    Однак згодом позиція сторін змінилася, і в межах кримінального провадження було укладено угоду про визнання винуватості.

    13 жовтня 2026 року її затвердив Вищий антикорупційний суд.

    В обмін на угоду Шило має дати показання проти інших осіб

    Окремою умовою домовленості з обвинуваченням стало зобов’язання колишнього посадовця співпрацювати зі слідством.

    Відповідно до інформації ВАКС, він повинен надати викривальні показання щодо інших осіб у цьому та пов’язаних кримінальних провадженнях.

    Це означає, що затвердження угоди з Артемом Шилом не завершує автоматично всі розслідування, пов’язані з можливими корупційними схемами на «Укрзалізниці».

    Правоохоронці продовжують роботу щодо інших фігурантів.

    Раніше в межах цієї справи суд уже затверджував інші угоди про визнання винуватості.

    Зокрема, 1 жовтня ВАКС ухвалив вирок щодо рієлтора, якого визнали винним у пособництві в легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом.

    Йому призначили п’ять років позбавлення волі, але також звільнили від відбування покарання з трирічним іспитовим строком. Крім того, він зобов’язався перерахувати 2 млн грн на допомогу Збройним силам України.

    Чи остаточне рішення ВАКС

    У Вищому антикорупційному суді зазначили, що вирок щодо ексрадника Офісу президента може бути оскаржений протягом 30 днів із дня його проголошення.

    Апеляцію можна подати до Апеляційної палати ВАКС через суд першої інстанції.

    Тому станом на 13 жовтня говорити про остаточне завершення всіх можливих судових процедур передчасно.

    Водночас уже відомо, що суд затвердив угоду, якою передбачено звільнення Артема Шила від реального відбування восьмирічного строку позбавлення волі за умови дотримання випробування.

    Таким чином, резонансна справа про корупцію на закупівлях «Укрзалізниці» завершилася для одного з її ключових фігурантів угодою зі слідством: замість перебування за ґратами — трирічний іспитовий строк, значні фінансові стягнення, конфіскація майна та обов’язок дати показання щодо інших учасників провадження.

  • Елітна схема на митниці: власнику розкішного Rolls-Royce оголосили підозру у контрабанді через підроблені документи

    Елітна схема на митниці: власнику розкішного Rolls-Royce оголосили підозру у контрабанді через підроблені документи

    Правоохоронці викрили та задокументували схему незаконного ввезення в Україну елітного автомобіля Rolls-Royce. Замість сплати повноцінних митних платежів та податків вартісне транспортне засобу намагалися легалізувати за допомогою підроблених документів, через що власнику авто офіційно оголошено підозру.

    Головні деталі справи та схеми:

    • Суть порушення: Під час оформлення дорогого імпортного автомобіля власник надав митним органам сертифікат відповідності та інші супровідні документи, які містили недостовірні дані щодо технічних характеристик та екологічного стандарту машини. Це дозволило значно занизити суму обов’язкових митних платежів.
    • Кваліфікація злочину: Дії фігуранта кваліфіковано за фактом переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання документів, що містять неправдиві відомості (контрабанда).
    • Наслідки для майна: На елітний автомобіль Rolls-Royce накладено арешт. Наразі тривають слідчі дії для встановлення повного кола причетних до підробки документів осіб, а також перевіряються інші можливі епізоди аналогічного імпорту.

     

  • Російська агентура в Україні, колаборанти, коригувальники та питання довіри до антикремлівських росіян

    Російська агентура в Україні, колаборанти, коригувальники та питання довіри до антикремлівських росіян

    За даними Державного бюро розслідувань на червень 2026 року, у провадженні Бюро перебуває понад 3000 кримінальних проваджень щодо злочинів проти основ національної безпеки. З них понад 2000 — за фактами державної зради, близько 800 — за колабораційну діяльність. Уже майже 1700 осіб отримали офіційні повідомлення про підозру, понад 1400 обвинувальних актів спрямовано до судів, а понад 500 фігурантів оголошено в розшук.

    СБУ, ДБР та Офіс Генерального прокурора регулярно повідомляють про викриття осіб, які передавали російській стороні інформацію про позиції Сил оборони, військові об’єкти або критичну інфраструктуру. Серед фігурантів кримінальних проваджень щодо державної зради та колабораційної діяльності є колишні представники окупаційних адміністрацій, особи, причетні до незаконного привласнення українського майна на користь окупаційної влади, а також учасники агентурних мереж, які діяли в інтересах російських спецслужб. Частина таких проваджень здійснюється за відсутності підозрюваних, що передбачено українським законодавством у визначених законом випадках.

    Один із найпоказовіших випадків — заочний вирок колишньому голові окупаційної адміністрації Херсона Олександру Кобцю. На початку повномасштабного вторгнення Кобець добровільно очолив створену російськими окупантами адміністрацію Херсона та співпрацював із представниками держави-агресора. Після звільнення міста українськими військами він залишив Херсон разом із російськими військами. За матеріалами СБУ суд заочно визнав його винним у державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану, та колабораційній діяльності. Йому призначили довічне позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна. Строк відбування покарання обчислюватиметься з моменту його фактичного затримання.

    Активи, що перебувають за межами України, не можуть бути арештовані чи конфісковані лише на підставі рішення українського суду. Для їх розшуку, арешту, конфіскації або повернення застосовуються механізми міжнародної правової допомоги відповідно до Кримінального процесуального кодексу України та міжнародних договорів.

    Гіг-економіка диверсій, Telegram і епоха одноразової агентури

    Найсерйозніше змінення в російських диверсійних і розвідувальних операціях останніх років — навіть не перехід у Telegram і не використання криптовалюти. Змінилася сама логіка роботи з агентурою. Цифри підтверджують масштаб. За оцінками європейських дослідників, російські спецслужби дедалі частіше використовують так званих «одноразових агентів», яких вербують через цифрові платформи для виконання окремих завдань. У 2024–2025 роках у Польщі, країнах Балтії та інших державах Європи неодноразово викривали людей, яких підозрювали у диверсіях, підпалах та зборі розвідувальної інформації. Багато з них не мали розвідувальної підготовки, а частина навіть не усвідомлювала, що виконує завдання в інтересах російських спецслужб.

    У часи холодної війни підготовка одного нелегала могла займати роки. Його навчали конспірації, створювали біографію, впроваджували в потрібне середовище, а після провалу втрата такого агента означала втрату багаторічних інвестицій. Сучасна модель влаштована протилежним чином: вартість одного виконавця навмисно зведена до мінімуму. Він не повинен знати організаторів, не знає загальної структури мережі, не контактує з іншими учасниками і часто отримує лише одне конкретне доручення. Після його виконання зв’язок може обірватися назавжди. На відміну від класичної моделі, сучасні операції дедалі частіше спираються на залучення окремих виконавців для виконання конкретних завдань через цифрові платформи.

    У доповіді аналітичного центру RUSI ця модель прямо описується як перехід до «гіг-економіки російської диверсії», де використовуються так звані «одноразові агенти». Така фрагментація різко знижує шкоду від провалу окремого учасника і дозволяє швидко замінити його новою людиною. Саме тому масові затримання самі по собі не завжди призводять до зникнення подібних схем. Показово, що ця модель перестала обмежуватися Україною. За даними Robert Lansing Institute, до 2026 року аналогічні Telegram-мережі почали використовуватися і в країнах Європейського Союзу. Вербувальникам вже не потрібні ідейні прихильники або люди з досвідом розвідувальної діяльності. Достатньо знайти людину, готову виконати окреме доручення за відносно невелику винагороду. Дослідники зазначають, що ті самі механізми — анонімні канали зв’язку, криптовалютні розрахунки та поділ завдань між окремими виконавцями — використовуються і під час організації диверсій у країнах Європейського Союзу.

    Особливо ясно це видно на прикладі одного з коригувальників, якого судили в Дніпровському райсуді Запоріжжя. У вересні 2024 року чоловік регулярно листувався в Telegram з офіцером 316-го розвідувального центру ГУ ГШ ЗС РФ. Він надсилав координати місць дислокації українських військових, робив позначки на Google-картах і давав детальні пояснення. У папці «корзина» його телефону слідчі знайшли скріншоти з позначками «воєнный городок» і розташуванням одного з військкоматів міста.

    На суді він визнав вину і пояснив, що хотів повернутися до батьків, які жили в окупованому Бердянську. Через матір він познайомився з російським військовим, який пообіцяв допомогти з поверненням в обмін на інформацію. За словами обвинуваченого, саме це стало причиною його співпраці. Згодом його викрили правоохоронці, а суд призначив покарання у вигляді 15 років позбавлення волі.

    Саме в таких історіях розкривається найнебезпечніша особливість сучасної гібридної війни. Російські спецслужби більше не залежать від обмеженої кількості глибоко законспірованих агентів. Замість цього вони отримують практично необмежений ринок потенційних виконавців. Чим нижча вартість залучення однієї людини і чим простіше її замінити, тим стійкішою виявляється вся система.

    Межі довіри до антикремлівських росіян

    Окремий і найменш однорідний пласт становлять громадяни Росії, які свідомо обирають бік України та вступають до добровольчих формувань. Серед них — учасники Легіону «Свобода Росії» та Російського добровольчого корпусу. Їхні мотиви, сумніви та ставлення до власного суспільства розкриваються насамперед у прямих інтерв’ю. Один із бійців Легіону «Свобода Росії» з позивним Lazzy в інтерв’ю The Independentпояснював, що в Україні, за його словами, йому простіше діяти, ніж у Росії. Він говорив про страх за власне життя, тиск з боку спецслужб та ризик переслідувань через критику режиму. Інший боєць з позивним Caesar в інтерв’ю The Independent пояснював, що не відчуває провини за участь у бойових діях проти російських військових. За його словами, він вважає, що російські військові скоювали злочини в Україні, а політика Володимира Путіна завдала шкоди не лише Україні, а й самій Росії.

    У розслідуванні The Insider троє добровольців Легіону формулювали мотивацію по-різному. Один сказав: «Єдиний спосіб змити ганьбу повномасштабного вторгнення — це зброя в руках». Інший пов’язував рішення з відповідальністю за дії своєї країни та бажанням, щоб син виріс у нормальній країні. Третій підкреслював, що мирні протести всередині Росії призводять лише до репресій, тоді як збройний опір дає шанс на реальні зміни.

    Денис Капустін, відомий як командир Російського добровольчого корпусу, в інтерв’ю Суспільному пояснював свій вибір різницею між сучасною Росією та Україною. За його словами, у Росії людське життя «нічого не варте», свобода слова й доступ до інформації фактично відсутні, тоді як Україна зберегла простір для свободи та спротиву. Саме це, за його словами, стало одним із чинників, що визначили його позицію.

    Історичні паралелі — антифашистський опір всередині Німеччини, дисидентство в СРСР, перебіжчики холодної війни — підтверджують, що всередині авторитарних систем завжди існують люди, готові діяти проти власної влади. Однак ті самі паралелі показують ризики подвійних агентів і провокацій. Українські структури, що працюють з такими людьми, змушені застосовувати багаторівневі перевірки. Координатори партизанських мереж, зокрема Atesh, прямо говорили про постійні спроби впровадження російських агентів. Повного усунення ризику не існує. Довіра залишається умовною та операціональною: вона будується на перевірюваних діях, а не на деклараціях. Для частини росіян, що воюють на боці України, загроза з боку російської держави реальна і постійна — заочні кримінальні справи, спроби ліквідації, тиск на родичів. Це створює спільність інтересів, але не скасовує необхідності постійного перегляду.

    Найяскравіший недавній приклад — Ігор Рогов — колишній координатор «Відкритої Росії» (структура, пов’язана з Михайлом Ходорковським) і заступник керівника штабу Олексія Навального в Саранську. Він позиціонував себе, як опозиційний активіст, антипутінський і, відповідно, у логіці воєнного часу, як людина проти режиму. Після початку повномасштабного вторгнення він поїхав до Польщі, отримав там статус і продовжував обертатися в колах російських політемігрантів. У 2024 році його заарештували. Слідство і суд встановили, що Рогов ще в Росії був завербований ФСБ і продовжував працювати на спецслужбу вже в еміграції: збирав інформацію про інших опозиціонерів, польських чиновників, волонтерів і організацій, що допомагають російським вигнанцям та передавав ці дані кураторам. У липні 2026 року польський суд засудив його до 7 років позбавлення волі за шпигунство (дружину — до 3 років за пособництво). Це класичний випадок: людина виглядала «своєю» в антивоєнному середовищі, а виявилася інформатором ФСБ.

    Конфіскація майна зрадників, історичні уроки США, Франції та Нідерландів

    Найжорсткіші історичні кейси конфіскації майна втікачів-зрадників майже завжди працювали за одним принципом: держава не просто карала, а перетворювала чуже багатство на ресурс для себе. Україна зараз у подібній точці — тисячі колаборантів і «ждунів» утекли, залишивши квартири, бізнеси та землі. Питання не «чи можна», а як зробити так, щоб це реально спрацювало і не перетворилося на юридичну та корупційну яму через десять–двадцять років.

    Під час американської революції штати масово конфісковували майно лоялістів. Особливо показовий випадок Матіаса Аспдена — багатого філадельфійського купця. Він поїхав до Англії в 1775 році. Поки його не було, влада оголосила його зрадником, конфіскувала будинок, пристань і землі та продала з молотка. Коли він повернувся після війни, йому прямо сказали: ти більше не громадянин, майна у тебе немає. Британці виплатили копійки. Аспден помер у вигнанні. І лише в 1840-х його американські спадкоємці через суд відібрали у штату понад півмільйона доларів — величезні на ті часи гроші. Конфіскації лоялістів йшли цинічно і масово, виручка йшла прямо на фінансування війни. Але юридичні хвости тяглися десятиліттями. Пряма паралель з Україною, можна конфіскувати зараз і віддати на потреби відновлення або ветеранам, але через п’ятнадцять–двадцять років можуть з’явитися спадкоємці з адвокатами та європейськими судами.

    Ще жорсткіше діяла французька влада після революції. Починаючи з 1792 року майно емігрантів підлягало конфіскації: його описували, опечатували та продавали як національне майно. Конфіскація стала не лише покаранням для противників революції, а й одним із ключових інструментів фінансування держави та перерозподілу власності. Для України цей досвід показовий, важливо не лише вилучити майно колаборантів, а й створити прозорий механізм, за якого ці активи працюватимуть на відновлення країни та підтримку тих, хто постраждав від війни. Після 1945 року в Нідерландах кілька десятків тисяч осіб, близько 20–25 тисяч добровольців Waffen-SS, а також ширше коло колаборантів позбавили громадянства за службу в німецьких частинах. Разом із громадянством держава забирала під управління або конфісковувала майно. Меблі колаборантів іноді просто роздавали жертвам війни. Паралельно всіх німців на території країни оголосили «ворожими підданими» і конфіскували їхні активи гуртом. Держава заробила сотні мільйонів гульденів. Щоб повернути хоч щось, людина повинна була довести, що поводилася «як хороший голландець».

    Це вже дуже близько до українських реалій із тими, хто втік до Росії і тепер намагатиметься через треті країни або родичів повернути активи. Історія показує три робочі речі. Конфіскація працює найкраще, коли вона швидка, масова і гроші або майно йдуть на конкретні потреби війни та відновлення. Найнебезпечніший момент настає через десять–двадцять років, коли з’являються спадкоємці та міжнародні суди. І найсильніший політичний ефект буває тоді, коли майно зрадників відкрито переходить до тих, хто захищав країну — ветеранам, переселенцям, зруйнованим громадам. Саме ці три кейси — Аспден із його шістдесятирічним судом, французькі свічкові аукціони та голландське масове позбавлення громадянства разом із майном найкраще показують і силу інструменту, і його підводні камені.

    Психологія колаборанта та межі повернення майна

    Колабораціонізм майже ніколи не буває «чистим» ідеологічним вибором. Дослідження українських психологів і кримінологів показують складнішу картину, в якій ідеологія, страх, користь і звичка до пристосування тісно переплетені. За даними Офісу Генерального прокурора, у 2022–2025 роках за ст. 111-1 Кримінального кодексу України («Колабораційна діяльність») було зареєстровано понад 11,4 тис. кримінальних правопорушень. До 31 грудня 2025 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень зареєстровано понад 3100 вироків.

    Психологи Пенітенціарної академії України, проаналізувавши поведінку засуджених, виділяють дві основні мотиваційні групи: ідейних прихильників «русского мира» та прагматиків, для яких вирішальними стали гроші, посада, доступ до ресурсів або елементарне виживання. Професор кафедри психології Тетяна Данильченко зазначаєхарактерну особливість: «Отримані результати засвідчують, що колабораціоністи схильні пояснювати власні дії зовнішніми обставинами (життєвими труднощами, хворобою близьких, матеріальними проблемами), тим самим знімаючи із себе відповідальність за протиправну поведінку».

    Саме ця психологія безпосередньо стикається з питанням майна. Повернути активи тих, хто втік, теоретично можливо, але практично це одне з найскладніших завдань. Якщо майно залишилося в Україні й його можна пов’язати з особою, визнаною колаборантом або державним зрадником, можуть застосовуватися механізми спеціальної конфіскації в межах кримінального провадження, санкційного стягнення активів у дохід держави, а в окремих випадках — інші передбачені законом процедури. Однак значна частина активів нерідко оформлена на родичів, номінальних власників або перебуває за межами України. У таких випадках державі необхідно не лише довести зв’язок майна з конкретною особою, а й забезпечити визнання своїх рішень в інших юрисдикціях.

    Історичний досвід свідчить, що з плином часу майнові спори, як правило, лише ускладнюються, з’являються спадкоємці, нові власники та додаткові юридичні підстави для оскарження. Саме тому ефективність таких рішень значною мірою залежить від своєчасності, прозорості процедур і належної доказової бази. Якщо конфісковане майно використовується на відновлення країни, підтримку ветеранів або компенсацію постраждалим, це не лише посилює суспільне відчуття справедливості, а й зменшує ризики майбутніх суперечок щодо легітимності таких рішень.

  • 15 років і повна конфіскація: ВАКС виніс вирок Деркачу

    15 років і повна конфіскація: ВАКС виніс вирок Деркачу

    Вищий антикорупційний суд визнав колишнього народного депутата України Андрія Деркача винним у державній зраді та незаконному збагаченні. Політику, який після втечі з України став членом Ради Федерації Росії, призначили 15 років позбавлення волі з повною конфіскацією належного йому майна.

    Окрім ув’язнення, суд заборонив Деркачу протягом трьох років обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування. Розгляд відбувався за процедурою спеціального судового провадження, тобто заочно, оскільки обвинувачений переховується на території Росії та не брав участі у засіданнях.

    Вирок поки не набрав законної сили. Сторона захисту має 30 днів із моменту його проголошення, щоб подати апеляцію. Якщо рішення не оскаржать або Апеляційна палата ВАКС залишить його чинним, покарання набуде остаточного статусу.

    За що засудили колишнього депутата

    Суд установив, що Деркач отримував гроші від російського розвідувального органу за діяльність, спрямовану проти України. Йдеться щонайменше про 567 тисяч доларів, які, за матеріалами справи, передавалися для проведення інформаційних операцій, дискредитації української держави та погіршення її відносин із західними союзниками.

    Слідство вважало, що кінцевою метою кампанії було послаблення міжнародної підтримки України, ускладнення співпраці зі Сполученими Штатами та створення перешкод для руху країни до Європейського Союзу і НАТО.

    За версією обвинувачення, у 2019–2020 роках Деркач регулярно відвідував Москву та зустрічався з представниками Головного управління Генерального штабу Збройних сил Росії, більш відомого як ГРУ. Після цього в Україні організовувалися пресконференції, публічні виступи та інформаційні кампанії, покликані поширювати вигідні Кремлю наративи.

    Експертизи, які досліджували під час судового розгляду, підтвердили обговорення фінансування цієї діяльності та її підривний характер. Прокурори наполягали, що Деркач діяв не як незалежний політик або народний депутат, а як учасник російської операції впливу.

    Як проходив суд без Деркача

    Справу розглядали у ВАКС із грудня 2023 року. Сам Деркач на засідання не з’являвся, оскільки після початку повномасштабного вторгнення втік до Росії. Через це до нього застосували процедуру in absentia, яка дозволяє проводити судовий розгляд без фізичної присутності обвинуваченого, якщо він переховується від правосуддя за кордоном.

    Судові дебати тривали з 9 до 23 червня 2026 року. Прокуратура заявила, що провина екснардепа підтверджується свідченнями, записами, експертними висновками та іншими матеріалами кримінального провадження.

    Захист натомість просив виправдати Деркача. Адвокати заперечували доведеність співпраці з російською військовою розвідкою, ставили під сумнів допустимість частини доказів та стверджували, що публічна діяльність їхнього підзахисного нібито не виходила за межі депутатських повноважень. ВАКС ці аргументи не прийняв і визнав колишнього парламентаря винним за всіма інкримінованими статтями.

    Як Деркач працював проти України та США

    Діяльність Андрія Деркача привертала увагу не лише українських правоохоронців. Ще у вересні 2020 року Міністерство фінансів США запровадило проти нього санкції за спроби втручання в американські президентські вибори.

    Американське відомство прямо назвало Деркача активним російським агентом, який понад десять років підтримував тісні зв’язки зі спецслужбами РФ. За оцінкою Вашингтона, він проводив приховану кампанію впливу, спрямовану на дискредитацію американських політиків та посилення внутрішніх суперечностей у США.

    У 2020 році Деркач оприлюднював відредаговані записи телефонних розмов і поширював непідтверджені звинувачення проти американських та українських посадовців. Міністерство фінансів США дійшло висновку, що ці матеріали були частиною російської інформаційної операції, орієнтованої на американських виборців, політиків і медіа.

    У січні 2021 року американські санкції розширили на пов’язану з ним мережу. До списку потрапили колишні та чинні українські політики, медійні структури й особи, які допомагали поширювати підготовлені Деркачем наративи. Вашингтон заявляв, що ця група використовувала пресконференції, соціальні мережі, інформаційні платформи та контакти зі впливовими американцями для просування дезінформації.

    Агентурна мережа російського ГРУ

    Українські правоохоронці розглядали діяльність Деркача як частину значно ширшої мережі, пов’язаної з російською військовою розвідкою.

    У 2023 році Державне бюро розслідувань повідомило про підозри у державній зраді Деркачу, народному депутату Олександру Дубінському та колишньому прокурору Костянтину Кулику. За версією слідства, вони входили до злочинної організації, яку створив заступник начальника російського ГРУ Володимир Алєксєєв. Оперативне керівництво групою з Росії нібито здійснював його заступник Олексій Савін.

    Завданням цієї мережі було формування в Україні та за кордоном вигідної Москві інформаційної картини, дискредитація української влади, підрив відносин із США та зменшення підтримки євроатлантичного курсу країни.

    У вересні 2024 року слідство щодо цього епізоду завершили та передали матеріали до суду. Водночас вирок ВАКС від 13 липня стосується окремого провадження про отримання Деркачем російських коштів, державну зраду та незаконне збагачення.

    Від українського парламенту до російського Сенату

    Андрій Деркач був народним депутатом України семи скликань — із III до IX. У різний час він представляв різні політичні сили, зокрема Партію регіонів, а також обирався як самовисуванець.

    У січні 2023 року його позбавили українського громадянства, після чого Верховна Рада достроково припинила його депутатські повноваження.

    У вересні 2024 року губернатор Астраханської області РФ призначив Деркача представником регіону в Раді Федерації — верхній палаті російського парламенту. Уже в листопаді він увійшов до комітету з оборони та безпеки, який бере участь у формуванні російської військової та силової політики.

    Таким чином, колишній український депутат, якого у США називали російським агентом, після втечі отримав офіційну посаду в політичній системі держави-агресора.

    Саме перебування Деркача в Росії робить негайне виконання вироку практично неможливим. Для фактичного ув’язнення він має опинитися під контролем українських правоохоронців — унаслідок затримання, екстрадиції або повернення на територію України.

    Що означає повна конфіскація

    Вирок передбачає конфіскацію всього майна, яке належить Деркачу на праві приватної власності. Після набрання рішенням законної сили уповноважені органи зможуть розпочати виконання цієї частини покарання щодо активів, які знаходяться в Україні та можуть бути юридично пов’язані з засудженим.

    Окремо українські правоохоронці розслідують можливу причетність Деркача до незаконного заволодіння землями природно-заповідного фонду в Києві. У квітні 2026 року СБУ повідомляла про викриття схеми, збитки від якої оцінювалися більш ніж у 595 млн гривень.

    Це провадження не входило до справи, за якою ВАКС оголосив вирок 13 липня, і має розглядатися окремо.

    Чому справу розглядав ВАКС

    Незвичність справи полягає в тому, що Деркача засудили не лише за державну зраду, а й за незаконне збагачення. Саме корупційний компонент і значний розмір отриманих коштів віднесли провадження до підсудності Вищого антикорупційного суду.

    Суд кваліфікував дії Деркача за частиною першою статті 111 Кримінального кодексу у редакції, чинній на момент вчинення злочину, а також за статтею 368-5 про незаконне збагачення. Додатково враховувалося вчинення дій групою осіб за попередньою змовою.

    П’ятнадцять років ув’язнення є максимальним фактичним строком, призначеним за сукупністю відповідних злочинів у цій справі.

    Російський слід був відомий роками

    Зв’язки Деркача з Росією обговорювалися задовго до відкритого кримінального переслідування.

    Він навчався у Москві у вищій школі КДБ, а його батько Леонід Деркач у минулому очолював Службу безпеки України. Сам Андрій Деркач тривалий час працював у парламентському комітеті, пов’язаному з паливно-енергетичним комплексом та ядерною політикою.

    Однак ключовими для слідства стали не його освіта чи політичні зв’язки, а конкретні фінансові операції, зустрічі з представниками російської розвідки та подальша інформаційна діяльність.

    Американське Міністерство фінансів ще у 2020 році стверджувало, що він підтримував контакти з російськими спецслужбами понад десятиліття. Український суд тепер дійшов висновку про його провину в роботі на користь РФ та отриманні за це значних коштів.

    Чи сяде Деркач до в’язниці

    Юридично відповідь залежить від двох етапів. Спочатку вирок має набути законної сили після завершення строку на апеляцію або після розгляду скарги. Далі українські органи мають забезпечити його виконання.

    Поки Деркач залишається в Росії та займає посаду в Раді Федерації, Москва навряд чи погодиться видати його Україні. Однак вирок створює правову основу для міжнародного розшуку, арешту активів та затримання у разі поїздки до держави, яка співпрацює з українськими правоохоронцями.

    Крім того, заочне засудження означає, що втеча до Росії не дозволила колишньому депутату уникнути встановлення судом його вини.

    Андрій Деркач пройшов шлях від багаторічного членства у Верховній Раді до офіційної роботи в російській політичній системі. Тепер в Україні він є засудженим за державну зраду та незаконне збагачення.

    Вирок ВАКС став першим судовим рішенням, яке не лише політично чи санкційно, а юридично зафіксувало відповідальність екснардепа за отримання російських грошей та інформаційну діяльність проти держави, яку він багато років представляв у парламенті.

  • Полювали на сім’ї полеглих і зниклих безвісти: шахрайки постануть перед судом

    Полювали на сім’ї полеглих і зниклих безвісти: шахрайки постануть перед судом

    У Кіровоградській області завершили досудове розслідування щодо п’ятьох учасниць організованої шахрайської схеми, жертвами якої стали родичі загиблих, полонених і зниклих безвісти українських військовослужбовців. За даними правоохоронців, аферистки представлялися працівницями державних органів та військових підрозділів, обіцяли допомогу з оформленням грошових виплат і компенсацій, а натомість виманювали у людей кошти. Загальна сума збитків становить близько 1,7 мільйона гривень.

    Про це повідомили в Національній поліції України.

    За даними слідства, зловмисниці цілеспрямовано шукали потенційних жертв у відкритому доступі. Вони моніторили соціальні мережі, месенджери та інтернет-платформи, де родичі українських військових публікували оголошення про пошук полонених або зниклих безвісти захисників.

    Після цього учасниці схеми зв’язувалися з рідними військовослужбовців і представлялися співробітницями державних установ, фінансових підрозділів військових частин або інших офіційних органів.

    Використовуючи довіру людей, які перебували у важкому психологічному стані, вони повідомляли, що можуть допомогти з оформленням державних компенсацій, соціальних виплат чи інших грошових коштів, які нібито належать сім’ям військових.

    Для цього, за легендою шахрайок, потрібно було здійснити певні платежі або сплатити окремі послуги.

    Отримані від потерпілих гроші перераховувалися на банківські рахунки, які перебували під контролем учасниць злочинної схеми.

    Під час досудового розслідування кіберполіцейські встановили механізм роботи угруповання та зібрали необхідну доказову базу.

    У процесі слідства правоохоронці також викрили ще одну співучасницю, яка брала участь у функціонуванні злочинної схеми.

    Після збору доказів слідчі повідомили їй про підозру, а обвинувальний акт щодо всіх п’ятьох фігуранток уже передано до суду.

    За інформацією Національної поліції, загалом аферистки незаконно заволоділи коштами потерпілих на суму 1,7 мільйона гривень.

    Жертвами злочину стали сім’ї українських військовослужбовців, які втратили близьких на війні або продовжують чекати на повернення рідних із полону чи після зникнення безвісти.

    Правоохоронці наголошують, що саме емоційний стан родичів захисників став одним із головних факторів, на якому будувалися шахрайські дії.

    Зловмисниці використовували надію людей на отримання інформації про рідних або законної державної допомоги, аби заволодіти їхніми коштами.

    Наразі матеріали кримінального провадження передані до суду для розгляду по суті.

    У разі доведення вини всім п’ятьом обвинуваченим загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Правоохоронці вкотре закликають громадян бути максимально обережними та не довіряти особам, які телефонують із пропозиціями оформити компенсації чи інші державні виплати за попередню оплату.

    Усі питання щодо соціальних гарантій, виплат сім’ям загиблих, полонених або зниклих безвісти військовослужбовців вирішуються виключно через уповноважені державні органи та офіційні канали комунікації.

    Якщо невідомі особи вимагають переказати кошти для отримання компенсації або представляються працівниками державних установ без належного підтвердження своїх повноважень, правоохоронці рекомендують негайно припинити спілкування та звернутися до поліції.

    Розгляд справи щодо п’ятьох учасниць шахрайської схеми найближчим часом розпочне суд.

  • Наживалися на горі родин загиблих захисників: у Києві судитимуть «магів», які виманили у людей останні гроші

    Наживалися на горі родин загиблих захисників: у Києві судитимуть «магів», які виманили у людей останні гроші

    У Києві завершили розслідування резонансної справи про псевдомагів та ворожок, які роками заробляли на людському горі, страху та відчаї. Серед жертв шахрайської схеми виявилися родичі загиблих та зниклих безвісти українських військових, які шукали бодай якусь надію на зв’язок із близькими або відповіді на болючі запитання.

    Як повідомила Національна поліція України, обвинувальний акт щодо чотирьох учасників організованої групи вже скеровано до суду. Фігурантам загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. За даними слідства, злочинна схема діяла під прикриттям «езотеричних послуг», «екстрасенсорики», «магічної допомоги» та «ворожіння». Насправді ж її організатори використовували психологічні маніпуляції та емоційний тиск для виманювання грошей у людей.

    За інформацією правоохоронців, діяльність угруповання припинили ще у березні цього року. Організаторкою схеми була 50-річна мешканка Черкаської області, яка залучила до незаконного бізнесу своїх родичів.

    Шахраї створювали спеціалізовані сайти з рекламою магічних послуг, запускали рекламні кампанії в інтернеті та активно працювали через месенджери й телефонні дзвінки. Саме через ці канали вони знаходили потенційних жертв.

    Особливу увагу зловмисники приділяли людям, які переживали важкі життєві обставини. Серед потерпілих були дружини загиблих військовослужбовців, матері полеглих захисників, родичі безвісти зниклих бійців та громадяни, які перебували у складному психологічному стані після втрати близьких.

    Спочатку клієнтам пропонували недорогі консультації або «діагностику ситуації». Після встановлення контакту починався психологічний вплив. Потерпілим повідомляли про нібито страшні прокляття, негативну енергетику, смертельну небезпеку чи необхідність проведення додаткових ритуалів.

    Кожна наступна «послуга» коштувала дорожче за попередню.

    Люди брали кредити та віддавали останні заощадження

    Слідчі встановили, що для отримання грошей шахраї використовували класичну схему емоційного шантажу.

    Після першого платежу потерпілим повідомляли, що проведений обряд нібито виявив нові проблеми, які потребують негайного втручання. Людей переконували оплачувати додаткові ритуали, очищення, обереги та інші вигадані магічні процедури.

    У багатьох випадках суми платежів постійно зростали. Потерпілі віддавали власні заощадження, позичали кошти у знайомих або оформлювали кредити. Частина громадян фактично опинялася у фінансовій пастці, не маючи змоги зупинитися через страх перед наслідками, якими їх лякали шахраї.

    Правоохоронці наголошують: головною зброєю злочинців була не магія, а професійно вибудувані психологічні маніпуляції. Зловмисники ретельно вивчали співрозмовників, використовували отриману інформацію для формування довіри та поступово втягували людей у схему постійних платежів.

    Родини військових стали основною ціллю

    Особливий цинізм цієї справи полягає в тому, що серед жертв були родини українських військових.

    Після початку повномасштабної війни кількість оголошень від різноманітних «ясновидців», «екстрасенсів» та «контактерів із потойбіччям» помітно зросла. Частина таких осіб відкрито обіцяла повідомити місце перебування зниклих військових, передбачити долю полонених або навіть «зв’язатися» із загиблими захисниками.

    Національна поліція неодноразово попереджала громадян про подібні схеми. Раніше правоохоронці вже повідомляли про підозру трьом так званим «спадковим ясновидицям», які ошукали дружин загиблих і безвісти зниклих військовослужбовців на понад 1,4 мільйона гривень.

    Слідчі зазначають, що саме люди, які переживають втрату близьких або перебувають у стані невизначеності щодо долі рідних, найчастіше стають мішенню для подібних аферистів.

    Що загрожує фігурантам

    Досудове розслідування у справі завершене. Матеріали кримінального провадження та обвинувальний акт вже передані до суду.

    Чотирьом учасникам угруповання інкримінують шахрайство в особливо великих розмірах у складі організованої групи. Санкція відповідних статей Кримінального кодексу України передбачає до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    У Національній поліції наголошують, що боротьба з подібними схемами залишається одним із пріоритетних напрямків роботи правоохоронців, особливо в умовах війни, коли шахраї все частіше намагаються використовувати емоційний стан людей для власного збагачення.

    Правоохоронці закликають громадян не довіряти особам, які за гроші обіцяють надприродні послуги, повернення зниклих людей, спілкування із загиблими або гарантоване вирішення життєвих проблем за допомогою магії. У випадку підозри на шахрайство громадян просять негайно звертатися до поліції.

    Історія київських псевдомагів вкотре показала: найнебезпечнішою зброєю шахраїв є не містика, а вміння грати на людському болю. І саме тому їхніми жертвами нерідко стають ті, хто найбільше потребує підтримки та надії.

  • Кордон перетворюється на пастку: українців попередили про штрафи до 150% і конфіскацію грошей та майна

    Кордон перетворюється на пастку: українців попередили про штрафи до 150% і конфіскацію грошей та майна

    Тисячі українців щодня перетинають державний кордон, вирушаючи до країн Європейського Союзу з туристичною метою, у відрядження, на навчання або до родичів. Однак незнання митних правил може коштувати мандрівникам дуже дорого. У Державній митній службі нагадують: за окремі порушення під час перетину кордону передбачені значні штрафи, а в деяких випадках — конфіскація коштів, товарів та навіть транспортних засобів.

    Експерти зазначають, що більшість проблем виникає через необізнаність громадян щодо вимог Митного кодексу України та правил переміщення товарів через кордон. Саме тому перед поїздкою рекомендується ретельно перевірити, які речі підлягають обов’язковому декларуванню та які обмеження діють щодо перевезення валюти, алкоголю, тютюнових виробів, техніки чи інших товарів.

    Одним із найпоширеніших порушень залишається недекларування готівки. Згідно з чинними правилами, громадяни мають право перевозити через кордон до 10 тисяч євро або еквівалент цієї суми в іншій валюті без письмового декларування. Якщо сума перевищує встановлений ліміт, її необхідно задекларувати та підтвердити законність походження коштів відповідними документами.

    За порушення цих вимог передбачена відповідальність відповідно до статті 471 Митного кодексу України. У таких випадках митники можуть вилучити незадекларовані кошти до рішення суду, а порушнику доведеться сплачувати штраф.

    Також серйозні наслідки можуть чекати на тих, хто намагається перешкоджати роботі митників під час перевірки. Стаття 474 Митного кодексу передбачає відповідальність за відмову надати документи, перешкоджання огляду транспортного засобу чи багажу, а також інші дії, які унеможливлюють проведення митного контролю.

    Особливо суворо законодавство карає за спроби приховати товари від митного контролю. Якщо громадянин перевозить речі у спеціально облаштованих схованках, подає неправдиві документи або іншим способом намагається уникнути перевірки, його дії можуть кваліфікуватися за статтями 482 та 483 Митного кодексу.

    У таких випадках штраф може становити до 100% вартості товару, а сам товар підлягатиме конфіскації. Якщо ж порушення пов’язане з ухиленням від сплати митних платежів, санкції ще жорсткіші.

    Найсерйозніше покарання передбачає стаття 485 Митного кодексу України. Вона стосується випадків, коли особа намагається уникнути сплати податків і митних платежів шляхом подання неправдивих відомостей або документів. У таких ситуаціях штраф може сягати 150% несплаченої суми митних платежів.

    Юристи звертають увагу, що крім штрафів громадяни часто втрачають сам предмет правопорушення. Наприклад, якщо митники виявляють незадекларовану партію товару комерційного призначення, вона може бути конфіскована на користь держави. Аналогічна доля може чекати на транспортний засіб, якщо він використовувався для приховування товарів від контролю.

    Окрему увагу митники приділяють перевезенню дороговартісної техніки, ювелірних виробів, колекційних предметів, великих партій одягу та електроніки. Якщо кількість товарів свідчить про комерційний характер перевезення, митні органи можуть вимагати сплату відповідних платежів або оформлення товару в іншому режимі.

    Експерти радять перед поїздкою до країн Європейського Союзу перевіряти актуальні правила як української, так і європейської сторони. В окремих країнах діють додаткові обмеження щодо ввезення продуктів харчування, м’ясної продукції, молочних виробів, лікарських препаратів та рослин.

    Нагадаємо, що від 1 червня 2026 року базові правила перетину державного кордону для військовозобов’язаних громадян України залишилися без змін. Водночас Державна прикордонна служба анонсувала запуск нового електронного сервісу, який дозволить громадянам перевіряти наявність тимчасових обмежень на виїзд за кордон.

    Фахівці наголошують: більшість проблем на кордоні можна уникнути, якщо заздалегідь ознайомитися з чинними правилами та підготувати необхідні документи. Незнання законодавства не звільняє від відповідальності, а одна помилка під час проходження митного контролю може коштувати десятки тисяч гривень або навіть призвести до втрати майна.

    Саме тому перед поїздкою варто не лише перевірити документи, а й переконатися, що готівка, цінні речі та товари перевозяться відповідно до вимог законодавства. Це дозволить уникнути неприємних сюрпризів, затримок на кордоні та фінансових втрат.

  • Суд засудив Таїсію Повалій до 12 років тюрми з конфіскацією майна

    Суд засудив Таїсію Повалій до 12 років тюрми з конфіскацією майна

    Вінницький міський суд заочно визнав винною колишню народну артистку України та екснародну депутатку від забороненої Партії регіонів Таїсію Повалій у колабораційній діяльності та підтримці російської агресії проти України. Суд призначив їй покарання у вигляді 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, а також заборонив обіймати певні посади строком на 15 років. Про це повідомили в Офісі Генерального прокурора.

    У прокуратурі зазначили, що після подій Революція гідності Повалій залишила Україну та переїхала до Росії, де фактично стала частиною російської інформаційно-пропагандистської машини. За даними слідства, співачка не лише продовжила творчу діяльність у РФ, а й регулярно брала участь у заходах, спрямованих на підтримку війни проти України, публічно виправдовувала дії Кремля та поширювала антиукраїнські наративи через російські державні медіа.

    Правоохоронці наголошують, що після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році Повалій систематично з’являлася на концертах і пропагандистських акціях, організованих на підтримку російської армії та так званої «спеціальної військової операції». Також вона брала участь у заходах, присвячених незаконній окупації українських територій, та виступала з заявами, які, за оцінкою слідства, виправдовували агресію РФ і дискредитували Україну.

    У матеріалах справи зазначено, що у 2023 році Повалій отримала російське громадянство та остаточно інтегрувалася в російський публічний простір. Вона продовжувала виступати на державних телеканалах РФ, брала участь у концертах для російських військових та неодноразово висловлювала підтримку політиці Кремля.

    Суд ухвалив конфіскувати все майно співачки на користь держави Україна. Йдеться про нерухомість у Київській області, земельні ділянки, автомобілі, зброю та інші активи. Окремим рішенням державі передано майнові права на дев’ять музичних творів артистки.

    Ще у 2024 році Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про стягнення активів Повалій у дохід держави в межах санкційного механізму. У 2025 році майнові права на її пісні були офіційно переоформлені на державу Україна. Це стало одним із перших випадків, коли держава отримала контроль над авторськими правами артиста, засудженого за підтримку агресії РФ.

    У Службі безпеки України повідомили, що ще у лютому 2024 року Повалій оголосили заочну підозру за статтями про колабораційну діяльність, виправдовування та заперечення збройної агресії Росії проти України. За даними СБУ, слідчі зібрали масштабну доказову базу, яка включала відеозаписи виступів, інтерв’ю російським медіа, участь у пропагандистських концертах та інші матеріали.

    Справу Повалій в Україні вважають однією з найрезонансніших серед діячів культури, які після початку російської агресії відкрито підтримали Кремль. До повномасштабної війни артистка тривалий час залишалася відомою фігурою українського шоу-бізнесу, мала звання народної артистки України та політичний досвід у парламенті. Однак після переїзду до Росії та публічної підтримки дій РФ її діяльність стала предметом кримінального переслідування.

    На тлі війни Україна посилила політику щодо публічних осіб, які співпрацюють із державою-агресором або беруть участь у російській пропаганді. Проти низки артистів, політиків та медійників запроваджені санкції, арештовані активи та відкриті кримінальні провадження. У владі наголошують, що такі рішення мають стати сигналом про невідворотність відповідальності за підтримку агресії проти України.

  • Забрали все: ВАКС конфіскував активи екснардепа Олега Царьова — що перейшло у власність держави

    Забрали все: ВАКС конфіскував активи екснардепа Олега Царьова — що перейшло у власність держави

    Вищий антикорупційний суд 28 квітня ухвалив рішення про конфіскацію активів колишнього народного депутата Олега Царьова, якого раніше заочно засудили за державну зраду. Йдеться про значний обсяг майна, яке тепер переходить у власність держави в межах санкційного механізму. Про це повідомляє ВАКС.

    Суд задовольнив позов Міністерства юстиції України та застосував до колишнього політика санкцію, передбачену законом «Про санкції». У рішенні не вказано ім’я фігуранта, однак обставини справи, зокрема згадка про участь у діяльності так званих «ДНР» і «ЛНР», чітко вказують на Олега Царьова.

    Згідно з рішенням суду, у дохід держави стягнуто 21 земельну ділянку, розташовану на території Дніпропетровської області, а також будівлі, господарські споруди, корпоративні права та інше майно. Окремо зазначено про вилучення рухомого майна, зокрема причепа.

    Рішення набуде чинності після завершення строку на подання апеляційної скарги, якщо її не буде подано.

    Олег Царьов був народним депутатом кількох скликань і входив до складу Партії регіонів. Після початку російської агресії у 2014 році він відкрито підтримав проросійські сили, виступав із заявами проти української державності та долучився до діяльності окупаційних структур. Зокрема, він був пов’язаний із так званими «парламентами» самопроголошених утворень на сході України.

    Після втечі з України Царьова оголосили в розшук, а українські суди згодом винесли йому вирок за державну зраду. У межах державної політики щодо осіб, які підтримали агресію, до нього також застосували персональні санкції. У жовтні 2025 року його було позбавлено громадянства України.

    Конфіскація активів у таких справах є частиною ширшої практики, яку Україна активно застосовує з початку повномасштабної війни. Вона передбачає вилучення майна осіб, які сприяли агресії або діяли проти національної безпеки, з подальшим переданням цих ресурсів державі.

    Особливість такого механізму полягає в тому, що він працює через судові рішення у цивільному порядку. Це дозволяє швидше реагувати на виклики війни та ефективніше блокувати активи осіб, які перебувають за межами України або уникають кримінального переслідування.

    Експерти наголошують, що подібні рішення мають не лише юридичне, а й економічне значення. Йдеться про повернення ресурсів, які можуть бути використані для відновлення країни, підтримки оборонного сектору та фінансування соціальних програм.

    Водночас такі справи мають і важливий політичний сигнал. Вони демонструють, що держава послідовно реагує на випадки колабораціонізму та співпраці з агресором, незалежно від статусу чи минулого впливу фігурантів.

    За останній рік в Україні вже було ухвалено низку рішень про конфіскацію активів осіб, пов’язаних із проросійською діяльністю. Серед них — колишні політики, бізнесмени та публічні діячі, які підтримували окупаційні адміністрації або фінансували діяльність, спрямовану проти держави.

    Очікується, що ця практика лише розширюватиметься. У Міністерстві юстиції неодноразово заявляли про підготовку нових позовів щодо стягнення активів осіб, які перебувають під санкціями. Йдеться як про нерухомість, так і про корпоративні права, банківські активи та інші ресурси.

    У випадку з Олегом Царьовим держава отримує не лише матеріальні активи, а й важливий прецедент у сфері санкційного правосуддя. Це підсилює позиції України у питаннях відповідальності за співпрацю з агресором та формує нову правову практику, яка може застосовуватися і в майбутньому.

    Таким чином, рішення суду щодо конфіскації майна Царьова є черговим кроком у напрямку відновлення справедливості та посилення економічної безпеки країни в умовах війни. Воно підтверджує, що відповідальність за дії проти держави може мати не лише кримінальні, а й фінансові наслідки.

  • У Криму окупанти масово переглядають права на житло

    У Криму окупанти масово переглядають права на житло

    У тимчасово окупованому Криму російські окупаційні структури продовжують практику масового перегляду прав власності на землю та житло, що фактично створює ризик втрати будинків для місцевих мешканців, які будували їх у межах процедур, раніше запроваджених самою окупаційною адміністрацією. Під загрозою опинилися щонайменше 80 сімей у Сакському районі. Про це повідомляє Центр національного спротиву.

    Найбільш напружена ситуація склалася у селищі Уютне, де окупаційні органи ініціювали процеси, що можуть завершитися знесенням уже збудованих приватних будинків або визнанням права власності недійсним. Йдеться про житло, яке люди зводили на ділянках, отриманих через офіційні, хоч і контрольовані окупаційною владою, механізми розподілу землі.

    За даними ЦНС, ця система спочатку передбачала поетапну процедуру: оформлення оренди земельної ділянки, дозвіл на будівництво та подальший викуп за спрощеною процедурою. Місцеві мешканці, які скористалися цими правилами, інвестували власні кошти в будівництво житла, розраховуючи на легалізацію власності в майбутньому. Однак тепер ці ж рішення переглядаються окупаційними судами, які фактично визнають частину раніше виданих дозволів такими, що нібито суперечать законодавству, запровадженому Росією на окупованій території.

    У результаті люди опиняються в ситуації правової невизначеності, коли документи, видані окупаційною адміністрацією, можуть бути скасовані заднім числом. Це, за даними ЦНС, відкриває можливість для вилучення житла без компенсацій або альтернативного забезпечення житлом.

    Окремо в Центрі національного спротиву звертають увагу на те, що ініціаторами перегляду рішень виступають структури, які раніше самі ж організовували розподіл земель. Так звана “прокуратура” окупаційної влади заявляє про нібито порушення під час первинного виділення ділянок, що стає підставою для судових процесів і подальшого скасування прав власності.

    При цьому, як зазначають у ЦНС, посадові особи, які безпосередньо відповідали за розподіл землі, отримують лише адміністративні санкції у вигляді штрафів, тоді як пересічні мешканці ризикують втратити житло, у яке вже вкладено значні фінансові ресурси та роки життя. Така практика, за оцінкою українських структур, свідчить про вибіркове застосування “закону” на окупованій території.

    У Центрі національного спротиву підкреслюють, що фактична зміна правил після того, як люди виконали всі вимоги окупаційної адміністрації, створює системний тиск на населення та формує атмосферу страху і невпевненості у праві на власність. Це також унеможливлює довгострокове планування життя та інвестицій у житло.

    Українська сторона розглядає такі дії як порушення міжнародного гуманітарного права, зокрема норм, які забороняють окупаційній владі змінювати правовий режим власності на шкоду цивільному населенню. Окремо наголошується, що подібні випадки можуть мати системний характер і не обмежуються лише Сакським районом.

    За оцінками ЦНС, подібні процеси вписуються у ширшу практику адміністративного та правового тиску на мешканців окупованого Криму, що супроводжується поступовим перерозподілом майна та посиленням контролю над земельними ресурсами півострова.

    Таким чином, ситуація в Уютному розглядається як один із прикладів масштабнішої тенденції, коли права власності місцевих жителів можуть бути переглянуті або анульовані залежно від рішень окупаційних структур, що фактично позбавляє людей юридичних гарантій захисту їхнього майна.