Golosnovinua.com

Позначка: Конгрес

  • Умови енергетичного перемир’я: Володимир Зеленський запропонував США два компромісні варіанти припинення ударів по російських НПЗ

    Умови енергетичного перемир’я: Володимир Зеленський запропонував США два компромісні варіанти припинення ударів по російських НПЗ

    Україна офіційно запропонувала Сполученим Штатам два чіткі варіанти припинення вогневого ураження російських нафтопереробних заводів, прив’язавши зупинку своїх далекобійних рейдів до реального захисту української критичної інфраструктури від повітряного терору. Про це президент Володимир Зеленський повідомив під час онлайн-переговорів із двопартійною та двопалатною делегацією Конгресу США. Глава держави нагадав, що Київ уже демонстрував готовність до деескалації, підтримавши раніше ініціативу Дональда Трампа щодо взаємного енергетичного перемир’я, і кілька днів утримувався від атак по російській нафтовій інфраструктурі. Проте російська сторона зі свого боку не припиняла завдавати масованих ударів по українських електростанціях та підстанціях.

    Перший запропонований Києвом варіант базується на принципі прямого паритету: якщо Москва повністю припиняє атаки на об’єкти української електро- та теплогенерації, Збройні сили України негайно зупиняють удари по заводах нафтопереробного сектору РФ. Проте, за наявною в українського керівництва інформацією, Володимир Путін особисто відкинув такий компроміс, продовжуючи спроби знищити вітчизняну енергосистему напередодні зими. Другий сценарій, сформульований за ініціативою американських конгресменів, передбачає запровадження Україною мораторію на удари по російських НПЗ терміном на 30 днів в обмін на пряму допомогу США у захисті українського неба протягом аналогічного періоду, насамперед шляхом екстреного надання зенітних ракет-перехоплювачів для систем Patriot. Президент назвав таку конструкцію справедливою, однак констатував, що позитивної відповіді від адміністрації Білого дому наразі не надійшло.

    Заяви глави держави пролунали на тлі критичного загострення ситуації з українською протиповітряною обороною: запаси ракет для Patriot практично вичерпані, а Пентагон затримує як постачання боєприпасів, уже оплачених європейськими союзниками, так і погодження на передачу комплексів із запасів третіх країн. Зеленський припустив, що за цими зволіканнями може стояти політичне рішення уповільнити оборонну підтримку України. Напругу посилює той факт, що військові вже втретє за короткий проміжок часу не отримали від американських партнерів завчасних розвідувальних сповіщень про запуск російської балістики. Ситуація додатково ускладнюється штучними швидкісними лімітами в роботі супутникових терміналів Starlink і Starshield, які перестають передавати дані на швидкостях понад 160 кілометрів на годину, що блокує бойову роботу армійської авіації, зриває логістику та унеможливлює перехоплення швидкісних реактивних дронів ворога.

     

  • Розкол у відносинах між Вашингтоном і Києвом: лаштунки тиску Трампа на Зеленського через удари по Росії та зв’язок зі Starlink

    Розкол у відносинах між Вашингтоном і Києвом: лаштунки тиску Трампа на Зеленського через удари по Росії та зв’язок зі Starlink

    Відносини між Україною та Сполученими Штатами опинилися в стані глибокої кризи на тлі спроб адміністрації Дональда Трампа форсувати завершення війни за рахунок односторонніх поступок агресору. Останніми днями українські військові зіткнулися з раптовими технічними обмеженнями швидкості терміналів супутникового зв’язку Starlink на фронті. Урядовці в Києві припускають, що Білий дім міг змусити Ілона Маска штучно урізати доступ сил оборони до мережі. Ситуацію загострили скандальні ініціативи Трампа: публічні пропозиції укласти з Кремлем вигідну дизельну угоду щодо закупівлі російських енергоресурсів, заклики до відставки президента Володимира Зеленського та одностороннє оголошення псевдоперемир’я в енергетиці, яке Москва майже одразу порушила ракетними ударами.

    Дії глави Білого дому спричинили обурення серед європейських партнерів та спровокували серйозний розкол усередині Республіканської партії США напередодні проміжних виборів до Конгресу. Американські законодавці попереджають про неприпустимість блокування зв’язку для воюючої армії. Зокрема, конгресмен-республіканець Браян Фіцпатрік заявив, що законодавчий орган розпочне рішучі дії та заблокує бюджетне фінансування федеральних агентств, якщо факт умисного обмеження Starlink для України підтвердиться. Паралельно посилюються тривоги через загрозу припинення передачі розвідувальних даних та постачання озброєння, хоча представники адміністрації Трампа продовжують запевняти в прагненні до мирного врегулювання та публічно заперечують прямий шантаж.

    Витоки конфлікту сягають вересневої зустрічі Зеленського з Трампом у Нью-Йорку під час Генеральної Асамблеї ООН. Тоді американський президент у різкій формі вимагав припинити регулярні повітряні атаки дронів на нафтопереробні заводи на території Росії. Ці далекобійні удари є стратегічною складовою української оборони, яка позбавляє Кремль надходжень і вже вивела з ладу від 40 до 50 відсотків російських нафтопереробних потужностей. Хоча фахівці галузі пов’язують коливання вартості нафти з конфліктом довкола Ірану, Трамп висловив роздратування тим, що дії Києва нібито провокують зростання світових цін і б’ють по американських споживачах. Відтоді Вашингтон щонайменше шість разів вимагав зупинити атаки на російський нафтогазовий сектор, попри те, що сама РФ відмовилася від реального припинення вогню по українській енергетиці.

    Кульмінацією дипломатичного напруження стали переговори в Маямі 9 жовтня за участі зятя експрезидента Джареда Кушнера та спецпосланця Стіва Віткоффа. Американські перемовники шокували українську та європейську делегації тиском щодо формування вигідних для Кремля пропозицій та планами імпорту російського палива. Одразу після цього Трамп провів півторагодинну телефонну розмову з Володимиром Путіним і оголосив про дизельну домовленість. Це рішення викликало шквал обурення на Капітолійському пагорбі: конгресмени наголошують, що подібний крок не лише дарує Москві економічний порятунок без жодних зустрічних кроків, але й прямо порушує закон США від 2022 року про ембарго на імпорт російських енергоносіїв без консультацій із законодавчою владою.

  • Ілюзія повернення «великих пакетів»: Клімкін пояснив, чому США не відновлять масовану допомогу Україні незалежно від виборів

    Ілюзія повернення «великих пакетів»: Клімкін пояснив, чому США не відновлять масовану допомогу Україні незалежно від виборів

    Україні не варто плекати сподівань щодо відновлення безпрецедентних обсягів прямої фінансової та військової підтримки з боку Сполучених Штатів Америки, навіть якщо за підсумками майбутніх листопадових виборів Демократична партія зуміє здобути кращі позиції чи посилити свій політичний вплив. Таку стриману оцінку висловив колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін, аналізуючи стратегічну трансформацію зовнішньополітичного курсу ключових союзників Києва в умовах тривалої війни.

    На переконання дипломата, фундаментальні процеси в американській внутрішній політиці мають стійкий і позапартійний характер. Період виділення масштабних багатомільярдних пакетів безповоротної допомоги, характерний для перших років повномасштабного вторгнення, поступово відходить у минуле. Американський істеблішмент дедалі чіткіше артикулює пріоритетність вирішення внутрішніх економічних і соціальних питань, захисту кордонів та зосередження стратегічних ресурсів на протистоянні з Китаєм в Індо-Тихоокеанському регіоні. У цій системі координат Вашингтон послідовно наполягає на тому, що основний тягар фінансування безпеки та відбудови європейського континенту мають перебрати на себе безпосередньо держави Європи.

    Водночас спроби компенсувати потенційне скорочення американської присутності за рахунок європейських ресурсів натрапляють на серйозні підводні камені. Клімкін застеріг, що робота з низкою європейських столиць у найближчій перспективі стане значно складнішою через турбулентні внутрішньополітичні процеси. Зростання електорального впливу радикальних і популістських партій у країнах ЄС, посилення економічного тиску на національні бюджети та передвиборча фрагментація послаблюють єдність блоку. Урядам ускладнюється збереження колишнього консенсусу щодо фінансування оборонних потреб України, а бюрократичні механізми узгодження нових пакетів дедалі частіше блокуються або піддаються ревізії з боку скептично налаштованих політичних еліт.

    У таких геополітичних реаліях перед українською владою постає виклик кардинальної перебудови моделі співпраці із західними партнерами. Ставка лише на прямі бюджетні дотації та безплатні постачання зброї стає дедалі ризикованішою. Пріоритетом для Києва має стати розгортання спільних оборонних виробництв, залучення довгострокових інвестицій у власний військово-промисловий комплекс і максимальна локалізація випуску високотехнологічного озброєння на національних підприємствах для забезпечення стійкості в умовах охолодження західної донорської активності.

  • «Удар по гаманцю диктатора»: Конгрес США заганяє Трампа в глухий кут жорсткими санкціями проти Кремля

    «Удар по гаманцю диктатора»: Конгрес США заганяє Трампа в глухий кут жорсткими санкціями проти Кремля

    Масовані повітряні удари російських окупаційних військ по цивільній інфраструктурі українських міст спровокували потужну хвилю обурення на Капітолійському пагорбі. У Вашингтоні стрімко посилюється скоординований двопартійний та двопалатний тиск на президента Сполучених Штатів Дональда Трампа з вимогою негайно застосувати весь арсенал нових економічних обмежень проти Москви. Американські законодавці переконані, що радикальне посилення фінансового зашморгу на шиї російської економіки є безальтернативним важелем для реального примусу агресора до завершення війни.

    Головним інструментом тиску на Білий дім став так званий «Закон Ліндсі Грема про санкції проти Росії та Ірану 2026 року», який наділяє главу держави безпрецедентно широкими повноваженнями. Представники обох провідних партій закликають адміністрацію припинити зволікання та перейти від дипломатичних реверансів до нищівних фінансових ударів.

    «Президент повинен діяти швидко, щоб скористатися законопроєктом про санкції Грема», – заявив представник Республіканської партії Дон Бейкон, додавши, що абсолютна більшість американських громадян вимагає негайних кроків у відповідь на варварські бомбардування мирного населення.

    Кінець ілюзіям щодо Путіна

    До жорстких закликів відкрито приєднався впливовий сенатор-республіканець, очільник комітету з питань збройних сил Роджер Вікер. Він прямо наголосив на необхідності тверезого погляду на політику Кремля, який демонстративно нехтує будь-якими спробами мирного врегулювання. Сенатор підкреслив, що законодавство надає президентові право вдарити по найболючіших місцях: ввести тотальні фінансові обмеження проти найближчого оточення російського диктатора, паралізувати підприємства, залучені до виробництва зброї, вдарити по великих покупцях російських енергоресурсів та ліквідувати так званий «тіньовий флот», створений для обходу ембарго.

    «Він насміхається над мирним процесом, але, можливо, його вдасться змусити ставитися до нього серйозніше, якщо під загрозою опиниться його банківський рахунок», – підкреслив Вікер, акцентувавши, що справедливий мир настане лише завдяки силі США та України, а не добрій волі Кремля.

    Блокада енергетичних надходжень

    Представники Демократичної партії зайняли не менш безкомпромісну позицію, зосередившись на перекритті ключових каналів фінансування російської воєнної машини. Демократи вимагають від Білого дому нещадного удару по країнах, які продовжують скуповувати енергоносії в агресора, зокрема виділяючи деструктивну роль Китаю.

    «Ми будемо дуже уважно стежити за реалізацією. Ми вважаємо важливим не лише санкційну складову, але й, як я вже сказала, перекриття доходів», – заявила сенаторка від Демократичної партії Джин Шахін.

    Вона окремо наголосила на необхідності тотальної ліквідації лазівок у морських перевезеннях, аби покупці були позбавлені можливості купувати російські нафту і газ через непрозорі мережі посередників за зниженими цінами.

    Фахівці з питань міжнародної безпеки додають, що чимало важелів впливу вже перебували в руках американського лідера, проте ухвалений закон створює потужний імпульс для ревізії чорних списків. Пріоритетними мішенями стають саме судна тіньового флоту, які досі уникали блокування, а також китайські корпорації та постачальники обладнання для підсанкційних інфраструктурних проєктів Росії. Ситуація набуває особливої гостроти на тлі суперечливих намірів запросити Володимира Путіна на майбутній саміт G20 у Флориді, адже Конгрес чітко дав зрозуміти: умиротворення агресора через політичні поступки лише підживлює його подальші атаки.

     

  • Удар по нафтових доларах Москви: Трамп готується підписати нищівний закон Грема проти покупців російських енергоресурсів

    Удар по нафтових доларах Москви: Трамп готується підписати нищівний закон Грема проти покупців російських енергоресурсів

    Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп планує підписати масштабний санкційний закон проти Росії та Ірану, який кардинально посилює інструменти економічного тиску Вашингтона на світовій арені. Ключовою новацією документа є надання главі Білого дому прямих повноважень запроваджувати мита розміром до 100% проти третіх держав, які продовжують закуповувати російські енергоносії. Законодавча ініціатива вже повністю пройшла складну процедуру схвалення в обох палатах Конгресу США та передана на стіл главі держави для остаточного набрання чинності.

    Двопартійна підтримка та фінальний крок у Білому домі

    Шлях ініційованого сенатором Ліндсі Гремом законопроєкту крізь американський парламент продемонстрував рідкісну солідарність обох провідних політичних партій. Ще у серпні документ отримав переконливу підтримку у Сенаті, де за нього віддали свої голоси 86 законодавців за 11 голосів проти. Шістнадцятого вересня законопроєкт успішно пройшов голосування у Палаті представників, отримавши 262 голоси за необхідного мінімуму за 159 голосів проти. В адміністрації глави Білого дому підтвердили твердий намір підписати документ, щойно його передадуть із Капітолія.

    «За повідомленнями численних джерел, Дональд Трамп планує підписати ініційований Ліндсі Гремом закон про санкції проти Росії та Ірану вже завтра», – зазначив журналіст Остап Яриш.

    Під прицілом Індія, Китай та «тіньовий флот» Кремля

    Ухвалений документ суттєво розширює рамки американського санкційного режиму та створює серйозні ризики для ключових економічних партнерів Москви. Можливість застосування стовідсоткових мит передусім ставить під безпосередній удар великих покупців російського викопного палива, серед яких найбільшими імпортерами нафти та природного газу залишаються Китай та Індія. Якщо Вашингтон пустить у дію цей тарифний механізм, торгівля російською сировиною для азійських гігантів стане економічно невигідною, що загрожує обвалити залишки бюджетних доходів агресора.

    Окрім жорсткого тарифного тиску на покупців сировини, закон передбачає введення прямої блокади проти російських банків та інших фінансових установ, які забезпечують міжнародні розрахунки. Під заборону потрапляють операції підприємств енергетичного та оборонного секторів держави-агресора, а також великі інфраструктурні енергетичні проєкти. Окрему увагу в законодавстві приділено ліквідації лазівок для обходу існуючих бар’єрів: документ запроваджує прямі санкції проти суден так званого тіньового флоту, за допомогою якого Москва намагається нелегально експортувати нафту в обхід встановлених цінових обмежень. Водночас закон синхронно розширює коло обмежувальних заходів і проти Ірану, посилюючи міжнародну ізоляцію його військово-політичного керівництва.

    Істерика у Кремлі через наближення санкційного колапсу

    Очікування підписання закону викликало миттєву та різку реакцію в офіційній Москві. Прессекретар російського диктатора Дмитро Пєсков публічно розкритикував наміри американської влади, спробувавши використати нові обмеження як елемент шантажу. За твердженням речника Кремля, набуття чинності пакетом санкцій Ліндсі Грема створить серйозні перешкоди для дипломатичного діалогу та нібито суттєво ускладнить будь-які мирні переговори щодо завершення війни проти України.

  • Трамп знову атакує Байдена через Україну: чому цифра $350 млрд стала новою політичною зброєю у США

    Трамп знову атакує Байдена через Україну: чому цифра $350 млрд стала новою політичною зброєю у США

    Президент США Дональд Трамп вкотре різко розкритикував свого попередника Джо Байдена за політику військової підтримки України, заявивши, що попередня адміністрація нібито передала Києву озброєння на суму близько 350 мільярдів доларів без належної компенсації. Ці слова прозвучали під час спілкування з журналістами біля Білого дому, відео якого поширили американські медіа, зокрема CBS News.

    Виступ Трампа став черговим епізодом у серії політичних заяв, які демонструють принципово інший підхід нинішньої адміністрації США до міжнародної допомоги, зокрема у контексті війни Росії проти України. Президент США наголосив, що більше не підтримує практику безкоштовного надання військової допомоги союзникам і вважає, що така політика шкодить національним інтересам країни.

    За словами Трампа, адміністрація Байдена діяла «нерозумно», передаючи значні обсяги військових ресурсів без отримання фінансової компенсації. Він також підкреслив, що його команда змінила підхід: відтепер союзники повинні оплачувати американську зброю та оборонні послуги.

    Водночас ця риторика викликає дискусії серед експертів, адже офіційні дані щодо обсягів допомоги Україні значно відрізняються від озвучених цифр. Згідно з відкритими звітами уряду США та Конгресу, загальний обсяг підтримки України з 2022 року включає не лише військову, а й фінансову, гуманітарну допомогу та кошти на відновлення, і його оцінки суттєво нижчі за заявлені Трампом 350 мільярдів доларів. Аналітики наголошують, що частина цих коштів фактично витрачається всередині США — на виробництво озброєння, підтримку оборонної промисловості та модернізацію армії.

    Однак політичне значення заяви Трампа виходить далеко за межі точності цифр. Вона відображає глибший конфлікт у американській політиці щодо ролі США у світі та підтримки союзників. Республіканська частина політикуму дедалі частіше виступає за скорочення безоплатної допомоги іншим країнам і переорієнтацію ресурсів на внутрішні потреби.

    Заяви Трампа пролунали на тлі загострення міжнародної ситуації, зокрема через конфлікт на Близькому Сході та зростання напруженості навколо Ірану. У цьому контексті президент США також прокоментував стан американських військових запасів, запевнивши, що країна не відчуває дефіциту озброєння, попри активне використання ресурсів у різних регіонах світу.

    «У нас більше зброї, ніж будь-коли», — заявив він, намагаючись розвіяти побоювання щодо можливого виснаження арсеналів. Ця теза важлива з огляду на дискусії в Конгресі США щодо подальшого фінансування оборонних програм і підтримки союзників.

    Окрему увагу Трамп приділив Європейському Союзу, який він навів як приклад «правильного» підходу. За його словами, європейські країни нині оплачують американські оборонні послуги, тоді як попередня адміністрація не вимагала подібної компенсації від України. Така позиція вписується в загальну стратегію Трампа, спрямовану на перерозподіл фінансового навантаження між США та їхніми партнерами.

    Експерти відзначають, що подібна риторика може вплинути на подальший формат підтримки України. Якщо раніше допомога надавалася переважно у вигляді грантів і безповоротних пакетів, то нині дедалі частіше обговорюються варіанти кредитування, спільних програм або комерційних контрактів.

    Для України це означає потенційну зміну умов співпраці зі США. З одного боку, підтримка може зберегтися, але з іншого — вона може стати більш прагматичною та прив’язаною до економічних інтересів обох сторін.

    Політичний контекст також відіграє ключову роль. Заяви Трампа активно використовуються у внутрішній політичній боротьбі в США, де тема допомоги Україні стала одним із маркерів розбіжностей між партіями. Демократи традиційно виступають за продовження підтримки, тоді як частина республіканців закликає до її перегляду.

    Водночас міжнародні партнери США уважно стежать за цією дискусією. Для європейських країн важливо розуміти, чи збережеться стратегічна роль США як гаранта безпеки, чи ж Вашингтон поступово переходитиме до більш ізоляціоністської політики.

    Загалом заява Трампа є частиною ширшого тренду, який свідчить про трансформацію глобальної політики. Питання фінансування безпеки, розподілу витрат і ролі міжнародних союзів стають дедалі більш актуальними на тлі нових геополітичних викликів.

    Для України ця ситуація створює як ризики, так і можливості. З одного боку, зміна підходів у США може ускладнити отримання допомоги, з іншого — стимулює пошук нових форматів співпраці та зміцнення власної оборонної спроможності.

    У підсумку, критика Байдена з боку Трампа є не лише політичним жестом, а й сигналом про можливі зміни у світовій системі безпеки, де економічна доцільність і прагматизм дедалі більше визначатимуть характер міжнародних відносин.

  • Джо Байден просить Конгрес виділити 24 мільярди доларів на підтримку України перед завершенням свого терміну

    Джо Байден просить Конгрес виділити 24 мільярди доларів на підтримку України перед завершенням свого терміну

    Президент США Джо Байден звернувся до Конгресу із запитом про виділення додаткових 24 мільярдів доларів для військової, гуманітарної та економічної допомоги Україні. Ця сума має стати частиною нового пакету підтримки, спрямованого на зміцнення обороноздатності України в умовах триваючої російської агресії.

    Про це з посиланням на джерела пише видання Politico. Такий запит він негласно направив до Конгресу. Сума потрібна для допомоги Україні та поповнення збройових запасів американської армії замість надісланих Києву.

    Звернення Байдена можуть розглянути в грудні. Щоправда, у разі затвердження, на українському полі бою допомога позначиться лише у віддаленій перспективі.

    Як кажуть джерела, Білий дім розраховує, що $16 млрд конгресмени погодяться виділити на поповнення американських запасів. А ще $8 млрд – по лінії Ініціативи сприяння безпеці України (USAI). Вона не передбачає швидкого відправлення допомоги з військових складів. За цією програмою, Пентагон укладає контракти з виробниками на виробництво зброї для України.

    Politico оцінило шанси на згоду Конгресу з цим запитом Байдена як «невеликі».

  • США сповільнюють постачання зброї в Україну та ведуть термінові переговори з Конгресом

    США сповільнюють постачання зброї в Україну та ведуть термінові переговори з Конгресом

    У 2024 році спостерігається суттєве сповільнення постачання американської зброї в Україну. Адміністрація президента Джо Байдена терміново веде переговори з Конгресом, щоб встигнути використати залишок $6 мільярдів військової допомоги до 30 вересня цього року.

    Як повідомляє Reuters, джерела, знайомі з ситуацією, підтверджують, що ці зусилля відбуваються в критичний момент для українських сил. Українські війська продовжують наступ у російській Курській області і одночасно стримують атаки російських військ на Покровськ.

    Видання зазначає, що більшу частину з $7,8 мільярда доларів, виділених у квітні, досі не було використано. Зараз “чиновники гарячково шукають спосіб, як не дати згоріти $6 мільярдам, що залишилися, до кінця фінансового року 30 вересня”.

    З метою уникнення шатдауну уряду, який може відбутися через невиконання бюджету, Держдепартамент пропонує ухвалити короткостроковий екстрений законопроєкт про видатки. Цей проєкт має бути ухвалений Сенатом і Палатою представників цього місяця. У разі успіху переговорів, Байден зможе перенести використання цих коштів на наступний фінансовий рік.

    Проте, адміністрація Байдена також готує запасний план на випадок провалу переговорів. Якщо законопроєкт не буде ухвалений, Держдепартамент планує оголосити про постачання всіх $6 мільярдів до кінця місяця, щоб витратити залишки до 30 вересня.

    Сповільнення постачання зброї в Україну цього року частково пов’язане з турботою Міністерства оборони США про виснаження власних запасів та проблеми в ланцюгу поставок оборонної промисловості, повідомляють джерела в Конгресі.

  • Затримки з поставками західної зброї спричинили дефіцит бюджету України

    Затримки з поставками західної зброї спричинили дефіцит бюджету України

    Україна стикається з різким збільшенням дефіциту державного бюджету через затримки в поставках західної зброї, що змусило уряд використовувати додаткові фінансові ресурси для закупівлі озброєння. Міністр фінансів України Сергій Марченко закликав західних партнерів прискорити надання кредиту в розмірі $50 млрд для покриття військових витрат та стабілізації фінансової ситуації в країні.

    Марченко розповів Financial Times, що повільні поставки зброї, особливо зі США, сприяли зростанню військових витрат бюджету на 12 мільярдів доларів (тобто зброю, якої не вистачає, закуповували за кошти держбюджету, чого від самого початку не планувалося).

    Зростання на 12 млрд доларів означає, що цього року Україна може зафіксувати дефіцит, який, за оцінками інших урядовців, становитиме трохи менше чверті ВВП, або 43,5 млрд доларів, зазначає видання.

    У квітні цього року Конгрес схвалив пряму військову допомогу США на суму 27 млрд доларів, але її розподіл, як і раніше, йде “повільно”, сказав Марченко.

    “У нас, як і раніше, не вистачає необхідної зброї, боєприпасів і снарядів”, – заявив міністр.

    За його словами, ситуація, що склалася, означає, що у країни “не вистачатиме грошей на виплату зарплат військовослужбовцям”, а затримки з допомогою призвели до того, що виплати, відкладені на кінець 2024 року, були використані для “закупівлі необхідної зброї та боєприпасів” на початку цього року.

    “Україна перебуває в дуже вразливому становищі”, – сказав Марченко, додавши, що кредит у розмірі 50 млрд доларів був “чарівним рішенням”, яке дало б змогу країні закупити військові матеріали та не допустити потрапляння у скрутне фінансове становище, яке стривожило б її кредиторів, таких як МВФ.

  • Завершення візиту Шмигаля до США: ключові досягнення та угоди

    Завершення візиту Шмигаля до США: ключові досягнення та угоди

    Україна нарешті отримала позитивні зміни у питанні розблокування допомоги від Сполучених Штатів. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив про це під час свого робочого візиту. Основні напрямки роботи включали:

    1. Розблокування військової та фінансової допомоги від США.
    2. Приваблення американських інвестицій в українську економіку.
    3. Використання російських заморожених активів.

    Основна частина допомоги призначена для військових потреб, включаючи 7,8 млрд доларів бюджетної підтримки та понад 1,5 млрд доларів економічної допомоги. Крім того, Конгрес розглядає законопроєкт про конфіскацію російських активів на користь України.

    Під час візиту Шмигаль провів зустрічі з лідерами Сенату, де обговорювалися потреби української країни у зброї та фінансах. Особлива увага була приділена терміновому відновленню української енергосистеми, зокрема у містах на передовій, таких як Харків. Шмигаль також обговорив плани децентралізації енергосистеми та постачання газових турбін і мобільних котелень.

    Прем’єр-міністр провів зустріч із представниками української громади в Сенаті США та сенатором Роджером Вікером перед голосуванням за пакет американської допомоги.