Позначка: контракт

  • Вступ-2026 побив рекорд: українці подали майже 1,2 млн заяв, а технічні спеціальності різко пішли вгору

    Вступ-2026 побив рекорд: українці подали майже 1,2 млн заяв, а технічні спеціальності різко пішли вгору

    Вступна кампанія 2026 року принесла українській системі вищої освіти один із найпомітніших результатів за останні роки. До університетів на бакалаврат і медичну магістратуру вступники подали 1 189 960 заяв — на 28% більше, ніж торік. Це найбільший показник за останні п’ять вступних кампаній. Більше заяв востаннє фіксували у 2021 році — ще до початку повномасштабної війни, коли їх було близько 1,33 млн.

    Водночас майже 1,2 млн заяв не означають, що саме стільки людей намагаються вступити до університетів. МОН окремо наголошує: один абітурієнт міг подати кілька заяв до різних закладів та на різні конкурсні пропозиції. У 2026 році абітурієнтам дозволяли подавати до десяти заяв, з яких до п’яти — із можливістю претендувати на бюджетне місце.

    Станом на 14 серпня перший великий етап кампанії вже завершився. До наказів про зарахування внесли 175 013 вступників. Із них 165 585 стали студентами бакалаврату, а ще 9428 вступили на медичну, фармацевтичну або ветеринарну магістратуру. На бюджет зараховано 69 748 осіб, на контракт — 105 265.

    Загалом після автоматичного розподілу рекомендації отримали 212 837 вступників: спочатку МОН повідомляло про 73 129 рекомендацій на бюджет і 139 708 — на контракт. За результатами першої хвилі вимоги до зарахування були виконані за 180 022 заявами.

    Цікаво й те, наскільки часто алгоритм дозволив вступникам потрапити саме туди, куди вони хотіли найбільше. За інформацією МОН, 85,3% підтверджених заяв припали на три найвищі пріоритети абітурієнтів. Для бюджету цей показник ще вищий: 66 166 із 70 867 підтверджених бюджетних заяв, або 93,4%, стосувалися перших трьох пріоритетів. Понад 73% бюджетників виконали вимоги до зарахування саме за своєю заявою №1.

    Ці дані важливі, оскільки система пріоритетів фактично показує не просто статистику заяв, а реальний вибір молоді. Абітурієнт визначає, який університет і спеціальність для нього бажаніші, а алгоритм адресного розміщення намагається надати найвищу можливу рекомендацію відповідно до конкурсного бала та доступних місць.

    Львів випередив столицю

    Ще одна помітна тенденція вступу-2026 — надзвичайно сильні позиції львівських університетів.

    Абсолютним лідером за кількістю заяв стала Національна університет «Львівська політехніка», куди подали 59 676 заяв. Це одразу на 16 295, або 37,6%, більше, ніж минулого року.

    На другому місці — Львівський національний університет імені Івана Франка із 46 601 заявою. Лише третю позицію посів київський університет — КПІ імені Ігоря Сікорського, який отримав 39 188 заяв. Причому інтерес до КПІ також різко зріс: на 10 579 заяв, або приблизно 37%, порівняно з 2025 роком.

    Далі розташувався Київський національний університет імені Тараса Шевченка — 34 323 заяви. Державний торговельно-економічний університет отримав 26 247 заяв, Карпатський національний університет імені Василя Стефаника — 24 322, Чернівецький університет імені Юрія Федьковича — 23 240, а Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана — 22 925.

    Концентрація вступників у найбільших університетах залишається значною. На десять найпопулярніших ЗВО припало майже 29% усіх заяв, а на двадцятку лідерів — понад 43%.

    Менеджмент зберігає першість

    Попри розмови про дефіцит інженерів та необхідність технічної відбудови України, наймасовішою спеціальністю у 2026 році знову став менеджмент.

    На нього вступники подали 105 301 заяву — на 32,8% більше, ніж роком раніше. Друге місце посіла психологія із 66 774 заявами, третє — філологія із 61 410.

    Далі йдуть маркетинг — 49 345 заяв, економіка та міжнародні економічні відносини — 42 893, комп’ютерні науки — 40 755, фінанси та банківська справа — 37 667, право — 33 447, середня освіта — 31 265 та кібербезпека і захист інформації — 30 363. Загалом на десятку найпопулярніших напрямів припало приблизно 46% усіх заяв.

    Однак найцікавіша тенденція ховається не в абсолютній десятці лідерів.

    Інженерні професії раптово пішли вгору

    У МОН звертають увагу на різке зростання інтересу до спеціальностей, які держава визначає як такі, що мають особливу підтримку. На 40 цивільних спеціальностей цієї групи подано 232 354 заяви, тоді як у 2025 році їх було 174 166. Приріст становить 33,4%.

    Особливо швидко зростає попит на професії, безпосередньо пов’язані з відбудовою, енергетикою та промисловістю.

    На будівництво та цивільну інженерію подали 23 822 заяви — на 9082, або 61,6%, більше, ніж минулого року. Електрична інженерія додала 5948 заяв, або 57,1%. Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка — ще плюс 5356 заяв, або 53,5%.

    І ще більш показовими є відносні темпи зростання окремих напрямів. Кількість заяв на авіаційну та ракетно-космічну техніку зросла на 74,6%, на науки про Землю — на 66,8%, на енерговиробництво — на 53,6%, тваринництво — на 49,6%, садово-паркове господарство — на 47,8%.

    Фактично падіння МОН зафіксувало лише за двома напрямами з переліку: металургія втратила 57 заяв, або 6,2%, а дошкільна освіта — лише 26 заяв, або 0,6%.

    Заступник міністра освіти і науки Микола Трофименко назвав збільшення інтересу до інженерних та технічних спеціальностей важливим сигналом для держави й університетів, оскільки йдеться про професії, необхідні українській економіці та майбутній відбудові.

    Вступ уперше став ще більш цифровим

    Особливістю кампанії 2026 року стало й подальше переведення процедур в електронний формат.

    Вступники вперше отримали можливість підписувати договір про навчання безпосередньо в електронному кабінеті за допомогою кваліфікованого електронного підпису. Тобто для виконання частини формальностей уже не обов’язково фізично їхати до університету.

    Це особливо важливо для українців, які перебувають за кордоном, на тимчасово окупованих територіях або з інших причин не можуть особисто прибути до приймальної комісії.

    Крім того, у 2026 році ЄДЕБО вперше автоматично перевіряє військово-обліковий документ вступника. МОН наголошує, що офіційно перевіряти рекомендації та статус зарахування потрібно саме через електронний кабінет та ЄДЕБО.

    Кампанія ще не завершена

    175 тисяч зарахованих — поки не остаточна цифра вступу-2026.

    Ті, хто не отримав рекомендації під час основного алгоритму або не підтвердив запропоноване місце, можуть продовжувати боротьбу за вакантні контрактні місця. Таке зарахування триватиме до 30 серпня.

    Крім того, починаючи з 1 вересня університети можуть проводити додаткові набори на контракт відповідно до власних правил прийому. Якщо абітурієнт використав не всі дозволені десять заяв, він зможе використати залишок під час такого набору.

    Тож підсумкова кількість студентів ще збільшиться. Але вже зараз вступна кампанія 2026 року показала одразу дві тенденції. Перша — попри війну та значну кількість молодих українців за кордоном, попит на українську вищу освіту не скоротився, а навпаки різко зріс. Друга — поряд із традиційними фаворитами на кшталт менеджменту, психології та права дедалі більше вступників дивляться в бік інженерії, робототехніки, енергетики, будівництва та навіть ракетно-космічної техніки.

    І саме ця зміна структури попиту може виявитися значно важливішою за сам рекорд у майже 1,2 млн поданих заяв.

  • Європейське видавництво розглядає контракт із Манжосовим на 3 млн євро за мемуари про Зеленського

    Європейське видавництво розглядає контракт із Манжосовим на 3 млн євро за мемуари про Зеленського

    У квітні 2019 року, за кілька днів до другого туру президентських виборів, Денис Манжосов оголосив пресконференцію. Тема звучала майже театрально: «ЗадЗЕркалля» — про те, як розійшлися шляхи найкращих друзів дитинства, партнерів по КВН і студії «Квартал 95». Журналісти зібралися. Колеги з «Кварталу» теж. Манжосов приїхав, побачив знайомі обличчя і через короткий час поїхав. Пізніше він пояснював, що йому погрожували. Ще пізніше, що погроз не було, а Зеленський наркотики не вживав. Політичну програму колишнього друга він не підтримував і голосувати за нього не збирався. Прес-конференція так і не відбулася.

    Сім років потому цей незавершений епізод знову опинився в центрі уваги — уже не українських, а європейських видавничих кіл. За даними джерела, близького до редакції, одне європейське видавництво готує пропозицію Манжосову: близько трьох мільйонів євро за книгу спогадів про Володимира Зеленського. У центрі задуму не лише біографічні деталі та шкільні роки в Кривому Розі, де двоє сиділи за однією партою в гімназії №95, а й той самий нездійснений брифінг 2019 року. Робоча назва, яку обговорюють, звучить різко: «Я дозволив йому стати президентом».

    Манжосов ніколи не був публічною фігурою першого ряду після 2013 року, коли покинув «Квартал 95». Конфлікт із Зеленським так і залишився без детальних пояснень з обох сторін. Після виходу він займався івент-бізнесом у Кривому Розі, деякий час жив у США, вчився режисурі, знімав короткометражні роботи, у 2018-му зробив ролик «Лист московському шайтану». Після початку повномасштабного вторгнення з’являвся у волонтерських проєктах і документальних зйомках, але в медіапростір майже не повертався. Його сторінки в соцмережах давно неактивні. У відкритих джерелах немає підтверджень, що він зараз веде переговори з кимось із європейських видавців чи навіть розглядає можливість мемуарів.

    Саме ця закритість робить потенційний проєкт привабливим. Європейський ринок уже насичений книгами про Зеленського, написаними західними журналістами та колишніми членами його команди. «The Showman» Саймона Шустера, спогади Юлії Мендель, аналітичні роботи про «ефект Зеленського» — усі вони спираються або на прямий доступ до президента, або на коло його наближених. Манжосов належить до іншого шару: він був усередині ще до «Кварталу», до телевізійної слави, до політичного проєкту. Його версія подій 2019 року, якщо вона колись з’явиться, неминуче буде прочитана крізь призму того, що саме залишилося недосказаним у ті дні.

    Контекст виборів робить тему особливо чутливою. Президентський термін Зеленського формально закінчився у травні 2024-го. Воєнний стан продовжується, вибори юридично неможливі, але розмови про них не припиняються. Американська сторона в різні періоди наполягала на необхідності голосування. У Києві створювалися робочі групи з виборчого законодавства, обговорювалися стислі терміни, референдум щодо можливого мирного договору, технічні питання голосування біженців і військових. Навіть якщо реальні вибори відкладаються, політична система вже почала готуватися до моменту, коли вони стануть можливими. У такій атмосфері будь-який матеріал, здатний зачепити особисту історію нинішнього президента і його шлях до влади, набуває додаткової ваги.

     

  • «Відслужив — отримай роки відстрочки»: Федоров розкрив деталі нової контрактної системи для військових

    «Відслужив — отримай роки відстрочки»: Федоров розкрив деталі нової контрактної системи для військових

    Міністр оборони України Михайло Федоров оприлюднив нові подробиці масштабної реформи військової служби, яка передбачає запровадження контрактів із чітко визначеними термінами служби, підвищеним грошовим забезпеченням та гарантованою відстрочкою після завершення контракту. Одним із ключових елементів реформи стане нова система нарахування відстрочки, яка враховуватиме не лише тип контракту, а й бойовий досвід та загальний термін перебування у війську.

    За словами Федорова, принцип нової моделі полягає у справедливому підході до тих, хто тривалий час захищав державу. Військовослужбовці після завершення контракту отримуватимуть гарантований період відстрочки від повторного призову, а його тривалість визначатиметься за спеціальною формулою.

    Реформа стала частиною першого етапу масштабної трансформації Сил оборони, про старт якої Міністерство оборони оголосило 12 червня. Вона охоплює нову систему контрактів, збільшення виплат для військовослужбовців, механізм повернення бійців із СЗЧ та поступову демобілізацію найбільш досвідчених військових.

    Відповідно до представленої моделі, кожен контракт передбачає базову гарантовану відстрочку щонайменше шість місяців після завершення служби. Далі її тривалість збільшується залежно від участі у бойових діях та попереднього військового досвіду. Зокрема, за кожен місяць виконання бойових завдань військовослужбовець отримуватиме додатково три місяці відстрочки. Крім того, враховуватиметься весь попередній період служби: за кожен рік служби після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році додаватиметься ще шість місяців відстрочки, а за кожен рік служби до 2022 року — один місяць.

    Федоров навів конкретний приклад роботи нової системи. Якщо цивільний громадянин підписує піхотно-штурмовий контракт на 14 місяців і протягом служби чотири місяці виконує бойові завдання, він отримує базові шість місяців відстрочки та ще дванадцять місяців за бойовий досвід. Загалом після завершення контракту така людина матиме право на півтора року відстрочки.

    Для чинних військовослужбовців система буде ще вигіднішою. Якщо військовий перебуває на службі з 2021 року, а потім підписує новий піхотно-штурмовий контракт на десять місяців, до вже зароблених півтора року відстрочки додаються бонуси за попередні роки служби. У результаті загальний термін відстрочки може перевищити три роки. Саме такий приклад навів міністр, зазначивши, що військовий зі стажем служби від 2021 року після завершення контракту може отримати понад три з половиною роки гарантованої відстрочки.

    Реформа також передбачає поділ контрактів на кілька категорій. Піхотно-штурмові контракти для цивільних становитимуть 14 місяців, для чинних військовослужбовців — 10 місяців, а для тих, хто раніше вже проходив службу, — від шести місяців. Окремо впроваджуються бойові контракти тривалістю 24 місяці для операторів безпілотників, артилеристів, фахівців РЕБ та інших бойових спеціальностей. Для тилових і допоміжних напрямків служби діятимуть базові контракти також на 24 місяці.

    Одночасно Міноборони анонсувало суттєве збільшення грошового забезпечення. Найбільші виплати передбачаються для піхотних підрозділів. За словами Федорова, середній дохід піхотинця може становити близько 300 тисяч гривень на місяць, а максимальний — до 460 тисяч гривень залежно від виконання бойових завдань.

    Окремим напрямком реформи стане поступове звільнення зі служби військових, які найдовше перебувають у Силах оборони та мають найбільший бойовий досвід. У Міністерстві оборони наголошують, що такі військовослужбовці повинні отримати можливість повноцінного відновлення після років безперервної служби.

    У Міноборони вважають, що нова система має зробити військову службу більш прогнозованою. Людина заздалегідь знатиме термін контракту, рівень виплат, умови проходження служби та те, який період відпочинку отримає після її завершення. Саме відсутність зрозумілих правил після завершення служби багато військових раніше називали однією з головних проблем мобілізаційної системи.

  • ДТЕК достроково розірвав контракт з «Енергоатомом» через цінові суперечки

    ДТЕК достроково розірвав контракт з «Енергоатомом» через цінові суперечки

    ДТЕК достроково розірвав контракт із державним підприємством «Енергоатом» після заяв про можливе виведення з компанії приблизно 2 млрд грн через схеми з цінами на електроенергію.

    За словами голови Комітету Верховної Ради з питань енергетики Андрія Геруса, конфлікт виник після аукціону 14 січня, на якому «Енергоатом» реалізував значні обсяги електроенергії за старими, нижчими цінами, напередодні їхнього підвищення. Такі дії, за інформацією експертів, могли призвести до додаткових втрат для державного підприємства та надприбутків для певних трейдерів.

    ДТЕК у своєму зверненні зазначив, що подальше співробітництво за чинним контрактом стає неможливим через непередбачуваність ринкових умов та ймовірні фінансові ризики, які виникають через зміни цінової політики «Енергоатома».

    Експерти вважають, що дострокове розірвання контракту може вплинути на стабільність постачання електроенергії та ринок оптової торгівлі, а також збільшити напруженість між державними та приватними гравцями енергетичного сектору.

  • Продюсер Потап прокоментував виступ Насті Каменських у США

    Продюсер Потап прокоментував виступ Насті Каменських у США

    Продюсер і виконавець Олексій Потапенко (Потап), який зараз живе та працює за кордоном, прокоментував дискусію навколо мовного вибору в спектаклях та виступах артистів. За його словами, у нього та його дружини Насті Каменських немає проблем із українською — це їхня рідна мова, проте вони співають різними мовами, зокрема українською, англійською, іспанською та російською.

    Потап також назвав тему мов «маніпулятивною» і закликав до взаєморозуміння в українському суспільстві, наголосивши, що в країні живуть представники різних мовних груп. На думку продюсера, нині важливіше, щоб артисти давали людям надію та підтримували країну культурою.

    Коментарі Потапа з’явилися на фоні резонансу навколо виступу Насті Каменських у США, де вона виконувала пісні російською. Після того інциденту співачка, за повідомленнями ЗМІ, нібито втратила мільйонний контракт із компанією «Золотий вік».

  • Житомиробленерго підписало контракт на 585 млн грн з маловідомою фірмою «Енергостаб»

    Житомиробленерго підписало контракт на 585 млн грн з маловідомою фірмою «Енергостаб»

    АТ «Житомиробленерго» офіційно підписало контракт із ТОВ «Енергостаб» на суму 585,12 мільйона гривень для постачання електроенергії з метою покриття технологічних втрат підприємства, повідомляє Bankova Mail. Угода була проведена через систему Prozorro під кодом UA-2025-08-26-010465-a-c1 і, за даними порталу, стала найбільшим державним контрактом серед закупівель минулого тижня.

    ТОВ «Енергостаб» зареєстроване в Києві, і в офіційних даних фігурує Максим Філіппов як власник та директор компанії. Незважаючи на значну суму поточної угоди, фірма залишається маловідомою гравчинею на ринку постачання електроенергії, одночасно згадується, що вона вже отримала понад 1,2 мільярда гривень від інших обленерго — зокрема від Рівнеобленерго та Кіровоградобленерго — без проведення відкритих конкурентних торгів, як вказують джерела у відкритих реєстрах та аналітичних порталах.

    У публікаціях також звертають увагу на наявність кримінального провадження ДБР під номером 62024100110000119, в якому фігурує «Енергостаб» у контексті підробки документів, пов’язаних із бронюванням для ухилянтів; при цьому у відкритих повідомленнях наголошується, що офіційних звинувачень компанії наразі не висунуто. Цей факт у поєднанні з невеликою публічною присутністю підприємства на ринку спричинив додаткові запитання щодо обґрунтованості вибору постачальника.

    Експерти з державних закупівель і представники аналітичних спільнот наголошують, що великі договори з відносно новими або маловідомими компаніями мають супроводжуватися підвищеним рівнем прозорості, щоб виключити ризики нецільового використання коштів та забезпечити довіру споживачів і регуляторів. Вони радять перевіряти повноту конкурсних процедур, наявність технічної й фінансової спроможності постачальника, а також історію виконання аналогічних контрактів.

    У Житомиробленерго та у «Енергостаб» офіційних коментарів про деталі договору, строки постачання та гарантійні механізми на момент публікації не надходило. Ми направили запити до обох компаній з проханням роз’яснити підстави вибору постачальника, джерело попередніх надходжень і стан кримінального провадження, і оновимо матеріал, щойно отримаємо відповіді.

  • Колишній керівник ДОТ Жумаділов вивів з бюджету мільйони через «контракт»

    Колишній керівник ДОТ Жумаділов вивів з бюджету мільйони через «контракт»

    Поки українці перераховують останні гроші на потреби армії, у високих кабінетах відбуваються зовсім інші процеси. Колишній керівник Державного оператора тилу (ДОТ) Арсен Жумаділов у своїй декларації за липень задекларував виплату «компенсації» після звільнення – понад 2,36 млн гривень.

    Формально ця сума пояснюється умовами контракту. Але виникає питання – хто підписував документ, що дозволяє чиновнику після скандального звільнення отримати мільйони з державної казни, коли країна воює?

    Жумаділов добре відомий своїм впливом на корупційні процеси у ДОТ. За час його керівництва структура стала майданчиком для масштабних схем. Тендери прописувалися так, щоб відсікти реальних конкурентів і забезпечити виграш «своїм» компаніям – серед них ПрАТ «Трикотажна фабрика «Роза», ТОВ «Асікс Груп», ТОВ «Гранпрі ЛТД», ТОВ «Контракт Продрезерв 5», ТОВ «Гарна Страва».

    Такі правила дозволяли не лише переплачувати за продукцію для армії, а й допускати до постачань неякісні товари. Вигравали схеми чиновників і бізнесменів, програвала держава.

    Тепер, коли Жумаділов залишив посаду, йому виписали «премію» за контрактом. Фактично це виглядає як легалізоване викрадення грошей платників податків. І поки солдати на передовій ризикують життям, у тилу окремі чиновники продовжують наживатися на війні.

  • Будівельна компанія з боргами отримала 600-мільйонний підряд на реконструкцію лікарні в Миколаєві

    Будівельна компанія з боргами отримала 600-мільйонний підряд на реконструкцію лікарні в Миколаєві

    ТОВ “Антарес-Буд”, яке вже багато років пов’язують зі скандалами, сумнівними будівельними роботами та кримінальними провадженнями, виграло тендер на реконструкцію обласної дитячої лікарні у Миколаєві. Вартість проєкту становить 614 мільйонів гривень.

    Історія цієї компанії давно викликає питання. Ще з 2016 року вона займається реконструкцією об’єктів у дитячому містечку “Казка”. Результати – вкрай сумнівні: корабель, вартість якого під час будівництва зросла вдвічі, а також басейн, оздоблення якого обвалилося невдовзі після ремонту. Подібна ситуація була і з травмпунктом лікарні швидкої допомоги, реконструкція якого затягнулася на роки, попри публічну критику міського голови.

    Нове рішення про тендер також виглядає дивно. “Антарес-Буд” подала документи на конкурс всього через шість хвилин після його оголошення, а один із ключових документів був створений за день до цього – причому з точно вказаною сумою забезпечення.

    Конкурент компанії, “Ріола-Модуль ЛТД”, був відхилений через нібито “технічні невідповідності”. Це рішення ухвалили у п’ятницю ввечері, а вже в понеділок переможцем оголосили “Антарес-Буд”.

    Умови контракту відкривають широкі можливості для завищення цін. Наприклад, арматура у кошторисі коштує 49 474 грн за тонну – на 45% дорожче за ринкову ціну на момент укладання договору.

    Журналісти та громадські організації неодноразово звертали увагу на сумнівні дії компанії, а також на дискримінаційні умови тендерів, що фактично обмежували конкуренцію. Скарги вже подані до правоохоронних органів, проте замовник – Миколаївська обласна військова адміністрація – публічно не бачить у ситуації нічого підозрілого.

    Історія з “Антарес-Буд” вкотре піднімає питання: як компанія з боргами, скандалами та сумнівною репутацією отримує мільйонні підряди на стратегічно важливі об’єкти для дітей?

  • СБУ викрила розкрадання під час закупівлі зброї для ЗСУ на десятки мільйонів

    СБУ викрила розкрадання під час закупівлі зброї для ЗСУ на десятки мільйонів

    Служба безпеки України спільно з Офісом Генерального прокурора викрили масштабну корупційну схему у Міністерстві оборони, пов’язану із закупівлею великокаліберної зброї для ЗСУ. Йдеться про розкрадання більш як 33 мільйонів гривень у період з березня 2022 року по травень 2023 року.

    Як з’ясували слідчі, у схемі були задіяні колишній директор одного з департаментів Міноборони та керівник приватного підприємства, яке постачало гвинтівки. Навесні 2022 року сторони уклали контракт на постачання 1125 великокаліберних гвинтівок для потреб фронту. Проте поставлена зброя виявилася некомплектною — частина необхідних елементів була відсутня.

    Попри це, посадовець Міноборони офіційно прийняв продукцію без зауважень і не ініціював перегляд вартості контракту. Таким чином, держава втратила десятки мільйонів гривень, які так і не були повернуті до бюджету. Надлишкові кошти були виведені у тінь і розподілені між учасниками схеми.

    Служба безпеки задокументувала змову між представником оборонного відомства і підприємцем, а також усі етапи розкрадання. Обом фігурантам уже повідомлено про підозру за двома статтями Кримінального кодексу України: ст. 114-1 (перешкоджання діяльності Збройних Сил у особливий період) та ст. 191 (привласнення майна в особливо великих розмірах за попередньою змовою групою осіб).

    Наразі слідство готується до обрання запобіжних заходів. Обом загрожує до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

  • У парламенті розкритикували керівника АОЗ за приховування даних про закупівлі

    У парламенті розкритикували керівника АОЗ за приховування даних про закупівлі

    Голова комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики, народна депутатка від “Слуги народу” Анастасія Радіна, публічно розкритикувала очільника Агенції збройних закупівель Арсена Жумаділова за відмову надати депутатський запит щодо інформації про оборонні контракти.

    За словами депутатки, на початку роботи на посаді, у лютому 2024 року, Жумаділов відкрито співпрацював з парламентом та швидко надав усі запитані дані. Йшлося про кількість контрактів, укладених агентством, а також їхню вартість залежно від постачальника — національного, іноземного, посередника чи спеціального імпортера. Запит також включав інформацію про авансові платежі за такими контрактами.

    У квітні 2024 року Радіна направила повторний, практично ідентичний запит, однак отримала відмову.

    “Я запитувала оновлені показники рівно тієї самої інформації, яку він мені швидко і в повному обсязі надав ще у лютому… Різниця між ними — лише в тому, що на перший запит Жумаділов відповів оперативно, тільки-но обійнявши посаду, а на другий — уже ні, перебуваючи на посаді чотири місяці”, — зазначила Радіна.

    Депутатка наголосила, що не вимагала розголошення конкретної номенклатури чи інших чутливих відомостей, які могли б зашкодити державній безпеці. За її словами, відмова надати загальні дані про обсяги закупівель є прикладом згортання відкритості у діяльності оборонної установи.

    Станом на момент публікації публічної відповіді або реакції з боку Арсена Жумаділова чи АОЗ не було оприлюднено.