Позначка: контракт

  • Співак Melovin опинився у центрі скандалу через умови продюсерських контрактів

    Співак Melovin опинився у центрі скандалу через умови продюсерських контрактів

    Український співак Melovin, відомий своїм артистизмом і участю в “Євробаченні”, опинився у центрі медійного скандалу. Блогер і оглядач шоу-бізнесу Богдан Беспалов звинуватив співака у спробах нажитися на молодих талантах, зокрема через нібито надто жорсткі умови контрактів.

    У своєму відеозверненні Беспалов заявив, що Melovin раніше планував продюсувати молоду виконавицю під псевдонімом iSKra, але співпраця не відбулася. За словами блогера, причиною стало те, що співачка була вражена умовами контракту, який їй запропонували.

    «У Melovin контракт складено в найкращих традиціях PAPA Music — справжнє рабство, чого явно не хотіла iSKra», — стверджує Беспалов.

    Також, за його словами, після обговорень із мамою та колегами, iSKra нібито вирішила відмовитися від співпраці.

    Беспалов додав, що Melovin продовжує шукати інших молодих артистів, які могли б погодитися на подібні умови. За його версією, мотивацією артиста є виключно комерційний інтерес.

    Станом на момент публікації Melovin публічно не прокоментував ці заяви. Жодних офіційних спростувань або підтверджень з боку його представників не надходило, так само як і жодних публічних заяв від співачки iSKra.

    Цей випадок вкотре актуалізував обговорення умов продюсерських угод у вітчизняному шоу-бізнесі, які часто стають предметом дискусій серед музикантів, юристів та глядачів.

  • 200 тисяч гривень за контракт: уряд заохочує молодих лікарів їхати в села й на фронт

    200 тисяч гривень за контракт: уряд заохочує молодих лікарів їхати в села й на фронт

    Уряд України ухвалив рішення про запровадження одноразової адресної грошової допомоги у розмірі 200 тисяч гривень для випускників інтернатури, які з 2025 року завершили підготовку за лікарськими спеціальностями і погодилися працювати в державних або комунальних медичних закладах на особливо важливих напрямках — у сільській місцевості або на територіях, де ведуться бойові дії.

    Про це повідомив представник Кабінету Міністрів у Верховній Раді Тарас Мельничук.

    Допомога виплачуватиметься за умови, що лікар уклав контракт на не менше ніж три роки роботи у відповідному медичному закладі. Крім того, посада, яку він обіймає, має відповідати двом критеріям:

    • належати до державних або комунальних медичних установ, де укомплектованість лікарських кадрів на момент працевлаштування була 75% або менше;

    • бути вакантною та офіційно розміщеною на Єдиному веб-порталі вакансій у сфері охорони здоров’я на дату подачі документів.

    Таким чином уряд прагне вирішити хронічну нестачу медичних кадрів у сільській місцевості та на прифронтових територіях, де нині найгостріше відчувається кадровий голод.

    Водночас нові зміни скасовують попередню норму, що передбачала одноразову допомогу в п’ятикратному розмірі прожиткового мінімуму для молодих медиків, які працювали у сільській місцевості на посадах сімейних лікарів, дільничних педіатрів та терапевтів. Натомість нова модель прив’язує підтримку до конкретної географії та кадрової ситуації в медичних установах.

  • Юрист розповів, хто має право піти з армії навіть під час воєнного стану

    Юрист розповів, хто має право піти з армії навіть під час воєнного стану

    Під час дії воєнного стану в Україні демобілізація загалом не передбачена. Проте в законодавстві чітко прописані винятки, які дозволяють як мобілізованим, так і контрактникам залишити службу. Про це розповів юрист адвокатського об’єднання “Глоба і Глоба” Сергій Ланкін.

    За його словами, звільнення можливе у випадках, передбачених статтею 26 закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”. Йдеться про окремі обставини, пов’язані з родиною, здоров’ям або змінами в правовому статусі військовослужбовця.

    Зокрема, йдеться про необхідність догляду за родичами з інвалідністю, утримання трьох або більше дітей, самостійне виховання дитини з інвалідністю або випадки, коли дружина військового вагітна. Якщо військовий повернувся з полону або має серйозні проблеми зі здоров’ям, підтверджені висновком військово-лікарської комісії, він також може бути звільнений.

    Контрактники, які підписали контракт до початку повномасштабної війни, можуть бути звільнені лише після її завершення. Натомість ті, хто укладав контракт уже під час воєнного стану, наприклад у 2022 році на три роки, зможуть звільнитися в 2025 році після завершення терміну.

    Також контракт можна розірвати достроково з тих самих причин — стан здоров’я або сімейні обставини. У випадку іноземних громадян контракт може бути припинено в будь-який момент після шести місяців служби.

    Після звільнення зі служби особа має стати на військовий облік у ТЦК та СП і переходить у запас. Якщо вона не була звільнена з полону, у майбутньому її можуть повторно мобілізувати.

  • Футболіст “Шахтара” Петряк розповів чому не розриває контракт із клубом

    Футболіст “Шахтара” Петряк розповів чому не розриває контракт із клубом

    Гравець донецького «Шахтаря» Іван Петряк у 2025 році ще не провів жодної хвилини на полі у складі першої команди. Попри це, він залишається у клубі, тренується з юнацьким складом і не має наміру розривати контракт. Причина – сім’я.

    У коментарі виданню «Український футбол» Петряк пояснив своє рішення: «Мені 31 рік, в мене є сім’я, троє малих дітей. Я маю, як чоловік, заробляти. Не можу допустити, щоб вони питали: “Тату, а де наші йогурти?”. Тому… Потрібно нині цей непростий час якось перетерпіти, пересидіти. Я не можу просто взяти і розірвати контракт з “Шахтарем”».

    За словами футболіста, клуб виконує всі свої контрактні зобов’язання, а він, у свою чергу, – свої. Він сподівається, що ситуація зміниться влітку, коли відкриється трансферне вікно.

    «Літнє трансферне вікно довше за зимове, клуби більше витрачають на комплектацію, тож, сподіваюся, якийсь варіант з’явиться», – зазначив Петряк.

    Нагадаємо, що Іван Петряк раніше вже виступав у чемпіонатах України, Угорщини та Росії, і є досвідченим півзахисником, здатним підсилити не один клуб. Проте останнім часом його кар’єра застопорилася – у «Шахтарі» він втратив місце в основі, а у віці 31 року перспективи повернутися на високий рівень дедалі примарніші.

  • Зірваний контракт: Міноборони заплатило 1,4 млрд грн, але боєприпаси не надійшли

    Зірваний контракт: Міноборони заплатило 1,4 млрд грн, але боєприпаси не надійшли

    Міністерство оборони України ще рік тому уклало контракт із компанією “Львівський арсенал” на постачання мінометних пострілів для Збройних сил України на суму 1,4 мільярда гривень. Однак, попри повну передоплату, боєприпаси досі не поставлені, а значна частина коштів залишається замороженою на рахунках.

    Як укладали контракт

    Ще восени 2022 року Міністерство оборони України та компанія “Львівський арсенал” підписали контракт на постачання 100 тисяч мінометних пострілів на суму майже 1,4 млрд гривень. Контрагентом для постачання боєприпасів із заводу Elmech у Хорватії виступила словацька компанія SEVOTECH.

    Після всіх перевірок та погоджень, на підставі рішення робочої групи Олександр Лієв, як представник Міноборони, та Юрій Збітнєв, як директор ТОВ “Львівський арсенал”, уклали контракт. Однак, спочатку цей документ не передбачав перерахунку коштів, а додаткова фінансова угода могла бути підписана тільки після того, як “Львівський арсенал” надасть ліцензію на експорт озброєння від словацької компанії SEVOTECH.

    Після того, як Міноборони отримало необхідний пакет документів від “Львівського арсеналу”, в тому числі експортну ліцензію, і провело необхідні перевірки, 10 листопада 2022 року Лієв та Збітнєв підписали додаткову угоду про фінансові зобов’язання. Згідно з цим документом, МОУ мало перерахувати “Львівському арсеналу” передплату у сумі 1 340 465 698 гривень.

    Першу партію боєприпасів повинні були привезти в Україну ще 20 грудня 2022 року. Коли вона не була поставлена, Олександр Лієв почав надсилати “Львівському арсеналу” претензії й вимагати сплатити штраф за протермінування і поставити боєприпаси. Загалом МОУ направило “Львівському арсеналу” пʼять претензій, проте компанія на них не відреагувала і кошти не повернула.

    Міноборони намагалося повернути кошти, але й цього поки не вдалося зробити, адже більша їх частина – 818 млн гривень – заарештовані в межах кримінального провадження на рахунках компанії “Львівський арсенал”. Іншу частину коштів – 30% від суми, перерахованої МОУ на рахунки “Львівського арсеналу”, – українська компанія перевела за кордон, як передоплату.

    Куди пішли гроші МОУ за кордоном достовірно не відомо. Однак, за інформацією журналістів-розслідувачів, частина коштів, які “Львівський Арсенал” перевів на рахунки SEVOTECH, була перерахована на рахунок хорватської компанії WDG Promet, власником якої є Матіас Зубак.

    “Гучні” підозри

    У кінці січня 2024 року справа про невиконання контракту між Міністерством оборони та “Львівським арсеналом” набрала нових обертів. 27 січня 2024 року затримали колишнього чиновника МО Олександра Лієва.

    У цей же день Служба безпеки України повідомила, що розкрила схему розкрадання державних коштів і п’ять фігурантів кримінального провадження отримали підозру. Слідчі вважають, що фігуранти створили злочинну групу для заволодіння майже 1,4 млрд гривень Міноборони.

    Олександр Лієв провів місяць у СІЗО у рамках цього кримінального провадження, однак він повністю відкидає будь-які звинувачення і зазначає, що жодних фактів корупції чи службової недбалості в його діях не було.

    Директор “Львівського арсеналу” Юрій Збітнєв за рік і під домашнім арештом посидів, і в СІЗО, і під заставу вийти на свободу. Олексій Хорошаєв – співвласник словацької компанії SEVOTECH, яка мала організувати доставку боєприпасів на замовлення “Львівського арсеналу”, з вересня 2024 року перебуває під вартою у Чехії.

    Що змінилося за рік 

    За цей рік правоохоронці оголосили ще дві підозри в рамках кримінального провадження – власнику хорватської компанії WDG Promet Матіасу Зубаку та представнику компанії “Львівський арсенал” Олегу Євдоченку, який займався пошуком постачальників.

    Важливо, що поява цих нових підозрюваних може свідчити про зміну напрямку розслідування. Якщо спочатку фокус був зосереджений на Міноборони та посадовцях, які укладали договір, то тепер увага правоохоронців зміщується на тих, хто безпосередньо отримав кошти, але не виконав своїх зобов’язань.

    Також відомо, що передоплата за контрактом, яка мала піти на закупівлю боєприпасів, залишається замороженою на рахунках “Львівського арсеналу”, а це майже мільярд гривень. Це означає, що кошти, які могли бути використані для придбання іншого озброєння, досі заблоковані.

    Що цікаво, весь цей час і українська компанія “Львівський арсенал”, і словацька компанія SEVOTECH направляють до МОУ офіційні звернення, у яких стверджують, що боєприпаси є в наявності та можуть бути поставлені на всю суму передоплати. Чому ці постачання досі не відбулися – залишається відкритим питанням.

    Позиція Олександра Лієва

    Олександр Лієв нещодавно заявив, що після звільнення у 2022 році його діяльність у Міністерстві оборони стала об’єктом ретельних перевірок, включаючи численні обшуки, допити та поліграфи. Він підкреслив, що на початку повномасштабного вторгнення росії в Україну всі контракти укладалися в умовах, коли постачальники вимагали повної передоплати, а Департамент діяв в умовах воєнного стану.

    За його словами, за 2022 рік Департамент військово-технічної політики, у якому він працював з травня 2022 року, уклав 435 договорів на суму – 519 млрд грн. З них – 385 контрактів повністю виконані, 32 – розірвані і повернуті гроші (або і не сплачувалися), 18 – проблемні договори, які зараз розглядаються у господарських судах.

    З оплачених договорів поставлено протягом 2022-2024 років на суму 98% від загальної оплати. Це контракти, що укладалися в умовах 2022 року, коли жоден постачальник навіть не розглядав постачання без повної передоплати, а Департамент вів діяльність в умовах ЗКП. Впевнений, що і решта (2%) буде поставлено, або держава поверне гроші з штрафами та пенею (як і передбачають контракти),

    – заявив Лієв.

    Слідство наразі завершено, матеріали справи відкриті для ознайомлення, що може свідчити про її наближення до судового розгляду. Водночас залишається відкритим питання, чи можна було реалізувати контракт із затримкою, забезпечивши постачання боєприпасів ЗСУ, а не тримати так довго заблокованими постріли і гроші?

    Нещодавно правоохоронці оголосили ще одну підозру колишньому посадовцю Міноборони Олександру Лієву. Подробиці справи за посиланням.

    Додамо

    Днями піднялася чергова хвиля щодо минулорічного судового процесу. “Центр протидії корупції” опублікував фото судді ВАКС Ярослава Шкодіна, з дописом, в якому серед іншого згадав і розгляд справи по “Львівському арсеналу” і, зокрема, Лієву. В дописі наголошувалось, що “…Шкодін під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу ексчиновнику Міноборону Олександру Лієву допустив порушення кримінального процесуального кодексу, а також кодексу суддівської етики”.

    Всі ці звинувачення відкинув адвокат Андрій Слюсар.

    Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права (стаття 129 Конституції). Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (стаття 8 КПК),

    – вказав він.

    Адвокат пояснив, що спочатку поліція вручила підозру Олександру Лієву за корупційною статтею, після чого він був поміщений у СІЗО. Однак прокурори САП згодом дійшли висновку, що ознак корупційного злочину в цій справі немає, і її слід передати назад у поліцію. Під час розгляду питання про тримання під вартою Лієва в суді виникла ситуація: його не доставили із СІЗО, а прокурори на засідання не з’явилися. Суддя, враховуючи ситуацію, ухвалив провести засідання онлайн та дослідивши всі документи ухвалив рішення про звільнення Лієва із СІЗО, оскільки сама прокуратура вже не вбачала у справі ознак корупційного злочину.

    Також днями відбулося відкрите засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, на якому старший групи прокурорів у вказаному кримінальному провадженні Михайло Юревич визнав, що зміна запобіжного заходу Лієву ніяк не вплинула на хід досудового розслідування.

    “Оскільки досудове розслідування щодо вказаних осіб все ж було завершено і якщо ми візьмемо конкретно Лієва, то ризики, відповідно до яких обиралися запобіжні заходи, не були реалізовані – тобто, він не переховувався на час розслідування, також відсутні дані щодо впливу якимось чином на хід досудового розслідування”, – зазначив прокурор.

  • Рік у ЗСУ – і дозвіл на виїзд: як працюватиме нова програма військової служби

    Рік у ЗСУ – і дозвіл на виїзд: як працюватиме нова програма військової служби

    В Україні запроваджується нова програма військової служби, розрахована на молодих громадян віком від 18 до 24 років. Вона забезпечує можливість підписати річний контракт, після завершення якого військовослужбовці отримають відстрочку від мобілізації на один рік та дозвіл на виїзд за кордон.

    Про це розповів військовий 92-ї окремої штурмової бригади імені Івана Сірка Мстислав Банік в ефірі телемарафону. Зокрема, його бригада вже бере участь у пілотному проєкті.

    Як повідомив військовий ЗСУ Мстислав Банік, наразі до програми залучено шість бригад, але в майбутньому її поширять на всі Сили оборони України. За його словами, це пілотний проєкт, який буде впроваджено в тих частинах, що можуть забезпечити належний процес рекрутингу та якісну бойову підготовку.

    Головною умовою програми є служба в Збройних силах протягом одного року.

    «Ти підписуєш контракт на рік і через 12 місяців можеш залишити армію, якщо не хочеш продовжувати службу. Водночас ти отримуєш річну відстрочку від мобілізації та можливість виїхати за кордон. Це головні умови», — пояснив Банік.

    Програма спрямована на залучення молодих, фізично активних та мотивованих людей у штурмові підрозділи.

    «Піхота потребує саме молодих, енергійних бійців. Але окрім штурмових посад, є й інші вакансії: водії, медики тощо. Контракт можна підписати на рік або до оголошення демобілізації. При цьому передбачена виплата підйомних», — зазначив військовий.

    Після підписання контракту військовослужбовці проходитимуть навчання. Воно відбуватиметься безпосередньо на базі бригади та триватиме 45 днів. Додатково передбачено 14 днів фахової підготовки та ще два тижні адаптації у підрозділі.

    «Потрібно освоїти озброєння, з яким доведеться працювати. А вже після проходження навчального етапу новобранці включатимуться в бойову роботу», — пояснив Банік.

    Водночас він наголосив, що солдатів не відправлятимуть у бій без належної підготовки.

    «Ніхто не кине людину штурмувати позиції на третій день. Спочатку ретельний відбір, перевірка фізичного та психологічного стану, а потім — повноцінне навчання», — наголосив військовослужбовець.

    Одним із важливих стимулів для молодих людей є гідне фінансове забезпечення.

    «Після підписання контракту військовослужбовець одразу отримує 200 тисяч гривень для старту. Загалом за рік він отримає мільйон гривень. Враховуючи нинішню економічну ситуацію, важко знайти роботу, яка приноситиме такі гроші. Окрім мільйона, додатково виплачується 100 тисяч гривень премії плюс щомісячна зарплата», — пояснив Банік.

    За словами військового, для багатьох молодих людей ця програма може стати шансом не лише фінансово забезпечити себе, а й набути корисних навичок та змінити своє життя.

    Нагадаємо, в Україні в рамках експериментального проєкту деякі військовослужбовці гарантовано отримають по 1 мільйону гривень.

  • Агенція оборонних закупівель продовжить роботу попри рішення міністра оборони

    Агенція оборонних закупівель продовжить роботу попри рішення міністра оборони

    Агенція оборонних закупівель (АОЗ) заявила, що продовжить свою діяльність під керівництвом Марини Безрукової, незважаючи на рішення міністра оборони Рустема Умєрова. У своїй заяві АОЗ наголосила, що наглядова рада агенції залишається правочинною.

    Увечері 24 січня Марина Безрукова заявила, що відповідно до законодавства, залишається чинною очільницею відомства, попри відмову Міноборони продовжувати з нею контракт. Про це вона сказала в ефірі Суспільного.

    Безрукова наголосила, що її позиція відповідає законодавству, оскільки Наглядова рада прийняла рішення про продовження з нею контракту. І проєкт рішення надсилався Міністерству оборони.

    “Всі документи належним чинам оформлено. Тому моя позиція є незмінною: АОЗ функціонує у відповідності до законодавства і до потреб ЗСУ”, — зазначила Безрукова.

    Вона також зазначила, що була шокована оприлюдненою інформацією міністра оборони Рустема Умєрова про непродовження контракту. За словами Безрукової, “виглядає це як спроба зґвалтувати всі реформи, які були анонсовані й обіцяні суспільству”.

    Нагадаємо, 24 січня, наглядова рада АОЗ продовжила контракт з Мариною Безруковою ще на рік. Там зазначали, що відповідно до закону “Про управління об’єктами державної власності”, до виключної компетенції наглядової ради належить затвердження умов контракту з керівником. І пояснили, що відповідно і строк дії контракту є однією з його умов, яку уповноважена переглядати наглядова рада. При цьому, чинна редакція статуту АОЗ не зобов’язує погоджувати свої рішення про зміну умов контракту керівника (зокрема пролонгацію угоди) з Міноборони.

    У вересні 2024 року Умєров заявляв, що закупівельні агентства Міноборони — Агентство оборонних закупівель (АОЗ) і Державний оператор тилу (ДОТ) — об’єднають.

  • Україна закупила протитанкові міни часів Другої світової війни за 200 мільйонів євро: експерти мають сумніви щодо їх якості

    Україна закупила протитанкові міни часів Другої світової війни за 200 мільйонів євро: експерти мають сумніви щодо їх якості

    Агенція оборонних закупівель України підписала контракт на суму понад 200 мільйонів євро для придбання протитанкових мін M6A2, виготовлених ще в 1941 році. Ця угода викликала суспільний резонанс, адже йдеться не лише про значну вартість, але й про сумнівну якість товару, що вже майже 80 років перебуває в обігу.

    Про це у своєму матеріалі пише директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express.

    Агенція оборонних закупівель (АОЗ) розпочала процес закупівлі протитанкових мін, які були виготовлені ще 80 років тому. Як заявив фахівець у галузі оборони Олег Згурець, на ці міни витратять понад 200 мільйонів євро, і в експертному середовищі виникає сумнів щодо їхньої технічної придатності.

    “Міни M6A2, які ми збираємося купити, мають бути виготовлені ще у 1941 році. Сама по собі ця інформація вже викликає занепокоєння”, — каже Згурець.

    Відповідно до контракту, укладеного з болгарською компанією-посередником, Агенція оборонних закупівель планує придбати сотні тисяч мін M6A2 з підривниками за ціною близько 600 євро за одиницю. Цей контракт було ініційовано після офіційного запиту керівниці АОЗ, Марини Безрукової, до Міністерства оборони України. Міністерство погодило закупівлю, зазначивши, що ці міни відповідають вимогам щодо потреб Збройних сил України. Але це рішення викликає серйозні питання серед військових експертів.

    “Ми всі чудово розуміємо, що ці міни були виготовлені ще в середині ХХ століття. За цей час багато чого могло змінитися в їхньому стані. Це може бути дуже небезпечно, якщо міна не спрацює як належить, адже надійність старих боєприпасів завжди під питанням”, — зазначає Згурець.

    Міни M6A2 — це американська розробка часів Другої світової війни, виготовлені для знищення танків через натискну дію. Проте вже в 1960-х роках ці міни були виведені з арсеналу США через свою низьку ефективність. Проте багато з них було передано країнам Азії, Південної Америки та Африки, де вони зберігаються донині.

    “У нас є інформація, що ці міни на складах в третіх країнах просто іржавіють. Це може бути серйозною проблемою, адже не можна бути впевненим у здатності цих мін спрацювати, якщо їх підривачі вже давно вийшли з ладу або пошкоджені корозією”, — стверджує один з фахівців.

    Попри це, деякі військові інженери зазначають, що навіть старі міни можуть бути корисними за умови ретельного технічного огляду.

    “Якби нам ці міни передали десь по долару за штуку, ми б їх прийняли, навіть незважаючи на їхній вік. Але тут є проблема з підривниками, які можуть бути в незадовільному стані через довгий термін зберігання. Тому необхідно провести лабораторні випробування, перш ніж ми зможемо сказати, чи справді ці міни зможуть виконати свою задачу”, — пояснює інженер.

    Своєю чергою, фахівці наголошують на тому, що термін служби вибухових речовин, таких як тротил, може становити до 35-60 років, але в умовах тривалого зберігання і корозії металевого корпусу мін, їх ефективність може значно знизитися.

    “Питання про придатність таких мін для використання — це не просто теоретичні розмови. Це серйозне питання для наших збройних сил. І ми маємо розуміти, що без відповідних технічних тестів і гарантій ми ризикуємо отримати неефективні чи навіть небезпечні боєприпаси”, — підсумовує Згурець.

  • У «Київстар» через енергокризу тарифи зростуть на 25%

    У «Київстар» через енергокризу тарифи зростуть на 25%

    Мобільний оператор «Київстар» анонсував підвищення тарифів на свої послуги, яке настає найближчим часом. Згідно із заявкою компанії, вартість послуг зросла в середньому на 25%. Основною причиною подорожчання в «Київстарі» є значне зростання витрат на енергозабезпечення.

    Мобільний оператор “Київстар” оголосив про підвищення вартості своїх тарифних планів у середньому на 25%.

    Про це повідомили у пресслужбі компанії у відповідь на запит агентства Інтерфакс-Україна.

    Мобільний оператор “Київстар” повідомив про зміну вартості своїх послуг для частини абонентів. У середньому тарифи зростуть на 25%. Підвищення стосується контрактних тарифних планів і буде впроваджуватися поетапно до кінця 2024 року.

    Наразі зміни торкнулися тарифів, таких як “LOVE UA Світло Контракт 2023”, “ВАШ Регіон”, “ВАШ ОПТИМУМ”, Smart Max, “ВАШ Преміум” і “ВАШ Преміум+”. Одночасно компанія закриває низку застарілих тарифів, зокрема “ВАШ Вибір”, Smart, “Київстар 4G”, “Безлім”, “Київстар 4G Extra+ 2018” і “LOVE UA Магніт Контракт 2023”.

    На думку представників “Київстару”, підвищення вартості послуг є необхідним через низку факторів: зростання обсягів споживання мобільного зв’язку, складну економічну ситуацію в країні та витрати на забезпечення безперебійної роботи мережі коштом альтернативних джерел електроенергії.

    “Окремі тарифні плани не змінювалися понад рік, а деякі залишалися незмінними з початку повномасштабного вторгнення РФ. Востаннє тарифи коригувалися в квітні-травні 2024 року”, – зазначили у компанії.

    Перегляд тарифів дозволить “Київстару” інвестувати в модернізацію мережі, зокрема розвиток 4G та будівництво нових базових станцій, а також підтримувати енергетичну стійкість та безперебійність зв’язку.

    Компанія не надала точних прогнозів щодо тарифної політики на 2025 рік, зазначивши, що “поки немає визначених дат або переліку тарифів, які можуть змінитися”.

    Нагадаємо, в Україні стартує пілотний проєкт із використання технології 5G-зв’язку, який відбуватиметься в кілька етапів у трьох містах і триватиме два роки.

  • Замість зниження мобілізаційного віку Генштаб пропонує інший варіант

    Замість зниження мобілізаційного віку Генштаб пропонує інший варіант

    Генеральний штаб Збройних сил України спростував чутки про можливе зниження мобілізаційного віку. Натомість у військовому відомстві зосереджені на впровадженні мотиваційних контрактів для молоді віком 18-25 років. Ця ініціатива може стати новим підходом до залучення громадян на службу, забезпечуючи баланс між військовим обов’язком і соціальними гарантіями.

    Згідно з інформацією, отриманою OBOZ.UA від джерела у Генштабі ЗСУ, за новим контрактом молоді люди служитимуть у бойових бригадах протягом одного року. Протягом цього часу вони проходитимуть навчання та повну військову підготовку.

    “Вони підписують контракт, служать рік, а потім звільняються. Після цього до 25 років вони матимуть право на відстрочку,” – розповів співрозмовник.

    Контракт передбачає не лише виплати, а й спеціальний соціальний пакет. Для вікової категорії 18-25 років цей пакет буде значно розширеним, щоб мотивувати молодь долучатися до служби.

    Для реалізації ініціативи необхідні законодавчі зміни. У Генштабі зазначають, що відповідні пропозиції вже розроблені й передані на розгляд Міністерства оборони. Попереднє схвалення ініціативи у МО дає підстави сподіватися на її швидку реалізацію.

    “Ми розробили пропозиції, зараз працюємо над їхнім впровадженням. Це новий підхід, який допоможе залучити молодь до служби без примусу,” – зазначило джерело у Генштабі.

    Військові експерти зазначають, що залучення молоді через мотиваційні контракти може стати ефективною альтернативою традиційним методам мобілізації. Це дозволить уникнути соціальної напруги та створить умови, за яких служба в армії стає можливістю для особистого розвитку, а не лише обов’язком.