Golosnovinua.com

Позначка: корупція

  • «Позика» на $800 тисяч для родини голови АМКУ: депутата Львівщини віддадуть під суд у справі про фіктивні докази

    «Позика» на $800 тисяч для родини голови АМКУ: депутата Львівщини віддадуть під суд у справі про фіктивні докази

    Депутата однієї з міських рад Львівської області Володимира Ковальчука судитимуть за обвинуваченням у наданні неправдивих показань детективам НАБУ, використанні підробленого документа та декларуванні недостовірної інформації. Слідство вважає, що депутат допомагав створити штучне пояснення походження активів родини голови Антимонопольного комітету України Павла Кириленка, який сам є фігурантом справи про незаконне збагачення та недостовірне декларування.

    Про завершення слідства та передачу матеріалів до суду повідомило НАБУ. Інформацію також оприлюднили журналісти проєкту «Схеми» та низка українських медіа.

    За версією слідства, Ковальчук заявив детективам, що у 2021 році нібито позичив 800 тисяч доларів тестю Павла Кириленка — Олександру Матієнку. Саме ці гроші, за словами родини Кириленка, начебто стали джерелом коштів для придбання елітної нерухомості у Києві. Йдеться про квартири, офісні приміщення та паркомісця у столичному житловому комплексі бізнес-класу «Оболонь Plaza».

    Історія із «позикою» стала одним із ключових епізодів у справі проти голови АМКУ Павла Кириленка. НАБУ та САП підозрюють, що у 2020–2023 роках Кириленко, перебуваючи на посаді керівника Донецької обласної військової адміністрації, набув активи на понад 72 мільйони гривень, записавши майно на родичів дружини.

    Раніше під час засідання Вищого антикорупційного суду тесть Кириленка Олександр Матієнко пояснював походження коштів саме цією позикою. За його словами, він разом із дружиною нібито планував інвестувати у київську нерухомість разом із Володимиром Ковальчуком як у спільний бізнес-проєкт. Матієнко заявляв, що сторони хотіли придбати нерухомість, зробити ремонт і згодом перепродати її дорожче.

    Втім, у НАБУ переконані, що договір позики був сфальсифікований уже після початку антикорупційного розслідування. Згідно з результатами судової експертизи, документ, датований липнем 2021 року, насправді був підписаний значно пізніше — у 2024 році. Експерти також дійшли висновку, що договір намагалися штучно «зістарити», аби створити враження його давнього походження.

    Слідчі вважають, що Ковальчук не лише надав неправдиві свідчення, а й використав підроблений договір у цивільному процесі. Навесні 2025 року депутат звернувся до Ужгородського міськрайонного суду із позовом про стягнення з родини Матієнків «боргу» у розмірі 800 тисяч доларів. Попри аргументи прокурорів САП щодо сумнівності документа, у серпні 2025 року суд першої інстанції задовольнив позов Ковальчука. Наразі це рішення оскаржується в апеляції.

    Крім того, за даними НАБУ, депутат відобразив цю позику у своїй декларації за 2024 рік, що слідство також розцінює як внесення недостовірної інформації до електронної декларації.

    Дії Ковальчука кваліфікували за кількома статтями Кримінального кодексу України, серед яких:
    — введення в оману суду або іншого уповноваженого органу;
    — використання завідомо підробленого документа;
    — декларування недостовірної інформації.

    Сам депутат усі звинувачення відкидає. У коментарях журналістам він заявив, що вважає підозру необґрунтованою та назвав кримінальне провадження «тиском» через його статус свідка у справі Кириленка. Також Ковальчук стверджує, що не бачив експертизи, яка встановила нібито пізніше створення договору позики. Окремо депутат заявив, що на момент надання коштів не знав про родинні зв’язки Олександра Матієнка з головою Антимонопольного комітету.

    Сама справа Павла Кириленка залишається однією з найгучніших антикорупційних справ щодо високопосадовців останніх років. У центрі уваги слідства — походження численних об’єктів нерухомості та елітного майна, оформленого на близьких родичів дружини чиновника. ВАКС раніше обрав Кириленку запобіжний захід у вигляді застави понад 30 мільйонів гривень та поклав на нього низку процесуальних обов’язків.

    На тлі активізації антикорупційних розслідувань справа Ковальчука може стати прецедентною не лише через обсяг фігуруючих сум, а й через сам механізм, який, за версією слідства, використовувався для легалізації походження активів через фіктивні боргові зобов’язання та судові процеси.

  • Обшуки одразу у трьох облуправліннях Нацполіції: що відбувається і чи пов’язано це зі справами НАБУ

    Обшуки одразу у трьох облуправліннях Нацполіції: що відбувається і чи пов’язано це зі справами НАБУ

    20 травня в Україні одночасно розпочалися слідчі дії у головних управліннях Національної поліції одразу трьох областей — Тернопільської, Житомирської та Івано-Франківської. Інформацію про проведення обшуків офіційно підтвердила речниця Національної поліції України Юлія Гірдвіліс.

    За її словами, правоохоронці наразі сприяють проведенню всіх необхідних процесуальних дій, однак подробиці кримінального провадження офіційно не розголошуються. Саме через брак деталей ситуація вже викликала значний резонанс у медіа та соцмережах, адже обшуки одночасно в кількох регіональних управліннях Нацполу — явище для України доволі рідкісне.

    Відомо, що слідчі дії проходять у Головних управліннях Нацполіції у Тернопільській, Житомирській та Івано-Франківській областях. Наразі не повідомляється, чи йдеться про одну спільну справу, чи про кілька окремих проваджень. Також офіційно не названо орган, який проводить обшуки, однак у публічному просторі активно обговорюється можливий зв’язок із масштабними антикорупційними розслідуваннями, які останніми днями активізували НАБУ та САП.

    Ситуація привернула додаткову увагу через те, що лише напередодні, 19 травня, детективи НАБУ та прокурори САП провели масштабні обшуки у Верховному Суді. Слідчі дії тоді відбувалися як за місцем роботи окремих суддів, так і вдома та в транспортних засобах фігурантів справи. Під обшуки потрапили чинні та колишні судді, а також колишній голова Верховного Суду, справа якого вже слухається у Вищому антикорупційному суді. Того ж дня стало відомо, що антикорупційні органи розширили коло підозрюваних і оголосили нові підозри трьом чинним суддям та одному судді у відставці.

    На цьому тлі одночасні обшуки в регіональних підрозділах поліції багато хто сприйняв як продовження серії масштабних правоохоронних операцій. Водночас офіційного підтвердження такого зв’язку наразі немає.

    У Нацполіції поки утримуються від коментарів щодо суті справи. Не повідомляється і про можливі підозри, затримання чи конкретних посадовців, яких перевіряють слідчі. Правоохоронці також не уточнюють, чи стосуються обшуки можливих корупційних злочинів, перевищення службових повноважень або інших кримінальних правопорушень.

    В українській правоохоронній системі одночасні обшуки в кількох регіонах зазвичай свідчать або про міжрегіональне провадження, або про координацію дій великої групи осіб. Подібні операції часто проводять у справах щодо незаконного обігу наркотиків, тіньових фінансових схем, «кришування» бізнесу або зловживань у самих правоохоронних органах.

    Зокрема, останніми роками Тернопільська, Івано-Франківська та Житомирська області вже фігурували у масштабних кримінальних провадженнях щодо незаконного обігу наркотичних речовин, діяльності організованих груп та корупційних схем у різних державних структурах. Раніше поліція Тернопільщини повідомляла про викриття міжрегіональної мережі наркоторговців, які діяли через Telegram-канали та реалізовували заборонені речовини по всій Україні.

    Окрему увагу експертів зараз привертає той факт, що обшуки відбуваються саме в обласних управліннях, а не в окремих районних підрозділах поліції. Це може свідчити про інтерес слідства до керівного або організаційного рівня роботи структур.

    Паралельно в українському інформаційному просторі триває хвиля гучних правоохоронних та антикорупційних справ. Окрім розслідувань щодо суддівського корпусу, останніми днями медіа повідомляли про обшуки в окремих університетах, державних структурах та підприємствах. На цьому тлі події в облуправліннях Нацполіції можуть стати частиною ширшої кампанії з перевірки роботи державних інституцій.

    Водночас юристи наголошують: сам факт проведення обшуків не означає автоматичного висунення підозр чи доведення вини. На цьому етапі слідчі лише збирають документи, техніку, можливі докази та перевіряють обставини справи.

    Станом на ранок 20 травня офіційної інформації про результати обшуків немає. Також невідомо, чи були вилучені документи, носії інформації або чи проводяться допити посадовців. Не виключено, що більше деталей правоохоронці повідомлять уже найближчими годинами або після завершення активної фази слідчих дій.

    Суспільний інтерес до ситуації залишається високим ще й через загальний запит на очищення правоохоронної системи та посилення антикорупційної політики в умовах війни. Останніми роками Україна перебуває під пильною увагою міжнародних партнерів щодо реформування судової та правоохоронної систем, а кожне масштабне розслідування проти посадовців автоматично стає предметом широкого обговорення.

    Наразі правоохоронні органи закликають не поширювати неперевірену інформацію та чекати офіційних повідомлень щодо причин і результатів обшуків.

  • Батько Єрмака їздив до Росії вже після призначення сина в ОП: спливли нові деталі розслідування

    Батько Єрмака їздив до Росії вже після призначення сина в ОП: спливли нові деталі розслідування

    Батько колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака Борис Єрмак відвідував Росію вже після того, як його син отримав посаду в команді президента Володимира Зеленського. Про це йдеться у новому розслідуванні проєкту «Схеми».

    Журналісти з посиланням на бази даних авіаперельотів стверджують, що у листопаді 2019 року Борис Єрмак здійснив поїздку до Санкт-Петербурга транзитом через Білорусь.

    За даними розслідувачів, 2 листопада він вилетів із Мінська до аеропорту «Пулково», а вже 6 листопада повернувся назад в Україну.

    У матеріалі також зазначається, що разом із Борисом Єрмаком до Росії нібито їздила і його дружина, яка народилася у Санкт-Петербурзі.

    Поїздка, як наголошують журналісти, відбулася через кілька місяців після того, як Андрій Єрмак став помічником президента Володимира Зеленського.

    Новий резонанс навколо родини Єрмаків виник на тлі нещодавньої підозри самому екскерівнику Офісу президента.

    11 травня НАБУ та САП повідомили Андрію Єрмаку про підозру у справі щодо ймовірного відмивання коштів під час будівництва елітного котеджного містечка у Козині під Києвом.

    За версією слідства, у межах схеми могли бути легалізовані близько 460 мільйонів гривень.

    У справі також фігурують бізнесмен Тимур Міндіч, який, за даними слідства, залишив Україну, а також колишній віцепрем’єр Олексій Чернишов.

    14 травня суд обрав Андрію Єрмаку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави у 140 мільйонів гривень.

    Вже 18 травня він вийшов із СІЗО після внесення повної суми застави.

    Публікація «Схем» викликала активне обговорення у соцмережах, оскільки йдеться про період, коли відносини між Україною та Росією вже залишалися вкрай напруженими після початку війни на Донбасі та анексії Криму.

    Наразі сам Андрій Єрмак публічно не коментував інформацію щодо поїздки свого батька до Росії у 2019 році.

  • НАБУ прийшло до Верховного Суду: у справі про корупцію проводять масштабні обшуки

    НАБУ прийшло до Верховного Суду: у справі про корупцію проводять масштабні обшуки

    У вівторок, 19 травня, детективи НАБУ та прокурори САП проводять масштабні обшуки у Верховному Суді в межах розслідування корупційної справи. Слідчі дії відбуваються за місцями роботи, проживання та у транспортних засобах чинних і колишніх суддів найвищої судової інстанції країни.

    Про це офіційно повідомило НАБУ.

    За даними правоохоронців, обшуки також проводять у колишнього голови Верховного Суду Всеволода Князєва, справа якого вже слухається у Вищому антикорупційному суді. Деталі нових слідчих дій у НАБУ та САП поки офіційно не розкривають, однак пообіцяли оприлюднити додаткову інформацію пізніше.

    За інформацією правоохоронців, слідчі дії відбуваються одразу за кількома адресами. Йдеться не лише про службові кабінети суддів, а й про приватне майно та автомобілі фігурантів справи. На оприлюднених фото видно співробітників НАБУ у приміщенні суду та під час проведення процесуальних дій.

    Нинішні обшуки фактично стали продовженням однієї з найгучніших антикорупційних справ в українській судовій системі за останні роки — справи ексголови Верховного Суду Всеволода Князєва.

    Нагадаємо, 15 травня 2023 року правоохоронці затримали Князєва за підозрою в отриманні хабаря у розмірі 2,7 мільйона доларів. На той момент він очолював Верховний Суд. Слідство заявляло, що гроші нібито передавалися за ухвалення рішення на користь одного з українських бізнесменів.

    Того ж тижня пленум Верховного Суду достроково припинив повноваження Князєва як голови суду. Скандал став безпрецедентним для української судової системи, адже вперше в історії незалежної України на хабарі затримали керівника Верховного Суду.

    Після арешту справа Князєва неодноразово привертала увагу через зміну розміру застави. Спочатку суд визначив рекордну суму, однак згодом її кілька разів зменшували. У підсумку 31 січня 2024 року Князєв вийшов із СІЗО після внесення застави у понад 18 мільйонів гривень. Це стало сьомим переглядом розміру застави у справі.

    Паралельно Вища рада правосуддя розглядала питання щодо надання згоди на затримання, тримання під вартою та тимчасове усунення судді від здійснення правосуддя.

    Нинішні обшуки можуть свідчити про подальше розширення антикорупційного розслідування. Офіційно НАБУ не уточнює, чи йдеться про нові епізоди у справі Князєва, чи про окреме провадження щодо інших представників судової системи.

    На тлі війни та постійних вимог західних партнерів щодо реформування судової системи подібні розслідування набувають особливого політичного значення. Україна неодноразово декларувала боротьбу з корупцією як одну з ключових умов для інтеграції до Європейського Союзу та подальшого отримання міжнародної фінансової допомоги.

    Останніми тижнями українські правоохоронці активізували масштабні антикорупційні перевірки в різних державних структурах. Кілька днів тому правоохоронці провели серію обшуків у посадовців ТЦК та СП по всій Україні.

    Тоді поліцейські та слідчі здійснили 44 обшуки у 16 регіонах держави. Під час слідчих дій вилучили елітні автомобілі, великі суми готівки та документи, що можуть свідчити про незаконне збагачення окремих посадовців. Загальна сума виявлених коштів сягнула майже 92 мільйонів гривень.

    На цьому тлі нові обшуки у Верховному Суді можуть стати ще одним гучним ударом по репутації української судової системи, яка вже тривалий час перебуває під пильною увагою суспільства та міжнародних партнерів.

  • Єрмак після СІЗО: подякував за заставу і заявив, що не виїжджатиме з України

    Єрмак після СІЗО: подякував за заставу і заявив, що не виїжджатиме з України

    Колишній керівник Офісу президента Андрій Єрмак прокоментував своє звільнення з-під варти після внесення застави, подякувавши всім, хто долучився до збору необхідної суми, та наголосивши, що не має наміру залишати Україну.

    Відповідну заяву він оприлюднив після виходу із СІЗО, підкресливши, що отримана підтримка стала для нього важливою у період, який він назвав складним і випробувальним. За його словами, як люди з близького оточення, так і ті, з ким він не знайомий особисто, допомогли зібрати кошти для внесення застави, визначеної судом.

    “Щиро вдячний кожному, хто долучився до збору необхідної суми застави — як людям, з якими я знайомий особисто, так і тим, кого поки що не знаю. Дякую всім, хто підтримує мене в цей непростий момент. Справедливість варта того, щоб за неї боротися”, — зазначив Єрмак у своєму зверненні.

    Він також наголосив, що й надалі категорично заперечує всі висунуті проти нього звинувачення та вважає їх безпідставними. За словами колишнього посадовця, він має намір відстоювати свою позицію виключно у правовий спосіб, співпрацюючи з адвокатами та використовуючи всі передбачені законом механізми захисту.

    Окремо Єрмак підкреслив, що поважає судову систему та правоохоронні органи, але водночас наполягає на своїй невинуватості. Він заявив, що не планує ухилятися від слідчих дій і готовий брати участь у всіх процесуальних процедурах, які можуть бути призначені у межах кримінального провадження.

    Найбільший акцент у його заяві був зроблений на запевненні, що він не має наміру залишати Україну.

    “Я нікуди не тікав і не збираюся. Я залишаюся в Україні та продовжу робити те, що робив увесь цей час — працювати на користь моєї держави, допомагати військовим, полоненим і людям, які потребують підтримки”, — заявив Єрмак.

    Після виходу з-під варти на нього, згідно з рішенням суду, продовжують діяти процесуальні обмеження, пов’язані з кримінальним провадженням. Серед них — обов’язок з’являтися за викликом слідства та суду, повідомляти про зміну місця проживання або роботи, а також обмеження на виїзд за межі України без відповідного дозволу.

    Нагадаємо, 18 травня Єрмак вийшов із СІЗО після внесення застави у розмірі 140 мільйонів гривень. Рішення про тримання під вартою з альтернативою застави ухвалив Вищий антикорупційний суд 14 травня.

    За матеріалами слідства, колишнього керівника Офісу президента підозрюють у причетності до схеми легалізації коштів, яка могла бути пов’язана з будівництвом елітного котеджного містечка “Династія” у Козині на Київщині. Правоохоронці також перевіряють можливі джерела походження коштів, які, за версією слідства, могли надходити з корупційних схем у сфері енергетики.

    Єрмак своєї вини не визнає та називає всі звинувачення політично мотивованими й безпідставними. Розслідування у справі триває.

  • У Раді розкритикували урядову антикорстратегію через ЄС-порушення

    У Раді розкритикували урядову антикорстратегію через ЄС-порушення

    Голова комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна заявила про суттєві розбіжності між парламентським комітетом і урядом щодо проєкту Антикорупційної стратегії України на 2026–2030 роки. За її словами, урядова версія документа не враховує низку ключових положень, які безпосередньо пов’язані з виконанням євроінтеграційних зобов’язань України та можуть впливати на подальший рух до членства в Європейському Союзі.

    Про це Анастасія Радіна повідомляє у Facebook. Радіна стверджує, що уряд уже схвалив власний варіант стратегії 15 травня без широкого публічного обговорення, тоді як офіційного оприлюднення документа на момент її заяви на сайті Верховної Ради не було, хоча текст перебуває в її розпорядженні. Вона підкреслила, що ситуація викликає занепокоєння через відсутність належної координації між гілками влади у формуванні стратегічних антикорупційних рішень.

    За словами Радіної, урядовий проєкт не включає низку реформ, які вважаються критичними для посилення незалежності антикорупційної інфраструктури. Зокрема, йдеться про реформування процедури призначення генерального прокурора, запровадження прозорого та незалежного конкурсу для обрання керівника Державного бюро розслідувань, а також розширення процесуальної автономії Спеціалізованої антикорупційної прокуратури без необхідності додаткових погоджень із генеральним прокурором. На думку очільниці комітету, вилучення цих положень суттєво послаблює інституційну спроможність антикорупційної системи.

    Радіна також наголосила, що такі зміни суперечать зобов’язанням України в межах європейської інтеграції, зокрема так званим проміжним бенчмаркам, які використовуються Європейським Союзом для оцінки прогресу країн-кандидатів. Вона заявила, що ці критерії є невід’ємною частиною переговорного процесу щодо вступу України до ЄС і їх невиконання може вплинути на темпи інтеграції.

    Окремо депутатка згадала так званий “план Качки-Кос”, який у політичних дискусіях використовується як орієнтир для низки реформ у сфері верховенства права та боротьби з корупцією. За її словами, урядовий документ не враховує його ключових положень, що може свідчити про відхід від попередніх домовленостей та узгоджених дорожніх карт реформ.

    Вона підкреслила, що антикорупційна стратегія є не просто внутрішнім політичним документом, а елементом ширшої системи зобов’язань України перед міжнародними партнерами. Зокрема, йдеться про фінансову підтримку з боку ЄС, де частина коштів у межах великої кредитної програми на десятки мільярдів євро прямо пов’язана з виконанням реформ у сфері верховенства права, судової системи та антикорупційної політики.

    У Національному агентстві з питань запобігання корупції раніше повідомляли, що до парламенту було подано два альтернативні варіанти Антикорупційної стратегії — від Кабінету міністрів і від профільного парламентського комітету. Обидва документи базуються на єдиній законодавчій основі, розробленій НАЗК, однак відрізняються підходами до інституційних реформ і розподілу повноважень між органами влади.

    Аналітики зазначають, що паралельне існування двох різних підходів до формування антикорупційної політики може ускладнити фінальне ухвалення єдиної стратегії. Це, у свою чергу, потенційно затягує виконання частини міжнародних зобов’язань України та може стати предметом додаткових консультацій із Європейською комісією.

    Попри критику, урядова сторона поки публічно не коментувала закиди щодо змісту документа. Очікується, що дискусія навколо Антикорупційної стратегії 2026–2030 років продовжиться в парламенті, де документ має пройти подальше опрацювання та можливе узгодження між різними політичними та інституційними центрами впливу перед остаточним ухваленням.

  • 140 мільйонів і свобода: Єрмак вийшов із СІЗО

    140 мільйонів і свобода: Єрмак вийшов із СІЗО

    Ексголова Офісу президента України Андрій Єрмак вийшов із слідчого ізолятора після того, як за нього була внесена повна сума застави у розмірі 140 мільйонів гривень. Про це повідомляє “Суспільне”. Після оформлення всіх процесуальних процедур колишній високопосадовець залишив СІЗО, однак фактично перебуває під жорстким контролем слідства і суду в межах визначених запобіжних заходів.

    Після звільнення на Єрмака покладено широкий перелік обов’язків, які фактично обмежують його пересування, контакти та публічну діяльність. Зокрема, він зобов’язаний регулярно з’являтися за кожним викликом детективів Національного антикорупційного бюро, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та суду. Йому заборонено залишати межі Києва без окремого погодження зі слідством або судовими органами, а також необхідно повідомляти про будь-які зміни місця проживання чи роботи.

    Крім того, одним із ключових елементів контролю є заборона будь-яких контактів із можливими свідками та іншими фігурантами кримінального провадження. Окремо передбачено обов’язкову здачу всіх закордонних паспортів, а також дипломатичних документів, що могли б дозволити виїзд за кордон. Також на нього накладено обов’язок постійно носити електронний засіб контролю, що дозволяє правоохоронним органам відстежувати його місцеперебування в режимі реального часу.

    Рішення про арешт із альтернативою застави ухвалив Вищий антикорупційний суд 14 травня 2026 року. Тоді Єрмака було взято під варту безпосередньо в залі суду строком на два місяці. Суд визначив заставу у 140 млн грн як альтернативу утриманню під вартою, і саме після внесення цієї суми він отримав можливість вийти із СІЗО.

    Справу розслідують Національне антикорупційне бюро України спільно зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою. За матеріалами слідства, Андрій Єрмак підозрюється у причетності до організованої схеми відмивання коштів у великих розмірах — орієнтовно близько 460 мільйонів гривень. Правоохоронці вважають, що ця схема могла діяти через низку посередницьких структур і охоплювати фінансові операції в різних секторах економіки, зокрема в енергетичному.

    У межах розслідування також фігурують інші відомі особи. Серед них — колишній віцепрем’єр Олексій Чернишов та бізнесмен Тимур Міндіч. Слідство вважає, що вони могли бути залучені до фінансових операцій, пов’язаних із виведенням і легалізацією коштів.

    Окрему увагу правоохоронців привернуло будівництво елітного котеджного містечка “Династія” в Козині на Київщині. За версією слідства, кошти, отримані внаслідок ймовірних махінацій в енергетичному секторі, могли бути інвестовані у цей проєкт. Йдеться про суми понад 8 мільйонів доларів, спрямованих безпосередньо на забудову, а також приблизно 1,9 мільйона доларів на інші пов’язані об’єкти. Цей епізод розглядається як один із ключових у справі щодо можливого відмивання коштів.

    Слідчі також заявляють, що у внутрішніх документах і робочих матеріалах фігурантів Андрій Єрмак міг згадуватися під умовними позначеннями або вигаданими іменами, зокрема “Хірург” або “Андрій”. Окрім цього, виявлені під час обшуків матеріали містили інформацію щодо можливих кадрових рішень у структурі Служби безпеки України, що, на думку слідства, може свідчити про ширший масштаб впливу або контактів фігурантів справи.

    Також окремо перевіряється роль членів родини у можливих фінансових або будівельних проєктах, пов’язаних із фігурантами справи. Слідство аналізує рух коштів, документи власності та можливі зв’язки між різними учасниками ймовірної схеми.

    Сам Андрій Єрмак категорично заперечує всі звинувачення і заявляє про їхню безпідставність. Його захист наполягає на політичній вмотивованості переслідування та відсутності достатніх доказів причетності до інкримінованих дій. Підозру йому було вручено 11 травня 2026 року, а саме кримінальне провадження триває з листопада 2025 року, коли у нього відбулися перші слідчі дії та обшуки, після яких він був звільнений з посади в Офісі президента.

    Наразі справа перебуває на стадії активного досудового розслідування, а слідчі дії продовжуються. Правоохоронні органи не виключають розширення кола фігурантів та нові епізоди у межах провадження, яке вже стало одним із найрезонансніших політичних кримінальних розслідувань останнього часу в Україні.

  • Організатори концерту Бумбокс заплатили ТЦК “за лояльність” на час виступу гурту в столиці. Джерела

    Організатори концерту Бумбокс заплатили ТЦК “за лояльність” на час виступу гурту в столиці. Джерела

    Як повідомляють наші джерела в КМДА, організатори концерту відомого українського гурту “Бумбокс” заплатили 5 мільйонів гривень керівництву районного ТЦК для безперешкодного проведення концерту у Києві 16 травня.

    “У Києві на концерті “Бумбокс” не було жодного представника ТЦК, і нікого не затримували.

    Це коштувало організаторам, за попередньою інформацією, 5 мільйонів гривень, і це не донати на ЗСУ, а хабарі керівництву районного ТЦК.

    Новий голова ТЦК Києва не брав у цьому участі, але ситуацією зацікавився.

    Після скандалу з перевірками ТЦК на концерті Вакарчука в Києві організатори концертів вважають за краще “домовлятися” з ТЦК.” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, концерт гурту “Бумбокс” зібрав тисячі глядачів у столиці 16 травня.  Це був перший сольний виступ колективу з початку повномасштабного вторгнення.

    Просимо цей матеріал вважати офіційним запитом до СБУ, ДБР та НАБУ з метою проведення перевірки даної інформації та прийняття рішень, в межах компетенції. 

  • В Україні корупціонерів переважно штрафують, а не ув’язнюють

    В Україні корупціонерів переважно штрафують, а не ув’язнюють

    В Україні у період із січня по квітень 2026 року суди ухвалили 814 рішень у справах, пов’язаних із корупційними правопорушеннями. Такі дані оприлюднив Опендатабот із посиланням на Єдиний реєстр корупціонерів. Порівняно з аналогічним періодом 2025 року кількість рішень зменшилася на 27%, однак залишається майже вдвічі більшою, ніж у роки до початку повномасштабної війни, що свідчить про зростання навантаження на антикорупційну систему навіть в умовах воєнного стану.

    Попри відносно значну кількість розглянутих справ, структура покарань демонструє чітку тенденцію до переважання фінансових санкцій. У переважній більшості випадків суди обмежуються штрафами, тоді як реальні строки позбавлення волі у справах цієї категорії залишаються поодинокими або взагалі не застосовуються в межах основного масиву рішень за поточний період. Це формує ситуацію, коли юридична відповідальність за корупційні правопорушення найчастіше має адміністративний, а не кримінальний характер.

    Статистика також показує, що 93% усіх судових рішень у 2026 році стосуються саме адміністративних правопорушень. Із 814 справ лише 52 були кримінальними, тоді як 762 — адміністративними. Такий дисбаланс пояснюється як особливостями кваліфікації корупційних діянь, так і тривалістю кримінальних проваджень, які зазвичай потребують значно більше часу для розслідування та судового розгляду. У Національному агентстві з питань запобігання корупції зазначають, що подібна структура є типовою, адже адміністративні справи, пов’язані з порушеннями фінансового контролю, розглядаються швидше і становлять основу поточного масиву рішень.

    Найбільша частка корупційних справ у 2026 році — близько 91% — стосується саме фінансового контролю. Йдеться про порушення, пов’язані з електронним декларуванням, несвоєчасним поданням звітності або помилками в деклараціях. У числовому вимірі це 742 справи з 814, розглянутих за перші чотири місяці року. Значно меншою є частка справ про хабарництво, яка становить приблизно 6%, тоді як конфлікт інтересів займає близько 3% від загальної кількості.

    Аналітики звертають увагу, що така структура правопорушень свідчить про домінування формальних порушень над класичними корупційними злочинами, такими як отримання неправомірної вигоди. Це може пояснюватися як ефективністю виявлення деклараційних порушень завдяки цифровим інструментам контролю, так і складністю доведення фактів хабарництва у кримінальних провадженнях.

    Для порівняння, 2025 рік став рекордним за кількістю судових рішень у корупційних справах: тоді суди винесли 4 086 рішень, що у 2,2 раза більше, ніж у 2024 році. Водночас і тоді переважна більшість покарань — близько 97% — обмежувалася штрафами, що вказує на сталість тенденції до фінансової, а не кримінальної відповідальності. Попри це, у 2025 році все ж фіксувалися окремі випадки суворіших вироків, включно з позбавленням волі, громадськими роботами та іспитовими строками.

    Серед резонансних прикладів минулого року називають справу київського адвоката, якому призначили штраф понад 1,24 млн грн за організацію схем ухилення від мобілізації. За даними слідства, він за 15 тисяч доларів пропонував допомогу в оновленні даних у територіальних центрах комплектування та фіктивне працевлаштування для отримання бронювання. Попри значний масштаб діяльності, суд обмежився фінансовим покаранням і зняв арешт із майна, включно з автомобілем Chevrolet Camaro, квартирою та комерційною нерухомістю.

    Водночас найсуворішим вироком 2025 року стало 10-річне позбавлення волі для військовослужбовця на Сумщині, який викрадав і продавав військову оптику, зокрема тепловізори та прилади нічного бачення. Загальна сума збитків у цій справі перевищила 4,5 млн грн, а частину викраденого обладнання вдалося повернути для потреб Збройних сил України.

    Окремо варто згадати законодавчі зміни, які вплинули на облік корупційних правопорушень. З липня 2025 року набрав чинності закон №4496, який суттєво обмежив строки зберігання даних у Реєстрі корупціонерів. Відтепер інформація про адміністративні правопорушення зберігається лише один рік, дані щодо кримінальних справ — до погашення або зняття судимості, а записи про юридичних осіб — протягом п’яти років. Національне агентство вже розпочало процес вилучення записів, строк дії яких сплив.

    У підсумку експерти відзначають, що сучасна система реагування на корупційні правопорушення в Україні характеризується переважанням адміністративних санкцій і штрафів, тоді як частка реальних кримінальних вироків залишається обмеженою. Це формує тривалу дискусію щодо ефективності антикорупційної політики, її здатності стримувати системні порушення та впливати на рівень корупції в державі загалом.

  • Підозрювана в корупції адептка сепаратизму Олена Нандриш продовжує працювати на держслужбі

    Підозрювана в корупції адептка сепаратизму Олена Нандриш продовжує працювати на держслужбі

    Колишня голова Магальської сільської ради Олена Нандриш, яка  зловживаючи службовим становищем, безпідставно нараховувала собі премій на 100 тис грн та була помічена на сепаратистському заході, де лунали заклики про перехід Чернівецької області до складу Румунії, продовжує  працювати на держслужбі.

    Нагадаємо, за повідомленням Чернівецької обласної прокуратури, екс-голова Магальської сільської ради Олена Нандриш, зловживаючи службовим становищем, безпідставно нараховувала собі додаткову заробітну плату та премію. Внаслідок її дій з місцевого бюджету було витрачено майже 100 тисяч гривень.

    За процесуального керівництва прокурорів Чернівецької окружної прокуратури  Олені Нандриш було повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 191 КК України.

    Скріншот сайту Чернівецької обласної прокуратури

    Водночас, екс-голова Магальської сільської ради Олена Нандриш відома також тим, що у 2019-му році підтримала захід адептів ідеї Великої Румунії, які виступають за вихід зі складу України “Чернівців, Буковини та Бессарабії”.

    Скріншот Фейсбук сторінки одного з лідерів «Romania mare» Георге Сіміона

    Так, під час заходу за участі української чиновниці Олени Нандриш, один з лідерів Romania mare Георге Сіміон, заявив наступне:

    “Сьогодні перед вами я зібрав «Велику Румунію» від Дністра до Тиси, я сьогодні привіз сюди в Аджуд Чернівці. Ми повинні розуміти всі, що ми єдиний народ від Дністра до Тиси, ми повинні піклуватись про цей народ”.

    Нагадаємо, незважаючи на підозри в корупції та відвідини сепаратиських заходів, Олена Нандриш продовжує працювати на держслужбі на посаді начальника відділу культури, сім’ї, молоді, спорту та міжнародного  співробітництва Магальської сільської ради.