Як повідомляє журналіст Володимир Бондаренко, заступник керівника ОП Олег Татаров допоміг фігуранту справи “Мідас” Олександру Цукерману переоформити яхт-клуб Трухановому острові.
Нагадаємо, 02.05.2026 нардеп Олексій Гончаренко запостив роздруківки плівок Міндіча про те як людина на ім’я “Цибульський В.В.” розмовляє с помічниками Олександра Цукермана – Лесею Устименко та Ігорем Фурсенко.
Пізніше, 08.05.2026 в третій частині плівок Міндіча журналіст УП Михайло Ткач продекламував запис від 26.10.2025 на якому людина на ім’я “Володимир Цибульський” розповідає що він має відвезти свого шефа Олександра Цукермана через прикордонний пункт перетину Паланка в аеропорт Відня до ранку 27.10.2026
За інформацією Володимира Бондаренко, на обох записах мова йде про помічника-водія Олександра Цукермана – Цибульського Володимира Валентиновича 1967 року народження.
“Навпроти Іллінської церкви на Трухановому острові стоїть яхт-клуб, яким володіє фірма ТОВ “СВІТ ПРИРОДИ” якою володів екс-нардеп Немировський, який декілька років намагався продати яхт-клуб за $3 млн, але там тяганина з судів.
І от 16.04.2025 власником ТОВ “СВІТ ПРИРОДИ” стала фірма West House s.r.o. (Словакія) бенефіціаром якої записаний Євген Петров (Австрія) тоді ж 16.04.2025 директором ТОВ “СВІТ ПРИРОДИ” від нового власника стала Малахова Олена Миколаївна (1959 р н, Харцизьк).
Малахова також є керівником та засновником ТОВ “ЮФ “ЮВЕНТА УКРАЇНА” разом з нею засновники: ГОЛОВКО НАТАЛЯ ОЛЕГІВНА та ГУБСЬКИЙ РУСЛАН ВІКТОРОВИЧ, які офіційно пов’язані з АО “КРЕДЕНС” (раніше “ТАТАРОВ ФАРИННИК ГОЛОВКО”) це фірма Олега Татарова.
08.05.2025 директором ТОВ “СВІТ ПРИРОДИ” замість Малахової став Цибульський – помічник-водій Цукермана, фірма West House s.r.o. так і залишається власником ТОВ “СВІТ ПРИРОДИ” і яхт-клубу.
Тобто довірені особи Татарова викупили яхт-клуб і перевели його на водія Цукермана (Міндіча)” – зазначив Володимир Бондаренко.
Вищий антикорупційний суд розглянув клопотання про обрання запобіжного заходу судді Верховного Суду Жанни Єленіної і визначив їй заставу у розмірі 3 млн грн. Про це повідомляє Центр протидії корупції з посиланням на результати судового засідання.
За даними, озвученими у суді, Єленіна підозрюється в отриманні неправомірної вигоди у розмірі 50 тисяч доларів США. Слідство вважає, що ці кошти могли бути частиною корупційної схеми, пов’язаної з ухваленням рішень у Верховному Суді. Також у матеріалах справи згадується, що гроші, передані колишнім головою Верховного Суду Всеволодом Князєвим, були вилучені під час слідчих дій.
Під час судового засідання сторона захисту заявляла, що покази Князєва можуть бути мотивовані його прагненням укласти угоду зі слідством і отримати більш м’яке покарання. Водночас суд дослідив ці аргументи у межах розгляду запобіжного заходу, однак вони не стали підставою для зміни рішення.
Окрім визначення застави, суд поклав на підозрювану низку процесуальних обов’язків, зокрема обмеження на пересування без дозволу слідства, заборону контактувати зі свідками у справі та обов’язок здати документи для виїзду за кордон. Йдеться про запобіжні заходи, які мають забезпечити належний хід розслідування та унеможливити вплив на інших учасників процесу.
Раніше ВАКС уже обирав запобіжні заходи іншим фігурантам цієї справи, зокрема двом суддям Верховного Суду, яким визначили застави у 2,5 млн грн та 2 млн грн. Таким чином, справа поступово розширюється і охоплює вже кількох чинних представників найвищої судової інстанції.
Слідство, яке ведуть Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура, розглядає версію про існування системної корупційної схеми у Верховному Суді. За даними слідчих, йдеться про ймовірне отримання неправомірної вигоди за ухвалення рішень у справі, пов’язаній із Полтавським гірничо-збагачувальним комбінатом та інтересами групи “Фінанси і кредит”.
У матеріалах провадження фігурує бізнесмен Костянтин Жеваго, однак він публічно заперечує будь-яку причетність до можливих корупційних домовленостей у Верховному Суді.
Розслідування триває, а правоохоронні органи продовжують встановлювати можливі зв’язки між фігурантами справи, джерелами коштів та механізмами впливу на ухвалення судових рішень.
У Закарпатській області розгорівся скандал навколо можливого призначення суддею апеляційної інстанції кандидатки, яка фігурує у кримінальному провадженні.
Йдеться про Вікторію Сову, кандидатуру якої 26 травня має розглянути Вища рада правосуддя.
Про це заявив юрист та політичний експерт Михайло Шнайдер.
За його словами, Сова є фігуранткою кримінального провадження №42025270000000109 та підозрюється у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 206 Кримінального кодексу України — протидія законній господарській діяльності.
Шнайдер стверджує, що у матеріалах справи фігурують факти можливого рейдерства, підроблення документів, створення фіктивних боргів та виведення активів підприємств на сотні мільйонів гривень.
«І така людина претендує на статус судді апеляційної інстанції? Це просто не вкладається в голові», — заявив експерт.
Він наголосив, що Закарпатський апеляційний суд є стратегічно важливим органом у прикордонному регіоні, де розглядають складні кримінальні, митні та економічні справи.
На думку Шнайдера, суспільство має отримати відповідь, чи може людина, ім’я якої пов’язують із кримінальними обставинами та можливим виведенням активів, претендувати на посаду судді апеляційного суду.
Рішення щодо кандидатури Вікторії Сови Вища рада правосуддя має ухвалити вже 26 травня.
Наразі офіційних коментарів від самої кандидатки або Вищої ради правосуддя щодо заяв Михайла Шнайдера публічно не оприлюднювали.
Тим часом тема доброчесності суддів та прозорості призначень залишається однією з ключових у контексті судової реформи в Україні.
Поліція Великої Британії проводить розслідування щодо експринца Ендрю Маунтбеттена-Віндзора у зв’язку з новими та раніше відомими звинуваченнями, які стосуються можливих сексуальних злочинів і зловживання службовим становищем. Про це повідомляє Sky News.
За даними слідства, британські правоохоронці намагаються встановити контакт із жінкою, яка стверджує, що її нібито доставили до будинку колишнього принца у Віндзорі з метою сексуальної експлуатації. Слідчі перевіряють її свідчення, а також інші можливі епізоди, які можуть бути пов’язані з діяльністю американського фінансиста Джеффрі Епштейна, вже фігуранта численних кримінальних справ у США.
Окремо розглядається версія, згідно з якою Епштейн у 2010 році міг організувати поїздку жінки, яка не є громадянкою Великої Британії, до країни для зустрічі з Ендрю Маунтбеттеном-Віндзором. Цей епізод, за даними слідчих, є лише одним із кількох напрямків у ширшому розслідуванні, яке охоплює десятилітній період і різні країни.
Правоохоронці також закликають інших можливих постраждалих від дій Епштейна або пов’язаних із ним осіб звертатися до поліції. У слідстві наголошують, що справа має комплексний характер і може розширюватися в міру появи нових свідчень і доказів. Очікується, що розслідування триватиме багато місяців і може охопити додаткові епізоди міжнародного масштабу.
Окремий блок розслідування стосується звинувачень у зловживанні службовим становищем. За даними слідчих, під час виконання обов’язків торгового посланця уряду Великої Британії Ендрю міг передавати конфіденційні урядові документи та комерційну інформацію Джеффрі Епштейну. Правоохоронці наголошують, що цей напрям справи не обмежується фінансовими злочинами.
У поліції пояснюють, що поняття «зловживання службовим становищем» охоплює широкий спектр можливих правопорушень — від корупції та шахрайства до перешкоджання правосуддю та сексуальних злочинів. Саме тому слідчі розглядають усі можливі версії та не виключають жодного сценарію.
Експринц Ендрю Маунтбеттен-Віндзор залишається під слідством і категорично заперечує всі звинувачення. За даними правоохоронців, він уже був допитаний, а також у межах справи опитано низку свідків. Поліція Темз-Веллі підтверджує, що розслідування триває та перебуває на активній стадії.
Начальник поліції регіону Олівер Райт заявив, що слідство охоплює всі аспекти можливих правопорушень і рухається виключно за наявними доказами. За його словами, розслідування залишається відкритим і може розширюватися в разі появи нових матеріалів.
Ця справа розвивається на тлі тривалого скандалу навколо зв’язків Ендрю Маунтбеттена-Віндзора з Джеффрі Епштейном. У жовтні 2025 року його позбавили титулу принца після хвилі звинувачень і суспільного тиску, що стало безпрецедентним кроком для сучасної британської монархії.
Раніше також публікувалися документи британського уряду щодо його призначення на посаду торгового посланця. У них згадувалося, що ініціативу щодо його призначення нібито підтримувала покійна королева Єлизавета II, що додатково привернуло увагу до ролі королівської родини в цих процесах.
За інформацією слідства, справу ускладнює міжнародний характер можливих злочинів, а також велика кількість потенційних свідків у різних країнах. Британські правоохоронці наголошують, що розслідування може стати одним із наймасштабніших у справах, пов’язаних із колишніми представниками королівської родини, за останні десятиліття.
Бізнес-партнер Тімура Міндіча та колишній топменеджер оборонної компанії Fire Point Ігор Хмельов із 2022 року активно скуповував земельні ділянки та об’єкти відпочинкової інфраструктури в районі Буковелю. Про це повідомляє розслідування Bihus.Info.
За даними журналістів, йдеться про придбання землі та готельно-відпочинкових комплексів у популярному туристичному регіоні Карпат. Лише вартість земельних ділянок, які могли перейти у власність Хмельова, оцінюється приблизно у 4,5 мільйона доларів.
У розслідуванні зазначається, що Ігор Хмельов тривалий час залишався малопублічною фігурою, попри те, що його ім’я фігурує у бізнес-реєстрах у майже чотирьох десятках компаній. Значна частина цих структур, за даними журналістів, пов’язана з так званою групою «Приват», а також із бізнес-оточенням Ігоря Палиці та компаніями, які асоціюються з Тімуром Міндічем.
Журналісти також вказують, що ім’я Хмельова згадується в матеріалах, отриманих детективами Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) у межах операції «Мідас». За інформацією Bihus.Info, під час документування ймовірної корупційної схеми в енергетичній сфері фігуранти обговорювали Хмельова в контексті його роботи у компанії Fire Point та можливих бізнес-зв’язків із Тімуром Міндічем.
У матеріалі також зазначається, що пізніше факт роботи Хмельова в Fire Point публічно підтвердив її співвласник і головний конструктор Денис Штілерман. За його словами, саме він познайомив Хмельова з Тімуром Міндічем.
Окремо журналісти нагадують, що у рамках операції «Мідас» детективи НАБУ фіксували розмови, які можуть стосуватися можливих корупційних схем у сфері оборонних закупівель. Зокрема, в оприлюднених матеріалах згадувалися обговорення щодо потенційного фінансування та контрактів із компанією Fire Point.
Крім того, раніше повідомлялося, що бізнесмен Тімур Міндіч розглядав можливість придбання частки в компанії та нібито пропонував залучення «своєї людини» для представлення інтересів у структурі бізнесу.
Журналісти також зазначають, що у січні 2025 року НАБУ зверталося до Державної служби фінансового моніторингу України із запитом щодо руху коштів компанії Fire Point, однак відповідна інформація, за їхніми даними, на момент публікації повністю не була надана. Водночас у листопаді 2024 року компанія уклала два державні контракти на суму понад 7 мільярдів гривень.
Розслідувачі підкреслюють, що діяльність навколо Fire Point та пов’язаних із нею осіб перебуває у фокусі антикорупційних органів та журналістського контролю через масштабність контрактів і потенційні конфлікти інтересів.
Наразі офіційних коментарів від Ігоря Хмельова або Тімура Міндіча щодо викладених у розслідуванні фактів публічно не оприлюднено.
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила без змін запобіжний захід для колишнього керівника Офісу президента Андрій Єрмак у межах кримінального провадження щодо ймовірної легалізації значних сум коштів, які, за версією слідства, можуть бути пов’язані з масштабним елітним будівельним проєктом у Київській області.
Відповідне рішення ухвалено за результатами розгляду апеляційної скарги сторони захисту, яка просила змінити або пом’якшити запобіжний захід. Однак апеляційна інстанція не виявила підстав для скасування рішення суду першої інстанції, залишивши його чинним без змін.
Йдеться про запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави в розмірі 140 мільйонів гривень. Таким чином, попереднє рішення ВАКС залишається в силі.
Розгляд апеляції відбувався у відкритому судовому засіданні, трансляція з якого велася онлайн. Під час слухання фігурант справи спілкувався з журналістами та відповідав на запитання щодо перебігу розслідування, контактів із іншими особами, які згадуються в матеріалах провадження, та власної позиції щодо справи.
Зокрема, Андрій Єрмак підтвердив знайомство з бізнесменом Тимуром Міндічем, чиє ім’я фігурує у матеріалах слідства та журналістських розслідуваннях. Водночас він утримався від прямої відповіді щодо можливих контактів після 11 травня — дати, коли йому було оголошено підозру.
Коментуючи ситуацію, він наголосив, що розглядає власну справу як показову з точки зору функціонування судової системи та принципу рівності всіх перед законом. За його словами, процес має продемонструвати роботу правосуддя незалежно від статусу учасників провадження.
Також Андрій Єрмак заявив:
“Президент – Верховний головнокомандувач. Я думаю, що в нього набагато більше є справ. І я думаю, що головне, що забезпечує президент – це він гарант Конституції, і ви бачите, що правосуддя працює. І я сказав ще на початку процесу… моя справа дуже показова. Всі рівні перед законом. І для мене дуже важливо саме через правосуддя, саме через наше законодавство відстоювати свої права”.
Після оголошення рішення апеляційного суду він повідомив, що продовжить ознайомлення з матеріалами кримінального провадження та надалі планує захищати свою позицію у правовому полі. Окремо зазначив, що за відсутності процесуальних обмежень має намір періодично відвідувати фронт та підтримувати українських військових.
Також він заявив про намір продовжувати адвокатську діяльність.
За даними слідства, кримінальне провадження стосується ймовірної легалізації близько 460 мільйонів гривень, які могли бути пов’язані з реалізацією елітного житлового будівництва в Київській області. Правоохоронні органи перевіряють рух коштів, структуру власності компаній та можливі фінансові операції між пов’язаними структурами.
Раніше, 14 травня, ВАКС обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави. Після внесення визначеної судом суми 18 травня Андрій Єрмак залишив слідчий ізолятор.
Наразі у справі тривають слідчі дії та аналіз фінансових документів. Сторона обвинувачення заявляє про необхідність подальшого встановлення обставин походження коштів і можливих схем їхнього руху.
Водночас справа викликала значний суспільний резонанс через статус фігуранта, його колишню посаду та політичний контекст розслідування. Журналісти та громадськість продовжують стежити за перебігом судового процесу та подальшими рішеннями суду.
Новопризначений заступник голови Київської ОДА Миколи Калашника – Наталія Мельничук ймовірно вказала неправдиві відомості у своїй Декларації.
Зокрема, в Декларації Наталії Мельничук зазначено, що вона отримала від свого чоловіка в безоплатне користування авто марки TOYOTA C-HR 2018 року випуску, яке було придбане у 2021 році за 212 549 грн., тобто за 7 800 долларів США по курсу на рік придбання.
Варто відзначити, що станом на сьогодні дана модель 2018-го року згідно даних ресурсу AUTO RIA вартує в діапазоні від 17 500 до 25 000 доларів США, що може свідчити про свідоме заниження вартості активу чиновницею.
ФОТО: Скріншот даних ресурсу AUTO RIA
В Декларації Наталії Мельничук вказане авто LAND ROVER RENGE ROVER SPORT 2013 року випуску за 414 953 грн., що по курсу року покупки складає 11 300 доларів США.
Водночас, згідно даних ресурсу AUTO RIA, насьогодні ціна аналогічного авто стартує від 14 500 доларів США, що може свідчити про свідоме заниження вартості активу чиновницею.
ФОТО: Скріншот даних сайту ресурсу AUTO RIA
Авто MAZDA 6 2016 року випуску, вказане в декларації Наталії Мельничук на праві власності, вартістю 50 000 грн. на дату набуття у 2024 році., що по курсу на рік придбання складає всього 1 250 доларів США.
За даними ресурсу AUTO RIA, насьогодні ціна аналогічного авто стартує від 11 500 доларів США, що може свідчити про свідоме заниження вартості активу чиновницею в десятки разів.
ФОТО: Скріншот даних сайту ресурсу AUTO RIA
Нагадаємо, Наталія Мельничук була призначена заступником голови КОДА розпорядженнями Кабміну вчора, 20 травня, про що стало відомо після публікації представника уряду у Верховній Раді Тараса Мельничука.
Згідно з даними КОДА, раніше Наталія Мельничук обіймала посаду керівника патронатної служби.
Кабмін поставив керувати Державною службою геології та надр України екс-заступника міністра захисту довкілля та природних ресурсів Сергія Власенка, якого вважаютьставлеником українського мільярдера Леоніда Юрушева.
Нагадаємо, представник Кабміну Верховній Раді Тарас Мельничук повідомив про призначення заступником голови Держгеонадр Сергія Власенка, на якого також тимчасово покладено виконання обов’язків голови Держгеонадр.
Згідно даних офіційної Декларації т.в.о. керівника Держгеонадр Сергія Власенка – він володіє відразу 20-ма земельними ділянками в Київській області, що з огляду на його попередні посади може свідчити про корупційну складову при набутті права власності.
Водночас, відповідно до даних Декларації, на дружину нового керівника Держгеонадр – Власенко Катерину Костянтинівну оформлена квартира на Софіївській Борщагівці загальною площею 42,5 м2 набута у власність 01.12.2023 року за ціною всього 100 000 гривень.
ФОТО: Скріншот Декларації Сергія Власенко
Варто відзначити, що за курсом долара на дату купівлі нерухомості Катериною Власенко відповідно до курсу 2023 року – квартира в престижній локації під Києвом досталась дружині чиновника лише за 2 500 долларів США, що в десятки разів менше ринкової вартості.
Нагадаємо, раніше Сергія Власенко ЗМІ пов’язували з інтересами бізнесмена Леоніда Юрушева у деревообробній сфері: йшлося про можливе лобіювання його призначення в лісовій вертикалі на тлі створення держпідприємства “Ліси України”, яке мало консолідувати управління державними лісами та доступ до сировини.
Фігуранти резонансної справи НАБУ про можливу корупцію в енергетичній сфері Тимур Міндіч та Олександр Цукерман подали позови проти президента України Володимира Зеленського. Бізнесмени намагаються через суд скасувати указ глави держави про введення персональних санкцій РНБО, підписаний у листопаді 2025 року.
Інформація про судові позови з’явилася на порталі «Судова влада України». Згідно з оприлюдненими даними, обидва бізнесмени оскаржують рішення президента щодо застосування до них спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів строком на три роки.
Йдеться про санкції, які Рада національної безпеки і оборони України запровадила на тлі кримінального провадження НАБУ та САП щодо ймовірних корупційних схем у сфері енергетики, зокрема навколо державної компанії «Енергоатом».
Державний реєстр санкційДержавний реєстр санкцій
У листопаді 2025 року президент Володимир Зеленський підписав указ про введення в дію рішення РНБО щодо санкцій проти низки осіб. До списку потрапили й Тимур Міндіч та Олександр Цукерман.
Згідно з даними Державного реєстру санкцій, проти обох бізнесменів було застосовано 17 видів обмежень. Серед них — блокування активів, обмеження торговельних операцій, запобігання виведенню капіталу за межі України, анулювання ліцензій та інших дозволів, а також позбавлення державних нагород України. Остання санкція була введена безстроково.
Особливу увагу привернуло те, що в санкційному списку Міндіч і Цукерман були вказані як громадяни Ізраїлю. Саме цей факт став одним із ключових елементів суспільного резонансу навколо справи.
За даними слідства, Тимур Міндіч є одним із фігурантів провадження НАБУ та САП щодо ймовірної масштабної корупційної схеми в енергетичному секторі. У листопаді 2025 року антикорупційні органи заочно повідомили йому про підозру. Тоді ж стало відомо, що бізнесмен залишив територію України та перебуває в Ізраїлі.
Після цього Офіс генерального прокурора України направив до Міністерства юстиції Ізраїлю офіційний запит про екстрадицію Міндіча та Олександра Цукермана.
Українські правоохоронці вважають, що фігуранти справи можуть бути причетні до оборудок у сфері державної енергетики. Деталі слідства офіційно не розкриваються повністю, однак справа вже стала однією з найбільш гучних у сфері антикорупційних розслідувань останніх років.
Сам Тимур Міндіч раніше публічно заявляв, що готовий повернутися в Україну та навіть перебувати під вартою, якщо йому визначать «чесну заставу».
«Я б сьогодні приїхав до України, отримав би підозру і сів би навіть до в’язниці, якби була чесна застава. Я просто розумію, що вони зараз скажуть таку заставу, що я її не зможу зібрати», — заявив бізнесмен в одному з інтерв’ю.
Водночас Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду вже розглядала скаргу захисту Міндіча та відмовилася скасувати оголошену йому підозру.
Юристи зазначають, що оскарження санкцій президента через суд — не поодинокий випадок в Україні, однак подібні процеси рідко завершуються повним скасуванням рішень РНБО. Водночас сама практика санкцій щодо громадян інших держав або осіб із подвійним громадянством регулярно викликає дискусії серед правників та політиків.
Після початку повномасштабної війни механізм санкцій РНБО став одним із ключових інструментів української влади у боротьбі з підозрюваними у корупції, проросійськими діячами та бізнесменами, які перебувають за кордоном. Водночас критики цього механізму неодноразово заявляли про ризики використання санкцій замість повноцінних судових процедур.
Окремий резонанс у справі Міндіча викликали так звані «плівки Міндіча», про які раніше писали українські медіа. НАБУ та САП публічно заявляли, що витоки матеріалів досудового розслідування є незаконними та можуть зашкодити слідству.
Крім того, ім’я Тимура Міндіча неодноразово згадувалося у політичних конфліктах між представниками влади та опозиційними депутатами. Зокрема, бізнесмен раніше подавав позов проти народного депутата Ярослава Железняка.
Наразі дата розгляду позовів Міндіча та Цукермана проти президента офіційно не оголошена. Якщо суд прийме справи до розгляду, вони можуть стати одним із найбільш резонансних юридичних процесів навколо санкційної політики влади за останній рік.
Як повідомляють наші джерела в Національній поліції України, сьогоднішні обшуки та затримання керівників обласних підрозділів поліції не призведуть до суттєвих змін у системі.
“За правоохоронців, як і раніше, відповідає Татаров, і на всіх рівнях від нього надійшов сигнал: “працюємо далі, все стабільно” – зазначає джерело.
Нагадаємо, Служба безпеки України та Офіс Генерального прокурора за сприяння Міністра внутрішніх справ і Департаменту внутрішньої безпеки Нацполіції викрили посадовців регіональних управлінь поліції на незаконних схемах.
За матеріалами справи, фігуранти займалися «кришуванням» діяльності моделей на інтернет-платформах із відвертим контентом. Так, за різні суми неправомірної вигоди, посадовці гарантували «підопічним» не притягнення їх до відповідальності за протиправний контент.
