Golosnovinua.com

Позначка: корупція

  • “Плівки Міндіча”: оприлюднено записи з Шефіром і Умєровим

    “Плівки Міндіча”: оприлюднено записи з Шефіром і Умєровим

    Видання Українська правда оприлюднило першу частину аудіозаписів, які, за їхніми даними, були отримані та задокументовані НАБУ у межах кримінального провадження під умовною назвою “Мідас”. Йдеться про матеріали, що були зафіксовані влітку 2025 року в квартирі на вулиці Грушевського, 9а в Києві, яку журналісти пов’язують із підсанкційним бізнесменом Тимуром Міндічем.

    За даними розслідування, у записах фігурують розмови Міндіча з низкою осіб, серед яких колишній перший помічник президента Сергій Шефір, чинний секретар РНБО Рустем Умєров, а також жінка на ім’я Наталія. Усі розмови, як зазначає видання, відбуваються російською мовою та охоплюють широкий спектр тем — від приватних фінансових питань до державних кадрових і оборонних рішень.

    Один із ключових оприлюднених фрагментів стосується діалогу між Тимуром Міндічем та Сергієм Шефіром.

    У цій розмові співрозмовники обговорюють питання фінансових ресурсів, зокрема можливість зібрати кошти для внесення застави за колишнього віцепрем’єр-міністра Олексія Чернишова, якого раніше підозрювали у зловживанні службовим становищем та отриманні неправомірної вигоди.

    Також у записах згадуються окремі політики та депутати, яких співрозмовники називають як прізвищами, так і умовними позначеннями. У матеріалі йдеться про неформальні домовленості щодо фінансових потоків, однак ці твердження подаються як частина розслідування і потребують юридичної оцінки.

    Другий блок записів стосується діалогу між Міндічем і жінкою на ім’я Наталія. У ньому обговорюються будівельні роботи, облаштування територій, інфраструктурні питання та утримання об’єктів.

    У матеріалі зазначається, що частина розмови може стосуватися приватних маєтків у Козині, які раніше фігурували в журналістських розслідуваннях. За словами джерел видання, йдеться про умовний кооператив, де, ймовірно, розташовані об’єкти, пов’язані з низкою високопосадовців та бізнесменів.

    У розмові також звучать емоційні висловлювання та обговорення ризиків у контексті потенційних кримінальних справ, однак офіційного підтвердження змісту цих фрагментів наразі немає.

    Третя частина оприлюднених записів містить розмову між Тимуром Міндічем та Рустемом Умєровим, який на момент розмови обіймав посаду міністра оборони, а нині є секретарем РНБО.

    У цій бесіді обговорюються кадрові перестановки у вищих органах влади, зокрема можливі варіанти призначення Умєрова послом у США та зміни в керівництві оборонного відомства.

    Окремо згадується компанія Fire Point, яка займається виробництвом далекобійного озброєння. За даними розслідувачів, ця компанія отримує значні оборонні контракти, а її продукти — зокрема FP-1, FP-5 та FP-7 — обговорюються в контексті державного фінансування.

    У розмові Міндіч висловлює претензії щодо недостатнього фінансування проєктів компанії, що, за версією журналістів, може свідчити про можливі конфлікти інтересів у сфері оборонних закупівель.

    Усі оприлюднені матеріали, за даними НАБУ, є частиною великого кримінального провадження, яке журналісти умовно називають “Мідас”.

    Офіційні деталі справи не розкриваються повністю, однак, за інформацією розслідувачів, вона стосується можливих корупційних схем у сферах енергетики, оборони, державних закупівель та політичного впливу на рішення уряду.

    Журналісти наголошують, що оприлюднена частина матеріалів є лише початком серії публікацій, і наступні фрагменти можуть містити нові розмови та додаткові деталі щодо кола фігурантів.

    Станом на момент публікації офіційних розлогих коментарів від осіб, які фігурують у записах, не оприлюднено у повному обсязі. Усі згадані твердження наразі базуються на журналістському розслідуванні та матеріалах, які, за словами редакції, походять із документування НАБУ.

    Юристи та антикорупційні експерти зазначають, що такі аудіозаписи можуть мати значну суспільну вагу, однак їхня доказова сила визначається виключно в межах кримінального провадження та судового процесу.

    Українська правда заявляє, що це лише перша частина оприлюднених матеріалів у справі “Мідас”. Очікується продовження публікацій із новими аудіофрагментами та деталями щодо осіб, які можуть бути пов’язані з розслідуванням НАБУ.

    Подальший розвиток подій, за оцінками експертів, може мати значний політичний та суспільний резонанс, з огляду на коло згаданих осіб та теми, які фігурують у записах.

  • Керівник Укроборонпрому Герман Сметанін злітав на весілля колеги до США за рахунок підприємства

    Керівник Укроборонпрому Герман Сметанін злітав на весілля колеги до США за рахунок підприємства

    Керівник Укроборонпрому Герман Сметанін черговий раз скористався ресурсами підприємства в особистих цілях.

    На цей раз журналісти розслідувачі проекту Тендерний Троль дізнались, що “робоча поїздка” Германа Сметаніна до США фактично виявилась відвідинами весілля його колеги Лінди Сміт коштами Укроборонпрому.

    Нагадаємо, 9-го квітня голова АТ “Укроборонпром” Герман Сметанін опублікував пост на своєму Facebook про “робочий візит делегації УОП до штату Арізона, США” – з фотографією поряд з клерками Northrop Grumman та “натяком” на ділові перемовини.

    Скріншот Фейсбук-сторінки голови АТ "Укроборонпром" Германа Сметаніна
    Скріншот Фейсбук-сторінки голови АТ “Укроборонпром” Германа Сметаніна

    Водночас, як вияснили журналісти вияснила, що поїздка Германа Сметаніна до США носила приватний характер коштом Укроборонпрому.

    “Ось пост Сметаніна, де молодий казнокрад пише про робочий візит делегації АТ «УОП» до штату Арізона, США. Виклав фотку з якимись клерками Northrop Grumman.

    Реальна причина дорогої поїздки до США – не робота, всім відома політика Трампа щодо зброї Україні.

    11 квітня (субота) було весілля членкині Наглядової Ради «Укроборонпрому» Лінді Сміт. І вони смачно поїли стейків на сімейному ранчо родини Сміт у штаті Арізона. А оплатив цю подорож «Укроборонпром» та його працівники.” – зазначають журналісти.

    Джерело - ТГ канал Тендерний Троль
    Джерело – ТГ канал Тендерний Троль

    Нагадаємо, раніше Герман Сметанін уже попадав у скандали з використанням службового становища в особистих цілях.

    Так, Герман Сметанін замовив собі розкішний мінівен за 2,1 млн за рахунок “Укроборонпрому”.

    Комфортний мінівен Hyundai Staria придбали за рахунок концерну та передали у користування чиновнику.

    Характеристики були прописані саме під конкретну модель, навіть очікувана вартість «збіглася» з кінцевою. Щоб привернути менше уваги, оголосили суму без ПДВ — 1,77 млн гривень, а в угоді ціна становить 2,1 млн гривень.

    Герман Сметанін отримав в особисте користування розкішний мінівен за 2,1 млн за рахунок “Укроборонпрому”
    Герман Сметанін отримав в особисте користування розкішний мінівен за 2,1 млн за рахунок “Укроборонпрому”

    Водночас, крім перевищення службових повноважень та використання ресурсів Укроборонпрому в особистих інтересах, Герман Сметанін засвітився в корупційних схемах на оборонних контрактах.

    Так, за інформацією екс-нардепа Ігоря Мосійчука, Сметанін встиг попрацювати на Львівському бронетанковому заводі, директором з виробництва на заводі імені Малишева, а згодом у 28 років став директором Харківського бронетанкового заводу, де і “провертав” свої схеми.

    Зокрема, за інформацією Мосійчука, Сметанін під час війни встиг непогано заробити на ремонті танків, але при цьому “тягнув” кошти з бюджету Міноборони.

    Через “фірми-прокладки” Герман Сметанін займався постачанням старих запчастин, але брехав про їхній стан.

    Ігор Мосійчук тоді назвав усіх, хто брав участь у розкраданні держкоштів: “Це були не нові запчастини, а старі, що знімали з інших танків, розукомплектовували. У схемі взяли участь заступник керівника “Укроборонпрому” з прокурорським досвідом Забарчук та Сметанін. А політичний дах Сметаніну забезпечував голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія”.

    Загалом на ремонт танків було виділено 1 млрд гривень, який ділили всі учасники. “Вони на 30% завищували вартість ремонту техніки та продавали вживані запчастини, уклали контракт з Польщею, щоб замести сліди, з танковим заводом. Платили за годину ремонту танка 350 євро”, — зазначив Мосійчук.

  • Нардеп Лабазюк намагається приховати свою роль у жорсткому ДТП, через підозру від НАБУ

    Нардеп Лабазюк намагається приховати свою роль у жорсткому ДТП, через підозру від НАБУ

    Як повідомляє Ігор Мосійчук, нардеп від групи За майбутнє Сергій Лабазюк намагається уникнути кримінальної відповідальності за жорстке ДТП та перекласти провину на потерпілого через, уже відкрите НАБУ кримінальне провадження про корупцію.

    Нагадаємо, ДПТ за участю Сергія Лабазюка 27 квітня близько 20.35 год в місті Хмельницький по вул. Кам’янецькій, 137.

    Житель м. Хмельницький Гавришко Владислав 2006 р.н., керуючи автомобілем «BMW–535» з номером ВХ7447ВО, здійснюючи поворот ліворуч на вул. Тернопільську, виїхавши на смугу зустрічного руху допустив зіткнення із автомобілем «Range Rover», ВХ7001ІО, під керуванням Шудри Богдана 1985 р.н., який рухався в зустрічному напрямку.

    Внаслідок ДТП пасажир «Range Rover», народний депутат Лабазюк Сергій 1980 р.н., отримав ушкодження у вигляді розсічення правої брови, забою м’яких тканин обличчя та грудної клітини, та був госпіталізований до Хмельницької обласної клінічної лікарні, стан здоров’я задовільний. Транспортні засоби вилучено та поміщено на спеціальний майданчик для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів.

    Водночас, за інформацією Ігоря Мосійчука, ситуація розвивалась наступним чином:

    “Водій Лабазюка порушив правила, проїхав на червоне світло з перевищенням швидкості, фактично протаранив BMW, а також забрав у потерпілого реєстратор. Відразу внесли до ЄДР статтю 286, але винуватцем вказали водія BMW Гавришка.

    На місце події, як вказують джерела, приїжджав начальник слідства Олександр Радченко, також підключили начальника відділу СБУ Хмельницької області Руслана Скубського.

    Відео з камер «Безпечне місто» за наказом Радченка видалили. Медіа які почали висвітлювати правду чи бодай щось писали по цьому, отримали погрози, почали видаляти все, щоб ніде не було слідів цієї події.

    Нардеп Лабазюк прямував зі свого маєтку, де він самовільно використовує територію лісу. Там же без будь-яких дозволів облаштовано вертолітний майданчик.

    Причина по якій справу «заминають» зокрема в тому, що водій Сергія Лабазюка в лютому отримав підозру від НАБУ через відмову давати показання у суді щодо обставин справи нардепа про ймовірний хабар.

    Лабазюк підозрюється у наданні $150 тис за сприяння в перемозі на державних тендерах. За даними антикорупційних органів, гроші нібито планували передати тодішньому віце-прем’єру Олександру Кубракову та голові Держагентства відновлення Мустафі Найєму.

    Помічник й водій нардепа Богдан Шудра по справу зафіксований, як особа яка передавала кошти. В суді Шудра не спростовав факт передачі пакету ймовірно із коштами, проте свідчити відмовився, спираючись на право не свідчити проти себе.

    По суті, якщо б Богдана Шудру зазначили як винуватця даного ДТП, то це дає підстави НАБУ змінити йому міру запобіжного засобу і помістити в камеру тимчасового утримання. Ну а це вже ризик для Лабазюка, бо це вже більші шанси для НАБУ” – зазначає Мосійчук.

  • Хабар у $110 тисяч: на Полтавщині викрили двох працівників СБУ — затримали під час передачі грошей

    Хабар у $110 тисяч: на Полтавщині викрили двох працівників СБУ — затримали під час передачі грошей

    Правоохоронці викрили двох співробітників Служби безпеки України, яких підозрюють у вимаганні великого хабаря від підприємця. Йдеться про начальника слідчого відділу одного з управлінь СБУ в Полтавській області та його підлеглого. Про це НАБУ повідомило на своєму каналі в Telegram.

    За даними слідства, посадовці діяли через посередника — адвоката. Вони вимагали у бізнесмена 110 тисяч доларів в обмін на сприяння у кримінальному провадженні. Зокрема, мова йшла про укладення угоди про визнання винуватості та припинення переслідування компанії підприємця.

    Схема передбачала поетапну передачу коштів. Правоохоронці задокументували отримання частини хабаря, після чого організували затримання. Фігурантів викрили «на гарячому» під час отримання другого траншу — 55 тисяч доларів.

    Операцію провели детективи Національне антикорупційне бюро України спільно з прокурорами Спеціалізована антикорупційна прокуратура. Наразі тривають першочергові слідчі дії, встановлюються всі обставини злочину та можливі інші причетні особи.

    За попередніми даними, посадовці використовували своє службове становище для тиску на підприємця, створюючи штучні умови, за яких бізнес опинявся під загрозою кримінального переслідування. Саме це, за версією слідства, і стало підставою для вимагання неправомірної вигоди.

    Юристи зазначають, що подібні справи можуть кваліфікуватися одразу за кількома статтями — зокрема як вимагання хабаря в особливо великому розмірі та зловживання службовим становищем. У разі доведення вини підозрюваним загрожує тривале позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Викриття відбулося на тлі посилення антикорупційної роботи в Україні, особливо в умовах війни. Влада неодноразово заявляла про нульову толерантність до корупції, зокрема в силових структурах.

    Експерти наголошують, що подібні інциденти мають серйозний репутаційний ефект, адже йдеться про представників органів, які повинні забезпечувати безпеку держави. Водночас публічні викриття демонструють роботу антикорупційної системи та її здатність реагувати навіть на високопосадових фігурантів.

    Слідчі дії у справі тривають. Очікується, що найближчим часом буде визначено запобіжні заходи для підозрюваних, а також оголошено офіційні підозри.

    У підсумку справа може стати ще одним показовим кейсом у боротьбі з корупцією в правоохоронних органах, яка залишається одним із ключових викликів для України.

  • Майже 580 млн грн з оборонки: правоохоронці викрили масштабну схему «відмивання» коштів і затримали підозрюваних

    Майже 580 млн грн з оборонки: правоохоронці викрили масштабну схему «відмивання» коштів і затримали підозрюваних

    Правоохоронці викрили масштабну схему розкрадання коштів з оборонних контрактів, у межах якої було виведено майже 580 млн грн через так званий «конвертаційний центр». У справі вже затримано підозрюваних, яким інкримінують створення злочинної організації, відмивання коштів та ухилення від сплати податків.

    Джерело: Офіс генерального прокурора, національна поліція

    За даними слідства, одним із ключових учасників схеми стало приватне підприємство, яке у 2023–2025 роках отримало близько 2,5 млрд грн за ремонт і обслуговування військової техніки для сектору оборони. Частину цих коштів, як стверджують слідчі, посадовці підприємства разом із учасниками схеми виводили через мережу фіктивних компаній.

    Операції маскували під закупівлю запчастин та послуг, які фактично не надавалися. Для цього використовували десятки підконтрольних фірм, на рахунки яких перераховували кошти. Після цього гроші переводили в готівку і повертали замовникам, тоді як організатори схеми отримували відсоток за свої послуги.

    Слідство встановило, що до схеми було залучено понад 40 підприємств. Частина з них мала фіктивних керівників і засновників. Зокрема, серед директорів фігурують особи, які тривалий час проживають на тимчасово окупованих територіях і підтримують державу-агресора. Також встановлено, що деякі засновники компаній існували лише на папері — їхні дані виявилися вигаданими.

    Правоохоронці детально відтворили структуру «конвертаційного центру» — від фіктивних постачальників до організаторів і координаторів. Ще у грудні минулого року трьом ключовим фігурантам оголосили підозри, зокрема керівнику схеми, співорганізатору та бухгалтерці.

    Після цього, за даними слідства, окремі учасники намагалися вплинути на розслідування. Зокрема, шукали виконавців для підпалу автомобіля слідчого, пропонуючи за це грошову винагороду.

    Окрім виведення коштів, слідчі встановили, що підприємство штучно формувало збитки, щоб мінімізувати податкові зобов’язання. За результатами експертиз, державний бюджет міг недоотримати понад 100 млн грн.

    У межах розслідування було проведено близько 40 обшуків. Під час слідчих дій вилучили фінансову документацію, мобільні телефони, електронні носії інформації, чорнові записи, а також майже 2 млн грн готівки та транспортні засоби.

    Загалом підозри отримали семеро осіб. П’ятьох із них затримали, а суд обрав усім запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

    Слідство триває. Правоохоронці перевіряють можливу причетність інших осіб і підприємств до схеми, а також встановлюють повний обсяг завданих державі збитків.

    Ця справа стала черговим прикладом викриття масштабних зловживань у сфері оборонних закупівель, яка залишається однією з найбільш чутливих в умовах війни.

  • Схема на 447 млн: правоохоронці викрили масштабні махінації з електроенергією в «Укренерго»

    Схема на 447 млн: правоохоронці викрили масштабні махінації з електроенергією в «Укренерго»

    Українські правоохоронці викрили масштабну схему маніпуляцій на ринку електроенергії, яка завдала збитків ПрАТ НЕК Укренерго на суму 447 мільйонів гривень. Про це повідомив генеральний прокурор Руслан Кравченко.

    За його словами, до розслідування були залучені одразу кілька структур — Служба безпеки України, Національна поліція України та органи прокуратури. Схема діяла упродовж 2022–2024 років і була побудована на системних маніпуляціях із прогнозами споживання електроенергії.

    Як встановили слідчі, організатором оборудки був засновник і фактичний контролер низки приватних енергопостачальних компаній. Він залучив до реалізації схеми ще чотирьох учасників ринку та створив мережу підконтрольних підприємств, через які здійснювалося постачання електроенергії кінцевим споживачам.

    Суть схеми полягала у навмисному заниженні прогнозованих обсягів споживання. У документах компанії декларували значно меншу потребу в електроенергії, ніж фактично споживали. Водночас реальні обсяги постачання були суттєво більшими.

    «На папері показували, що електроенергії потрібно мало, а насправді продавали значно більше», — пояснив генпрокурор.

    У результаті виникала різниця між заявленими та фактичними обсягами — так званий дефіцит. Цей дефіцит автоматично покривала держава через механізми балансування енергосистеми, щоб уникнути перебоїв із постачанням електроенергії для споживачів.

    Таким чином, фактично витрати перекладалися на державу, тоді як учасники схеми отримували повну оплату від клієнтів за фактично спожиту електроенергію.

    Отримані кошти, за даними слідства, не спрямовувалися на розрахунки з державним оператором, а виводилися через мережу підконтрольних компаній та фізичних осіб-підприємців. Це дозволяло організаторам привласнювати значні суми та уникати фінансових зобов’язань.

    Окремим елементом схеми було штучне накопичення боргів перед «Укренерго». Компанії не лише не погашали заборгованість, а й доводили її до критичного рівня, після чого ініціювали процедури банкрутства.

    «Далі схема повторювалась уже з новими товариствами», — зазначив Руслан Кравченко.

    Такий механізм дозволяв уникати відповідальності та продовжувати діяльність через нові юридичні особи, фактично обнуляючи борги та відновлюючи цикл махінацій.

    Правоохоронці вже повідомили про підозру всім учасникам схеми. Наразі тривають слідчі дії, спрямовані на встановлення повного кола причетних осіб, а також на відшкодування завданих державі збитків.

    Експерти зазначають, що подібні схеми є особливо небезпечними для енергетичної системи країни, оскільки підривають фінансову стабільність державних компаній і створюють додаткове навантаження на бюджет.

    В умовах війни, коли енергетична інфраструктура України перебуває під постійною загрозою атак, такі зловживання можуть мати ще більш серйозні наслідки. Забезпечення стабільної роботи енергосистеми є критично важливим як для економіки, так і для повсякденного життя громадян.

    Викриття цієї схеми стало черговим прикладом боротьби правоохоронних органів із економічними злочинами у стратегічних галузях. Очікується, що подальше розслідування дозволить не лише притягнути винних до відповідальності, а й запобігти подібним зловживанням у майбутньому.

  • Суд взяв під варту ексзаступника голови ОП Ростислава Шурму

    Суд взяв під варту ексзаступника голови ОП Ростислава Шурму

    Вищий антикорупційний суд України (ВАКС) ухвалив рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою колишньому заступнику керівника Офісу президента України Ростиславу Шурмі та його брату Олегу Шурмі. Йдеться про справу щодо ймовірних зловживань у сфері виплат за «зеленим тарифом».

    Про це повідомили у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (САП) 21 квітня.

    За даними САП, після затримання підозрюваних і їх доставки до органу досудового розслідування слідчий суддя має вирішити питання застосування запобіжного заходу в межах ухвали суду. Водночас один із фігурантів, Ростислав Шурма, наразі перебуває за кордоном — у Німеччині. Він заявляв про готовність співпрацювати зі слідством, однак не на території України.

    Шурма та його брат є підозрюваними за статтями про привласнення або розтрату майна в особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 191 ККУ) та легалізацію доходів, одержаних злочинним шляхом (ч. 3 ст. 209 ККУ).

    За версією слідства, вони можуть бути причетні до схеми розкрадання коштів у сфері «зеленого тарифу» на тимчасово окупованих територіях Запорізької області. Розслідування у цій справі проводить Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та САП. За оцінками правоохоронців, сума збитків становить близько 141,3 млн грн.

    Слідство також вважає, що частина коштів могла бути легалізована через мережу пов’язаних компаній у сфері енергетики.

    Ростислав Шурма є колишнім заступником керівника Офісу президента, ексдепутатом Донецької облради та колишнім керівником промислових підприємств. У 2021–2024 роках він обіймав посаду в ОП, відповідаючи за економічний блок, а згодом був звільнений.

    Наразі досудове розслідування триває. Правоохоронці встановлюють повне коло причетних осіб, механізми руху коштів і роль кожного з фігурантів у можливій схемі.

  • Майже 300 кандидатів “зрізались” на деклараціях: НАЗК викрило мільйонні приховані активи

    Майже 300 кандидатів “зрізались” на деклараціях: НАЗК викрило мільйонні приховані активи

    В Україні посилили контроль за доброчесністю кандидатів на державні посади: лише за минулий рік 260 осіб не змогли пройти спеціальну перевірку через недостовірні дані у деклараціях. Йдеться про претендентів на впливові посади в органах влади, які або приховали значні статки, або не змогли пояснити їхнє походження. Про це повідомили у Національному агентстві з питань запобігання корупції.

    За інформацією агентства, ключовою причиною відмови у призначенні стала невідповідність задекларованих доходів і реального майнового стану кандидатів. У багатьох випадках йшлося про значні суми — від сотень тисяч до десятків мільйонів гривень. Закон визначає, що якщо особа не може пояснити походження активів на суму, що перевищує 100 прожиткових мінімумів (станом на 2026 рік — понад 300 тис. грн), це є підставою для негативного висновку спецперевірки.

    У НАЗК зазначають, що перевірки стосуються насамперед кандидатів на посади категорій «А» і «Б» — тобто вищого корпусу державної служби, а також посад із підвищеним корупційним ризиком. Саме ці категорії передбачають найбільший рівень відповідальності та доступ до ресурсів, тому вимоги до прозорості їхніх доходів є особливо жорсткими.

    З початку 2026 року тенденція зберігається: ще близько 60 кандидатів уже не змогли пройти перевірку через невідповідності у деклараціях. Це свідчить про системність проблеми, а також про те, що механізм контролю поступово починає працювати ефективніше.

    Разом із тим у НАЗК визнають, що навіть негативний висновок спецперевірки не завжди стає остаточною перепоною для призначення. У деяких випадках рішення про призначення все ж ухвалюється суб’єктом призначення — органом чи посадовцем, який має відповідні повноваження. У таких ситуаціях агентство переходить до глибшої перевірки декларацій або ініціює моніторинг способу життя посадовця.

    Один із показових кейсів стосується кандидата на посаду в Державній екологічній інспекції. Під час первинної перевірки в його декларації виявили недостовірні дані на понад 16,6 млн грн. Попри це, кандидат надав пояснення і був призначений на посаду. Однак подальша повна перевірка виявила ще більші розбіжності — сума прихованих активів зросла до понад 26 млн грн. У результаті Національне агентство з питань запобігання корупції зафіксувало ознаки кримінального правопорушення за статтею про декларування недостовірної інформації та передало матеріали до Офіс Генерального прокурора.

    Інший випадок зафіксували у Дарницькому районному суді Києва. Кандидата призначили на посаду начальника відділу, незважаючи на те, що під час спецперевірки виявили недостовірні дані майже на 5 млн грн. Після повної перевірки ця сума зросла до понад 6,3 млн грн, і матеріали справи були передані до Національна поліція України.

    У НАЗК наголошують, що такі випадки демонструють важливість не лише первинної перевірки, а й подальшого контролю за посадовцями. Саме тому агентство активно використовує інструмент моніторингу способу життя — аналіз витрат, майна та фінансової поведінки осіб уже після їх призначення.

    Загалом із моменту відновлення спеціальних перевірок у жовтні 2023 року, після часткового їх призупинення через війну, агентство опрацювало понад 44,1 тисячі запитів. Це свідчить про масштабність процесу і значне навантаження на антикорупційні органи.

    Фахівці відзначають, що спецперевірки є одним із ключових інструментів запобігання корупції на етапі призначення. Вони дозволяють відсіяти кандидатів із сумнівною репутацією ще до того, як ті отримають доступ до державних ресурсів або впливу.

    Водночас експерти наголошують: ефективність цієї системи залежить не лише від роботи НАЗК, а й від політичної волі суб’єктів призначення. Якщо негативні висновки ігноруються, це знижує довіру до системи та створює ризики для державного управління.

    На тлі євроінтеграційного курсу України питання прозорості та боротьби з корупцією набуває особливого значення. Міжнародні партнери неодноразово наголошували, що ефективна система декларування та контролю доходів посадовців є однією з ключових умов подальшої підтримки України.

    Таким чином, результати спецперевірок за 2025 рік і початок 2026-го демонструють дві паралельні тенденції: з одного боку — посилення контролю і виявлення порушень, з іншого — наявність системних проблем із доброчесністю частини кандидатів. У цих умовах подальше вдосконалення механізмів перевірки та підвищення відповідальності за недостовірне декларування залишаються ключовими завданнями антикорупційної політики держави.

  • Схеми на деревині для війська: у ЗСУ викрили корупцію на понад 14,7 млн грн

    Схеми на деревині для війська: у ЗСУ викрили корупцію на понад 14,7 млн грн

    Українські правоохоронці викрили масштабні корупційні зловживання під час закупівель деревини для потреб Сил оборони. Загальна сума збитків, завданих державному бюджету, перевищує 14,7 млн грн. Йдеться про системні схеми завищення цін і службову недбалість посадовців у різних регіонах країни.

    Про це повідомили в Офісі Генерального прокурора, зазначивши, що викриття відбулося в межах масштабної операції під назвою «Нечесні закупівлі», яку провели 15 квітня. За даними слідства, порушення були зафіксовані одразу в 11 регіонах України.

    Слідчі дії охопили Вінницьку, Волинську, Дніпропетровську, Львівську, Миколаївську, Одеську, Рівненську, Тернопільську, Хмельницьку, Чернігівську області, а також Київ. У межах розслідування правоохоронці провели 38 обшуків, під час яких вилучили засоби зв’язку, комп’ютерну техніку, службову документацію та чорнові записи, що можуть свідчити про організацію незаконних схем.

    За результатами слідчих дій шістьом особам повідомлено про підозру. Серед фігурантів — колишній керівник Київського квартирно-експлуатаційного управління (КЕУ), начальник квартирно-експлуатаційної служби тилу однієї з військових частин, а також керівники державних підприємств, які були залучені до процесу закупівель.

    Слідство встановило, що ключовою схемою було придбання паливної деревини для військових потреб за завищеними цінами. Зокрема, один із підозрюваних — інженер відділу матеріально-технічного забезпечення Харківського КЕУ — через неналежне виконання службових обов’язків допустив закупівлі, які завдали державі понад 10 млн грн збитків.

    Колишньому начальнику Київського КЕУ інкримінують службову недбалість, що призвела до закупівель за завищеною вартістю і завдання збитків приблизно на 2 млн грн. Ще один фігурант — начальник квартирно-експлуатаційної служби тилу військової частини — підозрюється у зловживанні службовим становищем. За даними слідства, він погоджував закупівлю деревини твердих порід за значно завищеними цінами, що спричинило понад 1,2 млн грн збитків.

    Дії підозрюваних кваліфіковані за низкою статей Кримінального кодексу України, зокрема за службову недбалість та зловживання владою або службовим становищем. Правоохоронці зазначають, що розслідування триває, і коло причетних осіб може розширитися.

    У Офіс Генерального прокурора підкреслюють, що подібні схеми мають системний характер і становлять серйозну загрозу для обороноздатності країни, особливо в умовах повномасштабної війни. Закупівлі матеріально-технічних ресурсів для війська перебувають під особливим контролем, адже від їхньої ефективності залежить забезпечення військових на фронті.

    Експерти наголошують, що махінації із закупівлями — одна з найпоширеніших форм корупції у сфері державних витрат. Найчастіше вони пов’язані із завищенням цін, змовою з постачальниками та відсутністю належного контролю. У випадку з деревиною для війська такі порушення можуть виглядати менш помітними, ніж закупівлі техніки чи озброєння, однак їхній сумарний ефект для бюджету є суттєвим.

    Варто зазначити, що це не єдиний випадок викриття корупції у сфері оборонних закупівель останнім часом. Раніше правоохоронці повідомляли про іншу схему, пов’язану з розкраданням понад 300 безпілотників, переданих військовим у межах державної програми «Армія дронів». За даними слідства, техніку незаконно продавали, а загальна сума збитків перевищила 15 млн грн.

    Таким чином, нове розслідування щодо закупівель деревини стало ще одним свідченням того, що правоохоронні органи посилюють контроль за використанням коштів у секторі оборони. Водночас справа демонструє, що навіть у критично важливих для країни сферах зберігаються ризики зловживань, які потребують системного реагування та посилення прозорості процедур закупівель.

    Наразі триває досудове розслідування, а правоохоронці продовжують збирати докази та встановлювати всі обставини функціонування схем. Очікується, що після завершення слідчих дій матеріали будуть передані до суду.

  • Болгарія знову голосує: чому сьомі вибори за п’ять років можуть змінити курс країни

    Болгарія знову голосує: чому сьомі вибори за п’ять років можуть змінити курс країни

    У Болгарії 19 квітня 2026 року відбуваються дострокові парламентські вибори, які стали вже сьомими за останні п’ять років і черговою спробою країни вийти з тривалої політичної кризи. Держава з населенням близько 6,5 мільйона осіб уже кілька років поспіль не може сформувати стабільний уряд, що призвело до серії дострокових голосувань і постійної зміни політичних конфігурацій. Нинішні вибори проходять на тлі глибоких економічних проблем, корупційних скандалів та зростання недовіри громадян до традиційних політичних еліт.

    Ключовою інтригою цих виборів є можливе посилення позицій колишнього президента Румена Радева, який залишив свою посаду на початку 2026 року, щоб очолити новий політичний проєкт і спробувати сформувати уряд. За даними соціологічних опитувань, його політична сила має найбільшу підтримку серед виборців і може отримати понад третину голосів. Це суттєво випереджає основних конкурентів, зокрема правоцентристський альянс навколо партії ГЕРБ, підтримка якого значно знизилася.

    Радев веде кампанію під гаслами боротьби з корупцією та демонтажу олігархічної системи, яка, за словами багатьох болгар, протягом років стримувала розвиток країни. Водночас його політична позиція викликає занепокоєння серед європейських партнерів. Під час президентства він неодноразово виступав із критикою санкцій проти Росії, намагався блокувати військову допомогу Україні та робив заяви, які трактувалися як проросійські. Саме тому можливе формування уряду під його впливом розглядається як потенційний фактор зміни зовнішньополітичного курсу Болгарії.

    Економічна ситуація залишається головною темою виборів. Болгарія й надалі вважається найбіднішою країною Європейського Союзу, а її економіка перебуває у стані тривалої стагнації. Серед ключових проблем — низький рівень інвестицій, слабкий бізнес-клімат, неефективна судова система та високий рівень корупції. За оцінками міжнародних організацій, країна вже понад десять років не демонструє стабільного прогресу у боротьбі з корупцією, що негативно впливає на довіру громадян і міжнародних партнерів.

    Передвиборча кампанія супроводжувалася також інформаційними атаками та підозрами у зовнішньому втручанні. У болгарському інформаційному просторі активно поширювалися фейкові новини, а правоохоронці фіксували спроби підкупу виборців. Зокрема, у місті Варна було вилучено значну суму готівки, яка, за припущеннями, могла використовуватися для впливу на результати голосування. Експерти не виключають, що до цих процесів можуть бути причетні російські структури, що додає ще більшої напруги навколо виборів.

    Політична система Болгарії залишається фрагментованою, і навіть у разі перемоги жодна партія не зможе самостійно сформувати уряд. Це означає необхідність коаліційних переговорів, які в минулі роки неодноразово завершувалися провалом. Саме через це країна і опинилася у замкненому колі дострокових виборів, що повторюються майже щороку.

    Важливо й те, що ці вибори можуть мати ширші наслідки для Європейського Союзу. Болгарія є членом ЄС і НАТО, і будь-які зміни її політичного курсу можуть вплинути на баланс сил у регіоні. Зокрема, посилення позицій політиків із більш м’яким ставленням до Росії може ускладнити спільну політику ЄС щодо санкцій та підтримки України.

    Водночас значна частина болгарського суспільства підтримує європейський курс і виступає за реформи, спрямовані на зміцнення інституцій та боротьбу з корупцією. Саме тому результати виборів залишаються непередбачуваними, а подальший розвиток подій залежатиме від того, чи зможуть політичні сили домовитися про формування уряду.

    Таким чином, сьомі за п’ять років парламентські вибори у Болгарії стали черговим випробуванням для країни. Вони відображають глибину політичної та економічної кризи, а також боротьбу між різними баченнями майбутнього держави — від європейської інтеграції до більш незалежного або навіть проросійського курсу. Результати голосування можуть визначити не лише внутрішню стабільність Болгарії, а й її роль у європейській політиці в найближчі роки.