Golosnovinua.com

Позначка: корупція

  • Депутат Львівської облради Андрейко судиться за мандат і через декларацію

    Депутат Львівської облради Андрейко судиться за мандат і через декларацію

    Депутат Львівської обласної ради Віталій Андрейко опинився у центрі одразу двох судових процесів. Він оскаржує рішення про відкликання свого мандата, а також намагається спростувати висновки Національного агентства з питань запобігання корупції щодо порушень у декларації.

    За результатами перевірки декларації за 2023 рік НАЗК виявило розбіжності на загальну суму 17,4 мільйона гривень. Зокрема, йдеться про незадекларований дохід майже на 1 мільйон гривень, який, за даними агентства, міг бути використаний для придбання квартири у Львові.

    Крім того, у декларації не було зазначено автомобіль Mercedes-Benz A 170, що належав дружині депутата. Також, за висновками перевірки, була занижена вартість автомобілів Porsche Cayenne та BMW X4, а доходи неповнолітнього сина не були відображені.

    Окремо НАЗК звернуло увагу на кошти на рахунках дружини депутата, походження яких, за даними перевірки, не підтверджене. Сам Андрейко стверджує, що ці гроші є сімейними заощадженнями та позикою від родичів, однак агентство ці пояснення не врахувало.

    Паралельно триває інший судовий спір — щодо депутатського мандата. У 2022 році обласна організація Української галицької партії ухвалила рішення про відкликання Андрейка через порушення партійної дисципліни після політичних домовленостей із іншими силами.

    Депутат оскаржив це рішення у суді. У липні 2025 року Верховний Суд повернув справу на новий розгляд. Наступне судове засідання призначене на 14 квітня 2026 року.

    Наразі Віталій Андрейко продовжує виконувати депутатські повноваження. Водночас у разі підтвердження порушень у декларації йому може загрожувати кримінальна відповідальність.

  • Майже 2,5 тисячі пошкоджених об’єктів: як Київ відновлюється після атак

    Майже 2,5 тисячі пошкоджених об’єктів: як Київ відновлюється після атак

    У 2025 році Київ зазнав рекордних руйнувань внаслідок російських атак — було пошкоджено або знищено 2 423 об’єкти. Це більш ніж утричі перевищує показник попереднього року і становить майже половину всіх втрат столиці за час повномасштабної війни.

    Загалом від лютого 2022 року до середини березня 2026 року в Києві зафіксовано 4 935 пошкоджених або зруйнованих об’єктів. Для порівняння, у 2022 році постраждали 788 об’єктів, у 2023-му — 513, у 2024-му — 744, а з початку 2026 року — вже 488.

    Найбільше постраждав житловий сектор. Близько 60% усіх руйнувань припадає на багатоквартирні будинки — майже 3 тисячі об’єктів. Також значні пошкодження зафіксовано у нежитлових приміщеннях, об’єктах ЖКГ, навчальних закладах та транспортній інфраструктурі.

    На цьому тлі темпи відбудови залишаються значно нижчими за масштаби руйнувань. У 2025 році з бюджету Києва на відновлення було передбачено 1,13 млрд гривень, однак фактично профінансовано лише близько 734 млн гривень.

    Схожа ситуація і з резервним фондом: із понад 200 млн гривень, виділених на обстеження та ремонт, було освоєно менш ніж 20%.

    У житловому секторі ситуація також складна. Станом на березень у столиці налічується 71 багатоквартирний будинок, який зазнав значних пошкоджень і потребує відновлення. За останні пів року їх кількість зросла майже вдвічі — з 41 до 71.

    Замовником робіт на цих об’єктах виступає комунальне підприємство «Житлоінвестбуд-УКБ». За його даними, повністю відновлено 30 будинків, ще 41 перебуває на різних етапах ремонту.

    Темпи відбудови залишаються нерівномірними. У 2022 році роботи завершили на 11 об’єктах, у 2023-му — на 10, а у 2024 році — лише на одному.

    Експерти та посадовці пояснюють уповільнення кількома факторами. Зокрема, йдеться про нестачу робітників у підрядних організаціях через війну, а також ускладнення процедур закупівель і підготовки тендерної документації.

    При цьому у міській владі запевняють, що фінансовий ресурс для відновлення є, однак його використання залишається нерівномірним.

    Окремі об’єкти починають відновлюватися лише після суспільного розголосу. Зокрема, протиаварійні роботи в одному з пошкоджених будинків у столиці стартували після публічного тиску та звернень мешканців.

    Таким чином, попри наявність фінансування, Київ стикається з серйозним дисбалансом між масштабами руйнувань і темпами відновлення, що безпосередньо впливає на житлову ситуацію тисяч мешканців.

  • Суддю з Києва судитимуть за приховані активи на понад 16 млн грн

    Суддю з Києва судитимуть за приховані активи на понад 16 млн грн

    У Києві перед судом постане суддя, яку обвинувачують у незаконному збагаченні та декларуванні недостовірної інформації. Про це 6 квітня повідомила пресслужба НАБУ.

    За даними слідства, наприкінці 2021 року обвинувачена набула у власність дві земельні ділянки та житловий будинок на території Київської області. Вартість цих активів, як встановили правоохоронці, перевищувала її законні доходи більш ніж на 16 мільйонів гривень.

    Крім того, слідство встановило, що суддя внесла недостовірні відомості до декларацій за 2021–2024 роки, занизивши вартість набутого майна на ту ж суму.

    У вересні 2025 року їй було повідомлено про підозру.

    Дії обвинуваченої кваліфіковані за статтею про незаконне збагачення, а також за статтею про декларування недостовірної інформації Кримінального кодексу України.

    У НАБУ зазначають, що справа вже передана до суду, де буде вирішено питання щодо відповідальності посадовиці.

  • Посадовиця Офісу генпрокурора задекларувала п’ять недобудов у Києві

    Посадовиця Офісу генпрокурора задекларувала п’ять недобудов у Києві

    Начальниця відділу Офісу генерального прокурора Альона Хороша задекларувала низку об’єктів нерухомості, серед яких — п’ять об’єктів незавершеного будівництва у Києві. Відповідні дані містяться у її декларації.

    Про це пише видання СтопКор

    Посадовиця зареєстрована та фактично проживає у столиці. У власності вона має земельну ділянку площею 1200 квадратних метрів у селі Сеньківка Бориспільського району Київської області, придбану ще у 2009 році.

    Також у спільній частковій власності задекларована квартира у Києві площею 107 квадратних метрів. Хорошій належить 33% житла, тоді як 67% оформлено на Богдана Іванченка. Квартиру придбали у грудні 2019 року, при цьому в декларації зазначена вартість у 18 гривень на дату набуття.

    Крім цього, з 2019 року посадовиця має право безоплатного користування машиномісцем площею 12,5 квадратного метра. Його вартість задекларована на рівні 135 тисяч гривень.

    У декларації також вказані об’єкти незавершеного будівництва у Києві. Йдеться про квартиру площею 65 квадратних метрів, яка фігурує у документах з 2018 року. Окремо задекларовано машиномісце площею 15,8 квадратного метра, що з’явилося у 2021 році.

    Окрім цього, посадовиця зазначила три нежитлові приміщення площею від 4,95 до 10,4 квадратного метра. Вони були внесені до декларації у 2022 році.

    Усі ці об’єкти, згідно з документом, збудовані за кошти декларантки або з використанням її матеріалів. Водночас право власності оформлене на треті особи, серед яких ПАТ “Холдингова компанія “Київміськбуд” та ТОВ “Круазет”, при цьому вказане право оренди.

    Серед транспортних засобів зазначено автомобіль Hyundai Santa Fe 2012 року випуску, набутий у лютому 2025 року. Авто перебуває у власності Богдана Іванченка, однак Хороша має право користування. Вартість машини на момент придбання задекларована у 400 тисяч гривень, що відповідає середньоринковим цінам на подібні моделі.

    За 2025 рік Альона Хороша отримала 1,45 мільйона гривень заробітної плати. Також вона задекларувала 5 тисяч доларів готівкою.

    На банківських рахунках посадовиці у Райффайзен Банку зазначено 50 тисяч гривень, 6 тисяч гривень, 3 тисячі євро та 10 тисяч доларів.

    Фінансових зобов’язань або значних витрат у декларації не вказано. Також відсутня інформація про іншу оплачувану діяльність чи участь у керівних органах організацій.

  • Ексчиновник ДСНС використовував службове становище для будівництва власного будинку

    Ексчиновник ДСНС використовував службове становище для будівництва власного будинку

    Правоохоронці повідомили про підозру колишньому заступнику начальника одного з відділів Міжрегіонального центру швидкого реагування ДСНС у Сумській області. Його підозрюють у використанні службового становища для залучення підлеглих до виконання робіт у приватних інтересах.

    За даними Сумської обласної прокуратури, посадовець організував проведення будівельних і ремонтних робіт на території домоволодіння, яке належить його дружині. До цих робіт, за версією слідства, систематично залучали співробітників Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

    Слідчі встановили, що протягом березня та квітня 2024 року щонайменше 12 рятувальників у робочий час виконували не службові завдання, а займалися будівництвом і ремонтом приватного будинку. Крім того, їх змушували працювати і після завершення робочого дня.

    Окремо правоохоронці з’ясували, що під час будівництва могли використовуватися матеріали, демонтовані зі шкільного приміщення під час виконання офіційних робіт. За цим фактом уже триває судовий розгляд щодо можливого привласнення майна.

    Незаконні дії посадовця, за інформацією слідства, були викриті у вересні 2024 року.

    Дії фігуранта кваліфіковано за частиною 2 статті 149 Кримінального кодексу України — як вербування людей з метою експлуатації з використанням їхньої службової залежності.

    Водночас, відповідно до Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її провину не буде доведено у встановленому законом порядку та підтверджено обвинувальним вироком суду.

    Наразі тривають слідчі дії, правоохоронці встановлюють усі обставини справи.

  • Розслідування показало як нардепи ховають елітні маєтки за родичами

    Розслідування показало як нардепи ховають елітні маєтки за родичами

    В Україні значна частина народних депутатів володіє або користується елітною нерухомістю площею у сотні й навіть тисячі квадратних метрів. При цьому частина таких активів формально записана не на самих політиків, а на їхніх родичів чи пов’язані структури.

    Про це пише видання Oboz.ua

    Аналіз декларацій парламентарів показує, що подібна практика є доволі поширеною і охоплює представників різних політичних сил.

    Зокрема, народний депутат від «Слуги народу» Ігор Негулевський наприкінці 2025 року переїхав у будинок площею майже 800 квадратних метрів у Кончі-Заспі. Йдеться про орендовану нерухомість із виходом до води, ринкова вартість якої може сягати близько 10 тисяч доларів на місяць. До цього парламентар користувався значно скромнішим житлом у столиці.

    Водночас Негулевський є фігурантом кримінального провадження щодо можливого отримання неправомірної вигоди за голосування у парламенті. Справу розглядає Вищий антикорупційний суд, однак вирок наразі не ухвалено.

    Інший депутат, Валерій Дубіль із «Батьківщини», користується будинком у Києві, який оформлений на його падчерку. При цьому поруч розташований ще один маєток, що належить її чоловіку. Обидві ділянки об’єднані спільною територією, що фактично створює єдиний житловий комплекс для родини.

    Нардеп від «Слуги народу» Володимир Тимофійчук задекларував будинок своєї дружини в Івано-Франківській області, який вона отримала у спадок у 2025 році. Загальна площа нерухомості разом із господарськими спорудами перевищує 440 квадратних метрів.

    Голова енергетичного комітету Верховної Ради Андрій Герус проживає у будинку під Києвом, оформленому на доньку колишнього керівника Держприкордонслужби. Площа цього житла становить майже 400 квадратних метрів.

    Серед найбільших об’єктів нерухомості, пов’язаних із парламентарями, — маєток Сергія Алєксєєва від «Європейської солідарності» в Кончі-Заспі. Будинок записаний на його матір, якій понад 80 років. У декларації вказано вартість у 35 мільйонів гривень, хоча ринкова ціна подібних об’єктів може бути значно вищою.

    Раніше Алєксєєву повідомляли про підозру у можливому зловживанні впливом, однак він продовжує виконувати депутатські повноваження.

    Один із найбільших задекларованих об’єктів належить родині Василя Петьовки з депутатської групи «Довіра». Йдеться про маєток у Мукачеві загальною площею понад 2000 квадратних метрів, який оформлено на його дружину. Домоволодіння включає основний будинок, гостьовий будинок та технічні споруди.

    Позафракційний депутат Антон Яценко задекларував будинок площею понад 1500 квадратних метрів у Кончі-Заспі, оформлений на тестя. Маєток розташований біля води та обладнаний власним тенісним кортом і басейном. За оцінками, його вартість може сягати близько 10 мільйонів доларів.

    При цьому на тестя депутата оформлено десятки об’єктів нерухомості, зокрема квартири у престижному будинку на вулиці Грушевського в центрі Києва, який давно асоціюється з політичною та бізнес-елітою.

    Експерти зазначають, що оформлення майна на родичів або пов’язаних осіб може використовуватись для зниження уваги до реального рівня статків та уникнення потенційних перевірок. Водночас формально такі схеми складно довести без додаткових доказів фактичного контролю над активами.

    Попри відкритість електронних декларацій, питання відповідності способу життя та офіційних доходів українських політиків залишається актуальним і надалі привертає увагу антикорупційних органів.

  • В Одесі арештували майно ексчиновника міграційної служби на понад 13 млн грн

    В Одесі арештували майно ексчиновника міграційної служби на понад 13 млн грн

    В Одесі суд наклав арешт на активи колишнього посадовця Державної міграційної служби Андрія Морару, якого підозрюють у незаконному збагаченні. За даними слідства, майно оформлювали на родичів та підконтрольні структури, щоб приховати його реальне походження.

    Правоохоронці вважають, що посадовець використовував схему з переоформленням активів на близьких осіб, зокрема матір, а також на пов’язані компанії. Серед таких структур називають підприємства, які могли виконувати роль так званих фірм-прокладок.

    За версією слідства, попри відсутність формального права власності, Морару фактично контролював це майно — оплачував витрати, пов’язані з його утриманням, і користувався об’єктами.

    Серед виявлених активів — апартаменти біля моря площею близько 95 квадратних метрів, офісні приміщення у Білгороді-Дністровському майже на 200 квадратних метрів, а також інші об’єкти нерухомості, оформлені через корпоративні механізми.

    Аналіз доходів фігуранта та його родини викликав запитання у слідства. За весь період офіційна зарплата Морару становила близько 2 мільйонів гривень, його дружина задекларувала приблизно 61 тисячу гривень доходу, а мати — близько 1,8 мільйона гривень. Водночас вартість виявлених активів перевищує ці суми більш ніж на 13 мільйонів гривень.

    У зв’язку з цим слідчі вважають, що задекларовані доходи не могли забезпечити придбання такого обсягу майна.

    Суд ухвалив рішення накласти арешт на активи та заборонити будь-які операції з ними, щоб запобігти їх можливому переоформленню або відчуженню. Розгляд клопотання відбувався без виклику сторін, що дозволяє зберегти деталі розслідування в таємниці.

    Самого Морару було звільнено з посади ще у 2025 році, а вже наступного року йому повідомили про підозру у незаконному збагаченні.

    Слідство триває, правоохоронці встановлюють усі обставини справи та можливих співучасників.

  • Суд у справі ОПЗ зобов’язав відшкодувати 77,5 млн і перерахувати 50 млн на ЗСУ

    Суд у справі ОПЗ зобов’язав відшкодувати 77,5 млн і перерахувати 50 млн на ЗСУ

    Вищий антикорупційний суд затвердив угоду у резонансній справі щодо корупційної схеми на Одеському припортовому заводі, одним із фігурантів якої є колишній народний депутат Олександр Грановський. За рішенням суду, державі мають відшкодувати 77,5 мільйона гривень, а ще 50 мільйонів гривень обвинувачені зобов’язалися спрямувати на підтримку Збройних сил України.

    У межах угоди всі фігуранти визнали свою вину та погодилися на узгоджене покарання. Суд визначив різні міри відповідальності для учасників справи.

    Колишній заступник директора Одеського припортового заводу Степан Кіменчіджі та ексначальник одного з відділів підприємства Ігор Чичильницький отримали по три роки позбавлення волі, заборону обіймати певні посади протягом року та штраф. Аналогічні вироки винесено і для колишньої членкині правління заводу Ольги Ткаченко та підприємця Павла Чумака, якого слідство вважає пов’язаним із компанією-посередником у схемі.

    Водночас Олександр Грановський, який обіймав посаду народного депутата VIII скликання, отримав штраф у розмірі 5100 гривень. Частину обвинувачених суд звільнив від покарання у зв’язку із завершенням строків давності, іншим призначено іспитовий строк тривалістю два роки.

    За даними слідства, йдеться про схему, через яку Одеський припортовий завод недоотримав понад 93 мільйони гривень. У 2015 році підприємство уклало контракти з іноземною компанією, яка, за версією правоохоронців, виконувала роль посередника без реального постачання продукції.

    Слідство вважає, що ціни на аміак і карбамід у контрактах були свідомо занижені. У подальшому продукцію реалізовували за ринковою вартістю іншим покупцям, а різницю в ціні виводили на рахунки, пов’язані з учасниками схеми.

    Останні кілька років Грановський перебуває за кордоном.

    Рішення суду передбачає часткове відшкодування збитків та завершення одного з гучних антикорупційних проваджень, пов’язаних із державними підприємствами.

  • Очільник БЕБ на Львівщині орендує житло у власника ринку і зберігає сотні тисяч доларів готівкою

    Очільник БЕБ на Львівщині орендує житло у власника ринку і зберігає сотні тисяч доларів готівкою

    Тимчасово виконуючий обов’язки керівника Бюро економічної безпеки у Львівській області Михайло Борусовський проживає разом із родиною в орендованій квартирі, яка належить підприємцю, пов’язаному з місцевим ринком. Водночас у декларації посадовця відсутнє власне житло, але зазначені значні готівкові заощадження.

    Про це пише Absolution Leaks

    Згідно з оприлюдненими даними, Борусовський зареєстрований разом із донькою у квартирі у Львові площею 45,6 квадратного метра, яка належить його матері. Задекларована вартість цього житла становить лише 72 тисячі гривень.

    Після переходу на роботу в БЕБ родина почала орендувати іншу квартиру у Львові — площею майже 75 квадратних метрів. Її власником є Ростислав Мацелюх — підприємець, якого пов’язують із компанією, що володіє продовольчим ринком на Сихові. Цей ринок було створено після демонтажу попереднього торговельного майданчика під час розвитку міської інфраструктури.

    Попри відсутність власного житла, у власності посадовця є земельні ділянки. Йдеться про 0,7 гектара у Львові, оцінених у понад 400 тисяч гривень, а також 1,5 гектара землі на Самбірщині, де він народився. Цю ділянку він здає в оренду великому аграрному бізнесу.

    Автомобіля у власності Борусовського немає. Водночас він користується позашляховиком Toyota Land Cruiser Prado, який належить його батькові. Останній у минулому очолював сільську раду на Самбірщині.

    Дружина посадовця, яка офіційно не працює, володіє автомобілем Fiat Punto. При цьому вона зареєстрована у селі на Львівщині, однак нерухомість за цією адресою у декларації не вказана.

    За рік Борусовський отримав понад 1,6 мільйона гривень доходу — зокрема зарплату в ДБР і БЕБ, а також кошти від оренди землі. Додатково він отримував компенсації на оплату комунальних послуг як учасник бойових дій.

    Водночас найбільшу увагу привертають його готівкові заощадження. Посадовець задекларував 110 тисяч доларів готівкою, а також незначну суму на банківському рахунку. Його дружина зберігає ще 13 тисяч євро готівкою.

    Сукупність цих даних викликає питання щодо співвідношення доходів, способу життя та активів посадовця, зокрема з огляду на оренду житла у підприємця та відсутність власної нерухомості.

  • У лікарні на Полтавщині пацієнтів змушували платити за безкоштовні операції

    У лікарні на Полтавщині пацієнтів змушували платити за безкоштовні операції

    На Полтавщині правоохоронці викрили масштабну фінансову схему в одному з медичних закладів, яка дозволяла отримувати кошти одночасно від пацієнтів і з державного бюджету. За попередніми оцінками, збитки перевищують 11 мільйонів гривень.

    Розслідування встановило, що співробітники медзакладу штучно створювали умови, за яких пацієнтам повідомляли про нібито відсутність необхідних медичних виробів і витратних матеріалів для проведення операцій.

    У результаті людей змушували самостійно купувати ці матеріали через підконтрольні структури. Йшлося, зокрема, про інтраокулярні лінзи, які використовуються під час офтальмологічних втручань.

    Після проведення операцій до електронної системи охорони здоров’я вносили неправдиві дані про те, що всі послуги були надані пацієнтам безкоштовно в межах державної програми медичних гарантій.

    Таким чином медичний заклад отримував оплату двічі за одну і ту ж послугу — безпосередньо від пацієнтів і додатково з державного бюджету через Національну службу здоров’я України.

    Правоохоронці зазначають, що така схема дозволяла системно завищувати обсяги наданих безоплатних послуг і отримувати бюджетне фінансування на підставі недостовірних даних.

    Наразі тривають слідчі дії. Встановлюється коло осіб, причетних до організації схеми, а також перевіряються інші можливі епізоди незаконної діяльності.

    Цей випадок вкотре піднімає питання контролю за використанням бюджетних коштів у сфері охорони здоров’я та захисту прав пацієнтів, які мають отримувати гарантовані державою послуги без додаткових витрат.