Мера Переяслава В’ячеслава Саулка судитимуть за недостовірне декларування та незаконні роботи на пам’ятці археології національного значення. За даними слідства, посадовець протягом кількох років приховував значні активи, а також організував земляні роботи, які призвели до серйозних руйнувань історичного об’єкта.
Правоохоронці встановили, що Саулко, перебуваючи на посаді голови громади, подавав декларації з недостовірними даними. Зокрема, він не вказував нерухомість, оформлену на члена сім’ї, вартістю понад 7,2 мільйона гривень, а також грошові активи і фінансові зобов’язання на сотні тисяч гривень.
Загалом, за оцінками слідства, щороку у деклараціях не відображалося майна та коштів на суму понад 9 мільйонів гривень. Це може свідчити про системне приховування фінансової інформації.
Окрім цього, у 2025 році посадовця підозрюють в організації незаконних робіт на території пам’ятки археології. За версією слідства, за його вказівками на об’єкті проводилися земляні роботи із застосуванням спецтехніки.
У результаті було вирито котлован та знищено культурний шар, який містив цінні історичні артефакти. Йдеться про залишки монастирських споруд XVIII століття, поховання, а також об’єкти, що належать до давньоруського періоду.
За попередніми оцінками, завдані державі збитки становлять щонайменше 18,9 мільйона гривень.
Справу вже передано до суду. Якщо провину посадовця доведуть, йому може загрожувати відповідальність одразу за кількома статтями, що стосуються як корупційних правопорушень, так і знищення об’єктів культурної спадщини.
Цей випадок піднімає одразу дві резонансні теми — прозорість доходів місцевих чиновників і захист історичної спадщини, яка в окремих випадках опиняється під загрозою через рішення самих посадовців.
За повідомленнями Чернігівської ОВА, регіон отримає майже 500 мільйонів гривень від уряду для підготовки до наступної зими в межах Плану стійкості регіону.
Водночас, виділені урядом Юлії Свириденко майже півмільярда гривень перейдуть у розпорядження фігуранта шести кримінальних проваджень, директора КП “Чернігівводоканал” Сергія Малявко.
Варто відзначити, що всі шість кримінальних проваджень відносно директора КП “Чернігівводоканал” Сергія Малявко стовувались розкрадання державних коштів.
Зокрема, у серпні 2025 року Сергію Малявко оголосили підозру через заволодіння бюджетними грошима на суму понад 18 мільйонів гривень.
Водночас, за інформацією місцевих ЗМІ, Сергій Малявко зміг уникнути кримінальної відповідальності через співпрацю з правоохоронцями в якості “штатного провокатора”.
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду частково задовольнила скаргу захисту у справі колишнього голови ДФС Романа Насірова, однак залишила без змін основний вирок. Таким чином, рішення суду набрало законної сили.
Суд виключив із вироку посилання на показання колишньої співробітниці ДПС Людмили Солотви та перерахував строк попереднього ув’язнення. В іншій частині апеляційні доводи сторони захисту були відхилені.
Водночас суд підтвердив ключове рішення першої інстанції: Роман Насіров засуджений до шести років позбавлення волі. Окрім цього, йому призначено штраф у розмірі 17 тисяч гривень та заборону обіймати державні посади протягом трьох років.
Другого фігуранта справи — Володимира Новікова — суд виправдав.
Також апеляційна інстанція залишила чинним арешт майна до моменту розгляду окремого цивільного позову з боку компанії «Укргазвидобування».
За версією слідства, Насіров у період перебування на посаді незаконно надавав розстрочки зі сплати податкового боргу компаніям, пов’язаним із бізнесменом Олександром Онищенком. Це, за оцінками правоохоронців, призвело до збитків державі на суму близько 2 мільярдів гривень.
Рішення апеляційної палати означає завершення судового розгляду у кримінальній частині справи та відкриває шлях до виконання вироку.
У Херсонській області правоохоронці викрили схему привласнення бюджетних коштів під час проведення робіт із гуманітарного розмінування. За даними слідства, йдеться про щонайменше 6,3 мільйона гривень, які були отримані за фактично не виконані роботи.
Як повідомили у Київській міській прокуратурі, у справі підозрюються директор столичного оператора протимінної діяльності та керівниця групи саперів. Їм уже повідомлено про підозру за статтями Кримінального кодексу України щодо привласнення майна в особливо великих розмірах та службового підроблення.
Слідство встановило, що група осіб створила мережу підконтрольних підприємств, які брали участь у тендерах на розмінування сільськогосподарських земель. Після перемоги у конкурсах компанія укладала договори з Центром гуманітарного розмінування та отримувала фінансування з державного бюджету.
Однак фактичні роботи, як з’ясували правоохоронці, не проводилися. Для створення видимості небезпеки учасники схеми розкопували ґрунт і закладали предмети, схожі на боєприпаси, які згодом «виявляли» під час обстеження. У документації при цьому зазначали неправдиві обсяги виконаних робіт.
Насправді ж ділянки, за які було отримано кошти, вже були розміновані у 2023–2024 роках і використовувалися фермерами для ведення господарства. Попри це, оператор протимінної діяльності отримав понад 6 мільйонів гривень за фіктивні послуги.
До суду вже скеровано обвинувальні акти щодо фермерів, чиї землі фігурують у справі. Вони надали викривальні свідчення проти підозрюваних.
Правоохоронці також перевіряють можливу причетність фігурантів до аналогічних схем у Миколаївській та Чернігівській областях. Йдеться про понад 600 гектарів земель і потенційні збитки на суму понад 53 мільйони гривень.
Фінансування робіт здійснювалося в межах державної програми компенсації витрат на гуманітарне розмінування та відповідно до міжнародної підтримки в рамках інструменту Ukraine Facility.
У разі доведення вини підозрюваним загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Національне агентство з питань запобігання корупції виявило суттєві порушення у декларації директора КП «Павлоградська телерадіокомпанія» Павлоградської міської ради Дніпропетровської області Руслана Керімова. Матеріали перевірки вже передано до правоохоронних органів.
Як встановили у НАЗК, посадовець вказав у декларації недостовірні дані щодо місця проживання. У документі він зазначив, що зареєстрований і фактично проживає у Києві, хоча з листопада 2024 року офіційно зареєстрований у Павлограді — у будинку, який належить його колезі по телекомпанії Тетяні Костельнюк. Також він не задекларував два закордонні паспорти.
Окремі порушення стосуються нерухомості. Керімов не вказав квартиру в Павлограді, де йому належить частка ще з 2006 року. Крім того, у декларації щодо власної квартири в Києві площею майже 40 квадратних метрів, придбаної у 2017 році, він не зазначив її реальну вартість, хоча раніше ці дані подавав коректно.
Суттєві розбіжності виявлено і в інформації про транспортний засіб. Посадовець задекларував автомобіль Mazda CX-5 2023 року за ціною 250 тисяч гривень, хоча за договором купівлі-продажу його фактична вартість становила близько 1,3 мільйона гривень. Сам Керімов пояснив це помилкою через стан здоров’я та приблизний розрахунок ПДВ, однак у НАЗК ці аргументи відхилили, вказавши на невідповідність пояснень фактичним обставинам.
Найбільш серйозні порушення стосуються доходів. За даними агентства, посадовець не задекларував 2,65 мільйона гривень, отриманих у квітні 2024 року від відступлення права вимоги на квартиру в одному зі столичних житлових комплексів. При цьому історія інвестування у цей об’єкт триває з 2017 року, однак ні сам об’єкт незавершеного будівництва, ні майнові права на нього у деклараціях не відображалися.
Також встановлено, що у 2018 році Керімов інвестував значні кошти у будівництво, які перевищували його офіційні доходи. У НАЗК зазначили, що пояснення посадовця суперечать як законодавству, так і його попереднім деклараціям.
За результатами перевірки дії посадовця кваліфіковано за частиною 1 статті 366-2 Кримінального кодексу України — внесення завідомо недостовірних відомостей у декларацію. Матеріали передані до правоохоронних органів для подальшого розслідування.
У Києві завершено досудове розслідування щодо колишнього посадовця комунального об’єднання «Київзеленбуд», якого підозрюють у службовій недбалості під час оновлення парку «Орлятко». Про це повідомили у Київській міській прокуратурі.
За даними слідства, у 2023 році чиновник здійснював технічний нагляд за проведенням ремонтних робіт у Солом’янському районі столиці. Втім, він не забезпечив належного контролю за фактичними обсягами виконаних робіт і їхньою вартістю.
У результаті з міського бюджету було безпідставно витрачено додатково 670 тисяч гривень. Правоохоронці вважають, що такі дії призвели до суттєвих збитків для громади міста.
Дії обвинуваченого кваліфіковані за частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України — службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки для громадських інтересів.
Водночас під час досудового розслідування завдані збитки були відшкодовані в повному обсязі. Наразі справа скерована до суду для розгляду по суті.
В Україні викрили масштабну схему заволодіння зерном АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України». За даними слідства, держава втратила понад 105 тисяч тонн продукції на суму 28,8 мільйона доларів, що на момент оборудки становило близько 776 мільйонів гривень. Зерно було вивезене за кордон і реалізоване іноземним покупцям.
Про це повідомили у Національному антикорупційному бюро України та Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі. За їхньою інформацією, до організації схеми причетна група осіб, серед яких колишній голова правління держкорпорації, екскерівник департаменту трейдингу, власник іноземної компанії, довірена особа представника цієї компанії та ще один учасник. Трьох фігурантів уже затримали, найближчим часом суд має обрати їм запобіжні заходи.
Слідство встановило, що схема діяла ще у 2021 році. Керівництво ДПЗКУ уклало чотири контракти з іноземною компанією на постачання фуражної кукурудзи загальним обсягом понад 100 тисяч тонн. За умовами договорів передбачалася повна передоплата, однак цю вимогу фактично обійшли.
Ключову роль у реалізації оборудки відіграли коносаменти — документи, що підтверджують право власності на вантаж. Оригінали цих документів опинилися у покупця, що дозволило йому розвантажити судна без здійснення оплати, а також розпоряджатися зерном і перепродавати його третім особам за кордоном.
Водночас у державної корпорації залишилися лише копії коносаментів із підробленими підписами та печатками, що створювало видимість контролю над товаром. Фактична оплата за поставлену продукцію на рахунки компанії не надходила.
За даними правоохоронців, викрадене зерно реалізували компаніям з Ірану, Туреччини та Єгипту. Отримані кошти учасники схеми переказували через низку банківських операцій, змішували з легальними доходами та вкладали у підконтрольні підприємства, зокрема через придбання сировини та активів.
Дії підозрюваних кваліфіковано за кількома статтями Кримінального кодексу України, зокрема щодо привласнення майна в особливо великих розмірах, легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, та підроблення документів. Максимальні санкції передбачають до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Мер Києва Віталій Кличко продовжує користуватись корупційними схемами на закупівлі юридичних послуг, створеними своїм ексзаступником, фігурантом справи “Чисте місто” Володимиром Бондаренко.
Проаналізувавши дані системи Prozorro, редакція нашого видання підрахувала, що за 2025 рік на закупівлю юридичних послуг та консультацій безпосередньо Секретаріатом Київської міської ради було витрачено майже 2 мільйони гривень, при цьому майже всі суди були програні, а причетні до схем чиновники збагатились на мільйони гривень.
В контексті незаконного збагачення на закупівлі Секретаріатом Київради юридичних послуг та консультацій, варто назвати прізвища Дениса Хоменко, Сергія Тхорика та Євгена Ситніченко.
Оскільки Київрада має власний правовий департамент, зовнішні консультанти з числа приватних юридичних компаній залучалися переважно для вузькоспеціалізованих завдань: комплексного антикорупційного аудиту, представництва у складних земельних спорах у судах вищих інстанцій та адаптації місцевих нормативних актів до нових вимог законодавства.
Так, Адвокатське Об’єднання “ПРАВОВИЙ ВЕКТОР” виграла тендер на 410 000 грн. на “Послуги з представництва у судах (складні земельні та майнові спори)”.
Тендер на “Представництво інтересів КМР у Верховній Раді та Кабінеті Міністрів виграла на 350 000 грн. виграла АО “КИЇВСЬКА ПРАВНИЧА ГРУПА”.
АО “ГЛОБАЛ ЛО” виграло тендер на суму 215 000 грн. на “Юридичний супровід процедур міжнародного партнерства (угоди з містами-побратимами)”.
АО “ПАРТНЕРИ ТА ЗАХИСНИКИ” виграло тендер на суму 195 000 грн. за “Консультації щодо приведення актів КМР у відповідність до зміненого законодавства”.
АО “ЮРИДИЧНИЙ ЗАХИСТ” виграло тендер на суму 185 000 грн. за “Експертиза договорів оренди та користування комунальним майном”.
АО “СТРАТЕГІЧНИЙ ПАРТНЕР” виграло тендер на суму 160 000 грн. за “Правовий супровід діяльності тимчасових контрольних комісій”
ТОВ “ПРАВОВИЙ ЦЕНТР “КРЕДО” виграв тендер на суму 140 000 грн. за “Підготовку правових висновків щодо процедур децентралізації”.
ТОВ “ЮРИДИЧНА ГРУПА “КОНСАЛТИНГ” виграла тендер на суму 125 000 грн. на “Юридичний аудит проектів рішень щодо антикорупційних ризиків”.
АО “ІНТЕЛЕКТ-КОНСАЛТ” виграв тендер на суму 98 000 грн. за “Консультації з питань захисту прав інтелектуальної власності (символіка територіальної громади)”.
Юркомпанії-переможці тендерів Київради системно програють суди, водночас, за інформацією нашого джерела, відповідальні чиновники наживаються на даному процесі.
Так, вищезгадана АО “Правовий Вектор” програла суди по ділянці 14,5 га на Святошинських ставках та по земельній ділянці по проспекті Любомира Гузара 9-Б, де суд зобов’язав забудовника відшкодувати збитки за знищення 39 дерев на орендованій у міста ділянці.
Адвокати АО “Київська правнича група” програли апеляцію по земельній ділянці на Оболоні (вул. Приозерна), в результаті чого був розірвано договір оренди через 16 років бездіяльності забудовника, який Рада раніше поновлювала та по Екопарку Вирлиця, де суд став на бік активістів та прокуратури, скасувавши дозвіл на забудову прибережної зони.
Адвокати АО “Партнери та Захисники” програли Справу № 761/24719/20, де суд визнав, що Київрада надала необґрунтовану перевагу ТОВ “Альянс-Буд”, а ТОВ “Юридична група Консалтинг” програла суд щодо пайового внеску у Пущі-Водиці, де суд задовольнив позов прокуратури про стягнення 8 млн грн, які Рада не дозарахувала в бюджет.
Тобто Київрада сплатила майже 2 мільйони гривень плюс зарплату своїм юристам за фактично програні суди. Але в той же час люди, які розподіляють кошти в Секретаріаті трохи збагатіли.
Так Денис Хоменко, який керує Секретаріатом, сидить на сесіях по праву руку від мера Києва Віталія Кличка, і через якого проходять всі договори і кошти секретаріату, насправді є креатурою Володимира Бондаренко і фігурантом справи “Чисте місто” по туалетних схемах.
ФОТО: Денис Хоменко завжди по праву руку від Володимира Кличка
В показаннях одного із свідків Денис Хоменко фігурує як людина, яка виписувала остаточні рішення Київради по земельним питанням, за що на постійній основі отримував додаткову “зарплату в конвертах”. Про його життя на “широку ногу” каже і його Декларація.
Так, відповідно до даних вказаних в Декларації після початку повномасштабного вторгнення Денис Хоменко купує автомобіль Ягуар за 35 тисяч доларів, потім несподівано починає користуватись іншим авто за 40 тисяч доларів, який офіційно оформлено на брата.
Водночас, за інформацією нашого джерела, це покупка самого Дениса, яку він не міг офіційно оформити на себе. Раніше, у 2020 році, Хоменко купив квартиру в Києві за 45 тисяч доларів (відповідно до договору), але ще 25 тисяч доларів вклав в ремонт. Цих грошей в нього не було і він їх отримав від Володимира Бондаренка, як “інвестицію”.
За інформацією джерела, юридичними питаннями, які Київрада стабільно програє, у Бондаренко-Хоменко займається начальник управління захисту прав та інтересів територіальної громади міста Києва Тхорик Сергій Миколайович.
ФОТО: Сергій Тхорик – фото Київ Оператиний
Сергій Тхорик власне і “програє суди” в колабарації із своїми босами Бондаренко-Хоменко, що приносить йому неабиякий прибуток.
Так, за останні 5 років Сергій Тхорик накупив нерухомого і рухомого майна на понад 6 мільйонів гривень (більшу частину уже після 2022 року), а з його декларації зникла дружина – Тхорик Ірина.
За інформацією джерела, “зникнення дружини” з декларації Сергія Тхорика не випадкове – на Ірину Тхорик та її родичів записується отримане чиновником майно без декларування. Тобто, “має місце фіктивне розлучення, з метою приховування доходів отриманих нетрудовим шляхом, що може стати предметом вивчення правоохоронних органів” – зазначає джерело.
Ключовою фігурою в розкраданні грошей громади в схемі Володимира Бондаренка відіграє ще один представник Київради – давній партнер Бондаренка, який наразі підпорядковується Денису Хоменко – Ситніченко Євген В’ячеславович.
ФОТО: Євген Ситніченко
Саме через Євгена Ситніченко проходять всі тендери, а договори йому затверджує безпосередньо Денис Хоменко.
Виходячи з декларації Ситніченко – він безхатько, але мешкає в житловому фонді, який передбачено для ВПО або киян які залишились без житла через обстріли. Але людині з офіційною зарплатнею в 1 мільйон можна було б і самому сплачувати за квартиру.
Крім того дружина Євгена Ситніченко займається приватною практикою, але, за інформацією джерела” отримані доходи не декларує. Цікавий момент – службовим авто закріпленим за Ситніченко користується виключно його дружина і дитина.
Власне кажучи, Євген Ситніченко міг би дозволити собі не тільки самостійно сплачувати за оренду квартири, але й перестати використовувати службове авто в особистих цілях, адже за інформацією нашого джерела, тільки за останні три роки він разом із своїми “покровителями” на тендерах вивів мінімум 2 мільйони гривень лише “на обслуговуванні офісної техніки”.
За інформацією джерела, тільки через одну з компаній – ТОВ “Сервіс Груп” організована група щорічно виводить величезні суми, які сягають 70% відсотків від суми тендеру.
Такого роду “технічними відкатами” у Євгена Сітніченка займається начальник відділу господарського забезпечення Київської міської ради, офіційний мільйонер Андрій Дергалюк.
Саме через Андрія Дергалюка проходять всі господарські закупівлі Київради, в тому числі використання транспорту Київради, яким без обмежень користуються родичі Євгена Сітніченко.
В Андрія Дергалюка квартира незавершеного будівництва там саме де і у Сітніченко, але на відміну від Сітніченко, Дергалюк показує його житло а в декларації. Водночас, в своїй декларації Андрій Дегалюк приховав своє нове елітне авто за 50 тисяч доларів.
Міський голова Первомайська Олег Демченко задекларував значні активи родини, більшість із яких оформлена на його дружину. У декларації фігурують квартири у Харкові, комерційна нерухомість, земельні ділянки, дорогий автомобіль, готівкові заощадження та багатомільйонна позика, яка не погашається.
Згідно з оприлюдненими даними, родина поступово нарощувала нерухомість протягом останніх років. Сам мер володіє квартирою у Первомайську, придбаною ще у 2004 році. Водночас значно більші об’єкти оформлені на його дружину Ірину Демченко. Йдеться про кілька квартир у Харкові, а також машиномісця та комерційні приміщення.
Окремий блок активів становить нежитлова нерухомість у Первомайську, зокрема великий магазин із підвалом площею понад 1200 квадратних метрів. Він перебуває у спільній власності з іншими особами, кожен із яких має рівну частку. Аналогічна ситуація із земельною ділянкою, оформленою у спільній власності.
Крім власних об’єктів, родина користується майном, формально записаним на інших осіб. Зокрема, йдеться про житловий будинок площею понад 200 квадратних метрів, який належить третій особі, але використовується сім’єю безоплатно.
У декларації також зазначено транспортні засоби. Сам Демченко володіє ретро-автомобілем, тоді як у користуванні родини перебуває більш сучасний позашляховик преміум-класу.
Фінансові показники родини свідчать про значні готівкові заощадження. Мер задекларував сотні тисяч гривень і валютні кошти, а його дружина — ще більші суми у гривнях, доларах і євро. При цьому частина коштів зберігається на банківських рахунках, але основний обсяг — у готівці.
Основним джерелом доходу самого посадовця є заробітна плата на посаді міського голови, а також пенсійні виплати. Сукупно за рік він отримав понад 1,6 мільйона гривень. Доходи його дружини формуються з підприємницької діяльності та соціальних виплат.
Окрему увагу привертає фінансове зобов’язання, оформлене на дружину мера. Йдеться про позику у розмірі 5 мільйонів гривень, отриману у 2023 році. Станом на кінець звітного періоду борг не погашався і відсотки за користування коштами не сплачувалися.
На цьому тлі правоохоронні органи вже раніше повідомляли про підозру Олегу Демченку у декларуванні недостовірної інформації. За версією слідства, у попередній декларації посадовець не відобразив фінансові активи на суму понад 5 мільйонів гривень.
Оприлюднені дані знову актуалізували питання прозорості доходів і майнового стану місцевих посадовців, а також співвідношення офіційних доходів із задекларованими активами родини.
Правоохоронці викрили масштабну схему розкрадання безпілотників у Збройних силах України. За даними слідства, командир одного з підрозділів разом із цивільними спільниками організував привласнення дронів, отриманих у межах державної ініціативи «Армія дронів».
Слідчі встановили, що схема діяла з листопада 2024 року до березня 2026 року та охоплювала одразу кілька регіонів — Донецьку, Харківську, Запорізьку та Дніпропетровську області. За цей час було незаконно списано та виведено з обліку понад 343 безпілотники різних типів.
За версією слідства, після формального списання техніки дрони передавалися цивільним особам, які продавали їх через інтернет. Загальна сума збитків перевищує 15,2 мільйона гривень.
Отримані кошти учасники схеми використовували для придбання нерухомості, автомобілів та предметів розкоші. Окремо встановлено, що у 2025 році командир підрозділу незаконно набув активів на суму понад 10,7 мільйона гривень.
Під час обшуків правоохоронці вилучили значну кількість доказів, серед яких — сучасні квадрокоптери, комплектуючі та документація із серійними номерами. Також виявлено готівкові кошти, автомобілі преміум-класу, документи на нерухомість у різних регіонах, мобільні телефони та чорнові записи, які можуть свідчити про обсяги оборудок.
За попередніми даними, серед вилученого — дрони відомих моделей, а також транспортні засоби, зокрема позашляховики та автомобілі бізнес-класу.
Наразі всі фігуранти справи затримані та перебувають під вартою. Слідство триває, правоохоронці встановлюють повне коло причетних осіб та перевіряють можливу наявність інших епізодів незаконної діяльності.
Ця справа може стати однією з найбільш резонансних у сфері військових закупівель та використання техніки, адже йдеться про ресурси, які мали безпосередньо використовуватися на фронті.
