Golosnovinua.com

Позначка: корупція

  • Бекграунд Олександра Конотопського – шлях від бізнесу з РФ до надприбутків в українській оборонці

    Бекграунд Олександра Конотопського – шлях від бізнесу з РФ до надприбутків в українській оборонці

    Відомий український бізнесмен та близький соратник опального екс-міністра оборони Михайла Федорова  – Олександр Конотопський налагодив корупційні схеми в українській оборонці та паралельно продовжує торгувати з РФ, поставляючи туди свої охоронні системи Ajax.

    На перший погляд ситуація з присутністю Конотопського на ринках двох воюючих країн здається парадоксальною, але якщо глибше зануритися у внутрішні процеси в українському політикумі та неформальні зв’язки близького соратника Конотопського – Михайла Федорова в США, то багато речей стають на свої місця.

    Зокрема, як ми писали раніше, за відставкою Михайла Федорова з поста міністра оборони стоїть Давид Арахамія. За інформацією нашого джерела, Арахамія збив Федорова однією фразою, яку доніс до Президента: “його рейтинг сильно зростає”.

    Дану інформацію варто розглядати в контексті “зливів” з резиденції Трампа в Мар-а-Лаго, про те, що “кандидатура Михайла Федорова на пост президента України одинаково влаштовує і американців і росіян”.

    В даній конфігурації гра найближчого соратника Федорова – Конотопського на “два фронти” не являється настільки резонансною подією.

    Російський бекграунд Олександра Конотопського

    Як стверджує Олександр Конотопський в одному із своїх численних інтерв’ю, його перший серйозний бізнес на ринку охоронних систем, з яких виросла Ajax Systems почався з Росії. Як признається Конотопський, на початкових етапах розвитку Ajax, він займався “системним імпортом” систем сигналізації з РФ і Китаю.

    В тому ж інтерв’ю  ми бачимо щире захоплення Олександра Конотопського досягненнями інженерів СССР в області ракетобудування.

    ФОТО: Скріншот раннього інтерв’ю Олександра Конотопського виданню BIT.UA

    З часом Олександр Конотопський зміг розробити свою систему сигналізацій, які продаються у всьому світі, в тому числі на добре йому знайомому російському ринку, звідки, власне кажучи, і починався його бізнес.

    У 2022 році, після початку повномасштабного вторгнення, компанія Конотопського Ajax Systems заявила про вихід з ринків Росії та Білорусі та закриття офісу ТОВ “Аджакс Системс” на території РФ, але по факту продовжила працювати неофіційно.

    Спочатку журналісти знайшли докази того, що Ajax Конотопського, незважаючи на офіційний вихід компанії з ринку РФ, продовжила сервісне обслуговування уже проданих безпекових комплексів.

    Зокрема, Конотопський залишив працювати хмарні сервіси Ajax. У повідомленнях компанії зазначалося, що “хмара буде працювати”, що фактично дозволяло користувачам у Росії продовжувати використовувати частину функцій системи.

    У квітні 2022 року в Telegram-спільноті “Ajax Россия Unofficial” з’явилося закріплене повідомлення про наявність резервних мобільних застосунків для російських користувачів на випадок блокування офіційних сервісів.

    Станом на лютий 2024 року ця спільнота налічувала близько тисячі учасників, а її модератор продовжував відповідати на технічні запити користувачів. У повідомленнях групи також зазначалося, що українські співробітники Ajax продовжували надавати технічну підтримку клієнтам із Росії вже після початку повномасштабної війни.

    ФОТО: Ajax Россия продовжив обслуговування клієнтів незважаючи на офіційні заяви про вихід з ринку

    Варто відзначити, що системи Ajax до цього часу продаються в РФ через схеми паралельного імпорту, про що свідчать дані митниці.

    Так, Дубайські компанії Конотопського – Ajax Systems Trading FZE та DMCC – відвантажують продукцію з Польщі на митний пост “Астана-ЦТО”. Одержувачі – казахстанські ТОВ “Торговий Дім Intant” і “Сафеті Експерт”, які далі перепродують товар в Росії та Білорусь.

    Цифри за даними системи 52wmb:

    – 65% імпорту “Торгового Дому Intant” – товар Ajax FZE, ~13,3 тис. одиниць за вересень 2025 – березень 2026;

    – Ще ~ 45,5 тис. одиниць через “Сафеті Експерт”;

    — до 2022 року компанії Конотопського не відвантажили до Казахстану жодної партії.

    Описана схема свідчить про використання Конотопським Казахстану як проміжної юрисдикції для торгівлі з державою-агресором.

    Такі дії можуть містити ознаки порушення санкційного законодавства та кримінальних правопорушень, передбачених ст. 111-1 (колабораційна діяльність), ст. 110-2 (фінансування дій, спрямованих на зміну меж території України), ст. 258-5 (фінансування тероризму) та ст. 209 (легалізація доходів) КК України.

     

    Як Олександр Конотопський корумпує українських чиновників

    Варто відзначити, що успіх Олександра Конотопського на ринку охоронних систем це не завжди про параметри ціна-якість, а більше про вміння правильно вибудувати комунікацію, особливо якщо мова йде про ТОП-чиновників та відкати.

    Яскравий приклад корупційної схеми вибудованої Олександром Конотопським – встановлення охоронних систем Ajax у всіх київських школах.

    Як ми писали раніше, за прямого впливу близького друга Конотопського – заступника голови КМДА Валентина Мондриївського, охоронні системи Ajax були встановлені у всіх 400 шкіл міста Києва. Корупційна складова від цієї “угоди”, за яку в кінцевому рахунку заплатили кияни, пішла в особисту кишеню Валентина Мондриївського.

    Таким чином Валентин Мондріївський отримав “особисту кормушку”, а Олександр Конотопський вдячного та контрольованого ТОП-чиновника, через  якого можна з легкістю “вирішувати питання”.

    Судячи з того, що на п’ятому році збройної агресії охоронні системи Ajax продовжують безперешкодно продаватись в РФ, не виключено, що Конотопський зміг корумпувати також і когось з російських ТОП-чиновників.

    Як Олександр Конотопський наживається на поставках дронів по завищених цінах

    Окрема тема – це над заробітки Олександра Конотопського, як постачальника дронів для українського війська. Нагадаємо, Конотопському через ТОВ “Скайфолл Індастріс” та ТОВ “Стрим Техно” належить SkyFall — українська компанія, що займається розробкою та виробництвом безпілотних систем.

    Зокрема, SkyFall розробляє та виробляє ударний дрон Vampire, а також випускає FPV-дрони Shrike, перехоплювачі шахедів P1-SUN, системи зв’язку та інші технологічні компоненти для Сил оборони України.

    Варто відзначити, що успіх SkyFall був забезпечений двома факторами. Перший, це державні закупівлі на мільярди доларів дронів SkyFall в без конкуренції. Зокрема, місяць тому, за сприяння уже екс-міністра оборони Михайла Федорова, Конотопський отримав підряд 40 мільярдів гривень без конкуренції.

    Другим “секретом” успіху виробника дронів Олександра Конотопського є продаж державі дронів по завищених в рази цінах через мережу фірм-прокладок, зареєстрованих на фунтів.

    Так, згінно даних митних декларацій упродовж 2025-2026 років ТОВ “Стрим Техно” Конотопського імпортувало товар від близько 60 постачальників-нерезидентів на суму понад 43,1 млрд грн.

    Постачання відбувається за непрямими контрактами через естонську компанію-прокладку DMO COMMERCE OU.

    Компанія DMO COMMERCE OÜ зареєстрована 18.06.2024р, зі статутним капіталом у 2 500 євро, видом діяльності вказана оптова та роздрібна торгівля.

    Засновником компанії з мільярдними оборотами вказаний Denys Ovsiannikov (Денис Овсянніков), з бекграундом звичайного айтішника.

    ФОТО: Структура власності DMO COMMERCE OÜ

    При цьому у фінансовій звітності компанії витрати на оплату праці співробітників не вказані, тобто компанія немає співробітників і являється класичною “прокладкою”.

    ФОТО: В естонській прокладці DMO COMMERCE OÜ Конотопського немає співробітників

    Розрахунки за поставлений товар проводяться не безпосередньо на користь гонконгського постачальника, а спочатку йдуть на адресу естонської DMO COMMERCE OÜ, яка, у свою чергу, здійснює подальше перерахування коштів до Гонконгу.

    Як бачимо з фінансової звітності DMO COMMERCE OÜ, доступної у відкритих джерелах, оборотні активи естонської прокладки Конотопського у рік заснування склали відразу 7 473 877 €, а уже у наступному зросли до 48 662 044 €.

    При цьому чистий прибуток компанії DMO COMMERCE OÜ, в якій як ми бачимо працює “0” співробітників,  за неповний 2024 рік склав – 6 537 362 €, а за 2025 рік – 24 186 793 €.

    ФОТО: Річні фінансові звіти естонської прокладки DMO COMMERCE OÜ Конотопського

    Іншими словами, тільки через одну естонську прокладку DMO COMMERCE OU, яку Конотопський використовує у схемі поставок дронів за 2024-2025 роки  було виведено 30 724 155 €.

    Варто відзначити, що через мережу прокладок на кшталт естонської DMO COMMERCE OU можуть проходити сотні мільйонів, які мали йти на обороноздатність України, але осідають в кишенях Олександра Конотопського та його спільників.

  • Корупційні ризики післявоєнної реконструкції та історичні уроки контролю над допомогою після війн

    Корупційні ризики післявоєнної реконструкції та історичні уроки контролю над допомогою після війн

    Після війни Україна зіткнеться з викликом, який визначить її майбутнє набагато сильніше, ніж обсяг отриманих репарацій. Йдеться не тільки про покарання тих, хто наживався на державних коштах під час відбудови. Найсерйозніша загроза — поява нової групи впливових людей, які зможуть побудувати свої статки саме на відновленні країни, використовуючи мільярди, що надійдуть від міжнародних партнерів і заморожених російських активів.

    Міжнародний досвід післяконфліктного відновлення — від Іраку до Афганістану — показує, що слабкі інституції, недостатній контроль і корупція можуть призводити до масштабних втрат міжнародної допомоги та істотно знижувати ефективність відбудови. Для України ці ризики особливо високі, адже потреби у відновленні, за оцінкою Світового банку, вже сягають 524 млрд доларів. Величезні гроші, порівнянні з кількома повноцінними державними бюджетами.

    Перемогою стане не кількість гучних арештів і кримінальних справ. Справжнім успіхом буде створення такої системи управління, де чесна робота та прозорі рішення даватимуть більший результат, ніж будь-які схеми. Потрібно зробити так, щоб красти стало важко, ризиковано і економічно невигідно. Без цього навіть масштабна міжнародна допомога ризикує перетворитися на черговий ресурс для збагачення вузького кола осіб.

    Обумовленість міжнародної допомоги та конкретні орієнтири реформ Ukraine Facility

    Мільярди євро міжнародної допомоги надходять уже сьогодні, однак без чіткої прив’язки до результатів реформ існує ризик, що ці кошти будуть використані неефективно, а самі реформи втратять темп після отримання чергових траншів.

    Саме на цьому принципі побудована програма Ukraine Facility обсягом 50 млрд євро на 2024–2027 роки. Її фінансування здійснюється за принципом «гроші в обмін на реформи»: кожен транш залежить від виконання погоджених індикаторів і реформаторських кроків. У своїх оцінках Європейська комісія відзначає прогрес України у впровадженні реформ, водночас наголошуючи на необхідності подальшого зміцнення антикорупційної політики, фінансового контролю, системи державних закупівель і механізмів захисту фінансових інтересів Європейського Союзу. Серед пріоритетів також — розроблення та ухвалення нової Антикорупційної стратегії і Державної антикорупційної програми на 2026–2030 роки.

    Цей підхід суттєво відрізняється від більшості історичних програм післявоєнної допомоги. Якщо План Маршалла чи міжнародні програми відновлення Боснії переважно пов’язували фінансування з макроекономічною стабільністю або загальними інституційними реформами, то Ukraine Facility використовує значно точніший механізм. Виділення коштів напряму залежить від виконання конкретних реформ у сферах боротьби з корупцією, управління державними фінансами та верховенства права. Причому цей механізм працює не після завершення війни, а вже під час повномасштабного конфлікту.

    Попри відчутний прогрес, залишаються й суттєві обмеження. Частина законодавчих змін, необхідних для посилення аудиту використання коштів ЄС та захисту фінансових інтересів Європейського Союзу, досі перебуває на етапі впровадження. Виконання цих реформ залишається важливою умовою подальшої реалізації механізму Ukraine Facility та зміцнення довіри міжнародних партнерів. Європейська комісія наголошує, що Україна має продовжувати системне зміцнення антикорупційної політики та інституцій.

    Для України принцип умовності міжнародної допомоги є не обмеженням, а інструментом прискорення реформ. Саме він стимулює ухвалення рішень, які роками відкладалися: посилення антикорупційної політики, розширення повноважень органів фінансового контролю, зміцнення незалежності антикорупційних інституцій та підвищення прозорості державного управління. А відкритий звіт про виконання кожного індикатора стає не лише умовою отримання коштів, а й механізмом підзвітності перед українським суспільством і міжнародними партнерами.

    Кейси воєнної корупції, які показали межі та можливості системи

    Лише за першу половину 2025 року НАБУ зареєструвало 370 нових кримінальних проваджень, повідомило про підозру 115 особам та забезпечило скерування до суду 69 обвинувальних актів. Але за цією статистикою стоять конкретні історії, які демонструють як можливості, так і обмеження антикорупційної системи України.

    Одним із найрезонансніших епізодів стала справа про розкрадання коштів під час закупівель продуктів харчування для Збройних сил. Слідство встановило схему, за якою окремі постачальники маніпулювали цінами на продукти в межах каталогу, завищуючи вартість найбільш затребуваних позицій і занижуючи ціни на товари, які майже не закуповувалися. Скандал навколо так званих «яєць по 17 гривень» став символом того, наскільки швидко війна може створювати можливості для зловживань навіть у критично важливих закупівлях. Після початку розслідування та суспільного резонансу Міністерство оборони змінило порядок закупівель і запровадило окремі пілотні проєкти.

    Інший показовий кейс стосувався закупівель комплектуючих для динамічного захисту бронетехніки ЗСУ. За даними НАБУ і САП, у 2022 році посадовці державного підприємства організували закупівлю через підконтрольні компанії за майже втричі завищеними цінами. За версією слідства, це завдало державі збитків на понад 102 млн грн. Учасникам схеми повідомили про підозру.

    Не менш показовою стала справа в «Енергоатомі», де детективи НАБУ і прокурори САП викрили схему заволодіння коштами під час закупівлі обладнання для АТ «НАЕК «Енергоатом». За версією слідства, збитки державному підприємству перевищили 170 млн грн. Енергетика залишається одним із найризикованіших секторів не лише через великі бюджети, а й через стратегічне значення для країни. Саме тому будь-які корупційні схеми тут безпосередньо впливають на стійкість держави.

    Ще один напрямок — оборонні закупівлі. У 2025 році міжнародний центр журналістських розслідувань OCCRP оприлюднив матеріали про схему, пов’язану із закупівлями для армії приблизно на 17 млн доларів. Розслідування показало, що навіть під час повномасштабної війни міжнародні журналістські розслідування залишаються одним із важливих інструментів виявлення корупційних ризиків.

    Саме тут проявляється головна відмінність сучасної України від більшості післявоєнних держав XX століття. У Боснії чи Іраку значна частина масштабних схем ставала відомою лише через роки після завершення конфлікту. В Україні ж дедалі більше проваджень відкриваються ще під час війни.

    Втім, головна проблема залишається незмінною. Відкриття кримінального провадження ще не означає вирок. Найскладнішими залишаються саме справи, пов’язані з обороною, енергетикою та майбутньою відбудовою — там, де ставки найвищі, а політичний і фінансовий тиск найбільший. Для міжнародних партнерів це теж принципове питання. Європейський Союз дедалі частіше оцінює не кількість відкритих справ, а те, скільки з них завершуються реальними рішеннями суду та поверненням коштів державі.

    Реформи, які змінили долю цілих країн

    У більшості країн після війни корупція не зникає автоматично. Навпаки, саме період відновлення часто стає моментом, коли формуються нові групи впливу, які отримують контроль над державними коштами, землею та великими інфраструктурними проєктами. Але історія знає і протилежні приклади. Деякі держави використали післякризовий момент не просто для відбудови, а для демонтажу старої системи управління.

    Один із найвідоміших прикладів — Сінгапур. У 1960–1970-х роках країна, яка щойно отримала незалежність, мала типові для багатьох молодих держав проблеми: слабкі інституції, корупцію в держапараті, низькі доходи та залежність від зовнішньої торгівлі. Перший прем’єр-міністр Lee Kuan Yew зробив боротьбу з корупцією не окремою реформою, а фундаментом державної моделі.

    Його підхід був жорстким: чиновник мав отримувати достатньо, щоб держава могла вимагати від нього професійності, але водночас будь-яке зловживання мало каратися незалежно від посади. Лі Куан Ю пояснював цю логіку так: «Якщо ви хочете перемогти корупцію, ви повинні бути готові посадити своїх друзів і родичів». Сенс цієї політики полягав у тому, що антикорупція мала бути не інструментом боротьби з політичними опонентами, а правилом, яке працює проти власної системи.

    Ключову роль отримало Corrupt Practices Investigation Bureau — агентство, яке отримало широкі повноваження щодо розслідувань навіть проти високопоставлених чиновників. Важливо, що Сінгапур не обмежився покараннями. Він змінив саму мотивацію державного апарату: поступово зробив оплату праці державних службовців конкурентною із приватним сектором, де корупція стала не способом заробітку, а ризиком втратити все.

    Схожий процес відбувся і в Південній Кореї. Після Корейської війни країна була однією з найбідніших у світі. На початку 1960-х років її ВВП на душу населення становив менш як 100 доларів США, однак уже за кілька десятиліть Південна Корея перетворилася на одну з провідних технологічних економік світу.

    Колишній президент Південної Кореї Кім Йон Сам після приходу до влади у 1993 році розпочав масштабні реформи державного управління та боротьби з корупцією. Його уряд запровадив систему обов’язкового декларування майна високопосадовців, а також реформу фінансової системи, яка ліквідувала можливість використання анонімних банківських рахунків. Ці кроки суттєво підвищили прозорість державного управління та ускладнили приховування незаконних доходів.

    Досвід Сінгапуру показує, що перемогти корупцію неможливо лише через переслідування окремих людей, потрібно зробити саму систему такою, де корупційна модель перестає бути вигідною. Досвід Південної Кореї показує інше, навіть країна з глибоко вкоріненими зв’язками між політикою і бізнесом може змінитися, якщо реформи стають частиною довгострокової державної стратегії.

    Система контролю за коштами відбудови в режимі реального часу

    Жодна антикорупційна система не працює лише завдяки законам, цифровим платформам чи роботі правоохоронних органів. Навіть найкращі інструменти не здатні самостійно закрити всі ризики. Саме тому країни, які змогли суттєво знизити рівень корупції після криз, будували багаторівневу систему контролю, де державні інституції, громадянське суспільство та міжнародні партнери працювали одночасно.

    В Україні така модель вже формується. Громадська платформа Dozorro здійснює громадський моніторинг закупівель через систему ProZorro, допомагаючи виявляти ризики та порушення у державних тендерах. Transparency International Ukraine, міжнародна мережа журналістів-розслідувачів OCCRP та українські розслідувальні медіа регулярно аналізують закупівлі у сфері оборони та відбудови, тоді як Європейський Союз і міжнародні донори паралельно контролюють використання коштів через механізм Ukraine Facility.

    Попри це, українська система поки що залишається нерівномірною. У сфері оборони значна частина інформації закономірно залишається закритою з міркувань безпеки. Частина законодавчих змін, необхідних для повноцінної взаємодії з OLAF та захисту фінансових інтересів Європейського Союзу, досі не завершена, а далеко не всі резонансні справи швидко доходять до вироків. Контроль за відбудовою дедалі більше перетворюється не на роботу окремого органу, а на систему взаємної перевірки, де державні інституції, громадськість і міжнародні партнери постійно контролюють один одного.

    Колишній Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг неодноразово наголошував:«Ці реформи є необхідними для забезпечення безпеки й добробуту всіх українців, а також для наближення України до НАТО».

    Практична співпраця Альянсу також демонструє цей підхід. Через програму Building Integrity НАТО безпосередньо пов’язує ефективність підтримки з прозорістю управління оборонним сектором.

    Система контролю над грошима відновлення формується прямо зараз. І від того, чи буде вона побудована на прозорості, конкуренції та реальній відповідальності, залежить не тільки ефективність мільярдів, а й геополітична траєкторія України.

  • Продав військові дрони, купив Lexus: на Одещині викрили начальника складу прикордонників

    Продав військові дрони, купив Lexus: на Одещині викрили начальника складу прикордонників

    Працівники Державного бюро розслідувань спільно з Офісом генерального прокурора та Одеською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони повідомили про підозру начальнику складу одного з прикордонних загонів на Одещині. За даними слідства, військовослужбовець упродовж кількох років незаконно продавав військове майно, а загальна сума збитків державі перевищила 6,2 млн гривень.

    Про це повідомили ДБР, Офіс генерального прокурора та Одеська спеціалізована прокуратура у сфері оборони.

    За версією слідства, нестачу військового майна виявили під час інвентаризації складу. Правоохоронці встановили, що 28-річний начальник складу, користуючись службовим становищем, незаконно розпоряджався технікою, яка перебувала на балансі прикордонного загону.

    Серед майна, якого бракувало, слідчі називають розвідувальні безпілотники, обладнання для боротьби з ворожими дронами, фотообладнання, ноутбук і зарядну станцію.

    За інформацією ДБР, злочинна схема діяла з червня 2023 року до вересня 2025 року. Слідство стверджує, що підозрюваний забирав частину техніки зі складу та розпоряджався нею на власний розсуд.

    Зокрема, зарядну станцію він нібито залишив для особистого користування вдома, службовий ноутбук передав до ломбарду, а безпілотники, обладнання радіоелектронної боротьби та іншу військову техніку продавав цивільним особам, підприємцям і навіть окремим волонтерам. За даними слідства, покупцям техніку надсилали через поштові служби.

    Гроші витрачав на автомобіль та азартні ігри

    За версією правоохоронців, частину отриманих від продажу військового майна коштів підозрюваний використав для придбання автомобіля Lexus.

    Як повідомляють слідчі, у червні 2025 року він купив автомобіль приблизно за 400 тисяч гривень. Згодом, за інформацією ДБР, машину перепродали майже удвічі дорожче, що, на думку слідства, могло бути способом легалізації незаконно отриманих доходів.

    Окрім цього, у Державному бюро розслідувань заявили, що ще частину грошей чоловік програв в азартні ігри.

    Наразі ці обставини входять до предмета досудового розслідування.

    Які статті інкримінують

    Підозрюваному повідомили про підозру за кількома статтями Кримінального кодексу України. Зокрема, йому інкримінують:

    • викрадення військового майна із використанням службового становища;
    • привласнення та розтрату майна;
    • легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

    У прокуратурі зазначають, що під час розслідування чоловік почав частково компенсувати завдані державі збитки.

    Водночас це не звільняє його від кримінальної відповідальності, якщо суд визнає його винним.

    Суд обрав запобіжний захід

    За клопотанням прокурорів суд обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

    Разом із тим суд визначив альтернативу у вигляді застави в розмірі 5,4 млн гривень.

    Станом на момент оприлюднення інформації підозрюваний перебуває під вартою.

    Якщо його провину буде доведено в суді, йому загрожує до 15 років позбавлення волі з додатковими санкціями, передбаченими законодавством.

    Водночас відповідно до Конституції України особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

  • Печерський суд не зміг зупинити журналістів: вісім провідних медіа одночасно опублікували заборонене розслідування

    Печерський суд не зміг зупинити журналістів: вісім провідних медіа одночасно опублікували заборонене розслідування

    В Україні спалахнув один із найгучніших медійних скандалів останнього часу. Одразу вісім провідних українських редакцій одночасно опублікували журналістське розслідування про майно брата директора Державного бюро розслідувань Олексія Сухачова, яке раніше було заборонено до публікації рішенням Печерського районного суду Києва. Спільну акцію журналісти назвали «Ініціатива 143» – за кількістю об’єктів нерухомості, про які йдеться у матеріалі.

    До ініціативи долучилися «Українська правда», Суспільне, «Схеми» (Радіо Свобода), hromadske, NV, Bihus.Info, «Дзеркало тижня» та «Телебачення Торонто». Усі вони одночасно опублікували розслідування, яке спільно підготували журналісти «Слідства.Інфо» та Центру протидії корупції (ЦПК). За словами учасників акції, вони зробили це як акт солідарності із колегами та протест проти, на їхню думку, безпрецедентної судової заборони на публікацію журналістського матеріалу.

    У спільній заяві редакції наголосили, що вважають ухвалу суду проявом цензури та небезпечним прецедентом для свободи слова в Україні. Саме тому було ухвалено рішення одночасно поширити матеріал, щоб продемонструвати єдину позицію української журналістської спільноти.

    У центрі розслідування опинився брат директора ДБР Олексія Сухачова – харківський бізнесмен Олександр Сухачов. За даними журналістів, починаючи з 2018 року він став власником 143 квартир та офісних приміщень, які отримував від забудовника за цінами, що в окремих випадках були співставними з вартістю сучасного смартфона. Автори матеріалу дослідили відкриті державні реєстри та документи, які, на їхню думку, свідчать про незвичний характер цих операцій.

    Окрему увагу журналісти звернули на те, що компанія-забудовник, пов’язана із передачею нерухомості, пізніше стала фігурантом кримінального провадження. Спочатку його розслідувала Національна поліція, а згодом справу передали до Державного бюро розслідувань, яке очолює брат людини, згаданої у журналістському матеріалі. Згодом провадження повернули до поліції Чернігівської області, де його закрили. Після того як фігуранти отримали інформаційні запити журналістів, розслідування було поновлено. Самі журналісти звертають увагу саме на таку послідовність подій, але не стверджують про причинно-наслідковий зв’язок.

    Станом на момент виходу розслідування Олександр Сухачов уже перестав бути власником більшості із зазначених 143 об’єктів нерухомості. У ДБР у відповіді журналістам заявили, що не володіють інформацією про участь брата директора бюро у діяльності забудовника чи про набуття ним відповідної нерухомості. Також у відомстві зазначили, що рішення про закриття кримінального провадження ДБР не ухвалювало, а визначення органу досудового розслідування належить до компетенції прокуратури.

    Скандалу передувало рішення Печерського районного суду Києва, який ще 6 липня задовольнив заяву в інтересах компанії ТОВ «Парковий-2» та заборонив «Слідству.Інфо», ЦПК і журналістці Аліні Стрижак оприлюднювати інформацію про майно, угоди та інвестиції Олександра Сухачова ще до виходу самого матеріалу. Таке рішення стало безпрецедентним, оскільки фактично запроваджувало попередню заборону на публікацію журналістського розслідування.

    Після ухвали суду низка українських та міжнародних організацій, які займаються захистом свободи слова, висловили занепокоєння ситуацією. Водночас у Печерському районному суді пояснили, що заборона має тимчасовий характер і діятиме до розгляду справи по суті. Проте критики рішення наголошували, що сама можливість блокування журналістських матеріалів до їхньої публікації створює небезпечний прецедент для демократичного суспільства.

    Редакторка-засновниця «Слідства.Інфо» Анна Бабінець подякувала колегам за підтримку, заявивши, що журналісти ризикують, поширюючи матеріал, однак саме така солідарність демонструє готовність українських медіа захищати свободу слова та право суспільства отримувати суспільно важливу інформацію. Аналогічну позицію висловили й інші редакції, які приєдналися до «Ініціативи 143».

    Сам Олександр Сухачов журналістам коментарів не надав. За інформацією авторів розслідування, він не відповів на телефонні дзвінки та письмові звернення. Також без відповіді залишилися окремі інформаційні запити, адресовані директору ДБР Олексію Сухачову та пов’язаним компаніям.

    Історія вже отримала широкий суспільний резонанс, адже йдеться не лише про зміст самого розслідування, а й про межі судового втручання у діяльність журналістів. Саме тому акція «Ініціатива 143» стала одним із наймасштабніших прикладів медіасолідарності в Україні за останні роки. Водночас усі обставини, викладені у розслідуванні, потребують подальшої правової оцінки компетентних органів, а викладені журналістами факти є предметом їхнього журналістського дослідження, яке було одночасно оприлюднене вісьмома незалежними редакціями після судової заборони.

  • НАБУ передало американцям нові дані по схемах за участі Андрія Єрмака. Джерела

    НАБУ передало американцям нові дані по схемах за участі Андрія Єрмака. Джерела

    За інформацією наших джерел у Вашингтоні, НАБУ передало США нові дані щодо корупційних схем за участі екс-глави ОП Андрія Єрмака та його оточення.

    “НАБУ передало США нові дані щодо схем Єрмака, і американці вимагають усунути учасників корупційних схем.

    Крім того, саме американці вимагають навести лад в українському дипкорпусі, оскільки людям Єрмака наразі не довіряють.

    З огляду на поточну ситуацію, такі топ-чиновники як Андрій Сібіга, Юлія Свириденко, Олексій Кулеба, Ольга Стефанішина – мають піти. Але поки що обговорюють кандидатури на заміну.

    Крім того, ситуація у з бунтом проти ТЦК у  Львові,  з комбригом 155-го та обшуками у “Вирії” й “Бронетехніці” похитнула правоохоронців. Тут також “будуть наводити лад”.

    Заміна голови ДБР – необхідний крок. Ну і головне, Зеленський любить пакетні заміни, тобто відставкою уряду він не обмежиться” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше Financial Times з посиланням на  власні джерела зазначила, що звільнення посла України в США Стефанішиної пов’язане з купівлею квартири за заниженою ціною.

    “Очікується, що Ольга Стефанішина, нинішня посол України в США, залишить свою посаду у Вашингтоні, оскільки триває розслідування щодо купівлі її родиною квартири в Києві за ціною, яка, за твердженням слідчих, була значно нижчою за ринкову”, — йдеться в статті.

    Також читайте, Майбутнього прем’єра Сергія Корецького возили на саміт НАТО в Анкарі на “смотрини”

  • 19 мільйонів на премії: екскерівнику Укрпатенту оголосили підозру

    19 мільйонів на премії: екскерівнику Укрпатенту оголосили підозру

    Колишньому керівнику державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності», відомого як «Укрпатент», повідомили про підозру у службовій недбалості. За версією правоохоронців, посадовець протягом більш ніж року погоджував накази про преміювання працівників без належних правових підстав. Загальна сума виплат, які слідство вважає необґрунтованими, перевищила 19 мільйонів гривень.

    Розслідування проводять за процесуального керівництва Подільської окружної прокуратури Києва. Правоохоронці стверджують, що порушення відбувалися з листопада 2022 року до грудня 2023-го. У цей період керівник підприємства підписував документи про нарахування додаткових виплат, не забезпечуючи належної перевірки їхньої законності, відповідності внутрішнім положенням та фінансового обґрунтування.

    Дії посадовця кваліфікували за частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України — службова недбалість, яка спричинила тяжкі наслідки. У разі доведення вини йому загрожує від двох до п’яти років позбавлення волі, заборона обіймати певні посади або займатися визначеною діяльністю строком до трьох років, а також штраф.

    Водночас повідомлення про підозру не означає визнання людини винною. Остаточне рішення може ухвалити лише суд після розгляду доказів сторін.

    Як нараховували премії

    За матеріалами слідства, окремі працівники підприємства отримували премії у розмірі до 100% посадового окладу. Проблема, за твердженням прокуратури, полягала не в самому факті преміювання, а в тому, що підстави для таких виплат не відповідали внутрішнім документам підприємства.

    Премія є додатковою частиною зарплати, яку можуть нараховувати за конкретні результати роботи, виконання особливо важливих завдань, інтенсивність праці або інші показники, визначені колективним договором і положенням про оплату праці. Керівник державного підприємства повинен перевіряти, чи відповідають подані документи цим правилам і чи має установа законні фінансові підстави для витрат.

    Слідчі вважають, що колишній очільник «Укрпатенту» систематично не виконував цей обов’язок. У результаті протягом приблизно 14 місяців працівникам виплатили понад 19 мільйонів гривень премій, які правоохоронці називають безпідставними.

    У повідомленнях медіа також згадується, що йшлося про виплату підвищених або фактично подвійних премій. Однак точна кількість працівників, які отримували гроші, суми окремих нарахувань та посадові особи, які готували накази, офіційно не розкриваються. Ці обставини мають встановити під час подальшого розслідування.

    Хто керував Укрпатентом у цей період

    У публічному повідомленні прокуратури ім’я підозрюваного не називають. Водночас, за даними відкритих декларацій, у 2022–2023 роках обов’язки генерального директора державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» виконував Сергій Марченков.

    У декларації перед звільненням зазначено, що він працював виконувачем обов’язків генерального директора «Укрпатенту» до 22 грудня 2023 року. Саме цей період частково збігається з часовими межами, вказаними слідством.

    Проте офіційні органи поки не назвали прізвище підозрюваного у своїх відкритих повідомленнях. Тому ототожнення фігуранта з конкретною людиною ґрунтується на інформації про керівництво підприємства у відповідний період, а не на прямому підтвердженні прокуратури.

    Сергія Марченкова призначили виконувачем обов’язків генерального директора «Укрпатенту» у 2022 році. У цей час в Україні тривало реформування системи управління інтелектуальною власністю та передання частини функцій новоствореному Українському національному офісу інтелектуальної власності та інновацій.

    Хто розслідує справу

    Досудове розслідування здійснюють слідчі управління поліції в метрополітені Головного управління Національної поліції у Києві. Оперативний супровід забезпечують співробітники Головного управління Служби безпеки України у Києві та Київській області.

    Чому розслідуванням займається саме поліція в метрополітені, у відкритих повідомленнях не пояснюється. Такі підрозділи можуть розслідувати не лише правопорушення безпосередньо у столичній підземці, якщо провадження передано їм за підслідністю або відповідним рішенням керівництва.

    Прокурори мають встановити, хто готував проєкти наказів, на яких документах ґрунтувалися премії, хто погоджував фінансові виплати та чи могли інші посадові особи бути причетними до можливих порушень.

    Також слідству належить з’ясувати, чи можна повернути кошти державному підприємству. У разі направлення обвинувального акта до суду прокуратура може заявити цивільний позов про відшкодування завданих збитків або ініціювати арешт майна підозрюваного для забезпечення такого відшкодування.

    Що означає службова недбалість

    Службова недбалість передбачає невиконання або неналежне виконання посадовцем своїх обов’язків через несумлінне ставлення до них. Для кримінальної відповідальності слідство повинно довести не лише сам факт помилки чи неправильного рішення, а й наявність конкретних службових обов’язків, які особа мала виконати.

    Правоохоронцям також необхідно встановити причинний зв’язок між діями або бездіяльністю керівника та збитками у понад 19 мільйонів гривень. Окремо має бути підтверджено, що наслідки справді досягли встановленого законом рівня тяжких.

    Захист підозрюваного може заперечувати розрахунок збитків, стверджувати, що премії були передбачені внутрішніми документами, або доводити, що рішення ухвалювали колегіально та на підставі матеріалів, підготовлених іншими працівниками.

    Саме тому на цьому етапі коректно говорити про версію слідства, а не про доведене незаконне розпорядження коштами.

    Чим займається Укрпатент

    «Український інститут інтелектуальної власності» тривалий час виконував функції, пов’язані з прийманням і розглядом заявок на торговельні марки, винаходи, корисні моделі та промислові зразки. Підприємство забезпечувало проведення експертизи заявок, ведення відповідних баз даних та підготовку документів щодо правової охорони об’єктів інтелектуальної власності.

    Наприкінці 2022 року функції національного органу інтелектуальної власності передали Українському національному офісу інтелектуальної власності та інновацій — IP офісу. Водночас «Укрпатент» не припинив існування миттєво, а проходив процес організаційної трансформації та передання повноважень.

    Саме в цей перехідний період, за версією слідства, відбувалися спірні преміювання. Це може стати важливою частиною справи, оскільки правоохоронці повинні перевірити, які внутрішні документи діяли на підприємстві після зміни його функцій, хто контролював фонд оплати праці та з яких надходжень фінансували виплати.

    Чому сума вважається тяжкими наслідками

    Понад 19 мільйонів гривень — це сукупний розмір премій, які прокуратура вважає виплаченими без достатніх правових підстав. Йдеться не обов’язково про привласнення грошей самим керівником. Склад службової недбалості полягає в тому, що через неналежне виконання ним обов’язків підприємство могло втратити значну суму.

    Це відрізняє справу від проваджень про розтрату чи заволодіння державними коштами, де слідство має довести умисел та особисту зацікавленість підозрюваного або інших учасників. У цьому випадку правоохоронці наразі говорять саме про недбалість, а не про організовану схему привласнення.

    Тому твердження, що екскерівник особисто «роздав» або «вкрав» 19 мільйонів гривень, є спрощенням. За версією прокуратури, він погоджував накази, через які кошти були виплачені працівникам підприємства без належних підстав.

    Що буде далі

    Найближчим часом слідство може звернутися до суду з клопотанням про обрання підозрюваному запобіжного заходу. Його вид залежатиме від позиції прокуратури, ризиків впливу на свідків, можливості переховування та інших обставин.

    Правоохоронці також мають провести фінансові експертизи, допитати працівників і колишніх посадовців підприємства, дослідити накази про преміювання, табелі, розрахункові документи та положення про оплату праці.

    Після завершення слідства прокурори вирішуватимуть, чи достатньо доказів для передання справи до суду. Якщо обвинувальний акт буде направлений, суд повинен встановити, чи справді премії були незаконними, чи мав керівник можливість запобігти виплатам та чи спричинили його рішення тяжкі наслідки.

    Наразі екскерівник «Укрпатенту» має статус підозрюваного і, відповідно до презумпції невинуватості, не може вважатися винним, доки його провину не підтвердить обвинувальний вирок суду, який набрав законної сили.

  • Чи почне НАБУ екстрадицію “смотрящого” за Мінюстом Андрія Довбенко після відставки Єрмака

    Чи почне НАБУ екстрадицію “смотрящого” за Мінюстом Андрія Довбенко після відставки Єрмака

    За інформацією ЗМІ, після вручення підозри екс-голові ОП Андрію Єрмаку може активізуватись поставлене на паузу розслідування НАБУ проти “смотрящого за Мінюстом” Андрія Довбенка, який втік від українського правосуддя до Лондона.

    Нагадаємо, гучна справа про корупцію на майже півмільярда гривень в АРМА та ДП “СЕТАМ”, за якою по інформації НАБУ стоїть юрист Андрій Довбенко, фактично стала “на паузу” після втечі головного фігуранта до Лондона.

    За інформацією ЗМІ, втеча Довбенко до Британії стала можливою завдяки його зв’язкам з Андрієм Єрмаком через екс-дружину Дарію Зарівну.

    Також, за інформацією джерел, в Україні блокуються суди у справі Довбенко, ймовірно завдяки його зв’язкам у вищих ешелонах влади.

    Зокрема, 3-го березня вищий антикорупційний суд не зміг провести повноцінне підготовче засідання у справі про ймовірну корупційну оборудку з продажу за заниженими цінами арештованого майна, переданого в управління АРМА. У засіданні зʼясувалось, що один із обвинувачених – оцінювач майна – не зміг зʼявитись через військову службу. Однак суд розглядав клопотання сторони захисту іншого обвинуваченого Віктора Вишньова про зміну запобіжного заходу.

    Нагадаємо, 10 квітня 2023 року НАБУ оголосило Андрія Довбенка в розшук, а вже 19 квітня 2023 року ВАКСзаочно взяв його під варту. Згодом щодо нього здійснювалось спеціальне досудове розслідування. Відомості про спроби екстрадувати цього фігуранта справи відсутні.

  • Хабар на дронах для фронту: радницю ТПП та її сина підозрюють у схемі на €100 тисяч

    Хабар на дронах для фронту: радницю ТПП та її сина підозрюють у схемі на €100 тисяч

    В Україні спалахнув гучний корупційний скандал навколо оборонного підприємства, яке виробляло бойові безпілотники для Сил оборони. Радницю президента Торгово-промислової палати України з правових питань та її сина підозрюють у вимаганні 100 тисяч євро за експертний висновок, який мав допомогти виробнику дронів уникнути штрафів після пожежі на складах, що виникла внаслідок російської повітряної атаки. Про викриття схеми 9 липня повідомили Служба безпеки України та Офіс генерального прокурора. За даними джерел “Української правди” у правоохоронних органах, фігуранткою справи є Любов Нестиренко.

    За матеріалами слідства, до радниці ТПП звернулося оборонне підприємство, яке виготовляло та постачало бойові безпілотники за державним контрактом. У червні 2026 року на складах компанії сталася пожежа. За інформацією СБУ, вона виникла через російську повітряну атаку. Частина продукції згоріла, а виконання державного оборонного замовлення опинилося під загрозою. Для підприємства це означало не лише зрив строків постачання, а й ризик значних штрафних санкцій за невиконання контракту.

    Щоб підтвердити форс-мажорні обставини та пояснити неможливість своєчасного виконання зобов’язань, компанія звернулася до Торгово-промислової палати України по відповідний експертний висновок. Саме такі документи можуть мати критичне значення для бізнесу, який через війну, обстріли чи руйнування виробничої інфраструктури не може виконати договір у визначені строки. У цьому випадку йшлося не про звичайний комерційний контракт, а про оборонне замовлення на бойові дрони.

    За версією правоохоронців, замість швидкого розгляду документів посадовиця нібито почала штучно затягувати процес і вимагати від представника оборонної компанії 100 тисяч євро. У СБУ заявили, що до схеми вона залучила свого сина, який мав виконувати роль посередника під час зустрічей із представниками підприємства та передачі грошей.

    Офіс генерального прокурора повідомив, що підприємству нібито дали зрозуміти: у разі відмови можуть виникнути штучні проблеми з документами. Зокрема, під час можливих подальших перевірок у базах та архівах ТПП нібито могли “зникнути” матеріали, на підставі яких видавався висновок, а підпис уповноваженої особи могли поставити під сумнів.

    Правоохоронці задокументували передачу неправомірної вигоди двома частинами — по 50 тисяч євро. Після отримання другого траншу 7 липня радницю ТПП та її сина затримали. Під час обшуків, за даними слідства, вилучили докази, які можуть підтверджувати протиправну діяльність.

    Обом фігурантам повідомили про підозру за статтею щодо пособництва в одержанні неправомірної вигоди службовою особою юридичної особи приватного права, вчиненого за попередньою змовою групою осіб та поєднаного з вимаганням. Суд обрав їм запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою. Для радниці ТПП визначили альтернативу застави у розмірі 10 млн грн, для її сина — 5 млн грн. Досудове розслідування триває, правоохоронці встановлюють інших можливих учасників схеми.

    Цей випадок набув особливого резонансу через контекст: йдеться про компанію, яка виробляла дрони для оборони країни. Українські безпілотники сьогодні є одним із ключових елементів війни — від розвідки та коригування вогню до ударів по техніці й логістиці ворога. Міністерство оборони повідомляло, що 95% БпЛА, які закуповує Агенція оборонних закупівель ДОТ для Сил оборони, є українського виробництва. За менш ніж п’ять місяців 2026 року військові отримали 485 тисяч БпЛА та іншої техніки через DOT-Chain Defence на 31,4 млрд грн.

    Саме тому будь-які корупційні історії навколо виробників дронів викликають особливо гостру реакцію. У час, коли українська оборонна промисловість працює під постійною загрозою російських ударів, а фронт потребує швидкого постачання техніки, затягування документів або вимагання коштів може мати не лише фінансові, а й безпекові наслідки.

    Торгово-промислова палата України є недержавною самоврядною організацією, яка об’єднує український бізнес і виконує низку важливих функцій, зокрема у сфері підтвердження обставин, що можуть впливати на виконання контрактів. Саме тому висновки ТПП мають значення для компаній, які через війну, обстріли, руйнування складів або виробництв змушені доводити, що не могли виконати зобов’язання з незалежних від них причин.

    У цій справі слідство ще триває, а підозрювані мають право на захист. Відповідно до Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в суді. Водночас сама фабула справи вже стала однією з найгучніших корупційних історій липня: оборонне підприємство після російської атаки намагалося врятувати контракт на постачання дронів, а натомість, за версією слідства, зіткнулося з вимогою заплатити 100 тисяч євро за документ, який мав підтвердити очевидні наслідки війни.

  • “Смотрящий” за Мінюстом Андрій Довбенко втрачає активи після відставки Єрмака

    “Смотрящий” за Мінюстом Андрій Довбенко втрачає активи після відставки Єрмака

    Фігурант розслідування НАБУ, “смотрящий” за Мінюстом Андрій Довбенко почав втрачати вплив та активи в ігорному бізнесі після відставки Андрія Єрмака з поста глави Офісу Президента.

    Два Андрія: як пов’язані Андрій Довбенко та Андрій Єрмак

    Зв’язок між Андрієм Довбенко та Андрієм Єрмаком можна відслідкувати через  Дарію Зарівну. Нагадаємо, до того як стати радницею голови Офісу Президента Андрія Єрмака, Зарівна являлась дружиною Андрія Довбенко.

    ФОТО: Смотрящий за Мінюстом Андрій Довбенко пов’язаний з Андрієм Єрмаком через екс-дружину Дарію Зарівну

    За інформацією ЗМІ, тільки зайшовши на посаду, Андрій Єрмак через Довбенко отримав вплив на МІністерство юстиції, що дало тоді ще новопризначеному голові ОП доступ в тому числі до рейдерских схем, чим вони з Довбенко актино користувались.

    Водночас, для Андрія Довбенко союз з тодішнім главою ОП означав “дах” на самому високому політичному рівні та знайомства, завдяки яким він зміг у 2023-му році виїхати з країни до свого арешту.

    Як Андрій Довбенко намагався монополізувати ринок онлайн казино через силовий блок

    Після оголошення НАБУ підозри Андрію Єрмаку, почались проблеми у його “підопічних”, в тому числі і у Андрія Довбенко.

    Зокрема, в ЗМІ почала з’являтися інформація що кінцевим бенефіціаром казино Slot City і BETON є Андрій Довбенко. Водночас, через відомого блогера Ігоря Лаченкова злили інформацію, що саме Андрій Довбенко намагається монополізувати ринок українських казино через силовиків.

    Спочатку була запущена інформаційна атака, в якій “підсвітили” прізвище реального власника Slot City і BETON, що стало приводом для “ПлейСіті” для накладення штрафів та скасування рішення про видачу ліцензії.

    За інформацією джерел, як тільки розпочались проблеми в Андрія Єрмака,  конкуренти Андрія Довбенка на ігорному ринку відповіли на його спроби монополізувати ринок.

    Онлайн казино Slot City і BETON – структура власників веде до фігуранта розслідувань НАБУ Андрія Довбенка

    Формально, в  Slot City і BETON різні власники, але при детальному вивчені кінцевим бенефіціаром обох казино являється Андрій Довбенко.

    Офіційним власником казино Slot City через ТОВ “Олл сіті геймс” значиться одеський бізнесмен Павло Георгійович Чиклікчі.

    Також Павло Чиклікчі є власником ще 5 компаній, зокрема пов’язаних із гемблінгом, і є сином екс депутата Одеської обласної ради Георгія Чиклікчі. Як випливає з відкритих даних, останній займається агробізнесом. Власне, сам Павло Чиклікчі, як і його брат Володимир, також беруть участь у сімейному агробізнесі.

    Але водночас, за даними YouControl, Павло Чиклікчі володіє одразу 3 компаніями, що працюють в гральному бізнесі, – крім “Олл сіті геймс”, це куплене раніше ТОВ «Геймдейв» (ТМ SlotsCity) та відкрите в травні 2026-го ТОВ “Геймсіті” (на 100% належить «Олл сіті геймс»).

    Зауважимо, що лише на оплату статутного фонду ТОВ “Геймсіті” його власнику були необхідні 30 мільйонів гривень. Щоправда, ця сума не видається великою на тлі доходу ТОВ “Геймдейв” у 2025-му році в 9,3 млрд грн, ось тільки коштів на такі інвестиції в родини Чиклікчі офіційно просто немає.

    Так, будучи депутатом селищної ради, батько ігрового магната Георгій Чиклікчі в електронній декларації за 2024 рік (останній перед входом сина Павла в азартний бізнес) зазначив, що володіє 47 000 євро та 466 110 грн, ще близько 3,5 млн грн становили його доходи. Також йому належать близько 70 земельних ділянок. Рідний брат Павла Чиклікчі, Володимир, за 2020-й рік заробив 2 млн 830 тис. грн, накопичень офіційно не мав. Відомостей про доходи самого Павла Чиклікчі, який у жовтні 2024 року купив ТОВ «Геймдев», немає взагалі.

    Схожа ситуація і з офіційним власником онлайн-казино BETON ТОВ “Сітікод”, жителем Києва Романом Балашовим. Про нього відомо, що чоловік займається бізнесом як ФОП і є співвласником ТОВ “Ортаверон” “Перун компані”, а також володіє АТ “Чикаго”, що являє собою закритий інвестиційний фонд. Також він є директором ТОВ “Гореничі 16”.

    Загалом, Роман Балашов більше виглядає як “класичний фунт”, чим як бізнесмен який міг може внести ті самі  30 млн грн, необхідних для створення “Сітікоду”.

     

    Як Андрій Довбенко перетворив Мінюст на джерело особистого збагачення та “заробив перший мільйон”

    Для заходу на ігорний ринок необхідні значні ресурси, які були “зароблені” Андрієм Довбенко на схемах пов’язаних з Міністерстві юстиції України.

    Зокрема, “смотрящим” за Мінюстом Андрія Довбенко назвали журналісти  Bigus.info, журналістське розслідування яких ймовірно викликало інтерес НАБУ.

    Нагадаємо, у 2022 році, коли НАБУ повідомило про розкриття злочинної групи всередині Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА).

    За версією слідства, посадові особи АРМА в змові з представниками ДП “СЕТАМ”, приватними компаніями та іншими особами організували схему продажу за заниженою вартістю через торговельний майданчик ДП “СЕТАМ” майна, арештованого в рамках кримінальних справ і переданого в управління АРМА.

    Раніше арештоване майно передавали АРМА під приводом виконання ухвал слідчого судді, після чого чиновники АРМА обґрунтовували необхідність його продажу і, використовуючи власного оцінювача, занижували вартість майна. Останнє продавалося за участі співучасника з ДП “СЕТАМ”, щоб забезпечити перемогу заздалегідь визначеної приватної компанії. Таким чином були продані:

    — три земельні ділянки в Одеській області, придбані свого часу для будівництва торговельних центрів мережі “Ашан” — реалізовано в 18 разів дешевше від ринкової вартості;

    — 2,6 тис. тонн піску річкового середньої та дрібної фракції в Київській області — заниження вартості більш ніж у 6 разів порівняно з ринковою;

    — понад 4,5 тис. тонн карбаміду — майже в 5 разів дешевше від ринкових цін;

    — зерно, крупи та олійні культури — у чотири рази дешевше від ринкової вартості.

    В рамках даної кримінальної справи у 2023 році НАБУ оголосило Андрія Довбенко врозшук за намагання уникнути правосуддя та неявку на допити.

    Зазначимо, що вартість вкраденого Андрієм Довбенко за цією схемою становить о 485 мільйонів. Але ця цифра стосується тільки тих кейсів, які були виявлені НАБУ.

    ФОТО: Схема по розкраданню майна вибудована Андрієм Довбенко. Джерело: сайт НАБУ

    Активи втікача НАБУ Андрія Довбенко в Україні, які працювали завдяки протекції Єрмака

    Нагадаємо, в Україні Андрій Довбенко володіє корпоративною групою з 11 компаній, що спеціалізуються на праві, фінансових послугах і нерухомості. Й ці компанії використовувалися в різних сумнівних операціях.

    Так, ТОВ “Евріс інвест” (сфера діяльності — надання фінансових послуг, статутний фонд — 130 000 гривень), яким Андрій Довбенко володіє через кіпрську “ЕВРІС консалтинг лімітед”, за даними НАБУ в квітні 2019 року використовувалося під час рейдерського захоплення агропідприємства “СВК Новоселицький”.

    Причому, за даними ЗМІ, ці ж юристи профінансували партію “Слуга народу” на 5 мільйонів гривень, що в контексті розслідування НАБУ може виглядати як “відкат”.

    Пов’язана з Довбенко ТОВ “Юридична фірма „Евріс“ (сфера діяльності — право, статутний фонд — 100 000 гривень), за версією НАБУ прямо брала участь у схемах усередині АРМА. Так, згаданий вище продаж 4,5 тис. тонн карбаміду майже в 5 разів дешевше від ринкових цін здійснювався за участі колишніх і чинних співробітників компанії.

    Зокрема, підготовку аукціону з продажу карбаміду здійснював співробітник ДП “Сетам”, який у 2018–2019 роках як самозайнятий заробив у “Еврісі” 958 тисяч гривень. При цьому сам аукціон з продажу відбувся за участі двох фірм: переможця — ТОВ “Соіл компані ЛТД”, і тієї, що програла, — ТОВ “Бранте”.

    Як з’ясували детективи НАБУ, IP-адресою, з якої здійснювалося управління банківським рахунком “Бранте”, користувалися співробітники “Евріса”. Іншими словами, ТОВ “Бранте”, була створена співробітниками ТОВ “Юридична фірма „Евріс“” для створення видимості конкуренції на аукціоні, в якому перемогло ТОВ “Соіл компані ЛТД”.

    До речі, 500 тисяч гривень для гарантійного внеску, необхідного для участі в аукціоні, ТОВ “Брант”» отримало від юридичної фірми (з січня 2021 року в стані банкрутства) — ТОВ “Юридична фірма „Ен енд ді“”, через банківські рахунки якої проходили сотні мільйонів гривень, зокрема і за “вирішення питань” з виконавчими провадженнями.

    Як Андрій Довбенко робить спроби легалізуватись та уникнути конфіскації активів у Британії

    Після розслідування НАБУ Андрій Довбенко втік з України до Британії де продовжив проживати своє краще життя в розкішному особняку в престижному районі Лондона.

    ФОТО: Андрій Довбенко втік від кримінальних справ НАБУ до Лондона

    Водночас, через корупційний шлейф Андрій Довбенко зіштовхнувся з проблемами легалізації на туманному альбіоні  “вкраденого на батьківщині”. Тим паче, що британська преса почала піднімати питання про походження його капіталів та акцентувати на його дотичність до корупційних оборудок.

    ФОТО: британська преса зацікавилась походженням статків втікача НАБУ Андрія Довбенко

    Справа в тому, що по місцевим законам, у разі якщо буде доведено корупційне походження капіталів нового мультимільйонера Андрія Довбенко, то всі його статки в Британії під загрозою конфіскаціЇ.

    Тож не дивно, що Андрій Довбенко розгорнув у Британії велику піар компанію по відбілювання своєї репутації, на що у своєму Facebook звернула увагу журналістка Олена Шкарпова.

    “Я вбила його імя в пошуку на Лінкедін. І знайшла безліч постів британських інвесторів, військових, журналістів про те, який Довбенко український патріот і дуже класний бадді.

    Відкрила гугл – а там колонки авторства Довбенка у Fortune. Financial Times, Atlantic Council (!). Загалом нарахувала близько 20 статей під його ім’ям у різних західних виданнях. Звичайно, статті написані дуже дорогими якісними райтерами І впевнена, десь за їх розміщення точно він платив” – зазначає Шкрапова.

    ФОТО: Скріншот поста Facebook журналістки Олени Шкарпової

    За спостереженнями журналістки, в англомовному середовищі образ Довбенка не асоціюється з кримінальними справами. Натомість він представляє себе як засновника платформи TechExchange, яка нібито створює “мости” між британськими та українськими оборонними стартапами.

    Нагадаємо, уникати кримінальної відповідальності Андрію Довбенко в Україні допомагали зв’язки у вищих ешелонах влади. Але чи зможе Довбенко після відставки Єрмака утримати свої активи в Україні та Лондоні, і чи доведе НАБУ до кінця розслідування про розкрадання майже півмільярда гривень на схемах з ДП “СЕТАМ” та Арма  побачим найближчим часом.

  • НАБУ шукає, Монако приймає: журналісти знайшли Іванющенка на Лазуровому березі

    НАБУ шукає, Монако приймає: журналісти знайшли Іванющенка на Лазуровому березі

    Колишній народний депутат від нині забороненої “Партії регіонів” Юрій Іванющенко, якого Національне антикорупційне бюро України у 2025 році оголосило в розшук, продовжує перебувати у Монако. Журналісти “Української правди” зафіксували його на території готельного комплексу Monte-Carlo Bay під час підготовки нового розслідування “Батальйон Монако 4”.

    За даними УП, знімальна група побачила Іванющенка у внутрішньому дворі елітного готельного комплексу, де він зустрічався зі своїм бізнес-партнером Іваном Аврамовим. Журналісти зазначають, що Іванющенко є одним із небагатьох близьких соратників експрезидента-втікача Віктора Януковича, якому понад десять років вдається уникати українського правосуддя і водночас вести комфортне життя на Лазуровому березі.

    Іванющенко вже не вперше потрапляє в об’єктиви журналістів у Монако. Раніше “Українська правда” фіксувала його там у 2023 році, а тепер він знову з’явився у новому випуску серії розслідувань про українських політиків, бізнесменів і фігурантів кримінальних проваджень, які під час великої війни перебувають у дорогих європейських локаціях.

    Юрій Іванющенко був народним депутатом кількох скликань і входив до політичної орбіти Віктора Януковича. У політичних та медійних колах його багато років називали одним із найвпливовіших представників оточення колишнього президента. Після Революції гідності ім’я Іванющенка неодноразово фігурувало в журналістських розслідуваннях, судових спорах і кримінальних провадженнях, однак реальної відповідальності в Україні він досі уникнув.

    У вересні 2025 року НАБУ оголосило Іванющенка в розшук у справі про ймовірну легалізацію 18 гектарів державної землі на понад 160 млн грн. За версією слідства, йдеться про земельні ділянки, пов’язані з ринком “Столичний” під Києвом. У справі також фігурували інші особи, серед яких забудовниця Владислава Молчанова, колишній керівник Київського обласного управління Держгеокадастру Микола Терещенко та ще кілька підозрюваних.

    Слідство інкримінує фігурантам незаконні оборудки з державною землею та легалізацію майна. За даними медіа з посиланням на НАБУ, йдеться про схему із заволодіння земельним масивом, зміною цільового призначення ділянок і подальшою передачею їх підконтрольним структурам. Розпорядження земельним масивом було зупинене арештом, накладеним за клопотанням прокурорів САП.

    У 2026 році справа отримала новий розвиток. У березні НАБУ звернулося до президента України та Служби безпеки України з проханням ініціювати санкції щодо Іванющенка як одного з підозрюваних у справі “Столичного”. Однак СБУ у відповіді від 22 квітня заявила, що запит НАБУ “не містить достатніх відомостей про завдання Іванющенком шкоди національній безпеці”. Водночас у відомстві додали, що готові повторно розглянути пропозиції щодо санкцій у разі їх доопрацювання.

    Саме ця деталь викликала особливий резонанс після появи нових кадрів із Монако. На тлі того, що НАБУ оголосило Іванющенка в розшук, а антикорупційні органи наполягають на притягненні його до відповідальності, експолітик фактично продовжує жити у країні, яка давно стала символом “запасного аеродрому” для українських еліт.

    За даними проєкту “ВАКС вирішив” від Transparency International Ukraine, справа щодо 18 гектарів землі ринку “Столичний” перебуває у провадженні антикорупційної системи. У червні 2026 року Апеляційна палата ВАКС заочно заарештувала екснардепа Іванющенка в межах цієї справи.

    Попри це, його місце перебування, як показує розслідування УП, не виглядає таємницею для журналістів. Знімальна група змогла зафіксувати його у відкритому просторі готельного комплексу Monte-Carlo Bay, що лише посилило питання до ефективності міжнародного розшуку та механізмів притягнення до відповідальності фігурантів гучних українських справ.

    Розслідування “Батальйон Монако 4” стало продовженням серії матеріалів “Української правди”, перша частина якої вийшла ще у липні 2022 року. Тоді журналісти показували українських бізнесменів, політиків та їхніх родичів, які під час повномасштабної війни перебували на Лазуровому березі. Нова частина зосереджена, зокрема, на фігурантах операції “Мідас” та інших особах, які опинилися поза Україною після антикорупційних розслідувань.

    Поява Іванющенка у Монако вкотре підсвітила проблему, яку українське суспільство обговорює роками: частина колишніх впливових політиків і бізнесменів, пов’язаних із режимом Януковича або великими корупційними справами, досі перебуває за кордоном і фактично недосяжна для українського правосуддя. При цьому їхні справи роками рухаються між слідством, судами, санкційними ініціативами та бюрократичними відповідями різних державних органів.

    Наразі офіційної реакції Іванющенка на нове розслідування УП немає. Також невідомо, чи стане поява відео з Монако підставою для нових дій із боку українських правоохоронних органів або дипломатичних процедур щодо його розшуку й можливої екстрадиції.