Golosnovinua.com

Позначка: Лукашенко

  • Кремль прокоментував заяву Зеленського щодо Лукашенка

    Кремль прокоментував заяву Зеленського щодо Лукашенка

    У Кремлі відреагували на заяву президента України Володимира Зеленського, який раніше публічно звернувся до самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка із різкою вимогою припинити, за твердженням Києва, участь Мінська в забезпеченні російських ударів по території України. У російській столиці цю заяву назвали неприйнятною та такою, що нібито спрямована на загострення ситуації в регіоні.

    Коментар з цього приводу озвучив речник президента РФ Дмитро Пєсков, який у традиційній для Кремля риториці заявив, що слова українського лідера є «спробою підбурювання до продовження війни та нагнітання напруженості». За його словами, подібні заяви не сприяють деескалації, а навпаки погіршують політичний клімат у Східній Європі.

    У Москві також наголосили, що Росія вважає Білорусь суверенною державою, яка самостійно визначає свою політику, зокрема у сфері безпеки та військового співробітництва. Пєсков підкреслив, що Кремль не бачить підстав ставити під сумнів рішення Мінська та вважає будь-які звинувачення на адресу Білорусі безпідставними.

    Окремо речник Кремля повідомив, що найближчим часом очікуються контакти між президентом Росії Володимиром Путіним та Олександром Лукашенком. За його словами, під час цих переговорів планується обговорення широкого кола питань, включно із заявами Києва, а також ситуацією у сфері безпеки в регіоні. У Москві дають зрозуміти, що тема України та її взаємин із Білоруссю може стати одним із елементів порядку денного.

    Кремль також повторив свою позицію, що будь-які заяви Києва про військову співпрацю між Мінськом і Москвою є політично мотивованими. У російській риториці це подається як «спроба втягнути треті країни у конфлікт» і «перекладання відповідальності за ескалацію».

    На цьому тлі українська сторона продовжує наполягати, що Білорусь залучена до логістичної та технічної підтримки російських військових дій. Зокрема, президент України Володимир Зеленський заявив, що на території Білорусі можуть перебувати об’єкти інфраструктури, які використовуються для коригування російських ударів, а також що білоруські підприємства, за даними Києва, залучені до співпраці з російським оборонно-промисловим комплексом.

    Окремо українська сторона наголошує на використанні білоруської інфраструктури для підтримки російських атак, включно з постачанням пального та технічних ресурсів для армії РФ. У Мінську та Москві ці звинувачення традиційно відкидають, заявляючи про відсутність прямої участі Білорусі у бойових діях проти України.

    Таким чином, чергова публічна заява Кремля вкладається у загальну лінію інформаційного протистояння між сторонами, де кожна з них звинувачує іншу в ескалації конфлікту та спробах впливати на політичну ситуацію в регіоні. Паралельно з цим зберігається висока напруга навколо білоруського напрямку, який залишається одним із ключових у безпековій архітектурі війни Росії проти України.

  • Попередження не лише Лукашенку: чому ультиматум Зеленського адресований усім білорусам

    Попередження не лише Лукашенку: чому ультиматум Зеленського адресований усім білорусам

    Президент України Володимир Зеленський виступив із жорсткою заявою на адресу білоруського керівництва, давши офіційному Мінську тиждень на припинення роботи прикордонних ретрансляторів, які, за даними української сторони, використовуються Росією для забезпечення атак по території України. Ця заява стала одним із найгучніших сигналів Києва Білорусі від початку повномасштабної війни та викликала широкий резонанс як в Україні, так і за її межами.

    Під час свого звернення Зеленський заявив, що Білорусь має відключити ретранслятори поблизу українського кордону, через які російські сили здійснюють управління безпілотниками та іншими засобами ураження. Окрім цього, український президент закликав припинити постачання пального до Росії.

    «Якщо він цього не зробить, зробимо ми», – наголосив Зеленський, коментуючи можливі подальші дії України.

    Заява прозвучала на тлі чергового загострення відносин між Києвом і Мінськом та після низки повідомлень про використання території Білорусі в інтересах російської військової кампанії проти України.

    Експерти зазначають, що ультиматум має не лише військовий, а й політичний зміст. Україна фактично демонструє, що розглядає інфраструктурні об’єкти, які допомагають Росії вести війну, як потенційні законні цілі незалежно від того, на території якої держави вони розташовані.

    За оцінками військових аналітиків, серед об’єктів, які можуть розглядатися як елементи російської військової логістики або підтримки ударів, називають прикордонні ретрансляційні вишки, а також окремі об’єкти паливної інфраструктури.

    Водночас ключовим адресатом заяви Зеленського багато експертів називають не стільки самого Олександра Лукашенка, скільки білоруське суспільство.

    Протягом останніх років офіційний Мінськ неодноразово намагався позиціонувати себе як сторону, яка формально не бере участі у війні. Однак територія Білорусі використовувалася російськими військами для вторгнення у 2022 році, запуску ракет, розміщення військової інфраструктури та проведення спільних навчань.

    Саме тому Київ дедалі частіше наголошує, що допомога Росії у війні створює ризики й для самої Білорусі.

    У своєму недавньому інтерв’ю білоруський лідер Олександр Лукашенко заявляв, що білоруський народ не хоче війни та що від Білорусі не варто очікувати бойових дій проти України. Крім того, він навіть визнав, що окремі його попередні висловлювання на адресу Зеленського були надто різкими.

    «Може, мені й не треба було так різко казати», – заявив Лукашенко.

    Втім українські оглядачі звертають увагу, що попри миролюбну риторику офіційного Мінська, реальних кроків щодо дистанціювання від російської військової машини Білорусь не здійснила.

    Навпаки, Київ регулярно наголошує на використанні білоруської території для забезпечення російських військових операцій.

    Особливої уваги ця тема набула після інциденту в Брянській області Росії, де безпілотник атакував автобус із білоруськими дітьми. Лукашенко поклав відповідальність за подію на Україну та пригрозив наслідками організаторам атаки.

    Однак українська сторона назвала інцидент провокацією та оприлюднила матеріали, які, за твердженням СБУ, ставлять під сумнів версію про причетність українських сил до удару.

    На цьому тлі нинішній ультиматум Києва виглядає як спроба чітко окреслити межі подальшої терпимості до дій Мінська.

    Військові експерти звертають увагу на ще один важливий аспект ситуації. Попри союзницькі відносини з Кремлем, Білорусь досі не вступила у війну безпосередньо власними військами.

    Аналітики пояснюють це низкою факторів. Серед них – обмежені можливості білоруської армії, відсутність підтримки війни серед населення та ризики внутрішньої дестабілізації.

    Багато експертів вважають, що саме побоювання внутрішньополітичних наслідків є однією з головних причин, чому Лукашенко уникає прямого залучення білоруських військ до бойових дій.

    Тим часом Україна продовжує уважно стежити за ситуацією на північному кордоні. У Києві неодноразово заявляли, що готові реагувати на будь-які дії, які створюють загрозу українській безпеці.

    Заява Зеленського про тижневий термін для відключення ретрансляторів стала одним із найчіткіших сигналів Мінську за весь час війни. Вона демонструє, що Україна готова не лише дипломатично реагувати на допомогу Росії, а й розглядати конкретні кроки для усунення джерел загрози.

    Чи відреагує на цей сигнал білоруська влада, стане зрозуміло вже найближчими днями. Втім уже зараз очевидно, що питання ролі Білорусі у війні знову повернулося до центру міжнародної уваги.

  • «Тиждень на рішення»: Зеленський висунув Лукашенку вимогу

    «Тиждень на рішення»: Зеленський висунув Лукашенку вимогу

    Президент України Володимир Зеленський виступив із однією з найжорсткіших заяв на адресу білоруського режиму від початку повномасштабної війни, фактично висунувши Олександру Лукашенку чітку вимогу усунути військову інфраструктуру, яка, за даними української сторони, використовується для підтримки російських ударів по території України. Глава держави заявив, що білоруська влада має один тиждень для того, щоб прибрати або відключити обладнання, яке допомагає коригувати вогонь по українських містах і селах, наголосивши, що в іншому разі Україна може вжити власних заходів для усунення цієї загрози.

    Виступаючи перед журналістами, Зеленський прокоментував нещодавні заяви Олександра Лукашенка, який просив вибачення за окремі висловлювання та дії, пов’язані з подіями після початку повномасштабного вторгнення Росії. Президент України зазначив, що особисті вибачення можуть мати значення лише тоді, коли йдеться про приватні речі, однак у випадку війни та загибелі людей питання виходить далеко за межі особистих відносин між політиками.

    За словами Зеленського, Україна не може оцінювати ситуацію лише через слова, коли щодня продовжують гинути мирні громадяни. Він підкреслив, що з початку повномасштабної агресії Росія активно використовувала територію Білорусі як плацдарм для атак проти України. Саме з білоруського напрямку в перші місяці війни запускалися ракети, які вражали українські міста, а також здійснювалися наземні операції російських військ.

    Президент нагадав, що після початку вторгнення Лукашенко нібито пояснював українській стороні, що не контролював окремі процеси, пов’язані з діями Росії на території Білорусі. Водночас нинішня ситуація, за словами Зеленського, виглядає інакше, оскільки йдеться про конкретні технічні засоби та інфраструктуру, функціонування яких залежить від рішень білоруської влади.

    Глава держави заявив, що вздовж кордону з Україною в прикордонних регіонах Білорусі продовжують працювати спеціальні системи зв’язку, ретранслятори та інше обладнання, яке використовується для коригування ударів по українській території. За його словами, ці засоби дозволяють підтримувати російські атаки та сприяють завданню ударів по цивільній інфраструктурі, житлових кварталах і населених пунктах.

    Зеленський наголосив, що якщо Лукашенко справді не хоче втягування Білорусі у війну та прагне зберегти свою країну осторонь бойових дій, то має підтвердити це конкретними кроками. Президент переконаний, що одного тижня достатньо для того, щоб демонтувати або відключити відповідне обладнання. Він підкреслив, що кожен день його роботи коштує Україні людських життів, а тому подальше зволікання є неприпустимим.

    Особливо різко прозвучала заява Зеленського про можливі дії України у разі невиконання цієї вимоги. Президент прямо заявив, що якщо білоруська сторона не усуне загрозу самостійно, Україна буде змушена вирішити проблему власними силами. Ця фраза стала одним із найгучніших сигналів Києва Мінську за останні роки та може свідчити про готовність України більш активно реагувати на будь-які дії, які сприяють російській військовій кампанії.

    Окремо глава держави торкнувся економічної складової співпраці між Мінськом і Москвою. Зеленський заявив, що Білорусь залишається одним із ключових постачальників ресурсів для російської армії. Йдеться насамперед про продукцію нафтопереробної галузі, паливо та інші матеріали, які використовуються для забезпечення російських військ. На переконання президента, Лукашенко має всі важелі впливу для того, щоб обмежити або припинити таку співпрацю, якщо дійсно прагне дистанціюватися від війни.

    Українська влада неодноразово заявляла, що Росія продовжує розглядати Білорусь як важливий елемент своєї військової стратегії. Раніше Зеленський повідомляв, що Кремль аналізує різні сценарії подальшої ескалації війни, серед яких фігурує й можливість використання білоруської території для нових провокацій або операцій проти України.

    Попри це, українські військові та прикордонники наголошують, що ситуація на північному напрямку перебуває під контролем. За даними Державної прикордонної служби, весь українсько-білоруський кордон, довжина якого перевищує тисячу кілометрів, перебуває під постійним наглядом. Водночас триває зміцнення фортифікаційних споруд, розширюється система спостереження та посилюються оборонні рубежі.

    Додаткову напругу викликає й військова співпраця Мінська та Москви. Білорусь регулярно бере участь у спільних навчаннях із Росією, включаючи сценарії застосування тактичної ядерної зброї. Крім того, білоруська влада періодично звинувачує Україну в порушенні повітряного простору безпілотниками, що використовується офіційним Мінськом для посилення риторики про нібито зовнішні загрози.

    Водночас міжнародні аналітики наразі не бачать ознак підготовки нового масштабного наступу на Україну з території Білорусі. Експерти зазначають, що Росія продовжує використовувати білоруський напрямок переважно як фактор тиску на Київ, змушуючи Україну утримувати значні сили на північному кордоні. Проте використання території Білорусі для запуску ракет, безпілотників та роботи допоміжної військової інфраструктури залишається серйозною загрозою для безпеки українських регіонів.

    На цьому тлі заява Зеленського стала не лише відповіддю на слова Лукашенка, а й чітким політичним сигналом про те, що Україна більше не готова миритися з будь-якою формою участі Білорусі у підтримці російської військової агресії, навіть якщо така участь відбувається опосередковано. Київ демонструє, що розглядатиме будь-які дії, які допомагають Росії завдавати ударів по українській території, як пряму загрозу національній безпеці та залишає за собою право реагувати на неї всіма доступними способами.

  • Після заяв Лукашенка: Кремль розіграв новий сценарій із «ударом по дітях»

    Після заяв Лукашенка: Кремль розіграв новий сценарій із «ударом по дітях»

    У Брянській області Росії розгорівся новий міжнародний скандал після повідомлень про атаку безпілотника на автобус із білоруськими дітьми. Російська влада одразу звинуватила в інциденті Україну, однак Генеральний штаб ЗСУ категорично заперечив причетність Сил оборони до події. Водночас у Центрі протидії дезінформації при РНБО України заявили, що йдеться про чергову інформаційну провокацію Кремля, спрямовану на втягування Білорусі в антик українську кампанію.

    Інцидент стався 17 червня на трасі А-240 у Брянській області РФ. За інформацією російської сторони, безпілотник атакував двоповерховий автобус, у якому перебувала дитяча футбольна команда з міста Речиця Гомельської області Білорусі. Діти прямували на відпочинок до російського Геленджика.

    За даними російської влади, в автобусі перебували 44 пасажири, серед яких 28 дітей. Повідомляється про загибель жінки, яка супроводжувала команду, а також про шістьох поранених, серед яких четверо дітей.

    Першим про інцидент заявив так званий губернатор Брянської області Єгор Ковальчук. Російські пропагандистські ресурси оперативно поширили інформацію про нібито удар українського безпілотника та опублікували фотографії пошкодженого автобуса.

    Однак майже відразу після появи звинувачень українська сторона виступила із категоричним спростуванням.

    Речник Генерального штабу Збройних сил України майор Андрій Ковальов заявив, що Сили оборони України в зазначений період не застосовували безпілотники по цілях на території Брянської області.

    «У зазначений період Сили оборони України не застосовували безпілотні літальні апарати по цілях на території Брянської області», — наголосив представник Генштабу.

    У Генеральному штабі також підкреслили, що повідомлення російської сторони не відповідають дійсності та мають ознаки чергової інформаційної операції.

    Українські військові нагадали, що саме Росія систематично завдає ударів по цивільній інфраструктурі України, житлових кварталах, лікарнях, школах та інших об’єктах, де перебувають мирні мешканці.

    «Розцінюємо подібні повідомлення як чергову інформаційну провокацію Кремля. Не маючи можливості досягти заявлених цілей на полі бою та зазнаючи значних втрат, Російська Федерація дедалі частіше вдається до інформаційних маніпуляцій і фабрикації звинувачень проти України», — наголосили в Генштабі.

    Особливу увагу в цій історії привернув політичний контекст події.

    Інцидент стався буквально через кілька днів після резонансних заяв самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка щодо війни в Україні та можливих контактів із Києвом. Останнім часом у публічних виступах білоруський лідер демонстрував дещо стриманішу риторику щодо України, що викликало активне обговорення як серед експертів, так і серед російських пропагандистів.

    Саме тому українські аналітики вбачають у події не випадковий збіг обставин.

    Керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко прямо заявив, що Кремль міг використати історію з автобусом для впливу на громадську думку в Білорусі.

    За його словами, російська сторона побачила небажання білоруського суспільства підтримувати агресивну антиукраїнську риторику Москви, тому вирішила створити емоційно сильний інформаційний привід.

    «Росіяни побачили, що білоруси не хочуть підтримувати російську агресивну риторику щодо України, і видумали “теракт по автобусу з білоруськими дітьми на Брянщині”, щоб підбурити білоруське населення до підтримки агресивних дій проти України», — пояснив Коваленко.

    Цікавою виявилася і реакція офіційного Мінська.

    Міністерство закордонних справ Білорусі виступило із заявою, в якій засудило атаку на автобус та зажадало пояснень від української сторони. При цьому білоруські дипломати одночасно звернули увагу на той факт, що організатори поїздки вирішили перевозити дітей через регіон, який розташований поблизу зони бойових дій.

    Таке формулювання стало доволі нетиповим для офіційної білоруської дипломатії та викликало окрему дискусію серед експертів.

    Ще жорсткіше відреагувала лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська.

    Вона наголосила, що головну відповідальність за всі трагедії, пов’язані з війною, несе Росія як держава-агресор.

    За словами Тихановської, чиновники режиму Лукашенка проявили безвідповідальність, організувавши перевезення дітей через потенційно небезпечний регіон.

    «Війна почалася через Росію, тому саме вона несе головну відповідальність за кожну смерть і кожне поранення, пов’язані з цією війною», — заявила білоруська опозиціонерка.

    Вона також закликала громадян Білорусі утриматися від поїздок до Росії та не наражати себе і своїх дітей на небезпеку.

    Історія з автобусом стала черговим епізодом інформаційного протистояння навколо війни в Україні. Російська влада регулярно звинувачує Київ у нібито атаках на цивільні об’єкти на території РФ, тоді як українська сторона наголошує, що удари завдаються виключно по законних військових цілях.

    Наразі незалежного підтвердження обставин інциденту немає. Офіційна інформація надходить переважно від російських структур та пов’язаних із ними джерел, тоді як Україна категорично відкидає свою причетність до події.

    Історія з автобусом на Брянщині вже перетворилася не лише на резонансний інцидент, а й на черговий елемент інформаційної війни між Москвою та Києвом, у яку цього разу намагаються втягнути і Білорусь.

  • Щось пішло не за планом: Лукашенко несподівано дав задню щодо України

    Щось пішло не за планом: Лукашенко несподівано дав задню щодо України

    Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко несподівано змінив риторику щодо президента України Володимир Зеленський. Після серії жорстких заяв і звинувачень білоруський лідер не лише пом’якшив свої висловлювання, а й фактично перепросив за частину попередніх слів. На думку білоруських опозиційних експертів, така зміна позиції може бути пов’язана зі зростанням військової активності країн Європи та усвідомленням Мінськом нових ризиків.

    Про це в ефірі телеканалу «Київ24» заявив білоруський громадський і політичний діяч Сергій Бульба.

    За його словами, протягом багатьох років керівництво Білорусі перебувало під впливом російської та внутрішньої пропаганди, яка формувала уявлення про нібито постійну загрозу з боку Заходу. Така інформаційна політика дозволяла виправдовувати мілітаризацію держави та посилення співпраці з Росією.

    Однак останнім часом ситуація почала змінюватися. За оцінкою Бульби, у Мінську побачили, що європейські країни більше не обмежуються політичними заявами, а переходять до практичних кроків у сфері оборони та безпеки.

    «Йдеться вже не про теоретичні загрози чи дипломатичні попередження. Європейські країни проводять масштабні військові навчання, посилюють кордони, розгортають додаткові сили та готуються до можливих кризових сценаріїв», – зазначив експерт.

    На його думку, саме це могло змусити Лукашенка переглянути власну публічну риторику. Мінськ намагається уникнути ситуації, за якої Білорусь може опинитися серед безпосередніх учасників потенційного великого конфлікту в регіоні.

    Зміна тону з боку білоруського керівництва стала помітною після останніх заяв Лукашенка щодо війни в Україні. Напередодні він заявив, що «військового рішення конфлікту немає», а також визнав, що деякі його висловлювання на адресу Зеленського могли бути надто емоційними.

    При цьому білоруський лідер пояснив свою попередню різкість реакцією на заяви української сторони щодо потенційних військових цілей на території Білорусі.

    Політичні оглядачі звертають увагу, що останніми місяцями Мінськ намагається демонструвати більш стриману позицію щодо прямого втягування країни у війну Росії проти України. Попри союзницькі відносини з Кремлем, білоруська влада неодноразово наголошувала на небажанні безпосередньо вступати у бойові дії.

    Водночас Лукашенко продовжує поширювати суперечливі заяви щодо ситуації на українсько-білоруському кордоні. Зокрема, нещодавно він стверджував, що Україна нібито відвела війська від кордону на 40 кілометрів через нестачу особового складу. Українська сторона таких даних не підтверджувала.

    Експерти вважають, що нинішня риторика Мінська свідчить про прагнення зберегти баланс між підтримкою Росії та уникненням додаткових ризиків для власної безпеки.

    На тлі триваючої війни в Україні питання можливої участі Білорусі у бойових діях залишається одним із ключових факторів безпеки для всього регіону. Водночас українська влада та військове командування неодноразово заявляли, що наразі не бачать ознак підготовки масштабного наступу з території Білорусі.

    Попри це ситуація на північному напрямку залишається під постійним контролем українських сил оборони, а будь-які зміни у політичній або військовій поведінці Мінська уважно відстежуються як в Україні, так і в країнах НАТО.

    Останні заяви Лукашенка можуть свідчити про спробу продемонструвати більш помірковану позицію на тлі зростання напруженості в Європі. Втім, експерти закликають оцінювати такі сигнали обережно, оскільки офіційний Мінськ продовжує залишатися найближчим союзником Кремля у регіоні.

  • Київ і захід під ризиком: у ДПСУ попередили про можливі провокації з Білорусі

    Київ і захід під ризиком: у ДПСУ попередили про можливі провокації з Білорусі

    З боку Білорусі зберігається ризик провокацій у напрямку Києва та західних областей України, а також спроб тиску на логістичні маршрути, подібних до тих, що вже фіксувалися на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. Про це в ефірі Media Center Ukraine заявив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко, наголосивши, що ситуація на північному напрямку залишається потенційно небезпечною, а оцінка загроз потребує постійного моніторингу та готовності до різних сценаріїв розвитку подій.

    За словами Демченка, українські прикордонники фіксують, що ризики провокацій з білоруського напрямку не зникають і можуть набувати різних форм — від інформаційного та психологічного тиску до потенційних військових або диверсійних дій. Він підкреслив, що такі дії можуть бути спрямовані як у бік столиці України, так і на західні області, де розташовані важливі логістичні маршрути, через які здійснюється постачання військової та гуманітарної допомоги. Саме ці напрямки, за його словами, можуть становити інтерес для потенційних провокацій, оскільки їх порушення здатне впливати на загальну стійкість системи забезпечення країни.

    Окремо речник ДПСУ нагадав, що подібні сценарії вже реалізовувалися у перші місяці вторгнення Росії, коли білоруська територія використовувалася як один із плацдармів для наступальних дій та ракетних ударів по Україні. Тоді саме північний напрямок став одним із найбільш напружених, що змусило Україну терміново зміцнювати оборону на кордоні та перекидати додаткові сили для стримування потенційного прориву. На цьому тлі нинішні оцінки українських військових базуються на досвіді тих подій і враховують можливість повторення або адаптації подібних сценаріїв.

    Демченко наголосив, що Україна повинна виходити з найгірших варіантів розвитку ситуації, оскільки безпекова обстановка в регіоні залишається нестабільною. За його словами, готовність до реагування є ключовим фактором стримування будь-яких потенційних загроз, а прикордонна служба разом з іншими складовими сектору безпеки постійно посилює контроль на всіх ділянках кордону. Він також зазначив, що головним принципом залишається здатність діяти на випередження, враховуючи як військові, так і гібридні інструменти впливу, які можуть застосовуватися з боку союзників Росії.

    На тлі цих заяв раніше президент України Володимир Зеленський повідомляв про кілька можливих сценаріїв розвитку війни, які розглядає Росія, зокрема щодо потенційного розширення бойових дій у північному напрямку та спроб залучення Білорусі до активніших дій проти України. Українська влада неодноразово наголошувала, що Мінськ залишається важливим елементом безпекової архітектури регіону через політичну та військову залежність від Москви, що робить його територію потенційно використаною у військових цілях.

    Водночас Білорусь продовжує проводити спільні військові навчання з Росією, включно з елементами стратегічного та ядерного планування, що викликає занепокоєння у сусідніх країн і посилює увагу до північного кордону України. Офіційний Мінськ періодично звинувачує Україну в нібито порушеннях повітряного простору безпілотниками, однак Київ відкидає ці звинувачення, наголошуючи на їх безпідставності та політичній мотивації.

    Аналітики Інституту вивчення війни при цьому зазначають, що наразі не спостерігається ознак формування ударних угруповань для наземного вторгнення з території Білорусі, однак не виключають використання її інфраструктури для ракетних чи повітряних ударів по території України. Таким чином, білоруський напрямок залишається одним із потенційно небезпечних, але не активних фронтів.

    На політичному рівні ситуація також залишається напруженою. У відповідь на заяви Мінська командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт “Мадяр” Бровді різко відреагував на звинувачення білоруської сторони щодо українських дронів і заявив про наявність потенційних цілей на території Білорусі, якщо звинувачення та погрози продовжаться. У відповідь самопроголошений президент Олександр Лукашенко зробив низку заяв про можливі «дзеркальні заходи» проти України, що ще більше підвищило рівень риторичної напруги між сторонами.

    На цьому тлі лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська заявила, що Лукашенко фактично перебуває у повній залежності від Кремля і не ухвалює самостійних рішень у питаннях безпеки та зовнішньої політики. За її словами, Білорусь дедалі більше втрачає ознаки суверенного суб’єкта, перетворюючись на інструмент реалізації інтересів Росії в регіоні.

    У підсумку ситуація на українсько-білоруському кордоні залишається складною та багаторівневою, де поєднуються військові загрози, політичні заяви та інформаційні кампанії. Українські силові структури продовжують уважно відстежувати будь-які зміни обстановки, виходячи з необхідності оперативного реагування на можливі провокації та забезпечення безпеки північного напрямку.

  • Україна може вдарити по Білорусі: у Міноборони назвали червону лінію для Лукашенка

    Україна може вдарити по Білорусі: у Міноборони назвали червону лінію для Лукашенка

    Україна може завдати ударів по території Білорусі, якщо звідти з’явиться пряма загроза для української безпеки — зокрема запускатимуться російські ударні дрони або будуватимуться бази для «Шахедів». Про це заявив фахівець із систем зв’язку та радник міністра оборони України Сергій «Флеш» Бескрестнов, коментуючи ризики з північного напрямку.

    За його словами, українська розвідка відстежує активність на території Білорусі, однак наразі ознак готовності до негайного нападу «завтра» немає. Водночас Бескрестнов наголосив, що будь-яке використання білоруської території для агресії проти України дасть Києву право на адекватну відповідь.

    «Якщо ми побачимо, що з території Білорусі запускають або будують бази для “Шахедів”, ми будемо атакувати ці бази. Тобто відповідь буде іншим типом БпЛА. Усе залежить від того, яка саме загроза йтиме з Білорусі», — пояснив він в інтерв’ю 24 Каналу.

    Бескрестнов зазначив, що з боку Білорусі вже раніше фіксували активність, пов’язану з російськими дронами. За його словами, там працювали пункти керування «Шахедами», хоча нині такої активності не фіксують. Водночас, за його словами, існує непідтверджена інформація про можливе будівництво баз для запуску таких БпЛА.

    Радник міністра оборони підкреслив, що українська армія готується до різних сценаріїв. Якщо йтиметься про спробу прориву білоруської піхоти через кордон, застосовуватимуться одні засоби, зокрема FPV-дрони. Якщо ж загроза буде пов’язана із запуском ударних безпілотників, відповідь може бути іншою — із використанням далекобійних БпЛА по відповідних об’єктах.

    За словами Бескрестнова, повторення сценарію лютого 2022 року, коли російські колони заходили з території Білорусі в напрямку Києва, зараз фізично значно складніше. Український кордон на півночі укріплений, а Сили оборони мають бойову готовність до можливих провокацій. Водночас він не виключає комбінованих сценаріїв, метою яких може бути не повномасштабне вторгнення, а відтягування українських сил на нову ділянку фронту.

    Тема можливої відповіді України по Білорусі загострилася після заяви командувача Сил безпілотних систем ЗСУ Роберта «Мадяра» Бровді. Він повідомив, що українські військові вже визначили понад 500 потенційних цілей на території Білорусі на випадок, якщо режим Олександра Лукашенка вирішить відкрито вступити у війну на боці Росії.

    На цю заяву відреагував сам Лукашенко. Він заявив, що Білорусь нібито має «одну дуже серйозну ціль» неподалік від своєї території. При цьому він не уточнив, про який саме об’єкт ідеться, але його слова прозвучали як чергова погроза Україні на тлі посилення напруги довкола білоруського напрямку.

    Українські експерти вважають, що Москва може й надалі використовувати Білорусь як інструмент тиску. Йдеться не лише про потенційний сухопутний наступ, а й про запуск дронів, розміщення пунктів управління, логістичних вузлів, радіоелектронних засобів або інфраструктури для підтримки російських атак. Саме такі об’єкти, у разі їх використання проти України, можуть стати законними військовими цілями.

    Особливо небезпечним сценарієм є створення на території Білорусі баз для «Шахедів». Це дало б Росії змогу атакувати Україну з півночі, створюючи додаткове навантаження на українську ППО та загрозу для Києва, Волині, Рівненщини, Житомирщини, Чернігівщини, Львівщини й навіть країн НАТО поблизу білоруського кордону.

    Водночас офіційний Київ неодноразово наголошував: Україна не зацікавлена у відкритті нового фронту з Білоруссю, але залишає за собою право на самооборону. Якщо з білоруської території запускатимуть ракети чи дрони, або якщо там розміщуватимуть інфраструктуру для атак, такі об’єкти можуть розглядатися як частина воєнної машини агресора.

    Заява Сергія Бескрестнова є не оголошенням наміру атакувати Білорусь, а попередженням: нейтральність Мінська закінчується там, де його територія починає працювати на російську війну. Для Лукашенка це фактично сигнал, що повторення ролі плацдарму для агресії 2022 року матиме вже інші наслідки.

  • «Не повторіть Україну»: Лукашенко слідом за Путіним виступив із різкою заявою щодо Вірменії та її курсу на ЄС

    «Не повторіть Україну»: Лукашенко слідом за Путіним виступив із різкою заявою щодо Вірменії та її курсу на ЄС

    Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко фактично підтримав нещодавні заяви російського правителя Володимира Путіна щодо Вірменії та попередив Єреван про можливість повторення «українського сценарію» у разі подальшого зближення з Європейським Союзом. Відповідну заяву білоруський лідер зробив після саміту Євразійського економічного союзу (ЄАЕС), який відбувся в Астані, повідомляє державне білоруське агентство БЕЛТА.

    Лукашенко наголосив, що Вірменії необхідно бути «дуже обережною» у виборі зовнішньополітичного курсу та не поспішати з рішеннями, які можуть вплинути на майбутнє країни. За його словами, події в Україні нібито розпочиналися за схожим сценарієм, тому вірменському суспільству слід ретельно оцінити всі можливі наслідки перед ухваленням стратегічних рішень.

    Заява пролунала на тлі поглиблення політичної кризи у відносинах між Вірменією та Росією. Останніми роками Єреван дедалі активніше демонструє прагнення до співпраці з Європейським Союзом і водночас дистанціюється від низки російських інтеграційних проєктів. Після втрати контролю над Нагірним Карабахом у 2023 році довіра вірменського суспільства до Москви суттєво знизилася. Багато політиків та громадських діячів у Вірменії відкрито звинувачують Кремль у тому, що Росія не виконала союзницьких зобов’язань під час конфлікту з Азербайджаном.

    Лукашенко пов’язав нинішні дискусії про можливий вихід Вірменії з ЄАЕС та рух до Європейського Союзу з внутрішньополітичною боротьбою напередодні парламентських виборів, які мають відбутися 7 червня. Він заявив, що в країні активно використовують європейську тематику у політичній кампанії, а також закликав громадян Вірменії «бути мудрими» та не піддаватися емоційним рішенням.

    Фактично білоруський лідер повторив тези, які днем раніше озвучив Володимир Путін. Під час пресконференції за підсумками саміту ЄАЕС у Казахстані російський правитель також провів паралелі між прагненням Вірменії до євроінтеграції та подіями в Україні. Путін заявив, що Україна нібито опинилася у кризі через свій європейський курс, хоча міжнародна спільнота вважає причиною війни саме російську агресію проти суверенної держави.

    Крім того, Путін під час тієї ж пресконференції виступив із погрозами на адресу країн НАТО, заявивши, що Росія жорстко реагуватиме на будь-які спроби загрожувати її територіям. Такі висловлювання стали черговим сигналом посилення агресивної риторики Кремля щодо держав, які прагнуть інтеграції до західних структур безпеки та співпраці.

    Заяви Москви та Мінська пролунали на тлі помітного охолодження відносин між Вірменією та Росією. Протягом останнього року офіційний Єреван неодноразово критикував Організацію Договору про колективну безпеку (ОДКБ), фактично заморозив участь у її роботі та розширив контакти із західними партнерами. Вірменська влада також активізувала переговори з Європейським Союзом щодо поглиблення економічної та політичної співпраці.

    Росія вже демонструє невдоволення таким курсом. За повідомленнями медіа, Москва відкликала свого посла з Вірменії для консультацій, а також посилила політичний та інформаційний тиск на вірменське керівництво. Експерти вважають, що Кремль намагається втримати Вірменію у сфері свого впливу, адже країна залишається важливим елементом російської присутності на Південному Кавказі.

    На заяви Путіна раніше вже відреагував президент України Володимир Зеленський. Він наголосив, що європейські держави мають уважно ставитися до безпеки країн, які перебувають під тиском Росії, та не залишати їх сам на сам із загрозами з боку Кремля. Зеленський підкреслив, що агресивна політика Москви не обмежується лише Україною, а становить виклик для всієї європейської системи безпеки.

    Політичні аналітики зазначають, що використання терміна «український сценарій» російськими та білоруськими лідерами стало частиною ширшої риторики, спрямованої на стримування пострадянських держав від зближення із Заходом. У Кремлі та Мінську намагаються подати війну проти України як наслідок євроінтеграції, тоді як Україна та її міжнародні партнери наголошують: причиною конфлікту стала саме російська агресія та спроба силою змінити геополітичний вибір сусідньої держави.

    Слова Лукашенка стали черговим сигналом узгодженої позиції Москви та Мінська щодо майбутнього Вірменії. На тлі парламентських виборів у країні та її поступового зближення з Європейським Союзом тиск з боку союзників Кремля, ймовірно, лише посилюватиметься найближчими місяцями.

  • «Білоруські солдати не воюватимуть в Україні»: Лукашенко зробив несподівану заяву, але залишив важливу умову

    «Білоруські солдати не воюватимуть в Україні»: Лукашенко зробив несподівану заяву, але залишив важливу умову

    Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що білоруські військовослужбовці не брали участі у війні проти України та не планують долучатися до бойових дій на боці Росії. Водночас він наголосив, що позиція Мінська може змінитися у випадку прямої загрози безпеці країни або військової атаки на білоруську територію.

    Відповідну заяву Лукашенко зробив під час публічного виступу, коментуючи роль Білорусі у російсько-українській війні. За його словами, білоруська армія не бере участі у бойових діях і не буде залучена до них у майбутньому за нинішніх умов.

    «Білоруські солдати не воювали і не воюватимуть в Україні», – заявив Лукашенко.

    Разом із тим білоруський лідер залишив застереження, яке може свідчити про готовність Мінська до інших сценаріїв розвитку подій. Він підкреслив, що у разі нападу на Білорусь ситуація кардинально зміниться.

    За словами Лукашенка, якщо з будь-якого напрямку буде здійснена військова атака на білоруську територію, тоді конфлікт може отримати зовсім інший характер. При цьому він не уточнив, які саме дії можуть бути вжиті та кого Мінськ розглядає як потенційне джерело такої загрози.

    Заява пролунала на тлі чергових дискусій щодо можливого втягування Білорусі у повномасштабну війну Росії проти України. Від початку вторгнення у лютому 2022 року територія Білорусі активно використовувалася російськими військами як плацдарм для наступу на Київ, а також для запуску ракет, розміщення військової техніки та проведення спільних навчань.

    Попри це офіційний Мінськ постійно наголошує, що білоруські підрозділи безпосередньо не брали участі у бойових діях на українській території.

    Останніми місяцями Білорусь неодноразово робила суперечливі заяви щодо військової готовності. У травні Лукашенко оголосив про проведення так званої «точкової мобілізації» та підготовку резервістів. Також білоруське керівництво повідомляло про переозброєння армії та посилення оборонних спроможностей держави.

    Ці заяви викликали занепокоєння як в Україні, так і серед країн НАТО, однак українські прикордонники та військова розвідка неодноразово зазначали, що наразі ознак формування ударного угруповання на кордоні з Україною не спостерігається.

    За оцінками експертів, прямий вступ Білорусі у війну залишається малоймовірним через низку факторів. Серед них – обмежені можливості білоруської армії, ризик внутрішньої дестабілізації, негативне ставлення значної частини населення до участі у війні та висока ймовірність серйозних політичних наслідків для режиму Лукашенка.

    Водночас аналітики наголошують, що Кремль продовжує зберігати значний вплив на Білорусь як у політичній, так і у військовій сферах. Саме тому ризики подальшого використання білоруської території для підтримки російських операцій залишаються актуальними.

    Окрему увагу викликає розміщення на території Білорусі російської тактичної ядерної зброї, а також повідомлення про можливе базування новітніх російських ракетних систем. Ці фактори посилюють роль країни у військових планах Москви навіть без прямої участі білоруських військових у бойових діях.

    Українські силові структури продовжують уважно стежити за ситуацією на північному напрямку. За даними Державної прикордонної служби та розвідки, наразі безпосередньої загрози повторного наступу з території Білорусі не зафіксовано. Водночас Україна зберігає необхідні сили та засоби для реагування на будь-які зміни обстановки.

    Експерти зазначають, що нинішня заява Лукашенка може бути спрямована як на внутрішню аудиторію, так і на міжнародних партнерів. З одного боку, вона покликана продемонструвати небажання Мінська безпосередньо вступати у війну, а з іншого – залишає простір для маневру у разі зміни безпекової ситуації або посилення тиску з боку Росії.

    Таким чином, офіційна позиція Білорусі залишається незмінною: країна не планує відправляти свої війська на війну проти України. Проте слова Лукашенка про можливу зміну ситуації у випадку атаки на Білорусь свідчать, що Мінськ не виключає різних сценаріїв розвитку подій у майбутньому.

  • “Орешнік” уже в Білорусі? ЗМІ назвали точне місце, де Росія могла сховати ракетний комплекс для ударів по Україні

    “Орешнік” уже в Білорусі? ЗМІ назвали точне місце, де Росія могла сховати ракетний комплекс для ударів по Україні

    У Білорусі, ймовірно, визначили місце базування російського ракетного комплексу середньої дальності «Орешнік», який Росія вже застосовувала для ударів по території України. За даними моніторингових ресурсів, елементи комплексу можуть перебувати на території колишнього військового аеродрому «Кричев-6» у Могильовській області, неподалік кордону з Росією.

    Інформацію про можливе розміщення комплексу оприлюднив ресурс «Сообщество железнодорожников Беларуси», який спеціалізується на моніторингу військових перевезень територією Білорусі. Аналітики звернули увагу на переміщення великого військового ешелону, який наприкінці грудня 2024 року прибув до району Кричева з російського полігону «Капустин Яр» в Астраханській області.

    Згідно з оприлюдненими даними, орієнтовно в період з 20 по 29 грудня військовий ешелон вирушив зі станції «Капустин Яр» Приволзької залізниці та прибув на станцію «Кричев I». Саме ця станція розташована найближче до колишньої авіабази «Кричев-6», яка останніми роками офіційно фігурує в документах як логістичний центр.

    Аналітики наголошують, що вибір пункту призначення навряд чи був випадковим. Станція «Кричев I» є ключовим залізничним вузлом для доставки великогабаритної військової техніки до території колишнього аеродрому. Саме тому експерти припускають, що частини комплексу «Орешнік» могли бути розгорнуті саме там.

    Тема розміщення новітньої російської ракети в Білорусі активно обговорюється ще з кінця 2024 року. Тоді під час зустрічі російського диктатора Володимир Путін та білоруського правителя Олександр Лукашенко вперше публічно прозвучала інформація про можливе перекидання комплексу на білоруську територію. Лукашенко тоді заявляв, що звертався до Москви з проханням розмістити відповідне озброєння для посилення оборонних можливостей Білорусі.

    Офіційних підтверджень фактичного розгортання «Орешніка» ні російська, ні білоруська сторона не надавали. Водночас численні ознаки військової активності навколо Кричева та незвичні перевезення із полігону «Капустин Яр» стали підставою для припущень, що комплекс уже перебуває на території союзної Росії держави.

    «Орешнік» вважається одним із найновіших ракетних комплексів Росії. За оцінками військових експертів, він створений на базі міжконтинентальної балістичної ракети «Ярс», але має меншу дальність польоту. Якщо «Ярс» належить до міжконтинентального класу, то «Орешнік» класифікують як ракету середньої дальності із заявленим радіусом дії до 5 тисяч кілометрів.

    Особливу увагу комплекс привернув після листопада 2024 року, коли Росія вперше застосувала його проти України. Тоді ракета вдарила по району підприємства «Південмаш» у Дніпрі. Унаслідок атаки були пошкоджені об’єкти інфраструктури, а також загинули та постраждали мирні жителі.

    Після цього російська пропаганда почала активно використовувати тему «Орешніка» як елемент психологічного тиску на Україну та країни Заходу. Кремль позиціонував нову ракету як зброю, здатну долати сучасні системи протиповітряної оборони та завдавати ударів на значних відстанях.

    Водночас низка західних аналітиків зазначає, що навколо комплексу досі залишається багато невідомих. Незалежних підтверджень заявлених технічних характеристик немає, а більшість інформації про ракету походить із російських офіційних джерел. Саме тому оцінки її можливостей можуть відрізнятися.

    Якщо інформація про базування комплексу на аеродромі «Кричев-6» підтвердиться, це означатиме подальше поглиблення військової інтеграції між Москвою та Мінськом. Білорусь уже надала свою територію для російських військових навчань, розміщення тактичної ядерної зброї та запусків ударних безпілотників. Розгортання комплексу середньої дальності стало б ще одним кроком до посилення російської військової присутності поблизу кордонів України та країн НАТО.

    На цьому тлі українські та західні розвідки продовжують уважно відстежувати переміщення російських ракетних підрозділів на території Білорусі. Будь-яке підтвердження розміщення «Орешніка» може мати важливе значення для оцінки безпекової ситуації в регіоні та планування заходів протиповітряної оборони.

    Наразі офіційного підтвердження інформації про дислокацію комплексу в Кричеві немає, однак оприлюднені дані про залізничні перевезення та логістику стали черговим свідченням активної військової співпраці між Росією та Білоруссю в умовах триваючої війни проти України.