Golosnovinua.com

Позначка: Лукашенко

  • Україна в ООН попередила про ризик втягнення Білорусі у війну

    Україна в ООН попередила про ризик втягнення Білорусі у війну

    Україна заявила про зростаючу загрозу подальшого та більш глибокого втягнення Білорусі у війну Росії проти України, застерігши міжнародну спільноту від можливого розширення географії російської агресії. Відповідну заяву під час засідання Ради Безпеки ООН зробив постійний представник України при ООН Андрій Мельник, який наголосив, що дії Кремля системно підштовхують Мінськ до дедалі активнішої участі у війні.

    За словами українського дипломата, Білорусь перебуває під постійним і зростаючим політичним та військовим тиском з боку Російської Федерації, що проявляється у спільних військових заходах, розгортанні російських сил і засобів на білоруській території, а також у використанні інфраструктури країни для підтримки російських операцій проти України. Мельник підкреслив, що такі процеси не є випадковими, а формують довгострокову тенденцію, яка може призвести до прямого або опосередкованого розширення участі Білорусі у війні.

    Він наголосив, що Україна фіксує ознаки подальшої мілітаризації білоруського напрямку, зокрема через мобілізаційні заходи, розміщення передових російських ракетних систем на території Білорусі та проведення військових навчань, які можуть мати компоненти, пов’язані із ядерним плануванням. На думку української сторони, такі дії створюють новий рівень загрози безпеці не лише для України, а й для всього європейського континенту.

    Мельник підкреслив, що режим Олександра Лукашенка фактично дедалі більше втрачає ознаки повноцінного суверенного контролю, дозволяючи Росії використовувати територію Білорусі, її військову інфраструктуру та повітряний простір як елемент російської воєнної стратегії. Український представник наголосив, що це перетворює Білорусь на потенційний плацдарм для подальших агресивних дій Москви.

    “Під зростаючим тиском Кремля Білорусь підштовхують до глибшого залучення у війну, зокрема шляхом мобілізаційних заходів, розгортання передових ракетних систем та навчань, пов’язаних з ядерною зброєю”, — заявив Андрій Мельник під час виступу в Раді Безпеки ООН.

    Дипломат окремо наголосив, що Україна уважно моніторить усі дії Росії та Білорусі, які можуть свідчити про підготовку до нового етапу ескалації з північного напрямку. Він підкреслив, що Київ не виключає жодних сценаріїв розвитку подій, однак продовжує виходити з припущення, що нове вторгнення з території Білорусі не відбудеться. Водночас Україна залишає за собою право на рішучу відповідь у разі будь-якої агресії, відповідно до статті 51 Статуту ООН, яка гарантує право на самооборону.

    “Будь-який напад з Півночі викличе негайну та рішучу відповідь, і режим у Мінську зіткнеться з руйнівними наслідками”, — наголосив Мельник, коментуючи можливі сценарії ескалації.

    Окрему увагу український представник приділив питанню міжнародного санкційного тиску. Він закликав держави-члени ООН посилити обмежувальні заходи не лише проти Росії, а й проти Білорусі, підкресливши, що будь-які економічні чи політичні лазівки, які дозволяють Кремлю продовжувати фінансування війни, мають бути закриті. За його словами, недосконалість санкційного режиму фактично дає змогу Росії адаптуватися і продовжувати агресивні дії проти України.

    “Кожна лазівка, що залишається відкритою, кожна невиконана санкція та кожне джерело доходу, яке залишається недоторканим, дозволяють Кремлю продовжувати свою агресивну війну”, — заявив Мельник, звертаючись до міжнародної спільноти.

    Український дипломат також закликав західних партнерів значно збільшити обсяги військової допомоги Україні, особливо у сфері протиповітряної оборони, на тлі триваючих масованих російських атак по українських містах та критичній інфраструктурі. Він зауважив, що інтенсивність російських ударів свідчить про намір Москви продовжувати війну шляхом терору проти цивільного населення.

    У своїй заяві Мельник також звернув увагу на інформаційний вимір війни, зазначивши, що російська пропаганда дедалі частіше намагається виправдати або навіть фактично визнати невибірковий характер ударів по цивільних об’єктах у Києві та інших містах України, що, на його думку, є додатковим доказом системного характеру агресії.

    Заява України в Раді Безпеки ООН пролунала на тлі ширшого міжнародного обговорення ескалації війни, де низка країн, включно зі Сполученими Штатами та державами Європейського Союзу, вже висловили занепокоєння масштабами російських ударів та закликали до негайного припинення вогню як першого кроку до можливого дипломатичного врегулювання конфлікту.

  • «500 цілей уже на олівці»: які об’єкти в Білорусі Україна може атакувати у разі нового наступу РФ

    «500 цілей уже на олівці»: які об’єкти в Білорусі Україна може атакувати у разі нового наступу РФ

    Командувач Сил безпілотних систем України Роберт «Мадяр» Бровді заявив, що українські військові вже зафіксували понад 500 потенційних цілей на території Білорусі. Попередження прозвучало на тлі чергової хвилі російських атак по Україні та після масштабного нальоту дронів на Москву.

    Хоча офіційний Київ не розкриває конкретний перелік об’єктів, військові експерти та аналітики вже окреслили, які саме цілі можуть стати пріоритетними у разі повторного вторгнення з боку Білорусі або використання її території для нового наступу РФ.

    Про це йдеться в аналізі білоруського медіа Belsat, яке опитало кількох військових та безпекових експертів, зокрема колишнього співробітника СБУ Івана Ступака, військового аналітика Дмитра Снєгірьова та представника білоруської ініціативи BELPOL Владзіміра Жигара.

    За словами експертів, Україна розглядає не лише суто військові об’єкти, а й інфраструктуру, яка прямо або опосередковано працює на російський військово-промисловий комплекс.

    «Цілі можуть бути різними, але насамперед це буде так зване військово-політичне керівництво, нафтопереробні заводи, військово-промислові підприємства та військові бази», — зазначив представник BELPOL Владзімір Жигар.

    Одним із ключових факторів, які роблять такі удари технічно можливими, є дальність сучасних українських безпілотників. За словами аналітиків, Сили безпілотних систем уже демонстрували здатність вражати цілі на відстані до 1500 км. Для порівняння — від українського кордону до Мінська близько 270 км.

    Колишній співробітник СБУ Іван Ступак деталізував можливі категорії цілей. До військових об’єктів він відносить бази, аеродроми, склади боєприпасів та місця дислокації військових.

    Окремою категорією є підприємства подвійного призначення, які формально працюють у цивільному секторі, але фактично обслуговують російський ВПК. Серед таких об’єктів експерти називають завод «Інтеграл» — одного з найбільших виробників мікроелектроніки в Білорусі.

    Саме продукція «Інтегралу», за даними українських та західних аналітиків, використовується у російських ракетах, дронах та системах зв’язку.

    Крім того, потенційними цілями можуть стати підприємства, пов’язані з розробкою та виробництвом білоруських реактивних систем залпового вогню «Полонез», а також науково-дослідні інститути оборонного сектору.

    Особливу увагу експерти приділяють Мозирському нафтопереробному заводу. Військовий аналітик Дмитро Снєгірьов називає його одним із найважливіших стратегічних об’єктів Білорусі.

    Після серії українських ударів по російських НПЗ Москва значно збільшила закупівлю пального у Мінська, а Мозирський НПЗ став одним із ключових центрів забезпечення російської армії паливом.

    «В окремому сценарії може вистачити навіть одного удару по Мозирському НПЗ, щоб серйозно ускладнити логістику та постачання для російської армії», — вважає Снєгірьов.

    Серед інших потенційних цілей аналітики називають Полоцький промисловий вузол, підприємства хімічної промисловості та логістичні центри, інтегровані у російську військову кооперацію.

    Водночас найбільший резонанс викликали слова Івана Ступака про можливість ударів по символічних об’єктах режиму Лукашенка.

    «Чи можна вдарити по резиденціях Лукашенка? Чому б ні? Палац Незалежності знаходиться лише за 270 км. Можна запустити один дрон, щоб показати, що режим у Білорусі дуже крихкий», — заявив він.

    Також експерт припустив можливість ударів по будівлі КДБ Білорусі та інших символах влади.

    Попри різкі заяви, українські офіційні структури наразі не підтверджують конкретних планів щодо ударів по Білорусі. Водночас у Києві дедалі частіше наголошують: якщо Мінськ напряму вступить у війну або надасть свою територію для нового масштабного наступу РФ, відповідь буде неминучою.

    Тема повторного наступу з півночі знову активізувалася після заяв президента Володимира Зеленського та головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського про можливі нові сценарії дій Росії.

    За оцінками українських військових, Кремль розглядає кілька варіантів атак із використанням білоруської території — від прориву на Чернігівщину до спроби повторного наступу на Київ.

    Для такого сценарію Росії знадобиться близько 100 тисяч військових та нова хвиля мобілізації. Саме тому аналітики вважають, що найближчим часом масштабне вторгнення з боку Білорусі малоймовірне.

    Прикордонна служба України наразі не фіксує значного накопичення російських чи білоруських військ біля кордону. На території Білорусі, за відкритими даними, перебувають близько чотирьох батальйонів — до 1900 осіб.

    Однак українська розвідка звертає увагу на активне будівництво доріг, укріплень та артилерійських позицій біля кордону з Україною. У Києві не виключають, що ця інфраструктура може бути використана для швидкого перекидання російських військ під прикриттям спільних навчань.

    Сам Лукашенко останнім часом запевняє, що Білорусь не планує нападати на Україну без прямої атаки на власну територію.

    Втім, аналітики Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що Мінськ фактично повністю залежить від Кремля у військовій сфері. Після розміщення російської ядерної зброї та проведення спільних ядерних навчань Білорусь дедалі більше перетворюється на військовий плацдарм РФ.

    На цьому тлі заяви Роберта «Мадяра» Бровді про «500 цілей» стали ще одним сигналом: у разі нового наступу війна може швидко перекинутися далеко за межі українського фронту.

  • Коордштаб організував зустріч Тихановської з полоненими білорусами, які воювали за Росію

    Коордштаб організував зустріч Тихановської з полоненими білорусами, які воювали за Росію

    Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими організував зустріч лідерки білоруської опозиції Світлани Тихановської з громадянами Білорусі, які потрапили в полон під час війни на боці російської армії.

    Про це повідомили у Координаційному штабі.

    Зустріч провів секретар Координаційного штабу Дмитро Усов. Участь у ній взяли Світлана Тихановська та представники її команди.

    Під час розмови Дмитро Усов розповів про механізми вербування громадян Білорусі до російських окупаційних військ, а також про втрати серед білоруських найманців, яких, за його словами, російське командування часто відправляє на штурмові операції.

    Окремо представники української сторони презентували роботу проєкту «Хочу жить», який діє з вересня 2022 року. Ініціатива дозволяє військовим армії РФ та іноземцям, які воюють на боці Росії, добровільно здатися українським силам.

    «На відміну від РФ, Україна неухильно дотримується міжнародного права. Зокрема, у контексті поводження з військовополоненими», — заявив Дмитро Усов.

    Під час візиту білоруська опозиційна делегація поспілкувалася з полоненими громадянами Білорусі, які брали участь у війні проти України на боці Росії.

    Світлана Тихановська після зустрічі наголосила, що дії цих людей не відображають позицію більшості білоруського суспільства. За її словами, демократичні сили Білорусі продовжують працювати над тим, щоб режим Олександра Лукашенка не був безпосередньо втягнутий у повномасштабну війну проти України.

    «Ми вдячні українському народу за стійкість і продовжимо привертати увагу міжнародної спільноти до злочинів режимів, які нехтують людським життям і правами людини», — заявила Тихановська.

    Раніше міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомляв, що понад 90 білоруських добровольців загинули у боях проти російських військ на боці України.

    25 травня Світлана Тихановська прибула до Києва зі своїм першим офіційним візитом від початку повномасштабної війни. Після прибуття вона відвідала могилу білоруської доброволиці Марії Зайцевої, яка загинула, захищаючи Україну.

    Візит Тихановської відбувся на тлі заяв самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка про готовність зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським «у будь-якій точці» України чи Білорусі.

    Коментуючи ці заяви, глава МЗС України Андрій Сибіга зазначив, що «в української сторони є з ким зустрічатися».

  • Тихановська в Києві: перемога України визначить майбутнє Білорусі

    Тихановська в Києві: перемога України визначить майбутнє Білорусі

    Лідерка білоруської опозиції в екзилі Світлана Тихановська під час офіційного візиту до Києва заявила, що перемога України у війні проти Росії матиме вирішальне значення не лише для українського народу, а й для майбутнього самої Білорусі. Відповідну заяву вона зробила під час відкриття IV Міжнародного саміту міст і регіонів, який проходить у столиці України за участі українських та іноземних представників.

    У своєму виступі Світлана Тихановська наголосила, що результат російсько-української війни безпосередньо визначатиме майбутнє всієї Східної Європи, зокрема і долю Білорусі. За її словами, український спротив сьогодні став боротьбою не лише за територіальну цілісність України, а й за право народів регіону жити без імперського тиску та зовнішнього диктату з боку Росії.

    Тихановська підкреслила, що не має сумнівів у перемозі України. Водночас вона зазначила, що головне питання зараз полягає в тому, коли саме ця перемога настане та наскільки активно міжнародні партнери допомагатимуть Україні наближати завершення війни.

    За словами білоруської опозиціонерки, Україна фактично захищає не лише себе, а й усі народи, які тривалий час перебували “в тіні імперії”. Вона наголосила, що війна Росії проти України є спробою Кремля зберегти контроль над регіоном і не допустити остаточного виходу пострадянських країн із російської сфери впливу.

    Окрему увагу Світлана Тихановська приділила майбутнім відносинам між Україною та Білоруссю після можливих політичних змін у Мінську. Вона заявила, що одним із найважливіших внесків “вільної Білорусі” у безпеку України стане гарантія стабільності більш ніж тисячі кілометрів спільного кордону.

    Тихановська висловила переконання, що після демократичної трансформації Білорусі українські та білоруські міста й регіони зможуть відновити партнерство та співпрацю, які були фактично зруйновані після того, як режим Олександра Лукашенка дозволив Росії використати білоруську територію для вторгнення в Україну у лютому 2022 року.

    Під час свого візиту до Києва Світлана Тихановська також провела зустріч із президентом Володимиром Зеленським. За підсумками переговорів сторони обговорили питання безпеки в регіоні, ситуацію всередині Білорусі, а також посилення російського впливу на Мінськ.

    Окремо йшлося про спроби Кремля ще глибше втягнути Білорусь у війну проти України. Українська влада неодноразово заявляла, що Росія продовжує використовувати територію Білорусі для військового тиску, навчань та розміщення озброєння, водночас прагнучи посилити залежність режиму Лукашенка від Москви.

    У Києві при цьому наголошують, що розрізняють білоруський режим і білоруське суспільство. Українська влада неодноразово заявляла, що значна частина білорусів не підтримує участь своєї країни у війні на боці Росії, а демократичні сили Білорусі розглядаються як потенційний партнер України в майбутньому.

    Візит Тихановської відбувається на тлі активізації дипломатичних контактів між Києвом і представниками білоруської опозиції. В Офісі Тихановської раніше пояснювали, що поїздка до України має символічне та політичне значення і спрямована на поглиблення співпраці між демократичними силами двох країн.

    Крім того, після зустрічі з Тихановською міністр закордонних справ України Андрій Сибіга виступив проти можливого послаблення санкцій щодо компанії Білоруськалій, яка є одним із ключових джерел валютних надходжень для білоруської влади.

    На тлі війни та зростання напруженості в регіоні Київ дедалі активніше формує окрему стратегію щодо Білорусі, яка передбачає підтримку демократичних сил і підготовку до потенційних змін політичної ситуації після завершення війни та можливого послаблення російського впливу на Мінськ.

  • Тихановська звинуватила Лукашенка у співучасті в ударах по Києву

    Тихановська звинуватила Лукашенка у співучасті в ударах по Києву

    Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська відвідала місце російського удару в Києві та виступила із жорсткою заявою щодо ролі режиму Олександра Лукашенка у війні Росії проти Україна. Вона наголосила, що влада Білорусі несе частину відповідальності за російські атаки, оскільки надала свою територію для агресії проти України.

    Про це Тихановська написала у соцмережі X після відвідин місця одного з нещодавніх російських прильотів у столиці.

    Під час перебування у Києві вона заявила, що Росія продовжує намагатися психологічно виснажити українців постійними нічними атаками, ракетними ударами та терором цивільного населення. За її словами, такими діями Кремль прагне посіяти страх і створити атмосферу постійної небезпеки.

    “Росія намагається зламати українців страхом, темрявою та постійними нічними атаками”, — зазначила Тихановська.

    Опозиціонерка також заявила, що кожен новий удар по українських містах демонструє справжню природу режиму президента Росії Володимира Путіна. Вона наголосила, що йдеться про систему, яка не визнає міжнародного права, державних кордонів та цінності людського життя.

    “Кожен удар викриває справжню суть путінського режиму — режиму, який не визнає ані людського життя, ані міжнародного права, ані кордонів”, — заявила вона.

    Окремо Тихановська акцентувала увагу на ролі Білорусі у війні. За її словами, режим Лукашенка став співучасником агресії, дозволивши Росії використовувати білоруську територію для запуску ракет, перекидання військової техніки та розміщення російської зброї.

    “Режим Лукашенка несе за це свою частку відповідальності, бо дозволив використовувати територію Білорусі для агресії, для запуску ракет та для розміщення російської зброї”, — наголосила вона.

    Тихановська також підкреслила, що багато громадян Білорусі підтримують Україну не з політичної доцільності, а через людське співпереживання та усвідомлення спільної небезпеки. За її словами, білоруси сприймають біль українців як власний.

    Візит опозиціонерки до Києва відбувся після чергової хвилі масованих російських атак по українській столиці. Останні удари призвели до загибелі та поранень мирних жителів, руйнувань житлових будинків, пошкодження цивільної інфраструктури, культурних об’єктів та адміністративних будівель.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році територія Білорусі неодноразово використовувалася російською армією як плацдарм для наступу на Україну. Саме з білоруської території російські війська заходили на північ України у перші тижні вторгнення, а також регулярно запускали ракети та дрони по українських містах.

    Українська влада та західні держави неодноразово заявляли, що режим Лукашенка фактично сприяє російській агресії, хоча білоруські війська офіційно не брали прямої участі у бойових діях на території України.

    На цьому тлі Тихановська продовжує залишатися одним із найвідоміших міжнародних голосів білоруської опозиції. Після президентських виборів у Білорусі 2020 року, результати яких значна частина міжнародної спільноти не визнала, вона була змушена залишити країну та продовжила політичну діяльність за кордоном, активно підтримуючи Україну після початку повномасштабної війни.

  • Посольства не планують евакуацію своїх дипломатів з Києва найближчі 2 місяці. Джерела

    Посольства не планують евакуацію своїх дипломатів з Києва найближчі 2 місяці. Джерела

    За інформацією наших джерел у дипломатичних колах, жодне посольство не планує евакуацію своїх дипломатів з Києва протягом найближчих двох місяців.

    “На відміну від подій 2022 року, жодне з посольств не планує евакуації своїх дипломатів з української столиці.  

    Про евакуацію не говорять навіть у посольстві Китаю, що дуже показово.

    Спокійна реакція посольств є підтвердженням того, що найближчі два місяці не йдеться про жодні наступи на Київ з боку Білорусі” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що президент Білорусі Олександр Лукашенко по дипломатичним каналам запевнив адміністрацію Дональда Трампа, що нападу з боку Білорусі на Україну чи будь країну НАТО не буде.

  • ЄС відкинув Білорусь як посередника у переговорах щодо України

    ЄС відкинув Білорусь як посередника у переговорах щодо України

    Європейський Союз категорично відкинув можливість того, що Білорусь може виступати посередником у майбутніх переговорах щодо завершення війни Росії проти України. У Брюсселі наголошують, що політична залежність Мінська від Москви, а також фактична участь білоруської території у забезпеченні російської військової агресії проти України повністю позбавляють цю країну будь-якого нейтрального статусу, необхідного для посередницької ролі.

    Про це заявила речниця Європейської комісії Аніта Хіппер під час брифінгу в Брюсселі, коментуючи заяви білоруського керівництва про нібито готовність долучитися до мирного процесу. У Єврокомісії підкреслили, що щодо режиму Олександра Лукашенка не існує жодного рівня довіри, який би дозволяв розглядати Мінськ як потенційного посередника. За словами Хіппер, довіра до білоруської влади є фактично нульовою, і саме тому в ЄС навіть не вважають за доцільне обговорювати таку можливість. Вона також наголосила, що Європейський Союз прагне досягнення справедливого і довготривалого миру для України, але цей процес не може включати держави, які підтримують або сприяють агресії Росії.

    У Брюсселі окремо нагадують, що Білорусь з перших днів повномасштабного вторгнення Росії відіграє роль союзника Кремля, надаючи свою територію для розміщення російських військ і запуску ракетних ударів по Україні, що, на думку європейських інституцій, остаточно закріпило її статус як сторони, залученої до конфлікту. Саме тому будь-які пропозиції Мінська щодо посередництва розглядаються як політично неприйнятні.

    Коментуючи ширший контекст можливих мирних переговорів, у Європейському Союзі зазначають, що наразі не фіксують жодних ознак реальної готовності Російської Федерації до змістовного діалогу. Попри зростання міжнародних дискусій щодо потенційного відновлення переговорного процесу, у Брюсселі підкреслюють, що Москва не демонструє тієї “доброї волі”, яка є необхідною для початку будь-яких результативних перемовин.

    На цьому тлі президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна готова до переговорів уже найближчими тижнями за умови участі європейських партнерів і Сполучених Штатів. Він наголосив, що Київ підтримує дипломатичні контакти з Вашингтоном, однак ключовим залишається питання реальної готовності Росії до діалогу та її здатності відмовитися від подальшої ескалації війни.

    Водночас у Європейському Союзі триває внутрішнє обговорення можливих рамок майбутнього переговорного процесу, включно з умовами, які можуть бути висунуті Росії, а також гарантіями безпеки для України. Дипломати визнають, що ці дискусії перебувають на ранній стадії, однак уже зараз зрозуміло, що роль Білорусі в будь-яких форматах повністю виключена.

    Окремо обговорюється і потенційний перелік міжнародних фігур, які могли б бути залучені до майбутніх переговорів як посередники або спеціальні представники. Серед таких кандидатів у неформальних дискусіях згадуються колишній прем’єр-міністр Італії Маріо Драгі, ексканцлерка Німеччини Ангела Меркель та чинний президент Фінляндії Александр Стубб. У Брюсселі підкреслюють, що ці обговорення не є офіційними рішеннями, а радше частиною попереднього опрацювання можливих дипломатичних форматів.

    Очікується, що питання потенційної архітектури переговорів буде підняте на майбутній зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС на Кіпрі, де європейські дипломати спробують узгодити спільний підхід до можливого мирного процесу. У Євросоюзі підкреслюють, що ключовою умовою будь-якого просування залишається зміна позиції Росії та її реальна готовність до переговорів, без чого досягнення сталого миру вважається неможливим.

  • В ОП відповіли на заяви Лукашенка про готовність до зустрічі із Зеленським

    В ОП відповіли на заяви Лукашенка про готовність до зустрічі із Зеленським

    В Офісі президента України різко прокоментували заяви самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка щодо нібито готовності до зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським у будь-якій точці, включно з територією України.

    Реакцію української сторони оприлюднив радник президента з комунікацій Дмитро Литвин, який заявив, що подібні слова не мають жодної практичної чи політичної ваги, а оцінювати слід виключно дії білоруської сторони.

    За його словами, Україна не сприймає подібні заяви як предмет для серйозного політичного діалогу.

    «Ще з 2022 року всім очевидно, що слова цього пана нічого не значать, тож слідкуємо за його діями. Лукашенко має звичку трохи тупувато придумувати постфактум, що на нього “готувалося нападіння”, тож про що тут говорити», — зазначив Литвин, коментуючи висловлювання білоруського лідера.

    Раніше Олександр Лукашенко заявив, що нібито готовий до переговорів із президентом України Володимиром Зеленським і може зустрітися з ним «у будь-якій точці» — як в Україні, так і в Білорусі. Він також висловив готовність обговорювати питання двосторонніх відносин між Україною та Білоруссю, а також інші «проблемні питання регіону».

    Водночас у Києві наголошують, що подібні заяви Мінська не можуть розглядатися у відриві від реальної політики Білорусі після 2022 року, коли Росія використала білоруську територію як один із напрямків вторгнення в Україну. З території Білорусі тоді заходили російські війська, а також здійснювалися ракетні удари по українських містах та об’єктах інфраструктури.

    Українська влада неодноразово підкреслювала, що Білорусь фактично залишається союзником Російської Федерації у війні проти України, навіть попри формальне уникнення прямої участі у бойових діях.

    Останні сигнали з Мінська лише посилили занепокоєння у Києві. Зокрема, нещодавно білоруське Міністерство оборони оголосило про початок навчань підрозділів із бойового застосування ядерної зброї у взаємодії з російськими військовими. Такі маневри були розцінені як черговий елемент військово-політичного тиску та демонстрації союзництва з Кремлем.

    У відповідь Міністерство закордонних справ України заявило, що розміщення російської тактичної ядерної зброї на території Білорусі та проведення спільних навчань двох країн становить безпрецедентний виклик для архітектури європейської та глобальної безпеки. У МЗС закликали міжнародних партнерів до жорсткої та принципової реакції на такі дії.

    На тлі цих подій президент України Володимир Зеленський після нарад із військовим керівництвом, розвідкою та Службою безпеки України заявляв, що Україна фіксує спроби Росії ще глибше втягнути Білорусь у війну. Він також доручав Силам оборони підготувати комплексні варіанти реагування на можливі сценарії розвитку ситуації на північному напрямку.

    У Києві підкреслюють, що оцінюють заяви білоруського керівництва виключно через призму конкретних дій, а не політичних декларацій, які не підкріплені реальними кроками.

    Таким чином, слова Лукашенка про нібито готовність до діалогу з Україною в українській владі розцінюють як чергову політичну заяву без практичного змісту на тлі складної безпекової ситуації в регіоні та триваючої війни Росії проти України.

  • Лукашенко запевнив США, що нападу на Україну чи країни НАТО з боку Білорусі не буде. Джерела

    Лукашенко запевнив США, що нападу на Україну чи країни НАТО з боку Білорусі не буде. Джерела

    За інформацією наших джерел, президент Білорусі Олександр Лукашенко по дипломатичним каналам запевнив адміністрацію Дональда Трампа, що нападу з боку Білорусі на Україну чи будь країну НАТО не буде.

    “Адміністрація президента Білорусі Олександра Лукашенко проводить активні консультації з адміністрацією Дональда Трампа, результатом чого стало поступове скасування санкцій проти Білорусі.

    Представники переговорної групи від США повідомили, що після чергового випаду Володимира Зеленського в бік президента Білорусі надійшов дзвінок від представника Лукашенка, і американців запевнили, що жодних агресивних дій з боку Білорусі щодо України або країн НАТО не буде.

    Водночас у Білорусі вважають, що Україна зробила таку заяву, щоб виправдати в найближчому майбутньому проліт своїх безпілотників через територію Білорусі, особливо після того, як країни Балтії зробили різкі заяви щодо прольоту українських безпілотників над їх територією.” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський заявив, що росіяни дедалі активніше намагається втягнути Білорусь у війну – або проти України, або проти однієї з країн НАТО.

  • Путін влаштував «ядерне шоу» перед Сі: Наливайченко пояснив, навіщо Кремль лякає світ навчаннями з Білоруссю

    Путін влаштував «ядерне шоу» перед Сі: Наливайченко пояснив, навіщо Кремль лякає світ навчаннями з Білоруссю

    Спільні ядерні навчання Росії та Білорусі можуть бути не лише військовим сигналом, а й пропагандистською виставою, яку Володимир Путін синхронізував зі своїм візитом до Китаю. Таку думку висловив народний депутат України, ексголова СБУ Валентин Наливайченко в етері «Еспресо».

    За його словами, Кремль намагається продемонструвати Пекіну образ «сильної Росії», яка нібито зберігає військову потугу, контролює Білорусь і може впливати на безпекову ситуацію біля кордонів НАТО. Наливайченко вважає, що саме цей ефект Путін хоче використати під час переговорів із головою КНР Сі Цзіньпіном.

    «На моє переконання, це на 50–60% пропагандистська вистава для візиту Путіна в Китай, щоб у Сі випрошувати газогони, економічні контракти та іншу підтримку для російської економіки», — заявив Наливайченко.

    Він наголосив, що тактична ядерна зброя, розміщена на території Білорусі, залишається російською. За словами ексголови СБУ, Росії належать не лише самі боєприпаси, а й пускові установки, екіпажі, системи управління, наведення та весь ланцюг ухвалення рішень.

    Наливайченко додав, що Олександр Лукашенко лише створює видимість контролю над цією зброєю, підіграючи Путіну у спробах представити Білорусь як повноцінного учасника ядерного стримування.

    «Лукашенко все одно підіграє Путіну і вдає, що нібито це під його контролем. Ні, це російська ядерна зброя», — наголосив він.

    За словами Наливайченка, такі дії є грубим порушенням міжнародних правил нерозповсюдження ядерної зброї, оскільки навіть тактичні ядерні ракети не можна передавати або розміщувати на території інших держав у спосіб, який створює додаткову загрозу для регіональної безпеки.

    Росія 19 травня розпочала масштабні навчання ядерних сил, які триватимуть до 21 травня. За даними російського Міноборони, у маневрах беруть участь близько 64 тисяч військовослужбовців, понад 200 ракетних пускових установок, понад 140 літаків, 73 надводні кораблі та 13 підводних човнів. Навчання передбачають підготовку до застосування ядерних сил «в умовах загрози агресії».

    Напередодні, 18 травня, Білорусь також оголосила про початок спільних із Росією тренувань із бойового застосування ядерної зброї. У Мінську заявили, що маневри нібито не спрямовані проти конкретних країн і не становлять загрози регіональній безпеці. Водночас західні агентства наголошують, що ядерна зброя, розміщена у Білорусі, залишається під контролем Росії.

    Українське МЗС уже назвало спільні ядерні навчання Росії та Білорусі безпрецедентним викликом для Європи. У Києві вважають, що Москва й Мінськ використовують ядерну тематику як інструмент шантажу та тиску на Захід.

    Наливайченко вважає, що Кремль спеціально прив’язав ці навчання до поїздки Путіна в Китай. Російський диктатор прибув до Пекіна 19 травня, а основні переговори із Сі Цзіньпіном заплановані на 20 травня. Однією з ключових тем може стати енергетика, зокрема газопровід «Сила Сибіру-2», який Москва намагається просунути вже багато років.

    Для Росії цей проєкт має стратегічне значення після втрати значної частини європейського газового ринку. Кремль прагне збільшити постачання газу до Китаю, однак Пекін не поспішає погоджуватися на російські умови. Саме тому, на думку Наливайченка, Путіну потрібно демонструвати Сі не слабкість, а видимість сили.

    «Йому треба щось із собою привезти чи щось показати. От і буде показувати відео з ракетою “Сармат”, саме таку військову потугу Путін буде демонструвати», — зазначив ексголова СБУ.

    Ядерні навчання відбуваються також на тлі посилення українських ударів по території Росії. Останніми тижнями Москва та Московська область неодноразово зазнавали атак безпілотників, а українські сили продовжують бити по нафтопереробних заводах, військових об’єктах і логістиці РФ. AP зазначає, що ядерні маневри Росії проходять саме на тлі активізації українських дронових ударів.

    Аналітики вважають, що Кремль намагається одразу досягти кількох цілей: залякати Захід, підняти ставки перед переговорами з Китаєм, показати контроль над Білоруссю та створити всередині Росії образ держави, яка нібито зберігає глобальну військову потугу.

    Водночас експерти наголошують, що сама по собі демонстрація ядерних сил не означає неминучої підготовки до застосування ядерної зброї. Йдеться насамперед про політичний сигнал, який Росія використовує щоразу, коли її позиції слабшають на фронті або в економіці.