Golosnovinua.com

Позначка: Люксембург

  • Важливий візит до Люксембургу: Андрій Сибіга візьме участь у засіданні Ради міністрів закордонних справ ЄС

    Важливий візит до Люксембургу: Андрій Сибіга візьме участь у засіданні Ради міністрів закордонних справ ЄС

    У понеділок, 12 жовтня, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга з офіційним візитом відвідає Велике Герцогство Люксембург. Очільник українського зовнішньополітичного відомства візьме участь у засіданні Ради міністрів закордонних справ Європейського Союзу на особисте запрошення високої представниці ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки Каї Каллас.

    Про це повідомили в Міністерстві закордонних справ України.

    Головні теми порядку денного:

    • Протидія російському терору: Андрій Сибіга детально проінформує європейських колег про поточну безпекову ситуацію, наслідки нещодавніх масштабних обстрілів та ескалацію терору РФ проти цивільного населення і критичної інфраструктури України.
    • Потреби фронту та оборонна співпраця: Ключовою частиною переговорів стане узгодження кроків щодо задоволення першочергових потреб українських сил оборони, зміцнення ППО та розвитку спільного оборонно-промислового комплексу.
    • Санкційний тиск та євроінтеграція: Учасники зустрічі обговорять шляхи посилення санкційного тиску на державу-агресора, актуальну динаміку мирних зусиль, а також подальший прогрес у просуванні переговорного процесу щодо вступу України до Європейського Союзу.

     

  • Санкції висіли на волосині: ЄС прибрав двох російських мільярдерів, щоб зберегти тиск на РФ

    Санкції висіли на волосині: ЄС прибрав двох російських мільярдерів, щоб зберегти тиск на РФ

    Європейський Союз після кількох тижнів складних переговорів таки зберіг один із ключових персональних санкційних режимів проти Росії. Причому цього разу обмеження продовжили не на традиційні шість місяців, а одразу на три роки — до 22 вересня 2029 року. Проте домовленість передбачила й поступки: зі списку виключили російських мільярдерів Алішера Усманова та Михаїла Фрідмана, навколо яких між країнами ЄС розгорнулася гостра суперечка.

    Офіційно Рада ЄС повідомила, що обмеження залишаються чинними щодо понад 3000 фізичних та юридичних осіб. Вони передбачають замороження активів, заборону на надання коштів та економічних ресурсів, а для фізичних осіб — також обмеження на в’їзд і транзит територією Євросоюзу.

    Водночас у новому рішенні ЄС із санкційного переліку видалили записи щодо Усманова, Фрідмана, Андрія Фалалеєва та компанії Redbird Corporate Services Ltd. Ще трьох осіб прибрали зі списку через їхню смерть. Це прямо випливає з опублікованого 22 вересня регламенту ЄС.

    Чому рішення ледве встигли ухвалити

    Санкції мали бути продовжені ще в середині вересня, однак країнам ЄС не вдалося вчасно досягти одностайності. Через це 14 вересня посли держав-членів пішли на нетиповий крок — продовжили дію обмежень лише на сім днів, до 22 вересня, щоб отримати додатковий час для переговорів.

    Одним із головних каменів спотикання став Усманов.

    За даними Reuters і Le Monde, Франція разом зі Словаччиною наполягала на його виключенні зі списку. Париж офіційно пояснював свою позицію міркуваннями «національної безпеки» та зверненнями міжнародних партнерів, не розкриваючи подробиць.

    Reuters і французьке Le Monde водночас повідомляли з посиланням на дипломатичні джерела, що позиція Парижа могла бути пов’язана з переговорами з Азербайджаном щодо французьких громадян, які перебувають там у в’язниці. Азербайджан заперечував твердження про використання Усманова як елементу такого обміну, тому цю версію коректно розглядати саме як повідомлення джерел, а не як встановлений факт.

    Одним із французьких громадян, доля яких фігурує у повідомленнях медіа, є бізнесмен Мартен Раян. Його засудили в Азербайджані за звинуваченнями у шпигунстві, які Париж відкидав.

    Як до Усманова додався Фрідман

    Якщо виключення Усманова просували передусім Франція та Словаччина, то щодо Михаїла Фрідмана окрему позицію зайняв Люксембург.

    Reuters повідомляє, що Люксембург наполягав на виключенні Фрідмана через юридичні ризики, пов’язані з його багатомільярдним позовом. Російський бізнесмен вимагає від країни близько 16 млрд доларів компенсації за заморожені активи.

    У результаті питання двох мільярдерів фактично опинилося в одному політичному пакеті.

    Обидва перебували під санкціями ЄС із 28 лютого 2022 року. Після повномасштабного вторгнення Росії санкційний перелік різко розширили, включивши до нього високопосадовців, військових, пропагандистів, бізнесменів та компанії, які ЄС вважав причетними до підтримки російської агресії.

    Латвія до останнього виступала проти

    Найпомітніший спротив компромісу чинила Латвія.

    22 вересня прем’єр Андріс Кулбергс заявив, що послаблювати тиск на осіб, пов’язаних із підтримкою російської війни, неприпустимо. Латвійський уряд навіть провів закрите екстрене засідання, присвячене санкційному рішенню.

    Однак остаточно блокувати угоду Рига не стала.

    Причина була практичною: для продовження персональних санкцій потрібна одностайність усіх 27 держав ЄС. Якби домовленість до завершення дедлайну провалилася, під загрозою опинилася б дія обмежень щодо всього великого переліку.

    Латвія зрештою утрималася, а санкції щодо майже 3000 осіб і компаній вдалося продовжити на три роки. Латвійський уряд назвав своїм пріоритетом недопущення руйнування санкційного режиму.

    Окремо Рига оголосила про намір розглянути національні обмеження щодо Усманова та Фрідмана.

    Паралельно після контактів Кулбергса з Еммануелем Макроном Франція погодилася почати переговори про можливу участь Латвії у французькій ініціативі ядерного стримування. За словами латвійського прем’єра, Париж також висловив готовність посилювати військову присутність у Латвії, зокрема у сфері ППО.

    Україна виступила проти виключення олігархів

    Київ ще до остаточного рішення відкрито закликав ЄС не знімати санкції з Усманова та Фрідмана.

    21 вересня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що підстави, через які обох бізнесменів внесли до списку, на думку України, не змінилися, а виключення може послати Москві неправильний сигнал.

    Після ухвалення компромісу Сибіга назвав виключення двох бізнесменів «ганебним і невиправданим» та закликав держави Європи застосувати проти них національні санкції. Це є позицією українського уряду, тоді як рішення ЄС стало результатом компромісу між усіма 27 державами-членами.

    «Ненька інфо» ще до остаточного рішення писала про цю санкційну кризу та про те, що ЄС був змушений тимчасово продовжити обмеження лише на тиждень через суперечку навколо Усманова. Трамп оголосив енергетичне перемир’я, але Київ чекає гарантій: що відбувається з переговорами — Ненька інфо

    У цьому матеріалі зазначалося, що Франція і Словаччина підтримували можливе виключення Усманова, через що 14 вересня країни ЄС не змогли домовитися про звичайне продовження санкцій і дали собі додатковий тиждень.

    Раніше «Ненька інфо» також писала про історію спроб домогтися послаблення санкцій щодо родини Усманова та про контакти угорських посадовців із російською стороною. «Я не служив Росії»: Сійярто відповів на скандал із розмовами з Лавровим — Ненька інфо

    У матеріалі йшлося, зокрема, про попередні дискусії навколо виключення з санкційного переліку сестри Усманова Гульбахор Ісмаїлової.

    У чому головний результат домовленості

    Попри суперечку навколо двох мільярдерів, ЄС водночас зробив санкційний режим значно стійкішим у часі.

    Раніше персональні санкції доводилося продовжувати кожні шість місяців, що щоразу потребувало одностайності 27 держав. Тепер цей режим діятиме 36 місяців — до 22 вересня 2029 року.

    Таким чином, найближчими роками чергове піврічне вето окремої країни вже не зможе автоматично поставити під загрозу весь список.

    Разом із тим виключення Усманова та Фрідмана показало, наскільки на санкційну політику ЄС можуть впливати національні інтереси, судові спори та двосторонні дипломатичні питання.

    Офіційний підсумок 22 вересня такий: Євросоюз зберіг персональні санкції проти більш ніж трьох тисяч осіб та організацій до осені 2029 року, але водночас вилучив із переліку кількох фігурантів, серед яких — Усманов і Фрідман. Саме ця частина компромісу викликала найгострішу реакцію України та частини держав ЄС.

  • Вже 15 червня: Україна отримає те, на що чекала роками

    Вже 15 червня: Україна отримає те, на що чекала роками

    Україна та Молдова вже 15 червня можуть зробити один із найважливіших кроків на шляху до повноправного членства в Європейському Союзі. У Люксембурзі планують провести дві окремі міжурядові конференції, під час яких буде офіційно відкрито перший переговорний кластер «Основи» («Fundamentals») у межах переговорів про вступ до ЄС. Про це повідомляє «Європейська правда» з посиланням на джерела в європейських інституціях.

    За інформацією співрозмовників видання, для України та Молдови відбудуться окремі міжурядові конференції, що фактично дадуть старт новому етапу переговорного процесу. Перед цим у Брюсселі триватиме інтенсивна підготовча робота на рівні робочих груп і послів країн-членів Євросоюзу. Очікується, що вже наступного тижня ЄС затвердить спільну переговорну позицію щодо першого кластера для обох держав.

    Відкриття першого кластера має особливе значення, адже саме він вважається фундаментом усього переговорного процесу щодо вступу до Європейського Союзу. До нього входять питання верховенства права, незалежності судової системи, захисту прав людини, функціонування демократичних інституцій, реформи державного управління, боротьби з корупцією, забезпечення свободи та безпеки, а також дотримання європейських стандартів у сфері правосуддя. Саме прогрес у цих сферах визначатиме темпи подальших переговорів щодо всіх інших напрямів євроінтеграції.

    У документах Ради ЄС зазначено, що переговори за кластером «Основи» відкриваються першими та закриваються останніми. Це пов’язано з тим, що саме реформи у сфері правосуддя, демократії та державного управління є базою для інтеграції до європейського простору. Від успішності виконання цих вимог залежатиме відкриття наступних переговорних кластерів.

    Важливо, що рішення про перехід до наступного етапу стало можливим після досягнення політичного прогресу у відносинах між Україною та Угорщиною. Напередодні прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив про досягнення всеосяжної домовленості з Україною щодо питань угорської національної меншини. Саме ця тема тривалий час залишалася головною перепоною для розблокування переговорного процесу, оскільки Будапешт наполягав на виконанні низки вимог щодо захисту прав угорської громади на Закарпатті.

    Напередодні Кіпр, який головує в Раді Європейського Союзу, офіційно оголосив про початок підготовки до відкриття переговорів за першим кластером для України та Молдови. У ЄС назвали це важливим сигналом єдності та підтвердженням політичної підтримки європейських прагнень обох країн.

    Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко вже привітала рішення держав-членів Євросоюзу щодо початку переговорного етапу. За її словами, це ще один крок до стратегічної мети України — повноправного членства в ЄС. Вона наголосила, що країна продовжує виконувати необхідні реформи та адаптувати законодавство до європейських норм.

    Переговори про вступ до Європейського Союзу структуровані за шістьма тематичними кластерами, які охоплюють усі сфери державного управління та економіки. Після відкриття першого блоку Україна зможе поступово переходити до інших напрямів, зокрема внутрішнього ринку, конкурентоспроможності, сталого розвитку, сільського господарства та зовнішніх відносин. Водночас саме виконання вимог першого кластера залишатиметься ключовим критерієм оцінки готовності країни до подальшого просування в переговорному процесі.

    Для України відкриття першого переговорного кластера стане не лише символічною перемогою на шляху до ЄС, а й практичним підтвердженням того, що попри повномасштабну війну держава продовжує рухатися до європейської інтеграції. Якщо всі необхідні процедури будуть завершені вчасно, вже 15 червня у Люксембурзі розпочнеться новий етап, який може стати одним із найважливіших у сучасній історії української євроінтеграції.

  • ЄС готується відкрити перший переговорний кластер для України вже у червні – ЗМІ

    ЄС готується відкрити перший переговорний кластер для України вже у червні – ЗМІ

    Європейський Союз готується зробити черговий важливий крок на шляху до членства України та Молдови. За інформацією дипломатичних джерел, вже у середині червня може відбутися офіційне відкриття першого переговорного кластера в рамках переговорів про вступ двох країн до ЄС.

    Як повідомляють європейські медіа та дипломатичні джерела, міжурядова конференція, під час якої планується ухвалити відповідне рішення, може відбутися 15 червня в Люксембурзі. Раніше серед можливих дат називалося 16 червня, однак зараз у Брюсселі обговорюють кілька варіантів, включно з 15 та 18 червня. Останній варіант передбачає проведення конференції на полях саміту Європейського Союзу.

    За даними джерел, наразі мова йде про відкриття лише першого переговорного кластера, який стане початком повноцінного переговорного процесу щодо майбутнього членства України та Молдови в ЄС. Відкриття кластерів є ключовим етапом євроінтеграції, оскільки саме в їхніх межах оцінюється готовність країни-кандидата адаптувати своє законодавство та державні інституції до стандартів Європейського Союзу.

    Однією з головних перешкод для просування переговорів тривалий час залишалася позиція Угорщини. Офіційний Будапешт під керівництвом колишнього прем’єр-міністра Віктора Орбана неодноразово блокував або затягував ухвалення рішень щодо євроінтеграції України, аргументуючи свою позицію питаннями захисту прав угорської меншини на Закарпатті.

    Втім, за інформацією дипломатичних джерел, останні переговори між українськими та угорськими експертами можуть стати переломним моментом. Під час консультацій, що відбулися на початку тижня, українська сторона представила пропозиції щодо врегулювання більшості зауважень, викладених у раніше підготовленому угорському плані вимог.

    Співрозмовники в дипломатичних колах зазначають, що Будапешт наразі демонструє готовність до компромісу та більше не наполягає на негайному ухваленні Україною нового законодавства як умови для розблокування переговорного процесу.

    Водночас угорські посадовці офіційно поки не підтверджують остаточну зміну позиції. Представники уряду заявляють, що переговори тривають і остаточне рішення ще не ухвалене. Проте в дипломатичних колах ЄС дедалі частіше говорять про те, що питання відкриття першого переговорного кластера фактично перебуває на завершальній стадії узгодження.

    Додатковий імпульс переговорам надала активізація контактів між новим керівництвом Угорщини та інституціями Європейського Союзу. За словами дипломатів, під час останніх консультацій у Брюсселі також обговорювалися питання розблокування значних обсягів фінансування, заморожених раніше для Будапешта через суперечки щодо верховенства права.

    Очікується, що до кінця поточного тижня посли держав-членів ЄС остаточно сформують свою позицію щодо відкриття першого переговорного кластера для України та Молдови. Для цього Київ має представити додаткові документи щодо реформ, які вже реалізуються або плануються до впровадження, а також надати оновлену інформацію про виконання рекомендацій у сфері захисту прав національних меншин.

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга раніше закликав Європейський Союз не обмежуватися відкриттям лише одного кластера та розпочати вже в червні переговори за всіма напрямками, необхідними для повноцінного просування України до членства.

    Відкриття першого переговорного кластера стане важливим політичним сигналом як для України, так і для всього регіону. Воно підтвердить незмінність курсу Євросоюзу на подальше розширення та продемонструє готовність Брюсселя підтримувати країни, які прагнуть інтеграції до європейської спільноти навіть в умовах триваючої війни.

    Україна отримала статус кандидата на вступ до ЄС у 2022 році, а офіційний старт переговорів про членство був схвалений у 2024 році. Відкриття переговорних кластерів є наступним практичним етапом цього процесу і визначатиме швидкість подальшого просування країни до повноправного членства в Європейському Союзі.

  • ЄС представив новий «четвертий стовп» гарантій безпеки для України

    ЄС представив новий «четвертий стовп» гарантій безпеки для України

    Під час засідання Ради ЄС у закордонних справах у Люксембурзі 21 квітня верховна представниця Європейського Союзу із закордонних справ Кая Каллас представила новий елемент у структурі майбутніх гарантій безпеки для України — так званий «четвертий стовп». За підсумками зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС, ініціатива отримала широку політичну підтримку та буде розвиватися далі.

    За словами Каллас, новий компонент не дублює вже існуючі напрями допомоги, а доповнює їх, формуючи більш системний підхід до довгострокової безпеки України. Він зосереджений на реформуванні оборонного сектору, протидії гібридним і кіберзагрозам, а також на посиленні соціальної підтримки ветеранів.

    «Сьогодні була широка підтримка для просування “четвертого стовпа” європейських гарантій безпеки», — заявила Каллас, наголосивши, що йдеться про довгострокову трансформацію сектору безпеки, а не лише про військову допомогу.

    Новий «четвертий стовп» доповнює вже наявну архітектуру підтримки України, яка складається з трьох основних напрямів:

    Перший — військова підтримка, що включає постачання озброєння та підготовку українських військових у межах місії EUMAM. Ця програма є ключовим інструментом ЄС у підготовці особового складу Збройних сил України.

    Другий — цивільна безпекова підтримка, яка охоплює навчання поліцейських, прикордонників та інших правоохоронних органів. Цей напрям спрямований на стабілізацію внутрішньої безпеки та зміцнення державних інституцій.

    Третій — оборонно-промислова співпраця, яка передбачає розвиток спільного виробництва озброєнь, інтеграцію українського оборонного сектору до європейських ланцюгів постачання та модернізацію виробничих потужностей.

    Новий компонент фактично розширює фокус ЄС із суто військової допомоги до більш комплексного підходу, який охоплює інституційні, технологічні та соціальні аспекти безпеки.

    Одним із ключових елементів стане посилення захисту від гібридних загроз. Йдеться про кібератаки, інформаційні операції та спроби впливу на критичну інфраструктуру. У Брюсселі визнають, що сучасні конфлікти дедалі більше виходять за межі традиційного поля бою, тому Україні потрібні системні інструменти цифрового та інформаційного захисту.

    Окремо в рамках нового «стовпа» планується розвиток кібербезпекових можливостей України, включно з обміном технологіями, навчанням фахівців і посиленням захисту державних цифрових систем.

    Ще один важливий напрям — підтримка ветеранів. Йдеться про розширення програм реабілітації, соціальної адаптації та інтеграції військових у цивільне життя. У ЄС наголошують, що цей аспект є критично важливим для довгострокової стабільності держави.

    Європейський Союз уже працює над практичною реалізацією безпекових ініціатив. Раніше повідомлялося про плани створення двох військових тренувальних центрів на території України, які мають посилити підготовку військових безпосередньо в країні, без необхідності відправлення за кордон.

    Крім того, ЄС продовжує розширювати оборонно-промислову співпрацю з Україною, зокрема через спільні проєкти у виробництві озброєння та модернізації техніки.

    Ініціатива «четвертого стовпа» є частиною ширшої стратегії ЄС щодо довгострокових гарантій безпеки для України, яка формується паралельно з обговоренням майбутніх форматів європейської оборонної політики.

    Президент України Володимир Зеленський раніше наголошував, що будь-які гарантії безпеки мають бути пов’язані з процесом європейської інтеграції та містити чіткі політичні орієнтири, зокрема щодо членства України в ЄС.

    ЄС поступово переходить від моделі короткострокової військової допомоги до більш структурованої системи довгострокових гарантій безпеки. Запровадження «четвертого стовпа» свідчить про намір Брюсселя не лише підтримувати Україну під час війни, а й формувати основу для її післявоєнної безпеки та стійкості.

    Рішення міністрів закордонних справ ЄС про подальше просування ініціативи відкриває шлях до деталізації нового механізму, який має стати частиною майбутньої архітектури європейської безпеки.

  • ЄС обговорить допомогу Україні та санкції проти Росії

    ЄС обговорить допомогу Україні та санкції проти Росії

    21 квітня у Люксембурзі відбудеться чергове засідання міністрів закордонних справ Європейського Союзу, на якому планується обговорення ключових питань підтримки України, зокрема фінансової допомоги та нового санкційного пакета проти Росії. Однак, як повідомляють європейські дипломати, істотного прогресу щодо ухвалення рішень цього разу може не бути через відсутність політичного консенсусу всередині ЄС, насамперед через позицію Угорщини.

    За словами високопосадовців, які спілкувалися з журналістами, на порядку денному зустрічі перебувають два ключові питання: пропозиція щодо масштабної фінансової підтримки України у вигляді позики обсягом близько 90 мільярдів євро та погодження 20-го пакета санкцій проти Росії. Голова європейської дипломатії Кая Каллас раніше наголошувала, що ці рішення «давно потребують розблокування» з огляду на розвиток ситуації у війні Росії проти України та необхідність стабільної підтримки Києва з боку ЄС.

    Втім, дипломати визнають, що навіть за умов політичної волі більшості країн-членів Євросоюзу ухвалення таких рішень залишається складним через принцип одностайності, який діє у сфері зовнішньої політики та санкцій. Саме цим механізмом неодноразово користувалася Угорщина, блокуючи або затримуючи ухвалення окремих рішень щодо України.

    Європейські джерела зазначають, що частина дипломатів вважає доцільним відкласти остаточне вирішення «українських питань» до моменту, коли новий уряд Угорщини повністю сформує свою позицію та розпочне роботу. Водночас офіційно чинний уряд країни продовжує виконувати свої повноваження, що робить його позицію визначальною на нинішньому етапі переговорів.

    Окрему увагу напередодні засідання привертає ситуація в Будапешті. За інформацією дипломатичних джерел, там наразі перебуває делегація Європейської комісії, до складу якої входять високопосадовці, зокрема керівник офісу президентки Єврокомісії та генеральні директори окремих департаментів. Метою візиту є проведення консультацій щодо подальших кроків у питанні фінансової підтримки України та санкційної політики ЄС.

    Дипломати також припускають, що міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто може не бути присутнім на засіданні в Люксембурзі, хоча офіційного підтвердження цього наразі немає. Один із співрозмовників журналістів зазначив, що його відсутність не стала б несподіванкою з огляду на поточний політичний контекст.

    Паралельно очікується, що під час засідання Кая Каллас порушить питання дотримання принципів внутрішньої довіри в межах ЄС. Йдеться, зокрема, про необхідність забезпечення конфіденційності обговорень та уникнення витоків інформації, які можуть впливати на довіру між державами-членами. Це питання набуло додаткової актуальності після повідомлень про ймовірні витоки дипломатичної інформації з Будапешта до Москви, які раніше викликали занепокоєння в європейських інституціях.

    Фінансова допомога Україні у розмірі 90 мільярдів євро була попередньо погоджена лідерами ЄС ще минулого року. Однак її реалізація затрималася через відсутність одностайності серед країн-членів. Угорщина неодноразово заявляла про свої застереження щодо масштабів і механізмів фінансування, використовуючи право вето для блокування остаточних рішень.

    Попри це, у Європейському Союзі зберігають обережний оптимізм щодо перспектив розблокування допомоги. Деякі дипломати вважають, що політичні зміни в окремих країнах-членах можуть вплинути на баланс сил у майбутньому, однак наразі конкретних рішень очікувати не варто.

    Окремо зазначається, що після нещодавніх політичних змін в Угорщині у ЄС розраховують на поступову зміну підходів до питань зовнішньої політики. Представники Єврокомісії вже провели перші контакти з новими політичними силами в країні, які, за попередніми заявами, висловлювали готовність підтримати фінансові механізми допомоги Україні.

    Водночас остаточна позиція нового уряду Угорщини ще не сформована, що зберігає невизначеність щодо результатів майбутнього засідання. Виплата погодженої позики, за попередніми оцінками Єврокомісії, може розпочатися не раніше другого кварталу 2026 року, якщо всі необхідні політичні рішення будуть ухвалені.

    Таким чином, засідання 21 квітня розглядається як черговий етап складних переговорів у межах ЄС, де ключовим викликом залишається досягнення консенсусу щодо довгострокової фінансової та санкційної політики стосовно України та Росії.

  • Гроші ексголови КМДА з оточення Януковича заарештовані за кордоном

    Гроші ексголови КМДА з оточення Януковича заарештовані за кордоном

    Колишній народний депутат і очільник КМДА Володимир Макеєнко втратив контроль над іноземними активами на суму понад 1,5 мільярда гривень. За клопотанням Офісу Генпрокурора та на основі матеріалів ДБР, суд арештував кошти й цінні папери, які були заблоковані на рахунках у Люксембурзі, й передав їх в управління АРМА.

    Ці активи, за версією слідства, мають ознаки незаконного походження. Йдеться про бізнес, що роками вівся в тіні — через низку офшорів, пов’язаних із Макеєнком, у тому числі в Панамі, на Кіпрі та Британських Віргінських островах. Отримані прибутки не декларувались, податки в Україні не сплачувались.

    У матеріалах кримінального провадження, відкритого за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, ідеться про масштабну схему виведення грошей з України. Фактично, це черговий епізод із серії розслідувань про те, як діячі з оточення Януковича, уникнувши відповідальності після Революції гідності, продовжували таємно збагачуватися.

    Макеєнко — персона не нова для силовиків. У 2023 році СБУ та ДБР вже проводили обшуки у справі про відмивання понад 500 мільйонів гривень. Його політична біографія — це типовий маршрут колишніх регіоналів: участь у Партії регіонів, призначення Януковичем головою КМДА під час Майдану, і далі — спроба “перевзутись”, зокрема через участь у проєкті телеканалу “Прямий”, який згодом опинився у власності Петра Порошенка.

    Арешт люксембурзьких активів — один з перших випадків, коли іноземні фінансові структури заблокували кошти, пов’язані з колишніми українськими чиновниками. Це може стати прецедентом для повернення в Україну частини вкрадених мільярдів.