Позначка: Маріуполь

  • Росіяни запустили залізницю з Ростова до окупованого Маріуполя

    Росіяни запустили залізницю з Ростова до окупованого Маріуполя

    Російська влада офіційно запустила залізничну лінію, яка з’єднує Ростов-на-Дону з окупованим Маріуполем. Цей проєкт є частиною зусиль з покращення транспортної інфраструктури на окупованих територіях і розглядається як потенційна альтернатива Кримському мосту.

    Росіяни запустили добудовану залізницю з Ростова до Маріуполя через Гранітне та Маловодне, повідомив радник мера Маріуполя Петро Андрющенко.

    Рух потягів вздовж ключових станцій почали фіксувати від середи.

    Так, зафіксовано:

    – станція Асланово щеплені у дві сплітки чотири магістральні теплотяги в кольорах РЖД (російська залізниця) з причепленими вантажними вагонами. Вантажні вагони заповненні та частково накриті. Склад вантажу та маршрут наявним ресурсом поки встановити не вдалось;

    – станція Кальчик зафіксовано один магістральний теплотяг у кольорах РЖД;

    – станція Сартана зафіксовано сім пасажирських вагонів в кольорах РЖД з вказівкою (табличками) “Екатренебург”.

    “Все це, а також певні деталі, яки не маю права розкривати через питання безпеки джерел та інсайдерів, вказують на єдиний факт. Мовчки та потайки без анонсів та червоних стрічок залізницю запущено. Це може кардинально змінити ситуацію на фронті через покращення логістики росіян. І не кажіть про “альтернативу Кримському мосту”. Це — хибне. Це самостійна автономна гілка, яка на зараз має більше пропускну здатність та потужність за міст”, — наголошує Андрющенко.

    На відновлення залізниці росіяни витратили 13 місяців. Через удари Сил оборони України взимку будівництво було сповільнено на два місяці. Через диверсію в Кальчикському кар’єрі Маріупольським Спротивом — ще на місяць відтермінувалось.

  • Російські війська концентруються у Запорізькій області

    Російські війська концентруються у Запорізькій області

    На фоні загострення конфлікту на сході України, радник мера Маріуполя Петро Андрющенко попереджає про можливий новий наступ російських військ у Запорізькій області. За його словами, найбільш активними напрямками є Розівка-Роди та Токмак, де ворожі війська концентруються після звільнення територій Збройними силами України (ЗСУ).

    «Якщо враховувати тенденцію останнього тижня, то бачимо, що ворог знову концентрується в Запорізькій області. Причому цього разу можна сказати, що вони стягують війська з різних регіонів, і з Новоазовська, і з Донецька. Вони рухаються в бік Запорізької області. Уже не через Бердянськ чи Приморськ. Найчастіше це напрямок Розівка-Роди, Токмак», – заявив Андрющенко.

    Зазначимо, що РФ намагається відбити території, звільнені ЗСУ під час контрнаступу в Запорізькій області та на півдні Донецької області. Так нещодавно було втрачено Урожайне.

  • Український фільм про трагедію у Маріуполі отримав Оскар

    Український фільм про трагедію у Маріуполі отримав Оскар

    Український фільм “20 днів у Маріуполі”, режисера Мстислава Чернова, здобув перемогу на Оскарі у номінації “Найкращий документальний фільм”.

    Це історична перемога для України, оскільки вперше український фільм отримав таку престижну кінопремію. Стрічка розповідає про жахливі події, що трапилися в Маріуполі, коли місто опинилося під обстрілами російських військ.

    Церемонія вручення 96-ї премії “Оскар” відбулася в ніч з 10 на 11 березня у Лос-Анджелесі.

    Під час свого виступу на сцені Мстислав Чернов висловив свою вдячність за нагороду, проте він також поділився своїм бажанням обміняти Оскар на забезпечення миру і безпеки для України. Він закликав до підтримки своєї країни і віддано просив, щоб Росія припинила агресію проти України та звільнила всіх українських заручників та солдатів, які захищають свою землю.

    “Ми не можемо змінити історію, не можемо вплинути на минуле, але разом ми, кожен з вас і я, зараз знаходимося серед найталановитіших людей світу. Ми можемо зробити все можливе, щоб виправити історію, дати перемогу правді і забезпечити, щоб загиблі в Маріуполі та всі ті, хто пожертвував своїм життям, ніколи не були забуті. Кіно формує спогади, а спогади створюють історію,” – заявив Чернов під час виступу на сцені у Лос-Анджелесі.

    Фотокореспонденту Євгену Малолєтці та продюсерці стрічки Василісі Степаненко також було вручено Оскар, разом з режисером вони працювали в Маріуполі у 2022 році.

    Кілька тижнів тому “20 днів у Маріуполі” отримав визначну британську кінопремію BAFTA.

    До 2024 року українські фільми отримували номінації на Оскар, але жоден з них ніколи не став володарем цієї престижної нагороди. Наприклад, у 2023 році був номінований фільм про дитячий притулок на Донбасі “Будинок зі скалок”, а в 2016 році – стрічка про Євромайдан “Зима у вогні: Боротьба України за свободу”. Однак ці фільми були копродукціями України та інших країн. Першим українським фільмом, який отримав Оскар, став “20 днів у Маріуполі”.

    Нагороди Оскар у різних категоріях були вручені на церемонії в 2024 році:

    • Найкращий фільм – “Оппенгеймер”.
    • Найкращий актор – Кілліан Мерфі, “Оппенгеймер”.
    • Найкраща акторка – Емма Стоун, “Бідолашні створіння”.
    • Найкращий режисер – Крістофер Нолан за фільм “Оппенгеймер”.
    • Найкращий документальний короткометражний фільм – “Остання майстерня”.
    • Найкращий міжнародний фільм – “Зона інтересу”, режисера Джонатана Ґлейзера.
    • Найкращий анімаційний фільм – “Хлопчик і чапля”, режисера Хаяо Міядзакі.
    • Найкраща акторка другого плану – Да’Він Джой Рендольф, “Бідолашні створіння”.
    • Найкращий актор другого плану – Роберт Дауні-молодший, “Оппенгеймер”.
    • Найкращий оригінальний сценарій – “Анатомія падіння”, авторство Жустіна Тріє та Артура Арарі.
    • Найкращий адаптований сценарій – “Американське чтиво”, авторство Корда Джефферсона.

    Невдовзі до церемонії Оскар у ВВС Україна звернулися до Мстислава Чернова з запитанням, чи готував він промову на випадок перемоги.

    Режисер відповів, що будь-який українець обміняв би будь-які світові нагороди на те, щоб уникнути російського вторгнення в Україну.

    “Я бажав би, щоб цього фільму не було, але він є. І оскільки він є, я маю зробити все можливе, щоб його побачило якнайбільше людей. Це наша головна мета, і ми робимо все для її досягнення”, – підкреслив режисер.

    На всіх кінофестивалях, де стрічка отримувала нагороди, Чернов використовував їх, щоб говорити про трагедію Маріуполя та війну.

    Його документальний фільм розповідає про перші тижні російського вторгнення в Маріуполь: обстріли, загибель мирного населення, бомбардування пологового будинку.

    У стрічці знято сцени смерті багатьох місцевих мешканців від рук російських військ.

    Чернов постійно нагадує глядачам, що війна триває в Україні і те, що вони бачать на екрані, відбувається зараз.

    Разом з фотографом Євгеном Малолєткою та продюсеркою Василісою Степаненко вони вирушили до Маріуполя 23 лютого 2022 року, перед вторгненням. Їхній репортаж допоміг світові побачити, що відбувалося у місті.

    За цю роботу вони отримали Пулітцерівську премію, найпрестижнішу нагороду для журналістів.

    У фільмі також змальовано особисте життя воєнних кореспондентів і документування історії. Журналісти ризикували життям, знімаючи події в Маріуполі.

    “Цей фільм важко дивитися, але його потрібно дивитися”, – зауважив Чернов.

    Перед тим, як фільм “20 днів у Маріуполі” отримав Оскар, він вже був відзначений численними нагородами та визнанням у всьому світі.

    New York Times охарактеризував стрічку як “безжальний і дійсно важливий документальний фільм”.

    Rolling Stone підкреслив, що це “жахливе свідчення необхідності і високої ціни документування життя у бойовій зоні”.

    На головному фестивалі незалежного кіно у світі Sundance у 2023 році “20 днів у Маріуполі” отримав приз глядацьких симпатій.

    Кінокритики з США визнали його кращим у номінаціях “режисерський дебют” та “політична документалістика” на Critics’ Choice Documentary Awards.

    Український фільм став найкасовішою документальною стрічкою минулого року в Україні, зібравши понад 500 тисяч гривень тільки за перший вікенд прокату.

    Мстислав Чернов отримав премію Гільдії режисерів Америки.

    Під час нагородження премією BAFTA у Лондоні він висловився про Маріуполь як символ боротьби та віри, закликавши продовжувати боротьбу.

    Після отримання Оскара Чернов заявив журналістам, що його фільм представляє зруйновані українські міста, що є нагадуванням світові про необхідність зупинити вторгнення.

    “Ця перемога, сподіваюся, розповість про те, що відбувається в Україні більшій кількості людей і залучить їх увагу”, – додав режисер.

  • Human Rights Watch провела розслідування кількості загиблих у Маріуполі

    Human Rights Watch провела розслідування кількості загиблих у Маріуполі

    Правозахисна організація Human Rights Watch оцінила кількість загиблих під час боїв у Маріуполі мирних жителів щонайменше у 8 тисяч осіб.

    Human Rights Watch опублікувала результати великого розслідування наслідків облоги і штурму Маріуполя російськими військами в перші місяці війни.

    Розслідування проводили майже два роки від початку війни спільно з українською правозахисною групою Truth Hounds і за участю архітектурно-криміналістичної групи SITU Research, яка використовує методи архітектурного моделювання для реконструкції місць злочину (вона раніше моделювала такими методами місця розстрілів у Бучі та обстрілу вокзалу в Краматорську у квітні 2022 року).

    В основі 215-сторінкової доповіді лежать свідчення 240 осіб, переважно жителів-утікачів, а також аналіз десятків супутникових знімків і понад 850 фотографій та відео.

    Серед висновків Human Rights Watch:

    1. бої в місті призвели до загибелі щонайменше 8 тисяч людей у місті. Це консервативна оцінка. І вона ґрунтується на аналізі розширення п’яти кладовищ у місті та поруч із ним. Від березня 2022 року до лютого 2023 року на них було поховано щонайменше 10 тисяч людей (у деяких могилах могли ховати й більше однієї людини, до того ж не всіх похованих у стихійних могилах (у дворах будинків, наприклад) під час облоги згодом перепоховали, тож це мінімальна оцінка). За оцінкою HRW, смерть 8 тисяч із них безпосередньо пов’язана з війною – або загибель під час обстрілу, або смерть зумовлена відсутністю чистої води та медичної допомоги в наступні місяці.

    Зазначимо, що українські джерела називали набагато більші цифри загиблих. Мерія Маріуполя говорила про понад 20 тисяч загиблих. А нардеп Сергій Тарута – про 60 тисяч. При цьому наголошувалося, що це лише попередні оцінки і точні цифри визначити поки що неможливо.

    2. Із довоєнного населення в 540 тисяч осіб до середини травня 2022 року близько 400 тисяч жителів втекли з Маріуполя.

    3. Дослідники детально проаналізували місця найвідоміших ударів, зокрема по Драмтеатру та пологовому будинку при лікарні № 3. У більшості випадків не було виявлено жодних ознак української військової присутності поруч із ними (як це часто стверджувала російська влада), або ця присутність була настільки обмеженою, що російські удари були явно непропорційними.

    4. Human Rights Watch виокремила 17 російських і проросійських формувань, що діяли в Маріуполі, та їхніх командирів, і перераховує російських посадовців, які несуть командну відповідальність за їхні дії. Список очолює президент Володимир Путін, за ним слідує міністр оборони Сергій Шойгу, начальник Генерального штабу Валерій Герасимов і ще кілька генералів нижчого рангу. Цікаво, що генерала Михайла Мізінцева, якого раніше українська влада звинувачувала в командуванні операціями в Маріуполі, серед них немає.

    5. Серед осіб, які не входять до військової вертикалі командування, але несуть, як вважає Human Rights Watch, командну відповідальність за воєнні злочини в Маріуполі, перелічено двох чеченських керівників – Рамзана Кадирова й Адама Делімханова – і главу “ДНР” Дениса Пушиліна.