Golosnovinua.com

Позначка: Мінекономіки

  • Мільярдний щит від ракет: уряд створює гігантський фонд для покриття воєнних збитків бізнесу

    Мільярдний щит від ракет: уряд створює гігантський фонд для покриття воєнних збитків бізнесу

    Міністерство економіки та навколишнього середовища розкрило амбітні деталі функціонування нового механізму фінансового захисту українських підприємців. Йдеться про анонсований ще у вересні спеціальний фонд компенсації воєнних збитків, який має стати головним страховим інструментом для вітчизняного та іноземного капіталу в умовах активних бойових дій. За офіційними розрахунками профільного відомства, ця безпрецедентна ініціатива з часом зможе забезпечити сукупне страхове покриття ризиків на колосальну суму від п’яти до восьми мільярдів доларів. Такий масштабний фінансовий резерв покликаний дати інвесторам залізобетонні гарантії того, що їхні заводи, складські приміщення чи дороге обладнання не перетворяться на безповоротні втрати після чергової російської повітряної атаки.

    Під час спеціальної презентації проєкту заступник міністра детально пояснив архітектуру наповнення цього рятівного пулу. Для акумулювання такої астрономічної суми держава не покладатиметься виключно на внутрішні бюджетні ресурси, а застосує комплексну багатокомпонентну модель залучення капіталу. Передбачається тісна синергія коштів від міжнародних фінансових організацій, донорських грантів, державних гарантій та безпосередніх внесків приватних перестраховиків. Цей механізм працюватиме як класичний мультиплікатор, де відносно невеликий стартовий капітал дозволяє видавати страхові поліси на мільярди доларів, спираючись на статистику реальних руйнувань та ретельну оцінку рівня загрози для кожного конкретного індустріального об’єкта.

    Відсутність дієвого механізму страхування від наслідків ракетних ударів залишалася чи не найбільшою перепоною для повноцінного відновлення української економіки. До цього часу переважна більшість авторитетних міжнародних страхових компаній категорично відмовлялися покривати будь-які збитки, спричинені військовою агресією, посилаючись на стандартні форс-мажорні обставини. Через цю бюрократичну стіну сотні перспективних інвестиційних проєктів були поставлені на паузу, адже жоден відповідальний бізнес не готовий вкладати мільйони у будівництво нових виробничих цехів без впевненості у завтрашньому дні. Створення спеціалізованого національного фонду з потенціалом покриття до восьми мільярдів доларів здатне кардинально зламати цю негативну тенденцію та остаточно розблокувати рух капіталу в країну.

    Особливу надію на повноцінний запуск цього страхового фонду покладають представники аграрного сектору, транспортної логістики та енергетичної галузі. Саме ці стратегічні напрямки найчастіше стають пріоритетними мішенями для цілеспрямованого російського терору. Аграрії регулярно втрачають величезні елеватори із зерном, логістичні компанії страждають від знищення сортувальних терміналів, а промисловці змушені постійно шукати власні ресурси на відновлення розбитих цехів. Наявність потужного гарантійного фонду дозволить бізнесу не просто виживати в режимі постійного гасіння пожеж, але й сміливо планувати довгострокову модернізацію своїх потужностей. Завдяки цьому прозорому інструменту Україна зможе продемонструвати глобальному ринку, що її економіка залишається функціональною, а будь-які фізичні руйнування оперативно компенсуються за рахунок цивілізованих фінансових механізмів.

  • Бронь в обмін на мобілізацію: уряд пропонує бізнесу нові правила гри

    Бронь в обмін на мобілізацію: уряд пропонує бізнесу нові правила гри

    В Україні готують масштабний перегляд системи бронювання військовозобов’язаних, який може суттєво змінити відносини між державою, роботодавцями та армією. Кабінет Міністрів пропонує запровадити новий «суспільний договір», за яким підприємства зможуть зберігати право на бронювання працівників, але водночас братимуть на себе зобов’язання щодо регулярного поповнення Збройних сил України. Уряд розраховує, що такий механізм дозволить скоротити кількість зловживань, зберегти працездатність критично важливих галузей та створити умови для ротації військовослужбовців, які перебувають на фронті вже кілька років.

    Про це 26 жовтня заявив прем’єр-міністр Сергій Корецький під час Київського міжнародного економічного форуму, повідомляє «Інтерфакс-Україна».

    За словами очільника уряду, чинна система бронювання поступово перетворилася на механізм, яким користуються не лише підприємства, що справді забезпечують обороноздатність та життєдіяльність держави, а й компанії, які отримують статус критично важливих завдяки формальному виконанню економічних критеріїв.

    Проблема полягає в тому, що висока заробітна плата працівників, своєчасна сплата податків та відсутність заборгованостей перед бюджетом не завжди означають, що діяльність підприємства є незамінною для країни під час війни.

    Тому уряд має намір чіткіше розмежувати економічні показники компаній та їхню реальну критичність для держави.

    Корецький наголосив, що пріоритетними залишатимуться галузі, без яких неможливе функціонування держави та забезпечення оборони. Передусім це енергетика, оборонно-промисловий комплекс, зв’язок, житлово-комунальне господарство, логістика, продовольче забезпечення та фармацевтична сфера.

    За словами прем’єра, працівникам підприємств енергетичного та оборонного секторів не варто очікувати масового скасування бронювання. Він прогнозує, що понад 90–95% відповідних працівників зможуть зберегти захист від мобілізації.

    Водночас безумовне право на бронювання всього персоналу уряд планує переглянути. Для підприємств, яким необхідно зберегти більшу частку заброньованих співробітників, передбачають можливість окремого погодження через спеціальний Координаційний центр.

    Окрему увагу прем’єр приділив випадкам, коли підприємства формально працюють у критичних галузях, але фактично використовують відповідний статус для масового бронювання військовозобов’язаних.

    Як приклад він навів компанії, які можуть декларувати виробництво оборонної продукції, хоча реальні обсяги їхньої діяльності не відповідають кількості працівників, які отримали відстрочку.

    «Роблять три дрони, а заброньовані сотні людей», — описав такі випадки Корецький, уточнивши, що навмисно спрощує та перебільшує приклад для пояснення проблеми.

    За його словами, подібні ситуації спостерігаються не лише в оборонній промисловості, а й серед підрядних організацій та підприємств інших галузей.

    Щомісяця кількість нових бронювань збільшується на десятки тисяч. У виступі прем’єр навів орієнтовний показник близько 50 тисяч нових бронювань на місяць, наголосивши, що частина з них викликає питання щодо обґрунтованості.

    Уряд вважає, що без перегляду критеріїв така тенденція лише посилюватиметься, а бронювання дедалі частіше використовуватимуть як інструмент уникнення мобілізації.

    При цьому Корецький визнав, що запропоновані зміни самі по собі не вирішать усіх проблем комплектування Збройних сил.

    Вони мають стати лише першим кроком до формування ширшої моделі взаємодії держави, роботодавців та військовозобов’язаних.

    Головна ідея нового «суспільного договору» полягає в тому, щоб підприємства отримали можливість передбачувано планувати свою роботу та кадрові потреби, водночас беручи участь у забезпеченні армії людськими ресурсами.

    Зокрема, Кабмін розглядає механізм, за яким компанія зможе забронювати навіть 100% працівників, якщо регулярно та добровільно залучатиме певну частину персоналу до військової служби.

    За задумом уряду, роботодавці повинні будуть брати на себе визначені мобілізаційні зобов’язання, а громадяни — заздалегідь розуміти умови проходження служби.

    При цьому прем’єр наголосив на необхідності встановлення зрозумілих термінів військової служби та гарантій для людей, які добровільно долучатимуться до армії.

    Зокрема, обговорюється збереження за ними робочого місця та заробітної плати. Проте конкретного механізму таких гарантій, джерел фінансування та порядку їх реалізації поки не представлено.

    Корецький вважає, що за умови успішного запровадження такої системи держава зможе перейти до більш прогнозованого поповнення війська та зменшити залежність від примусових мобілізаційних заходів.

    Водночас прем’єр визнав, що запропонована модель є певною мірою ідеалістичною та потребує широких консультацій із бізнесом.

    Окремою причиною перегляду системи бронювання стала проблема ротації українських військовослужбовців.

    За словами очільника уряду, значна кількість захисників перебуває на фронті вже четвертий або п’ятий рік, нерідко маючи поранення та не розуміючи, коли отримає можливість повернутися до цивільного життя.

    Корецький наголосив, що держава повинна шукати механізми, які дозволять забезпечити армію новими військовослужбовцями без руйнування економіки.

    На його думку, нинішня ситуація, коли одні громадяни роками воюють, а інші намагаються отримати бронювання, потребує системного перегляду.

    Саме тому новий підхід має враховувати не лише економічні інтереси роботодавців, а й потреби військових у відпочинку, ротації та прогнозованих термінах служби.

    Водночас запровадження нового механізму бронювання саме по собі не означатиме автоматичної демобілізації військовослужбовців. Для цього необхідні окремі правові та організаційні рішення.

    Прем’єр також попередив, що Україна повинна враховувати можливе збільшення мобілізаційних ресурсів Росії.

    За його словами, Москва потенційно може залучити додатково від 300 до 500 тисяч людей. Цей сценарій він навів як ризик, до якого потрібно готуватися, а не як підтверджене рішення російського керівництва.

    Корецький зазначив, що без завчасної підготовки Україна може знову опинитися перед необхідністю ухвалювати термінові та непопулярні рішення.

    Тому уряд хоче досягти домовленостей із бізнесом ще до можливого загострення ситуації.

    Міністерство оборони та Міністерство економіки повинні спільно з представниками великого бізнесу й галузевих асоціацій напрацювати механізм нового «суспільного договору» до 1 грудня 2026 року.

    Передбачається, що відповідні консультації допоможуть визначити, які мобілізаційні зобов’язання можуть брати на себе підприємства, як саме вони виконуватимуться та за яких умов роботодавці зможуть зберігати повне бронювання персоналу.

    Наразі остаточні правила цього механізму не затверджені.

    Нагадаємо, що дискусія навколо перегляду бронювання триває вже кілька тижнів. Раніше «Ненька інфо» повідомляла про можливе скорочення квот для критично важливих підприємств.

    Тоді обговорювали зменшення максимальної частки заброньованих працівників оборонної промисловості та енергетики зі 100% до 85%. Для окремих комунальних підприємств також пропонували суттєві обмеження.

    Ці ініціативи викликали критику представників бізнесу та експертного середовища, які попереджали про можливе порушення роботи стратегічних підприємств.

    Згодом уряд почав розглядати пом’якшений варіант із максимальною часткою бронювання на рівні 95% для окремих критичних галузей.

    Про суперечки навколо нових квот та вимоги переглянути відповідні рішення «Ненька інфо» також писала раніше.

    Крім того, питання недобросовісного використання статусу критично важливого підприємства вже ставало предметом кримінальних розслідувань.

    Зокрема, «Ненька інфо» повідомляла про розслідування ДБР щодо виробника безпілотників, посадових осіб якого підозрювали в організації схеми фіктивного працевлаштування військовозобов’язаних для отримання бронювання.

    Водночас окремі випадки можливих зловживань не свідчать про незаконність усіх бронювань, які оформлюють українські підприємства.

    На тлі війни збереження кваліфікованих працівників залишається критично важливим для оборонних виробництв, енергетики, транспорту та інших сфер, без яких неможливо забезпечувати потреби армії й населення.

    Саме тому уряд намагається поєднати два завдання: не допустити зупинки стратегічних підприємств і водночас створити більш справедливий та прогнозований механізм комплектування війська.

    Станом на 26 жовтня новий «суспільний договір» перебуває на стадії розроблення. Конкретні умови для підприємств, порядок виконання мобілізаційних зобов’язань та механізм збереження повного бронювання мають визначити після переговорів із бізнесом.

    Отже, йдеться не про негайне скасування чинних відстрочок і не про вже затверджений обов’язок компаній відправляти певну кількість працівників до армії, а про запропоновану урядом модель, яку планують підготувати до 1 грудня.

  • Від 100% до 85%: нові правила бронювання викликали скандал, 63 депутати вимагають перегляду

    Від 100% до 85%: нові правила бронювання викликали скандал, 63 депутати вимагають перегляду

    В Україні розгорівся конфлікт навколо нових правил бронювання військовозобов’язаних працівників. Запропоновані урядом зміни можуть призвести до скорочення кількості заброньованих фахівців на підприємствах оборонної промисловості, енергетики та житлово-комунального господарства. Шістнадцять аналітичних центрів попередили, що новий механізм загрожує стабільній роботі критичної інфраструктури й виконанню оборонних замовлень. Водночас група із 63 народних депутатів зареєструвала у Верховній Раді проєкт постанови з вимогою переглянути рішення Кабінету Міністрів. Експерти пропонують не позбавляти бізнес бронювання без належної процедури, запровадити 90-денний перехідний період і встановити прозорі правила перевірки підприємств.

    Про ризики нової системи бронювання йдеться у відкритому зверненні 16 аналітичних центрів, оприлюдненому 16 жовтня Центром економічної стратегії.

    Звернення адресували президенту України, прем’єр-міністру, профільним міністерствам, керівництву Офісу президента та Національному агентству з питань запобігання корупції.

    Аналітики не заперечують необхідності боротьби з фіктивним працевлаштуванням і незаконним отриманням відстрочок.

    Однак запропоновані урядом інструменти, на їхню думку, можуть вдарити не лише по порушниках, а й по підприємствах, від роботи яких залежать оборона держави, електропостачання, опалення та забезпечення населення найнеобхіднішими послугами.

    Що саме хоче змінити Кабмін

    У центрі дискусії — проєкт постанови «Деякі питання організації бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час».

    Документ передбачає створення спеціального Координаційного центру, перегляд критеріїв критичної важливості підприємств та зміну граничних лімітів бронювання.

    Як повідомляв «Інтерфакс-Україна», 13 жовтня Кабінет Міністрів погодив відповідне рішення з додатковим доопрацюванням окремих положень.

    Зокрема, положення про відсотки бронювання передбачалося доопрацювати протягом п’яти днів.

    Водночас остаточне нормативне оформлення та застосування конкретних нових обмежень необхідно відрізняти від тексту, який аналізували експерти.

    Тому повідомлення про нові правила не означає автоматичного скасування всіх чинних бронювань.

    Оборонні підприємства можуть втратити частину ліміту

    Найбільше занепокоєння викликала пропозиція скоротити підвищені ліміти бронювання для окремих галузей.

    За повідомленнями про зміст проєкту, для підприємств оборонного сектору та енергетики розглядалося зниження відповідної квоти зі 100% до 85%.

    Для підприємств тепло- й водопостачання пропонувалося скорочення з 75% до 60%.

    Ці показники стосуються відповідних категорій підприємств, а не єдиного універсального ліміту для всіх роботодавців.

    За чинною базовою моделлю можливість бронювання залежить від статусу підприємства, виду його діяльності та окремих законодавчих винятків.

    Основні правила визначає постанова Кабінету Міністрів №76 від 27 січня 2023 року.

    На думку аналітиків, механічне скорочення підвищених квот може призвести до втрати кваліфікованих працівників.

    Особливо небезпечним це може бути для підприємств, які виготовляють озброєння, ремонтують енергетичні об’єкти або забезпечують населення водою й теплом.

    Експерти наголошують, що в багатьох галузях неможливо швидко замінити фахівців зі спеціальною підготовкою.

    Водночас оцінка таких ризиків не означає, що всі підприємства обов’язково втратять однакову частину персоналу.

    Конкретні наслідки залежатимуть від остаточно затверджених норм та кадрової ситуації.

    Новий Координаційний центр може затягнути процедури

    Одним із найсуперечливіших положень документа стало створення Координаційного центру з організації бронювання військовозобов’язаних.

    За інформацією аналітичних центрів, до його складу планують включити 17 представників державних органів.

    Співголовами мають стати заступники міністрів економіки та оборони.

    Новий орган братиме участь у визначенні критичної важливості підприємств, погодженні критеріїв та розгляді питань збільшення лімітів бронювання.

    Однак його створення може додати ще один етап погодження.

    За підрахунками експертів, строк визначення критичної важливості підприємства може збільшитися з 10 до 17 робочих днів.

    При цьому для частини процедур, зокрема збільшення ліміту понад 50% та розгляду питань скасування статусу, у проєкті не встановлено чітких строків.

    Це означає ризик ситуацій, коли підприємство не зможе заздалегідь прогнозувати тривалість розгляду своїх документів.

    Особливо гостро таку невизначеність можуть відчувати підприємства, які працюють за державними оборонними контрактами.

    Підприємства можуть втратити критичний статус без належних гарантій

    Окремий блок критики стосується процедури скасування статусу критично важливого підприємства.

    Аналітики звертають увагу, що відповідні рекомендації Координаційного центру можуть стати підставою для позбавлення підприємства такого статусу.

    Водночас у проєкті, за їхньою оцінкою, не визначено вичерпного переліку причин ухвалення відповідного рішення.

    Також недостатньо врегульовані процедури попереднього повідомлення підприємства, надання пояснень і оскарження.

    Це створює ризики для правової визначеності бізнесу.

    Наслідки можуть бути суттєвими, оскільки критичний статус є однією з передумов бронювання військовозобов’язаних працівників.

    У разі його втрати підприємство може втратити й можливість підтримувати відповідні відстрочки.

    Проте втрата статусу підприємства та фактичне припинення відстрочки конкретного працівника — окремі юридичні питання, які повинні вирішуватися відповідно до чинної процедури.

    Експерти вимагають, щоб будь-яке скасування критичного статусу супроводжувалося мотивованим рішенням і реальним правом на оскарження.

    НАЗК та міністерства висловлювали зауваження

    У зверненні аналітичних центрів зазначено, що до запропонованих змін виникли претензії не лише в бізнесу.

    Зокрема, Національне агентство з питань запобігання корупції у висновку від 12 жовтня вказало на можливі корупціогенні чинники.

    За оцінкою, наведеною аналітиками, відсутність чітких критеріїв і строків може створювати передумови для непрозорого ухвалення рішень.

    Міністерство цифрової трансформації, за інформацією авторів звернення, не підтримало створення нового центру через ризик дублювання функцій державних органів.

    Міністерство юстиції висловило застереження щодо можливого надання дорадчому органу повноважень, які фактично мають владний характер.

    Зауваження також надходили від Міністерства енергетики.

    При цьому аналітичні центри стверджують, що частину таких рекомендацій під час доопрацювання документа не врахували.

    63 народні депутати виступили проти рішення

    Критика нової системи бронювання вийшла за межі експертного середовища.

    16 жовтня група із 63 народних депутатів зареєструвала у Верховній Раді проєкт постанови №16160.

    Документ стосується перегляду урядового рішення від 13 жовтня щодо нових правил бронювання.

    Про парламентську ініціативу повідомило агентство «Інтерфакс-Україна».

    Депутати пропонують переглянути рішення уряду, провести консультації з роботодавцями та змінити підхід до роботи Координаційного центру.

    Зокрема, парламентарі виступають за те, щоб новий орган мав консультативно-дорадчі функції, а не фактично визначав долю підприємств через обов’язкові для виконання рекомендації.

    Однак реєстрація парламентського проєкту ще не означає скасування рішення Кабінету Міністрів.

    Для цього необхідні відповідні рішення уповноважених державних органів.

    Аналітики вимагають 90 днів для бізнесу

    Однією з ключових пропозицій авторів звернення стало запровадження спеціального перехідного періоду.

    Експерти пропонують надати підприємствам 90 днів для адаптації до нових правил.

    Протягом цього часу чинні бронювання, на їхню думку, повинні зберігати свою дію.

    Це дозволило б роботодавцям перевірити відповідність новим вимогам, підготувати документи та скоригувати кадрові плани.

    Аналітичні центри також закликали тимчасово зупинити перегляд критеріїв критичної важливості та скасування відповідних статусів до завершення доопрацювання нормативної бази.

    Такі заходи пропонується запровадити до 20 жовтня.

    Протягом наступних 30 днів експерти рекомендують визначити чіткі підстави для скасування статусу, встановити прозорі критерії та провести оцінку економічних наслідків.

    Однак станом на 18 жовтня немає підтвердження, що уряд уже погодив запропонований 90-денний перехідний період.

    Чому бізнес виступає проти масових обмежень

    Координатор Економічної експертної платформи Олег Гетман пояснив, що експерти підтримують боротьбу зі схемами фіктивного працевлаштування.

    Проблема, на його думку, полягає у виборі інструментів.

    Замість перевірок підприємств із конкретними ознаками зловживань пропонується змінити загальні правила для широкого кола роботодавців.

    Такий підхід, за оцінкою економістів, може зачепити компанії, які добросовісно виконують свої зобов’язання перед державою.

    Окремим ризиком є скорочення виробничих можливостей підприємств, від яких залежать державні замовлення, податкові надходження та критично важливі послуги.

    Водночас прихильники посилення контролю обґрунтовують необхідність змін боротьбою зі зловживаннями та потребою забезпечувати мобілізаційні ресурси держави.

    Саме тому аналітичні центри пропонують використовувати ризик-орієнтований підхід — перевіряти передусім ті підприємства, щодо яких є конкретні підстави підозрювати порушення.

    Чи втратять бронювання працівники вже зараз

    Найголовніше для військовозобов’язаних працівників — не плутати обговорення нових правил із фактичним анулюванням відстрочки.

    Сама поява проєкту змін або звернення аналітичних центрів не скасовує чинне бронювання.

    Водночас підприємства повинні дотримуватися правил, які вже набрали чинності, зокрема щодо підтвердження критичного статусу.

    Наприклад, постанова Кабміну №692 від 30 травня 2026 року передбачала перегляд критеріїв критичної важливості та відповідних статусів.

    Для окремих підприємств встановлювалися строки підтвердження необхідних документів.

    Тому роботодавцям варто перевіряти чинність власного статусу й відстежувати офіційні нормативні зміни.

    Працівникам слід орієнтуватися на актуальний статус відстрочки, відображений у відповідних державних інформаційних системах, а не лише на повідомлення в соціальних мережах.

    Що буде далі

    Станом на 18 жовтня навколо нової моделі бронювання триває дискусія між урядом, експертним середовищем, роботодавцями та частиною народних депутатів.

    Аналітичні центри вимагають переглянути підхід до визначення критично важливих підприємств і запровадити процесуальні гарантії для бізнесу.

    Група парламентарів зареєструвала ініціативу щодо перегляду урядового рішення.

    Остаточні наслідки для працівників залежатимуть від затвердженої редакції нормативних актів, порядку їхнього застосування та можливих перехідних положень.

    Головна проблема, на яку звертають увагу економісти, полягає в необхідності одночасно забезпечити мобілізаційні потреби армії та зберегти роботу підприємств, без яких неможливе функціонування економіки й критичної інфраструктури.

    Саме тому наступні рішення Кабінету Міністрів матимуть важливе значення як для роботодавців, так і для сотень тисяч військовозобов’язаних працівників, які працюють у стратегічних галузях.

  • «Фінансовий зашморг для оборонки»: ексзаступник міністра економіки пояснив, що вбиває експорт української зброї

    «Фінансовий зашморг для оборонки»: ексзаступник міністра економіки пояснив, що вбиває експорт української зброї

    Українська оборонна промисловість, яка за роки повномасштабної війни здійснила безпрецедентний стрибок у технологічному та виробничому розвитку, стикається зі штучними перепонами на шляху до світових ринків. Чинна фінансова модель експорту озброєння, закріплена на законодавчому рівні, містить критичні бар’єри, що фактично унеможливлюють повноцінний продаж вітчизняної зброї за кордон. Про це під час фахового розбору заявив голова Федерації роботодавців України (ФРУ) Дефенс, колишній заступник міністра економіки у 2022–2024 роках Ігор Фоменко.

    За словами експерта, головна проблема полягає у змісті урядової постанови, яка безпосередньо регулює процедуру продажу озброєнь і військової техніки на експорт. Замість того, щоб створити сприятливий економічний клімат для підприємств, документ закладає суттєвий фінансовий бар’єр. Хоча формально механізм експорту було розблоковано та запущено, передбачені ним економічні умови роблять зовнішньоекономічну діяльність для багатьох компаній оборонно-промислового комплексу (ОПК) нерентабельною або надмірно ризикованою.

    Військовий експерт Валентин Бадрак, коментуючи цю ситуацію, наголошує, що відкриття експорту є питанням фізичного виживання для української «оборонки». На сьогодні виробничі спроможності вітчизняних приватних і державних підприємств значно перевищують фінансові можливості державного бюджету України. Держава об’єктивно не здатна викупити все, що можуть виробити українські заводи — від сучасних безпілотних систем до бронетехніки та засобів радіоелектронної боротьби. Відтак, вихід на зовнішні ринки є єдиним системним джерелом залучення обігових коштів, необхідних для масштабування ліній, закупівлі іноземних комплектуючих та інвестування у новітні науково-дослідні розробки.

    Проте закладені в урядовій постанові фінансові обтяження, зокрема високі збори за видачу дозволів на експорт, працюють як справжній «зашморг». Виробники змушені стикатися з умовами, за яких левова частка прибутку від потенційного експорту може нівелюватися регуляторними платежами, а сама процедура стає економічно невиправданою. Це позбавляє українську зброю конкурентоспроможності на глобальному ринку, де ціна та швидкість постачання відіграють ключову роль. Законодавчі рамки, замість захисту державних інтересів, де-факто грають проти вітчизняного виробника, змушуючи окремі компанії шукати альтернативні юрисдикції для релокації свого виробництва.

    Ця кризова ситуація вже набула такого розголосу, що привернула увагу вищого військово-політичного керівництва країни. Нещодавно Рада національної безпеки і оборони України була змушена направити до Кабінету Міністрів офіційні пропозиції щодо термінового доопрацювання цієї урядової постанови, аби усунути штучні перепони. Якщо уряд найближчим часом не змінить підходи до фінансової моделі збройового експорту, Україна ризикує не лише втратити потенційні мільярди доларів валютної виручки, але й суттєво загальмувати технологічний розвиток власного ОПК у найбільш критичний момент війни.

  • «Нацкешбек» можуть поставити на паузу: у Раді пропонують не фінансувати програму у 2027 році

    «Нацкешбек» можуть поставити на паузу: у Раді пропонують не фінансувати програму у 2027 році

    Голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа запропонувала не фінансувати програму «Національний кешбек» у державному бюджеті на 2027 рік, пояснивши це тим, що навколо неї виникло надто багато політичних суперечок, які, на її думку, відволікають від значно масштабніших проблем державних фінансів.

    В інтерв’ю «Інтерфакс-Україна» Підласа заявила, що будь-яке обговорення бюджету останнім часом часто зводиться до питання витрат на кешбек, хоча в загальній структурі держфінансів ця програма займає відносно невелику частку. Саме через це вона вважає, що програму можна було б тимчасово прибрати з бюджету.

    За словами очільниці бюджетного комітету, «Національний кешбек» став настільки політизованою темою, що дискусія про нього фактично перекриває обговорення значно більших бюджетних ризиків — від дефіциту та міжнародного фінансування до тіньової економіки й несплати податків.

    Підласа також звернула увагу, що Міжнародний валютний фонд, який детально відстежує стан українських державних фінансів, не робить «Нацкешбек» центральним питанням у переговорах з Україною. Її позиція полягає в тому, що ефект для бюджету від боротьби із зарплатами «в конвертах» або іншими схемами ухилення від податків може бути значно більшим, ніж економія від окремих дрібних програм.

    При цьому остаточного рішення про закриття «Національного кешбеку» наразі немає.

    Більше того, позиція бюджетного комітету поки не повністю збігається з підходом Міністерства економіки. Там останніми тижнями говорили не про повне згортання програми, а про її серйозний редизайн.

    Міністр економіки та довкілля Олександр Кравченко раніше повідомляв, що програму можуть зробити значно більш точковою — залишити посилену підтримку насамперед для тих категорій української продукції, де місцеві виробники найбільше конкурують з імпортом. Як приклади він називав текстиль і сири.

    За оцінкою міністра, такий підхід дозволив би скоротити бюджет програми приблизно у 2,5 раза та заощаджувати до 4 млрд грн на рік. Тобто Мінекономіки поки розглядає сценарій не повної відмови, а перетворення «Нацкешбеку» на більш вузький інструмент підтримки конкретних секторів.

    «Ненька інфо» вже писала про цей сценарій: «Удар по імпорту: Кабмін готує радикальний злам “Національного кешбеку”»

    Ще у вересні також обговорювався варіант суттєвого скорочення обсягів кешбеку для частини товарів. «Національний кешбек хочуть урізати втричі: кому можуть зменшити повернення за покупки»

    Невизначеність посилює і структура самого проєкту бюджету на 2027 рік. Окремої бюджетної програми з назвою «Національний кешбек» у ньому немає. Водночас у документах закладено 9,415 млрд грн на ширшу програму підтримки виробництва та підприємництва, серед напрямів якої згадується компенсація покупцям за придбання українських товарів і послуг. Саме тому поки не можна однозначно стверджувати, що механізм кешбеку вже викреслений із бюджету остаточно.

    Фактично зараз існують щонайменше два сценарії: або програму справді прибирають як окремий інструмент, або її механізм частково «ховають» у ширшій програмі підтримки українського виробництва.

    Додаткової плутанини додає те, що сама державна програма формально продовжена урядом до 30 квітня 2028 року. На офіційному порталі «Зроблено в Україні» вказано, що «Національний кешбек» продовжує діяти, а з березня 2026 року замість єдиної ставки 10% застосовується диференційована модель — 5% або 15% залежно від категорії товару.

    «Ненька інфо» також повідомляла про урядове рішення продовжити програму: «Кешбек до 2028 року: уряд продовжив популярну програму і змінив правила виплат»

    При цьому юридичне продовження програми саме по собі не гарантує однакового обсягу фінансування щороку. Реальні виплати залежать від коштів, передбачених у конкретному державному бюджеті.

    З 1 березня 2026 року система кешбеку вже пережила суттєву перебудову. Замість однакових 10% держава почала повертати 5% або 15% вартості товарів залежно від категорії. Підвищену ставку застосовують там, де українські виробники сильніше конкурують із імпортом, зокрема якщо частка імпортної продукції у відповідному сегменті перевищує 35%.

    Таким чином, історія з «Нацкешбеком» у 2027 році поки далека від фіналу.

    Підласа виступає за те, щоб узагалі прибрати цю тему з бюджету, оскільки вона, за її оцінкою, стала непропорційно великим політичним подразником. Мінекономіки, навпаки, ще розглядає можливість зберегти програму, але зробити її значно дешевшою та точковішою.

    Остаточне рішення залежатиме від того, в якому вигляді Верховна Рада ухвалить державний бюджет на 2027 рік.

  • Бронювання принесло бюджету понад 157 млрд грн: Кравченко назвав ефект для економіки

    Бронювання принесло бюджету понад 157 млрд грн: Кравченко назвав ефект для економіки

    Система бронювання військовозобов’язаних працівників дає помітний економічний ефект, оскільки допомагає підприємствам утримувати людей на офіційних робочих місцях і збільшує податкові надходження. Про це заявив міністр економіки та довкілля Олександр Кравченко в інтерв’ю Forbes.

    За його словами, одним із ключових результатів став ріст зарплат на критично важливих підприємствах. За два роки середня зарплата там зросла з 14,2 тис. до 26 тис. грн, а бюджет завдяки цьому отримав понад 157 млрд грн, зокрема через додаткові надходження до Пенсійного фонду.

    Кравченко наголосив, що бронювання фактично стимулює офіційну зайнятість: працівники залишаються в компаніях, продовжують виробляти товари та послуги й сплачувати податки. Раніше Мінекономіки також оцінювало, що один заброньований працівник може генерувати значні податкові надходження для держави.

    Наразі в Україні заброньовано близько 1,4 млн людей, і ця кількість продовжує зростати. Найбільша частка припадає на переробну промисловість — близько 20%. Ще 12% працюють у транспорті та логістиці, 10% — у торгівлі, 9% — в енергетиці та 8% — у сільському господарстві.

    Водночас влітку після перегляду критеріїв критичності частина компаній втратила відповідний статус. Forbes раніше писав, що бізнесу довелося підвищувати зарплати та адаптувати показники до нових урядових вимог.

    «Ненька інфо» також повідомляла про оновлення правил бронювання. Зокрема, у червні Кабмін змінив критерії для критично важливих підприємств, посиливши вимоги до рівня середньої зарплати та прозорості процедури. Бронювання по-новому: Кабмін розкрив деталі оновлених критеріїв — «Ненька інфо»

    Окремо «Ненька інфо» писала про перевірки підприємств, які отримували статус критично важливих, зокрема у випадках, коли доцільність такого статусу викликала питання.

    За словами Кравченка, кардинальних змін у системі бронювання наразі не планують, однак уряд разом із Міноборони працює над довгостроковою моделлю, яка має одночасно враховувати потреби мобілізації та необхідність зберігати працездатність економіки.

    Ключова логіка нинішньої системи залишається незмінною: критично важливі працівники мають залишатися на робочих місцях там, де їхня діяльність забезпечує виробництво, логістику, енергетику та стабільні податкові надходження до бюджету.

  • Гранти для бізнесу поставили на паузу: у бюджеті не вистачає грошей на виплати

    Гранти для бізнесу поставили на паузу: у бюджеті не вистачає грошей на виплати

    Українські підприємці, які розраховували на державне грантове фінансування, можуть отримати гроші пізніше, ніж планувалося. На тлі напруженої ситуації з державним бюджетом уряд почав переносити частину видатків, і тепер проблеми торкнулися не лише великих інфраструктурних проєктів, а й програм підтримки бізнесу.

    Про перенесення фінансування грантів повідомила голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа. За її словами, на пізніший термін відтерміновано не тільки капітальні видатки держави, а й виплати за грантовими програмами для підприємців. Водночас конкретної дати, коли всі відкладені виплати мають бути відновлені, публічно не названо.

    Тому говорити про повне скасування грантових програм наразі немає підстав. Йдеться саме про перенесення фінансування через нестачу ліквідності в бюджеті, а не про ліквідацію «Власної справи» чи анулювання вже затверджених державою програм підтримки підприємництва.

    Ситуація виглядає особливо контрастно через те, що лише на початку вересня держава суттєво розширила можливості для підприємців. 9 вересня Міністерство економіки та довкілля офіційно оголосило про запуск «Власної справи 2.0», де максимальний розмір гранту для масштабування бізнесу збільшили до 2,5 млн грн.

    За новими правилами програму фактично розділили на два напрями. Для тих, хто тільки відкриває бізнес, передбачена базова підтримка від 100 до 300 тис. грн із можливістю збільшити її до 500 тис. грн завдяки бонусам. Для підприємств, які вже працюють і планують масштабування, базова сума становить від 500 тис. до 1,5 млн грн, а максимальна з урахуванням додаткових коефіцієнтів може сягати 2,5 млн грн. Для цього напряму однією з умов є створення щонайменше одного нового робочого місця.

    Бонусне фінансування передбачено, зокрема, для ветеранського бізнесу, внутрішньо переміщених осіб, релокованих підприємств, компаній на прифронтових територіях, бізнесу, який відновлює знищені внаслідок російської агресії активи, а також підприємств у пріоритетних для держави секторах.

    До таких секторів Мінекономіки відносить промисловість, енергетику, транспорт і логістику, агропромисловий комплекс, оборонно-промисловий сектор, кібербезпеку, будівництво, ІТ, перероблення відходів, економіку догляду, окремі освітні проєкти, креативні індустрії та низку інших напрямів.

    Масштаб програми вже значний. За офіційними даними Міністерства економіки, за чотири роки існування «Власної справи» державну підтримку отримали понад 42 тисячі українців, а загальна сума грантів наблизилася до 12 млрд грн. Завдяки програмі було створено понад 60 тисяч робочих місць.

    Лише в межах однієї з останніх хвиль 2026 року 345 підприємців мали отримати майже 118 млн грн, а реалізація їхніх проєктів повинна була створити близько 550 робочих місць. Тому навіть тимчасова затримка фінансування може бути відчутною для малого й середнього бізнесу, особливо якщо підприємці вже розраховували на державні кошти при плануванні закупівель обладнання, оренди чи розширення виробництва.

    Причина нинішньої ситуації значно ширша за саму грантову програму. За даними, які наводить Delo із посиланням на Підласу, за січень–серпень 2026 року загальний фонд державного бюджету без урахування грантів отримав приблизно на 33,1 млрд грн менше від плану. Майже половина цього відставання — близько 15,6 млрд грн — припала лише на серпень.

    Ще одна проблема — графік міжнародного фінансування. Україна значною мірою покриває невійськові видатки бюджету коштами міжнародних партнерів, тоді як власні доходи держави у великому обсязі спрямовуються на оборону та безпеку.

    Раніше Nenka.info писала, що за перше півріччя 2026 року міжнародні партнери профінансували понад третину видатків загального фонду держбюджету, тоді як на сектор безпеки та оборони припадало близько 63% усіх видатків загального фонду.

    Оборона «з’їла» 63% бюджету: чому Україна залежить від міжнародної допомоги

    Нинішні проблеми вже торкнулися й інших напрямів державних витрат. Через затримки із зовнішнім фінансуванням Мінфін переніс частину капітальних видатків, які планувалося здійснити у вересні–листопаді, на грудень. Серед них були й витрати, пов’язані з підготовкою енергетичної інфраструктури до зими.

    Раніше Nenka.info повідомляла, що було перенесено близько 39 млрд грн, передбачених, зокрема, на енергозахист та інші капітальні потреби.

    На зиму грошей не вистачає: Мінфін переніс 39 млрд грн на енергозахист і укриття

    Напруження вже відчув і великий інфраструктурний бізнес. Група компаній «Автострада» 17 вересня заявила про призупинення робіт на державних об’єктах через проблеми з фінансуванням. Згодом власник компанії Максим Шкіль заявив, що борг держави за виконані роботи становить близько 15 млрд грн. Ці заяви компанії ілюструють ширший характер затримок у частині державних платежів, хоча вони не означають, що абсолютно всі бюджетні виплати в країні зупинені.

    Водночас проблеми з фінансуванням виникають у момент, коли уряд одночасно намагається розширювати інструменти підтримки економіки. Це створює парадоксальну ситуацію: держава затверджує більші гранти та нові програми, але фактична швидкість виплати коштів дедалі сильніше залежить від графіка надходження міжнародної допомоги.

    Окремим ризиком залишається співпраця з міжнародними фінансовими організаціями. На початку вересня Підласа попереджала, що Україна може не отримати запланований грудневий транш МВФ приблизно на $1,66 млрд, якщо не виконає необхідні законодавчі умови програми.

    За інформацією Delo, наприкінці серпня йшлося також про близько $12,7 млрд міжнародної підтримки до кінця 2026 року, отримання якої залежало від виконання Україною низки домовленостей із партнерами.

    Для підприємців головне зараз — не плутати перенесення виплат із закриттям програми. Офіційні правила «Власної справи 2.0» залишаються чинними, Мінекономіки не оголошувало про припинення приймання заявок чи скасування вже визначених механізмів підтримки. Публічно підтверджено саме відтермінування частини фінансування на тлі бюджетного дефіциту.

    Проте для бізнесу різниця між формальним правом на грант і фактичним надходженням грошей може бути критичною. Підприємства планують закупівлі, ремонт, відкриття нових точок і найм працівників під конкретні строки. Якщо державне фінансування надходить пізніше, підприємцю доводиться або переносити інвестиції, або тимчасово покривати витрати власними оборотними коштами.

    Саме тому найближчим ключовим питанням буде не доля самої програми, а коли бюджет отримає достатньо ресурсів, щоб профінансувати відкладені гранти. Станом на зараз окремого публічно оголошеного календаря таких виплат немає.

  • До 1 млрд грн на відновлення: уряд відкрив пільгові кредити для великого бізнесу

    До 1 млрд грн на відновлення: уряд відкрив пільгові кредити для великого бізнесу

    Кабінет Міністрів розширив державну програму фінансової підтримки великих бізнес-проєктів, повідомив 17 вересня прем’єр-міністр Сергій Корецький. Тепер пільгові кредити можна буде залучати не лише на будівництво власної генерації, а й на відновлення паливної та складської інфраструктури, модернізацію переробних підприємств і поповнення оборотного капіталу компаній оптової та роздрібної торгівлі. Максимальний кредитний ліміт для групи пов’язаних компаній становитиме 1 млрд грн.

    Рішення уряд ухвалив на тлі системних російських атак по складах, логістичних центрах, виробничих майданчиках і торговельній інфраструктурі. У Кабміні наголошують, що мета програми — допомогти бізнесу швидше відновлюватися після ударів, зберігати робочі місця та не допустити розриву ланцюгів постачання.

    Які саме кредити зможе отримати бізнес

    Механізм розширили одразу на кілька напрямів.

    Пільгове фінансування можна буде використовувати для відбудови пошкоджених або зруйнованих паливних об’єктів, складів і логістичної інфраструктури, а також для модернізації підприємств переробної промисловості.

    Окремо уряд дозволив використовувати такі кошти для оборотного капіталу оптових і роздрібних компаній. Йдеться, зокрема, про розрахунки з виробниками та закупівлю товарів.

    Цей напрям визначено як тимчасовий антикризовий інструмент.

    Фактично держава намагається вирішити одразу дві проблеми: дати бізнесу гроші на фізичне відновлення пошкоджених об’єктів і допомогти торговельним компаніям швидко відновлювати запаси після втрати складів чи товарів.

    Максимум — 1 млрд грн

    Однією з головних новацій стало суттєве збільшення доступного кредитного ліміту.

    Мінімальна сума кредиту становитиме 100 млн грн, а для підприємств на прифронтових територіях — 30 млн грн.

    Максимальний ліміт для групи пов’язаних компаній встановили на рівні 1 млрд грн.

    Тобто програма орієнтована насамперед на середні та великі інвестиційні проєкти, а не на невеликі позики для мікробізнесу.

    Водночас сам факт ліміту в 1 млрд грн не означає, що компанія автоматично отримає всю суму. Кожен проєкт оцінюватиме банк, а фінансування залежатиме від відповідності умовам програми та наявного державного ресурсу.

    Як працюватиме компенсація ставки

    Уряд також змінив сам механізм здешевлення кредитів.

    Раніше компенсація могла бути прив’язана до плаваючої ставки та індексу UIRD. Тепер держава запроваджує фіксовану компенсацію в розмірі 5,5% річних від базової ставки банку.

    Це важливий нюанс: 5,5% — це не кінцева ставка кредиту для бізнесу.

    Йдеться саме про частину відсоткової ставки, яку компенсуватиме держава.

    Наприклад, якщо банк встановить базову ставку на рівні 17% річних, після державної компенсації фактичне навантаження на позичальника буде нижчим. Остаточна ставка залежатиме від умов конкретного банку та параметрів проєкту.

    Окремий акцент — паливна інфраструктура

    Особливу увагу уряд приділив об’єктам зберігання пального.

    Мінекономіки прямо зазначає, що пільгові кредити можна буде використовувати на створення більш захищеної й децентралізованої моделі паливної інфраструктури.

    Зокрема, фінансуватимуть перенесення під землю резервуарів, насосних станцій і систем зберігання пального, а також будівництво чи модернізацію підземних резервуарних потужностей.

    Тобто йдеться не просто про відновлення зруйнованого об’єкта «як було», а про його перебудову з урахуванням воєнних ризиків.

    Це має зменшити вразливість паливних баз до ракетних і дронових ударів.

    Чому уряд взявся саме за великі склади та логістику

    Протягом літа Росія різко посилила удари по цивільній бізнес-інфраструктурі.

    Під атаками опинялися логістичні центри, склади торговельних мереж, сортувальні термінали та виробничі підприємства.

    Раніше Nenka.info писала, що через такі удари держава почала шукати вільні складські площі на балансі державних підприємств, які можна оперативно передавати бізнесу. У матеріалі «Держава відкриває склади для бізнесу після ударів РФ: потенційно йдеться про сотні тисяч “квадратів”» йшлося про аудит державних приміщень після втрати компаніями власних логістичних потужностей.

    Окремі компанії вже самостійно перебудовують бізнес-моделі.

    Наприклад, «Нова пошта» почала децентралізувати логістичну систему, щоб пошкодження одного великого сортувального центру не паралізувало роботу цілого регіону. Детальніше про це Nenka.info писала у матеріалі «“Нова пошта” перебудовує всю логістику через удари РФ».

    Програма виросла з підтримки енергетичних проєктів

    Новий механізм не створюють з нуля.

    Кабмін фактично розширив експериментальний проєкт фінансової підтримки бізнесу, який спочатку був орієнтований на будівництво власної генерації. Тепер до нього додали логістику, паливний сектор, переробну промисловість і торгівлю.

    Таким чином, уряд поступово трансформує програму з інструмента енергетичної стійкості у ширший механізм відновлення великого бізнесу після атак.

    Як подаватимуть заявки

    Реалізацією програми займатиметься Національна установа розвитку.

    Підприємства зможуть подавати заявки через уповноважені банки. Перелік цих банків має бути окремо оприлюднений на сайті установи.

    Проєкти відбиратимуть на конкурсній основі.

    Спочатку їх оцінюватимуть банки, після чого фінансування надаватиметься відповідно до пріоритетів програми та в межах передбаченого бюджету.

    Тобто навіть відповідність формальним критеріям не гарантує автоматичного кредиту.

    Для малого й середнього бізнесу вже працює окрема підтримка

    Великі кредити до 1 млрд грн — це не заміна програми «5-7-9%».

    Для малого й середнього бізнесу, який постраждав від російських атак, уже діє окремий механізм відновлення.

    Раніше Nenka.info писала, що постраждалі підприємства можуть залучати до 150 млн грн на відновлення зруйнованого або пошкодженого майна під 0,1% річних протягом перших двох років. «Бізнес отримав нові пільги: кредити на відновлення під 0,1% запускають в Україні».

    Тобто держава фактично формує кілька рівнів підтримки: окремо для малого та середнього бізнесу і окремо для великих проєктів.

    «5-7-9%» залишається одним із головних джерел пільгових грошей

    Державна програма «Доступні кредити 5-7-9%» продовжує активно працювати.

    За даними Мінекономіки, лише за тиждень до 14 вересня підприємці залучили через неї 1,5 млрд грн нових кредитів, а з початку 2026 року — близько 119 млрд грн.

    При цьому понад третину нових коштів останнім часом отримує бізнес у регіонах із високими воєнними ризиками.

    Саме ця статистика показує, наскільки сильно війна змінила структуру попиту на кредитні ресурси.

    Якщо раніше дешеві кредити здебільшого використовували для розвитку чи інвестицій, то тепер значна їх частина йде на збереження вже існуючих підприємств і відновлення після обстрілів.

    Паралельно розширюють страхування від воєнних ризиків

    17 вересня Кабмін ухвалив ще одне важливе рішення для бізнесу — розширив механізм страхування воєнних ризиків.

    Максимальну компенсацію страхової премії збільшили з 3 млн до 5 млн грн на рік для одного підприємства, а сам механізм поширили також на орендоване майно.

    Таким чином, уряд намагається поєднати два підходи: кредити мають дати гроші на відновлення, а страхування — частково зменшити майбутні ризики.

    Чому це важливо для торгівлі

    Для торговельних мереж одна з найбільших проблем після знищення складу — навіть не саме приміщення, а втрата товарного запасу.

    Підприємство може знайти новий склад, але без оборотних коштів не матиме чим наповнити полиці.

    Саме тому можливість фінансувати оборотний капітал може бути не менш важливою, ніж кредит на будівництво нового об’єкта.

    Раніше Nenka.info писала, що після хвилі атак по складах та логістичних об’єктах уряд окремо запевняв, що системного дефіциту продуктів в Україні немає. «Порожні полиці після ударів РФ? У Кабміні сказали, чи буде дефіцит продуктів і стрибок цін».

    Новий кредитний механізм фактично має допомогти втримати цю ситуацію й надалі.

    Що в підсумку отримує бізнес

    Після рішення Кабміну великі компанії отримують доступ до окремого інструмента державної підтримки.

    Кредити можна буде спрямовувати на склади, паливні об’єкти, переробку та оборотний капітал у торгівлі. Мінімальний розмір позики становитиме 100 млн грн, для прифронтових територій — 30 млн грн, а максимальний ліміт для групи пов’язаних компаній — 1 млрд грн.

    Держава при цьому компенсуватиме 5,5% річних від базової ставки банку.

    Головне завдання програми — зробити так, щоб знищення одного складу, паливного об’єкта чи виробничої лінії не означало автоматичну зупинку великого підприємства.

    На тлі того, що російські атаки дедалі частіше спрямовані саме на економічну й логістичну інфраструктуру, доступ до швидкого кредитного ресурсу перетворюється вже не стільки на інструмент розвитку бізнесу, скільки на один із механізмів його виживання під час війни.

  • «Національний кешбек» хочуть урізати втричі: кому можуть зменшити повернення за покупки

    «Національний кешбек» хочуть урізати втричі: кому можуть зменшити повернення за покупки

    Українська програма «Національний кешбек» може знову змінити правила. Міністерство економіки готує пропозицію Кабінету Міністрів, яка має суттєво звузити застосування підвищеного кешбеку за українські товари та, за розрахунками уряду, скоротити державні витрати на програму приблизно втричі.

    Про майбутні зміни міністр економіки Олександр Кравченко повідомив під час зустрічі з представниками релокованого бізнесу. Йдеться про підвищення порогу імпортної складової, за яким визначають товарні категорії, що отримують найбільшу державну підтримку.

    Важливий нюанс: рішення ще не ухвалене. Мінекономіки лише планує внести пропозицію на розгляд уряду. Точний новий відсотковий поріг, перелік категорій, яких торкнуться зміни, та дата початку дії нових правил поки публічно не оголошені.

    Нині «Національний кешбек» працює за дворівневою схемою — покупцю повертають 5% або 15% вартості українського товару. Систему запровадили з 1 березня 2026 року замість попереднього єдиного кешбеку у 10%.

    Підвищені 15% зараз нараховуються на товари українського виробництва у категоріях, де частка імпорту в споживчому кошику перевищує 35%. Це, зокрема, одяг, взуття, косметика, засоби гігієни, побутова хімія, товари для дому, ремонту й будівництва, канцелярія та частина продуктів харчування. Якщо українські виробники вже мають сильніші позиції, застосовується базова ставка 5%.

    Саме цей механізм уряд тепер планує переглянути.

    Якщо поріг для підвищеного кешбеку справді збільшать понад нинішні 35%, частина товарних категорій може перестати відповідати критерію для 15-відсоткового повернення. За нинішньої конструкції програми це не обов’язково означатиме повне виключення таких товарів із «Національного кешбеку»: вони можуть перейти на базовий рівень у 5%. Однак остаточний механізм залежатиме від постанови Кабміну, якої наразі немає.

    За словами Кравченка, зміни мають діяти вже до кінця 2026 року і продовжитися наступного року. Міністр стверджує, що перегляд параметрів дозволить утричі зменшити витрати бюджету на програму.

    Таким чином, влада фактично намагається зберегти сам механізм стимулювання покупок українських товарів, але зробити дорожчу ставку 15% більш адресною.

    Це вже не перше суттєве переформатування «Національного кешбеку».

    Програму запустили у вересні 2024 року. Спочатку українці отримували 10% від вартості товарів зареєстрованих вітчизняних виробників. До початку 2026 року масштаби системи суттєво зросли. Лише за покупки, здійснені у грудні 2025-го, держава нарахувала 699 млн грн 4,4 млн громадян. На той момент загальна сума виплаченого кешбеку від старту програми наблизилася до 6,3 млрд грн.

    У березні Мінекономіки повідомляло, що від початку роботи програми українці придбали товарів із кешбеком уже більш ніж на 67,38 млрд грн. Виплати за січень мали отримати понад 4,1 млн користувачів.

    Навесні кількість учасників продовжила зростати. За квітень право на виплати отримали понад 5 млн українців.

    Станом на зараз офіційна сторінка «Зроблено в Україні» вказує понад 2045 виробників, більше 38 тисяч точок продажу та понад 417 тисяч товарів, зареєстрованих у програмі. Максимально один покупець може отримувати до 3000 грн кешбеку на місяць.

    До програми також долучилися 22 банки. У липні Мінекономіки повідомляло, що лише за попередні два місяці кількість користувачів збільшилася майже на пів мільйона.

    Отже, навіть невелика зміна ставок для масових категорій здатна істотно вплинути на державні витрати.

    Саме у цьому полягає логіка нинішньої пропозиції: замість повного закриття програми влада може звузити коло товарів, за які бюджет фактично доплачує покупцеві 15%.

    У лютому уряд пояснював протилежний крок — підвищення кешбеку до 15% — необхідністю підтримати українських виробників саме там, де вони найбільше конкурують із імпортною продукцією. Тоді як 5% залишили для сегментів, де внутрішнє виробництво вже має сильну позицію.

    Тепер бюджетна ситуація змушує уряд шукати компроміс між підтримкою попиту й скороченням видатків.

    Одна з причин — необхідність знайти додаткові гроші на програми допомоги підприємствам, які постраждали внаслідок російських атак. За даними, озвученими Кравченком, на розширення такого пакета підтримки уряду необхідно близько 6 млрд грн.

    Вже зараз держава пропонує постраждалому бізнесу кілька механізмів. Мінекономіки називає серед них гранти на відновлення виробничих підприємств до 16 млн грн, кредити в межах програми «5-7-9%», компенсації роботодавцям та механізми страхування воєнних ризиків.

    На цьому тлі гроші з «Національного кешбеку» фактично розглядаються як один із резервів, який можна перерозподілити.

    Водночас говорити про скасування програми поки немає підстав. Чинні офіційні умови передбачають її роботу до 30 квітня 2028 року.

    Тобто ключове питання зараз не в тому, чи зникне кешбек повністю, а в тому, за які саме товари українці продовжать отримувати максимальні 15%.

    Наприклад, якщо уряд підніме нинішній поріг імпорту з 35% до суттєво вищого рівня, підвищена ставка залишиться лише там, де імпорт займає особливо велику частку ринку. Товари в категоріях, які більше не проходитимуть новий критерій, потенційно можуть перейти на 5% — якщо Кабмін збереже нинішню дворівневу систему.

    Відповідно, для покупця зміни можуть виглядати дуже просто: товар і надалі матиме позначку «Національного кешбеку», але замість повернення 150 грн із покупки на 1000 грн держава нарахує лише 50 грн.

    Саме така різниця на мільйонах операцій і здатна дати бюджету заявлену міністром економію.

    До ухвалення постанови покупцям нічого робити не потрібно. Нинішні правила 5% і 15% продовжують діяти, а перевірити участь конкретного товару та ставку кешбеку можна через офіційний сервіс програми.

    Таким чином, «Національний кешбек» у 2026 році переживає вже друге велике переналаштування. Навесні держава зробила його щедрішим для товарів, які найбільше конкурують з імпортом. Восени влада, навпаки, готується звузити цю підтримку, щоб вивільнити бюджетні ресурси.

    Головне, чого поки бракує для остаточних висновків, — конкретної урядової постанови. Саме вона покаже новий поріг імпортної складової, перелік категорій, які втратять 15-відсоткову ставку, та момент, із якого покупці відчують зміни у своїх виплатах.

  • Мільярд із мінного поля: розміновані землі відновлюють аграрний потенціал та бюджет України

    Мільярд із мінного поля: розміновані землі відновлюють аграрний потенціал та бюджет України

    За підрахунками Міністерства економіки, сільськогосподарські угіддя, які були очищені від вибухонебезпечних предметів та повернуті до повноцінного обробітку, згенерували українським фермерам майже 1 мільярд гривень доходу за рік. Крім того, завдяки відновленню роботи на цих територіях у 2025 році до місцевих бюджетів надійшло близько 120 мільйонів гривень у вигляді земельного податку.

    В уряді наголошують, що наведені фінансові показники стосуються виключно тих полів, які пройшли офіційну процедуру гуманітарного розмінування та отримали відповідний сертифікат, що гарантує повну безпеку ділянки після ретельної перевірки саперами. Задля продовження програми очищення територій та підтримки аграрного сектору у 2027 році держава планує виділити на гуманітарне розмінування близько 2 мільярдів гривень.