Golosnovinua.com

Позначка: Мінекономіки

  • “Ліси України” змінюють керівника: держпідприємство очолить ексзаступник міністра економіки

    “Ліси України” змінюють керівника: держпідприємство очолить ексзаступник міністра економіки

    Державне підприємство “Ліси України”, яке є найбільшим лісокористувачем країни, з 1 липня отримає нового керівника. Виконувачем обов’язків генерального директора стане колишній заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Ігор Зубович.

    Відповідне рішення 27 травня ухвалила Наглядова рада підприємства. Про кадрові зміни повідомило Міністерство економіки України.

    Призначення відбувається на тлі масштабної реформи лісової галузі та трансформації державного підприємства у майбутнє акціонерне товариство зі 100% державною власністю.

    До свого нового призначення Ігор Зубович працював заступником міністра економіки, довкілля та сільського господарства України. Цю посаду він обіймав із серпня 2025 року до травня 2026-го. Раніше чиновник керував Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу, а також певний час виконував обов’язки голови Державної екологічної інспекції України.

    Після призначення Зубович заявив, що головними пріоритетами його роботи стануть цифровізація галузі, підвищення прозорості управління та баланс між економічними й екологічними інтересами.

    За його словами, підприємство має стати більш ефективним, збільшувати надходження до бюджету та водночас зміцнювати довіру суспільства до системи управління лісовим господарством.

    Наразі “Ліси України” очолює Юрій Болоховець, який керував підприємством від моменту його створення у 2023 році. Саме за його каденції стартувала масштабна реформа галузі та процес корпоратизації підприємства.

    До цього Болоховець у 2021–2023 роках очолював Державне агентство лісових ресурсів України.

    У Мінекономіки наголошують, що разом із кадровими змінами стартує і підготовка до відкритого конкурсного відбору постійного генерального директора підприємства. Для цього планують залучити професійного рекрутингового консультанта, а також затвердити окремі критерії оцінювання кандидатів та умови конкурсу.

    Корпоратизація ДП “Ліси України” передбачена постановою Кабінету міністрів №1003 від 7 вересня 2022 року. В уряді пояснюють, що реформа має модернізувати систему управління лісовою галуззю, зробити її прозорішою та ефективнішою.

    При цьому влада окремо підкреслює, що після перетворення підприємства на акціонерне товариство всі 100% акцій залишатимуться у державній власності, а приватизація лісів законодавчо заборонена.

    Сьогодні ДП “Ліси України” є одним із найбільших державних підприємств країни. Воно управляє 6,6 мільйона гектарів лісового фонду та забезпечує роботою понад 22 тисячі працівників.

    На тлі реформи підприємство демонструє суттєве фінансове зростання. За даними Міністерства економіки, у першому кварталі 2026 року чистий дохід “Лісів України” зріс на 87% порівняно з 2023 роком і досяг 8,6 мільярда гривень.

    Прибуток до оподаткування за цей період збільшився на 273% — до 3 мільярдів гривень. Також значно зросли податкові надходження: підприємство сплатило 4 мільярди гривень податків, що на 166% більше, ніж у 2023 році.

    Водночас лісова галузь залишається однією з найпроблемніших із точки зору корупційних ризиків та незаконних схем. Раніше Державне бюро розслідувань повідомляло про сотні кримінальних проваджень, пов’язаних із можливими зловживаннями у сфері лісового господарства.

    На цьому тлі кадрові зміни у “Лісах України” можуть стати одним із ключових етапів подальшої реформи державного сектору та системи управління природними ресурсами країни.

  • В Україні вже понад 1,3 млн заброньованих: у Мінекономіки пояснили ситуацію з мобілізацією

    В Україні вже понад 1,3 млн заброньованих: у Мінекономіки пояснили ситуацію з мобілізацією

    В Україні станом на травень 2026 року від мобілізації заброньовано понад 1,3 мільйона військовозобов’язаних чоловіків. Про це в ефірі телемаратону повідомив міністр економіки, навколишнього середовища та сільського господарства Олексій Соболев.

    За словами міністра, система бронювання під час воєнного стану продовжує працювати у стабільних межах, а кількість осіб із відстрочкою від мобілізації вже кілька років тримається приблизно на одному рівні — від 1,1 до 1,3 мільйона людей.

    Соболев наголосив, що держава не планує кардинально змінювати сам принцип бронювання, адже значна частина заброньованих працівників забезпечує функціонування критично важливих підприємств, оборонної промисловості, енергетики, транспорту, медицини, аграрного сектору та інших сфер, без яких економіка не зможе працювати в умовах війни.

    Водночас міністр окремо прокоментував ситуацію з приблизно двома мільйонами громадян, які досі не оновили свої військово-облікові дані. За його словами, уряд спільно з Міністерством оборони наразі працює над механізмами залучення цих людей або до економіки, або до Сил оборони.

    «Під час воєнного стану людина має або працювати, або воювати», — заявив Соболев.

    За його словами, влада шукає шляхи спрощення процедур та легалізації працевлаштування тих громадян, які перебувають поза офіційною системою обліку. Йдеться як про оновлення військово-облікових даних, так і про спрощення деяких бюрократичних процесів для підприємств та працівників.

    Тема бронювання останніми місяцями залишається однією з найбільш дискусійних в Україні. Після змін у законодавстві та нових підходів до мобілізації уряд переглядає критерії для підприємств, які можуть отримати статус критично важливих.

    Напередодні Кабінет Міністрів уже ухвалив нову постанову щодо бронювання військовозобов’язаних. Документ передбачає оновлені правила для компаній, які претендують на можливість залишати частину працівників у тилу.

    Серед ключових критеріїв — рівень сплати податків, стратегічне значення для економіки, обсяги валютної виручки, участь у забезпеченні обороноздатності країни та рівень офіційної заробітної плати.

    Уряд також намагається збалансувати потреби фронту та економіки. Через затяжну війну дефіцит кадрів дедалі сильніше відчувають як приватний бізнес, так і державний сектор. Особливо гостро проблема проявляється у промисловості, будівництві, транспорті, агросекторі та енергетиці.

    Паралельно тривають дискусії щодо так званого економічного бронювання — моделі, яка могла б дозволити частині підприємств офіційно утримувати працівників за рахунок підвищених податкових платежів або спеціальних внесків. Водночас остаточного рішення щодо цієї ініціативи влада поки не ухвалила.

    На тлі повномасштабної війни питання мобілізації та бронювання залишається одним із найбільш чутливих для українського суспільства. У владі наголошують, що основне завдання — зберегти баланс між потребами армії та стабільною роботою економіки.

  • Бронювання по-новому: в Україні підвищують зарплатний поріг і чистять «сірі схеми» для критичних підприємств

    Бронювання по-новому: в Україні підвищують зарплатний поріг і чистять «сірі схеми» для критичних підприємств

    В Україні змінюють правила бронювання військовозобов’язаних працівників для критично важливих підприємств. Уряд ухвалив постанову, яка має посилити контроль за тим, хто і на яких підставах отримує відстрочку від мобілізації, а також зменшити ризики зловживань у системі бронювання.

    Про зміни повідомив міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев. За його словами, нові правила стосуються підприємств, установ та організацій, які визнаються критично важливими для функціонування економіки в умовах воєнного стану. Йдеться не про повне скасування бронювання, а про уточнення критеріїв, за якими підприємства можуть підтверджувати свій статус і бронювати працівників.

    Перша ключова зміна — підвищення вимог до зарплати. Тепер для підтвердження статусу критично важливого підприємства та бронювання працівника середня зарплата має становити щонайменше три мінімальні заробітні плати. У 2026 році це 25 941 грн. Виняток передбачено для прифронтових територій: там вимога залишається на чинному рівні — 21 600 грн.

    Це означає, що держава фактично посилює фінансовий фільтр для бізнесу, який претендує на бронювання працівників. Логіка уряду полягає в тому, що критично важливе підприємство має не лише формально відповідати певній галузі чи виду діяльності, а й демонструвати реальну економічну спроможність, зокрема через рівень оплати праці.

    Друга новація стосується працівників-сумісників. Відтепер людина, яка працює на кількох роботах і вже має бронювання, не зможе фактично «займати» квоту одразу на кількох підприємствах. Таких працівників враховуватимуть у загальній квоті бронювання лише один раз і лише за одним місцем роботи. За попередньою інформацією, ця норма має запрацювати орієнтовно в середині червня — через 10 днів після набрання постановою чинності.

    Ця зміна важлива для підприємств, які мають обмежений ліміт на бронювання. Раніше ситуації із сумісниками могли створювати перекоси: одна й та сама людина могла бути врахована в різних структурах, тоді як інші працівники залишалися без броні. Тепер уряд намагається прибрати таку «сіру зону» та зробити розподіл квот прозорішим.

    Третій компонент — перегляд критеріїв критичності. Центральні та регіональні органи влади мають протягом місяця переглянути й перезатвердити власні критерії визначення підприємств критично важливими. Нові критерії потрібно погодити з Міністерством оборони та Міністерством економіки.

    Фактично це означає, що підприємствам доведеться уважніше стежити за відповідністю новим вимогам. Якщо компанія втратить статус критично важливої, це може вплинути і на вже оформлене бронювання працівників. На сайті Міноборони також зазначено, що відстрочка може бути анульована у разі позбавлення підприємства статусу критично важливого.

    Водночас базова процедура бронювання залишається цифровою. За інформацією Міноборони, списки для бронювання формуються через портал «Дія», а переведення військовозобов’язаного на спеціальний військовий облік відбувається автоматично протягом 72 годин за умови, що людина перебуває на військовому обліку, має трудові відносини з відповідним підприємством, уточнила персональні дані та не перебуває у розшуку.

    Окремо важливо, що загальне правило щодо лімітів бронювання також зберігається: для багатьох категорій критично важливих підприємств і установ кількість заброньованих працівників не має перевищувати 50% військовозобов’язаних, хоча в окремих випадках ліміт може бути збільшений за рішенням Міноборони.

    Для бізнесу ці зміни можуть означати додаткове навантаження: потрібно перевірити зарплатні показники, актуальність документів, статус критичності та правильність обліку працівників. Для працівників головним ризиком є те, що формальне бронювання може бути втрачено, якщо підприємство не відповідатиме оновленим критеріям або порушуватиме правила квот.

    Уряд пояснює зміни необхідністю зробити систему бронювання справедливішою. На тлі тривалої мобілізації держава намагається балансувати між потребами фронту та збереженням роботи підприємств, без яких економіка, енергетика, оборонна промисловість, агросектор, транспорт, медицина та інші критичні сфери не зможуть стабільно функціонувати.

    Водночас нові правила можуть викликати дискусії серед бізнесу. З одного боку, підвищення зарплатного порогу має відсікти фіктивні або слабко обґрунтовані випадки бронювання. З іншого — для частини малих і середніх підприємств, які справді виконують важливі функції, але не мають високого фонду оплати праці, нові вимоги можуть стати проблемою.

    Отже, головний висновок такий: бронювання в Україні не скасовують, але роблять жорсткішим. Держава підвищує фінансові вимоги, прибирає дублювання через сумісників і змушує органи влади заново переглянути критерії критичності. Для підприємств це сигнал терміново перевірити документи, зарплати й кадрові списки, а для працівників — уважно стежити, чи зберігає їхній роботодавець право на бронювання.

  • Кошти “Національного кешбеку” потрібно витратити до 30 червня 2026 року

    Кошти “Національного кешбеку” потрібно витратити до 30 червня 2026 року

    Міністерство економіки України звернулося до громадян із нагадуванням про необхідність використати кошти, накопичені в межах державної програми “Національний кешбек”, до 30 червня 2026 року. Після завершення цього терміну невикористані кошти будуть автоматично повернуті до державного бюджету.

    Про це йдеться в офіційному повідомленні міністерства, де також уточнюється, що сама програма продовжить працювати без змін, а нарахування кешбеку за купівлю товарів українського виробництва здійснюватиметься у звичному режимі.

    У відомстві пояснили, що виплати надалі будуть надходити користувачам після 20 числа кожного місяця за попередній розрахунковий період. Таким чином, система залишається стабільною, а зміни стосуються виключно строків використання вже накопичених коштів.

    Окремо в міністерстві нагадали про найближчі виплати. Так, кешбек за квітень українці отримають наприкінці травня, і ці кошти також потрібно буде витратити до встановленої дати — 30 червня 2026 року. Виплата за травень, своєю чергою, відбудеться у липні, після чого нарахування продовжаться за стандартним графіком без змін.

    Програма “Національний кешбек” передбачає повернення частини витрачених коштів за купівлю товарів українського виробництва. Розмір компенсації залежить від категорії товарів. Зокрема, 5% кешбеку нараховується за продукти харчування, аптечні товари, автотовари, а також вироби для саду й городу. Підвищений рівень у 15% застосовується до непродовольчих товарів, серед яких одяг, взуття, побутова техніка, іграшки, товари для ремонту та дозвілля. Також до цієї категорії частково входять деякі харчові продукти — зокрема тверді та м’які сири, макаронні вироби, вівсяні та гречані крупи.

    Накопичені кошти громадяни можуть використовувати на широкий перелік потреб. Серед дозволених напрямів — оплата комунальних послуг, поштові сервіси, придбання ліків і медичних виробів українського виробництва, купівля книжок та іншої друкованої продукції, а також благодійні внески на підтримку Збройних сил України.

    У міністерстві підкреслюють, що програма має подвійний ефект: з одного боку — підтримує українського виробника, стимулюючи внутрішній попит, з іншого — дозволяє громадянам частково компенсувати витрати на повсякденні товари.

    Також у відомстві звертають увагу, що система нарахування кешбеку продовжує розширюватися. За останні періоди участь у програмі беруть мільйони українців, а перелік товарів, на які поширюється компенсація, поступово оновлюється та уточнюється.

    Нагадаємо, раніше повідомлялося, що майже 4,8 млн українців отримають виплати за програмою за березень, включно з додатковими компенсаціями на окремі категорії товарів.

  • В Україні перезапускають АРМА: всі незавершені торги скасовані

    В Україні перезапускають АРМА: всі незавершені торги скасовані

    В Україні завершили розробку реформи Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) і розпочали її практичну реалізацію. Одним із перших кроків стало повне перезавантаження процедур управління активами.

    Про це повідомила виконувачка обов’язків голови АРМА Ярослава Максименко.

    За її словами, новий закон передбачає скасування всіх торгів, які не були завершені до 30 січня. Відтак такі процедури втратили чинність, а всі відповідні рішення анульовано.

    «Всі рішення скасовуються, і всі процедури починаються спочатку», — пояснила Максименко.

    Таким чином, фактично відбувається повний перезапуск системи управління арештованими активами, що має забезпечити більшу прозорість та ефективність процесів.

    Крім того, в межах реформи створено спеціальну комісію для роботи зі складними активами. До її складу увійшли не лише представники АРМА, а й бізнес-омбудсмен, а також делегати від Міністерства юстиції та Міністерства економіки.

    Очікується, що така міжвідомча співпраця дозволить більш ефективно вирішувати питання щодо управління проблемними активами та підвищить довіру до роботи агентства.

    Реформа АРМА є частиною ширших змін у сфері управління державними та арештованими активами, спрямованих на підвищення прозорості, контрольованості та економічної ефективності цих процесів.

  • До 277 млн доларів на рік: що держава втратила після конкурсу на літієве родовище «Добра»

    До 277 млн доларів на рік: що держава втратила після конкурсу на літієве родовище «Добра»

    Держава могла отримувати до 15% прибуткової продукції з розробки літієвого родовища «Ділянка Добра» в Кіровоградській області, однак за результатами конкурсу було обрано іншу пропозицію з суттєво нижчими показниками.

    Про це повідомили в компанії Critical Metals Corp., коментуючи участь у конкурсі на укладення Угоди про розподіл продукції. За даними компанії, другим учасником конкурсу, окрім переможця, була European Lithium Ukraine — українська «дочка» міжнародної групи Critical Metals, яка подавала заявку за підтримки американо-австралійських інвесторів.

    Проєкт European Lithium Ukraine передбачав створення повністю інтегрованого виробничого ланцюга — від геологічного вивчення до видобутку, збагачення та переробки літію з виробництвом гідроксиду та карбонату літію. Загальний обсяг інвестицій, заявлений компанією, складав понад 1,5 мільярда доларів США. З них 12,3 млн доларів планувалося спрямувати на геологічне вивчення, а ще близько 1,5 млрд доларів — на створення видобувного та переробного комплексу.

    Фінансування проєкту передбачалося за рахунок власних коштів компанії, залучення капіталу через розміщення акцій Critical Metals Corp. на біржі NASDAQ, а також кредитів міжнародних фінансових установ.

    Ключовою відмінністю пропозиції European Lithium Ukraine була модель розподілу прибуткової продукції. У разі, якщо фактичні витрати інвестора перевищували б 70% загального обсягу продукції, частка держави становила б 4%. Однак у разі зменшення компенсаційної частки інвестора держава могла б отримувати від 8% до 15% прибуткової продукції залежно від ринкових цін на літій.

    За оцінками компанії, за такого сценарію держава могла б отримувати від 16 млн до 277 млн доларів США щороку, враховуючи як частку у прибутковій продукції, так і податок на прибуток інвестора.

    Втім, переможцем конкурсу було обрано американську компанію Dobra Lithium Holdings JV, LLC. Про це 12 січня заявила прем’єр-міністр Юлія Свириденко. За її словами, проєкт передбачає мінімальний обсяг капітальних інвестицій у 179 млн доларів, з яких 12 млн підуть на додаткову геологорозвідку та аудит запасів, а 167 млн — на організацію видобутку та збагачення.

    Міністр економіки Олексій Соболев повідомив, що акціонерами Dobra Lithium Holdings JV є міжнародні структури TechMet та The Rock Holdings. Серед ключових інвесторів TechMet — Міжнародна фінансова корпорація розвитку США, Суверенний фонд Катару та Mercuria Clean Energy Investments. Бенефіціаром The Rock Holdings є американський бізнесмен і філантроп Рональд Лаудер.

    За словами заступника міністра економіки Єгора Перелигіна, частка держави у прибутковій продукції за пропозицією компанії-переможця, імовірно, становитиме не менше 4% або близько 6% залежно від структури компенсаційної продукції.

    Таким чином, за підсумками конкурсу держава погодилась на модель із мінімальною гарантованою часткою, відмовившись від сценарію, який потенційно міг забезпечити значно більші бюджетні надходження у разі сприятливої кон’юнктури ринку літію.

  • Як «Рудомайн» розширює кар’єри в житловій забудові Кривого Рогу

    Як «Рудомайн» розширює кар’єри в житловій забудові Кривого Рогу

    Кривий Ріг стрімко перетворюється на зону екологічного лиха, де норми закону та державні інтереси відступають перед апетитами приватного бізнесу. У межах житлової забудови, всупереч прямій забороні державних будівельних норм ДБН Б.2.2-12:2019, розростаються гігантські кар’єри ТОВ «Рудомайн». Їхня загальна площа вже перевищила 70 гектарів, і розширення триває.

    Таке масштабне проникнення видобутку у міське середовище стало можливим не випадково. За даними джерел, ключову роль у цьому відіграла злагоджена управлінська вертикаль, на рівні якої ухвалювалися рішення, що відкрили компанії шлях до надр без реальної конкуренції. У цій системі фігурують посадовці Мінекономіки, Держгеонадр та обласної адміністрації, зокрема Олексій Соболев, Остап Семерак, Іванна Смачило, Владислав Гайваненко та Олег Гоцинець.

    Саме за їхньої участі у 2017 та 2021 роках ТОВ «Рудомайн» отримало спеціальні дозволи №6236 та №6511 на розробку ділянки «Кар’єр Південний» і суміжних територій. Дозволи були надані без проведення аукціонів і відкритих торгів, що є ключовим інструментом забезпечення конкуренції та справедливих надходжень до бюджету.

    Замість повноцінного геологічного вивчення надр використовувалася придбана геологічна інформація, а потенційні екологічні ризики прикривалися застарілими висновками оцінки впливу на довкілля. Техніко-економічні показники проєктів, за оцінками фахівців, були штучно занижені щонайменше у сім разів. Лише на стартовому етапі це призвело до втрат бюджету більш як на 25 мільйонів гривень. І це без урахування подальших схем із застосуванням пільгових коефіцієнтів рентної плати.

    Втім, діяльність «Рудомайну» вийшла далеко за межі видобутку корисних копалин. У центрі схеми опинилися активи державного підприємства «Гипрококс», яке володіло стратегічними науковими розробками та патентами. Через створення спільного підприємства ТОВ «СП Гипрококс» держава фактично втратила контрольний пакет, а ключові активи перейшли під контроль структур, пов’язаних із «Рудомайном».

    Більше того, частина цих активів опинилася в руках афілійованої іноземної компанії — чеської Giprokoks Europe S.R.O. Таким чином, стратегічні напрацювання, створені за державний кошт, були виведені з-під прямого контролю України та інтегровані у приватні, у тому числі закордонні, бізнес-структури.

    На тлі цього Кривий Ріг отримує не розвиток, а розростання кар’єрів упритул до житлових кварталів, деградацію довкілля та втрати для бюджету. Водночас механізми державного контролю, які мали б захищати інтереси громади й країни, фактично працюють на обслуговування приватних інтересів.

  • Заступник міністра економіки Циборт задекларував понад 19 млн грн заощаджень і шість об’єктів нерухомості

    Заступник міністра економіки Циборт задекларував понад 19 млн грн заощаджень і шість об’єктів нерухомості

    Заступник міністра економіки з питань цифрового розвитку Олександр Циборт задекларував готівкові заощадження та активи на понад 19 млн грн. Декларація чиновника містить значну кількість нерухомості на Хмельниччині, сімейні бізнес-зв’язки, які тісно переплітаються з орендним та торговим сектором, а також витрати й активи, що викликають запитання антикорупційних експертів.

    Основна частина задекларованої нерухомості Циборта розташована у місті Нетішин. З 2013 по 2017 рік він набув у власність кілька земельних ділянок площею від 309 до 1 000 кв. м. Ціна двох із них — 117 грн та 1 311 грн — може свідчити про занижену вартість, що потребує додаткової перевірки. У 2015 році Циборт придбав житловий будинок площею 154,5 кв. м, вартість якого взагалі не зазначена. Чиновник також володіє часткою в квартирі, співвласниками якої є його родичка та бізнес-партнерка родини Наталія Тімершаєхова.

    Тімершаєхова є ключовою фігурою у спільних бізнесах родини Цибортів. Вона володіє фірмою “Надія” з Острога, що спеціалізується на оренді та експлуатації нерухомого майна. До листопада 2025 року директоркою підприємства була родичка посадовця, Циборт Наталія Сергіївна, а нині представником фірми значиться Сергій Циборт — імовірно, батько заступника міністра. Сам Циборт вказує місцем проживання місто Острог, однак не має там жодного задекларованого об’єкта.

    З 2024 року Циборт, його дружина та донька користуються квартирою у Києві, яка належить його матері. Паралельно родина орендує житло у Польщі з 2022 року, однак витрати на оренду в декларації відсутні — це також викликає додаткові питання щодо повноти поданих даних.

    Автомобіля у власності посадовець не має, проте з 2023 року користується Tesla Model Y 2021 року вартістю понад 1 млн грн. Машина належить Наталії Сізовій, яка володіє фірмою “Острог-Ресурс”, що знову ж таки пов’язує чиновника з місцевим бізнес-середовищем Острога.

    Фінансова частина декларації привертає найбільшу увагу. Циборт задекларував 350 тис. доларів і 50 тис. євро готівкою, а також додаткові кошти на банківських рахунках. Його дружина тримає у готівці ще 40 тис. доларів. Загалом сімейні заощадження перевищують 19 млн грн. Окремо чиновник володіє акціями Tesla Inc на 95 тис. грн та Shopify Inc на 58 тис. грн.

    За рік роботи у Мінекономіки Циборт отримав 508 тис. грн зарплати та 38 тис. грн доходу від підприємницької діяльності. Його попередній ФОП, зареєстрований в Острозі, спеціалізувався на комп’ютерному програмуванні. Дружина Валерія Циборт отримала близько 7 тис. грн соціальних виплат та 9 тис. грн доходу від підприємництва, ведучи онлайн-торгівлю через ФОП, зареєстрований у селищі Локачі на Волині.

    Антикорупційні експерти звертають увагу на розбіжності між офіційними доходами родини та обсягом задекларованих активів, а також на занижені ціни нерухомості, відсутність даних про оренду за кордоном та широкі бізнес-зв’язки родичів посадовця в Острозі та Нетішині. Ці обставини можуть потребувати додаткової правової оцінки.

  • В Одеській області повторно провели тендер на укриття ліцею: новий контракт дорожче на 2,31 млн грн

    В Одеській області повторно провели тендер на укриття ліцею: новий контракт дорожче на 2,31 млн грн

    Відділ освіти, культури, молоді та спорту Лиманської селищної ради 1 вересня вдруге замовив у ТОВ «Буд-Марка» будівництво укриття для ліцею — цього разу на 71,00 млн грн. Перша закупівля на той самий об’єкт відбулася у травні через КП «ЦЗО Одеської обласної ради» на 68,69 млн грн, однак Централізована закупівельна організація, як з’ясувалося, не мала повноважень проводити закупівлі робіт: Мінекономіки у відповіді від 2 жовтня 2025 року пояснило, що ЦЗО можуть здійснювати закупівлі лише товарів і послуг.

    Після публікації про це Відділ освіти у серпні оголосив нові торги на той самий предмет і за тією ж очікуваною вартістю, не розриваючи попередній договір. У результаті новий контракт виявився дорожчим на 2,31 млн грн. Фінансування проєкту передбачене за кошти ЄС у межах програми Ukraine Facility. За даними порталу «Spending», за другим договором уже виконано робіт на 1,68 млн грн.

    На запити щодо причин повторної закупівлі Відділ освіти не відповів. У «ЦЗО Одеської обласної ради» повідомили, що проведення ними закупівель робіт «не передбачено нормативно-правовими актами», чим фактично підтвердили відсутність повноважень на такі тендери. Тимчасово обов’язки директора ЦЗО виконує Юрій Душейко. Відділ освіти очолює Наталія Кацюрина, голова Лиманської селищної ради — Віктор Бакланов.

    ТОВ «Буд-Марка» зареєстрована в Одесі у 2019 році. Компанією володіє і керує Максим Беник, який до повномасштабного вторгнення очолював відділ публічних закупівель і матеріально-технічного постачання КУ «Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ» Одеської міськради.

  • Люксові авто – під податком: власникам доведеться платити більше

    Люксові авто – під податком: власникам доведеться платити більше

    Міністерство економіки України оприлюднило оновлений список легкових автомобілів, власники яких у 2025 році сплачуватимуть транспортний податок. До переліку увійшли елітні авто, ринкова вартість яких перевищує певний поріг. Податок для таких транспортних засобів становитиме 25 тисяч гривень на рік.

    Про це повідомляє пресслужба Мінекономіки.

    Згідно з новими критеріями, до переліку потрапили автомобілі з об’ємом двигуна понад 2,5 літра, випущені не більше ніж п’ять років тому. Оподатковуваними залишаються транспортні засоби, ринкова вартість яких перевищує 3 мільйони гривень (375 мінімальних заробітних плат станом на 1 січня 2025 року).

    Серед марок авто, які підпадають під оподаткування:

    • Aston Martin
    • Audi
    • Bentley
    • BMW
    • Hymer-Mercedes
    • Ineos
    • Jaguar
    • Lamborghini
    • Land Rover
    • Lexus
    • Maserati
    • Mercedes-AMG
    • Mercedes-Benz
    • Mercedes-Maybach
    • Porsche
    • Rolls-Royce
    • Toyota

    Розрахунок середньоринкової вартості легкових автомобілів для визначення необхідності сплати податку здійснюється відповідно до норм Податкового кодексу України.

    Транспортний податок в Україні діє з 2015 року і є частиною податку на розкіш. Його сплачують власники легкових авто, які відповідають встановленим критеріям.

    Фізичні особи повинні сплатити податок протягом 60 днів після отримання відповідного повідомлення від податкових органів. Для юридичних осіб податок нараховується авансовими платежами щоквартально до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом.

    Податок стягується виключно з власників авто, незалежно від того, чи користуються ними інші особи за договором оренди або генеральною довіреністю.

    Нагадаємо, українці активно відновлюють попит на нові автомобілі, що підтверджує ріст продажів у 2024 році. За даними, у 2024 році українці купили майже 70 тисяч нових авто, витративши понад 125 млрд гривень, що на 14,7% більше порівняно з минулим роком. Найпопулярнішими марками стали Toyota, Renault, Skoda, Volkswagen та BMW.