Позначка: Міністерство культури

  • Скандал довкола фільму про Курську операцію: соцмережі сперечаються через витрати бюджету

    Скандал довкола фільму про Курську операцію: соцмережі сперечаються через витрати бюджету

    Державне підприємство «Центр захисту інформаційного простору України» замовило створення документального фільму під назвою «Як козаки на Курщину ходили». На його виробництво з бюджету виділено 2,3 мільйона гривень, повідомляє «Главком».

    Стрічка розповідатиме про підготовку та проведення операції Збройних сил України на території Курської області Російської Федерації. У фільмі також планують показати причини, через які українські підрозділи згодом залишили окуповану територію.

    За словами авторів, основна мета фільму — надихнути військових, продемонструвати сміливість українських захисників і довести, що Україна здатна діяти ефективно навіть за межами власної території.

    Проєкт має бути завершений до 20 грудня поточного року.

    У соцмережах новина викликала жваві обговорення. Частина користувачів підтримує ідею, вважаючи її важливою для підняття морального духу, інші — критикують, зазначаючи, що в умовах війни такі витрати недоцільні. Народний депутат Олексій Гончаренко висловив іронічний коментар: «Схоже, грошей у нас вдосталь», нагадавши, що нещодавно Генеральний штаб уже презентував двосерійний фільм на подібну тематику.

    Попри суперечки, створення документальної стрічки демонструє намір держави розвивати інформаційний фронт і зберігати пам’ять про події, які стали символом рішучості українських військових.

  • Київ втрачає обличчя: надбудова може знищити старовинний флігель на Рейтарській

    Київ втрачає обличчя: надбудова може знищити старовинний флігель на Рейтарській

    У центрі Києва під загрозою опинився один із найстаріших будинків на вулиці Рейтарській — історичний флігель у «Дворику з воронами». Як повідомив пам’яткоохоронець Дмитро Перов, власник будівлі презентував проєкт сучасної надбудови, яка може зіпсувати автентичний вигляд споруди.

    За словами Перова, проєкт надбудови вже передано Департаментом охорони культурної спадщини КМДА для погодження до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України.

    Активіст нагадав, що 5 жовтня у старовинному флігелі сталася пожежа. А вже між 15 і 22 жовтня власники провели технічне обстеження, яке засвідчило аварійність даху та внутрішніх конструкцій.

    «23 жовтня власник подав до Департаменту проєкт “ремонту” з надбудовою. Директор департаменту Марина Соловйова пояснила, що не може відхилити документ, оскільки будівля офіційно не має статусу пам’ятки архітектури», — зазначив Перов.

    Попри це, історичні дослідження підтверджують, що двоповерхова будівля є однією з найстаріших на Рейтарській і зберегла свій первісний вигляд. Громадськість побоюється, що сучасна надбудова остаточно знищить автентичність історичного двору, який є знаковим місцем для киян.

  • Кирило Тимошенко отримає контроль над медіа: ОП створює Комітет з інформаційної політики

    Кирило Тимошенко отримає контроль над медіа: ОП створює Комітет з інформаційної політики

    У найближчі тижні в Україні може з’явитися новий державний орган — Держкомітет з інформаційної політики. І хоча формально йдеться лише про інституційну реформу, насправді мова — про легалізацію старої неформальної вертикалі контролю над інформаційним простором, яка десятиліттями працювала в тіні. Її очільником може стати Кирило Тимошенко — колишній заступник голови Офісу Президента і давній куратор державної пропаганди.

    За даними джерел в ОП, новостворений Комітет отримає ключові повноваження від Міністерства культури — зокрема, у сферах стратегічних комунікацій, формування інформаційної політики, пропаганди, медіааналітики та координації держканалів. Це переформатування дає можливість повністю централізувати управління інформаційним полем напередодні виборів.

    Ім’я Кирила Тимошенка тісно пов’язане з медіаполітикою Банкової ще з 2019 року, коли він курував SMM-команди, телевізійне виробництво і новинні кампанії для Президента. Саме Тимошенка у кулуарах називали «архітектором картинки війни» — медіаповідомлень, які формували інформаційний наратив перших років повномасштабного вторгнення.

    Попри гучну відставку, Тимошенко швидко адаптувався — обійняв посаду радника в Міністерстві оборони і взявся за нові мільярдні підряди на бетон. Його шлях — це завжди історія про бюджети, зв’язки та супровід в медіа.

    За даними розслідувачів, компанії, пов’язані з Тимошенком, уже отримували десятки мільйонів гривень на виробництво контенту для державного телеканалу «Рада». Його вплив поширюється на локальні продакшн-студії, Telegram-канали, регіональні медіа й навіть військову комунікацію. Тепер ця мережа може стати офіційною.

    Йдеться не просто про кураторство над телебаченням — під контроль нового Комітету можуть потрапити ключові канали поширення меседжів, блогери, SMM-команди та аналітика суспільних настроїв, включно з опрацюванням електорату за кордоном.

    Понад 10 мільйонів українців, які залишаються за межами країни, — одна з головних мішеней для нової структури. Саме ці голоси вже зараз перебувають у фокусі політичних штабів. А централізоване управління медіа дозволить Банковій формувати ключові меседжі й координувати публічний дискурс — як в Україні, так і поза її межами.

  • Компанія депутата від “Слуги народу” буде моніторити ЗМІ за 12 млн грн

    Компанія депутата від “Слуги народу” буде моніторити ЗМІ за 12 млн грн

    Державне підприємство “Центр захисту інформаційного простору України” уклало контракт на 12,24 млн грн із компанією “Медіатека” для моніторингу українських та іноземних медіа. Тендер пройшов без конкуренції, адже “Медіатека” виявилася єдиним учасником.

    Контракт передбачає щоденний, щотижневий та щомісячний аналіз згадувань про президента, першу леді, Офіс Президента, Кабінет Міністрів, Верховну Раду, Генштаб, міністрів, керівників відомств, радників і спікерів. Моніторинг охоплюватиме телемарафон, десять найбільших телеканалів, понад тисячу онлайн-ЗМІ, а також соціальні мережі: Facebook, X (Twitter), Instagram, YouTube, Telegram і TikTok. Також відстежуватимуться англомовні, німецькомовні та франкомовні медіа, особливо під час закордонних візитів представників української влади.

    Звіти, які отримуватимуть урядовці, міститимуть аналіз інформаційного простору, включаючи оцінку тональності згадувань, ключових тем, рейтингу персон, ефективності комунікаційних кампаній та прогнозування медійних ризиків. Окремі аналітичні звіти розглядатимуть резонансні події та соціологічні дослідження суспільних настроїв.

    Порівняно з минулим роком вартість окремих послуг значно зросла. Зокрема, щоденний моніторинг медіа подорожчав із 5 040 грн до 6 840 грн, а соцмереж – удвічі, з 1 800 грн до 3 600 грн. Вартість щоденного аналітичного звіту збільшилася з 2 400 грн до 4 800 грн, щотижневого звіту – з 60 000 грн до 96 000 грн, а щомісячного SWOT-аналізу – із 74 400 грн до 100 800 грн. Соціологічне дослідження обійдеться у 540 000 грн, тоді як минулого року його вартість складала 144 000 грн.

    Компанія “Медіатека”, яка виграла тендер, належить народному депутату від “Слуги народу” Олександру Маріковському. У Вікіпедії він досі зазначений як заступник голови комітету з питань екологічної політики та радник державного секретаря Міністерства інформаційної політики України, яке раніше заснувало ДП “Центр захисту інформаційного простору України” – замовника нинішнього контракту. Зараз це підприємство підпорядковується Міністерству культури та стратегічних комунікацій.

    Тендерна документація містить зразок звіту, у якому голова Офісу Президента Андрій Єрмак згадується як людина, яка “перебирає на себе функції президента”, а його заступник Олег Татаров названий “чи не хрестоматійним прикладом корупції та проросійських настроїв в оточенні Володимира Зеленського”.

    Контракт на мільйони гривень без конкуренції та стрімке зростання вартості послуг викликають питання, зокрема щодо ефективності витрат бюджетних коштів.

  • Заступника міністра культури Сергія Бєляєва підозрюють в недостовірному декларуванні

    Заступника міністра культури Сергія Бєляєва підозрюють в недостовірному декларуванні

    Нещодавно призначений на посаду заступника міністра культури та стратегічних комунікацій України Сергій Бєляєв, згідно даних вказаних в його декларації володіє значною колекцією антикваріату.

    Як вказано в декларації Бєляєва, він є власником 55-ти ікон, двадцять з яких в стані власної реставрації. Також чиновник має графічні, живописні, скульптурні твори та рельєфи власного авторства з геральдики, нумізматики, портрети княжої, скіфської та козацької доби у кількості 650 одиниць.

    Крім того, Сергій Бєляєв володіє 420 одиницями нумізматичної продукції, створеної за авторськими ескізами, та шістьма книгами ручного друку. За повідомленнями наших джерел, в декларації Бєляєв вказав далеко не всі предмети антикваріату, а окремі екземпляри мають значну художню та культурну цінність.

    За словами джерела, “їм місце в місце в музеї, а не в приватній колекції, а призначення людини, яка шляхом мутних схем уже заволоділа значною кількістю антикварних виробів на посаду заступника очільника Мінкульту відкриває шлях до нових зловживань. Цим питанням мають займатись правоохоронці”.

    Варто відзначити, що призначення Бєляєва заступником очільника Мінкульту також  викликало обурення в соціальних мережах. Зокрема, Володимир Цибулько на своїй сторінці в Фейсбук задається питанням: “за які заслуги, раптом на посаді заступника міністра культури та інформаційної політики опинився Сергій Бєляєв, який, маючи зарплату на попередньому місці роботи менше ніж 10 тисяч гривень, примудрився зібрати колекцію з сотень монет, ікон та мистецьких творів?”

    Стосовно питання “за які заслуги” Сергій Бєляєв зайняв позицію заступника глави Мінкульту, можемо припустити, що Бєляєв міг пересікатись з теперішнім міністром культури та стратегічних комунікацій України Миколою Точицьким чи його близьким оточенням під час роботи в адміністрації біглого Президента Віктора Януковича.

    Так, Сергій Бєляєв у 2013 році Бєляєв займав посаду заступника керівника Головного управління Державного протоколу та церемоніалу — керівника управління державної геральдики та церемоніалу Адміністрації Президента України. Варто відзначити, що дана посада передбачає часті контакти з МЗС, вихідцем з якого є Микола Точицький.

    В любому випадку, призначення Бєляєва на посаду заступника Миколи Точицького протягнули не відразу. За словами нашого джерела в Кабміні, “Бєляєва понад місяць не могли призначити заступником міністра, бо і декларація “стрьомна”, і його захоплення нумізматикою, живописом та антикваріатом темненькі”.

    Планується, що в Мінкульті Сергій Бєляєв як “архітектор та заслужений діяч мистецтв” контролюватиме дозволи на будівництво та ремонти в історичних місцях і будівлях. Тобто Бєляєв призначений під певні задачі, а його майбутня діяльність несе високі ризики корупційних зловживань. Як повідомляє джерело, “корупційні доходи Бєляєва зростуть в десятки разів”.

  • Міністерство культури терміново звільнило скандального директоа

    Міністерство культури терміново звільнило скандального директоа

    Міністерство культури екстрено звільнило Сергія Бикова з посади виконувача обов’язків директора новоствореного Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Причина – резонанс у суспільстві, викликаний попередніми висловлюваннями Бикова, які суперечать національним інтересам України.

    Міністр культури та інформаційної політики Микола Точицький пояснив, що призначення Бикова мало “технічний характер”, необхідний для перереєстрації структури. Він зазначив:

    “В.о. директора звільнено наказом МКСК. Його призначали на цю посаду з технічною метою”.

    Попри такі запевнення, факт перебування Бикова на посаді навіть протягом одного дня спричинив хвилю обурення.

    Хто такий Сергій Биков?

    Биков відомий своїми скандальними заявами, які викликають питання щодо його лояльності до державних інтересів України. Серед іншого:

    • Називав Революцію Гідності “державним переворотом”.
    • Заперечував присутність російських військових на окупованих територіях Донбасу.
    • Наполягав на амністії бойовиків і пропонував впроваджувати “мирний план Медведчука”.
    • Закликав звільнити Олександра Єфремова, колишнього лідера фракції “Партія регіонів”.

    Такі позиції викликали обурення громадськості, особливо в умовах війни з Росією.

    Призначення Бикова відбулося одночасно з перейменуванням “Наукового центру розвитку туризму” на “Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки”. Однак ця подія лише підсилила підозри щодо політики кадрових рішень Міністерства культури.

    Цей випадок не єдиний, коли кадрові рішення державних структур стають джерелом суспільного резонансу. У серпні призначення Романа Гладкого начальником штабу Командування Сил безпілотних систем ЗСУ викликало обурення через зв’язки його родини з Росією. Звільнення Гладкого затягнулося на кілька місяців.

  • Рейдери намагаються віджати Музей в Пирогові

    Рейдери намагаються віджати Музей в Пирогові

    Національний музей народної архітектури та побуту України у Пирогові опинився під загрозою рейдерського захоплення, заявляє Міністерство культури та інформаційної політики (МКІП). Як повідомляє Міністерство, спроба захоплення нежитлових будівель та земельної ділянки музею сталася восени 2020 року, коли група невстановлених осіб намагалася реєструвати майно на підставних осіб. Це майно, загальною площею понад 17 800 кв. м, використовувалося музеєм з 1970-х років.

    У відповідь на ці дії, музей звернувся до Офісу антирейдерства Міністерства юстиції України, який у липні 2022 року скасував незаконну реєстрацію. Порушено кримінальну справу під процесуальним керівництвом Офісу генерального прокурора України.

    Проте, шахраї намагалися легалізувати захоплення через суд. Господарський суд міста Києва відмовив у задоволенні позову 26 лютого 2024 року, підтвердивши скасування реєстрації наказом Офісу антирейдерства.

    7 серпня 2024 року Північний апеляційний господарський суд ухвалив рішення, яким скасував постанову Господарського суду міста Києва і задовольнив позов рейдерів, скасувавши наказ Міністерства юстиції.

    “Цим рішенням Північний апеляційний господарський суд фактично легалізував рейдерське захоплення частини території та приміщень музею,” – заявило Мінкульт.

    Міністерство культури підкреслило, що музей за підтримки МКІП буде боротися за відновлення справедливості та планує звернутися до Верховного суду України для оскарження рішення апеляційного суду.