Golosnovinua.com

Позначка: мобілізація

  • Першого квітня у столиці було задіяно рекордну кількість патрулів

    Першого квітня у столиці було задіяно рекордну кількість патрулів

    За інформацією нашого джерела, першого квітня в рамках мобілізаційних заходів у столиці було задіяно рекордну кількість патрулів.

    “Першого квітня, після зупинки роботи застосунку Резерв+ у Києві було задіяно понад 100 патрулів, блокпостів та груп оповіщення. У результаті до районних ТЦК було доставлено понад 1300 осіб для перевірки та уточнення даних. Це рекордна кількість.” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, у Міністерстві оборони України підтвердили, що в застосунку Резерв+ стався технічний збій, через що він був тимчасово недоступний для користувачів.

  • У Одесі конфлікт із ТЦК завершився ножовим пораненням і стріляниною

    У Одесі конфлікт із ТЦК завершився ножовим пораненням і стріляниною

    В Одесі під час проведення мобілізаційних заходів стався конфлікт, у результаті якого було поранено військовослужбовця територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Про інцидент повідомила Національна поліція.

    Подія сталася в Пересипському районі міста. За попередніми даними правоохоронців, група оповіщення виявила чоловіка, який порушив правила військового обліку. Під час спроби доставити його до ТЦК той завдав ножового поранення одному з військових.

    Ситуація загострилася після втручання перехожих. За інформацією поліції, очевидці почали перешкоджати діям групи оповіщення та заблокували автомобіль, не даючи йому залишити прибудинкову територію.

    У відповідь військовослужбовець ТЦК застосував травматичну зброю в бік одного з перехожих.

    Унаслідок інциденту двоє людей отримали травми та були госпіталізовані. Стан постраждалих уточнюється.

    Наразі на місці працюють правоохоронці, які встановлюють усі обставини події. У поліції пообіцяли надати додаткову інформацію після завершення першочергових слідчих дій.

  • Під час Великодніх свят може бути введений мораторій на роботу ТЦК – джерела

    Під час Великодніх свят може бути введений мораторій на роботу ТЦК – джерела

    За інформацією наших джерел, в Офісі Президента підтримують ідею мораторію на роботу ТЦК під час Великодніх свят.

    Про це пише видання 360ua.news

    “Напередодні Великодніх свят представник ПЦУ Олександр Драбинко зустрівся з Міністром оборони Михайлом Федоровим та його заступниками.

    Мет зустрічі – забезпечити безперешкодний доступ до церкви на Великдень для всіх українців, а саме, щоб біля церков не було постів поліції та ТЦК.

    На рівні міністерства розуміють прохання, так як у святкуванні Великодня бере участь 8500 парафій і майже 10 мільйонів українців відвідують церкву в ці дні, серед яких, орієнтовно, 2 мільйони чоловіків призовного віку.

    Проте поки що немає розуміння з боку сухопутних військ, яким підпорядковується ТЦК, як це “розпорядження” донести до “виконавців на місцях”.

    Більше того, не розуміють і в поліції, як заборонити поліцейським перевіряти, чи перебуває людина в розшуку, адже поліція охоронятиме всі церкви під час Великодніх свят.

    Тож, найімовірніше, рішення буде ухвалено протягом тижня і, можливо, знадобиться особиста зустріч Митрополита Епіфанія з Головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирськиим” – зазначає джерело.

  • Утримання у ТЦК: що дозволяє закон і коли це вже порушення

    Утримання у ТЦК: що дозволяє закон і коли це вже порушення

    Питання законності утримання громадян у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки під час мобілізації викликає дедалі більше суспільних дискусій. Фахівці наголошують, що строки такого затримання чітко визначені законодавством і не можуть перевищувати встановлені межі без належних підстав.

    Юристи зазначають, що відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема статті 263, максимальний строк адміністративного затримання становить до трьох годин. Це означає, що після складання адміністративного протоколу особу не можуть утримувати довше цього часу у стандартних випадках.

    Водночас закон передбачає окремі винятки. Зокрема, у разі порушення прикордонного режиму затримання може тривати довше, але не більше ніж 72 години.

    Що стосується перебування громадян безпосередньо у приміщеннях ТЦК, тривале утримання можливе лише за наявності рішення суду або за участі правоохоронних органів. Без таких підстав утримання людини протягом кількох днів є незаконним.

    Юрист Владислав Дерій підкреслює, що перевищення трьох годин після оформлення адмінпротоколу може розцінюватися як незаконне обмеження свободи.

    У випадках, коли особу фактично не випускають із приміщення, це може стати підставою для звернення до правоохоронних органів. Йдеться, зокрема, про можливі ознаки кримінальних правопорушень — незаконного позбавлення волі або перевищення службових повноважень.

    Таким чином, законодавство чітко визначає рамки дій посадових осіб. Порушення цих норм може мати серйозні юридичні наслідки, а громадяни мають право захищати свої права у встановленому порядку.

  • Посадовця нацпарку затримали за вимагання 2500 доларів за відстрочку від мобілізації

    Посадовця нацпарку затримали за вимагання 2500 доларів за відстрочку від мобілізації

    На Київщині правоохоронці викрили інспектора з охорони природно-заповідного фонду, якого підозрюють в отриманні неправомірної вигоди за вплив на рішення щодо бронювання від мобілізації.

    Як повідомляє Київська обласна прокуратура, за процесуального керівництва Бучанської окружної прокуратури посадовцю одного з національних природних парків регіону оголошено підозру за ч. 3 ст. 369-2 Кримінального кодексу України.

    За даними слідства, інспектор вимагав від громадянина 2500 доларів США за “вирішення питання” щодо отримання бронювання. Він обіцяв вплинути на інших службових осіб, а також організувати фіктивне працевлаштування на підприємство критичної інфраструктури, що могло б стати підставою для відстрочки від мобілізації.

    Чоловіка затримали одразу після отримання коштів у порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України.

    Суд уже обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Водночас прокуратура не погодилась із таким рішенням і подала апеляційну скаргу, наполягаючи на триманні під вартою з альтернативою внесення застави.

    Досудове розслідування у справі здійснюють слідчі Бучанського районного управління поліції ГУНП у Київській області. Оперативний супровід забезпечує Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України.

  • Суд визнав винною мешканку Миргорода за перешкоджання мобілізації

    Суд визнав винною мешканку Миргорода за перешкоджання мобілізації

    Миргородський міськрайонний суд Полтавської області визнав жінку винною у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України під час воєнного стану. Суд призначив їй покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі з іспитовим строком два роки.

    Як зазначається у вироку від 19 червня 2025 року, обвинувачена у 2024 році систематично публікувала в одному з Telegram-чатів інформацію про місця та час проведення мобілізаційних заходів у Миргороді.

    Зокрема, вона повідомляла про роботу територіальних центрів комплектування поблизу залізничної станції, а також про пересування службового транспорту військових. За даними слідства, такі повідомлення дозволяли військовозобов’язаним уникати зустрічей із представниками ТЦК та знижували ефективність мобілізації.

    У суді наголосили, що ці дії створювали загрозу виконанню завдань із комплектування Збройних Сил України в умовах особливого періоду.

    Під час розгляду справи обвинувачена повністю визнала свою провину та уклала угоду зі стороною обвинувачення. Суд врахував щире каяття, сприяння слідству, а також наявність у неї на утриманні неповнолітньої дитини.

    Обтяжуючою обставиною суд визнав вчинення злочину в умовах воєнного стану.

    Окрім основного покарання, суд постановив конфіскувати мобільний телефон, з якого здійснювалося поширення інформації, а також зобов’язав засуджену сплатити 2000 гривень процесуальних витрат.

    Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду протягом 30 днів.

  • У Харкові жінок масово внесли в розшук ТЦК через помилки в реєстрі

    У Харкові жінок масово внесли в розшук ТЦК через помилки в реєстрі

    В Україні зафіксовано десятки випадків, коли жінки з цивільними професіями без медичної чи військової освіти опинилися у розшуку Територіальних центрів комплектування. Більшість таких епізодів пов’язують із одним із районних ТЦК у Харкові.

    Однією з постраждалих стала психологиня Агата Захарян. За її словами, вона дізналася про свій статус «ухилянтки» від дільничного поліцейського. У документах ТЦК її записали як медсестру, хоча вона не має відповідної освіти. Після звернення до центру жінку зняли з розшуку, однак із військового обліку не виключили.

    Схожа ситуація трапилася з викладачкою математики Галиною Цехмістро. Вона також дізналася про розшук випадково — після дзвінка від поліції. Навіть після надання диплома про освіту у ТЦК відмовилися виправити дані, порадивши звертатися до суду.

    Жінки, які зіткнулися з подібною проблемою, об’єдналися у соцмережах і встановили, що більшість із них раніше проживали або навчалися у Шевченківському районі Харкова. Саме місцевий ТЦК, за їхніми словами, вносив їх до системи «Оберіг» із помилковими спеціальностями. Наразі відомо щонайменше про 30 таких випадків.

    Хоча мобілізації ці жінки не підлягають, статус у розшуку створює для них серйозні обмеження. Зокрема, вони не можуть виїхати за кордон, оформити окремі адміністративні послуги, включно з отриманням водійського посвідчення або перереєстрацією автомобіля, а також можуть стикатися з блокуванням банківських рахунків.

    У парламенті вже відреагували на ситуацію. Народний депутат Олександр Федієнко заявив, що проблему необхідно вирішити на рівні уряду без залучення судів. За його словами, Міноборони може запровадити механізм автоматичного виключення з реєстрів жінок, які не мають відповідної освіти.

    Інший народний депутат Дмитро Разумков повідомив про підготовку законопроєкту, який передбачає автоматичне виключення помилково внесених осіб після їхньої заяви. Також пропонується запровадити фінансову відповідальність для посадових осіб, які допустили такі помилки.

    За словами експертів, кількість постраждалих може бути більшою за офіційно відомі випадки. Водночас у Харківському обласному ТЦК вже визнали відсутність законних підстав для розшуку цих жінок та повідомили про проведення службового розслідування.

    У відомстві запевняють, що помилки будуть виправлені, а всі звернення громадян — розглянуті. Поки ж юристи радять постраждалим подавати офіційні скарги до Міністерства оборони і лише у разі відсутності результату звертатися до суду.

    Ситуація вкотре підняла питання якості ведення військового обліку та відповідальності посадовців за помилкові рішення, які можуть суттєво обмежувати права громадян.

  • Прокуратура відкрила 63 справи проти працівників ТЦК через незаконні дії

    Прокуратура відкрила 63 справи проти працівників ТЦК через незаконні дії

    Київська спеціалізована прокуратура у сфері оборони розслідує 63 кримінальні провадження щодо співробітників Територіальних центрів комплектування. Про це повідомив керівник відомства Артем Новов під час засідання Тимчасової слідчої комісії.

    За його словами, близько третини справ стосуються незаконного доставлення громадян до ТЦК. Йдеться про випадки, які кваліфікуються як позбавлення волі.

    “Загалом 63 кримінальні провадження. Близько 20 проваджень внесені за заявами осіб щодо незаконного доставлення їх до ТЦК”, — зазначив Новов.

    У прокуратурі також фіксують випадки застосування сили до військовозобов’язаних. За словами керівника відомства, окремі співробітники центрів комплектування вдаються до спірних або крайніх методів під час виконання своїх обов’язків.

    Серед розслідувань є епізод щодо одного зі столичних ТЦК, де, за даними слідства, працівник міг застосовувати фізичний вплив, щоб змусити громадян виконувати певні дії. Деталі справи не розголошуються.

    Правоохоронці наголошують, що перевіряють усі заяви громадян та відповідні документи, які можуть підтвердити факти порушень. Досудове розслідування триває.

    У прокуратурі підкреслюють, що виявлені провадження свідчать про наявність системних проблем у роботі центрів комплектування. У зв’язку з цим планується подальший аудит діяльності ТЦК по всій країні, а також розглядається можливість запровадження додаткових механізмів контролю.

    Відомство наголошує, що навіть в умовах воєнного стану дотримання законності та прав громадян залишається обов’язковим.

  • Мобілізація 50+ в Україні: що змінилося і кого можуть призвати

    Мобілізація 50+ в Україні: що змінилося і кого можуть призвати

    В Україні продовжено дію воєнного стану до 4 травня 2026 року, що означає збереження загальної мобілізації військовозобов’язаних чоловіків віком від 18 до 60 років. Водночас для громадян старше 50 років діють ті самі правила призову, але з певними практичними нюансами.

    Відповідно до законодавства, мобілізації підлягають усі військовозобов’язані, які не мають відстрочки або бронювання. Сам по собі вік не є підставою для звільнення від служби. Тому чоловіки у віці 50+, 55+ і навіть 59 років можуть бути призвані до лав Збройних сил України на загальних умовах.

    Ключову роль у питанні мобілізації відіграють не роки, а індивідуальні фактори. Передусім враховується стан здоров’я, який визначає військово-лікарська комісія, наявність військової або цивільної спеціальності, що може бути корисною для армії, а також наявність відстрочки чи броні.

    Якщо особа визнається придатною до служби і має потрібні навички, її можуть мобілізувати незалежно від віку в межах встановленого законодавством діапазону. Водночас практика показує, що військовозобов’язаних старшого віку частіше залучають не до бойових підрозділів першої лінії, а до тилових частин, логістики, забезпечення або адміністративної роботи, де цінується досвід і професійні компетенції.

    Разом з тим універсального підходу не існує. Рішення про місце служби ухвалюється індивідуально, залежно від потреб армії та конкретної ситуації.

    Не підлягають мобілізації чоловіки, які мають законну відстрочку або бронювання, зокрема працівники критично важливих підприємств і установ. Повне звільнення від служби можливе також у разі непридатності за станом здоров’я, що підтверджується висновком військово-лікарської комісії.

    Паралельно у Верховній Раді триває робота над змінами до законодавства у сфері військової служби. Зокрема, зареєстровано законопроєкт №15086, який передбачає заборону направляти військовослужбовців у зону бойових дій одразу після завершення базової підготовки.

    Таким чином, мобілізація в Україні охоплює всі вікові категорії до 60 років, а для чоловіків старше 50 діють ті самі правові норми, однак із урахуванням їхнього стану здоров’я та професійного досвіду.

  • Співпчка Олена Тополя відповіла на звинувачення у мобілізації блогера Беспалова

    Співпчка Олена Тополя відповіла на звинувачення у мобілізації блогера Беспалова

    Українська співачка Олена Тополя вперше публічно прокоментувала звинувачення щодо її нібито причетності до мобілізації блогера Богдана Беспалова, який раніше зник з інформаційного простору. Артистка заперечила будь-який вплив на ситуацію та наголосила, що мобілізація відбувається в межах чинного воєнного стану.

    Свою позицію Тополя висловила в Instagram, відповідаючи на коментар під одним із дописів. Один із користувачів натякнув на її можливу участь у ситуації з блогером.

    “Я нікого не прибирала. Слава Господу. Не одного Беспалова забирають. Давайте про всіх чоловіків згадаємо. Всі здорові і спроможні можуть опинитися там. Це не я придумала, це військовий стан країни. Всім гарного дня!” — написала співачка.

    Скандал навколо Беспалова розгорівся після його зникнення з публічного простору 24 січня. Згодом у його Telegram-каналі повідомили, що блогер “знайшовся”, але тимчасово не міг вести діяльність.

    У мережі почали активно обговорювати можливу мобілізацію Беспалова, а також припускати, що до цього могли бути причетні окремі публічні особи. Такі версії з’явилися на тлі його попередньої критики деяких представників шоу-бізнесу.

    25 березня блогер підтвердив, що проходить службу, опублікувавши фото у військовій формі. Раніше він також натякав на існування “конкретної людини”, яка нібито була зацікавлена у його зникненні.

    Після цього в його Telegram-каналі та соцмережах почали з’являтися дописи, в яких прямо або опосередковано згадували Олену Тополю як можливу причетну до подій. Втім сама артистка ці припущення категорично заперечує.