Golosnovinua.com

Позначка: мобілізація

  • Понад 12 тисяч колишніх ув’язнених уже в ЗСУ: як працює механізм добровільної служби

    Понад 12 тисяч колишніх ув’язнених уже в ЗСУ: як працює механізм добровільної служби

    В Україні вже понад 12 тисяч колишніх ув’язнених долучилися до лав Збройних сил України у межах спеціального механізму, який дозволяє окремим категоріям засуджених добровільно піти на військову службу в обмін на звільнення від покарання. Про це повідомив заступник міністра юстиції Євген Пікалов, передає українські ЗМІ.

    Йдеться про програму, яка почала діяти у 2024 році та стала одним із інструментів поповнення війська в умовах повномасштабної війни. За словами представників Міністерство юстиції України, держава залучає виключно добровольців, а сам процес відбору є багатоетапним і жорстко регламентованим. Щомісяця розглядається близько 1500 заяв від засуджених, які бажають вступити до армії.

    Середній вік кандидатів становить 30–35 років, що свідчить про достатній фізичний ресурс для служби. Водночас участь у програмі суворо обмежена: до неї допускаються переважно особи, засуджені за нетяжкі злочини. Особи, які вчинили тяжкі насильницькі правопорушення або злочини проти національної безпеки, не можуть брати участь у цій ініціативі.

    Перед тим як потрапити до війська, кандидати проходять кілька рівнів перевірки. Зокрема, йдеться про медичне обстеження, психологічну оцінку та фізичну підготовку. Такий підхід покликаний мінімізувати ризики як для самих військових, так і для підрозділів, у які вони потрапляють. Лише після успішного проходження всіх етапів відбору укладається контракт, і добровольці проходять базову військову підготовку.

    Після навчання їх направляють до підрозділів ЗСУ, де вони виконують бойові або тилові завдання нарівні з іншими військовослужбовцями. При цьому термін служби для таких бійців відповідає невідбутій частині їхнього покарання. Якщо військовий отримує поранення або після завершення воєнного стану, він може бути повністю звільнений від подальшого відбування покарання.

    У Мін’юсті наголошують, що колишні засуджені мають такі ж права на грошове забезпечення, як і інші військові. Вони отримують зарплату, передбачену для відповідних посад у ЗСУ, а також можуть підтримувати зв’язок із родинами. Водночас для цієї категорії військовослужбовців передбачено посилений контроль. Зокрема, вони не мають права самовільно залишати зону виконання бойових завдань.

    Програма вже продемонструвала суттєве зростання. Якщо раніше повідомлялося про приблизно 9,5 тисячі добровольців із числа засуджених, то станом на квітень 2026 року ця цифра перевищила 12 тисяч. Серед них є і жінки, хоча їхня частка залишається відносно невеликою.

    Запровадження такого механізму викликало активну дискусію в суспільстві. З одного боку, це можливість для засуджених отримати другий шанс і довести свою лояльність державі. З іншого — питання безпеки, дисципліни та морально-етичних аспектів залишаються предметом обговорення серед експертів.

    Фактично Україна застосовує модель, яку в різні історичні періоди використовували й інші країни під час воєн. Водночас український підхід відрізняється тим, що участь є виключно добровільною, а відбір — значно жорсткішим. Це дозволяє уникнути масового залучення людей без належної підготовки або мотивації.

    В умовах тривалої війни кадрове забезпечення армії залишається одним із ключових викликів. Саме тому держава шукає різні способи залучення людського ресурсу, не знижуючи при цьому вимог до якості підготовки військових. Програма для засуджених стала одним із таких інструментів, який, за оцінками уряду, вже демонструє результат.

    Водночас у Міністерство юстиції України підкреслюють, що цей механізм не є масовою практикою і не може замінити стандартні процедури мобілізації. Його головна мета — дати можливість тим, хто цього хоче, змінити своє життя та зробити внесок у захист країни.

    Понад 12 тисяч колишніх ув’язнених, які вже служать у ЗСУ, стали частиною ширшого процесу трансформації української армії в умовах війни. І хоча ця практика залишається дискусійною, вона демонструє прагнення держави використовувати всі доступні ресурси для зміцнення обороноздатності країни.

  • Котедж біля моря, квартири та шість авто: журналісти знайшли у родини одеського ексвійськкома майно на 50 млн грн

    Котедж біля моря, квартири та шість авто: журналісти знайшли у родини одеського ексвійськкома майно на 50 млн грн

    Родина та близьке оточення колишнього керівника Овідіопольського районного ТЦК та СП Аркадія Васькевича, якого ДБР підозрює у можливому збагаченні на схемах для ухилянтів, могли отримати або користуватися майном загальною вартістю близько 50 млн грн уже після початку повномасштабної війни. Про це йдеться у розслідуванні «Слідства.Інфо», яке також переказали «Українська правда», Liga.net, NV та ТСН. За даними журналістів, у переліку майна фігурують три квартири, шість автомобілів, два паркомісця та котедж біля моря. Частина цього майна, за інформацією розслідувачів, згадується в матеріалах кримінального провадження ДБР, де йдеться про можливу схему отримання коштів за сприяння в ухиленні від мобілізації.

    У центрі розслідування — двоє колишніх працівників системи ТЦК на Одещині: Аркадій Васькевич і його син Богдан Васькевич. Аркадій Васькевич багато років служив у військових структурах і до минулого року очолював Овідіопольський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки. Богдан Васькевич також працював у районних ТЦК Одеси та області, зокрема, за даними журналістів, у 2023 році його називали заступником військового комісара одного з одеських районних ТЦК та СП. Пізніше, судячи з декларації, він уже проходив службу не в ТЦК, а в командуванні Військово-морських сил.

    У судовій ухвалі, на яку посилається «Слідство.Інфо», зазначено, що Аркадій Васькевич нібито «налагодив механізм отримання коштів за сприяння в ухиленні від призову за мобілізацією», а після цього, за версією слідства, він або за його вказівкою могли придбати нерухомість і транспортні засоби, оформлюючи їх на членів родини та близьких осіб. Богдана Васькевича слідчі, за даними журналістів, пов’язують із можливим внесенням недостовірних даних до декларації, оскільки він нібито не вказав майно, яким користувався. Водночас важливо підкреслити: на цій стадії йдеться про дані журналістського розслідування та матеріали справи, а остаточні висновки має робити суд.

    Журналісти звернули увагу, що восени 2022 року, вже під час повномасштабної війни, на родичів та близьких Аркадія Васькевича протягом короткого періоду оформили одразу кілька автомобілів. Зокрема, тесть Васькевича Анатолій Рожко придбав Mercedes-Benz GLS 350 2018 року, брат дружини Ігор Рожко — Honda CR-V 2007 року, дружина Алла Васькевич стала власницею Nissan Versa 2015 року, а Lexus RX 350L 2018 року зареєстрували на близького друга родини. За підрахунками розслідувачів, загальна вартість лише цих автомобілів могла перевищувати 5 млн грн, тоді як офіційний дохід Аркадія Васькевича та його дружини за той рік становив близько 1,5 млн грн.

    Окремий блок розслідування стосується нерухомості в Одесі. Журналісти знайшли квартиру площею 145 квадратних метрів і паркомісце в житловому комплексі преміумкласу. За даними з реєстрів, власником квартири є Ігор Рожко — рідний дядько Богдана Васькевича. Водночас, як зазначає «Слідство.Інфо», офіційні доходи Рожка за попередні роки виглядають неспівмірними з вартістю такого житла. У витягу з реєстру вказана ціна 5,5 млн грн, однак на ринку подібні квартири можуть коштувати значно дорожче, а з урахуванням ремонту, який, за оцінкою дизайнерки інтер’єру, міг обійтися ще приблизно у 10 млн грн, загальна вартість об’єкта може сягати близько 21 млн грн.

    Ще одну квартиру, яку слідчі ДБР пов’язують із Аркадієм Васькевичем та можливою схемою, журналісти виявили в іншій одеській новобудові. Йдеться про помешкання площею понад 80 квадратних метрів, власницею якого у 2023 році стала Алла Рожко — дружина Ігоря Рожка. У реєстрі вказана вартість 2,2 млн грн, однак ринкова ціна, за даними журналістів, може бути вищою — щонайменше 3,6 млн грн. При цьому, як стверджує «Слідство.Інфо» з посиланням на податкові дані, офіційні доходи Алли Рожко за 2010–2023 роки становили 111 тис. грн.

    У матеріалах також згадується майно біля моря — апартаменти у котеджному містечку «Золотий Бугаз». За словами місцевих мешканців, котеджі там можуть коштувати від 110 до 150 тис. доларів, а журналісти знайшли оголошення про продаж схожих апартаментів площею 84 квадратні метри за 120 тис. євро. Власницею житла є Елісо Сванідзе, дружина Бесікі Какачії, якого в судовій ухвалі називають близьким другом Васькевича. Журналісти також встановили, що до жовтня 2022 року Аркадій Васькевич був директором підприємства, яке належить Какачії, а ця компанія володіє землею під котеджним містечком.

    Крім того, у розслідуванні фігурують Audi Q7 2017 року, якою, за даними судової ухвали, з початку 2024 року користувався Богдан Васькевич, і Mercedes-Benz GLS 580 2020 року, за кермом якого, за інформацією джерел журналістів, Богдана Васькевича нібито затримували у вересні 2025 року. Останній автомобіль, як зазначається у матеріалі, був зареєстрований на іншу особу, але слідчі припускають, що ним могли користуватися Васькевичі ще з 2022 року. Його вартість, за даними справи, могла становити майже 5 млн грн. Також у лютому 2023 року мати Аркадія Васькевича стала власницею квартири на околиці Одеси, оціночна вартість якої може становити близько 2,3 млн грн.

    За даними «Слідства.Інфо», кримінальне провадження щодо Васькевичів ДБР відкрило у січні 2025 року. Спочатку воно нібито активно рухалося, однак згодом темпи слідчих дій сповільнилися, а остання відома ухвала у справі датується серпнем минулого року. Журналістам не вдалося отримати коментарі від самих Аркадія та Богдана Васькевичів: їхні телефони тривалий час не відповідали. Редакція заявила, що готова опублікувати їхню позицію, якщо отримає відповідь.

    Ця історія стала ще одним гучним епізодом у серії розслідувань про майно представників системи ТЦК на Одещині. Раніше широкий резонанс викликала справа колишнього одеського військкома Євгена Борисова, у якого журналісти виявляли елітне майно за кордоном. На цьому тлі нове розслідування знову ставить питання про контроль за доходами посадовців, прозорість роботи ТЦК та відповідальність осіб, які могли збагачуватися під час мобілізації. Для суспільства ця тема особливо чутлива, адже йдеться про період великої війни, коли одні громадяни воюють або підтримують фронт, а інші, за версією слідства, могли перетворювати мобілізаційні процедури на джерело незаконного прибутку.

  • Школи перевірятимуть військовий облік: що змінилося для 17-річних учнів і чи потрібен паперовий документ

    Школи перевірятимуть військовий облік: що змінилося для 17-річних учнів і чи потрібен паперовий документ

    З українських шкіл почали надходити повідомлення про перевірку військово-облікових документів у старшокласників, що викликало хвилю запитань серед учнів і батьків. У Міністерстві оборони України офіційно роз’яснили: заклади освіти дійсно мають право перевіряти наявність військово-облікових документів у призовників, однак вимагати виключно паперовий варіант — незаконно. Йдеться насамперед про електронний військово-обліковий документ (е-ВОД), який нині має повноцінну юридичну силу.

    Згідно з чинним законодавством, а саме постановою Кабінету Міністрів №1487, школи зобов’язані вести персональний військовий облік учнів призовного віку. Це означає, що адміністрація навчального закладу повинна перевіряти, чи перебуває учень на обліку, і зберігати відповідну інформацію в його особовій справі. Найчастіше такі перевірки проводяться під час зарахування до старших класів або напередодні вступу до закладів вищої освіти.

    У Міністерстві оборони підкреслюють: сучасна система військового обліку передбачає цифровий формат. Електронний військово-обліковий документ, доступний через застосунок Резерв+ або портал Дія, є повноцінною альтернативою паперовому приписному. Ба більше, він має таку ж юридичну силу, як і традиційний документ.

    Е-ВОД містить усі необхідні дані з державного реєстру, включно з персональною інформацією та унікальним QR-кодом для перевірки. Саме цей код використовують у школах для підтвердження дійсності документа. Якщо технічної можливості для сканування немає, допускається роздрукована копія електронного документа, яку підшивають до особової справи учня.

    Важливо, що термін дії електронного документа становить один рік із моменту формування. Після цього його потрібно оновити, щоб дані залишалися актуальними. У Міноборони наголошують: якщо учень уже має е-ВОД, вимога надати паперовий документ є порушенням законодавства.

    Окрему увагу приділяють процедурі взяття на військовий облік. У 2026 році громадяни чоловічої статі, яким виповнюється 17 років, зобов’язані стати на облік у період з 1 січня до 31 липня. Це можна зробити двома способами: або особисто звернувшись до територіального центру комплектування, або дистанційно — через електронні сервіси.

    У більшості випадків, якщо реєстрація здійснюється через цифрові платформи, особиста явка до ТЦК не є обов’язковою. Після внесення даних до реєстру електронний документ автоматично з’являється в системі, і його можна одразу використовувати.

    Водночас ігнорування обов’язку стати на військовий облік може мати правові наслідки. Закон передбачає відповідальність за порушення правил обліку, тому в Міноборони закликають учнів та їхніх батьків не відкладати процедуру.

    Впровадження електронного військового обліку є частиною ширшої цифровізації державних послуг. Україна активно переходить до використання цифрових документів, що дозволяє спростити процедури, зменшити бюрократію та мінімізувати необхідність особистих візитів до державних установ.

    Паралельно змінюється і підхід до військової підготовки молоді. У Міністерство освіти і науки України раніше повідомляли, що у вищих навчальних закладах планують запровадити нову обов’язкову дисципліну — «Основи національного спротиву». Її вивчатимуть усі студенти незалежно від статі, що свідчить про комплексний підхід держави до питань оборони та безпеки.

    Перевірка військово-облікових документів у школах є не нововведенням, а частиною чинної системи обліку. Водночас ключова зміна полягає у переході до електронного формату, який значно спрощує процес як для учнів, так і для навчальних закладів. Головне, що підкреслюють у Міноборони, — жоден учень не зобов’язаний надавати паперовий документ, якщо має чинний електронний аналог.

    Ситуація також демонструє, як війна та безпекові виклики впливають на освітню систему та державні процеси загалом. Україна поступово адаптує свої інституції до нових умов, поєднуючи цифровізацію з посиленням обороноздатності.

  • Смерть під час мобілізації: у Києві судитимуть працівників ТЦК за побиття чоловіка

    Смерть під час мобілізації: у Києві судитимуть працівників ТЦК за побиття чоловіка

    У Києві до суду передано справу щодо двох військовослужбовців територіальних центрів комплектування (ТЦК), яких обвинувачують у причетності до смерті мобілізованого чоловіка під час транспортування. Про це повідомили в Державному бюро розслідувань.

    За даними слідства, трагедія сталася у травні 2025 року, коли групу мобілізованих перевозили із західних регіонів України до столиці. Під час поїздки між одним із чоловіків і військовими виник конфлікт. Як встановили правоохоронці, потерпілий мав проблеми зі здоров’ям, що могло ускладнити ситуацію.

    Слідство з’ясувало, що під час суперечки один із військовослужбовців — солдат Шевченківського ТЦК — застосував до чоловіка фізичну силу, а також використав електрошокер. У результаті потерпілий отримав тяжкі тілесні ушкодження.

    Водночас заступник начальника Подільського ТЦК, який відповідав за транспортування мобілізованих, був свідком інциденту, однак не втрутився і не вжив жодних заходів для припинення насильства.

    Після прибуття до Києва чоловіка винесли з автобуса на плац, де медики констатували його смерть.

    У Державному бюро розслідувань зазначили, що досудове розслідування завершено, а обвинувальний акт уже скеровано до суду.

    Солдата обвинувачують за кількома статтями Кримінального кодексу України, зокрема у нанесенні тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть, а також у перевищенні службових повноважень в умовах воєнного стану.

    Заступнику начальника ТЦК інкримінують бездіяльність — умисне неприпинення злочину, який вчиняв його підлеглий, що призвело до тяжких наслідків.

    Ця справа стала однією з найрезонансніших серед останніх інцидентів, пов’язаних із діяльністю ТЦК в Україні. Останнім часом у різних регіонах фіксують низку скандалів, які викликають значний суспільний резонанс.

    Зокрема, в Одесі повідомлялося про випадок, коли представники ТЦК застосували вогнепальну зброю під час затримання військовослужбовця, що самовільно залишив частину. В іншому епізоді правоохоронці затримали групу працівників військкомату за підозрою у розбійному нападі та викраденні значної суми грошей.

    У Харкові також викрили групу військових ТЦК, яких підозрюють у жорстокому поводженні з цивільними — за даними слідства, вони примушували людей підписувати документи про відмову від відстрочки.

    Правоохоронні органи наголошують, що подібні порушення не залишаються без реагування, а всі винні особи притягуються до відповідальності.

    Експерти зазначають, що такі випадки негативно впливають на довіру до системи мобілізації та створюють додаткову напругу в суспільстві. У зв’язку з цим дедалі частіше лунають заклики до реформування підходів у роботі ТЦК, посилення контролю та підвищення стандартів поводження з громадянами.

    Водночас влада підкреслює, що мобілізація залишається необхідним елементом оборони країни в умовах війни, але вона має відбуватися виключно в межах закону.

    Судовий розгляд цієї справи може стати показовим прецедентом щодо відповідальності посадових осіб за перевищення повноважень і порушення прав людини під час мобілізаційних заходів.

  • Буданов про мобілізацію: змінити можна лише підхід до людей, а не саму систему

    Буданов про мобілізацію: змінити можна лише підхід до людей, а не саму систему

    Керівник Офісу Президента України Кирило Буданов висловився щодо можливих змін у системі мобілізації в Україні, наголосивши, що її базові принципи залишаться незмінними до завершення війни.

    За його словами, у нинішніх умовах повномасштабного протистояння радикально змінити саму модель мобілізації неможливо. Водночас він визнав, що окремі аспекти можуть бути переглянуті — зокрема, ті, що стосуються ставлення до людей.

    «Єдине, що можна спробувати реформувати — це прояви нелюдського ставлення під час примусового приводу. Але саме прояви, а не сам факт приводу», — зазначив він.

    Буданов підкреслив, що мобілізація залишається критично важливою складовою оборони держави, і її скасування або суттєве послаблення в умовах війни є неможливим. Він також наголосив, що українське суспільство має усвідомлювати необхідність цього процесу.

    Окремо він звернув увагу на суспільний парадокс: прагнення перемоги та одночасне небажання частини громадян брати участь у мобілізації. За його словами, це створює серйозний виклик для держави та системи комплектування.

    Тема мобілізації залишається однією з найчутливіших в Україні, особливо на тлі тривалої війни та потреби у постійному поповненні особового складу. Робота територіальних центрів комплектування (ТЦК) часто стає предметом суспільних дискусій, зокрема щодо методів вручення повісток та дотримання прав громадян.

    У цьому контексті Буданов наголосив, що основним напрямком можливих змін має стати саме гуманізація процесу, а не його скасування чи радикальна трансформація.

    Він також торкнувся загальної ситуації на фронті, зазначивши, що найближчі місяці можуть залишатися складними. За його оцінками, до осені Україна перебуватиме під значним тиском — як через дії російської армії, так і через зовнішньополітичні фактори.

    «Ми точно не програємо. Але якщо зменшимо темпи, є ризики», — підкреслив він.

    Окремо Буданов акцентував увагу на важливості технологічного розвитку. За його словами, без прориву у військових технологіях ефективність сучасних засобів, зокрема безпілотників, може знижуватися. Це пов’язано з постійною адаптацією противника та розвитком засобів протидії.

    Паралельно дискусії щодо мобілізації тривають і на рівні парламенту. Зокрема, народний депутат Федір Веніславський раніше заявляв про необхідність більш рівномірного проведення мобілізаційних заходів. За його словами, важливо забезпечити баланс між різними регіонами — як великими містами, так і сільською місцевістю.

    Експерти зазначають, що питання мобілізації є комплексним і потребує поєднання ефективності, прозорості та дотримання прав громадян. Умови війни змушують державу діяти швидко, однак водночас зростає запит суспільства на справедливість і зрозумілі правила.

    Заява Буданова відображає позицію влади: мобілізація залишатиметься незмінною за своєю суттю, але окремі її аспекти можуть бути переглянуті з урахуванням гуманітарного підходу та суспільного запиту.

  • 300 тисяч поза строєм: військовий пропонує радикально змінити підхід до СЗЧ і повернути досвідчених бійців у ЗСУ

    300 тисяч поза строєм: військовий пропонує радикально змінити підхід до СЗЧ і повернути досвідчених бійців у ЗСУ

    В Україні дедалі активніше обговорюють проблему самовільного залишення військових частин (СЗЧ) і її вплив на обороноздатність країни. За оцінками військових, кількість таких випадків може сягати сотень тисяч, і ця цифра вже виходить за межі суто дисциплінарного питання, перетворюючись на стратегічну проблему для армії.

    Військовослужбовець ЗСУ Ілля Шполянський заявив, що держава має переглянути підхід до цієї категорії військових і розглядати їх не як «порушників», а як важливий кадровий ресурс. На його думку, значна частина тих, хто залишив службу, має бойовий досвід і може бути повернута до війська за умови створення адекватних механізмів.

    За словами військового, нинішня система мобілізації та роботи територіальних центрів комплектування (ТЦК) має серйозні недоліки. Він стверджує, що часто мобілізуються люди з обмеженою придатністю, які не можуть виконувати бойові завдання. У результаті вони опиняються у тилових підрозділах, де не мають чітких функцій, але потребують фінансування та забезпечення.

    «Це шлях у нікуди. Держава витрачає великі ресурси на людей, які не можуть бути ефективно використані на фронті», — наголошує Ілля Шполянський.

    Водночас, за його оцінками, існує інша категорія військових — ті, хто самовільно залишив частину після тривалого перебування на службі. Багато з них мають досвід участі у бойових діях, пройшли підготовку і можуть швидко повернутися до виконання завдань. Однак через складну бюрократичну систему їх повернення у стрій фактично заблоковане.

    Однією з ключових проблем він називає перевантаження Державне бюро розслідувань. У прифронтових регіонах, за його словами, розгляд справ щодо СЗЧ може тривати від одного до двох років. Це створює ситуацію, коли військові не мають реальної можливості легально повернутися до служби, навіть якщо вони цього хочуть.

    Експерти зазначають, що проблема СЗЧ дійсно є складною і багатогранною. Вона включає не лише дисциплінарні аспекти, а й питання морального виснаження військових, тривалого перебування на фронті, поранень, психологічного стану та конфліктів у підрозділах. Частина військових залишає службу не через небажання воювати, а через об’єктивні обставини.

    У цьому контексті пропозиції щодо повернення таких військових у стрій набувають особливої актуальності. Ілля Шполянський пропонує запровадити фінансові стимули для діючих військових, які допомагатимуть залучати колишніх бійців назад до підрозділів. Зокрема, йдеться про виплату премій у розмірі близько 50 тисяч гривень за кожного повернутого військовослужбовця.

    На його думку, це буде дешевше та ефективніше, ніж витрачати ресурси на пошук нових мобілізованих, їх навчання та забезпечення. Адже підготовка одного нового бійця потребує значних коштів і часу, тоді як досвідчені військові вже мають необхідні навички.

    Водночас експерти з безпеки застерігають, що впровадження таких механізмів потребує комплексного підходу. Повернення військових із СЗЧ має супроводжуватися чіткими юридичними процедурами, системою реабілітації та оцінкою їхньої придатності до подальшої служби.

    Крім того, важливо розрізняти різні категорії таких військових. Як зазначає Шполянський, є велика різниця між тими, хто залишив частину після кількох років служби, і тими, хто не приступив до виконання обов’язків після навчального центру. У цих випадках підходи до повернення мають бути різними.

    Проблема СЗЧ також має соціальний вимір. Вона впливає на довіру до системи мобілізації, ставлення суспільства до армії та загальну ефективність оборонного сектору. Саме тому її вирішення потребує не лише силових або каральних методів, а й гнучкої політики, яка враховує реалії війни.

    У державних структурах поки що не оголошували про конкретні зміни у підходах до цієї проблеми. Однак тема дедалі частіше піднімається у публічному просторі, що може свідчити про підготовку до реформ у сфері мобілізації та управління кадровим потенціалом армії.

    Дискусія навколо СЗЧ виходить на новий рівень. Замість того щоб розглядати цю проблему виключно як порушення дисципліни, військові пропонують бачити у ній можливість для посилення армії за рахунок повернення досвідчених бійців. Реалізація таких підходів може суттєво вплинути на ефективність ЗСУ в умовах тривалої війни.

  • Зеленський попередив про нову мобілізацію в РФ: які сценарії розглядає Кремль

    Зеленський попередив про нову мобілізацію в РФ: які сценарії розглядає Кремль

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія потенційно може вдатися до загальної мобілізації, яка стане передумовою нового етапу ескалації війни. За його словами, такий сценарій може передбачати не лише повторний масштабний наступ проти України, а й створення загроз для країн Балтії. Водночас глава держави наголосив: наразі немає підтвердженої інформації, що Кремль уже ухвалив відповідне рішення.

    Про це Зеленський повідомив в інтерв’ю, яке транслювали українські телеканали, коментуючи внутрішні процеси в Росії, зокрема обмеження доступу до соціальних мереж. На його думку, такі дії можуть бути пов’язані не лише з контролем над інформаційним простором, а й із підготовкою до потенційно непопулярних рішень — передусім мобілізації.

    Президент зазначив, що російська влада може намагатися мінімізувати ризики протестів у разі оголошення масштабного призову. Йдеться, зокрема, про можливе залучення мешканців великих міст — Москви та Санкт-Петербурга, які раніше значною мірою уникали масових мобілізаційних хвиль.

    Водночас Зеленський підкреслив, що наразі відсутні точні підтвердження таких планів. За його словами, існують лише сигнали та аналітичні припущення, але говорити про конкретні терміни чи неминучість мобілізації передчасно.

    Попри це, глава держави окреслив можливі сценарії, які, на його думку, може розглядати Кремль. Перший — це масштабна мобілізація для відновлення великого наступу на Україну з метою зміни ситуації на фронті. Другий — більш обмежений, але потенційно небезпечний варіант, який передбачає локальні військові дії проти країн Балтії.

    Зеленський пояснив, що такий сценарій може бути вигідним Росії з точки зору витрат ресурсів: для локального конфлікту знадобиться менше сил, але це дозволить перевірити реакцію Заходу, насамперед НАТО. Президент припустив, що Кремль може аналізувати готовність Альянсу виконати свої зобов’язання у разі атаки на одну з держав-членів.

    «Росія дивиться на поведінку НАТО і оцінює, чи буде колективна відповідь», — зазначив він.

    Глава держави також висловив думку щодо дії статті 5 Північноатлантичного договору, яка передбачає колективну оборону. Він наголосив, що у випадку нападу на країни Балтії союзники будуть змушені реагувати, інакше сам Альянс втратить сенс.

    Водночас аналітики та представники української влади зазначають, що навіть без оголошення загальної мобілізації Росія фактично не припиняла поповнення своїх військ. За словами представників Офісу президента, у РФ триває так звана «прихована мобілізація», яка включає вербування контрактників, резервістів та використання адміністративного ресурсу.

    Додатковим фактором є зниження темпів набору добровольців. За оцінками експертів, у 2026 році кількість новобранців у Росії зменшилася, що може створювати потребу в нових механізмах комплектування армії.

    Також повідомляється, що російська влада використовує непрямі інструменти мобілізації, зокрема через підприємства, які зобов’язують відбирати працівників для укладання контрактів із Міноборони.

    Окремо експерти звертають увагу на стратегічний контекст. Зокрема, у російському інформаційному просторі вже кілька місяців циркулюють чутки про можливу нову хвилю мобілізації. Вони пов’язані зі зниженням темпів набору та потребою підтримувати інтенсивність бойових дій на фронті.

    Водночас Зеленський наголосив, що навіть у разі оголошення мобілізації це не означає автоматичного успіху Росії. За його словами, російська армія зазнає значних втрат, а її можливості обмежені як людськими, так і технічними ресурсами.

    Таким чином, заява президента України відображає загальну оцінку ризиків, а не підтверджений сценарій найближчого розвитку подій. Вона свідчить про те, що українська влада розглядає різні варіанти ескалації та закликає міжнародних партнерів залишатися готовими до потенційних викликів.

    Експерти підкреслюють, що ситуація залишається динамічною. Подальші дії Росії залежатимуть як від ситуації на фронті, так і від внутрішньополітичних факторів, зокрема рівня підтримки війни в суспільстві. У будь-якому випадку, можливість нової хвилі мобілізації залишається одним із ключових ризиків у контексті безпеки не лише України, а й усього регіону Європи.

  • Патрулювання кладовищ посилено у всіх населених пунктах

    Патрулювання кладовищ посилено у всіх населених пунктах

    За інформацією наших джерел, відсьогодні патрулювання кладовищ у всіх населених пунктах посилено, а до поліцейських патрулів долучено групи оповіщення ТЦК.

    “Поліція навіть без представників ТЦК перевірятиме документи та затримуватиме військовозобов’язаних, які перебувають у розшуку.

    Такі заходи введені з 10-ї години ранку на всіх кладовищах столиці, про що вже пишуть місцеві пабліки” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше журналісти писали про те, як проходять поминальні дні в Україні під час військового стану.

  • На Львівщині до ТЦК увірвалися троє осіб і напали на військових — двох затримано

    На Львівщині до ТЦК увірвалися троє осіб і напали на військових — двох затримано

    Увечері 17 квітня в Яворівському районі Львівської області стався інцидент за участю невідомих осіб та військовослужбовців територіального центру комплектування та соціальної підтримки. До приміщення Яворівського РТЦК та СП увірвалися троє людей, які, за офіційною інформацією, здійснили спробу нападу на військових взводу охорони. Про це повідомили у Львівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки.

    За даними ТЦК, інцидент стався близько 22:20. У повідомленні зазначається, що нападники діяли раптово та намагалися завдати шкоди військовослужбовцям, які виконували службові обов’язки з охорони об’єкта.

    «Інформуємо, що вчора, 17 квітня, близько 22:20 у приміщення Яворівського РТЦК та СП увірвалося троє осіб, які здійснили спробу нападу на військовослужбовців взводу охорони. Внаслідок рішучих дій військовослужбовців нападників було зупинено», — йдеться в офіційному повідомленні установи.

    Після інциденту на місце події прибули правоохоронці. Вони оперативно затримали двох осіб, які брали участь у нападі. Ще один фігурант події зумів втекти, наразі його розшукують. У регіональних правоохоронних органах тривають слідчі дії для встановлення всіх обставин події та ролі кожного з учасників.

    У ТЦК також наголосили, що всі дії нападників отримають належну правову оцінку. Остаточне рішення щодо кваліфікації події ухвалюватиме суд у межах відкритого кримінального провадження. Наразі досудове розслідування триває, слідчі з’ясовують мотиви та обставини інциденту.

    У подібних випадках правоохоронці зазвичай розглядають кілька можливих кваліфікацій — від хуліганства до перешкоджання діяльності військових або насильства щодо представників державних органів. Однак остаточну статтю визначить слідство.

    Інцидент у Яворівському районі став черговим випадком нападу на об’єкти територіальних центрів комплектування, які в умовах воєнного стану виконують важливі функції з мобілізації та обліку військовозобов’язаних. Останнім часом у різних регіонах України фіксуються поодинокі конфліктні ситуації, пов’язані з діяльністю ТЦК, що потребують втручання правоохоронних органів.

    Водночас у Львівській області наголошують, що робота територіальних центрів продовжується у штатному режимі, а безпекові заходи на подібних об’єктах можуть бути посилені у разі необхідності.

    Правоохоронці закликають громадян утримуватися від будь-яких протиправних дій щодо військових або представників державних установ, оскільки такі дії тягнуть за собою кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством України.

    Станом на зараз розслідування триває, а особу третього учасника інциденту встановлюють слідчі.

  • Лукашенко підписав указ про призов офіцерів запасу в Білорусі: що відомо

    Лукашенко підписав указ про призов офіцерів запасу в Білорусі: що відомо

    Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко 17 квітня підписав указ, який передбачає призов офіцерів запасу на військову службу у 2026 році. Документ стосується громадян чоловічої статі віком до 27 років із числа офіцерів запасу, які не проходили строкову службу, не служили в резерві Збройних сил і не мають законних підстав для відстрочки.

    Відповідна інформація оприлюднена на офіційному ресурсі білоруського керівництва. У документі зазначається, що призов буде здійснюватися до Збройних сил Білорусі та органів прикордонної служби.

    У білоруській владі заявляють, що такі заходи проводяться щороку і є плановими. За офіційною версією, призов спрямований на підвищення рівня укомплектованості первинних офіцерських посад, а також на формування та підтримку мобілізаційного резерву.

    Указ передбачає, що офіцери запасу, які підпадають під критерії, можуть бути залучені до служби для підсилення кадрового складу армії та прикордонних підрозділів. У Білорусі подібні заходи формально розглядаються як частина системної підготовки військового резерву.

    Рішення про призов офіцерів запасу ухвалене на тлі повідомлень про зростання військової активності в прикордонних районах Білорусі. За даними української розвідки, поблизу кордону з Україною фіксується розбудова інфраструктури військового призначення, зокрема доріг у напрямку української території та облаштування артилерійських позицій.

    Українська сторона розцінює такі дії як потенційне посилення військової присутності в регіоні. Президент України Володимир Зеленський раніше заявляв, що Росія може намагатися втягнути Білорусь у війну проти України, використовуючи її територію для військових потреб.

    Він також доручав дипломатичним каналам попередити Мінськ про наслідки можливих дій, які можуть становити загрозу для України. Окремо наголошувалося, що Україна уважно стежить за ситуацією вздовж усього північного кордону.

    Олександр Лукашенко останніми роками неодноразово заявляв про необхідність посилення обороноздатності країни. У квітні він зазначав, що Білорусь повинна бути готовою до різних сценаріїв безпекової ситуації, а армія має бути здатною реагувати на будь-які загрози.

    У своїх заявах білоруський керівник також наголошував, що «мирний час» більше не може розглядатися як гарантована умова для безпеки держави. За його словами, збройні сили повинні бути готовими діяти у разі виникнення конфліктних ситуацій.

    Окремо у міжнародному контексті Білорусь продовжує демонструвати політичну та військову співпрацю з Російською Федерацією. Водночас Мінськ періодично заявляє про контакти з іншими країнами, включно зі США, щодо можливих домовленостей у різних сферах.

    У березні повідомлялося про зустріч білоруського керівництва зі спеціальним посланником США, після якої Лукашенко заявив про підготовку так званої «великої угоди». Деталі цих перемовин офіційно не розкривалися.

    Також раніше повідомлялося про дипломатичні контакти між Мінськом і Пхеньяном, під час яких обговорювалися питання співпраці та відбувся обмін символічними подарунками, включно зі зброєю.

    Аналітики відзначають, що призов офіцерів запасу може свідчити про поступове розширення мобілізаційних можливостей білоруської армії. Формально це пояснюється плановими заходами, однак у поєднанні з військовою активністю в прикордонних регіонах такі рішення привертають додаткову увагу в регіоні.

    Україна продовжує уважно моніторити ситуацію на північному напрямку, враховуючи ризики безпекового характеру та можливі зміни у військовій політиці Білорусі.