Golosnovinua.com

Позначка: MOL

  • Енергетичний тил у Європі: «Нафтогаз» та угорська MOL збудують стратегічне нафтосховище за межами зони російських обстрілів

    Енергетичний тил у Європі: «Нафтогаз» та угорська MOL збудують стратегічне нафтосховище за межами зони російських обстрілів

    Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» разом із провідною угорською нафтогазовою корпорацією MOL розпочинають реалізацію стратегічного інфраструктурного проєкту, покликаного гарантувати безперебійне забезпечення паливом української економіки та сил безпеки в умовах триваючих бойових дій. Сторони підписали двосторонній меморандум про взаєморозуміння, що передбачає спорудження сучасного комплексу для зберігання нафтопродуктів безпосередньо поблизу спільного кордону на суверенній території Угорщини. Це рішення є фундаментальним етапом створення надійного енергетичного резерву, недосяжного для регулярних ворожих ударів крилатими ракетами та далекобійними дронами-камікадзе.

    З початку повномасштабної агресії російські війська методично та цілеспрямовано завдають ударів по вітчизняних нафтобазах, нафтопереробних потужностях та логістичних вузлах розподілу світлих нафтопродуктів. У зв’язку з цим перенесення частини стратегічних резервів за межі досяжності ворожої авіації та ракетних систем стає питанням виживання внутрішнього ринку. Як зазначив виконувач обов’язків голови правління державної групи компаній «Нафтогаз України» Сергій Федоренко, в умовах постійних російських атак диверсифікація логістичних шляхів та створення додаткових потужностей зберігання поза зоною обстрілів є головним чинником стабільності всієї енергетичної системи держави. За його словами, розгортання спільної інфраструктури не лише підніме надійність постачання пального для українських споживачів, але й відкриє шлях до взаємовигідного розвитку транскордонних енергетичних коридорів між Києвом і Будапештом.

    Укладення цієї інвестиційної угоди стало одним із головних практичних результатів Карпатського економічного форуму, що відбувся в межах саміту «Карпатської вісімки» C8. Домовленість набула особливого геополітичного значення на тлі недавніх політичних трансформацій у самій Угорщині. У травні в сусідній країні відбулася зміна уряду: після тривалого домінування проросійського курсу Віктора Орбана кабінет міністрів очолив Петер Мадяр. Попри зміну керівництва, зовнішньополітична лінія Будапешта залишається прагматичною та подекуди суперечливою. Угорська сторона досі повністю не відмовилася від закупівлі російських енергоресурсів і продовжує активно експлуатувати питання прав угорської національної меншини Закарпаття у переговорному процесі щодо інтеграції України до Європейського Союзу.

    Тим не менш, пряма прагматична співпраця у паливній галузі демонструє, що спільні комерційні та безпекові інтереси здатні долати політичні розбіжності. Будівництво паливного хабу на прикордонній угорській території дозволить «Нафтогазу» оперативно акумулювати великі обсяги бензину та дизеля, які імпортуються з європейського ринку, мінімізуючи ризики їхнього фізичного знищення. У разі дефіциту ресурсів пальне можна буде екстрено залізничним або автомобільним транспортом доправити до прикордонних українських регіонів, гарантуючи стійкість роботи аграрного сектору, муніципального транспорту та логістичних ланцюгів у будь-який кризовий момент.

  • Російські удари змусили змінити паливну логістику: для України збудують сховища в Угорщині

    Російські удари змусили змінити паливну логістику: для України збудують сховища в Угорщині

    Україна готує новий елемент захисту паливного ринку від російських атак. Група «Нафтогаз» домовилася з угорською MOL Group про створення потужностей для зберігання нафтопродуктів на території Угорщини поблизу українського кордону. Ідея полягає в тому, щоб частина запасів пального перебувала поза зоною російських ударів і за потреби могла швидко постачатися українським споживачам.

    Меморандум про співпрацю сторони підписали в межах Карпатського економічного форуму. Про домовленість повідомив виконувач обов’язків голови правління «Нафтогазу» Сергій Федоренко.

    За його словами, постійні російські удари по українській паливній інфраструктурі змушують країну не лише диверсифікувати маршрути імпорту, а й шукати безпечніші місця для створення резервів. Майбутні потужності планують розташувати саме поблизу кордону з Україною, що має скоротити логістичне плече в разі необхідності швидкого перекидання пального.

    При цьому конкретні параметри проєкту поки не оприлюднені. Невідомо, який саме обсяг нафтопродуктів зможуть зберігати нові об’єкти, скільки резервуарів планують побудувати, якою буде вартість інвестицій та коли сховища мають запрацювати. Підписаний документ наразі є меморандумом, тобто фіксує намір сторін розвивати проєкт, але не означає, що будівництво вже розпочалося.

    Саме тому говорити про готовий «стратегічний запас» ще зарано. Водночас сам напрямок співпраці демонструє, як Україна перебудовує паливну логістику під умови тривалої війни.

    За словами Федоренка, створення резервних потужностей поза зоною обстрілів має підвищити стабільність усього українського ринку та зменшити залежність від окремих складів, нафтобаз і маршрутів усередині країни.

    Це питання стало особливо актуальним через регулярні російські атаки на паливну та логістичну інфраструктуру. У 2026 році ударами неодноразово пошкоджувалися нафтобази, АЗС, склади, залізничні об’єкти та маршрути постачання. Водночас навіть за умов цінових стрибків фізичного дефіциту пального влітку вдалося уникнути.

    У липневому огляді українського енергетичного сектору Центр Разумкова зазначав, що попри різке подорожчання бензину й особливо дизеля, імпорт пального продовжувався, широких обмежень продажу або системного дефіциту не виникало. Аналітики наголошували, що ринок переживав насамперед ціновий шок, спричинений дорожчим імпортом, логістикою та зовнішньою кон’юнктурою.

    Проте стійкість такого ринку напряму залежить від того, наскільки швидко трейдери та державні компанії можуть змінювати маршрути у разі пошкодження інфраструктури. Саме тут сховища за межами України можуть стати додатковою страховкою.

    Якщо резерв пального зберігається безпосередньо в Україні, він залишається потенційною ціллю для ракет або дронів. Якщо ж частину ресурсу тримати за кордоном, а логістичний маршрут до українського споживача буде коротким, паливо можна буде заводити у країну вже після виникнення потреби.

    Особливо важливим є розташування таких потужностей поблизу кордону. Воно дозволяє уникнути ситуації, коли паливо формально є в ЄС, але його потрібно транспортувати через пів континенту.

    Чому партнером стала саме MOL

    MOL Group — одна з найбільших нафтогазових груп Центральної Європи. Її переробний бізнес базується на трьох великих НПЗ в Угорщині, Словаччині та Хорватії. Компанія виробляє широкий спектр нафтопродуктів, серед яких бензин, дизель, авіаційне пальне, LPG, мастила та бітум. Значна частина продукції реалізується через власну роздрібну та оптову мережу.

    Угорський та словацький напрямки MOL також безпосередньо інтегровані в регіональну трубопровідну систему. У 2026 році через південну гілку нафтопроводу «Дружба» Україна продовжувала транспортувати нафту до НПЗ MOL у Словаччині та Угорщині. За оцінкою Центру Разумкова, у червні обсяги такого транзиту становили приблизно 26–30 тисяч тонн на добу.

    Тому MOL для України — не новий гравець, а компанія, вже тісно включена у паливну інфраструктуру регіону.

    Разом із тим сама компанія у звіті за 2025 рік визнавала, що угорські та словацькі НПЗ все ще значною мірою залежать від російської трубопровідної нафти, хоча MOL поступово розширює альтернативні морські маршрути постачання та декларує курс на диверсифікацію.

    На цьому тлі створення окремої інфраструктури для українських потреб може стати ще одним напрямком регіональної співпраці, уже не пов’язаним безпосередньо з транзитом російської сировини.

    Угорщина важлива для української енергетики

    Співпраця між двома країнами в енергетиці ширша за нафтовий сектор. У липні 2026 року саме Угорщина була найбільшим джерелом імпортної електроенергії для України — на неї припадало близько 40% українського імпорту електроенергії, тоді як на Словаччину — близько 26%.

    Це робить угорський напрямок одним із ключових для української енергетичної логістики, незалежно від політичних суперечностей між урядами двох країн.

    Нові паливні резерви можуть доповнити цю систему ще одним елементом — запасами нафтопродуктів, які фізично перебуватимуть на території ЄС, але будуть орієнтовані на потреби українського ринку.

    Проєкт став частиною ширшої Карпатської ініціативи

    Меморандум «Нафтогазу» та MOL підписали під час Карпатського економічного форуму, який проходив у межах нового регіонального формату C8 — «Карпатської вісімки».

    До ініціативи увійшли Україна, Польща, Румунія, Словаччина, Угорщина, Чехія, Австрія та Сербія.

    Учасники форуму представили спільний інвестиційний портфель приблизно зі 95 проєктів загальною вартістю близько €40 млрд. Йдеться про енергетику, транспорт, логістику, інфраструктуру та інші транскордонні напрями.

    Саме в цю логіку вписується і проєкт паливних сховищ: не просто купувати нафтопродукти у сусідніх країн, а створювати спільну інфраструктуру, яка працюватиме на стійкість цілого регіону.

    Для України така модель особливо важлива через війну. Будь-яка велика нафтобаза всередині країни може бути пошкоджена за одну ніч, тому класична модель централізованого зберігання поступово доповнюється розосередженими резервами, альтернативними маршрутами і закордонними потужностями.

    Схожу логіку Україна застосовує і в газовому секторі. Нещодавно було оголошено, що країна матиме гарантований доступ до потужностей нового LNG-термінала в литовській Клайпеді, що також має розширити число можливих джерел постачання енергоресурсів.

    Що це дасть українським водіям

    Прямого й миттєвого впливу на ціну бензину чи дизеля меморандум із MOL не має. Нові сховища самі по собі не зроблять пальне дешевшим.

    Їхнє завдання інше — зменшити ризик фізичного дефіциту, якщо російські атаки пошкодять українські склади, залізницю, нафтобази або інші маршрути.

    Раніше Nenka.info писала, що у вересні дизель на окремих українських АЗС уже перетнув психологічну позначку у 100 грн за літр. При цьому головною проблемою ринку залишалася не відсутність пального як такого, а різке зростання світових котирувань і вартості імпорту.

    Створення додаткового резерву в Угорщині не прибере зовнішні цінові фактори, зате може допомогти уникнути ситуації, коли до високої ціни додається ще й реальна нестача ресурсу.

    Саме в цьому й полягає стратегічний сенс нового проєкту.

    Україна намагається зробити паливний ринок таким, щоб удар по одній нафтобазі або транспортному вузлу більше не міг створити критичну проблему для значної частини країни.

    І якщо домовленість із MOL перейде від меморандуму до реального будівництва, частина українського паливного резерву фактично отримає захищений тил — уже за кордоном Європейського Союзу.

  • Поки Європа відмовляється від РФ: Сербія продовжила газовий контракт із «Газпромом»

    Поки Європа відмовляється від РФ: Сербія продовжила газовий контракт із «Газпромом»

    Сербія продовжить отримувати російський газ щонайменше до кінця вересня 2026 року. Белград зміг домовитися з російським «Газпромом» про чергове продовження контракту на постачання блакитного палива ще на три місяці після завершення чинної угоди, яка спливає 30 червня. Для сербської влади це рішення стало важливим успіхом, оскільки країна залишається однією з найбільш залежних від російського газу держав Європи.

    Про досягнення домовленостей повідомила міністерка гірничої справи та енергетики Сербії Дубравка Джедович-Ханданович після зустрічі з головою правління «Газпрому» Алєксєєм Міллером у Санкт-Петербурзі. За її словами, сторони підтвердили продовження постачання газу ще на три місяці після 30 червня, що дозволить забезпечити стабільність енергетичної системи країни впродовж літнього сезону та підготуватися до наступного опалювального періоду.

    Сербська міністерка наголосила, що нова домовленість має стратегічне значення для держави, громадян та економіки. За її словами, російський газ залишається для Сербії одним із найдоступніших за ціною джерел енергії, а також забезпечує необхідні обсяги та гнучкість постачання.

    Це вже друге продовження газової угоди між Белградом і Москвою за останні місяці. У березні 2026 року Сербія також отримала тримісячну пролонгацію контракту з Росією. Таким чином, країна фактично продовжує працювати в режимі короткострокових домовленостей, паралельно ведучи переговори щодо майбутнього довгострокового контракту.

    Попри активні заяви про диверсифікацію енергетичних джерел, Сербія досі критично залежить від російського газу. За офіційними даними, до 90% внутрішніх потреб країни покриваються саме завдяки імпорту з Росії. Така залежність сформувалася протягом багатьох років через вигідні ціни та розвинену інфраструктуру постачання.

    Водночас Белград намагається поступово зменшити залежність від Москви. Сербська влада розвиває співпрацю з Азербайджаном, звідки вже надходять альтернативні обсяги природного газу. Крім того, країна отримала доступ до скрапленого природного газу через грецькі LNG-термінали та інтерконектори з сусідніми державами. Проте поки що ці маршрути не здатні повністю замінити російські поставки.

    Під час переговорів у Санкт-Петербурзі сторони також обговорили розширення підземного газового сховища «Банатський Двір», яке є одним із ключових елементів енергетичної безпеки Сербії. Планується збільшення його потужності з 450 до 750 мільйонів кубометрів газу. Це дозволить накопичувати більші резерви перед зимовим сезоном і зменшити ризики можливих перебоїв у постачанні.

    Окремою темою переговорів стала ситуація навколо сербської нафтової компанії NIS, яка залишається під санкційним тиском США через російську структуру власності. Компанія контролюється «Газпром нафтою» та «Газпромом», а її діяльність має критичне значення для паливного ринку Сербії. Саме NIS володіє єдиним у країні нафтопереробним заводом у Панчевому та забезпечує більшу частину внутрішнього ринку нафтопродуктів.

    Через санкції США вже кілька місяців тривають складні переговори щодо продажу російської частки в NIS угорській компанії MOL. Вашингтон вимагає скорочення російського впливу на стратегічні енергетичні активи Сербії. Наразі MOL прагне отримати додатковий час для завершення переговорів щодо придбання контрольного пакета акцій компанії.

    Ситуація навколо російського газу для Сербії демонструє складне становище багатьох країн Балканського регіону. З одного боку, Європейський Союз послідовно реалізує політику скорочення залежності від російських енергоносіїв після початку повномасштабної війни Росії проти України. З іншого боку, держави, які історично були інтегровані в російську енергетичну систему, змушені шукати баланс між політичними вимогами Заходу та власною енергетичною безпекою.

    Для Сербії питання газу залишається не лише економічним, а й політичним. Президент Александр Вучич неодноразово заявляв, що країна прагне вступу до Європейського Союзу, однак одночасно підтримує тісні економічні та енергетичні зв’язки з Росією. Саме тому кожне нове продовження контрактів із «Газпромом» привертає увагу як Брюсселя, так і Вашингтона.

    Поки Європа намагається остаточно відмовитися від російських енергоресурсів, Белград продовжує обирати прагматичний підхід, роблячи ставку на дешеві поставки з Росії та поступовий розвиток альтернативних маршрутів. Нове продовження контракту до кінця вересня дає Сербії додатковий час для підготовки до складних переговорів про майбутнє енергетичної співпраці та забезпечення стабільності власної економіки.

  • “Дружба” знову працює: чи подешевшає дизель в Україні

    “Дружба” знову працює: чи подешевшає дизель в Україні

  • “Дружба” знову запрацює: Україна завершила ремонт нафтопроводу

    “Дружба” знову запрацює: Україна завершила ремонт нафтопроводу

  • Україна відновлює прокачування нафти трубопроводом “Дружба”

    Україна відновлює прокачування нафти трубопроводом “Дружба”

  • €90 млрд на кону: Україна запускає «Дружбу» — чи змінить це позицію Угорщини та Словаччини

    €90 млрд на кону: Україна запускає «Дружбу» — чи змінить це позицію Угорщини та Словаччини

    Україна готується розпочати технічні випробування нафтопроводу «Дружба», яким здійснюється транзит російської нафти до країн Центральної Європи, зокрема Угорщини та Словаччини. Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на джерела, обізнані з ситуацією. Йдеться про важливий етап відновлення роботи інфраструктури після пошкоджень, спричинених російськими атаками, які з кінця січня фактично зупинили транспортування нафти цією гілкою. Відновлення роботи трубопроводу має не лише технічне, а й значне політичне та економічне значення, адже прямо пов’язане з подальшими рішеннями Європейського Союзу щодо масштабної фінансової підтримки України.

    Нафтопровід «Дружба» є одним із ключових маршрутів постачання російської нафти до Європи, і українська ділянка цієї системи відіграє критичну роль у забезпеченні енергетичних потреб окремих країн ЄС. Після пошкодження інфраструктури Україна провела необхідні ремонтні роботи, які тривали кілька місяців. Тепер, перед повноцінним запуском, необхідно провести технічні випробування — стандартну процедуру, яка дозволяє перевірити герметичність системи, стабільність тиску та безпечність транспортування. Очікується, що тестування включатиме поступове наповнення трубопроводу та перевірку його роботи під навантаженням, що дозволить оцінити готовність системи до відновлення транзиту.

    Цей процес відбувається на тлі складних переговорів між Україною та Європейським Союзом щодо нового пакету фінансової допомоги, який, за інформацією джерел, може сягати €90 млрд. Водночас позиції окремих країн-членів ЄС, зокрема Угорщини та Словаччини, відіграють ключову роль у просуванні цього рішення. Обидві держави неодноразово сигналізували, що питання енергетичної безпеки для них є пріоритетним, і вони очікують відновлення транзиту нафти як умови для підтримки певних рішень на рівні ЄС.

    Майбутній прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр раніше заявляв, що Будапешт не має наміру блокувати фінансову допомогу Україні, однак наголошував, що транзит нафти через «Дружбу» має бути відновлений. Така позиція демонструє прагнення Угорщини поєднати підтримку України з власними енергетичними інтересами. Паралельно керівництво угорської нафтогазової компанії MOL планує поїздку до Росії для обговорення постачання нафти, що може свідчити про підготовку до відновлення імпорту після запуску трубопроводу.

    Своєю чергою прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що не виступає проти надання фінансової допомоги Україні, однак готовий блокувати новий пакет санкцій проти Росії, якщо не буде гарантій відновлення транзиту нафти. Така позиція підкреслює складність ухвалення рішень у ЄС, де енергетичні інтереси окремих країн можуть впливати на загальну санкційну політику.

    У цьому контексті відновлення роботи «Дружби» набуває стратегічного значення для України. Йдеться не лише про виконання транзитних зобов’язань чи технічне відновлення інфраструктури, а й про можливість зміцнити свої позиції у переговорах із європейськими партнерами. Успішне проведення технічних випробувань може стати сигналом готовності України забезпечити стабільність транзиту, що, своєю чергою, здатне знизити напруження у відносинах із окремими країнами ЄС і сприяти розблокуванню фінансової допомоги.

    Водночас ситуація залишається складною і багатовимірною. З одного боку, Україна зацікавлена у збереженні підтримки Європейського Союзу та отриманні необхідних фінансових ресурсів. З іншого — змушена враховувати інтереси країн, які продовжують залежати від російських енергоресурсів. Таким чином, нафтопровід «Дружба» стає не лише інфраструктурним об’єктом, а й важливим елементом геополітичної взаємодії.

    Очікується, що у разі успішного завершення тестування транзит нафти може бути відновлений найближчим часом. Це може стати важливим кроком до стабілізації ситуації на енергетичному ринку регіону та сприяти ухваленню ключових рішень у Європейському Союзі. Водночас подальший розвиток подій залежатиме як від технічних результатів випробувань, так і від політичних домовленостей між Україною, ЄС та окремими державами-членами.

    Запуск тестування «Дружби» — це не лише технічна подія, а й частина ширшого процесу, який охоплює енергетику, фінанси та міжнародну політику. У нинішніх умовах саме такі інфраструктурні рішення можуть мати визначальний вплив на стратегічні баланси в Європі.

  • Постачання нафти “Дружбою” до Угорщини можуть відновити наступного тижня — Мадяр

    Постачання нафти “Дружбою” до Угорщини можуть відновити наступного тижня — Мадяр

    Постачання російської нафти до Угорщини трубопроводом “Дружба”, який проходить через територію України, може бути відновлено вже наступного тижня після тривалої перерви. Про це заявив майбутній прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр, посилаючись на керівництво угорської нафтопереробної компанії MOL, повідомляє Bloomberg.

    За словами Мадяра, він отримав відповідну інформацію від голови MOL Жолта Хернаді. Той, як зазначається, повідомив про можливе відновлення поставок і планує наступного тижня відвідати Росію для подальших переговорів щодо умов транспортування нафти та стабілізації постачань.

    “Недостатньо просто запустити ‘Дружбу’. Потрібно ще й нафту туди доставляти”, — наголосив Мадяр, коментуючи перспективи відновлення роботи трубопровідної системи.

    Нафтопровід “Дружба” є одним із ключових маршрутів постачання нафти з Росії до країн Центральної Європи. Його південна гілка проходить через територію України та забезпечує постачання сировини, зокрема до Угорщини, Словаччини та частково Чехії. Саме ця інфраструктура традиційно відіграє важливу роль у забезпеченні енергетичної безпеки регіону.

    Постачання через “Дружбу” були зупинені у січні після інциденту, коли трубопровід зазнав пошкоджень унаслідок атаки російського безпілотника. Відтоді транспортування нафти було призупинено, що спричинило необхідність пошуку альтернативних маршрутів і тимчасових рішень для угорських нафтопереробних підприємств.

    Ситуація навколо відновлення постачань стала також предметом політичних дискусій у самій Угорщині. Під час передвиборчої кампанії чинний прем’єр-міністр Віктор Орбан звинувачував Україну у нібито затягуванні ремонту інфраструктури з політичних мотивів. Водночас українська сторона публічно заявляла, що питання відновлення постачань залежить від технічних та безпекових факторів.

    Мадяр, зі свого боку, заявив, що очікує політичних рішень, які дозволять пришвидшити відновлення транзиту. Він також припустив, що Орбан може змінити свою позицію та зняти вето після стабілізації постачань нафти.

    Важливо, що питання енергетичної залежності Угорщини від російської нафти вже тривалий час залишається одним із ключових у відносинах між Будапештом, Брюсселем та Києвом. Попри заклики ЄС до диверсифікації джерел постачання енергоносіїв, Угорщина зберігає значну залежність від трубопровідних поставок.

    За інформацією з регіону, президент України Володимир Зеленський раніше заявляв, що відновлення постачання через “Дружбу” може стати можливим до кінця квітня за умови технічної готовності та узгодження всіх сторін.

    На тлі цих заяв Угорщина паралельно продовжує обговорення диверсифікації енергопостачання. Зокрема, під час майбутніх міжнародних контактів, включно з візитами американських посадовців, Будапешт розглядає можливість розширення імпорту нафти з альтернативних джерел, включно зі США.

    Таким чином, перспектива відновлення роботи нафтопроводу “Дружба” залишається залежною від технічних умов, політичних рішень і загальної ситуації у сфері енергетичної безпеки Центральної Європи.

  • Після атаки на «Дружбу» Угорщина та Словаччина оголосили надзвичайний стан і звинуватили Україну

    Після атаки на «Дружбу» Угорщина та Словаччина оголосили надзвичайний стан і звинуватили Україну

    20 лютого уряд Угорщини заявив про намір блокувати виділення Україні кредиту ЄС у розмірі 90 млрд євро, доки не буде відновлено поставки російської нафти через нафтопровід «Дружба». Ця заява стала черговим епізодом політичного тиску з боку Будапешта, який разом зі словацьким урядом раніше вже погрожував обмеженням експорту нафтопродуктів та електроенергії до України.

    На тлі російської атаки на західноукраїнський нафтовий вузол у Бродах і пошкодження інфраструктури «Дружби» уряди Словаччини та Угорщини синхронно оголосили надзвичайний стан на ринку нафтопродуктів. Колишній міністр економіки Словаччини Карел Хірман назвав це провалом енергетичної політики, орієнтованої на російський імпорт.

    За його словами, ані Чехія, ані Польща, ані Австрія не були змушені вводити спеціальні режими через зупинку «Дружби», оскільки давно диверсифікували постачання. Ситуація оголила стратегічний прорахунок угорської компанії MOL, яка володіє нафтопереробними заводами в Угорщині та братиславським Slovnaft і продовжувала робити ставку на російську сировину.

    Російська атака підтвердила ризики транзиту через Україну в умовах війни. Водночас припинення постачання призвело до тимчасового обмеження експорту нафтопродуктів, у тому числі до України. Проте, як зазначає Хірман, для Києва це не стане критичним — обсяги можуть бути замінені з інших джерел. Натомість MOL ризикує втратити ринки й зазнати фінансових збитків, що позначиться і на податкових надходженнях у Словаччині та Угорщині.

    Ключовим стало підтвердження існування альтернативного маршруту. Хорватський термінал на острові Крк і нафтопровід Adria після модернізації мають достатню пропускну спроможність для забезпечення обох НПЗ MOL. Ба більше, керівництво Slovnaft уже заявило про закупівлю танкерів із нафтою від різних постачальників, які мають надійти наприкінці березня. До того часу завод працюватиме в обмеженому режимі, використовуючи державні резерви.

    Попри це, Будапешт і Братислава продовжують наполягати на необхідності відновлення постачання саме російської нафти й навіть критикують Хорватію. При цьому одночасні заяви про нібито недостатню пропускну спроможність Adria та прохання допустити транзит російської танкерної нафти виглядають суперечливими.

    Окремо виникають питання щодо комунікації навколо самої атаки на Броди. Понад два тижні офіційні структури мовчали про факт пошкодження та зупинку транспортування. Згодом Фіцо й Орбан почали звинувачувати Україну у нібито навмисному небажанні відновити прокачування, а також ставити під сумнів характер пошкоджень.

    Водночас зупинка «Дружби» означає припинення не лише російських, а й українських поставок нафти для заводів MOL, які розпочалися наприкінці осені як відповідь на удари по українських НПЗ. Таким чином компанія втратила обидва джерела сировини.

    На цьому тлі заяви про можливе припинення експорту електроенергії чи газу до України виглядають не лише політичними, а й економічно невигідними для самих Словаччини та Угорщини, оскільки значну частину операцій здійснюють приватні компанії, що отримують дохід від транзиту.

    Криза навколо «Дружби» продемонструвала: твердження про безальтернативність російської нафти більше не витримують критики. Питання полягає вже не в технічних можливостях, а в політичному виборі.

  • Російська нафта під іноземним брендом: Укрзалізниця закупила пальне через структуру SOCAR

    Російська нафта під іноземним брендом: Укрзалізниця закупила пальне через структуру SOCAR

    На тлі активної медійної кампанії навколо гуманітарної допомоги від Азербайджану та перетворення автозаправних комплексів SOCAR на так звані пункти незламності, поза увагою широкої публіки залишається інший, значно менш публічний процес. Йдеться про участь компанії «Торговий дім Сокар Україна» у великих державних закупівлях, які викликають серйозні питання з точки зору економічної доцільності, етики та національної безпеки.

    Офіційний Баку звітує про надання Україні допомоги на десятки мільйонів доларів. Водночас саме структура, афілійована з азербайджанською державною нафтовою компанією, отримала масштабний контракт від Укрзалізниці на постачання дизельного пального загальною вартістю 529 мільйонів гривень. При цьому з тендеру фактично було витіснено державну компанію «Укрнафта», чия цінова пропозиція, за наявною інформацією, була суттєво вигіднішою для бюджету.

    Окрему увагу привертає походження пального, яке постачає переможець закупівлі. Дизельне пальне надходить з угорського нафтопереробного заводу, що входить до корпорації MOL. Цей факт набуває принципового значення з огляду на те, що Угорщина продовжує отримувати нафту з Російської Федерації через трубопровідну інфраструктуру, яка проходить територією України.

    Навіть після запровадження санкцій проти окремих російських нафтових компаній, зокрема Лукойлу, постачання російської сировини не припинилося. Воно трансформувалося у складні логістичні та юридичні ланцюжки, де змінюються формальні продавці, але не джерело походження нафти. У результаті держава Україна через закупівлі стратегічної компанії фактично оплачує пальне, вироблене з російської сировини, причому за цінами, які перевищують пропозиції вітчизняного виробника.

    Ситуація стає ще більш резонансною на тлі публічних заяв про розширення стратегічного партнерства між азербайджанською державною компанією SOCAR та російським Газпромом. Хоча представники азербайджанської сторони називають будь-які звинувачення у співпраці з країною-агресором безпідставними та медійною атакою, російські офіційні джерела відкрито повідомляють про нові домовленості та розширення співпраці.

    У цьому контексті благодійні ініціативи — генератори, безкоштовна вода чи чай на автозаправках — виглядають радше інформаційною ширмою. Реальні фінансові потоки формуються не у волонтерських програмах, а в багатомільйонних державних контрактах, де кошти з українського бюджету через складні міжнародні ланцюги опиняються у системі, пов’язаній з економікою країни-агресора.

    Питання полягає не лише у ціні дизельного пального чи формальному дотриманні санкційних обмежень. Йдеться про стратегічний вибір держави у воєнний час — чи може компанія з непрозорим ланцюгом постачання і зв’язками з партнерами Газпрому бути надійним постачальником для критичної інфраструктури України.