Golosnovinua.com

Позначка: МВФ

  • Вичерпання подушки безпеки: МВФ попереджає про загрозу нової глобальної кризи через війну на Близькому Сході та боргове виснаження

    Вичерпання подушки безпеки: МВФ попереджає про загрозу нової глобальної кризи через війну на Близькому Сході та боргове виснаження

    Світова економіка опинилася перед ризиком нових системних потрясінь через стрімке вичерпання фіскальних резервів урядів та скорочення енергетичних запасів на тлі стійкої інфляції. Про це під час щорічних зборів Міжнародного валютного фонду та Світового банку в Бангкоку попередила директорка-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва. За її словами, глобальне економічне зростання наразі розривають дві протилежні сили: з одного боку, його серйозно гальмує гострий енергетичний шок, а з іншого — підживлює інвестиційний бум навколо розвитку технологій штучного інтелекту.

    Енергетичний дефіцит спричинений передусім масштабною регіональною ескалацією: війна за участю США, Ізраїлю та Ірану триває вже восьмий місяць, а практичне блокування Тегераном ключових судноплавних артерій паралізувало транспортування близько 20% світових поставок нафти. У найбільш виграшному становищі сьогодні перебувають країни (переважно в Азії), інтегровані у ланцюжки постачання ШІ-індустрії, а також експортери енергоносіїв, які не постраждали від бойових дій. Натомість найбільших втрат зазнають бідні держави та країни, охоплені війною, які критично залежать від імпорту палива та залишилися осторонь технологічного стрибка. Георгієва закликала політиків терміново стабілізувати державні бюджети, збільшувати доходи та скорочувати неефективні витрати, дотримуючись принципу «захищати людей, а не субсидувати ціни».

    Для України виснаження фінансових можливостей ключових союзників створює серйозні виклики під час пошуку додаткового зовнішнього фінансування на 2027 рік. В умовах ударів по енергетиці та глобальної турбулентності МВФ погіршив оцінку динаміки вітчизняної економіки: за прогнозом фонду, зростання реального ВВП України цьогоріч сповільниться до 1% (порівняно з 1,8% торік), а його відновлення до 3,5% очікується лише у наступному році за умови стабілізації безпекової ситуації.

  • Прямий сигнал Кремлю: глава ЄЦБ Крістін Лагард передала Путіну попередження про те, що війна нищить економічне процвітання Росії

    Прямий сигнал Кремлю: глава ЄЦБ Крістін Лагард передала Путіну попередження про те, що війна нищить економічне процвітання Росії

    Президентка Європейського центрального банку (ЄЦБ) Крістін Лагард використала кулуари міжнародного фінансового саміту в Бангкоку, щоб передати пряме попередження Володимиру Путіну щодо згубних наслідків його агресії для російської економіки. Під час закритої зустрічі з міністром фінансів Російської Федерації Антоном Силуановим очільниця головного фінансового регулятора єврозони закликала російського високопосадовця повідомити господарю Кремля, що розв’язана ним війна проти України унеможливлює економічне зростання, а стабільне процвітання та добробут держави можливі виключно в умовах миру. Про безпрецедентну розмову повідомило агентство Bloomberg із посиланням на поінформовані джерела.

    Ці переговори тет-а-тет відбулися у суботу безпосередньо перед початком пленарного засідання Міжнародного валютно-фінансового комітету (МВФК) — ключового керівного консультативного органу Міжнародного валютного фонду, до складу якого входять міністри фінансів та голови центробанків з усього світу. Такий прямий контакт свідчить про помітну зміну дипломатичної тактики з боку європейських фінансових еліт. Якщо від початку повномасштабного вторгнення у 2022 році Лагард разом з іншими західними високопосадовцями демонстративно бойкотувала виступи російських представників та залишала залу засідань на знак протесту, то цього разу вона обрала стратегію прямого тиску, відкрито озвучивши економічну безперспективність курсу Кремля безпосередньо його головному фінансисту.

    Окрім непублічної розмови, Крістін Лагард виступила з жорсткою та принциповою позицією під час офіційного пленарного засідання МВФК. У своїй промові вона відкрито засудила «невиправдану війну Росії проти України» та зосередилася на фундаментальних факторах економічної стійкості. Глава ЄЦБ наголосила, що в умовах глобальної турбулентності фіскальна дисципліна, прозорість та здорові державні фінанси залишаються незмінним головним «якорем» стабільності будь-якої держави, тоді як мілітаризація бюджету та спалювання ресурсів на воєнні потреби неминуче ведуть до деградації виробничих сил та інфляційного колапсу.

    Цей демарш очільниці ЄЦБ пролунав на тлі суперечливих подій навколо санкційного тиску на державу-агресора. Лише кількома днями раніше, у четвер, 15 жовтня, російське керівництво заявило про початок масштабних поставок свого дизельного пального на світові ринки завдяки кулуарним домовленостям із президентом США Дональдом Трампом, який водночас заблокував ухвалення пакета жорстких санкцій проти Москви. Позиція Лагард чітко підтверджує, що європейські фінансові інституції не поділяють курс на поступки Кремлю і продовжують наголошувати на незворотності економічної розплати за триваючу війну.

     

  • «Нацкешбек» можуть поставити на паузу: у Раді пропонують не фінансувати програму у 2027 році

    «Нацкешбек» можуть поставити на паузу: у Раді пропонують не фінансувати програму у 2027 році

    Голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа запропонувала не фінансувати програму «Національний кешбек» у державному бюджеті на 2027 рік, пояснивши це тим, що навколо неї виникло надто багато політичних суперечок, які, на її думку, відволікають від значно масштабніших проблем державних фінансів.

    В інтерв’ю «Інтерфакс-Україна» Підласа заявила, що будь-яке обговорення бюджету останнім часом часто зводиться до питання витрат на кешбек, хоча в загальній структурі держфінансів ця програма займає відносно невелику частку. Саме через це вона вважає, що програму можна було б тимчасово прибрати з бюджету.

    За словами очільниці бюджетного комітету, «Національний кешбек» став настільки політизованою темою, що дискусія про нього фактично перекриває обговорення значно більших бюджетних ризиків — від дефіциту та міжнародного фінансування до тіньової економіки й несплати податків.

    Підласа також звернула увагу, що Міжнародний валютний фонд, який детально відстежує стан українських державних фінансів, не робить «Нацкешбек» центральним питанням у переговорах з Україною. Її позиція полягає в тому, що ефект для бюджету від боротьби із зарплатами «в конвертах» або іншими схемами ухилення від податків може бути значно більшим, ніж економія від окремих дрібних програм.

    При цьому остаточного рішення про закриття «Національного кешбеку» наразі немає.

    Більше того, позиція бюджетного комітету поки не повністю збігається з підходом Міністерства економіки. Там останніми тижнями говорили не про повне згортання програми, а про її серйозний редизайн.

    Міністр економіки та довкілля Олександр Кравченко раніше повідомляв, що програму можуть зробити значно більш точковою — залишити посилену підтримку насамперед для тих категорій української продукції, де місцеві виробники найбільше конкурують з імпортом. Як приклади він називав текстиль і сири.

    За оцінкою міністра, такий підхід дозволив би скоротити бюджет програми приблизно у 2,5 раза та заощаджувати до 4 млрд грн на рік. Тобто Мінекономіки поки розглядає сценарій не повної відмови, а перетворення «Нацкешбеку» на більш вузький інструмент підтримки конкретних секторів.

    «Ненька інфо» вже писала про цей сценарій: «Удар по імпорту: Кабмін готує радикальний злам “Національного кешбеку”»

    Ще у вересні також обговорювався варіант суттєвого скорочення обсягів кешбеку для частини товарів. «Національний кешбек хочуть урізати втричі: кому можуть зменшити повернення за покупки»

    Невизначеність посилює і структура самого проєкту бюджету на 2027 рік. Окремої бюджетної програми з назвою «Національний кешбек» у ньому немає. Водночас у документах закладено 9,415 млрд грн на ширшу програму підтримки виробництва та підприємництва, серед напрямів якої згадується компенсація покупцям за придбання українських товарів і послуг. Саме тому поки не можна однозначно стверджувати, що механізм кешбеку вже викреслений із бюджету остаточно.

    Фактично зараз існують щонайменше два сценарії: або програму справді прибирають як окремий інструмент, або її механізм частково «ховають» у ширшій програмі підтримки українського виробництва.

    Додаткової плутанини додає те, що сама державна програма формально продовжена урядом до 30 квітня 2028 року. На офіційному порталі «Зроблено в Україні» вказано, що «Національний кешбек» продовжує діяти, а з березня 2026 року замість єдиної ставки 10% застосовується диференційована модель — 5% або 15% залежно від категорії товару.

    «Ненька інфо» також повідомляла про урядове рішення продовжити програму: «Кешбек до 2028 року: уряд продовжив популярну програму і змінив правила виплат»

    При цьому юридичне продовження програми саме по собі не гарантує однакового обсягу фінансування щороку. Реальні виплати залежать від коштів, передбачених у конкретному державному бюджеті.

    З 1 березня 2026 року система кешбеку вже пережила суттєву перебудову. Замість однакових 10% держава почала повертати 5% або 15% вартості товарів залежно від категорії. Підвищену ставку застосовують там, де українські виробники сильніше конкурують із імпортом, зокрема якщо частка імпортної продукції у відповідному сегменті перевищує 35%.

    Таким чином, історія з «Нацкешбеком» у 2027 році поки далека від фіналу.

    Підласа виступає за те, щоб узагалі прибрати цю тему з бюджету, оскільки вона, за її оцінкою, стала непропорційно великим політичним подразником. Мінекономіки, навпаки, ще розглядає можливість зберегти програму, але зробити її значно дешевшою та точковішою.

    Остаточне рішення залежатиме від того, в якому вигляді Верховна Рада ухвалить державний бюджет на 2027 рік.

  • НБУ продає понад $1 млрд щотижня: що відбувається з резервами і чи чекати долар по 50

    НБУ продає понад $1 млрд щотижня: що відбувається з резервами і чи чекати долар по 50

    Національний банк України вже вісім тижнів поспіль продає на валютному ринку понад мільярд доларів на тиждень. На перший погляд цифри справді виглядають тривожно: лише за серпень чистий продаж валюти сягнув майже $4,85 млрд, міжнародні резерви скоротилися на $2,5 млрд, а на початок вересня становили $48,7 млрд. Однак це ще не означає ані наближення валютної кризи, ані неминучого стрибка долара до 50 гривень.

    Причина великих інтервенцій передусім у тому, як нині влаштований український валютний ринок. НБУ працює в режимі керованої гнучкості курсу і фактично закриває структурний дефіцит валюти: український бізнес і населення потребують більше доларів та євро для імпорту й інших операцій, ніж експортери заводять валютної виручки. Регулятор продає валюту з резервів, щоб цей дисбаланс не перетворювався на різкі курсові стрибки. Сам НБУ прямо називає валютні інтервенції інструментом покриття структурного дефіциту та згладжування надмірних коливань.

    Масштаби таких операцій останнім часом дійсно зросли. З 10 до 14 серпня НБУ продав близько $1,101 млрд, наступного тижня — $1,194 млрд, 24–28 серпня — $1,272 млрд, а за 31 серпня – 4 вересня вже $1,329 млрд. Це був восьмий поспіль тиждень, коли продаж перевищував $1 млрд. Станом на 4 вересня від початку 2026 року регулятор продав на ринку приблизно $33,86 млрд, тоді як купівля валюти залишалася символічною — близько $2,3 млн.

    Для порівняння, за весь 2025 рік НБУ продав близько $36,1 млрд. Тобто вже на початку вересня обсяг інтервенцій майже наздогнав результат попереднього повного року. Це свідчить про значно сильніший попит на іноземну валюту, але саме по собі ще не є сигналом, що резерви «закінчуються».

    У серпні міжнародні резерви України знизилися на 5% — із понад $51 млрд до $48,662 млрд. За даними НБУ, основними причинами стали значні валютні інтервенції та менші, ніж місяцем раніше, надходження міжнародної допомоги. За місяць регулятор продав $4,8507 млрд і придбав лише $0,5 млн, тобто чистий продаж становив $4,8502 млрд. Водночас на валютні рахунки уряду надійшло лише $927,3 млн, переважно через Світовий банк.

    Саме ця різниця пояснює значну частину серпневого падіння резервів. Україна продовжує отримувати зовнішнє фінансування, але гроші надходять нерівномірно: в одному місяці можуть прийти багатомільярдні транші, в іншому — значно менші суми. Тому оцінювати стійкість резервів лише за одним місяцем некоректно.

    Крім того, не вся міжнародна допомога автоматично потрапляє до резервів. Наприклад, у серпні Україна отримала ще $1,63 млрд від ЄС у межах оборонного траншу Ukraine Support Loan, але через цільове призначення ці кошти безпосередньо міжнародні резерви НБУ не збільшили.

    Чому Україні зараз потрібно так багато валюти

    Одна з ключових проблем — дедалі більший розрив між експортом та імпортом.

    За даними НБУ, у липні український товарний експорт становив близько $2,9 млрд, тоді як імпорт зріс приблизно до $8,8 млрд. Отже, лише за товарами виникає величезний дефіцит, який частково потрібно фінансувати валютою, що надходить через державний сектор та міжнародну допомогу.

    Ситуацію ускладнили російські атаки на портову, енергетичну та промислову інфраструктуру. Менше експорту означає менше валютної виручки. Водночас війна збільшує потребу в імпорті — від енергоносіїв і трансформаторів до комплектуючих для військової техніки, дронів, медикаментів та обладнання для відновлення.

    Додатковий удар завдала ситуація на світовому енергетичному ринку. МВФ у липні прямо зазначав, що макроекономічні умови для України погіршилися не лише через посилення російських ударів, а й через наслідки війни на Близькому Сході. Фонд також повідомив, що Україна не виконала показник чистих міжнародних резервів на кінець червня, частково саме через зовнішній енергетичний шок.

    Але слово «спалює» щодо резервів тут дещо спотворює картину. Резерви саме для цього й існують — щоб країна могла оплачувати зовнішні потреби та підтримувати стабільність валютного ринку в періоди сильних шоків.

    НБУ наголошує, що нинішнього рівня резервів достатньо для підтримання стійкості валютного ринку.

    Чому Нацбанк просто не відпустить гривню

    Теоретично регулятор міг би продавати менше доларів і дозволити курсу швидше знайти нову рівновагу. Проблема в тому, що різка девальвація відразу вдарила б по цінах.

    Україна значну частину товарів купує за кордоном. Чим дорожчий долар, тим дорожчими стають паливо, техніка, медикаменти, обладнання та інші імпортні товари. Потім подорожчання поширюється і на українську продукцію, виробництво якої залежить від імпортної сировини чи комплектуючих.

    Саме тому НБУ не ставить перед собою завдання утримати якусь конкретну цифру курсу. За режиму керованої гнучкості гривня може як дешевшати, так і зміцнюватися, але регулятор втручається, коли коливання стають надто сильними. Мета — не «намалювати» курс, а не дозволити валютному шоку розкрутити інфляцію та панічні очікування.

    Цим пояснюється і монетарна політика НБУ. З 31 липня облікова ставка становить 15,5% річних. Підвищена ставка має підтримувати привабливість гривневих заощаджень та стримувати інфляційний і валютний тиск.

    Чи можуть резерви справді закінчитися

    Таке питання виникло б, якби нинішній темп продажу валюти зберігався тривалий час без нових надходжень від партнерів. Але саме це припущення поки не відповідає базовому сценарію міжнародних кредиторів.

    МВФ після липневого перегляду програми заявив, що українська програма залишається повністю профінансованою як у базовому, так і в негативному сценарії. Фонд говорить про великі обсяги підтримки від Європейського Союзу, механізму G7 ERA, двосторонніх партнерів та власної програми EFF.

    За оцінкою МВФ, на період від третього кварталу 2026-го до другого кварталу 2027 року існують підтверджені або достатньо надійні джерела офіційного фінансування приблизно на $52,3 млрд без урахування коштів самого МВФ.

    Саме тому теза про те, що Україна нібито гарантовано може втратити близько $20 млрд допомоги вже до кінця року через проблеми з реформами, потребує обережності. МВФ справді зафіксував затримки з окремими структурними маяками та попереджає, що невиконання умов здатне затримувати майбутні виплати. Але офіційний липневий висновок Фонду наразі інший: програма профінансована, а Україна має підтверджені ресурси на найближчі 12 місяців.

    Отже, найбільшим ризиком є не поточний рівень резервів як такий, а поєднання одразу кількох негативних факторів — затяжного падіння експорту, високих цін на імпорт, тривалих масштабних інтервенцій і одночасної затримки міжнародного фінансування.

    То чи буде долар по 50 гривень

    Сама величина валютних інтервенцій не дає підстав стверджувати, що курс 50 грн за долар неминучий до кінця 2026 року.

    НБУ не публікує цільового курсу і не обіцяє тримати гривню на конкретній позначці. Тому ні 45, ні 50 грн не є для регулятора формальною «червоною лінією». Курс залежатиме від обсягів експорту, імпорту, міжнародних надходжень, інфляції, ситуації на фронті та поведінки бізнесу й населення.

    Але нинішня ситуація принципово відрізняється від класичної валютної паніки. Резерви становлять майже $49 млрд, міжнародна фінансова підтримка продовжується, а Нацбанк має як валютні інтервенції, так і процентну політику та валютні обмеження для стабілізації ринку.

    Тож головний сигнал останніх тижнів полягає не в тому, що гривня стоїть перед неминучим обвалом. Він у тому, що утримувати валютний ринок стабільним стало значно дорожче.

    Мільярдні щотижневі продажі — це ціна великого торговельного дефіциту, війни, проблем з експортом та високої залежності від критичного імпорту. Поки ці витрати компенсуються резервами й зовнішньою допомогою, НБУ має простір для маневру. Якщо ж одночасно скоротяться експортні надходження і затримаються гроші партнерів, тоді питання курсу стане значно гострішим.

    Тому дивитися сьогодні потрібно не лише на цифру долара в обміннику, а на три показники: темпи інтервенцій НБУ, надходження зовнішнього фінансування та стан українського експорту. Саме їхня комбінація визначить, чи залишиться девальвація контрольованою, чи Нацбанку доведеться дозволити гривні слабшати швидше.

  • Друга спроба уряду: Кабмін повертає до Верховної Ради законопроєкти про оподаткування посилок вартістю до 150 євро заради траншів МВ

    Друга спроба уряду: Кабмін повертає до Верховної Ради законопроєкти про оподаткування посилок вартістю до 150 євро заради траншів МВ

    Кабінет міністрів України повторно схвалив пакет законопроєктів щодо скасування податкових пільг на міжнародні посилки вартістю до 150 євро та готує документи до повторного внесення на розгляд Верховної Ради. Голосування в сесійній залі очікується вже під час найближчого пленарного тижня, який розпочнеться 21 вересня.

    Європейський досвід та фіскальні реалії в Україні

    Питання ліквідації податкових шпарин для іноземних відправлень є частиною гармонізації вітчизняного законодавства з нормами ЄС. Європейський Союз скасував аналогічні пільги зі сплати ПДВ для дрібних відправлень ще у 2021 році, визнавши їх причиною значних фіскальних утрат і деформації чесної конкуренції, а з 1 липня 2026 року в ЄС припинила дію навіть пільга щодо мита. В Україні ж наразі митна пільга тимчасово зберігається, проте поточна фіскальна віддача залишається мізерною: із 75 мільйонів посилок, які щороку надходять у країну, реально оподатковується менше 1 відсотка.

    1 вересня парламент не зміг підтримати скасування пільги з ПДВ для таких замовлень, відправивши профільні законопроєкти № 15460 та № 15112-д на доопрацювання замість повного відхилення.

    Вимоги кредиторів та загроза зриву фінансування

    Провал вересневого голосування спричинив різку реакцію: голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа попередила, що блокування фіскальних реформ ставить під удар наступний транш МВФ на 1,66 мільярда доларів, а також пряму макрофінансову допомогу від Євросоюзу, яка жорстко прив’язана до успіху програми з фондом.

    Гостроту питання підтвердили й міжнародні консультації. 7 вересня європейський комісар з економіки Валдіс Домбровскіс провів переговори з прем’єр-міністром Сергієм Корецьким щодо фінансових потреб України на 2026–2027 роки, а також анонсував переговори з очільницею МВФ Крісталіною Георгієвою. У Єврокомісії прямо підкреслили, що європейська фінансова підтримка залишатиметься нерозривно пов’язаною з виконанням зобов’язань перед МВФ.

  • ПДВ із першого євро: в Україні готують нові правила для посилок з-за кордону

    ПДВ із першого євро: в Україні готують нові правила для посилок з-за кордону

    В Україні знову повернулися до питання оподаткування недорогих товарів, які громадяни замовляють у закордонних інтернет-магазинах та на маркетплейсах. 7 вересня Кабінет Міністрів повторно схвалив два пов’язані законопроєкти, які передбачають скасування нинішньої ПДВ-пільги для комерційних посилок вартістю до 150 євро.

    Якщо парламент підтримає запропоновані зміни, ПДВ на імпорт товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях пропонується стягувати починаючи з 0 євро. Водночас нові правила не повинні запрацювати одразу після голосування: у доопрацьованому урядовому варіанті їхнє введення передбачене не раніше липня 2027 року.

    Що хочуть змінити

    Зараз товари у міжнародних посилках вартістю до 150 євро користуються податковою пільгою. Саме її уряд пропонує переглянути.

    Пакет законопроєктів передбачає спеціальні правила оподаткування дистанційного продажу товарів через маркетплейси, якщо сумарна фактурна вартість відправлення не перевищує 150 євро. Для імпорту товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях ПДВ пропонується запровадити з першого євро.

    Фактично зміни стосуватимуться звичних для українців замовлень товарів у закордонних онлайн-магазинах та на міжнародних маркетплейсах.

    При цьому не кожна посилка з-за кордону повинна автоматично оподатковуватися. Уряд пропонує залишити пільгу для некомерційних відправлень вартістю до 45 євро. Йдеться, зокрема, про приватні посилки, які одна фізична особа безоплатно надсилає іншій.

    Тобто принципова різниця полягатиме в характері відправлення: товар, придбаний через маркетплейс, і приватний подарунок від людини — це різні категорії.

    Чому питання знову повернули до Ради

    Історія законопроєкту вже встигла стати політично чутливою. 1 вересня Верховна Рада не змогла підтримати відповідний документ у першому читанні. За нього проголосували 194 депутати за необхідних щонайменше 226 голосів.

    Після цього законодавчу ініціативу відправили на доопрацювання.

    Однак відмовитися від неї уряд не планує.

    Голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев повідомив Reuters, що документ планують знову внести до Верховної Ради, а повторний розгляд очікується наступного тижня — 14–18 вересня.

    Саме 7 вересня Кабмін повторно схвалив доопрацьований пакет законопроєктів. Серед змін — уточнення пільг для громадян та перенесення строків набрання чинності новими податковими й митними правилами.

    До чого тут МВФ

    Питання оподаткування міжнародних посилок стало значно важливішим за звичайну податкову дискусію. Запровадження нових правил є одним із міжнародних зобов’язань України.

    Міжнародний валютний фонд прямо зазначав, що програма з Україною передбачає скасування митної ПДВ-пільги для посилок. МВФ пояснює це необхідністю закрити можливість податкового арбітражу, скоротити необов’язковий імпорт та збільшити внутрішні доходи бюджету.

    Уряд заявляє, що ухвалення пакета законопроєктів відкриє Україні шлях до отримання близько 4 млрд євро міжнародного фінансування. Йдеться про зобов’язання в межах програми Extended Fund Facility МВФ на 2026–2029 роки та макрофінансової підтримки Європейського Союзу.

    Під час нещодавніх переговорів місії МВФ у Києві українським представникам, за даними Reuters, дали зрозуміти, що винятку щодо цього законодавчого питання очікувати не варто.

    Скільки держава планує отримати

    За розрахунками Міністерства фінансів, нова система може приносити державному бюджету близько 10 млрд грн додаткових надходжень на рік. Уряд заявляє, що ці кошти планується спрямовувати на потреби оборони.

    Масштаб ринку міжнародних відправлень за останні роки суттєво зріс.

    За даними, які у серпні наводив народний депутат Олексій Леонов, у 2022 році в Україну надійшло посилок вартістю до 150 євро приблизно на 23 млрд грн, тоді як у 2026 році обсяг зріс до 93 млрд грн. Йшлося приблизно про 75 млн неоподатковуваних посилок.

    Прихильники змін стверджують, що нинішня система дозволяє використовувати пільговий режим не тільки звичайним покупцям, а й бізнесу, який може дробити комерційні партії товарів на невеликі відправлення.

    Противники нововведення натомість побоюються, що податок зрештою перекладуть на споживача і недорогі товари з-за кордону стануть дорожчими. Саме ризик збільшення вартості покупок для населення був одним із аргументів депутатів, які не підтримали попередній варіант документа.

    Чи подорожчають покупки на AliExpress, Temu та інших маркетплейсах

    Якщо запропонована модель буде остаточно ухвалена, головна зміна для покупця полягатиме в тому, що нинішнього неоподатковуваного порогу в 150 євро для комерційних товарів більше не буде.

    Водночас говорити, що з 8 вересня чи навіть одразу після наступного голосування всі посилки подорожчають, неправильно.

    По-перше, законопроєкти ще має ухвалити Верховна Рада.

    По-друге, уряд у новій редакції змінив строки введення правил: норми Податкового та Митного кодексів пропонують запустити не раніше липня 2027 року.

    По-третє, механізм передбачає спеціальні правила саме для дистанційної торгівлі через маркетплейси. Тому остаточна схема адміністрування податку залежатиме від тексту законів, який пройде парламент.

    Що залишиться без ПДВ

    Одна з важливих змін у доопрацьованому пакеті стосується приватних відправлень.

    Уряд пропонує зберегти звільнення від ПДВ для некомерційних посилок до 45 євро.

    Раніше в парламенті пояснювали, що для застосування такої пільги відправлення має бути приватним і безоплатним — тобто йти від однієї фізичної особи іншій, а не бути замаскованою комерційною операцією.

    Таким чином, умовна покупка товару за 20 євро на іноземному маркетплейсі та подарунок аналогічної вартості, який надсилає родич із-за кордону, за запропонованою моделлю матимуть різний податковий режим.

    Коли буде остаточне рішення

    Наступним ключовим етапом стане повторне голосування у Верховній Раді. За словами Гетманцева, депутати мають повернутися до питання наступного тижня.

    Тому наразі ПДВ із першого євро ще не запроваджено. Чинні правила продовжують діяти, а запропоновані зміни залишаються законодавчою ініціативою.

    Але цього разу питання безпосередньо пов’язане не лише з податковою політикою, а й із мільярдами євро міжнародного фінансування України. Саме тому після невдалого голосування 1 вересня уряд швидко доопрацював пакет і вже 7 вересня повторно схвалив його для внесення до парламенту.

  • Мільярди під загрозою: транш МВФ та фіндопомога ЄС опинилися на межі зриву через пробуксовку реформ у Раді

    Мільярди під загрозою: транш МВФ та фіндопомога ЄС опинилися на межі зриву через пробуксовку реформ у Раді

    Україна ризикує втратити наступний транш Міжнародного валютного фонду в розмірі 1,66 мільярда доларів, а разом із ним і прив’язане до програми фінансування від Європейського Союзу. Голова комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа повідомила, що під час переговорів із місією МВФ у Києві ключовою темою стало саме уповільнення темпів ухвалення критично важливих законодавчих рішень.

    Борги перед кредиторами та спірні закони

    Для успішного проходження чергового перегляду програми Україна повинна виконати низку чітких структурних маяків. Серед ключових вимог — набуття чинності законом про оподаткування цифрових платформ № 15111-д, підписання якого наразі заблоковано через суперечливі норми щодо публічних діячів (РЕР), що напряму загрожує європейській макрофінансовій підтримці.

    Крім того, парламент має невідкладно ухвалити законопроєкт № 15112-д щодо запровадження ПДВ на міжнародні посилки вартістю до 150 євро, гарантувати реальну незалежність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), а також перезавантажити Рахункову палату. Останній пункт уже зіткнувся з труднощами: Верховна Рада провалила формування відповідної конкурсної комісії.

    Загроза бюджетної кризи та заяви керівництва

    За словами народної депутатки, ще три обов’язкові законопроєкти має внести уряд, тоді як інші зобов’язання повністю перебувають у зоні прямої відповідальності Кабміну та профільних відомств. Тривожні оцінки Підласої збігаються з попередженнями голови податкового комітету Данила Гетманцева, який після серії провальних голосувань констатував, що масштабна фінансова криза вже перейшла в критичну фазу.

    Президент України Володимир Зеленський раніше підкреслював, що саме від дисципліни парламенту залежить надходження до державного бюджету близько 15 мільярдів доларів сукупної міжнародної допомоги, без якої держава ризикує зіткнутися з вимушеним урізанням базових видатків.

     

  • Українські облігації стали одними з найприбутковіших у світі: інвестори заробили 150% з 2023 року

    Українські облігації стали одними з найприбутковіших у світі: інвестори заробили 150% з 2023 року

    Українські державні облігації, попри повномасштабну війну та високі економічні ризики, стали однією з найуспішніших інвестицій на ринку боргових паперів країн, що розвиваються. З початку 2023 року індекс українського боргу зріс приблизно на 150%, а лише від початку 2026-го — ще на 12%.

    Про це повідомляє Bloomberg. Зростанню вартості українських паперів сприяли стійкість країни під час війни, масштабна фінансова підтримка партнерів та домовленості з кредиторами щодо реструктуризації державного боргу.

    Особливо помітно змінилася ціна українських облігацій із погашенням у 2029 році. Наразі вони торгуються приблизно по 85 центів за $1 номіналу, тоді як у червні 2025 року їх можна було придбати приблизно за 58 центів.

    Дохідність цих паперів становить близько 13%.

    Український борг продовжує дорожчати

    За даними індексу Bloomberg, який відстежує дев’ять доларових випусків суверенних облігацій України, протягом 2025 року їхня вартість зросла приблизно на 10%. Від початку 2026 року приріст становить уже близько 12%.

    Водночас скорочується різниця між дохідністю українських паперів та казначейських облігацій США. Спред зменшився приблизно до 7,4 процентного пункта — на 2,5 пункта менше, ніж на початку року.

    Для ринку це свідчить про те, що інвестори оцінюють ризики українського боргу дещо нижче, ніж раніше, хоча вони все ще залишаються значними.

    Одним із ключових факторів стало посилення підтримки з боку Європи. На початку 2026 року європейські партнери погодили для України кредитний пакет на €90 млрд.

    Заробляють і власники корпоративних облігацій

    Зростання не обмежилося державними паперами. Український корпоративний борг також демонструє високу дохідність.

    Зокрема, облігації Metinvest NV від початку року принесли інвесторам близько 31%, а папери «Нафтогазу» — приблизно 23%.

    Таким чином, українські боргові інструменти залишаються надзвичайно ризиковими, але потенційно прибутковими активами для інвесторів, готових приймати ризики, пов’язані з війною.

    Ризики залишаються величезними

    Попри потужне зростання українських паперів, Bloomberg звертає увагу на низку факторів, здатних швидко змінити ситуацію.

    Насамперед це продовження війни. Переговори щодо її завершення поки не дали результату, а російські удари по енергетичній, промисловій та портовій інфраструктурі створюють додаткові ризики для української економіки.

    Особливо важливим залишається стан чорноморських портів, від яких залежить значна частина українського експорту та валютних надходжень.

    Серйозним викликом є і рівень державного боргу. За оцінкою Київської школи економіки, він уже перевищує річний ВВП України. До 2027 року співвідношення державного боргу до ВВП може сягнути приблизно 110%.

    Україні можуть знову знадобитися боргові домовленості

    Додатковим фактором для інвесторів залишається позиція Міжнародного валютного фонду.

    МВФ затвердив для України чотирирічну програму фінансування обсягом $8,1 млрд. Фонд наразі не вимагає негайної нової реструктуризації, однак допускає, що надалі країні може знадобитися додаткове врегулювання боргового навантаження.

    За негативного сценарію МВФ оцінює сукупну потребу України у фінансуванні протягом чотирьох років у $146,3 млрд.

    Тому подальша вартість українських облігацій залежатиме одразу від кількох ключових факторів: ситуації на фронті, масштабів фінансової допомоги партнерів, стану економіки та перспектив завершення війни.

    Поки ж інвестори, які зробили ставку на український борг у найбільш ризиковий період, отримали значний прибуток: з початку 2023 року індекс українських облігацій зріс приблизно на 150%.

  • «Цього разу не спрацює»: Гетманцев попередив про серйозні проблеми з бюджетом України

    «Цього разу не спрацює»: Гетманцев попередив про серйозні проблеми з бюджетом України

    Ситуація з фінансуванням державного бюджету України стає дедалі складнішою. Проблеми з покриттям видатків можуть виникнути навіть у тому разі, якщо держава повністю виконає взяті на себе зобов’язання, а міжнародні партнери перерахують усі вже підтверджені кошти.

    Про це заявив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Ситуацію з фінансуванням бюджетних видатків він назвав «тривожною».

    За словами депутата, до нинішнього становища призвела сукупність одразу кількох факторів: проблеми з виконанням дохідної частини бюджету, окремі рішення щодо оборонних витрат та об’єктивне уповільнення української економіки.

    На цьому тлі Гетманцев закликав Верховну Раду не затягувати з виконанням домовленостей України з Міжнародним валютним фондом та Європейським Союзом.

    Навіть виконання всіх планів не гарантує відсутності проблем

    Головне у заяві Гетманцева полягає в тому, що ризики для бюджету вже не зводяться виключно до питання своєчасності міжнародної допомоги.

    За його оцінкою, труднощі можуть виникнути навіть за найсприятливішого сценарію — коли Україна виконає всі свої зобов’язання та отримає весь обсяг уже підтвердженого фінансування.

    «Проблеми будуть навіть зі 100% виконанням усіх наших зобов’язань і отриманням усіх підтверджених грошей», — наголосив депутат.

    Це відбувається на тлі значного навантаження на державні фінанси через війну. Основним напрямом витрат залишається сектор безпеки та оборони, тоді як можливості економіки генерувати додаткові доходи залишаються обмеженими.

    МВФ у липні також констатував погіршення економічного прогнозу для України. Фонд очікує, що реальне зростання ВВП у 2026 році становитиме лише 1–1,6%. Серед причин — продовження російської війни, посилення атак на критичну інфраструктуру та негативні зовнішні фактори.

    Для порівняння, у 2024 році українська економіка зросла на 3,2%, а у 2025-му — на 1,8%. Таким чином, цьогоріч темпи відновлення можуть сповільнитися ще більше.

    Величезні видатки та дефіцит

    Масштаб бюджетної проблеми добре видно з оцінок Міжнародного валютного фонду.

    За прогнозом МВФ, державні доходи у 2026 році становитимуть близько 66,5% ВВП, тоді як видатки — приблизно 77,9% ВВП. Загальний баланс сектору державного управління без урахування грантів прогнозується на рівні мінус 21,1% ВВП.

    Водночас державний борг, за прогнозом Фонду, може сягнути близько 111,8% ВВП наприкінці року.

    Ще під час формування програми з МВФ передбачалося, що загальні державні видатки у 2026 році залишатимуться надзвичайно високими. Найбільша частина коштів спрямовується на оборону, тоді як серед невоєнних пріоритетів залишаються соціальний захист, охорона здоров’я та освіта.

    Фактично Україна продовжує працювати в умовах економіки воєнного часу, коли значну частину внутрішніх доходів необхідно спрямовувати на оборонні потреби, а фінансування багатьох інших видатків значною мірою залежить від міжнародної допомоги.

    Економіка зростає повільніше, ніж очікувалося

    Додатковою проблемою стало погіршення економічної динаміки.

    Ще на початку року прогнози були оптимістичнішими. Однак уже влітку МВФ переглянув очікування та заявив, що економічні перспективи України погіршилися.

    Фонд прямо пов’язує це, зокрема, з інтенсивнішими російськими атаками на критичну інфраструктуру.

    Повільніше зростання економіки означає і складніші умови для наповнення бюджету. Якщо бізнес виробляє та продає менше, ніж передбачалося прогнозами, держава може недоотримувати заплановані податкові надходження.

    На це фактично і вказує Гетманцев, говорячи про проблеми з виконанням дохідної частини бюджету.

    Ситуацію ускладнюють дефіцит робочої сили, воєнні ризики, пошкодження інфраструктури, значні потреби оборонного сектору та невизначеність щодо тривалості війни.

    МВФ називає ризики для української економіки «винятково високими».

    Міжнародна допомога залишається критично важливою

    За таких умов зовнішня фінансова підтримка залишається одним із ключових факторів макроекономічної стабільності України.

    У лютому 2026 року МВФ затвердив для України нову чотирирічну програму Extended Fund Facility обсягом близько 8,1 млрд доларів. Вона є частиною значно більшого пакета міжнародної підтримки, який на момент затвердження програми оцінювався у 136,5 млрд доларів.

    У липні Виконавча рада МВФ завершила перший перегляд програми, що дозволило Україні отримати ще близько 690 млн доларів. Загальна сума виплат за новою програмою після цього сягнула приблизно 2,2 млрд доларів.

    МВФ зазначає, що програма наразі залишається повністю профінансованою за базовим та негативним сценаріями завдяки масштабній підтримці партнерів. Серед ключових джерел Фонд називає фінансування Європейського Союзу, механізм G7 ERA та двосторонню допомогу.

    Однак Фонд окремо наголошує: зовнішня допомога повинна надходити своєчасно та прогнозовано.

    Гетманцев закликав Раду не ризикувати співпрацею з МВФ і ЄС

    На цьому тлі голова фінансового комітету закликає депутатів якомога швидше ухвалити рішення, необхідні для виконання міжнародних домовленостей.

    За його словами, Верховній Раді протягом пленарного тижня необхідно проголосувати за виконання зобов’язань перед МВФ та Європейським Союзом.

    Гетманцев закликав колег відмовитися від «політики за крок до прірви», оскільки затримка необхідних рішень може ще більше ускладнити фінансову ситуацію.

    Це важливо ще й тому, що виконання структурних маяків та реформ безпосередньо пов’язане з продовженням міжнародних програм.

    МВФ після першого перегляду програми повідомляв, що Україна виконала всі кількісні критерії станом на кінець березня, однак реалізація частини структурних реформ сповільнилася: кілька маяків були виконані із затримкою або пропущені. Для них погодили нові строки та коригувальні заходи.

    Тобто міжнародні партнери продовжують фінансувати Україну, але очікують виконання погоджених реформ і бюджетних умов.

    Що буде з економікою далі

    Нинішня ситуація не означає, що Україна опинилася перед негайною фінансовою кризою. МВФ наголошує, що макроекономічну та фінансову стабільність країні поки вдається зберігати завдяки економічній політиці та масштабній підтримці партнерів.

    Однак запас міцності залишається безпосередньо залежним від ситуації на фронті, масштабів російських атак, внутрішніх бюджетних надходжень та безперебійного зовнішнього фінансування.

    На 2027 рік МВФ наразі прогнозує прискорення економічного зростання України приблизно до 3,5%, але такі оцінки в умовах війни мають надзвичайно високий рівень невизначеності.

    Саме тому заява Гетманцева є сигналом не стільки про припинення міжнародного фінансування, скільки про погіршення внутрішньої бюджетної арифметики.

    Навіть якщо зовнішні кошти надійдуть за планом, слабше економічне зростання, недовиконання доходів і високі воєнні видатки можуть змусити владу шукати додаткові джерела фінансування або переглядати окремі бюджетні показники.

    Сам Гетманцев попереджає, що розраховувати на те, що фінансова проблема вирішиться сама собою, цього разу не варто.

    «І ні, “як-небудь буде, тому що ніколи не було, щоб ніяк не було” — цього разу не спрацює», — підсумував він.

  • Зеленський незадоволений співпрацею Пишного з МВФ: Bloomberg дізнався про причини

    Зеленський незадоволений співпрацею Пишного з МВФ: Bloomberg дізнався про причини

    Президент України Володимир Зеленський, за даними Bloomberg, незадоволений характером відносин голови Національного банку України Андрія Пишного з Міжнародним валютним фондом. У президента, як стверджують джерела видання, є претензії до політики регулятора та його підходу до підтримки української економіки в умовах повномасштабної війни.

    За інформацією Bloomberg, Зеленський вважає Пишного надто близьким до МВФ. На думку президента, Національний банк недостатньо активно підтримує економіку країни, зокрема через проведення жорсткої грошово-кредитної політики.

    Водночас співрозмовники видання зазначають, що наразі Зеленський не планує звільняти Пишного з посади голови НБУ. Крім того, президент нібито не бачить очевидного кандидата, який міг би замінити чинного керівника регулятора.

    У Національному банку заперечили, що питання, описані Bloomberg, обговорювалися на рівні керівництва держави.

    «Питання, які ви підняли, не обговорювалися — ні з погляду їхньої безпосередньої суті, ні з погляду наслідків, які вони мають», — заявили в НБУ.

    За даними Bloomberg, напруженість у відносинах між Банковою та керівництвом НБУ могла посилитися на тлі нової програми співпраці України з МВФ. Йдеться про чотирирічну програму обсягом близько 8,1 млрд доларів.

    Програма передбачає виконання Україною низки економічних та фінансових зобов’язань. Серед них — заходи зі збільшення доходів бюджету, зокрема податкові зміни, які вже викликали дискусії та критику всередині країни.

    Водночас МВФ окремо наголошував на необхідності збереження незалежності Національного банку України. Для міжнародних партнерів незалежність НБУ є одним із важливих елементів стабільності української фінансової системи та виконання взятих Україною зобов’язань.

    Окремим фактором невдоволення, за інформацією Bloomberg, могла стати грошово-кредитна політика Нацбанку. У липні регулятор несподівано підвищив облікову ставку на тлі прискорення інфляції.

    Таке рішення спрямоване на стримування інфляційних процесів, однак водночас робить кредитування дорожчим і може створювати додаткові обмеження для економічної активності. Саме цей баланс між боротьбою з інфляцією та необхідністю підтримувати економіку в умовах війни залишається одним із ключових питань економічної політики України.

    Позиція НБУ полягає в необхідності забезпечувати макрофінансову стабільність, контроль над інфляцією та стійкість гривні. Водночас частина представників влади та бізнесу зацікавлена в доступнішому кредитуванні та більш м’яких фінансових умовах для підприємств.

    На тлі війни ця дискусія стала особливо гострою. Українська економіка значною мірою залежить від міжнародної фінансової допомоги, водночас держава має забезпечувати значні видатки на оборону та підтримку економіки.

    Попри можливі розбіжності, МВФ продовжує надавати Україні фінансову підтримку. Минулого місяця фонд перерахував Києву майже 700 млн доларів у межах чинної програми після завершення чергового перегляду її виконання.

    Загалом Національний банк оцінює обсяг прямої бюджетної підтримки України від міжнародних партнерів у 2026 році приблизно у 54 млрд доларів. Ці кошти відіграють важливу роль у забезпеченні фінансової стабільності держави та фінансуванні бюджетних потреб в умовах війни.

    Виконавча рада МВФ раніше схвалила для України новий транш на 690 млн доларів після завершення чергового перегляду чотирирічної програми фінансування. Це відкрило Києву доступ до відповідних коштів одразу після ухвалення рішення.

    Таким чином, ситуація навколо Андрія Пишного демонструє складний баланс між економічними потребами України, вимогами міжнародних кредиторів та необхідністю зберігати незалежність центрального банку.

    Водночас наразі немає підтверджень того, що президент готує звільнення голови НБУ. Bloomberg із посиланням на джерела зазначає, що питання можливої заміни Пишного наразі не стоїть на порядку денному, а в Офісі президента не визначилися з очевидним кандидатом на цю посаду.