Golosnovinua.com

Позначка: МВФ

  • Рада ухвалила один із ключових законів для вступу до ЄС: Україні відкривають доступ до $3,5 млрд

    Рада ухвалила один із ключових законів для вступу до ЄС: Україні відкривають доступ до $3,5 млрд

    Верховна Рада 27 травня ухвалила новий закон «Про публічні закупівлі», який повністю оновлює правила державних тендерів відповідно до стандартів Європейського Союзу. Законопроєкт №11520 підтримали 245 народних депутатів. Документ уже називають одним із ключових євроінтеграційних рішень України та важливим етапом переговорів про вступ до ЄС.

    Про ухвалення закону повідомила пресслужба апарату Верховної Ради. У парламенті наголошують, що нові правила мають не лише наблизити українське законодавство до права ЄС, а й зробити систему державних закупівель більш прозорою, конкурентною та ефективною — особливо в умовах війни та майбутнього масштабного відновлення країни.

    За словами народного депутата Ярослава Железняка, ухвалення документа також має фінансове значення для держави. Він заявив, що цей закон є одним із так званих «маяків» для міжнародних партнерів і допоможе Україні розблокувати близько 3,5 млрд доларів фінансової підтримки від Світового банку.

    Новий закон передбачає комплексне реформування системи публічних закупівель, яка останні роки працювала переважно на основі воєнних винятків та тимчасових процедур. Одним із головних завдань реформи є гармонізація українських правил із директивами ЄС у сфері тендерів та державних контрактів.

    У Верховній Раді наголошують, що документ має забезпечити більш жорсткий контроль за витрачанням бюджетних коштів, зменшити корупційні ризики та підвищити довіру міжнародних донорів до української системи державних закупівель.

    Окремий блок змін стосується професіоналізації закупівель. Закон дозволяє державним замовникам офіційно залучати професійних закупівельників за контрактом. Також документ змінює механізми оскарження тендерів через Антимонопольний комітет України та вдосконалює низку процедурних норм.

    У пояснювальних матеріалах до законопроєкту зазначається, що система закупівель повинна відповідати не лише умовам воєнного стану, а й майбутнім потребам післявоєнного відновлення України, коли через державні тендери проходитимуть десятки мільярдів доларів міжнародної допомоги.

    За оцінками уряду та міжнародних партнерів, саме прозорість закупівель стане одним із ключових критеріїв для подальшого фінансування програм відновлення України. Європейський Союз, Світовий банк, МВФ та інші донори неодноразово наголошували, що ефективний контроль за використанням державних коштів буде обов’язковою умовою надання фінансової підтримки.

    Документ також посилює інтеграцію української системи закупівель із європейськими механізмами. Йдеться про адаптацію правил до директив ЄС, які регулюють конкуренцію, доступ бізнесу до тендерів та недискримінаційні умови участі в державних закупівлях.

    У профільному комітеті Верховної Ради з питань економічного розвитку заявляють, що новий закон має створити більш прогнозовані умови для українського та міжнародного бізнесу, який працюватиме на ринку відбудови України.

    На тлі цього голосування у парламенті тривають і дискусії щодо інших економічних законопроєктів, пов’язаних із міжнародними зобов’язаннями України. Напередодні Верховна Рада не підтримала зміни до Митного кодексу щодо запровадження ПДВ на міжнародні посилки вартістю до 150 євро, хоча ця норма також була серед вимог міжнародних партнерів.

    Паралельно Україна продовжує переговори з Міжнародним валютним фондом щодо нової програми фінансування EFF на 8,1 млрд доларів. Однією з ключових тем консультацій із МВФ також залишаються антикорупційні реформи, цифровізація державних процесів та прозоре управління бюджетними коштами.

    Експерти зазначають, що саме система Prozorro після 2014 року стала одним із найбільш успішних прикладів цифрової антикорупційної реформи в Україні. Водночас після початку повномасштабної війни частину закупівель перевели в закритий режим через безпекові ризики, що викликало критику з боку громадських організацій та міжнародних партнерів.

    Тепер влада намагається знайти баланс між безпекою та прозорістю, повертаючи конкурентні механізми у сферу державних закупівель навіть під час війни.

    У Верховній Раді переконані, що ухвалення нового закону стане важливим сигналом для Брюсселя перед наступними етапами переговорів про вступ України до Європейського Союзу. Європейська комісія неодноразово наголошувала, що реформа публічних закупівель є одним із базових критеріїв для інтеграції України до спільного ринку ЄС.

  • МВФ повернувся до Києва з жорсткими вимогами: Україна ризикує втратити мільярди через податки та реформи

    МВФ повернувся до Києва з жорсткими вимогами: Україна ризикує втратити мільярди через податки та реформи

    До України прибула місія Міжнародного валютного фонду для першого перегляду нової чотирирічної кредитної програми EFF обсягом 8,1 мільярда доларів. Переговори між українською владою та представниками Фонду можуть стати одними з найскладніших за останній час, адже Києву доведеться пояснювати затримки з виконанням низки вимог МВФ, від яких залежить подальше фінансування країни під час війни.

    Про початок роботи місії 27 травня повідомила постійна представниця МВФ в Україні Прішила Тофано, пише «Інтерфакс-Україна». За її словами, команда Фонду на чолі з Гевіном Греєм проведе в Києві переговори з українським урядом, Національним банком та іншими партнерами в межах першого перегляду нової програми розширеного фінансування EFF, а також консультацій за статтею IV Статуту МВФ.

    Основна увага під час перемовин буде зосереджена на макроекономічній стабільності, наповненні державного бюджету, податковій реформі та структурних змінах, які Україна зобов’язалася реалізувати в обмін на міжнародну фінансову підтримку.

    Нова програма EFF стала продовженням співпраці України з МВФ після завершення попередньої чотирирічної програми на 15,6 мільярда доларів, затвердженої ще у березні 2023 року. За тією програмою Україна отримала дев’ять траншів на загальну суму понад 10,6 мільярда доларів.

    Перший транш нової програми — близько 1,5 мільярда доларів — уже надійшов до державного бюджету на початку березня 2026 року. Загалом цього року заплановано три перегляди програми — у червні, вересні та грудні. Якщо Україна успішно виконає всі умови, держава зможе отримати ще понад 2,4 мільярда доларів фінансування вже до кінця року.

    Однак нинішній візит місії проходить на тлі непростих дискусій навколо вимог Фонду. Однією з найрезонансніших тем стало можливе запровадження податку на додану вартість для фізичних осіб-підприємців на спрощеній системі оподаткування.

    Саме ця вимога викликала значне невдоволення серед підприємців та бізнес-спільноти. За даними українських урядовців, у квітні Києву вдалося домовитися з МВФ про перенесення цього пункту щонайменше на рік. Водночас остаточне рішення залежатиме від подальших переговорів.

    Ще одним болючим питанням стало оподаткування міжнародних посилок вартістю до 150 євро. МВФ наполягав на скасуванні пільгового режиму для таких відправлень, однак Верховна Рада 26 травня відхилила відповідний законопроєкт — буквально за день до прибуття місії Фонду до Києва.

    Це рішення може стати додатковим аргументом для жорсткішої позиції МВФ під час переговорів. У Фонді неодноразово наголошували, що Україні необхідно збільшувати внутрішні доходи бюджету, адже витрати на війну та соціальну сферу залишаються колосальними.

    Крім того, серед вимог нової програми EFF — ухвалення законопроєкту №15111-д щодо автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи. Йдеться про контроль за заробітками через онлайн-сервіси та маркетплейси. Очікується, що парламент може розглянути документ у другому читанні вже найближчими днями.

    Міністр фінансів Сергій Марченко раніше заявляв, що українська влада намагатиметься знайти компроміс із МВФ щодо найбільш чутливих податкових питань. За його словами, Київ “робитиме все можливе залежно від ситуації”.

    Окремим блоком переговорів стане державний бюджет та фінансування армії. Українська сторона планує обговорити із представниками МВФ можливі зміни до бюджету, включаючи збільшення виплат військовослужбовцям. За словами Марченка, саме в цьому питанні досягти компромісу з міжнародними партнерами буде простіше.

    Нова програма МВФ має для України критичне значення. Фактично вона є частиною ширшого міжнародного пакета підтримки української економіки в умовах війни. Загалом програма передбачає залучення для України 136,5 мільярда доларів міжнародної допомоги у базовому сценарії та понад 146 мільярдів доларів — у разі погіршення ситуації.

    Міжнародні фінансові партнери уважно стежать за виконанням Україною реформ, оскільки саме від цього залежить подальше надходження коштів не лише від МВФ, а й від Європейського Союзу, Світового банку та урядів західних країн.

    Економісти зазначають, що переговори з МВФ цього разу можуть бути особливо складними через величезний дефіцит бюджету, високі витрати на оборону та зростання соціального навантаження. Водночас без підтримки міжнародних партнерів Україна не зможе повною мірою фінансувати ключові бюджетні витрати під час війни.

    На цьому тлі місія МВФ до Києва фактично стає одним із головних економічних тестів для української влади у 2026 році.

  • Рада провалила голосування за ПДВ на посилки до 150 євро

    Рада провалила голосування за ПДВ на посилки до 150 євро

    Верховна Рада України не змогла ухвалити зміни до законодавства, які передбачали запровадження податку на додану вартість для міжнародних посилок вартістю до 150 євро, фактично проваливши голосування за правки до законопроєкту №12360, що стосується внесення змін до Митного кодексу України та реформування правил оподаткування імпортних відправлень.

    Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк, зазначивши, що парламенту не вистачило голосів навіть для процедурного рішення щодо повторного другого читання законопроєкту. За його словами, саме це рішення мало відкрити можливість повернутися до ключових правок, які передбачали скасування чинної пільги на безподаткове ввезення товарів із-за кордону в межах ліміту до 150 євро.

    У підсумку для ухвалення рішення необхідно було щонайменше 226 голосів народних депутатів, однак підтримку надали лише 222 парламентарі. Через це законопроєкт не був направлений на повторний розгляд у другому читанні, а всі пов’язані з ним правки, зокрема щодо оподаткування міжнародних посилок, не отримали подальшого просування. Фактично це означає, що ініціатива була заблокована на цьому етапі законодавчого процесу.

    Ярослав Железняк у своїх коментарях зазначив, що провал голосування став наслідком відсутності достатньої політичної підтримки як для базової редакції документа, так і для альтернативних підходів до внесення змін. Він також наголосив, що після такої невдачі уряд змушений буде готувати новий законопроєкт, оскільки чинна редакція не отримала навіть мінімальної підтримки для подальшого просування в парламенті.

    Законопроєкт №12360 розглядався як один із ключових елементів оновлення митної та податкової політики України, спрямованої на гармонізацію з європейськими стандартами. Одним із його центральних положень було скасування чинного порогу, який дозволяє громадянам отримувати міжнародні посилки вартістю до 150 євро без сплати ПДВ. Запровадження такого податку розглядалося як крок до розширення податкової бази та збільшення бюджетних надходжень, зокрема в умовах воєнного стану та зростання потреб державного бюджету.

    Водночас це питання викликає значний суспільний резонанс, оскільки безмитний поріг тривалий час використовувався для онлайн-замовлень товарів з-за кордону, і його скасування могло б призвести до подорожчання частини імпортних покупок для громадян. Саме через це ініціатива неодноразово ставала предметом політичних дискусій і не отримувала стабільної підтримки серед депутатського корпусу.

    Окремо зазначається, що цей законопроєкт розглядався як один із структурних “маяків” у співпраці України з міжнародними фінансовими партнерами, зокрема Міжнародним валютним фондом та Європейським Союзом. Виконання таких зобов’язань є важливою умовою для продовження фінансової підтримки, однак у випадку з податком на посилки парламент не зміг досягти необхідного політичного консенсусу.

    Раніше профільний комітет Верховної Ради підтримав альтернативні пропозиції щодо скасування пільги на міжнародні посилки, однак вони також не знайшли достатньої підтримки в сесійній залі. Міністр фінансів Сергій Марченко неодноразово наголошував, що запровадження оподаткування імпортних відправлень є необхідним кроком у межах бюджетної політики та міжнародних домовленостей, хоча визнавав ризики політичної та суспільної чутливості цього питання.

    Таким чином, після проваленого голосування Україна залишається без змін у системі оподаткування міжнародних посилок, а уряд і парламент фактично повертаються до етапу розробки нового законодавчого підходу, який має врахувати як вимоги міжнародних партнерів, так і внутрішні економічні та соціальні фактори.

  • Марченко: податок на посилки доведеться ухвалити — це умова МВФ і ЄС

    Марченко: податок на посилки доведеться ухвалити — це умова МВФ і ЄС

    Україна змушена буде ухвалити законопроєкт про оподаткування міжнародних посилок, оскільки його прийняття є частиною зобов’язань перед міжнародними партнерами та умовою подальшого фінансування. Про це заявив міністр фінансів України Сергій Марченко під час обговорення змін до податкового законодавства.

    За словами очільника Мінфіну, питання запровадження податку на товари, що надходять із-за кордону через поштові сервіси, не є предметом політичного вибору України, а випливає з міжнародних домовленостей.

    «Є зовнішній тиск з цього питання, є зовнішній запит. У нас немає можливості зняти це питання або якимось чином передомовитися», — наголосив Марченко.

    Він підкреслив, що ухвалення відповідного законопроєкту є фактично неминучим кроком у межах чинних фінансових домовленостей із міжнародними партнерами.

    «Іншого виходу немає. Зовнішній тиск, думаю, доведеться збалансувати внутрішнім тиском», — додав міністр.

    Йдеться про законодавчу ініціативу, яка передбачає зміну правил оподаткування товарів, що надходять в Україну в міжнародних поштових і кур’єрських відправленнях. Зокрема, мова йде про можливе запровадження податку на додану вартість або інших фіскальних механізмів для посилок із-за кордону.

    Урядові джерела зазначають, що ця ініціатива є частиною ширшого пакета податкових реформ, які Україна має виконати в межах співпраці з Міжнародний валютний фонд. У МВФ такі кроки розглядаються як структурні маяки — індикатори реформ, від виконання яких залежить подальше фінансування програм макрофінансової стабільності.

    Окремо питання податку на посилки розглядається і в контексті співпраці з Європейський Союз. За даними з урядових обговорень, виконання цієї норми може стати умовою для отримання частини фінансової допомоги ЄС, зокрема траншів у межах багаторічних програм підтримки України.

    Зокрема, мова йде про можливу прив’язку до фінансування обсягом близько 8,4 млрд євро, частина якого може бути надана за умови ухвалення податкових змін. У європейських інституціях також розглядається варіант ширшої прив’язки фіскальних реформ до більшого кредитного пакета, обсяг якого оцінюється приблизно у 90 млрд євро.

    Таким чином, податкові зміни щодо міжнародних посилок можуть стати одним із елементів загальної фінансової архітектури підтримки України з боку Заходу.

    Водночас це питання вже викликає активне обговорення всередині країни, оскільки воно безпосередньо стосується мільйонів громадян, які регулярно користуються закордонними онлайн-магазинами та маркетплейсами. Очікується, що ухвалення законопроєкту може вплинути на вартість імпортних товарів масового споживання та змінити структуру онлайн-торгівлі в Україні.

    У парламенті тим часом тривають консультації щодо тексту документа. Голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев заявив, що голосування за законопроєкт може відбутися вже найближчим часом. За його словами, частина депутатів, які раніше виступали проти ініціативи, вже змінили свою позицію.

    За словами урядовців, ухвалення цього закону є важливим елементом для забезпечення стабільного фінансування державного бюджету та продовження співпраці з міжнародними кредиторами в умовах воєнного стану та значного бюджетного дефіциту.

    Фактично, питання оподаткування посилок поступово переходить із рівня політичної дискусії до фінального етапу ухвалення рішення, яке напряму пов’язане з виконанням міжнародних зобов’язань України.

  • ЄС дає Україні €90 млрд, але не на зарплати військовим: у Брюсселі пояснили, де шукати гроші на підвищення виплат

    ЄС дає Україні €90 млрд, але не на зарплати військовим: у Брюсселі пояснили, де шукати гроші на підвищення виплат

    Кошти з кредитної програми Європейського Союзу на 90 млрд євро не можна буде спрямувати на підвищення зарплат українським військовослужбовцям. Попри те, що значна частина цієї позики передбачена для оборонної підтримки України, у Єврокомісії уточнили: йдеться не про фінансування грошового забезпечення армії, а про інвестиції в оборонну промисловість та закупівлю оборонної продукції.

    Про це повідомили у Єврокомісії у відповідь на запит РБК-Україна. Загальний кредитний пакет ЄС для України становить 90 млрд євро і розрахований на 2026–2027 роки. За погодженою логікою, 30 млрд євро мають піти на бюджетну підтримку, а 60 млрд євро — на військову та оборонно-промислову підтримку. Такий розподіл раніше підтверджували і європейські посадовці, і міжнародні медіа.

    У Єврокомісії пояснили, що бюджетна підтримка потрібна Україні для покриття термінових фінансових потреб і забезпечення базових державних послуг. Водночас вона не прив’язана до конкретних статей видатків, але має відповідати зобов’язанням України в межах програми МВФ, зокрема щодо стійкості державного боргу.

    Окрема частина кредиту пов’язана з оборонною промисловістю. Йдеться про підтримку виробництва безпілотників нового покоління, навігаційних і комунікаційних систем, авіаційних та космічних технологій, а також окремих металургійних потужностей, які можуть мати подвійне — цивільне й оборонне — призначення.

    Водночас у Брюсселі наголосили: оборонний компонент не може покривати такі військові витрати, як зарплати військовослужбовців. Тобто навіть якщо гроші надходитимуть у межах оборонної підтримки, вони мають іти на виробництво, закупівлі та розвиток оборонних спроможностей, а не на поточні виплати особовому складу.

    Це важливе уточнення на тлі дискусій в Україні щодо підвищення грошового забезпечення військових. Раніше українська сторона намагалася домовитися з Єврокомісією про можливість фінансування зарплат військовослужбовцям за рахунок європейського кредиту, однак такий варіант, як випливає з позиції ЄК, не підтримали.

    У Єврокомісії пояснюють, що суттєві зміни у державних видатках, зокрема підвищення зарплат військовим, мають супроводжуватися додатковими ресурсами. Передусім ідеться про збільшення внутрішніх доходів бюджету. Іншими словами, якщо Україна ухвалюватиме рішення про масштабне підвищення виплат армії, джерело цих коштів доведеться шукати всередині державних фінансів або через окремі домовленості, а не в межах цього оборонного компонента кредиту.

    Сам кредит ЄС на 90 млрд євро є одним із найбільших пакетів фінансової підтримки України від початку повномасштабної війни. У 2026 році Україна має отримати 45 млрд євро, ще 45 млрд євро передбачені на 2027 рік. За даними Reuters, перші виплати очікуються в середині червня після завершення необхідних процедур, зокрема ратифікації у Верховній Раді.

    20 травня Єврокомісія підписала меморандум про взаєморозуміння з Україною щодо макрофінансової допомоги на 8,35 млрд євро в межах ширшої кредитної програми. Про це повідомляв єврокомісар Валдіс Домбровскіс.

    Раніше повідомлялося, що у 2026 році з європейського кредиту Україна має отримати 16,7 млрд євро на соціальну та бюджетну підтримку і 28,3 млрд євро на оборонні потреби. Бюджетна частина включає 8,35 млрд євро макрофінансової допомоги та ще 8,35 млрд євро через програму Ukraine Facility.

    Президент Володимир Зеленський раніше заявляв, що кошти європейської позики мають посилити армію, підтримати соціальні потреби та розвиток оборонного виробництва. Водночас нинішнє роз’яснення Єврокомісії фактично розділяє поняття «посилення армії» і «зарплати військовим»: перше може фінансуватися через закупівлі та оборонну промисловість, друге має покриватися з інших джерел.

    Це означає, що дискусія про підвищення виплат військовим в Україні не знімається, але переходить у площину внутрішньої бюджетної політики. Уряд і парламент мають або знайти додаткові доходи, або переглянути структуру видатків, або шукати окремий механізм міжнародної підтримки саме для грошового забезпечення армії.

    Питання є особливо чутливим, адже останніми тижнями в Україні активно обговорюють реформу виплат військовослужбовцям. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський раніше анонсував нові підходи до мінімального грошового забезпечення військових, а у Верховній Раді пропонували зміни до системи виплат.

    Однак позиція Єврокомісії свідчить: кредит на 90 млрд євро не стане прямим джерелом для підвищення зарплат у ЗСУ. Його ключова роль — підтримати стійкість бюджету, розвиток оборонного виробництва та закупівлю озброєння, а не фінансувати регулярні виплати військовослужбовцям.

  • Українська економіка оживає після важкої зими

    Українська економіка оживає після важкої зими

    Українська економіка почала відновлюватися після складної зими, спаду в першому кварталі 2026 року та постійних російських обстрілів енергетичної інфраструктури. Попри війну, удари по промисловості та тиск на бізнес, у квітні ВВП України зріс на 0,9%, що дозволило покращити загальний показник за перші чотири місяці року до мінус 0,2%.

    Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.

    За її словами, після важкого початку року економіка демонструє перші ознаки стабілізації. Найкращу динаміку показують внутрішня торгівля, харчова промисловість, добувна та переробна галузі, а також оборонне виробництво. В окремих секторах приріст перевищив 10%.

    Свириденко наголосила, що українська економіка продовжує працювати навіть в умовах постійної воєнної загрози, руйнувань енергетики та необхідності переорієнтовувати виробництво під потреби оборони. За оцінками уряду, саме адаптивність бізнесу, внутрішній попит і розвиток оборонної промисловості допомогли зупинити падіння після першого кварталу.

    Міжнародний валютний фонд прогнозує, що за підсумками 2026 року економіка України може зрости на 2%. Світовий банк дає обережнішу оцінку — 1,2%. Водночас міжнародні інституції наголошують, що подальша динаміка напряму залежатиме від ситуації на фронті, стабільності енергосистеми та обсягів зовнішньої фінансової підтримки.

    На цьому тлі в уряді звертають увагу на протилежну ситуацію в Росії. За словами Свириденко, внутрішні російські оцінки підтверджують наростаюче виснаження економіки РФ. Одним із ключових чинників вона назвала системне ураження нафтогазової інфраструктури Росії.

    За даними української розвідки, падіння російської нафтопереробки становить щонайменше 10% лише за кілька місяців цього року. Російський експорт нафтопродуктів у квітні також суттєво скоротився. Reuters із посиланням на Міжнародне енергетичне агентство повідомляв, що експорт російських нафтопродуктів у квітні впав до найнижчого рівня, зафіксованого агентством.

    «Внутрішні російські оцінки підтверджують наростаюче виснаження економіки РФ через системне знищення нафтогазової інфраструктури. Українські далекобійні санкції працюють дуже ефективно», — заявила Свириденко.

    Окремою проблемою для Москви став дефіцит бюджету. За даними Служби зовнішньої розвідки України, за перші чотири місяці 2026 року дефіцит бюджету РФ сягнув 78,4 мільярда доларів, що вже перевищило річний план Кремля. Також російські нафтогазові доходи за січень-квітень впали на 38,3% порівняно з аналогічним періодом 2025 року.

    Через погіршення ситуації російський уряд уже знизив прогноз зростання власного ВВП на 2026 рік. Якщо раніше Москва очікувала зростання на 1,3%, то тепер прогноз скоротили до 0,4%. Росія також переглянула вниз очікування щодо видобутку та експорту нафти й газу на 2026–2029 роки, зокрема через санкції та удари по енергетичній інфраструктурі.

    Українська влада наголошує, що удари по російській нафтовій інфраструктурі мають не лише військовий, а й економічний ефект. Саме нафтогазові доходи залишаються одним із головних джерел фінансування війни РФ проти України. Скорочення експорту, зниження переробки та дефіцит бюджету обмежують можливості Кремля підтримувати військові витрати на попередньому рівні.

    Раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна нарощує відповіді на російські атаки. За його словами, Росія вже втратила близько 10% нафтопереробки, а нові операції проти об’єктів, які працюють на війну, триватимуть.

    Україна входить у фазу обережного економічного відновлення після складного початку року, тоді як Росія дедалі більше стикається з наслідками власної агресії: падінням доходів, дефіцитом бюджету, проблемами у нафтогазовому секторі та зниженням економічних прогнозів.

  • Буданов проведе зустріч з керівництвом Верховної Ради та головами комітетів. Джерела

    Буданов проведе зустріч з керівництвом Верховної Ради та головами комітетів. Джерела

    За інформацією наших джерел, очільник ОП Кирило Буданов найближчим часом може зустрітись з керівництвом Верховною Радою та головами комітетів.

    “Після невдалої спроби провести подібну зустріч, яку, за чутками, скасував сам Президент, Верховна Рада так і не запрацювала належним чином.

    Таким чином доля законів, які Україна має ухвалити для поповнення бюджету, щоб не втратити можливість отримувати кошти від МВФ, залишається під великим питанням.

    За чутками, на рішення Володимира Зеленського вплинули Андрій Єрмак і його люди, переконавши Президента в тому, що Кирило Буданов забирає важелі управління під себе.

    Але нові плівки НАБУ та підозра Андрію Єрмаку змінили стан справ.

    Тож наразі Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук переконує Президента, що зустріч має відбутися, інакше Раду не об’єднати, разом з Давидом Арахамією, який також схиляється до співпраці з Будановим.

    На цьому тлі зустріч може бути організована вже цього тижня, якщо Президент знову її не заблокує” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше ми писали, що новий злив “плівок Міндіча” – це попередження Володимиру Зеленському після того, як він почав публічно критикувати спецпредставників США Джареда Кушнера та Стіва Віткоффа, та обмежувати вплив Кирила Буданова.

  • ЄС просуває кредит Україні на 90 млрд євро в обмін на реформи

    ЄС просуває кредит Україні на 90 млрд євро в обмін на реформи

    Україна та Європейський Союз продовжують активні переговори щодо умов надання масштабної макрофінансової допомоги в межах кредитної програми на 90 млрд євро. У Єврокомісії заявляють, що сторони вже досягли “значного прогресу” в погодженні ключових документів, однак остаточне затвердження пакета фінансування все ще залежить від виконання низки економічних та політичних умов, включно з реформами у сфері верховенства права та боротьби з корупцією.

    Про це повідомив речник Європейської комісії Балаж Уйварі, коментуючи хід перемовин щодо Меморандуму про взаєморозуміння між Україною та ЄС. Саме цей документ має визначити механізм виділення коштів, графік фінансування, перелік реформ та зобов’язань, які Київ повинен буде виконати для отримання траншів.

    За словами представника Єврокомісії, переговори між Києвом і Брюсселем тривають “дуже добре”, а найбільш готовим документом уже є саме Меморандум про взаєморозуміння щодо макрофінансової підтримки. Водночас Уйварі наголосив, що остаточне погодження ще не завершене, оскільки сторони продовжують доопрацьовувати окремі положення.

    У Брюсселі зазначають, що програма допомоги базується на трьох ключових напрямках. Перший — продовження співпраці України з Міжнародний валютний фонд та дотримання умов програми МВФ. Другий — реалізація економічних реформ, спрямованих на стабілізацію фінансової системи, бюджетну дисципліну та модернізацію економіки. Третій — політичні та інституційні реформи, пов’язані з верховенством права, антикорупційною політикою та незалежністю державних органів.

    Саме політичний блок умов, за інформацією джерел, став одним із найчутливіших у переговорах. Раніше “Європейська правда” повідомляла, що частина вимог Євросоюзу безпосередньо пов’язана з реформуванням антикорупційної системи України та посиленням незалежності правоохоронних інституцій.

    За даними джерел видання, значна частина майбутніх умов базується на так званому “плані Качки-Кос” — неофіційному переліку реформ, який у Брюсселі розглядають як один із ключових орієнтирів для оцінки прогресу України у сфері верховенства права та боротьби з корупцією. Серед вимог — ухвалення нової Антикорупційної стратегії, посилення незалежності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, реформа процедури призначення генерального прокурора, а також зміни в роботі правоохоронних і судових органів.

    У Європейському Союзі наголошують, що йдеться не лише про технічні умови отримання кредиту, а про ширшу систему інтеграції України до європейського політичного та правового простору. Фактично фінансова допомога дедалі більше пов’язується із виконанням конкретних структурних реформ та наближенням української системи управління до стандартів ЄС.

    На цьому тлі в Україні вже виникли суперечки щодо змісту майбутньої антикорупційної стратегії. Голова парламентського комітету з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна раніше заявила, що урядовий проєкт стратегії на 2026–2030 роки не враховує частину положень, які ЄС розглядає як критично важливі. Зокрема, йшлося про незалежність антикорупційних органів та реформування системи прокуратури.

    За словами Радіної, невиконання цих критеріїв може ускладнити не лише отримання окремих траншів фінансової допомоги, а й загалом процес переговорів про вступ України до Європейського Союзу. У Брюсселі ж наголошують, що реформи мають бути не декларативними, а практичними та системними.

    Очікується, що кредитна програма ЄС на 90 млрд євро стане однією з найбільших програм підтримки України з початку повномасштабної війни. Кошти планують спрямувати на покриття дефіциту державного бюджету, фінансування соціальних витрат, підтримку макроекономічної стабільності, відновлення інфраструктури та реалізацію реформ.

    Для України ця допомога є критично важливою на тлі величезного навантаження на бюджет через війну, зростання оборонних витрат та потребу у фінансуванні державних програм. За оцінками економістів, без стабільної міжнародної підтримки Київ може зіткнутися з серйозними ризиками для фінансової системи та виконання соціальних зобов’язань.

    Водночас у ЄС прагнуть зробити фінансову підтримку інструментом довгострокового впливу на реформування української держави. Саме тому Брюссель дедалі жорсткіше прив’язує виділення коштів до конкретних результатів у сфері антикорупційної політики, судової реформи та державного управління.

    У Єврокомісії заявляють, що остаточне погодження документів може відбутися вже найближчим часом. Після цього механізм фінансування має пройти формальне затвердження в інституціях ЄС, що відкриє шлях до початку виділення коштів Україні.

  • Бюджет на межі: без рішень Ради гроші можуть закінчитися в червні

    Бюджет на межі: без рішень Ради гроші можуть закінчитися в червні

  • ЄС може посилити умови кредиту Україні на €90 млрд — Bloomberg

    ЄС може посилити умови кредиту Україні на €90 млрд — Bloomberg

    Європейський Союз розглядає можливість посилення умов надання Україні кредиту обсягом 90 млрд євро, і частину виплат можуть прив’язати до виконання податкових реформ. Про це повідомляє Bloomberg.

    За даними джерел агентства, у центрі обговорень — перегляд чинного пільгового податкового режиму для українського бізнесу. Йдеться про систему, яка була створена для фізичних осіб-підприємців і малого бізнесу та дозволяє сплачувати приблизно 5% від виручки замість стандартного оподаткування.

    Міністерство фінансів України та міжнародні донори вважають, що така модель у нинішніх умовах війни створює додаткове навантаження на бюджет, викривлює конкуренцію та сприяє збереженню значного тіньового сектору економіки.

    У межах нових пропозицій обговорюється варіант, за якого компанії з доходом понад 4 млн гривень, що користуються пільговою системою, можуть бути зобов’язані сплачувати 20% податку на додану вартість.

    Водночас у ЄС підкреслюють, що ці можливі зміни стосуватимуться лише частини ширшого пакета допомоги, який розрахований на два роки і включає близько 60 млрд євро на оборонну підтримку України. Інша частина фінансування передбачена у межах макрофінансової допомоги та програми Ukraine Facility для бюджетних витрат.

    У Європейській комісії заявили, що робота над меморандумом про взаєморозуміння, який визначить умови фінансування України, триває. Там також зазначили, що всі програми реформ узгоджуються з Міжнародним валютним фондом, а мета полягає у зміцненні економіки України та прискоренні її інтеграції до ЄС.

    Водночас, за оцінками Bloomberg, нові вимоги можуть спричинити внутрішню політичну напругу в Україні, оскільки запропоновані податкові зміни є соціально чутливими і можуть викликати опір як у суспільстві, так і в політичному середовищі.

    Попри це, у публікації зазначається, що навіть у разі відтермінування частини рішень Україні в перспективі доведеться реформувати податкову систему відповідно до європейських стандартів у межах процесу вступу до ЄС, зокрема поступово скорочувати податкові пільги.

    Раніше повідомлялося, що перший транш «військової» частини кредиту ЄС у 90 млрд євро становитиме 6 млрд євро і може надійти Україні вже в червні. Ці кошти планують спрямувати на закупівлю дронів українського виробництва, а наступні виплати можуть включати боєприпаси, безпілотники та засоби протиповітряної оборони.