Golosnovinua.com

Позначка: НАБУ

  • Emily Resort – як прикриваючись війною Григорій Козловський украв у громади озеро, ліс та землю

    Emily Resort – як прикриваючись війною Григорій Козловський украв у громади озеро, ліс та землю

    Для розширення елітного заміського комплексу Emily Resort львівський бізнесмен і колишній депутат Григорій Козловський украв у Винниківської громади озеро, ліс та особисті ділянки мешканців, побудувавши на “людському горі” місце для розваг “багатих та знаменитих”.

    Про це повідомляє редакція сайту 360UA NEWS

    Про те, що перша ділянка землі розміром в 16 га під забудову Emily Resort була отримана Козловським незаконним шляхом стало відомо з ухвал Вищого антикорупційного суду, в рамках кримінальної справи НАБУ, щодо незаконної приватизації землі навколо Винниківського озера родиною Козловського у 2021 році.

    Для того щоб уникнути кримінальної відповідальності за вкрадену землю та озеро, Григорій Козловський зробив власниками цієї ділянки п’ятьох своїх дітей, а згодом, наприкінці 2023 року, вони додатково розділили її на сім частин. Поділ вкраденої у громади ділянки на частини, може бути спричинений бажанням ускладнити її повернення в комунальну власність. Однак, як показує практика Верховного Суду, шанси повернути землю навкруги озера у винниківців поки що є.

    Стосовно реакції Григорія Козловського, на нагадування від місцевих жителів про те, що Козловський їм обіцяв вільний доступ до міського озера, а по факту воно перетворилось в басейн для багатих та знаменитих гостей Emily Resort, Козловський відповів: “Тут стільки грошей вклали, ви думаєте, що тут усе буде безкоштовно? Звичайно, що буде платно”.

    Після незаконного захоплення Григорієм Козловським ділянки навкруги Винниківського озера, через корумпованих депутатів Львівської міськради Козловському вдалось отримати під забудову Emily Resort ще й винниківський ліс.

    Нагадаємо, депутати Львівської міської ради на засіданні 12 вересня затвердили детальний план території на вул. Забави та Хмельницького у Винниках, що передбачає передачу Григорію Козловському ще 118 га винниківської землі разом з Винниківським лісом під масштабну розбудову елітного курорту Emily Resort. А замість обіцяного винниківцям трамвайного маршруту, що мав з’єднати містину зі Львовом,  Козловський вирішив облаштувати маршрут для велопрогулянок.

    Але окрім того, що Григорій Козловський украв у громади землю, озеро та ліс, Детальний план розбудови Emily Resort також передбачає захоплення приватних ділянок.

    Так, на громадських слуханнях, де містяни пробували зупинити розширення Emily Resort за рахунок винниківського лісу та приватних ділянок,  депутат трьох скликань ЛМР Роман Боднар, зазначив що люди прийшли на громадські обговорення, щоб захистити приватну власність, яка є в кооперативі «Приозерний».

    «Чому ми прийшли? Тому що хтось затвердив план «Емілі Резорт» так, що він заходить аж на кооперативи і забирає нашу приватну власність. А яким документом ви керуєтеся, щоб нас зібрати і сказати «ви тут ніхто й ніщо, а проєкт уже затверджений», – обурився Роман Боднар.

     Водночас ще одна мешканка висловилася, що люди стурбовані не лише через свою приватну власність, а й через ліс і виступають загалом проти розбудови комплексу:

     «Громада взагалі проти цього розширення. Ми вже мали такий гіркий досвід. Вулиця Богдана Хмельницького через те, що ви збудували «Емілі Резорт», перестала бути транзитною. Чи це законно, коли вулиця «перерізана» приватною власністю? Мешканці не можуть пройти цією вулицею від початку до кінця. Це все фарс, фейк і провокація, ви не чуєте людей!».

    Як бачимо, всупереч бажанню громади Григорію Козловському таки вдалось захопити і озеро, і ліс і приватні ділянки винниківчан в тому числі завдяки корумпованим депутатам Львівської міської ради, таким як Олексій Різник від Європейської Солідарності.

    Олексій Різник – давній бізнес-партнер Григорія Козловського та його співучасник у нелегальному виробництві та контрабанді тютюнових виробів до Європи. Зокрема, «Винниківська тютюнова фабрика» і «Марвел Інтернешнл Тобакко Груп» реалізують продукцію через ТОВ «Торговий дім «Марвел», що належить Олексію Різнику, який числився директором фабрики до 19 травня 2024 го року. Тож не дивно, що Олексій різник вважажться одним з найбільш заможних депутатів Львівської міськради.

    Що цікаво, саме Олексій Різник, відносно якого у серпні 2023-го НАБУ відкрило кримінальну справу у зв’язку з приватизацією землі навколо Винниківського озера під Емілі Резорт єдиний від Львівської міськради прийшов переконувати жителів Винників, що їх інтереси не постраждають. Хоча, як можна зробити висновок з перегляду відеозапису зустрічі, винниківці Різнику не повірили.

    Водночас, Григорій Козловський старається перебити голоса обікраденної ним винниківської громади, “допомогою для ЗСУ”, навіть отримав відзнаку від Міністра оборони Умєрова. Але, якщо порахувати суми на які Козловський обікрав громаду, допомога для ЗСУ це лише копійки.

    Так, разові допомоги Григорія Козловського ЗСУ по 2 мільйони гривень, ніщо в порівнянні з ринковою вартістю землі вкраденою Козловським для будівництва Емілі Резорт, адже середня вартість однієї сотки землі під забудову в тому районі складає 2500 доларів США.

    З розрахунку на нещодавно передані під забудову Емілі Резорт 118 га – виходить сума значно більша чим мільярд гривень. Звісно, якщо красти мільярдами, можна пожертвувати кілька мільйонів для ЗСУ, ще й добре на цьому пропіаритись.

    В цілому, відношення винниківців до будівництва Емілі Резорт та до показної благодійності Григорія Козловського, можна охарактеризувати словами однієї з мешканок Винників, сказаних на зборах громади:  «На сході москаль лізе на наші землі, і є єдиний спосіб його позбутися – стріляти. А тут на наші землі лізе Козловський. На жаль, немає ніяких законів, щоб його зупинити».

  • Ексзаступник директора НАБУ Гізо Углава вимагає визнати своє звільнення незаконним

    Ексзаступник директора НАБУ Гізо Углава вимагає визнати своє звільнення незаконним

    Гізо Углава, колишній перший заступник директора Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), подав позов до суду, оскаржуючи своє звільнення з посади. Він стверджує, що процес, яким він був усунутий, був порушенням встановлених процедур та містив конфлікт інтересів.

    Він вкотре назвав своє звільнення з НАБУ “незаконним та замовним” і заявив, що про це свідчать чисельні порушення під час службового розслідування. Зокрема, за його словами, розслідування щодо державних службовців, віднесених до посад категорії “А” мають проводитися Комісією з питань вищого корпусу державної служби, склад якої затверджується Кабміном, а не дисциплінарною комісією НАБУ.

    “Отже висновок Дисциплінарної комісії НАБУ щодо мене є таким, що винесено неналежним органом. І моє звільнення на підставі такого висновку – протиправне”, – зазначив Углава.

    Він також наголосив, що директор НАБУ Семен Кривонос не мав права його звільняти.

    “По-перше, через конфлікт інтересів, переслідування особистих цілей та через тиск на нього з боку зацікавлених осіб, а по-друге, через наявність у мене статусу викривача”, – підкреслив колишній заступник директора НАБУ.

    За його словами, антикорупційне бюро “переховує” від нього та його адвокатів матеріали та висновок дисциплінарної комісії, зокрема протокол про розподіл голосів.

    “Відтак, мої вимоги незмінні – скасування незаконних, винесених з порушенням процедур, результатів розслідування, які стали підставою для мого звільнення. Крапку в цій дискусії має поставити суд”, – наголосив Углава.

    Гізо Углава понад 9 років займав посаду першого заступника директора НАБУ. 3 вересня 2024 року його звільнили з бюро, офіційною підставою стало порушення присяги держслужбовця та правил етичної поведінки.

    Варто зазначити, що за кілька місяців перед звільненням він встиг зробити низку гучних заяв, які викрили потенційні проблеми в управлінні та процесах розслідування справ антикорупційними детективами.

    Углава звинувачував керівництво НАБУ, зокрема директора Семена Кривоноса, у тиску, спрямованому на те, щоб змусити його піти у відставку. А також він звернувся із заявою до Національного агентства з запобігань корупції на директора НАБУ і отримав офіційний статус викривача.

    Тоді ще чинний заступник директора НАБУ неодноразово натякав на те, що рішення в бюро ухвалюються під впливом зовнішніх чинників, а не на основі закону. Серед осіб та інституцій, які на його думку, чинили цей тиск були названі активісти Центру протидії корупції  (ЦПК) та голова Комітету ВР з питань антикорупційної політики, яка, як зазначив Углава, працювала раніше в ЦПК.

    Заяви про необ’єктивність та політичну заангажованість НАБУ неодноразово вже звучали, однак антикорупціонери на них не звертали увагу.

    Наочним прикладом є справи антикорупціонерів проти ексміністра інфраструктури Володимира Омеляна. Він неодноразово заявляв про те, що детективи однобоко ставилися до справи проти нього через політичну заангажованість. Обидві справи проти нього розвалилися у судах, однак НАБУ не стало офіційно вибачатися перед ексміністром за незаконне кримінальне переслідування та псування ділової репутації.

    Існує також занепокоєння щодо порушень презумпції невинуватості з боку НАБУ, як у справах проти Миколи Сольського та нардепа Сергія Кузьміних.

    Харківська правозахисна група також критикувала НАБУ за заяви, що порушують презумпцію невинуватості. Справжньою причиною переслідування Сольського там вважають реформування ринку землі в Україні.

  • Заступницю прокурора взято під варту за хабар

    Заступницю прокурора взято під варту за хабар

    Вищий антикорупційний суд (ВАКС) ухвалив рішення про застосування запобіжного заходу щодо заступниці керівника Запорізької обласної прокуратури, яку викрили на отриманні неправомірної вигоди. Згідно з повідомленням Національного антикорупційного бюро (НАБУ), посадовицю триматимуть під вартою, однак суд визначив альтернативу — заставу в розмірі 8 мільйонів гривень.

    За даними слідства, прокурорка вимагала $40 тис. хабаря за зміну підслідності у кримінальному провадженні, скасування арешту майна та уникнення кримінальної відповідальності для певної особи. Правоохоронці затримали чиновницю «на гарячому» під час отримання усієї суми.

    Нагадаємо, що це викриття стало результатом спільних зусиль НАБУ, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та Генерального прокурора. Посадовицю звинувачують за частиною 4 статті 368 Кримінального кодексу України, що стосується отримання неправомірної вигоди службовою особою в особливо великих розмірах.

  • Олексій Чернишов: Від бізнесмена до недоторканого за 5 років. Частина 2

    Олексій Чернишов: Від бізнесмена до недоторканого за 5 років. Частина 2

    В першій частині розслідування ми розповідали про становлення на владних посадах Олексія Чернишова, що станом на сьогодні є головою НАК “Нафтогаз”. Попередній матеріал закінчився на моменті прийняття Чернишова на посаді Міністра розвитку громад і територій у березні 2020 року попри шлейф зі скандалів у рідному Харкові коли Чернишов ще був бізнесменом з орбіти Фельдмана та подальшої роботи губернатором Київщини.

    Про це повідомляє редакція сайту 360UA NEWS

    І вже 11 червня 2020 року Міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов виявився в центрі скандалу через зволікання з впровадженням реформи містобудування, яку презентував президент Володимир Зеленський. Хоча Державну архітектурно-будівельну інспекцію (ДАБІ) мало бути ліквідовано, подальші реформи в Міністерстві розвитку громад і територій, задля створення ефективної заміни ДАБІ, ніхто і не планував проводити.

    Тоді серед учасників будівельного ринку почали зростати напруга та невдоволення. Активісти, економічні експерти та представники політичної опозиції заговорили про хаос на ринку. Реформа передбачала створення трьох нових структур, які мали б замінити ДАБІ: Державна сервісна служба містобудування, Державна інспекція містобудування та Державне агентство з питань технічного регулювання у містобудуванні. Жодна з цих структур не була оперативно створена. Адже, як надалі стане відомо, Чернишов вирішив продовжувати існування ДАБІ та максимально збагатитися в цій ситуації.

    Економічний експерт Віктор Скаршевський у своєму блозі зазначав, що всі ці нововведення були закріплені постановою Кабміну, а відповідальним за реформу призначили Олексія Чернишова. Після презентації реформи Чернишов заявив, що «завдання міністерства – швидко і ефективно впровадити прозору систему на будівельному ринку». Однак, на думку експертів, дії міністра не відповідали його обіцянкам. На той момент Мінрегіон лише змінив керівництво ДАБІ та призначив ліквідатора структури.

    Головна проблема полягала в тому, що на ринку був відсутній нагляд та контроль за забудовниками. Чернишов не поспішав із запуском нових структур та відповідними змінами в законодавстві. З цього приводу наростала хвиля критики з боку громадськості та самих забудовників, які не розуміли, як продовжувати роботу в умовах невизначеності.

    На офіційному сайті Мінрегіону після презентації реформи з’являлися новини про інші питання, зокрема про заклики Чернишова до свідомого споживання комунальних послуг під час кризи, але про реформу містобудування було сказано мало.

    Чернишов виявляв повільність у впровадженні реформи, і це породжувало запитання щодо його компетентності. Дехто вважав, що міністр просто не розумів, що робити з реформою, яка не була ним розроблена. Інша версія полягала в тому, що його призначення могло бути пов’язане з Ігорем Коломойським, і зволікання з реформою могло бути частиною більш складної гри між олігархом та президентом Зеленським.

    І на підтвердження слів про наміри Чернишова зривати ліквідацію ДАБІ по ЗМІ пройшов матеріал з, якого стало відомо, що 16 лютого 2021 року стало відомо, про дивні кадрові ротації у Державній архітектурно-будівельній інспекції. В українських реаліях боротьба за можливість призначити «своїх людей» на ключові посади у державних органах завжди викликала неабиякий інтерес, особливо там, де залишилися привабливі активи.

    Ті, хто слідкував за ситуацією довкола ДАБІ під час “ліквідації”, знали, як стрімко розвивалися події та як часто змінювалися очільники інспекції. Охочих приєднатися до розподілу корупційного «пирога», який експерти оцінювали у 3 мільярди гривень на рік, було більш ніж достатньо.

    Тоді контроль над ДАБІ отримав міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов. Він мав повну довіру з боку Офісу Президента, контролював перебіг реформи ДАБІ і до останнього моменту мав великий вплив на керівництво інспекції. Йому навіть приписували ручне управління видачею дозвільних документів. Проте відносини Чернишова з чинною головою ДАБІ Іриною Король зіпсувалися після того, як вона відправила спецперевірку на Харківщину без його відома. Перевірка виявила численні порушення у сфері будівництва, що завдало суттєвого удару по інтересах Чернишова.

    На фоні того конфлікту вирішили повернути до керівництва інспекцією Олену Костенко, яку раніше звільнили з посади виконувачки обов’язків голови ДАБІ. Вона мала корупційний шлейф, пов’язаний із призначеннями у ДАБІ та роботою в Міністерстві освіти. Вже планувалося, що Костенко поновлять на посаді першого заступника голови інспекції, а в подальшому вона знову могла б стати виконувачкою обов’язків керівника.

    У матеріалах журналістів Антикору зазначалося, що суддя Окружного адміністративного суду Києва Євген Аблов та суддя Аліменко були причетні до справи щодо поновлення на посаді Костенко. Передбачалося, що саме Аблов намагався вплинути на рішення суду для забезпечення повернення Костенко на посаду.

    Важливо, що у цьому скандалі фігурувало ім’я Чернишова. Журналісти стверджували, що він особисто вів переговори щодо цієї справи, сподіваючись на свою недоторканність завдяки тісним стосункам із президентом та його соратниками.

    Олена Костенко не приховувала своїх намірів повернутися на керівну посаду в ДАБІ. Вона відкрито заявляла про це на своїй сторінці у соціальних мережах, впевнено демонструючи серйозність своїх планів.

    Судовий процес щодо її поновлення кілька разів відкладали, і раніше впевненості в успіху справи у Костенко не було. Але на момент лютого 2021 ситуація змінилася, через підтримку досить впливового Олексія Чернишова.

    І в решті-решт 16 березня 2021 року стало відомо, що Шостий апеляційний адміністративний суд поновив Олену Костенко на посаді першого заступника Голови Державної архітектурно-будівельної інспекції України з 13.03.2020. Про це свідчить постанова суду (головуюча Бєлова Л. В., судді Аліменко В. О., Безименна Н. В.) від 3 березня.

    Паралельно з роботою з відновлення на посаді Олени Костенко Олексій Чернишов продовжував нарощувати свій вплив, намагаючись встановити повний контроль над Державною архітектурно-будівельною інспекцією (ДАБІ) та акумулювати грошові потоки. Новим підтвердженням цього стала атака Чернишова на виконувачку обов’язків голови ДАБІ Ірину Король за допомогою ДБР та «ручного активіста» Олега Городянського, котрий подав заяву на Король.

    У відповідь Ірина Король опублікувала свою офіційну позицію (з невідомої причини пост було видалено):

    «Сьогодні стало відомо, що Державним бюро розслідувань отримано ухвали про проведення обшуків у ДАБІ, підставою для яких стали заяви заступника керівника однієї з громадських організацій Олега Городянського.

    У зв’язку з цим, як виконувач обов’язків Голови ДАБІ, я роблю заяву про наступне:

    Інформація, викладена у заявах цього «громадського діяча», є неправдивою і такою, що принижує мою честь та гідність, а також державного органу, яким я маю честь керувати.

    Мене було призначено виконувачем обов’язків Голови ДАБІ відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України, за ініціативою міністра Олексія Чернишова.

    Я не знайома з Володимиром Родіним і не маю з ним жодних зв’язків. Також я не працювала з Олександром Сергієнком в інспекції житлово-комунального господарства.

    Жодної неправомірної вигоди я не отримувала і не отримую від будь-яких осіб. Мені невідомі факти отримання неправомірної вигоди працівниками ДАБІ з моменту мого призначення. Такі заяви вважаю безпідставними і неправдивими.

    ДАБІ та його працівники виконують свої повноваження у межах та в спосіб, визначений Конституцією та законами України».

    Фінальним штрихом перед призначенням лояльної Чернишову людини сталося про розгортання чергового етапу боротьби за контроль над корупційними схемами в архітектурно-будівельній інспекції (ДАБІ), яка щорічно приносила близько 3 мільярдів гривень прибутку.

    Державне бюро розслідувань (ДБР) почало обшуки у ДАБІ, посилаючись на заяву громадського активіста Олега Городянського. Основною метою цих дій було усунення Ірини Король та придушення опору забудовників, які відмовилися платити хабарі міністру. За даними джерел у ДБР, заява Городянського була спрямована на дискредитацію керівництва ДАБІ з метою ініціювати зміну очільника.

    Зокрема, заяви стосувалися кількох об’єктів, пов’язаних із відомим київським забудовником та екс-нардепом Володимиром Зубиком. Його проєкти на вулиці Генерала Жмаченка, 20 та в провулку Приборний, 10 були серед тих, на які вказували в матеріалах, поданих до ДБР.

    Чернишов намагався показати, що його «корупційна імперія» жива і здатна карати тих, хто протистоїть його впливу. Але дії ДБР викликали сумніви щодо їхньої обґрунтованості, оскільки за заявою Городянського стояли інтереси скандальної групи братів Горових, яка в минулому контролювала корупційні потоки у ДАБІ за часів Януковича. Ймовірно, тепер вони намагалися повернути цей контроль, спираючись на підтримку Чернишова та його зв’язки на Банковій.

    ДБР, по суті, стало інструментом для перерозподілу корупційних потоків, використовуючи силові методи для досягнення мети.

    Будівельна сфера завжди була однією з найбільш корумпованих в Україні. Лобі будівельників було представлене в кожному скликанні Верховної Ради, і в цьому парламенті нараховувалося щонайменше 20 депутатів, основною метою яких було зменшення податків та спрощення дозвільних процедур. Найзапекліша боротьба тривала навколо Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ), де десятиліттями існували корупційні схеми на дозвільних документах.

    Колишній керівник ДАБІ Олексій Кудрявцев в інтерв’ю виданню «#Букви» розповідав, що вартість відкату  по дозволу на будівництво зросла до 15 доларів за квадратний метр, хоча раніше вона становила 5 доларів.

    Новим керівництвом ДАБІ був проголошений курс на видачу дозволів усім, кому раніше відмовляли. Однак, голова Львівської ОДА Максим Козицький вже 15 березня 2021 заявив, що ДАБІ блокує кілька важливих інфраструктурних проєктів, у тому числі президентську програму «Велике будівництво».

    У цій ситуації міністру Чернишову вдалося зберегти баланс: з одного боку він активно піарився на програмі «Велике будівництво», а з іншого – координував роботу ДАБІ, яка отримувала хабарі за видачу дозволів.

    Чернишов також оголосив про реформу, яка передбачала ліквідацію ДАБІ (попри те що ДАБІ обіцяли ліквідувати рік тому) та створення нових структур, таких як Державна інспекція архітектури та містобудування. Водночас він заявив, що нове законодавство буде ухвалене через лобістські інтереси, і обговорення реформи відбувалося з представниками будівельного бізнесу, включно з Парцхаладзе та іншими зацікавленими сторонами.

    Парцхаладзе, який очолював Конфедерацію будівельників, фактично отримував контроль над новими структурами.

    Також Міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов впроваджував нову схему поборів у будівельному бізнесі. Зокрема, 1 вересня 2019 було опубліковано законопроєкт щодо підвищення штрафів за незаконну будівельну діяльність, порушення проектувальників, архітекторів та інших учасників процесу міг стати основою для нових корупційних схем у структурі Мінрегіону.

    Зазначений законопроєкт зареєстрували депутати, лояльні до Мінрегіону, серед яких був і Максим Павлюк, племінник скандального контрабандиста Іллі Павлюка. За їхнім планом, підвищення штрафів мало збільшити розмір хабарів за прикриття порушень інспекторами. Звісно, що такий вигідний закон було прийнято враховуючи наявність будівельного лобі у Верховній раді та впливове становище Чернишова 12 грудня 2021.

    Наступним етапом у кар’єрі Олексія Чернишова сталося, коли 3 листопада 2022 Кабмін призначив ексміністра розвитку громад та територій Чернишова головою правління НАК “Нафтогаз України”.

    У той же день Верховна Рада підтримала відставку Чернишова з посади міністра розвитку громад та територій. За даними видання, за його звільнення проголосували 279 народних депутатів.

    Проте, як і з призначенням Чернишова головою ОДА Київської області призначення Чернишова  вилилося у скандал. НАЗК  відреагувало на призначення екс-міністра на посаду керівника НАК «Нафтогаз України» заявивши, що процедура незаконна, оскільки порушувала закон «Про запобігання корупції».

    Про це йшлося в листі голови Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Олександра Новікова до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, яке опинилося в розпорядженні LIGA.net.

    Голова НАЗК вказував, що Кабінет міністрів, членом якого був Олексій Чернишов, тривалий час виконував функції загальних зборів «Нафтогазу» та наглядової ради компанії.

    Згідно з законом «Про запобігання корупції», державним службовцям заборонено працевлаштовуватися в юридичні особи, які підпадали під їхній контроль або нагляд протягом року після припинення цих функцій. Отже, призначення будь-якого члена Кабміну в НАК «Нафтогаз України» за таких обставин було незаконним.

    За даними джерел LIGA.net, знайомих із планами уряду, Чернишова планували призначити керівником «Нафтогазу» 3 листопада. Про це також повідомляв нардеп від «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко.

    1 листопада Кабмін ухвалив заяву про відставку Юрія Вітренка з посади голови правління «Нафтогазу». А 2 листопада урядовий представник у Верховній Раді Тарас Мельничук повідомив, що Чернишов подав заяву про звільнення з посади міністра.

    Проте в Кабміні були готові до такого варіанту розвитку справ. Кабінет Міністрів України просто вніс зміни до статуту НАК «Нафтогаз України» з метою усунення перешкод для призначення Олексія Чернишова, колишнього міністра розвитку громад та територій, на посаду керівника державної компанії. Відповідно до нової редакції статуту, юридичний статус компанії було змінено. Тепер НАК «Нафтогаз України» визначено як юридичну особу, яка має право набувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов’язки і укладати угоди відповідно до чинного законодавства та положень оновленого статуту. Попередня версія статуту визначала компанію як юридичну особу приватного права.

    Вже 20 лютого 2023 стало відомо Керівництво НАК «Нафтогаз» на чолі з Олексієм Чернишовим відновило в компанії корупційну схему часів Бойка-Бакуліна з відкатами за кожен платіж.

    Чиновники повернулися до практики зупинення всіх платежів «Нафтогазу» та його дочірніх компаній. Платежі відбувалися лише за відкат, сума якого варіювалася від 10% до 40%. Всі контрагенти НАКу та його дочірніх компаній отримали відповідні сигнали.

    Ця схема діяла під час правління регіоналів, коли «Нафтогаз» очолював Євген Бакулін, а Юрій Бойко був міністром енергетики України. За інформацією «Україна зараз», і тоді, і зараз за цю схему відповідав Олександр Сергеєв, який на момент 2023 року був офіційно оформлений у НАК як помічник Чернишова.

    У 2010-2014 роках Олександр Сергеєв, за підтримки Бойка, очолював Департамент забезпечення виробництва ДК «Укртрансгаз». У цей період усі великі та високомаржинальні тендери «Укртрансгазу» розігрувалися між компаніями, які заздалегідь погоджувалися на відкат — 30-50% від фактично отриманих коштів.

    Після того, як він залишив посаду, Олександр Сергеєв працював у бізнес-структурах Бойка, а восени 2022 року його призначили радником діючого керівника «Нафтогазу» Чернишова. У сферу впливу Сергеєва увійшли найбільш фінансово привабливі дочірні компанії НАК, такі як «Укргазвидобування», «Укртрансгаз» та інші.

    Сергеєв сприяв зміні керівників цих компаній та їхніх заступників на лояльних до нього людей. Було заблоковано всі платежі за договорами підряду та поставок товарів, що призвело до накопичення кредиторської заборгованості та заблокувало господарську і виробничу діяльність компаній.

    Телеграм-канал TOP ENERGY опублікував копію листа з підписом виконавчого директора групи «Нафтогаз» Маврикія Калюгіна. У цьому листі, посилаючись на доручення Сергеєва, він просив керівників дочірніх компаній до 9 січня 2023 року надати повну інформацію щодо всіх діючих договорів, за якими здійснювалися проплати у січні-лютому.

    І такий корисний радник став у нагоді Чернишову лютого 2023 по Олександр Сергєєв вибудовував корупційну мережу з “Дочок Нафтогазу”. Про результати цієї роботи стало відомо у журналістському розслідуванні, де було описано низьку скандалів, що і викрили цю мережу. Наприклад з 8 по 18 липня 2024 року АТ “Укртрансгаз”, дочірня компанія НАК “Нафтогаз”, проводила тендер на закупівлю холодильного обладнання на суму майже 220 млн грн. Тендер виграла компанія ТОВ “Авгеліт”, запропонувавши найнижчу ціну – 204,8 млн грн. Однак, попри перемогу, договір із компанією не було укладено, оскільки її документи не відповідали вимогам тендеру. У результаті ТОВ “Авгеліт” вимагали виправити порушення до 20 липня, але угоду так і не підписали.

    Другу позицію в конкурсі посіла компанія ТОВ “СК Стройінвест” із пропозицією 205,8 млн грн. Це підприємство раніше стало об’єктом розслідувань журналістського проекту Bihus.Info. Відомо, що фірма часто вигравала державні тендери, зокрема, в рамках “Великого будівництва”, отримавши контракти на суму близько 11 млрд грн.

    Згідно з розслідуванням, успіх ТОВ “СК Стройінвест” на тендерах був пов’язаний із покровительством колишнього куратора “Великого будівництва” Юрія Голика, який, як повідомляли, мав зв’язки з колишнім губернатором Дніпропетровщини Валентином Резніченком. Останнього також підозрювали у зловживаннях на тендерах. Відомо, що 22 липня 2024 року ТОВ “СК Стройінвест” виграла ще один тендер — на ремонт лікарні в Кривому Розі на суму 1,31 млрд грн.

    Однією з ключових фігур, пов’язаних із цією ситуацією, був Олександр Скляров, депутат Київської обласної ради від партії “Слуга народу”. У 2023 році він очолив “Укртрансгаз”, отримуючи значні доходи — його річна зарплата в компанії становила майже 3 млн грн. Раніше Скляров був близьким радником Алексея Чернишова, голови НАК “Нафтогаз України”. Чернишов, ймовірно, і сприяв його призначенню.

    До приходу в “Укртрансгаз”, бізнес Склярова зазнав невдачі: його компанії “Велдан” і “Принум” перебували в стані банкрутства з боргами перед кредиторами на суму понад 50 млн грн.

    Ще одним об’єктом скандалів у системі “Нафтогазу” стала інша дочірня компанія — “Укргазвидобування”. Її керівник, Олег Толмачов, у червні 2024 року несподівано покинув компанію. До цього він обіймав посаду голови правління з січня 2023 року і прагнув продемонструвати успішні результати. За його керівництва добовий видобуток газу зріс на 3,3 млн кубометрів, було запущено кілька нових свердловин. Однак, як з’ясувалося, ці “нові” свердловини були на старих родовищах, які експлуатувалися ще з 1970-х років.

    Додатково виник скандал із його помічницею Дар’єю Тарановою, яка виявилася громадянкою Росії. Її було звільнено за вимогою СБУ, проте інцидент кинув тінь на репутацію Толмачева.

    Комерційний директор “Укргазвидобування”, Максим Горбатюк, також став фігурантом скандалів. За його керівництва компанія ТОВ “Торговельна трубна компанія” (ТТК) стала основним постачальником матеріалів для буріння, вигравши тендери на загальну суму понад 1 млрд грн. Це викликало підозри в корупції, оскільки інші учасники тендерів пропонували продукцію за нижчими цінами, але їхні пропозиції відхилялися.

    Згідно з результатами перевірок, проведених у травні 2024 року, матеріали, поставлені ТТК, не відповідали тендерним вимогам, однак служба безпеки “Укргазвидобування” під керівництвом Андрія Киричишина намагалася приховати результати досліджень. Це викликало підозри в наявності “кришування” корупційних схем на рівні компанії.

    До червня 2024 року з компанії “Укргазвидобування” також пішов директор із земельних відносин Геннадій Слепцов, який був пов’язаний із земельними махінаціями в Київській області. Його компанії володіли великими земельними ділянками в області, а сам Слепцов також був фігурантом розслідувань щодо незаконного збагачення.

    Данні скандали, також, вилилися в обшуки НАБУ у Нафтогазі та його дочірніх компаніях, також НАБУ мали провести обшуки у Чернишова проте  він дивним чином уникнув попри пряму вказівку на це директора Національного антикорупційного агентства. А обшук варто було б провести.

    Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль отримував зарплату в 22 рази меншу, ніж голова “Нафтогазу” Олексій Чернишов. Шмигаль задекларував зарплату в розмірі 81 237 грн на місяць, тоді як очільник “Нафтогазу” заробляв 1,7 млн грн щомісяця.

    Олексій Чернишов у 2019 році отримував в середньому 26 тис. грн, обіймаючи посаду міністра розвитку громад та територій. Обсяг роботи, відповідальність і увага були значними, проте зарплата була не такою великою. Однак згодом Чернишова призначили головою “Нафтогазу”. У декларації за 2023 рік він вказав середньомісячну зарплату в розмірі 1 781 025 грн, що майже у 22 рази перевищувало дохід прем’єр-міністра.

    Окрім того Чернишов зовсім не приховува, що його кум – колишній настоятель Києво-Печерської Лаври митрополит Павло (Лебідь), який звинувачується в розпалюванні релігійної ворожнечі, виправданні та запереченні збройної агресії РФ проти України.

    “Ми з ним куми, він хрестив мого молодшого сина”, – заявив Чернишов в інтерв’ю виданню lb.ua.

    Загалом, можемо сказати, що Чернишов маючи надзвичайну протекцію, добрі зв’язки та амбітність тільки більше викорінив системні проблеми в “Нафтогазі” і навіть, сприяв їх посиленню через свої призначення. Ситуація у державній компанії залишається критичною, і без рішучих кроків у напрямку антикорупційних реформ та аудиту діяльності “Нафтогазу”, це може призвести до подальших втрат для держави. Не говорячи про його диверсії при роботі міністром.

  • Григорій Козловський: як головний “благодійник” Львова віджимає землю під свої готелі

    Григорій Козловський: як головний “благодійник” Львова віджимає землю під свої готелі

    Скандальний львівський політик, бізнесмен та “благодійник” Григорій Козловський розширює свій елітний комплекс Emily Resort  ще на 118 га за рахунок територій Винниківської громади.

    Про це повідомляє редакція сайту 360UA NEWS

    Елітний відпочинковий комплекс Emily Resort у Винниках, який розкинувся на площі 17 га планують надалі розбудовувати, “віджавши” у  громади ще 118 га земель. Згідно з проектом креслень, який презентували на громадських обговореннях у Львові, комплекс забудують новим апартготелем на сім поверхів, оздоровчим комплексом, майданчиком для відпочинку, адміністративними, торгово-громадськими будівлями з підземним паркінгом та тенісними кортами.

    Також у Львівській міській раді  кажуть, що в перспективі бізнесмен Григорій  Козловський планує збудувати на території Emily Resort дитсадок на 400 місць та шкільні навчальні корпуси. Звісно ж вони будуть платними та виключно для дітей місцевої еліти.

    Нагадаємо, Детективи Національного антикорупційного бюро  розслідують кримінальну справу щодо приватизації майже 16 га землі навколо Винниківського озера. У 2021 році землю приватизувала сім’я Григорія Козловського, а невдовзі на місці міського озера відкрили елітний курорт Emily Resort.

    Про кримінальне провадження щодо приватизації земельної ділянки з озером у Винниках стало відомо з ухвал Вищого антикорупційного суду. У межах провадження в липні 2023 року суд наклав арешт на майно колишнього голови Винниківської міської ради покійного Володимира Квурта.

    Йдеться про понад 25,7 га землі в межах колишнього міського озера на вул. Хмельницького, 9 у Винниках. Цю землю впродовж багатьох років орендувало ТзОВ «Краківський ринок», а в 2017 році суборендарем частини ділянки навколо озера стало ТзОВ «Академія футболу», засновником якого був бізнесмен і депутат Львівської міськради Григорій Козловський. Невдовзі компанія та родичі бізнесмена різними частинами отримали майже 17 га землі навколо озера в постійне безкоштовне користування, а в 2020 році Винниківська міська рада продала «Академії футболу» цю землю за 17,5 млн грн.

    Таким чином, відомий львівський бізнесмен та “благодійник” Григорій Козловський віджав у винниківців міське озеро, яке наразі доступне лише для елітного відпочинку. В додаток до уже вкраденого у громади, Козловським найближчим часом забудує  ще 118 га території у передмісті Львова, для відпочинку своїх заможних друзів.

    При цьому, жителі Винників небезпідставно переживають, що Григорій Козловський забере також і їх приватні ділянки:  «Буду захищати свою земельну ділянку, яка впритул до розбудови комплексу, — наголосив житель Винників Андрій. — Є ризик, що всі втратимо ділянки».

    «Бачимо, що ліс зникає, а проєкти Козловського підбираються до будинків людей», — зазначила мешканка Винників Оксана.

    Водночас, захистити свої законні права навіть на приватні ділянки, жителям Винників буде вкрай важко. Адже “політик, бізнесмен та благодійник”  Григорій Козловський являється одним з найвідоміших тютюнових  контрабандистів України, який для захисту своїх нелегальних бізнесів готовий залучати бойовиків.

    Крайній раз тітушки Козловського приїхали на ТОВ “Винниківська тютюнова фабрика” та нанесли тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості поліцейським та детективам БЕП, які мали здійснити обшуки на підприємстві – одному з найбільших постачальників нелегальної тютюнової продукції в Європу. Як бачимо Козловському у Винниках можна все – навіть бити поліцейських.

    Між іншим, частина приміщень на території Винниківської тютюнової фабрики переоформлена на доньку контрабандиста Козловського: Софію Максимець. За інформацією наших джерел в Львівській міськраді, Григорій Козловський активно залучає доньку Софію до своїх бізнес проектів.

    Як бачимо, допомога українським воїнам, про яку так любить розказувати Григорій Козловський – насправді лиш невеликий “відкуп” за несплачені до українського бюджету мільярди з виробництва та контрабанди нелегальної тютюнової продукції. А також можливість для сім’ї контрабандиста та рейдера Козловського продовжувати політичну кар’єру, прикриваючись патріотизмом.

  • За Валентина Резніченка внесено 30 мільйонів застави

    За Валентина Резніченка внесено 30 мільйонів застави

    У справі про масштабні зловживання у сфері будівництва та ремонту доріг Дніпропетровської області за ексголову Дніпропетровської обласної військової адміністрації Валентина Резніченка внесено заставу в розмірі 30 мільйонів гривень. Про це повідомили речниця Вищого антикорупційного суду Олеся Чемерис і представниця Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Ольга Постолюк у коментарі для «Української правди».

    Судовий процес щодо Резніченка триває з обговоренням запобіжного заходу. Хоча прокурори наполягали на арешті з можливістю внесення застави у 40 мільйонів гривень, суд вирішив встановити її на рівні 30 мільйонів. Наразі САП розглядає можливість оскарження цього рішення.

    Нагадаємо, що 16 вересня Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про обрання запобіжного заходу для Резніченка. Окрім застави, на нього також покладено низку обов’язків, що обмежують його пересування та діяльність під час слідства.

    Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) викрили масштабну корупційну схему у сфері ремонту та будівництва доріг на Дніпропетровщині, у якій ключову роль відігравав Валентин Резніченко. Згідно з даними слідства, внаслідок зловживань державний бюджет зазнав збитків на понад 286 мільйонів гривень.

    Основним фігурантом справи, окрім Резніченка, є його колишній заступник Андрій Коломоєць та керівник департаменту житлово-комунального господарства Дніпропетровської обласної адміністрації. Вони разом збільшили фінансування дорожніх робіт у період з березня по вересень 2022 року, направивши значні суми до компанії «Будінвест Інжиніринг», яка отримала 65% від загального обсягу фінансування доріг у 2022 році.

    Слідство припускає, що значна частина коштів, які були передані «Будінвест Інжиніринг», виведена на фіктивні компанії, пов’язані з керівниками Дніпропетровської ОВА. Це дозволило учасникам схеми привласнити сотні мільйонів гривень з державного бюджету, які мали б бути використані на поліпшення інфраструктури області.

  • Олександр Геннадійович Шуцький — найтоксичніший митник України

    Олександр Геннадійович Шуцький — найтоксичніший митник України

    Олександр Геннадійович Шуцький — український ексчиновник, який завдяки своїм наполеонівським амбіціям у недобросовісному збагачені на посадах в митниці опинився у полі зору СБУ та ДБР. Тож в цьому матеріалі ми вирішили дослідити кричущі епізоди з корупційної дільності Щуцького, які і завели його у проблеми.

    Олександр Шуцький розпочав свою кар’єру на митниці у вересні 2016 року, обійнявши посаду начальника митного поста “Луцьк” Волинської митниці. Вже у жовтні 2017 року він брав участь у конкурсі на посаду начальника Волинської митниці, але цю посаду зайняв Віктор Кривицький, який був тісно пов’язаний із командою тодішнього прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана. Згодом Шуцькому запропонували очолити Сумську митницю Державної фіскальної служби України як виконувача обов’язків начальника.

    З 22 листопада 2019 року Олександр Шуцький обіймає посаду виконувача обов’язків начальника Чорноморської митниці Державної митної служби України. На цій посаді він продовжує роботу щодо посилення контролю на кордоні та протидії контрабанді.

    У рамках своєї політичної кар’єри Олександр Шуцький був помічником народного депутата Михайла Апостола з 2012 по 2014 рік, а пізніше — помічником Ігоря Бриченка на громадських засадах.

    Ще у 2016 році Олександр Шуцький, бувши одним із заступників начальника Волинської митниці, опинився у центрі уваги через значне майнове становище, яке викликає питання щодо джерел його доходів та загалом системи роботи митних службовців. У той час, коли середня зарплата митників в Україні становила кілька тисяч гривень, у деклараціях чиновників фігурують розкішні автомобілі, дорогі будинки та значні суми готівки. Шуцький — не виняток із цієї тенденції.

    Однією з найгучніших справ, пов’язаних із Шуцьким, стала його декларація, де він вказав автомобілі класу люкс, зокрема “Бентлі Континенталь GT”, BMW X5 і Mercedes GL 350. Така розкіш не зовсім відповідає офіційній зарплаті митника. Шуцький підтвердив, що Bentley дійсно належить йому, але пояснив, що Mercedes йому «подарував» друг через технічні проблеми з автомобілем, який частково згорів. Це пояснення, однак, не розвіяло сумнівів щодо джерел фінансування таких покупок.

    Майно Шуцького включає не лише розкішний автопарк, але й елітне житло у Києві. Наприклад, його квартира на Подолі в одному з найдорожчих районів столиці оцінюється у близько чверті мільйона доларів. Ця нерухомість викликає подив у багатьох, адже офіційні доходи митника не дозволяють подібних покупок без залучення додаткових джерел фінансування. І це ще в перший рік роботи на митниці.

    Наступний епізод з недобросовісої діяльності Шуцького було викрито у 2017 році, тоді Юрій Луценко, колишній Генеральний прокурор України, переживав складні та тривожні часи.

    15 серпня Луценко зробив значний крок на користь Вадиму Альперіну, відомому як «король одеської контрабанди». Він передав справу Альперіна з НАБУ в Нацполіцію, що дало Альперіну шанс повернути 20 мільйонів доларів, арештованих у 2017 році під час спецоперації. Ці гроші наразі знаходяться в Національному агентстві з розшуку і менеджменту активів.

    Як це сталося? НАБУ стверджує, що 24 травня справу передали до ДБР, але наприкінці червня Луценко скасував це рішення і 15 серпня несподівано передав справу Нацполіції «без вивчення матеріалів справи». Це може призвести до того, що докази по справі стануть недопустимими в суді, що, своєю чергою, може дозволити Альперіну повернути свої кошти.

    Цікаво, що в 2017 році Альперін намагався дати хабара агенту НАБУ в розмірі 800 тисяч доларів, щоб його справу передали з НАБУ в Нацполіцію, але це не вдалося. Очевидно, Луценко знав про це і, мабуть, свідомо прийняв незаконне рішення з очевидними наслідками.

    Щоб краще зрозуміти ситуацію, варто згадати про контрабандну схему Альперіна «55 стаття», яка діяла в 2017 році. Схема полягала в створенні фірм-«паперових компаній», що отримували великі партії товарів з Китаю за заниженими цінами. Коли товар потрапляв на митницю, його вартість коригувалась до реального рівня, але завдяки «55 статті» компанії могли вивести товар у вільний обіг, а потім імпортери зверталися до суду, який зобов’язував митницю розмитнити товар за заниженою ціною.

    Фіскальні органи не могли самостійно впоратися з цією схемою, оскільки в ній брали участь судді Одесського окружного адміністративного суду. Як виявилося, Альперін систематично подавав позови, щоб потрапити на потрібного суддю, що давало йому результат. Внаслідок спецоперації НАБУ і ГФС на депозитних рахунках Київської митниці було арештовано 450 млн грн фінансових гарантій.

    Альперін намагався повернути свої гроші, шукати способи вплинути на справу. 30 листопада 2017 року його затримали за спробу дати хабара агенту НАБУ. Печерський суд ухвалив рішення про арешт з можливістю внесення застави в 20 млн грн, але вже в січні 2018 року Апеляційний суд Києва зменшив заставу до 140 тисяч грн.

    Важливу роль у цій ситуації відігравав Олександр Щуцький, який мав тісні зв’язки з Луценком. Щуцький, партнер Сергія Сердюка, займався сумською митницею і був близьким другом старшого сина Луценка, Олександра Луценка. Щуцький був призначений на посаду в митниці в 2016 році, що збігалося з призначенням Луценка на пост Генерального прокурора. У червні 2018 року на одеській митниці було затримано 37 контейнерів з товаром на загальну суму 15-20 млн доларів, що призвело до великого скандалу. Луценко змушений був усунути Сердюка, визнавши, що працював з людиною, чия група входила до числа найбільших контрабандних кланів.

    Таким чином, разом із довіреним представником Порошенка, нардепом Олександром Грановським, всі ці високопосадовці формували офіс, який контролював митницю та всі пов’язані з нею схеми. Складно уявити, скільки коштів було вкрадено у держави.

    Проте тоді Олександр Шуцький не поніс жодної відповідальності та працював далі поки у 2021 журналісти не викрили його схематози.

    Згідно повідомленням ЗМІ – Олександр Щуцький  ключова фігура в схемах на митниці, яка приносить державі щомісячні збитки в розмірі 30 мільйонів гривень. Дивовижні схеми мінімізації митних платежів, які впровадив Щуцький, дозволяють низці фірм знижувати вартість імпортованих товарів, що призводить до значних втрат для держбюджету.

    Відомо, що керовані Олександром Щуцьким компанії, такі як ТОВ «Укрторгпромснаб» і ТОВ «Аркер Трейд», активно працюють за цією схемою. Вони систематично занижують митну вартість ввезеної продукції, що дозволяє уникати сплати повних митних платежів. Замість того, щоб поповнювати бюджет країни, мільйони гривень осідають у кишенях ділків.

    Досліджуючи цей матеріал також стало відомо, що Щуцький, став відомим завдяки своїм схемам ще під час роботи на Сумській митниці. Саме тоді почали з’являтися перші звинувачення в його адрес щодо ухилення від сплати антидемпінгових мит на російські міндобрива та іншу продукцію. За його діяльність зверталися навіть до прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, однак результати перевірок так і не були оприлюднені. Проте збираючи матеріал для цього розслідування – повідомлень у ЗМІ про такі схеми Щуцького не знайшлося, можливо це і наклеп, але ситуацію прояснило це посилання https://www.fttc.com.ua/2021/01/aleksandr-shhutskij-i-shematoz-chernomorskoj-tamozhni-bolee-30-mln-v-karman-ezhemesyachno/, яке містить заголовок про Щуцького, але при переході по ньому висвітлюється зовсім інша стаття. Вочевидь Олександр Щуцький використовує гроші або власні зв’язки, щоб обілитися у інформаційному полі.

    Тож після переходу до Чорноморської митниці, Щуцький продовжив працювати за старими схемами, що відразу ж позначилося на плані надходжень до бюджету. У січні митниця під його керівництвом виконала план лише на 51%, що стало найгіршим показником по країні. Через такі «результати» держава недоотримала мільярди гривень.

    Хабар Щуцькому

    Влітку 2021 року у автомобілі митника  Михайла Бурдейного знайшли 700 тисяч доларів. Більша частина суми могла бути призначена для виконувача обов’язків директора Департаменту профілювання ризиків митної служби, колишнього керівника вже Волинської митниці Олександра Щуцького.

    4 червня співробітники ДБР затримали начальника відділу митного посту «Ягодин» Волинської митниці Михайла Бурдейного під час перевезення хабаря. У його машині виявили 700 тисяч доларів — це була травнева щомісячна доставка «кешу» для групи державних структур, залучених до низки корупційних схем. Як зазначає головний редактор видання «Цензор. НЕТ» Юрій Бутусов, значна частина цієї суми могла бути призначена для виконувача обов’язків директора Департаменту профілювання ризиків митної служби Олександра Щуцького.

    За словами Бутусова, пачки з грошима були перев’язані резинками, а на них були написані адресати: «СБ Люб», «Прокуратура», «Зам».

    «СБ Люб» може означати Службу безпеки Любомля — районний відділ, який займається боротьбою з контрабандою на посту «Ягодин». «Прокуратура» — адресат не уточнений. «Зам» — важко зрозуміти, куди саме призначені гроші, але ймовірно, що це якийсь митний начальник. Також є інформація про гроші для поліції та структур, що відповідають за оформлення транспортних засобів. Загальна сума грошей для контролюючих органів складає близько 100 тисяч доларів», — пише Бутусов.

    За його даними, основна частина грошей призначалася для керівництва Департаменту профілювання ризиків митної служби.

    «Кому саме призначалася більша частина суми? За інформацією джерел, близьких до слідства, основна частина грошей мала бути передана керівництву Департаменту профілювання ризиків митної служби. Виконувачем обов’язків директора цього департаменту є Олександр Щуцький», — наголошує Бутусов, додаючи, що причетність колишнього керівника Волинської митниці повинно встановити слідство.

    Головред видання також підкреслює, що сума хабаря — 700 тисяч доларів готівкою — вражає, оскільки це лише за один місяць і з одного митного посту.

    «Можливо, ми не знаємо всієї схеми розподілу коштів. Цілком ймовірно, що це не єдиний канал збору грошей на «Ягодині». Якщо прорахувати суми в масштабах країни, то стає зрозумілим, що такі схеми можуть існувати на всіх митницях та постах. Нещодавно призначений голова митної служби Павло Рябікін оцінив втрати держави від контрабанди у приблизно 100-150 мільярдів гривень… На жаль, системні реформи правоохоронних органів не проводяться, і тому, ймовірно, наступного місяця при перевезенні «кешу» до Києва з інших постів та митниць нікого не затримають, «смотрящих» змінять, а нові начальники відділів, призначені потрібними людьми, знову возитимуть гроші в багажниках», — підсумував Бутусов.

    Звісно, що після скандалу з хабарем у 700 тисяч доларів митник Олександр Щуцький почав замітати сліди завдяки улюбленим медіатехнологіям.

    Після «залету» з касою Волинської митниці, яка, за версією багатьох, їхала саме до нього, Олександру потрібно було трохи обілити своє ім’я.

    Нічого кращого, ніж розміщення класичної «джинси», він не вигадав.

    Та навіть це він зробити якісно не зміг.

    Що не речення — то перл.

    «Скористалися ситуацією. Очевидно, у їхньому розумінні той факт, що я колись працював на Волині, мав стати певним аргументом у моїй нібито участі в корупційній схемі. За такою логікою можна було б мене звинуватити в підпалі синагоги в Херсоні минулого року, адже я в той час працював у тому регіоні».

    Проте джинса не допомогла і у митника Олександра Щуцького, якому призначалася хабар у 700 тисяч доларів, відбулися обшуки.

    Слідчі дії відбулися згідно з постановою суду (її копію вручили Щуцькому) у рамках кримінальної справи “касира Волинської митниці Михайла Бурдейного”.

    “Справа “касира Бурдейного” та його ймовірного покровителя Щуцького зараз є однією з найбільш показових — як для ДБР, так і для Державної митної служби. Ми переконані, що чесне розслідування щодо Бурдейного та Щуцького може призвести до дуже скандальних деталей корупції на митниці часів пана Рябікіна”, — пише “Антирейтинг”.

    Вже осінню  справа Бурдейного отримала продовження Рішенням Генеральної прокуратури, 22 червня 2021 справа «Волинської каси» була виділена в окреме провадження і передана в НАБУ. А 2023 року справу було закрито. І звісно що Шуцький навіть не фігурував в ній.

    Дружба з українофобкою

    Кожен раз коли ЗМІ оприлюднювали матеріали про Олександра Щуцького  підінмалася тема, що герой розслідування не вказував у своїй декларації два елітні автомобілі, якими користується, і не розкривав справжнього власника цих машин. І все того ж літа 2021 року стала відома причина цього. Як стверджується в розслідуванні програми “Гроші”, автомобілі формально оформлені на мешканку Сум Марину Вегманн, яка активно підтримує сепаратистські настрої та антиукраїнську пропаганду.

    Журналісти “Грошей” виявили, що Щуцький регулярно їздить на Audi SQ7 з номером ВМ5000ВМ, яка була випущена у 2017 році і коштує близько 100 тисяч доларів. Цю машину не вказано в декларації Щуцького. Також у декларації відсутній ще один автомобіль Audi – Q7 з тим же номером, на якому Щуцький був помічений минулого року, коли його оштрафували за перевищення швидкості на Одеській трасі.

    Натомість чиновник зазначив у декларації, що користується в оренду Audi A7, власницею якої нібито є Марина Вегманн. Попри те, що Щуцкий неправильно вказав у декларації по батькові Вегманн (замість Валеріївна написав Сергіївна), журналісти змогли її знайти.

    Відомо, що Марина Вегманн, 1980 року народження, раніше жила в Сумах, де Щуцкий працював керівником митниці. Останні роки вона, ймовірно, проживає за кордоном, працює в Duty Free і демонструє відверту нелюбов до України та українців. В соціальних мережах вона публікує пости з антиукраїнським змістом, зокрема: “Моя країна нічого мені не дала. Я б ніколи не пішла за неї воювати! Моя країна – православна Росія. Я її люблю і люблю її президента! А ви пропадайте у своєму так званому АТО”.

    На сторінці Вегманн у соціальних мережах видно, що вона відкрито підтримує Пореченкова, який стріляв у українських солдатів. Вегманн хвалить Путіна та висловлюється негативно про українців, називаючи їх нещасними і бідними людьми, які страждають від відсутності розуму.

    Автори розслідування підкреслюють, що для Вегманн навіть “Гиви” є справжнім кумиром, про що вона пише: “А Гиви – мій кумир”.

    Щуцький не надав журналістам жодних пояснень щодо своїх зв’язків з особою, яка відкрито пропагує антиукраїнські ідеї. Журналісти “Грошей” офіційно звернулися до спецслужб, які протидіють сепаратизму, з питанням про можливі зв’язки Щуцького з особою, що веде антиукраїнську пропаганду, та чи не є це фінансуванням підривної діяльності та державною зрадою.

    Така кількість скандалів охолодило Щуцького і наступні 2 роки він не потрапляв у скандали або дуже ретельно підчищав негатив про себе у ЗМІ, але вже зимою 2023 року Кабінет Міністрів звільнив виконуючого обов’язки голови Державної митної служби В’ячеслава Демченка та двох його заступників серед яких і герой цього розслідування.

    Як зазначив народний депутат від фракції “Голос”, перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики Ярослав Железняк, новим виконуючим обов’язки голови Державної митної служби буде один з заступників, Сергій Звягінцев.

    А вже 10 лютого СБУ і ДБР оголосили про нову хвилю обшуків, які торкнулися як центрального апарату Державної митної служби, так і дев’яти регіональних митниць на півночі та заході України. Приводом для нових обшуків стали численні звинувачення в корупції та участі в схемах контрабанди, що мали системний характер.

    На початку 2023 року були зафіксовані великі корупційні схеми в рамках “зернового коридору”. СБУ та БЕБ провели обшуки в адміністративних приміщеннях Гостаможслужби та в місцях проживання деяких високопосадовців. Особливу увагу було приділено діяльності Олександра Щуцького, який на той момент вже був під прицілом розслідувачів.

    1 лютого, після серії резонансних розслідувань, уряд вирішив провести кадрові зміни в Гостаможслужбі. Олександр Щуцький був звільнений з посади першого заступника голови митної служби “за згодою сторін”. Водночас, інший заступник, Руслан Черкасський, був тимчасово відсторонений від виконання своїх обов’язків через дисциплінарне розслідування.

    Скандали не вщухли, і з 3 по 9 лютого СБУ та ДБР повідомили про нові розкриття корупційних схем в Одесській та Чернівецькій митницях. Відзначено, що обшук і розслідування стали результатом тривалої підготовчої роботи, в рамках якої було виявлено близько 50 суб’єктів господарювання, які допомагали митникам реалізовувати тіньові схеми.

    Дослідження показали, що такі схеми щомісяця виводили з державного бюджету до 10 млрд грн. Це викликало обурення серед суспільства та політиків, зокрема, нардеп Ярослав Железняк наголосив на важливості усунення не лише окремих осіб, але й усіх корупційних схем.

    У цьому контексті роль Олександра Щуцького, як колишнього першого заступника голови митної служби, стає зрозумілою. Його участь у системних корупційних схемах, очевидно, була важливою частиною цієї ситуації. Після його звільнення з посади стали з’являтися питання про те, чи буде достатньо зроблено для усунення всіх корупційних схем на митниці, адже виявлення і ліквідація корупції потребує не лише зміни кадрів, але й системних політичних рішень.

  • НАБУ і САП викрили ряд корупційних схем на залізниці, де вкрали сотні мільйонів на закупівлях

    НАБУ і САП викрили ряд корупційних схем на залізниці, де вкрали сотні мільйонів на закупівлях

    Нещодавно НАБУ і САП оприлюднили результати розслідування, в рамках якого було викрито кілька масштабних корупційних схем на залізниці, що призвели до викрадення сотень мільйонів гривень під час закупівель. Незважаючи на серйозність розслідування, член наглядової ради «Укрзалізниці» і відомий публіцист Сергій Лещенко підозрюється у покриванні цих корупційних дій.

    Лише за перше півріччя 2024 року НАБУ і САП арештували близько 350 млн грн у підозрюваних у корупції осіб, пов’язаних з «Укрзалізницею». На рахунках підозрюваних та їх підконтрольних юридичних і фізичних осіб було виявлено 262 млн грн, 1,3 млн доларів, 754 тис. євро, а також велика кількість об’єктів рухомого та нерухомого майна.

    Зокрема, правоохоронці викрили дві організовані групи, які привласнили 117 млн грн під час закупівлі кабельно-провідникової продукції. Інша злочинна група вкрала під час війни 94,8 млн грн. Її організатор через співробітників «Укрзалізниці» домігся вибору «потрібної» компанії як постачальника силових трансформаторів. Через фірму-прокладку з Болгарії «Укрзалізниці» продавали трансформатори за ціною, штучно збільшеною майже вдвічі.

    Але «соросята» та член наглядової ради Лещенко не бачать проблеми. «Ну, вкрали кілька сотень мільйонів гривень у держави, і що? Ось якби зірвалась чергова DJ-вечірка Лещенка або не зміг приїхати якийсь DJ для виступу в нічному клубі – ось це трагедія», – іронізують джерела.

    Звісно, «соросята» і Лещенко зручно влаштувались на прибутковому державному підприємстві. За перше півріччя «Укрзалізниця» звітувала про рекордні обсяги перевезень і отримання 3,1 млрд грн прибутку.

  • Перший заступник директора Углава залишає бюро через скандал

    Перший заступник директора Углава залишає бюро через скандал

    У Національному антикорупційному бюро України відбулися суттєві зміни: Семен Кривонос, директор НАБУ, звільнив Гізо Углаву з посади першого заступника. Це рішення стало наслідком скандалу, пов’язаного з розголошенням конфіденційних даних та публічними критичними заявами Углави на адресу бюро.

    Гізо Углава став ключовою фігурою скандалу про ймовірне розголошення даних досудового розслідування представниками бюро. Через це директор НАБУ Семен Кривонос відсторонив його від виконання обов’язків і призначив низку службових розслідувань.

    За результатами службового розслідування Кривонос прийняв рішення про звільнення Углави з посади. Як повідомили в НАБУ, Углава вчинив “низку дій та висловлювань негативного характеру, спрямованих на персональну та професійну дискредитацію працівника бюро, який подав службову записку про можливі факти витоку інформації”.

    “Зазначені дії (тиск Углави на викривача – ред.) сформували у працівників НАБУ розуміння можливості настання негативних наслідків за викривальну діяльність, що є неприпустимим порушенням найвищих стандартів етики та доброчесності, якими мають керуватись в свої роботі працівники та вище керівництво НАБУ”, – наголосили у бюро.

    Водночас сам Углава заявив, що буде звертатися до суду, щоб довести свою правоту.

    “Сьогодні я, Гізо Углава, перший заступник директора НАБУ, здаю своє посвідчення та жетон №001, і завершую свою службу на цій важливій посаді”, – вказав Углава.

    Він нагадав, що 9 років пропрацював в НАБУ, тобто з моменту створення цього антикорупційного органу.

    “Я керував ключовими операціями та розслідуваннями, які призвели до розкриття великих корупційних схем. Ми разом із командою впровадили сучасні методи розслідування і зміцнили міжнародне співробітництво, що дало змогу НАБУ стати визнаним і ефективним органом… Попереду нові виклики, але мої принципи та переконання залишаються незмінними, тож боротьбу за справедливість не закінчено”, – заявив Углава.

    Варто зазначити, що після того, як Углава сам опинився по той бік слідства, він визнав, що бюро опинилося під загрозою втрати незалежності, а детективи перебувають під політичним тиском, що суттєво знижує ефективність боротьби з корупцією. Зокрема, під тиском активістів та голови антикорупційного комітету ВР Анастасії Радіної.

    Він також скаржився на упередженість і заангажованість детективів НАБУ, і заявив, що висновки у справі проти нього щодо зливів інформації з бюро зроблені вже давно “без суду і слідства”.

    Окрім того, Углава подав заяву в Національне агентство з запобігання корупції про можливе порушення антикорупційного законодавства керівником бюро Семеном Кривоносом і став викривачем. За його словами, НАЗК розпочало моніторинг та контроль щодо можливого порушення директором НАБУ антикорупційного законодавства.

    Звільнення Гізо Углави, який відкрито заявив про політичний тиск і заангажованість детективів, безсумнівно, матиме серйозні наслідки для роботи НАБУ. Це звільнення може створити серйозний внутрішній конфлікт і розкол серед працівників НАБУ. Адже звинувачення Углави в бік керівництва бюро та звинувачення у витоку інформації свідчать про можливі внутрішні розбіжності, які впливають на цілісність команди.

    Така ситуація безсумнівно впливає на довіру суспільства до роботи антикорупційних органів, яка і без того надзвичайно низька.

    До того ж, Углава вже заявив про свій намір звертатися до суду, що може призвести до подальшого загострення конфлікту і викликати нові хвилі критики на адресу НАБУ. Зрештою, цей конфлікт може призвести до змін у підходах до розслідувань всередині бюро, а якщо звинувачення Углави виявляться правдивими, це може підштовхнути й до зміни керівництва НАБУ.

    Заяви про необ’єктивність та політичну заангажованість НАБУ неодноразово вже звучали, однак антикорупціонери на них не звертали увагу.

    Наочним прикладом є справи антикорупціонерів проти ексміністра інфраструктури Володимира Омеляна. Він неодноразово заявляв про те, що детективи однобоко ставилися до справи проти нього через політичну заангажованість. Обидві справи проти нього розвалилися у судах, однак НАБУ не стало офіційно вибачатися перед ексміністром за незаконне кримінальне переслідування та псування ділової репутації.

    Існує також занепокоєння щодо порушень презумпції невинуватості з боку НАБУ, як у справах проти Миколи Сольського та нардепа  Сергія Кузьміних.

    Харківська правозахисна група також критикувала НАБУ за заяви, що порушують презумпцію невинуватості. Справжньою причиною переслідування Сольського там вважають реформування ринку землі в Україні.

  • Гізо Углава звинуватив директора НАБУ в порушенні антикорупційного законодавства

    Гізо Углава звинуватив директора НАБУ в порушенні антикорупційного законодавства

    Перший заступник директора Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Гізо Углава повідомив про серйозні звинувачення на адресу свого керівника, директора НАБУ Семена Кривоноса. Углава подав заяву до Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) про можливе порушення антикорупційного законодавства з боку Кривоноса і отримав статус викривача.

    Звинувачення 

    Гізо Углава стверджує, що подав до НАЗК заяву про конфлікт інтересів, який нібито існує між ним і директором НАБУ. Він зазначив, що попередні спроби звернення до Дисциплінарної комісії та інших органів були проігноровані. У заяві до НАЗК Углава вказав на такі порушення:

    • Особистий тиск з вимогою звільнитися.
    • Вчинення дій, які підривають верховенство права задля досягнення приватного інтересу.
    • Прийняття рішень не на основі закону, а під тиском.

    Згідно з його словами, ці обставини стали підставою для надання йому статусу викривача.

    Углава зазначив, що у зв’язку з розпочатим моніторингом та статусом викривача, директор НАБУ не має законних повноважень для прийняття рішення щодо дисциплінарних стягнень стосовно нього. Він також підкреслив, що директор НАБУ повинен вжити відповідних правових заходів у цьому випадку.

    Обшуки та розслідування

    Цей конфлікт розгорівся на фоні нещодавніх подій, коли Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) спільно з Національною поліцією провела обшуки в НАБУ. Прокурори САП згодом уточнили, що обшуки були проведені не в приміщеннях НАБУ, а за місцем проживання детектива НАБУ, одного з підрозділів, у справі про розголошення даних досудового розслідування.

    На фоні цих подій Національне антикорупційне бюро розпочало досудове розслідування щодо можливого витоку інформації, а директор НАБУ Семен Кривонос підтвердив затвердження висновку службового розслідування щодо можливого тиску на викривачів корупції.