Golosnovinua.com

Позначка: Нацполіція

  • Збитки майже 6 млн грн: правоохоронці розслідують нові схеми у «Київзеленбуді»

    Збитки майже 6 млн грн: правоохоронці розслідують нові схеми у «Київзеленбуді»

    Столична поліція розслідує нові можливі корупційні порушення у комунальному об’єднанні «Київзеленбуд» та серед його підрядників. Наразі відомо про щонайменше чотири кримінальні провадження, у межах яких уже вручено шість підозр.

    Серед фігурантів розслідування – колишній генеральний директор «Київзеленбуду» Юрій Бахмат. За версією слідства, він разом зі спільниками може бути причетний до завдання збитків міському бюджету під час робіт із ліквідації карантинних бур’янів у столиці.

    Йдеться про кримінальні провадження №42023100000000391 від 9 серпня 2023 року, №12024100030002376 від 13 вересня 2024 року, №12025100030003092 від 10 листопада 2025 року та №12026100000000028 від 7 січня 2026 року. Їх розслідують Головне управління Нацполіції Києва та Деснянське управління столичної поліції.

    Фігурантам справ інкримінують, зокрема, розтрату майна шляхом зловживання службовим становищем, службову недбалість та службове підроблення документів.

    Одне з проваджень стосується можливих порушень під час реалізації договору щодо капітального ремонту благоустрою парку на Дніпровській набережній у районі затоки Берковщина в Дарницькому районі.

    Контракт на проведення робіт було укладено 31 березня 2023 року між «Київзеленбудом» і компанією «Альфа Індастріал Констракшн». Загальна вартість угоди становила 14,5 млн гривень, які були перераховані підряднику протягом року.

    За даними слідства, вартість робіт могла бути завищена на понад 551 тис. гривень. Експертиза встановила, що до актів виконаних робіт було включено завищені витрати на опорні елементи типу «геошуруп».

    У грудні 2025 року підозру у службовій недбалості отримав заступник начальника управління капітальних вкладень «Київзеленбуду» Артем Горбенко. Слідство вважає, що він не перевірив ринкову вартість матеріалів під час затвердження кошторисної документації.

    Ще дві кримінальні справи пов’язані з договором від 23 липня 2024 року на послуги з ліквідації карантинних бур’янів хімічним методом на площі понад 168 гектарів.

    Підрядником виступало ТОВ «Гудпрайс», яке мало отримати за роботи близько 9,2 млн гривень. Однак, за даними слідства, фактично оброблена площа могла бути значно меншою, ніж передбачалося договором.

    У результаті місту могли бути завдані збитки на суму майже 4,9 млн гривень.

    У вересні 2025 року в межах цих проваджень підозри отримали троє осіб: директор компанії «Гудпрайс», колишній керівник «Київзеленбуду» Юрій Бахмат та головний агроном Міської станції захисту зелених насаджень.

    Директору підрядної компанії інкримінують пособництво у заволодінні майном в особливо великих розмірах. Йому повідомили підозру заочно, оскільки він переховується від слідства.

    Ще одна справа стосується капітального ремонту підпірної стінки в парку «Позняки» у Дарницькому районі. Контракт на ці роботи уклали у квітні 2024 року між «Київзеленбудом» і компанією «ДСЗ».

    Вартість робіт становила майже 3,4 млн гривень. За результатами експертизи правоохоронці встановили, що до актів виконаних робіт могли бути включені роботи, які фактично не виконувалися.

    Зокрема, йдеться про свердлення отворів у залізобетонних конструкціях та встановлення анкерів. Загальна сума збитків у цій справі становить понад 928 тис. гривень.

    У січні 2026 року підозри у цьому провадженні отримали заступник генерального директора «Київзеленбуду» з питань капітальних вкладень та начальник відділу інженерного супроводження і технічного нагляду.

    Слідство вважає, що посадовці підписували акти виконаних робіт, на підставі яких підрядник отримував кошти з бюджету.

    За даними аналітичних систем, компанії «Альфа Індастріал Констракшн», «Градланд» (колишній «Гудпрайс») та «ДСЗ» активно беруть участь у державних тендерах і укладають контракти з різними органами влади.

    Найбільший обсяг угод має компанія «ДСЗ» — 47 контрактів на суму понад 256 млн гривень, з яких 21 укладено саме з «Київзеленбудом».

    Водночас правоохоронці вже не вперше розслідують можливі порушення у роботі цього комунального об’єднання. Раніше слідчі також перевіряли можливе завищення вартості робіт під час ліквідації амброзії та проведення ремонтів у парках столиці.

    Крім того, Державне бюро розслідувань розслідує справу про можливе отримання відкатів посадовцями «Київзеленбуду» від підрядників. За даними слідства, сума неправомірної вигоди могла становити понад 3,4 млн гривень.

    Наразі справи щодо колишнього керівництва комунального об’єднання вже передані до суду.

  • СБУ затримала директора медзакладу у Стрию за $3000 за «бронь» від мобілізації

    СБУ затримала директора медзакладу у Стрию за $3000 за «бронь» від мобілізації

    Правоохоронці викрили на Львівщині схему незаконного оформлення бронювання військовозобов’язаних через працевлаштування у медичний заклад. У Стрию співробітники Служби безпеки України спільно з поліцією затримали директора одного з медичних об’єднань під час отримання неправомірної вигоди.

    За даними слідства, у лютому 2026 року керівник лікарні, який одночасно є депутатом міської ради, вимагав гроші від місцевого жителя за сприяння у працевлаштуванні військовозобов’язаного чоловіка. Йшлося про оформлення на посаду водія карети швидкої допомоги у підконтрольному медзакладі.

    Наявність такої роботи давала можливість отримати офіційне бронювання від мобілізації на період воєнного стану. Свої послуги посадовець оцінив у 3 тисячі доларів США.

    Правоохоронці затримали службовця одразу після передачі коштів у порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України. Наразі тривають першочергові слідчі дії, вирішується питання щодо повідомлення про підозру та обрання запобіжного заходу.

    Офіційно ім’я затриманого правоохоронні органи не розголошують. Водночас, за інформацією джерел у правоохоронних структурах, йдеться про Івана Зрайла — директора Стрийської міської об’єднаної лікарні та голову фракції партії «Європейська солідарність» у Стрийській міській раді.

    Також джерела повідомляють, що Галицький районний суд м.Львова 27 лютого обрав запобіжний захід Івану Зрайлу у вигляді тримання під вартою із альтернативою внесення застави у розмірі 266 тисяч гривень.

  • Кількість нелегальної зброї в Україні зросла утричі з початку війни

    Кількість нелегальної зброї в Україні зросла утричі з початку війни

    В Україні на руках у цивільного населення може перебувати до п’яти мільйонів одиниць незареєстрованої вогнепальної зброї. Таку оцінку наводять представники Консультативної місії ЄС. За їхніми даними, кількість необлікованих стволів після початку повномасштабної війни зросла приблизно утричі порівняно з довоєнним періодом.

    Проблема нелегального обігу озброєння стала предметом закритого засідання парламентського комітету з питань правоохоронної діяльності. Участь у ньому взяли міністр внутрішніх справ Ігор Клименко та керівництво Національної поліції. Як повідомив перший заступник голови комітету Андрій Осадчук, під час зустрічі детально обговорили ризики використання вибухових речовин і нелегальної зброї в цивільному секторі.

    Поштовхом до обговорення стала стрілянина в Черкаській області наприкінці січня, внаслідок якої загинули четверо поліцейських і ветеран Сергій Русінов. За словами Осадчука, для міністра та керівництва Нацполіції ситуація стала серйозним викликом, який вимагає системної відповіді.

    Паралельно журналісти повідомляють про активну діяльність тіньових онлайн-майданчиків. На них пропонують не лише стрілецьку зброю, а й вибухівку. Серед оголошень фігурують гранати Ф-1 за ціною від 130 доларів та гранатомети РПГ-7 приблизно від 880 доларів. При цьому частина таких пропозицій може бути шахрайською, однак сам факт доступності подібних товарів викликає занепокоєння.

    Ціни на чорному ринку часто суттєво нижчі за легальний сегмент. За даними журналістів, популярні моделі пістолетів продаються у два-три рази дешевше, ніж у ліцензованих магазинах. Така різниця у вартості простежується і щодо довгоствольної зброї. Саме ціновий фактор, на думку експертів, може стимулювати попит на нелегальні канали збуту.

    Окрему увагу на засіданні приділили темпам легалізації трофейної зброї. Попри ухвалені Верховною Радою зміни до законодавства у 2024 році, процес декларування та приведення обігу зброї у правове поле відбувається повільно. У результаті значна кількість озброєння залишається поза державним контролем.

  • Викрали іноземця та катували три дні: у столиці викрито злочинну організацію

    Викрали іноземця та катували три дні: у столиці викрито злочинну організацію

    Правоохоронці знешкодили злочинну організацію, яку створили двоє колишніх «смотрящих» столичного слідчого ізолятора. Після звільнення з місць позбавлення волі вони разом із десятьма спільниками розгорнули діяльність на території Київської та Житомирської областей.

    Про викриття угруповання повідомила пресслужба Національної поліції України. За даними слідства, організатори ще під час перебування за ґратами налагодили канали постачання заборонених речей до ізолятора та контролювали внутрішню кримінальну ієрархію. Після звільнення вони масштабували свою діяльність.

    Найрезонанснішим епізодом стало викрадення громадянина Китаю. За версією слідства, зловмисники запросили іноземця до України нібито для інвестування у бізнес, зустріли його у Львові, після чого силоміць вивезли до орендованого будинку на Житомирщині. Там потерпілого утримували протягом трьох днів, домагаючись доступу до його банківських рахунків. У результаті було перераховано 28 тисяч доларів США.

    Крім цього, за інформацією поліції, учасники угруповання незаконно заволоділи автомобілем BMW X7 із застосуванням насильства, вчиняли розбійні напади та грабежі у Києві та області, вимагали гроші під виглядом неіснуючих боргів, втягнули неповнолітнього у злочинну діяльність та використовували вогнепальну зброю, зокрема автомат АК-74.

    Під час понад 20 обшуків правоохоронці вилучили автоматичну зброю, пістолети, ножі та більше 90 набоїв. Один із організаторів намагався залишити територію України, однак його затримали за кілька кілометрів від кордону з Молдовою.

    Наразі більшість фігурантів перебувають під вартою без права внесення застави. Їм інкримінують створення злочинної організації, викрадення людей, розбої, вимагання та поширення злочинного впливу. Санкції статей передбачають до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    У поліції зазначають, що ця спецоперація є частиною системної роботи з протидії організованій злочинності. Раніше правоохоронці повідомили про викриття міжрегіональної банди, яку підозрюють у вимаганні 800 тисяч доларів у подружжя з Івано-Франківщини, а також про ліквідацію масштабного каналу контрабанди заборонених речовин.

    Силовики наголошують, що боротьба з кримінальними угрупованнями триває у різних регіонах країни.

  • У Києві затримали організатора схеми виїзду військовозобов’язаних під виглядом футбольної команди

    У Києві затримали організатора схеми виїзду військовозобов’язаних під виглядом футбольної команди

    У Києві правоохоронці затримали 26-річного чоловіка, який організував схему незаконного виїзду військовозобов’язаних за кордон під виглядом участі у футбольній команді. За “послугу” фігурант просив 10 тисяч доларів з особи.

    Як повідомляє поліція, слідчі та оперативники провели спецоперацію та викрили організатора оборудки, який пропонував клієнтам нібито легальний спосіб виїзду з України у складі спортивної команди. За версією слідства, чоловік обіцяв оформити необхідні документи, забезпечити працевлаштування, організувати перевезення до кордону та надати інструкції для проходження пункту пропуску.

    Під час зустрічей із потенційними “клієнтами” він укладав домовленості та гарантував повний супровід. За даними слідства, на виконання всіх формальностей відводилося до десяти днів – від підписання контракту з “футбольною командою” до безпосереднього супроводу на кордоні. У пакет послуг входили також розробка маршруту та поради щодо поведінки під час перевірок.

    Затримання відбулося під час однієї з таких зустрічей, коли організатор отримував частину обумовленої суми. За інформацією правоохоронців, він намагався мінімізувати ризики викриття: запропонував передати готівку в салоні таксі, щоб переконатися у відсутності стеження. Втім, оперативники задокументували передачу коштів і затримали його у процесуальному порядку.

    Операцію ініціювали та провели співробітники Голосіївського управління поліції у взаємодії з оперативниками Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України.

    Після затримання чоловіку повідомлено про підозру за частиною третьою статті 332 Кримінального кодексу України – незаконне переправлення осіб через державний кордон. Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до дев’яти років.

    Досудове розслідування триває. Правоохоронці встановлюють можливих спільників та інших осіб, які могли скористатися незаконною схемою.

  • Директор фіндепартаменту КМДА отримав підозру через збитки на 581 млн грн

    Директор фіндепартаменту КМДА отримав підозру через збитки на 581 млн грн

    Нацполіція намагається довести, що директор Департаменту фінансів Київської міськдержадміністрації Володимир Репік допустив службову недбалість під час здійснення місцевих запозичень у 2020–2021 роках, чим завдав бюджету столиці збитків на 581,1 млн гривень. Йдеться про суму відсотків, які Київ сплатив інвесторам за облігації внутрішніх місцевих позик.

    Кримінальне провадження №42022102100000180 було відкрито 4 жовтня 2022 року Шевченківським управлінням Нацполіції Києва. 23 січня 2026 року Репіку повідомили про підозру за ч.2 ст. 367 Кримінального кодексу України — службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки. Санкція статті передбачає до п’яти років позбавлення волі.

    Що інкримінує слідство

    За даними слідства, у 2020–2021 роках Департамент фінансів КМДА здійснив випуск облігацій серій «I», «J», «K», «L», «M», «N», «O» на загальну суму 2,59 млрд гривень. Дохідність перших чотирьох серій становила 11%, а наступних трьох — 5% маржі плюс облікова ставка Національного банку України.

    Рішення про здійснення запозичень ухвалювала Київрада, зокрема рішенням №439/9518 від 3 вересня 2020 року було передбачено емісію облігацій на 1,49 млрд грн. У документах зазначалося, що директор фіндепартаменту має здійснювати всі необхідні дії, пов’язані із запозиченнями, включно з підписанням відповідних документів.

    Правоохоронці вважають, що потреби у залученні коштів не було, адже бюджети Києва 2020 та 2021 років були профіцитними — близько 11 млрд грн щороку. За результатами судової економічної експертизи встановлено, що місто сплатило 581,1 млн грн відсотків за облігаціями.

    У матеріалах слідства також зазначено, що останні серії облігацій нібито випускалися для покриття відсотків за попередніми, а директор департаменту не ініціював заходів щодо зменшення боргового навантаження чи перегляду умов запозичень.

    Запобіжний захід і позиція захисту

    26 січня Шевченківський райсуд Києва обрав Репіку запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з 21:00 до 6:00 до 23 березня 2026 року. Йому також заборонено залишати Київську область без дозволу слідства, зобов’язано здати закордонний паспорт і з’являтися за викликом.

    2 лютого суд відмовив у клопотанні про його відсторонення від посади. Захист наголошував, що всі документи вже вилучені, слідство триває майже чотири роки, а відсторонення може негативно вплинути на роботу міста в умовах воєнного стану. Репік підозру не визнає і наполягає, що рішення про запозичення ухвалювала Київрада як колегіальний орган.

    Кар’єра та зв’язки

    Володимир Репік працює на держслужбі понад 30 років. До приходу в КМДА у 2010 році обіймав посади в Держказначействі, Мінфіні та Міністерстві ЖКГ. У різні роки його називали близьким до колишнього очільника КМДА Олександра Попова, а згодом — до першого заступника голови КМДА Миколи Поворозника.

    У період повномасштабної війни частина депутатів Київради критикувала фінансову політику міської влади, зокрема розподіл коштів між інфраструктурними проєктами та підтримкою армії.

    У публічному просторі також згадуються компанії, пов’язані з родичем чиновника Андрієм Репіком, які виконували роботи на замовлення структур, підпорядкованих КМДА. Водночас прямих обвинувачень у межах цього кримінального провадження щодо таких компаній не висунуто.

    Слідство у справі триває.

  • Вибух у Коломиї: у приміщенні ТЦК пошкоджено вікна, постраждалих немає

    Вибух у Коломиї: у приміщенні ТЦК пошкоджено вікна, постраждалих немає

    У місті Коломия на Прикарпатті 18 лютого о 01:15 стався вибух у приміщенні Коломийського районного територіального центру комплектування (ТЦК). Про це повідомляє Івано-Франківська обласна прокуратура.

    Внаслідок вибухової хвилі в окремих приміщеннях вибито шибки у вікнах. Постраждалих немає.

    За даним фактом відкрито кримінальне провадження за ч. 2 ст. 258 Кримінального кодексу України — терористичний акт, вчинений за попередньою змовою групою осіб.

    Наразі прокурори спільно зі співробітниками Служба безпеки України та Національна поліція України з’ясовують обставини інциденту, у тому числі причину вибуху та осіб, які можуть бути до нього причетні.

  • Мільйони на рахунках і соцвиплати: екскерівник міграційної поліції задекларував статки перед звільненням

    Мільйони на рахунках і соцвиплати: екскерівник міграційної поліції задекларував статки перед звільненням

    Колишній очільник департаменту міграційної поліції Національна поліція України Сергій Шайхет подав декларацію перед звільненням із посади. У документі відображені багатомільйонні доходи родини, значні грошові активи, елітна нерухомість, а також отримання соціальних виплат дружиною, попри суттєві фінансові ресурси.

    Згідно з декларацією, основний дохід Шайхета за звітний період становив 2,35 млн грн заробітної плати. Додатково він отримав 62 тис. грн за сумісництвом у Національна академія внутрішніх справ, де працював старшим викладачем кафедри кримінального процесу.

    Дружина посадовця, Олена Шайхет, задекларувала 3,4 млн грн доходу від підприємницької діяльності, 64 тис. грн заробітної плати від адвокатського об’єднання «Кепіталс», а також 32,56 тис. грн соціальних виплат, зокрема допомоги внутрішньо переміщеним особам від департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради.

    Нерухомість родини включає квартиру площею 191 м² у Києві, придбану 5 січня 2024 року за 14,96 млн грн, квартиру 103,1 м² в Одесі та квартиру 48 м² у Луцьку, що належить самому Шайхету. Також задекларовано машиномісце в Києві площею 56 м² вартістю 1 млн грн.

    На більшість київських об’єктів оформлено право безоплатного користування для Шайхета, його дружини та трьох дочок — Олександри, Аріни та Єви.

    У 2024 році ексочільник департаменту користувався автомобілями Skoda Superb 2021 року випуску та Audi Q7 2011 року, а також задекларував причіп-платформу Niewiadow 2008 року.

    Дружина володіє корпоративними правами: 90% у АО «Кепіталс» (з 2020 року) та 50% у АО «Алегіум» (набуті 29 жовтня 2025 року).

    Грошові активи родини є значними. На банківських рахунках Олени Шайхет зберігається близько 746 тис. грн та 8 тис. євро в Універсал Банку, а також 27,56 млн євро у ПриватБанк. У Сергія Шайхета — 1,24 млн грн та 19,84 тис. доларів США в ПриватБанку. Крім того, готівкою дружина задекларувала 20 тис. доларів і 5 тис. євро.

    У декларації відсутні відомості про кредити чи значні фінансові зобов’язання. Також зазначено, що Шайхет є членом Національна асоціація адвокатів України.

    Звільнення Сергія Шайхета з посади відбулося наприкінці листопада 2025 року. За його словами, він залишив посаду за власним бажанням. Водночас у публічному просторі лунають припущення про можливий зв’язок відставки з діяльністю його брата, чия компанія фігурує у справі Міндіча.

  • Вибух у центрі Чернівців: поліція затримала 32-річного місцевого жителя

    Вибух у центрі Чернівців: поліція затримала 32-річного місцевого жителя

    У Чернівцях поліцейські оперативно затримали чоловіка, який під час конфлікту кинув гранату, внаслідок чого постраждали люди. Про це повідомили в ГУ Національної поліції у Чернівецькій області.

    Інцидент стався на вулиці Героїв Майдану в обласному центрі. До поліції надійшло повідомлення про конфлікт між невідомими особами, під час якого один із учасників, імовірно, кинув гранату. Унаслідок вибуху травмувалися троє громадян.

    За попередніми даними, одну людину госпіталізували до лікарні, ще двом надали медичну допомогу на місці події. Також вибухом пошкоджено транспортний засіб.

    На місце події негайно прибули слідчо-оперативна група, вибухотехніки та патрульні поліцейські. У ході оперативних заходів правоохоронці встановили особу ймовірного зловмисника — ним виявився 32-річний місцевий житель. Чоловіка затримали у процесуальному порядку.

    Наразі вирішується питання про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 4 ст. 296 Кримінального кодексу України — хуліганство. Тривають невідкладні слідчі дії.

  • Кожна 40-а ДТП із жертвами в Україні сталася через п’яних водіїв

    Кожна 40-а ДТП із жертвами в Україні сталася через п’яних водіїв

    У 2025 році Національна поліція склала 138 047 протоколів за керування транспортом у стані сп’яніння. Йдеться про порушення, передбачені статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Це на 8% менше, ніж у 2024 році, і перше зниження показника за останні п’ять років, коли кількість таких випадків щороку зростала.

    Попри загальне скорочення, у чотирьох регіонах зафіксовано зростання кількості протоколів. Найбільше — на Рівненщині, де показник зріс на 19%, на Хмельниччині — на 18%, на Харківщині — на 8,5% та у Запорізькій області — на 3%.

    Найбільшу кількість порушень виявили у Дніпропетровській області — 13 519 протоколів, у Харківській області — 12 095 та в Одеській області — 11 543. Найменше — у Херсонській області, де зафіксовано 1 138 випадків, у Чернівецькій області — 1 596 та в Івано-Франківській області — 1 897.

    Окрім адміністративних матеріалів, Генеральна прокуратура відкрила 1 044 кримінальні провадження за статтею 286-1 Кримінального кодексу України, що стосується порушення правил безпеки дорожнього руху водіями у стані сп’яніння. До суду дійшло 59% цих справ.

    За даними правоохоронців, торік за участю нетверезих водіїв сталося 643 дорожньо-транспортні пригоди із загиблими або травмованими. Це на третину менше, ніж роком раніше. Внаслідок таких аварій загинули 73 людини, ще 857 отримали травми.

    Кожна 40-та ДТП із загиблими чи постраждалими пов’язана з водінням у стані сп’яніння. У 2023–2024 роках цей показник був значно гіршим — кожна 25-та аварія з жертвами ставалася через п’яних водіїв.