Позначка: Нацполіція

  • Розстріл українських військових на Харківщині: силовики затримали озброєного російського окупанта в Харкові

    Розстріл українських військових на Харківщині: силовики затримали озброєного російського окупанта в Харкові

    Правоохоронні органи України в результаті масштабної спеціальної операції затримали підозрюваного в жорстокому вбивстві українських захисників на Харківщині, яким виявився діючий військовослужбовець збройних сил РФ. Про успішне знешкодження небезпечного злочинця офіційно повідомив міністр внутрішніх справ Іван Вигівський. За даними Національної поліції, трагедія забрала життя п’ятьох бійців 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців, а сам напад стався напередодні, 13 жовтня.

    Для встановлення місцезнаходження та нейтралізації нападника було розгорнуто масштабні пошукові заходи із залученням спецпризначенців поліції, кримінальних аналітиків, слідчих, криміналістів, бійців Військової служби правопорядку, контррозвідників Служби безпеки України, військовослужбовців Національної гвардії та представників прокуратури. Головним завданням зведених підрозділів було оперативне затримання фігуранта до того, як озброєний ворог міг би завдати шкоди цивільним або іншим військовим.

    «Злочинець був озброєний, тому головною метою було якнайшвидше його затримати та не допустити більшої кількості жертв. Менш ніж за добу наші підрозділи обстежили десятки квадратних кілометрів території, зокрема ймовірні маршрути пересування вбивці та місця, де він міг переховуватися. Годину тому підозрюваного – військового РФ – затримали», – повідомив Іван Вигівський.

    Фізичне перехоплення та взяття під варту російського військового відбулося безпосередньо в місті Харкові. Наразі тривають невідкладні процесуальні та слідчі дії, спрямовані на детальне з’ясування всіх мотивів, хронології та обставин скоєння злочину проти воїнів 72-ї ОМБр. Крім того, силовики перевіряють затриманого окупанта на можливу причетність до вчинення ще одного вбивства на території регіону. Подальше досудове розслідування цього кримінального провадження здійснюватиметься слідчими Служби безпеки України під процесуальним керівництвом прокуратури.

  • Glovo перевіряє інформацію про росіян-кур’єрів у Києві після заяви бійця 425-го полку

    Glovo перевіряє інформацію про росіян-кур’єрів у Києві після заяви бійця 425-го полку

    Боєць 425-го окремого штурмового полку з позивним «Киянин» заявив, що двоє громадян РФ нібито змогли перетнути лінію бойових дій у Сумській області, дістатися до Києва та протягом кількох місяців працювати кур’єрами служби доставки. Офіційного підтвердження цієї історії від правоохоронних органів наразі немає.

    За словами військового, чоловіки начебто не мали ані документів, ані грошей, однак попутками доїхали до столиці. Після цього вони, за його версією, влаштувалися кур’єрами та близько трьох місяців вільно пересувалися Києвом. Згодом чоловіки нібито заробили гроші, придбали телефони та спробували виїхати з України в напрямку Білорусі, де їх і затримали.

    Окремо «Киянин» розповів ще про один випадок: росіянин нібито безперешкодно пересувався електричкою у Дніпропетровській області, а увагу до себе привернув лише під час спроби розрахуватися карткою російського Сбербанку. Військовий використав ці історії як аргумент для критики контролю в тилових регіонах.

    Після розголосу у Glovo відреагували на заяви військовослужбовця. У компанії наголосили, що станом на зараз жодних підтверджень озвученим твердженням немає. Водночас сервіс заявив про готовність співпрацювати з правоохоронцями для встановлення всіх обставин.

    У Glovo також зазначили, що залучення кур’єрів передбачає перевірку документів. За інформацією компанії, кандидат повинен завантажити паспорт або ID-картку, а документи додатково перевіряють під час очної співбесіди. Виплати кур’єрам здійснюють на рахунки в українських банках.

    Водночас Національна поліція станом на момент публікації окремо цю історію не підтверджувала. Тому твердження про те, що затримані чоловіки справді були російськими військовими і працювали саме кур’єрами Glovo, поки залишається заявою військовослужбовця, а не встановленим правоохоронцями фактом.

    Історія викликала резонанс саме через те, що кур’єрська робота передбачає постійне пересування містом і доступ до великої кількості адрес. Однак до появи офіційних результатів перевірки робити висновки про реальний масштаб інциденту передчасно.

     

  • Пів мільйона доларів за «вирішення питань»: у Києві викрили псевдопрацівника НАБУ

    Пів мільйона доларів за «вирішення питань»: у Києві викрили псевдопрацівника НАБУ

    У Києві правоохоронці затримали 29-річного чоловіка, якого підозрюють у масштабній шахрайській схемі. За версією слідства, він видавав себе за співробітника Національного антикорупційного бюро України та переконував підприємця, що має впливових знайомих у НАБУ, Державній податковій службі, Бюро економічної безпеки та судах. За «вирішення проблем» чоловік, як стверджують правоохоронці, уже отримав $280 тисяч, а згодом вимагав ще $200 тисяч.

    Справу розслідують Національна поліція за матеріалами Управління внутрішнього контролю НАБУ та за процесуального керівництва Офісу генерального прокурора.

    За даними НАБУ, історія почалася після того, як підозрюваний дізнався від свого батька, що щодо підприємця та його дружини проводяться податкові перевірки приблизно на 32 млн гривень. Батько нібито переконував бізнесмена, що його син займає високу посаду у НАБУ та може допомогти владнати проблеми.

    Пів мільйона доларів за «вирішення питань»: у Києві викрили псевдопрацівника НАБУ

    Розповідав про «зв’язки» у НАБУ, БЕБ і судах

    Слідство вважає, що чоловік використовував образ впливового правоохоронця максимально переконливо. Він оперував юридичною термінологією, посилався на нібито внутрішню інформацію та поступово вигадував нові проблеми, які потребували додаткових грошей.

    Зокрема, за інформацією НАБУ, він розповідав підприємцю про нібито існування «замовлення» з боку впливових осіб, а також переконував його, що проти бізнесмена буцімто відкрито кримінальне провадження в БЕБ.

    Правоохоронці наголошують: такого кримінального провадження насправді не існувало.

    Саме за «вирішення» податкових і судових проблем, а також за начебто припинення можливого кримінального переслідування чоловік, за даними слідства, поступово отримував великі суми готівкою.

    У період із вересня 2025 року до березня 2026 року підприємець передав йому загалом $280 тисяч.

    Після $280 тисяч попросив ще $200 тисяч

    На цьому, за версією слідства, схема не завершилася.

    Підозрюваний повідомив підприємцю, що для остаточного «вирішення» проблем необхідно передати ще $200 тисяч.

    За ці гроші він начебто мав організувати одразу кілька дій: провести штучне банкрутство, домогтися скасування штрафних санкцій та зняти арешт із активів бізнесмена.

    Таким чином, загальна сума, яку фігурант намагався отримати від підприємця, наближалася до пів мільйона доларів — $480 тисяч. У самому НАБУ справу назвали «$500 000 за вирішення питань».

    Саме під час передачі останньої частини грошей чоловіка й затримали.

    Приніс підроблений судовий документ

    Одна з найцікавіших деталей справи — спроба переконати підприємця в реальності своїх «можливостей» за допомогою документів.

    За даними НАБУ, на зустріч, під час якої мав отримати $200 тисяч, підозрюваний приніс підроблений судовий документ, який нібито підтверджував закриття справи.

    Правоохоронці затримали чоловіка безпосередньо під час отримання коштів.

    Після цього слідчі провели обшуки у Києві та Харкові — за місцями, пов’язаними з підозрюваним, а також у його автомобілі.

    За інформацією правоохоронців, під час слідчих дій вилучили гроші, мобільні телефони та інші речові докази, які мають значення для кримінального провадження.

    Йому загрожує відповідальність за шахрайство в особливо великих розмірах

    29-річному чоловікові повідомили про підозру одразу за кількома статтями Кримінального кодексу.

    Його дії кваліфікували за частиною 5 статті 190 КК України — шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах, а також за частиною 2 статті 15 та частиною 5 статті 190 — замах на таке шахрайство.

    Суд обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави у розмірі 998 тисяч гривень. Про це також повідомляє УНН із посиланням на матеріали правоохоронців.

    Водночас слідство триває, а остаточну винуватість чоловіка має встановити суд.

    НАБУ окремо нагадує про презумпцію невинуватості: до обвинувального вироку суду особа вважається невинуватою.

    Чому схема могла виглядати переконливо

    Подібні схеми часто будуються не лише на самій легенді про «впливового правоохоронця», а й на використанні реальних проблем потенційної жертви.

    У цьому випадку підозрюваний, за даними слідства, справді знав про податкові перевірки підприємця та його дружини. Саме це дозволяло йому створювати враження доступу до закритої інформації.

    Додатково чоловік використовував професійну юридичну лексику та демонстрував документи, які мали підтверджувати його розповіді.

    Таким чином, схема могла виглядати для потерпілого не як звичайне телефонне шахрайство, а як реальна пропозиція від людини, яка нібито має доступ до державних органів.

    Правоохоронці не повідомляють, що до схеми справді були залучені працівники НАБУ, БЕБ, ДПС або судів.

    Навпаки, офіційна позиція НАБУ полягає в тому, що чоловік лише видавав себе за працівника Бюро.

    Шахраї все частіше прикриваються силовими структурами

    Схеми, в яких зловмисники представляються співробітниками правоохоронних органів, в Україні трапляються регулярно.

    «Ненька інфо» раніше писала про випадок у Києві, коли шахраї залякали 13-річну доньку військового заявами про нібито кримінальну відповідальність її батьків та змусили передати понад 2,5 млн гривень.

    Тоді зловмисники представлялися співробітниками силових структур та переконували дитину, що сім’я нібито може бути причетною до фінансування країни-агресора. «Ваших батьків посадять на 25 років»: у Києві шахраї змусили 13-річну доньку військового віддати понад 2,5 млн грн — Ненька інфо

    Також «Ненька інфо» повідомляла про інший випадок у столиці: 51-річного чоловіка затримали за підозрою у вимаганні $20 тисяч за нібито оформлення інвалідності та зняття військовозобов’язаного з обліку. 

    Окрема велика категорія справ стосується вже реальної корупції та «кришування» незаконного бізнесу. У вересні НАБУ і САП заявили про викриття злочинної організації, яку, за версією слідства, очолював посадовець Офісу генпрокурора. Йшлося про системне отримання неправомірної вигоди від шахрайських кол-центрів.

    Цю справу також детально висвітлювала «Ненька інфо». Операція «Карфаген»: НАБУ та САП оприлюднили плівки у справі про «кришування» шахрайських кол-центрів — Ненька інфо

    НАБУ цього року розслідує сотні проваджень

    За офіційною статистикою Бюро, лише за січень–серпень 2026 року НАБУ розпочало 521 кримінальне провадження.

    За цей же період 153 особам повідомили про підозру, а до суду направили 72 обвинувальні акти щодо 148 осіб. Загальна сума збитків у справах, переданих до суду за цей період, перевищила 11 млрд грн.

    На цьому тлі історія з псевдопрацівником НАБУ показова ще й тому, що зловмисник, за версією слідства, намагався використати авторитет антикорупційного органу для виманювання грошей.

    Правоохоронці зараз встановлюють усі обставини справи та перевіряють, чи мав чоловік спільників і чи могли бути інші потерпілі.

     

  • Фейкові побачення і ніж: СБУ зірвала серію вбивств військових у Запоріжжі

    Фейкові побачення і ніж: СБУ зірвала серію вбивств військових у Запоріжжі

    У Запоріжжі Служба безпеки України та Національна поліція заявили про зрив серії замовних убивств українських військовослужбовців. За версією слідства, двоє місцевих жителів віком 18 та 19 років погодилися виконувати завдання російської ФСБ та готували фізичну ліквідацію одразу чотирьох військових Збройних сил України.

    Сценарій, який описують правоохоронці, був побудований не на прямому стеженні чи нападі біля військової частини, а на соціальній інженерії. За даними СБУ, російська спецслужба планувала заманювати українських військових на нібито романтичні зустрічі через фейкові жіночі акаунти на сайтах знайомств. Для кожного з військових мали організувати окреме «побачення», однак на місці замість жінки їх чекали б виконавці.

    За задумом, який виклала СБУ, один із завербованих мав напасти на військовослужбовця з мисливським ножем, а другий — знімати вбивство на мобільний телефон як доказ виконання завдання перед російським куратором.

    Правоохоронці стверджують, що встигли викрити план до моменту нападу. Обох підозрюваних затримали у Запоріжжі, коли вони, за даними слідства, підшуковували місце для майбутньої засідки. Спецоперацію проводили контррозвідка СБУ та Нацполіція.

    Фейкові побачення і ніж: СБУ зірвала серію вбивств військових у Запоріжжі

    За одного військового нібито обіцяли 120 тисяч гривень

    Офіс генерального прокурора повідомив ще одну важливу деталь: за версією слідства, російський куратор пропонував виконавцям 120 тисяч гривень за кожного вбитого українського військового. Таким чином, мова йшла не про одноразовий напад, а про серію запланованих ліквідацій.

    Правоохоронці вважають, що до більш серйозного завдання підозрюваних підводили поступово.

    За матеріалами справи, обидва молодики потрапили у поле зору ФСБ після того, як шукали у Telegram-каналах «легкий заробіток». Після встановлення контакту їм спочатку дали тестове завдання — відстежити автомобіль українських військових, а згодом підпалити його. СБУ стверджує, що це завдання вони виконали.

    Після цього, за версією слідства, російські куратори вирішили залучити їх уже до фізичних убивств.

    Такий підхід відповідає схемі вербування, про яку українські спецслужби повідомляли й раніше: спочатку виконавцю пропонують відносно просте завдання — сфотографувати об’єкт, простежити за людиною або підпалити автомобіль, а після перевірки його готовності поступово переходять до диверсій чи замахів.

    Що знайшли під час затримання

    Під час слідчих дій у підозрюваних вилучили мобільні телефони та інші предмети, які, за версією правоохоронців, можуть підтверджувати контакти із російськими кураторами та підготовку нападу.

    В окремих повідомленнях СБУ також згадуються холодна зброя, травматичний пістолет та граната.

    Усі вилучені речі мають пройти експертизи, а переписку та цифрові носії досліджуватимуть у межах кримінального провадження.

    Двом затриманим уже повідомили про підозру у державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану. Українське законодавство за такий злочин передбачає до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна, однак остаточне покарання може визначити лише суд.

    Не перша справа із підготовкою фізичних ліквідацій

    Історія в Запоріжжі виділяється тим, що, за версією слідства, ФСБ одночасно планувала ліквідацію чотирьох військовослужбовців, а для заманювання жертв використовували фейкові романтичні знайомства.

    Проте сама практика вербування українців для замахів уже неодноразово фігурувала у справах СБУ.

    У серпні «Ненька інфо» писала про затримання на Рівненщині чоловіка, якого СБУ підозрює у співпраці з ФСБ. За матеріалами тієї справи, він не лише збирав інформацію про військові об’єкти, а й нібито просив у російського куратора зброю для замовних убивств українських військових.

    На Рівненщині затримали агента ФСБ: готував убивства українських військових

    Ще одну схожу справу СБУ оприлюднила у вересні. Тоді, за версією слідства, 19-річного жителя Миколаєва завербували для замаху на Київщині. Чоловік нібито стежив за майбутньою жертвою, вивчав її маршрут, отримав зброю зі схрону та мав організувати ранкову засідку.

    Ніч у лісі, пістолет із глушником і ранкова засідка: СБУ зірвала замах ФСБ на Київщині

    «Ненька інфо» також повідомляла про справу щодо двох агенток, які, за твердженням СБУ, готували вибух біля автомобіля військовослужбовця у центрі Києва. Одна з них, за матеріалами справи, навіть маскувалася під літню жінку під час доставки вибухового пристрою.

    Переодягнулася бабусею і несла бомбу: СБУ викрила нову схему російських агенток

    Молодих виконавців шукають через Telegram

    Окремо у запорізькій справі привертає увагу вік затриманих — 18 і 19 років.

    За інформацією СБУ, їх знайшли саме через Telegram-канали із пропозиціями швидкого заробітку. Це одна з моделей, про яку українські правоохоронці регулярно попереджають: потенційним виконавцям спершу можуть пропонувати гроші за підпали, фотографування техніки, спостереження за певними об’єктами або доставку невідомих пакунків.

    У перспективі такі завдання можуть перерости у значно тяжчі злочини.

    СБУ раніше повідомляла й про ширші агентурні мережі. Наприклад, у серпні спецслужба заявила про викриття мережі з 14 людей, які, за версією слідства, збирали для російської воєнної розвідки дані про українські авіабази, F-16 та Mirage 2000.

    СБУ викрила мережу ГРУ з 14 агентів: росіяни «полювали» на F-16 та Mirage 2000

    Понад 400 терактів і диверсій, яким вдалося запобігти

    На тлі запорізької операції очільник СБУ Олександр Поклад заявив, що від початку повномасштабного вторгнення спецслужбі вдалося запобігти понад 400 терактам і диверсіям. Це дані самої СБУ, незалежно перевірити кожен із цих епізодів у відкритих джерелах неможливо.

    Сама справа в Запоріжжі наразі також перебуває на стадії досудового розслідування.

    Тому всі твердження про співпрацю затриманих із ФСБ, отримані завдання, винагороду та підготовку вбивств є версією українських правоохоронних органів. Вину конкретних осіб має остаточно встановити суд.

    Проте оприлюднені СБУ деталі демонструють зміну методів російської агентурної роботи: замість класичного збору координат або фотографування об’єктів виконавців, за версією слідства, дедалі частіше намагаються залучати саме до фізичної ліквідації людей.

    У цьому випадку схема була побудована на простій пастці: військовому пропонували знайомство, призначали «побачення», а на місці його мав чекати не співрозмовник, а озброєний виконавець.

    Реалізувати цей сценарій, за даними СБУ, не вдалося — обох підозрюваних затримали ще під час підготовки засідки.

  • «Плати або втратиш бронь»: у київській лікарні викрили побори з хірургів

    «Плати або втратиш бронь»: у київській лікарні викрили побори з хірургів

    У Києві правоохоронці викрили керівників одного з медичних закладів, яких підозрюють у систематичному вимаганні грошей із хірургів за проведені операції. За версією слідства, схема діяла роками, а лікарям, які відмовлялися платити, погрожували надмірними чергуваннями, дисциплінарними провадженнями та скасуванням бронювання від мобілізації.

    За даними поліції Києва, до схеми могли бути причетні медичний директор та двоє завідувачів відділень. Із кожної операції хірурги мали передавати керівництву від тисячі гривень. Сума залежала від кількості втручань, а гроші нібито збирали щотижня або раз на місяць.

    Особливо жорстким важелем тиску, за даними слідства, була загроза втрати бронювання. У такому разі військовозобов’язаний медик потенційно міг підлягати мобілізації.

    Оперативники Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції та слідчі столичної поліції задокументували кілька епізодів передачі коштів.

    Трьом посадовцям повідомили про підозру за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України — одержання неправомірної вигоди службовою особою, яка займає відповідальне становище.

    Медичному директору суд обрав нічний домашній арешт строком на два місяці. Двох завідувачів відділень взяли під варту на 60 діб із можливістю внесення застави.

    Остаточної вини фігурантів суд ще не встановив.

    Правоохоронці продовжують розслідування та перевіряють, скільки саме лікарів могли стати жертвами такої схеми і яку загальну суму керівництво закладу могло отримати.

  • «Медвежатник» для підстави комбата: ДБР знайшло нового фігуранта справи Ширшина

    «Медвежатник» для підстави комбата: ДБР знайшло нового фігуранта справи Ширшина

    Справа про підкидання наркотиків колишньому командиру батальйону 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура» Олександру Ширшину отримала новий, фактично кримінальний поворот. 23 вересня Державне бюро розслідувань повідомило про підозру ще одному учаснику ймовірної провокації — чоловіку, якого правоохоронці називають відомим у кримінальних колах «медвежатником». За версією слідства, саме він мав спеціальні навички для відкриття чужих автомобілів і допоміг іншим фігурантам потрапити до машини Ширшина.

    ДБР стверджує, що цей чоловік не був випадковим учасником історії. Його нібито спеціально знайшли для реалізації плану з дискредитації військового. Використовуючи кримінальні навички, він відкрив автомобіль Ширшина, після чого троє інших підозрюваних військовослужбовців отримали доступ до салону й, за версією слідчих, заховали там наркотичні засоби та психотропні речовини.

    Саме цей епізод, на думку слідства, був частиною заздалегідь підготовленої операції: створити штучні «докази», повідомити про них правоохоронцям, а потім домогтися затримання Ширшина й відкриття проти нього кримінального провадження.

    Машину відкривали спеціально

    За інформацією ДБР, троє основних фігурантів справи раніше незаконно стежили за екскомандиром і збирали про нього конфіденційні дані.

    Але для проникнення до автомобіля їм, за версією слідства, знадобилася окрема людина зі специфічними навичками. Саме так у справі й з’явився «медвежатник».

    У ніч із 27 на 28 серпня фігуранти проникли до автомобіля Ширшина біля його будинку. Усередині машини, за даними ДБР, вони сховали наркотики та психотропні речовини, попередньо розфасовані у зіп-пакети. Після цього учасники схеми самі повідомили Військову службу правопорядку та поліцію про нібито наявність заборонених речовин в автомобілі.

    Коли Ширшин сів у машину й поїхав у своїх справах, за ним продовжували стежити. Його маршрут, як стверджує слідство, передавали правоохоронцям.

    У Харкові автомобіль зупинили поліцейські. Під час огляду вони знайшли саме ті пакети, які, за нинішньою версією ДБР, були підкладені заздалегідь.

    Ширшин одразу заявив, що його підставили

    28 серпня, ще до того, як правоохоронці оголосили про викриття ймовірної схеми, сам Ширшин публічно заявив, що наркотики йому підкинули.

    Він розповідав, що поліція під час особистого обшуку нічого забороненого в нього не знайшла, а пакет в автомобілі був захований у місці, куди він сам майже не заглядав.

    Ширшин також звернув увагу, що правоохоронці нібито дуже точно знали, де саме шукати пакунок. Тоді ж він повідомляв про підозріле стеження й присутність біля місця події людей, яких вважав пов’язаними із силовими структурами.

    Національна поліція після резонансу заявила, що сигнал про можливу наявність наркотиків надійшов від Військової служби правопорядку. Тодішній т.в.о. керівника Нацполіції Максим Цуцкірідзе доручив окремо перевірити походження цієї оперативної інформації та обставини огляду автомобіля.

    Через два тижні ДБР заявило: наркотики справді підкинули

    9 вересня справа різко змінилася.

    ДБР разом із Департаментом внутрішньої безпеки Нацполіції повідомило про викриття трьох військовослужбовців окремого штурмового полку, які, за версією слідчих, і організували провокацію проти Ширшина.

    «Українська правда» з посиланням на джерело у правоохоронних органах писала, що йдеться про військовослужбовців 225-го окремого штурмового полку. Саме ДБР у своєму повідомленні номер підрозділу не називало.

    Слідство стверджує, що чоловіки незаконно стежили за Ширшиним, збирали персональну інформацію, організували проникнення в авто, придбали наркотики та психотропи, а після їх підкидання намагалися використати поліцію і ВСП для створення кримінальної справи проти екскомандира.

    За даними прокуратури, у машині йшлося приблизно про 30 пакетів із канабісом та PVP.

    Усіх трьох військових відправили під варту

    11 вересня Печерський районний суд Києва обрав запобіжні заходи трьом основним підозрюваним.

    Усі вони були відправлені під варту з можливістю внесення застави. Одному з підозрюваних суд визначив заставу 14,9 млн грн, двом іншим — приблизно по 12,6 млн грн.

    Їм інкримінують одразу кілька злочинів: незаконне проникнення до іншого володіння особи, незаконне збирання та поширення конфіденційної інформації, незаконний обіг наркотиків і психотропів, а також підбурення до притягнення завідомо невинної людини до кримінальної відповідальності.

    Новому фігуранту — «медвежатнику» — поки оголосили підозру у пособництві незаконному проникненню до іншого володіння особи. ДБР готує клопотання про обрання йому запобіжного заходу.

    «Ненька інфо» писала про цю історію ще на самому початку

    Ще 29 серпня «Ненька інфо» повідомляла про огляд автомобіля екскомбата та дивні обставини появи в машині пакетів із невідомими речовинами.

    Обшук авто екскомбата 47-ї бригади: у машині Олександра Ширшина виявили підозрілі речовини за наведенням ВСП

    На той момент ситуація виглядала зовсім інакше: поліція офіційно повідомляла про виявлення речовин, експертиза ще тривала, а сам Ширшин заявляв, що його намагаються підставити.

    Через кілька тижнів версія самого військового фактично стала основною версією слідства ДБР.

    Передісторія конфлікту Ширшина

    Історія набула особливого резонансу ще й через попередні конфлікти Ширшина з військовим командуванням.

    У травні 2025 року, коли він командував батальйоном 47-ї бригади, Ширшин різко критикував окремі бойові завдання на Курському напрямку та публічно заявляв про невиправдані, на його думку, втрати.

    Після цього щодо нього проводили службову перевірку, яка визнала військового недисциплінованим. Водночас у лютому 2026 року суд задовольнив позов Ширшина та скасував одну з дисциплінарних доган.

    Сам Ширшин також заявляв, що пізніше передавав ДБР інформацію про можливі правопорушення в одному зі штурмових підрозділів. Він пов’язував подальше стеження за собою саме зі своєю публічною активністю, хоча правоохоронці наразі офіційно не встановили мотив або замовника ймовірної провокації.

    Головне питання тепер — хто замовив операцію

    Новий підозрюваний суттєво розширює картину справи.

    За версією ДБР, це вже не виглядає як спонтанна дія кількох людей. Слідство описує послідовність, що включала стеження, збір інформації, пошук людини зі спеціальними кримінальними навичками, проникнення до автомобіля, закупівлю та підкидання наркотиків, повідомлення силовиків і передачу їм маршруту військового.

    Тобто йдеться про цілу підготовлену операцію.

    При цьому слідство поки публічно не називає людину, яка могла віддати наказ або бути ініціатором провокації. ДБР лише повідомляє, що встановлення всіх причетних триває.

    Саме це тепер стає центральним питанням справи: якщо підкидання наркотиків було справді організованою провокацією, хто її замовив і навіщо потрібно було дискредитувати колишнього комбата 47-ї бригади.

    Водночас усі викладені обставини щодо конкретних підозрюваних є версією слідства. Їхню винуватість може встановити лише суд.

  • В Україні «закрили» 94 шахрайські колцентри, але індустрія не зменшується: скільки людей там можуть працювати

    В Україні «закрили» 94 шахрайські колцентри, але індустрія не зменшується: скільки людей там можуть працювати

    Українські правоохоронці звітують про масштабну боротьбу з шахрайськими колцентрами: сотні обшуків, десятки закритих офісів, вилучені мільйони доларів та підозри організаторам. Однак аналіз ринку праці свідчить, що попит на операторів, медіабаєрів та інших працівників індустрії майже не знижується. За окремими міжнародними оцінками, в Україні можуть працювати близько тисячі таких центрів із десятками тисяч співробітників.

    Правоохоронні органи повідомили про 411 обшуків та припинення роботи 94 шахрайських колцентрів. Під час операцій було виявлено 1794 робочі місця, 26 людям повідомили про підозру, а також вилучили близько 2 млн доларів готівкою. На перший погляд, масштаби операцій значні. Однак вони можуть охоплювати лише невелику частину тіньової індустрії.

    За оцінкою Global Initiative Against Transnational Organized Crime, наведеною у звіті «Kyiv Calling», в Україні може діяти близько 1000 шахрайських колцентрів, у яких працюють приблизно 60 тисяч людей. У звіті також оцінювався потенційний оборот індустрії — до 1 млрд доларів на місяць. Якщо зіставити ці цифри з результатами останньої операції правоохоронців, припинена діяльність 94 офісів становить менше десятої частини від приблизної кількості таких структур.

    Рейди вже проводили, але колцентри адаптувалися

    Масштабні операції проти шахрайських офісів в Україні відбувалися і раніше. У 2023 році правоохоронці також проводили активні рейди. На той час кількість колцентрів оцінювали приблизно у дві тисячі, а після силових операцій їхня чисельність, за оцінками дослідників, могла скоротитися приблизно на третину.

    Однак індустрія не зникла. Один із показників її життєздатності — ринок вакансій. Шахрайські офіси потребують постійного припливу нових працівників через високу плинність кадрів, тому активно шукають персонал через популярні сайти працевлаштування та соціальні мережі. Аналіз оголошень показує, що попит на працівників колцентрів після рейдів істотно не обвалився.

    Тисячі вакансій операторів та медіабаєрів

    На Work.ua влітку 2026 року одночасно було близько 1250 вакансій за п’ятьма контактними та суміжними спеціальностями: оператор, чат-менеджер, супервайзер, лідогенератор та media buyer. Це приблизно 1,4% усіх активних вакансій порталу. Для порівняння: восени 2023 року таких оголошень було близько 1380. Тобто скорочення становило лише близько 9%.

    Ще показовішими є дані Robota.ua. У 2025 році через платформу пройшло 15 991 оголошення про пошук операторів колцентру та ще 2660 вакансій media buyer. Загалом це на 12% більше, ніж у 2023 році, і приблизно на 10% більше, ніж у 2024-му.

    При цьому саме кількість вакансій медіабаєрів за кілька років зросла особливо різко — приблизно на 40%. Водночас важливо, що не кожна вакансія оператора чи спеціаліста з реклами має стосунок до шахрайства. Такі професії широко використовують і легальні компанії.

    Однак характер частини оголошень дозволяє побачити типові для ризикового сегмента напрямки.

    Крипта, Forex, казино і БАДи

    У вакансіях часто згадуються так звані «вертикалі» — конкретні напрямки роботи. Серед них:

    • криптовалюти;
    • Forex;
    • Nutra та БАДи;
    • iGaming — казино і ставки;
    • повторні продажі;
    • affiliate-маркетинг;
    • робота з рекламними акаунтами.

    Приблизно кожне п’яте проаналізоване оголошення прямо вказувало, що саме майбутній співробітник буде рекламувати або продавати. Окремо зростає попит на media buyer — спеціалістів, які закуповують рекламу у Facebook, Google та інших системах і приводять потенційного клієнта до колцентру.

    Фактично сучасний шахрайський офіс дедалі більше нагадує повноцінну маркетингову компанію: одна команда створює рекламу та шукає потенційних клієнтів, інша телефонує їм, третя займається повторними продажами та утриманням.

    Зарплати значно вищі за ринкові

    Однією з причин, чому такі структури легко знаходять працівників, можуть бути високі зарплати. Медіанна заявлена зарплата у вакансіях, де прямо простежувався ризиковий напрямок, влітку 2026 року становила близько 50 тисяч гривень.

    Це приблизно на 54% більше, ніж у середньому в інших київських вакансіях, проаналізованих у цьому сегменті. Для криптовалютного напрямку медіанна зарплата сягала вже 70 тисяч гривень. А в окремих оголошеннях, де роботодавці прямо згадували власний колцентр, кандидатам пропонували 120–130 тисяч гривень на місяць.

    Через це легальним контакт-центрам у деяких містах може бути складно конкурувати за працівників.

    Скільки справ доходить до вироків

    Ще одна проблема — відносно невелика кількість кримінальних справ, які закінчуються реальним покаранням. За десять років у Єдиному державному реєстрі судових рішень було знайдено 339 проваджень, пов’язаних із колцентрами та шахрайством.

    Майже дві третини стосувалися двох найтиповіших схем — псевдоінвестицій та імітації роботи банків. Також поширеними залишаються: фальшиві інтернет-магазини, дзвінки нібито від служби безпеки банку та схема «ваш родич потрапив у біду».

    При цьому за весь проаналізований період було лише 17 вироків щодо 37 людей. Реальне позбавлення волі отримали лише чотири особи. Це означає, що навіть за наявності сотень кримінальних проваджень ризик отримати реальний тюремний строк для учасника такого бізнесу залишається відносно невисоким.

    Чому закриття офісів не вирішує проблему

    Шахрайські колцентри залежать передусім не від конкретного приміщення, а від людей, рекламної інфраструктури, баз потенційних жертв та платіжних механізмів. Тому після закриття одного офісу команда може переїхати, змінити юридичну оболонку або перейти на інший напрямок.

    На це вказує і ситуація з вакансіями: попри регулярні повідомлення про закриття колцентрів, попит на працівників залишається приблизно на рівні кількарічної давності, а в окремих спеціальностях навіть зростає. Дослідники Global Initiative звертають увагу ще на один фактор: багато таких компаній працюють фактично відкрито та шукають співробітників через звичайні job-сайти й TikTok.

    Саме тому одним із потенційних інструментів боротьби може бути не лише закриття фізичних офісів, а й блокування каналів рекрутингу, реклами та фінансової інфраструктури. Поки ж статистика вакансій показує: після гучних рейдів українська індустрія колцентрів не демонструє ознак радикального скорочення.

  • Удар по центру Житомира: російський дрон влучив у будівлю Нацполіції, є загиблі

    Удар по центру Житомира: російський дрон влучив у будівлю Нацполіції, є загиблі

    Російські війська 19 серпня атакували Житомир реактивними безпілотниками. Один із ударів припав на будівлю Головного управління Національної поліції в Житомирській області. Внаслідок атаки загинули двоє поліцейських, щонайменше десятеро людей постраждали.

    Про наслідки російської атаки повідомили голова Житомирської ОВА Віталій Бунечко та тимчасовий виконувач обов’язків голови Національної поліції Максим Цуцкірідзе.

    За словами очільника області, російські війська застосували для атаки на місто реактивні дрони.

    «Ворог атакував Житомир реактивними дронами. Є влучання у будівлю Головного управління Національної поліції в Житомирській області», — повідомив Бунечко.

    Загинули двоє поліцейських

    У Національній поліції підтвердили загибель правоохоронців.

    За словами Максима Цуцкірідзе, російський удар забрав життя двох поліцейських. Щонайменше десятеро людей дістали поранення.

    Інформація щодо кількості постраждалих уточнюється.

    За попередніми даними Нацполіції, для атаки російські війська використали безпілотники типу «Бандероль».

    Після влучання спалахнула пожежа

    Унаслідок удару було пошкоджено будівлю обласного управління поліції. Після влучання виникла пожежа на покрівлі та четвертому поверсі.

    На місце оперативно прибули рятувальники Державної служби України з надзвичайних ситуацій, медики та інші екстрені служби.

    Фахівці ліквідовують наслідки російської атаки та обстежують пошкоджену будівлю.

    Інформація про масштаби руйнувань та остаточну кількість потерпілих наразі уточнюється.

  • У Києві Volkswagen на швидкості влетів у зупинку: двоє загиблих, четверо постраждалих

    У Києві Volkswagen на швидкості влетів у зупинку: двоє загиблих, четверо постраждалих

    Уранці 19 серпня на Чоколівському бульварі у Солом’янському районі Києва сталася смертельна ДТП. Автомобіль Volkswagen після зіткнення з маршрутним автобусом втратив керування та влетів у зупинку громадського транспорту, де перебували люди.

    За даними голови Національної поліції Івана Вигівського, загинули двоє людей, ще четверо отримали травми різного ступеня тяжкості. Один із постраждалих перебуває у важкому стані.

    За попередньою інформацією правоохоронців, 23-річний водій Volkswagen рухався Чоколівським бульваром на високій швидкості смугою громадського транспорту. Під час різкого перелаштування автомобіль зіткнувся з маршрутним автобусом.

    Після удару водій легковика втратив контроль над автомобілем, Volkswagen виїхав у напрямку зупинки та врізався в людей. Від потужного удару металева конструкція зупинки обвалилася.

    23-річного водія затримали. На місці працюють слідчі та інші підрозділи столичної поліції. Правоохоронці встановлюють усі обставини та точну послідовність подій.

    Через аварію рух Чоколівським бульваром у напрямку вулиці Вадима Гетьмана ускладнений. Патрульна поліція закликала водіїв враховувати це під час планування маршруту.

    Вигівський на тлі трагедії також заявив про необхідність посилення відповідальності за систематичне порушення швидкісного режиму. За його словами, найближчим часом Верховна Рада має розглянути відповідний законопроєкт.

  • ДТП з другом президента: бізнесмен Ілля Павлюк перебував за кермом у стані сильного сп’яніння та залишив місце аварії

    ДТП з другом президента: бізнесмен Ілля Павлюк перебував за кермом у стані сильного сп’яніння та залишив місце аварії

    Увечері 15 серпня на трасі М-30 поблизу села Садове у Вінницькому районі сталася дорожньо-транспортна пригода за участю трьох автомобілів. За даними правоохоронних органів та ЗМІ, за кермом позашляховика Lexus перебував бізнесмен Ілля Павлюк, якого у медіа називають «тіньовим куратором» нардепів від партії «Слуга народу».

    Обставини інциденту та результати освідування

    • Механіка аварії: Водій автомобіля Ford Edge виїхав на смугу зустрічного руху, де врізався в Lexus LM350h, після чого Lexus за інерцією допустив зіткнення з Volkswagen Passat.
    • Рівень сп’яніння: Перевірка на стан алкогольного сп’яніння виявила в крові водія Lexus 2,46 проміле алкоголю (що у понад 12 разів перевищує норму). Водій Ford також перебував у нетверезому стані (1,6 проміле), а керманич Volkswagen Passat була тверезою.
    • Спроба втечі: Після прибуття поліції Павлюк, попри вимогу залишатися на місці пригоди, пересів у сторонній автомобіль Mercedes Brabus і поїхав з місця ДТП. Невдовзі патрульні зупинили його на одному з блокпостів.
    • Правові наслідки: Усі автомобілі вилучено на арештмайданчик. Слідчі розпочали кримінальне провадження за ч. 1 ст. 286-1 ККУ (порушення правил безпеки дорожнього руху особами, які керують транспортними засобами в стані сп’яніння).

    З офіційного повідомлення ГУ Нацполіції у Вінницькій області:

    «Водія Lexus, який на іншому авто покинув місце події, патрульні зупинили на одному з блокпостів. Результати освідування показали наявність алкогольного спʼяніння у керманичів Lexus (2,46 проміле) та Ford (1,6 проміле). Автомобілі помістили на арештмайданчик, триває досудове розслідування».