Позначка: наступ

  • Російська армія вперше за 2,5 року не просунулась на фронті в Україні

    Російська армія вперше за 2,5 року не просунулась на фронті в Україні

    У березні 2026 року російська армія вперше за останні два з половиною роки не змогла досягти жодного територіального просування на фронті в Україні. Натомість українські військові провели низку контратак і відновили контроль над частиною територій.

    Про це свідчать дані аналізу Інституту вивчення війни, на основі яких міжнародні медіа відзначають різке сповільнення наступальних дій РФ уздовж усієї лінії зіткнення.

    За оцінками аналітиків, протягом березня Збройні сили України звільнили близько 9 квадратних кілометрів території. Водночас темпи просування російських військ фактично зійшли нанівець після поступового падіння показників у попередні місяці. Якщо у січні окупанти просунулися більш ніж на 300 квадратних кілометрів, то в лютому цей показник скоротився більш ніж удвічі, а в березні — до нуля.

    Уповільнення наступу почалося ще наприкінці 2025 року. Аналітики пов’язують це з активними контрдіями української армії, а також із внутрішніми обмеженнями, які виникли у російських військах. Серед факторів називають ускладнення доступу до технологій зв’язку та координації, що вплинуло на ефективність управління підрозділами.

    Окремо зазначається, що Росія поступово втрачає контроль над частиною позицій на південному відтинку фронту, зокрема між Донецькою та Дніпропетровською областями. Якщо на початку року під контролем окупантів там перебувало понад 400 квадратних кілометрів, то вже в березні ця площа скоротилася майже утричі.

    Водночас ситуація на півночі Донецької області залишається складною. Найбільший тиск російські війська продовжують чинити на напрямках Краматорська та Слов’янська, де зберігається висока інтенсивність бойових дій.

    Попри зупинку просування на суходолі, Росія значно наростила використання безпілотників. За даними аналізу, у березні було застосовано понад 6 тисяч далекобійних дронів, що стало рекордним показником від початку повномасштабної війни.

    Загалом після чотирьох років війни Росія контролює трохи більше ніж 19 відсотків території України. Значна частина цих земель була захоплена ще на початку вторгнення, а подальші наступальні дії даються окупантам дедалі складніше.

    Експерти відзначають, що лінія фронту фактично стабілізувалася. Попри спроби наступу на різних напрямках, російські війська не змогли прорвати українську оборону, зазнаючи значних втрат. Натомість ЗСУ активно вражають логістику противника, що ускладнює забезпечення його підрозділів.

    За оцінками військових аналітиків, найближчими місяцями ситуація на фронті може перейти у фазу затяжної стагнації. Водночас Росія готується до нових спроб наступу, однак швидких результатів від них не очікують через виснаження ресурсів і ефективну роботу українських сил оборони.

  • Українські контратаки зірвали плани наступу Росії на кількох напрямках

    Українські контратаки зірвали плани наступу Росії на кількох напрямках

    Просування російських військ на фронті у 2026 році суттєво сповільнилося, тоді як українські сили дедалі частіше перехоплюють ініціативу на різних напрямках. Про це повідомляють аналітики Інституту вивчення війни.

    За їхніми даними, у період з жовтня 2025 року до кінця березня 2026 року російські війська захопили близько 1929 квадратних кілометрів території, просуваючись у середньому на 10,66 квадратного кілометра на добу. Для порівняння, роком раніше темпи були значно вищими — понад 14 квадратних кілометрів на день.

    Особливо помітне падіння темпів у перші три місяці 2026 року. За оцінками аналітиків, російські сили просувалися в середньому лише на 5,5 квадратного кілометра на добу, що майже вдвічі менше, ніж за аналогічний період 2025 року.

    Однією з ключових причин уповільнення називають активні дії українських сил. Контратаки та удари середньої дальності значно ускладнюють логістику та наступальні можливості російської армії.

    Аналітики відзначають, що взимку та навесні 2026 року Збройні сили України досягли найбільш відчутних успіхів за тривалий час. Зокрема, українські підрозділи звільнили понад 400 квадратних кілометрів території на Олександрівському та Гуляйпільському напрямках у межах двох наступальних операцій.

    Ці дії мали ширший ефект на фронті. Російським військам доводиться одночасно утримувати оборону та намагатися продовжувати наступ, що призводить до розпорошення ресурсів і ослаблення позицій.

    У ISW наголошують, що поточна ситуація не свідчить про неминучість великих успіхів Росії. Зокрема, малоймовірним виглядає швидке просування на Куп’янському напрямку або на півдні України.

    Додатковим фактором є кадрові проблеми російської армії. Війська РФ продовжують зазнавати значних втрат і дедалі більше покладаються на недостатньо підготовлену піхоту. Також спостерігаються труднощі із закріпленням на нових позиціях, попри використання тактики інфільтрації.

    У підсумку аналітики констатують, що ситуація на фронті залишається динамічною, а ініціатива дедалі частіше переходить до українських сил.

  • У Росії визнали що контратаки України зірвали плани наступу на 2026 рік

    У Росії визнали що контратаки України зірвали плани наступу на 2026 рік

    Російський інформаційний простір, орієнтований на підтримку війни, демонструє зростаюче занепокоєння через дії Збройних сил України. Пропагандисти дедалі частіше визнають, що контратаки ЗСУ та удари по тилових об’єктах суттєво ускладнюють здатність Росії проводити наступальні операції у 2026 році.

    Про це йдеться в аналітичних матеріалах Інституту вивчення війни. За їхніми оцінками, російські ультранаціоналістичні коментатори дедалі відвертіше говорять про проблеми на фронті та стратегічні ризики для Кремля.

    Зокрема, один із російських пропагандистів визнав, що економічний потенціал західних країн значно перевищує можливості Росії і це вже проявляється на полі бою. Йдеться про масовані удари українських безпілотників по території РФ, які дедалі частіше здійснюються сотнями апаратів одночасно.

    За його словами, масштаби таких атак лише зростатимуть, тоді як російська сторона не здатна виробляти достатню кількість ракет-перехоплювачів для ефективної протидії. У цьому контексті в російському середовищі звучать навіть заяви про неминучість поразки та необхідність завершення війни.

    Водночас частина пропагандистів продовжує наполягати на необхідності масштабного наступу, зокрема із фокусом на захопленні Слов’янська та Краматорська. Однак, як визнається, російське керівництво наразі не готове до реалізації такого сценарію.

    На цьому тлі в ISW звертають увагу на успішні удари України по російській нафтовій інфраструктурі, зокрема на Балтійському морі, що має відчутний економічний ефект для РФ.

    Додатковим фактором тиску на російську армію є ситуація безпосередньо на фронті. Російські військові блогери визнають, що найближчим часом окупанти не зможуть переломити хід бойових дій, а українські контратаки вже підірвали їхню наступальну спроможність на перспективу.

    Також фіксується зростання проблем із логістикою та зв’язком. Російські сили стикаються з труднощами через блокування супутникових сервісів, а також через нестачу сучасних засобів радіоелектронної боротьби.

    У підсумку навіть прихильники війни у російському інформаційному полі дедалі частіше ставлять під сумнів здатність армії РФ досягти прориву або утримати нинішні позиції виключно за рахунок людських ресурсів.

  • Ворог просунувся на Бахмутському напрямку і захопив нові населені пункти

    Ворог просунувся на Бахмутському напрямку і захопив нові населені пункти

    Російські війська окупували два населені пункти у Донецькій області та продовжують просування на Бахмутському напрямку. Про це повідомляє моніторинговий проєкт DeepState.

    За їхніми даними, під контроль окупантів перейшли села Свято-Покровське та Васюківка, розташовані в Бахмутському районі. Обидва населені пункти мають тактичне значення для подальшого просування російських сил у цьому секторі фронту.

    Крім того, аналітики зафіксували просування російських підрозділів поблизу Різниківки та Бондарного. Йдеться про локальні зміни лінії фронту, які можуть свідчити про спроби ворога закріпитися на нових позиціях.

    Також у DeepState уточнили лінію зіткнення поблизу населеного пункту Пазено в Бахмутському районі, що вказує на подальшу динаміку бойових дій у цьому регіоні.

    Офіційних коментарів від Генерального штабу Збройних сил України щодо цієї інформації наразі не оприлюднено. Водночас ситуація на сході України залишається напруженою, а Бахмутський напрямок — одним із ключових осередків бойових дій.

  • Російські війська послабили штурми під Покровськом але готуються до нового наступу

    Російські війська послабили штурми під Покровськом але готуються до нового наступу

    На Покровському напрямку в Донецькій області російські війська частково зменшили інтенсивність штурмових дій. За словами українських військових, це стало можливим завдяки ефективній обороні Сил оборони, яка виснажила наступальні можливості противника.

    Про ситуацію повідомив офіцер бригади Національної гвардії України «Рубіж» Володимир Черняк. Він зазначив, що протягом останніх двох тижнів характер бойових дій загалом не зазнав кардинальних змін, однак у зоні відповідальності підрозділу зафіксовано зменшення кількості ворожих штурмів.

    Водночас, за його словами, така ситуація не є однаковою по всій лінії фронту. Бойова обстановка залишається нерівномірною, і на окремих ділянках противник продовжує активні дії.

    «Противник доволі сильно сточив свої наступальні спроможності», — зазначив Черняк.

    Разом із тим російські війська не відмовляються від планів відновити наступальний потенціал. За словами офіцера, ворог активно доукомплектовує свої підрозділи, зокрема за рахунок іноземних найманців. Є інформація про підготовку бійців із країн Африки, зокрема з Ефіопії, що підтверджується радіоперехопленнями.

    Очікується, що ці сили можуть бути використані у так званих одноразових штурмах.

    Тактика російських військ при цьому суттєво не змінилася. Наразі противник рідше застосовує бронетехніку і натомість використовує легкий транспорт — мотоцикли та квадроцикли. Однак, за словами українських військових, такі атаки здебільшого завершуються невдачею.

    Водночас українські підрозділи продовжують завдавати противнику значних втрат. Зокрема, на цьому напрямку бійці третьої бригади оперативного призначення НГУ «Спартан» разом із суміжними підрозділами ліквідували роту російських військових та знищили близько півтора десятка одиниць техніки.

    Ситуація на Покровському напрямку залишається напруженою, однак українські сили утримують позиції та стримують подальший наступ противника.

  • На Олександрівському напрямку ЗСУ зупинили найпотужнішу атаку року

    На Олександрівському напрямку ЗСУ зупинили найпотужнішу атаку року

    Російські війська знову вдалися до масованих штурмових дій на фронті. Вранці 28 березня окупанти здійснили спробу масштабного наступу в операційній зоні 37 окремої бригади морської піхоти, однак атака була відбита.

    Як повідомили у бригаді, бойові дії відбувалися на Олександрівському напрямку. Для наступу противник залучив значну кількість особового складу та важку броньовану техніку.

    За словами військових, це була найпотужніша атака на цій ділянці фронту з початку року. Попри інтенсивність штурму, українським підрозділам вдалося стабілізувати ситуацію та повністю зупинити просування ворога.

    У результаті бою російські війська зазнали значних втрат. За попередніми даними, знищено 27 окупантів, ще одного поранено. Також уражено танк, два квадроцикли та два мотоцикли.

    У бригаді зазначили, що лише за першу половину доби втрати противника перевищили сумарні показники за попередні три дні бойових дій на цій ділянці.

    37-ма окрема бригада морської піхоти входить до складу 30 корпусу морської піхоти. Олександрівський напрямок розташований на стику Дніпропетровської, Донецької та Запорізької областей і залишається однією з ключових ділянок фронту.

    З початку року українські сили у межах наступальних дій вже звільнили на цьому напрямку дев’ять населених пунктів.

  • Успіхи ЗСУ на півдні змушують Росію переглядати наступальні плани

    Успіхи ЗСУ на півдні змушують Росію переглядати наступальні плани

    Успіхи українських військ на південному напрямку можуть зірвати плани Росії щодо масштабного весняно-літнього наступу у 2026 році на так званий «фортечний пояс» на сході України. Про це йдеться в аналітичному звіті американського Інституту вивчення війни.

    За оцінками аналітиків, Сили оборони України продовжують демонструвати поступ на півдні. Зокрема, 26 березня Десантно-штурмові війська повідомили про звільнення населеного пункту Березове, розташованого на південний схід від Олександрівки.

    Експерти підкреслюють, що з кінця січня 2026 року українські сили повернули під контроль більше територій, ніж російські війська змогли захопити протягом лютого. За даними українських посадовців, звільнено понад 400 квадратних кілометрів на Олександрівському та Гуляйпільському напрямках. Водночас аналітики підтверджують щонайменше 334 квадратні кілометри деокупованої території з початку року.

    У звіті зазначається, що активні дії ЗСУ створюють для російського командування складну дилему. Російські війська змушені одночасно стримувати українські контратаки на півдні та розподіляти ресурси для наступальних операцій на інших ділянках фронту.

    Як наслідок, на початку березня російське командування було змушене перекинути елітні підрозділи повітряно-десантних військ і морської піхоти з Донецької області на південь. На думку аналітиків, це суттєво підірвало можливості РФ реалізувати наступ проти «фортечного поясу».

    Під цим терміном мають на увазі систему укріплених міст у Донецькій області вздовж траси Костянтинівка – Слов’янськ, які залишаються ключовими оборонними вузлами України. Загальне довоєнне населення цих міст перевищувало 380 тисяч осіб.

    Експерти вважають малоймовірним, що Росія зможе захопити цей район у 2026 році. Вони нагадують, що аналогічні спроби у 2014 та 2022 роках завершилися невдачею. Крім того, навіть захоплення менших міст потребувало від російських військ значних ресурсів і тривалого часу.

    У звіті також звертають увагу на заяви російських посадовців, які визнають повільні темпи просування та великі втрати. Зокрема, представники російського парламенту вже зазначають, що говорити про масштабний наступ зарано.

    Аналітики підкреслюють, що Кремль усвідомлює складність військового сценарію і тому паралельно намагається досягти політичних поступок, зокрема вимог щодо передачі Україні неокупованих територій Донецької області.

    На думку експертів, такі вимоги можуть бути спробою зменшити втрати ресурсів і створити умови для потенційних майбутніх військових операцій.

  • Скільки військових втратила Росія під час нового наступу

    Скільки військових втратила Росія під час нового наступу

    Російська армія вже розпочала весняно-літній наступ на сході України, зосередивши основні зусилля на так званому «поясі фортець» у Донецькій області. Водночас у Кремлі заздалегідь готують суспільство до повільного просування та значних втрат.

    Про це повідомляють аналітики Інституту вивчення війни (ISW).

    За словами головнокомандувача Збройних сил України Олександра Сирського, Росія кинула в атаку десятки тисяч військових, які беруть участь у виснажливих піхотних штурмах. Лише за чотири дні таких боїв російські війська втратили понад 6090 осіб убитими та пораненими — це в середньому близько 1520 втрат щодня.

    Загалом за останній тиждень втрати російської армії склали 8710 військовослужбовців.

    Аналітики ISW наголошують, що такі масштаби втрат є критичними для російської армії. З огляду на нинішні темпи мобілізації в РФ, подібні показники можуть суттєво обмежити здатність проводити великі наступальні операції в майбутньому.

    У звіті також зазначається, що російські війська навряд чи зможуть досягти стратегічних цілей у 2026 році. Йдеться, зокрема, про захоплення укріпленої лінії оборони українських сил — так званого «поясу фортець».

    Найімовірніше, як вважають експерти, Росія зможе досягати лише обмежених тактичних успіхів, які супроводжуватимуться непропорційно великими втратами.

    Паралельно російська влада вже формує інформаційний фон для виправдання таких результатів. Зокрема, один із депутатів Держдуми РФ заявив, що у війні неминучі жертви, але російська армія нібито просуватиметься «неспішно» у напрямку Слов’янська та Краматорська.

    Таким чином, попри початок нового етапу наступу, експерти оцінюють перспективи російської армії як обмежені, а саму кампанію — як виснажливу та затратну з точки зору людських ресурсів.

    Раніше ми також повідомляли, що наступ РФ на Запоріжжі зупинився, але росіяни змінюють тактику. За оцінками аналітиків, окупанти зіткнулися з серйозними труднощами через контратаки ЗСУ та змушені адаптувати свої дії, зокрема переходити до більш розосереджених атак і активніше використовувати дрони. На цьому тлі нинішні спроби активізації наступу виглядають як пошук нової тактики в умовах обмеженого просування і значних втрат.

  • Наступ РФ на Запоріжжі зупинився, але росіяни змінюють тактику

    Наступ РФ на Запоріжжі зупинився, але росіяни змінюють тактику

    Російський наступ на Запорізькому напрямку вздовж колишнього Каховського водосховища фактично зупинився, однак бойові дії тривають, а противник намагається змінити підхід до просування.

    Про це заявив український військовий експерт Костянтин Машовець, оцінюючи ситуацію на південному фронті.

    За його словами, російські війська продовжують атаки низької інтенсивності, однак помітних результатів до середини березня не досягли. Основні бої тривають на ділянці Приморське – Степногірськ, а також у районах Степового, Малих Щербаків, Малої Токмачки та на підступах до Оріхова.

    У Приморському після українських контратак російські підрозділи утримують лише вузьку смугу на півдні населеного пункту. У районі Степногірська тривають зустрічні бої: більша частина міста залишається сірою зоною, тоді як українські сили контролюють північ і періодично відтісняють противника.

    На думку експерта, перед російським командуванням постає вибір: або продовжувати спроби просування вздовж Дніпра у напрямку Запоріжжя, або зосередитися на знищенні Оріхівського району оборони ЗСУ.

    При цьому наступ вузькою смугою між Степногірськом і колишнім водосховищем виглядає вразливим. Навіть у разі захоплення окремих позицій російські війська залишатимуться під загрозою флангових ударів, поки українська оборона тримає Оріхів і прилеглі райони.

    Саме тому більш імовірним сценарієм Машовець називає спробу штурму Оріхова з подальшим просуванням на північ. Додаткову роль у цьому може відіграти угруповання «Схід», яке діє з боку Гуляйполя.

    На цьому напрямку наступ російських військ також сповільнився після контратак ЗСУ, однак повністю не припинився.

    Окремо експерт звертає увагу на зміну тактики противника. Йдеться про активне використання малих піхотних груп, які проникають у глибину української оборони. Такі групи фіксуються одразу на кількох ділянках фронту — зокрема в районі Лук’янівського, східніше Степногірська та північніше лінії Степове – Щербаки.

    За словами Машовця, самі по собі ці групи не визначають результат боїв, однак за певних умов можуть становити серйозну загрозу.

    «Проблема в тому, що ЗСУ не завжди мають достатньо піхоти для швидкої зачистки таких груп. Якщо їх не вдається оперативно виявити і знищити, вони можуть накопичуватися і створювати ризики для оборони», — пояснив експерт.

    Ситуацію ускладнює активне використання безпілотників обома сторонами, що впливає на швидкість реагування і ефективність дій на передовій.

    Таким чином, попри зупинку масштабного наступу, російські війська продовжують тиск на окремих ділянках, адаптуючи свою тактику до умов сучасної війни.

  • Росія готує нові атаки на фронті: де ситуація загострюється найбільше

    Росія готує нові атаки на фронті: де ситуація загострюється найбільше

    Російські війська останніми тижнями збільшили інтенсивність бойових дій на окремих ділянках фронту. За оцінками військових аналітиків, така активність може свідчити про підготовку до нових наступальних операцій.

    За перші десять днів березня російська армія здійснила близько 1400 атак на різних напрямках лінії фронту. Хоча цей показник формально є нижчим за деякі попередні періоди, він залишається близьким до середніх значень останніх місяців. Із вересня по лютий окупаційні війська проводили приблизно 1800 штурмових дій щомісяця, що свідчить про стабільно високу інтенсивність боїв.

    Найбільш напружена ситуація зберігається на Покровському напрямку. Саме там, за оцінками аналітиків, російські війська продовжують концентрувати основні сили та регулярно відправляють піхоту на штурми.

    Водночас останнім часом різко зросла активність противника на Запорізькому напрямку, зокрема в районі Гуляйполя. За спостереженнями експертів, інтенсивність атак у цьому секторі вже перевищує показники на Покровському напрямку.

    Посилення бойових дій також фіксують поблизу Костянтинівки. Там російські підрозділи регулярно намагаються перевіряти оборону українських військ, проводячи локальні штурми та намагаючись закріпитися на окремих позиціях.

    Крім того, зростання активності спостерігається і на Слов’янському напрямку. Аналітики пов’язують це із посиленням російських підрозділів поблизу Сіверська, де окупаційні сили нарощують присутність піхоти.

    На тлі активізації бойових дій російське командування також проводить перегрупування військ і поповнює резерви. За оцінками експертів, це може бути пов’язано зі зміною погодних умов і появою густішої рослинності, яка впливає на тактику ведення бойових дій та ускладнює спостереження на полі бою.

    Аналітики припускають, що зростання інтенсивності атак може бути частиною підготовки до нових спроб прориву української оборони на окремих напрямках.