Позначка: НАТО

  • Скандал навколо допомоги Україні спалахнув знову: у Словаччині знову відкрили кримінальну справу

    Скандал навколо допомоги Україні спалахнув знову: у Словаччині знову відкрили кримінальну справу

    У Словаччині відновили кримінальне розслідування щодо передачі Україні винищувачів МіГ-29 та зенітних ракетних комплексів «Куб» у 2023 році. Генеральний прокурор країни Марош Жилінка скасував попереднє рішення про закриття справи, заявивши, що слідство не встановило всіх необхідних обставин. Рішення знову привернуло увагу до суперечок навколо військової допомоги Києву та політики чинного словацького уряду.

    Про це 30 жовтня повідомило словацьке інформаційне агентство TASR із посиланням на заяву генерального прокурора Мароша Жилінки.

    За його словами, після перевірки матеріалів кримінального провадження з’ясувалося, що попереднє рішення про його закриття було передчасним.

    Жилінка наголосив, що слідчі не дослідили всі факти, необхідні для остаточного встановлення обставин передачі військового обладнання Україні.

    «Після перегляду справи я дійшов висновку, що рішення про припинення кримінального переслідування було ухвалене передчасно», — заявив генпрокурор.

    Він пояснив, що під час досудового розслідування не вдалося достатньою мірою з’ясувати обставини, які мають значення для правової оцінки можливих порушень.

    Справу передали під нагляд регіональної прокуратури в Тренчині. Саме вона повинна організувати поновлення провадження та забезпечити проведення додаткових слідчих дій.

    Розслідування стосується можливого порушення обов’язків під час управління державним майном та зловживання повноваженнями посадових осіб.

    У центрі уваги — рішення попереднього словацького уряду передати Україні бойові літаки та обладнання протиповітряної оборони.

    Йдеться про 13 винищувачів МіГ-29, пускові установки та радіолокаційну станцію зенітного ракетного комплексу «Куб».

    Цю техніку Словаччина передала Україні навесні 2023 року, коли країну очолював тимчасовий уряд прем’єр-міністра Едуарда Геґера.

    Рішення про військову допомогу ухвалили в березні, а вже у квітні всі 13 винищувачів прибули до України.

    Словаччина стала однією з перших держав, які передали Україні бойові літаки після початку повномасштабного російського вторгнення.

    Однак після зміни влади в Братиславі передача озброєнь стала предметом гострих політичних суперечок.

    Чинний прем’єр-міністр Роберт Фіцо неодноразово критикував попередній уряд за рішення надати Україні військову техніку.

    Він стверджував, що передача винищувачів і систем ППО негативно вплинула на обороноздатність Словаччини та посилила її залежність від захисту союзників по НАТО.

    У червні 2024 року словацьке Міністерство оборони ініціювало кримінальне провадження щодо обставин передачі озброєнь.

    Серед посадовців, рішення яких перевіряли правоохоронці, були колишній прем’єр-міністр Едуард Геґер та ексміністр оборони Ярослав Надь.

    Представники попередньої влади заперечували звинувачення та наполягали, що передача техніки Україні відповідала законодавству.

    Після проведення перевірок слідство дійшло висновку, що ознак кримінального правопорушення немає.

    У жовтні 2025 року поліцейський слідчий ухвалив рішення про припинення провадження. Згодом прокуратура підтвердила законність такого рішення.

    У лютому 2026 року представники прокуратури Братислави пояснювали, що передана Україні військова техніка була застарілою, частково непрацездатною, а її ефективне використання словацькими збройними силами обмежувалося нестачею підготовлених пілотів і необхідних боєприпасів.

    Тоді прокурори не виявили підстав вважати передачу озброєнь кримінальним злочином.

    Однак тепер генеральний прокурор вирішив, що зібраних матеріалів недостатньо для остаточного закриття справи.

    Водночас нове рішення не означає, що попередній уряд Словаччини діяв незаконно або що конкретним посадовцям уже доведено провину.

    Сам Жилінка не оголошував обвинувального вироку та не заявляв про встановлення факту злочину.

    Йдеться про необхідність додаткового розслідування, після завершення якого правоохоронці мають ухвалити нове процесуальне рішення.

    Колишній міністр оборони Ярослав Надь уже відреагував на заяву генпрокурора.

    Він повідомив словацькому агентству TASR, що поважає рішення про поновлення слідства, однак переконаний, що жодного кримінального правопорушення під час передачі військової техніки Україні не було.

    За словами ексміністра, попередні перевірки кількох правоохоронних органів також не встановили складу злочину.

    Відновлення розслідування відбувається на тлі суттєвих розбіжностей між українською та словацькою владою щодо подальшої військової підтримки.

    Після повернення Роберта Фіцо на посаду прем’єр-міністра у 2023 році Словаччина припинила безоплатну передачу зброї Україні з державних запасів.

    Водночас комерційні постачання озброєнь залишилися можливими.

    Як раніше повідомляла «Ненька інфо», Фіцо заявляв про суттєві розбіжності з президентом Володимиром Зеленським щодо війни та військової допомоги, хоча й наголошував на необхідності продовжувати двосторонній діалог.

    Окремо словацький прем’єр виступав проти збільшення військових зобов’язань у межах НАТО.

    Раніше «Ненька інфо» писала про заяви Фіцо щодо можливого блокування нових рішень про підтримку України.

    Водночас словацька влада неодноразово наголошувала, що зацікавлена у продовженні співпраці з Україною в економічній, транспортній та енергетичній сферах.

    Нове рішення прокуратури знову повертає до порядку денного питання правомірності військової допомоги, наданої попереднім урядом.

    Подальший перебіг справи залежатиме від результатів додаткового розслідування та доказів, які зможуть зібрати правоохоронці.

    Отже, 30 жовтня генеральний прокурор Словаччини Марош Жилінка розпорядився відновити кримінальне провадження щодо передачі Україні 13 винищувачів МіГ-29 та систем ППО «Куб».

    Попри поновлення слідства, факт незаконності передачі військової техніки не встановлено. Колишні посадовці заперечують порушення законодавства, а остаточне рішення у справі ще попереду.

  • США попросили Європу менше критикувати Путіна

    США попросили Європу менше критикувати Путіна

    Американські військові посадовці протягом останніх тижнів приватно закликали низку європейських союзників по НАТО пом’якшити публічні заяви щодо Росії. У Пентагоні вважають, що надто різка риторика окремих європейських політиків може негативно впливати на безпекову ситуацію на континенті. Такі рекомендації здивували представників країн Балтії, які безпосередньо відчувають загрозу з боку Москви.

    Про це 30 жовтня повідомило агентство Reuters із посиланням на чотирьох співрозмовників, обізнаних із перебігом закритих переговорів між американськими та європейськими посадовцями.

    За інформацією журналістів, відповідні сигнали отримали щонайменше Литва, Латвія та Естонія. Вони пролунали під час двосторонніх зустрічей представників Пентагону з європейськими союзниками.

    Чи передавали аналогічні рекомендації іншим державам НАТО, наразі невідомо.

    Одним із головних американських посадовців, які порушували це питання, став заступник міністра оборони США з питань політики Елбрідж Колбі. Він також відіграє важливу роль у перегляді чисельності та розміщення американських військ у Європі.

    За словами одного зі співрозмовників Reuters, Колбі під час розмови з представником балтійської держави закликав уникати заяв, які можуть сприйматися як провокування Росії.

    Особливу увагу американський посадовець звернув на висловлювання європейських політиків про те, що Москва опинилася в безвихідному становищі через затяжну війну проти України.

    Зокрема, він згадав порівняння російського керівництва із загнаним у кут щуром.

    Reuters зазначає, що наприкінці вересня прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал використав подібний вислів щодо Володимира Путіна. Естонський політик тоді пов’язував активізацію російських диверсій у Європі з труднощами, яких Москва зазнає під час війни в Україні.

    Водночас журналістам не вдалося встановити, чи мав Колбі на увазі саме заяву естонського прем’єра.

    За словами джерел агентства, американська сторона намагалася донести думку, що публічне загострення риторики може збільшувати напруженість між Росією та західними державами.

    Один із європейських посадовців, який розповів про зміст консультацій, передав їхній загальний сенс: Вашингтон продовжує підтримувати союзників, але просить їх поводитися стриманіше в публічному просторі.

    Під час іншої зустрічі представники Пентагону окремо закликали делегацію Естонії до більш виважених висловлювань.

    При цьому співрозмовники Reuters наголосили, що рекомендації американців були висловлені без відкритої конфронтації. Йшлося про приватні консультації між союзниками, а не про офіційний ультиматум.

    Однак навіть така форма звернення спричинила подив серед частини європейських чиновників.

    Один із них зазначив, що розвідувальні служби балтійських держав останнім часом досить обережно оцінювали ймовірність прямого військового нападу Росії на країни НАТО.

    Водночас спецслужби інших держав Альянсу попереджали про ризик посилення російських диверсій, кібератак та інших прихованих операцій на території Європи.

    Саме тому представники країн Балтії вважають важливим відкрито пояснювати населенню характер загроз, які можуть виникати з боку Москви.

    Усередині НАТО триває дискусія про те, якою має бути публічна реакція на російську політику.

    Частина західних посадовців переконана, що надмірне наголошування на небезпеці може допомагати Кремлю поширювати страх серед європейського населення та послаблювати суспільну підтримку України.

    Інші представники Альянсу вважають, що громадяни мають отримувати відверту інформацію про ризики, адже від цього залежить готовність суспільства підтримувати збільшення оборонних витрат і посилення військової інфраструктури.

    Рекомендації Пентагону пролунали на тлі нових дипломатичних зусиль адміністрації президента США Дональда Трампа, спрямованих на завершення російсько-української війни.

    За інформацією Reuters, Вашингтон розглядає можливість поєднання тиску на сторони з певними економічними стимулами для Москви.

    Серед обговорюваних підходів — потенційне пом’якшення санкцій проти Росії, а також вимоги до України обмежити удари по російській енергетичній інфраструктурі.

    Водночас ці пропозиції залишаються предметом переговорів. Інформації про досягнення остаточних домовленостей щодо таких поступок немає.

    За даними агентства, американські посадовці також обговорюють потенційні економічні угоди з Росією в межах ширшого дипломатичного процесу.

    Такі перспективи викликають неоднозначну реакцію в Європі, де частина урядів наполягає на збереженні економічного тиску на Кремль до досягнення прийнятних умов миру.

    Паралельно Пентагон переглядає американську військову присутність на європейському континенті.

    Цей процес може призвести до скорочення чисельності військ США в окремих країнах, хоча конкретні масштаби та остаточні рішення ще не визначені.

    Американська сторона неодноразово наголошувала, що європейські члени НАТО повинні брати на себе більшу відповідальність за власну оборону, оскільки Вашингтон зосереджує дедалі більше уваги на інших регіонах світу.

    Водночас західні спецслужби повідомляють про посилення російської диверсійної активності проти європейських держав.

    Зокрема, німецька прокуратура нещодавно оголосила про затримання двох громадян Білорусі, яких підозрюють у підготовці підпалу будівлі або об’єкта критичної інфраструктури поблизу Нюрнберга.

    Раніше німецька влада також звинувачувала Росію у спробі атаки безпілотників на аеропорт Лейпциг/Галле. Москва заперечувала свою причетність до подібних операцій.

    На прохання Reuters прокоментувати повідомлення про рекомендації європейським союзникам представник Пентагону не підтвердив і не спростував їхнього змісту. У відомстві заявили, що приватні розмови між союзниками залишаються конфіденційними.

    Міністерства оборони Литви, Латвії та Естонії не відповіли на запити агентства, а НАТО відмовилося від коментарів.

    Таким чином, за даними Reuters, Пентагон справді міг закликати країни Балтії пом’якшити публічну риторику щодо Росії, однак офіційно Вашингтон ці повідомлення не підтвердив.

    Ситуація демонструє відмінності в підходах союзників до дипломатії та стримування Москви. Поки адміністрація Трампа намагається активізувати переговорний процес, європейські країни продовжують обговорювати, як реагувати на російські загрози й водночас зберігати єдність НАТО.

  • Путін хоче залишити Європу за дверима переговорів: ISW розкрив дипломатичну гру Кремля

    Путін хоче залишити Європу за дверима переговорів: ISW розкрив дипломатичну гру Кремля

    Кремль намагається використати суперечності між європейськими державами, щоб послабити їхню спільну позицію щодо України та обмежити вплив Європи на можливі мирні переговори. Російські посадовці дедалі активніше просувають ідею переговорного формату за участю лише України, США та Росії, одночасно повертаючись до давніх вимог Москви щодо обмеження присутності НАТО в Європі.

    Про це йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW), який проаналізував заяви представників Кремля та дипломатичні контакти Володимира Путіна з європейськими лідерами.

    Приводом для нової хвилі заяв стала телефонна розмова російського президента з президентом Фінляндії Александром Стуббом та прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стьоре, яка відбулася 27 жовтня.

    Переговори тривали приблизно півтори години. Європейські лідери закликали Путіна припинити війну проти України та перейти до змістовного дипломатичного процесу.

    Після розмови Стубб і Стьоре зв’язалися з президентом України Володимиром Зеленським. Українська сторона підтвердила, що відповідні контакти були узгоджені з Києвом.

    Однак ініціатива викликала неоднозначну реакцію серед європейських союзників України.

    Зокрема, прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен розкритикувала окремі дипломатичні контакти з Москвою без достатньої координації між державами. Прем’єр Швеції Ульф Крістерссон також висловив сумніви щодо результативності таких розмов.

    Натомість президент Фінляндії та глава норвезького уряду пояснили свій крок необхідністю донести до російського керівництва європейську позицію напередодні можливих мирних переговорів.

    Саме ці розбіжності, за оцінкою аналітиків ISW, Москва намагається використати у власних інтересах.

    29 жовтня помічник російського президента Юрій Ушаков заявив, що Кремль нібито не очікував критики телефонної розмови з боку інших європейських держав. Він наголосив на відсутності єдиної позиції в Європі щодо контактів із Росією.

    Водночас Ушаков заявив, що запланований переговорний процес між Україною, Сполученими Штатами та Росією не передбачає участі представників європейських країн.

    Йдеться про можливу тристоронню зустріч в Абу-Дабі у листопаді. Остаточний склад учасників і результати підготовки переговорів залишаються предметом дипломатичних обговорень.

    Речник Кремля Дмитро Пєсков також висловлювався щодо перспектив європейської участі. З одного боку, Москва допускає контакти з окремими представниками Європи, а з іншого — ставить під сумнів конструктивність їхньої позиції.

    В ISW вважають, що така риторика дозволяє російському керівництву намагатися розділити європейські держави на тих, кого Кремль називає готовими до діалогу, і тих, хто наполягає на збереженні жорсткого тиску на Росію.

    Водночас суперечка щодо участі Європи в переговорах має значно ширший контекст.

    Аналітики нагадали, що Москва продовжує просувати вимоги, висунуті ще у грудні 2021 року, до початку повномасштабного вторгнення в Україну.

    Тоді російська влада вимагала від НАТО суттєвого перегляду системи європейської безпеки. Зокрема, йшлося про обмеження військової присутності Альянсу в країнах, які приєдналися після 1997 року.

    Фактично такі умови могли б обмежити оборонні можливості держав Центральної та Східної Європи, включно з Польщею та країнами Балтії.

    В ISW наголошують, що реалізація подібних вимог означала б надання Москві значного впливу на внутрішні рішення НАТО та право європейських держав самостійно визначати власну безпекову політику.

    Саме тому аналітики пов’язують спроби відсторонити Європу від мирного процесу з ширшим прагненням Кремля домогтися поступок не лише щодо України, а й щодо всієї європейської архітектури безпеки.

    При цьому європейські держави мають безпосередній інтерес до результатів можливих переговорів. Вони підтримують Україну військовою та фінансовою допомогою, запроваджують санкції проти Росії й обговорюють майбутні гарантії безпеки.

    Частина європейських лідерів побоюється, що домовленості, ухвалені без їхньої участі, можуть безпосередньо вплинути на оборонну політику континенту.

    Водночас відмінності в підходах до дипломатичних контактів із Путіним не означають, що європейські країни відмовилися від підтримки України. Ключові союзники Києва продовжують виступати за захист українського суверенітету та участь Європи в обговоренні питань її безпеки.

    На думку ISW, Кремль намагається перетворити дипломатичні розбіжності на інструмент тиску, щоб послабити переговорні позиції України та її європейських партнерів.

    Поки що не йдеться про підтверджене рішення усунути Європу від усіх мирних переговорів. Однак заяви російських посадовців свідчать про прагнення Москви обмежити її роль у можливих домовленостях щодо завершення війни.

  • Стратегічна перемога Варшави: Польща очікує на створення європейського сервісного центру для ракет Patriot

    Стратегічна перемога Варшави: Польща очікує на створення європейського сервісного центру для ракет Patriot

    Польща перебуває за крок до ухвалення ключового рішення про розміщення на її території європейського сервісного центру для ракет-перехоплювачів системи Patriot. Прем’єр-міністр країни Дональд Туск безпосередньо перед засіданням уряду анонсував отримання позитивних новин, наголосивши, що у боротьбі за цей надважливий оборонний проєкт Варшава жорстко конкурувала з кількома амбітними державами, насамперед із Німеччиною. Очікується, що офіційне підтвердження вибору Польщі як головного партнера надійде вже найближчим часом.

    Майбутній хаб спеціалізуватиметься на технічному обслуговуванні, регулярних оглядах та підтримці постійної бойової готовності ракет-перехоплювачів PAC-3 виробництва американської корпорації Lockheed Martin, які стоять на озброєнні країн НАТО. Варто зауважити, що йдеться саме про сервісне забезпечення, а не про виробництво боєприпасів. Для Польщі цей проєкт має фундаментальне значення, адже комплекси Patriot є головним стовпом національної програми протиповітряної оборони «Вісла». Держава вже придбала вісім таких батарей і ракети PAC-3 MSE, тому локалізація обслуговування суттєво скоротить час логістики, зміцнить безпеку постачань та забезпечить польський військово-промисловий комплекс передовими технологічними компетенціями. Сам проєкт розробляється спільними зусиллями США, Польщі, Німеччини, Нідерландів та Швеції.

    На тлі розширення оборонних потужностей у Європі ситуація із забезпеченням протиповітряної оборони України залишається вкрай напруженою. Президент Володимир Зеленський повідомив, що Київ вже майже місяць очікує на фінальний підпис міністра оборони США Піта Гегсета під документом про передачу критично необхідних ракет-перехоплювачів для систем Patriot та NASAMS.

    Глава української держави також публічно закликав європейських партнерів розблокувати вже погоджені пакети постачання протиракет, наголосивши на гострому дефіциті боєкомплекту. В недавньому інтерв’ю телеканалу ABC News Зеленський розкрив тривожну статистику: протягом останніх трьох місяців українські сили протиповітряної оборони отримали від Сполучених Штатів лише 24 ракети-перехоплювачі для комплексів Patriot, що є критично малим обсягом в умовах регулярних і масованих російських атак.

  • Німецький елітний спецназ радикально змінює тактику для прямого збройного зіткнення з Росією

    Німецький елітний спецназ радикально змінює тактику для прямого збройного зіткнення з Росією

    Командування сил спеціальних операцій Німеччини (KSK) офіційно розпочало масштабну трансформацію системи підготовки своїх військовослужбовців через зростання ризику війни з Росією. За словами командира KSK, бригадного генерала Андреаса Кюне, стратегія підрозділу повністю адаптується до жорстких реалій сучасного повномасштабного конфлікту. Тепер бійців цілеспрямовано навчають виживати та ефективно протидіяти регулярному ворогу, який масово використовує важку бронетехніку, далекобійну артилерію, розвідувально-ударні безпілотники та потужні системи радіоелектронної боротьби. Такі зміни стали прямою реакцією на попередження західних розвідок та лідерів держав про значне посилення російської гібридної загрози для всієї Європи.

    Головна тактична зміна стосується тривалості та формату виконання бойових завдань. Якщо раніше операції елітних загонів планувалися переважно на три доби з обов’язковим швидким поверненням на безпечну базу, то нині підрозділи готуються до автономного виживання у польових умовах без заздалегідь визначеного терміну ротації. Німецькі військові вже почали практично відпрацьовувати ці оновлені протоколи під час міжнародних навчань на території країн Балтії. Інструктори роблять особливий акцент на веденні бойових дій за умов екстремально низьких температур, що є критично важливим для успішного виконання завдань саме на східному фланзі Північноатлантичного альянсу.

    Згідно з оновленою військовою концепцією, у разі гіпотетичної агресії з боку Росії підрозділи спецназу мають першими вступити в бій, діючи ще до моменту розгортання основних загальновійськових з’єднань Бундесверу. Командування переконане, що активна демонстрація високої бойової готовності на східних кордонах Альянсу стане чітким сигналом стримування для Москви та покаже, що напад обернеться для агресора катастрофічними втратами.

    «Путін знає нашу бойову міць», – зазначив командир KSK.

    Командування сил спеціальних операцій, яке дислокується у казармах Цепеліна в місті Кальв, було створене у 1996 році. Історично цей елітний спецназ залучали до звільнення заручників, боротьби з міжнародним тероризмом, екстреної евакуації цивільних осіб із зон конфліктів та виконання розвідувальних операцій у тилу ворога. Наразі штатна чисельність формування становить близько півтори тисячі осіб, проте безпосередню участь у бойових діях бере лише третина від загального складу. Рівень укомплектованості підрозділу коливається в межах 70–80 відсотків. Такий кадровий недобір пояснюється надзвичайно жорсткими критеріями: кваліфікаційні випробування успішно долають трохи більше ніж 15 відсотків кандидатів.

    На тлі підготовки до зовнішніх геополітичних загроз формування продовжує боротися з наслідками внутрішніх криз. Кілька років тому KSK опинилося на межі розформування через низку гучних розслідувань, пов’язаних з ультраправим екстремізмом серед діючих військовослужбовців. Правоохоронці фіксували випадки використання нацистських вітань, проведення вечірок зі свинячими головами та масштабне розкрадання боєприпасів. Ситуація досягла апогею, коли в одного з бійців виявили таємний схрон із викраденою зброєю та вибухівкою. Це змусило керівництво у 2020 році повністю розформувати одну з бойових рот підрозділу. Генерал Кюне визнає наявність проблеми та стверджує, що нині подібні кричущі порушення трапляються значно рідше, хоча остаточно викорінити їх у лавах армійців поки що не вдалося.

  • Ракети вже над містом, а тривоги немає: Ігнат пояснив небезпечні затримки попереджень

    Ракети вже над містом, а тривоги немає: Ігнат пояснив небезпечні затримки попереджень

    Українці іноді опиняються в небезпечній ситуації, коли вибухи під час російських ракетних атак лунають раніше, ніж спрацьовує сигнал повітряної тривоги. Особливо гостро ця проблема постає під час застосування балістичних ракет, які здатні долати великі відстані за лічені хвилини. У Повітряних силах ЗСУ підтвердили, що в окремих випадках Україна не отримує завчасних попереджень від міжнародних партнерів про запуск російської балістики. Через це цивільні мешканці можуть дізнатися про небезпеку вже під час удару, коли часу дістатися укриття практично не залишається.

    Про це розповів начальник управління комунікацій Командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат в інтерв’ю РБК-Україна, опублікованому 26 жовтня.

    За його словами, протягом останніх тижнів фіксували випадки, коли попередня інформація про запуск балістичних ракет із території Росії не надходила українській стороні вчасно. Одним із найбільш показових прикладів стала атака на Київ увечері 18 жовтня. Тоді російські війська здійснили кілька хвиль ракетних ударів, які тривали до ранку наступного дня. Під час першої хвилі, приблизно о 22:00, українські військові не отримали повідомлення від партнерів про застосування балістики.

    Ігнат пояснив, що остаточні причини відсутності попередження поки не встановлені. За його словами, це могли бути технічні обставини або інші чинники, які зараз спільно вивчають українські та іноземні фахівці. Головне завдання — з’ясувати, на якому етапі виникла проблема, та зробити все можливе, щоб подібні ситуації не повторювалися.

    Після першого удару російська армія здійснила ще три хвилі атак, які тривали приблизно до сьомої ранку. Під час наступних запусків необхідна інформація вже надходила, хоча час отримання попереджень відрізнявся. Представник Повітряних сил наголосив, що навіть кілька хвилин можуть мати вирішальне значення для порятунку людей. За цей час мешканці багатоповерхівок можуть встигнути спуститися з верхніх поверхів, залишити небезпечні приміщення або дістатися найближчого укриття.

    Схожі труднощі виникали й під час попередніх російських атак. Зокрема, 12 жовтня Росія завдала удару по Києву п’ятьма ракетами, які рухалися балістичними траєкторіями. Тоді українські радіолокаційні засоби зафіксували повітряні цілі вже під час атаки, а завчасної інформації про пуски не було. Унаслідок цього повітряну тривогу в столиці оголосили фактично одночасно з ракетним ударом. Раніше «Ненька інфо» повідомляла про реакцію президента Володимира Зеленського на відсутність попередження союзників. Глава держави тоді наголосив, що своєчасний обмін розвідувальною інформацією має критичне значення для захисту українських міст.

    Юрій Ігнат пояснив, що система виявлення повітряних загроз в Україні спирається одразу на кілька джерел інформації. Українські військові використовують власні розвідувальні можливості, радіолокаційні станції та дані, отримані від міжнародних партнерів. Наземні радари дозволяють виявляти повітряні цілі на значних відстанях, однак у випадку балістичних ракет цього не завжди достатньо для завчасного оповіщення. Через надзвичайно високу швидкість польоту такої зброї між її виявленням і можливим ударом можуть залишатися лише лічені хвилини.

    Саме тому особливо важливими є дані партнерської космічної розвідки. Спеціалізовані супутники можуть фіксувати теплове випромінювання під час запуску ракет і передавати інформацію про потенційну загрозу ще до того, як ціль потрапить у зону спостереження українських радіолокаційних засобів. Такий механізм використовується, зокрема, для попередження про запуски балістичних ракет та інших засобів ураження, які рухаються балістичними траєкторіями. Серед них Ігнат назвав «Циркони» та окремі ракети, які можуть застосовуватися із зенітних комплексів С-400.

    Після отримання інформації про загрозу відповідні українські структури оцінюють ситуацію та передають дані до системи оповіщення населення. У цьому процесі беруть участь Повітряні сили, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, органи цивільного захисту та інші відповідальні служби. Саме через ці механізми активуються сирени, гучномовці та повідомлення в мобільних застосунках. Проте навіть добре налагоджена система не може компенсувати втрату часу, якщо інформація про запуск надходить уже після того, як ракета подолала значну частину маршруту.

    Окремо представник Повітряних сил прокоментував роботу оновленого застосунку «Повітряна тривога», в якому українці можуть переглядати інформацію про окремі повітряні загрози. За словами Ігната, дані надходять із систем Повітряних сил, зокрема з комплексу «Віраж-планшет». У застосунку можуть відображатися ударні безпілотники, керовані авіаційні бомби та крилаті ракети. Водночас цивільним користувачам доступна лише частина інформації, оскільки повне розкриття даних про переміщення повітряних цілей могло б створювати додаткові ризики для оборони України.

    Балістичні ракети в застосунку не відображаються. Ігнат пояснив, що через їхню швидкість відстеження переміщення на карті не забезпечувало б цивільним достатньо часу для реагування. Інформація могла б з’являтися вже тоді, коли ракета наблизилася до цілі або навіть досягла її. Саме тому основним інструментом попередження населення про балістичну небезпеку залишаються офіційні сигнали повітряної тривоги.

    Представник Повітряних сил також визнав, що після запуску нових функцій застосунку виникали технічні труднощі. Через значну кількість одночасних звернень система зазнавала перевантажень, адже мільйони українців намагалися отримати інформацію про повітряну обстановку. За словами Ігната, ці проблеми вже вдалося усунути, хоча оновлені функції продовжують проходити практичну перевірку.

    Ще одним важливим питанням залишається співпраця України з іноземними розвідувальними структурами. Ігнат наголосив, що українська сторона отримує інформацію про повітряні загрози не лише від Сполучених Штатів. До відповідного обміну даними залучені також структури НАТО та інші союзники, серед яких Велика Британія, Франція й Німеччина. Водночас американські розвідувальні можливості залишаються важливою складовою міжнародної підтримки України, тому Київ розраховує на продовження співпраці з Вашингтоном.

    Повітряні сили не підтверджували, що затримки окремих повідомлень були навмисними або пов’язаними з політичними рішеннями партнерів. Наразі йдеться саме про встановлення причин конкретних випадків, коли необхідні дані не надходили вчасно. Водночас відсутність попередження про окремий запуск не означає, що Україна загалом втратила доступ до іноземної розвідки.

    Проблема раннього попередження стає дедалі важливішою на тлі регулярних комбінованих атак Росії, під час яких одночасно застосовують балістичні та крилаті ракети, а також ударні безпілотники. Раніше «Ненька інфо» розповідала про масштабну ракетно-дронову атаку РФ 8 вересня, яка продемонструвала складність протидії різним типам повітряних цілей. Під час таких ударів українські військові мають одночасно відстежувати численні загрози, організовувати протиповітряну оборону та забезпечувати своєчасне інформування цивільного населення.

    Попри технічні труднощі та залежність від міжнародного обміну інформацією, українські військові наголошують на необхідності максимально швидкого реагування на кожну загрозу. Саме тому Повітряні сили разом із партнерами аналізують випадки затримок та працюють над удосконаленням механізмів оповіщення.

    Для цивільних мешканців головне правило залишається незмінним: після оголошення повітряної тривоги необхідно якомога швидше пройти до укриття. Якщо часу дістатися захисної споруди немає, варто відійти від вікон і скористатися найбезпечнішим доступним місцем усередині будівлі. Водночас правило двох стін не забезпечує такого рівня захисту, як спеціально облаштоване укриття.

    Ситуація із запізнілими попередженнями показує, наскільки критичними можуть бути навіть кілька хвилин під час балістичної атаки. І хоча українські та іноземні фахівці продовжують з’ясовувати причини окремих затримок, у Повітряних силах визнають: головним завданням залишається забезпечення максимально раннього виявлення загрози, щоб українці мали більше часу для порятунку.

  • Путін хоче відкинути НАТО на 30 років назад: Кремль готує новий ультиматум Заходу

    Путін хоче відкинути НАТО на 30 років назад: Кремль готує новий ультиматум Заходу

    Росія може використати новий раунд мирних переговорів щодо України, щоб домогтися масштабного перегляду системи безпеки всієї Європи. За інформацією дипломатичних джерел, Володимир Путін імовірно вимагатиме від НАТО скорочення військової присутності до рівня 1997 року — ще до вступу до Альянсу більшості держав Центральної та Східної Європи. Такий сценарій означав би можливе виведення сил союзників із Польщі, країн Балтії та інших держав східного флангу.

    Про це повідомляє британська газета The Telegraph із посиланням на джерела в дипломатичних колах.

    За даними видання, Кремль прагне перетворити майбутні переговори про завершення війни проти України на ширшу дискусію про військову присутність НАТО поблизу російських кордонів.

    Інтерес Москви до цієї теми проявився після заяви помічника російського президента Юрія Ушакова, який наполіг на необхідності залучення європейських держав до консультацій між Україною, Сполученими Штатами та Росією.

    Ушаков пояснив це тим, що Європа відіграватиме важливу роль у практичній реалізації потенційних домовленостей.

    Проте співрозмовники The Telegraph вважають, що за прагненням залучити європейських представників може стояти інша мета — домогтися поступок у питаннях розширення НАТО та розташування військ Альянсу.

    Зокрема, російський президент може повернутися до вимоги відновлення військової конфігурації Європи станом на 1997 рік.

    Саме тоді, 27 травня, Росія та НАТО підписали Основоположний акт про взаємні відносини, співробітництво та безпеку.

    Документ мав сформувати основу для співпраці між Москвою та Альянсом після завершення холодної війни.

    Однак із того часу НАТО суттєво розширилося.

    У 1999 році до організації приєдналися Польща, Чехія та Угорщина. У 2004 році членами Альянсу стали Естонія, Латвія, Литва, Словаччина, Словенія, Румунія та Болгарія.

    Пізніше до НАТО вступили інші європейські країни, а у 2023 році — Фінляндія.

    Саме тому повернення військової присутності до рівня 1997 року насамперед зачепило б держави, які вступили до НАТО після цієї дати.

    За оцінкою джерел британського видання, Москва може наполягати на скороченні або виведенні союзних військ із Польщі, Естонії, Латвії, Литви та Фінляндії.

    Це не означало б автоматичного виключення цих країн із НАТО. Йдеться насамперед про обмеження можливості розміщувати там військові підрозділи та інфраструктуру інших держав Альянсу.

    Для східного флангу НАТО такі зміни мали б принципове значення, адже саме в цих країнах останніми роками посилювали оборону та розгортали додаткові сили стримування.

    Однак вимога повернути військову присутність НАТО до рівня 1997 року не є новою.

    У грудні 2021 року, за кілька місяців до повномасштабного вторгнення в Україну, Москва вже запропонувала США та НАТО проєкти договорів про так звані гарантії безпеки.

    Серед російських пропозицій були обмеження подальшого розширення Альянсу, відмова від прийняття України та згортання певних видів військової діяльності в Європі.

    Тоді НАТО відкинуло спроби Росії обмежити право держав самостійно обирати союзи та визначати свою зовнішню політику.

    Альянс також підтвердив, що питання його розширення належить до компетенції країн-членів і держав, які прагнуть приєднатися.

    Тепер, за інформацією The Telegraph, Кремль може спробувати знову використати ці вимоги як інструмент дипломатичного тиску.

    За словами європейського посадовця, з яким поспілкувалися журналісти, позиція союзників залишається такою самою, як у січні 2022 року.

    Це означає, що європейські держави готові обговорювати питання контролю над озброєннями та ширшої архітектури безпеки, але не погоджуються на нав’язане Росією скорочення військової присутності НАТО.

    Нові повідомлення з’явилися на тлі підготовки наступного раунду переговорів за участю України, США та Росії.

    25 жовтня Юрій Ушаков заявив, що Москва готова відновити контакти після 4 листопада.

    При цьому він одразу попередив, що не очікує швидкого результату від першої зустрічі.

    Як раніше повідомляла «Ненька інфо», представник Кремля назвав майбутній раунд переговорів «пристрілочним», фактично визнавши, що сторони залишаються далекими від остаточних домовленостей.

    Серед можливих майданчиків наступної зустрічі фігурує Абу-Дабі. Переговори можуть відбутися в листопаді, однак остаточно погоджених дати, місця та складу делегацій наразі не оголошено.

    Раніше «Ненька інфо» також писала про підготовку Туреччиною майданчика для тристоронніх переговорів.

    Таким чином, дипломатичні консультації можуть охопити не лише умови припинення бойових дій, а й майбутні механізми безпеки в Європі.

    Водночас між позиціями України та Росії залишаються принципові розбіжності.

    Кремль продовжує вимагати територіальних поступок, відмови України від членства в НАТО та обмеження її військових можливостей.

    Українська влада, навпаки, наголошує на необхідності надійних гарантій безпеки, які унеможливили б повторне російське вторгнення.

    За інформацією Associated Press, Київ підтримує ідею припинення вогню та подальших переговорів, тоді як Москва наполягає на комплексній угоді, що враховуватиме її вимоги.

    Європейські партнери України також продовжують працювати над власними механізмами безпеки на випадок припинення бойових дій.

    Ідеться про можливу участь міжнародних сил, моніторинг перемир’я, підтримку української армії та збереження обороноздатності східного флангу НАТО.

    Тому спроба Росії домогтися скорочення військової присутності Альянсу може створити ще одну серйозну перешкоду на шляху до переговорного врегулювання.

    Адже такий підхід фактично пов’язує завершення війни проти України з вимогами Москви до інших незалежних держав, які вже є членами НАТО.

    Наразі не підтверджено, що російська сторона офіційно внесла пропозицію про повернення до рівня 1997 року до порядку денного майбутньої зустрічі.

    Проте дипломатичні джерела The Telegraph припускають, що Кремль намагатиметься використати переговори як можливість переглянути правила європейської безпеки.

    Таким чином, потенційні переговори можуть перетворитися на дискусію значно ширшу, ніж питання припинення вогню в Україні. Від позиції США, України та європейських союзників залежатиме, чи вдасться обмежити обговорення реальними кроками до миру, не перетворюючи його на торг навколо безпеки інших держав.

  • Війська, літаки та Чорне море: Європа перевірить готовність до миротворчої місії в Україні

    Війська, літаки та Чорне море: Європа перевірить готовність до миротворчої місії в Україні

    Європейські союзники України готуються до перших масштабних військових навчань, під час яких відпрацюють можливе розгортання міжнародного контингенту після припинення бойових дій. Маневри відбудуться у листопаді 2026 року на території Польщі, у повітряному просторі Румунії та західній частині Чорного моря. До них долучаться військові Великої Британії, Франції, Німеччини та Польщі.

    Про підготовку навчань повідомило німецьке видання taz із посиланням на представника Міністерства оборони Німеччини.

    Масштабні маневри отримали назву Koalicja 2026 — «Коаліція 2026». Вони мають перевірити готовність багатонаціональних сил до виконання завдань у межах майбутніх гарантій безпеки для України.

    Ідеться про військовий контингент, створення якого координують Франція та Велика Британія. Його потенційне завдання — сприяти дотриманню режиму припинення вогню після досягнення відповідної домовленості між Україною та Росією.

    Важливо, що навчання проходитимуть за межами України. Вони не означають, що європейські військові вже отримали наказ на розміщення на українській території.

    Одним із ключових учасників стане Німеччина.

    За інформацією німецького оборонного відомства, Бундесвер направить на навчання приблизно десять штабних офіцерів. Вони братимуть участь у плануванні та координації дій багатонаціональних підрозділів.

    Крім того, Берлін надасть до двох військово-транспортних літаків Airbus A400M, які використовуватимуть для дозаправлення авіації в повітрі.

    Літаки здійснюватимуть операції з території Німеччини.

    Ще одним важливим внеском Берліна стане логістична підтримка. Німецька сторона забезпечуватиме переміщення військ і техніки через свою територію до районів проведення навчань.

    Представник Міністерства оборони Німеччини назвав участь Бундесверу знаком єдності з партнерами.

    Водночас німецький уряд наголошує, що участь у тренувальних маневрах не означає автоматичного рішення про відправлення військових до України після завершення бойових дій.

    Канцлер Фрідріх Мерц раніше заявляв, що характер і масштаб можливого внеску Німеччини визначатимуть федеральний уряд та Бундестаг.

    Польща, яка прийматиме основну частину навчань, також відіграватиме важливу організаційну роль.

    Ще 14 липня прем’єр-міністр Дональд Туск офіційно оголосив, що його країна стане майданчиком для перших спільних маневрів держав «коаліції охочих».

    За словами польського прем’єра, тренування мають зміцнити готовність союзників до спільних дій задля безпеки України та всього регіону.

    Основні сухопутні етапи навчань планують провести на полігонах південно-східної Польщі.

    Окремі компоненти відбуватимуться в повітряному просторі над Румунією та акваторії західної частини Чорного моря.

    Таким чином, учасники відпрацьовуватимуть не лише переміщення сухопутних підрозділів, а й координацію авіаційних та морських можливостей.

    За інформацією британської газети The Times, до маневрів можуть залучити щонайменше 1500 військовослужбовців із Великої Британії, Франції та Німеччини разом із польськими підрозділами.

    Водночас офіційного підтвердження остаточної кількості учасників поки немає.

    Раніше британський міністр оборони Джон Гілі заявляв, що в листопадових навчаннях братимуть участь тисячі військових.

    Очікується, що учасники перевірятимуть здатність швидко переміщувати підрозділи, доставляти необхідне забезпечення, координувати роботу штабів та підтримувати функціонування багатонаціонального контингенту.

    Подібні процедури важливі для будь-якої потенційної міжнародної місії, адже військові різних держав мають діяти за спільними планами та узгодженими правилами.

    Навчання проводитимуть у межах діяльності так званої «коаліції охочих», яка об’єднує близько 35 держав, готових підтримувати Україну та брати участь у розробленні майбутніх гарантій безпеки.

    Франція і Велика Британія координують підготовку багатонаціональних сил, які потенційно можуть забезпечувати виконання домовленостей після припинення бойових дій.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про переговори союзників України в Парижі, де одним із ключових питань була розбудова системи довгострокових гарантій безпеки.

    Окрім того, «Ненька інфо» аналізувала механізми захисту України після завершення війни, зокрема можливу роль багатонаціональних сил, моніторинг перемир’я та порядок реагування на нові порушення з боку Росії.

    При цьому майбутня міжнародна місія має низку невирішених питань.

    Союзникам необхідно погодити її чисельність, структуру командування, правила застосування сили, джерела фінансування та політичні умови розгортання.

    Особливе значення матиме й позиція Сполучених Штатів, без підтримки яких реалізація окремих елементів європейських гарантій безпеки може виявитися складнішою.

    Наразі переговори щодо припинення російсько-української війни тривають, але відповідної мирної угоди не укладено.

    Тому листопадові навчання Koalicja 2026 розглядаються як підготовка до можливих майбутніх сценаріїв, а не як початок уже затвердженої миротворчої операції.

    Точну дату старту маневрів та остаточний склад учасників мають оголосити після погодження всіма залученими державами.

    Водночас сам факт підготовки спільних військових навчань показує, що європейські союзники України переходять від політичних консультацій до практичного відпрацювання можливих гарантій безпеки.

  • Світ на трьох: плани Трампа, Путіна і Сі Цзіньпіна — The Guardian

    Світ на трьох: плани Трампа, Путіна і Сі Цзіньпіна — The Guardian

    Президент США Дональд Трамп може завершити своє друге президентство масштабною зміною міжнародного порядку, внаслідок якої світ фактично опиниться поділеним між трьома центрами впливу — Сполученими Штатами, Росією та Китаєм. Найбільше від такого сценарію можуть постраждати Україна, європейські союзники Вашингтона та держави Азії, які десятиліттями покладаються на американські гарантії безпеки.

    Таке застереження висловив колишній міжнародний редактор The Observer Стів Блумфілд у колонці для британського видання The Guardian, опублікованій 24 жовтня.

    Приводом для його аналізу стала можлива тристороння зустріч Дональда Трампа, Володимира Путіна та Сі Цзіньпіна, яку запропонувала Москва.

    За інформацією The Wall Street Journal, російський президент виступив з ініціативою організувати переговори у листопаді, щоб обговорити завершення війни проти України.

    Потенційним майданчиком називають саміт Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва, запланований на 18–19 листопада в китайському Шеньчжені.

    Однак остаточного рішення про проведення зустрічі немає.

    Раніше Трамп заявив, що відкритий до переговорів із Путіним та Сі Цзіньпіном. Водночас американський президент говорив насамперед про обговорення ядерної зброї та контролю над озброєннями, тоді як російська пропозиція пов’язана з війною в Україні.

    Блумфілд вбачає у можливій зустрічі значно ширші геополітичні ризики.

    На його думку, проблема полягає не лише в тому, які домовленості можуть укласти три лідери. Сам факт переговорів у такому форматі здатен закріпити уявлення, що найвпливовіші держави можуть вирішувати долю інших країн без їхньої безпосередньої участі.

    Для України це означало б ризик обговорення питань території, безпеки та майбутнього держави без належного представництва Києва.

    Президент Володимир Зеленський раніше наголошував, що Україна повинна бути учасницею будь-яких переговорів, які стосуються її майбутнього.

    Окреме занепокоєння британського оглядача викликає можливе послаблення ролі Сполучених Штатів у гарантуванні безпеки Європи.

    Блумфілд вважає, що дистанціювання Вашингтона від традиційних союзників може створити додаткові ризики для держав, які відчувають військову загрозу з боку Росії.

    Подібні наслідки він прогнозує і для Азійсько-Тихоокеанського регіону.

    Якщо США послаблять безпекові зобов’язання, це може вплинути на становище Тайваню, Японії, Південної Кореї та Австралії.

    Свої застереження автор пов’язує зі змінами в американській зовнішньополітичній риториці.

    Зокрема, він звертає увагу на Стратегію національної безпеки адміністрації Трампа, ухвалену 2025 року. На думку Блумфілда, документ містить значну критику традиційних партнерів США, водночас демонструючи інший підхід до відносин із Росією та Китаєм.

    Оглядач вважає, що такий курс може відповідати інтересам Кремля, який тривалий час прагне обмежити вплив Заходу у Східній Європі.

    Пекін, своєю чергою, може отримати додатковий простір для посилення позицій у Східній та Південно-Китайській морських акваторіях.

    Водночас потенційний перерозподіл впливу стосується не лише територій.

    Блумфілд звертає увагу на боротьбу за контроль над енергетичними ресурсами, технологічними платформами, виробничими ланцюгами та космічною інфраструктурою.

    У такій системі ключові рішення могли б дедалі частіше ухвалюватися Вашингтоном, Москвою та Пекіном, тоді як Європейський Союз ризикував би втратити частину впливу на глобальні процеси.

    Проте це лише один із можливих сценаріїв.

    Сам Блумфілд визнає, що навіть проведення тристороннього саміту не гарантує формування довготривалого політичного союзу між трьома державами.

    Їхні економічні, безпекові та стратегічні інтереси залишаються різними, а подальший зовнішньополітичний курс США залежатиме й від майбутніх адміністрацій.

    Водночас автор вважає, що навіть символічна зустріч може зміцнити міжнародні позиції Путіна та Сі Цзіньпіна.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про пропозицію Путіна провести тристоронній саміт із Трампом і Сі Цзіньпіном, під час якого російська сторона хотіла б обговорити умови завершення війни в Україні.

    Також «Ненька інфо» аналізувала відносини між трьома державами, зокрема причини, через які Пекін не поспішає повністю підтримувати геополітичні ініціативи Кремля.

    Крім того, видання писало про звернення Трампа до Сі Цзіньпіна з проханням посприяти припиненню російсько-української війни.

    Таким чином, головне питання полягає не лише в тому, чи зустрінуться три лідери в листопаді. Значно важливішим буде зміст можливих переговорів, участь України в обговоренні власного майбутнього та готовність Вашингтона зберігати свої міжнародні зобов’язання.

    Поки немає підстав стверджувати, що США, Росія й Китай домовилися про поділ світу. Проте можливість такого сценарію вже стала предметом гострої дискусії серед західних політичних оглядачів.

  • Газ, зняття санкцій та відмова від НАТО: ЗМІ розкрили контури нового мирного плану США щодо України

    Газ, зняття санкцій та відмова від НАТО: ЗМІ розкрили контури нового мирного плану США щодо України

    Адміністрація президента США Дональда Трампа розглядає суперечливий варіант мирного врегулювання війни в Україні, який передбачає суттєві геополітичні поступки. За інформацією The Economist, неофіційний план базується на створенні демілітаризованої зони на Донбасі, масштабному скасуванні американських санкцій проти РФ та відновленні постачання російського газу до Європи транзитом через українську ГТС і залишки «Північного потоку». Натомість Києву пропонують потужний інвестиційний пакет та перспективу вступу до Євросоюзу за умови повної відмови від членства в Північноатлантичному альянсі.

    Європейські дипломати сприйняли енергетичні ініціативи Вашингтона з обережністю, оскільки вони суперечать багаторічній стратегії ЄС щодо енергонезалежності від Москви. На тлі цих пропозицій посилюється дипломатичний тиск на Україну: очікується, що Трамп спробує форсувати підписання угоди вже на грудневому саміті G20 у Маямі. Президент Володимир Зеленський наголошує на неприпустимості примусу до капітуляції, допускаючи можливість компромісів лише за умови збереження контролю над більшістю українських територій, тоді як у США критикують Київ за небажання пришвидшити переговорний процес.