Golosnovinua.com

Позначка: НАТО

  • НАТО затвердило масштабну підтримку України: 70 млрд євро допомоги та нові оборонні рішення

    НАТО затвердило масштабну підтримку України: 70 млрд євро допомоги та нові оборонні рішення

    Країни-члени НАТО підтвердили намір продовжувати довгострокову військову підтримку України та оголосили про новий масштабний пакет допомоги. У підсумковій декларації саміту Альянсу в Анкарі союзники заявили, що у 2026 році виділять Україні 70 мільярдів євро на військову допомогу, озброєння, навчання українських військових та інші потреби сектору безпеки. Водночас держави НАТО взяли на себе політичне зобов’язання зберегти щонайменше такий самий рівень підтримки і в 2027 році. Окрім цього, Альянс оголосив про рекордні інвестиції у власну оборонну промисловість, розвиток сучасних військових технологій та збільшення виробництва озброєння.

    Про це йдеться у підсумковій декларації саміту НАТО в Анкарі.

    Однією з головних тем зустрічі лідерів держав-членів Альянсу стала війна Росії проти України та питання подальшої підтримки Києва. У документі наголошується, що союзники залишаються єдиними у своїй позиції щодо необхідності допомагати Україні стільки, скільки це буде потрібно для захисту її незалежності, суверенітету та територіальної цілісності.

    У декларації зазначено, що країни НАТО погодилися у 2026 році виділити Україні військову допомогу загальним обсягом 70 мільярдів євро. Ці кошти будуть спрямовані на закупівлю сучасного озброєння, систем протиповітряної та протиракетної оборони, боєприпасів, бронетехніки, засобів зв’язку, підготовку українських військовослужбовців, забезпечення логістики та інші критично важливі потреби українського сектору оборони.

    Особливу увагу союзники приділили тому, що підтримка України має бути не разовою, а довгостроковою. Саме тому в декларації окремо зафіксовано політичне зобов’язання держав Альянсу зберегти щонайменше аналогічний рівень допомоги і впродовж 2027 року.

    “Союзники підтверджують свої суверенні зобов’язання підтримувати щонайменше еквівалентний рівень у 2027 році”, — зазначено у документі.

    У НАТО наголосили, що українська армія сьогодні захищає не лише власну державу, а й фактично забезпечує безпеку всього євроатлантичного простору. Саме тому підтримка України розглядається як стратегічна інвестиція у колективну безпеку держав-членів Альянсу.

    У декларації підкреслюється, що країни НАТО залишаються непохитними у підтримці України та підтверджують свою готовність допомагати їй у захисті свободи, незалежності, суверенітету та міжнародно визнаної територіальної цілісності.

    Окремо союзники відзначили внесок України у зміцнення трансатлантичної безпеки. У документі наголошується, що досвід української армії, здобутий під час війни з Росією, вже сьогодні активно враховується під час реформування військових доктрин НАТО, розвитку сучасних систем озброєння та підготовки військовослужбовців країн Альянсу.

    У НАТО також звернули увагу на те, що основний обсяг військової підтримки України нині забезпечують саме європейські союзники та Канада. Значна частина озброєння, фінансової допомоги, програм навчання українських військових, постачання техніки, боєприпасів і засобів протиповітряної оборони фінансується через двосторонні угоди між країнами або в межах багатосторонніх міжнародних механізмів.

    Окрім військової підтримки, країни НАТО привітали рішення Європейського Союзу щодо створення багаторічного механізму фінансування України. Йдеться про позику обсягом 90 мільярдів євро, яка має забезпечити стабільне фінансування українських потреб, підтримку економіки, відбудову пошкодженої інфраструктури, розвиток оборонно-промислового комплексу та реалізацію реформ, необхідних для майбутнього членства України в ЄС.

    Разом із рішеннями щодо України учасники саміту ухвалили масштабний пакет заходів із посилення власної обороноздатності. Зокрема, країни НАТО погодили нові оборонні закупівлі на суму 50 мільярдів доларів США. Ці кошти планується спрямувати на виробництво сучасного озброєння, модернізацію армій держав-членів та збільшення запасів критично важливих видів зброї.

    У декларації наголошується, що союзники домовилися значно розширити співпрацю з оборонною промисловістю, збільшити виробничі потужності підприємств та прискорити впровадження новітніх технологій.

    “Зобов’язуємося розширювати колективні виробничі потужності і співпрацю з промисловістю з метою прискорення інновацій”, — йдеться у документі.

    Окремий блок декларації присвячено розвитку нових напрямків оборонної політики Альянсу. Держави НАТО домовилися активно інвестувати у створення високоточних далекобійних систем ураження, інтегрованих систем протиповітряної та протиракетної оборони, сучасних безпілотних комплексів, розвідувальних платформ, цифрових систем управління бойовими діями, трансатлантичних хмарних сервісів для військових операцій, а також штучного інтелекту, який дедалі активніше застосовується у сучасній війні.

    Крім цього, союзники мають намір збільшити спроможності щодо швидкого розгортання військових сил, удосконалити логістичне забезпечення та посилити координацію між державами-членами Альянсу у випадку можливих кризових ситуацій.

    Під час саміту значна увага також приділялася питанням розвитку української системи протиповітряної оборони. Президент України Володимир Зеленський провів окрему зустріч із президентом США Дональдом Трампом, під час якої сторони обговорили можливість збільшення кількості систем Patriot для України, передачу ліцензій на їх виробництво, а також подальшу локалізацію виробництва сучасного західного озброєння на українських підприємствах.

    Після переговорів Дональд Трамп заявив, що США готові допомогти Україні освоїти виробництво комплексів Patriot, назвавши це одним із важливих напрямків двосторонньої співпраці. За його словами, американські компанії можуть долучитися до створення виробничих потужностей безпосередньо в Україні, а українські спеціалісти отримають необхідні технології та навчання.

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга також повідомив, що Київ уже проводить переговори з міжнародними партнерами щодо отримання ліцензій на виробництво систем Patriot. За його словами, розвиток власного оборонно-промислового комплексу стане одним із ключових елементів довгострокової стратегії зміцнення української безпеки.

    Під час саміту Дональд Трамп також заявив, що робота над можливою мирною угодою щодо завершення війни триває, хоча переговорний процес залишається складним. Водночас країни НАТО у своїй декларації наголосили, що продовжуватимуть підтримувати Україну незалежно від розвитку дипломатичних процесів і не допустять послаблення її обороноздатності.

    Ухвалені в Анкарі рішення стали одним із найбільших пакетів міжнародної підтримки України за весь час повномасштабної війни. Вони підтверджують, що союзники не лише продовжують постачати озброєння та фінансову допомогу, а й дедалі активніше інвестують у розвиток українського оборонного потенціалу, локалізацію виробництва сучасної зброї та інтеграцію України до спільної системи безпеки євроатлантичного простору.

  • Трамп раптом показав на українського генерала під час зустрічі із Зеленським

    Трамп раптом показав на українського генерала під час зустрічі із Зеленським

    Президент США Дональд Трамп під час переговорів із президентом України Володимиром Зеленським на полях саміту НАТО в Анкарі несподівано публічно відзначив заступника керівника Офісу президента України, бригадного генерала Павла Палісу. Американський лідер назвав українського офіцера одним зі своїх “найулюбленіших солдатів”, а також охарактеризував його як “великого героя”, високо оцінивши його військову службу та внесок у захист України від російської агресії.

    Про це Дональд Трамп заявив під час спільної зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським в Анкарі.

    Зустріч двох президентів була присвячена насамперед питанням подальшої військової підтримки України, розвитку співпраці між Києвом і Вашингтоном, зміцненню української протиповітряної оборони та перспективам завершення війни. Водночас один із найбільш неочікуваних моментів переговорів стався тоді, коли американський президент звернув увагу на одного з членів української делегації.

    Під час спілкування Трамп помітив заступника керівника Офісу президента Павла Палісу, який був присутній у залі разом з іншими представниками української сторони. Побачивши українського військового, президент США вирішив особисто звернутися до нього, не приховуючи свого позитивного ставлення.

    “Ось один з моїх найулюбленіших солдатів”, — сказав Дональд Трамп, показуючи на Павла Палісу.

    Після цього американський президент звернувся безпосередньо до українського офіцера, поцікавившись, як у нього справи. Трамп зазначив, що вже неодноразово бачив Палісу під час різних міжнародних зустрічей та офіційних заходів, що свідчить про його обізнаність із представниками українського військово-політичного керівництва.

    “У тебе все добре?” — запитав президент США.

    Продовжуючи розмову, Трамп публічно похвалив українського військового та наголосив, що той виконує надзвичайно важливу роботу.

    “Він робить чудову роботу. Великий герой”, — заявив американський лідер.

    Такі слова пролунали в присутності президента України Володимира Зеленського та членів обох делегацій і стали одним із найбільш емоційних епізодів зустрічі. Публічне визнання заслуг українського офіцера з боку президента США стало своєрідним жестом підтримки не лише особисто Павла Паліси, а й українських військових загалом, які вже понад чотири роки ведуть боротьбу проти російської агресії.

    Павло Паліса є одним із найвідоміших українських військових командирів нового покоління. Він здобув широку повагу серед військових ще задовго до призначення в Офіс президента завдяки безпосередній участі у бойових діях та командуванню підрозділами, які виконували найскладніші бойові завдання на сході України.

    Відомий за позивним “Хантер”, Павло Паліса після початку повномасштабного вторгнення Росії достроково припинив навчання у Сполучених Штатах та повернувся в Україну, щоб долучитися до оборони держави. Такий крок став одним із символів рішення багатьох українських офіцерів залишити закордонні програми підготовки та повернутися безпосередньо на фронт.

    Після повернення він очолив 5-й окремий штурмовий полк, який виконував бойові завдання на найгарячіших напрямках. Згодом Паліса став командиром 93-ї окремої механізованої бригади “Холодний Яр”, яка брала активну участь у тривалих і виснажливих боях за Бахмут. Саме під його керівництвом бригада виконувала низку складних оборонних і наступальних операцій, здобувши репутацію одного з найефективніших з’єднань української армії.

    Наприкінці листопада 2024 року президент України Володимир Зеленський призначив Павла Палісу заступником керівника Офісу президента. На новій посаді він відповідає за координацію низки оборонних напрямків, взаємодію з військовим командуванням, стратегічне планування та реалізацію оборонної політики держави.

    У лютому 2026 року указом президента України Павлу Палісі було присвоєно військове звання бригадного генерала. Це рішення стало черговим підтвердженням високої оцінки його діяльності як з боку військового командування, так і керівництва держави.

    За роки служби Павло Паліса був нагороджений Хрестом бойових заслуг, орденом Богдана Хмельницького III ступеня та іншими державними відзнаками за мужність, професіоналізм і особистий внесок у захист України.

    Заява Дональда Трампа прозвучала на тлі активного розвитку українсько-американського оборонного співробітництва. Під час переговорів із Володимиром Зеленським сторони обговорили цілу низку стратегічних питань, серед яких постачання Україні додаткових систем Patriot, передача ліцензій на їх виробництво, збільшення допомоги у сфері протиповітряної оборони, розвиток українського оборонно-промислового комплексу та перспективи локалізації виробництва сучасного західного озброєння в Україні.

    Крім цього, президенти торкнулися теми мирного врегулювання війни, продовження санкційного тиску на Росію та координації дій союзників у межах НАТО. Зустріч стала однією з ключових подій саміту Альянсу в Анкарі, а слова Дональда Трампа на адресу Павла Паліси привернули особливу увагу як українських, так і міжнародних медіа.

    Публічна оцінка українського військового керівника з боку президента США стала ще одним сигналом про високий рівень взаємодії між Києвом і Вашингтоном у сфері безпеки. Водночас вона засвідчила особисту обізнаність американського президента з українськими військовими командирами, які відіграють важливу роль у координації оборони держави та розвитку стратегічного партнерства між Україною і Сполученими Штатами.

  • Трамп заявив, що мирна угода щодо України ще в роботі

    Трамп заявив, що мирна угода щодо України ще в роботі

    Президент США Дональд Трамп заявив, що робота над мирною угодою щодо припинення війни Росії проти України триває, однак переговорний процес залишається надзвичайно складним і потребує часу. За словами американського лідера, дипломатичні контакти продовжуються, хоча досягнення остаточного компромісу супроводжується низкою серйозних викликів.

    Про це Дональд Трамп заявив під час зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським на полях саміту НАТО, який цього року проходить в Анкарі.

    Виступаючи перед журналістами, президент США наголосив, що мирне врегулювання війни залишається одним із головних питань міжнародного порядку денного. За його словами, переговорний процес триває вже тривалий час і включає численні консультації між партнерами України, представниками Сполучених Штатів та іншими учасниками дипломатичних зусиль, спрямованих на припинення бойових дій.

    Трамп зазначив, що пошук рішення є непростим, адже будь-яка мирна угода має як позитивні сторони, так і складні моменти, які потребують додаткового опрацювання.

    “Ця угода в роботі вже довго, у неї є плюси і мінуси”, — заявив президент США.

    Американський лідер не став уточнювати, на якому саме етапі перебувають консультації, хто бере участь у переговорах та які питання залишаються найбільш суперечливими. Водночас він дав зрозуміти, що процес не припиняється і дипломатичні контакти між союзниками тривають.

    Під час відповіді на запитання журналістів Дональд Трамп також використав образне порівняння, описавши російсько-українську війну як “бійку двох у парку”. За його словами, іноді сторони конфлікту повинні пройти певний етап протистояння, перш ніж будуть готові до переговорів.

    “Інколи, може, треба дати їм побитися”, — сказав американський президент.

    Ця заява одразу привернула увагу міжнародних медіа та експертного середовища. Висловлювання Трампа стало одним із найбільш обговорюваних моментів його зустрічі із Зеленським, оскільки вкотре продемонструвало характерний для американського президента стиль публічних коментарів щодо міжнародних конфліктів.

    Водночас американський лідер не поставив під сумнів необхідність подальших дипломатичних зусиль. Навпаки, його слова свідчать про те, що у Вашингтоні продовжують працювати над пошуком шляхів завершення війни, хоча й визнають, що швидких рішень очікувати не варто.

    Саміт НАТО в Анкарі проходить у період, коли питання підтримки України є одним із головних для союзників. Лідери держав-членів Альянсу обговорюють подальше зміцнення обороноздатності України, збільшення військової допомоги, розвиток оборонної промисловості, фінансування виробництва сучасного озброєння, а також перспективи створення довгострокових механізмів гарантування безпеки.

    Особливу увагу учасники саміту приділяють питанням протиповітряної оборони України. Через регулярні масовані атаки Росії із застосуванням балістичних та крилатих ракет українська влада продовжує наполягати на збільшенні кількості сучасних систем ППО, здатних захищати міста, енергетичну інфраструктуру та критично важливі об’єкти.

    Саме тому однією з центральних тем переговорів між Володимиром Зеленським та Дональдом Трампом стало посилення української системи протиповітряної оборони. Українська сторона розраховує не лише на додаткові поставки комплексів Patriot, а й на запуск їхнього виробництва в Україні за підтримки американських партнерів.

    Напередодні зустрічі президент України наголошував, що отримання ліцензій на виробництво систем Patriot має стати одним із найважливіших результатів нинішнього саміту НАТО. На його переконання, локалізація виробництва сучасних систем ППО дозволить значно прискорити забезпечення українських військових необхідним озброєнням та зміцнити вітчизняний оборонно-промисловий комплекс.

    Паралельно із військовими питаннями союзники продовжують шукати дипломатичні шляхи завершення війни. Західні партнери неодноразово заявляли, що підтримують справедливий і тривалий мир, який має ґрунтуватися на принципах міжнародного права, повазі до територіальної цілісності України та гарантіях її безпеки.

    Українська влада також неодноразово наголошувала, що будь-які переговори про завершення війни можливі лише за умови припинення російської агресії та відновлення територіальної цілісності держави. Київ послідовно заявляє, що не погодиться на рішення, які передбачатимуть втрату українських територій або замороження конфлікту без реальних гарантій безпеки.

    На цьому тлі слова Дональда Трампа свідчать про те, що Сполучені Штати продовжують брати активну участь у дипломатичних процесах навколо війни в Україні. Водночас американський президент визнає, що переговорний процес залишається надзвичайно складним і потребує тривалого часу, а остаточне досягнення мирної угоди вимагатиме компромісів, політичної волі та подальших міжнародних зусиль.

  • НАТО може скасувати саміт у 2027 році через Трампа

    НАТО може скасувати саміт у 2027 році через Трампа

    Північноатлантичний альянс розглядає можливість відмовитися від проведення традиційного щорічного саміту у 2027 році. Причиною такого кроку можуть стати побоювання щодо подальшого загострення відносин із президентом США Дональдом Трампом, який після повернення до Білого дому неодноразово виступав із різкою критикою НАТО, закликав союзників значно збільшити оборонні витрати та ставив під сумнів ефективність нинішньої моделі функціонування Альянсу. Питання вже стало предметом активних дискусій серед керівництва НАТО під час саміту в Анкарі, хоча остаточного рішення наразі ще не ухвалено.

    Про це повідомляє Bloomberg.

    За інформацією агентства, традиційно НАТО проводить саміти щороку, збираючи лідерів усіх держав-членів для обговорення ключових питань безпеки, розвитку військового потенціалу, підтримки України, фінансування оборони та реагування на нові глобальні виклики. Однак цього разу в Альянсі почали серйозно обговорювати можливість відійти від цієї практики та зробити паузу між великими зустрічами глав держав.

    Згідно з попередніми планами, наступний саміт НАТО мав пройти в Албанії. Саме ця країна ще раніше отримала право прийняти лідерів держав-членів Альянсу. Водночас тепер дедалі більше посадовців припускають, що зустріч можуть перенести на рік або навіть повністю змінити графік проведення самітів.

    Як зазначають співрозмовники Bloomberg, ключовою причиною таких дискусій стало прагнення уникнути нової публічної конфронтації між Дональдом Трампом та європейськими союзниками. Президент США вже багато років є одним із найжорсткіших критиків НАТО. Ще під час свого першого президентського терміну він неодноразово заявляв, що більшість європейських країн недостатньо фінансують власну оборону та фактично перекладають основний фінансовий тягар забезпечення безпеки на Сполучені Штати.

    Після повернення до влади риторика американського президента не змінилася. Навпаки, під час саміту в Анкарі він знову використав міжнародний майданчик для різких заяв на адресу партнерів по Альянсу. За словами джерел агентства, Трамп дав зрозуміти, що погодився приїхати до Туреччини насамперед завдяки своїм особистим відносинам із президентом країни Реджепом Тайїпом Ердоганом, а не через важливість самого заходу.

    Під час закритих переговорів та публічних виступів американський президент знову поставив під сумнів ефективність НАТО, розкритикував союзників за недостатні оборонні витрати та фактично повторив свої попередні вимоги щодо суттєвого збільшення внесків країн-членів до системи колективної безпеки.

    Саме ці заяви, за інформацією Bloomberg, стали одним із факторів, який підштовхнув частину представників Альянсу до ідеї перенести наступний саміт. Деякі дипломати вважають, що відмова від проведення масштабної зустрічі дозволить уникнути чергового публічного конфлікту, який може негативно вплинути на міжнародний імідж НАТО та продемонструвати розбіжності всередині організації.

    Ще одним аргументом на користь перенесення саміту стала країна-господар майбутньої зустрічі. Албанія залишається однією з держав НАТО, які витрачають на оборону відносно невелику частку валового внутрішнього продукту. На тлі постійних вимог Вашингтона щодо збільшення оборонних бюджетів проведення саміту саме в такій країні могло б стати додатковим приводом для критики з боку Дональда Трампа.

    Високопоставлений військовий представник НАТО Джузеппе Каво Драгоне підтвердив, що питання проведення наступної зустрічі лідерів наразі остаточно не вирішене.

    «Саміт відбудеться в Албанії, але чи відбудеться він наступного року чи через рік — це питання, яке зараз обговорюється», — заявив він в інтерв’ю Bloomberg TV.

    Його слова фактично стали першим офіційним підтвердженням того, що в НАТО справді розглядають можливість зміни традиційного календаря проведення самітів.

    Попри це генеральний секретар НАТО Марк Рютте виступає проти відмови від щорічного формату зустрічей. На його думку, регулярні саміти залишаються одним із найважливіших інструментів політичної координації між союзниками та дозволяють постійно утримувати питання безпеки у центрі міжнародної уваги.

    За даними Bloomberg, Рютте активно намагався переконати Дональда Трампа в тому, що європейські партнери вже виконують його вимоги щодо збільшення фінансування оборони. Зокрема, під час саміту наголошувалося, що країни Альянсу суттєво нарощують військові бюджети та збільшують інвестиції у власні збройні сили.

    Напередодні саміту генеральний секретар повідомив, що союзники вже погодили масштабне збільшення оборонних витрат на 258 мільярдів доларів. Крім того, Німеччина оголосила про намір до 2029 року збільшити фінансування оборони до рівня 5% валового внутрішнього продукту. Канцлер Фрідріх Мерц назвав це найбільшим розширенням оборонних можливостей країни за всю сучасну історію Федеративної Республіки Німеччина.

    Втім поки що невідомо, чи вплинули ці аргументи на позицію американського президента. Ознакою збереження невизначеності стало те, що підсумкова декларація саміту в Анкарі, яку мають затвердити лідери держав-членів НАТО, не міститиме жодної згадки про дату або місце проведення наступного саміту. Такий крок лише посилив припущення про те, що дискусії щодо майбутнього формату зустрічей тривають і остаточне рішення ще не прийняте.

    Обговорення можливого перенесення саміту відбувається в особливо відповідальний для Альянсу період. НАТО продовжує координувати підтримку України, зміцнювати східний фланг, нарощувати виробництво озброєння та адаптувати власну оборонну стратегію до нових викликів, пов’язаних із російською агресією.

    Крім цього, під час саміту в Анкарі союзники оголосили про запуск нових міжнародних механізмів фінансування оборонної промисловості. Зокрема, Канада повідомила про створення спеціального банку, до якого приєднаються Україна та ще вісім держав. Очікується, що новий фінансовий інструмент дозволить залучити до 134 мільярдів доларів для реалізації оборонних проєктів та модернізації військової промисловості країн-партнерів.

    Попри нинішні дискусії, офіційного рішення щодо скасування чи перенесення саміту НАТО поки що немає. Однак сам факт таких обговорень свідчить про прагнення керівництва Альянсу мінімізувати внутрішньополітичні суперечності та зберегти єдність організації в умовах складної міжнародної ситуації, війни Росії проти України та змін у зовнішньополітичному курсі Сполучених Штатів.

  • Після саміту НАТО Україна отримала рішення щодо Patriot: Сибіга розкрив деталі

    Після саміту НАТО Україна отримала рішення щодо Patriot: Сибіга розкрив деталі

    Саміт НАТО приніс Україні конкретні результати у питанні зміцнення протиповітряної оборони та захисту від російських балістичних ракет. Одним із головних пріоритетів усіх переговорів президента України Володимира Зеленського з іноземними лідерами стало посилення українського неба, а також забезпечення країни сучасними засобами для перехоплення балістичних цілей.

    Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, підбиваючи підсумки міжнародних зустрічей української делегації.

    За його словами, Україна вже має конкретні домовленості, які стосуються посилення можливостей вітчизняної системи протиповітряної оборони. Особливий акцент зроблено саме на розвитку антибалістичних спроможностей, адже Росія дедалі активніше застосовує для ударів по українських містах балістичні ракети, перехоплення яких є одним із найскладніших завдань для будь-якої системи ППО.

    «І вже є конкретні рішення щодо посилення спроможності нашої ППО, стосовно наших антибалістичних спроможностей», – заявив Сибіга.

    Міністр наголосив, що під час усіх переговорів президента Володимира Зеленського із керівниками держав-партнерів питання захисту українського неба було безумовним пріоритетом. За його словами, українська сторона концентрувалася не лише на отриманні політичної підтримки, а й на конкретних рішеннях щодо постачання озброєння, необхідного для відбиття масованих повітряних атак.

    Одним із ключових напрямків роботи української дипломатії залишається якнайшвидше отримання ракет PAC-3 для американських систем Patriot. Саме ці ракети-перехоплювачі вважаються найбільш ефективними засобами боротьби з балістичними цілями та здатні знищувати ракети ще на підльоті до об’єктів.

    За словами глави МЗС, наразі Україна проводить переговори з кількома державами, які мають необхідні ракети на своїх складах. Дипломатична робота ведеться одразу за різними напрямками, щоб максимально прискорити процес передачі цих боєприпасів українській стороні.

    «Є низка держав, які мають в наявності на складах антибалістичні ракети. Ми з кожною з цих країн працюємо за різними каналами, за різними модальностями щодо того, як їх отримати», – пояснив Сибіга.

    Водночас Україна розраховує не лише на допомогу союзників, а й на розвиток власного оборонно-промислового комплексу. Міністр повідомив, що паралельно реалізується окремий напрямок співпраці, який передбачає створення в Україні виробництва засобів із антибалістичними можливостями.

    За словами Сибіги, вже існує чітке бачення того, як реалізовувати цей проєкт. Президент України провів відповідні переговори з лідерами держав, які володіють необхідними технологіями та можуть допомогти завершити процес створення такого виробництва.

    Очільник української дипломатії зазначив, що йдеться не лише про окремі елементи виробництва, а фактично про фіналізацію створення сучасної системи протиповітряної оборони в Україні, яка матиме власні антибалістичні спроможності. Це дозволить значно зміцнити обороноздатність держави та поступово зменшити залежність від імпортних поставок критично важливого озброєння.

    Українська влада наголошує, що питання розвитку системи ППО сьогодні є одним із найважливіших для безпеки держави. Росія регулярно здійснює комбіновані повітряні атаки, використовуючи одночасно крилаті ракети, балістичне озброєння та ударні безпілотники. Особливу небезпеку становлять саме балістичні ракети, адже вони мають надзвичайно високу швидкість польоту та залишають мінімальний час для реагування.

    Напередодні президент Зеленський повідомив про підготовку першої зустрічі так званої “антибалістичної коаліції”. Передбачається, що до неї увійдуть країни, готові координувати зусилля щодо зміцнення української протиповітряної оборони, забезпечення необхідними перехоплювачами та розвитку відповідних виробничих спроможностей.

    Крім того, під час зустрічей із членами Конгресу США глава держави окремо порушив питання гострої нестачі ракет-перехоплювачів для комплексів Patriot. Україна неодноразово наголошувала, що навіть наявні системи не можуть повною мірою виконувати свої завдання без достатнього запасу боєприпасів.

    Водночас у НАТО визнають, що проблема дефіциту антибалістичних ракет має глобальний характер. У Північноатлантичному альянсі зазначають, що запасів таких перехоплювачів ніколи не буває достатньо, а через зростання загроз у світі попит на них лише збільшується. Саме тому країни Альянсу активно працюють над нарощуванням виробництва сучасних систем протиповітряної оборони та ракет до них.

    За оцінками української влади, досягнуті на саміті НАТО домовленості мають стати важливим кроком до посилення захисту українських міст і критичної інфраструктури від російських повітряних атак, а також до формування довгострокової системи безпеки, яка поєднуватиме міжнародну підтримку та розвиток власного оборонного виробництва.

  • Румунія попросила Україну змінити роботу морських дронів

    Румунія попросила Україну змінити роботу морських дронів

    Румунія звернулася до України з офіційною пропозицією змінити алгоритм роботи українських морських безпілотників, які застосовуються в акваторії Чорного моря. У Бухаресті пропонують запрограмувати дрони таким чином, щоб вони автоматично самознищувалися у разі випадкового потрапляння до територіальних вод Румунії. Одночасно румунська влада веде переговори із союзниками щодо розміщення додаткових систем протиповітряної оборони та сучасних засобів виявлення повітряних цілей після нещодавнього інциденту з безпілотником поблизу кордону.

    Про це повідомляє Radio România.

    Про нову ініціативу розповів виконувач обов’язків міністра оборони Румунії Раду Міруце. За його словами, він уже направив офіційне звернення українському міністру оборони, в якому запропонував розглянути можливість внесення змін до програмного забезпечення українських морських безпілотників.

    Як пояснив румунський посадовець, йдеться про створення механізму, який би автоматично активував самоліквідацію безпілотного апарата у випадку його випадкового входження до територіальних вод Румунії. На думку Бухареста, така система дозволила б уникнути потенційних інцидентів, які можуть виникнути через бойові дії у Чорному морі.

    «Я офіційно направив міністру оборони України запит, в якому вказав, що для Румунії доцільно оголосити про те, що будь-який безпілотник, запущений у Чорне море і вироблений в Україні, повинен бути запрограмований таким чином, щоб при випадковому попаданні в територіальні води Румунії, за будь-яких умов, він мимоволі вибухнув», — заявив Раду Міруце.

    За його словами, сучасні технології дозволяють реалізувати подібний механізм без постійного зв’язку між оператором та дроном. Він пояснив, що ще перед запуском у програмне забезпечення безпілотника можна закласти точні координати державних кордонів. У такому випадку вбудований мікропроцесор самостійно визначатиме місцеперебування апарата за допомогою навігаційних систем і, якщо дрон випадково перетне межу територіальних вод Румунії, автоматично активує програму самоліквідації.

    Міруце наголосив, що запропонований алгоритм працюватиме автономно навіть у разі втрати зв’язку з оператором. Це, на його думку, значно підвищить безпеку судноплавства та допоможе уникнути небажаних інцидентів між двома сусідніми державами.

    Виконувач обов’язків міністра оборони підкреслив, що ініціатива не спрямована проти України чи використання нею безпілотних технологій у війні з Росією. За його словами, головною метою є забезпечення безпеки румунської території та мінімізація ризиків, які можуть виникати через активні бойові дії поблизу кордонів країни.

    Окрім питання українських морських безпілотників, Румунія активно працює над зміцненням власної системи протиповітряної оборони. За словами Міруце, після останніх інцидентів із безпілотниками поблизу румунського кордону уряд активізував переговори з міжнародними партнерами щодо розміщення додаткових засобів ППО на території країни.

    Посадовець повідомив, що переговори ведуться одразу з кількома державами-союзниками, які можуть надати необхідні оборонні системи. За його словами, консультації вже перебувають на просунутій стадії, однак остаточне рішення залежить від країн, які мають ухвалити внутрішні політичні та військові процедури.

    «Це рішення зрештою залежить від країн, які ухвалять таке рішення. Переговори з трьома з цих країн перебувають на просунутій стадії, але оскільки це делікатне питання для кожної країни, доречно дозволити їм оголосити про завершення всіх внутрішніх процедур, необхідних для відправки сюди додаткових коштів», — зазначив Міруце.

    Водночас Бухарест розраховує не лише на додаткові системи протиповітряної оборони, а й на сучасні комплекси спостереження та виявлення повітряних цілей. За словами очільника оборонного відомства, особливий акцент робиться на обладнанні, здатному виявляти невеликі безпілотники, які летять на дуже малих висотах і є складними для своєчасного виявлення звичайними радарами.

    Румунська влада вважає, що розвиток таких технологій є одним із ключових напрямків зміцнення національної безпеки, особливо з огляду на війну Росії проти України та регулярні атаки на українські порти й інфраструктуру в районі Дунаю, неподалік румунського кордону.

    Останніми роками Румунія неодноразово повідомляла про інциденти, пов’язані з російськими безпілотниками. У різних районах країни, що межують з Україною, неодноразово знаходили уламки дронів після російських атак на українську портову інфраструктуру. Подібні випадки викликали занепокоєння як у Бухаресті, так і серед союзників по НАТО, оскільки Румунія є членом Альянсу та межує із зоною активних бойових дій.

    Саме тому питання захисту повітряного простору стало одним із головних пріоритетів румунської влади. У країні вже проводиться модернізація оборонної інфраструктури, посилюється військова присутність у прикордонних районах, а також розширюється співпраця із союзниками у сфері протиповітряної та протиракетної оборони.

    Україна зі свого боку також продовжує активно розвивати безпілотні технології для оборони Чорноморського регіону. Морські дрони стали одним із найефективніших засобів боротьби з російським флотом та військовою інфраструктурою у Чорному морі, а останнім часом Київ також приділяє значну увагу розвитку безпілотників-перехоплювачів.

    Раніше президент України Володимир Зеленський повідомив, що для посилення захисту Одеси та всього Чорноморського регіону Україна планує розгорнути нову багаторівневу систему оборони, основу якої становитимуть безпілотники-перехоплювачі. Очікується, що вони допоможуть ефективніше протидіяти російським ударним дронам і посилять захист української критичної інфраструктури та портів.

  • У Стамбулі тисячі людей протестували проти саміту НАТО

    У Стамбулі тисячі людей протестували проти саміту НАТО

    У Стамбулі відбулася масштабна акція протесту проти проведення саміту НАТО в Туреччині. Тисячі людей вийшли на центральні вулиці міста, щоб висловити незгоду з проведенням зустрічі лідерів країн-членів Альянсу в Анкарі. Під час багатотисячної демонстрації учасники вигукували антиамериканські гасла, критикували діяльність НАТО та заявляли, що виступають проти військової політики організації.

    Про це повідомляє AP.

    Акція протесту відбулася на тлі саміту НАТО, який проходить у столиці Туреччини — Анкарі. Саміт зібрав представників країн-членів Альянсу для обговорення ключових питань міжнародної безпеки, розвитку оборонної співпраці, ситуації у світі та підтримки партнерів. Водночас проведення такого заходу викликало невдоволення частини турецького суспільства, яка традиційно критично ставиться до діяльності Північноатлантичного альянсу та політики Сполучених Штатів.

    З самого початку акції до протестувальників приєдналися представники кількох громадських і політичних рухів. Серед них були активісти лівих організацій, пропалестинські об’єднання, а також представники курдських політичних сил. Попри різні політичні погляди, усіх учасників об’єднувала спільна позиція щодо неприйнятності проведення саміту НАТО на території Туреччини.

    Колона демонстрантів пройшла центральними вулицями Стамбула. Учасники несли прапори та транспаранти із закликами проти НАТО, військових союзів та американської зовнішньої політики. Під час ходи регулярно лунали антиамериканські гасла. Одним із найпоширеніших був заклик: «Вбивці, США, забирайтеся з нашої країни». Подібні вигуки супроводжували демонстрацію практично протягом усієї ходи.

    Організатори акції заявляли, що їхній протест спрямований не лише проти самого саміту, а й проти політики НАТО загалом. На їхню думку, діяльність Альянсу сприяє ескалації міжнародних конфліктів, а його військові операції становлять загрозу для миру у світі.

    Один із учасників демонстрації, 21-річний Алі Гюльтекін, пояснив журналістам причини, через які він долучився до протесту. За його словами, учасники акції виступають категорично проти того, щоб Туреччина приймала саміт НАТО.

    «Ми тут, щоб висловити протест проти проведення в Анкарі – за мільйони доларів – саміту НАТО, організації, яку ми вважаємо машиною для масових вбивств, створеною для збереження глобальної гегемонії», – заявив він.

    Ця заява відображає позицію частини протестувальників, які вважають, що НАТО проводить політику, спрямовану на зміцнення впливу західних держав у різних регіонах світу. Водночас інші учасники демонстрації наголошували на необхідності змінити зовнішньополітичний курс Туреччини та виступали проти поглиблення співпраці з Альянсом.

    Під час проведення акції у центрі Стамбула були посилені заходи безпеки. За громадським порядком стежили численні підрозділи поліції, які супроводжували колону протестувальників уздовж маршруту її руху. Правоохоронці контролювали ситуацію, щоб не допустити можливих провокацій або сутичок. Станом на момент публікації інформації про серйозні інциденти чи масові затримання не надходило.

    Саміт НАТО в Анкарі проходить у складній міжнародній обстановці, коли країни Альянсу обговорюють широкий спектр безпекових викликів. Однією з головних тем зустрічі є продовження підтримки України у протистоянні російській агресії, посилення обороноздатності країн-членів НАТО, збільшення військових витрат, розвиток спільних оборонних програм та реагування на нові загрози глобальній безпеці.

    Окрему увагу учасники саміту приділяють питанням протиповітряної та протиракетної оборони, адже останнім часом Росія значно активізувала застосування балістичних ракет і ударних безпілотників проти українських міст.

    Напередодні президент України Володимир Зеленський повідомив, що під час зустрічей із партнерами на полях саміту одним із ключових питань стане зміцнення української системи протиповітряної оборони. За словами глави держави, особливу увагу він планує приділити переговорам із президентом США, під час яких порушуватиметься питання передачі Україні додаткових зенітно-ракетних комплексів Patriot та іншого обладнання, необхідного для захисту українських міст від російських балістичних атак.

    Проведення саміту НАТО в Туреччині вкотре продемонструвало, що діяльність Альянсу викликає неоднозначну реакцію всередині самої країни. Поки в Анкарі тривають переговори між світовими лідерами щодо безпеки та міжнародної співпраці, у Стамбулі тисячі людей вийшли на вулиці, щоб висловити протест проти політики НАТО та присутності Альянсу в Туреччині.

  • Україна більше не питатиме дозволу: Сибіга зробив гучну заяву про удари по Росії

    Україна більше не питатиме дозволу: Сибіга зробив гучну заяву про удари по Росії

    Україна більше не потребує дозволів третіх країн для завдання далекобійних ударів по законних військових цілях на території Росії. Про це заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга під час панельної дискусії на полях саміту НАТО в Анкарі. За його словами, Київ і надалі проводитиме асиметричні операції власною зброєю, оскільки це є частиною права України на самооборону, гарантованого статтею 51 Статуту ООН.

    Заява глави МЗС пролунала на тлі посилення російських масованих атак по українських містах та активних переговорів України з партнерами щодо збільшення оборонної підтримки, насамперед у сфері протиповітряної оборони та далекобійних можливостей. Сибіга наголосив, що Україна не веде агресивну війну, а захищається від держави, яка щодня атакує цивільну інфраструктуру, житлові райони та енергетичні об’єкти.

    «Україна більше не потребує дозволів третіх сторін для завдання далекобійних ударів по законних військових цілях на території Росії. Ми продовжуватимемо асиметричні операції власною зброєю, адже це наше право на самооборону, гарантоване статтею 51 Статуту ООН», — заявив Сибіга.

    За словами міністра, Росія має усвідомити, що не зможе досягти своїх цілей в Україні на полі бою. Сибіга заявив, що Київ пропонує Москві реалістичний шлях завершення війни: Кремль має визнати безперспективність агресії та припинити спроби знищити українську державність. На думку глави МЗС, це також шанс для режиму Володимира Путіна уникнути ще глибшої політичної та військової кризи.

    Фактично йдеться про зміну акцентів у публічній позиції України. Якщо на початку повномасштабної війни Київ був змушений враховувати численні обмеження партнерів щодо застосування західної зброї по території Росії, то зараз Україна дедалі більше робить ставку на власні далекобійні засоби ураження. Саме тому українська дипломатія наголошує: коли йдеться про зброю українського виробництва та законні військові цілі агресора, Київ діє в межах міжнародного права і не потребує додаткового політичного погодження з третіми державами.

    Цей підхід особливо важливий після серії ударів Росії по Києву, Київщині та інших регіонах України. Напередодні Україна ініціювала термінове засідання Ради Безпеки ООН через чергові масовані атаки РФ. Сибіга тоді наголосив, що слабка або запізніла реакція міжнародної спільноти не здатна зупинити російський терор, а для цього потрібні тверді та своєчасні рішення.

    У своїх заявах МЗС також проводить чітку межу між російськими ударами по цивільних і українськими атаками по військових або промислових об’єктах, які працюють на війну. Україна наполягає, що має право бити по об’єктах, які забезпечують російську армію ракетами, дронами, паливом, боєприпасами та іншими ресурсами для продовження агресії. Така логіка відповідає концепції самооборони, закріпленій у Статуті ООН.

    У Києві неодноразово пояснювали, що російська територія не може залишатися “недоторканним тилом”, якщо саме звідти запускають ракети, дрони й літаки для ударів по українських містах. Українські сили вже демонстрували здатність уражати військові заводи, нафтопереробні підприємства, склади, аеродроми та інші об’єкти, які прямо або опосередковано підтримують воєнну машину РФ. При цьому офіційні особи підкреслюють: Україна не атакує цивільних навмисно, на відміну від Росії, яка системно б’є по житлових кварталах, лікарнях, енергетиці та об’єктах критичної інфраструктури.

    Заява Сибіги також вписується у ширший контекст саміту НАТО в Анкарі, де українська делегація просуває кілька ключових тем: посилення ППО, збільшення виробництва ракет-перехоплювачів, розвиток оборонної промисловості, спільне виробництво дронів і ракет, а також довгострокові гарантії безпеки для України. Під час цього ж саміту президент Володимир Зеленський заявив, що Європі потрібна власна протиракетна оборона вже зараз, а НАТО без України не відповідає масштабам сучасних викликів.

    Окремо Сибіга наголосив, що дипломатичне завершення війни можливе лише тоді, коли Москва припинить імітувати готовність до переговорів і визнає реальність: Україна не капітулює, а російська агресія не дасть Кремлю стратегічної перемоги. Саме тому глава МЗС закликає партнерів не боятися рішучих кроків, адже, за логікою Києва, лише поєднання військового тиску, санкцій та дипломатичної ізоляції може змусити Росію змінити поведінку.

    Позиція України щодо далекобійних ударів має і військове, і політичне значення. Військове — тому що удари по російських військових об’єктах зменшують здатність РФ запускати ракети, дрони та постачати війська на фронт. Політичне — тому що Київ демонструє готовність діяти самостійно в межах міжнародного права, не дозволяючи Кремлю нав’язувати партнерам страх перед так званою ескалацією.

    Водночас українська дипломатія продовжує працювати з союзниками над розширенням допомоги. Йдеться як про постачання систем ППО та ракет до Patriot, так і про розвиток українського виробництва далекобійних засобів. Саме власна зброя, за словами Сибіги, дає Україні більше свободи у виборі цілей і часу ударів.

    У підсумку заява глави МЗС стала сигналом одразу для кількох аудиторій. Для Росії — що її військові об’єкти більше не можуть вважатися безпечними лише через розташування за кордоном. Для партнерів — що Україна діє в межах міжнародного права і потребує не обмежень, а підтримки. Для українського суспільства — що держава переходить до більш самостійної та асиметричної моделі стримування агресора.

  • Усе вирішить Трамп: чотири головні питання для України на саміті НАТО в Анкарі

    Усе вирішить Трамп: чотири головні питання для України на саміті НАТО в Анкарі

    У Як пише Bloomberg, столиці Туреччини 7 липня стартував дводенний саміт НАТО, який уже називають одним із найскладніших за останні роки. На зустріч до Анкари прибули лідери всіх 32 держав-членів Альянсу, а також президент України Володимир Зеленський. Однією з головних подій стане його зустріч із президентом США Дональдом Трампом, запланована на 8 липня. Саме від позиції Вашингтона значною мірою залежить, чи отримає Україна нові системи протиповітряної оборони, додаткові ракети до Patriot, підтримку оборонного виробництва та подальші гарантії безпеки. Водночас саміт проходить на тлі дискусій про майбутню роль США в європейській безпеці, зростання оборонних витрат союзників і необхідність переозброєння НАТО.

    Першим і найнагальнішим питанням для України залишається посилення протиповітряної оборони. Після масованих російських ударів останніх днів українська влада неодноразово наголошувала на гострому дефіциті ракет-перехоплювачів до комплексів Patriot. Президент Володимир Зеленський уже заявив, що саме ця тема стане ключовою під час переговорів із Дональдом Трампом. Україна прагне отримати не лише нові ракети та батареї Patriot, а й американську ліцензію на їх виробництво, що дозволило б у перспективі забезпечувати власні потреби та зміцнювати оборонний потенціал Європи.

    Напередодні саміту генеральний секретар НАТО Марк Рютте визнав, що союзники не мають необмежених запасів ракет Patriot, однак Альянс працює над пошуком додаткових можливостей для підтримки України. Водночас під час Форуму оборонної промисловості НАТО в Анкарі Зеленський закликав партнерів прискорити створення європейських виробничих потужностей для випуску сучасних систем протиракетної оборони та заявив, що чекати до 2030 року вже неможливо.

    Другим ключовим питанням є фінансування військової допомоги Україні. На саміті союзники мають підтвердити довгострокову підтримку Києва. За інформацією Reuters, країни НАТО планують оголосити про допомогу Україні на суму близько 70 млрд євро у 2026 році, хоча значна частина цих коштів уже врахована в національних програмах підтримки окремих держав. Одночасно союзники активно розширюють виробництво озброєнь, збільшують закупівлі та інвестують у нові оборонні технології.

    Одним із механізмів забезпечення України озброєнням стала програма Prioritised Ukraine Requirements List (PURL), через яку фінансуються закупівлі американського озброєння відповідно до визначених Україною пріоритетів. Саме через цю систему партнери можуть фінансувати придбання ракет до Patriot, артилерійських боєприпасів та іншої критично важливої зброї.

    Третім важливим питанням є майбутня роль США в європейській безпеці. Адміністрація Дональда Трампа відкрито заявляє про намір поступово перекладати більшу відповідальність за оборону континенту на європейських союзників. У Пентагоні триває перегляд американської військової присутності в Європі, а результати цього аналізу можуть вплинути на чисельність американських військ на континенті. Водночас у Вашингтоні наголошують, що перегляд не означає автоматичного згортання гарантій безпеки, а має забезпечити більш справедливий розподіл відповідальності між союзниками.

    Саме тому одним із головних завдань саміту стало демонстрування США того, що європейські країни вже суттєво збільшили свої оборонні витрати. За словами Марка Рютте, лише протягом 2025 року європейські члени НАТО та Канада витратили на оборону понад 570 млрд доларів, а Альянс продовжує реалізацію плану поступового доведення оборонних видатків до 5% ВВП. Крім того, на форумі в Анкарі було оголошено про нові великі контракти у сфері виробництва озброєнь, зокрема безпілотних систем, літаків раннього радіолокаційного виявлення та високоточних ракет.

    Четвертим питанням залишається місце України в майбутній системі безпеки НАТО. Виступаючи на Форумі оборонної промисловості, Зеленський заявив, що Україна вже довела свою здатність захищати не лише власну державу, а й безпеку всього європейського континенту. Президент наголосив, що українська армія має унікальний бойовий досвід, який повинен стати частиною колективної оборони Альянсу. Він також підкреслив, що навіть після завершення війни Україна залишатиметься країною, яка безпосередньо межує з Росією, а тому її інтеграція до системи безпеки НАТО є стратегічно важливою для всіх союзників.

    Як пише Bloomberg, цього року саміт проходить у непростій міжнародній атмосфері. Відносини між Вашингтоном і низкою європейських союзників залишаються напруженими після розбіжностей щодо політики на Близькому Сході та вимог США щодо збільшення оборонних витрат. Дональд Трамп неодноразово заявляв, що очікує від європейських партнерів більшого внеску у власну безпеку, тоді як НАТО намагається продемонструвати єдність і готовність адаптуватися до нових викликів.

    Для України ж центральним результатом саміту стануть не декларації, а конкретні рішення щодо посилення протиповітряної оборони, збільшення військової допомоги, розвитку оборонної промисловості та поглиблення співпраці з Альянсом. Саме ці питання перебувають у центрі переговорів української делегації в Анкарі й визначатимуть практичні наслідки нинішнього саміту для безпеки держави.

  • Зеленський поставив НАТО питання руба: без України Альянс не готовий до сучасної війни

    Зеленський поставив НАТО питання руба: без України Альянс не готовий до сучасної війни

    Президент України Володимир Зеленський під час виступу на Форумі оборонної промисловості НАТО в Анкарі закликав союзників невідкладно прискорити створення європейської системи протиракетної оборони, збільшити виробництво сучасного озброєння та переглянути роль України в архітектурі європейської безпеки. Глава держави заявив, що нинішня війна вже кардинально змінила характер бойових дій, а Україна накопичила унікальний бойовий досвід, який має стати складовою колективної оборони НАТО. Форум став одним із центральних заходів першого дня саміту НАТО в Туреччині, присвяченим розвитку оборонної промисловості, інновацій та спільного виробництва озброєнь.

    У своєму виступі Зеленський наголосив, що питання членства України в НАТО вже давно виходить за межі політичних дискусій і безпосередньо стосується безпеки всього євроатлантичного простору. За словами президента, несправедливо залишати поза Альянсом країну, яка вже понад чотири роки стримує найбільшу війну в Європі з часів Другої світової та демонструє найвищий рівень сучасних оборонних спроможностей.

    Президент підкреслив, що навіть після завершення війни Україна залишатиметься державою, яка безпосередньо межує з Росією. Саме тому українська армія, технології та бойовий досвід можуть стати одним із найважливіших елементів системи стримування для всього Альянсу.

    Окрему увагу глава держави приділив темі протиракетної оборони. Він заявив, що сьогодні головною військовою перевагою Росії залишається можливість завдавати ударів балістичними ракетами. Водночас наявних виробничих потужностей із випуску систем Patriot і ракет до них уже недостатньо для покриття потреб України та інших європейських держав.

    «Це не може чекати до 2030 року чи пізніше», — наголосив Зеленський, пояснивши, що Європі необхідно вже зараз створювати власне виробництво сучасних протиракетних комплексів і боєприпасів до них.

    Президент повідомив, що Україна вже веде переговори зі Сполученими Штатами щодо отримання ліцензій на виробництво окремих компонентів систем протиповітряної оборони, зокрема комплексів Patriot. Він закликав партнерів підтримати цю ініціативу, адже йдеться не лише про безпеку України, а й про захист сотень мільйонів громадян європейських держав. Ця тема також обговорювалася під час попередніх переговорів Зеленського з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте.

    Говорячи про перебіг війни, Зеленський заявив, що Україна фактично зруйнувала російську концепцію «глибокого стратегічного тилу». За його словами, сьогодні в Росії практично не залишилося великих об’єктів військової чи паливної інфраструктури, які б не опинилися під ударами українських сил.

    Президент зазначив, що навіть великі нафтопереробні підприємства, розташовані за тисячі кілометрів від українського кордону, більше не можуть почуватися недосяжними. Це, на його думку, докорінно змінює логіку сучасної війни та змушує російське керівництво витрачати значні ресурси на захист власної території.

    Окремий блок виступу був присвячений безпілотним технологіям. Зеленський порівняв революцію, яку здійснили дрони у сучасній війні, із появою кулеметів під час Першої світової війни, розвитком танків у Другій світовій війні та появою високоточної ракетної зброї.

    За словами президента, сьогодні саме безпілотники відіграють вирішальну роль у знищенні російських сил. Він повідомив, що лише протягом червня російська армія втратила майже 28 тисяч військовослужбовців, а загалом Україна щомісяця ліквідовує близько 30 тисяч окупантів. Президент наголосив, що практично кожне ураження підтверджується відеофіксацією, а переважна більшість ударів здійснюється саме за допомогою дронів.

    Окремо Зеленський звернув увагу на розвиток українських морських безпілотників. Якщо раніше вони використовувалися переважно для ураження кораблів Чорноморського флоту Росії, то тепер перетворилися на універсальні багатоцільові платформи, здатні атакувати цілі не лише на морі, а й на суші та навіть у повітрі.

    Президент також повідомив, що українська система боротьби з російськими ударними безпілотниками досягла одного з найкращих показників у світі. За його словами, сьогодні понад 90% російських дронів типу Shahed успішно перехоплюються українськими силами оборони. Такий результат став можливим завдяки поєднанню сучасних систем ППО, мобільних вогневих груп, засобів радіоелектронної боротьби та нових технологічних рішень.

    Під час виступу Зеленський представив союзникам і нову міжнародну ініціативу Drone Deal. Вона передбачає не лише експорт українських безпілотних технологій, а й спільне виробництво дронів із державами-партнерами, швидший доступ до сучасних засобів захисту критичної інфраструктури та поглиблення технологічного співробітництва між оборонними компаніями різних країн.

    Президент подякував державам і виробникам, які вже приєдналися або найближчим часом планують долучитися до цієї програми. За його словами, війна продемонструвала, що швидкість розробки та виробництва нових технологій сьогодні стала не менш важливою, ніж чисельність армії чи обсяг військових бюджетів.

    Форум оборонної промисловості став однією з ключових подій саміту НАТО в Анкарі, де союзники обговорюють збільшення оборонних інвестицій, розвиток спільного виробництва озброєнь, підтримку України та зміцнення оборонно-промислової бази Альянсу. Саме питання розвитку військової промисловості та довгострокового забезпечення України сучасною зброєю визначені серед головних тем нинішнього саміту.