Golosnovinua.com

Позначка: НАЗК

  • НАЗК виявило порушення в декларації працівника ТЦК з Білої Церкви

    НАЗК виявило порушення в декларації працівника ТЦК з Білої Церкви

    Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виявило порушення на понад 1,2 млн грн у декларації головного спеціаліста Білоцерківського територіального центру комплектування та соціальної підтримки Дмитра Некраша. Про це повідомляє редакція 368.media з посиланням на звіт перевірки декларації посадовця за 2023 рік.

    За даними НАЗК, Некраш, який працював у відділі ресурсного забезпечення та комплектування в смт Володарка на Київщині, подав декларацію з численними недостовірними відомостями.

    Зокрема, в документі були неправильно вказані паспортні дані самого Некраша, його дружини Ангеліни та доньки Поліни. Ці дані не дозволяють ідентифікувати особу за межами України, що є порушенням.

    Посадовець також не задекларував житловий будинок площею 100 м², яким користується, хоча офіційно він належить іншій особі — Іванку Є.Ю. Також не було вказано право власності на земельну ділянку площею 3,8 га в Кіровоградській області, якою володіє сам декларант. Усі ці порушення тягнуть на суму 132 тис. грн.

    У розділі про транспорт Некраш “забув” згадати про автомобіль Ford Transit 1996 року, який належить його дружині. Окрім того, він задекларував придбання автомобіля KIA K5 (2013 року) за лише 3 тис. грн, хоча його ринкова вартість становить близько 400 тис. грн. Джерела походження коштів на цю покупку встановити не вдалося.

    Найбільший резонанс викликала покупка Некрашем автомобіля Porsche Cayenne 2011 року — згідно з декларацією, він заплатив лише 7,3 тис. доларів (близько 300 тис. грн), хоча середньоринкова вартість такого авто перевищує 21 тис. доларів. Операцію здійснено 13 листопада 2024 року.

    Попри значний обсяг недостовірної інформації, НАЗК кваліфікувало дії Некраша як адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП — подання недостовірних відомостей у декларації. Ознак кримінального правопорушення у звіті не вказано.

  • Журналісти викрили нерухомість віцепрем’єрки Стефанішиної, якої немає в декларації

    Журналісти викрили нерухомість віцепрем’єрки Стефанішиної, якої немає в декларації

    Віцепрем’єр-міністерка України з питань європейської інтеграції Ольга Стефанішина мешкає у розкішній квартирі в центрі Києва — в елітному житловому комплексі біля станції метро «Золоті ворота». Проте у її декларації ця нерухомість не фігурує, хоча чиновниця підтвердила, що проживає там з минулого року. Про це йдеться в новому розслідуванні журналістів Bihus.info.

    Як з’ясували журналісти за допомогою прихованої камери, Стефанішина регулярно приїжджає до цієї квартири на урядовому авто в супроводі охорони. Відсутність інформації про житло в декларації викликає питання — відповідно до законодавства, державні службовці мають зазначати не лише власне майно, а й те, яким фактично користуються, зокрема орендоване або передане у безоплатне користування.

    На запитання журналістів про походження коштів на елітну нерухомість та кілька паркомісць, записаних на батька, Стефанішина відповіла, що це нібито сімейна інвестиція: мовляв, її батько має прибутковий бізнес, а мати — бухгалтер у цій справі. Раніше, за її словами, родина продала квартиру на Дегтярівській і придбала нове житло.

    Проте, як встановили журналісти, жодних фінансових надходжень від підприємницької діяльності її батька не було за останні 10 років. Це ставить під сумнів достовірність пояснень віцепрем’єрки.

    Особливу увагу розслідувачі звернули на те, що, окрім віцепрем’єрських обов’язків, Стефанішина також виконує функції міністерки юстиції. Саме вона має бути взірцем дотримання норм антикорупційного законодавства, зокрема — зобов’язання вносити до декларації майно, яким користується станом на останній день року. Цього вона, як з’ясувалося, не зробила.

    Нагадаємо, що у 2022 році мати чиновниці Надія Кравець також придбала квартиру у ЖК «Львівська площа» площею близько 100 квадратних метрів за понад 3 мільйони гривень.

    Це не перше розслідування Bihus.info щодо представників влади. Раніше журналісти звертали увагу на підозрілу появу в Офісі президента нового чиновника — Рисбека Токтомушева, та на масовий продаж елітних будинків у Конча-Заспі, де власниками стали колишні прокурори, митники та їхні родичі. Профспілка митників за ці оборудки отримала понад 111 мільйонів гривень.

  • Секретарка суду вказала майже 3,5 мільйони «зайвих» гривень: НАЗК виявило порушення у декларації

    Секретарка суду вказала майже 3,5 мільйони «зайвих» гривень: НАЗК виявило порушення у декларації

    Національне агентство з питань запобігання корупції виявило у декларації секретаря Арцизького районного суду Одеської області Тетяни Чернєвої недостовірні відомості на загальну суму понад 3,4 млн грн. Порушення стосуються нерухомості, транспорту, доходів та джерел фінансування покупок.

    Як з’ясувалося під час перевірки, у декларації за 2023 рік не були вказані:

    • земельна ділянка площею 1407 м², яка належала декларантці ще з 2021 року;

    • дві великі ділянки по 68 600 м² і 56 600 м², що орендовані її чоловіком Віталієм Чернєвим.

    Крім того, у документі неодноразово фігурувала неправдива інформація про право власності на житловий будинок в Одеській області. Усі ці факти є порушенням вимог статті 46 закону «Про запобігання корупції».

    НАЗК також виявило серйозні розбіжності між задекларованими й ринковими цінами транспортних засобів. Так, BMW X3 2017 року, придбаний у листопаді 2023 року, було зазначено з вартістю лише 50 тис. грн замість 987 тис. грн. Mercedes-Benz Sprinter 2005 року задекларували за 9 тис. грн при реальній ринковій вартості щонайменше 327 тис. грн.

    Автомобіль BMW X5 2010 року, яким володіє чоловік Чернєвої, у декларації взагалі не згадувався. Також не було вказано про отримані доходи від продажу двох авто, що загалом склали щонайменше 60 тис. грн.

    Окрему увагу НАЗК звернуло на ще одне порушення — незадекларований дохід у розмірі 829 тис. грн, джерело якого встановити не вдалося. Разом з витратами на автомобілі та нерухомість ці витрати значно перевищили офіційні доходи Чернєвої та її чоловіка.

    У діях посадовиці вбачаються ознаки кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 366-2 Кримінального кодексу України — декларування недостовірної інформації. Матеріали можуть бути передані правоохоронним органам.

  • Новий закон: НАЗК не зможе перевіряти спосіб життя ексчиновників

    Новий закон: НАЗК не зможе перевіряти спосіб життя ексчиновників

    Верховна Рада ухвалила резонансний законопроєкт, який суттєво обмежує можливості НАЗК проводити моніторинг способу життя чиновників — зокрема після їхнього звільнення з посади. Ініціатором виступили народні депутати з фракції “Слуга народу”.

    Новий закон передбачає, що агентство зможе перевіряти декларації лише за період перебування особи на посаді. Уся інформація про майно, витрати, доходи чи послуги, отримані після звільнення — випадає з поля зору антикорупційних органів.

    Фактично це блокує один із основних інструментів виявлення незаконного збагачення, — коментує рішення експерт антикорупційної сфери. — Раніше НАЗК могло зʼясувати, як чиновник раптово став власником елітної нерухомості вже після звільнення. Тепер — ні.

    Окрім обмеження моніторингу, закон підвищує й фінансовий поріг, після якого за недостовірне декларування настає кримінальна, а не адміністративна відповідальність — до 2,27 млн грн. Це може істотно знизити кількість справ, що розслідуються.

    Ще одна ключова норма: відтепер Національне антикорупційне бюро зможе розслідувати лише справи, де сума можливих зловживань перевищує 2000 прожиткових мінімумів (тобто понад 5 млн грн). Менш масштабні справи передадуть до ДБР — структури, яку експерти неодноразово критикували за політичну залежність.

    Антикорупційні організації вже заявили, що ухвалені зміни ставлять під загрозу ефективність системи електронного декларування.

    «Це прямий крок назад у боротьбі з корупцією. Усі чиновники, які роками приховували активи через родичів або “випадкових покупців”, тепер можуть спокійно чекати звільнення й легалізувати своє майно вже без ризику перевірок», — заявив один із представників громадського сектору.

  • НАЗК викрило ознаки незаконного збагачення у заступника міністра, суддів і депутатів

    НАЗК викрило ознаки незаконного збагачення у заступника міністра, суддів і депутатів

    НАЗК прозвітувало про результати повних перевірок декларацій за травень 2025 року. Згідно з офіційною інформацією, перевірено 86 декларацій — і в кожній з них виявлено порушення. У 64% перевірених документів встановлено ознаки недостовірних відомостей, незаконного збагачення або необґрунтованості активів.

    Серед фігурантів — чиновники центрального рівня, депутати різного рівня, судді та посадовці місцевого самоврядування.

    Найрезонансніші випадки:

    • Заступник міністра охорони здоров’я, головний санлікар України задекларував активи з ознаками необґрунтованості на суму 3,1 млн грн.

    • Ексначальник Пенсійного фонду Хмельниччини став фігурантом розслідування НАБУ через ознаки незаконного збагачення на 19,5 млн грн і ще 44,4 млн грн у вигляді недостовірної інформації.

    • Колишній заступник міського голови Дніпра — одразу дві декларації за 2022–2023 роки стали підставою для відкриття кримінального провадження: 8,9 млн грн — незаконне збагачення, 47,9 млн — недостовірні відомості.

    • Депутат Одеської облради за 2023 рік “помилився” на 1,8 млн грн щодо активів і 28,7 млн грн — щодо майнової інформації.

    • Ексдепутат сільради на Вінниччині фігурує у справі з 36,5 млн грн незаконного збагачення і 31,8 млн грн неточностей.

    • Суддя Мукачівського міськрайонного суду недостовірно задекларував 2,8 млн грн, справу передано до НАБУ.

    • Голова Здолбунівської міськради не вказав майже 7,4 млн грн, що стало частиною провадження поліції.

    • Посадовець київського КП, що займається будівництвом транспортної інфраструктури, фігурує в справі про 24,2 млн грн неправдивих відомостей.

    • Колишній заступник головного лікаря МСЕК Львівщини недостовірно задекларував 12,7 млн грн, що нині розслідується ДБР.

    Загалом НАЗК передало обґрунтовані висновки до НАБУ, НПУ та ДБР. У кількох випадках кримінальні провадження вже відкрито, а декларації стали доказами у слідчих діях.

    Таким чином, травнева статистика демонструє системність зловживань, а також — критичний рівень недовіри до декларацій як інструменту прозорості.

  • Екс-поліцейського підозрюють у володінні нерухомістю на понад 33 мільйони гривень

    Екс-поліцейського підозрюють у володінні нерухомістю на понад 33 мільйони гривень

    Колишньому заступнику начальника поліції Кіровоградської області Сергію Бухинніку повідомлено про підозру у незаконному збагаченні. Про це повідомило Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК).

    За інформацією НАЗК, у 2022–2023 роках Бухиннік став фактичним власником значного обсягу нерухомості та автомобілів загальною вартістю понад 33 мільйони гривень. Серед придбаного — 17 квартир у центрі Львова, 4 квартири та 2 паркомісця у новобудові в Дніпрі, а також два автомобілі — Seat Leon та Range Rover Evoque.

    Однак відповідно до результатів моніторингу способу життя, ані його офіційні доходи, ані доходи його родини не могли покрити такі витрати. Для легалізації майна, за даними слідства, Бухиннік реєстрував його на родичів — дружину, матір, тещу та інших, а також ініціював укладення фіктивних договорів позики від імені третіх осіб.

    Зокрема:

    • 70-річна мати екс-посадовця стала власницею 10 квартир на майже 15 млн грн, маючи за понад 20 років лише 2 млн грн доходу.

    • 78-річна теща, яка перебуває на пенсії з 1998 року, має 9 квартир на понад 13 млн грн, при офіційному доході менше 740 тис. грн.

    • 85-річна родичка володіє двома квартирами та двома паркомісцями у Дніпрі на суму понад 4 млн грн, маючи лише 330 тис. грн доходу за останні роки.

    Сергію Бухинніку інкримінують кримінальне правопорушення за статтею 368-5 Кримінального кодексу України (незаконне збагачення). Наразі триває слідство.

  • Підпільний мільйонер: НАЗК викрило директора департаменту Рівненської ОДА

    Підпільний мільйонер: НАЗК викрило директора департаменту Рівненської ОДА

    Олег Вівсянник — директор департаменту цивільного захисту та охорони здоров’я Рівненської ОДА — став фігурантом розслідування НАЗК щодо недостовірного декларування статків. За підсумками повної перевірки декларації за 2022 рік Національне агентство з питань запобігання корупції виявило невідповідності на суму понад 3 мільйони гривень.

    За декларацією того року Вівсянник і його дружина зберігали готівкою 3 мільйони гривень, 55 тисяч доларів і 40 тисяч євро. Ці цифри викликали підозри — адже за офіційними доходами подружжя таких заощаджень бути не могло.

    НАЗК з’ясувало, що лише за 2022 рік сім’я начебто “відклала” 1,38 мільйона гривень, хоча їхній спільний дохід склав 820 тисяч гривень. На запит НАЗК посадовець пояснив, що 950 тисяч гривень він… позичив. Проте в декларації цієї інформації не було, хоча він був зобов’язаний вказати її як дохід і як фінансове зобов’язання.

    Лише під час перевірки Вівсянник надав документи, що нібито підтверджують позику, однак не розкрив, у кого саме позичив гроші. Натомість щодо походження коштів, накопичених до 2022 року, документальних підтверджень у нього не знайшлося. У підсумку НАЗК не побачило підтвердження походження 2,96 мільйона гривень.

    Після перевірки чиновник вніс зміни в декларацію за 2022 рік, об’єднавши всі заощадження як спільні з дружиною. Але ще цікавіші зміни сталися вже в декларації за 2024 рік — Вівсянник вказав, що на двох із дружиною у них залишився всього 1 мільйон гривень, 15 тисяч доларів та 12 тисяч євро. Тобто за рік без пояснень зникли 3 мільйони гривень, 48 тисяч доларів та 36 тисяч євро.

    Де поділися ці мільйони — невідомо. Та історія Олега Вівсянника красномовно ілюструє схеми, якими українські чиновники намагаються “легалізувати” готівкові статки, не пояснюючи їхнє походження. І навіть війна не стала для деяких держслужбовців перешкодою для накопичення тіньових коштів.

  • Декларації на мільйони: у Києві перевіряють посадовців двох комунальних підприємств

    Декларації на мільйони: у Києві перевіряють посадовців двох комунальних підприємств

    Національне агентство з питань запобігання корупції виявило суттєві порушення у деклараціях двох посадовців з комунальних підприємств Києва. Обидва випадки вже стали предметом розслідування поліції — за фактом подання недостовірної інформації. Загальна сума виявлених невідповідностей — понад 33 мільйони гривень.

    Про це повідомляє видання «Закон і Бізнес» із посиланням на офіційну інформацію НАЗК.

    Перший фігурант — в.о. начальника ШЕУ Солом’янського району, якого підозрюють у приховуванні понад 9,6 млн грн у декларації за 2023 рік. Серед незадекларованого — власна земельна ділянка вартістю 1,4 млн грн, корпоративні права в компанії, нерухомість дружини (квартира за 4,8 млн грн, машиномісце за 700 тис. грн), а також п’ять автомобілів Renault Master на неї. Окремо фіксується незадекларована спадщина — 4 тис. доларів.

    Ба більше, чиновник вказав у декларації 450 тис. грн готівкою, проте під час перевірки їхнє існування не підтвердилось. У НАЗК зазначають, що активи, оформлені на дружину, у кілька разів перевищують її доходи, що може свідчити про намагання приховати справжніх власників майна.

    Другий фігурант — заступник директора з підготовки будівництва КП «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва». У його декларації за 2022 рік виявлено невідповідностей на ще більшу суму — понад 24,2 млн грн.

    Посадовець не задекларував квартиру в Києві на 3,5 млн грн, в якій фактично мешкав зі своєю родиною. Крім того, він не зміг пояснити походження значних готівкових коштів, задекларованих як заощадження дружини: 450 тис. доларів (18,8 млн грн), 80 тис. євро (3,8 млн грн) і ще 885 тис. грн.

    За обома епізодами поліція Києва відкрила кримінальні провадження за частиною 2 статті 366-2 Кримінального кодексу України — подання завідомо недостовірних відомостей у декларації.

  • У Мінфіні показали, скільки реально отримують чиновники

    У Мінфіні показали, скільки реально отримують чиновники

    Попри війну та обмеженість бюджетних ресурсів, середня зарплата українських чиновників продовжує стрімко зростати. За даними Міністерства фінансів, у квітні 2025 року середня заробітна плата в центральних органах виконавчої влади сягнула 57,2 тисячі гривень, що на 19,3% більше, ніж у квітні 2024-го (48,0 тис. грн).

    Для порівняння, середня зарплата по країні, за даними Пенсійного фонду, у квітні становила лише 19,9 тисячі гривень — ріст скромніший, лише 17,9% за рік.

    Рейтинг зарплат серед держорганів

    Найбільші оклади отримують службовці Рахункової палати — в середньому 117,5 тисячі гривень на місяць. У структурі працюють 501 особа.

    На другому місці опинилася НКРЕКП (Нацкомісія з регулювання енергетики та комунальних послуг) — 102,0 тисячі гривень на місяць, штат — 518 осіб.

    Цікаво, що НАЗК, яке очолює антикорупційну політику, займає третю сходинку, хоча середня зарплата там вища — 186,2 тисячі гривень. Але загальна чисельність персоналу — лише 368 осіб.

    Загалом зарплати державних службовців зросли в середньому на 20% за рік.

    Зарплати керівництва: хто отримує найбільше

    Якщо подивитися на дані щодо керівників держустанов, ситуація ще більш вражаюча. Середня зарплата керівників у квітні становила 126,6 тисячі гривень, однак є і справжні рекордсмени.

    • НКРЕКП: середня зарплата 470,4 тис. грн у 7 керівників

    • НАЗК: 276,3 тис. грн у 5 посадовців

    • Нацагентство з питань мистецтв та мистецької освіти: 236,8 тис. грн (2 керівники)

    Загалом у центральних органах влади у квітні зарплату отримували 21 995 осіб.

    На тлі загального зубожіння населення та підвищеного податкового навантаження, зростання окладів в державному апараті викликає дедалі більше запитань. Особливо — щодо ефективності витрат і доцільності таких винагород для керівників установ, частина з яких існує радше на папері, ніж демонструє реальні результати.

    Нагадаємо, що у 2023-2024 роках Кабмін неодноразово обіцяв переглянути зарплати держслужбовців у межах програми оптимізації витрат. Однак фактично зростання триває.

  • НАЗК можуть перевірити детективів НАБУ через розслідування журналістів

    НАЗК можуть перевірити детективів НАБУ через розслідування журналістів

    Двоє співробітників Національного антикорупційного бюро України — Роман Нєдов та Валентин Шмітько — опинилися у центрі гучного корупційного скандалу. За даними журналістського розслідування Informator.ua, детективів викрили у приховуванні елітного майна, виведенні коштів за кордон і зловживанні службовим становищем. Редакція звернулася до НАЗК із закликом розпочати перевірку.

    Заступник керівника підрозділу НАБУ Роман Нєдов, за інформацією журналістів, оформив на тещу кілька квартир у столиці, які згодом перейшли у власність дружини. Одна з них — в елітному ЖК “Шервуд” біля будівлі самого НАБУ. Для передачі майна використовували схеми зі зменшенням задекларованої площі та вартості. Наприклад, квартиру, що на ринку коштує від $200 тис., офіційно оцінили лише у $37 тис. Така нерухомість з’явилася в декларації вже як подарунок дружині.

    Ще одну квартиру на Повітрофлотському проспекті передали за схожою схемою. Крім того, родина Нєдова користується преміальним автомобілем, задекларованим за майже вдвічі заниженою ціною.

    Детектив Валентин Шмітько, який очолює інший підрозділ Бюро, роками декларував великі суми готівкових коштів — до двох третин від своїх офіційних доходів. Згідно з розслідуванням, у 2024 році він вивів за кордон понад 4,3 мільйона гривень.

    У матеріалі також зазначено, що дружина Шмітька регулярно подорожує Європою та США з початку повномасштабного вторгнення, попри те, що офіційно отримує соцдопомогу в Україні.

    Шмітько також фігурує у справі про допомогу своєму знайомому уникнути мобілізації. Того зупинили з великою сумою готівки, після чого виявили, що він перебуває у розшуку. Шмітько особисто приїхав “вирішувати питання”, однак справа дійшла до обвинувачення — з якого його, за словами журналістів, “відмазало” керівництво НАБУ. Друг-ухилянт також уникнув мобілізації.

    Журналісти зазначають, що описані випадки не поодинокі. Вони закликають НАЗК провести масштабну перевірку активів і дій працівників НАБУ, які мають бути прикладом у боротьбі з корупцією, а не її уособленням.