Golosnovinua.com

Позначка: НАЗК

  • Колишній заступник голови НАБУ Гізо Углава відкрив фірму разом із колишньою підлеглою

    Колишній заступник голови НАБУ Гізо Углава відкрив фірму разом із колишньою підлеглою

    Журналіст Юрій Ніколов звернув увагу на цікаву деталь у діяльності колишнього першого заступника голови НАБУ Гізо Улави. Створена місяць тому компанія «Углава та Азонс Інтелідженс» вже шукає співробітників, зокрема аналітиків та спеціалістів із закупівель.

    Співзасновником фірми є сам Углава, якого минулого року звільнили з НАБУ через підозри у витоку інформації корупціонерам. Директором компанії стала Тетяна Водоп’янова, його колишня підлегла в НАБУ, яка покинула відомство у 2023 році.

    Варто зауважити, що Водоп’янова є дружиною Віктора Павлущика, колишнього детектива НАБУ, який у 2024 році очолив НАЗК. Саме в той період Углава намагався залишитися у НАБУ та подав заяву на голову відомства Семена Кривоноса за дисциплінарний проступок. НАЗК розглянуло заяву та присвоїло Углаві статус «викривача».

    Тепер виникає потенційний конфлікт інтересів: Углава буде виплачувати зарплату Водоп’яновій, дружині керівника НАЗК. Журналіст підкреслює, що питання конфлікту інтересів у цій ситуації потребує пильного розгляду.

    Нагадаємо, що НАБУ вже без участі Улави викрило одну з найбільших корупційних схем, в матеріалах якої згадується фраза про «20 отдал в НАЗК». Деталі щодо причетних у відомстві Павлущика наразі встановлюються.

  • Безпека чи непрозорість: чому в Україні масово засекречують декларації

    Безпека чи непрозорість: чому в Україні масово засекречують декларації

    Після початку повномасштабної війни система електронного декларування в Україні зазнала суттєвих змін. Національне агентство з питань запобігання корупції закрило публічний доступ до частини майнових декларацій, пояснюючи це міркуваннями безпеки. Передусім ідеться про військовослужбовців та членів їхніх родин. Втім, як з’ясували журналісти, перелік підстав для засекречення декларацій виявився значно ширшим, а окремі рішення НАЗК викликають серйозні питання щодо обґрунтованості.

    24 лютого 2022 року НАЗК повністю закрило свої реєстри, включно з деклараціями. Невдовзі Верховна Рада дозволила посадовцям не подавати декларації до завершення воєнного стану, а перевірки вже поданих документів були зупинені. Тодішнє керівництво агентства пояснювало це питаннями безпеки та необхідністю зосередитися на захисті країни.

    Попри очікування, що війна буде нетривалою, система публічного контролю фактично була паралізована на тривалий час. Лише восени 2023 року декларування відновили, зобов’язавши посадовців подати всі пропущені декларації. Водночас закон дозволив приховувати декларації окремих категорій осіб, зокрема якщо вони або їхні близькі родичі служать у ЗСУ чи інших силових структурах.

    Важливо, що декларації не приховують автоматично. Для цього керівник установи має подати відповідне звернення до НАЗК, а агентство перевіряє лише формальні вимоги, не оцінюючи реальну обґрунтованість підстав. Якщо безпекові ризики зникають, декларацію можуть повернути у відкритий доступ, але лише за новим зверненням. Самостійно НАЗК такі зміни не відстежує.

    Журналісти NGL.media встановили, що лише у 2025 році з публічного доступу зникли декларації 5352 осіб, які подали загалом 6836 декларацій. Серед них — не лише військові, а й судді, митники, правоохоронці, працівники податкової, Нацбанку, казначейства, а також кандидати на посади та колишні чиновники. У деяких випадках йдеться про професії, які навряд чи пов’язані з підвищеними безпековими ризиками.

    Показовим є і вибірковий підхід. Наприклад, декларація голови Харківської ОВА Олега Синєгубова прихована, тоді як очільник Запорізької області Іван Федоров свою декларацію не закривав. Чітких пояснень щодо підстав засекречення декларацій окремих посадовців журналісти часто так і не отримують.

    Аналіз прихованих декларацій у низці випадків свідчить про можливі ознаки невідповідності витрат офіційним доходам. Зокрема, прихованими виявилися декларації нового очільника Одеської міської військової адміністрації Сергія Лисака. Попри відсутність власної нерухомості, він орендував дорогий будинок та користувався кількома автомобілями преміумкласу, тоді як задекларовані доходи родини виглядають обмеженими.

    Значна кількість прихованих декларацій стосується правоохоронців. У списку — працівники ДБР, БЕБ, Нацполіції, митниці та навіть співробітники СІЗО. У деяких випадках після запитів журналістів декларації повертали у відкритий доступ, що лише підсилює підозри щодо реальних мотивів їх засекречення.

    Окрему увагу привертають декларації з великою кількістю нерухомості, автомобілів та значних грошових заощаджень, оформлених на членів родин посадовців. Водночас відомо, що НАЗК не перевіряє, чи справді приховування таких декларацій є виправданим з погляду безпеки.

    Експерти наголошують: тимчасове обмеження доступу до даних у воєнний час може бути виправданим, однак відсутність контролю за рішеннями про засекречення декларацій створює ризики зловживань і підриває довіру до антикорупційної системи. У ситуації, коли війна триває роками, суспільний інтерес до прозорості влади не зникає, а навпаки — стає ще більш критичним.

  • НАЗК викрило заниження вартості майна у родини депутата від «Слуги народу»

    НАЗК викрило заниження вартості майна у родини депутата від «Слуги народу»

    Національне агентство з питань запобігання корупції виявило у декларації народного депутата від фракції «Слуга народу» Ореста Саламахи недостовірні відомості на суму понад 9 мільйонів гривень. Йдеться про заниження вартості нерухомості, незадекларовані фінансові операції та сумнівні пояснення щодо походження коштів.

    Як встановило НАЗК, у 2024 році дружина нардепа Анна Саламаха придбала три земельні ділянки у селі Сокільники під Львовом — одному з найдорожчих передмість міста, яке часто називають «львівським Козином». Площі ділянок становлять 628, 835 та 1350 квадратних метрів. Згідно з договорами купівлі-продажу, загальна сума угод склала лише 64 тисячі гривень. Водночас мінімальна ринкова вартість цієї землі, за оцінками агентства, перевищує 3 мільйони гривень.

    НАЗК дійшло висновку, що Орест Саламаха був обізнаний із цими операціями. Це підтверджується його згодою на подальшу передачу земельних ділянок до статутних капіталів будівельних компаній уже за ринковою вартістю. Зокрема, землю передали до ТОВ «Монс Девелопмент» з оцінкою 15,3 мільйона гривень, що становить 90% статутного капіталу товариства. Співзасновниками компанії є Анна Саламаха та її мати Ірина Дорош.

    Інші ділянки були передані до ТОВ «ДСТБуд», де частка Анни Саламахи становить 32,09%. Серед співзасновників компанії — батько Анни Володимир Дорош, а також колишній народний депутат від «Слуги народу» Олександр Трухін.

    Окрему увагу НАЗК приділило придбанню Анною Саламахою апартаментів у львівському житловому комплексі Mill Town у травні 2024 року. Вартість житла у декларації не зазначена. Водночас агентство зафіксувало, що в день купівлі на її банківський рахунок було внесено 1,5 мільйона гривень готівкою. Ці кошти не були відображені в декларації як зменшення готівкових заощаджень.

    Порівняння декларацій за 2023 і 2024 роки показало, що суми готівки, задекларовані дружиною нардепа, залишилися незмінними до копійки — 555 тисяч гривень, 315 тисяч доларів і 210 тисяч євро, попри значні покупки.

    Питання у НАЗК також виникли щодо автомобіля BMW X5 2020 року випуску, який було придбано за 2,7 мільйона гривень. Авто раніше належало брату депутата Тарасові Саламасі, однак сам Орест Саламаха регулярно ним користувався. У поясненнях агентству нардеп заявив, що автомобіль дружина придбала без його відома, а кошти на покупку вона нібито позичила у Назарія Мигаля. За словами депутата, про позику він дізнався вже після факту придбання.

    Водночас НАЗК зазначає, що Мигаль є бізнес-партнером тестя Ореста Саламахи та близьким другом родини. Жодних договорів позики в декларації не відображено, що агентство розцінює як суттєве порушення вимог фінансового контролю.

    Крім того, у жовтні 2024 року сестра Анни Саламахи Світлана Дорош подарувала їй будинок у Сокільниках площею 180 квадратних метрів. Задекларована вартість нерухомості становить 4 мільйони гривень, що, за оцінкою НАЗК, не відповідає задекларованим доходам родини.

  • Заступник керівника патрульної поліції Донеччини за два роки придбав шість авто

    Заступник керівника патрульної поліції Донеччини за два роки придбав шість авто

    Історія з автопокупками заступника начальника управління патрульної поліції Донецької області Руслана Скрипника стала черговим прикладом того, як декларовані доходи держслужбовців починають конфліктувати з арифметикою. У публікації, яка з’явилася у відкритому доступі, стверджується: з грудня 2023-го по грудень 2025 року посадовець придбав шість автомобілів, при цьому темп оновлення автопарку виглядає диспропорційним до офіційних доходів.

    Йдеться про два Nissan Leaf, три Hyundai Ioniq різних років випуску та MG 4. Частина машин, як зазначається, згодом була продана, однак саме на етапі продажів з’являються додаткові питання. У матеріалі наголошують на розбіжності між сумою, яка фігурувала у повідомленні про суттєві зміни майнового стану щодо продажу одного авто (320 тисяч гривень), і сумою, відображеною у річній декларації за той самий період (34 тисячі гривень). Така різниця, за логікою авторів, потребує пояснень з боку декларанта або перевіряючих органів.

    Сам Скрипник, за наведеними словами, пояснює джерело коштів “особистими заощадженнями”. Формально у деклараціях фігурують валютні накопичення — 67 тисяч доларів. Однак автори матеріалу звертають увагу на те, що механіка їх накопичення виглядає нетипово: у низці років обсяг відкладених коштів майже дорівнював річному доходу, попри відсутність власного житла та статус одинокого батька. Окремо згадується 2018 рік, коли валютні заощадження, за наведеними даними, зросли на суму, яка перевищувала задекларований річний дохід сім’ї. Це створює враження, що витрати на повсякденне життя або не відображені у фінансовій картині, або покривалися іншими, не вказаними джерелами.

    Подібна логічна “дірка”, як стверджується, повторюється і в 2023 році: придбання двох Hyundai Ioniq на загальну суму 780 тисяч гривень відбулося при задекларованому річному доході 670 тисяч. Теоретично різницю можна було б закрити за рахунок заощаджень, але в матеріалі наголошується на іншому нюансі: валютні активи не зменшилися, а заощадження сина, навпаки, зросли. Автори роблять висновок, що за такої конфігурації гроші виглядають одночасно і витраченими, і збереженими.

    У 2025 році, за наведеними даними, картина стає ще контрастнішою. Повідомляється про купівлю Hyundai Ioniq 5 2021 року за 512 тисяч гривень у серпні та MG 4 2023 року майже за мільйон гривень у грудні. Паралельно вказується на задекларований продаж нерухомості на 600 тисяч гривень, але навіть з урахуванням цього епізоду загальна фінансова мозаїка, як стверджують автори, залишається непослідовною.

    У подібних історіях ключовим є не сам факт купівлі автомобілів чи наявності заощаджень — це не порушення. Питання виникають тоді, коли витрати системно перевищують доходи, заощадження не скорочуються, а цифри в різних деклараційних формах не складаються в одну картину. У випадку Руслана Скрипника, як випливає з оприлюдненого аналізу, мова йде про повторювану модель невідповідностей, яка потребує не загальних пояснень, а предметної перевірки — з верифікацією джерел коштів, руху активів і коректності декларування.

  • Можливе кримінальне провадження: НАЗК перевіряє мільйонні перекази ексмитника

    Можливе кримінальне провадження: НАЗК перевіряє мільйонні перекази ексмитника

    Національне агентство з питань запобігання корупції виявило значні невідповідності у декларації колишнього заступника Закарпатської митниці Леоніда Негріча. Протягом 2024 року на рахунки ексмитника надходили мільйонні перекази від невстановлених осіб, які не були відображені у декларації.

    Загальний обсяг неправдивої інформації сягає 2,54 млн грн, що суттєво перевищує законодавчо встановлений ліміт у 750 прожиткових мінімумів. Такі дії Негріча кваліфікують як можливе кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України — службове підроблення.

    Окрім цього, у декларації на кінець 2024 року ексмитник вказав понад 300 тисяч доларів грошових активів, що ще більше підкреслює масштаб невідповідностей.

    НАЗК продовжує аналізувати джерела походження коштів та перевіряти законність їх надходження, а результати можуть стати підставою для початку кримінального провадження.

  • Колишній начальник аварійно-рятувального загону ДСНС під підозрою в незаконному збагаченні

    Колишній начальник аварійно-рятувального загону ДСНС під підозрою в незаконному збагаченні

    Колишньому посадовцю Головного управління ДСНС у Запорізькій області повідомили про підозру в незаконному збагаченні на суму майже 13 мільйонів гривень.

    За інформацією Офісу генерального прокурора, підозру повідомили 17 грудня 2025 року. Слідство встановило, що у 2021–2023 роках колишній начальник аварійно-рятувального загону спеціального призначення набув необґрунтовані активи, перебуваючи на посаді та виконуючи функції держави.

    Серед виявленого майна – грошові кошти, вилучені під час обшуків, а також елітні автомобілі: Toyota Land Cruiser 3.3 Twin Turbo 2022 року, Mercedes-Benz EQC 400 2021 року та Volkswagen Touareg 2020 року. Щоб приховати незаконне походження активів, право власності оформлювали на дружину та довірену особу.

    Кримінальне провадження розпочато на підставі висновку НАЗК щодо моніторингу способу життя посадовця. Дії підозрюваного кваліфіковані за статтею 368-5 Кримінального кодексу України – незаконне збагачення.

  • НАЗК виявило порушення в кожній другій перевіреній деклараці

    НАЗК виявило порушення в кожній другій перевіреній деклараці

    Національне агентство з питань запобігання корупції у листопаді 2025 року завершило 78 повних перевірок декларацій посадовців. У результаті у 37 з них встановлено ознаки недостовірних відомостей або адміністративних і кримінальних правопорушень на загальну суму понад 172 мільйони гривень.

    Йдеться про можливі порушення за статтею 366-2 Кримінального кодексу України та частиною 4 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення. За підсумками перевірок агентство сформувало та скерувало обґрунтовані висновки до правоохоронних органів.

    Серед найбільш резонансних випадків — декларація колишнього заступника начальника Головного управління Державної податкової служби у Сумській області за 2023 рік. НАЗК встановило ознаки недостовірних відомостей на понад 19,8 млн грн. Посадовець не задекларував члена сім’ї та належну йому нерухомість, зокрема квартиру в Києві, де сам проживав, а також об’єкт незавершеного будівництва вартістю 17,3 млн грн. Матеріали передано до ДБР.

    Суттєві порушення виявлено і в декларації директора КП «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» за 2022 рік. Посадовець не зміг підтвердити джерела походження готівкових коштів дружини на 9,6 млн грн та подарунка на 24,4 млн грн. У НАЗК вбачають у цьому ознаки легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом. Висновки скеровано до Нацполіції.

    У декларації колишнього начальника відділу реєстрації місця проживання Печерської РДА Києва за 2022 рік встановлено недостовірні відомості на понад 15,6 млн грн. Зокрема, посадовець не задекларував житловий будинок у Нідерландах, яким користувався разом із родиною. Матеріали також передано до НПУ.

    Окрему увагу привернула декларація колишнього судді Верховного Суду за 2024 рік. НАЗК встановило ознаки недостовірних відомостей на понад 5,3 млн грн, з яких понад 5,2 млн грн стосуються грошових активів. За цим фактом НАБУ вже розпочало кримінальне провадження.

    Серед місцевих депутатів порушення зафіксовано, зокрема, у депутата Канівської міської ради Черкаської області. За деклараціями за 2022–2024 роки встановлено ознаки необґрунтованості активів на 1,5 млн грн і недостовірних відомостей на понад 3 млн грн. Посадовець не підтвердив походження коштів на придбання дружиною квартири в Києві та приховав реальну вартість нерухомості.

    Найбільшу суму порушень у листопаді НАЗК зафіксувало в декларації депутата Хмельницької міської ради за 2024 рік — понад 38,8 млн грн. Посадовець не зміг підтвердити законність походження готівки на 25,1 млн грн, а також не задекларував дохід на понад 12 млн грн, який був використаний для придбання майна. Матеріали направлено до Нацполіції.

    Також порушення встановлено в деклараціях голови нейроофтальмологічної МСЕК Запорізької області, депутата Бердичівської міської ради, начальника управління комунальної власності Чернівецької міськради та начальника відділу Кропивницького районного ТЦК та СП. У цих випадках йдеться про незадеклароване майно, сумнівні заощадження та приховані доходи на суми від кількох мільйонів гривень. Частину матеріалів передано до НПУ, частину — до ДБР.

    У НАЗК зазначають, що результати перевірок свідчать про системні проблеми з декларуванням доходів і майна серед посадовців різних рівнів — від місцевих депутатів до високопосадовців і суддів. Остаточну правову оцінку діям фігурантів мають надати правоохоронні органи.

  • Слідчий поліції Вінниччини купив елітні авто за 9 тисяч грн, а потім продав майже за 3 мільйони

    Слідчий поліції Вінниччини купив елітні авто за 9 тисяч грн, а потім продав майже за 3 мільйони

    У деклараціях співробітників поліції все частіше з’являються дані, які важко узгодити з офіційними доходами. Один із таких випадків — задекларовані статки слідчого управління з розслідування злочинів у сфері транспорту ГУНП у Вінницькій області Івана Андрушка. У 2025 році він став власником двох нових автомобілів — Skoda Octavia 2025 року (1,1 млн грн) і Toyota Land Cruiser 2025 року (2,4 млн грн). Загальна сума покупок становить близько 3,5 мільйона гривень.

    Водночас задекларовані доходи слідчого за 2024 рік — 410 тис. грн, а грошові активи — 830 тис. грн. Цього очевидно недостатньо для придбання двох автомобілів преміум-класу. У декларації за січень 2025 року з’являється пояснення: Андрушко зазначив 2,9 млн грн доходу від продажу рухомого майна.

    Однак у деклараціях за 2023 рік зазначено, що це рухоме майно — два преміальні автомобілі:
    • Mercedes-Benz GLE 450 2019 року — задекларований за 4 000 грн;
    • Audi A8 2021 року — задекларований за 5 000 грн.

    Сумарно — 9 000 грн. Уже за короткий період ці авто були реалізовані майже за три мільйони гривень. Ринкова вартість таких автомобілів як у 2023, так і у 2024 році не наближалася до вказаних у декларації сум. Різниця між ціною придбання та продажу вимірюється сотнями разів.

    Таке різке “зростання вартості” виглядає як класична схема спотворення реальної ціни активів, що дає змогу легалізувати значні суми коштів через формально законну угоду.

    Показовим є те, що йдеться про слідчого транспортного підрозділу поліції — посадовця, який за службовими обов’язками має виявляти порушення, а не демонструвати їх у власних деклараціях. Ситуація потребує перевірки з боку НАЗК, Департаменту внутрішньої безпеки Нацполіції та антикорупційних органів.

    Поки подібні декларації не викликають реакції контролюючих структур, розмови про фінансову прозорість у правоохоронних органах залишаються формальністю.

  • Порушення в деклараціях медико-соціальних експертів передано до правоохоронців

    Порушення в деклараціях медико-соціальних експертів передано до правоохоронців

    Національне агентство з питань запобігання корупції завершило повні перевірки 22 декларацій посадовців медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) за 2024–2025 роки. Порушення виявлено у більшості випадків: у 18 деклараціях — ознаки недостовірних відомостей на понад 148,9 млн грн, а в одній — ознаки незаконного збагачення на 16,4 млн грн. До правоохоронних органів скеровано 17 обґрунтованих висновків.

    Перше покарання вже відбулося: Виноградівський районний суд Закарпатської області визнав винною голову Берегівської районної МСЕК за недостовірне декларування. Посадовиця не задекларувала земельну ділянку чоловіка вартістю понад 9 млн грн. Суд призначив штраф 68 тис. грн та заборонив обіймати керівні посади в закладах охорони здоров’я та експертних командах строком на 1 рік.

    НАЗК зазначає, що найпоширенішими порушеннями були приховування майна, доходів та готівки.

    Серед інших виявлених випадків:

    • Голова Житомирської МСЕК № 2 не задекларувала три квартири (Київ, Житомир, Одеська область), два будинки, авто Toyota Land Cruiser Prado 150 і Volvo C30, грошові кошти та доходи чоловіка. Недостовірні відомості перевищують 10 млн грн за 2023–2024 роки. Матеріали долучено до кримінального провадження Нацполіції.

    • Голова нейроофтальмологічної МСЕК у Запоріжжі не вказала автомобіль Hyundai IX35, подарунок готівкою понад 360 тис. грн та 30 тис. дол. США без підтвердження походження. Висновок передано до Нацполіції.

    • Лікар-експерт МСЕК у Харкові приховав квартиру, банківські рахунки та доходи понад 530 тис. грн. Встановлено ознаки адмінправопорушення.

    Наразі триває перевірка ще двох декларацій працівників МСЕК.

    Нагадаємо, що у грудні 2024 року Верховна Рада ухвалила закон про реформування МСЕК, які замінили на експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи. Члени нових команд стали декларантами та підпадають під дію закону «Про запобігання корупції».

  • НАЗК виявило недостовірні дані у деклараціях працівників МСЕК на понад 148 млн грн

    НАЗК виявило недостовірні дані у деклараціях працівників МСЕК на понад 148 млн грн

    Національне агентство з питань запобігання корупції у 2024–2025 роках завершило повні перевірки 22 декларацій посадових осіб медико-соціальних експертних комісій. У 18 із них були встановлені ознаки декларування недостовірних відомостей загальною сумою понад 148,9 млн грн.

    Однією з резонансних справ став вирок Виноградівського районного суду Закарпатської області. Суд визнав винною голову Берегівської районної МСЕК за ч. 2 ст. 366-2 Кримінального кодексу та призначив штраф у розмірі 68 тисяч гривень із забороною обіймати керівні посади в медичних установах протягом року. Посадовиця не задекларувала земельну ділянку вартістю понад 9 млн грн, що належала її чоловікові.

    НАЗК також завершило перевірку декларацій інших керівників та експертів МСЕК.

    Порушення встановлено у деклараціях голови Житомирської МСЕК № 2. За 2023 рік виявлено недостовірні відомості на понад 5 млн грн, а за 2024-й — на більш ніж 5,2 млн грн. Посадовиця не вказала дані про чоловіка та його майно: три квартири у Києві, Житомирі та Одеській області, два будинки, автомобілі Toyota Land Cruiser Prado 150 і Volvo C30, а також доходи та банківські рахунки. НАЗК встановило ознаки правопорушення за ч. 1 ст. 366-2 КК, а Нацполіція долучила матеріали до кримінального провадження.

    У Запорізькій області під час перевірки декларації голови нейроофтальмологічної МСЕК було встановлено недостовірні дані на понад 2,9 млн грн. Посадовиця не задекларувала автомобіль Hyundai IX35, подарунок у вигляді готівки на суму понад 360 тисяч гривень та не підтвердила походження 30 тисяч доларів готівкою. Висновок передано до Національної поліції.

    Ще один випадок стосується лікаря-експерта Харківського обласного центру медико-соціальної експертизи. У декларації за 2023 рік вона не зазначила квартиру, у якій фактично проживала, кошти на банківських рахунках та понад 530 тисяч гривень доходів, що надходили на картку від третіх осіб. НАЗК зафіксувало ознаки правопорушення за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП і передало матеріали до НПУ.

    У НАЗК наголошують, що виявлені порушення демонструють системні проблеми з дотриманням вимог фінансової прозорості серед працівників МСЕК. Повні перевірки у цьому секторі тривають.